В.Я.Тимофєєв
ШКОЛАКОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
2007
Сучаснийзагальнодержавний сплеск цікавості доісторії козацтва й зокрема уваги дойого проблем пояснюється просто: йдеформування національної еліти, якаспирається в своїй діяльності нанаціональний – козацький! – досвіддержавотворення.
Історичніумови буття українського народу породилисамобутній феномен – козацтво. Воновтілювало в собі фізичне і духовнездоров’я нації, інтелектуальну силу, життєздатність, оптимізм і енергію. Цебула об’єднана, згуртована, ідейно ідуховно зцементована, суворо дисципліновананаціональна сила, яка очолювала боротьбупроти чужоземних ворогів. Майже чотиристароків тому козаки так виклали королівськимпослам свою роль і призначення: «Подібнодо наших предків, хочемо й ми користуватисявольностями життя, маєтностями ісвободами, що належать рицарським людям…Дбаємо про те, щоб так само, як ми отрималивід своїх предків ті права і вольності, щоб і наші наступники прийняли їх цілимиі непорушними, з примноженням слави. Іщоб вони один після одного передавалиїх у прийдешні часи».
Відродженнякозацьких традицій є надзвичайнопотрібною і важливою справою. Постанесучасне українське лицарство – духовнопостане Україна. Сьогодні нам належитьпродовжити велику місію козацтва. Козакизнову мають стати захисниками честі йгідності України, її традицій, їїкультури.
Загальновідомо, що поглиблення і примноженнякозацько-лицарських традицій в сучаснихумовах сприятиме нарощеннюзусиль державотворчого спрямування, піднесення духовності як кожноїособистості зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому.
Ми, вчителіУкраїни, покликані вести широкупросвітницьку роботу з проблем історії, культури, мистецтва, військової справи, державницької діяльності козацтва, прагнути по козацькі, по лицарськівиховувати підростаюче покоління.
В запропонованійзбірці узагальнено досвід роботипедагогічних колективів навчальнихзакладів ПівденноукраїнськогоЗадністров’я з козацько-лицарськоговиховання дітей та молоді. Сподіваємось, що вона надасть практичну допомогу усправі створення і налагодження роботидитячих та молодіжних козацькихосередків, навчальних закладівкозацько-лицарського спрямування.
Автор— ТимофєєвВалерій Якович - педагог-практик, теоретик козацько-лицарського виховання; генерал-хорунжий Українського козацтва.
Народився в1952 р. на Буджаку в родинівчителів. Закінчивдекілька вищих навчальнихзакладів. Навчався в аспірантурі прикафедрі педагогіки Одеського державногоуніверситету. Працював учителем, завучем, директором школи, головою сільськоїради. Працює начальником відділуорганізаційної та кадрової роботиБілгород-Дністровської районноїдержавної адміністрації. Був депутатомсільської та районної рад. Головнийредактор альманахів козацтваПівденноукраїнського Задністров’я«Річ про Буджацьку Січ», «Річ про Січ».Нагороджений іменним годинникомвід Президента України Л.Кучми (2001), козацькими нагородами. В 2002 р. бувудостоєний звання «Кращий освітянинУкраїни» в номінації «Народе мій завждибуде» за створення навчального закладунового типу — школи козацько-лицарськоговиховання. Автор 9 монографійта близько 70 наукових і науково-популярнихпублікацій з історії та історіографіїсучасного козацтва і козацької педагогіки.
Адреса: 67700,Україна, Одеська область, містоБілгород-Дністровський, вулиця Радянська3А.Тел.: р.(804849)2-24-78, моб.8-097-466-71-74,E-mail:timofeev_valeri@rambler.ru
@ТимофєєвВ.Я. Школа козацько-лицарського виховання.
СПДСП. Cвідоцтвопро державну реєстрацію
№ 25520000000002957від 23.02.2006 р.
Замовлення№ 09/07-11від 29.04.2007.
м.Білгород-Дністровський.
ВІДАВТОРА. ВСТУП.
…Лишевиховуючи українця, можна виховатиукраїнця…
Рівень освіти– мірило рівня кваліфікації і культурибудь-якого суспільства, важливий показникпрогресивності його розвитку. Найважливішоюзакономірністю розвитку системи освітиє єдність її структурних елементів: навчання і виховання. В системі освітивиховання відіграє провідну роль, анавчання є тільки засіб виховання.Навчання, відірване від виховання і безопори на нього розвиває тільки розум, накопичує знання і не може дати позитивнихрезультатів. Лише поєднання навчанняі виховання особистості формує у неїкультуру самостійного мислення, розвиваєі зміцнює всі духовні здібності іхарактер, формує світогляд, моральнінорми і соціальну позицію.
Загальноїсистеми народного виховання для всіхнародів немає, у кожного народу своя, особлива, національна система виховання.Вона базується на рідній, національніймові, національній школі.
Рідна школа– це головна основа національного життядержави, основа рідної школи – національневиховання. Українське національневиховання – це козацьке виховання, боукраїнці – нація козацька; козаки булитиповими представниками рідного народу, вони втілювали волелюбний національнийхарактер, відображали його потреби,інтереси, прагнення; вони створилисамобутню і високоефективну, близькудо європейської, національну системуосвіти і виховання – козацьку педагогіку, яку впровадять у свою роботу колективиряду шкіл козацько-лицарського вихованняПівденноукраїнського Задністров’я(Адамівської, Вигінської, Випасненської, Долинівської, Молозької, Миколаївсько-Новоросійської, Старокозацької, Турлацької та ін.).
Школакозацько-лицарського виховання –громадський (на базі загальноосвітньоїшколи) навчально-виховний заклад новоготипу, покликаний дати учням додатковукозацько-лицарську освіту, забезпечитиїх надійний духовний зв’язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками ізорієнтувати козачат на інтересинащадків, бо творче відродження в життіідей і засобів козацької педагогікимає забезпечити виховання фізичноздорових, морально чистих і по-лицарськімужніх та сильних духом громадяннезалежної України.
Концепціяшколи цього типу звертає увагу педагогівна виховний потенціал Кодексу буттяУкраїнського козацтва, куди входятьКодекс лицарської честі, Кодекс лицарськоїдуховності та Заповіді милосердя.Впровадження в виховну роботу вимогКодексів забезпечує формування тавиховання такого духовного стану молоді– молодих громадян України, козаків, яке в народі збереглося як розуміннякозацького духу, того особливогосоціального положення українськогокозацтва в суспільстві, яке слугувалоопорою народу і державі протягом віків.
У вихованнінаціонально свідомих козаків та берегиньпедагогічні колективи навчальнихзакладів козацько-лицарського спрямуваннябачать три ступені: 1.Родинно-дошкільневиховання козачати та лелі. 2.Родинно-шкільневиховання джури та дани. 3.Громадсько-родинневиховання козака та берегині.
Сучаснасистема виховання козака та берегині:
Родинно-дошкільневиховання козаченяти та леліняти (дітидо 6 років) здійснюється через роботу збатьками дошкільнят та введеннямспеціальних курсів до програм дитячогосадка.
Родинно-шкільневиховання козачати та лелі (діти 6-9років), джури та дани (діти та підлітки10-13 років), молодого козака та берегині(юнаки та юнки з 14 років) проводиться уформі школи козацько-лицарськоговиховання:
А/ класнаробота за рахунок варіативної частининавчального плану з основних дисциплінкозацько-лицарського виховання,--PAGE_BREAK--
Б/ позакласнаробота за рахунок годин гуртків, у форміКозацької республіки (одна з формсамоврядування учнівського колективу)та класних козацьких загонів,
В/ позашкільнаробота у формі діяльності дитячо-юнацькоїорганізації „Молода Січ” Українськогокозацтва.
Громадсько-родинневиховання козака та берегині ( молодьз 14 років) здійснюється через діяльністькуренів Українського козацтва та жіночоїгромади Українського козацтва.
Практикароботи шкіл козацько-лицарськоговиховання переконливо свідчить, щопоглиблення і примноження козацько-лицарськихтрадицій в сучасних умовах сприяєнарощенню зусиль державотворчогоспрямування, піднесенню духовності яккожної особистості зокрема, так і всієїгромади, суспільства в цілому…
Історіявчить, що ефективне те, що утверджуєсвоє.А своє у нас– козацтво – спосіб життя вільноїлюдини, яка із зброєю в руках захищалаБогом дані їй вольності й права.
Душу –Богу!
Життя –Батьківщині!
Серце –людям!
Честь –нікому!
ІV.КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГІКА Й СУЧАСНА ОСВІТА
(ПЕДАГОГІЧНІРОЗДУМИ)
„ Мине лукавили з тобою.
Мипросто йшли. У нас нема
Зернанеправди за собою...”
Т.Шевченко.
Своєрідністьсучасного розвитку України характеризуєтьсявідродженням коренів нашої національноїминувшини: історії, державних традицій, духовності. Адже без кореня гине всеживе.
Коріньлюдського зростання – у пам’яті, духовній культурі, національній гордості.Вони як сполучна ланка, яка не допустить, щоб молода людина відлучилася від своєїземлі.
Дитинство –особливий період людського життя. Самена цьому етапі людина визначає своїжиттєві орієнтири, розробляє життєвупозицію і життєві плани.
Цієївідповідальної пори вона потребуєпідтримки й уваги суспільства, якезобов’язане забезпечити молодимгромадянам умови й можливості дляповноти самореалізації здібностейкожного, досягнення своїх життєвихцілей. Підтримку й увагу дитина отримуєв школі, яка має йти попереду політиків, керуючись принципами гуманізму, свободи, загальнолюдських цінностей.
Ми частозустрічаємо людей наверх освічених, енциклопедично озброєних знаннями, авсередині в них пустеля, як говоритьсяв Біблії, „гроші пофарбовані, поваплені”і тому в теперішній час, вважає колективнашої школи, нам потрібні люди не тількиозброєні знаннями, а й духовно, психічно, фізично спроможні розвивати творчіздібності свої та навколишніх; співпрацювати з людьми різних філософських, політичних, релігійних поглядів; здатнівирішувати проблеми сьогодення ймайбутнього; особи з великим культурнимта духовним потенціалом, бо „культураутверджує примат духу” (М.Рерих) – ценаше педагогічне кредо. Досвід практичноїроботи в цьому напрямку свідчить, щоголовна мета освіти – виховання; навчанняповинно бути підпорядковано вихованню.
Школа– єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні, працює наперспективу. Саме тутвисока професійна майстерністьпедагога-вихователя стимулює потребушколяра стати свідомішим, самовдосконалюватися, щоб реалізуватись як громадянин.
Школамкозацько-лицарського вихованняпоталанило: у нас педагоги – яскраві, неповторні особистості, носії уселюдськихцінностей, глибоких і різнобічних знань, вони прагнуть до втілення в собі людськогоідеалу, до постійного самовдосконалення, духовного зростання.
Продуктомтворчого пошуку педагогів-новаторів єідея козацько-лицарського вихованнята форми, методи нетрадиційного навчанняі виховання дітей. Ніщо не повертаєтьсяв традиційних формах: час диктує свої.Не всі форми козацької педагогікивідповідають сучасності. Нині іншийтип виробничих відносин, побуту, потребта свідомості. Тому педагогічні колективив пошуках форм, методів прогресивнихвипереджальних ідей формування творчоїособистості.
Любов досім’ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства і волелюбностіта побратимства; дух особистісноїнаціональної самосвідомості, гідностіта честі – весь виховний процес у йогобагато аспектному вимірі ґрунтуєтьсяв школах на національному вихованні іспрямований на формування у дітей імолоді свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїві вірувань українського народу яккорінного етносу Української держави.
Виховнийпроцес, запроваджений педагогічнимиколективами та підтриманий соціальнимдовкіллям – козацьким формуваннямгромад, йде корінням у національнийгрунт (сім’я-клас-школа і родина-школа)і кожний педагог черпає звідти життєдайнусилу для розв’язання всієї низкискладних проблем сучасного життя.
Керуючисьзмістом розділу „Національне виховання”Державної національної освітньоїпрограми ”Освіта України ХХІ століття”, педагогічні колективи допомагаютьучням самовизначитися і самореалізуватисяу соціально-культурному середовищі, відповідати потребам соціально-економічногота політичного розвитку суспільства.Провідний напрямоктакої роботи – формування національносвідомого громадянина України, справжньогопатріота та захисника рідної землі, духовно багатої особистості, моральнозрілої людини.
Шкільнаорганізація за період свого функціонуванняпроходить череду етапів: від початкустворення до природного припиненняіснування або відродження на якісноновій основі; тривалість цього циклу, як правило, 12 років.
Такуж череду етапів проходятьшколи, що працюють в напрямкукозацько-лицарського виховання; вонифункціонують за універсальними законамирозвитку соціальних систем, а саме:
1. Школа ізчасом знижує здатність сприймати всете, що виходить за формалізовані рамки; формалізація перетворює її в закритусистему.
2.Закрита система не може інтегруватинову інформацію, стає застиглою й втрачаєздатність до адаптації.
3.Роль керівника полягає у підтримцістану відкритості, орієнтації наінноваційний розвиток, адаптаціїорганізації до навколишнього світу.
4. Управлінняшколою як відкритою системою має ризики(корисно для організації, але несезагрозу для керівника).
Аналіздіяльності шкіл Одеської області — Саратського району (Миколаївсько-Новоросійської), Татарбунарського району (Тузлівськогонавчально-виховного комплексу), Білгород-Дністровського району(Старокозацької, Молозької, Випаснянської№1, Вигінської, Долинівської, Турлацької, Адамівської), Білгород-Дністровськогопедагогічного училища в напрямкукозацько-лицарського виховання учнівсвідчить, що ефективність цієї роботизначною мірою залежить від особи, якаспрямовує діяльність колективу, їївпливу на оточуючих. Загальні риси цьогопроцесу (формообразуючи фактори):
1. Наявністьентузіаста (як правило, це керівник).
2. Залежністьрезультатів роботи від особистих якостейентузіаста.
3. Залежністьрезультатів роботи від посади, якузаймає ентузіаст (адмінресурс).
Такось, згідно основних формообразуючихфакторів цей процес в навчальнихзакладах Задністров’я проходитьтак(етапи розвитку шкілкозацько-лицарського виховання таосновні концептуально-методичнідокументи цих періодів):
І етап.Попередній. Декілька років.
2етап. Підготовчий. Рік – два.
1. Декларація«Філософія козацько-лицарськоговиховання в школі. Концептуальні засади».
2. Модельтрансформації загальноосвітньої школив школу козацько-лицарського виховання.
3. Програматрансформації загальноосвітньої школиу школу козацько-лицарського виховання.
4. Тренінги, програми групового та індивідуальногоконсультування адміністрації та вчителівшколи з проблем теорії і практикикозацько-лицарської системи навчанняв школі цього типу.
продолжение
--PAGE_BREAK--
3етап.Концептуально-проектно-діагностичний.Два роки.
1. Комплекснадіагностика розумового та особистісногорозвитку вчителів і учнів школи.
2. Положенняпро школу козацько-лицарського виховання.
3. Статутшколи козацько-лицарського виховання.
4. Навчальнийплан школи козацько-лицарськоговиховання.
5. Орієнтовнийперелік курсів (студій) школикозацько-лицарського виховання.
6. Навчальніпрограми за напрямками школикозацько-лицарського виховання.
7. Положенняпро шкільний козацький курень, класнийкозацький загін.
8. Положенняпро Козацьку республіку. КонституціяКозацької республіки.
9. Статутшкільного куреня дитячо-юнацькоїорганізації Українського козацтва«Молода Січ».
10.Структура та посадові обов’язкиосіб керівного складу шкільного куреня“Молодої Січі”, Козацької республіки, класного козацькогозагону.
11. Програмарозвитку козачати. Модель випускникашколи.
4 етап.Організаційно-прогнозуючий. Два роки.
1.Системна диференціація та індивідуалізаціянавчання. Посібник “Форми, методи, прийоми козацько-лицарськоговиховання”.
2. Інноваційнаорганізація навчально-виховного процесув школі козацько-лицарського виховання(розклад навчальних занять, граф-схеминавчальних курсів тощо), авторськіваріанти граф-схем навчальних курсівта наукових проектів змістовного модуля, авторські варіанти дидактичних модулівз основних навчальних предметів дляшколи козацько-лицарського виховання, варіанти сценаріїв занять з курсівкозацько-лицарського виховання танавчання.
3. Системапсиходіагностичних методик, за якимивизначається моральний потенціалособистості вчителя і учнів школи.
4. Модельсамоврядування школи козацько-лицарськоговиховання.
5. Програмадистанційної підготовки педагога якпсихолога і дослідника з проблемкозацько-лицарського виховання на базізагальноосвітньої школи.
6. Положенняпро козацьке таборування.
7. Функціональніобов’язки педагогічних працівників вцарині козацько-лицарського виховання.
5 етап.Розвивально-формувальний. Чотири роки.
1. Козацько-лицарськасистема виховання як послідовністьтехнологій і методик. Посібник «Видидіяльності й форми занять зкозацько-лицарського виховання школярів».
2. Моніторинг рівнярозвитку учнів різних вікових категорій.
3. Мережа студійнаціонально-культурного центру“Берегиня”.
4. Повноціннийрозвиток потенціалу школярів черезментально спроектований, насиченийсоціально-культурний простір школи.
5. Наукова і практичнаекспертиза вдосконалених навчальнихкурсів для школи козацько-лицарськоговиховання.
6. Розробка таекспериментальне вдосконалення учителямишколи розвивальних міні-підручників.
7. Підготовка таапробація пробних програм самореалізаціїособистості учня на основі навчальнихкурсів.
8. Кадрове, матеріально-технічне, організаційно-технологічнеі психолого-дидактичне забезпеченняфундаментальної Програми трансформаціїзагальноосвітньої школи в школукозацько-лицарського виховання.
9. Систематичневідстеження ефективності виховнихтехнологій.
10. Мобілізаціясоціально-культурних та психологічнихчинників оптимізації взаємозбагаченняучасників навчального процесу.
6 етап.Результативно-узагальнюючий. Два роки.
1.Науково-фактуальний, статистичний іякісний аналіз результатів фундаментальногосоціально-психологічного експерименту– школа козацько-лицарського виховання.
2.Порівняльна характеристика версіїсистеми козацько-лицарського вихованнята навчання з версіями традиційногонавчання і виховання.
3. Науково-практичнаакредитація ментально перевіреної, духовно збагаченої системи освітньо-виховноїроботи школи козацько-лицарськоговиховання та вироблення рекомендаційщодо її масового впровадження у шкільнупрактику.
4.Теоретично-методологічний аналізрезультатів виконання Програмитрансформації загальноосвітньої школиу школу козацько-лицарського виховання, системна оцінка її наукового і практичногозначення та оформлення здобутихрезультатів у вигляді наукових звітіві методичних рекомендацій (посібники, підручники, програми, статті, доповіді, тези).
5. Розробканової, науково і практично досконалоїПрограми життєдіяльностішколи козацько-лицарськоговиховання, що започаткує наступний етапфундаментального соціально-психологічногорозвитку особистості козачати.
7 етап. Відродження.Декілька років.
1 етап.Попередній.
Нацьому етапі йде процес зародження ідеї, в даному випадку — створення школикозацько-лицарського виховання.
Сутністьідеї:
…Історіявчить, що ефективне те, що утверджуєсвоє. А своє у нас – козацтво – спосібжиття вільної людини, яка зі зброєю вруках захищала своє право на свободу…
Освіта – цеспецифічна галузь суспільного життя, необхідна умова відтворення суспільноговиробництва і успішної економічноїдіяльності, формування національнихкадрів для економіки, державного іполітичного устрою, для усіх сферрозвитку суспільства. На основі освітиформується і всебічно розвиваєтьсяособистість, її основні якості.
Новий етап, в який вступила Україна, потребуєпріоритетної уваги до освіти. Саме вонапокликана прокладати дорогу новійсоціальній, економічній, правовій таполітичній культурі, робити українськесуспільство динамічним і відкритим.
Сучаснийнапрямок розвитку освіти – відхід відорієнтації на уніфіковану, стандартнулюдину, позбуття надмірної ідеологізаціїшколи та нав’язування молодому поколіннювіджилих штампів і стереотипів, набулинеобхідної для сучасного суспільствавідкритості.
Рівеньосвіти – мірило рівня кваліфікації ікультури будь-якого суспільства, важливийпоказник прогресивності його розвитку.Найважливішою закономірністю розвиткуцієї системи освіти є єдність йогоструктурних елементів: навчання івиховання. В системіосвіти виховання відіграє провіднуроль, а навчання є тільки засіб виховання.Навчання, відірване від виховання і безопори на нього розвиває тільки розум, накопичує знання і не може дати позитивнихрезультатів. Лише поєднання навчанняі виховання особистості формує у неїнавички самостійного мислення іоволодіння культурою мислення, розвиваєі зміцнює всі духовні здібності і їїхарактер, формує світогляд особистості,її моральні норми і соціальну позицію.
Загальноїсистеми народного виховання для всіхнародів немає, у кожного народу своя, особлива, національна система виховання.Вона базується на рідній, національніймові. продолжение
--PAGE_BREAK--
Ріднашкола – це головна основа національногожиття держави, основа рідної школи –національне виховання. Національневиховання – це козацьке виховання, боукраїнці – нація козацька; козаки булитиповими представниками рідного народу, вони втілювали волелюбний національнийхарактер, відображали його потреби,інтереси, прагнення; і вони створилисамобутню і високоефективну, близькудо європейської, національну системуосвіти і виховання – козацьку педагогіку, яку впроваджують в свою роботу колективизагальноосвітніх шкіл (шкілкозацько-лицарського виховання)Білгород-Дністровського району Одеськоїобласті, бо творче впровадження в життяідей і засобів козацької педагогікимає забезпечити виховання фізичноздорових, морально чистих і по-лицарськимужніх та сильних духом громадяннезалежної України.
Вкінці ХУІ століття козацтво зміцнюєтьсяі виділяється в окремий суспільний станзі своєю особливою організацією зспецифічними порядками й характеромжиття, з своїм центром. Тоді ж на територіїпівденно-східної України, яку захищалавід татаро-турецьких загарбників місцевалюдність — козацтво, польські й українськімагнати і шляхтичі почали закріпачуватинаселення, захоплюючи землі, на якихвоно сиділо. Для селянства, щоб непотрапити в панське ярмо, залишавсяодин вихід: покозачитися, визнати владукозацьких старшин і разом з усімкозацтвом, яке на той час уже створилосвій центр – Запорізьку Січ, — вступитив боротьбу з панами за свої землі і правобути вільним хліборобом.
Оскількикозацтво створило свою військовуорганізацію і свій центр, набуло великогодосвіду боротьби проти ординців, малосвоїх досвідчених ватажків, то, зрозуміло, воно й очолило селянську боротьбу протипольсько-шляхетського гноблення. Утодішніх умовах Запорізька Січ булакозацькою республікою, своєріднимпрообразом Української козацькоїдержави, яка створилася в ході визвольноївійни в середині ХУІІ століття підкерівництвом Богдана Хмельницького.
Післяліквідації польсько-шляхецького режимупротягом 1648 р., встановлюється новийдержавний апарат, в Україні складаєтьсянова військово-адміністративна іполітична система, формується українськанаціональна держава, в якій адміністративнийустрій складався на зразок ЗапорізькоїСічі…
НаселенняДунай-Дністровського міжріччя (Буджаку)має давні козацькі традиції.
Першазначна хвиля переселенців-козаківопинилася в Буджаку після 1710 року – цебули мазепинці. До сьогодення їх нащадкимешкають у Старій Царичанці. До речі, лише у цьому козацькому селі на фронтонахдахів — дерев’яні чотиригранні прикрасиу формі пернача – символи отамано-полковничоївлади (у цьому будинку мешкає козак!).
Після руйнаціїЗапорозької Січі (1775 рік) козацька масарозійшлася по величезних земельнихпросторах, зокрема й по півдню України, забравши з собою ті вільні думки, протияких Катериною ІІ було влаштованопогром. Знищення основної організаціїукраїнського козацтва, НаддніпрянськоїСічі, не завадило виникненню новихформувань такого типу.
Козакирозселилися в перші роки після виходуз Запоріжжя в Очаківській окрузі, наБерезані, по Тилігулу, біля Хаджибею іБалти, у пониззі Дністра від Акерманадо Бендер, в Буджаку, в дунайських гирлах– у Вилковому, Кілії, біля Тулчи й Галаца.
Приймаючидо себе козаків, Туреччина послаблювалапозиції Росії на півдні. Козакамнадавалася земля для заснування Січів пониззі Дністра – в Кучурганах, Акерманському повіті, озброєння і коні.Але козацтво виявилося об’єктомполітичної гри між Росією і Туреччиною(царський уряд Росії вимагав поверненнякозаків), тому було вирішено переселятикозаків за Дунай. За час русько-турецькоївійни 1787-1791 рр. задунайські запорожцістворили свою військову організацію ізакріпилися на певний час в гирлі Дунаюта розмістили свій Кіш в Дунавцях – вКатирлезі (Очаківська округа відійшладо Росії), а також в місцях нижче СтароїКілії на острові.
Протяжністьпівденних кордонів Російської імперіїбула відома не тільки козацтву наУкраїні. Запорозькі козаки, що розходилисяпо великих південних просторах, зустрічались тут з представникаминекрасівських і донських козаків.
Поступовепереселення їх на Буджак почалося ще з1709 року (після поразки повстання донськихкозаків під проводом К.Булавина), а даліодин з повсталих отаманів – Г.Некрасапривів своїх козаків із сім’ями зКубані. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолію, другий – в Дунайськудельту. З’явилисьнекрасівці і в пониззі Дністра. Тікализа Дунай і донські козаки. Частина їхлишилася в Буджаку після російсько-турецькоївійни 1768-1774 рр. Сучасні поселеннянекрасівців – Вилкове (стара назва — Липованське), Приморське (стара назваЖебріяни) Кілійського району Одеськоїобласті, Кислиця, Муравльовка, Стара таНова Некрасівки Ізмаїльського районуОдеської області, Тучков (район містаІзмаїл; у ХІХ ст. – один з головнихцентрів старообрядництва в Європі).
Всередині серпня 1787 року розпочаласядруга за царювання Катерини ІІ війна зТуреччиною. Османська імперія прагнулаповернути Крим, приєднаний до Росії у1783 р. Російська імперія, з свого боку, мала на меті утвердитися в ПівнічномуПричорномор’ї і розширитисвої володіння в цьому районі і наПівденному Кавказі.
З початкомвійни російське командування відчулогостру потребу у збільшенні своговійськового контингенту, особливо зарахунок бійців, що добре знали театрвоєнних дій і противника та бойовіякості яких були загальновідомі. Томууряд змушений був звернутися до колишніхзапорожців, які лишилися в Україні.Восени на базі утвореного у 1783 р. полкузапорозьких козаків (один з заходівросійського уряду, спрямованих наповернення задунайських козаків доРосії) почалося формування козацькоговійська. Указом від 22 січня 1788 р. воноодержало назву Війська вірних козаків, у противагу „невірним” задунайськимзапорожцям. Очолили його колишнізапорозькі старшини. Кошовим булопризначено Сидора Білого, суддею АнтонаГоловатого, кіннотою командував ЗахарЧепіга.
Незабаромза героїзм і мужність, виявлені у бояхв Причорномор’ї, в томуж 1788 р. воно було перейменовано вЧорноморське козацьке військо.
Ще в ходівійни, в 1790 р., Кіш Чорноморськогокозацького війська розділив територіюміж Бугом і Дністром, яку заселяликозаки, на три полкових паланки (окружніуправління) – Подністрянську, Березанську, Кінбургську (тепер Одеська, Миколаївськата Херсонська області). Вони очолювалисяпризначеними Кошем старшинами іпаланковими полковниками. Кожна паланкавключала в себе декілька козацькихпоселень.
На території, яку займала Подністрянська паланка, виникли поселення чорноморців поДністру: Біляєвка, Калаглія, Кучургани, Глинна, Чобручи, Незавертай, Головківка, Аджидер, Яська та багато інших. За далеконе повними даними, на 1792 р. у Подністрянськійпаланці існувало 30 селищ, в яких проживалоблизько 1500 козацьких родин. Крім того, виникло багато хуторів і поселень пририболовецьких заводах, по річках талиманах.
ЦентромЧорноморського козацького краю іПодністрянської паланки стала Слободзея, де проживало 130 козацьких родин. Тутзнаходилася військова резиденція.
На початкуХІХ ст. відносини між Росією та Туреччиноюнастільки загострились, що привели довійни 1806-1812 рр. В листопаді-грудні 1806 р.російські війська оволоділи Бессарабію, за виключенням Ізмаїла. Вихід в цейрайон поставив перед російськимкомандуванням питання про взаємовідносиниз біглим сюди українським і російськимнаселенням і задунайськими запорожцями.Зокрема, у фортеці Браїлів, що булаоточена російськими військами, знаходилосядо трьох тисяч дунайців. Генерал-лейтенантО.Ф.Ланжерон, який командував корпусомна Дунаї, писав в січні 1807 р., що задунайськікозаки можуть „наносити шкоду більш, ніж турки і татари”. Тому російськекомандування вжило низку заходів, щобзалучити задунайських запорожців насвій бік, обіцяючи їм всі пільги, якимикористуються чорноморці на Кубані. Всеце мало певний ефект. Збігле населеннябуло зацікавлене в легалізації свогоположення, а задунайські запорожціопинилися в районі дій російської армії.
Враховуючиуспіхи у формуванні волонтерськогополку з задунайських запорожців ізбіглого українського населення, буловирішено створити на Дунаї козацькевійсько, давши йому найменуванняУсть-Дунайського.
20 лютого 1807р. Усть-Дунайське Буджацьке козацькевійсько було офіційно затвердженоуказом Олександра І.
Уряд, зацікавлений у швидкому заселенні новоприєднаної Бессарабії, дозволивусть-дунайцям селитися в Придунайськихстепах на правах колоністів. На протязі1815-1817 рр. в Бессарабію з-за Дунаю вийшлокілька груп козаків, які разом зусть-дунайцями оселилися в Ізмаїльськомуповіті, заснувавши в 1818 р. с.Дракуля(тепер с. Трудове Кілійського районуОдеської області). Незабаром тутнараховувалося вже 45 козацьких родин.В 1820 р. друга група усть-дунайськихкозаків і задунайських запорожців, незважаючи на опір земської поліції, вкількості 38 родин оселилася в Акерманськомуповіті, заснувавши с.Акмангіт (теперс.Білолісся Татарбунарського районуОдеської області). Частину задунайціву 1823 р. переселили в Ізмаїльськуколоністську округу, де заснованос.Новопокровське (тепер с.ПокровкаІзмаїльського району Одеської області).
У зв’язкуіз збільшенням населення в Акмангітічастина задунайських запорожців іусть-дунайських козаків перейшла нанове місце в Акерманському повіті, дев 1827 р. заснувала с.Старокозаче (теперв Білгород-Дністровському районіОдеської області).
Створенняна Дунаї Нової січі, як про це пішличутки на Україні, викликало середселянства надії на відродження козацтва.Це призвело до значних втеч населеннядо Дунайської Січі, що прискорилоліквідацію війська. Після ліквідаціїУсть-Дунайського козацького військапереважна більшість козаків лишиласьв Бесарабії. Усть-дунайці та задунайськізапорожці, які переселювалися до них, на протязі 20-х рр. неодноразово зверталисядо державних установ з домаганнямстворення в краї козацького війська, зцентром в с.Акмангіт.
Російсько-турецькавійна, яка розпочалася в 1828 р., пожвавилаклопотання козаків. Ці прагнення співпализ намаганням командування збільшитивійськовий контингент Дунайської армії.В червні 1828 р. уряд дозволив сформуватив Акерманському повіті Бессарабіїкозацьке військо, яке одержало назвуДунайського (з 1856 р. Новоросійське; проіснувало до 1869 р.), з усть-дунайців, задунайських запорожців, що оселилисяв Бессарабії до 1828 р.
До військабули зараховані села Акерманськогоповіту Акмангіт (Білолісся), Старокозачеі Волонтирівка (тепер у районі ШтефанВоде Молдови).
В1836 р. до війська були приєднані селаМихайлівка, Костянтинівка, Новотроїцьке, Миколаївка, засновані відставнимисолдатами, та село Петрівка, в якомумешкали селяни-переселенці з Курськоїгубернії (тепер в Білгород-Дністровському, Кілійському, Саратському районахОдеської області). Через три роки булиприєднані заселені циганами селаФараонівка та Каїри (останнє – с. КриваБалка; обидва в Саратському районіОдеської області).
ЗаПаризьким миром 1856 р. частина козацькоїтериторії з станицями Миколаївка таНовотроїцька відійшла до Молдавськогокнязівства. Замість цих земель військубуло дозволено придбати у поміщикаК.Зіро селище Байрамча, незабаромперейменоване в Миколаївку-Новоросійську.
Центруправління війська розміщувався встаниці Волонтирівка. Однак в зв’язкуз тим, що в цій станиці не було необхіднихпомешкань, військове правління до 1856р. знаходилось в Акермані (нащадкикозаків живуть в місті й дотепер). Післяпридбання військом Миколаївки-Новоросійськоївоно переїхало в цю станицю. В середині60-х рр. там знаходились майже всі головнівійськові установи: шпиталь, головнийвійськовий храм св. Миколи Чудотворця, поштова станція та училище. продолжение
--PAGE_BREAK--
Дунайськевійсько мало нести прикордонну службуна Дунаї, Пруті та по Чорноморськомуузбережжю до Дніпра, внутрішню службув Бессарабській та Херсонській губерніях, утримувати гарнізони в Ізмаїлі таАкермані. Притягувалися вони длявиконання й інших завдань.
В 1856 р., 11липня, в зв’язку з відторгненням відРосії за Паризьким миром дунайськоїчастини Бессарабії, військо булоперейменовано в Новоросійське. З цьогочасу воно несло кордонну службу на лініїБолград-Татарбунари і далі по Чорноморськомуузбережжю. Козацькі гарнізони з’явилисяв Руській Іванівці, Удобному, Козацькому, Турлаках, Папушойях (Переможному)Білгород-Дністровського району Одеськоїобласті.
У грудні 1868р. в зв’язку з загальною реформоюкозацьких військ Новоросійське козацькевійсько оголошувалося ліквідованим.Це було останнє козацьке військо натерені сучасної України.
Мужність іхоробрість, патріотизм, любов до волій батьківщини, демократизм, взаємодопомогу, високі моральні цінності лишило козацтвов спадщину українському народу. Невипадково в огляді Одеської військовоїокруги за 1871 р. підкреслювалося, що вукраїнцях „й до цього часу добрезберігається пам’ять про вільнекозацтво”, а задунайський запорожецьАнаній Коломієць, закінчуючи розповідатиФедору Вовку про Задунайську Січ, висловив невмирущі, сповнені глибокоївіри в козацтво і його спадкоємців, слова: „А за нас… то наше не пропаде…Досі не пропало, то вже й не пропаде!.. Нашого насіння ніхто не скоренить!”
В кінці ХІХстоліття, при проведенні переписунаселення Російської імперії, близько70% мешканців Акерманського повітувважали себе козаками, або вихідцями зкозаків…
В умовахнезалежної України 1918 року знову, вновій якості, відродилося козацтво.Воно відігравало важливу роль вполітичному і культурному житті, разомз усім народом будувало Українськусуверенну державу, головною військовоюсилою якої стало селянське ополчення“вільних козаків”, січових стрільців, українських козацьких дивізійсірожупанників, синьожупанникі…
Вті роки на Одещині козацькими булизагони селянської армії батьки Махно, Чорноморське повстанське козацькевійсько (загони отаманів C.Заболотного, Дерев’яги, Я.Кощового, Солтиса, Боровського, Кіршула, Карого, Коваленки, Стратіївського, Солоненка, І.Деркача, Бондаренка, Шевченка), Одеськогоукраїнського військового Коша (отаман- І.Луценко), Гайдамацькі куріні (отаман– О.Сахно-Устимович), Союзу українськоїмолоді (Одеська Січ)…
У 1984-1991 рокахпочинається етап загальноукраїнськоговідродження козацько-лицарськихтрадицій. Козацтво стало одною з сил, що виборювала волю України. ПершимГетьманом Українського козацтва бувВ.Чорновіл, другим В.Мулява, третімІ.Білас; почесним Гетьманом Українськогокозацтва став бувший Президент УкраїниЛ.Кучма; Гетьманом України є ПрезидентУкраїни В.Ющенко.
З початку90-х років ХХ століття групою ентузіастівз козацьких родів були започаткованів місті Білгород-Дністровському таБілгород-Дністровському районі:
козацькіорганізації – Задністрове земляцтвоВсесвітньої спілки козаків (останнійотаман — покійний козацький полковникМ.Слєпухін), Буджацька Січ УК (отаман –генерал-хорунжий УК М.Скляренко), Білгород-Дністровська паланка УК (отаман– полковник УК Л.Городецький), Білгород-Дністровський Кіш УК (отаман– полковник УК В.Гавриленко), Окружнийполк ім. П.Орлика УК (отаман – полковникУК М.Врублевський), Окремий курінь ім.С.Білого УК (отаман – полковник УКП.Городниченко), курінь ВійськаЗапорозького (отаман – полковник ЗСУМ.Возний), районове товариство УКЗ(отаман – полковник УК В.Білоус), жіночагромада УК (керівник Л.Горлачова), Дністровська Січ УК (отаман –генерал-хорунжий УК В.Тимофєєв);
козацькіхудожні колективи – духовий оркестр(керівник сотник УК С.Радченко), хорукраїнської народної пісні «Мрія»(керівник – осавул УК І.Зорило), ансамбльукраїнської народної музики «Веселка»(керівник — полковник УК М.Нікіруй), ансамбль української народної музики«Гроно» та гурт «Русичи» (керівник –осавул УК Б.Нікіруй), народна хоровакапела – пошуково-дослідницькийфольклористичний гурт «Алкалія» Будинкукультури с. Старокозаче (керівник –В.Вареник);
навчальнізаклади, що працювали та працюють внапрямку козацького виховання –Білгород-Дністровське училищеПівденноукраїнського державногопедагогічного університету (викладачі– В.Юрченко, В.Лобанова, О.Виштак,І.Головань), Старокозацька та Молозькашколи (військовий керівник І.Лісіцин), Випаснянська №1 школа (військовийкерівник В.Гавриленко), Вигінська школа(колишній директор В.Біленко, учительфізичної культури А.Берлізов, директорО.Вдовиченко, учитель фізичної культуриМ.Поліщук), Долинівська школа (директорТ.Тома, завуч М.Долгошеєнко, педагог-організатор Т.Молчанова), Турлацька школа (директор Т.Тодорова, вчитель В.Чумаченко), Адамівська школа(колишній директор В.Тимофєєв, теперішнійдиректор В.Вронська, завуч П.Лавриненко, педагог-організатор В.Гриценко).
Проживаючиу громадах, які мають давні козацькітрадиції, вчителі шкіл не могли цітрадиції не залучити до виховногопроцесу…
Післяобговорення ідеї (утворення школи джурта дан) з’явилися як союзники, так іопоненти; згодом в школах організаційнооформились ентузіасти або ініціативнігрупи педагогів (Старокозацька таМолозька – військовий керівник ЛісіцинІ.М., Випасненська №1 школа – військовийкерівник Гавриленко В.О., Миколаївсько-Новоросійська – завучФоменчук В.А., педагог-організаторНастаченко Г.М., Долинівська – директорТома Т.І., завуч Долгошеєнко М.І., педагог-організатор Молчанова Т.І., Вигінська – директор Біленко В.Ю., вчитель Берлізов А.М., Турлацька –директор Тодорова Т.П., вчитель ЧумаченкоВ.М., Адамівська — директор ТимофєєвВ.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-організаторГриценко В.Н.), які взялися за її практичнуреалізацію.
Ризикцього етапу:ідея моглане матеріалізуватися у щось реальне.
Ролькерівника на етапі:переконати всіх (і себе!) в реалістичностіідеї, знайти ефективну мотивацію дляїї реалізації.
…Початок90-х років минулого століття: розпадСоюзу, крушіння правлячої ідеологічноїмашини.
Нашестановище (керівників шкіл) в ті роки: кадри побігли зі школи, фінансуванняпішло з місцевих бюджетів (вірніше, йогоне стало зовсім!), ми намагаємосьналагодити хоча б якусь виховну роботув школі, причому без матеріальної та, навіть, моральної підтримки з боку владита громадськості, бо, мабуть, лише вшколі люди розуміли, що починаємовтрачати ціле покоління.
У школі почалиплатити за класне керівництво копійки, скасували зарахування до педагогічногостажу років роботи на посадах старшогопіонерського вожатого – педагогу, якийбільше за інших працював з дітьми, оголосили школу поза політикою (ідержавою також!), звернувши державнупідтримку дитячо-юнацьких організацій.
Опам’ятавшисьвід шоку (ідеологічного, фінансового –інфляція, зниження реального рівнязарплати, яку, до речі, затримували попівроку!), ми почали шукати альтернативніформи виховної роботи; альтернативнікомуністичним; бо якщо держава відмовиласявід комуністичної ідеології, то йдержавна школа не мала права її сповідати; в іншому випадку вчитель зобов’язанийбув покинути державну школу – ми жхотіли в школі працювати.
В країнах, де розуміють значення виховання, вшколах існує цілісна система формуваннялідерів різного рангу. Ця система необходиться без дитячих організацій –лідер виростає тут, далі він лише«шліфується». Така ж система існувалай в СРСР: жовтенята – піонери – комсомольці– комуністи.
Необхідністьв наших умовах такої системи розумілиі ми, педагоги Адамівської школи, іспробували створити українськунаціональну піонерську організацію«Джура» (одним з атрибутів у нас бувжовто-синій націонал-піонерськийгалстук). Організація будувалася назасадах та традиціях Українськогокозацтва; за основу її побудови ми обралиКонцепцію української козацькоїпедагогіки, яка була надрукована в«Освіті» у 1992 році. Організація почаладіяти…
У1993 році мене було обрано головоюАдамівської сільської радиБілгород-Дністровського району Одеськоїобласті й нові обов’язки змусили надекілька років відійти від практичноїпедагогіки, хоча за перебігом педагогічноїдумки в пресі я слідкував. Поступовогосподарські та політичні турботимісцевого масштабу заполонили мене: йшло перманентне ділення колгоспу –лідери змінювали один одного, післячергових звітно-виборчих зборів виходилиз колгоспу й виводили з собою однодумців; йшло паювання і ми намагалися не залишитисільську інтелігенцію без землі; післявійни у Придністров’ї озброєні молдавськіволонтери почали порушувати кордони йграбувати колгоспні ферми, в тому числій наш колгоспний свинотоварний комплекс.
…Початокзими 1993-1994років. Українаготується до виборів депутатів всіхрівнів та Президента України (березень1994 року). Кандидати в депутати Одеськоїобласної ради та Верховної Ради України«мотаються» по району – беруть участьу передвиборчому марафоні – проводятьзустрічі з виборцями, головами сільськихрад (за Законом про вибори головисільських рад формують територіальніта дільничні виборчі комісії). Десь уцей період заїхав до Адамівськоїсільської ради Петро Чернишук (тодіголова Білгород-Дністровського осередкуРУХу та кандидат у депутати ВерховноїРади України). Ми розмовляли з ним проособливості тогорічних передвиборчихбаталій і якось непомітно перейшли допитання про мою національну приналежність.Я – некрасовець-липованин-старообрядець(некрасівці – нащадки донськихкозаків-некрасівців, які оселилися наДунаї після розгрому царськими військамикозацького повстання Кіндратія Булавина).Петро дав мені адресу канцеляріїпаланкового козацького товариствапасічників і вже через кілька днів ярозмовляв про справи козацькі з ЛеонідомГородецьким (паланковим отаманом)…
…Невдовзіпісля цього я звернувся до начальникарайонного відділу міліції ЧербаджіМ.М. з проханням дозволити створитидобровільну народну козацьку дружинудля охорони громадського порядку натериторії громади та боротьби ізпорушниками кордонів – молдавськимиволонтерами. Нас підтримав головарайонної ради Майстро В.І. Дружину булостворено, екіповано одностроєм такозацькою зброєю, нічні чергуваннядружинників оплачувалися коштамисільської ради. Велику організаційнута матеріальну допомогу нам надавпаланковий отаман Городецький Л.Г.
У 1994 роціорганізаційно було оформлено Адамівськийкурінь Українського козацтва, отаманомякого мене було обрано. У 1996 році куріньувійшов до складу Білгород-Дністровськоїміжрайонової козацької паланкиУкраїнського козацтва, тоді ж мене булообрано писарем цієї паланки…
Насесіях сільської ради, розглядаючипитання про стан навчально-виховноїроботи в школі, ми звертали увагудепутатів на виховний потенціал Кодексубуття Українського козацтва, кудивходять Кодекс лицарської честі, Кодекслицарської духовності та Заповідімилосердя. Кодекс буття забезпечуєформування та виховання такого духовногостану молоді-молодих громадян України- козаків, яке в народі збереглося якрозуміння козацького духу, того особливогосоціального положення українськогокозацтва в суспільстві, яке слугувалоопорою народу і державі протягом віків.Тому ми вирішили за основу вихованнямолоді в нашій сільській громаді обратикозацьку педагогіку… продолжение
--PAGE_BREAK--
На жаль, відсутність на той час розробленоїметодики виховної роботи з козачатамине дозволили колективу Адамівськоїшколи досягти помітних успіхів: «Джура»працювала більше як піонерськаорганізація, ніж як козацька…
2етап. Підготовчий.
Наетапі народження школи козацько-лицарськоговиховання для нас актуальним був висновокБерта Нануса: «Немає більш потужногорушія організації до досконалості йдовготривалого успіху, ніж приваблива, надихаюча перспектива на майбутнє».
Цебув романтичний період у житті нашоїорганізації; стан ейфорії — стан апатіїохоплював нас у процесі переходу відмрії до дії…
Післязакінчення строку повноважень сільськогоголови в 1998 році я повернувся на посадудиректора і почав будувати школукозацько-лицарського виховання. Процесстановлення та розвитку Адамівськоїшколи козацько-лицарського вихованнязафіксовано у шкільній газеті. У 1998-2001роках газета випускалася у виглядібліц-інформації «Леля», «Козача»,«Джура», «Дана», «Джура та Дана»,«Берегиня», «Козак» (вийшло 45 номерівневеликим накладом-тиражем). З квітня2001 року почала виходити шкільна газета«Річ про Адамівську Січ». Поступовогазета стала друкованим органом всієїАдамівської громади: тут друкувалисяматеріали з життя школи й громади…
Навесні1998 року в школі була створена дитячакозацька організація «Січ» — Адамівськийкурінь, яка у лютому 2000 року булапереєстрована в організацію «МолодаСіч» — Адамівський курінь Українськогокозацтва. Ось що писалося в бліц-інформації«Джура та Дана» №1 за квітень 1998 року –друкованому органі Адамівської школи– «11 квітня 1998 року о 15 годині йшовперший весняний дощ із громом і блискавкою…В Будинку культури села Адамівкавідбулося посвячення у Козаки, Джурита Дани. Висвячували: паланковий отаманГородецький Леонід, козаки ТимофєєвВалерій, Павло Білоусенко, АндрійБерлізов, Ігор Лелюченко, СвятославГорлачов… У Джури та Дани було прийнятоучнів Адамівської школи – Бараш Лідію(5 клас), Білоус Івана (6 клас), БасюкВіктора, Білопшицьку Тетяну, ВерховецькуОлесю, Катющева Віталія (всі 7 клас)…Вітаємо перших джур та Дан Адамівськогокуріня Українського козацтва!».
«З29 жовтня по 1 листопада 1998 року в Київівідбулася Велика Рада Українськогокозацтва. Делегатами на Раду відАдамівського куріня Українськогокозацтва було обрано козаківВ.Тимофєєва-старого, А.Редька-старого, В.Козубенка, О.Козаченка таВ.Тимофєєва-молодшого. На Раду поїхалий джури з данами Адамівської школи (30осіб) разом із учителями – ГриценкоВ.Н., Піштіган О.А., Катющевою Т.В., КозубенкоТ.І. та директором Будинку культуриРибальченко Н.М. У перервах між засіданнямиРади було проведено декілька змістовнихекскурсій столицею Неньки-України. Знами їхали й козаки Білгород-Дністровськоїпаланки на чолі з отаманом ГородецькимЛ. На зворотному шляху заїхали доСофіївського парку (Умань), де пробулитри години: побачили і підземну річку,і Харона, і чудові ландшафти, і озеролебедів із фонтаном… Всі були у захваті, а найбільш – малеча (козачати)!» («Джурата Дана» №2 жовтень 1998 року).
Вкінці 1998 року для джур та дан Адамівськогокуріня Українського козацтво булопридбано однострій кольору морськоїхвилі (для хлопців – кашкет, мундир таштани із вузьким лампасом, для дівчат– берет, мундир та спідниця).
У цьому жроці було розроблено ритуал посвяти уджури та дани, який став канонічним длякозачат Білгород-Дністровського району.
«4 квітня1999 року в місті Білгород-Дністровськомувідбулася паланкова Рада козацькоготовариства. На звітно-виборчій радіобрано старшину: отаманом – ГородецькогоЛ, заступником (паланковим писарем) — Тимофєєва В. На Раді були присутні джурита дани з Адамівки, Старокозаччого, Випасного. Після Ради був святковийконцерт силами Старокозаччого Будинкукультури. Після концерту – святковийобід. Для джур та дан було організованоекскурсії у фортецю та краєзнавчиймузей». («Джура та Дана» №3 квітень 1999року).
«22 травня1999 року у Києві відбулася позачерговаВелика Рада Українського козацтва.Делегатами на Велику Раду було обраноГородецького Л., Тимофєєва В., МайстраА., Якименка В., Городецького Р. Із козакамиїздили на Раду джури та дани Адамівськогокуріня». («Дана» №2 липень 1999 року).
«1 червня1999 року старшина Білгород-Дністровськоїкозацької паланки проводила посвяту уджури та дани Адамівського куріняУкраїнського козацтва. Посвяту проводилиГородецький Л., Тимофєєв В., МаринескуМ., Майстро А., Берлізов А., Якименко В. Уджури та дани було посвячено: РебюкТаню, Катющеву Катю, Гречко Олю, НазаровуОлю, Золотовську Олену, Даниленко Віку, Бойку Марину, Чеботюк Сашу, АрхипенкоОлексія, Воронова Олега, ШмаглюченкоОлександра (всі 5 клас), Кравченка Олексія, Одорожу Олену, Бойку Тетяну, БурдюжуРуслана, Нестерук Миколу, ОдорожуВіталія, Харченко Наталю (всі 6 клас), Мокрот Дениса, Третюк Ваню, КравченкоВаню, Дроздова Дмитра (всі 7 клас), ВеліковаАндрія (8 клас). Вітаємо джур та дан!».(«Джура та Дана» №4 червень 1999 року).
«25-26 грудня1999 року в Донецьку відбулася ХІУ ВеликаРада Українського козацтва. В її роботіприймали участь делегати від усіхкрайових товариств України, представникиорганів державної влади. Від нашогорайонного товариства на раді буладелегація у складі Городецького Л., Тимофєєва В., Майстра А., Якименка В., Городецького Р., Маринеску М., РедькаА., Козубенка В., джури Старченка А.».(«Джура та Дана» №5 грудень 1999 року).
Декларація«Філософія козацько-лицарськоговиховання в школі. Концептуальні засади».
Козакунайперше – Воля!
Козакунайперше – Честь!
Актуальністьпроблеми:
Держава живей розвивається доти, доки в ній живебагатим духовним життям школа. А дляцього школа повинна стати осередкомзустрічі дитинства із справдізагальнолюдським – дитинча має частішезазирати у вічність – саме школа стоїтьу витоків духовності суспільства.
Вихованняпідлітків і козацтва фактично відібраноу школи: світогляд, інтереси, моральніцінності у більшості молоді формуютьсяпід впливом телебачення та інших засобівмас-медіа. Роль сім’ї у вихованні падає.Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться з недовірою добудь-яких ідеалів – і старих, і нових;їй притаманні егоїзм та індивідуалізм, перевага матеріальних інтересів наддуховними. Юнаки і дівчата, що прагнутьдо знань, духовності, до пізнаннянаціональної і загальнолюдськоїкультури, становлять меншість в океанісірості, примітивізму, криміналу.
Відмовившисьвід ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди: ліквідувалисистему різноманітних політичних іпатріотичних клубів та клубів заінтересами. Це привело до аполітичностізначної частини учнівської молоді, допроявів песимізму, скептицизму, байдужостіі втрати патріотизму. Знищили системуполітичного інформування учнів. Цесприяло формуванню політичногобезкультур’я випускників. Ліквідувалипіонерські і комсомольські організації, але не створили ніяких інших дитячих іюнацьких громадських організацій дляучнів.
Провіднаідея: Відомо, що в нашчас, час світової глобалізації суспільнихпроцесів, загострюються протиріччя міжсилами культурної уніфікації і прагненнямнародів до збереження своєї культурноїідентичності.
Всучасному суперечливому світі виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє 5відстоятиу глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор – усе те, з чого складаєтьсясутність та особливість національногохарактеру.
Загальновідомо, що історичні умови буття українськогонароду породили самобутній феномен –козацтво. Воно втілювало в собі фізичнеі духовне здоров’я нації, інтелектуальнусилу, життєздатність, оптимізм і енергію.
Цебула об’єднана, згуртована,ідейно і духовно зцементована, сувородисциплінована сила, яка очолювалаборотьбу проти чужоземних ворогів.
Томуми зосередили увагу на вихованні всебічнорозвиненої особистості українця(національне виховання у формікозацько-лицарського) та на розумнійідеологізації та політизації виховногопроцесу через участь молоді в діяльностігромадських організацій Українськогокозацтва (загальновідомо, що формуваннямайбутніх громадських діячів починаєтьсяз їхньої участі в діяльності дитячих іюнацьких організацій).
В основунавчально-виховного процесу школи нашпедагогічний колектив поклав проблему„Школа козацько-лицарського виховання– гуманістична основа становленняособистості”.
Системавиховної роботи школи базується наідеях козацької педагогіки як частининародної педагогіки у вершинному їївияві. Діяльність усіх джерел організованоговпливу на виховний процес у школіспрямований на творче продовження всучасних умовах козацьких звичаїв ітрадицій, вироблення в кожного учняпрагнення розвивати в собі кращі людськіриси українця-патріота.
Школа завждиє національною. За сучасних умов вонавиступає важливим чинником відродженнянації, виховання в молоді почуттянаціональної свідомості та гідності.
Національнасистема виховання:
— наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генієм народу;
— найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковоюмасовою практикою;
— найідейніше, бо вона базується на заповідях народноїморалі, націлена на формування справжньоїлюдини;
— найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньомукраї боротьби за розум, за світло знань, за перемогу Добра над Злом;
— найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віківсумлінно працюють мільйони вихователів.
Народнітрадиції, звичаї та обряди об’єднуютьминуле і майбутнє народу. Практичноприлучаючись до них, учнівська молодьубирає в себе філософський, психологічний,ідейно-моральний і естетичний зміст, унеї формується національна самобутність, творче ставлення до дійсності... продолжение
--PAGE_BREAK--
Мета:
Школа нашапрацює в режимі навчально-виховногозакладу нового типу – школикозацько-лицарського виховання.Педагогічний колектив широко використовуєдавні козацькі традиції, кодексилицарської честі, гуманістичні тадемократичні ідеї і адекватні засобивиховного впливу на підростаючепокоління...
Головна метасучасної школи козацько-лицарськоговиховання – формування в родині, школіі в громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянинаУкраїнської держави, захисника рідноїземлі з яскраво вираженою українськоюнаціональною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високоюмораллю і духовністю.
Основнізавдання:
Основнізавдання школи козацько-лицарськоговиховання:
— плекатифізично загартованих, із міцним здоров’ям, дужих тілом і духом синів і дочокнезалежної України;
— формуватиі підростаючого покоління високілицарські якості, шляхетність, моральнічесноти, почуття милосердя;
— виховуватисилу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом і перемагатийого в будь-яких життєвих обставинах;
— плекативіру, надію, любов, готовність творитидобро і красоту в собі і в довкіллі;
— формуватиздатність до альтруїзму, гармонійногопоєднання особистих, індивідуальних ізагальнонаціональних, державних потребта інтересів, відчувати себе невід’ємноюскладовою частиною цілого і вічного –української нації, держави;
— виховуватиу підростаючих поколінь українськийкозацький характер, світогляд, історичнупам’ять і національну свідомість;
— готуватимолодь до активної національноїтворчості, участі в розвитку рідноїкультури, духовності;
— виховуватигосподарів рідної землі, творцівУкраїнської держави, її захисників відворожої агресії, мовної і культурноїекспансії;
— сприятиоволодінню молоддю військово-спортивниммистецтвом козаків, формуванню в неї, з урахуванням сучасних світових здобутківв галузі науки, культури і техніки, творчих умінь продовження політичних, державних, економічних, мистецьких івійськових традицій українськогокозацтва.
Науковіоснови:
Робота школикозацько-лицарського виховання основанана таких документах:
1. Українськакозацька педагогіка. Концепція. „Освіта”,01.09.1992.
2. Основинаціонального виховання. Концептуальніположення.За ред.В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.С.Сергійчука. Київ. 1993.
3. Провідродження історико-культурних тагосподарських традицій українськогокозацтва. Указ Президента України від04.01.1995 року №14/1995.
4. ПроНаціональну програму відродження тарозвитку Українського козацтва на2002-2005 роки. Указ Президента України від15.22.2001 року №1092/2001.
5.Методичні рекомендації педагогічнимколективам закладів освіти України повідродженню історико-культурних тагосподарських традицій українськогокозацтва. Збірник наказів Міністерстваосвіти України, №11, 1995.
6.Концепція національного виховання.„Освіта”, №47, 07.08.1996.
7. РуденкоЮ.Д. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи. Ріднашкола, №5, 1994.
8. РуденкоЮ., Руденко В. Виховання в учнів лицарськоїдуховності. Рідна школа, №7, 1996.
9. СушинськийБ. Лицарі Приморського степу. Одеса,2000.
10. Статутдитячої, юнацької і молодіжної організації“Молода Січ”. Освіта, №41/42, 25 серпня –1 вересня 1999.
Новизна:
Аналізпублікацій з теми козацької педагогікидає підстави стверджувати, що намивперше на Україні фундаментальнорозроблено та реалізовано в практиціроботи основні документи школи такоготипу (концепцію, положення, статут, навчальний план і програми, посібникиз основних предметів козацько-лицарськоговиховання). Досвід роботи описано убагатотомнику „Адамівська Січ”, журналі„Наша школа” (Одеса) №4, 5-6 2000, №1,2 2002, громадсько-політичному щотижневику„Освіта” (Київ) №52 6-13 листопада 2002, надруковано книги – Тимофєєв В. АдамівськаСіч – школа козацько-лицарськоговиховання. Білгород-Дністровський.2004, Тимофєєв В. Козацька педагогіка –сучасна освіта. Білгород-Дністровський.2005. Багато матеріалу з роботи шкілкозацько-лицарського виховання наБуджаку друкувалось в козацькій газеті«Річ про Буджацьку Січ».
Структурата діяльність:
Кодекслюдського буття Українського козацтва(Кодекс лицарської честі, лицарськоїзвитяги та Заповіді милосердя) маєзабезпечити формування того духовногостану молодих громадян України, козаків, який в народі зберігся як розуміннякозацького духу, того особливогосоціального стану українського козакав суспільстві, що слугував опорою народуі українській державі протягом віків.Тому ми вирішили за основу вихованнямолоді у нашій громаді взяти козацькупедагогіку, зосередивши увагу на:
1. Формуваннівсебічно розвиненої особистості українця(національне виховання у формікозацько-лицарського).
2. Формуваннясвідомих громадян, громадських діячівчерез участь молоді у діяльностіАдамівського куреня Українськогокозацтва, осередка жіночої громадиУкраїнського козацтва та Адамівськогокуреня „Молодої Січі” Українськогокозацтва (дитячої та юнацької незалежноїгромадської організації).
Родинно-дошкільневиховання козачати та лелі здійснюємочерез роботу з батьками дошкільнят тавведенням спеціальних курсів до програмидитячого садка.
Родинно-шкільневиховання джури та дани ми проводимо уформі школи козацько-лицарськоговиховання.
Громадсько-родинневиховання козака та берегині ми здійснюємочерез діяльність Адамівського куреняУкраїнського козацтва та жіночої громадиУкраїнського козацтва.
Тепер угромаді ми маємо таку систему вихованнякозака та берегині:
ІІІ.Громадсько-родиннеБерегиня виховання Козаккозака та берегині
ІІ.Родинно- ФІЛОСОФІЯ
шкільнеДана козацько-вихованняДжура лицарськогоджурита дани виховання
/>І.Родинно- дошкільне Леля вихованняКозача козачати та лелі
Відомо, щозагальної системи народного вихованнядля всіх народів немає, у кожного народусвоя, особлива, національна системавиховання. Вона базується на рідній, національній мові. Рідна школа – цеголовна основа національного життядержави, основа рідної школи – національневиховання. Національне виховання – цекозацьке виховання, бо українці – націякозацька; козаки були типовимипредставниками рідного народу; вонивтілювали волелюбний національнийхарактер, відображали його потреби,інтереси, прагнення, і вони створилисамобутню високоефективну, близьку доєвропейської, національну системуосвіти і виховання – козацьку педагогіку, на якій ґрунтується діяльність школикозацько-лицарського виховання.
