Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Інженерно-технічний факультет
Кафедра міського будівництва
Ессе
з курсу «Політологія»
на трактат Ніколо Макіавеллі «Государ»
Виконав
Студент 4 курсу
ІТФ спец. МБ БулецаОлександр
Ужгород — 2010
Розглядаючи питання влади, ми стикаємося з такимипоняттями, як гроші, сила, війська, війни, авторитет, зв’язки, зрада, вигода і томуподібними. Дуже часто, нажаль, проблеми добробуту і покращення життя підлеглих громадянзалишається на дальньому плані. Влада лише заради влади, на мою думку, не є тим,чим вона покликана насправді бути. Я вважаю, що вона повинна служити для того, щобробити життя людей кращим, зручнішим безпечнішим, а не існувати просто окремо віднаших буденних проблем і потреб чи, гірше того, заважати простим громадянам вестиспокійне життя. Проте, залишати предмет влади поза увагою є, на мій погляд, як мінімумнерозумно. Так, дуже майстерно розглядає деякі аспекти влади і діяльності правителіву своєму творі «Государ» Ніколо Макіавеллі. Він тлумачить різноманітніпроблеми, з якими можуть стикатися правителі у своїй діяльності і, що дуже доречно,робить це, використовуючи реальні приклади, на яких і базуються його висновки.
Доволі повчальним і цікавим є опис діяльності герцогаВалентино. Ніколо пише, що правителі, які отримують владу за допомогою чужої зброїабо по милості долі, стикаються з серйозною проблемою збереження свого місця, якедісталося їм без над зусиль. Ніби перелетівши ввесь шлях до цілі, вони наражаютьсяна велику кількість труднощів в майбутньому. Влучним, на мою думку, є порівняннятаких володарів з природними елементами, які дуже стрімко і швидко виростають, навітьне встигнувши пустити коріння і гілля, і так само швидко помирають від першої негоди.Хоча герцог і прийшов до влади саме таким шляхом, Ніколо вважає, що в нього булодостатньо доблесті, аби побудувати міцний фундамент під майбутню могутність. Розглядаючидіяльність герцога, можна з впевненістю заявити, що Ніколо був правий.
Ще перед початком дій герцога, як правителя, йогобатько, Олександр VI, вбачав проблеми щодо наділення герцога владою над якоюсь зпідвладних територій і на це були справді об’єктивні причини.Проте, скориставшись підтримкою короля Франції, його військами і його прикриттям,Олександр бере під контроль Романію, де і назначає правителем свого сина. Як і будь-якийволодар, що отримав владу не своїми силами, герцог розумів, що його позиція ще нестійка. Він мав приводи сумніватися у війську, яке йому підкорялося, і у намірахфранцузів. Подальші його дії проявляють його самого як мудрого правителя і надзвичайноцілеспрямовану особистість. У його подальших вчинках простежуються грамотність іпослідовність. Я б навіть назвав це філігранністю. Перш за все він послаблює тих,хто міг стати на його шляху, а саме партії Колона і Орсині в Римі, одночасно переманюючидо себе на службу нобелів, які підтримували ці партії. Даючи нобелям високі посадиі платню, герцог досягає їхньої підтримки. Пізніше, за допомогою підступних дійі навіть обману, герцогу вдалося розправитися з лідерами партій. Все це дозволилойому закласти хорошу основу під майбутню велич, а тим паче будучи впевненим у підтримцісвого народу.
Варто також розглянути ті методи і прийоми, якимискористався герцог, аби цю симпатію народу завоювати. До завоювання Романія знаходиласяпід владою нікчемних правителів, які більше обкрадали її, ніж піклувалися про їїмешканців. Враховуючи ці факти минулого і цим самим ще раз показуючи свою мудрістьяк правителя, герцог назначає повновладним намісником суворого і різкого месераРаміро де Орко, який в короткий термін втихомирив ситуацію, зупинив міжусобиці інавів галасу на всі округи. Тримаючи руку на пульсі, герцог розуміє, що зосередженнявлади вже не є доцільним, змінює устрій, влаштовуючи громадський суд. Проте, знаючи,що попередні суворості дещо налаштували проти нього народ, він робить винним у всьомусвого намісника. Коли одного ранку розрубане тіло Раміра де Орко побачили жителіна одній з площ свого міста, це одночасно і задовольнило їх і шокувало.
Ситуація склалася наступна: завдяки своїм мудримдіям герцог набув власне військо, розправився з левовою часткою тих сусідів, якімогли нести загрозу, і зробив своє положення доволі безпечним. Наступною перешкодоюбула Франція, яка би не витерпіла наступних завоювань. Герцог починає ухилятисявід французів, підшукуючи собі інших союзників. Ніколо вважає, що йому би вдалосявсе таки розв’язатися із Францією, якби не передчасна смерть папи Олександра. Вконтексті наполегливості і цілеспрямованості дій герцога, я теж думаю, що він бидосяг і цієї мети без особливих проблем. Такими були дії герцога відносно поточноїситуації — він зробив багато справ, які допомогли йому достатньо зміцнити своє становище.