Козацькапедагогіка – це частина українськоїнародної педагогіки, яка формувала упідростаючих поколінь синівську любовдо рідної землі, готовність її захищативід чужоземних загарбників, високунаціональну свідомість і самосвідомість, глибоку духовність. Вона була тіснопов’язана з матеріальноюі духовною сферою діяльності українськогокозацтва.
Козацько-лицарськевиховання – це виховання підростаючихпоколінь нашого народу на патріотичних, героїчних, національно-державницькихтрадиціях українського козацтва, нависоких прикладах лицарського ставленнядо України, дійсності взагалі.
Упрактичній роботі ми дотримуємосьосновних змістовнихкомпонентів сучасного козацько-лицарськоговиховання молоді, якіполягають у наступних фундаментальнихположеннях:
1. Школакозацько-лицарського виховання –осередок лицарської духовності здержавно-громадським управлінням. продолжение
--PAGE_BREAK--
2.Козача – центр навчального процесу, суб’єкт навчання івиховання.
3. Навчанняі виховання козачати – це за своєю суттюсамонавчання, самоосвіта, самовиховання, самоорганізація і самореалізаціяособистості.
4. Родинненаціональне виховання – природне, провідне виховання і батьки – головнівихователі протягом усього життякозачати.
5. Українознавство– наукова основа, духовна серцевинакозацького навчально-виховного впливув родині, школі, суспільному житті, філософія і політика державотворення.
6.Національне козацьке виховання –всеохоплююча і багатогранна системавпливів, ідей, підходів, яка покликанапробуджувати, стимулювати розвитокзакладених природою задатків, можливостейкозачати, набуття ним етносоціальногодосвіду і реалізації завдання гуманізаціїсистеми освіти.
7. Українськакозацька педагогіка – вітчизняна наукапро виховання підростаючих поколіньукраїнців (представників національнихменшин) нашої Батьківщини, якій здавнапритаманні глибокі гуманістичнітрадиції, яка постійно збагачуєтьсянародною виховною мудрістю, вищимиздобутками світової науки, культури.
Принципи, за якими будується школа козацько-лицарськоговиховання:
1. Демократизація– це мета, засіб, гарантія трансформаціїзагальноосвітньої школи у школукозацько-лицарського виховання, Цеваріативність та відкритість змістукозацько-лицарського виховання, співробітництво, взаємоповага козачатта наставників, усунення авторитарногостилю виховання.
2. Гуманізація–подолання відчуженості козачати віднаставника. Визначення особистостівихованця як вищої соціальної цінностіз правами на свободу, соціально-педагогічнийзахист, на самореалізацію у різнихсферах діяльності й спілкування.
3. Індивідуалізаціята диференціація – передбачає розвитоккожного козачати з урахуванням йогоінтересів, мотивів, системи цінностей, різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовійта практичній сферах, особливостейфізичного і психічного розвитку, всілякестимулювання здібностей кожного учня, планування власної діяльності.
4. Психологізаціяпроцесу виховання козачати – глибокевивчення дитини, її внутрішнього світу, визнання того, що особистість розвиваєтьсяне лише за закладеною в ній біологічноюпрограмою і під впливом середовища, ай під дією власних потреб, бажань, досвіду, Підготовка козачати до свідомогоуправління своїм розвитком.
5. Пріоритетністьшляху розвитку та реалізації духовногопотенціалу козачати, що означає: яснеусвідомлення вищої мети існуваннялюдини та людства; постійне прогресивнесамо творення та допомога в цьому іншим; наповненість життя гуманістичнимзмістом, надання пріоритету буттєвимцінностям, що знаходять прояв нерозривнов думках, словах і діях; високий рівеньфізичної, емоційної, ментальної таморальної культури.
6.Натуралізація (трансформація) українськоїкозацької (лицарської) духовності — історично сформованої системи духовнихбагатств лицарської верстви рідногонароду, яка виробила і в своєму бутті, способі життя відобразила найвищіцінності його національної душі, характеру, світогляду, ідеології, моралі, філософії, правосвідомості та естетики.
7. Ідеалізація(формування в молоді ідеалів) – один ізнайважливіших елементів духовності яккожної особистості, так і всього народу.В історичній свідомості народу найвищийстатус належить тим людям-ідеалам, яківідстоювали свободу як найдорожчуцінність попередніх поколінь, невтомноборолися з чужоземними загарбниками, захищали свою національну гідність ічесть, по-лицарськи служили ріднійБатьківщині, будували власну національнудержаву.
Модельтрансформації Адамівської школи в школукозацько-лицарського виховання.
Міністерствоосвіти і науки України.
Інститутукраїнознавства.
Інститутзмісту і методів навчання.
Інститутудосконалення вчителів.
Головнеуправління освіти
Інноваційнікурси Проблеми трансформації. Посібники, збірки
перепідготовкиКадри. з українознавства,
вчителівза Науковий, українознавчийкозацько-лицарського спеціальнимизміст. виховання,
програмами.Методи навчання і виховання. валеології:
Самоосвіта.Переосмислення мети та а) для вчителів;
завданьнавчання і виховання б) для учнів;
громадянина.в) для батьків.
Фінансування.Державна підтримка і сприянняжиттєдіяльності
школикозацько-лицарського виховання.
Закони, що стимулюють меценатство,
спонсорство.
Правовийстатус школи козацько-лицарськоговиховання.
Природо-екологічна, Експериментальний навчально-виховний
психовалеологічнаосвіта. план.
Бази: Державний стандарт освіти.
1.Географічна Культурно-екологічний типосвіти. (геополітичне положенняІнтегрування знань.
України, клімат). Формування цілісної картинисвіту.
Біологічна, психологічна, Українознавство, валеологія, родинність -
екологічна, трудова, проблеми української національноїшколи
родинна(криза в козацько-лицарського виховання.
природі, духовна криза).
Концентрилицарства. Козацькі цінності особистості.
Абсолютні, вічні. Громадянські. Сімейного життя.Національні.
Творчімайстерні вчителів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Підприємства.Довкілля. Культурні заклади,
зарубіжнішколи, Школа козацько-лицарськоговиховання установи, інші стає духовним, культурним, навчальні заклади. освітнім
центроммікрорайону.
Центрдитячої творчості.
Спілкуванняв полікультурному просторі.
Суб’єкт-об’єктністосунки. Взаємодія. Співпраця.
продолжение
--PAGE_BREAK--
Діти.Вчителі. Громадськість. Батьки. Меценати, друзі, спонсори, козаки.
Науково-методичнеі технічне забезпечення.
Концепції, розробки, програми, навчальні машини, комп’ютери, технології, лабораторії, підручники, посібники, хрестоматії, збірки, бібліотека школи.Банк матеріалів школи козацько-лицарськоговиховання.
Творчімайстерні вчителів.
Від козацьких секретів тіловиховання – до олімпійських вершин.
Козацькому роду нема переводу.
Козацька наша слава не вмре, не поляже.
Плекати український храм Природи.
Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, державна Україно.
Науку і техніку – на службу нації, Україні.
Любіть Україну, як сонце любіть.
Козацькими шляхами – до висот української духовності.
В душі і серці кожного з нас – Соборна Україна.
Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.
Програматрансформації Адамівської школи у школукозацько-лицарського виховання.
Виконавці:освітянський колектив Адамівськоїзагальноосвітньої школи І-ІІ ступеняБілгород-Дністровського району Одеськоїобласті.
Учасники:відділ освіти Білгород-Дністровськоїрайонної державної адміністрації, Адамівська сільська рада, сільськогосподарськікооперативи – ім. Т.Г.Шевченка, «Едем»,«Фенікс», приватно-орендне підприємство«Промінь».
Науковекерівництво: Одеськийінститут удосконалення учителів.
Науковеконсультування: Київськийінститут історії козацтва.
АктуальністьПрограми трансформації:
Щоб стабільнопрогресувати у своєму розвитку, а нетільки вижити, людство має зробитиістотні кроки від технократичноїцивілізації до гуманістичної, відкультури споживання до культури творення, від владного творіння (агресія, насильствотощо) до творення гуманного, звеличного, мудрого. Первинно – це поступ національнихсистем освіти, спочатку в експериментальнихваріантах, а з появою належних результатів– масовий. Очевидність цього факту непідлягає сумніву: система освіти – цегалузь найважливішого духовноговиробництва будь-якого суспільства, щопокликана готувати громадянина з певнимрівнем національної свідомості,інтелектуальної і розумової зрілості, духовного творення довкілля.
Самев контексті розв’язанняглобальних проблем людства, освіти, людини і створюється програма трансформаціїАдамівської школи в школу козацько-лицарськоговиховання, котра міжнауковими засобамиописує освітньо-виховний процес яккультурне і духовне явище, шкільнесередовище – як психогенний етнонаціональнийфактор духовного єднання учасниківнавчально-виховного процесу, апсихосоціальний розвиток особистості– як неперервне зростання її фізичного, розумового, емоційного, морального ідуховного потенціалу в ходічуттєво-смислового занурення укультуроємні пласти етнонаціональногодосвіду і психоемоційне звільнення вдуховних переживаннях, помислах, учинках.
Основнапроблема трансформації:
Із здобуттямУкраїною державного суверенітетуускладнюється місія національної освітий, зокрема, загальноосвітньої школи.Відтепер вона має готувати ще й людинувисококультурну, зорієнтовану наканонізований етнонаціональний ідуховний досвід. Іншими словами, масовазагальноосвітня школа має бути перетвореназ науково-освітнього закладу на такусоціально-культурну інституцію, яка бготувала не тільки грамотну, а й культурну, ментально зорієнтовану і духовнорозвинену особистість.
Пропонованамодель загальноосвітньої школикозацько-лицарського виховання покликанаперетворити навчально-виховний процесз інформаційно-пізнавального факту насоціально-культурне явище високогодуховного насичення. Основна проблемаПрограми полягає в тому, щоб за допомогоюфундаментального соціально-психологічногодійства домогтися відповідності міжнауковим обґрунтуванням проблемирозвитку духовної, ментально зорієнтованоїосвіти і наслідками його практичноговтілення в життя сучасної загальноосвітньоїшколи.
ПризначенняПрограми трансформації:
Науковоспроектувати інноваційну модельнаціональної загальноосвітньої школи(у формі школи козацько-лицарськоговиховання), яка б характеризуваласяперевагою:
А. Духовнихі гуманістичних цілей та завдань надтехнократичними, антиприродними, примітивно практичними.
Б.Соціально-культурного і мистецькогозмісту над науково-технічним.
В. Динамічновідкритих форм козацько-лицарськоговиховання та навчання над статичнимиі закритими, також і традиційнимиуроками.
Г.Психолого-мистецьких інваріантнихтехнологій і методів виховання танавчання над пояснювально-ілюстративнимита розвивально-декларативними.
Д.Об’єктно-психологічнихі критеріально-змістовних системоцінювання над суб’єктно-емпіричними, догматично-вироковими.
ПропонованаПрограма трансформації покликанакомплексно спроектувати ментальнозорієнтовану, гуманістичну школукозацько-лицарського виховання, яка бповно реалізувала національні інтересив галузі освіти, системи державотвореннята готувала духовно розвинену особистість.
Освітньо-виховнийідеал школи козацько-лицарськоговиховання:
Особистістьлицаря – мета школи козацько-лицарськоговиховання. Плекати мудрого і волелюбногогромадянина незалежної України знаціональною самосвідомістю, гуманнимицінностями, культурою мислення іперспективами духовного самовдосконалення.
Завданняшколи козацько-лицарського виховання:
Центруютьсяна особистості вчителя і учня, якійповною мірою притаманні:
А. Національнасамосвідомість як родовідна причетністьособи до ментальної непересічностіетносу.
Б. Гуманістичнаспрямованість і позитивне сприйманняприроди людини, її психосоціальногорозвитку та життєвідчування.
В. Культураповедінки та моральний імператив(кодекс) вчинку, еталонне нормотвореннята морально-етична діяльність.
Г. Духовнежиття як прогресуючий внутрішнійрозвиток, усезростаюча віра, добродійналюбов і життєдіяльне самотворення.
Д. Ментальнамудрість як буттєве синергійне поєднанняособистістю кращого національногодосвіду, розуміннєвих цінностей, моральної виваженості і духовно-естетичноїдосконалості.
Об’єктПрограми трансформації:
Експериментальнемоделювання збагаченого, ментальнозорієнтованого соціально-культурногопростору школи козацько-лицарськоговиховання як саморозвивальноїосвітньо-виховної інституції.
ПредметПрограми трансформації:
Технологіїі методи духовно-лицарського єднаннявчителя та учня як активних носіївсоціально-культурного досвіду, щовнутрішньо осягається кожним у ходіоволодіння навчальними курсами дляшколи козацько-лицарського вихованнята навчання.
ЗавданняПрограми трансформації: продолжение
--PAGE_BREAK--
А. Загальнонауковий(міждисциплінарний) аспект: створитита соціально адаптувати концепціювідродження національної школикозацько-лицарського виховання.
Б. Філософськийаспект: дослідити історичні типиосвітянства та обґрунтувати методологічнумодель наукового проектуваннясоціально-культурного простору школи.
В. Соціологічнийаспект: обґрунтувати та експериментальнодослідити теорію лицарсько зорієнтованоїосвітньої діяльності особистостіпрофесіонала – вчителя, учня, психолога, соціолога тощо.
Г. Психологічнийаспект: виявити, обґрунтувати йекспериментально впровадити системупсихомистецьких технік духовногоєднання вчителів і учнів школи.
НовизнаПрограми трансформації:
Упершенауково (концептуально і методологічно)проектується нова освітньо-виховнасистема життєдіяльності загальноосвітньоїшколи козацько-лицарського виховання, що професійно організовує духовнозбагачений, ментально зорієнтованийсоціально-культурний простір школи, стрижнем якого є психомистецькітехнології і методи козацького духовногоєднання.
Теоретичнезначення Програми трансформації:
Засобамитеоретичного аналізу і міжнауковоїрефлексії обґрунтовуються:
А. Концепціявідродження національної школикозацько-лицарського виховання.
Б. Теоріяжиттєстверджуючої освітньої духовноїдіяльності.
В. Інноваційнікозацько-лицарські технології шкільноїосвіти.
Г. Системапсихомистецьких технологій козацькогодуховного єднання особистостей.
Практичнезначення Програми трансформації:
Адамівськашкола козацько-лицарського вихованняяк саморозвивальний духовно збагаченийосвітньо-виховний заклад інноваційноготипу має стати наочним зразком новоїнаціональної школи, що вказуватиме одинз вірогідних шляхів входження Українидо європейського соціально-культурногопростору.
Строкивиконання Програми трансформації:
Початок –1998 рік, закінчення – 2009 рік. Етапи:
І. Підготовчий– 1998-1999 роки.
ІІ.Концептуально-проектно-діагностичний– 2000-2001 роки.
ІІІ.Організаційно-прогнозуючий – 2002-2003роки.
ІУ.Розвивально-формувальний – 2004-2007 роки.
У.Результативно-узагальнюючий – 2008-2009роки.
Критеріїрезультативності виконання програмитрансформації:
А. Духовнаособистість козачати як універсам, суб’єкт та індивідуальність з чіткосформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культуроюмислення і ментальною мудрістю.
Б. Духовнеєднання учасників освітнього процесув ході неперервної розвивальноївзаємодії, яка організується за принципомнаступності під час проходження учняминавчальних курсів.
В. Соціальнаефективність і духовна ємність технологійі методик, які організуються затехнологіями цілісного козацько-лицарськоговиховного процесу.
Г. Самореалізаціяособистістю фізичного, розумового, емоційного, морального і духовногопотенціалу в ході неперервної розвивальноївзаємодії із соціально-культурнимдовкіллям школи.
Д. Ідеї, принципи та умови ефективного впровадженнякозацько-лицарської виховної системи.
Е. Зміст, структура і характеристика духовнозорієнтованого, високо розвивальногосоціально-культурного простору школикозацько-лицарського виховання.
Ж. Рівні іпсихологічні засоби духовного розвиткуособистості, перспективи її духовногосамовдосконалення і самоактуалізації.
Позитивнийрезультат:
А. Високанаціональна свідомість і самосвідомість, патріотизм і відданість ідеаламукраїнського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональназлагода.
Б. Ефективністьмоделі школи козацько-лицарськоговиховання щодо розумового, соціальногоі духовного зростання учнів та реалізаціяїхнього емоційного, нормотворчого іцінністно-естетичного ідеалу.
В. Високарезультативність науково спроектованогосоціально-культурного простору школищодо духовного розвитку і етнонаціональногозбагачення ментального досвіду вчителята учнів.
Г. Очевиднийконструктивний вплив системикозацько-лицарського виховання напсихосоціальний і духовний розвитокособистості, її національну самосвідомість, культурне зростання та навчальнууспішність.
Д. Ефективнареалізація духовно-ментального потенціалуекспериментального освітнього процесув благодатному емоційно-психологічномуполі культурного життя.
Е. Позитивнесприйняття соціально-культурнимоточенням інноваційних, психолого-дидактичнихта організаційних змін у школікозацько-лицарського виховання.
Ж. Неперехіднезначення у духовному розвитку школярівсистеми творчих студій шкільногонаціонально-культурного центру«Берегиня».
З. Інтенсифікаціяпроцесів духовного єднання учасниківосвітнього процесу, що виявляється уповазі, довірі, взаємодопомозі, щирихвзаєминах між педагогами і школярами.
І. Віра, національна самосвідомість, благодатналюбов, соціальна творчість і ментальнамудрість – основні риси духовнорозвиненої особистості – випускникаАдамівської школи козацько-лицарськоговиховання.
Можливийнегативний прогноз:
А. Незначнийзагальнокультурний і духовний розвитокучителів і учнів школи козацько-лицарськоговиховання наприкінці трансформаціїпорівняно з вихідними даними їїконстатуючої частини або з результатамидіяльності масових загальноосвітніхшкіл.
Б. Істотнерозходження між теоретико-прикладнимиздобутками фундаментальноїсоціально-психологічної практики ісоціально-культурним та професійно-пошуковимдосвідом роботи педагогічного колективушколи козацько-лицарського виховання.
В. Не відстеженніважливі експериментальні умови(щонайперше соціально-психологічні таорганізаційно-технологічні), що робитьнеможливим досягнення високих результатівекспериментальної роботи.
Г. Не створеніоб’єктивні (валідні, надійні тощо)методи соціальної і психологічноїдіагностики змін у духовній сферіособистості, не відстежена динамічнакартина психосоціального і духовногозростання особистості вчителів і учнівшколи.
Д. Пересічнийрівень методологічної або психологічноїкультури основних виконавців Програмитрансформації.
Е. Нестачасприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконанняПрограми трансформації у повному обсязі.
Ризикицього етапу: головнийризик — неготовність частини ідейнихсоратників до тривалої, буденної, копіткої роботи. Новостворену шкільнуорганізацію міг би чекати крах, якщо ми- лідери не змогли б навчитися плаватиі випливати упродовж перших 100 днівроботи. Згодом для нас стало головнимзавданням не втонути в морі дріб’язковихпроблем, які були головною перешкодоюсистемному рухові на шляху до побудовипринципово нової шкільної організації, не розчинитись у тій частині локальногосоціуму, який Ліна Костенко в одному зісвоїх віршів назвала «міщанськимкодлом».
Ролькерівника на етапі: віднайти людей, які не могли реалізуватисебе раніше і які розглядають прихіднової ідеї як шанс. Не «переборщити» зобіцянками швидкого успіху, успішноїкар’єри, можливості творчої самореалізаціїтощо. Згодом довелось переконатися, щозначна частина цих обіцянок, на жаль, виявилася нереалістичною. Та на даномуетапі головне було пообіцяти, згодомроздані «аванси» були для мене стимулом; я був змушений докладати титанічнихзусиль з тим, щоб хоча б частково зробитиобіцяне («Я це обіцяв!», «Люди в менеповірили!»).
3етап.Концептуально-проектно-діагностичний. продолжение
--PAGE_BREAK--
Тойорганізаційний хаос, який ми ще якосьвиправдовували упродовж першого рокуіснування школи козацько-лицарськоговиховання, тепер став неприпустимою«розкішшю». Завершилося створеннякоманди керівників, утвердився кліматдовіри до лідера, віра в те, що ще нереалізована ідея неодмінно матеріалізуєтьсяу щось реальне… Закінчився етапневизначеності, почався етап конкретики, тож замість запитання «Про що ми мріємо?»на перший план вийшло запитання «Що мивстигли зробити і що будемо робитидалі?».
Ми успішнопройшли цей етап за допомогою сильноїцентралізації влади і навіть елементівавторитаризму.
Положенняпро школу козацько-лицарського виховання.
Редакція1998 року.
1. Загальніположення.
1. Положенняпро організацію і діяльність Школикозацько-лицарського виховання (даліПоложення) розроблено на основі ЗаконуУкраїни «Про освіту», Положення просередній загальноосвітній навчально-виховнийзаклад, затвердженого постановоюКабінету Міністрів від 19 серпня 1993 р.№660, Типового статуту середньогозагальноосвітнього навчально-виховногозакладу, затвердженого наказомМіністерства освіти від 5 серпня 1993 року№ 292, Інструкції про організацію тадіяльність гімназії та Інструкції проорганізацію та діяльність ліцею, якізатверджені наказом Міністерства освітиУкраїни від 20.07.1995 р. № 217.
2. Школакозацько-лицарського виховання — недільний (канікулярний) позашкільнийгромадський навчальний заклад новоготипу (або, за домовленістю з Радоюзагальноосвітньої школи, заняття зосновних дисциплін школи козацько-лицарськоговиховання проводяться за рахунок годинфакультативів, курсів за вибором, консультацій — шкільного компоненту, гуртків).
3. Мета — датиучням додаткову сучасну (козацько-лицарську)освіту, забезпечити їх надійний духовнийзв’язок з предками, розвинути стосункиз сучасниками і орієнтацію на інтересинащадків.
4. Головнимизавданнями школи козацько-лицарськоговиховання є:
— вихованняморально і фізично здорового поколіннязасобами козацько-лицарської педагогіки;
— створенняумов для здобуття учнями освіти понаддержавний освітній мінімум;
— розвитокприродних позитивних нахилів, здібностейй обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися;
— формуваннягромадянської позиції, виховання почуттявласної гідності, готовності до трудовоїдіяльності, відповідальності за своїдії;
— наданняучням можливості для реалізаціїіндивідуальних творчих потреб, забезпечення умов для оволодінняпрактичними вміннями і навичками зосновних напрямків козацько-лицарськогонавчання і виховання;
— оновленнязмісту освіти, розробка і апробаціянових педагогічних технологій, методіві форм навчання та виховання.
5. Школакозацько-лицарського вихованнястворюється відповідно досоціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у ній і занаявності концепції (науковогообгрунтування, комплексу провіднихідей, конструктивних принципів) діяльностішколи, кадрового, навчально-методичного, фінансового, матеріально-технічногозабезпечення її практичної реалізації.
6. Рішенняпро створення (реорганізацію чиліквідацію) школи козацько-лицарськоговиховання приймається відповідно доПоложення про порядок створення, реорганізацію чи ліквідаціюнавчально-виховних закладів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів Українивід 5 квітня 1994 року № 228.
7. Діяльністьшколи козацько-лицарського вихованнябудується під егідою Українськогокозацтва на принципах гуманізму, демократизму, незалежності від політичнихі релігійних організацій та об'єднань, взаємозв'язку розумового, морального, фізичного і естетичного виховання, органічного поєднання загальнолюдськихдуховних цінностей із національноюісторією і культурою, диференціації таоптимізації змісту і форми освіти, науковості, розвиваючого характерунавчання та його індивідуалізації.
8. Школакозацько-лицарського виховання у своїйдіяльності керується КонституцієюУкраїни, чинним законодавством, Положеннямпро середній загальноосвітній навчальнийзаклад, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 19 серпня 1993 року№ 660, цім Положенням та власним Статутом, що розробляється на основі чинногозаконодавства та Типового статутусереднього загальноосвітньогонавчально-виховного закладу, затвердженогонаказом Міністерства освіти Українивід 5 серпня 1993 року № 292, і реєструєтьсяв установленому порядку. Школакозацько-лицарського вихованнявизначається юридичною особою з моментуреєстрації власного статуту, має печатку, штамп і бланки із своїм найменуванням, рахунки в установах банку України, самостійний баланс.
9. Школакозацько-лицарського виховання несевідповідальність за реалізацію головнихзавдань, визначених Законом України«Про освіту», Положенням про середнійзагальноосвітній навчально-виховнийзаклад, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 19 серпня 1993 року№ 660, дотримання умов, що визначаютьсяза результатами атестації, безпечніумови освітньої діяльності, дотриманнядоговірних зобов’язань і фінансовоїдисципліни.
2. Структурашколи.
10. Школакозацько-лицарського вихованнястворюється у складі рівнів А-Б-В-Г-Д:
— рівень А –школярі наймолодшого шкільного віку –козаченята та лелінята до 6 років;
— рівень Б –школярі молодшого шкільного віку –козачата та лелі 6-10 років;
— рівень В –школярі середнього шкільного віку –джури та дани 10-14 років;
— рівень Г –школярі старшого шкільного віку –молоді козаки та берегині 14-18 років;
— рівень Д –козаки та козачки з 18 років.
Згідно зрішенням засновника школи козацько-лицарськоговиховання термін навчання в ній можебути таким, як у дитячому садочку, школіІ-ІІІ ступенів та школі дорослих.
11. До рівнівзараховуються учні, які засвоїли матеріалналежного рівня, досягли належного вікута пройшли відбір. Умови відборурозробляються Українським козацтвомза участю дирекції школи та громадськогосамоврядування відповідно до Інструкціїпро порядок прийому учнів до загальноосвітніхнавчально-виховних закладів на конкурснійоснові, затвердженої наказом Міністерстваосвіти України від 20 липня 1994 року №236.
12. Мікрорайондля школи козацько-лицарського вихованняне встановлюється. Учні зараховуютьсядо школи незалежно від місця проживання.
13. Кількістьучнів в школі встановлюється один разна початок кожного навчального року ізатверджується наказом директора.
14. Іноземціприймаються до школи відповідно доЗакону України від 4 лютого 1994 року «Проправовий статус іноземців».
15.Наповнюваність класів, груп, їх поділпри вивченні профільних та іншихпредметів визначається Міністерствомосвіти України на основі встановленихКабінетом Міністрів України нормативівфінансування здобуття загальноїсередньої освіти. За рахунок додатковихасигнувань, коштів місцевого бюджетурішенням ради школи може встановлюватисьменша наповнюваність класів і груп.
16. Згідно зрішенням засновника школа козацько-лицарськоговиховання може працювати в режимінедільної школи, канікулярної школи, школи вихідного дня (школи повного дня, школи-інтернату), або за домовленістюз радою загальноосвітньої школи, набазі якої створена школа козацько-лицарськоговиховання – за рахунок шкільногокомпоненту в режимі школи повного дня(другої половини дня).
Школакозацько-лицарського виховання можебути самостійним навчально-виховнимзакладом або структурним підрозділомзагальноосвітньої школи, ліцею, вищогонавчального закладу, наукової установи, підприємства, організації.
3. Організаціянавчально-виховного процесу.
17. Школакозацько-лицарського виховання плануєсвою роботу самостійно, узгоджуючиплани з Генеральною канцелярієюУкраїнського козацтва. Основнимдокументом, що регулює навчально-виховнийпроцес, є навчальний план, який складаєтьсяна основі розроблених Генеральноюканцелярією Українського козацтвабазових навчальних планів (і узгодженихз Міносвіти) з урахуванням і конкретизацієюпрофілю школи козацько-лицарськоговиховання.
18. Відповіднодо навчального плану школикозацько-лицарського вихованняпедагогічні працівники самостійнодобирають навчальні програми, підручники, допущені Міністерством освіти України, а також науково-методичну літературу, навчально-наочні посібники та обладнання, форми, методи і засоби навчання.
Навчальніпрограми, підручники та посібники, розроблені педагогічними працівникамишколи, вищих навчальних закладів, науково-дослідних центрів, можутьвикористовуватись у навчально-виховномупроцесі після експертизи в Генеральнійканцелярії Українського козацтва таузгодження в Міносвіти України. продолжение
--PAGE_BREAK--
19. Педагогічніпрацівники школи можуть поєднуватинавчально-виховну роботу з науково-методичноюта експериментальною, використовуючипоряд з традиційними методами і формамиорганізації навчальних занять інноваційнітехнології навчання.
20.Поглиблена підготовка учнів з козацькихдисциплін досягається в результатівивчення спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, відвідування занятьу гуртках, клубах, студіях, а такожстажування, практики в навчальнихтаборах. У школі може проводитисьпідготовка учнів за індивідуальниминавчальними планами, пошукова танавчально-дослідна робота.
21. Поряд ізтрадиційними методами і формамиорганізації навчальних занять у школіможуть застосовуватись інноваційнітехнології та проектування, конструювання, моделювання (теоретичне і практичне), пошуково-дослідницька робота, у томучислі літня навчально-дослідницька тавійськово-спортивна практика у таборахта інші види навчальної діяльності.
22. Школакозацько-лицарського виховання у межахчасу, передбаченого навчальним планом, самостійно встановлює структурунавчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), а також тривалість навчальноготижня.
Тижневийрежим роботи школи регламентуєтьсярозкладом занять.
23. Навчальнийрік починається, як правило, 1 вересня.Його тривалість обумовлюється часомвиконання навчальних програм з усіхпредметів, але не може бути меншою 34тижнів.
24. Тривалістьканікул протягом навчального року неповинна становити менше 30 календарнихднів, улітку – 8 тижнів.
25. Системаоцінювання знань учнів школикозацько-лицарського виховання, порядокпроведення екзаменів, переведення тавипуску, звільнення від переводних тавипускних екзаменів, нагородження зауспіхи у навчанні визначаються Положенняпро середній загальноосвітнійнавчально-виховний заклад, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів Українивід 19 серпня 1993 року № 660, відповідниминормативними актами Міністерства освітиУкраїни, Статутом школи.
26. Учні, якіне встигають, наказом директоравідраховуються з школи. У разі незгодиучня (батьків або осіб, які їх замінюють)з відрахуванням з школи, він можеоскаржити дії директора до ради школи.За поданням ради відповідним структурнимпідрозділом Генеральної канцеляріїУкраїнського козацтва створюєтьсякомісія, що визначає правомірністьвідрахування. Висновки цієї комісії єостаточними.
27. Учням, якіуспішно закінчили курс школикозацько-лицарського виховання (рівніА, Б, В, Г, Д), видається свідоцтво, зразокякого розробляє Генеральна канцеляріяУкраїнського козацтва.
4. Учасникинавчально-виховного процесу.
28.Статус учасників навчально-виховногопроцесу школи, їхні права й обов’язкивизначаються Законом України «Проосвіту», Статутом школи.
29. За успіхиу навчанні для учасників навчально-виховногопроцесу школи козацько-лицарськоговиховання встановлюються різні формиморального і матеріального заохочення, в тому числі й передбачені статутомшколи.
Учням, якідомоглися значних успіхів у навчанні, рішенням ради школи може бути призначенастипендія за рахунок власних коштівабо цільових надходжень від добродійнихфондів, товариств, асоціацій тощо.
30.За невиконання учасниками навчально-виховногопроцесу своїх обов’язків, порушення статуту на них можутьнакладатися стягнення, встановленічинним законодавством, статутом іправилами внутрішнього розпорядкушколи, а також в установленому порядкувиноситись громадський осуд.
5. Управлінняшколою і контроль за її діяльністю.
31. Управлінняшколою здійснюється його засновникомі відповідним структурним підрозділомГенеральної канцелярії Українськогокозацтва. Безпосередньо управлінняшколою здійснюється її директором таорганами громадського самоврядуванняпід контролем відповідного підрозділудержавної виконавчої влади.
Органидержавної виконавчої влади, громадськогосамоврядування, директор школи діютьв межах повноважень, визначених ЗакономУкраїни «Про освіту», Положенням просередній загальноосвітній навчально-виховнийзаклад, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 19 серпня 1993 року№ 660, власним статутом і цим Положенням.
32. Штатнийрозпис школи встановлюється йогозасновником відповідно до діючогозаконодавства, виробничих потреб тафінансових можливостей школи. Длязабезпечення ефективного управліннянавчально-виховним процесом та організаціїнаукової та методичної роботи у школіможуть вводитися посади заступниківдиректора з наукової, методичної, навчальної, виховної, військово-спортивної, адміністративно-господарської роботи, практичного психолога та соціальногопедагога.
Прийняттяна роботу педагогічних працівників дошколи може здійснюватись за трудовимидоговорами, контрактами, у тому числіна конкурсній основі.
33. Контрольза забезпеченням школою козацько-лицарськоговиховання державних стандартів рівняосвіти, виконанням покладених на неїзавдань здійснюється її засновником, Генеральною канцелярією Українськогокозацтва та відповідним структурнимпідрозділом місцевої державноїадміністрації.
34.Основною формою контролю за діяльністюшколи є її атестація, яка проводиться, як правило, один раз на п’ятьроків у порядку, встановленому Генеральноюканцелярією Українського козацтва таКабінетом Міністрів України.
35.Зміст, форми і періодичність контролю, не пов’язаного знавчально-виховним процесом, встановлюєтьсязасновником школи відповідально дочинного законодавства.
36. Діловодствошколи організовується відповідно допорядку, визначеного чинним законодавствомУкраїни.
Звітністьшколи козацько-лицарського вихованнявстановлюється відповідно до вимогчинного законодавства та державноїстатистики.
6. Майношколи, фінансово-господарська діяльність.
37. Майно школикозацько-лицарського виховання становлятьосновні фонди (приміщення, обладнаннятощо), а також інші цінності, вартістьяких відображається в самостійномубалансі школи.
Школакозацько-лицарського виховання можемати власні приміщення, придбати йорендувати необхідні їй приміщення, обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватись послугами будь-якогопідприємства, установи, організаціїабо фізичної особи.
38. Школакозацько-лицарського вихованнякористується приміщеннями, обладнанням, землею, іншими природними ресурсамизгідно з чинним законодавством, Положеннямпро середній загальноосвітнійнавчально-виховний заклад, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів Українивід 19 серпня оку № 660, власним статутомі несе відповідальність за дотриманнявимог і норм з її охорони. Вилученняосновних фондів, оборотних коштів таіншого майна проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством.
Збитки, завдані школі внаслідок порушення їїмайнових прав іншими юридичними абофізичними особами, відшкодовуютьсявідповідно до чинного законодавства.
39.Фінансово-господарська діяльністьшколи козацько-лицарського вихованняздійснюється на основі її кошторису.
Джереламиформування кошторису є6
— коштизасновника (ів);
— коштимісцевого (державного) бюджету, щонадходять у розмірі, передбаченомунормативами фінансування загальноїсередньої освіти для забезпеченнявивчення предметів в обсязі державнихстандартів освіти$
— кошти, отримані від надання школою додатковихосвітніх послуг;
— прибуткивід реалізації продукції навчально-виробничихмайстерень, від надання в орендуприміщень, споруд, обладнання, кредиту,інвестиції банків;
— добровільнігрошові внески і пожертвуванняпідприємств, установ, організацій таокремих громадян, іноземних юридичнихта фізичних осіб.
Орендаприміщень школи допускається, якщо вонане погіршує умов навчання учнів тароботи педагогічного колективу.
40.У школі козацько-лицарського вихованняутворюється фонд загального обов’язковогонавчання (фонд всеобучу). Цей фондформується і витрачається відповіднодо порядку, визначеного Положенням просередній загальноосвітній навчально-виховнийзаклад, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 19 серпня 1993 року№ 660.
41.Кошти школи зберігаються на її рахункахв установах банків і знаходяться уповному її розпорядженні. Не використаніза звітній період кошти вилученню непідлягають за умови виконання школоюрозрахункових показників її розвитку, якщо інше не передбачено законодавством.
42. За наявністюфінансових можливостей (асигнувань)школі додатково можуть виділятисябюджетні кошти на факультативи, консультації, індивідуальне навчаннята для організації позакласної (гуртки, лекції, курси тощо), науково-експериментальноїроботи. продолжение
--PAGE_BREAK--
43. Школакозацько-лицарського виховання маєправо фінансувати за рахунок власнихкоштів заходи, що сприяють поліпшеннюсоціально-побутових умов колективу.
44. Умовиведення бухгалтерського обліку у школівизначається чинним законодавством.За рішенням засновника школи бухгалтерськийоблік може вестися самостійно, разом зіншими навчально-виховними закладами, підприємствами, установами, організаціямиабо через централізовану бухгалтерію.
45. Школакозацько-лицарського виховання маєправо користуватися інвестиціями, коротко і довгостроковими кредитами.Короткотерміновий кредит використовуєтьсяшколою для здійснення її поточноїдіяльності. Довготерміновий кредитвикористовується для зміцненняматеріально-технічної та спеціально-культурноїбази школи з наступним погашеннямкредиту за рахунок її коштів.
46.Школа козацько-лицарського вихованнямає право укладати угоди про спрівробітництво, встановлювати прямі зв’язкиз навчальними закладами, науковимиустановами, підприємствами, організаціями, громадськими об’єднаннями, окремими громадянами як на територіїУкраїни, так і за її межами.
Школаза наявністю належної матеріально-технічноїта соціально-культурної бази, власнихфінансових коштів має право налагоджуватиміжнародні зв’язки наоснові самостійно укладених угод прообмін педагогічними працівниками таучнями, проводити спільні заходи(конференції, олімпіади тощо), а такожвступати до міжнародних організаційвідповідно до чинного законодавства.
СтатутАдамівської школи козацько-лицарськоговиховання.
Редакція1998 року.
1. Загальніположення.
1. Адамівськашкола козацько-лицарського вихованняУкраїнського козацтва здійснює своюдіяльність відповідно до КонституціїУкраїни, чинного законодавства, у томучислі Закону України «Про освіту», Положення про школу козацько-лицарськоговиховання, власного статуту.
2. ЗасновникамиАдамівської школи козацько-лицарськоговиховання є Українське козацтво(Генеральна канцелярія ГетьманаУкраїнського козацтва, Білгород-Дністровськепаланкове козацьке товариство — канцеляріятовариства, Адамівський куріньУкраїнського козацтва), Адамівськасільська рада.
Засновникиабо уповноважені ними органи здійснюютьфінансування Адамівської школикозацько-лицарського виховання (далішколи), її матеріально-технічнезабезпечення, надають необхідні будівлі,інженерні комунікації, встановлюютьїї статус та мікрорайон обов’язковогообслуговування, організовують будівництвоі ремонт приміщень, їх господарськеобслуговування, харчування учнів.
3. Головноюметою школи є задоволення потребгромадян, суспільства і держави удодатковій сучасній козацько-лицарськійосвіті, забезпечити надійний духовнийзв’язок козачат з предками, розвинутистосунки з сучасниками і орієнтуватикозачат на інтереси нащадків.
4. Головнимизавданнями школи є:
— вихованняморально і фізично здорового поколіннязасобами козацької педагогіки;
— створенняумов для здобуття учнями освіти понаддержавний освітній мінімум;
— розвитокприродних позитивних нахилів, здібностейй обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися;
— формуваннягромадянської позиції, виховання почуттявласної гідності. Готовності до трудовоїдіяльності, відповідальності за своїдії;
— наданняучням можливості до реалізаціїіндивідуальних творчих потреб, забезпечення умов для оволодінняпрактичними уміннями і навичками зосновних напрямків козацько-лицарськогонавчання і виховання;
— оновленнязмісту освіти, розробка і апробаціянових педагогічних технологій, методіві форм навчання та виховання.
5. Діяльністьшколи будується на принципах доступності, гуманізму, демократизму, незалежностівід політичних, громадських і релігійнихоб’єднань, взаємозв’язку розумового, морального, фізичного і естетичноговиховання, натуралізації лицарськоїдуховності, ідеалізації козацтва, рівності умов кожної людини для повноїреалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку, психологізаціїпроцесу виховання козачати, органічногозв’язку з національною історією, культурою, традиціями, диференціаціїзмісту і форм освіти, науковості, розвиваючого характеру навчання, гнучкості і прогностичності, єдностіі наступності, безперервності ірізноманітності, поєднання державногоуправління і громадського самоврядування.
6.Відповіднодо рішення Адамівської сільської радивід 15 лютого 2000 року за № 2/12 Адамівськашкола козацько-лицарського вихованняУкраїнського козацтва має статусмуніціпально-громадського закладуосвіти на базі державної загальноосвітньоїшколи.
7. Відповіднодо рішення Адамівської сільської радипро реєстрацію Статуту, Адамівськашкола козацько-лицарського вихованняУкраїнського козацтва є юридичноюособою, має печатку, штамп, бланки зісвоєю назвою, рахунки в установах банків.
Зміни достатуту вносяться в порядку, встановленомудля його реєстрації.
8.Школа самостійно приймає рішення іздійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством, Положенням про школу козацько-лицарськоговиховання та власним статутом.
9. Школа несевідповідальність перед засновниками, суспільством і державою за:
— реалізаціюголовних завдань, визначених ЗакономУкраїни про освіту та Положенням прошколу козацько-лицарського виховання;
— дотриманняумов, що визначаються за результатамиатестації та акредитації;
— безпечніумови освітньої діяльності;
— дотриманнядержавних стандартів освіти;
— дотриманнядоговірних зобов’язань з іншимисуб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності та приватнимиособами, у тому числі зобов’язань заміжнародними угодами;
— дотриманняфінансової дисципліни.
Випускникишколи одержують документи прокозацько-лицарську освіту встановленогозразка.
10. У школівизначена українська мова навчання ізапроваджено поглиблене вивченняпредметів козацько-лицарського циклу(перелік додається).
11. Юридичнаадреса школи: 67790, Одеська область, Білгород-Дністровський район, селоАдамівка, вулиця Шевченко № 57, телефон76-3-40.
12. Школа маєправо:
— користуватисяпільгами, що передбачені державою;
— проходитив установленому порядку державнуакредитацію;
— визначатиформи і засоби організації навчально-виховногопроцесу;
— визначатишкільний компонент змісту освіти, розробляти і впроваджувати власніпрограми навчальної та науково-методичноїроботи з урахуванням державних стандартів;
— визначатиконтингент учнів;
— спільно звищими навчальними закладами, їхкафедрами або філіалами, науково-досліднимиінститутами та центрами проводитинауково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;
— організовуватипідготовку, перепідготовку, підвищеннякваліфікації та стажування педагогічнихкадрів;
— створюватиструктурні підрозділи, формувати штатнийрозпис, встановлювати форми заробітноїплати і матеріального заохочення вмежах власного кошторису;
— запрошуватина роботу спеціалістів, у тому числі ізакордонних, на договірних (контрактних)умовах;
— бути власникомі розпорядником рухомого і нерухомогомайна згідно з чинним законодавствомта власним статутом;
— отримуватикошти і матеріальні цінності від органівдержавного управління, засновників, юридичних і фізичних осіб;
— залишати усвоєму розпорядженні і використовуватикошти від господарської діяльності;
— розвивативласну соціальну базу, мережуспортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичнихі культурних підрозділів, спрямовуватикошти школи на будівництва або благоустрійсоціально-побутових об’єктів; продолжение
--PAGE_BREAK--
— здійснюватикапітальне будівництво і реконструкцію, капітальний ремонт на основі договорівпідряду чи господарським способом;
— встановлюватиформу для учнів;
— об’єднуватина підставі спеціальних угод своюдіяльність з діяльністю інших підприємств, установ і організацій як в Україні, такі за її межами.
13. На основівстановлених засновниками та КабінетомМіністрів України нормативів фінансуванняздобуття освіти у школі встановлюєтьсятака мережа класів, факультативів тощо:
— рівень А –школярі наймолодшого шкільного віку –козаченята та лелінята до 6 років, клас0;
— рівень Б — школярі молодшого шкільного віку –козачата та лелі 6-10 років, класи 1-4;
— рівень В –школярі середнього шкільного віку–джури та дани 10-14 років, класи 5-8;
— рівень Г –школярі старшого шкільного віку –молоді козаки та берегині 15-18 років, класи 9-12;
— рівень Д –козаки та козачки з 18 років, клас 13.
Факультативи– згідно переліку та норм фінансуванняшкільного компоненту.
14. В складішколи функціонують: методичні об’єднаннята творчі лабораторії вчителів «Відкозацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин»,«Козацькому роду нема переводу»,«Козацька наша слава не вмре, не поляже»,«Плекати український храм Природи»,«Всеукраїнська толока, особиста праця– тобі, Державна Україно», «Науку ітехніку – на службу нації, Україні»,«Любіть Україну, як сонце любіть»,«Козацькими шляхами – до висот українськоїдуховності», «В душі і серці кожного ізнас — Соборна Україна", «РіднуУкраїну захищай по-лицарському — дозагину»; психологічна, медична служби.
15. Медичнеобслуговування учнів забезпечуєтьсязасновниками, Адамівської сільськоюрадою і здійснюється фельдшерсько-акушерськимипунктами, які розташовані на територіїсільської ради (Адамівський ФАП, Авидівський ФАП, Благодатненський ФАП).
16.Взаємовідносинизакладу (школи козацько-лицарськоговиховання) з юридичними і фізичнимиособами визначаються згідно з чиннимзаконодавством, договорами, що укладеніміж ними.
2. Організаціянавчально-виховного процесу.
17. Школапланує свою роботу самостійно. В планіроботи відображаються найголовнішіпитання роботи закладу освіти, визначаютьсяперспективи його розвитку.
Основнимдокументом, що регулює навчально-виховнийпроцес, є навчальний план, який складаєтьсяна основі розроблених Міністерствомосвіти базових навчальних планів ізконкретизацією шкільного компонентаосвіти та профілю навчання школикозацько-лицарського виховання.
Навчальнийплан затверджується засновниками тадержавним органом управління освітою.
У виглядідодатків до нього подається:
— розкладуроків;
— щоденний, тижневий та річний план роботи школи.
18. Відповіднодо навчального плану школи педагогічніпрацівники самостійно добираютьпрограми, підручники, навчальні посібники, яким надано гриф Міністерства освіти, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, педагогічнітехнології, що мають забезпечуватиотримання освіти на рівні державнихстандартів, виконання інших статутнихзавдань.
19. У школіваріантність загальної середньої освітита предметів козацько-лицарськоговиховання забезпечується наявністю вїї змісті таких компонентів:
— державний– визначається Міністерством освіти;
— шкільний –визначається школою з урахуваннямінтересів і побажань учнів, їх батьків, культурно-етичних особливостей регіону, країни.
20. Школаздійснює навчально-виховний процес заденною формою навчання, а на другому-третьомуступенях (рівні В-Д) для осіб, які працюютьі бажають здобути освіту, створюєтьсязаочна, дістантна форми навчання.
Бажаючимнадається право і створюються умовидля індивідуального навчання, прискореногозакінчення закладу, складання екзаменівекстерном.
21. Прийманняучнів до школи провадиться до 1 вересняпоточного року згідно з наказом директора, що видається на підставі особистоїзаяви (для неповнолітніх – заяви батьківабо осіб, які їх замінюють) та результатівтестування або додаткових екзаменів, перелік яких встановлюють засновники.
До першогокласу (рівень Б0 зараховуються діти 6-тирічного віку на 1 вересня поточногороку, які досягли шкільної зрілості, щовизначається за допомогою психодіагностичногообстеження. Таке обстеження провадитьсяпсихологічною службою школи абомедицинською комісією районноїполіклініки за критеріями, що визначаютьсяМіносвіти України. У разі потреби ученьможе перейти протягом будь-якого рокунавчання до іншого закладу освіти. Прицьому до заяви додаються відповіднідокументи про освіту (табель успішності, довідка або свідоцтво).
Прийманняучнів до інших класів здійснюєтьсязгідно з чинним законодавством тарезультатами тестування (тести розробляєшкола).
22. У школірівнів А.Б.В для 1-8 класів за бажаннямучнів, їхніх батьків або осіб, які їхзамінюють, при наявності належноїнавчально-матеріальної бази, педагогічнихкадрів, обслуговуючого персоналу можутьстворюватись групи продовженого дня.
Зарахуваннядо груп продовженого дня і відрахуваннядітей з них здійснюється наказомдиректора школи на підставі заявибатьків (осіб, які їх замінюють).
Порядоккомплектування груп продовженого днята організація їх роботи встановлюєтьсяокремим положенням.
23. Структуранавчального року за чвертями, а такожтривалість навчального тижня встановлюєтьсяшколою в межах часу, передбаченогонавчальним планом.
Навчальнізаняття у школі розпочинаються, якправило, 1 вересня і закінчуються уперших класах (рівні А, Б) 18 травня, у2-12 та 13 класах (рівні В, Г, Д) 25 травня.Навчальний рік поділяється на навчальнічверті: перша з 1 вересня до 4 листопада, друга з 11 листопада до 28 грудня, третяз 11 січня до 23 березня, четверта з 30березня до 25 травня.
Тривалістьнавчального року обумовлюється часомвиконання навчальних програм з усіхпредметів, але не може бути меншою 34тижнів (у першому класі — 30 тижнів, рівеньА, Б).
Відволіканняучнів за рахунок навчального часу длявиконання і здійснення заходів, непов’язаних з процесом навчання, забороняється (крім випадків, передбаченихрішенням Кабінету Міністрів України).
24. За погодженнямз відповідними структурними підрозділамирайонної державної адміністраціїзапроваджується такий графік шкільнихканікул: осінні 7 днів, з 4 листопада до11листопада; зимові 16 днів, з 25 грудня до11 січня; весняні 7 днів, з 23 березня до31 березня; літні 8 тижнів, з 15 червня до31 серпня.
Тривалістьканікул протягом навчального року неповинна становити менше 30 календарнихднів, влітку 8 тижнів.
Для учнівперших класів (рівень А, Б) школоюустановлюються додаткові тижневіканікули: 7 днів з 21 лютого до 28 лютого.
25. Тривалістьуроку у першому класі становить 35 хв., у другому-третьому 40 хв., учетвертому-дванадцятому 45 хв., утринадцятому – пара (два уроки по 40 хв.З перервою 10 хв.).
26.У школі встановлюється така тривалістьперерв між уроками: перша перерва 10 хв., друга перерва 30 хв., третя-п’ятаперерви 10 хв.
27. Щоденнакількість і послідовність навчальнихзанять визначається розкладом уроків, який складається відповідно досанітарно-гігієнічних та педагогічнихвимог, узгоджується з профспілковимкомітетом, радою школи і затверджуєтьсядиректором.
Тривалістьнавчального тижня щорічно визначаєтьсярадою школи, при умові дотриманнясанітарно-гігієнічних вимог і в межахчасу, що передбачений навчальним планом.
Тижневийрежим роботи школи фіксується у розкладіуроків.
28. Крім різнихформ обов’язкових навчальних занять, у школі проводяться заняття факультативів, курсів за вибором, гуртків та індивідуальнихзанять згідно з фінансуванням тапереліком, що передбачені розкладом іспрямовані на задоволення освітніхінтересів учнів, їхнє виховання тарозвиток творчих здібностей і обдаровань.
29. Домашнізавдання задаються з урахуванняміндивідуальних особливостей учнів іпедагогічних вимог. Їх доцільність, характер, зміст і обсяг визначаютьсявчителем. У першому класі (рівень А, Б)домашні завдання учням не даються. продолжение
--PAGE_BREAK--
30. У школікозацько-лицарського вихованнявстановлюється така система оцінюваннязнань учнів: в балах 2-5.
Оцінки вбалах за рішенням ради школи виставляютьсяза тему, чверть. Річні підсумкові оцінкивиставляються обов’язково.
У документпро освіту вносяться оцінки відповіднодо загальноприйнятої чотирибальноїсистеми оцінювання знань учнів.
31. Четвертні, річні, підсумкові оцінки оголошуютьсякласним керівником (головою екзаменаційноїкомісії). У разі незгоди учня (йогобатьків або осіб, які їх замінюють) зчетвертною, річною, підсумковою оцінкоюйому надається право оскаржити її доради школи у місячний термін і скластиекзамен з відповідного предмету. Дляцього за поданням ради школи районнимвідділом освіти державної адміністраціїстворюється комісія. Висновки цієїкомісії є остаточними.
32. Оцінки зповедінки у закладі освіти виставляютьсязгідно з окремими положенням.
33. Учні, якімають позитивні річні підсумкові оцінки, переводяться до наступного класу.
34. Учні, якіза підсумками навчального року незасвоїли хоча б один з предметів в обсязідержавних стандартів освіти, вважаютьсяневстигаючими. Невстигаючі учніпереводяться до наступного класу згідноз окремим положенням.
35. Навчанняу школі завершується складанням випускнихекзаменів, за результатами яких видаютьсядокументи про освіту зразка, затвердженогоКабінетом Міністрів України.
Випускникамшколи, які не засвоїли хоча б одного ізпредметів в обсязі державних стандартівосвіти, видається лише довідка, у якійзазначають оцінки, в тому числінезадовільні.
36. Звільненняучнів від випускних екзаменів проводитьсяу порядку, встановленому Міністерствомосвіти.
3. Учасникинавчально-виховного процесу.
37. Учасникаминавчально-виховного процесу школи є:
— учні;
— педагогічніпрацівники;
— інженерно-технічніпрацівники та навчально-допоміжнийперсонал;
— батьки(особи, які їх замінюють);
— представникипідприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, фондів, асоціацій, які беруть участь унавчально-виховній роботі.
38.Статус учасників навчально-виховногопроцесу, їхні права й обов’язкивизначаються Законом Українипро освіту та данимстатусом.
39. За успіхив навчанні (праці) для учасниківнавчально-виховного процесу встановлюютьсятакі форми морального і матеріальногозаохочення: подяка, грамота, грошовавинагорода.
40. Учні маютьправо:
— обратипрофілі, форми навчання, індивідуальніпрограми, позакласні заняття;
— користуватисянавчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базою школи;
— на інформаціюз усіх галузей знань;
— брати участьу науково-дослідній, експериментальній, конструкторській та інших видахнауково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
— особистоабо через своїх представників братиучасть у громадському самоврядуваннізакладу освіти;
— брати участьв обговоренні і вносити власні пропозиціїщодо організації навчально-виховногопроцесу, дозвілля учнів;
— брати участь у добровільних самодіяльнихоб’єднаннях, творчихстудіях, клубах, гуртках, групах заінтересами тощо;
— на захиствід будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, від дійдиректора, заступників директора, педагогічних та інших працівників, якіпорушують права або принижують їх честь, гідність;
— на безпечніі нешкідливі умови навчання та праці.
41.Учні зобов’язані:
— виконувативимоги статуту, правила внутрішньоготрудового розпорядку;
— систематичноі глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками;
— підвищуватисвій загальнокультурний рівень;
— бережливоставитись до майна закладу освіти;
— дбати провласну гігієну та охайний зовнішнійвигляд.
42. Педагогічнимипрацівниками закладу освіти (школикозацько-лицарського виховання) можутьбути особи з високими моральнимиякостями, які мають відповідну педагогічнуосвіту, у певних випадках – професійнупрактичну підготовку, фізичний станяких дозволяє виконувати покладені наних функції.
Педагогічніпрацівники приймаються на роботу дозакладу освіти директором за погодженняміз радою школи.
43. Педагогічніпрацівники мають право на:
— захистпрофесійної честі, гідності;
— участь вобговоренні та вирішенні питаньорганізації навчально-виховного процесу;
— проведеннянауково-дослідної, експериментальної, пошукової роботи відповідно до діючихнормативних документів;
— вільнийвибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;
— достроковуатестацію на отримання відповідноїкатегорії і педагогічного звання;
— участь вроботі органів громадського самоврядуваннязакладу освіти;
— користуванняподовженою оплачуваною відпусткою;
— одержуватикомпенсації при втраті роботи в зв’язкуіз змінами в організації роботи закладуосвіти;
— підвищеннякваліфікації, перепідготовку, вільнийвибір змісту програм, форм навчання, організацій та установ, які здійснюютьпідвищення кваліфікації і перепідготовку;
— отриманняпенсії, у тому числі і за вислугу років.
Відволіканняпедагогічних працівників від виконанняпрофесійних обов’язків не допускається, за винятком випадків, передбаченихчинним законодавством.
44.Педагогічні працівники зобов’язані:
— виконуватистатут школи, правила і режим внутрішньоготрудового розпорядку, умови контрактучи трудового договору;
— забезпечувати умови для засвоєнняучнями навчальних програм на рівніобов’язкових державнихвимог, сприяти розвиткові здібностейучнів;
— настановленнямі особистим прикладом утверджуватиповагу до принципів загальнолюдськоїморалі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості,інших добро чинностей;
— виховуватиповагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, до державного ісоціального устрою, поглядів, що відміннівід власних, бережливе ставлення донавколишнього середовища;
— готуватидо самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійнимигрупами; продолжение
--PAGE_BREAK--
— додержуватипедагогічної етики, моралі, поважатигідність учнів;
— захищатиучнів від будь-яких форм фізичного абопсихічного насильства;
— запобігативживанню ними алкоголю, наркотиків,іншим шкідливим звичкам;
— постійнопідвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну іполітичну культуру;
— виконуватирішення, прийняті органами громадськогосамоврядування школи, накази ірозпорядження адміністрації, органівдержавного управління освітою.
45. У школіперіодично проводиться атестаціяпедагогічних працівників. Порядокпроведення атестації встановлюєтьсяМіністерством освіти.
46.Педагогічні працівники, які не відповідаютьзайманій посаді за результатами атестаціїабо систематично порушують статут, правила внутрішнього трудового розпорядкузакладу освіти, не виконують посадовіобов’язки, умови договору, контракту, звільняються з роботи згідноз чинним законодавством.
47.Інженерно-технічні працівники танавчально-допоміжний персонал приймаєтьсяна роботу і звільнюється директоромзакладу освіти згідно з чиннимзаконодавством.
Їхніправа, обов’язки регулюютьсятрудовим законодавством, цим статутомта правилами трудового розпорядкушколи.
48. Батькиучнів )особи, які їх замінюють) є учасникаминавчально-виховного процесу з моментузарахування їхніх дітей до закладуосвіти.
49. Батьки таособи, які їх замінюють, мають право:
— обирати ібути обраними до органів громадськогосамоврядування школи;
— звертатисядо органів державного управління ігромадського самоврядування з питаньнавчання, виховання дітей;
— брати участьв покращенні організації навчально-виховногопроцесу та зміцненні матеріально-технічноїбази школи;
— захищати ворганах громадського самоврядуванняшколи та у відповідних державних, судовихорганах законні інтереси своїх дітей.
50.Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
— постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належніумови для розвитку їх природнихздібностей;
— поважатигідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливеставлення до Вітчизни, державної ірідної мов, культури, сім’ї, повагу донаціональних, історичних, культурнихцінностей інших народів;
— сприяти здобуттю дітьми освіти у закладіосвіти або забезпечувати повноціннудомашню освіту в обсязі державних вимог;
— виховуватиповагу до законів, прав, основних свободлюдини.
Школаподає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїхобов’язків.
51. Батьки(особи, яки їх замінюють) несуть однаковувідповідальність за виховання, навчанняі розвиток дітей.
Уразі невиконання батьками своїхобов’язків, передбаченихчинним законодавством України, школаможе виступати позивачем до суду зпитань позбавлення їх батьківськихправ.
52.У навчально-виховному процесі школимають право брати участь представникиАдамівської сільської ради, Білгород-Дністровської районної ради, Білгород-Дністровської районноїдержавної адміністрації, сільськогосподарськихкооперативів ім. Т.Г.Шевченко, «Едем»,«Фенікс», приватно-орендного підприємства«Промінь», Адамівського куреняУкраїнського козацтва, Генеральноїканцелярії Гетьмана Українськогокозацтва, кафедри методів вихованняОдеського обласного інститутуудосконалення учителів, в межах, визначених чинним законодавством істатутом закладу освіти.
Учасникинавчально-виховного процесу набуваютьнабувають прав і несуть обов’язки, що визначаються даним статусом тадоговором із закладом освіти.
53.Представники громадськості мають право:
— обирати і бути обраним до органівгромадського самоврядування в школі, керувати учнівськими об’єднаннямиза інтересами і гуртками, секціями, сприяти покращенню матеріально-технічноїбази, фінансового забезпеченню школи;
— проводитиконсультації для педагогічних працівників;
— брати участьв організації навчально-виховногопроцесу.
54. Представникигромадськості зобов’язані:
— дотримуватисястатуту школи, виконувати рішенняорганів громадського самоврядування, накази та розпорядження адміністраціїз питань організації навчально-виховногопроцесу;
— дотримуватисяетики поведінки та моралі;
— захищати учнів від всіляких формфізичного та психічного насильства, пропагувати здоровий спосіб життя, шкідливість вживання алкоголю, наркотиків.
4. Управлінняшколою.
55. Управлінняшколою здійснюється її засновниками іБілгород-Дністровським відділом освітирайонної державної адміністрації.
Безпосереднєкерівництво школою здійснюється їїдиректором та органами громадськогосамоврядування.
Директорпризначається і звільнюється засновникомабо уповноваженими ними органами здотриманням чинного законодавства.
56. Вищиморганом громадського самоврядуваннязакладу (школи козацько-лицарськоговиховання) є загальні збори колективутаких трьох категорій: працівниківзакладу (школи козацько-лицарськоговиховання), учнів школи рівнів В, Г, Д, батьків, представників громадськості.
Загальнізбори правомочні, якщо в їхній роботібере участь не менше половини членівкожної з трьох категорій. Рішенняприймається простою більшістю голосівприсутніх членів колективу.
Загальнізбори скликаються не менше одного разуна рік. Право скликати збори мають головаради школи, учасники зборів, якщо за цевисловилось не менше третини їх загальноїкількості, директор школи, засновники.
Загальнізбори:
— обираютьраду закладу (школи козацько-лицарськоговиховання), її голову, встановлюютьтермін її повноважень;
— заслуховуютьзвіт директора і голови ради школи проїхню роботу, дають їй оцінку відкритимабо таємним голосуванням;
— затверджуютьосновні напрямки вдосконалення діяльностішколи, розглядають інші найважливішіпитання навчально-виховного процесу;
— приймають рішення про стимулюванняпраці директора, голови ради школи; уразі, коли директор не справляється зівсвоїми обов’язками, порушують клопотання перед засновникамипро його невідповідність посаді.
57. У періодміж загальними зборами вищим органомгромадського самоврядування є радазакладу освіти. В окремих випадкахфункції ради можуть виконувати загальнізбори.
До радизакладу (школи козацько-лицарськоговиховання) обираються пропорціональневід таких трьох категорій:
працівників школи — зборами трудового колективу,
учнів школи рівнів В, Г, Д, — класними зборами,
батьків, представників громадськості — класними батьківськими зборами.
Кожнакатегорія обирає однакову кількістьчленів ради школи.
Визначаєтьсятака їх кількість: від працівниківзакладу (школи козацько-лицарськоговиховання) — 5, учнів — 5, батьків іпредставників громадськості — 5 членів. продолжение
--PAGE_BREAK--
Термін їхповноважень становить один рік.
Рада школискликається її головою, засновниками, а також членами ради, якщо за це висловилосьне менше третини її складу, директоромшколи.
Засіданняради є правомочним, якщо у ньому береучасть не менше двох третин її членів.
Рішення радиприймаються простою більшістю голосівприсутніх на засіданні її членів.
Рада школи:
— організуєвиконання рішень загальних зборів;
— затверджуєрежим роботи школи;
— підтримуєініціативи щодо удосконалення системинавчання та виховання, заохоченнятворчих пошуків, дослідно-експериментальноїроботи педагогів;
— дає дозвіл на участь у навчально-виховномупроцесі, керівництві учнівськимиоб’єднаннями за інтересамидіячів науки, культури, членів творчихспілок, працівників підприємств, установ, організацій;
— вноситьпропозиції директору про стимулюванняпедагогічних та інших працівниківшколи;
— приймаєрішення стосовно подання педагогічноїради про нагородження учнів і випускниківнавчально-виховного закладу за успіхиу навчанні (праці);
— у присутностібатьків ( осіб, які їх замінюють) розглядаєпропозиції педагогічної ради провиключення учнів із школи і за наявностіпідстав порушує клопотання переддиректором про його подальше навчанняу відповідному класі;
— разом збатьками (особами, які їх замінюють)бере участь у розгляді в державних ігромадських організаціях питань, щостосуються їхніх інтересів;
— разом іззасновниками або уповноваженими нимиорганами, громадськими організаціями, директором школи створює умови дляпедагогічної освіти батьків;
— розглядаєпропозиції, скарги, зауваження учасниківнавчально-виховного процесу, відповіднихструктурних підрозділів органівдержавного управління з питань роботишколи і приймає відповідні рішення;
— організовуєгромадський контроль за харчуванням імедичним обслуговуванням учнів;
— контролюєвитрачання бюджетних асигнувань, визначає напрямки використання бюджетнихі позабюджетних коштів закладу (школикозацько-лицарського виховання) длярозв’язання перспективних проблемудосконалення його діяльності;
— розподіляє кошти фонду загальногообов’язкового навчання(фонду всеобучу);
— погоджуєумови оренди приміщень, споруд іобладнання, створення малих підприємствзакладу освіти та кооперативів;
— визначаєструктуру системи громадськогосамоврядування школи.
58. Директоршколи:
— забезпечуєреалізацію державної освітньої політики, діє від імені закладу освіти;
— розпоряджаєтьсяв установленому порядку шкільним майномі коштами, затверджує після погодженняз радою школи кошторис та організовуєйого виконання, укладає угоди, відкриваєрахунки в установах банку і є розпорядникомкредитів;
— видає в межах своєї компетенції наказита розпорядження, обов’язковідля всіх учасників навчально-виховногопроцесу;
— організовуєнавчально-виховний процес, здійснюєконтроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективністьроботи педагогічного колективу, задотриманням вимог охорони дитинства іпраці, створює необхідні умови дляучасті учнів у позакласній та позашкільнійроботі;
— за погодженнямз радою школи призначає і звільняє своїхзаступників, педагогічних працівниківта визначає їх функціональні обов’язки;
— за погодженням із профспілковим комітетомзатверджує правила внутрішньоготрудового розпорядку, посадові обов’язкипрацівників школи;
— створюєумови для творчого зростання педагогічнихпрацівників, пошуку та застосуваннюними ефективних форм і методів навчанняі виховання;
— несевідповідальність за свою діяльністьперед учнями, батьками, педагогічнимипрацівниками та загальними зборами, засновниками, місцевими органамидержавної виконавчої влади.
59. У школістворюється постійно діючий дорадчийколегіальний орган — педагогічна рада.
Головоюпедагогічної ради є директор школи.
Педагогічнарада:
— розглядаєпитання вдосконалення і методичногозабезпечення навчально-виховногопроцесу;
— обґрунтовуєпропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ, проморальне та матеріальне заохоченняучнів, застосування стягнень, залишенняневстигаючих учнів для повторногонавчання у тому самому класі або, запевних умов, переведення їх до наступногокласу;
— організовуєроботу, пов’язану з підвищеннямкваліфікації педагогічних робітників, розвитком їхньої ініціативності, впровадженням у практику досягненьнауки і передового педагогічногодосвіду;
— розглядаєінші питання діяльності педагогічнихпрацівників.
Роботапедагогічної ради планується в довільнійформі відповідно до потреб школи. Членипедагогічної ради мають право вноситина її розгляд актуальні питаннянавчально-виховного процесу. Кількістьзасідань педагогічної ради визначаєтьсяїх доцільністю, але не менше чотирьохразів на рік.
60. Учнівськізбори школи (класу) — колективний органучнівського самоврядування.
Основноюструктурною ланкою школи є клас — колективучнів, що формується з метою виконаннязавдань школи на основі їхніх віковихабо психофізичних особливостей, рівнярозвитку.
Учнівськізбори школи (класу):
— обираютьоргани учнівського самоврядуванняшколи (класу);
— висуваютьсвоїх представників для участі в роботіорганів громадського самоврядування;
— обговорюютьпитання організації навчання, діяльностіі дозвілля учнівського колективу.
61. Батьківськізбори школи (класу) — колективний органбатьківського самоврядування.
— обираютьоргани батьківського самоврядування;
— обираютьсвоїх представників для участі в роботігромадського самоврядування школи;
— залучаютьбатьків до участі в керівництві гурткамита іншими видами позакласної тапозашкільної роботи;
— вносять нарозгляд ради школи, педагогічної ради, директора та його заступників пропозиціїщодо організації навчально-виховногопроцесу в класі та школі;
— запрошуютьпедагога-вихователя, вчителів, представників державних органівуправління, адміністрації школи дляобговорення стану і перспектив роботикласу і школи, а також роз’яснення зокремих питань, що турбують батьків.
62. У школіможуть створюватись учнівські тавчительські громадські організації, що діють відповідно до чинногозаконодавства України.
5. Майношколи.
63. Майно школискладають основні фонди (приміщення, обладнання тощо), а також інші цінності, вартість яких відображається всамостійному балансі закладу освіти.
64. Балансзакладу освіти (школи козацько-лицарськоговиховання) належить їй на праві власності, повного господарського відання абооперативного управління відповідно дочинного законодавства, рішення прозаснування і статуту школи та укладенихнею угод. продолжение
--PAGE_BREAK--
65. Школавідповідно до чинного законодавствакористується землею, іншими природнимиресурсами і несе відповідальність задотримання вимог та норм з її охорони.
66. Вилученняосновних фондів, оборотних коштів таіншого майна школи проводиться лише увипадках, передбачених чиннимзаконодавством. Збитки, завдані школівнаслідок порушення її майнових правіншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинногозаконодавства.
67.Для забезпечення навчально-виховногопроцесу із дотриманням діючих нормативівбаза школи, крім класних приміщень, включає кімнати для уроків праці впочаткових класах, навчальні кабінети, майстерні (слюсарна, токарна, домоводства), а також спортивний, актовий і читальнийзали, бібліотеку, архів, радіоцентр, медичний, лінгафонний і комп’ютернийкабінети, їдальню та буфет, теплиці, приміщення для інженерно-технічногота навчально-допоміжного персоналу, кімнати психологічного розвантаженнятощо.
68. Відповіднодо рішення Адамівської сільської ради№23 від 25 серпня 1957 року школа має земельнуділянку, де розміщені спортивний тагеографічний майданчики, навчально-досліднаділянка, зони відпочинку, господарськібудинки, стадіон.
69. РішеннямАдамівської сільської ради №7 від 18березня 1996 року для проведеннянавчально-дослідної роботи школа маєприсадибну ділянку прощею 0,75 га.
70. Школа маєінтернат, гуртожиток для учнів тапедагогічних працівників.
6.Фінансово-господарська діяльність.
71.Фінансово-господарська діяльністьшколи здійснюється на основі її кошторису.
Джереламиформування кошторису школи є:
— коштизасновників;
— коштимісцевого та державного бюджету, щонадходять у розмірів, передбаченомунормативами фінансування загальноїсередньої освіти для забезпеченнявивчення предметів в обсязі державнихстандартів освіти;
— кошти, отримані від надання школою додатковихосвітніх послуг;
— прибуткивід реалізації продукції навчально-виробничихмайстерень, підприємств, цехів ігосподарств, від здавання в орендуприміщень, споруд, обладнання;
— кредитибанків;
— добровільнігрошові внески і пожертвуванняпідприємств, установ, організацій таокремих громадян, іноземних юридичнихі фізичних осіб.
Для здійсненнястатутних повноважень школа можевикористовувати можливості комерційнихбанків, фірм, підприємств, організацій, добродійних фондів, асоціацій, профспілоктощо.
72. У школіутворюється фонд загального обов’язковогонавчання (фонд всеобучу), який формуєтьсяз урахуванням матеріально-побутовихпотреб учнів за рахунок коштів засновниківта бюджету в розмірі не менше одноговідсотка витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених зінших джерел.
Коштифонду загального обов’язковогонавчання (фонду всеобучу) школизберігаються на рахунку в установахбанку і витрачаються відповідно докошторису, що затверджується директоромшколи. Не використані за звітній періодкошти фонду вилученню не підлягають івикористовуються за призначенням унаступному році.
Облікі витрачання коштів фонду загальногообов’язкового навчання(фонду всеобучу) провадиться школою упорядку, що передбачений для бюджетнихкоштів.
Контрольза правильним витрачанням коштів фондузагального обов’язковогонавчання (фонду всеобучу) здійснюютьрада школи, органи державної виконавчоївлади.
73. Кошти школизберігаються на її рахунках в установахбанку і знаходяться у повному їїрозпорядженні. Не використані за звітнійперіод кошти вилученню не підлягаютьза умови виконання школою розрахунковихпоказників її розвитку, якщо інше непередбачене законодавством.
74. Порядокведення бухгалтерського обліку в школівизначається чинним законодавством.За рішенням засновників школибухгалтерський облік ведеться уцентралізованій бухгалтеріїБілгород-Дністровського відділу освітирайонної державної адміністрації(зарплатня педагогічних працівників)та централізованій бухгалтеріїАдамівської сільської ради (зарплатнятехнічних працівників та все інше).
75. Школа маєправо користуватись коротко — ідовготерміновими кредитами.Короткотерміновий кредит використовуєтьсязакладом для здійснення його поточноїдіяльності. Довготерміновий кредитвикористовується для зміцненняматеріально-технічної та соціально-культурноїбази з наступним погашенням кредиту зарахунок коштів закладу.
76. Школа маєправо придбавати і орендувати необхіднеїй обладнання та інші матеріальніресурси, користуватись послугамибудь-якого підприємства, установи, організації або фізичних осіб, фінансуватиза рахунок власних коштів заходи, якісприяють поліпшенню соціально-побутовихумов колективу, здавати в оренду майно.
77. Діловодствошколи організовується відповідно довстановленого Міністерством освітипорядку.
Звітністьшколи встановлюється відповідно довимог державної статистики.
7. Міжнароднеспівробітництво.
78.Школа відповідно до чинного законодавствамає право укладати угоди і договори проспівробітництво, встановлювати прямізв’язки з навчальнимизакладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, відомствами, фондами, товариствами, окремими громадянами як на територіїУкраїни, так і за її межами.
79.Школа за наявності належноїматеріально-технічної та соціально-культурноїбази, власних фінансових коштів маєправо налагоджувати прямі міжнароднізв’язки на основі самостійно укладенихугод про обмін педагогічними працівникамита учнями, створювати у встановленомупорядку Міністерством освіти Україниспільні асоційовані заклади і навчальніцентри, проводити спільні заходи(конференції., олімпіади тощо), а такожвступати до міжнародних організаційвідповідно до чинного законодавства.
8. Контрольза діяльністю школи, облік і звітність.
80. Контрольза дотриманням школою державнихстандартів освіти здійснюєтьсязасновниками та Білгород-Дністровськимвідділом освіти районної державноїадміністрації.
81.Основною формою контролю за діяльністюшколи є атестація, яка проводиться, якправило, один раз на п’ятьроків у порядку, встановленому КабінетомМіністрів України.
82.Зміст, форми, періодичність контролю, не пов’язаного знавчально-виховним процесом, встановлюєтьсязасновниками школи відповідно до чинногозаконодавства.
83. Міністерствоосвіти України, управління освітиОдеської обласної державної адміністрації, Генеральна канцелярія ГетьманаУкраїнського козацтва приймають рішенняу зв’язку з порушенням статуту.
9. Реорганізаціяабо ліквідація школи.
84. Рішенняпро реорганізацію або ліквідацію школиприймають засновники. Реорганізаціяшколи відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення.
Ліквідаціяпроводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновниками, а у випадкахліквідації за рішенням арбітражногосуду — ліквідаційною комісією, призначеноюцим органом.
З часупризначення ліквідаційної комісії донеї переходять повноваження щодоуправління школою.
85. Ліквідаційнакомісія оцінює наявне майно школи, виявляє його дебіторів і кредиторів ірозраховується з ними, складаєліквідаційний баланс і представляєйого засновникам.
86.У випадку реорганізації права тазобов’язання школипереходять до правонаступників відповіднодо чинного законодавства або визначенихзакладів освіти.
87. Ліквідаціяшколи відбувається у формах позбавленняїї статусу юридичної особи та статусузакладу освіти відповідним органомдержавної виконавчої влади абозасновниками.
88. Ліквідаціята/або реорганізація школи здійснюєтьсязгідно з чинним законодавством.
89. Приреорганізації чи ліквідації школиучням, які навчались в неї, повинна бутизабезпечена можливість продовженнянавчання відповідно до чинногозаконодавства. продолжение
--PAGE_BREAK--
90. Приреорганізації чи ліквідації школипрацівникам, які звільняються, абопереводяться, гарантується дотриманняїхніх прав та інтересів відповідно дозаконодавства про працю України.
Навчальнийплан школи козацько-лицарськоговиховання.
Навчальнийплан школи козацько-лицарського вихованнярозроблено з урахуванням вимог Законупро освіту та основних положень Державноїнаціональної програми „Освіта”. Вінє перехідним для поступового трансформуваннязагальноосвітньої школи у школукозацько-лицарського виховання, поступового приведення змістунавчально-виховного процесу у відповідністьіз сучасними суспільними і особистимипотребами.
Навчальнийплан створює передумови для здобуттяповноцінної освіти всіма козачатами зурахуванням державних вимог, регіонально-національних особливостей, місцевих запитів та потреб особистостей.Цьому сприяє виділення у змісті освітидвох компонентів: державного і шкільного.
Державнийкомпонент має забезпечити соціальнонеобхідний для кожного козачати обсягі рівень знань, умінь і навичок (державнийстандарт загальної середньої освіти)і відповідає змісту державного компонентазагальноосвітньої школи, на базі якоїфункціонує школа козацько-лицарськоговиховання.
Шкільнийкомпонент складається з курсів завибором і факультативів, додатковихзанять і консультацій (індивідуальнихта групових) та гурткових занять, перелікяких затверджує Велика рада школи.Шкільний компонент знаходиться в повномуїї розпорядженні і реалізується длязадоволення потреб дітей в організаціїкомпенсуючих і розвиваючих занять, посиленні окремих предметів (зокрема, козацько-лицарського направлення), введення нових курсів, поглибленоговивчення предметів, занять учнів заіндивідуальними програмами тощо.
При потребі, за наявності вільних годин, замістьодного виду занять шкільного компонента(наприклад, курси за вибором) можнапроводити інші (консультації тощо).
Мінімальнанаповнюваність груп для факультативнихзанять і курсів за вибором – 5 учнів.При потребі можуть створюватись міжкласніта міжшкільні факультативі і курси завибором учнів.
За рішенняммісцевих рад депутатів факультативи ігрупи для вивчення курсів за виборомможуть комплектуватися незалежно віднаявної кількості учнів.
Додатковізаняття і консультації в межах виділенихгодин проводяться з групою учнів збудь-якою наповнюваністю або з окремимиучнями.
Навчальнийплан школи козацько-лицарськоговиховання. Варіативна частина.
Цикли інапрямки.
Цикли предметів
Напрямки
Девіз напрямки (основна ідея)
І
КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ
1
Система здоров’я
Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин.
2
Козацька військова справа
Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.
ІІ
ДУХОВНА КУЛЬТУРА
3
Родовід
Козацькому роду нема переводу.
4
Традиції
Любіть Україну, як сонце любіть.
5
Козацька культура
Козацькими шляхами – до висот української духовності.
ІІІ
КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6
Природа
Плекати український храм природи.
7
Праця — навчання
Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна.
8
Наука — техніка
Науку і техніку – на службу нації, Україні.
ІУ
СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА
9
Держава — нація
В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна.
10
Історія козацтва
Козацька наша слава не вмре, не поляже.
Навчальнийплан школи козацько-лицарськоговиховання. Варіативна частина. Шкільнийкомпонент та гуртки.
Класи продолжение
--PAGE_BREAK--
Напрямки
Козачата та Лелі
Джури та Дани
Молоді Козаки та Берегині
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1
Система здоров’я
Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання. Авторська програма.
Діюча програма з валеології.
2
Козацька військова справа
Козацьке військове мистецтво. Діюча Авторська програма. програма
з ДПЮ.
3
Родовід
Вивчення свого родоводу та видатних
козацьких родів. Авторська програма.
4
Традиції
Діюча програма з українознавства та
авторські спецкурси.
5
Козацька культура
Діючи програми факультативів, курсів за вибором
та гуртків з мистецтва, культури та ін.
Українська козацька культура. Авторська програма.
6
Природа
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін та авторські спецкурси.
7
Праця – навчання
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.
8
Наука – техніка
Олімпіади та інтелектуальні змагання.
Авторські спецкурси. Робота МАН.
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.
9
Держава – нація
Вивчення козацької Конституції. Авторська програма.
Діюча програма з правознавства.
10
Історія козацтва
Історія козацтва. Авторська програма.
Орієнтовнийперелік курсів (студій)школи козацько-лицарського виховання.
І. Культуратіловиховання.
1.Історіяспорту. 2.Основи медичних знань.3.Аутотренінг. 4.Гімнастика. 5.Ритміка.6.Валеологія. 7.Загартування. 8.Козацькевійськове мистецтво. 9.Початкова військовапідготовка. 10.Фізична культура. 11.Туризм.12.Основи козацького тіловиховання.
ІІ. Духовнакультура.
1.Історіяукраїнської козацької культури.2.Українознавство. 3.Християнська етикаі моральне здоров’я.4.Мистецтвознавство. 5.Культура та побутнаселення України. 6.Музика. 7.Дизайн іархітектура. 8.Хореографія. 9.Мистецтвотеатру і кіно. 10.Риторика і ораторськемистецтво. 11.Історія мистецтва. 12.Поетика.13.Основи художньої культури. 14.Вітчизнянаі світова культура. 15.Музика і хореографія.16.Художнє читання. 17.Етнографія і фольклорУкраїни. 18.Етика і естетика. 19.Художніпромисли. 20.Історія античної культури.21.Зарубіжна література. 22.Народознавство.23.Археологія. 24.Історія релігій. 25.Вступдо філософії. 26.Основи філософії.27.Краєзнавство (Мій рідний край). 28.Хатамоя, біла хата (Побут). 29.Рідна мати моя, ти ночей не доспала (Пісні моєї мами).30.Ой у лузі червона калина (Озелененняукраїнської садиби). 31.І на тим рушничкові(Жіноча майстерність). 32.До глибиннародної медицини. 33.Старослов’янськамова. 34.Латинська мова. 35.Старогрецькамова. 36.Санскрит. 37.Іноземні мови(німецька, англійська, французька,іспанська, італійська, румунська).38.Слов’янські мови (польська, чеська, словацька, російська, білоруська, болгарська, сербська, македонська).
ІІІ. Культурапредметної діяльності.
1.Історіяматематики, фізики, техніки, біології, хімії, астрономії. 2.Прикладна математика.3.Логіка. 4.Основи екології. 5.Біотехнологія.6.Генетика. 7.Технічне креслення. 8.Новіінформаційні технології. 9.Математичнемоделювання. 10.Астрономія. 11.Фізика такосмонавтика. 12.Астрофізика. 13.Топологія.14.Електротехніка і радіоелектроніка.15.Статистика. 16.Програмування. 17.Аудіоі відеотехніка. 18.Людинознавство.19.Життя рослин. 20.Біосфера і людина.21.Основи екологічних знань. 22.Населеннясвіту і демографічні проблеми.23.Науково-технічна творчість.24.Мікропроцесорна техніка. 25.Електротехніка.26.Ергономіка. 27.Соціальна психологія.28.Менеджмент. 29.Основи сучасноговиробництва. 30.Інформатика й управління.31.Основи раціоналізаторства, винахідництвата патентознавства. 32.Основи творчоїдіяльності. 33.Основи техніки.34.Обчислювальна техніка. 35.Трудовенавчання. 36.Фотосправа. 37.Початкипідприємництва. 38.Основи сучасногофермерського господарства. 39.Тваринництвоі основи підприємництва. 40.Рослинництвоі основи підприємництва. 41.Основипідприємницької діяльності. 42.Бджолярство.43.Раціональне природокористування.44.Флористика та фітодизайн. 45.Декоративнеквітникарство. продолжение
--PAGE_BREAK--
ІУ. Соціальнакультура.
1.Культурамовлення. 2.Стілістика рідної мови.3.Машинопис і стенографія. 4.Електроннередагування. 5.Культура суспільнихвідносин. 6.Психологія спілкування.7.Правознавство. 8.Основи психології тапедагогіки. 9.Проблеми сучасності.10.Історія і сучасність. 11.Основи етикиі моралі. 12.Людина і суспільство.13.Політологія. 14.Психологія. 15.Основисоціології. 16.Історія українськогокозацтва.
Навчальніпрограми за напрямками школикозацько-лицарського виховання.
Вашій увазіпропонуються декілька програм основнихкурсів, які викладаються в школікозацько-лицарського виховання зарахунок варіативної частини навчальногоплану. Курси розраховані, в основному, на 18 годин (один семестр).
Програмидають змогу побачити у якому обсязі йдев школі вивчення циклу козацько-лицарськихдисциплін.
Програмизгруповані за напрямками роботи школив слідуючи цикли:
І. КУЛЬТУРАТІЛОВИХОВАННЯ
1. Програмакурсу «Козацьке тіловиховання».
2. Програмакурсу «Козацьке військове мистецтво».
ІІ. ДУХОВНАКУЛЬТУРА
3. Програмакурсу «Родовід».
4. Програмакурсу «Психологія духовного розвитку».
5. Програмакурсу «Традиції».
6. Програмакурсу «Історія козацької культури».
ІІІ. КУЛЬТУРАПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
7. Програмакурсу «Основи екологічних знань».
8. Програмакурсу «Основи сучасного фермерськогогосподарства».
9. Програмакурсу «Тваринництво і основи підприємницькоїдіяльності».
10. Програмакурсу «Рослинництво і основи підприємницькоїдіяльності».
11. Програмакурсу «Організація і методиканауково-дослідної діяльності учнів».
12. Програмакурсу «Основи техніки».
ІУ. СОЦІАЛЬНАКУЛЬТУРА
13. Програмакурсу «Історія українського козацтва».
14. Програмакурсу «Козацька Конституція».
ПРОГРАМАКУРСУ «КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ».
«Козакбув здоровий, вільний від хвороб, в стороків тільки в силу брався. Тому жив івесело, і довго».Д.Яворницький.
УЗапорозькій Січі виховання юнаків –майбутніх воїнів – було підпорядкованефізичному розвиткові та загартуванню.Козаки досить ефективно вміливикористовувати оздоровчі сили природита гігієнічні фактори для оздоровленняі загартування людей. Під впливомрегулярних дій зовнішнього середовища(сонця, повітря, води) відбувалосяпоступове пристосування організму дозмін, що сприяло профілактиці різноманітнихзахворювань, зміцненню здоров’я таповноцінному довголіттю.
Всев їх житті характеризувалосярізноманітністю, збалансованістю таповноцінністю і разом з тим простотоюта помірністю: сонце, повітря, вода, їжа, народна медицина та ін. Взагалі запорожцідивились на простоту і помірність якна одну з важливих і необхідних умовперемог в боротьбі з ворогами: тількитой, хто переміг себе, свої надлишковіпотреби, спроможний перемогти недруга.Головна ознака козацтва – простота, різноманітність і помірність –забезпечувала високу працездатністьі міцне здоров’я.
Таким чином, систематичне виконання фізичних вправразом з ефективною системою загартуваннявиховали той тип козаків, які легкопереносили спрагу та голод, спеку тахолод і були надійними захисникамивсього українського народу…
Ціліснаособистість козачати в школікозацько-лицарського виховання формуєтьсяв результаті багатогранної навчально-виховноїдіяльності шкільного колективу; тілодуховиховання – провідний напрямокцієї роботи.
Систематілодуховиховання базується на традиціяхзбереження і зміцнення здоров’якозаків-запорожців. На Січі вихованнямолоді було підпорядковане фізичномурозвиткові та загартуванню під впливом: регулярних вправ; дій зовнішньогосередовища – сонця, повітря, води; раціонального харчування; режиму праціта відпочинку; засвоєння пласту козацькоїпсихофізичної культури – характерництва– все це на практиці формувало особливийстан тіла й душі: у здоровому тілі –здоровий дух; (козаки казали: «Тілограє») та сучасному баченні ролі фізичноїкультури в школі: перевага освітньомунапрямку – акцент на озброєнні школярівзнаннями з історії фізичної культури, зокрема з основами козацькоготілодуховиховання, гігієни, фізіологіїрухів, біомеханіки фізичних вправ іосвоєння учнями методик навчання руховихдій, тренування, розвитку руховихздібностей тощо; але, разом з тим, ми невідкидаємо базових положень оздоровчогота тренувального напрямків…
Система цявраховує вікові та статеві особливостішколярів і розрахована на весь терміннавчання дитини в школі. Основна метаїї – плекати фізично загартованих, ізміцним здоров’ям, дужим тілом і духомсинів і дочок України.
Розробленометодичне забезпечення цієї ділянкироботи шкільного колективу: є програми, підручники, методичні посібники.
Таблиця.Напрямки, форми роботи з козацькоготілодуховиховання.
Напрямки
Вікові Форми
групи
І
ІІ
ІІІ
ІУ
Режим праці та відпочинку; ведення здорового способу життя; раціональне харчування.
Систематичне заняття фізкультурою та спортом.
Загартування: сонце, повітря, вода.
Психотренінг: козацьке характерництво.
1-4 кл.
Козачата та
Лелі
Класна
Основи здоров’я і фізкультура. ОБЖД. Природознавство.
Позакласна продолжение
--PAGE_BREAK--
--PAGE_BREAK--
День 9
«Козача» — сюжетно-рольова гра на природі.
«Козача» — сюжетно-рольова гра на природі.
Посвята в Козачата та Лелі. Проводять Чорноморські козаки.
День 10
Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.
Супер-шоу «Летючі шаровари». Запуск повітряних зміїв.
Вогнище «Козацький куліш».
День 11
Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.
День сміху та козацького дотепного слова.
Козацька танцотека приколів.
День 12
«Джура» — сюжетно-рольова гра на природі.
«Джура» — сюжетно-рольова гра на природі.
Посвята в Джури та Дани. Проводять Чорноморські козаки.
День 13
Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.
«Отаман Сірко» — командні вистави-сценки за козацькими мотивами.
Козацька танцотека.
День 14
Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.
Закриття малих козацьких ігор. Нагородження переможців.
Костюмована козацька танцотека.
День 15
«Січ» — сюжетно-рольова гра на природі.
«Січ» — сюжетно-рольова гра на природі.
Посвята в Козаки та Берегині. Проводять Чорноморські козаки.
День 16
Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.
День іменинника «З днем народження, козак!»
Вогнище «Козацька картопля».
День 17
Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.
Гала-концерт «Пернач».
Прощальна козацька танцотека.
День 18
Від’їзд козаків та козачок.
Дорога додому.
Домашній вогник.
Моніторингздоров’я козачат нашої школи свідчить, що профілактична фізкультурно-оздоровчаробота освітнього напрямку у формікозацько-лицарського тілодуховихованнямає істотну перевагу перед традиційноюфізкультурно-спортивною: при традиційнійформі роботи в школі займаютьсяфізкультурою та спортом лічені одиниці– кращі спортсмени; основна ж масашколярів до спорту байдужа – вчителямне до них, вони зайняті «зірками»; нашаж система роботи дозволяє займатисяфізкультурою практично всім школярам.
Історичноця система тілодуховиховання формувалатой тип козаків, які легко переносилиспрагу та голод, спеку та холод і булинадійними захисниками українськогонароду.
Ганьбленнякозацтва (та системи тілодуховиховання)проводилась для того, щоб українці немали своєї історії, а точніше, забулиїї. Народ, що не спирається на могутнєкоріння своєї історії, легко тримати впокорі; йому легко нав’язувати чужізвичаї, культуру, освіту, ідеологію. Цеми бачимо сьогодні…
Осьчому наш шкільний колектив намагаєтьсявідродити козацький дух, виховатиреальну силу, здатну захистити свободуі незалежність нашої країни, особу, якамогла б вплинути позитивно на всі сторонисуспільного життя України і залишитиглибокий слід у нашій духовності таментальності – без козацького здоров’яцього не зробити!..
ДЖУРИ ТА ДАНИ
Наша«Козацька система здоров’я»базується на досвіді козаків і розрахованана два навчальних роки.
1. Тестуванняна протязі двох місяців (вересень-жовтень)за методикою Тесту фізіологічного тапсихологічного стану організму.
Кожендень регулярно у ввечері, в один і тойже час, відповідати на 10 простих запитань, які вказані в таблиці. Відповіді засемибальною системою від плюс трьох домінус трьох, включаючи і нульове значення, ставити у клітинах таблиці.
Запитаннявідображають найбільш типові станиорганізму в перебігу доби: вночі, вранці, днем, ввечері.
Кожен деньбали підсумовуються, підводитьсяпідсумок, потім будується крива. Цейграфік відображає психологічний станлюдини.
Длятого, щоб перевірити результатисамоаналізу свого стану (бо вони будутьсуб’єктивні), проводимододаткове контрольне випробуванняштріх-тестом.
В максимальношвидкому темпі ставимо на аркуші паперукульковою ручкою в одну або декількастрічок як можливо більшу кількістьштрихів (вертикальних), висотою до 1 см.Підраховуємо їх кількість, зробленихза 30 секунд.
Другийконтрольний графік задля наочностібудуємо під першим, у тих же координатах.За норму (0), згідно дослідним даним, приймаємо виконання 160 штрихів за 30секунд. Другий графік відображаєфізіологічний стан людини.
2. На протязідвох послідуючих місяців (листопад-грудень)продовжуємо тестування та вводимоперший комплекс заходів здоров’я –режим праці та відпочинку.
3.На протязі двох послідуючих місяців(січень-лютий) продовжуємо тестуваннята вводимо другий комплекс заходівздоров’я – заняттяфізкультурою (ранкова зарядка).
4.На протязі двох послідуючих місяців(березень-квітень) проводимо тестуванняі вводимо третій комплекс заходівздоров’я – заняттяспортом у спортивному гуртку (заняттяз 18 год.).
5.На протязі травня проводимо тестуваннята вводимо четвертий комплекс заходівздоров’я – загартовування.
6.На протязі місяців червня-лютогопроводимо тестування і вводимо п’ятийкомплекс заходів здоров’я– психотренінг.
У серпніпроводимо аналітичне тестування: фізіологічні, фізичні, психологічніпоказники. В ідеалі графіки психологічногота фізіологічного стану повинніспівпадати.
ПРОГРАМАКУРСУ «КОЗАЧЕ ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО» продолжение
--PAGE_BREAK--
КОЗАЧЕНЯТА
Міцне здоров’я, фізичний розвиток, сила і мужністькозаків як необхідні передумовимайстерного володіння зброєю: луком, списом, шаблею, рушницею та ін.
Військовадоблесть і звитяга, винахідливість, кмітливість і спритність у боях козаків,їхніх отаманів і гетьманів. Масовийгероїзм українського козацтва в боротьбііз загарбниками.
Уміння козаківодержувати перемоги над ворогамиУкраїни. Готовність і здатність їхзахищати мирне життя і творчу працюрідного народу.
КОЗАЧАТА
Шляхиплекання міцного здоров’я, фізичної сили козаків. Постійне тіловиховання козаків на лоні природи якнайважливіша передумова здатностіборотися з ворогами України.
Військово-спортивнізмагання козаків (плавання, веслування, швидкий біг, подолання природних іштучних перешкод, стрільба у ціль тощо).
Уміння козаківбудувати січову фортецю і захищати їївід турків, татар, поляків та іншихзагарбників.
Безстрашність, доблесть і героїзм козаків у битвах ізворогами України. Висока військовамайстерність козацьких полководців, кошових отаманів, гетьманівБайди-Вишневецького, С.Наливайка,І.Сірка, П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, П.Калнишевського та ін.
Високакозацька військова майстерність, перемоги над ворогом на суші й на морі.
ДЖУРИ
Плекай своєтіло і душу, зміцнюй здоров’я, готуйсядо оборони Матері України і боротьби зїї ворогами – священні заповіді предків, яким був вірний кожен козак-лицар.
Сонцеі вода, свіже повітря, природа рідногокраю як чинники плекання здорового духув здоровому тілі. Народні способи, рецепти, настанови зміцнення козакамисвого здоров’я.
Спортивно-військовізмагання козаків на краще володіннясписом, шаблею, кинджалом, рушницею.Уміння на віддалі пострілом (кулею)гасити свічку. Будівництво фортифікаційнихспоруд (січей, валів, шанці тощо).
Уміння козаківспоруджувати фортеці ( з землі, каменя, дерева, металу та ін.), брати штурмом, облогою ворожі укріплення, замки.
Козацькамайстерність індивідуальної боротьбиз ворогом, самозахисту. Козацькієдиноборства – всесвітньо відомий, знаменитий гопак, спас, гой док, навкулачки, на пальцях, на ременях, навхрест та ін.Козацькі фізичні і психофізичні вправи,їх система. Двобій, кінний двобій (герць, турнир) як тренування, як фізична, моральна, психологічна і військовапідготовка до участі в боях за Україну,її волю.
Табори, місцязбору козаків як школи по навчаннюмолодих козаків, новобранців – селян, міщан військовому мистецтву.
Високевійськове мистецтво козацьких полководців, кошових отаманів, гетьманів: С.Наливайка, П.Сагайдачного, І.Богуна, Б.Хмельницького,І.Сірка, І.Гонти, М.Залізняка та ін.
МОЛОДІ КОЗАКИ
Фізичне, психофізичне, моральне і військовезагартування козаків. Висока майстерністькозаків у володінні зброєю в бою.
Зброяукраїнських козаків: колюча і метальна(спис, лук із стрілами), рублячи (меч, шабля, ніж), ударна (палиця, клювці) таін. Захисна зброя: шеломи, панцири, кольчуги, захисні сітки (рідко вживані).
Стандартнеозброєння козака-піхотинця: спис, шабля, рушниця, чотири пістолі. Допоміжназброя: кинджали, ножі, сокири, дротики, ятагани, якір тощо.
Застосуваннякозаками вогнепальної зброї дляруйнування бойових порядків, занепадудуху ворога і його знищення. Швидкий івлучний вогонь «рушничного» військакозаків.
Козацькігармати – гроза для ворогів. Генеральнакозацька артилерія. Майстерний обстрілворожих лав, таборів, позицій, фортець.Вітчизняне виробництво гармат уЗапорізькій Січі, Києві, Львові та іншихмісцях. Здатність кожного козакавиготовляти порох.
Козацькіснаряди-ракети. Застосування козакамипримітивних підводних човнів під часоблоги, штурму ворожих замків, фортецьнад водою.
Використаннякозацького флоту в боротьбі з туркамиі татарами. Бойова навченість, натренованість козаків, які проявлялисяпри штурмі і взятті турецьких фортець, знищенні турецьких галер, військовихсуден. Бойові якості легкокрилих інепереможних козацьких чайок, флоту.
Дивовижнінадприродні здатності козаків-характерників, екстрасенсів у боротьбі з ворогом.
Військовастратегія і тактика козаків. Козацькавійськова музика. Козацькі бойовіхитрощі. Військова дипломатія.
Висока оцінказарубіжних полководців, державнихдіячів, вчених, військових спеціалістівбойової майстерності козаків, їхніхотаманів і гетьманів.
ПРОГРАМАКУРСУ «РОДОВІД»
ДЖУРИ
Традиціяскладання родоводу сягає своїм коріннямще в дохристиянський період і продовжуєтьсясьогодні. В історії нашого народу важкознайти постать, яка б не ставилась зповагою до свого роду.
Філософ ПавлоФлор енський вважав генеалогію своєрідноюпедагогікою: «Історія роду повиннадавати моральні уроки та задачі».
Життєвазадача кожного – пізнати зміст і формусвого роду, закон його росту, співвідношенняокремих гілок, а на фоні всього цього –пізнати своє особисте місце в роді ісвою особисту задачу як члена роду.
Невіддільністьлюдини від свого Роду, Народу, Всесвіту.
Вивченнясвого роду – шлях до самопізнання.Мудрість народних заповідей про рід іродину.
Дерево роду.Походження символу. Структура Деревароду. Сім поколінь.
Священнізнаки та символи роду (народу). Графічнізображення, образи рослин, звірів, птахів. Кольорі та їх поєднання.
Іменапредків. Родові та календарні імена.Звичаї та вірування наших предків, пов’язані з ім’ямлюдини.
Єдність, наступність і спадкоємність поколінь– основа прогресу людства. Тлумаченнясловосполучень «з покоління в покоління»,«у спадок від батьків до дітей», «затрадицією», «від старших до молодших».
Духовно-моральнаоснова української родини. Суть, структура, функції родини. Назви родинноїспорідненості та свояцтва в українськіймові. Значення дотримання народнихчеснот у житті родини.
Історичнезначення родоводу, родової ідеї. Завдання, які стоять перед родом. Історична місіяроду. Традиції роду.
Методикаскладання родоводу. Збирання матеріалу.Створення архіву (листи, фотографії, записи, документи, копії та ін.).Використання (по можливості) технічнихзасобів (фотоапарат, магнітофон, відеокамера). Креслення Дерева роду.Перший етап відновлення родоводу – 64гілки. Геометрична прогресія збільшеннягілок, що позначають покоління.
ПРОГРАМАКУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ ДУХОВНОГО КОЗАЦЬКОГОРОЗВИТКУ».
ДЖУРИ
Вступнезаняття. Предмет «Психологія духовногокозацького розвитку», його мета іособливості. Місце і роль людини уВсесвіті як в єдиному організмі.Залежність людини від природи і залежністьприроди від людини. Неповторність кожноїлюдини та необхідність знання власноїсутності для реалізації себе унавколишньому світі.
Мистецтвоспілкування. Слово як засіб передачіінформації. Пусті слова – енергетичнавтрата. Вплив слова на підсвідомість.Неправда – викривлене відображеннядійсності. Значення голосу і вміннякерувати його властивостями: пластичність, розміреність, тембр. Вміння слухати.
Пробудженнядуховного вогнища у народів СтародавньоїСкіфії. Життя стародавніх друїдів.Дитинства Рама, епідемія чуми. Рам лікуєхворих і забороняє людські жертвоприношення.Прихильники та супротивники Рама, йогопророцький сон про духовну місію. Перехіддо Кавказу і прояв незвичайних здібностейРама. Відмова від влади над світом.Вчення Рама та гороскоп друїдів. продолжение
--PAGE_BREAK--
Духовна місіяСтародавньої індуської цивілізації.Культ Сонця і культ місяця в народнійтрадиції. Вплив святих волхвів на царів.Одруження царя Канзи. Мити Крішнивимушена покинути палац. НародженняКрішни та його життя серед пастухів.Пошуки матері та зустріч з таємничимстарцем. Боротьба Кріпни за звільненнянародів. Війна Канзи з волхвами. Крішнапри дворі Канзи. Загибель голови волхвіві прозріння Крішни. Вчення Крішни: характеристика душі і тіла, розповідьпро духовний світ, шляхи визволеннядуховної природи людини, розум у ролідруга і ворога. Відречення Крішни відвлади та втеча у пустелю. Добровільнасмерть Крішни, її значення.
Традиціядуховних випробувань у СтародавньомуЄгипті. Таємниця символіки сфінкса.Величний образ Гермеса. Шлях чужоземцядо Єгипту, вирішальна розмова з Ієрофантом, святилище храму Озириса. Випробуваннята посвячення у таємну мудрість.Єгипетська книга мудрості.
Духовна місіяСтародавнього Ізраїлю. Зміст та історіянаписання Біблії. Пророки та пророцтвав історії людства. Юність та посвяченняМойсея. Ритуал духовного очищення уМадіамському храмі. Печера Сербала, будівництво Ковчега. Смерть Мойсея.Десять основних законів Старого Завіту.
Боротьба задуховні ідеали у Стародавній Греції.Культ і життя вакханок. Поява Орфея, його незвичайний вплив на людей. Двадцятьроків навчання та посвячення у храмахЄгипту, повернення на батьківщину, духовна місія Орфея. Легенда про Діонісата Персефону, Орфея та Евридіку. РозмоваОрфея з фракійцями. Помста Аглаоніси.Значення смерті Орфея для Греції.
Пробудженнята розвиток духовності в школі Піфагора.Сім’я Піфагора, пророцтвоПіфії. Дитинство Піфагора та раннясхильність до науки. Таємниця символікихраму, яку розглядав Піфагор. Навчанняу Вавілоні, поява Піфагора у Дельфах.Створення ордена та школи Піфагора.Випробування і відбір учнів, етапиочищення, наука чисел, чотири ступенярозвитку людини. Піфагор і Фєано. ЗрадаКілона, смерть Піфагора. Духовна єдністьучнів та їх подальша доля. Духовне вченняу «Золотих віршах» Піфагора.
Духовніаспекти будізму. Рід Гаутами Будди.Чотири зустрічі, що змінили його життя.Мандрування і дивні видіння, перемогау випробуваннях. Свідомість Будди.Повернення до палацу, розмова з батькомта дружиною. Легенда про те, як зневажалиБудду. Легенда про зустріч з розбійником.
Творчий шляхПлатона до духовності. Молодість Платонаі перша зустріч із Сократом. Останнійбенкет у будинку Платона. Суд надСократом. Знайомство Платона зпіфагорійцями та заснування ним АфінськоїАкадемії. Основи духовного вченняПлатона. Мистецтво театру, святкуваннямалих та великих елевзінських містерійу Греції, їх значення та духовний зміст.
МісіяХриста. Пророцтва про появу Месії, народження Ісуса. Подорож до Єрусалимуз батьками, легенди про надзвичайніздібності Ісуса у дитинстві та йогодивні пригоди. Братство Євсеїв, життяІоанна Хрестителя, хрещення Ісуса танадії Іоанна. Сорокаденний піст, роздумита видіння І.Христа. Поява Ісуса уГалилеї, «золоте правило» Ісуса, спасіннягрішниці від каміння та її подальшадоля. Розмова Ісуса з багатим юнаком.Притчі, їх внутрішній зміст. РозмоваІсуса та Нагорна проповідь. Цілительськіздібності Ісуса, умови одужання хворих.Навчання найближчих учнів-апостолів.Основи духовного вчення. Таємний візитНикодима до Ісуса, духовна боротьба зфарисеями. Звістка про загибель ІоаннаХрестителя, ніч на горі Фагор, в’їзддо Єрусалиму. Символізм «Таємної вечері», зрада Іуди, суд Синедріону, нехристиянськісвідоцтва про смерть і воскресінняІсуса. Дослідження Туринської плащаниці.
Реалізаціядуховних принципів у житті С.Радонежського.Дитинство С.Радонежського, його труднощіу навчанні, зустріч зі старцем. Внутрішнійсвіт юнака, життя в лісовій хащі, духовнівипробування. Перші учні Сергія, працяу старця Даниїла, відновлення висохлогоджерела, зустріч із землеробом. Проявдуховної сили Сергія: зцілення хворих, випадок з єпископом Константинопольським.Нововведення у монастирі, пропозиціямитрополита Олексія. Благословеннякнязю Дмитрію Донському, грамота, щобула надіслана Сергієм на поле битви.Передбачення Сергія, незвичайні явищапід час служіння Літургії. Привітаннясвятителя Стефану Пермському, видіння1387 року. Останні дні Сергія Радонежського.
Філософськийшлях до духовності Г.С.Сковороди.Скорочена біографія митця: навчання уКиєво-Могилянській Академії, розробленнявласного курсу лекцій, робота уХарківському колегіумі, звинуваченняу вільнодумстві. Філософські твориГ.С.Сковороди про «Вселенську віру», про символізм Біблії та про духовнелицемірство. Переклади і тлумаченнядуховних творів Плутарха та Цицерона.Пророцтва і смерть Г.Сковороди.
Системафізичного та духовного вдосконаленняП.К.Іванова. Основні етапи життєвогошляху П.К.Іванова: дитинство та юність, участь у Вітчизняній війні, формуванняфілософських переконань. Системасамовдосконалення, її психологічні, медичні та філософські аспекти.
Загальнолюдськідуховні цінності у ХХ сторіччі. Потребилюдини у самореалізації, шлях до їхусвідомлення і задоволення у суспільномужитті. Пробудження потреби усамовдосконаленні. Можливості духовноговдосконалення людини та людства.
Міжнародніцентри духовності. Міжнародне товариствоРеріхів, діяльність українськоговідділення, спадщина сім’ї Реріхів.Діяльність міжнародного центру «Юнівер».Програма «Мистецтво стати і бутилюдиною». Подорож по Юнівер-Всесвіту, методика «Маленький принц». Духовнийкалендар на кожний день.
МОЛОДІ КОЗАКИ
Духовнілітературні джерела про зародженняВсесвіту. Біблія, Коран, Бхагавад-Гітапро зародження Всесвіту. Розкриттярелігійного символізму у космічнихлегендах: «Дні і Ночі» Космосу, єдністьВсесвіту. Легенда про походженняВсесвіту: поява і трансформація космічноїматерії, народження планет, духоматерія.Космічні ступені життя: елементарне, мінеральне, рослинне, тваринне та людськецарства природи. Легенда про смертьМісяця та зародження життя на Землі.Негативні випромінювання Місяця, їхвплив на здоров’я людини.
Стародавніцивілізації в історії людства. Легендапро появу людства, народження першоїраси і еволюція другої раси. Міф проЛемурію: початок третьої раси, боротьбаз тваринним світом. Цивілізаціялемурійців. Затоплення материка тазагибель Лемурії. Сказання про Атлантиду: початок четвертої раси, розквіт Атлантиди, культура та цивілізація, символізмнауки та релігії атлантів, дослідженняагрономічних шкіл, місто Золотих воріт.Духовний занепад і загибель Атлантиди.Всесвітній Потоп. Відображення цихподій у світових релігіях. Спадщинаатлантів у Стародавньому Єгипті. Теємницістатуй, знайдених на острові Пасхи, п’ять символічних статуйбіля міста Бам’ян.
Легенди продуховну багатовимірність людини.Цінності людського життя: досвід, знання, розвиток душевних якостей. Мандрівкапо світу людських емоцій, закономірностіцього світу. Мандрівка по інтелектуальномусвіту людини. Людське «Я», совість,інтуїція, свідомість. Розвиток свідомості, людські таланти та здібності, методиїх розкриття.
Космічнізакони духу. Легенда про вічне життя.Розвиток людської душі. Легенда провічну любов. Пам’ятьсерця та його оздоровлення. Законкосмічної справедливості. Опір злу укосмічній битві. Людська воля і людськадоля. Ланцюги, що зв’язуютьлюдину, створені самою людиною. Духовнізакони розвитку та прискорення людськоїеволюції.
Доброі зло у космічному масштабі. Мета людськоїеволюції. Прогнози та попередження урозвитку цивілізації. Хвороби нашоїпланети, взаємозв’язок між людськоюбез розсудливою діяльністю та космічнимикатаклізмами. Наслідки розвитку інтелектуна шкоду духовності. Дієвість людськоїдумки. Технократичний розвитокцивілізації. Легенда про Люцифера тайого падіння, казка «Подарунок Люцифера».Легенда про Спасителів Світу. Цілющасила світлих думок. Три незримі битви, в яких бере участь людина: битва міжволею людини та потоком зовнішніхобставин, битва між творчістю і хаосом, битва між недоліками та світлимипрагненнями людини. Значення чутливостіта спостережливості.
Легенди провогняне очищення. Вогонь людського духута потреба у вогняному очищенні. Народженіуявлення про Космічний Вогонь. Вогоньлюдської думки та вогонь творчості.Символізм безперервності вогню ународних культах. Вогняна еволюціялюдства. Вогонь любові, серця, героїзму, принципи побудови майбутнього світу.Легенда про Скарб Світу, його мандруванняпо землі та вплив на людську свідомість.
Духовнемайбутнє людства. Легенда про «участьзірок у нашому житті». Космічнівипромінювання та їх вплив на планету.Наближення Венери до Землі у 1924 році.Зоряне випромінювання та творчість.Духовне майбутнє людства, наукамайбутнього. Використання енергіїсонячного випромінювання. Пророцтвапро космічну еру людства, пошук новихшляхів людської еволюції. Вчення «ЖивоїЕтики», значення культурного розвиткулюдини. Сказання про Матір Світу. Міфипро походження гір та блискавки. Історіявиникнення культу Матері Світу. Законрівноваги чоловічого та жіночогопотенціалів.
Легендипро розширення можливостей людини.Легенди про життя далеких світів.Стереотипність мислення. Безмежнийполіт людського духу. Воля до пізнаннята рівновага прагнень. Сон як частинабуття. Шкідливість спіритизму тамедіумізму. Три основні течії думки.Основні творчі думки, напруженнясвідомості. Радість та любов – шлях домайбутнього. Трансформація власногожиття, духовна співпраця. Духовніздатності та шляхи до їх досягнення:«космічна свідомість», упорядкуваннядумок, виховання серця. Казка про людськесерце. Духовна еволюція людини талюдства. П’ять ступенівлюдського розвитку. Мистецтво прожитижиття.
Шлюб якдуховний союз. Аналіз причининедовговічності сімейного життя.Християнські уявлення про сімейнівзаємовідносини. Єдність поглядів іпрагнень подружжя. «Жива Етика» прокосмічну роль сімейного союзу. Постійнийдуховний розвиток – шлях до постійноговзаєморозуміння.
Духовніпогляди видатних філософів та мислителівХІХ-ХХ століть. Єдність духовних ідейу світосприйнятті Г.Сковороди, Т.Шевченка, В.Вернадського, О.Блаватської, А.Лосєва, М.Бердяєва: розуміння місця і ролі людинив єдиному організмі Всесвіту, прискоренняеволюції свідомості людства.
Стародавнєвчення про Перехрестя. СтруктураПерехрестя, символічне значення вертикаліта горизонталі, їх поєднання. Перебігдуховної еволюції людини згідно іззаконами Перехрестя. Розташуваннядуховних знаків та їх стародавній зміст.
Духовнаскарбниця українського народу. Українськінародні казки, алегоричність образівта вплив на людську свідомість. Українськінародні обряди та звичаї, їх значенняз релігійної та наукової точок зору.Духовні ідеї у видатних творах українськогомистецтва.
ПРОГРАМАКУРСУ «ТРАДИЦІЇ».
ДЖУРИ продолжение
--PAGE_BREAK--
Обряди, ритуали, традиції як смисложиттєвікультурні дійства, сенс яких полягає взадоволенні наших найвищих духовнихзапитів, релігійних, моральних, громадянських, національних, родиннихта інших почуттів, нашої любові.
Обрядово-символічнідійства календарно-обрядового кола.Символи Сонця і Неба, Місяця і Зірок, Вогню і Води, Колеса і Хреста, ВіщогоДерева і Віщого Ворона як чуттєвеуособлення духовних сил, що ввійшли впрактично-духовне освоєння світу.
Церковнісвятині, свята й обряди, поминальніобряди, свята і святині національні, родинні; культурні дійства, що задовольняютьдуховні запити людини.
Традиції,історична пам’ять, що осягається лишечерез буття минулого в сучасній культурі(міфопоетичний світ, культура КиївськоїРусі, Візантії, епохи Відродження тощо).
Сучасне– зв’язок з минулим, традиціями, прорив у майбутнє, оволодінняновими технологіями.
ПРОГРАМАКУРСУ «ІСТОРІЯ КОЗАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ».
КОЗАЧЕНЯТА
Культурніздобутки українців, їхніх предків ізсивої давнини. Пісенне, музичне, танцювальне, ужитково-прикладне та іншівиди мистецтва.
Утвердженнявисоких якостей людини, героїзму іпрацелюбності нашого народу в уснійнародній творчості. Пісні і думи прокозаків. Казки про Велета, Котигорошка, козаків-лицарів із сильною волею інепереможним духом. Легенди, історичнірозповіді про козаків-славних воїнівУкраїни. Пробудження в дітей поваги ілюбові до козаків. Виховання стійкихпочуттів першовідкриття краси, силиволі і духу, величі українських лицарів.Пробудження і формування в дітей бажаннянаслідувати козаків, брати їх собі зависокий взірець у житті.
КОЗАЧАТА
Матеріальніі духовні цінності української культури.Здобутки культури українців, їхніхпредків в епоху язичництва, післянасильницького впровадження християнства(988 р.).
Втілення врізних галузях культури (людськихстосунках, творчості, політичному ідержавному житті, традиціях і звичаях, побуті) національних цінностей, загальнолюдської їхньої сутності,ідейного багатства, моралі й етики, естетики, вірувань, язичницького іхристиянського культів.
Здобуткинародного і професійного мистецтва.Краса і глибока духовність, відображенів різноманітних видах і жанрах народногомистецтва (вишивці, рушникарстві, писанкарстві, ужитково-прикладному, танцювальному мистецтві та ін.). Творчістьнародних майстрів Г.Верес, М.Приймаченко, Г.Собачко та ін. Здобутки видатнихмитців-професіоналів Т.Шевченко, С.Васильківського, М.Заньковецької, М.Садовського та ін.
Найвидатнішідосягнення освіти і науки на різнихетапах історичного розвитку українськогонароду.
ДЖУРИ
Культураукраїнського народу як самобутніматеріальні і духовні надбання, спосіборигінального національногосвітосприймання, мислення і творчостіукраїнців. Відтворення в культурінаціонального менталітету волелюбних, героїчних ідей, своєрідності моралі, етики, системи традицій, звичаїв іобрядів, вірувань, релігійних культів.
Культураукраїнців як відображення їхньоїісторії, духовності, свідомості. Багатствоі розмаїтість культурних досягненьнашого народу. Самобутність українськогонароду і творча трансформація в нійкультурних потоків Заходу і Сходу, Півночі і Півдня. Пріоритетністьєвропейських традицій у розвиткукультури українців.
Стародавністьукраїнської культури. Наукові теорії, гіпотези. Культурно-історичні факти, відомості. Нова концепція СтародавньоїУкраїни. Досягнення Трипільськоїкультури (ІУ-ІІ тис. до н.е.), прадавньоїхліборобської цивілізації нашихпращурів. Високий цивілізаційний рівеньжиття наших предків – їхнього господарства, містобудування, захисних споруд, обробкидерева і металу, народного мистецтватощо.
Основнівідомості про найстаріші пам’яткидавньоукраїнської мови, історіографії, міфології та публіцистики – «Вересовакнига» (УІІІ-ІХ ст.), «Послання оріянхозарам» (ІХ ст.).
Утвердженнястародавньої української національної(етнічної) віри як духовної основи життянаших пращурів. Волхви, відуни як носіїнародних знань, керівники духовногожиття праукраїнців.
Міфологічнийсвітогляд наших предків. Боги і божествадавньоукраїнського пантеону. Сварог, Дажбог, Перун, Велес, Берегиня, Слава, Лада, Лад, Коляда та ін.
Книги Л.Силенкаі В.Шияна про Стародавню Україну, їїкультуру, віру, звичаї, традиції нашихпращурів та їхні зв’язки з іншиминародами, їх культурою.
Відображенняв культурно-історичних пам’яткахКиївської Русі-України (творах архітектуриі скульптури, працях Володимира Мономаха, мітрополіта Іларіона, збірнику законів«Руська правда», художній перлині «Словоо полку Ігоревім» та ін.) глибокихдуховних пластів наших пращурів, високихзльотів їхнього духу.
Фольклор, символіка, народні мистецтва про життяі бойові подвиги богатирів, витязів ізнепереможною силою волі і силою духу.
Культурнепіднесення в епоху УкраїнськогоВідродження (ХУІ – перша половина ХУІІІст.).
Високіздобутки духовності нашого народу вКозацьку добу. Національні особливостікультури бароко.
Культурапобуту українців. Висока гігієнічна іекологічна культура. Козацько-лицарськадуховність як вищий рівень українськоїдуховності. Глибокий гуманізм ідемократизм, сила волі і сила духу, вірність волелюбним заповідям предків, милосердність, ненависть до пригноблювачів,ідеї свободи особистості і народу –істотні риси української козацькоїфілософії, ідеології, характеру, правосвідомості, моралі. Ідеїкозацько-лицарської еліти про територіальнуетнічну єдність українців, високийрозвиток економіки, добробуту народу, відродження української духовності.
Розвитокзвичаєвого права, книгодрукування, мистецтва, освіти, науки в Козацькудобу.
Ідеї і принципидіяльності братських, козацьких, січових, сотенних і полкових шкіл, козацькоїпедагогіки. Перші Острозька (1576) іКиєво-Могилянська (1615) академії, колегіумиУкраїни. Видатні митці, вчені (М.Чурай,І.Гізель, С.Оріховський, Ф.Прокопович,Є.Славинецький, Г.Смотрицький та ін.).
Українськаправославна церква як могутній осередоккультури.
Українськакультура в Козацьку добу як цілісне, системне явище.
МОЛОДІ КОЗАКИ
Культуранашого народу як відображення універсальноїукраїнської національної ідеї. Внутрішніфактори, що визначають самобутністьукраїнської культури: національнасвідомість, національна ідеологія, національний світогляд і національнийхарактер українців. Відображення вукраїнській культурі-скарбниці ідей іобразів, символів, звичаїв і традиційусвідомлення нашим народом своєїспільної національної своєрідності.Українська національна ідеологія якідейна основа культури, мистецтва, науки, освіти і виховання нашого народу.
Відображенняв українській культурі споглядальної(інтроверсійної) позиції, орієнтованоїна внутрішній світ людини, вдосконаленнядуші і практичної (екстравертної)позиції, спрямованої на перетворенняобставин, соціальних умов життя.