Щодо майбутнього, то найбільшою потенційною загрозоюбув можливий наступник Олександра, який міг відібрати в герцога все те, що дарувавйому батько. Вражає реакція герцога на цю загрозу, а саме чіткий план дій по запобіганнюцій загрозі. План складався з чотирьох пунктів: по-перше, знищити розорених нимправителів разом з родинами, аби не дати новому папі приводу виступити на їхнійзахист; по-друге, побудувати з римськими нобелями такі відносини, щоб з їхньою допомогоюконтролювати нового наступника Олександра; по-третє, мати в Колегії кардиналів якомогабільше своїх людей; і, на кінець, розширити свої володіння настільки, аби самостійновитримати перший натиск ззовні. Вражає те, як герцог сміливо застосовує для досягненнясвоїх цілей як і власні можливості і силу, так і вміння домовитися з потрібнимилюдьми, застосовуючи свій вплив, свій авторитет та свій талант, як вождя. Він досягавсвоєї мети за допомогою прийомів і дій одночасно на багатьох рівнях. Він дививсяв майбутнє, не забуваючи уроків минулого. Він враховував людський фактор і ситуацію,яка склалася. Читаючи опис Ніколо Макіавеллі, складається враження, що ніяка детальі нюанс не зуміли пройти повз уваги герцога, що дійсно захоплює або щонайменше дивує.Єдине, чого він не врахував — це власна хвороба, яка завадила йому виконати останнійз пунктів повністю. До смерті свого майже всі розорені ним правителі були мертві,нобелі були схилені на його бік, більшість кардиналів підтримували герцога. От тількирозширити володіння вдалося не на стільки, як він того планував. Ніколо стверджує,що якби не тиск ворожих армій і власної хвороби, то герцог подолав би всі перешкодизавдяки своїй відвазі і доблесті. Автор описує, наскільки була передбачена ним таланцюгова реакція завоювань, коли б герцогу почали здаватися одна за одною території,якби в нього було трошки більше часу і трошки кращі обставини і ситуація зі здоров’ям.Такий спеціаліст, як Макіавеллі, говорив, що не мав в чому докорити герцога, яккрім у виборі папи, який він міг опосередковано контролювати, використовуючи вжепідкреслену можливість привертати людей на свою користь. Але ж він все ж залишавсялюдиною, яка не є бездоганна і безпомилкова. Дії герцога можна дійсно ставити завзірець всім новим володарям і правителям, які прагнуть влаштувати міцні та довговічніоснови під свою велич і могутність. Причиною таких впевнених вчинків справді можнавважати високу ціль, яка стояла перед ним, в чому я повністю погоджуюся з Ніколо.
В якості висновку приведу наступну цитату самогоМакіавеллі: «Таким чином, тим, кому необхідно в новій державі убезпечити себевід ворогів, набути друзів, перемагати силою або хитрістю, вселяти страх і любовнароду, а солдатам — послух і повагу, мати віддане і надійне військо, усувати людей,які можуть або повинні нашкодити, обновляти старі порядки, позбуватися від ненадійноговійська і створювати своє, являти суворість і милість, великодушність і щедрість,і, на кінець, вести дружбу з правителями і королями, так, щоб вони з чемністю надавалипослуги або стримувались від нападів, — всім їм не знайти для себе прикладу більшнаочного, ніж дії герцога»
В цій цитаті заключні найбільш яскраві методи,прийоми, засоби та вміння, які герцог використовував, щоб зміцнити своє положеннята вплив та досягти своєї високої мети і всіх цілей, які ставали суміжними на шляхудо найбільшої — тої, яка і змушувала його просуватися вперед, не зважаючи на обставиниззовні та зсередини. В герцога є чому повчитися і нам, людям XXI століття, які прагнутьбути успішними, ставлять перед собою великі цілі і готові йти на жертви, аби ціцілі досягти. Єдине, що засмучує у всій цій історії і засмучує досить сильно, цете, що всі ці якості і вміння герцога були використані не на добрі наміри чи справи.Хтось може казати, що у даному конкретному випадку мета виправдовує засоби, алея не погоджуся з цим твердженням. Дуже багато дій, будучи дуже вправно виконанимиі спланованими, залишалися брудними і підступними. На шляху до своєї мети, герцогчасом забував про чесність, щирість, вдавався до хитрощів і проявляв жорстокість.Я вважаю, що такі дії людини не виправдовує ні час, в якому вона живе, ні ціль,якої вона прагне досягти (хіба що це конкретне покликання від Бога, яке б, проте,навряд вимагало застосування «брудних» якостей людини в такій кількості),ні становище, яке вона займає. Отож, було би прекрасно мудро підійти до опису діяньгерцога з тим, щоб взяти лише добрі уроки, зауважити лише позитивні якості йогохарактеру, і з розумом застосувати їх у своєму житті так, щоб це не принесло шкодиіншим людям.
Влада — це спроможність нав’язати свою волю іншим.Дуже часто ця спроможність стає нестримною спокусою для великих світу цього. Бажанняутримувати владу в своїх руках змушує їх йти проти всього, в що вони вірили раніше,проти своїх цінностей, проти самих себе і свого сумління, як би банально і водночасдивно це не звучало. В народі панує думка, що влада здатна в швидкий термін зіпсуватихорошу до того людину, проте, можливо, що вона просто викриває реальні риси людини,які раніше просто були сховані за маску нездатності діяти. Бо не може добра людинаробити зло лише через те, що вона має владу. Нам залишається тільки аналізуватиі вчитися, не забуваючи, що всі ми люди, які помиляються і часто не визнають своїхпомилок, за які неодмінно розплатяться, коли на те прийде свій час.
/>