Пріоритетністьв українській культурі її потужнихструменів, граней, які утверджують«шевченківський тип людини» з гаслом«Борітеся – поборете!» Це люди енергійні, діяльні, пристрасні, утверджують у життіподвижництво і героїчні діяння на благоУкраїни. Вони свідомо будують своє життяу відповідності з національно-державницькимипотребами, всенаціональними цілями,ідеалами, інтересами. Вони не мирятьсяз умовами життя, які гальмують розвитокнації, української державності, нарощуютьсвої зусилля в боротьбі за утвердженнянаціональних цінностей. Шляхом реалізаціїнаціональних ідей, ідеалів, іншихцінностей такі громадяни прагнутьдосягти висот загальнолюдських ідей, цінностей. Статус духовності «шевченківськоїлюдини» є найвищим в українськійкультурі, духовності. Такі люди сповідуютьпринципи лицарського способу життя.Визнання вченими багатьох країн глибокоїнародності, демократизму і гуманізму, високої духовності, відображеній вукраїнській культурі, зокрема художнійлітературі. Лицарська духовність утворах Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, П.Куліша, Б.Грінченка та ін. Ідеї відданостінації, саможертовності в ім’я захистудержавницьких інтересів України втворах Є.Маланюка, С.Ольжича, О.Теліги, В.Симоненко, В.Стуса, Л.Костенко, І.Драчата ін.
Розкутістьтворчого мислення, висока національнаідейність і образність творів народногоі професійного мистецтва.
Ідеї лицарськогозагартування дітей та юнацтва в спадщинівидатних українських педагогівА.Волошина, С.Русової, І.Огієнка, С.Сірополка, Г.Ващенка, В.Сухомлинського, М.Стельмаховича та ін.
Стрімкийрозвиток українознавства як пріоритетноїгалузі нашої культури, науки. Українознавствояк методологія, стратегія і тактикаукраїнського культуротворення, націотворення і державного будівництва.
Ідеї, концепції, програми, підручники і посібникизасновника сучасного українознавства, академіка АН Вищої школи України, лауреата міжнародної премії ім. Й.ГердераП.П.Кононенка. Провідні ідеї та змістконцентрів Україна-нація, Україна-державата ін. продолжение
--PAGE_BREAK--
Визначніздобутки в інших галузях вітчизняноїі зарубіжної науки. Сучасні концепції, теорії розвитку культури, мистецтва, освіти в цивілізованих країнах світу.
Здобутоксвітової думки, культури про гармонійнепоєднання релігії і науки в життіособистості, суспільства.
Глибокийпатріотизм, висока мораль, шляхетність,інтелігентність, готовність розвиватирідну культуру, зміцнювати родинніцінності, утверджувати українську мовуяк державну, брати активну участь упрофесійно-трудовій, громадській іполітичній діяльності, будуватиУкраїнську державу – пріоритетні якостігромадянина незалежної України, показникийого культури.
Людськийгуманізм несумісний із помстою, але непередбачає і всепрощенства. Він засуджуєрабську і напіврабську покору, національнуменшовартість, історичне безпам’ятство, манкуртизм, зраду нації, Україні.Лицарські чесноти, відображені в різнихгалузях нашої культури, схвалюють істимулюють практичні кроки, конкретнісправи, рішучі дії з метою викоріненняаморальних жорстоких, потворних явищіз нашого життя.
Ідеї синівськоїлюбові до рідної землі, Матері-України, свободи нації і особистості, заповідівдідів і прадідів захищати українськумову, культуру, зберігати єдність народу, соборність етнографічних земель, утвердження власної незалежноїУкраїнської держави – провідні ідеї, що визначають суть нашої національноїкультури.
ПРОГРАМАКУРСУ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ».
ДЖУРИ
Вступ.Навколишнє середовище та його значеннядля людини. Проблеми навколишньогосередовища. Завдання охорони природи.Необхідність екологічних знань длямолоді.
Літосфераі людина. Будова літосфери, її склад.Руйнування гірських порід під впливомвивітрювання, водної та вітрової ерозії.Грунти як ресурси та їх значення дляс/г виробництва. Ерозія грунтів, їїпричини. Запобігання ерозії. Хімічнезабруднення грунтів. Забруднення грунтіврадіонуклеїдами внаслідок аварії наЧорнобильській АЕС. Карта екологічногозабруднення грунтів України. Системазаходів з дезактивації грунтів. Системазагальних заходів з охорони грунтів.Рослинність як засіб захисту грунтів.Лісосмуги, їх значення. Основні агрохімічнізаходи щодо збереження грунтів відвиснаження та ерозії. Проблема використаннямінеральних добрив і отрутохімікатіву землеробстві.
Рекультиваціямісць видобування корисних копалин.Проблеми опустелювання земель у світі, на Україні.
Екологічніпроблеми гідросфери. Вода та її значеннядля життя на Землі. Екологічні проблемиСвітового океану. Джерела забрудненняСвітового океану. Охорона і захистводних ресурсів. Джерела забрудненнявнутрішніх вод. Забезпеченість приіснолюводою різних регіонів світу, України.
Раціональневикористання прісних вод — головнийзасіб вирішення проблеми прісних вод.Структура водопостачання. Проблеми ізасоби водоохоронної діяльності. Методиочищення стічних вод. Опріснення морськоїводи, його економічна ефективність.
Екологічніпроблеми атмосфери. Будова і складатмосфери. Зміни в газовому станіповітря, їх причини і наслідки. Повітряяк ресурс, значення в природі, використанняв народному господарстві. Забрудненняповітря; його джерела. Наслідки забрудненняповітря. Втрати від забруднення. Впливзабруднення повітря на здоров’ялюдини. Парневий ефект та явища, пов’язаніз ним.
Озоновийшар, його стан, наслідки збідненняозонового шару. Заходи для контролю зазабрудненням повітря. Межі концентраціїречовин, що забруднюють повітря. Станзабруднення повітря в різних регіонахсвіту, України. Таблиця даних забрудненняповітря в містах України.
Біосфера.Утворення біосфери, її структура, межіта еволюція. Значення та роль біосфери.Склад біосфери. Властивості біосфери.Рух енергії у біосфері. Кругообіг води, азоту, фосфору. Географічна структурабіосфери. Теорія виникнення життя наЗемлі. Екологічні системи, їх біологічнаефективність. Особливості ноосфери.Екологічні проблеми біосфери, заходищодо їх вирішення.
Природаі природні ресурси. Класифікаціяприродних ресурсів. Ресурси Світовогоокеану: водні, тваринні, мінеральні.Причини погіршення екології Світовогоокеану. Забруднення вод Світовогоокеану, збіднення його ресурсів. Ресурсисуходолу. Земельні ресурси. Земельнийфонд світу, України. Найголовніші с/гугіддя країни. Рослинні ресурси світу, України. Карта рослинних ресурсів.Залісення території України. Проблемиохорони рослинності. Рослини, занесенідо Червоної книги України.
Ресурситваринного світу. Зоогеографічна картасвіту. Тварини, що зникли на Землі йзанесені до Червоної книги України.Вплив людини на кількісний і якіснийсклад рослин і тварин. Охорона рослиннихі тваринних ресурсів. Природоохороннезаконодавство світу, України. Системаприродо заповідних територій України.Карта природо заповідних територійУкраїни. Характеристика найбільшихзаповідників та природних національнихпарків України. Заказники та іншіприродозаповідні території.
Органиуправління охороною природи, посиленняїх ролі в країні щодо розміщеннявиробництва та їх впливу на навколишнєсередовище. Громадські організації зохорони природи. Природоохоронна освітав Україні. Наукова діяльність з охорониприроди на Україні.
Міжнароднадіяльність України з охорони природи.
Демографічніаспекти екології. Еволюція населення.Зростання кількості населення світу.Демографічна ситуація в світі, Україні,її перспектива. Екологічні проблеми, пов’язані з нею.
Розвитоклюдства і охорона природного середовища, урбанізація і її вплив на загостренняекологічної проблеми. Природні йантропогенні ландшафти. Індустріальніпустелі. Абразія. Туризм і охоронаприроди. Зв’язок екології з гігієноюнаселення і охороною здоров’я людей.Загострення продовольчої проблеми узв’язку з радіоактивним забрудненнямзначної території України. Зростаннясмертності та зниження тривалості життялюдей в екологічно забруднених регіонахкраїни. Допустимі норми радіоактивногота іншого забруднення продуктівхарчування. Карта екологічного забрудненняУкраїни.
МОЛОДІ КОЗАКИ
Що вивчаєекологія. Екологія як наука, її зміст, структура і завдання. Поняття екологічногосвітогляду. Історичний огляд розвиткуекології. Підрозділи екології, їх основнінаукові напрями.
Природнесередовище та його охорона. Питання проприродне середовище. Використанняприродного середовища та його охорона.Екосистеми, їх біологічна ефективність.Географічні ландшафти, їх специфічніекологічні проблеми. Навколишнєсередовище та інтернаціоналізаціяприродоохоронної справи.
Екологічніфактори. Поняття про екологічні фактори.Класифікація факторів. Лімітуючифактори. Характеристика основнихекологічних факторів, що формуютьрослинність і тваринний світ Землі, кліматичних (тепло, світло, вода, повітря), біотичних.
Екологіявиду. Поняття про місцезнаходження(місцезростання) та екологічну нишу.Біологічний годинник. Штучний добір.Одомашування та введення в культуру.Основні типи поведінки.
Екологіягруп (популяцій). Поняття «популяція».Властивості популяції. Щільністьпопуляції. Взаємовідносини між популяціями(хижацтво, паразитизм, міжвидоваконкуренція).
Екологіяугруповань. Поняття біогеоценозу таекосистеми. Видова різноманітність вугрупованнях. Крайовий ефект та екотони.Екологічні ланцюги та піраміди.Перенесення енергії та продуктивністьекосистем. Біологічний круговорот.
Екологічниймеханізм еволюції організмів таекосистем. Екологія, еволюція, адаптація.Поняття про сукцесії. Поняття прооклімакс як відносно стабільної системи.Типи рослин.
Людина табіосфера. Сучасна екологічна ситуаціяна планеті, в країні. Вплив людини нанаколишнє середовище. Екологічнийрозвиток та екологічні проблеми. Проблемиекології і природні джерела сировинидля розвитку економіки.
Екологічнобрудні виробництва. Необхідністьбезвідходного виробництва у промисловості.Замкнена система водопостачанняпромислових підприємств. Охоронаприродного середовища від промисловогозабруднення та будівельних надмірностей.Шум як одна з форм забруднення середовища.Боротьба з шумом. Хімічне та радіоактивнезабруднення навколишнього середовищапромисловими підприємствами. Погіршенняприродного середовища практично нерегульованим с/г виробництвом. Захисті раціональне використання природногосередовища як передумова екологічногорозвитку. Екологія та охорона природи.Міжнародне співробітництво в галузіохорони природи.
Збереженнямиру і розрядка міжнародної напруженості- основа міжнародних відносин щодопитань збереження навколишньогосередовища. Співробітництво країн зпитань екології. Міжнародне законодавствоз питань екології. Роль ЮНЕСКО з питаньохорони природи.
Екологічневиховання учнів як основа для забезпеченняекологічного майбутнього людини.Необхідність екологічного вихованняучнів, розвиток цієї системи в світі.Форми та методи екологічного виховання.Екологічне виховання в школі. Участьшколярів в екологічних акціях.
ПРОГРАМАКУРСУ «ОСНОВИ СУЧАСНОГО ФІЕРМЕРСЬКОГОГОСПОДАРСТВА».
МОЛОДІ КОЗАКИ
ЗаконодавствоУкраїни про землю, пріоритетний розвитоксела і фермерського господарства.
Сучаснітенденції формування фермерськогогосподарства. Досвід зарубіжних країн. продолжение
--PAGE_BREAK--
Фермер і йогофункції в управлінні господарством(планування, фінансування, маркетинг, укомплектування штату). Мистецтвоуправління.
Технологіясільськогосподарського виробництва вумовах фермерства. Виробництво зерна, кормів, технічних культур, продуктівтваринництва. Переробка продукції.
Механізаціята транспортне забезпечення фермерськихгосподарств. Засоби малої механізації.
Економічнийаналіз, його суть та значення дляпланування фермерської діяльності.
Соціально-економічніпрограми у сфері фермерської діяльностіта їх вирішення на перехідному етапі ів умовах ринку.
Балансприбутків та витрат фермерськогогосподарства. Ціни та ціноутворення.Податкова політика.
ПРОГРАМАКУРСУ «ТВАРИННИЦТВО І ОСНОВИПІДПРИЄМНИЦТВА».
МОЛОДІ КОЗАКИ
Загальнівідомості. Тваринництво, йогонародногосподарське значення.
Безпекапраці, виробнича санітарія, протипожежнізаходи. Організація робочого місця.Культура праці.
Основиекономіки і організація виробництва вумовах підприємницької діяльності звикористанням сучасної ЕОТ.
Товарнаорганізація суспільного виробництва, його структура. Собівартість ірентабельність сільськогосподарськоговиробництва, прибуток, доход.
Суть комерції.Ціни і гроші. Основи менеджменту імаркетингу в тваринництві. Відомостіпро нові форми організації виробництваі праці з використанням ЕОТ: підряд, оренда, кооператив, фермерськегосподарство. Правове забезпеченняпідприємницької діяльності. Економікаприродокористування.
Основитваринництва. Анатомо-фізіологічніособливості сільськогосподарськихтварин.
Розвитокосновних ланок тваринництва.
Ознайомленняіз змістом основних професій тваринництва.
Корми ікормова база для тварин. Кормовий раціон.Годівля тварин.
Утриманнясільськогосподарських тварин і доглядза ними.
Механізаціятваринницьких ферм і комплексів. Засобималої механізації в умовах фермерськогогосподарства.
Селекційнаробота. Технологія вирощування коріві свиней.
Особливостігодівлі і утримання сільськогосподарськихтварин на відкритих пасовиськах.
Основизоогігієни і ветпрофілактики. Зоотехнічніі гігієнічні вимоги до утримання тварин.Профілактика захворювань.
Технологіяпромислової і домашньої переробки, зберігання та використання продукціїтваринництва.
ПРОГРАМАКУРСУ «РОСЛИННИЦТВО І ОСНОВИПІДПРИЄМНИЦТВА».
МОЛОДІ КОЗАКИ
Загальнівідомості (як у програмі курсу «Тваринництвоі основи підприємництва»).
Основирослинництва. Обробіток грунту. Грунті його родючість. Системи обробку грунту.Агротехнічні вимоги. Інтенсивнітехнології. Технології застосуванняорганічних і мінеральних добрив всівозміні місцевого господарства.Заходи по боротьбі з бур’янами ташкідниками сільськогосподарськихкультур. Вирощування врожаю польовихозимих та ярових зернових культур.Вирощування кукурудзи. Вирощуванняврожаю зернобобових культур. Сівба, догляд і збирання врожаю цукровихбуряків і кормових коренеплодів.Вирощування масляних і ефіроноснихкультур. Вирощування і збирання врожаюбаштанних культур. Розвиток основнихланок рослинництва. Ознайомлення іззмістом основних професій рослинництва.
Навчально-досліднаробота. Закладка дослідів, догляд задослідними рослинами, облік результатівдослідів і збирання врожаю. Узагальненнядосвіду виробництва сільськогосподарськоїпродукції в умовах конкретногоекономічного району (економічний аналізвиробничої діяльності) за допомогоюЕОМ. Впровадження результатів дослідницькоїроботи в практику землеробства.
Механізаціяу рослинництві. Механізація процесуобробітку грунту. Протиерозійні заходи.Механізація процесу підготовки івнесення в грунт добрив. Механізаціясівби та догляд за рослинами. Механізаціязбирання врожаю. Охорона навколишньогосередовища.
Технологіяпромислової і домашньої переробки, зберігання і використання продуктіврослинництва.
ПРОГРАМАКУРСУ «ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКАНАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ УЧНІВ».
ДЖУРИ
Вступ унауково-дослідну роботу.
Предмет ізавдання екурсу. Місце і рольнауково-дослідної роботи (НДР) унавчальному процесі. Завдання, зміст, форми НДР учнів у школі. Основні джереланауково-дослідного аналізу. Мета ізавдання курсу, його структура, оглядлітератури по курсу.
Культуранавчальної роботи і самовиховання учнів- невід’ємні компонентиефективної науково-дослідної роботи.
Культуранавчальної праці як комплексне поняття, що включає гігієну розумової праці, техніку розумової праці, мотивацію донавчання, уміння планувати навчальнудіяльність. Чинники, що впливають нанаукову працездатність, гігієна робочогомісця, харчування, облік особливостейорганізму, чергування видів діяльності, планування розподілу часу, режимдіяльності.
Техніканауково-дослідної роботи. Уміння читати, як основний засіб засвоєння науковоїінформації. Прийоми підвищення швидкостічитання. Уміння самостійного пошукувиду читання і попереднього огляду, визначення виду читання до кожногоконкретного джерела. Прийоми розвиткупам’яті і запам’ятовуванняінформації.
Рольсамовиховання у формуванні творчоїособистості, значення самовиховання вНДР. Самовиховання волі і характеру.Режим дня, прийоми самоаналізу ісамонавіювання. Формування звичок якоснови характеру. Прийоми розумовогосамовиховання.
Робота знауково-літературними джерелами таархівними матеріалами. Класифікація ізагальна характеристика науково-літературнихі архівних джерел: монографії, статтіі збірники наукових робіт, рукописи, періодичні видання, архівні фонди, підручники і навчальні посібники, брошури. Методи фіксації і зберіганнянаукової інформації.
Пошукнауково-літературних та архівнихматеріалів. Інформаційно-бібліографічнідовідники як засіб орієнтації в пошукахнаукового джерела. Довідники (предметні, тематичні), книжковий літопис, енциклопедичні джерела (словники). Рольбібліографічних каталогів, періодичнихвидань у пошуках науково-літературнихджерел. Види каталогів (систематичний, предметний, алфавітний), розташуванняв них бібліографічних карток. Виставки«Нових видань».
Методикароботи з книгою і документом. Каталожнікартки і картотека із описом(бібліографічним) назв джерел як методуроботи з книгою і документом. Методикаопису офіційно-документальних матеріалів, книг, статей. Способи короткої фіксаціїзмісту вивчених книг і документів, ксерокопій, анотування, тезування, реферування, конспектування, логічнеструктурування (простий і складнийплан).
МОЛОДІ КОЗАКИ
Методинауково-дослідної роботи.
Основніпоняття та категорії НДР. Що таке наука? Визначення науки. Наукова інформація.Наукова діяльність людини. Науковапроблема. Наукова тема. Наукова теорія.Наукове дослідження. Науковий метод.Спостереження. Порівняння. Експеримент.Узагальнення. Моделювання. Аналіз ісинтез. Обґрунтування. Аргументація.Доведення. Гіпотеза. Винахід. Відкриття.
Класифікаціяі загальна характеристика методів НДР.Поняття «методи» НДР, поділ їх залежновід ознак і характеру участі дослідниківу проведенні (активні і пасивні), відчасу проведення (одномоментні, довгі), місця проведення (природні, лабораторні), залежні від завдань дослідження(неекспериментальні, діагностичні, експериментальні). Загальна характеристикаметодів НДР.
Науковеспостереження. Поняття і специфікаметоду спостереження. Види науковогоспостереження: безпосереднє, опосередковане, відкрите і приховане, безперервне ідискретне, монографічне, вузькоспеціальне, пошук. Підготовка і проведення науковогоспостереження, його програма. Способифіксування результатів спостереження: картки, протоколи і щоденникові записи, технічні засоби. продолжение
--PAGE_BREAK--
Бесідита експериментальне інтерв’юяк методи усного опитування. Їхніспецифіка і призначення. Види і методикабесід та експериментального інтерв’ю:індивідуальні, групові, вільні, запрограмовані. Вимоги щодо їх проведення.
Анкетнеопитування. Анкета як метод письмовогоопитування. Структура анкети: вступначастина, основна. Групування питань ванкеті, характеристика їхніх видів: відкриті питання, закриті, напівзакриті.Вимоги до формулювання питань. Організаціяанкетного опитування, їхні види: суцільнийі вибірковий. Забезпечення якісної ікількісної репрезентивності(представництва) опитування. Вимоги дообробки анкет.
Науковийексперимент. Поняття методу науковогоексперименту, його специфіка іпризначеннгя. Види експерименту: природний, лабораторний, констатований, формований. Етапи підготовки і проведенняексперименту: попередній, підготовчий, проведення, підбиття підсумків.
Діагностичніметоди наукового дослідження. Тест якметод стандартизованого завдання зметою виявлення розумового і психічногорозвитку, ступеня здібності, станулюдини, прогнозу його розвитку. Види іхарактеристика тестів: кількісні, якісні, проективні, персональніопитування. Основа побудови тестів, методика розробки, проведення обробки.
Організаціяі офорлення підсумків НДР.
Науково-досліднаробота школярів. Взаємозв’язок і єдністьнавчальної та науково-дослідної роботиучнів. НДР, що входить у навчальнийпроцес — на уроках, лабораторних іпрактично-семінарських заняттях, підчас написання рефератів, статей, курсовихта дипломних робіт.
НДР упоанавчальний час — наукові гуртки ітовариства учнів. Мала Академія Наук, олімпіади, наукові і експериментальнівиставки і огляди науково-дослідноїтворчості, наукові конкурси робіт учнів.Заходи щодо заохочення ученів — учасниківНДР.
Значення таетапи планування наукових досліджень.Планування та чітка організація науковогодослідження. Підготовчий етап науковогодослідження: організація, пошук учнівна «особистісній» проблематиці науковихдосліджень, робота над темою з використаннямнауково-літературних джерел та емпіричногоматеріалу. Етап формування мети ізавдань, об’єкта і предмета, робочоїгіпотези дослідження, визначенняметодів, структури (плану) викладу НДР, списка літературних, архівних та іншихджерел дослідження. Завершу вальнийетап НДР: аналіз дослідженого матеріалу, формування попередніх висновків, їхняекспериментальна перевірка, підсумковівисновки та рекомендації. Новизна внауці, наука і практика, наукова полеміка, наука і творчість.
Оформленняпідсумків НДР учнями. Основні форминаукових повідомлень учнів, статті, тези, методичні рекомендації, курсовіта дипломні роботи. Вимоги щодо змістута оформлення наукових робіт, їхньогонаукового апарату. Структура і особливостікожної форми НДР.
Науково-досліднаробота як зафіксований результатнаукового пошуку. Наука як форма поведінкидослідника. Стандартні структури ітрадиційні компоненти наукового тексту.Структурна схема побудови науково-дослідноїроботи. Типові труднощі і помилки підчас конструювання наукових текстів.Редагування і саморедагування науковоготексту. Підготовка рукопису до друку.Рецензія, її зміст. Пам’яткарецензенту.
ПРОГРАМАКУРСУ «ОСНОВИ ТЕХНІКИ».
ДЖУРИ
Вступ. Технікаі сучасне суспільство. Короткі відомостіпро історію розвитку машин. Класифікаціятехнічних пристроїв за складністю.Прості засоби праці, машини, складнітехнічні системи. Класифікація машинза призначенням. Енергетичні, транспортні, транспортуючі, технологічні і інформаційнімашини.
Енергетичнатехніка. Загальні відомості. Видиенергії. Джерела енергії. Поняття проспоживачів енергії. Носії енергії.Перетворювачі видів енергії. Каналпередачі енергії.
Передача іперетворення руху. Поняття про механізми.Механізм. Кінематика механізму: кінематична ланка, кінематична пвара, кінематичне коло, ведучі-ведені ланки.Види механізмів.
Передачіобертального руху. Вали, осі. Конструкціївалів. Муфти. Передаточне відношення.Передаточне число. Класифікація передачобертального руху. Фрікційні передачі.Пасові передачі. Зубчасті передачі.Черв’ячні передачі. Ланцюгові передачі.Багатоступінні передачі. Передачі іззмінним передаточним числом. Коробкапрередач. Варіатори швидкостей. Реверсивнімеханізми.
Механізмиперетворення видів руху. Гвінтовімеханізми. Рейкові механізми.Кривошипо-шатунний механізм. Кулачковиймеханізм. Механізм переривчастого руху.Храповий механізм.
Гідравлічніі пневматичні лінії передач і перетворювачі.Загальні відомості про рух рідин ігазів. Деякі властивості рідин і газів.Ламінарна і турбулентна теорії рідині газів. Стаціонарна теорія рідин ігазів. Тиск у рухомих рідинах і газах.Опір трубопроводу руху рідин і газів.Витрати рідини і газу.
Гідромеханічніі пневматичні перетворювачі енергії.Клапаеи. Регулювальні елементигідравлічних пристроїв. Поршневі насосиодинарної і подвійної дії. Пластинчатийексцентриковий насос. Відцентровінасоси. Турбіни. Активні турбіни. Напорніі пропелерні турбіни. Будова ГРЕС.Гідравлічний двигун. Пневмоперетворювачі.Компресори. Поршневий компресор одинарної(простої) дії.
Тепловіенергетичні системи. Загальні відомостіпро паливо. Види і призначення палива.Тверде, рідке і газоподібне паливо.Способи спалювання палива: шаровий, факельний і вихровий.
Тепломеханічніперетворювачі енергії. Теплові пристрої: жарові, камерні і циклонні топки. Котельніустановки. Будоваа простого циліндричногокотла. Газотрубні і водотрубні котли.Теплові двигуни. Поршневі двигунивнутрішнього згоряння. Карбюраторнідвигуни. Газовий двигун. Поняття продвигуни із внутрішнім сумішоутворенням.Двигуни високого і низького тиску.Парові та газові двигуни.
Спецкурс: мотоцикли, автомобілі, трактори.
Передача іперетворення електричної енергії.Електричні кола. Електичне коло. Постійнийі змінний електричний струм. Амплітуда, період і частота змінного струму.З’єднання обмоток генератора зірочкоюі трикутником. Фазові і лінійна напруга.Активний і реактивний опір.
Регулюючіелементи і електромеханічні перетворювачіенергії. Поняття про електричні клапани.Напівпровідниковий діод. Регулюючіелементи перетворювачів енергії.Електромеханічні перетворювачі енергії.Генератори однофазного і трифазногоструму. Трифазні і однофазні електродвигуни.
Спецкурс: радіотехніка, електроніка.
Основиавтоматизації виробничих процесів.Вступ. Короткі відомості з теоріїрозвитку автоматизації виробництва.
Загальнівідомості про автоматизацію виробничихпроцесів. Поняття про автоматику іавтоматизацію. Механізація і автоматизаціявиробничих процесів. Часткова, повна ікомплексна автоматизація.
Принципипобудови систем автоматного керування.Поняття про автоматичне керування.Автоматичний керуючий пристрій ікерований об’єкт.Автоматична система керування.Класифікація автоматичних системкерування. Стабілізуюча, програмна іслідкуюча автоматичної системи.Автоматичні системи з розімкненими ізамкнутими колом впливу.
Елементисистем автоматичного керування. Первинніелементи автоматики. Поняття про датчикиі сприймаючі механізми. Командні датчики: шляхові електричні датчики контактноготипу, шляхові вимикачі і перемикачі.Вимірювальні датчики: контактні датчикирозмірів, датчики для вимірюваннятемператури, рівня рідини.
Кінцевівиконуючі прилади і механізми. Електричнівиконуючі механізми, їх види, призначенняі будова. Гідравлічні і пневматичнівиконуючі механізми, їх будова іпризначення.
Проміжніпідсилювачі і перетворюючі елементи.
Роботи іавтоматизація виробничих процесів.Види і цільові механізми роботів. Коротківідомості з історії робото механіки.Роботи трьох поколінь. Роботи першогопокоління. Застосування роботів налініях автоматизованих верстаків.Роботи з жорсткою програмою дії. Роботидругого покоління. Їх види і призначення.Перспективи роботів третього покоління.
Системикерування роботою роботів.
Спецкурс: побутова автоматика.
Підсумковезаняття. Основні напрямки розвиткутехніки.Регулюючі елементиі електромеханічні перетворювачіенергії.
ПРОГРАМАКУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА».
КОЗАЧЕНЯТА
Хто такіукраїнці.
Україна — Батьківщина для всіх українців інаціональних меншин, які мешкають нванашій території. Історичні назви України- Оріяна, Київська Русь, Роксолані, Козацька країна, Козацька земля.
Хто такіукраїнські козаки? Це вільні люди, щонад усе любили волю, свободу, рідну мову, землю. Козаки — це воїни, хлібороби, господарі, поборники вільної України. продолжение
--PAGE_BREAK--
Віра в Богакозаків. Бог і Україна — найвищі ідеаликозаків. Козацька церква, як фортецялицарського духу.
Козацькібратства і побратимства. Глибокі почуттяі заповіді родинності — основа козацькогожиття.
Захисткозаками рідної землі від загарбників- татар і турків, поляків і росіян та ін.Козацькі походи проти ворога. Героїчнасвобода рідного народу, його добробуті щастя, вільна Українська держава.
Українськікозаки, запорожці-лицарі — це люди зміцним здоров’ям, глибокою турботоюпро красу рідної природи, її збереження.
КОЗАЧАТА
Виникненняукраїнських козаків як етносоціальногоявища. Гіпотези, факти. Витоки козацтвав епоху Київської Русі-України.
Козаки якоборонці рідного краю, нороду віднаціонального, релігійного і соціальногогніту. Зростання визвольного козацькогоруху в ХУІ ст., героїчна боротьба козаківпроти турецько-татарської, польсько-шляхетської, російськоїагресії.
Мужність івідвага, високі бойові якості козаківу боротьбі з чужоземними загарбниками.Видатні козацькі полководці, народнігерої С.Наливайко, П.Сагайдачний, С.Палій,І.Сірко, І.Богун, М.Кривонос, Б.Хмельницькийта ін.
Захисткозаками свого самобутнього способужиття, мови, культури, правопорядку, державного ладу.
Створеннякозаками двох форм українськоїдержавності: Землі вольностей ВійськаЗапорозького, або Запорозька Січ (зцентром — столицею — фортеця ЗапорозькаСіч) і Гетьманська Україна (зі столицямив Батурині, Глухові, Чигирині).
Національно-визвольнавійна українського народу, козацтвапід проводом гетьмана Богдана Хмельницькогоз королевсько-шляхетською Польщею(1648-1654). Великі перемоги над польськимизагарбниками. Утвердження Українськоїдержави.
Збереженняпротягом століть українським народомволелюбних і героїчних козацько-лицарськихтрадицій.
Відродженняукраїнського козацтва в 1917-1920 роках, його збройна боротьба з більшовицько-радянськоюагресією Росії.
Відродженнякозацькол-лицарських традицій, вихованнямолоді на героїчних прикладах українськогокозацтва в Галичині, Буковині і Закарпатті(кінець ХІХ — перші десятиліття ХХ ст.).
ВідродженняУкраїнського козацтва в умовах незалежноїУкраїни.
ДЖУРИ
Перші літописнизгадки про українських козаків.Героїко-патріотичні традиції нашихпращурів у язичницьку добу.
Виникненняунікального національного явища — Запорозької Січі як форпосту волелюбностіі свободи українців. Запорозьке лицарство- «вогнище козацької сили, солідарностіі організованості. Звідси йшла екстенсивнай організаційна сила, енергія козаччини»(М.Грушевський). Пріоритетна історичнамісія Запорозької Січі в розгортаннінаціонально-визвольної боротьбиукраїнського народу.
Спільністьта істотні відмінності між історичнимиявищами європейського рицарства таукраїнського лицарства, козацтва.
Козацькасвідомість і духовність як вищий рівеньукраїнської національної свідомостіі духовності. Козацтво як аристократіянаціонального духу, високоморальна івисокодуховна еліта нації.
Обумовленаісторичними обставинамивійськово-адміністративна системаукраїнських форм державності — ЗапорозькоїСічі і Гетьманської України. Демократичніоснови козацького життя, правопорядку, самоврядування. Козацька виборнасистема. Козацька Рада як вищий органзаконодавчої влади. Гетьман як вищийорган виконавчої влади. Українськезвичаєве право. Козацька правосвідомість, судочинство. Козацькі сотні і полки якадміністративні і військові одиниці.
Відчайдушнаі напружена боротьба Козацьких ЗбройнихСил проти татпарсько-турецьких іпольсько-шляхетських загарбників.
Характерніознаки Українського Відродження ХІУ — першої половини ХУІІІ ст.
Великанаціонально-визвольна війна українськогонароду, козацтва під проводом гетьманаБ.Хмельницького (1648-1654) проти шляхетськоїПольщі. Знамениті перемоги над ворогамиУкраїни під Жовтими Водами, Корсунем іПилявцями (1648). Поразка поляків підЗбаражем (1649). Поразка українських військпід Берестечком (1651) через зраду кримськогохана.
Відродженнянезалежності української держави, національної гідності українськогонароду.
Переяславськаугода Б.Хмельницького з царем Московії(1654). Порушення московським царемПереяславської угоди. Переговори міжПольщею і Московією в Вільнюсі (1656) безприсутності України. ЗвинуваченняБ.Хмельницьким, козацькою старшиноюцаря Московії в порушенні Переяславськоїугоди, у прагненні розв’язуватиукраїнські проблеми без урахуванняпозиції України. Фальсифікація їїположень самодержавно-російською іімперсько-радянською історіографією.
МОЛОДІ КОЗАКИ
Боротьбагетьмана І.Виговського проти агресивноїполітики московського царя щодо України,її державницької самобутності. Великаперемога українського війська над160-тисячною російською армією підКонотопом (29 червня 1659 року).
Період Руїнив Україні. Відсутність єдності середкозацької еліти, міжусобні конфлікти.Продовження самодержавною Московієюруйнації української державності.
Державотворча, культурна і освітня діяльність гетьманаУкраїни І.Мазепи.
Історичнароль першої в світі демократичної ігуманістичної Конституції українськогогетьмана П.Орлика (1710). Подвижницькевідстоювання П.Орликом українськоїдержавності в еміграції.
Захисткозацьких вольностей, українськоїдержавності наказним гетьманомП.Полуботком. Його мученицька, алегероїчна смерть у російській в’язницівід ката України Петра І.
Продовженняруйнування імперською Росією українськоїдержавності. Боротьба козацтва іззапровадженням царською Росією кріпосногоправа в Україні.
Державницькадіяльність останнього гетьмана УкраїниК.Розумовського. Скасування російськимцаризмом Гетьманщини (1783). Другезруйнування Запорозької Січі (1775) занаказом Катерини ІІ. Знищенняукраїнсько-козацької державності.Перетворення українських земель упровінцію Російської імперії на чоліз великоросом генерал-губернатором.
Створенняукраїнськими козаками ЗадунайськоїСічі.
Героїчнаборотьба козаків проти татар і турківпід проводом отамана А.Головатого.Переселення українських козаків наКубань. Історія українського Кубанськогокозацтва, Чорноморського козацькоговійська.
СтворенняУукраїнської Кубанської Республіки вроки Української революції 1917-1920 рр.
Відродженняідей козацького способу життя в Галичиніі Буковині (кінець ХІХ — перші десятиліттяХХ ст..). Заснування спортивно-руханковихтовариств «Сокіл» (1894), першого товариства«Січ» (5 травня 1900) в селі ЗавалєСнятинського повіту в Галичині.Подвижницька діяльність засновникаперших «Січей» — діяча українськоїрадикальної партії, доктора КирилаТрильовського.
ДіяльністьМолодої Січі ім. Б.Хмельницького, МолодоїСічі ім. І.Богуна, Молодої Січі ім.І.Виговського, Молодої Січі ім. І.Сірка, Молодої Січі ім. І.Мазепм та ін. з питаньвиховання підростаючих поколінь накозацько-лицарських традиціях.
Реалізаціянаціонально-визвольнгої «січової ідеїта її носіїв» (А.Чернецький). «Січ» якнаціональні осередки січової українськоїдемократії з гаслом «Воля народу — найвищий закон!». «Січі» як «каменярінаціональної свідомості і самосвідомості»(К.Трильовий). Організації і керівніоргани Січового руху: Головний СічовийКомітет, Наказний Отаман Січей, СоюзСічей на Буковині, Український СічовийСоюз.
Організаціявійськового товариства «Українськісічові стрільці» (1913). Легіон УкраїнськихСічових Стрільців. Бойові управиукраїнських січових стрільців в Україніі діаспорі.
Історичніурочистості — місцеві, повітові і крайовіСічові Свята як свята українськогокозацького духу. «Без «Січей» не булоб ні УСС (Українські Січові Стрільці), ані УГА (Українська Галицька Армія), небуло би і й 1 листопада 1918, ані Акту 22січня 1919 року — Дня Соборності України»(А.Чернецький).
ВідродженняУкраїнського козацтва в роки Українськоїреволюції (1917-1920). Історична роль козацтва, січових стрільців на чолі з Є.Коновальцемв утвердженні Української держави.
Козацько-лицарськівизвольні традиції збройної боротьбиз фашистськими і більшовистськимиокупантами в роки ІІ світової війни іпісля неї (до 1952 року). Героїчна діяльністьОрганізації Українських Націоналістів(ОУН), Української Повстанської Армії(УПА) за суверенну і незалежну Україну.
ВідродженняУкраїнського козацтва в роки незалежноїУкраїни. Створення Всеукраїнськогодоброчинного фонду лицарського вихованняім. П.Сагайдачного (1995). Діяльністьдитячих і юнацьких молодіжних організацій«Джура», «Січ» та ін., які працюють накозацько-лицарських традиціях українськогонароду. продолжение
--PAGE_BREAK--
ПРОГРАМАКУРСУ «КОЗАЦЬКА КОНСТИТУЦІЯ».
ДЖУРИ
Договоридоби становлення Гетьманської держави.Програма становлення Українськоїдержави Богдана Хмельницького.Врегулювання стосунків із сусіднімидержавами. Взаємини з Польськимкоролівством. Боровська угода. РеєстрВійська Запорозького. Державні посади.Переяславська рада. Статті Б.Хмельницького.Привілеї Війську Запорозькому. Привілеїшляхті.
Державницькаполітика Івана Виговського. Корсунськийтрактат. Гадяцькі угоди. «Революціячерні».
«Пакти іКонституція законів та вольностейВійська Запорозького», написані гетьманомВійська Запорозького Пилипом Орликом– перша європейська конституція всучасному її розумінні. Преамбула. 16параграфів. Головні принципи побудовидержави. Питання віри. Кордони держави.Принципи управління та діяльностіорганів державної влади. Рада. Суд.Гетьман.
Політико-правовіідеї в України у ХІХ на початку ХХ ад.«Любов до істини». Кирило-Мефодіївськетовариство. Модель суспільства. «НачеркиКонституції українського товариства«Вольний союз». Михайло Грушевський.Конституційний проект. Микола Міхновський.
Доба ЦентральноїРади. Період гетьманату Скоропадського.Директорія Української республіки.Західно-Українська народна республіка.
ПеріодУкраїнської Радянської Соціалістичноїреспубліки.
Періоднезалежної держави Україна.
Статутукраїнського козацтва. Загальніположення. Ідейні засади. Мета і завдання.Напрямки та форми діяльності Українськогокозацтва. Членство в Українськомукозацтві. Обов’язки таправа членів. Структура та органиуправління. Кошти і майно Українськогокозацтва. Правовий статус. Прикінцевіположення. Припинення діяльностіУкраїнського козацтва.
СтатутАдамівського куреня незалежноїдитячо-юнацької організації Українськогокозацтва «Молода Січ». Загальні положення.Мета діяльності. Основні завдання.Виховання дітей і молоді. Кодексисоціального стану (Кодекс лицарськоїчесті, Кодекс лицарської звитяги, Заповіді милосердя). Напрямки, форми, методи діяльності. Наукове, педагогічнеі методичне забезпечення. Членство.Права і обов’язки членів.Структура та органи управління. Коштита майно. Фінансування та матеріально-технічнезабезпечення. Правовий статус. Припиненнядіяльності.
СтатутАдамівської школи козацько-лицарськоговиховання. Загальні положення. Організаціянавчально-виховного процесу. Учасникинавчально-виховного процесу. Управлінняшколою. Майно школи. Фінансово-господарськадіяльність школи. Міжнароднеспівробітництво. Реорганізація аболіквідація школи.
Положенняпро шкільний козацький курень. Положенняпро класний козацький загін. Редакція1993 року із змінами 1998 року.
Козацькашкільна організація — масова самодіяльнакозацька організація дітей, підлітківта юні України, зміна й резерв Українськогокозацтва.
За дорученнямУкраїнського козацтва повсякденноюдіяльністю козацької шкільної організаціїкерує представник Українського козацтвав особі керівника школи.
Козацько-лицарськевиховання козацька шкільна організаціяздійснює в тісній єдності зі школою, успівдружності з сім’єю, разом зпрофспілковими, творчими, спортивними, оборонними та іншими громадськимиорганізаціями й державними установами.
Головнізавдання козацької шкільної організації- формування в родині, школі і громадськомужитті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина Українськоїдержави, захисника рідної землі з яскравовираженою українською національноюсвідомістю і самосвідомістю, світоглядомі характером, високою мораллю і духовністю.
Козацькашкільна організація виховує в дітейлюбов до знань і відповідальне ставленнядо навчання, прищеплює інтерес до наукий техніки, культури й мистецтва, сприяєїхньому всебічному розвиткові. Козацькашкільна організація виховує в козачатах, джурах, молодих козаках громадськуактивність і колективізм, вирощує їхсвідомими патріотами України, чесними, сміливими, здоровими й життєрадісними.
Діяльністькозацької шкільної організаціївизначається такими головними принципами:
— суспільно-політичною спрямованістю уформі національно-свідомого ставленнядо рідної Неньки-України, незалежноїєвропейської держави;
— добровільністювступу до організації й активною участюв її справах;
— самодіяльністюкозачат, джур та молодих козаків упоєднанні з педагогічним керівництвом;
— врахуваннямвікових та індивідуальних особливостей;
— романтикою, зацікавленістю, грою в козацькому житті;
— безперервністюй систематичністю в діяльності козацькоїшкільної організації.
Головнізавдання організації, її вимоги докожного козачати, джури та молодогокозака відтворено в Девізі, Урочистійобіцянці та Законах шкільної козацькоїорганізації (Кодексу буття Українськогокозацтва).
1. Девіз, Урочиста обіцянка, Закони, символіката ритуали.
Девізкозацької шкільної організації.
На заклик:«Слава козаку!» — козача, джура, молодийкозак відповідає: «Слава Україні!»
Урочистаобіцянка кандидата до лав шкільноїкозацької організації.
«Я,(прізвище, ім’я), вступаючидо лав шкільної козацької організації, перед лицем своїх товаришів урочистообіцяю: гаряче любити свою Батьківщину; жити, вчитись і боротись за процвітанняНеньки-України; завжди виконувати Законишкільної козацької організації (Кодексубуття Українського козацтва)».
Закони, за якими живе козацька шкільна організація.
Люби своюБатьківщину, материнську мову, ненькуУкраїну. Шануй віру і звичаї свогонароду.
Май своюнаціональну і людську гідність, будьготовим захищати слабших, турбуватисяпро молодших.
Шляхетностався до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх честь і гідність.
Слухай наказиотамана, поважай старших та порадинаставників.
Будь вірнимукраїнській національній ідеї, принципамукраїнської національної моралі ідуховності.
Відстоюйповну свободу і незалежність особистості, народу, держави.
Кріпи свійхарактер і волю, будь терплячим ідисциплінованим.
Будь хоробримі відважним, мужнім і невтомним.
Понад усецінуй козацьку честь.
Будь лицаремдо супротивника, зневажай жорстоких ілихих.
Будь ревнимохоронцем рідної природи.
Бережитрадиції Українського козацтва, охороняйпам’ятки історії ікультури свого народу.
Символіката ритуали.
озацькашкільна організація має прапор кольоруморської хвилі прямокутної формирозмірами 2:1 (на одній стороні полотнища- по центру — білий мальтійський хрест, оторочений помаранчевою стрічкою; надругій стороні — емблема козацькоїшкільної організації з девізом), загони- такого ж кольору та характеру загоновіпрапорці.
Кожнийкозача, джура та молодий козак носитькозацькі відзнаки — шеврон Українськогокозацтва, значок (нагрудний знак)козацької шкільної організації, молодікозаки — погони із відзнаками. продолжение
--PAGE_BREAK--
Рукостисканнята салют — дружнє козацьке вітання.Салютом вітають козаків, козацький тавійськовий стрій.
У днісвяткування Дня Українського козацтвата в інші державні свята козацька шкільнаорганізація виходить разом із дорослимина демонстрації, урочисто відзначаютькозацькими парадами й походами, лінійкамий вогнищами, зборами й мітингами цізнаменні події.
Кожнийзагін та курень борються за право носитиім’я уславленого козацькоговатажка, гетьмана, кошового, чиє життя- приклад для дітей.
Члени козацькоїшкільної організації мають єдину форму- кітель та штани для хлопців (кітель таюбку доля дівчат) кольору морської хвилііз козацькими відзнаками (погонами дляхлопців).
До козацькоїшкільної організації приймаються дітиу віці від 10 років і можуть перебуватиу ній до 15 років.
Питання проприйом до козацької шкільної організаціївирішується на зборі загону віндивідуальному порядку відкритимголосуванням. Біля Державного ПрапоруУкраїни та Загонового прапору той, хтовступає, дає Урочисту обіцянку, старшийджура вручає йому козацьку відзнаку — значок, шеврон, погони. Козацька шкільнаорганізація заохочує членів, рої, загони, курені за успіхи у навчанні, праці ігромадській роботі — Почесними грамотамирад козацьких організацій, заносять доКниги пошани козацьких організацій.
До козачат, джур, молодих козаків, які порушилиЗакони, застосовують стягнення: обговорення на зборі рою, загону, куреню, зауваження, догану або попередження і, як крайній засіб, виключення з організації.
2. Структуракозацької шкільної організації.
Всеукраїнськакозацька шкільна організація об’єднуєобласні, міські, районні козацькі шкільніорганізації.
До складуобласних, міських, районних козацькихшкільних організацій входять козацькішкільні курені.
Шкільнийкурень є основою шкільної козацькоїорганізації.
Куреньскладається із класних загонів, загони- з роїв.
Для організаціїрізнобічної роботи з козачатами, джурамита молодими козаками курень можестворювати різноманітні козацькіоб’єднання: клуби, козацькі штаби, пости, команди, застави, стани, дозори, гурти та ін.
Шкільнийкурень.
Куреністворюються в початкових, неповнихсередніх та середніх школах, дитячихбудинках, спеціальних училищах і школах, школах-інтернатах.
У заміських, міських, кооперативних, дворових, профільних дитячих таборах Українськекозацтво створює тимчасові козацькікурені і загони.
Найвищийорган куреню — козацьке коло. Вона вирішуєі організовує найважливіші козацькісправи.
Куреннекозацьке коло відкритим голосуваннямобирає колективний орган козацькогосамоврядування — курінну козацьку раду, кількістю не менше трьох чоловік, начолі з отаманом. До ради куреню можутьбути обрані дійсні козаки.
Рада куренюкерує роботою козацьких шкільнихзагонів, козацьких застав, постійних ітимчасових об’єднань козачат, джур тамолодих козаків за місцем проживання, секцій та клубів, організовує життя взонах козацької дії, проводить виборий навчання козацького активу, даєрекомендації для вступу до Українськогокозацтва; готує і проводить огляди йзмагання, загальні збори й лінійки, конкурси і рейди, зльоти і свята, мітинги, недільники, походи та екскурсії.
Класнийзагін.
Козацькийкласний загін створюють в курені, якийнараховує не менше як 20 козачат. Загін, як правило, об’єднуєкозачат, які навчаються в одному класі.
За рішеннямради куреню козацькі загони можутьстворюватися за місцем проживаннякозачат. Ці загони входять до складукуреню, працюють під керівництвом радикуреню.
Загіндомагається того, щоб кожен козача, джура, молодий козак завжди й скрізьбув вірний Девізові, виконував Урочистуобіцянку та Закони, сумлінно вчився, брав активну участь у житті загону, атакож клубу чи об’єднання за інтересами.
Найвищийорган загону — коло. На колі козачата, джури й молоді козаки колективновирішують справи загону й роїв, обираютьраду загону, приймають у козачата, рекомендують гідних до Українськогокозацтва.
Раду загонуна чолі з отаманом обирають відкритимголосуванням на колі загону.
Рада загону- організатор життя загону, вона формуєрої, планує роботу загону, створюєредколегію загонової газети, дає іперевіряє козацькі доручення.
Рої формуютьсяу складі 5-8 чоловік за принципом дружби, товаришування, спільних інтересівдітей.
У рої козачатаоволодівають різноманітними вміннямий навичками, вчаться самостійно проводитикозацькі справи, колективно працюватиі цікаво відпочивати. Рой обирає ройового.
Козаченята.
Вихованнякозаченят є одним з найважливішихдоручень Українського козацтва козацькійшкільній організації.
Козацькийшкільний загін — колективний наставниккозаченят, він направляє до козаченятвиховників і організаторів роботи заінтересами.
Рада куренюстворює штаб роботи з козаченятами.
Козацькікурені і класні загони створюютькозаченятський стан в 1-4 класах дляпідготовки молодших школярів до вступув козацьку організацію. Козачатадопомагають козаченятам добре вчитися, жити в дружбі й працювати в колективі, привчають їх виконувати правилакозаченят. Козаченятський стан поділяєтьсяна застави. В кожній заставі 5-6 козаченят.Стан та застава мають прапорці.
Правилакозаченят (Кодекс лицарської честі ізвитяги).
Шануй і мамуі тата, завжди працюй завзято. Люби ріднукраїну, що зветься Україна. Турбуйсяпро молодших, жіноцтво поважай. Будьсильним, справедливим, скромним іправдивим і рідну Батьківщину завждизахищай.
Заволю, за віру, за честь України я будуневтомно стоять до загину. Нехай небезпекачатує навколо, та друзів своїх я незраджу ніколи. А недруги наші нехайпам’ятають — у чеснім боюкозаки не втікають. Чи горе навколо, чирадість буяє, козак добрим людям завждипомагає.
3. Керівництвошкільною козацькою організацією.
Дляздійснення практичної діяльностіВсеукраїнської шкільної козацькоїорганізації Українське козацтво створюєЦентральну раду шкільних козацькихорганізацій («Січ», «Молода Січ» «Пласт»,«Сокіл» та ін.), яка керує діяльністькозацької шкільної організації.
Повсякденнекерівництво козацькими шкільнимиорганізаціями, залучення й об’єднаннязусиль широкої громадськості у вихованнікозачат, джур та молодих козаків — відповідальний і почесний обов’язокУкраїнського козацтва.
Положенняпро Козацьку Республіку. КонституціяКозацької Республіки.
(Прийнятона загальній Конференції школи 14 жовтня1998 року).
1. Деклараціяколективу Адамівської школи школи джурта дан
(школикозацько-лицарського виховання).
Ми, учні, учителі та батьки Адамівської школиджур та дан (школи козацько-лицарськоговиховання), зібралися разом, щоб рішучезаявити, що ми бажаємо співпрацювати, жити в дружбі єдиними колективом:
— де учні табатьки допомагають учителю, учителі — учням; продолжение
--PAGE_BREAK--
— де поважаютьбажання та обговорюють пропозиції;
— де признаєтьсяправо на помилку кожної людини;
— де коженвміє признатись у своїх помилках.
2.Права, обов’язкита відповідальність учнів.
Учні маютьправо:
1. Виражатисвоє бачення якості навчального закладута методів навчально-виховної роботи.
2. Брати участьв екзаменах, заліках, атестації знавчальних предметів (при вирішальноїролі викладача).
3.Випускати рукописний журнал, газети зобов’язковим підписом.
4. Колективучнів має право обирати учителя тавихователя.
5. Брати участьв організації та управліннінавчально-виховним процесом.
6. Відстоюватисвою гідність, вносити пропозиції наконференціях, зборах, педрадах та ін.шкільних форумах.
7. Обиратипредмети для поглибленого вивчення.
8. Здаватиекзамени екстерном.
9. У 5-8-х класахбути звільненими від екзаменів рішеннямпедради, якщо встигають стабільно на«4» та «5».
10. Бутиобраними та вибирати органи самоврядування.
11. Мають правоносити в школі ділову вільну форму.
Учень повинен:
1. Поважатив учителі людину, цінувати його бажанняпередати учню знання.
2.Дорожити честю школи як своєю особистою,примножувати її традиції, оволодівати знаннями.
3. Говоритиправду в очі й вміти її вислуховувати.
4. Строгопитати з себе, вміти признавати помилкисвоїх товаришів.
5. Бутинетерпимим до байдужості, жорстокості, заздрості, обману, поважати оточуючих, турбуватися молодшими школярами.
6.Слідкувати за своїм здоров’ям, укріпляти його.
7. Братиактивну участь в громадському життішколи, класу та в роботі учнівськогосамоврядування.
Учні несутьвідповідальність за:
1. Невиконаннявимог громадських та учнівськихорганізацій школи (загальні збори, радашколи, куреня та ін.).
2. Порчушкільного та державного майна.
3. Грубіпорушення дисципліни в школі та позанеї.
3. Права, обовоз’язки та відповідальністьпедагогів.
Вумовах демократизації системи освітикожен педагог, окрім загальноприйнятихгромадянських та традиційних правпедагога, повинен в повному об’муотримати й такі права:
1.Брати участь в організації й управлінніусіма справами свого навчально-виховногозакладу через збори, конференції тавиборні органи, а також безпосередньовідвідуючи (при бажанні) засіданнялюбого вибірного органу й приймаючиучасть в обговоренні питань, причому зправом дорадчого голосу.
2. Висуватисвою кандидатуру на будь-яку виборнупосаду в будь-якому навчально-виховномузакладі або в будь-якому органі системиосвіти регіону та країни.
3.Виражати (усно або письмово) критичнізауваження про діяльність будь-якогопрацівника свого закладу, включаючипершого керівника, а також будь-якогопрацівника системи народної освітирегіону та країни.
4. Звертатисьіндивідуально або в складі групи осібдо будь-яких керівних інстанцій абозасобів масової інформації із заявами, пропозиціями, вимогами, скаргами та ін.Має право на соціальну захищеність увзаємовідносинах із батьками.
5.Самостійновизначати форми й методи своєї навчальноїта виховної роботи,погоджуватись або непогоджуватись із зауваженнями тапропозиціями колег та керівників з цихпитань, але за умов, що обрані форми йметоди дають соціальні та педагогічніцінні кінцеві результати.
6. Відмовитисьвід виконання адміністративних доручень, які не пов’язані із виконанням своїхпрямих обов’язків (навчально-виховнихфункцій).
7. Оформлятиабо не оформляти письмово план кожногоуроку, лекції або іншої форми навчальноїта виховної роботи при умові, що роботадає хороші кінцеві результати.
8. Визначатиза власним розсудом час на проходженнятого чи іншого розділу, теми, навчальноїпрограми при умові, що на кінецьнавчального року основний програмовийматеріал буде учнями засвоєний.
9. Дозволятиабо не дозволяти будь-кому, включаючикерівників, бути присутніми на урокахабо інших заходах з учнями, керуючисьперш за все інтересами справи(навчально-виховного процесу).
10.Має право на добре обладнане робочемісце, кабінет, обладнанийвсім необхідним в роботідидактичним матеріалом, канцелярськимитоварами та ін.
11. Відмовитисьвід навчання учнів, психологічно несумісних з особою учителя, беручі доуваги пропозиції класу, педколективу, який працює в цьому класі й психолога.
12.Відмовити батькам в прийому дитини дошколи незалежно від віку, якщо на моментвступу до першого клас дитина психологічноне готова до навчальної діяльності — напідставі висновківпсихолога.
13.Свою професійну (навчально-виховну)діяльність з участю в науково-дослідницькоїроботи в будь-якій науковій установіабо його підрозділу (лабораторія, кафедра, НДІ та ін.).
14.Здійснювати експерименти в сферінавчально-виховної роботи. При умові, що вони не приносять шкоди якостінавчанню, вихованню та здоров’юшколяра.
У випадку, якщо експеримент потребує суттєвихзмін в загальноприйнятому порядкуроботи, а кінцевий результат йогонепередбачений, необхідна згода радишколи на його проведення.
Педагогиповинні:
1.Працювати чесно й добросовісно, строговиконувати обов’язки, які покладені на нього Декларацією правта обов’язків (КонституцієюКозацької республіки), правиламивнутрішнього розпорядку, посадовимиінструкціями.
2.Дотримуватись дисципліни праці — основупорядку в школі.
3. Дотримуватисьвимог техніки безпеки й охорони праці, виробничої санітарії та гігієни, протипожежної охорони, які передбаченовідповідними правилами та інструкціями.
4. Поважатиособу учня та батьків, бачити в нихпартнерів.
5. Вивчатиіндивідуальні особливості школяра, активно співробітничати з учнями табатьками з розвитку їх педагогічнихзнань.
6. Систематичнопідвищувати свій ідейно-політичний, творчий й педагогічний рівень.
7.Показувати приклад в пробуті, в поведінці, в праці. продолжение
--PAGE_BREAK--
8. Всі формизанять проводити згідно розкладу, затвердженому директором школи.
9.Учитель повинен бути активним вгромадському житті колективу, виконуватигромадські доручення.
10.Учитель повинен слідкувати за своїмздоров’ям, учителям недозволяється палити в школі, в присутностіжінок та дітей.
Педагогинесуть відповідальність:
1. За якістьнавчання учнів, рівень їх знань, умінь, навичок, за рівень їх вихованості.
2. За збереженняшкільного та державного майна, занавчання дітей бережливому ставленнюдо нього.
3. За проявантигуманного та антипедагогічногоставлення до дітей.
4. Права, обов’язки та відповідальність батьків.
Батьки маютьправо:
1. Обирати табути обраними в громадські формуванняшколи.
2. Обговорюватипропозиції на будь-яких шкільних форумах, контролювати прийняті рішення.
3.Обирати школу, клас, а також переводитидитину у випадку незгоди з методикоювикладання.
4. Вноситиіндивідуальні вклади на розвиток школи, на організацію в школі на кооперативнихначалах додаткових, передбаченихпрограмою занять за інтересами.
5. Брати участьв громадському житті школи і класу.
Батькиповинні:
1. Виховуватикультурну людину й прививати здоровийспосіб життя.
2. Допомагатив засвоєнні знань.
3. Забезпечуватинормальні умови для навчання дитини.
4. Регулярновідвідувати збори, зустрічатись зучителями, цікавитись життям дитини вшколі.
Батьки несутьвідповідальність перед радою школи, радою громадськості, виробничимколективом, комісією із справ неповнолітніхпри райвиконкомі, інспекцією із справнеповнолітніх при РВ МВС за:
1. Антипедагогічнідії по відношенню до дитини.
2. Небажаннястворити дитині сприятливі умови длястановлення гармонійно розвиненоїособи.
3. Образливей неетичне відношення до особи учителяабо педагогічного колективу школи.
4.За ігнорування рішень батьківськогокомітету школи, класу, ради школи, пов’язаних з вирішеннямпитань виховання підростаючого покоління.
СтатутАдамівського куреня дитячо-юнацькоїорганізації «Молода Січ» Українськогокозацтва. Редакція 1998 року.
1. Загальніположення.
1. Адамівськийкурень дитячої та молодіжної організаціїУкраїнського козацтва «Молода Січ»(надаліАдамівський курень «Січі») складовачастина міжнародної, добровільної, незалежної, добродійної всеукраїнськоїнаціонально-патріотичної громадськоїорганізації, яка створена міжнародноювсеукраїнською національно-патріотичноюі оборонно-спортивною громадськоюорганізацією Українське козацтво, статут якої зареєстрований Міністерствомюстиції України рішення №223 від 17 березня1992 року та погоджений у новій редакціїіз змінами та доповненнями 7 серпня 1996року.
2. Адамівськийкурень «Січі» — це єдиний духовнийорганізм, в якому ідея національноговідродження України на ідейно-моральномупотенціалі Українського козацтваорганічно об’єднує дітей, юнацтво, молодь та їх батьків, наукову тапедагогічну громадськість, військових, державні органи управління та їхкерівників.
3. Адамівськийкурень «Січі» входить до складу дитячоїта молодіжної організації Українськогокозацтва «Молода Січ», являється їїструктурним підрозділом і заснована зметою педагогічного професіональногозабезпечення одного з основних напрямківроботи Українського козацтва – вихованнядітей, юнацтва, молоді України на засадахдержавної концепції національноговиховання та її основи – українськоїкозацької педагогіки.
4. Адамівськийкурень «Січі» в своїй діяльностікерується Конституцією України, всімчинним законодавством України, законом«Про об’єднання громадян», СтатутомУкраїнського козацтва, Статутом дитячоїта молодіжної організації Українськогокозацтва «Молода Січ, Указом ПрезидентаУкраїни від 4 січня 1995 року №14/95 «Провідродження історико-культурних тагосподарських традицій Українськогокозацтва», рішенням державної влади зпитань дитинства, юнацтва та молоді, визнаними Україною нормами міжнародногоправа, прогресивними українськимикозацькими звичаями і традиціями, якіне суперечать законам України.
5. Керівництводіяльністю Адамівського куреня «Січі»здійснює Адамівський курень Українськогокозацтва спільно з державними органами, яким доручено виховання дітей та молоді(Білгород-Дністровський районний відділосвіти та дирекція Адамівськоїзагальноосвітньої школи І-ІІ ступеня, Білгород-Дністровська районна комісіяу справах сім’ї та молоді, Білгород-Дністровський районний відділкультури і т.д.) шляхом співпраці тавступу працівників і колективів цих тапідпорядкованих їм органів до Українськогокозацтва індивідуальними, колективнимичи асоційованими членами та створенняними козацьких осередків.
6. Адамівськийкурень «Січі» створено і діє на основідобровільності, рівноправності, позапартійності її членів, самоврядування, законності, гласності, єдності інтересівдля спільної реалізації громадянамиУкраїни своїх прав і свобод.
7. Адамівськийкурень «Січі» співпрацює з зарубіжнимита міжнародними державними і громадськимиорганізаціями з питань, що стосуютьсяйого статутної діяльності.
8. Мовоюспілкування та діловодства в Адамівськомукурені «Січі» є державна мова України– українська мова.
9. Створенняв Адамівському курені «Січі» первиннихпартійних осередків чи будь-яких іншихпартійних структур неприпустиме.
Адамівськийкурень «Січі» не слугує жодній партіїчи партійній групі, а працює на благо ідобро українського народу й Українськоїсамостійної держави, на мир, злагоду, соціальну та національну єдністьукраїнського суспільства.
10. Адамівськийкурень «Січі» має свою атрибутику ісимволіку: козацькі прапори, клейноди, емблеми та інші відзнаки, а також козацькідитячі та молодіжні однострої, звання, нагороди та марш, зразки яких затверджуютьсята реєструються в установленому закономта цим статутом порядку.
11. Повнаофіційна назва – Адамівський куреньдитячої та молодіжної організаціїУкраїнського козацтва «Молода Січ».
Скороченаофіційна назва – Адамівський курень«Січі».
Осередоккерівних органів Адамівського куреня«Січі» — Одеська область, Білгород-Дністровськийрайон, село Адамівка, вулиця Шевченко, будинок №57, Адамівська загальноосвітняшкола І-ІІ ступеня, телефон 76-3-40.
Осередокцентральних керівних органів «МолодоїСічі» — Київ, вул. Січневого повстання,21, к.9, тел. (044) 290-63-41.
2. Метадіяльності.
12. Метоюдіяльності Адамівського куреня «Січі»є:
— об’єднанняв Українському козацтві науковців, педагогів, учительства, військових, студентської та курсантської молоді, дітей, юнацтва, молоді та їх батьків якєдиного педагогічного колективу длявідродження, розбудови та ствердженнянаціональної системи виховання наоснові української козацької педагогікита її ідей – національного відродженняУкраїни, народності, природо відповідності, гуманності, збереження духовної єдностіпоколінь;
— комплексневисокопрофесійне організаційно-методичнета науково-педагогічне забезпеченнянавчально-виховного процесу дітей, юнацтва, молоді України на засадахдержавної концепції національноговиховання та її основи – українськоїкозацької педагогіки; продолжение
--PAGE_BREAK--
— вихованняу дітей, юнацтва та молоді національноїсвідомості, історичної пам’яти, громадянської позиції, патріотизму, готовності захищати Батьківщину, любовідо рідного краю шляхом опануваннядуховної спадщини українського козацтва, оволодіння прогресивними українськимизвичаями і традиціями козацької нації;
— вихованняфізично, інтелектуально та духовнорозвиненого дитинства, юнацтва та молодісуверенної України на сформованихісторією українського козацтва засадахкозацького світогляду та способу життя;
— підготовкамолоді до активної участі в розбудовіУкраїни як суверенної держави, держависамостійної та незалежної, демократичноїі правової;
— залученнядітей, юнацтва та молоді до краєзнавчоїдіяльності, поширення та пропагандакозацьких звичаїв та традицій, вивчення, охорона та відновлення пам’ятокукраїнської історії та культури;
— залученнядітей, юнацтва та молоді до систематичногофізичного, інтелектуального та духовногосамовдосконалення;
— організаціяспілкування та консолідації дітей, юнацтва, молоді різних областей тарегіонів України на основі духовноїспільності інтересів, патріотичногопочуття любові до єдиної Батьківщини, готовності берегти і зміцнювати єдністьукраїнського народу та готовністьвиступити на захист Матері-України;
— організаціяспілкування дітей, юнацтва, молодіУкраїни з однолітками різних країн, виховання почуття поваги до іншихнародів-націй та доцільності, необхідностімирної, рівноправної взаємодії іспівпраці на користь усіх народівпланети Земля;
— відродження, утвердження і розвиток українськоїмови і культури серед дітей, юнацтва імолоді, виховання поваги до рідної мови, духовної потреби в ній як джереладуховності українського народу;
— підготовкамолоді до захисту політичних, економічних, культурних та історичних здобутківукраїнського народу;
— соціальнийзахист дитинства, материнства, учительствата підвищення соціального статусуучительства в Україні.
3. Основнізавдання.
13. Основнимизавданнями Адамівського куреня «Січі»є:
Підготовката патріотичне виховання нового поколінняв дусі українського козацького лицарства, української національної ідеї, відданостірідному українському народові таукраїнській Землі-Матері.
Сприянняпідготовці молоді до військової служби, військовому вишколу молоді допризовноговіку, сприяння розбудові Збройних СилУкраїни, Прикордонних військ, Митноїслужби та підрозділів Цивільної оборони, сприяння укомплектуванню окремихвійськових формувань призовниками зУкраїнського козацтва.
Розвитокдошкільного та родинно-шкільноговиховання, яке грунтується на високомустатусі батьківської і материнськоїкозацької педагогіки та родинних, духовних, релігійно-моральних тазагальнонаціональних цінностях.
Впровадженняв школі форм і методів учнівськогосамоврядування, заснованих на формахта методах самоврядування та демократіїСічі та осередку Українського козацтва, зокрема «Козацької республіки».
Реалізаціявиховного та державотворчого потенціалуукраїнської козацької педагогіки, дослідження, вивчення та впровадженняу виховний процес:
— складовихукраїнської козацької педагогіки –національної психології, характеру, світогляду, правосвідомості та моралі;
— провіднихідей в національній системі освіти івиховання козаків – свобода і незалежністьУкраїни, суверенність особистості, народовладдя;
— виховнихкозацьких традицій як основ системивиховання в козацькій педагогіці;
— народнихтрадицій, звичаїв, обрядів;
— фольклорного виховання: пісні, думи, легенди, перекази, прислів’я, приказки про козаків, їх героїчнуборотьбу;
— різних видівмистецтва: декоративно-вжиткове, музичне, танцювальне, вишивання.
Дослідження, розвиток та впровадження ступінейсистеми козацького виховання:
— дошкільногородинного виховання (високий статусбатьківської і материнської козацькоїпедагогіки, особливо роль батька, якийзагартовував дітей, формував у нихлицарську честь і гідність, готував дожиттєвих труднощів;
— родинно-шкільноговиховання, яке ґрунтується на цінностяхродинних, національних, духовних, релігійно-моральних, загальнонаціональних.
Розвитокдитячого туризму та спорту (в т. ч.військово-прикладних і технічних видів).
Участьв підготовці та проведенні щорічногофестивалю «Молода Січ» дітей, юнацтва, молоді шкільних організацій Січі.Проведення виховної роботи серед дітей, юнацтва, молоді, створення та організаціядитячих, юнацьких і молодіжних товариств, шкіл, інших навчальних закладів, таборів, розробка для них програм, методик тапідтримка їх діяльності. Організаціятрадиційних козацьких таборових зборів, змагань, фестивалів. Сприяння заснуваннюта роботі спеціальних шкіл Січі дляобдарованих дітей та молоді. Сприянняпідготовці та проведенню кваліфікаційнихвідбіркових конкурсів, олімпіад. Участьв опрацюванні програм виховної роботи.Планування та проведення заходів щодосоціального захисту дитинства, материнства, учительства та підвищеннясоціального статусу учителя в Україні.Сприяння видавництву матеріалів уперіодичній печаті для дітей та юнацтва, видавництва методичної навчально-виховноїлітератури.
4. Вихованнядітей і молоді.
14. Виховнийпроцес в Адамівському курені «Січі»будується на основі вивчення, усвідомлення, збереження, творчого використання таопори на визнані світовою культуроюісторичні факти та результатифундаментальних наукових дослідженьвід доби визвольної боротьби українськогокозацтва за політичну і державнунезалежність та заснування Українськоїкозацької республіки доби БогданаХмельницького до ствердження державностіУкраїни нинішньої доби.
Світовоюкультурою визнані історичні факти:
— українськекозацтво – гордість української нації, найвищий її зліт у віковічному розвитку, одна з найяскравіших сторінок літописуборотьби українського народу за політичнуі державну незалежність. Йогоідейно-моральний потенціал – це ядрокозацької духовності, яке є основоюідеології розбудови і відродженнядержавності України, є невичерпноюскарбницею громадського загартуванняпідростаючих поколінь;
— багатовіковий визвольний рух українськогокозацтва покликав до життя унікальнеявище не лише східно-слов’янськоїкультури, а й світової культури –українську козацьку педагогіку. Вонанароджена матеріальним і духовнимжиттям українського козацтва;
— українськакозацька педагогіка – це частинанародної педагогіки українського народуу вершинному її прояві, яка формувалав підростаючих поколіннях українцівсинівську вірність рідній землі, Батьківщині – незалежній Україні. Ценародна виховна мудрість, що своєюголовною метою ставила формування всім’ї, школі і громадському життікозака-лицаря, мужнього громадянина зяскраво вираженою українською національноюсвідомістю і самосвідомості;
— український козак – це лицар України, морально чиста, високодуховна іматеріально незалежна людина, яка вмієпанувати над собою, володіє своїмиемоціями, розумом і волею, патріотУкраїни, який постійно морально-психологічно, духовно і фізично готує себе до оборониБатьківщини, своєї честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтваі українства всього світу;
— найважливішимив національній системі освіти і вихованнябули провідні ідеї козацького руху –свобода і незалежність України, честьі гідність, непорушність прав людини інароду, суверенність особистості, народовладдя;
— українськанаціональна ідея проходить через всюпедагогічну спадщину минулих епохУкраїни. Вона лежала в основі діяльностіцілих поколінь українських козаків, українських освітян і надихала їх навірне служіння рідному краю.
15. Основоюзмісту виховання дітей та молоді –козачат та молодих козаків Адамівськогокуреня «Січі» є:
— Державнаконцепція ідеології розбудови українськоїнаціональної суверенної держави тавиховання на її принципах громадян-патріотів, готових будувати свою національнудержаву, берегти єдність народу України, захищати незалежність, суверенністьта недоторканість кордонів України, самовіддано працювати на зміцненнядуховного, морального, наукового, технічного та економічного потенціалудержави з метою вибороти високий рівеньдобробуту, соціальних і духовних гарантійкожному громадянину та достойне місцесвоїй державі в змаганні націй-державсвітового співтовариства, яке розгорнулосяв системі світових ринкових економічнихвідносин;
— РозробленаМіністерством освіти України «Концепціянаціонального виховання», основою якоїє українська національна системавиховання, українська козацька педагогікаі духовність, психологія українськогокозацтва.
16. Програмавиховання включає обов’язкове оволодіннядітьми та молоддю – козачатами тамолодими козаками – Кодексами людськогобуття Українського козацтва, вихованняпотреби безумовного виконання їх вжитті, що забезпечить формування тавиховання того духовного стану молоді– молодих громадян України, козаків, який в народі зберігся як розуміннякозацького духу, того особливогосоціального стану українського козакав суспільстві, що слугував духовноюопорою народу і українській державі напротязі віків. продолжение
--PAGE_BREAK--
Кодексамисоціального стану Українського козацтваявляються:
а. Кодекслицарської честі Українського козацтва, який включає такі основні якостіособистості:
— любов добатьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні, ставленнідо Батьківщини, рідного народу;
— готовністьтурбуватися про молодших, зокрема дітей, усіх літніх людей і людей похилого віку;
— підкресленошанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;
— непохитнавірність ідеям, принципам народноїморалі, національним і загальнолюдськимцінностям;
— відстоюваннясвободи і незалежності особистості, народу, держави, єдності і соборностіукраїнських земель;
— прагнення роботи пожертвування набудівництво храмів, навчально-виховнихзакладів, просвітних установ, пам’ятокісторії та культури;
— готовністьпроявляти принциповість і непримиренністьдо зла, аморальності і наступальністьу боротьбі з ними;
— здатністьцілеспрямовано й систематично розвиватифізичні і духовні сили, зокрема непохитнусилу волі і непоборну силу духу, можливостісвого організму, займатися самопізнаннямі самовдосконаленням;
— умінняскрізь і всюди чинити шляхетно, виявлятидоброчинність, лицарські чесноти, глибоку історичну пам’ять, національнугідність і гордість;
— турбота пророзвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення до рідноїприроди, землі, примноження її багатств;
— прагненнявнести якнайбільший особистий внесоку підвищення добробуту рідного народу, його матеріального і духовного рівня.
б. Кодекслицарської звитяги Українськогокозацтва:
— готовністьборотися до загину за волю, честь і славуУкраїни;
— нехтуватинебезпекою, коли справа стосуєтьсяжиття рідних, друзів, побратимів, доліМатері-України;
— презирствоі ненависть до ворогів, прагненнявизволити рідний край від чужихзаброд-завойовників;
— уміннядоводити наукову неспроможність ворожихідей і теорій, спрямованих на послабленняУкраїнської держави, на приглушеннянаціональної свідомості і самосвідомості, та встановлення національноїнесправедливості і нерівноправності;
— здатністьвідстоювати в будь-яких обставинахжиття рідну мову, культуру, мистецтво, духовні традиції, гідність і гордістьсвого та інших народів;
— героїзм, подвижництво в творчій праціі в бою в ім’я свободи інезалежності України;
— відстоюваннясвого права бути господарем на ріднійземлі, володарем національних багатств, готовність нікому не давати на поталусвоєї материзни і дідизни;
— здатністьі готовність займатися постійно, в томучислі і в години можливого лихоліття, народотворчою і націотворчою діяльністю, будівництвом і зміцненням Українськоїдержави.
в. Заповідімилосердя, які українські козаки залишилисвоїм нащадкам – сучасному Українськомукозацтву як дорогоцінний морально-духовнийспадок:
— готовністьдопомагати найслабшим, найбеззахиснішим– дітям, створювати умови для їхньоїрадості, попереджувати їхні страждання, замінювати їм у разі необхідності батькаі матір, брата і сестру;
— всебічнадопомога сиротам, вдовам, бабусям ідідусям, турботливе ставлення добезпомічних, постійна їх матеріальнапідтримка;
— наданнядопомоги хворим, інвалідам, потерпілимвід злих людей, стихійних сил природита іншого;
— здатністьдо співчуття, жалю до людей, які потрапилив біду;
— готовністьдопомагати будь-якій людині, щиророзділити з нею журбу, страждання, горе, зробити все для того, щоб їй стало легше.
17. ЗавданняАдамівського куреня «Січі» в царинівійськово-патріотичного вихованняполягає в наповненні конкретними діямидуховного Заповіту пращурів наших, героїчних українських козаків, нам, нащадкам: «Сини народу України! Будьтезавжди готові до оборони Матері-України!»
Системавійсько-патріотичного шкільноговиховання включає:
— морально-психологічну та психологічнупідготовку на уроках суспільно-історичного, народознавчого та гуманітарного циклу;
— військово-технічнупідготовку на уроках праці тафізико-математичного циклу;
— військово-фізичнупідготовку на уроках початковоївійськової підготовки та фізкультури;
— під часучбової та позаучбової роботи – всівиди підготовки згідно напрямкам, формамі методам діяльності Адамівськогокуреня «Січі».
5. Напрямки, форми, методи діяльності та їхорганізаційне, наукове, педагогічне, методологічне забезпечення.
18. Напрямкидіяльності Адамівського куреня «Січі»:
а. Поширеннязнань серед учнів та молоді про козацькийнаціонально-визвольний рух, про заслугикозаків у боротьбі з чужоземнимизагарбниками.
Вивченняматеріалів: фольклорних джерел; історичнихдокументів (козацьких літописів); наукових праць про героїку козаччиниМ.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І Огієнка, З.Крип’якевича, А.Опановича та ін.; художніх творів Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепського, поетів В.Симоненко, Л.Костенко, І.Драча, Д.Павличка та ін.
б. Дослідженнякожним юним та молодим козаком, гуртами, загонами славної історії українськогокозацтва – від його зародження дозміцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.
Вивченнягероїчного життя, подвижницькоїдіяльності, високого мистецтва керівниківповстань отаманів: С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса,І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняката ін.
Складанняконкретної програми вивчення козацькоговизвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошуку козацьких могил та цвинтарів,їх упорядкування, встановлення пам’ятнихзнаків, вивчення козацькою молоддюкозацьких родоводів під гаслом «Шукай, козак, свій родовід!»
в. Дослідженняі практичне відродження військово-спортивногомистецтва наших пращурів: верхова їзда, стрільба з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, подолання природних перешкод, кермуваннячовном під веслами та вітрилами, різнівиди боротьби та протиборства, у т. ч.бойовий гопак, козацьке багатоборство.
г. Пізнанняі відродження традицій козаків як мудриххліборобів, умілих орачів, господарівземлі: прилучення до організації веденняфермерських господарств, створеннягоспрозрахункових трудових об’єднань, майстерень, малих підприємств, асоціацій, організація взірцевих молодіжного-козацькихгосподарств різного профілю.
д. Відродженнякозацьких мистецьких традицій: кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки,іконопису.
е. Відродженняремесел і промислів: бондарства, гончарства, бджільництва, будівництвокозацьких човнів, ковальства, лимарства, чинбарства, стельмахування. З цією метоюорганізовувати різноманітнімистецько-трудові об’єднання, майстерніта залучати на допомогу учням народнихмайстрів, спеціалістів.
ж. Вивченняі застосування на практиці козацькихзнань: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.
з. Пізнаннясутності й особливості козацькоїідеології: філософії, світогляду, моралі, етики, характеру, правосвідомості.
і. Вивченнясучасних видів техніки, інформаційноїта електронно-обчислювальної машинноїтехнології і організації особистої таспільної творчої діяльності, зокрема: радіозв’язок, робота на колективнихрадіостанціях, телерадіоконструювання, телерадіомоделізм, системи електронноїавтоматики, судномоделізм, морськасправа, персональні обчислювальніелектронні машини та технології наоснові їх використання, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа, радіомоделювання і інші напрямки технічноїтворчості. продолжение
--PAGE_BREAK--
к. Проведенняіндивідуальної, групової і масовоїкультурно-просвітницької роботи, спрямованої на те, щоб кожен учень — членкозацького осередку займався самопізнаннямі саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібностіі фізичні можливості. Проведеннякваліфікаційних конкурсів, олімпіад, змагань по різним напрямкам формуванняздібностей учнів. Проведення відбірковихконкурсів та олімпіад з метою підготовкидо вступу у військові учбові заклади.
л. Вивченняекологічного становища в регіоні таучасть у заходах з метою його покращання.
19.Форми та методи діяльності, яківикористовує Адамівський курень «Січі»: засновує козацькі осередки та організаціїСічі, бере участь у створеннінавчально-виховні табори козацькі таприймає участь в їх роботі, бере участьу заходах, присвячених історичним датамУкраїни, у відзначенні національних тарелігійних свят, у проведеннікультурно-просвітницьких заходів: вечорів, концертів, виставок, читаннялекцій тощо, народознавча тафольклорно-етнографічна діяльність, фольклорно-пошукові експедиції, фольклорно-етнографічні ансамблі, збір, запис та видання збірників кіно, аудіота відеозаписів виконання українськихкозацьких звичаїв та господарських, військових, виховних заходів в українськихкозацьких поселеннях та січах, недільнішколи, історико-культурні просвітницькіцентри, педагогічні університети длябатьків, кінолекторії щодо історіїУкраїнського козацтва та України, конкурси, фестивалі, організує та береучасть у козацьких походах, подорожах, проведення народних свят, обрядів заучастю вчителів, батьків, дітей, громадськості, діяльність гуртків, клубів, студій, впровадження спецкурсів, факультативів, проведення фестивалів, конкурсів, виставок з метою виявленняобдарованих дітей і подальшого розвиткуїх інтелектуальних здібностей, шефськізв’язки з особистим складом військовихчастин Збройних Сил України та кораблівВійськово-Морських Сил України, військово-патріотична робота з допризовноюмолоддю, організація козацьких світлицьв школах, навчальних закладах, військовихчастинах Збройних Сил України та корабляхВійськово-Морських Сил України, організація виставок народних умільців,- продовжувачів традицій українськогокозацтва, с творення козацьких бібліотекдля дитинства, юнацтва та молоді, музеївкозацької слави та духовного відродженнянароду України, участь у створенні вдіючих музеях України композицій, щовисвітлюють замовчану, приховануминулими режимами правду історіїУкраїнського народу, пошукова, дослідницькаробота з історії українського козацтварідного краю, взаємодія та співпраця здитячими інспекціями, працівникамидитячих кімнат міліції, комісіями усправах неповнолітніх, дитячимиінтернатами, місцевими органамиМіністерства у справах сім’ї та молоді, залучає студентську та курсантськумолодь до військово-патріотичної роботиз дітьми в курені, розвиває спілкування, порозуміння, взаємодію, духовну тапсихологічну єдність дітей, юнацтва, молоді різних регіонів України, розвиваєучасть та роль дітей, юнацтва, молоді впроцесах консолідації Українськогонароду та зміцнення державності Українияк запоруки громадського миру та злагоди, як гарантії щастя кожної матері та їїдітей, розповсюджує інформацію і пропагуєсвої ідеї та цілі.
20. Розробляєпрограму наукового, педагогічного, організаційно-методичного забезпеченнядіяльності Адамівського куреня «Січі».Ця програма включає: науково-педагогічніоснови національної системи вихованнята її основи – української козацькоїпедагогіки, історію України та Українськогокозацтва, кодекс соціального стануУкраїнського козацтва, українськуконцепцію національного виховання, українську козацьку педагогіку, статутУкраїнського козацтва, Статут Січі, програму «Діти України» та інші державніпрограми щодо дітей, юнацтва, молоді, Укази президента, Рішення ВерховноїРади України, Закони України, методикиорганізаційної роботи Січі на основнихконкретних напрямках її діяльності, програму батьківських університетівта їх участі в діяльності Січі.
Методологічноюосновою народознавчої діяльностінаукового, педагогічного, батьківського, дитячого, юнацького та молодіжногокозацтва Січі служать ідеї національноїта загальнолюдської гуманістичноїкультури.
6.Членство. Права і обов’язкичленів.
21. Українськимкозаком може бути лише той, хто готовийстати оборонцем, захисником і рятівникомукраїнського народу, української мови, розвивати культуру і відповідає вимогам: український козак – душа правдива, справедлива і незрадлива.
22. ДоУкраїнського козацтва приймають закозацьким Звичаєм на раді Адамівськогокуреня «Січі» згідно письмової заяви.
23. Українськікозаки в Січі за віком поділяються натакі ступені козацького росту:
для юнаків: длядівчат:
козаченятадо6 років, лелінятадо 6 років,
козачатадо10 років, лелідо 10 років,
джури10-14років, дани10-14 років,
молодікозаки14-18 років, берегині14-18 років,
дійсні козаки(козачки) члени Українського козацтваз 16-17 років.
Прийом докозачат здійснюється з 6-ти років зазгодою батьків. Всі прийоми і переходивід козачат, як першої ступені козацькогоросту, до дійсних козаків (членів)Українського козацтва здійснюєтьсяурочисто з відповідними посвятами затрадиційними козацькими звичаями.
24. Козачатам, джурам та молодим козакам видаєтьсяграмота і відповідний кожному ступенюкозацького росту нагрудний знак, адійсному козаку – Реєстрова грамота, посвідчення, нагрудний і нарукавнийзнаки Українського козацтва.
25. Козачата, джури, молоді козаки Українськогокозацтва як члени Січі мають обов’язки: визнавати Статут та Програму Січі ідіяти відповідно до їх засад, пройтиповний курс козацького вишколу, скластисічову присягу, вивчати, знати, оволодіватиі в житті непохитно виконувати Кодекслицарської честі, Кодекс лицарськоїзвитяги та Заповіді милосердя Українськогокозацтва, дотримуватися національнихі загальнолюдських норм поведінки.
26. Козачата, джури, молоді козаки Українськогокозацтва як члени Січі мають права: обирати і бути обраним в керівні органиСічі, право вільного вибору первинногоосередку у відповідності до своїхнахилів та статі, віку інших членів, брати участь у роботі Січі, висловлюватисвою думку та вносити пропозиції, правовносити на розгляд організації Січібудь-яких питань, право отримуватиінформацію про заходи Січі та брати вних участь, право отримувати інформаціюпро заходи Січі та брати в них участь, право апелювати до організацій Січі, право на захист інтересів з боку Січі, право висловлювати свою думку щодо всіхнапрямків діяльності своєї організаціїта Січі.
27. Виборніпосади в структурах Січі, пов’язані зповною юридичною відповідальністю, посідаються особами, що досягли повногоповноліття.
28. Згіднозвичаям Українського козацтва, жінкакозака, коли козак воював за волю народу, не тільки виховувала своїх козацькихдітей, але й при необхідності хороброставала на їх захист із зброєю в рукахі сама була для дітей прикладом мужностіі хоробрості. Це була Козацька Матигероїчної доби Українського козацтва.Згідно Звичаям Українського козацтвавчителька в Січі виконує свої почесніобов’язки Козацької Матері, являєтьсяповноправним членом Січі, має всі праваі обов’язки члена Січі і може бутиобрана в керівні органи Січі будь-якогорівня.
7. Структурата органи управління.
29. Адамівськийкурень «Січі», як громадська організація, створюється за виробничо-територіальнимпринципом і складається з первиннихкозацьких товариств – класних загонів.
30. Отаманкозацького товариства «Січі» входитьза посадою до складу старшини козацькихосередків Українського козацтвавідповідного рівня і виконує обов’язкиосавула цих осередків, на яких покладаєтьсяорганізація роботи з дітьми, юнацтвом, молоддю згідно цього Статуту.
31. Первиннекозацьке товариство – Адамівськийкурень «Січі» створюється за місцемнавчання членів Січі. Для керівництваобирають на своїх Радах отамана таписаря (його заступника) терміном наодин рік. Вони ведуть персональний облікчленів, приймають членські внески.Ведуть облік матеріальних засобів ікоштів. Звітують перед Районовоюканцелярією. Звітують перед місцевимифінансовими органами (коли мають свійрозрахунковий рахунок в банківськійустанові). Співпрацюють з канцелярієюі керівництвом районової Січі. Підзвітнікерівним органам Січі. Визначаютьзавдання і напрямки своєї діяльності.На Радах Районової Січі отримуютьінформацію щодо рішень керівництваСічі різних рівнів, рішень отамана знайважливіших справ господарського, фінансового, методичного, організаційногохарактеру. Затверджують кошторис.Отаман, який керує куренем, входить доради отаманів районової Січі.
32. Первиннекозацьке товариство Січі в школі(Адамівський курень «Січі») є формоювпровадження учнівського самоврядуванняз використанням структури СічіУкраїнського козацтва, зокрема, в форміКозацької республіки.
Структурнимипідрозділами Козацької республіки є: Велика козацька рада, членами якої єучні, вчителі, дирекція школи, батьки, наставники, козаки. Це загально шкільнібатьківські збори, це те велике козацькеколо, на якому кожен має слово і на якомуобирають старшину Козацької республікиі приймають доленосні рішення, закозацьким звичаєм добре підготовленіта відредаговані;
Козацькарада, членами якої є вчителі, учні, генеральний писар, прапороносці, кошеварта судочинець;
Загони вкожному класі. Кожний загін обираєотамана, писаря, прапороносця, кошевараі має свій прапор, назву, девіз, піснюта почесного батька-гетьмана Українськогокозацтва, історію якого козачата вивчаютьособливо досконало.
Козацькареспубліка має свою Конституцію, Принципи, Закони-кодекси лицарськоїчесті Українського козацтва, Клятвувступаючого в Козацьку республіку таобов’язки козацькоїстаршини.
8. Кошти тамайно. Фінансування та матеріально-технічнезабезпечення.
33. Адамівськийкурень Січі здійснює фінансову діяльністьу порядку, визначеному законодавствомУкраїни. продолжение
--PAGE_BREAK--
34. КоштиАдамівського куреня Січі складаютьсяз: пожертвувань членів Українськогокозацтва, Січі, інших добровільнихпожертвувань, заповітів та внесківприватних осіб, установ, підприємств, організацій, профспілкових та іншихгромадських організацій, фондів Українита із-за кордону; державного фінансування, дотації та субсидії у відповідності дочинного законодавства України тадержавним програмам підтримки дитинствата молоді; Фінансування згідно міжнароднимпрограмам підтримки дітей та молоді, надходжень від проведення культурно-масових, спортивних та інших заходів, лекцій, виставок, видавничої діяльності.
35. Куреньвикористовує кошти у відповідності дочинного законодавства на проведеннязаходів, передбачених цим Статутом, забезпечення організаційно-господарськихпотреб та утримання штатного персоналу.
36.Майно куреня складається з будівель, споруд, оргтехніки, основних засобіввиробництва, засобів зв’язкута іншого, незабороненого чиннимзаконодавством України.
37. Органимісцевої державної влади вирішуютьпитання про матеріальне технічнезабезпечення діяльності куреню, надаютьйому службові приміщення та необхіднийінвентар за рахунок місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять на їх рахунокна зазначену мету.
38. Курень маєправо користуватися на договірнихзасадах власністю державних підприємств, організацій, установ та інших власниківдля виконання статутних завдань. Службовіприміщення, необхідні для куреню, надаються (орендуються) місцевимиорганами влади чи управління, щофінансують витрати по утриманню такихприміщень із своїх бюджетів.
39. Кожна ізпосадових осіб куреню, що отримала урозпорядження певні кошти, несе спільноз бухгалтером відповідальність за їхнєвикористання згідно до вимог чинногозаконодавства України.
40.Відкриття рахунку в банківській установізобов’язує курень вестиоперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструватисяв органах державної податкової інспекціїта вносити до бюджету платежі у порядкуі розмірах, передбачених законодавством.
9. Правовийстатус куреня.
41. АдміністраціяАдамівської загальноосвітньої школиІ-ІІ ступеня Білгород-Дністровськогорайону Одеської області як юридичнаособа є засновником юридичної особи –Адамівського куреня дитячої та молодіжноїорганізації Українського козацтва«Молодої Січі».
Канцеляріякуреню зберігає оригінал Статуту куреню.Отаман куреню (директор школи) підписуєзвернення в органи внутрішніх справщодо отримання дозволу на виготовленняпечатки Куреню та звернення до банківськоїустанови щодо отримання дозволу навідкриття розрахункового рахунку куренята бланків зразків підписів на відкриттяцього рахунку.
42. Курень єюридичною особою з повноваженнями іправами згідно цього статуту, маєпоточний та валютний рахунки в банках, печатку та штамп зі своїм найменуванням, відповідну козацьким звичаям, і традиціяматрибутику, символіку, зразки якихзатверджуються радою отаманів куренюта реєструються у порядку, передбаченомучинним законодавством.
43. Куреньможе виступати позивачем і відповідачемв органах суду та арбітражного суду.
44. Доповненнята зміни до Статуту куреня має правовносити курінний отаман, рада отаманівкуреню, Велика Рада куреню та затверджуєВелика Рада куреню.
45. Про зміни, що сталися в статутних документахкуреня, курень повідомляє відповідніоргани.
10. Припиненнядіяльності куреня.
46. Припиненнядіяльності куреню відбувається шляхомйого реорганізації або ліквідації.
47. Реорганізаціякуреню відбувається за рішенням Великоїради куреню, якщо за це проголосувалодві третини його членів.
48. Ліквідаціякуреню відбувається за рішенням Великоїради куреню, якщо за це проголосувалодві третини його членів або за рішеннямсуду.
49. Ліквідаціяпроводиться в порядку згідно чинногозаконодавства ліквідаційною комісією, призначеною канцелярією Січі. Майно ікошти спрямовуються на розвитокАдамівської школи.
Структурата посадові обов’язкиосіб керівного складу “МолодоїСічі”, Козацької республіки, класного козацькогозагону.
1. Отаман –здійснює загальне керівництво загоном.
2. Писар –веде канцелярію і разом з отаманомздійснює заходи щодо діяльності загону.Це — головний розпорядник, адміністраторі координатор діяльності загону.
3. Обозний –відає господарством та адіо моделюванндіяльністю загону.
4. Скарбник– відає фінансами загону.
5. Осавул –стежить за поведінкою джур козацькихта молодих козаків, за виконанням заходіввійськово-патріотичного виховання тавишколу козачат, джур козацьких і молодихкозаків з питань традиційних козацькихвійськових умінь та єдиноборств.
6. Хорунжий– головний прапороносець, відаєкозацькими стягами й хоругвами, крімтого відповідає за фізичне вихованнякозачат, джур козацьких та молодихкозаків.
7. Бунчужний– завідує козацькими клейнодами –бунчуками, пірначами тощо. Відповідаєза культурно-мистецьку діяльність тавиховну роботу в загоні.
8. Суддя –очолює суд козацької честі. Цей судрозбирає спірні питання, проступки джуркозацьких, молодих козаків, неправильнідії загону та окремих його представників.Суд керується лише принципами лицарськогокодексу козаків та Статутом.
9. Довбуш –завідує загоновими литаврами, якимискликає товариство на Ради, Круг.
10. Товмач –перекладач, знає іноземні мови.
11. Шафар –під час походів заготовляє провіант.Він ключник, економ, домоправитель.
Програмадіяльності дитячої та молодіжноїорганізації Адамівського куреняУкраїнського козацтва «Молода Січ».Редакція 1998 року. (Програма розвиткукозачати).
Вступ.
У сучаснійширокій інфраструктурі дитячо-юнацькихі молодіжних об’єднань, організаційчільне місце належить тим, які працюютьна козацько-лицарських традиціяхукраїнського народу.
Наш народпротягом століть боровся за свою свободу, власну національну державу. Найбільшихуспіхів у боротьбі за політичнунезалежність, самостійну Україну нашнарод досяг у Велику Козацьку добу(ХУІ-ХУІІІ ст.). Під час військових змаганьіз чужоземними загарбниками – татарами, турками, поляками, литовцями і росіянамив Україні виникли духовні і матеріальніумови, які сприяли зародженню, розвиткуі зміцненню могутньої національно-визвольноїі державотворчої сили – Українськогокозацтва.
За своїмвисоким історичним покликанням Українськекозацтво стало могутньою ідейною, політичною, духовною, економічною силою, яке реалізувало Боже провидіння –відродження української нації і держави.В козацьку добу наш етнос набував чіткоокреслених ознак української націїєвропейського типу. Українців, їхнюкраїну зарубіжні вчені, мандрівники(П.Алепський, Г.Боплан та ін.) називали«козацькою нацією», «козацькою державою»,«козацькою Україною», «Козацькоюземлею». Славне і високошляхетнеукраїнське козацтво створило дві форминаціональної державності – Землівольностей Війська Запорозького(Запорозьку Січ) з однойменноюстолицею-фортецею і Гетьманську Українуіз столицями в Глухові, Батурині, Чигирині.
Під керівництвомвсесвітньо відомих гетьманів ПетраСагайдачного і Богдана Хмельницькогоукраїнські козацькі Збройні Сили булиодними з кращих у Європі. Вони вкрилисебе, свій волелюбний і працьовитийнарод невмирущою славою в боротьбі загресивними міліарними державамиханського Криму, султанської Туреччини, шляхетської Польщі і самодержавно-шовіністичноїРосії.
Українськекозацтво, зокрема його серцевина –запорозьке лицарство, патріотична інаціонально-державницька козацькастаршина була ідейною, політичною, морально-духовною елітою нашої нації.За високим зразком запорозького козацтвавиникали донське та інші гілки російськогокозацтва.
За часівкозацтва Україна починала займати гіднемісце в народів «вольним колі»(Т.Шевченко). Українське козацтво створилочисленні пріоритети в усіх без виняткугалузях національного життя – ідейномуі політичному, моральному і духовному, культурному і науковому, військовомуі спортивному, економічному ідержавницькому.
Українськекозацтво є вічно живим, високим взірцемдля наслідування молоддю всіх наступнихісторичних епох. Пізнаючи фольклор, художні твори про козацтво, історіюрозвитку козацького визвольного руху, діти, підлітки і юнаки оволодіваютьнайвищою планкою національної духовності, серцевину якої складав козацько-лицарськийдух. продолжение
--PAGE_BREAK--
Українськийпрогресивний молодіжний рух у попередніісторичні періоди завжди опирався наволелюбні високодуховні, державотворчітрадиції козацтва. І в Велику Козацькудобу, і на пізніших етапах національноговідродження та боротьби з ворогаминашої незалежності (кінець ХІХ – початокХХ ст., буремні 1917-1920 роки та роки героїчноїборотьби вояк ОУН-УПА) молодь створювалакозацькі побратимства, братства, сотніі полки, легіони та ін. об’єднання, організації з метою зміцнення своїхрядів, нарощення боротьби за незалежністьрідного народу. Особлива націотворчай державотворча місія випадає українськомукозацтву сьогодні – в нелегкі рокистановлення й утвердження НезалежноїУкраїни.
1. Мета ізавдання «Молодої Січі».
Головноюметою діяльності «Молодої Січі» єрозвиток вітчизняного дитячого, юнацькогоі молодіжного руху, виховання дітей імолоді в дусі національної ідеї нависокоефективних козацько-лицарськихтрадиціях рідного народу, принципаххристиянської моралі. Оволодіння юнакамиі дівчатами фундаментальнимикозацько-лицарськими ідеями, цінностямизабезпечує їхній високий ідейний рівень, глибоку історичну пам’ять, національнусвідомість і самосвідомість, готовністьзміцнювати й боронити незалежнуУкраїнську державу.
Умовикозацького життя зміцнювали генофондукраїнської нації, плекали фізичне, моральне і духовне здоров’я, довготривалість життя; велику працездатність, активно-перетворюючу енергію, наповнювалижиттєдіяльність українців національноюгідністю, державотворчою потугою. Творчевідродження і розвиток на сучасномурівні козацько-лицарських традиційсприяє тому, що кожна молода людинабачить високий смисл життя в глибокійлюбові до рідного народу, самовідданомуслужінні Батьківщині — Україні.
Основнізавдання діяльності «Молодої Січі»:
— створенняумов для забезпечення міцного здоров’я, загартування тіла і душі кожного члена«Молодої Січі» на перевірених вікамитрадиціях народної медицини, козацькоївиховної мудрості, сучасних досягненняхнауки;
— формуванняфізично, інтелектуально і духовнорозвиненої волелюбної особистості, представника еліти української націїз глибокою національною гідністю, повагою до святинь рідного народу, загальнолюдських цінностей;
— вихованняв дітей, юнаків і дівчат національноїсвідомості і самосвідомості, історичноїпам’яти, любові до рідної мови, культурина глибоких науково-філософських, українознавчих засадах;
— глибокевивчення славної історії Українськогокозацтва, основ козацького бойовогомистецтва, ознайомлення з подвигамикозаків-героїв та патріотичної козацькоїстаршини, вивчення біографії найвидатнішихукраїнських гетьманів та кошовихЗапорізької Січі, створення музеївкозацької слави, впорядкування й охоронакозацьких могил та інших пам’ятоккозацької історії;
— формуванняв молоді сучасної козацької ідеології, філософії, світогляду, характеру, силиволі і силу духу та інших лицарськихчеснот;
— вихованняглибокого патріотизму, стійкоїгромадянської позиції особистості, їїдержавотворчих якостей, активної участів громадському житті, майбутній політичнійдіяльності на благо незалежної України;
— організаціїгуманного спілкування, співробітництваі консолідації дітей, юнацтва і молоді- представників різних національностейяк в Україні, так і за її межами, виробленняв них готовності і умінь зміцнюватиміжнародний авторитет нашої держави;
— розвитокдитячого і молодіжного туризму таспорту, козацького краєзнавства, козацьких бойових мистецтв, військово-спортивних традицій;
— сприянняпідготовці молоді до військової служби, військового вишколу молоді допризовноговіку, оволодіння нею козацько-лицарськоювійськовою майстерністю на сучасномурівні з наступним укомплектуваннямокремих військових формувань з «МолодоїСічі» в складі Збройних Сил України;
— виховання в молоді здатності доальтруїзму, подвижницької і героїчноїдіяльності в ім’я свободи і незалежностіУкраїни, уміння постійно займатисясамоосвітою і самовихованням, самореалізацією на козацько-лицарськихтрадиціях;
Потребуютьвідродження в сучасних умовах прогресивніформи козацького господарювання йпідприємництва, зокрема козацькогофермерства, розвиток козацького конярствай мистецтво верхової їзди, володінняшаблею, списом та іншою козацькою зброєю, заснування майстерень для виготовленнякозацького одягу, зброї з метою досягненняспортивних цілей.
“Молода Січ“ставить своєю метою заснувати запогодженням із державними органами, владними структурами розбудову обласних, регіональних дитячо-юнацьких тамолодіжних козацьких Січей, зокрема наісторичній Хортиці, південному березіКриму. Це будуть традиційно-історичніматеріально-технічні, навчально-спортивнібази, осередки юного козацтва з метоюнаціонально-патріотичного, морально-духовногозагартування, реалізація статутних іпрограмових завдань та положень.
Керівніоргани Січі організовують редакційно-видавничудіяльність з метою поширення середдітей, юнаків і молоді наукових знаньпро історію, культуру, мораль Українськогокозацтва, лицарську духовність, впровадження в життя передового досвідувиховання підростаючих поколінь накозацько-лицарських традиціях.
«Молода Січ»об’єднує в своїх лавах патріотичнонастроєних, національно свідомих дітей, підлітків і юнаків України та українськоїдіаспори. Вони виховуються в родинах, козацьких осередках, енергійними ідіяльними, ініціативними і підприємливими, сильними духом і тілом громадянами, високими професіоналами, активнимиучасниками громадського життя, політичнимиі державними діячами. Молоді січовикинад усе ставлять інтереси і потребирідного народу, України-Батьківщини, взаєморозуміння і взаємо підтримкупредставників різних національностей.В житті та побуті вони дотримуютьсясвідомої дисципліни, порядку, ладу ізлагоди.
Одним ізприоритетних завдань «Молодої Січі» єпробудження і формування в кожногоюного козака прагнення стати лицаремУкраїни — морально чистою, духовнобагатою, матеріально незалежною людиною.З найбільш раннього віку він виробляєвміння бути господарем в рідному краї, володарем становища, панувати над собоюі обставинами життя, прогнозувати ітворити їх з метою постійного по життєвогосаморозвитку і самовдосконалення, розвивати Богом дану природу свого тілаі духу, беручи для себе за високий прикладкозаків-характерників, що цілеспрямованорозвивали в собі незвичайні, так званінадприродні можливості, здібності, здатності і вміння.
«МолодаСіч» спрямовує свою діяльність нарозвиток у кожного юного козака бажаньі умінь займатися своїм фізичнимзагартуванням, морально-психологічнимрозвитком, підготовкою себе до активногосамостійного життя, створення міцноїсім’ї, захисту родини, свого роду таукраїнського народу, створення умовдля їх процвітання, підвищення авторитетусеред інших народів.
Кожен юнаксистематично пізнає народні і культурнінаукові знання, вивчає вищі здобуткивітчизняної, світової культури, наукиі освіти, прагне вирости, рівняючись нанаших великих предків, мудрою і мужньою, працьовитою і правдивою, гідною свогонароду і держави людиною, стійкимгромадянином, — творцем незалежної, демократичної і цивілізованої України.
В основіреалізації цієї Програми лежить програма, складена кожним членом «Молодої Січі»(починаючи з підліткового віку) з метоюпостійного саморозвитку, самоосвіти, самовиховання і самореалізації своїхтілесних і духовних сил та можливостейв ім’я підвищення добробуту, культури, духовності рідного народу, примноженняйого доброї слави в цьому світі.
Ця Програманаписана у відповідності до вимог іположень Конституції України, іншихзаконів і державних документів промолодь та освіту, а також міжнароднихдокументів, зокрема Генеральної Асамблеї, про права і виховання дітей.
2. Історичнанеобхідність відродження і утвердженнядитячого, юнацького і молодіжного рухуна козацько-лицарських традиціях.
Українськамолодь має глибоко усвідомлювати, щокозацько-лицарська духовність – одназ найвищих вершин національної духовності, яка була рятівним феноменом в історіїрідного народу. Тому справедливим,історично об’єктивним є твердженнябагатьох вітчизняних і зарубіжнихучених: доки Україна була козацькою, доти вона була незалежною чи автономною(в умовах безперервної агресії –військової, ідеологічної, мовної, культурної шовіністично-мілітарнихдержав).
Козацько-лицарськіідеї, непересічні морально-духовнівартості, подвижництво і героїка рятувалинашу націю і в пізніші часи пануванняна нашій території чужоземної мови, культури, шовіністично-пригноблюючоїідеології сусідніх агресивних держав.
У ХІХ і ХХстоліттях козацько-лицарська ідейність, духовність жили в серцях і душах нашогонароду, його інтелігенції, еліти. Козацькаідеологія і лицарський дух в тій чиіншій формі завжди були притаманнінаціонально свідомим українцям, набувалинових життєво важливих, національно-державницькихформ.
Українськамолодь, яка об’єднувала в своїх лавахтакож багатьох білорусів, поляків,євреїв, росіян, представників іншихнаціональностей України, завждипродовжувала різноманітні форми, традиції козацько-лицарськоїжиттєдіяльності. Новітні молодіжнікозацькі братства і товариства, курені, коші і Січі виникали, наприклад, ще вдругій половині ХІХ століття. Одну зперших Січей нового часу створилиукраїнські студенти у Відні (1868), почеснимичленами якої були відомі українськівчені, громадські і політичні діячі, наприклад М.П.Драгоманов.
Масовийнаціонально-визвольний січовий рухсеред дорослих і молоді розгортавсянаприкінці ХІХ – в перші десятиліттяХХ століття.
Перша Січ якспортивно-руханкова організація булазаснована в умовах пануванняАвстро-Угорської імперії, наперекірволі польсько-шовінистичних властей, видатним українським просвітником, громадським і політичним діячем КириломТрильовським 5 травня 1900 року в селіЗавалля Снятинського повіту в Галичині.Невдовзі Січі густою мережею як сутонаціональна форма об’єднання дорослихі молоді, вкривали територію Галичини, Буковини і Закарпаття. Всуперечколоніальним властям, в інтересахзвільнення українського народу взгаданих регіонах у перші десятиліттянашого століття нараховувалося 1500Січей, які ставали осередками формуваннянаціональної свідомості і самосвідомості, козацько-лицарської духовності молоді.На козацько-лицарських традиціяхпрацювали також численні молодіжніорганізації – «Луг», «Соколи», «Пласт»та ін. продолжение
--PAGE_BREAK--
Розгорталисяактивна діяльність Молодої Січі ім.І.Виговського, Молодої Січі ім. І.Богуна, Молодої Січі ім. І.Сірка, Молодої Січіім. П.Полуботка, Молодої Січі ім. І.Мазепи, Молодої Січі ім. Б.Хмельницького та ін.Завдяки високій виховній ефективностікозацько-лицарських традицій лавиборців за незалежну Україну поповнилиукраїнські січові стрільці, які отрималиміцне національно-державницькезагартування в Січах і вкрили себеневмирущою славою в боях з ворогаминашої держави, яка народжувалася в1917-1920 рр. Молодіжні організації, якідіяли на козацько-лицарських традиціях, функціонували в Галичині, Буковині іЗакарпатті аж до ІІ світової війни, приходу військ СРСР на західноукраїнськіземлі.
Із здобуттямУкраїною в наш час державної незалежностістворилися сприятливі умови для творчоговідродження дитячих і молодіжнихкозацьких організацій, впровадженнятрадицій, ідей і засобів козацькоїпедагогіки, лицарського загартуванняв родинне, шкільне і позашкільне вихованнядітей та юнацтва. В 1991 році створеноУкраїнське козацтво – міжнароднудобровільну незалежну Всеукраїнськунаціонально-патріотичну і оборонно-спортивнугромадську організацію козацтва Українита діаспори. Вже кілька років успішнодіють дитячі і юнацькі організації, об’єднання «Джура», «Козацька республіка»,«Січ», «Дивоцвіт» та ін. В останні рокипочав розгортати свою діяльністьВсеукраїнський доброчинний фондлицарського виховання ім. П.Сагайдачного.
Новий періодрозвитку вітчизняного козацькогомолодіжного руху, козацько-лицарськихтрадицій виховання дітей і молодірозпочався в січні 1996 року, коли президентУкраїни Л.Кучма видав Указ «Про відродженняісторико-культурних та господарськихтрадицій Українського козацтва». Вцьому документі вказується на необхідністьдержавної підтримки як самого процесувідродження козацтва, так ікозацько-лицарських виховних традицій.В указі підкреслюється необхідністьзміцнення державотворчої духовностіУкраїнського козацтва, «поетапноговідродження його історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій».Наголошується на тому, що «Міністерствукультури України, Міністерству у справахмолоді та спорту здійснювати заходищодо проведення фестивалів козацькоїтворчості, спортивних змагань, створеннякозацьких художніх самодіяльнихколективів та фізкультурно-спортивнихсекцій.
В багатьохрегіонах, містах і селах, школах та іншихнавчально-виховних закладах вже створенідитячі і молодіжні козацькі осередки, структури (курені, коші, братства ітовариства, десятки і сотні, рої і чотитощо). Діють також первинні осередки«Молодої (Юної) Січі».
В ряді шкілстолиці України м. Києві вже кількароків успішно працюють первинні осередки«Молодої Січі». Тут розгортає своюдіяльність Шкільна академіякозацько-лицарського виховання учнів, яка об’єднує кілька десятків шкіл, численні родини. Вона організована зініціативи Інституту українознавства(директор, академік АН ВШ УкраїниП.Кононенко), Національного університетуім. Т.Шевченка і Національного педагогічногоуніверситету ім. М.П.Драгоманова (ректоракадемік АПН України М.Шкіль). Створенотакож «Педагогічну Січ», до складу якоївходять згадані керівники високихдержавних науково-освітніх установ, професори, доктори наук та інші науковці.Основні завдання «Педагогічної Січі»- розвивати дитячий і юнацький рух накозацько-лицарських традиціях, козацькупедагогіку, лицарське вихованняучнівської і студентської молоді, сприяти оволодінню нею ідеямиукраїнознавства, надати з цихфундаментальних проблем науково-методичнудопомогу школярам, іншим навчально-виховнимзакладам.
Кращіпредставники української молоді глибокоусвідомлюють те, що об’єктивні обставиниі суб’єктивні фактори мільйонівлюдей-співвітчизників, умови нашогожиття кардинально змінилися в останнєдесятиліття. Необхідність розв’язатижиттєво важливі проблеми, залишені наму спадок від радянсько-комуністичногорежиму, входження України в колоцивілізованих держав вимагають відкожного юнака і дівчини рішуче змінитисвоє ставлення до світу, до гальмуючихнаш національний, політичний, духовнийпоступ факторів.
Зниженняякості наших чорноземів, зіпсованістьгрунтів, отруєння хімікатами ірадіонуклідами життєдайних річок, озер,інших водойм, найбільша в світі атомнаЧорнобильська катастрофа, загостренняекологічної кризи вимагають від кожноїособистості, всього народу потужноїенергії, практично-дійової, продуктивно-творчої, активно-перетворюючоїдіяльності, спрямованості характеру ісвітогляду.
Історичнапотреба боротьби за утвердження нашоїдержавності, необхідність подоланнязовнішньополітичних і внутрішніх силантиукраїнського спрямування вимагаютьнарощенню кожної особистістю своїхпсихофізичних і духовних сил, власноїенергії. Козацько-лицарські традиціїсприяють пробудженню і формуваннюпотужних емоційно-почуттєвих,інтелектуально-духовних сил патріотичногоспрямування з метою кардинальноговпливу на дійсність і зміни її в інтересахусіх громадян України, зміцнення їїдержавності.
Історія нелише нашого, а й інших народів переконливосвідчить про те, що національна свідомість, енергія діяння, героїчного чину стаютьглибокими і всеохоплюючими, могутнімиі непереможними тоді, коли вони маютьміцні культурно-історичні, ідейно-моральнікорені, коли витоки, шляхи і механізмиформування їх зрозумілі для найширшихверств народу. Такими могутніми традиціяминашого народу є ідейні, політичні, економічні, духовні, державницькітрадиції Українського козацтва, запорозького лицарства.
Оволодіваючикозацько-лицарськими традиціями, духовністю, молодь опановує на сучасномурівні і козацько-лицарський стиль, спосіб життя, діяльності і поведінки.Характерно, що такій молоді притаманніактивно-дійова, наступальна позиція уборотьбі з усім лихим, потворним, шкідливим для незалежності України, підвищення добробуту її громадян. Такамолодь сповнена ентузіазму й наполегливостіу змаганнях із труднощами, жадає вийтипереможцем у життєвій боротьбі.Козацько-лицарському способу життясучасної молоді властиві мужність, відвага і героїзм трудових буднів, ратних справ в ім’я свободи народу, зміцнення нашої державності.
Козацькийтип людини (С.Кульчицький, В.Цимбалістий, М.Шлемкевич) як втілення найвищихлицарських чеснот, якостей українськогонаціонального характеру і світоглядує центральною постаттю нашого фольклору, красного письменства, ідеалом творчостігеніального Великого Кобзаря УкраїниТ.Шевченка.
Постійнорівняючись на високий взірецькозака-лицаря, українська молодьоволодівала козацькою ідеологією, філософією, лицарською мораллю, шляхетністю духу і жадала стати господаремна українській землі, носієм національноїсвідомості і самосвідомості, культури, захисником материзни і дідизни, оборонцемрідної Вітчизни.
Найвищіідеали української молоді, яка прагнетворчо продовжувати козацько-лицарськітрадиції, є незалежна демократична іправова, гуманістична і цивілізованаУкраїна, соборна і міцна українськанація, глибока духовність і високийдобробут рідного народу, консолідаціяпредставників усіх національностей, які складають українське суспільство.
Вишневецькийі Наливайко, Сагайдачний і Сірко, Хмельницький і Мазепа, Нечай і Кривоніс, Богун і Виговський, Дорошенко і Морозенко, Полуботок і Головатий, Гонта і Залізняк, Орлик і Калнишевський та багато іншихкозацьких гетьманів, кошових отаманів, полководців є високим взірцемЛюдини-Лицаря, ідеалом вірного служінняненьці Україні, національномудержавотворенню.
Глибокоусвідомлюючи негативні нашарування нанаціональному характері багатьохукраїнців, педагоги сучасної школи, виховники, батьки мають вести систематичнуроботу, спрямовану на творчий розвитоку сучасних умовах автентичногоукраїнського, зокрема козацько-лицарськогохарактеру і світогляду.
Формуванняв молоді національно-патріотичноїцілеспрямованості, організованості, вольовитості, мужності, дисциплінованостідопоможе багатьом позбутися відчуттянаціональної меншовартості, невіри всвої сили і можливості.
Чим ширшікола батьків, педагогів, громадськостібудуть залучатися до виконання цієїПрограми, виховної роботи з молодосічовиками, тим швидше буде знижуватисяв нашому суспільстві байдужість до доліУкраїни.
Козацько-лицарськийтип людини — це шевченківський типлюдини, який міцно укоренився в духовностіі бутті українців. Домінантна ідея такоїлюдини «Борітеся — поборете! Вам Богпомагає!» (Т.Шевченко). Така людина завждипрагне стати володарем становища, господарем землі, невпинно боротися доперемоги з лжетеоріями, ідеями, якіпослаблюють процеси національноговідродження, державотворення. Такалюдина всіма шляхами і засобами відеологічній, духовній сфері таконкретними і щоденними справаминаближає «апостолів правди і науки», національних законодавців «з новим іправедним законом» (Т.Шевченко). Козак- людина шевченківського типу відкидає«пристосування до чужої сили в Україні»(М.Шлемкевич) і утверджує себе як «господардомовитий по своїй хаті і по своїм полі»(І.Франко).
Лицарськийтип людини — один із найвищих ідеалівукраїнського народу, який утвердженийв нашій національній свідомості ісамосвідомості талантами, працею рукі зусиллям мозку Т.Шевченка і І.Франка, Лесі Українки, М.Гоголя, П.Куліша, Б.Грінченка і Б.Лепкого, Є.Маланюка, О.Ольжича і Олени Теліги, В.Симоненка іВ.Стуса, Д.Павличка і Ліни Костенко таін. Такий ідеал українця, громадянинанашої держави вчені і митці, політичні, державні і громадські діячі, психологиі педагоги, батьки мають наповнюватисучасним духовним змістом, конкретнимидержавотворчими справами.
Сучаснийкозацько-лицарський спосіб життявраховує, що боротьба з площини «вогнемі мечем» все більшою мірою переходитьу площину боротьби ідей — наукових, політичних, теорій, концепцій, духовнихцінностей, інформаційних технологійта практичних справ, конкретної дії, поведінки. Козацько-лицарська духовністьспрямовує практичну діяльність напідвищення добробуту українськогонароду, розвиток його культури, іншихсфер життя, державотворення.
Творчо, на сучасному рівні продовження козацькихподвижницьких традицій, наповнення їхзмістом лицарської духовності, патріотично-державницькими справами, шляхетною поведінкою спрямовуєпідростаючі покоління на вірне служіннярідному народу.
Козацькаідеологія кваліфікує забуття рідноїмови, культури свого народу, Батьківщинияк найтяжчий злочин. У військовий час, коли над Україною нависало чужоземнепоневолення, зрадників знищували. Цимсамим спрацьовували інстинкт самозбереженнянароду, ідея захисту його від переродженців, віровідступників, батькопродавців, яничарів. Нині їх «винищують» морально.
3. Ідеологічніі науково-теоретичні засади діяльності«Молодої Січі».
Безідейнігромадяни не виховуються в жодній країнісвіту. Наш народ, як і всі народи світу, споконвіку виховував підростаючіпокоління на ідеях, вартостях етноідеології, яка в умовах незалежної Українизбагачуються кращими здобуткамивітчизняної і зарубіжної науки.
Складовоючастиною української національноїідеології є козацько-лицарська ідеологія, в якій найвищий статус мають ідеї любовідо рідного народу, землі, Батьківщини, героїчної боротьби за її свободу і, вразі необхідності, жертовної діяльностів ім’я визволення рідного краю, побудовинаціональної держави.
Сучаснийдитячий, юнацький і молодіжний рух всебільшою мірою бере на своє озброєння, як дорогоцінну національну естафету, кращі козацько-лицарські ідеї, вартості, які плекалися і шліфувалися в безперервній, часто нерівній боротьбі з переважаючимиполітичними, військовими, агресивно-лженауковими силами ворогівнезалежності України. продолжение
--PAGE_BREAK--
Козацько-лицарськаідеологія – це система філософських, політичних, правових, економічних, моральних, релігійних, естетичних ідей, принципів, ідеалів, інших вартостей, покликаних захищати демократичний лад, волелюбні традиції предків, політичнийустрій України, її національну державність, органи самоврядування, правову систему, звичаєве право.
Козацько-лицарськаідеологія постійно формувала впідростаючих поколіннях стійкийхарактер, який не гнеться і не ламаєтьсяв небезпечних для життя умовах. Козацькасистема ідей утверджувала в серцях ідушах народу дух боротьби, ритмипереможних військових походів, жагувигнати ворога-загарбника, чужинців, щоб вони не ганьбили гідності і честіМатері-України.
Представникисучасного дитячого і молодіжного рухупереконуються в тому, що козаки мислилимасштабно, на високому рівні узагальненнявідомих ім. знань, народних і наукових, про взаємовідношення особистості інароду, особистості і держави, права іобов’язки, свободи і необхідності.
Продовжуючиі розвиваючи українську етнософію, козаки-любомудри, лицарі-інтелектуали, представники козацької старшинивикористовували скарби народної мудростіз метою глибокого усвідомлення законіврозвитку, становлення, розквіту ізанепаду держав, народів. Вони осмислювалисуперечності життя, полярність ідей таявищ, в яких відображалися, вконкретно-історичних умовах України, антитеза любові і ненависті, добра ізла, правди і кривди, краси і потворності, Бога і диявола.
Глибокіпочуття вартості української традиційноїродинності, заповіді наших предків, народної мудрості зберігали, як зіницюока, міцну українську родину, синівськулюбов до матері і батька, пошану добабусі і дідуся – ці ідеї займаютьвисокий статус в козацько-лицарськійідеології.
Національносвідома молодь прагне жити, працюватиі діяти, зміцнювати соборність нашогонароду, застосувати ідеї високої моралідуховної еліти народу, перевірені наскрижалях історії ідеями Божих Заповідей.
Козацькаідеологія, науково-теоретичні положення, які сприяють формуванню лицарськоїдуховності підростаючих поколінь, відображені в українському фольклорі, козацьких літописах, інших історичнихпам’ятках, в працях філософів, вітчизнянихмислителів Г.Сковороди, Т.Шевченка, М.Гоголя, П.Куліша, М.Грушевського, В.Липинського, Д.Донцова, В.Антоновича, В.Вернадського, Д.Чижевського та ін.
Вся історіянашого народу, його багатогранноїкультури, ідеології підтверджує, щоідеї Бога і України були вершинними вкозацько-лицарській ідеології.
Як свідчатьісторичні факти, козацько-лицарськаідеологія розглядала народ, націю, Батьківщину-Україну як найбільшуспільноту, цілісність, а кожну людину– як складову і найменшу їх частину.Цілісність, стійкість і соборністьнації залежить від того, чи усвідомлюєкожен її представник необхідністьзгуртованості в міцну духовну,ідейно-моральну спільноту.
Основукозацької ідеології складає багатограннийзміст таких фундаментальних понять, якБог, Україна, любов, віра, народ, воля, братство, перемога, людина, природа, держава та ін.
Козацькаідеологія ввібрала в себе краще, що булов ідейній скарбниці наших предків-дайбожичів, народному житті, філософії, християнськійрелігії.
Національносвідома молодь схвалює той стан речей, що, згідно з козацької ідеології, вкожної людини має бути більше обов’язків, ніж прав. Ідеї вищості потреб, інтересівнароду, нації, Батьківщини над потребамита інтересами окремої особи глибокообґрунтовувалися козацькою ідеологією, свідомістю.
Козацько-лицарськівартості, ідеї постійно живуть всвідомості і самосвідомості нашогонароду. Вони розкриваються в такихнародних висловах, крилатих виразах:
— Козак –душа правдива, красива і справедлива.
— ВідУкраїнського козацтва – до козацькоїУкраїни.
— Козацько-лицарськіідеї – від серця до серця, від душі додуші.
— Козацтво –рятівний феномен в історії України.
— Козацько-лицарськіідеї – це ідеї глибокого патріотизму, високої громадянськості і українськогодержавотворення.
— Наша високачесть і слава – міцна козацька держава.
Сучаснакозацько-лицарська ідеологія утверджуєпріоритетність загального громадського, загальнонаціонального, загальнодержавногов порівнянні з особистим, індивідуальним, приватним.
Багатограннадіяльність «Молодої Січі» ґрунтуєтьсяна методологічних, науково-теоретичнихзасадах, що лежать в основі народноїмудрості, народних знань про життя, закони його розвитку «Молода Січ»застосовує в своїй діяльності ідеї, положення, які складають вищі здобуткисучасної вітчизняної науки і культури.Широко використовуються також ідеї таположення зарубіжної науки, трансформованіна нашому культурному, духовному грунті.
Юні козакипізнають обґрунтовані наукою ідеїродинності, соборності народу, згуртованості нації, закони розвиткуособистості, формування її широкогокультурного кругозору, глибокоїдуховності. В основу своєї поведінки, побуту і діяльності вони кладутьфілософію волі, свободи і незалежностінації, держави, особи, любові доМатері-Природи, рідної землі.
Сучаснінауково-теоретичні засади «МолодоїСічі» включають у себе ідеї, положення, обґрунтовані в працях і діяльностівидатних вітчизняних мислителівЯ.Мудрого і В.Мономаха, Г.Сковороди іТ.Шевченка, М.Гоголя і П.Куліша, В.Антоновичаі М.Драгоманова, М.Грушевського іС.Петлюри, С.Єфремова і В.Вернадського, Д.Яворницького і Д.Чижевського та ін.Такі науково-теоретичні засади допомагаютькожному юному козакові ґрунтовноосмислювати багатющий життєвий досвідпращурів, розмаїте буття народу, йогодуховні скарби, глибоко замислюватисянад проблемами життя і смерті, вічностіі миттєвості, повноцінної активноїдіяльності, героїчного діяння в ім'янароду як антиподу тваринного животіннялюдей-манкуртів і яничарів іншихвідступників від гуманістичних, кришталево чистих і вічних традиційрідного народу.
Кожен член«Молодої Січі» у відповідності довікових особливостей, оволодіває іреалізує в своїй діяльності, поведінцікозацько-лицарську ідеологію, квінтесенціюякої складають ідеї глибокого патріотизмуі українського державотворення, вищіздобутки вітчизняної і зарубіжноїнауки.
4.Організаційно-педагогічні форми іосновні напрямки діяльності «МолодоїСічі».
«Молода Січ»має чітку організаційно-педагогічнуструктуру. Національно-патріотичне таінші види виховання дітей і молодіпочинаються в первинних осередках, якими є козацькі, січові братства, побратимства, товариства, рої, чоти, застави, десятки. Виховна роботапродовжується і поглиблюється в сотнях, куренях, кошах, полках, паланках та іншихкозацьких структурах. Такі осередки, структури створюються і діють за місцемпроживання, навчання і за інтересамиїхніх членів. Організовуються такожінші, передбачені Статутом «МолодоїСічі» козацькі, січові, дитячі, юнацькіі молодіжні об’єднання, структури: козацькі школи (вечірні, вечірньо-недільніта ін.), ліцеї, колегіуми, академії тауніверситети, школи для обдарованихдітей і молоді, інші навчально-виховнізаклади, студії, табори.
Перші осередки«Молодої Січі» створюються на підставіписьмових заяв дітей, підлітків і юнаків(незалежно від статі) за погодженнямсвоїх дій з уже функціонуючими структурами«Молодої Січі», їхніми керівними органамизгідно з відповідними положеннямиСтатуту.
У процесіорганізації діяльності первиннихосередків «Молодої Січі», підвищенняідейної, інтелектуальної, морально-психологічної і духовноїпідготовки її членів відбуваєтьсяпосвята в козаченята (лелінята), козачата(лелі), джури (дани) і молоді козаки(берегині).
Положенняцієї Програми набувають конкретноїпсихолого-педагогічної форми і втіленняу відповідності до вікових, психологічнихособливостей козаченят (дошкілля), козачат (молодший шкільний вік), джур(середній шкільний вік, підлітки) імолодих козаків (старший шкільний вік, юнаки).
«МолодаСіч» має свою атрибутику і символіку: прапор, емблему та інші відзнаки, передбачені її Статутом
Основнінапрямки діяльності «Молодої Січі»:
— вивчення і впровадження здоровогокозацького способу життя, зміцненняфізичного і духовного здоров’якожного козачати, джури і молодогокозака;
— вивченняісторії Українського козацтва, в томучислі Запорозької Січі;
— пізнаннякультури, духовності українськихкозаків, їхньої націотворчої ідержавотворчої діяльності;
— відродження, збереження і розвиток народних, зокремакозацьких, традицій, звичаїв, обрядіві ритуалів;
— оволодіннякозацькими видами єдиноборств, їхнімибойовими мистецтвами, психофізичне ідуховне загартування молоді і дітей;
— підготовкамолоді до служби в Збройних СилахУкраїни, вивчення досягнень вітчизняногоі зарубіжного військового мистецтвата науки, сучасних видів озброєння, самозахисту і оборони свячених рубежівБатьківщини-України.
У процесіформування високих козацьких лицарськихякостей, гуманістичної спрямованостіцілісної особистості патріота, громадянинаУкраїни пріоритетними є оздоровчо-спортивна, навчально-пізнавальна, морально-духовна, творчо-трудова, військово-патріотичнаі національно-державницька сферидіяльності. Козацька педагогіка напершому місці утверджує міцне козацькездоров’я і незламний лицарський духособистості, її любов і відданістьУкраїні, стійку життєву позиціюукраїнського патріота, громадянина-державотворця.
Батьки, вчителі, виховними, представникигромадськості цілеспрямовано формуютьгероїко-патріотичну систему почуттів,ідей, поглядів, переконань, ідеалівособистості, що складає серцевину їїнаціональної свідомості і самосвідомості.Вся багатогранна робота з козачатами, джурами і молодими козаками спрямовуєтьсяна пробудження і виховання в них любовідо героїчного чину, до Подвигу в ім’язміцнення незалежної держави та їїбезпеки, підвищення культури, поглибленнядуховності і підвищення добробутурідного народу. Кожен джура і молодийкозак мають глибоко усвідомлювати, щов будь-яку історичну епоху, зокрема і внашу, є місце для подвижницької діяльностіі героїзму, що кожен може стати НаціональнимГероєм України. продолжение
--PAGE_BREAK--
Поклик історіївимагає нині практичної реалізаціїідей українського державотворення, щоє найважливішою цариною дії козацькоїпедагогіки, лицарського виховання. Юнікозаки глибоко вивчають історіюукраїнської державності на тлієвропейського державотворення, зокремав Велику Козацьку добу, в періоднаціонально-визвольної революції1917-1920 років, а також у драматичні ітрагічні десятиліття радянськоїекспансії на Україні. Дослідно-пошуковаробота юних козаків спрямовується напізнання ними драматичного шляхуукраїнської нації, її державності вперіод комуно-більшовицького терору(голодомори, арешти, розстріли, геноцид, тюрми і табори Соловків, Сибіру та ін.).
Ціліснаособистість сучасного козака-лицаряформується в процесі багатогранної ісистематичної морально-духовної, навчально-виховної роботи, насампередтаких напрямків діяльності батьків, виховників, представниківгромадсько-педагогічних організаційі самих козачат, джур і молодих козаків:
1.Від козацьких секретів здоров’я, тіло виховання – до олімпійських вершин, перемог у місцевих і міжнароднихзмаганнях. У процесі реалізації цьогонапрямку діяльності в юних козаківпробуджуються і розвиваються природнізадатки, плекається міцне здоров’язасобами свіжого цілющого повітря, сонця, води і роси, перевіреними вікамирецептами, засобами народної медицини, козацької виховної мудрості. Увідповідності до вікових періодіввихованці займаються плаванням івеслуванням, стрільбою з лука та іншоїспортивної зброї, метанням диска ісписа, подолання різних природнихперешкод, іншими видами спортивнихзмагань, якими займалися козаки. Виконавціпрактично реалізують забуті і напівзабутісекрети козаків, зокрема характерників, щодо плекання свого здоров’я, довготривалоїтрудової життєдіяльності. Кожен козача, джура, молодий козак знаходять «свій»вид спортивних змагань, занять, в якихвін досягає значних успіхів, стаєлідером.
2. Козацькомуроду нема переводу. У вихованцівплекається любов до матері і батька, бабусі і дідуся, виховуються традиційніцінності української козацької родини.Діти вивчають своє родове дерево, шукаютьсвоїх предків козацького походження.Юні козаки переконуються в тому, щолюди, які належали до козацьких родин, мали, порівняно з іншими, вищу духовність, більшою мірою вболівали за громадські, загальноукраїнські справи. Членикозацьких осередків вивчають відомі, прославлені українські роди Забіл, Мазеп, Симиренків, Терещенків, Ханенків, Хмельницьких та ін., їхні родинні герби, заслуги перед народом, Батьківщиною. Вюних козаків формуються почуття гідностіі честі роду, бажання примножувати славусвого роду Добром, Правдою, Красою.Виховуються звички гордитися своїмродом, корисними для Вітчизни справамипідтверджувати свою приналежність доукраїнського козацтва.
3. Козацьканаша слава не вмре, не поляже. Вихованціглибоко пізнають історію рідного народу, зокрема українського козацтва, йогогероїчну, нерідко – нерівну і відчайдушнуідейну та військову боротьбу з численнимиворогами, чужоземними загарбниками.Осягаючи минуле козацтва, вони вивчаютьсамі себе, своїх дідів і прадідів, «хтоми, чиї сини, яких батьків, ким, за щозакуті» (Т.Шевченко). Юні козаки пізнаютьне лише військову доблесть козацтва вминулому, а й досягнуті ним національніпріоритети – ідейні, духовні, культурні, політичні, економічні, державницькі.Підлітки і юнаки вчаться розумітиукраїнське козацтво як рятівний феноменнашої нації і держави, здатнийвідроджуватися в будь-який історичнийперіод на новому рівні.
4.Плекати український Храм природи. Юнікозаки пізнають унікальність українськоїприроди, її флори і фауни в до козацькіі в козацькі часи. Помірність клімату, погідне і щедре осоння, масні чорноземи, безкраї придніпровські, причорноморськіта приазовські степи, вкриті лісами, буйною рослинністю, гори і долини, рікиі озера. Вони переконуються в тому, щорозкішна природа, м’якіландшафти благотворно впливають нанаціональний характер і світоглядукраїнців. В юних козаків формуєтьсяготовність зберігати прадавню живуприроду України, захищати її відруйнацьких впливів індустріалізації, урбанізації. Основними завданнями цьогонапрямку роботи є пробудження і вихованнялюбові до рідної природи, уміньпримножувати її багатство.
5. Культуру, науку і техніку – на службу нації, Україні. Робота спрямовується на вивченнявихованцями внеску представниківукраїнського козацтва в розвитоквітчизняної і зарубіжної науки, культурита техніки. Пізнання юними козакамизаконів і особливостей розвиткуукраїнської науки, культури і техніки.Формування в них любові до науково-пізнавальнихпроцесів, умінь власними зусиллямимозку і рук рухати вперед ці фундаментальнігалузі людського духу, суспільногожиття. Вивчення джерел, шляхів розвиткуукраїнської культури, науки, їхніхнайбільших представників: Г.Сковороди, Т.Шевченка, М.Костомарова, М.Драгоманова, П.Куліша, М.Грушевського, Д.Яворницького, Д.Донцова, В.Липинського, Д.Заболотного, Г.Ващенка та ін. Оволодіння духовнимбагатством рідної культури, а такожвнеску в розвиток культури національнихменшин України. Пізнання юними козакаминародного і професійного мистецтва.Практична діяльність вихованців, спрямована на вивчення і розвитоккобзарства, різьблення та інших видівнаціонального мистецтва.
6. Всеукраїнськатолока, особиста праця – тобі, ДержавнаУкраїно. Тут формуються уміння іготовність гармонійно поєднувати працюв інтересах особистості, родини ігромади, нації, держави. На базі пізнанняподвижницької трудової діяльностікозацтва у минулі століття, забезпеченняекономічного піднесення України вКозацьку добу виробляються якостігосподаря рідної землі, захисникаінтересів сучасного українськоговласника-патріота і державотворця. Юнікозаки переконуються в тому, що чесна, самовіддана праця громадян Українинарощує матеріальні блага, духовніцінності українського народу, сприяєгармонійному поєднанню особистих ізагальнонаціональних, загальнодержавнихінтересів. Вироблення в кожного юногогромадянина готовності і умінь, звичокпрацювати одноосібно і в колективі, реалізовувати себе у фізичній,інтелектуальній і духовній діяльностіна благо Батьківщини. Виробляєтьсяпереконаність у тому, що кожен громадянинмає утверджувати себе в професійній, громадській, культурній і політичнійдіяльності.
7.Козацькими шляхами – до висот українськоїдуховності. Завдяки цілеспрямованоїдіяльності батьків, вчителів, громадськостівихованці переконуються в тому, щолицарська духовність — одна з найвищихланок національної духовності, щолицарська мораль — один із вищих щаблівнаціональної і вселюдської моралі. Наміцних національних підвалинах, науковомугрунті, козацько-лицарських традиціяхформується гуманістична мораль, силаволі і сила духу підлітків і юнаків. Нависоких взірцях з різних сфержиттєдіяльності українського козацтва, його еліти вони успішно оволодіваютьосновами козацької ідеології, філософії, психології і світогляду. Юні козакиглибоко усвідомлюють, що в багатьохукраїнських громадян мають місценашарування на їхньому характері ісвітогляді (почуття меншовартості, неповага до рідної мови і культуритощо), від яких необхідно звільнятися.Козацько-лицарська духовність молодівизначає її стійку державотворчупозицію, патріотичну спрямованістьдіяльності.
8.Любіть Україну, як Сонце, любіть. Всівиди діяльності «Молодої Січі»спрямовуються на пробудження в кожногоюного козака любові до рідного дому, вулиці, батьківського краю. Любов доматеризни і дідизни, Вітчизни нашихпращурів, витязів-язичників ікозаків-лицарів, які були сонцепоклонниками(в прямому і переносному значенні цьогослова) надихають сучасну молодь насинівське служіння Батьківщині-Україні.Розкриття дітям, підліткам і юнакамкраси калинової і вишневої України, високої народної, козацької естетикисприяє тому, що в них виховуються глибокіпочуття прекрасного, яке вони починаютьпрактично утверджувати. Вся історіязапорозького козацтва переконує молодьу тому, що синівська любов до Батьківщини- це насамперед справи, діяльність, якіпримножують її матеріальні і духовніблага, вдосконалюють громадське життя.
9.В душі і серці кожного із нас — СоборнаУкраїна. На численних прикладах з історіїУкраїни в кожного члена «Молодої Січі»формується історична пам’ять, національна свідомість і самосвідомість.На підставі багатьох культурно-історичнихфактів, вивчення української національноїкультури, характеру, світогляду вонипізнають своє етнічне коріння, визначаютьсвою національну ідентичність. Юнікозаки проймаються почуттям єдності зусіма краянами, співвітчизниками — представниками різних національностей.Джури і молоді козаки усвідомлюють, щоформування в собі націотворчих ідержавотворчих якостей зміцнює соборністьнашого народу. Вони переконуються втому, що поглиблення державотворчихпроцесів, згуртованості українськоїетнічної і полі етнічної нації має статисмислом життя кожного громадянинаУкраїни.
10.Рідну Батьківщину-Україну захищайпо-лицарському, до загину. Тут формуєтьсяготовність та уміння захищати свійрідний край, рідну мову, культуру відтих, хто зазіхатиме на суверенністьУкраїни, на її національні святині, порушує національну рівноправність.Юні козаки оволодівають такими поняттями, як патріотизм, націоналізм, національнаідентичність, рідна духовність, українськедержавотворення, глибоко розуміють, щотаке космополітизм, шовінізм, ідейнаборотьба та ін. Вони готують себепсихологічно, теоретично і практичнодо захисту рідної духовності, ідей свогонароду, геніального положення «В своїйхаті своя правда і сила, і воля»(Т.Шевченко). Юні козаки набувають уміньспростовувати ідеї, фальшивки всілякихнедоброзичливців, упереджено, а то йвороже настроєних до вимріяної в віках, вибореної в змаганнях із радянськимтоталітаризмом нашої незалежності, викриватимуть підступи великодержавнихросійських шовіністів, комуно-імперськихсил, космополітів тощо. Члени «МолодоїСічі» відчувають себе відповідальнимиперед легіонами борців за омиту їхньоюкров’ю свободу інезалежність України. Юні козакиготуються, в разі необхідності, давативідсіч будь-яким політичним і міліарнимсилам, які прагнутимуть повернутиколоніальні чи напівколоніальні часидля нашого народу.
«МолодаСіч» постійно взаємодіє з державнимиорганами, установами, владними структурами, громадськими, зокрема дитячими, юнацькимиі молодіжними, організаціями таоб’єднаннями, які стоятьна державницьких, демократичних ігуманістичних засадах.
«Молода Січ»творчо співпрацює з родинами, представникамигромадськості, різноманітних установ, закладів, інших інституцій, знаціонально-патріотичними, демократичнимисилами.
Керівніоргани, представники «Молодої Січі»налагоджують творчі контакти з Українськимкозацтвом, Інститутом українознавстваНаціонального університету ім…М.Драгоманова, іншими науковими, навчально-виховними закладами з метоюотримання науково-теоретичної, методичноїі організаційно-педагогічної допомоги.
Творчаспівпраця з Академією педагогічнихнаук України, міністерством освітиУкраїни, Міністерством молоді і спорту, Міністерством України у справах сім’їта молоді має стати одним із приоритетнихнапрямків діяльності «Молодої Січі».
«Молода Січ»налагоджує тісні зв’язки з зарубіжними, міжнародними дитячими, юнацькими імолодіжними організаціями та об’єднаннями, українською діаспорою з метою підвищенняміжнародного авторитету України, взаємообміну досвідом роботи, зміцненнясвітового молодіжного руху.
«Молода Січ»розгортає широку просвітницьку, культурологічну, освітньо-виховну, видавничу діяльність, спрямовану напоширення серед народу, зокрема дітейі молоді, українознавчих знань, відомостейпро національні пріоритети, державотворчумісію Українського к5озацтва, здобуткивітчизняної і зарубіжної культури танауки.
Постійноздійснюється робота по використаннюкоштів та майна, які є у власності«Молодої Січі», для реалізації статутноїдіяльності, виконання завдань організації.
5. Шляхи іметоди формування козацько-лицарськоїдуховності в членів «Молодої Січі».
Вихованнямолодосічовиків здійснюється шляхамипробудження і утвердження в їхніх серцяхі душах почуття задоволення і радості, високого настрою, відчуття, переживанняі розуміння добра і краси, правди ісправедливості, злагоди і ладу у всьому, дисципліни і порядку. Різноманітнимизасобами створюється психологічнийкомфорт, радісне, щасливе самопочуття, життєстверджуючий оптимізм, членів«Молодої Січі». В повсякденне життя, побут і дозвілля козачат, джур, молодихкозаків, діяльність їхніх гуртків, куренів, кошів, паланок впроваджуютьсяелементи козацько-лицарської романтикиі символіки, піднесеності і урочистості,ігри і забави. продолжение
--PAGE_BREAK--
В кожногомолодосічовика пробуджується івиховується прагнення в чомусь хорошомубути першим, однім із лідерів, мативеликі успіхи: в зміцненні здоров’я, трудовій патріотичній діяльності, спортивних заняттях, пошуковійукраїнознавчій роботі, козацько-військовомувишколі та ін.
Необхідноорганізовувати постійне вивчення юнимикозаками програм, концепцій, підручників, посібників, інших матеріалів з проблемукраїнознавства, написаних академікомАЕ ВШ України, лауреатом міжнародноїпремії ім. Й.Гердера, директором інститутуукраїнознавства Національногоуніверситету ім. Тараса ШевченкаП.П.Кононенком, а також творчим колективомцього інституту.
Шляхи і методироботи з вихованцями спрямовуються нарозкриття змісту, основних ідей, цінностейкозацько-лицарської свідомості ісамосвідомості, духовності, на формуваннякозацько-лицарського способу життя.
Кожен юнийкозак систематично виховує в собі якостіКодексу лицарської честі:
— любов добатьків, вірність у побратимстві, дружбі, коханні, товаришуванні, ставленні доБатьківщини, рідного народу, держави;
— готовністьтурбуватися про молодших і немічних, зокрема дітей, літніх людей, людейпохилого віку, хворих та інвалідів;
— підкресленошанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;
— непохитнавірність ідеям, принципам народноїморалі, національним і загальнолюдськимцінностям;
— відстоюваннясвободи і волі особистості, народу, держави, соборності українських земель,єдності всіх українців;
— прагнення робити пожертвування набудівництво храмів, навчально-виховнихзакладів, просвітних установ, пам’ятокісторії та культури;
— готовністьпроявляти принциповість і непримиренністьдо зла, аморальності і наступальностіу боротьбі з ними;
— здатністьцілеспрямовано і систематично розвиватисвої фізичні і духовні сили, непохитнусилу волі і непоборну силу духу, можливостісвого організму займатися самопізнаннямі самовдосконаленням;
— захист іреалізація свого права бути господаремна рідній землі, володарем національнихбагатств, готовність нікому не даватина поталу своєї материзни і дідизни;
— прагненнязробити якнайбільший особистий внесоку підвищення добробуту рідного народу, його духовного і матеріального рівня.
Різноманітнішляхи, форми і методи роботи змолодосічовиками спрямовуються навиховання в них якостей кодексу лицарськоїзвитяги:
— здатністьвідстоювати в будь-яких обставинахжиття рідну мову, культуру, мистецтво, духовні традиції, гідність і гордістьсвого та інших народів;- уміння доводитинаукову неспроможність ворожих ідей ітеорій, спрямованих на приглумленнянаціональної свідомості і самосвідомості, послаблення Української держави;
— нехтуваннянебезпекою, коли справа стосуєтьсяжиття рідних, побратимів, друзів, доліМатері-України;
— презирствоі ненависть до ворогів України, прагненняне допустити в рідному краї засиллячужинців у будь-якій сфері;
— героїзм, подвижництво в творчій праціі в бою в ім’я свободи інезалежності України;
— готовністьборотися до загину за волю, честь і славуУкраїни.
Кожен юнийкозак береже, як найдорожчі національнівартості, і не зраджує духовні заповідіволелюбних дідів і «славних прадідіввеликих» (Т.Шевченко):
Молисьсвоїм богам, і ти станеш володарем світу(Молись своєму Богу, а не чужим богам).
Бог і Україна- наш стяг і клич, надія і дія.
Вірав свої сили, українську громаду переможевсі труднощі і зраду.
Люби і знайсвій рідний козацький край.
Шануй лад, злагоду і згоду — буде щастя рідногонароду.
Люби батька, матір і родину — будеш мати міцну Україну.
Плекай в собідуховний храм — Духовну Січ.
Наша гідність, честь і слава — міцна козацька держава.
Стався доінших людей так, як би ти хотів, щоб вониставилися до тебе.
Свою Українузахищай по-лицарському до загину.
В процесірозвитку дитячого, юнацького і молодіжногоруху на козацько-лицарських традиціяхзастосовуються різноманітні і ефективніформи та методи роботи, які забезпечуютьпоглиблення державотворчих процесів, активну участь кожного члена «МолодоїСічі» в громадській роботі, демократичнійі гуманістичній політичній діяльностінашої держави.
Організовуєтьсядослідно-пошукова робота юних козаківна теми «Жили собі запорожці та й наЗапоріжжі», «Запорозькі козаки-характерники»,«Гей, ви, хлопці, славні запорожці», «Впохід сурмлять козацькі сурми». Інтересдо історії козацтва пробуджуютьвікторини, змагання «Хто переможе?»,«Далі, швидше, вище», «Хто найспритнішийі найсильніший?» та ін.
Формуваннюв молодосічовиків національної свідомостіі самосвідомості, історичної пам’ятісприяє проведення на козацьку тематикуранків, конкурсів козацьких любомудрів, лицарських турнірів, заочних мандрівокна теми «Українські національні кольорі»,«Національні образи і символи»,«Самобутність народного мистецтва»,«Чари писанкарства», «Краса українськихрушників».
Високу виховнуефективність мають години духовногоспілкування, уроки Козацької Слави, Доблесті і Звитяги, національної Гідностіі Честі, а також свята калини, Деньукраїнської зброї, визначні дати іювілеї, що стосуються історії нашогонароду, українського лицарства.
Високогостатусу набувають козацько-старшинські, українські великосвітські бенкети, наяких джури і молоді козаки пізнаютьідеологію, культуру, політику, стратегіювизвольних змагань, стилі в мистецтвіі наукові течії в історії України. Тутвони оволодівають умінням брати участьу державотворчих процесах сьогодення, навчаються шляхетності, ґречності, етики поведінки в громадському житті.
Пліднимипідходами в національно-патріотичномузагартуванні молодосічовиків єзастосування проблемності, дискусійності, творчого обміну ідеями, думками в процесівивчення життєдіяльності українськихдержавотворців — П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи, І.Виговського, теоретиків і керівників визвольнихзмагань нашого народу на початку і всередині ХХ століття — М.Міхновського, В.Липинського, Д.Донцова, Ю.Липи, М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, Є.Коновальця, А.Мельника, Р.Шухевича та ін.
Молодісічовики збирають матеріали для художніхі наукових творів на теми «Козацькаісторія краю», «Козацькі сторінкигероїчного минулого рідного краю», «Хтоми? Яких предків діти?», «Трипільськакультура і духовність наших пращурів»,«Оріяна, Оранта, Київська Русь і Козацькадержава», тощо.
Вивченняюними козаками військового мистецтва, козацько-лицарської героїки в процесіпроведення бесід, творчих діалогів, диспутів і дискусій на теми «За що мирізались з ордами?», «За що скородилисписами московські ребра?» (Т.Шевченко),«Змагання з польськими загарбникамиза самостійну Україну», «Україна міжПольщею і Росією», «Так дай же рукукозакові і серце чистеє подай» (Т.Шевченко)та ін.
Застосуванняісторичного підходу, методів порівняння, зіставлення культурно-історичних фактівпід час вивчення ідейно-духовногосимволічного змісту тризуба — ДержавногоГерба України, Державного ПрапораУкраїни, козацьких прапорів, гербів,інших символів (булави, бунчука та ін.), прапорів і символіки молодіжнихорганізацій «Соколів», «Січей», «Лугів», перших десятиліть ХХ століття, а такожукраїнських січових стрільців, вояківОУН-УПА, які продовжували волелюбнікозацькі традиції.
Велике виховнезначення мають наукові, науково-практичніконференції на теми «Світогляд українців: умови і шляхи формування, основні ідейніпідвалини», «Український козацькийхарактер і мистецтво», «Козацтво вмистецтві», «Українознавство: шляхи іперспективи розвитку», «Козацько-лицарськадуховність: умови формування і шляхирозвитку» та ін.
З метоюзміцнення наступності і спадкоємностіпоколінь, усвідомлення молоддю перспективрозвитку Українського козацтвапроводяться зустрічі з його представниками- гетьманом, головним отаманом, іншимипредставниками генеральної і крайовоїстаршини, поважними козаками та діячаминауки (істориками, педагогами, психологами, етнологами тощо), які вивчають козацькуісторію, духовність, фольклор, мистецтвоі т. ін., з письменниками, які пишуть накозацькі теми, бандуристами — виконавцямикозацьких пісень і дум і так далі.
В діяльностідитячих і юнацьких козацьких осередківшироко застосовуються козацькі забави,ігри — сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні,ігри-інсценівки, драматизації ітеатралізації, вертепні дійства.
Прикметноюознакою нашого сьогодення є створенняв різних регіонах України козацькихшкіл, які працюють за спеціальнимипрограмами, рясно наснаженими козацькоютематикою, змістом. Це й історичнийматеріал (історія виникнення й історичногобуття українського козацтва, козацьківійни за визволення рідного краю відчужоземних загарбників, літопискозацького героїзму й звитяги). Це йкозацький фольклор — легенди, перекази, пісні та думи тощо. Це й літературнітвори (романи, повісті, п’єси, поезії тощо) на козацькі теми. Те ж самекартини художників, музичні творикомпозиторів і таке інше. Козацькі школипотребують відповідних навчальнихпосібників, підручників, хрестоматійтощо. Така навчальна література почастивже створена, але цю роботу требапродовжити. продолжение
--PAGE_BREAK--
Виникає такожпотреба в складанні і надрукуваннікозацьких хрестоматій, читанок, посібниківз козацького краєзнавства та іншоїнаукової, науково-методичної літератури, яка стане могутнім засобомкозацько-лицарського загартуванняпідростаючих поколінь.
Внаш час відроджується прекрасна традиціядитячих і юнацьких організацій — СвятоСічі, яке має стати однією з найбільшихурочистостей юних козаків. Свято Січі(за місцем проживання, навчання, а такожшкільної, сільської, міської, крайової)є демонстрацією певних досягнень молодихсічовиків, їхніх успіхів в оволодіннікозацько-спортивними мистецтвом, видамикозацьких єдиноборств та ін.
На завершенніцієї Програми слід висловити впевненість, що ця національно-патріотична організаціямолодого покоління українського народууспішно виконає свою історичну місію- одживлення й гартування в юних душахмогутнього прадавнього і творчоосучасненого козацького духу — на благоісторичної справи державного, національногой духовного відродження народу НезалежноїУкраїни.
Ризикицього етапу:це надзвичайнозагрозливий період, під кінець якогошкола могла потрапити в «інноваційнуяму» (так називають різке погіршеннярезультатів роботи).
Навчальнийзаклад все ще працював «в ручномурежимі», але вже запустилися механізмисамоорганізації. На цьому етапі “грау демократію” була вкрай небезпечною, були потрібні сильні вольові рішенняз тим, щоб “романтики” змогли стати“творцями”.
Та чи неголовним ризиком була загроза розчарування, втрати ентузіазму першопроходців тапослаблення віри в успіх “нашоїбезнадійної справи”.
Мояроль як керівника на цьому етапі: концентруючи владу в своїх руках, янамагався досягти перелому в роботі зтим, щоб від організаційного хаосупершого етапу становлення школикозацько-лицарського виховання перейтидо системного управління процесом їїрозвитку.
Нацьому етапі я діяв за принципом: школа– це я. Ніхто, крім мене, не мав чіткогобачення перспективи і ніхто не мігзробити значної частини поточної роботи(“Усе доводиться робити самому!”). Тожце — етап каторжної роботи керівника, яка часто не знаходить ні належноїоцінки “зверху”, ні елементарноївдячності “знизу”.
4 етап.Організаційно-прогнозуючий.
Це “зорянийчас” Адамівської школи козацько-лицарськоговиховання, який настав після закріпленняперших успіхів і подолання “інноваційноїями”. З’явилася окриленість успіхом, яка надихала педагогічний персоналякомога краще робити все, що треба, йнавіть більше, ніж треба.
На цьомуетапі для амбітно зростаючої шкільноїорганізації неможливого не було.
Було досягнуторозумний баланс між консерватизмом ідинамізмом, встановилася хитка рівновагаміж консерваторами й новаторами.
Системнадиференціація та індивідуалізаціянавчання.
Посібник“Форми, методи, прийоми козацько-лицарськоговиховання”.
А.НАПРЯМКИ
Ціліснуособистість сучасного козака-лицарями формуємо в результаті багатогранноїнавчально-виховної роботи, насампередтаких напрямків діяльності батьків, учителів, вихователів, представниківгромадських організацій (зокрема, Українського козацтва):
Блок1. Культура тіловиховання.
1.Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин.Працюючи в цьому напрямку, ми плекаємоу кожного юного козака міцне здоров’я, загартовуємо тіло і дух, формуємо уміннядосягати перемог на спортивних іграх.
2. РіднуУкраїну захищай по-лицарському, дозагину. Тут формуємо уміння захищатирідну мову, культуру, землю, готовністьспростовувати теоретичні ідеї, фальшивкивсіляких недоброзичливців, людейпо-ворожему настроєних до нашоїнезалежності.
Досліджуємоі практично відроджуємо військово-спортивнемистецтво наших пращурів: верховоїїзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, подолання природних перешкод, кермуваннячовном під веслами та вітрилами, різнихвидів боротьби та протиборств, в т.ч.бойового гопака, козацького багатоборства.
БлокІІ. Духовна культура.
3. Козацькомуроду – нема переводу. В процесі реалізаціїзавдань цього напрямку роботи виховуємов юних козаків родинні цінності, повагудо свого роду, бажання примножуватийого славу Добром, Правдою, Красою.
Організовуємодослідження кожним юним та молодимкозаком, класними загонами славноїісторії українського козацтва – відйого зародження до зміцнення в епохуП.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.
Організовуємовивчення героїчного життя, подвижницькоїдіяльності, високого військовогомистецтва керівників повстань отаманівС.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича,І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка. Допомагаємо козачатамвиконувати конкретну програму вивченнякозацького визвольного руху, козацькогокраєзнавства, туризму та екскурсійкозацькими шляхами, пошук козацькихмогил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам’ятних знаків, вивченнямолоддю козацьких родоводів під гаслом„Шукай, козак, свій родовід!”
4. ЛюбітьУкраїну, як сонце любіть. Продовжуючипатріотичні традиції, звичаї нашихпращурів-язичників, які булисонцепоклонниками, і віруючих козаків, ми навчаємо кожного молодого козака ікозачку палко і ніжно, самовідданолюбити свою калинову, вишневу країну, по-синівському служити їй кориснимисправами.
5.Козацькими шляхами – до висот українськоїдуховності. Тут на міцному науковомугрунті, культурно-історичних традиціяхкозацтва формуємо високу мораль, силуволі і силу духу підлітків і юнаків.Допомагаємо їм оволодіти основамиукраїнської козацької філософії,ідеології, психології, національногохарактеру і світогляду.
Допомагаємовідроджувати козацькі мистецькі традиціїкобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки, іконопису. Допомагаємовивчати і застосувати на практицікозацькі знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.
Проводимоіндивідуальну, групову, масовукультурно-просвітницьку роботу, спрямовану на те, щоб кожен учень – членкозацького осередку займався самопізнаннямі саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібностіі фізичні можливості, пізнавав сутністьй особливості козацької ідеології(філософії, світогляду, моралі, етики, естетики, характеру, правосвідомості).Проводимо кваліфікаційні конкурси, олімпіади, змагання з різних напрямківрозвитку здібностей учнів.
Розбудованезалежної України, осягнення нею вмайбутньому в багатьох галузях життясвітового рівня розвитку неможливо безпізнання і творчого відродженнянаціонально-духовних пластів минулого(зокрема, козацької духовності). Пізнанняїї ідейно-морального, виховного потенціалумає вирішальне значення у формуваннівільної, з стійкими морально-вольовимиякостями, силою духу особистості.
Українськакозацька духовність – це історичносформована система духовних багатствлицарської верстви рідного народу, якавиробила і в своєму бутті, способі життявідобразила найвищі цінності цьогонаціональної душі, філософії, світогляду, характеру, моралі, естетики, правосвідомості,ідеології, — у цьому понятті українецьрозкривається як активний діяч історіїсвого народу, господар рідної землі ідержави, володар, охоронець, примножувачнаціональних матеріальних і духовнихбагатств.
Нинінам потрібен у громадському, шкільномуі родинному житті культ лицарства, духовних багатств козацтва. Лицарськийдух не дасть нудити багатьом людям удуховній ницості, історичномубезпам’ятстві.
В діяльностікозачат прищеплюється козацько-лицарськадуховність, зміст якої складають:
а). Духовнежиття козаків – синівська любов доМатері-України, землі-годувальниці, рідного краю, заповітів батьків і дідів, материнської мови, рідної культури,історії та ненависть до всього чужого, ворожого, що заважало жити на своїйземлі і було спрямовано на гальмуванняі нищення людського в людині (гармоніялюбові і ненависті);
права,“вольності” козаків, право власності(на землю, скот, реманент), ідеї власності, здобутої своїми руками, кмітливістю іпідприємницькою думкою;
ідея Бога якзахисника народу, України; лицарі святоберегли віру батьків і дідів, духовніздобутки предків.
б). Козацькафілософія – козаки обґрунтували волюлюдини як головний дар життя, її природнеправо на свободу і незалежність, найвищимицінностями вважали людину, народ, національну державу; продолжение
--PAGE_BREAK--
кожна людина– складова частина народу, нації;
стійкість іцілісність, соборність нації залежитьвід того, чи усвідомлює кожен їїпредставник необхідність згуртованостів міцну духовну спільноту.
в). Козацькийсвітогляд – провідними були ідеї Бога, України-Батьківщини, свободи особистостіі волі народу, збереження спадщинипредків, їхньої духовності, переконанняв торжестві народної правди, перемогидобра над злом, ідеали незалежностіУкраїни;
уявлення, погляди на підступництво і зраду, наміщанське животіння, на пасивне очікуваннядобра, коли зло саме зникне, на байдужістьдо долі України як на гріхи людей; зрадувважали найтяжчим злочином передтовариством, народом, своєю державою, Богом;
козакиплекали, культували ідеали братства, побратимства, згуртованості і єдностілюдей для досягнення шляхетних цілей
г). Козацькийхарактер – почуття багатства, емоційнанаснага, внутрішня невичерпна енергія;
високашляхетність і порядність, кмітливістьі дотепність, підприємливість іпрактичність, стійкість і незламністьу боротьбі з ворогами, безкомпромісністьі твердість у відстоюванні правди ісправедливості;
ніжністьу ставленні до добрих людей, братерськалюбов до друзів і товариства, глибокапошана до громади, вірність своємуобов’язку захищати ріднуземлю, співчуття до всіх знедолених, милосердя до тих, хто його потребує;
постійнаготовність до боротьби за волю рідногокраю, за свою незалежну державу, устремління до високих ідеалів, жаданнябудувати демократичний державнийустрій, давати лад у громадському житті, утверджувати гуманні стосунки міжлюдьми.
д). Козацькамораль – шляхетне ставлення до людини;
батьківськатурбота про підростаюче покоління, глибока пошана до літніх і старшихлюдей, палка і всепереможна любов дорідної землі, героїзм у захисті інтересіврідного народу, надання допомоги усімслабим, скривдженими і знедоленим, нетерпиме ставлення до зла і несправедливостів будь-якій формі, надзвичайна скромність, висока краса вчинків і миротворча місіяв житті;
глибокалюдяність, діяльна доброта, милосердя;
жертовністьяк здатність поступитися власнимдобробутом, навіть віддати життя в ім’яперемоги добра над злом, торжествакозацької правди.
е). Козацькаестетика – культ краси людини, їїфізичної і духовної досконалості.
ж).Козацька правосвідомість – виборністьорганів козацького самоврядування, утвердження демократичних основукраїнської держави, гуманістичнїзасади громадського життя;
КонституціяПилипа Орлика.
з). Козацькаідеологія – захист демократичноголаду, політичного устрою України, їїсамостійності і державності, органівсамоврядування, інтересів козацькогостану, всього народу;
захист прав, привілеїв, здобутих козаками в боротьбіз ворогами;
будівництвоправової держави, звільнення своєїземлі від будь-яких агресорів, чужоземнихзайд;
вищістьінтересів народу, нації, Вітчизни, щоперебуває в смертельній небезпеці, надінтересами окремої особистості;
цілісністьнації, власної держави, їх верховенство, пріоритетність перед вузькоегоїстичнимипотребами людини чи групи людей;
необхідністьборотьби з порушниками українськоїзаконності, політичними течіями талжетеоріями, ворожими рідному народу, його державності;
ВеликаКозацька Слава.
БлокІІІ. Культура предметної діяльності.
6. Плекатиукраїнський храм природи. Основнимизавданнями цього напрямку роботи зюними козаками ми вважаємо формуванняв них любові до рідної природи, готовностіі уміння берегти і примножувати їїбагатства, красу.
Разом зкозачатами вивчаємо екологічне становищев регіоні та беремо участь у заходах зметою його покращання.
7. Всеукраїнськатолока, особиста праця – тобі, ДержавнаУкраїна. Тут засобами козацької педагогікими формуємо якості господаря рідноїземлі, державну позицію та інтересиукраїнського власника, який чесною ісамовідданою працею нарощуватимематеріальні блага, духовні цінностірідного народу, гармонійно поєднуватимеособисті і загальнонаціональні потреби.
Допомагаємопізнавати і досліджувати, а такожвідроджувати традиції козаків як мудриххліборобів, умілих орачів, господарівземлі: прилучаємо козачат до організаціїі ведення фермерських господарств, створення госпрозрахункових трудовихоб’єднань, майстерень, малих підприємств, асоціацій, організації взірцевихмолодіжно-козацьких господарств різногопрофілю.
Допомагаємовідроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво, ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахування.
8. Науку ітехніку – на службу нації, Україні.Роботу тут спрямовуємо на пізнаннявихованцями законів розвитку науки ітехніки, формування любові донауково-пізнавальних процесів, уміннявласними зусиллями свого мозку і рукрухати вперед ці фундаментальні галузісуспільного життя.
Допомагаємокозачатам вивчати сучасні види техніки,інформаційної та електронної обчислювальноїмашинної технології і організаціїособистої та спільної творчої діяльності, зокрема: радіозв’язок, теле-радіоконструювання, теле-радіомоделізм, системи електронноїавтоматики, судномоделізм, морськасправа, авіамоделізм, автомобільна татракторна справа, радіо моделювання.
БлокІУ. Соціальна культура.
9. В душі ісерці кожного із нас – Соборна Україна.Зміст і методику роботи в цьому напрямкуспрямовуємо на вироблення в юних козачатдержавотворчих і націотворчих якостей.Працюємо над тим, щоб зміцненнянаціональної держави, поглибленнязгуртованості нації стало смислом життякожного громадянина України.
10. Козацьканаша слава не вмре, не поляже. Разом знашими вихованцями – молодими козаками– глибоко пізнаємо історію українськогокозацтва, досягнуті ним національніпріоритети – ідейні, політичні, наукові, культурні і державотворчі.
Поширюємосеред учнів та молоді знання про козацькийнаціональний визвольний рух, про заслугикозаків у боротьбі з чужоземнимизагарбниками.
Вивчаємоматеріали:
історичнідокументи (козацькі літописи);
історичніпраці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, В.Крип’якевича, А.Опановича;
художнітвори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепського, поетів В.Симоненка, Л.Костенка, І.Драча, Д.Павличка.
Б.ФОРМИ
У роботі зкозацько-лицарського виховання мивикористовуємо такі основні формироботи:
1.Робота в школі: а). Класна,
б).Позакласна.
2. Позашкільнаробота.
Класна роботаз козацько-лицарського вихованняпроводиться нами за рахунок варіативноїчастини навчального плану з основнихдисциплін козацько-лицарського виховання.
Позакласнаробота з козацько-лицарського вихованняпроводиться нами за рахунок годингуртків, у формі Козацької республіки(одна з форм самоврядування учнівськогоколективу) і класних козацьких загонів.
Позашкільнаробота з козацько-лицарського вихованняпроводиться нами у формі діяльностідитячо-юнацькій організації „МолодаСіч” під патронатом паланкового тамісцевого осередків Українськогокозацтва. продолжение
--PAGE_BREAK--
В.МЕТОДИ, ПРИЙОМИ
І.Родинно-дошкільне виховання козаченятита леліяти (дошкільнята).
Родинно-дошкільневиховання здійснюємо через роботу збатьками дошкільнят та введеннямспеціальних курсів до програм дитячогосадка:
а) застосовуємоідеї, методи і прийоми народної педагогіки.Мати і батько, всі рідні в родинномувихованні застосовують милозвучну імелодійну, співучу рідну мову, фольклор.Рідне довкілля, зміст, форми і методивиховання створюють етнічне середовище, яке сприяє пробудженню природнихзадатків дітей. В таких умовах починаєформуватися український характер ісвітогляд особистості;
б) виховуємонародними засобами глибокі родинніпочуття, цінності, любов до Матері іБатька, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, України-Батьківщини;
в) пробуджуємоі виховуємо глибоку радість, впевненістьдитини в найбільшій радості життя:„Мамо, тато і я – це моя сім’я”;
г) розповідаємодітям міфи про походження землі, життяна ній, українців, України, стольногограду Києва, козаків. Розповідаємо міфиі легенди про Око, Першоптаха, ПершогоБога Сокола, Дуба-Стародуба, Сварога, Дажбога, перуна;
д) створюємов уяві дітей привабливі образи героївказок і легенд, пісень, колядок і щедрівок– образи богатирів, витязів, лицарів.У спілкуванні з матір’ю, батьком, працівниками дитячого садка, в ігровійдіяльності діти захоплюються мужністюі відвагою, силою і розумом козаків –борців за свободу людини, волю України;
е) допомагаємодітям у процесі бесід, ігор, вертепнихдійств, драматизації, участі в дотриманнітрадицій і звичаїв народного календаряпід керівництвом батьків, вихователівзасвоїти зміст і дух козацько-лицарськогожиття. Під час художніх занять, вивченнявіршів, розучування пісень, загадок, колядок і щедрівок, народних дитячихтанців діти пізнають елементи історії, культури, художнього і військовогомистецтва українських козаків;
є) розкриваємов процесі відзначення дат, урочистостей, свят народного календаря, любов козаківдо рідної землі, Матері-України;
ж) ознайомлюємодітей з українськими етнічними, національними символами – білою хатою, калиною, вербою, тополею, лелекою, соняшником;
з) здійснюємопосвяту бажаючих дітей у козаченята.Здійснюємо виховання козаченят шляхомпробудження і утвердження в серці ідуші радості і задоволення, сміху івеселощів, відчуття і розуміння красиі добра, порядку і дисципліни, ладу вусьому;
і) проводимобесіди, розповіді на теми „Ми малята –козаченята”, „Зростаємо здоровими ідужими”, „Козацькому роду нема переводу”,„Козаки-вояки, оборонці України”.Проводимо ігри з ходьбою, бігом, рівновагою, козацькі забави на теми„Біжіть до жовто-блакитного прапора”,„Знайди кольори прапора України”,„Знайди свій будинок”, „Вгадай, де бувкозак”, „Де тут козак, а де злі люди, недруги козаків”. Застосовуємосюжетно-рольові, конструктивно-будівельніігри, ігри-інсценіровки, драматизаціюі театралізацію;
й) пробуджуємоі виховуємо у козаченят бажання у чомусьхорошому бути першими, лідерами. Виховуємов кожного з них почуття власної гідності, віри в свої сили, можливості;
к) сприяємозасвоєнню козаченятами елементівнародної астрономії, біології, медицини, кулінарії;
л) виховуємоу кожного козаченяти бажання, уміння інавичок дотримуватися в житті і поведінцілицарських правил:
— старайсябути добрим і чесним, справедливим іправдивим, красивим;
— прагни бутипершим у хорошій поведінці, добрихсправах, праці;
-будь сміливимі розважливим, дисциплінованим іорганізованим, мужнім, долай труднощіна шляху до Добра, Правди, Краси;
-не заважайіншим дітям, не завдавай їм прикрощів, шкоди і болі;
— люби ріднуземлю, батьківську хату, материнськумову і пісню, калинову Україну.
ІІ.Родинно-шкільне виховання козачати талелі (учні молодших класів).
У роботі зкозацько-лицарського виховання зкозачатами і лелями ми:
а) форми, методи і прийоми спрямовуємо напробудження в дітей елементів національноїсвідомості і самосвідомості. Проводимобесіди і розповіді дітям, читаємо книжкипро Запорозьку Січ, героїчні подвигилицарів України, зустрічі з представникамиУкраїнського козацтва, збагачуємо їхзнання про історію козаків, їхню героїчнуборотьбу за свободу і незалежністьУкраїни;
б)формуємо історичну пам’ятькультурно-історичних основ духовностікозачат при сприянні міфів пропраукраїнців-предків козаків, їхнівірування і звичаї, сонцепоклонництво.Ознайомлюємо дітей із міфами про Білобогаі Чорнобога, Коляду і Мару, Лада і Ладу, Велеса і Перуна. Розкриваємо в міфології, фольклорі, глибокі гуманістичні якостінаших пращурів – любов до людини, доброта, правдивість, працелюбність, пошана до історії і культури рідногонароду, зневага до всього потворного вжитті, ненависть до ворогів-загарбників;
в) впроваджуємов повсякденне життя і навчання козачатідеї, правила, національні традиціїродинності. Застосовуємо в процесівивчення навчального матеріалу, впозакласній і позашкільній роботікозацьких ігор, в яких розкриваєтьсяродинні цінності, ідеї українськоїнаціональної школи-родини;
г) пробуджуємоінтерес до історії українського козацтва, Запорозької Січі, Гетьманської Українияк форми національної державностішляхом участі козачат у дослідно-пошуковійроботі на теми „Жили собі запорожці тай на Запорожжі”, „Гей ви, хлопці, славніЗапорожці”, „Запорозькі козаки-характерники”,„В похід сурмлять козацькі сурми”;
д) розкриваємоєдність змісту і форми, національноїідейності і художньої образності, символічності і духовності в процесівивчення козацьких пісень і дум, легенді історичних оповідей і виховуємо вкожного козачати почуття господаря наукраїнській землі, володаря в рідномукраї;
е)організовуємо і проводимо бесіди, ранки, вікторини, конкурси, заочні мандрівкина теми „Українські національнікольорі”, „Українські образи і символи”,„Самобутність рідного мистецтва”,„Чари писанкарства і рушникарства”тощо з метою розвитку емоційної сфери, почуття краси.
ІІІ.Родинно-шкільне виховання джури та дани(учні 5-8 класів).
У роботі зкозацько-лицарського виховання з джурамита данами ми:
а)використовуємо методи фізичногозагартування джур та дан. Організуємона запорозьких – козацько-лицарськихтрадиціях тіло виховання кожних джурита дани (засобами природи – води, сонця, снігу, системи вправ, видів козацькоїборотьби). Допомагаємо оволодітинародними методами лікування кашлю, нежиті, кровотечі, укусу змій, легкоїрани;
б)спрямовуємо методики козацько-лицарськоговиховання джур та дан на створення умов, забезпечення активної участі кожногоз них в крає-, народо-, українознавчійдіяльності. Допомагаємо проводитипрактичні заняття в умовах сім’ї, школи, позашкільної роботи народноювишивкою, писанкарством, рушникарством, декоративно-ужитковим мистецтвом;
в) організуємотворчі пошуки, збирання в рідніймісцевості, інших регіонах України івивчення ідейно-духовного багатствапісень, дум, легенд, історичних розповідейта інших матеріалів про козаків.Застосовуємо проблемність, дискусійність, творчій обмін враженнями, думками впроцесі вивчення ідей українськихдержавотворців П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Виговського, І.Мазепи, керівників визвольних змагань нашогонароду ХХ століття – М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, А.Мельника, Є.Коновальця, Р.Шухевича;
г) проводимобесіди, збираємо матеріал для художніхі наукових робіт на теми „Хто ми? Якихпредків діти?” „Трипільська культураі наші пращури”, „Оріана, Оранта, Русь-Україна і Козацька держава”, „Защо ми різалися з ордами?” Проводимодиспути і дискусії, вільний обмін думкамипро співвідношення козацького минулогоі сучасного, про сучасну козацько-лицарськудуховність;
д)допомагаємо пізнавати культуру, мистецтво, освіту козаків в процесіпроведення бесід, творчих діалогів, написання художніх творів і рефератівна теми „Козацька маршова музика”,„Закличні звуки козацьких сурм”,„Тужливий біль і переможний дзвінбандур козацьких”, „Серце й душузвеселяє козацьке мистецтво”, „Лицарськийдух у кольорах і звуках”;
е)впроваджуємо в повсякденне життя джурта а діяльність їхніх гуртків, куренів, кошів, паланок різноманітних елементів, засобів романтики і символіки, піднесеностій урочистості. Застосовуємо історичнийпідхід, методи порівняння, зіставленнякультурно-історичних фактів під часвивчення символічного змісту тризуба– Малого Державного Гербу України, Державного Прапора України, козацькихпрапорів, інших символів (булави, бунчука).
ІУ.Громадсько-родинне виховання козаката берегині (учні 9-11 класів). продолжение
--PAGE_BREAK--
Угромадсько-родинному вихованні козаката берегині ми:
а) використовуємометодики, технології козацького навчанняі виховання, які спрямовуються напробудження і поглиблення життєстверджуючого, комфортного самопочуття молодихкозаків у процесі занять, роботи. Надаємопсихологічну, методичну допомогукозакові в опрацюванні і організаціївласної системи зміцнення і охоронисвого здоров’я, а також пробудження внього турбот про здоров’я інших людей;
б) створюємоорганізаційні, психологічні і педагогічніумови з метою утвердження гідностіособистості козака та берегині, постійнозростаючої самостійності їх унавчально-пізнавальній, дослідно-науковій, виробничій діяльності, житті;
в) застосовуємоновітні педагогічні та інформаційнітехнології українознавчої роботи(педагогіки народного календаря, розвиткуісторичної пам’ять, формуваннянаціональної свідомості і самосвідомості).Проводимо диспути і дискусії, проблемніобговорення, творчі зустрічі на теми„Світогляд українців: умови і шляхиформування, основні ідеї”, „Історіяукраїнського народу і його національнийхарактер”, „Національний характер імистецтво”;
г) ознайомлюємомолодь з архівними матеріалами, допомагаємо вивчати стародруки, писатиреферати про культурні здобутки, духовніцінності рідного та інших народів, оволодівати знаннями з народноїматематики, етнопедагогіки, медицини.Організуємо самостійні дослідницькіпошуки козаків та берегинь, вивченняними європейських традицій в українськійкультурі, зв’язків України з Заходомі Сходом, Північчю і Півднем. Організуємо„круглі столи”, молодіжні наукові інауково-практичні конференції як факторформування лицарської духовності;
д) забезпечуємоучасть козаків і берегинь у заняттях вклубах „Моя Батьківщина – Україна”,„Планета”, „Політика”, „Держава такоріння нації”, „Людина та ідейніцінності” з метою вивчення українськоїнаціональної ідеології, її квінтесенції– ідеології державотворення як державноїідеології України, а також внутрішньоїі зовнішньої політики Українськоїдержави;
е) формуємоготовність молодих козаків до службив Збройних Силах України шляхамитеоретичної і практичної підготовки, осмислення проблем „Покликання ЗбройнихСил України – захист миру, незалежностінашої держави”, „Слава козацькійзброї”, „Військові козацькі традиціїі сучасність”, „Непорушність присягивоїна на вірність Україні”;
є) надаємонаукову і методичну допомогу козаку таберегині в справі організації самонавчання, самоосвіти, самовиховання, у формуваннівласних поглядів, переконань та ідеалівгромадянина України.
Модельсамоврядування школи козацько-лицарськоговиховання.
Задопомогою тільки школи неможливопобудувати світ,
Алепобудувати світ без допомоги школи тежнеможливо…
Учнівськесамоврядування – це здійснюване самимишколярами управління справами своїхколективів. У школі воно охоплює всіпервинні, проміжні та адіо моделюваннучнівські колективи, товариства, клуби,інші об’єднання учнів.
Самоврядуванняучнів – це форма демократичної побудовижиття учнівського колективу, якапередбачає:
— широкуучасть учнівських самодіяльнихорганізацій та їхніх виборних органівв управлінні найважливішими питаннямисвоєї життєдіяльності з урахуваннямінтересів учнів різних вікових груп;
— формуваннявисоких моральних якостей, інтелектуальнихта організаторських здібностей;
— удосконаленняпрактичних умінь та навичок у процесіколективного визначення важливих цілейіз подальшою їх реалізацією.
Самоврядування– дієвий спосіб поєднання теорії тапрактики у вихованні громадянинадемократичного суспільства, своєріднапрактична частина громадянської освітита виховання. Учні на практиці засвоюютьсвої права та обов’язки.
В Адамівськійшколі козацько-лицарського вихованняБілгород-Дністровського району Одеськоїобласті вже декілька років функціонуємодель учнівського самоврядування, якабазується на традиціях лицарськоїверстви українського народу (козацтва).
Спостерігаючирозвиток сучасного українськогосуспільства (зокрема, нашої Адамівськоїтериторіальної громади – я 6 роківпроробив сільським головою), бачу, щовідбувається „звужування” держави –громада все більше перебирає на себеїї функції; громадяни все частіше спільновирішують проблеми, не звертаючись подопомогу до державних органів. Цепов’язано із загальноютенденцією до автономізації регіонів– переходу від державного додержавно-громадського управління.
Ефективністьнової схеми державно-громадськогоуправління буде визначатись рівнемгромадянської культури всіх членівсуспільства і тому (у теперішніх складнихумовах державотворення) школа повиннайти попереду політиків, керуючисьпринципом пріоритету прав особистостінад інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру, національноїзлагоди, надаючи дитині, підлітку, юнаку(юнці) ще в школі навичок громадськогосамоврядування, виховуючи лідера ХХІстоліття, людину, яка б змогла приймати, виконувати доленосні рішення в життігромади, регіону, держави і відповідатиза них.
Проблемавизначення універсального типусамоврядування, який забезпечував бипозитивний результат, хвилює педагогівдавно – в педагогіці спостерігалосьнемало спроб зробити самоврядуваннясхожим на якісно працюючий механізм(ми пам’ятаємо учнівські комітети часіврадянського періоду), але історіярозвитку педагогіки учнівськогосамоврядування доводить, що і зараз мине наблизились до цього ідеалу, не змоглистворити ідеальний механізм під назвою„учнівське самоврядування”. Це свідчитьне про безсилля науки в дослідженніприроди людини або не про недостатністьпошуків у педагогів-практиків: в різнихкраїнах було і зараз є десятки тисячентузіастів в організації учнівськогосамоврядування. І все ж психолого-педагогічнанаука і передова новаторська практикане змогли зробити учнівський органсамоврядування школи певним „штучнимінструментом”.
Що ж заважаєзнаходженню ідеального механізму? Розмаїтість, багатоваріантність, неоднозначність. Розмаїття цілей тазавдань самоврядування, елементу змістута видів форм моделей. Багатоваріантністьумов і засобів управління. Неоднозначністьпрояву закономірностей самоврядуванняв залежності від індивідуальнихособливостей дітей і багатьох іншихфакторів.
Презентаціямоделей самоврядування на обласномуметодичному зборі педагогів та учнівськихлідерів „Лідер ХХІ століття”(Одеса,2002) за підсумками обласного етапуВсеукраїнського конкурсу на кращумодель учнівського самоврядуванняпоказала, як по-різному організовуютьта проводять роботу з учнівськогосамоврядування кращі школи Одещини: укожній свій стиль роботи, темп і ритм, власні методи й прийоми, певніпсихолого-педагогічні здобутки.
Роблю висновок, що в практиці виховання лідера немаєєдиного ідеального підходу, а є великерозмаїття ідей щодо організації цієїроботи. А головна ідея – ідеябагатоваріантності моделей учнівськогосамоврядування (і взагалі організаціїнавчально-виховного процесу!) отримуєвсе більше визнання у школах області.
Згідноіз Конституцією України. ЗаконамиУкраїни „Про освіту”, „Про загальнусередню освіту”, „Про позашкільнуосвіту”, Положенням „Про загальноосвітнійнавчальний заклад”, „Про педагогічнураду середнього загальноосвітньогонавчально-виховного закладу”, „Прораду школи”, „Про піклувальну радушколи”, Статутом Адамівської школикозацько-лицарського виховання, — у насфункціонує модель державно-громадськогоуправління школою, яка базується надотриманні прав та обов’язківвсіх суб’єктівнавчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків, громадськості. Однієюіз складових частин його є учнівськесамоврядування у формі Козацькоїотаманської республіки.
Вищим органомучнівського самоврядування Адамівськоїшколи козацько-лицарського вихованняє Коло Джур та Дан (загальні збори учнів5-9 класів), яке збирається не рідше 2-хразів на навчальний рік: у травні та увересні.
НаКолі Джур та Дан заслуховується звітпро роботу Ради Джур та Дан, обираєтьсяновий склад Ради Джур та Дан (травень)та затверджується план роботи Ради Джурта Дан (вересень). Новий склад Ради Джурта Дан оновлюється не менш як на третинуїї членів і обирається терміном на одиннавчальний рік.
Рада Джур таДан обирається у кількості 15 осіб(Головного Отамана Ради Джур та Дан, Головної Берегині Ради Джур та Дан, Писаря Ради Джур та Дан та 12 отаманів-берегиньпаланок-секторів роботи). Рада Джур таДан працює за 4 циклами напрямків роботи(всього напрямків роботи – 10).
Ушколі козацько-лицарського виховання– козацьке учнівське самоврядування, але з гарантуванням дотримання всіхправ берегині. Тому у школі є УзгоджувальнаРада Джур та Дан (у випадку розбіжностейу поглядах на якусь проблему між Джурамита Данами ), яка складається з РадиОтаманів загонів та Ради Дан-Берегиньзагонів. Отаманів та Берегинь обираютьна класних зборах Джур та Дан терміномна один навчальний рік.
До УзгоджувальноїРади Джур та Дан на правах співголівРади входять Головний Отаман Ради Джурта Дан та Головна Берегиня Ради Джур таДан.
УзгоджувальнаРада Джур та Дан разом із Писарем РадиДжур та Дан складає Координаційну Радуцікавих справ.
З числамолодих козаків 9 класу обирається Судкозацької честі терміном на одиннавчальний рік у складі: Судді, Радника, Писаря. Лелі, Дани, Берегині не підсудніСуду козацької честі.
Крім Отаманівта Берегинь класні збори Джур та Данобирають терміном на один рік (ізобов’язковим піврічним звітом пророботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничогота інших посадових осіб керівного складукласного козацького загону.
Ця модельучнівського самоврядування працює ушколі козацько-лицарського вихованняз 1998 року і на практиці довела спроможністьвиховання національної самосвідомості, громадянської активності, формуванняосвіченої творчої особистості козачати, становлення його фізичного і моральногоздоров’я. продолжение
--PAGE_BREAK--
Нещодавно вшколі відбулося традиційне козацькетаборування. Фіналісти таборуванняпродемонстрували чудеса сили таспритності, інтелекту та дотепності.
Спостерігаюза розпалом свята і сягаю думкаминаперед: треба мати, розвивати й зміцнюватидитячу організацію в школі – вонапідмурок колективної виховної роботи, бо наш педагогічний корабель накренилоу бік індивідуалізації навчання тавиховання і цей крен призвів до того, що багато школярів відмовляються відшкільної „індивідуально спільності”на користь неформальних, а іноді йзлочинних угруповань та об’єднань, якіне надають особистості всі можливостідля самовираження і психологічногокомфорту, але здебільшого підлітки непокидають їх, а, навпаки, цінують доситьвисоко.
Відмовившисьвід виховання в колективі та черезколектив, ми практично відмовились відвиховання взагалі: це показує досвіднаших пострадянських шкіл – виникненняспотворених стосунків, злочинність, сексуальна розбещеність, самотністьособистості – і як результат – введенняу школах варти з охорони порядку (молодикив уніформі), яка здебільшого цей порядокне може навести, бо причини безпорядкуне зовнішні, а внутрішні – гублятьсятрадиції організації життя дітей уколективі – самоврядування, гласність, свідомий порядок, дисципліна, самообслуговування. Відомо: не можебути успішним виховання громадянина-господарясвоєї країни, якщо дитина, підліток ненабуватиме у ці роки досвіду відповідальностіза виконання певних функцій в організаціїжиття класу, школи, сільської громади.
Нашу школупочали звинувачувати у мілітаризаціїсистеми виховання. Так, у нас є однострой, прапор, марширування, салютування, загони, командири-отамани. Але це маєвигляд гри, що спирається на віковіособливості підлітків, прагнення доромантики. Це форма нашої організації, яка ґрунтується на історичному досвідіукраїнського народу, а зміст – вихованняпатріота, громадянина.
Наша виховнасистема (козацька педагогіка) спираєтьсяна владу спільності як джерело впливуна особистість; взаємодопомога, відчуттяіншого, підкорення спільно обранимзаконам, вимогам – все це зумовлюєвеликий позитивний вплив на особистістьу процесі формування нашої АдамівськоїСічі – братства козачат. Що антигуманногов таких принципах життя нашого колективу: ніхто не має права образити іншого, бодістане відсіч від усього дитячогогурту; ніхто не може порушити законижиття класу, школи, йому цього недозволять; стриманість, ввічливість, повага до старших; міра в одязі, відповідальність за виконання своїхобов’язків?!
Нещодавночув я розмову двох офіцерів-відставників: у нашому Білгород-Дністровськомугарнізоні відновлюються офіцерськезібрання, офіцерський суд честі; фундаментальне поняття честі вводитьсяв практику виховання офіцерськогокорпусу армії України, — мене, офіцеразапасу, це дуже радує!
Тому і ми, педагоги, не повинні відмовлятися привихованні школярів від понять „учнівськачесть”, „гідність”, „совість”.
Дивлячисьна перебіг таборування, на злагодженіколективні дії команди фіналістів, ярозумію – ми на вірному шляху!
Один зпринципів, за якими будується школакозацько-лицарського виховання –принцип ідеалізації – виховання козачатна позитивних прикладах, формування вмолоді ідеалів – одних із найважливішихкомпонентів духовності як кожноїособистості, так і всього народу.
Цей принцип, я вважаю, має непересічний характер, боу п’ятому числі 2001 року газети „Завуч”є інформація для роздуму „Моральніорієнтири молодих”, де автори спробувализ’ясувати домінуючи інтереси українськихшколярів. З багатьох було поставлено ітрадиційне запитання учням, щоб виявитиїхні ціннісні орієнтації: хто твійулюблений герой? Є над чим замислитись, читаючи відповіді на це запитання: два-три „героя” з іноземних серіаліві „не знаю”.
Так, нема ідеальних людей і не можна збудь-кого робити ідеалу для молоді, алеможна говорити про орієнтацію на моральніпринципи: відданість ідеї Івана Мазепи, любов до Батьківщини Тараса Шевченка, відвага і честь Івана Сірка.
Ми за основупринципу ідеалізації вибрали ідеаллицаря – високошляхетної, духовнобагатої, морально чистої, мужньої людини.Такими лицарями української культури, науки і духовності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський.
В школіоформлено стенди з історії козацтва, життя куреню Адамівської школи, козацькізагонові куточки. Ведеться адіо моделюкозацький, невеликим накладом друкуєтьсяшкільна газета „Річ про АдамівськуСіч”.
Не зайве будедодати, що ми користуємось у цій справіцілковитою підтримкою батьків тагромадськості: на території Адамівськоїгромади мешкає більше 80-ти козаківУкраїнського козацтва.
Великупідтримку у справі козацько-лицарськоговиховання ми відчуваємо з боку керівниківсільгосппідприємств – М.І.Бурлая, В.М.Вронського, Г.Ф.Даниленко, В.О.Козубенко(кооперативи „Промінь”,”Едем”, ад…Т.Г.Шевченка, „Фенікс”), Адамівськогосільського голови А.М.Коноваленка, депутатів сільради Н.В.Старченко, Н.І.Харченко, депутата райрадиС.С.Тимофєєвої.
У нас прекраснийпедагогічний колектив: завуч ЛавриненкоП.М., класні керівники адіо мод В.М., Катющева Т.В., Піштіган О.А., ГражданК.М., Галицька Н.П., учителі Солов’єнкоО.Л., Буравицька Р.М., Тимофєєва С.В., Малькова М.С., педагог-організаторГрищенко В.Н., учителі молодших класівЛавриненко Л.М., Корженко І.І., ЛавриненкоІ.П., Золотовська Т.М., Подолько А.М., Воронова Д.М., Козубенко Т.І., СкригулецьН.Г. – вони багато зробили, щоб за такийкороткий термін так багато було зробленов школі з питань козацько-лицарськоговиховання.
Екіпуватикозачат одностроєм нам допоміг паланковийотаман полковник Українського козацтваГородецький Л.Г.
Оздобилакурінний та загонові прапори майстриняХуда М.Т.
Не цураютьсяроботи з козачатами курінний МаринескуМ.К., сотник Редько А.І., хорунжі КозаченкоО.А., Білоус В.І.
У 1998 році, поспілкувавшись з нашими джурами таданами на Великій Раді Українськогокозацтва, Генеральний писар Тарас Чухлібсказав нам:
— Ваші дітище зовсім „сирі…”
„Сирі” булине тільки діти, „сирі” були й ми –педагоги. Ці роки ми росли разом з„Молодою Січчю”.
Незавжди працю педагога цінують сьогодні: як правило, позитивні наслідки їїпроявляються через багато років, алескажемо словами Поета: „Ми не лукавилиз тобою. Ми просто йшли. У нас нема зернанеправди за собою…»
Спостерігаючипозитивні результати роботи зкозацько-лицарського виховання:
— зростаннянаціональної свідомості, патріотизму, відданості ідеалам українськогодержавотворення, демократичногосуспільства, етнонаціональної злагодивсіх учасників виховного процесу (а це– учні, учителі, батьки, громадськість; в селі мешкають представники 9національностей: українці, росіяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи, калмики, черкесяни, кеябейці – іконфліктів на національному грунті неспостерігається;
— інтенсифікаціюпроцесів духовного єднання учасниківвиховного процесу, що виявляється уповазі, довірі, взаємодопомозі, щирихвзаєминах між педагогами і школярами, педагогами і батьками, мешканцямигромади (у школі і на території громадивже декілька років нема правопорушень– а це духовний вплив школи на село; ушколі покращала успішність – її якіснийпоказник складає – у 1998 році – 55%, у 1999році – 53%, у 2000 році – 56%, у 2001 році – 55%- найвищий у районі серед загальноосвітніхзакладів І-ІІ ступенів;
— зростанняролі колективу учасників навчально-виховногопроцесу як саморегулюючої системи (якдиректору школи мені доволі часто недають можливості проявити свій„управлінський талант” – задумаєшякусь адміністративну ініціативу, прийдеш до школи – дивишся, а проблемавже вирішена, і вирішив її або рядовийучитель, або хтось із учнівського активу, або хтось із батьків; вимагаєш поясненнявід ініціаторів, а вони кажуть: „Танавіщо вас турбувати. Ми це можемо ісамі вирішити…”;
— позитивнесприйняття соціально-культурнимоточенням інноваційних психолого-дидактичнихта організаційних змін у школікозацько-лицарського виховання – яроблю висновок, що Адамівська школакозацько-лицарського виховання є центромдуховного життя, берегинею козацькогодуху села, і для цього у неї є усі необхідніскладові: вона національна, має національноналаштовані кадри, лицарів духовностіу самій школі, оригінальну системуучнівського самоврядування, яка базуєтьсяна традиціях лицарської верстви рідногонароду, а в підґрунті – сформованугромадську думку та козацькі звичаї ітрадиції села.
Функціїкерівного складу та паланок Ради Джурта Дан Адамівської школи козацько-лицарськоговиховання
1. ГоловнийОтаман Ради Джур та Дан – головує назасіданнях Ради Джур та Дан, головує назасіданнях Ради Отаманів загонів, співголовує з Головною Берегинею РадиДжур та Дан на засіданнях УзгоджувальноїРади, в проміжках між засіданнями РадиДжур та Дан керує діяльністю посамоврядуванню учнів.
2. ГоловнаБерегиня Ради Джур та Дан – заступницяГоловного Отамана Ради Джур та Дан –головує на засіданнях Ради Дан (Берегинь)загонів, співголовує з Головним ОтаманомРади Джур та Дан на засіданняхУзгоджувальної Ради.
3. Писар РадиДжур та Дан – веде документацію РадиДжур та Дан та відповідає за накопиченняСкарбу Ідей.
4.Паланка здоров’я таспорту (профільні загони ЮІР, ДЮП, футбольна та баскетбольна секції, туристський гурток, гурток народнихігор та забав, факультатив „Козацькетіло виховання”). Плекає у кожногокозака міцне здоров’я, загартовує тіло і дух, формує уміннядосягати перемог на спортивних іграх.Формує культуру поведінки, норм моралі, контролює навчання в профільних загонах, розучує рухливі ігри та проводить з нихзмагання, дні козацьких забав, змаганьта оглядів.
5.Паланка героїко-патріотичного виховання(гурток „Пам’ять”, гуртоккозацьких бойових мистецтв, факультатив„Козацька військова справа”). Формуєуміння захищати рідну мову, культуру, землю, досліджує і практично відроджуєвійськово-спортивне мистецтво козаків: верхової їзди, стрільби з лука, володіннясписом, шаблею, подолання природнихперешкод, кермування човном під весламита вітрилами, різних видів боротьби тапротиборств, козацького багатоборства. продолжение
--PAGE_BREAK--
6.Паланка національного відродження(клуб „Берегиня”: фольклорно-етнографічнасекція, секція декоративно-прикладногомистецтва, літературно-фольклорнасекція, факультатив „Козацька культура”.).Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї пращурів-козаків, навчає кожногомолодого козака та козачку палко ініжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну, по-синівському служитиїй корисними справами. Виховує в юнихкозаків родинні цінності, повагу досвого роду, бажання примножити йогославу Добром, Правдою, Красою. Збирає ізаписує унікальні народні обряди, відроджує їх, популяризує пісеннународну творчість, виховує інтерес донародних ремесел, розвиває трудові іхудожні навички, знайоме з технікоювиготовлення предметів українськогопобуту. Вивчає фольклор рідного села, краю, формує високу мовну культуру.Організовує дослідження кожним юнихта молодим козаком, класними загонамиславної історії українського козацтва, вивчення героїчного життя, подвижницькоїдіяльності гетьманів, отаманів, керівниківповстань. Допомагає виконати козачатамконкретну програму вивчення козацькоговизвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їхупорядкування, встановлення пам’ятнихзнаків, вивчення молоддю козацькихродовідів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід!”
7. Паланкаорганізації дозвіль (драматичний гурток, дискоклуб). Організовує змістовнедозвілля через колективні творчі справи, відзначає народні традиційні свята, знайоме та пропагує драматичну талітературну творчість. На культурно-історичнихтрадиціях козацтва формує високу мораль, силу волі і духу підлітків і юнаків, допомагає їм оволодіти основамиукраїнської козацької філософії,ідеології, психології, національногохарактеру і світогляду. Допомагаєвідроджувати козацькі мистецькітрадиції: гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, художньоївишивки. Допомагає вивчати і застосуватина практиці козацькі знання: народноїмедицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії. Проводитьроботу, спрямовану на те, щоб кожен учень– член козацького осередка займавсясамопізнанням і саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав своїінтелектуальні здібності і можливості, пізнавав сутність й особливості козацькоїідеології (філософії, світогляду, моралі, етики, естетики, характеру, правосвідомості).
8.Паланка зарубіжних зв’язків(гурток знавців іноземної мови). Налагоджуєзв’язки із зарубіжнимишколярами. Проводить роботу з вивченнякультури та життя держав ближнього тадалекого зарубіжжя.
9. Паланкароботи з молодшими школярами (гуртки„Умілі руки”, „Юний художник”, клуб„Чомучок”). Організовує позаурочнудіяльність молодших школярів, надаєшефську допомогу, залучає молодшихшколярів до спільної роботи з впровадженнякозацько-лицарського виховання.
10.Паланка трудової діяльності та охоронисередовища (гурток екологів, ремонтнабригада, навчально-виробнича бригада, тимчасові трудові об’єднання).Проводить активну діяльність з охоронидовкілля, збереженню шкільного майна, проведення трудових операцій. Формуєв козачат любов до рідної природи, готовність і уміння берегти і примножуватиїї багатства, красу. Вивчає екологічнестановище в регіоні. Засобами козацькоїпедагогіки формує якості господарярідної землі, державну позицію таінтереси українського власника, якийчесною і самовідданою працею нарощуватимематеріальні блага, духовні цінностірідного народу, гармонійно поєднуватимеособисті і загальнонаціональні інтереси.Допомагає пізнати і дослідити, а такожвідродити традиції козаків як мудриххліборобів, уміли орачів, господарівземлі; прилучає козачат до організаціїі ведення госпрозрахункових трудовихоб’єднань, малих підприємств, асоціацій.Допомагає відроджувати ремесла іпромисли: бондарство, гончарство, бджільництво, ковальство.
11. Паланканавчально-пізнавальної діяльності(МАН, предметні гуртки, групи консультантівз предметів, пости взаємодопомоги).Організує взаємодопомогу в навчанні, консультаційну допомогу з предметів, контролює відвідування уроків, проводитьпредметні тижні, місячники, олімпіади, конкурси. Роботу спрямовує на пізнаннякозачатами законів розвитку науки, формує любов до науково-пізнавальнихпроцесів, допомагає вивчати сучаснівиди техніки і технології, організуватиособисту і спільну творчу діяльність(радіозв’язок, телерадіоконструювання, телерадіомоделізм, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа, адіомоделювання).
12. Паланкаінформації (шкільна газета, фотогазета, газета-календар, шкільний часопис, прес-бюлетень, рекламний вісник). Інформуєучнів, батьків, вчителів, громадськістьпро всі події, що відбуваються в школі.
13. Паланкадисципліни та порядку (пости чистотита бережливості, штаб „Живи, книго!”).Формує навички здорового способу життя, контролює дотримання санітарно-гігієнічнихнорм, виховує бережливе ставлення дохліба, збереження книг.
14. Паланкасоціального захисту (загони милосердя).Піклується про ветеранів війни, одиноких, пристарілих, шефствує над могиламиполеглих воїнів, допомагає дітям змалозабезпечених сімей.
15.Історико-краєзнавча паланка ( рада„Шевченківської світлиці”, рада музею„Рідне село”, історико-краєзнавчийгурток, факультатив „Історія козацтва”).Допомагає глибоко пізнавати історіюукраїнського козацтва, досягнуті нимнаціональні пріоритети – ідейні, політичні, наукові, культурні ідержавотворчі. Поширює знання середкозачат про козацький національнийвизвольний рух, про заслуги козаків уборотьбі з чужоземними загарбниками, допомагає вивчати історичні документи,історичні праці про героїку козаччини, художні твори.
15. Суд КозацькоїЧесті. Розробляє законодавчі документи(статут, закони, конституцію тощо).Слідкує за їх виконанням. Розглядаєпорушення прийнятих законодавчих актів, різні конфлікти.
17. КоординаційнаРада Цікавих Справ. Організує проведенняколективних творчих справ.
18. У паланкахпрацюють отаман (берегиня), творчі групи, особи – організатори та інструктори.
СТРУКТУРАУЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ АДАМІВСЬКОЇШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
ЗАГАЛЬНАСТРУКТУРА ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГОУПРАВЛІННЯ АДАМІВСЬКОЮ ШКОЛОЮКОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
Положенняпро козацьке таборування.
( РозробилаН.П.Галицька)
Козацькетаборування проводиться як підсумокчергового етапу фізкультурно-спортивноїроботи в школі з метою плекання у кожнихюних козака та козачки міцного здоров’я, загартування тіла й духу, формуванняуміння перемагати на спортивнихзмаганнях.
Козацькетаборування проводиться чотири разина рік: осіннє – до 14 жовтня, зимове –до 1 березня, весняне – до районноготуристського зльоту – до 25 травня, літнє– у липні-серпні – до 15 серпня.
Проводитьсятаборування за такою програмою:
І. Осіннє:
1. Конкурсемблем та девізів, конкурс козацькоїпісні.
2. Спортивначастина:
— естафета„Пластуни” (виконується у нитковомукоридорі висотою 70 сантиметрів іздзвониками);
— конкурс„Сильна рука” (змагання з армреслінгу);
— конкурс„Перетягування канату” (змагаютьсякоманди почергово);
— підтягуванняу висі та у висі лежачи (перемогу одержуєкоманда з найбільшою сумарною кількістюпідтягувань);
— заключна„Велика естафета” (біг 5:60 метрів, заключний етап біжать отамани команд).
3. Конкурс„Козацький куліш” (враховуєтьсяправильне обладнання вогнища, запалюваннябагаття на швидкість, оцінка за козацькийобід).
4. Через 2-3дні після таборування – конкурс козацькихлистків.
ІІ. Зимове:
1. На початкугрудня – спортивно-інтелектуальнийконкурс „А нумо, хлопці-козаки!” Гуртиготують назви, девізи, емблеми. Змаганнявключає завдання історичного характеру– вікторина, козацькі кросворди, знаннякозацької лексики. Музикальний конкурсперевіряє знання та вміння виконуватикозацькі пісні. Спортивні змагання: армреслінг, підтягування у висі, згинаннята розгинання рук в упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами наплечах, стрибки зі скакалкою.
2. Грудень –лютий, як випаде достатній сніг –випускний клас будує і захищає сніговемістечко, а вся школа – штурмує його.За снаряди слугують сніжки.
3. Через 2-3дні після таборування – конкурс козацькихлистків.
ІІІ. Весняне:
1. Конкурсемблем і девізів, конкурс козацькоїпісні.
2. Спортивначастина:
— естафета„Пластуни”; продолжение
--PAGE_BREAK--
— конкурс„Сильна рука”;
— підтягуванняу висі та у висі лежачи;
— біг 60 метрів;
— розкладаннята складання спортивного намету;
— знаннярослин свого краю;
— медицина(перша допомога);
— розпалюваннябагаття на швидкість;
— складаннярюкзака;
— „Великаестафета”.
3. „Козацькийкуліш”
4. Через 2-3дні після таборування – конкурс козацькихлистків.
ІУ. Літнє:
1. Таборуванняпроходить як багатоденний велопохід.Група туристів проходить веломаршрутомна Курортне (містечко на березі Чорногоморя в Білгород-Дністровському районіОдеської області) і там розбиває наметовемістечко. Тут козачата живуть 3-4 доби: навчаються плавати, пірнати, вправляютьсяв основних туристських навичках, вчатьсяварити їжу та ін.
2.Кожен деньпроводяться конкурси:
— змагання зплавання та пірнання;
— змаганняна знання козацької лексики та козацькихпісень і танців;
— змаганняна знання козацьких оповідок, гуморесокта ін.;
— спортивнізмагання: армреслінг, підтягування увисі, згинання та розгинання рук в упоріта ін.
3. Через 2-3дні після таборування – конкурс козацькихлистків.
У.У серпні-вересніпідводяться підсумки таборування зарік і нагородження кращих козачат зацими підсумками.
Функціональніобов’язки педагогічних працівникі уцарині козацько-лицарського виховання.
Директорнавчального закладу:
— здійснюєзагальне керівництво козацько-лицарськимвихованням, підбір та розподіл кадрів;
— заохочуєпедагогічний колектив до створення ітворчого використання можливостейСічі;
— аналізуєстан козацько-лицарського виховання, планування, узгодження планів з Січчю, базовими організаціями і підприємствами;
— відпрацьовує ініціативи, пропозиціїта рішення щодо вдосконаленнякозацько-лицарського виховання, педагогічної майстерності учителів;
— здійснюєоблік і контроль за розвиткомкозацько-лицарського виховання, створеннянеобхідних умов для організаціїкозацько-лицарського виховання, допомогиСічі і учнівському самоврядуванні, зокрема Козацькій республіці, організаціяїх співробітництва з педколективом.
Заступникдиректора з навчально-виховної роботи:
— виявляєможливості навчальних програм длявирішення завдань козацько-лицарськоговиховання, використовує їх внавчально-виховному процесі (графікнавчального процесу, розклад уроків іпозакласних заходів, графіки контрольнихі лабораторних робіт, екскурсій, походівта ін.);
— заохочуєпедагогічний колектив до створення ітворчого використання можливостейСічі;
— керуєстворенням в школі і організацією роботисвітлиці героїчної визвольної боротьбиУкраїнського козацтва та історіїдуховного відродження України;
— забезпечуєєдність і взаємозв’язок класної іпозакласної роботи з метою підготовкимолоді до захисту України;
— піклується щодо своєчасного тависокопрофесійного методичногозабезпечення козацько-лицарськоїспрямованості навчально-виховногопроцесу (організація самоосвіти тасамовдосконалення учителів, контрольвиконання планів підвищення їх фаховогорівня, керівництво роботою методичноїради і методоб’єднаннями учителів, класних керівників, проведення шкільнихметодичних конференцій козацько-лицарськоїтематики і спрямованості, робота щодовиявлення, вивчення, узагальнення іпоширення передового педагогічногодосвіду козацько-лицарського вихованнядітей і молоді).
Організаторпозакласної та позашкільної виховноїроботи:
— заохочуєдитячий та молодіжний колективи достворення Січі та творчого використанняїї можливостей;
— керує роботоюз козацько-лицарського виховання післяуроків, а також в районах проживаннядітей та молоді;
— надаєметодичну допомогу Січі в проведеннімасової патріотичної роботи, залученнядо неї козаків Українського козацтва, військовослужбовців, робітників таслужбовців базових підприємств, активубатьків та Січі;
— організуєроботу Січі та координує її взаємодіюз осередками Українського козацтва, спільно з ними проводить педагогічнийаналіз процесу та результатів спільноїроботи, вносить пропозиції щодо їївдосконалення;
— бере участьв організації роботи учнівського активуСічі, козацької республіки, формує активСічі за різними напрямкамикозацько-лицарського виховання;
— керує роботоюради консультантів щодо підготовки тапроведенню козацько-лицарських змагань,ігор та дитячих і молодіжнихкозацько-лицарських заходів Січі таУкраїнського козацтва;
— контролюєпланування роботи з козацько-лицарськоговиховання класними керівниками іаналізує її, забезпечує єдність, цілеспрямованість, послідовність іспадкоємність в їх роботі, співпрацю зСіччю, учнівським самоврядуванням, Козацькою республікою, Українськимкозацтвом;
— надає методичну допомогу класнимкерівникам в організації роботи зкозацько-лицарського виховання;
— координує спільну роботу зкозацько-лицарського виховання школита позашкільних органів державногоуправління, контролює позакласну роботу, проводить педагогічний аналіз її процесута результатів, вносить пропозиції щодоїї вдосконалення.
Класнийкерівник:
— заохочуєдитячий та молодіжний колективи достворення і творчого використанняможливостей Січі;
— керуєцілеспрямованою діяльністю класногоколективу з козацько-лицарськоговиховання;
— планує ікоординує роботу з козацько-лицарськоговиховання учителів, що працюють з цимкласом;
— планує ікоординує роботу з козацько-лицарськоговиховання учнівського самоврядування- Козацької республіки, Січі, Українськогокозацтва, батьків, позашкільнихгромадських організацій і органівдержавного управління з метою формуванняв учнів готовності до захисту України;
— ведесистематичні психолого-педагогічніспостереження за розвиткомкозацько-лицарської свідомості учнів, формування умінь, навичок та якостей, необхідних майбутнім захисникам України;
— керуєпроцесом козацько-лицарського вихованняв класі, проводить роз’яснювальнуроботу щодо державної важливості цьогонапрямку формування національноїсвідомості, розширює коло співпраці зУкраїнським козацтвом.
Учитель:
— забезпечуєкозацько-лицарську спрямованістьнавчального процесу, формування засобамисвого навчального предмету особистостімайбутнього захисника Матері-України;
— систематичновносить козацько-лицарські аспекти ввиховні цілі уроку, підбирає відповіднийфактичний матеріал, а також знаходитьактивні методи його викладання; продолжение
--PAGE_BREAK--
— надаєпедагогічну допомогу Січі та Українськомукозацтву, структурам учнівськогосамоврядування — Січі та Козацькійреспубліці в класі і школі, приймаєучасть в підготовці і вихованніпрофільного активу в царинікозацько-лицарського виховання;
— забезпечуєпедагогічне керівництво первиннимиосередками дітей та молоді в Січі понапрямкам, формам і методам їх діяльностів складі Січі;
— використовуєв Січі гурткові форми роботи длякозацько-лицарського виховання дітейта молоді.
Військовийкерівник:
— заохочуєпедагогічний колектив, дітей та молодьдо створення і творчого використанняможливостей Січі;
— спільно зорганізатором позакласної та позашкільноївиховної роботи приймає участь вплануванні заходів щодо козацько-лицарськоговиховання дітей та молоді, надає методичнуі практичну допомогу класним керівникам, Січі, Українському козацтву в підготовцімолоді до захисту України;
— викладаєпочаткову військову підготовку впродовжкласних уроків і проводить факультативненавчання в позакласні часи, створює задопомогою директора школи, профорганізаціїнеобхідну для цього матеріальну базу;
— забезпечуєміжпредметні зв’язки початковоївійськової підготовки з загальноосвітнімидисциплінами;
— керуєпідготовкою профільного активукозацько-лицарського виховання Січі;
— надаєметодичну допомогу спортивному татехнічному напрямку роботи Січі іформуванні та роботі її структур, зокремав підготовці та проведеннівійськово-спортивних ігор «Козацькізабави», «Джура»;
— керуєпідготовкою та проведенням спільно зСіччю та Українським козацтвомвійськово-спортивних свят, змаганьмолодих козаків по військово-технічнимта військово-спортивним іграм Українськогокозацтва, залучає до організації цієїроботи старшокласників, учителів, батьків, членів колективних базовихпідприємств, військовослужбовців;
— особистопроводить заняття з учнями старшихкласів в стрілецькому та військово-технічномуоборонних гуртках;
— створюєшкільну світлицю історії Українськогокозацтва, його героїчних подвигів івійськового та морського мистецтв;
— спільно зучителем фізичної культури і Радою Січіготує учнів до здачі спортивних норм«Козацького гарту»;
— приймаєучасть у створенні Січі, входить до їїкерівного складу наставників, надаєдопомогу Січі та первинному осередкуУкраїнського козацтва в школі;
— підтримуєпостійні ділові контакти з військкоматом, місцевим штабом цивільної оборониУкраїни, Українським козацтвом, військовими училищами, військовимичастинами і підрозділами;
— очолюєфаховоорієнтаційну роботу військовогоспрямування, заохочує розвиток схильностідо військової служби, допомагає молодіготуватись до вступу в військовінавчальні заклади;
— використовуєдопомогу Українського козацтва, підприємств-шефів, військових частинз метою підвищення якості козацько-лицарськоговиховання дітей та молоді.
Ризикицього етапу:якби начетвертому році шкільна організаціяне досягла видимих успіхів, усі наші“реформи” приречені були на провал.Але процес зростання досягнень йшов згеометричною прогресією, й головнимстало не піддатись “запамороченню відуспіхів”, спокусі “почивати на лаврах”, не допустити абсолютизації минулогоуспіху.
Мояроль як керівниканаданому етапі: бути поміркованим арбітрому процесі вирішення постійного конфліктуінтересів між новаторами, які перемагають,і консерваторами, які йдуть в “останнійі рішучий бій”.
5 етап.Розвивально-формувальний.
Нацьому етапі тривало системне зростанняакадемічних досягнень, завершувалосяформування позитивного іміджу таіндивідуального стилю роботи школи.
Школавже могла працювати в “режимі автопілота”.На цьому етапі починала зароджуватисябюрократизація в управлінні, якавиявляється, наприклад, у тому, щодиректор використовує напрацьовану запопередній період річну циклограмунаказів (там лише механічно змінюютьсядати та, у разі потреби, прізвища). Ценадзвичайно подобається різноманітнимперевіряльникам (“Усе є!”), але перетворюєна рутину педагогічний процес (“Усе, як завжди!”).
Зрілість є етапомаристократизму. Організація стає дужесолідною і респектабельною, пишаєтьсясвоїми традиціями, дбає про привабливийімідж як в очах місцевої громади, так ів очах професійного співтовариства.Роль новаторів зменшується, повністюдомінують “патріархи” та “хорошівиконавці”. На етапі зрілості остаточнозавершується традиціоналізація змін, які тепер стають щоденною рутинноюроботою.
Як правило, на цьомуетапі зникають серйозні конфлікти.Спокійна атмосфера і теплий кліматстають найвищою організаційною цінністю.Так як організація дбає про своюреспектабельність, посилюються вимогидо зовнішнього вигляду та до культуримови її членів.
Виникають районніоб’єднання шкіл, які працюють в напрямкукозацько-лицарського виховання («МолодаСіч», клуби козацького гартування, недільні та сезонні табори вишколу таін.).
Козацько-лицарськасистема виховання як послідовність
технологій іметодик.
Види діяльностій форми занять з козацько-лицарськоговиховання школярів.
А.КОЗАЧЕНЯТА ТА ЛЕЛІНЯТА (ДОШКІЛЬНЯТА)
І.КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ:
1.Система здоров’я.Здоровий спосіб життя.
Дізнаютьсяз бесід про значення фізичних вправ ірежиму дня для здоров’я, праці людини.
Вчатьсявиконувати режим дня. Стежать за чистотоютіла й одягу. Розучують комплексигімнастичних вправ, вчаться щоденно їхвиконувати. У спортивному залі, намайданчику грають у рухливі ігри. Взимкуходять на лижах, бігають на ковзанах.Беруть участь у нескладних змаганнях.
Вчатьсявиконувати обов«язки санітара, чергового по класу, їдальні тощо.
Негативноставляться до неохайності, до невиконанняправил санітарної гігієнив школі й дома.
2.Козацька військова справа.Військово-патріотичне виховання.
Переглядаютьфільми, уривки з них проперемоги Армії України, козаків, проподвиги захисників Батьківщини.Читають вірші, співаютьпісні про Армію України.
II. ДУХОВНАКУЛЬТУРА
3.Родовід. Родинно-сімейне виховання.
Дізнаютьсяпро професії своїх батьків,розповідають про них на заняттяху позаурочний час. Влаштовуютьвиставки малюнків „Праця нашихрідних“. Набувають умінь та навичоксамообслуговування дома і в школі.Беруть посильну участь у прибиранніквартири.
4. Традиції.Моральне виховання.
Ознайомлюютьсяз основними правилами поведінки у шкодій гро мадських місцях. Вчаться розпізнаватигарні і погані вчинки.
Дістаютьпочаткові уявлення проприроду рідного краю,вчать ся розуміти його красу.
Засвоюютьправила поведінки в колективі: оволодіваютьнавичками ввічливо.уважно ставитисядотоваришів і дорослих, не перекладатисвою провину на іншого; своєчасноі точно виконують дорученняколективу. Вчаться гратися дружно, несперечаючись один з одним.Набувають досвіду працювати спільно, діяти злагоджено. продолжение
--PAGE_BREAK--
Виявляютьдоброзичливе ставлення долюдей. Слухають і читаютьоповідання, вірші, байки про доброту ічуйність.Добирають нрислів«япрочесність, правдивість, скромність,справедливість.Захищають менших.
Вчатьсявиконувати Правила для учнів на уроках, перервах, у їдальні, на вулиці, вгромадських місцях; виявляютьдисциплінованість і орга нізованість.
Ознайомлюютьсяз правилами ввічливості, першимивітаються з учи телями,дорослими; дякують за допомогу, послугу; поступаються місцем старшим і маленьким; ввічливо прощаються. Берутьучасть у заняттях з культури поведінки»Як поводитися в класі і дома",«Ми прийшли в їдальню», «Твійзовнішній вигляд»іт.п.На заняттях-іграх «Мийдемо в гості»,«Коли сидиш за святковим столом»,«Ми їдемо в автобусі» вчаться бутиввічливими.
Намагаютьсядоводити почату справу до кінця.Стримують себе від поганихвчинків.
Набуваютьдосвіду товариських стосунків міжхлопчаками і дівчатка ми при спільнихіграх, виконанні трудових завдань.
Засуджуютьпорушників порядку і дисципліни науроках, перервах, атакож невиконання Правилдля учнів, грубі, нетовариські вчинки, жорстоке ставлення дотварин.
5. Козацькакультура.Художньо-естетичне виховання.
Вчатьсяпомічати прекрасне в навколивиьомужитті, в природі рідногокраю. Переглядають фільми, репродукції'про природу. Здійснюютьпрогулянки і екскурсії.Вчаться помічати гарне у вчинках людей.
Намузичних заняттях розучують пісні, відвідують спектаклі ляль кового ідитячого театрів, дивляться телепередачі, слухають радіо і записи.
Малюють навільні теми. Виступають на дитячихранках, святах. Підкерівництвом батьків і вчителів роблятькарнавальні костюми для новорічногосвята, прикраси для ялинки.Виготовляють іграшки з природногоматеріалу, картону, пластиліну, вчаться робити це аку ратно. Добираютьлистівки, репродукціїнатеми: «Осінь», «Зима»,«Весна», «Літо», розглядають 'їх і розповідають про красуприроди в різні пори року.
Додержуютьчистоти й охайності в одязі, взутті, зовніиньому вигляді.
Засуджуютьнеохайність.
III. КУЛЬТУРАПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6.Природа. Екологічне виховання.
На навчальнихзаняттях, екскурсіях, прогулянкахвчаться спо стерігати за явищами природи, сезонними змінами в ній. Спостере женняза природою в різні періоди порівнюють, узагальнюють; роб лять висновки проознаки весни, літа, осені, зими. Вчатьсяпояс нювати причини сезонних змін уживій природі залежно від сонячно госвітла і тепла. Ведуть календар природи.
Спостереженняза природою в різні пори року зіставляютьіз спо стереженнями за працею людей наполях, у садах, на шкільних ділян ках.
7.Праця-навчання. Трудове навчання.
Беруть участьв екскурсіях по школі, мікрорайону, знайомляться з працею дорослих. Слухаютьїхні розповіді про роль праці в життілюдей. Організовують «господарчийкуток» у класі. Працюють на шкільнійділянці. Допомагають один одному вроботі. Беруть участь у колективнихіграх — «школа», «пошта» тощо.Розучують пісні й вір ші про працю.
Набуваютьдосвіду роботи в колективі, готуючиподарунки батькам, працівникам школидо 8 Березня, Дня Захісника Вітчизни /23лютого/, 9 травня.
Вчатьсядодержувати порядку на робочому місці: акуратно і швид ко готувати підручники, посібники, інструменти для занять ісвоє часно прибирати їх, тримати вчистоті парту.
Бережливоставляться до результатів праці людей: шкільного май на, підручників, особистихречей, хліба. Беруть участь у шкільному святі «Наш урожай». Слухаютьрозповіді дорослих про знатних хліборобів, трактористів, комбайнерів. Беруть участьу зустрічах з відомими людьми свогосела, міста. Вчаться бережливо ставитисядо зелених насаджень, тварин.
Засуджуютьнеохайність.
Набуваютьелементарних уявлень про роль знань ужитті й діяль ності людини.
Ознайомлюютьсяз основними правилами навчальної роботи, вико нують кожне завдання сумлінно, акуратно й самостійно.
Набуваютьдосвіду сумлінного навчання в класі, атакож уміння дружно і злагодженопрацювати, подавати одинодному допомогу, пе редавати товаришамсвій досвід і уміння. Вчаться уважноставити ся до товаришів, радіти їхнімуспіхам у навчанні, не насміхатися зїхніх невдач.
Ознайомлюютьсяз основними режимними моментами школярівї засво юють їх. Вчатьсябережливо ставитися де підручників, книжок, навчаль них посібників.Організовують виставки книжок, зошитів, малюнків тощо. Берутьучастьу ранках, бесідах «Святакнижки», «Зустріч Бук варя»,«Проводи Букваря», у святі «Тиждень дитячої книжки», в ро боті «книжчиної лікарні».
Засуджуютьнедбайливе ставлення довиконання навчальних завдань,неохайність у поводженні з підручникамиі книжками, порушення Пра вил для учнів.
8. Наука-техніка.Сприяння творчому розвитку особистості.
Беруть участьу пізнавальних іграх, нескладнихвікторинах, у відгадуванні загадок, віграх на увагу і кмітливість.
ІУ.СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА
9. Держава-нація.Громадянське виховання.
Набуваютьпочаткових уявлень про Батьківщину –Україну. Перегля дають фільми, листівки, репродукції із зображенням столицінашої Батьківщини — Києва, а такожПрапора, Герба України.
Дізнаютьсяпро видатних діячівУкраїни. Знайомлятьсяіз творами художників ізсерії про видатних людей.
Слухаючирозповіді дорослих, виявляють інтересдо найважливіших подій у нашій країні.Дивляться фільми, телепередачі прожиття людей, ділятьсявраженнями.
Беруть участьу підготовці й проведенні ранків, присвячених да там календаря: розучують вірші, пісні.
Набуваютьдосвіду гремадськоїроботи в колективі, вчатьсясум лінно виконувати перші громадськідоручення.
Засуджуютьпрояви несумлінного виконання дорученьі завданьколективу.
10.Історія козацтва. Превентивне виховання.
Дістаютьпочаткові уявлення про КозацькуКонституцію, Конститу цію нашоїБатьківщини з розповідей дорослих, збесід, читання кни жок. Дізнаютьсяпро правила праці й поведінки в школі, громадсь ких містах. продолжение
--PAGE_BREAK--
З бесід, спостережень дізнаються про роботуправоохоронних ор ганів, проїх роль у додержанні порядку в громадськихмісцях. Чи тають книжки, оповідання про героїзм працівниківміліції у бороть бі з правопорушниками.
Ознайомлюютьсяз Правилами для учнів,Правилами дорожньогору ху. Беруть участь у бесідах про правиладорожнього руху, в іграх-заняттях«Ми – пасажири”, „Якіти по вулиці і переходити її“,»Де можна гратися".
Вчатьсявідповідати за виконання Правил дляучнів і режиму дня перед батьками івчителями.
Засуджуютьтоваришів,які порушують порядок у школій громадсь ких місцях.
Б. КОЗАЧАТАТАЛЕЛІ/ УЧНІ1-4КЛАСІВ /
І. КУЛЬТУРАТІЛОВИХОВАННЯ:
1. Системаздоров'я. Здоревийспосіб життя. 2. Козацька війсь ковасправа. Військово-патріотичневиховання.
Беруть участьу бесідах про значени занять фізичнимивправами іпрогулянокна повітрі для зміцнення свогоздоров’я, проте, як готуватися де працій захистуБатьківщини/«Турбота про здоров»я людини","Щоб бути допраці готовим, треба бути завждиздоровим",«Кожний знає, що режим необхідний всім»,«Козачата — чисті, охайні хлоп'ята».
Виконуютьвправи основного комплексу гімнастики; учаться шику ватися, танцювати; виконуютьвправи для правильної постави; займаються рухливими іграми, лижноюпідготовкою, бігають на ковзанах; пізнають правила ігрита елементи спортивноїетики; учаться погодженоколективно діяти.Проводять нескладні спортивні змагання/"Веселі старти"/, берусь участь у деяких загальношкільнихспортивних змаганнях, упростих воєнізованихіграх /«Сокіл»/; у секції загаль ноїфізичної підготовки, спортивних секціяхшколи і позашкільних установ.Здійснюютьпрогулянки, екскурсії, одно-триденні турист ськіпоходи по рідному краю.Опановують елементарні туристські навички і беруть участь у змаганні з основтуристської техніки /«Ко зацькетаборування” — укладаннярюкзака, розкидання намету, подо ланняперешкод/. Привчаються тримати в чистотісвою спортивну форму, одяг, стежити за чистотою тіла; привчаютьсяраціонально користуватися сонцем, повітрям, водою; закріплюютьзнання та навички гігієниі санітарії; привчаються тримати вчистоті й поряд ку місця своїх спортивнихзанять.
Самостійнескладають режимдня іконтролюють його виконання, стежать зачистотою та порядком уприміщеннях; регулярно під керівництвом старших займаються ранковоюгімнастикою, а в проміжкахміж навчальними заняттями і в процесівиконання домашніх завдань — про водятьфізкультхвилинки. Виконують обов’язкичергових по класу. Організовують іпроводять нескладні змагання-конкурсипо спорту й туризму.Виконують обов'язки фізоргів,капітанів команд, чергових по спортивномузалу й спортивних майданчиках, допомагаютьучителеві в прогулянках і походах порідному краю.
Засуджуютьпорушення занять фізичною культурою, випадки невико нання правил санітаріїта гігієни в школі, вдома, у дворі, наспор тивних майданчиках; засуджуютьнедбале ставлення до спортивного інвентаря та обладнання.
В процесіуроків і позакласних заходів учні 1-4класів знайомляться з прикладами зжиття, праці й боротьби козаків за своєвизволення, за зміцнення і захистУкраїни.
II. ДУХОВНАКУЛЬТУРА:
3.Родовід. Родинно-сімейневиховання. 4.Традиції.Моральневи ховання.
Привчаютьсявиконувати Правила для учнів 1-4 класів,Правила ко зачат, Кодекс буттякозаків. Вчаться додержувати моральнихпринци пів і правил; беруть участь убесідах на моральні теми: „Про ставлення до Батьківщини і різних народів“,»Про ставлення до праці, лю дей праці",«Про товариство і дружбу», «Проколективізм», «Про доб роту, чуйністьі скромність», «Прочесність і вміння додержувати слова»,«Про справедливість», «Проставлення до старших, молодших іровесників», «Пронепримиренність до зла і байдужості».
Дізнаютьсяпро рідний край, про життядітей України та інших кра їн. Берутьучасть у бесідахпро нашуБатьківщину, про повагу до всіхнаціональностей: «Ми ростемо, ростекраїна», «Кожний день і кожний часкраїна думає про нас»та ін.
Зустрічаютьсяз ветеранами війни і праці. Проводятьекскурсії по рідному краю, виконуютьзавдання шкільного краєзнавчого музею.Дивляться та обговорюють фільмипро героїв війни, про видатних уче нихі людей праці. Проводятьзбори й ранки: «ПронашуБатьківщину», "Жити- Батьківщині служити". Організовуютьконкурси, виставки ви робів, фотографій, малюнків «Тобі, країнорідна», читають казки, загадки, прислів«я народів різних країн. Берутьучасть у шкільних святах.
Поглиблюютьуявлення про колективізм. Читаютьстатті, твори ху дожньої літератури просправді товариські стосунки в дитячихколекти вах і розповідають про них назборах. Учаться самостійно проводитизбори, колективні ігри; намічають планроботи на кілька днів, на тиждень, дбаютьпро спільні інтереси колективу, виявляютьініціативу, відповідальність за дорученусправу, стараються не підвести свійклас, загін. Вчаться діяти і працюватиспільно, робити макети, виго товлятиаплікації, матеріал для. лічби, навчальніпосібники, іграш ки для дитячого садка; беруть участь у збиранні макулатури.Виявля ють взаємну вимогливість і повагуодин до одного.
Дістаютьперші уявлення про гуманні відносинилюдей у суспільстві, читають і обговорюютьоповідання про доброту, доброзичливість, справедливість. Намагаються доброзичливоі чуйно ставитися до людей, справедливооцінювати свої вчинки і вчинки товаришів, подавати по сильну допомогу навколишнім.У міру своїх сил допомагають сїм’ямветеранів війни та праці, проводятьволонтерську роботу. Дбають про молодшихбратів і сестер, грають з ними, відводятьїх у дитячий са док. Читають казки, показують фільми дітям дитячого садка, організовують для них концерти художньоїсамодіяльності, показують п’єсив тіньовому та ляльковому театрах.
Організовуютьроботу „книжкової лікарні» в класнійта шкільній бібліотеках, у бібліотецідитячого садка. Уважно ставляться добать ків, допомагають їм у домашніхсправах. Готують саморобні подарункибатькам до свят.
Учатьсяскладати розпорядок дня і неухильнойого виконувати, правильновикористовувати свій вільний час.
Учатьсядодержувати порядку, дисципліни, організованості в школі, вдома, в громадських місцях. Проводятьігри-заняття з правил дорож нього руху:«Знай правиладорожньогоруху, як таблицю множення»," Ми — пасажири", «Як поводитисяна вулиці», «Мій шлях дошколи», " Дорожні знаки і покажчики".
Дістаютьперші уявлення про взаємозв’язокзовнішньої і внутріш ньої культури.Засвоюють правила ввічливості, точності, акуратнос ті, охайності. Беруть участьу заняттях з культури поведінки: «Чарівні слова», «Поважай свій і чужийчас», «Друзі Мойдодира», «Охайність та акуратність в одязі», «Якповодитися в театрі й кіно», «Мийдемо в гості», «Як ми проводимоперерви». Організовують підкерівництвом джур, учителівзаняття-ігри: «Екскурсія по школі»,«Подорож по місту чемних»,«Прогулянка по алеїдбайливих». Учатьсяприязно вітатися з учителями, працівникамишколи, знайомими, то варишами, виявлятиввічливість і увагу до навколишніх.Засвоюють правила культури поведінкив школі, на вулиці, в громадських місцях.
Учатьсядолати труднощі у процесі засвоєннянових знань, виконан ня домашніх завдань, трудових і громадських доручень,не втрачати надії при невдачах.Прагнуть переборювати свої примхи, впертість, капризи, лінощі, поєднуватиособисті інтереси з інтересами, справами колективу. Учаться розуміти справжнійзміст понять «можна» ї «не можна»,«треба» і «не хочу», виконувативажку, нецікаву, алепотріб ну для колективу роботу, а такожвиявляти настирливість у змаганнях, оглядах, співпереживати радість перемогиі гіркоту невдач. продолжение
--PAGE_BREAK--
Хлопчикий дівчатка засвоюють позитивний досвіддружніх, поважли вих стосунків у школій поза школою, учаться переборюватискованість і настороженість у спілкуванні, допомагають одне одному; разом відзначають дні народження, поздоровляютьіз святом; дістають початко ві уявленняпро моральні відносини членів сім’ї, беруть участь у бе сідах про сім’ю, промам і тат, бабусь та дідусів: «Сім'я, в якій я живу»,«Як ми проводимовихідний день», і т.п.; дбайливо ставляться до своїх батьків і членів сім’ї.
Читають угазетах, книжках оповідання, вірші проконкретні приклади непримиренності вборотьбіз порушеннями правил поведінки, нормдруж би і товариськості.Учаться розуміти змістівиступати на зборах проти наклепництва, жадібності, забіякуватості.Учаться не обходити погані вчинкитоваришів, брати посильну участь вудосконаленнідійсності.
5.Козацька культура. Художньо -естетичне виховання.
Учатьсяпомічати прекрасне в тому, що їхоточує: звертають увагу на красу шкільногоприміщення, нарослини,які прикрашають школу, розглядаютькартини й виставкитворчіх робіт учнів.На екскурсіях учаться помічати красуміського й сільського пейзажів, спостерігають за виглядом і забарвленням неба врізні години, в різні порироку, а також за різним станом погоди.Вивчають вірші про природуіпрацю,вчаться розуміти поетичні образи, виразність означень і інтонацій, намагаються використати їху власній мові.
Беруть участьу бесідах про прочитані книжки, телеі кінофільми. Здобуваютьпочаткові знання проспектаклі, теле і кінофільми як тво римистецтва. Знайомляться з кращимитворами образотворчого мистец твав музеях і на виставках; порепродукціях, діапозитивах,записах. Слухають записимузичних творів. Колективнопереглядають кіно і телефільми, слайди, репродукції про ріднийкрай, про тварин, школу, ровесників, пропрацю дітей.
Даютьзагальні емоційні оцінки художнімтворам; ілюструють про читані книжки, побачені спектаклі й фільми, прослуханімузичні твори. Розповідають про своїнайцікавіші „зустрічі з музикою".Знайомляться з пам«ятниками культуриі народного мистецтва, з місцевимимайстрами-умільцями прикладногомистецтва, спостерігають за їх роботою. Шефствують над пам’ятникамикультури поблизу школи.
Малюютьна вільні теми, на музичних заняттяхрозучують пісні, зай маються хореографією, беруть участь в іграх-танцях, у рольовихіг рах-виставах; у художніх і музичнихшколах розвивають свої здібності.Розучують пісні й танці, виступають наранках, у шефів, у дитячих садках ісімейних вечорах з читанням віршів,інсценіровками байок, шарад, епізодівз казок і художніх творів. Майструютьіграшки з при родного матеріалу /жолудів, качанів кукурудзи, горіхів, шишок таін./, картону, пластиліну, вчатьсяакуратно виготовляти їх; роблять аплікації, займаються вишиванням, випилюванням, випалюванням по дереву, Із пап’є-машєвиготовляють персонажів, роблятьприкраси до новорічної ялинки та іншихсвят. Випробовують свої сили в створенніказок, написанні віршів.
Укласі, коридорах, удома і на вулиціпідтримують чистоту й поря док. Берутьучасть у художньому оформленні приміщень.Гарно оформля ють зошити, суперобкладинкипідручників і книжок, закладки для них, стежать за їх збереженням. Вирощуютьквіти, розводять квітники. Скромной акуратно вдягаються, звертають увагуна охайність одягу. Беруть участь убесідах: „Гарні і негарні вчинки“,»Чим гарні люди навколо нас", «Нашдім» та ін.
Аналізуютьгарні і негарні вчинки. Переглядають іобговорюють ма люнки, карикатури, фільми, де висміюються неохайність і нечепурністьзовнішнього вигляду школярів. Учатьсяпомічати недоліки в поведінці, зовнішньомувигляді негативних героїв казок, байок, оповідань та ін ших художніх творів.
ІІІ.КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6. Природа.Екологічне виховання.8.Наука-техніка.Сприяння твор чому розвитку особистості.
Школяріберуть участь у бесідах про роль знаньу праці, освоенні природи /«Нашенавчання на користь Батьківщині» таін./, добирають ілюстративний матеріал, беруть участь у дидактичних іграх; привчають ся правильно оцінювати своїуспіхі й успіхі товаришів. Беруть участьу зборах загону /«Ми тепер школярі»,«Козачата — старанні хлоп’ята, добре навчаються, люблять школу»,«Наша школа»,«Умій учитися, щоб умітитрудитися»/, вивчають вимоги Правилдля учнів до навчальноїроботи школяра.
Розповідаютьпро свої спостереження за погодою, змінами, які від буваються в природі йпраці людей у різні пори року, пропрочитане, побачене в кіно, театрі, навиставці; ведуть щоденники природи тапраці, самостійно знаходять відповідіна поставлені запитання; бе руть участьу навчальній роботі класу, пізнавальнихіграх, у несклад них вікторинах, відгадуванні загадок, в іграх накмітливість. Вчаться використовуватиу відповідях знання та уміння, організовуютьвиставки книг, зошитів, виробів; готуютьгербарії, альбоми, беруть участь уранках, бесідах «Книжкове свято»,«Зустріч Букваря», «Прощання зБукварем», «Як робиться книжка», у святі «Тиждень дитячої книжки».
Обговорюютьна зборах, нарадах ставлення товаришівдо навчання, їхню неправильнуповедінку; вчаться чуйноі уважно ставитися де успі хівтоваришів, досягнутих у навчанні.Допомагають одинодному у виконанні завдань учителя, беруть участь у бесідах про прочитанікнижки, радіо і телепередачі.
Знайомлятьсяз основними правилами організаціїнавчальної праці, беруть участь у роботіщодо опанування «Азбуки організованості», у спільній роботі щодо складання пам«ятокправильної організації нав чальноїроботи; засвоюють правила поводженняз книжкою і користуван ня шкільноюбібліотекою; беруть участь в іграх нарозвиток пам’яті, кмітливості.Удосконалюють навички самостійного істаранного вико нання завдань учителя, самостійно записують розклад уроківна тиж день і завдання додому на наступнийдень. Удосконалюють здобуті в школізнання через додаткове читання дитячоїхудожньої літератури; застосовують унавчальній праці й пізнавальних іграхздобуті знання, засвоєні правила.Добирають матеріал і беруть участь убесідах: „Повторення — мати навчання“,»Підказ — поганий указ” та ін.
Засуджуютьна зборах порушення правил поведінкиучнями, випадки несумлінногоставлення своїх товаришів до навчання; борються з не охайним поводженням зпідручниками, навчальними посібниками.
Знайомствоз громадським життям, участь в роботікласногоі за-гальношкільногоколективу, козацького загону.Слухають розповіді учителіві беруть участь у бесідахна теми «Як живуть і будутьжи ти люди у майбутньому».Знайомляться з біографіями козацькихгероїв, з описом трудовихподвигів людей, беруть участь у бесідахна тему «Передові люди нашогоміста, села, краю, країни».
Разоміз джурами та козаками беруть участь упошуку «Козаки», узнають історіюїхнього життя і боротьби, дістають першеуявлення про Герб і Прапор України.Знайомляться з Гімном України. Знайомлятьсяз козацькими піснями, розучують деякіз них, дивляться фільми про козаків.Знайомляться з історією, теперішнім їмайбутнім України, Молодої Січі Адамівки.Знайомляться з пам’ятнимимісцями свого міс та, села, беруть участьв екскурсіях,.збирають матеріали натеми «Наші новобудови». Складаючизавдання з математики, вчатьсявикористовувати цифровий матеріал ізмісцевих газет. Беруть участь у подорожі в минуле, теперішнє і майбутнєрідного краю, в екскурсіях" Що будується навколонас", «Наш краєзнавчиймузей», «Наша сільськарада», «Шефишколи».Беруть участь у зборах загону, здійснюіють уявлюваніподорожі по країнах.
Берутьучасть у загальношкільному святкуваннізнаменних дат; го тують трудові подарункидо цих свят, допомагають в оформленнішкіль ного будинку, беруть участь упарадах козацьких військ, проводятьзбори, розучують пісні й вірші, слухаютьі читають розповіді про історіювсенародних свят і червоних дат календаря, про традиції, пов’язані з ними в сучасномужитті, слухають розповіді учасниківподій, воїнів, трудівників, поздоровляютьз громадсько-політичними святами своїхшефів, батьків, вручають їм пам’ятніподарунки-само робки, тематичні малюнки.
Козачатазнайомляться з доступними їхньомурозумінню подіями громадського життязрозповідейучителя. Джури читають і обговорюють з ними статті. Козачатастворюють кутки, вміщують у них найцікавішідописи про події, які відбуваються внашій країні й за ру бежем, роблять малюнки, що ілюструють окремістатті. Беруть участь у виставкахмалюнків, складають альбоми й монтажіна теми: «Козаки, козачата”та ін. Вдома розповідаютьстаршим про подіїгромадського життя, про які дізналисяв школі, про козацькі справи. Знайомлятьз цими справами молодших.
Першокласникизнайомляться з Правилами козачат, вчаться їх викоонувати,з історією козацтва, знайомляться з джурами. Дізнаються прозміст суспільно корисноїдіяльності козачат, привчаютьсяколективно обмірковувати,як кращевиконати завдання, вчаться виконувати до ручення й оцінювативиконання конкретних суспільнокорисних справ. Засуджуютьтих, хто не виконує доручень; добиваютьсясумлінного ставлення до громадськихобов’язків. продолжение
--PAGE_BREAK--
7.Праця-навчання. Трудове виховання.
Науроках діти дістають уявлення прокористь праці навколишніх людей. Наекскурсіях по школі, навчально-досліднійділянці й майстер нях дізнаються, що вшколі всі працюють: учні навчаються, учителі навчають дітей, технічніслужбовці стежать за чистотою і порядком.
Козачатадопомагають старшим. Науроках читання ірозвитку мови діз наються про особливостіпраці в різні пори року.Знайомляться з картинами художників, що зображують ріднуприроду і працю людей; розучуютьпісні про працю. Слухаютьрозповіді йберуть участьу бе сідах на теми: «Усяка річпрацею створена», «Хто і депрацює поблизу школи»,«Учень — сам собі слугує, няні він непотребує”, „Школяр — друг природи“ та ін.Читають книжки і беруть участь у бесідахна теми „Усяка корисна праця почесна“, дивляться фільми пропрацю.
Навчаютьсяжити за трудовими правиламикозачат. Готуютьальбоми на цю тему. Вдома діти привчаютьсяобслуговувати себе: прибирають постіль; тримають у порядкусвій робочий куточок ііграшки, стежать за чистотою своїх одягуі взуття, тримають їху належному стані. Піклуютьсяпро старших членів сім»ї, їхнійвідпочинок; допомагаютьу прибиранні житла; миють столовийпосуд, роблять дрібні покупки, пі клуютьсяпро молодших, грають ігуляють з ними, виготовляють для нихіграшки, доглядають засвійськими тваринами.Допомагають за доглядомза огородом, садом /пропслка, поливання/, у збиранні овочів, ягід, грибів, лікарських трав, насіння.
Загоникозачат трудяться на загальну користь.Виконують обов’язки санітарів, господарників, квітникарів, чергових, бібліотекарів, до помагають в їдальній т.д. Приводять у порядок підручники, бібліотечні книжки, навчальні посібники, складають колекції, гербарії, збира ютьприродний матеріал для уроків праці таінших занять, працюють з природнимматеріалом; виконують вироби з пластиліну, паперу і картону, конструюють найпростішімоделі. Загони допомагають підтримуватичистоту біля школи, охороняти зеленінасадження. Роблять годів ниці дляптахів, збирають паперову макулатуру, полімерну сировину, металолом, дізнаються, як використовується утильсировина.Дбають про маленьких, стариків таінвалідів. які потребують допомоги іпрожи вають у мікрорайоні школи.
Науроках праці засвоюють найпростішівміння та навички самообслу говуванняі побутової праці /догляд за одягом, взуттям, користування посудом/; вчатьсяшити, вишивати; вивчають правила технікибезпеки в роботі з ручним інструментом, додержують гігієнічних вимог. Нанавчально-дослідній ділянці восенидопомагають зібрати рештки рослин, анавесні відібрати краще насіння длявисівання; на ділянці кла су навчаютьсявисівати насіння, доглядати за сходами, поливають рослини, розпушують грунт.Влітку допомагаютьшколів догляді за садом,городом, квітниками, беруть участь уроботі «зелених патрулів», допомагаютькооперативам, в доступнихвіку роботах нагородах, у са дах, у боротьбі зшкідниками рослин, збирають попіл, пташиний послід для добрив. Берутьучасть у насадженні кущів і дерев, удогляді заними.Беруть участь у розвідуванні кориснихсправ. Привчаються вико нувати разом зтоваришами громадські доручення, берутьучасть у тру дових змаганнях.
Вивчають івиконують Правиладля учнів: «Бери участь у праці, всправах свого класу, допомагай товаришамкраще вчитися і працювати», борються за додержання трудовоїдисципліни. Готують івивішують у класі плакатиз правилами, що стосуютьсятехніки безпеки роботи з руч нимиінструментами, гігієни праці, організовуютьконтрольза виконан нямцих правил. На заняттях з фізкультуризакріплюють і розвивають потрібні дляпраці навички координації рухів, правильної поставипідчас роботи; відвідують технічні гуртки, виставки дитячої технічної творчості; на екскурсіях знайомляться з технікоюпромислових підприємств, ізсільськогосподарською технікою.
Наекскурсіях з теми «Хто працюв навколонас» знайомляться з роботою передовихтрудівників на підприємстві, набудівництві, в кооперативі, дізнаютьсяпро професії людей, які працюють напідприємствах поблизу школи. На урокахмалювання навчаються замальовуватиспостережувані кар тини праці, знаряддя.Організовують у класі бесіди батьківпро їхню працю, відвідують підприємства, де працюють батьки, влаштовують виставку малюнків «Наші мами і тата нароботі», участь у бесідах «Ким бути?», „Усі роботи хороші".
ВиконуючиПравила для учнів, навчаються бережливоповодитися з гро мадським майном, своїмиречами й речами товаришів. Влаштовуютьвистав ку підручників у кінці року,змагаються, хто краще збереже своїпідручники.Правило «Оберігай рослиниі тварини» запроваджують у життя,беручи участь разом із джурами вроботі«зеленогопатруля», у святах «День птахів»,«День лісу». Взимку підгодовуютьптахів і тварин.
Вчатьсяоцінювати вчинки товаришів, вести роботуз тими, хто ліну ється і псує речі, зеленінасадження, кривдить тварин. Організовуютьчитання книжок, віршів, у яких засуджуєтьсянедбайливі й ледарі.
1У. СОЦІАЛЬНАКУЛЬТУРА
9. Держава-нація.Громадянськевиховання.10.Історія козацтва.Превентивне виховання.
Додержуютьзаконів України, норм і правил співжиття, громадського порядку. Беруть участь узборах на тему: «КонституціяБатьківщини», «Громадянин України».Читають книжки, дивлятьсятелепередачі про мі ліцію.Беруть участь у зборах і ранках натеми: «Це повинні знати всі», «Деможна грати», «Ми — пасажири»; добираютьматеріал у газету на те ми: «Ми йдемодо. школи»,"Для чого потрібніправила поведінки вшколі й на вулиці”та ін. Виступають з читаннямбайок, шарад, епізодів зказок на теми: «П’ятачок згубив»,«Узяти чуже без дозволу – ганьба”.Вивчають і виконують правила дорожньогоруху, беруть участь у рольо вихіграх-заняттях: „Поведінка на перерві“,»На вулиці", "Світлофор".Слухають радіопередачі,дивляться телепередачі.Чергують по класу, підтримують порядок ушколі, слухаються товаришів, звикаютьробитичесно,визнавати свою вину ї не повторюватипоганого.
Звертаютьувагу ровесників на неправильнуповедінку, підтримують справедливівиступи, які засуджують вчинки товаришів, навколишніх, засуджують вияви грубості, брехні, зазнайства, допомагають виправитися тим, хто провинився. Виконуютьокремі, посильні завдання й дору ченняпрацівників відділу регулюваннядорожнього руху в мікрорайоні школи.
В.ДЖУРИ ТА ДАНИ / УЧНІ 5 – 6КЛАСІВ/
І. КУЛЬТУРАТІЛОВИХОВАННЯ
І. Системаздоров’я. Здоровий спосіб життя.
Розширюютьсвої уявлення про значенняфізичної культури, спорту, туризму вжитті, праці та захисту Батьківщини.Організовують і проводятьзмагання та свята спорту йтуризму, бесіди про фізичний розвитокі загартування організму: «Твоєздоров’я — багатство Батьківщини»,«Спорт у житті видатних людей»,"Сонце, повітря і вода- наші краці друзі”,«Туризм — кращий відпочинокджур та дан», «Робизарядку кож ний день — зникнуть утома, млявість, лінь».Дізнаються із газет, жур налів, радіой телебачення про змагання, про визначнідосягнення спортсменів.Переглядають та обговорюютьфільми на спортивні теми.Колективно відвідуютьспортивні змагання.Читають популярну літера туру проспорт, туризм, про загартування організму,про відомих спортсменів.
Додержуютьрежиму дня, харчування та сну, правилособистої гігіє ни тагромадської санітарії; роблять ранковугімнастику, проводятьзагартувальні процедури.Займаються гімнастикою, легкою атлетикою, спортивними іграми, лижною підготовкою.Прагнуть одержати спортивні розряди.Закріплюють навички правильних постав, дихання, рухів;учатьсявиконувати гімнастичні, акробатичні, стройові й танцювальні вправи, освоюютьтехніку легкоатлетичних видів спорту/біг, стрибки, метання/, техніку пересуванняна лижах, техніку ігрових видів спорту. Беруть участь у виутрішкільнихзмаганнях та спартакіадах /Стар тинадій/. Виступають за спортивну честьшколи на районних, міських,обласнихзмаганнях. Регулярновідвідують спортивні секції школиі позашкільних установ, секції загальноїфізичної підготовки.Трену ють дворові команди і секції наприз «Золота шайба»,«Шкіряний м'яч»,«Білий човен», «Веселі старти»та ін. Готуються дотуристських походів, учаться виконуватив них обов’язкичленів групи, загону,дбайливо ставитися до природи. Здійснюютьпоходи вихідного дня табагатоденніпоходи по рідному краю.Навчаються орієнтуватися на місцевості,розбивати бівуак, готувати їжу;регулярно навчаютьсяв шкільномуту ристському гуртку або туристськомугуртку при Центрі дитячої творчості,станції юних туристів; учаться надаватипершу медичну допомо гу.Організовують і проводять туристськізльоти школи, змаганняпо туристській технікіта орієнтуванню намісцевості, козацькі табору вання.Учаться вести краєзнавчу, пошуковуроботу. Організовують кон курси тазмаганнягри«Сокіл» і беруть в них участь.Допомагають в організації,підготовці та проведенні різнихспортивних заходів, у проведенні рухливихігор з молодшими школярами /виконуютьобов’язки капітанівкоманд, помічників тренерів, командирівгруп, спортивних суддів, членів бюросекцій, спортивних і туристських гуртків; обов'яз ки відповідальних за інвентарта обладнання, за спортивніспоруди; працюють фізоргамиі туроргами класів. продолжение
--PAGE_BREAK--
Не порушуютьзанять фізичною культурою, спортомі туризміом, пра вилсанітарії та гігієни вшколі, вдома, у дворі, на спортивних майданчиках, чистоті та порядку на місцяхспортивних занять, в одязі таінвентарі.
2. Козацькавійськова справа. Військово-патріотичневиховання.
Берутьучасть у роботі пошукових загонів; вивчають життя і діяль ність героя, чиєім’я носить загін, проводять збори натему: «Що значить любити Батьківщину»,«В дружній сім’ї», " Дорогоюподвигів батьків" та ін. Організовуютьранки і свята «Пам'ятай тих, хто легендою овіяний», «Про мужністьюних». Проводять уроки мужності.Оформляють альбоми, стенди, виставки«Наші земляки — герої», «Край мій? моя ти Батьківщина», «Пам'ятай їхніімена», «Природа наiогjкраю», «Наше листування». Шефствуютьнад вулицями, які носять імена героїв, борців за свободу і незалежність.Листуються із школярами других краін.Дивляться та обговорюють патріотичніфільми. Прово дять збори на теми „3 чогопочинається Батьківщина", «Пролюбов великих людей до своєїБатьківщини».
II.ДУХОВНАКУЛЬТУРА
3. Родовід.Родинно-сімейневиховання. 4.Традиції.Моральневиховання.
Знайомлятьсяз конкретними прикладами високоморальнихвідносин людей; беруть участь у бесідах«Про дисциплінупраці”,»Про безко рисливість вчинку”,«Відданість та взаємна вимогливістьу дружбі», «Про принциповість тащирість»,«Про силу колективної думки»,«Боротьбаз брехнею та обманом», «Непримиренністьдо відхилень відморальнихнорм колективу»,«Працювати на совість», «Точність, ре-тельністьі результативністьпраці».Учаться на ділі бути вірними своємуслову, обіцянкам, зобов’язанням.Розширюють свої знання про Україну, про її героїв, учаться наслідувати їх приклад.Проймаються почуттям любовідо рідної природи, донароду України. Знайомлятьсяз найважливішими фактами та подіями зісторії Батьківщини, дізнають ся протрадиції народувминулому і тепер, беруть участь усуспіль но корисній праціна допомогу школі, місту/селу/, рідному краю.
Беруть активнуучасть у справах колективу класу, загону, школи, виявляють ініціативу, самостійність, творчість. Знайомляться з голов нимизавданнями загальношкільногоколективу на семестр та канікули.Планують завдання, справикласу, загону. Берутьучасть у розвідуванні кориснихсправдляшколи, міста, кооперативу.Знайомляться з подви гами героїв, роботоюкращих учнів, привчаються наслідуватиїхній приклад. Набувають уміння наказатитоваришевіі підкоритися йому втрудових справах, громадській роботі, вчатьсяправильно реагуватиназауваженнята оцінки громадської думки загону, класу. Розподіляють громадські дорученняміж усіма членамиколективу, систематично обговорюютьсамозвітипро їх виконання.Обговорюють матеріали газет, журна лів, творів художньоїлітератури, дивляться фільми на теми «Важко одному- під силу загону”, „Чесножити — народу служити“.В суспільнокорисній діяльностівчаться надати допомогу товаришу іприйняти ії.
Поглиблюютьуявлення про гуманнівідносини людей у суспільстві. Допомагаютьучителям у роботі з козачатами.Шефствують над загоном козачат, дитячим садком. Вчаться робитидобрівчинки і справи „по секрету“.Проводять збори „Я там, де потрібнішийлюдям“, „Ти не один насвїті“, „Мої батькиі я“. Уважно ставлятьсядорідних, пік луютьсяпро них. Закріплюють ірозширюють набуті в молодшихкласах навички шанобливого ставленнядо батьків і старших, поваги до ровесників.Привчаються оцінювати своївчинки і вчинки товаришів по совістіісправедливості. Ведутьроботу розвідників корисних копа лин.Поздоровляють мешканців мікрорайонушколи, ветеранів зі свята ми. Вступаютьу шкільне товариство ЮДПД.Беруть участь в охороні природи, зеленихнасаджень, птахів. Стаютьчленами товариства охо рони природи.Беруть участь у роботі шкільноголісництва.
Усвідомлюютьнеобхідність дисципліни і самодисциплінияк едності старанності й ініціативи, підлеглості й самостійності. Додержуютьправил поведінки в шкалі, вдома, навулиці, в громадських місцях, у таборі.Виконують доручення колективу насовість.Дивляться та обговорюють кінофільми, передачі про правила поведінки в громадських місцях, правиладорожнього руху. Створюютьігротеки настільних ігор з правилдорожнього руху.
Поглиблюютьуявлення про єдність зовнішньої івнутрішньої культури поведінки.Закріплюють навички ввічливого поводженняз молодшими і старшими, уміння уважнослухати, ввічливо слухати, відповідати, не перебивати інших під час розмови, негарячитися, відстоючи свою точку зору.Стежать за правільністю мови, добиваютьсяїї виразнос ті. Дбають про свій зовнішнійвигляд. Тримають у чистоті та охайностісвою шкільну форму і верхній одяг.Допомагають молодшимоволодівати навичками культурноїповедінки. Навчаютьмалюків, молодших братів та сестерправил культурної поведінки. Стежатьза поведінкою молодшиху квартирі, у дворі, на вулиці, вкінотеатрі.Створюють наочні посібники з правилкультурної поведінки.
Дістаютьперші уявленняпро прийомисамовиховання, проскладання особистої програмисамовиховання. Оформляють куточкипід девізом „Тим, хто працює над собою»,«Станемо кращими»,добирають оповіданняпро те, як працювали надсобоювеликі люди, поради щодесамовиховання. Стараютьсяоб’єктивно оцінюватисвої сильні сторони, бачити недолі киі знаходитишляхи їхусунення, прислухатися до зауваженьтоваришів і дорослих.Проводять збори «Вонибули першими», «Будьмогідними імені героя»,«Герої серед нас», «Про мене іпро тебе», «Я і моїсправи», «Боротисяі шукати, знайти і нездаватись». Мобілізуютьсвої вольові зусилля на подоланнятруднощів в оволодінні знаннями,навичками громадської роботи. Учатьсяпротистояти аморальним вчинкамровесників, відвертати товариша віднегідних дій та вчинку.Виступа ють на захист справедливості, захищають слабших, молодших за віком, учаться приймати самостійні рішення вскладних умовах,у громадській роботі, колективних іграх.
Розширюютьта закріплюють позитивний досвідспілкування між хлоп чиками й дівчаткамив навчанні, громадській роботі, творчості, від починку, спорті, переборюютьнегативізм, скованість і настороженістьу спілкуванні з ровесниками іншої статі; активно беруть участь у підготовці тапроведенні бесід про дружбу і товариствоміж хлопчи ками й дівчатками «Хлоп'ятка- дівчатка, дівчатка – хлоп’ятка, намвсім подружитися час», організовуютьколективний перегляд і обго вореннякінофільмів та спектаклів для дітей; шефствують над молод шими, допомагаютьвихователям дитячих садків, грають змалюками, піклуються про них; розширюютьзнання та уявлення прео моральний ідеалсім’ї, про значення для дітей і батьківміцної, дружньої, щасливої сім'ї, просімейні ролі чоловіка й жінки, пронаступність поколінь; чуйне ставлятьсядо рідних і близьких.
Беруть участьу класних і козацьких зборах, присвяченихсправам, стосункам у дитячому колективі; обговорюють випадки недодержання Правилдля учнів, невиконання Законів козачат.Допомагаютьтоваришам уникнутинедоліків у поведінці, подолатинерішучість, пасив ність,сором'язливість, дратливість, прагнутьзрозуміти, розібратися в причинах тамотивах вчинків ровесників. Випускаютьсатиричні стін ні газети та бюлетні«Не проходьте мимо», "Їжачок",«Колючка» та ін.Обговорюють фільми і спектаклі, матеріалигазет, в яких засуджуються бездушність,упертість, прагнення до удаваногогеройства, показної активності, спробапротиставити себе колективу. Учатьсясамокритичності, об'єктивності в оцінцізаслуг і недоліків товаришів та своїхособис тих.
5.Козацька культура.Художньо-естетичне виховання.
Пізнаютькрасу рідногокраю, привчаються самостійнобачити прекрас не на екскурсіях та впоходах, роблять зарисовки, фотознімки.Знай омлячись з художніми творами, зоповіданнями зісторії України просамовіддану працю народу, засвоюютьпоняття про прекрасне в житті й праці.Звертають увагу на оформлення міста, сучасного селища, села.Колективно обговорюють побачене вмузеях, на виставках, екскурсіях навиробництво. продолжение
--PAGE_BREAK--
Читають іобговорюють рекомендовану художню танауково-популярнулітературу про різні види мистецтва.Колекціонують художні листівки, репродукції, значки, марки.Знайомляться за оригіналами, кіно, телефільмами, репродукціямиі фотографіями з твбочістювидатних худож ників, скульпторів, архитекторів. Добирають репродукціїдля уроків та бесід, дляшкільної картинноїгалереї. Слухають розповідіпро мистецтво, музичні передачі порадіо, телебаченні; відвідують теат ри, кіно, концерти, музичні вечори дляшколярів,художні музеї, виставки, архитектурні та скульптурні нам’ятки, музейні заповідники.Колективно обговорюють побачене вмузеях, навиставках, екскурсіях, переглянутіспектаклі, кіно і телефільми, прослуханіконцерти. Знай омлятьсяз творами сучасних письменників, поетів, художників, музи кантів рідного краю, з працями творчих колективів, випускаютьстін ні газети, присвячені їхнійтворчості. Вивчаютьпам’ятники історії та культури рідногокраю і охороняють їх.
Вивчаютьнапам’ять вірші, уривки з прозових тадраматичних тво рів. Працюють у гурткахмалювання, ліплення, прикладногомистецтва, фото і кінолюбителів, художнього читання, в шкільнихоркестрах, у різних колективах художньоїсамодіяльності; беруть участь у тижнімузики, кіно, театру, в дитячих художніхвиставках, узагальношкільнихконкурсах на краще виконання пісень ітанців; загонових пісні,вірша, оповідання; виступають успектаклях лялькового та тіньовоготеатрів. Малюють з натури на теми знавколишнього життя, натеми літературних і музичних творів; знайомляться з графічним оформленнямкнижок, зі шрифтовими працями; застосовуютьздобуті знання під час оформленнястінгазет, класнихкуточків, тематичних альбомів та щоденників у козацькому загонії;придумують малюнки длянескладнихвиши вок; працюють над заданими композиціями.Влітку в козацьких загонах виконуютьрозучені в школі вірші, пісні, танці; впровадятьз молодшимисюжетні ігри, ставлятьспектаклі, беруть участьу конкурсі образотвор чого мистецтва.
Беруть участьв оформленні класу й школи, вдомадопомагають прибиратикімнату, двір, намагаючисьвнести красув домашнійпобут. Розводять квіти йдоглядають за ними, беруть участь ворганізації та проведенйі Свята квітів.Слухають бесіди про красиве в природій мистецтві, прокрасиві вчинкитакрасу поведінки людей,красу їхньої праці. Худежньооздоблюють виготовлені іграшки, макети, муляжі, беруть участь в офор мленнірізних виставок. Берутьучасть в операції "Живи, книго". Орга нізовуютьзмагання, огляди за краще збереженняпідручників, книжок.
Засуджуютьнедбале ставлення до книжок, випускають«блискавки»,стінні газети. Слухають розповіді, бесіди, що дають початкове уявлен няпро основніелементидоброго смаку в літературі, мистецтві, в костюмі, манері поведінки.Переглядають кіно й телепередачі, фільми, відвідують спектаклі ТЮГівта дядькових театрів, слухають радіопередачі, в яких засуджують негідну поведінкуі утверджують норми етики. Складаютьта розігрують маленькі п’єси, сценки, діалоги та монологи, в якихзасуджуєтьсянегарнаповедінка. Проводять упідшефних класах з козачатамисюжетно-рольові ігри прокрасу поведінки. Читають літературу, діляться своїми враженнями про вчинкигероїв, їхній зовніш ній та внутрішнійвигляд.
III. КУЛЬТУРАПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6. Природа.Екологічне виховання. 7. Праця-навчання.Трудове виховання.
Назаняттях глибше вивчають роль праці вжитті суспільства й окре мої особи, дізнаються про працю людей в умовахрізних суспільних систем, про будівництвонових міст, промислових підприємств, сільсь когосподарських об'єктів, протрудові подвиги. Здійснюють екскурсіїна заводи, фабрики та інші підприємства, в кооперативи, ферми та майстерні.Слухають радіопередачі, дивлятьсяі обговорюють кінофільмита спектаклі,що розкривають роль праці, суть ставлення до праці. Читають книжки, статті в газетах та журналах пропрацю та лю дей праці. Роблять зарисовкикартин праці за своїми спостереженнями; знайомляться з картинами художниківпро працю людей в наші дні.Ведуть щоденник зустрічей з людьмипраці, беруть участь в організаціїшкільного музею трудової слави.
Вивчаютьі виконують Правила для учнів "Працюйна загальну користь у школій удома", «Бери активнуучасть у громадській роботікласу і школи». Чергуютьпо класу, беруть участь у чергуванні пошколі. При бирають клас,прикрашають і озеленяють його. Працюютьу живому куточ ку, доглядають за рибамив акваріумі, підгодовуютьзимуючих птахів. Берутьпосильну участь у заготівлі паливадля школи, времонті шкіль ної огорожі,в заливанні ковзанки і льодовоїгірки, в обладнанні літ нього фізкультурногомайданчика. Беруть участь у роботізагальношкільних бригад на шкільнійділянці, в шкільних будівельних загонах,шефствують над дитячимисадками, ведуть систематичну роботу ускладі патруля з економії електроенергіїв школі.
Берутьучасть у технічних гуртках. Виготовляютьдля школи макети рельєфу місцевості, колекції «Корисні копалини”, „Виробиіз скла“, „Що виробляють із піскута глини”, роблять моделі; виготовляютьнай простіші прилади для уроківприродознавства, посібники з мови, математики, історії; самостійно заготовляютьі обробляють природний мате ріал дляуроків праці.
Берутьучасть у впорядкуванні садиби школи, працюють у зоні дії козацького загону/організація відпочинку дітей у дворах, догляд за скверами, допомога місцевомуклубу, відділу зв’язку, збирання макулатури, металобрухту/. Вдома допомагаютькупувати продукти, учаться готуватипрості страви. Миють посуд, сервіруютьстіл. Допомагають виховувати молодших.Влітку за завданнямикозацького загону працюютьна навчально-досліднійділянці школи, в кооперативах, беруть участь увирощуванніовочів, фруктів, ягід; доглядаютьза домашньою птицею,молодняком худоби; допомагають у боротьбізшкідниками рослин, узби ранні врожаю. Берутьучасть у козацьких таборуваннях, учатьсярозки дати намети, розпалювати вогнище; готувати на вогнищі їжу.Науроках, у позакласнихтапозаурочнихзаняттях, у роботі козаць кої організаціїпідлітки вдосконалюють навичкиспільної праці. Відповіднодо трудовогозавдання й часу, щовідводиться на йоговиконання, розробляютьплани роботи. Учаться працюватидобре, швидкой друж но, об’єктивнооцінювати результати своеїпраці й праці товаришів.Удосконалюють рухові навички, окомір, необхідні для трудових операцій;додержують техніки безпеки, правилгігієни; змагаються в праці, допо магаючиодне одному.
Знайомлятьсяз використанням людиною сил природи/води, пари, віт ру, корисних копалин, лісу і т.п./; систематизують знання прорізні галузі промисловості /машинобудування, деревообробка, добування ру ди, нафти, вугілля, торфу, соді/' та сільськогогосподарства /ріль ництво, садівництво, тваринництва/. В навчальній тапозакласній діяльностівикористовують знання про працюлюдей, про роботу машин, транснорту,зв'язку. Беруть участь у роботі технічнихгуртків, чита ютьнауково-нопулярнулітературу про сучасне виробництво, фантастику, про техніку майбутнього, проводять конкурси на кращийфантастичнийпроект; на екскурсіях дізнаються прокультуру праці робітників, про НОП; організовують конкурсина кращу раціоналізаторську пропозиціющодо роботимайстерні, виставки робіттехнічної творчості.Стежать, щоб у процесі виконання трудовихзавдань і практичних робітсуворо додержувалися правила технікибезпеки.
Знайомствоз масовими робітничими професіями свогорайону; бесіди закнижками про робітників; розповідібатьків про свою роботу, про своюпрофесію. Екскурсії на сусідніпідприємства. Збори “Кимя мрію стати»/уявлення про вимогипрофесії до людини/. Бесіди«Де буде по трібна нашапраця», «Наш район у майбутньому»,«Ми — робітнича змі на»,«Нові професії».
Бережутьшкільне майно, стежать за збереженнямпідручників, оправляють книжки в шкільнійбібліотеці.
Читають іобговорюють книжки проприроду, ведуть щоденник спосте реженьза природою, за життям тварин.Організовують роботу свогоколективу за правилами: «Бережинародне добро», «Акуратноповодься з речами, ехороняйприроду, додержуй чистоти».Шефствують над зеленими насадженнямиу дворах, організовують «зеленийпатруль» на вулицях,охороняють місце гніздуванняптахів.
Обговорюютьфакти недисциплінованого ставлення допраці, недбалого ставлення до громадськогодобра, з шкільним майном, а також пошкодження зелених насаджень, жорстокості щодотварин, птахів. Учаться помі чати ідавати відсіч тим, хто не хоче працювати, відмовляється від трудових доручень.
8. Наука — техніка. Сприяння творчому розвиткуособистості. продолжение
--PAGE_BREAK--
Проводятьзбори, беруть участь убесідах, ранках «Чому сучасно мувиробництву потрібніосвічені робітники», «Наша наукаслужить людині»,«Навчання — наша головна праця»,«Чи знаєш ти про науковівідкриття українських учених?».Знайомляться з життям і діяльністювидатних вітчизняних учених минулогоі сучасного. Здійснюютьекскур сії на підприємства, знайомлятьсяз технологією виробництва,продукцією, виробничимизв'язками, роблять записи, зарисовки, фотографії, оформляютьальбоми, виставки.Здійснюють екскурсії «Минуле і майбутнє рідного краю», «Багатстванашої землі» та ін.
Беруть участьу пошуковійроботі, збирають матеріалидля шкільнихмузеїв. Навчаються згуртках за інтересами, звітують перед за гоном,класом про свої успіхи внавчанні. Проводятьдослідні насадження нагороді, в садку, на полях кооперативу, учаться порівнювати свої спостереженняіз спостереженнями та висновками вчених.Приходять ранки і вечори «Моя улюбленасправа», "Світмоїх захоплень", ілюстру ють своїрозповіді показоммоделей, виробів, колекцій, гербаріїв.Беруть участьу тривалихпізнавальних іграх-подорожах«У світі диво вижних, захоплюючих, цікавих наук».Організовують колективне читання іобговорення матеріалів газет, учатьсяписати відгуки на статті і книжки, оформляютьвиставкималюнків. Відвідують музеї та виставкидля розширення і поглибленнязнань. Беруть участь упідготовціта проведенніолімпіад, конкурсів.Проводять турніри кмітливих, берутьучасть у роботі клубу допитливих.Організовують загонові оглядиіндивідуальних колекцій /марок, листівок, репродукцій/, виставки «Мої улюбленікнижки», демонстрування приладів тамоделей, виготовлених руками дітей.Беруть активну участь у створеннікласної загонової бібліотеки, в проведенніТижня дитячої книжки, допомагаютьшкільній бібліотеці, проводять захистиформулярів прочитаних книжок. Читаютьі обговорюють книжки художньої літератури, науково-популярну літературу, статтів дитячих науково-популярних журналах.Дивляться і обго ворюють науково-популярніфільми.
Учатьсяпорівнювати свої відповіді з відповідямиінших, помічати сильні та слабки сторонивідповідей товаришів. Допомагаютьтоваришам у виконанні домашніх завдань.Беруть участь у колективних пізнавальних іграх, які організовують редакціїгазет, у класних і козацьких зборах, присвячених успіхам і недолікам унавчанні й навчальній дисципліні.
Готуютьі беруть участь у бесідах «Умійцінувати час», „Як скласти і виконуватирежим дня" та ін., складають орієнтовнийрозпорядок дня, удосконалюють навичкисамостійної роботи, складають пам’яткиі настанови щодо раціональних способівпізнавальної діяльності на уроці й упроцесі виконання домашніх завдань.Удосконалюють техніку читання і переказу, складають прості плани оповідей істатей, скла дають оповідання з власногодосвіду, з життя школи, удосконалюютьуміння та навички роботи з книжкою, журналом; учаться узагальнювати і робитивисновки, виділяти головне, вестищоденник прочитаного. Складають планоповідання за матеріалами підручника, вчаться обгрунтовувати висновки івиписувати цитати, які підтверджуютьосновні думки; рецензують відповідітоваришів, учаться виділяти ознаки предметів у певній послідовності, відрізнятиістотне від неістотного, читати схеми, таблиці; учаться узагальнювати ісистематизувати ре зультати спостережень.Знайомлятьсязпризначенням записної книжки, учаться нею користуватися; учатьсяоформляти ділові папери; трену ються увиступах з короткими повідомленнями, доповідями. Знайомлятьсяз різними типами словників, з енциклопедіямита іншими довідковимивиданнями. Ведуть словничкиважких слів та слів, які рідко вживаються. Виконують установленийрежим занять, праці й відпочинку.Сте жать за порядком усвоємуробочому куточку /куточкушколяра/. Збері гають у чистоті своїпідручники та навчальне приладдя, своєчасно їх ремонтують.Активно борються з порушеннями навчальноїдисципліни, створюютьгромадську думку, спрямовану на засудженнянедбайливого ставлення до навчання, випадків підказувань, списування, невиконання домашніх завдань, недбалогоповодження з підручниками та навчальнимипосібниками.
ІУ. СОЦІАЛЬНАКУЛЬТУРА
9.Держава— нація.Громадянське виховання.
Слухаютьрозповіді та беруть участь у бесідахпро плани розвитку народного господарстваУкраїни, про майбутнє свого села, району,міс та. Беруть участь у бесідах натеми «За рядком Конституції», «Прожиття цілком хороше”,»Що скільки коштує".Відвідують виставки досяг нень народногогосподарства. Берутьучасть у підготовці і проведенні свят, знайомляться з їхісторією, святкуванням у других країнах.Здій снюють екскурсії та походипо рідному селу, місту, краю, знайомлять ся з історичнимимісцями, пам’ятниками, з життям і діяльністю видат них земляків, розвитком господарства і культурирідного краю. Дізна ютьсяпро минуле і сучаснемікрорайону школи; свого міста, села. району, своєїобласті, про передові виробничіколективи, відвідують заводи, фабрики, кооперативи.Зустрічаються з ветеранами війни іпраці, з передовикамивиробництва. Знайомлятьсяз працею молоді підприємства-шефашколи. Наоснові зібраних матеріалів оформляютьтематичні аль боми «Нашкрай», «Нашемісто»,«Наш кооператив»,«Один день вироб ництва», «Вчораі сьогодні мого села».Допомагають шефам у пошукахматеріалів і створенні музеїв бойвоїта трудової слави, виконуютьпосильні трудові завдання, виступають з концертами.Беруть участь у зустрічах з депутатамимісцевих рад. Встановлюютьзв'язеки із військо вимичастинами, знайомляться з історієюЗбройних СилУкраїни, зродами військ. Організовуютьу загонах тематичні інформації, привчаються регулярночитати газети та журнали, слухати радіой телепередачі на підлітковітеми, виступають на тематичних інформаціяхз невеликими повідомленнями.Обговорюють матеріали, посилають у редакції колективні відгукий кореспонденції.Читають рекомендовану класнимкерівникомнауково-популярнуй політичну літературу.
Беруть участьу суспільній роботізагону, працюють у зонідії козацькогозагону, берутьучасть у розвідуванні кориснихсправ, надаютьросильну допомогув справах дорослих, виконуютьзавдання. Активноберуть участь у шефській роботіз козачатами, готують козачат довступу у джури, передаютьїм свій досвід громадськоїроботи.Знай омлять козачат здержавними символами, Гербом, Прапором, Гімном України.Берутьучасть ушкільних виставках«Моякраїна бореться за мир», «Краю мій, моя ти Батьківщина», «У нас друзіна всій планеті».Організовуютьзбори, присвяченівиконанню Законівкозачат, добиваються виконанняїх кожнимджурою. Проводятькласні й загоновізбори, присвяченіобговореннюактуальних питань життя і праці свогоколективу. Розповідають удома просвоє життя в школі йзагоні, проте, що новогодізналися про подіїгромадсько-полїтичногожиття. Узнають продитинство бать ків, про зміни освітнього,професійногоі культурногорівня членів сім'ї,про зростання сімейногодобробуту.Беруть участь у роботізагонів слідопитів, збирають документий факти з життя ветеранів.Вивчають життя та діяльність героя, чиє ім’я носить загін, зав'язу ють дружбу з колективаминавчальних закладів, заводів, фабрик, кооперативів, військових частин, що носятьім.’я цьогогероя.
Обговорюютьна зборах факти несумлінногоставлення до виконаннядоручень, вимог, які ставляться законамикозачат.
10.Історія козацтва. Превентивне виховання. продолжение
--PAGE_BREAK--
Підтриманнягромадського порядку. Готують матеріалі беруть участь у бесідах на теми "Конституція Уіраїни — Основний Законнашої краї ни", «Право плюс обов'язок»,«Як одна сім'я», читають статті вгазе тах та журналах про необхідністьіснування правил поведінки в суспільстві, знайомляться з прикладами доблестіі геройства працівників міліції, дивляться і обговорюють фільми направові теми.
Берутьучасть у підготовці правовій рубрики«Азбука права» в стін ній газеті, знайомляться з найважливішими правовимидокументами, бувають присутні на уснихжурналах «Право в твоєму житті»,«Тобі про закон», «Моє і наше».
Оформлюютьстендий куточкина теми «Можна і не можна», «Статутшколи — основний законшкільногожиття», " Для чогопотрібні прави ла поведінкиучнів”.Допомагаютьучителеві роз’яснюватикозачатам правила поведінки в школі, вдома, на вулиці та навчатиїх користу ватися цими правилами.
Організовуютьчергування в шкільному «столізнахідок», беруть участь у діяльності«зелених патрулів», систематичнозаймаються посильною правоохоронноюдіяльністю в мікрорайоні школи, берутьучасть у зустрічах з інспекторами всправах неповнолітніх.
Засуджуютьвчинки однокласників, допомагають їм зрозумітине безпечність будь-яких порушень правилповедінки, виробляютьзвич ку засуджувати порушення нормспівжиття.
Г.ДЖУРИ ТАДАНИ/УЧНІ7-8 КЛАСІВ/
І.КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ
1.Система здоров’я.Здоровий спосіб життя. 2.Козацька військова справа.Військово-патріотичневиховання.
Організовуютьі проводять бесіди, лекції та вечори.Присвячені фізичнійкультурі, спорту, туризму; зустрічаютьсяз відомими спортсменами,спортивними суддями, тренерами, лікарями.Дізнаютьсяз газет, журналів, радіо й телепередачпро змагання, про визначнідосягнення українських і зарубіжнихспортсменів. Переглядають таобговорюютькінофільми на спортивнітеми. Колективновідвідують спортивні змагання.Читають популярну літературу проспорт, туризм, про загартування організму, про відомих спортсменів.
Учатьсяскладати правильний режимзанять фізичною культурою, спортом,туризмом.Добирають вправи для спеціалізованоїзарядки відповіднодо вибраних видів спорту.
Виробляютьправильну поставу та координацію.Займаються гімнастикою, легкою атлетикою, лижною підготовкою, спортивними іграми; регулярно займаються вибраними видамиспорту й туризму в секціях та гурткахшколи, Будинків творчості, дитячо-юнацькихспортивних шкіл та стан цій юних туристів.Беруть участь у проведенні шкільнихспартакіад та естафет, виступають зачесть школи в районних, міських таобласних змаганнях. Готуються таскладають норми атестації, прагнутьодер жати юнацькі спортивні розряди, активно беруть участь у заняттях дворовихкоманд та секцій, у змаганнях «3олоташайба», «Шкіряний м'яч», „Білийчовен", «Сніжинка», в змаганнях«Старти надій». Ведуть краєзнавчу, пшуукову роботу в місцевих і далекихтуристських походах та екскурсіях, подорожах і експедиціях. Удосконалюютьтуристську техніку. Беруть участьу шкільних, районних, міських та обласнихзльотах і змаганняхюних туристів. Активнозберігають рідну природу.Ведуть роботузазавданням шкільногомузею. Учаться основнихпра вил цивільної оборони.Беруть участь у конкурсахта змаганнях гри «Сокіл».
Виконуютьвимоги особистої та громадської гігієни, підтримують чистоту й порядок на своємуробочому місці в класі. Учаться надавати першу медичну допомогу потерпілим.Оволодівають навичками самоконтролюв ході спортивних занять.
Проводятьзарядку та фізкультхвилинки з молодшимишколярами. Здійснюють спортивнесуддівство змагань у класі й школі.Ведуть роботу старост спортивних секцій, громадських інструкторів по спор ту, фізоргів класів, капітанів команд, спортивних організаторів робти зкозачатами. Організовують і проводятьшкільні спартакіади; походи порідному краю, туристські зльоти тазмагання. Як інструкторидопомагають учителевіфізвиховання, класним керівникам, учителям, туристському організаторовішколи проводитизаняття в туристські-кра єзнавчихгуртках школи. Обладнуютьспортивні майданчики та стежатьза утриманням інвентаря,за чистотою майданчиків.Беруть участь в ор галізації роботиспортивно-трудового й туристсько-трудовоготабору школи; проводять збори, бесіди, показові спортивні виступи молодшихшколярів. Створюють громадську думку, спрямовану проти порушень за нятьфізичною культурою, спортом і туризмом, проти порушень спортивної етики, випадківневиконання правил гігієни та санітарії, не до пускають неохайного ставлення доспортивного інвентаря.
ІI.ДУХОВНА КУЛЬТУРА
3.Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4.Традиції. Моральне вихвання.
Вивчаютьзміст і усвідомлюють значення моралі.Знайомляться з єдністю прав, свобод іобов’язків громадян.Словом і ділом, своїм особистимприкладом утверджуютьнорми моралі. Визначають конкретнішляхи втілення моральнихзнань у дії та вчинки. 3’ясовуютьна уро ках,бесідах ідиспутахтакі поняття, як громадянськийобов’язокпе ред Батьківщиною, активна життєва позиція,моральний ідеал. Проводятькласні години, зборина теми «Тобі довсьогосправа», «Слово кріпи справамисвоїми». Беруть участь у бесідах ідиспутах «Наступає твоягромадянська зрілость»,«Правда від усьогодерожча». Слухаютьлекції на теми «Моральі право», «Закон ісовість». Читають і обговорюютьстатті в журналах та газетах наморально-етичнітеми.Учать ся аналізуватиконкретні факти і явищаповсякденногожиття, робити моральний вибір у різнихжиттєвих ситуаціях. Берутьактивну участь у громадському і трудовомужитті класу, школи, міста /села/, виконують доручення, завдання органівучнівського самоврядування.
Працюютьу туристсько-краєзнавчих гуртках, ходятьу походи, вико нують слідопитську роботу, вивчають минуле, сучасне і майбутнєсвого міста /села, району, області/, дізнаються про життя і діяльністьвидатних земляків. Беруть участь вохороні природи рідного краю та йогокультурно-історичних пам'ятників.Створюють шкільні краєзнав чі музеї, виставки, кутки; складають адьбоми тафотомонтажі на теми “Моя Батьківщина",«Наш край», «Наше село», берутьучасть у грі «Сокіл». Виступають зконцертами художньої самодіяльності, беруть участь у початковій військовійпідготовці допризовної молоді, берутьучасть в урочистих проводах юнаківу Армію України, у шануванні ветеранів; проводять зустрічі з колишнімивипускниками школи, нині солдатамиАрмії України, під девізом «Спасибітобі, солдат!”;проводять у школі свята, присвяченіАрмії України. Вивчають особливостіжиття і побуту різнихнародів, переписуються з учнями другихкраїн, прводять заочні змагання з ними, збори, обмін делегаціями; організо вуютьзаочні мандрівки по Україні. Підтримуютьзв’язок з зарубіжни ми друзями. Проводятьзбори » Бійці згадують минулі дні”,"Іхній подвиг живий", «Бійціневидимого фронту», беруть участь увечорах «Ми славимо подвиг ваш»,«Дочки України», «Країна моя, доля моя». Випускають усні журнали«Ради життя на землі», «Візьмисобі за прик лад героя»,«Чи знаєш ти героїв свого краю?».
Нагромаджуютьдосвід колективних відносин. Берутьучасть у різних формах урочної тапозаурочної роботи, сприяють утвердженнюв класному колективі відносин діловоїзалежності й відповідальності. Бе рутьактивну участь в усіх колективнихсправах класу, школи.Керуютькозацькою громадою, працюють вожатимив загонах козачат, беруть активну участьв учнівському самоврядуванні, організовуютько лективне самообслуговування. Учатьсяспівробітничати, виконувати таорганізовувати колективні справи ікерувати ними. Готують та проводятьзбори, колективно обговорюють своюроботу, намічають плани, розподіляютьдоручення, критично оцінюють зроблене, приймають рі шення, контролюютьїх виконання.Беруть активну участь у бесідах ідиспутах на теми «Відвага, щирість, спайка, завзяття, у кожного іскорка, разом багаття!», «Якимя хотів би бачити своготовариша?”, „Щоб матидруга, требабутиним“, » У дружбі — сила". продолжение
--PAGE_BREAK--
Засвоюютьосновні принципи гуманізму, учатьсядодержувати їх у відносинах з дітьми.Удосконалюють своє уявлення про доброі зло, мужність і 6лагородство, формуютьморальний ідеал. Спостерігають заповедінкою людей у різних життєвихситуаціях, пізнають їх почуття іпереживання, порівнюють їх зі своїми, розвивають у собі здат ність уходити встановище іншої людини, співпереживати, співчува ти, поділяти чужі радість ігоре. Беруть участь у волонтерській ташефській роботі; закріплюють благороднізвички поведінки щодо людей, нагромаджуютьдосвід чуйності й душевної чулості.Піклують ся про батьків, членів сім’ї, учителів і знайомих; турбуються прохворих друзів, відвідують їх, подаютьїм необхідну допомогу; оточують увагоюлюдей похилого віку, малюків та інвалідів, уміло по дають посильну допвмогунавколишнім. Вчаться бути добрими івели кодушними в спілкуванні з учителямишколи.
Проводятьзбори на теми «Найкраща посада бутина землі людиною», «Людей нецікавихна світі немає», «Умій відчуватипоряд із собою людину», «Школяр — друг природи, друг звірів і птахів», беруть участь у бесідах і диспутах натеми «Що залишає людям кожний твійпрожитий день?», «Що означає житипо совісті?», «Честь і людськагідність. Чим вони відрізняються відсамолюбства?», «Добра справа дорожчавід багатства». Беруть участь вопераціях «Подаруй людині радість»,«Добрі справи людям». Беруть участьу десантах «Зелена аптека», «Озеленимо наше місто». Виробляють навичкий звички правильноіповедінки в школі, громадських місцяхта вдома. Допомагають учительськомуколек тиву та органам учнівськогосамоврядування запроваджувати в життяєдині вимоги до учнів. Беруть участь убесідах про Правила для уч нів, аналізуютьфакти з життя класу, школи.Конкретизують вимоги до поведінкина основі типових Правил для учнів.Пропагують Правила для учнів, роз’яснюютьсвоїм товаришам доцільність їх сувороговиконан ня.Готують тематичнікласні збори «Правила для учнів — закон шкіль ного життя», беруть участьу бесідах і диспутах «Для чого потрібналюдині дисциплінованість?», «Організуйсебе!», «Мистецтво керувати со бою»,«Поведінка наодинці із самим собою»,“Красота починається з порядку".Активно беруть участь у шкільномуй класному чергуванні, в рейдах «Зфотоапаратом по школі», у патруляхщодо охорони громадсь кого порядку вшколі й за її межами; організовуютьдопомогу козакам.Оформляютьтематичні стенди, газети, кутки, готуютьрадіопередачі на теми «Можна і неможна», «Що ми побачили в нашійшколі».
Усвідомлюютьвизначальну роль внутрішньої красилюдиниі її культури.Учаться відрізняти моральну красулюдини від зовнішньої красивості, внутрішнє благородство — від вишуканихманер, розширюють свої знання про правилаетикету, застосовують їх у повсякденномужитті.Прив чають себебути втриманим у стосунках з людьми, виробляють вміння бути уважними слухачамита цікавими співрозмовниками.Розвивають у собі почуття міри, уміннязнаходити межу розумного в поведінці, побуті, одязі. Удосконалюють свій смак, з належною повагою ставляться до смаків, звичок інших людей.Слухаютьлекції про культуру поведін ки, провиховання смаку. Учаться культури танцю.Збагачують свій словниковий запас, звільняються від слів-паразитів. Стежатьза зміс том і чистотою своєї мови.Беруть участь у бесідах, диспутахі вечерах на теми «Про культурусправжню й удавану», «В чому красалюдини?», «В людинимає бути все прекрасне: і обличчя, іодяг, і душа, і дум ки», «Що означаєбути сучасним?”, »Бути, а не здаватися", «Про скром ністьі про гордовитість»," Почуття і речі", «Немає більшоїрозкоші, як розкіш людськогоспілкування», «Ніщо не коштуєнам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість», «Час, смак, стиль, мода».
Організовуютькнижкові виставки з добором відповідноїлітератури, оформляють стенди, кутки, газети на теми «Наші смаки», «Етикапове дінки», «Ставлення до природи- показник твоєї культури».
Організовуютьвечори відпочинку, бали, карнавали, учаться додержувати звичаївгостинності.
Моральновдосконалюють свою особистість, намічають конкретну програму самовиховання, гартують волю, учаться керувати собою.Вчаться ба чити законкретнимивчинками вияви певних якостей особистості.Вив чають біографії великих людей, героїв війни та праці, на їх прикладівчаться виховувати в собі країщі рисилюдини.Розвивають своїздібності, навчаються в гуртках, секціях, клубах. Працюють у підшефному загоні: керують гуртками, виступають з доповідями, проводять бесіди й збори, передаютьсвої трудові вміння та навички молодшим; виховуючи їх, виховуються самі. Учатьсявідстоювати своюточку зору, терпеливопереконувати товаришів, відвертозізнаватися в своїхпомилках.Проводять зборина теми «Про шляхи, щоведуть до мужності»,«Твоя програ масамовиховання», «Мужністьвиховується з дня в деньу наполегливомуподоланні труднощів».Беруть участь у бесідах «Волята праця людини дивниї дива творять»,«Xочу, треба — осьде виявляється твій характер»,«Що означаєзнайти себе?», «Чомуговорять:неробство талінь псують людину»,«Як перемогти слабостіта недоліки свогхарактеру», оформляютьстенди, кутки, газети, готуютьрадіопередачі «Длятих, хто працюєнад собою»,«Великі люди про самовиховання»,«Словник моралі».
Наоснові спільної діяльності розширюютьпозитивний досвід моральних відносинміж юнаками й дівчатами; дістають виразніуявлення про фізичні й психолічніособливості підлітків, а також проособливості їхньої поведінки; виробляютьнетерпимість до легковажних поглядівна любов та дружбу, грубість та цинізму стосунках між статями, юнаки ввічливота дбайливо ставляться до дівчат іжінок; готують бесіди, диспу ти, обговорюютьстатті, книжки, кінофільми й вистави, вяких порушуються питання взаемовідносинюнаків і дівчат; розширюють та поглиблюютьуявлення та знання про сім’ю і їїфункції, про роль та значення сім’ї дляособи й суспільства, про демографічнуполітику держави, про моральну красу йморальне обличчя сім’ї; знайомлятьсяз основними положеннями законодавствапро шлюб і сім'ю.
Засуджуютьаморальнівчинки людей, борються знегативними явища ми в житті.Виражають непримиренне ставлення дозла й жорстокості, ненависть до всякоговиду приниження людей.Виступають проти виявівегоїзму й утриманства, байдужостій пристосовництвом.Виявляють високувимогливістьдо себе, досвоїх друзіві товаришів, до всіхчленів колективу,непримиренність добудь-яких порушень нормспівжиття; виступають з критикоюі самокритикою.Ведуть непримиренну боротьбуз грубістю,лихослів’ям, курінням.Активно вступають уборотьбуіз споживацькимставленням до життя, рослинногота тваринногосвіту. Беруть участь у рейдах щодоперевірки порядку вкласах, у школі, удворах жилих будинків, упідліткових клубах. Не дозволяютьровесникам зневажливо ставитися достарших, ображати молодших, робитиаморальні вчинки в школі, вдома, вгромадських місцях.
Беруть участьу класних зборах: „Бій байдужості”,„Обережно! Міщанство і вульгарність”, у бесідах і диспутах: „Щастя в боротьбі: з ким і за що?”, „Як протистоятиміщанству?”, „Чим відрізняється справжнядружба від кругової поруки?” та ін.
Оформляютьстенди, вітрини, бюлетні й стінгазети:„Вікна сатири”, „Не проходьте мимо”,„Крокодил”.
Активноберуть участь в русі школярів за охоронутваринного й рослинного світу, створюютьбригади охорони природних багатств.
5. Козацькакультура. Художньо-естетичне виховання.
Пізнаютьпрекрасне в навколишній дійсності: вприроді й місті, в сучасних технічнихспорудах, у найновіших машинах. Наекскурсіях спостерігають за працеюмайстрів. Свої враження про прекраснев житті й праці передають у малюнках, фотографіях, аматорських фільмах, утворах. Читають і обговорюють творилітератури й мистецтва, учаться оцінюватиїх, відстоювати свою думку, переконливообґрунтовувати її. Беруть участь векспедиціях школярів, виконують завданнямузеїв з вивчення творів народноїтворчості, пам’яток історії та культурирідного краю, монументального сучасногомистецтва.
Знайомлятьсяз Основами законодавства про охоронуісторичних пам’яток; відвідують музеї, виставки, картинні галереї; знайомлятьсяз архітектурою, з прикладним мистецтвомта народною творчістю; збираютьлітературно-краєзнавчий матеріал; випускають бюлетні, альбоми, присвяченімайстрам мистецтв. Знайомляться з життямі творчістю видатних художників, композиторів та письменників; читаютькнижки про мистецтво; беруть участь устворенні малих картинних галерей, уроботі клубів за художніми інтересами.Переглядають та обговорюють фільми, присвячені проблемам мистецтва й етики.Слухають музичні твори в записах, порадіо й телебаченню, роблять до нихілюстрації. Зустрічаються з майстрамимистецтв. Допомагають молодшим школярамрозвивати почуття й розуміння прекрасногов природі, навколишній дійсності, устосунках між людьми, бачити зв’язоклітератури, музики й живопису.
Працюютьу факультативах художнього циклу, гуртках з різних видів мистецтв тахудожнього конструювання. Поглибленозаймаються одним з видів мистецтва, беруть участь у художній самодіяльності.Малюють на основі спостереження, зпам’яті і з натури; берутьучасть у конкурсах. Оволодівають уміннямговорити точно й виразно. Беруть участьу дитячих художніх виставках, влаштовуютьїх обговорення; керують у школі художнімигуртками. Проводять конкурси, фестивалі, обговорення, конференції, присвяченікультурі й мистецтву; є членами жюрірізних конкурсів художньої самодіяльності; беруть участь у заняттях клубів захудожніми інтересами. продолжение
--PAGE_BREAK--
Беруть участьу художньому оформленні школи та шкільноїділянки. Намагаються скромно й зі смакомодягатися. Знайомляться із зразкамисучасного одягу на виставках, у будинкахмоделей, організовують зустрічі змодельєрами. Беруть участь у козацькихзборах. Диспутах, присвячених проблемаместетики („Що означає бути красивим?”; показують молодшим, як можна із смакомодягатися.
Випускаютьстінні газети, що критикують виявиміщанства, грубості, неохайності танегарної поведінки. Проводять диспути, збори: „Міщанин сьогодні, який він?”,„Про смаки сперечаються”, „Провульгарність і несмак”.
ІІІ. КУЛЬТУРАПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6.Природа. Екологічне виховання. 7.Праця-навчання. Трудове виховання.
Знайомлятьсяз працею на підприємствах.Організовують і проводять за допомогоювчителів та інших дорослих екскурсіїна передові підприємства, виставки.Знайомляться на місцях з прикладамивисокопродуктивної пра ці, зустрічаютьсяз ветеранами праці, з молодими трудівниками міста й села, в тому числі звипускниками своєї школи. Знайомлятьсяіз стилем роботи, способом життя йсистемою стосунків у трудовому колективі.За своюють кодекс честі робочої людини.Беруть участь у бесідах і диспутах, пов'язаних з питаннями свідомогоставлення до праці: «Праця — основажиття», «Трудовий героїзм», «Людськещастя в праці», «Праця і науково-технічнийпрогрес » тощо.
Працюють угуртку «Умілі руки», гуртках юнихнатуралістів, юних техніків. Знайомлятьсяз конструк цією сільськогосподарськихмашин, працюють на них під керівництвомта наглядом спеціалістів, привчаютьсядо праці механізаторів, оволодіваютьавтосправою. Ви конують виробничізамовлення школи і підприємств, виконують обов'язки обліковців таконтролерів ВТК, ко мірників, відповідальнихза обладнання та матеріали, ланкових ібригадирів. Проводять дослідницькуроботу на шкільній ділянці, берутьучасть у насаджуванні лісу, захиснихлісосмуг, закладанні парків та алей, розсадників плодоягідних культур, оранжерей. Шефствують над молоднякомробочої та продуктивної худоби, заготовляють корм для нього, допомагаютьрозводити рибу в місцевих водоймах, свійську птицю; доглядають за бджо ламина колективних пасіках. Беруть участьу заготівлі лікарських трав, грибів, ягід. Прово дять масові свята праці, свято першої борозни, День урожаю, свято«За честь школи», «Тиждень саду» та ін.
У трудовійдіяльності завжди додержують Правилдля учнів. Виконуючи трудові завданняі практичні суспільно корисні справи, додержують правил техніки без пеки ігігієни праці, виконують технічні умови, перед бачені змістом і характеромроботи. Активно беруть участь у роботіорганів учнівського колективу: організовують чергування по класу і школі, беруть безпосе редню участь у ньому.Організовують у класі й у школі змаганняіз суспільно корисної праці, очолюютьбригади молодших школярів, зведенітрудові загони, беруть участь у керівництвітрудовими колективами учнів. Проводятьрозвідування корисних справ, працюютьу зоні дії козацького загону, допомагаютьу бібліотеках, кімнатах-музеях, клубах, поштових відділеннях зв'язку. Організовуютьі проводять волонтерську роботу. Берутьучасть у суботниках на виробництві, набудівництвах, у сільськогосподарськихпідприємствах, у мікрорайоні школи.Організовують збирання вто ринноїсировини, самі беруть у ньому активнуучасть. Здійснюють самообслуговуванняв школі й удома: са мостійно прибираютькласні кімнати, квартиру, шкільнуділянку, двір, чистять одяг, взуття, перуть і прасують білизну, учатьсяготувати, купувати продукти, накривати стіл; ремонтують речі домашньоговжитку, побутову техніку.
Підкерівництвом учителів, спеціалістівпідприємст ва-шефа, батьків і громадськостіберуть участь у ство ренні груп, якіцікавляться певною професією, вибираютьфакультативи відповідно до своїх нахилівта інтересів. У навчальних кабінетах, кутках профорієнтації оформ ляютьстенди: «Працівників яких професійпотребує ваш район?», «Як продовжитиосвіту і здобути професію?», «Когоготують ПТУ нашого міста?», «Професіябуді вельника», «Професії сфери побутовогообслуговування», «Робоча професія» таін. Обладнують пересувні вис тавкилітератури, що розповідають пропрофесійно-технічні училища, проспеціальності та спеціалістів, якихвониготують. Беруть участь у бесідах іобговореннях за темами: «Що значитьправильно вибрати професію?»,«Обов'язокта інтерес при виборі професії», «Шляхи, які ми вибираємо» та ін. Організовуютьзбирання матеріалів, що висвітлюютьосновні вимоги до людини, які ставлятьсярізними професіями. Беруть участь узустрічах з людьми робочих професій.
Знайомлятьсяз Основами законодавства про охоронуприроди.
Бережутьнародне добро, акуратно поводяться зшкільним майном, речами, підручниками; охороняють природу, додержують чистоти.Беруть участь у боротьбі за економіюматеріалів та електроенергії, за кращеутримання і збереження шкільногообладнання, машин, верстатів, інструменту.Організовують охорону зелених насадженьта водойм, беруть участь у роботі «зеленого» і «голубого» патрулів. Допомагаютьзнищувати бур'яни, шкідників полів, садів та городів. Виявляють потребишколи, знайомляться з перспективнимпланом її благоустрою, беруть участь убудівництві фізкультур них майданчиків, гео- і метеомайданчиків, теплиць таоранжерей, у будівельних та ремонтнихроботах у шко лі; виготовляють нескладніінструменти, сільськогоспо дарський іспортивний інвентар.
Допомагаютьмісцевим органам влади, дружинникампідтримувати громадський порядок, охороняти зелені насадження, тварин, виявляти браконьєрів, порушниківгромадського порядку, розкрадачів власності та природних багатств; берутьучасть у роботі за гонів юних друзівприроди, юних друзів прикордонни ків, юних друзів міліції. Беруть участь убесідах і дис путах про непримиренністьдо дармоїдства й утриман ства, організовуютьгромадську думку колективу протинедбалості та безвідповідальності; вживають заходів громадського впливуна учнів, які несумлінно виконують своїтрудові обов'язки.
8.Наука-техніка. Сприяння творчому розвиткуособистості.
Вивчаютьдержавні документи про оволодіннязнаннями та всім багатством світовоїкультури, положення Конституції Українипро необхід ність оволодіння глибокимиі міцними знаннями. Про водять козацькізбори: «Правона освітув Україні гарантується Конституцією»,«Знання по трібні, як гвинтівка в бою»,«НТР та наша навчальна праця». Слухаютьлекції, переглядають та обговорюютькінофільми про найважливіші досягненнянашої науки («Космічна епопея», «Вітчизнянанаука і космос», «Нау ка на службі миру»,«Наука і мужність»). Проводять зустрічіз передовиками виробництва, науки, культури; беруть посильну участь упошуково-дослідній та раціона лізаторськійдіяльності з підприємствами — шефами, радгоспами, колгоспами, навчальнимизакладами; нав чаються в гуртках «Юнийвинахідник», «Математика і виробництво»,«В світі техніки». Беруть участь у роботі шкільних лекторіїв, розповідаютьровесникам і молодшим товаришам провимоги до освітнього рівня мо лоді, пророль науки в сучасному суспільстві.Визна чають свої нахили, здібності, вибирають один з можли вих шляхівздобуття середньої освіти (загальноосвітняшкола, середній спеціальний навчальнийзаклад, профе сійно-технічне училище), знайомляться з потребами сво го районув різних професіях; вивчають ту галузьви робництва, в якій збираються працювати.Беруть участь у зустрічах із спеціалістамипромислового та сільсько господарськоговиробництва, транспорту, сфери обслуговування, з учнями та викладачамитехнікумів і про фесійно-технічнихучилищ.
Створюютьінформаційні центри «В світі цікавихфактів», «Це цікаво»; оформляють стенди, випускають усні журнали; проводятьвечори наукової фантастики, конкурсизахисту фантастичних проектів, предметнихга зет та бюлетенів, вечори розгаданихі нерозгаданих таєм ниць, запитань івідповідей; навчаються в предметнихгуртках, клубах за інтересами; берутьучасть у роботі дитячих технічнихстанцій, лабораторій. Удосконалюють навички роботи з топографічноюкартою, користу ються різними видамикарт, складають економіко-географічніхарактеристики галузей народногогосподарства України, районів, міст.Використовують місцевий географічнийматеріал, аналізують та оброб ляютьдані, пов'язані з його економікою, місцевими гео графічними природнимиумовами. Креслять діаграми, графіки тасхеми виробничих зв'язків, картосхемипро мислових і транспортних вузлів зпозначенням вантажо потоків. Ведутьщоденники екскурсій, походів, берутьучасть у козацьких зборах («Як тиорганізовуєш свою навчальну працювдома», «Світ тво їх інтересів»); берутьучасть у гуртках і семінарах з науковоїорганізації праці «Учись учитися»; знайомлять ся з літературою народівУкраїни; вивчають та аналізують їїнайбагатші національні традиції; дивляться телепере дачі «Винахідник»,«Українська мова», «Книга в твоємужитті» та ін. Проводять олімпіади знавчальних пред метів, виготовляютьнавчальні посібники для шкільнихкабінетів, вивчають фотоапарат, проекційний ліхтар, епі діаскоп, кіноапарат, кінокамеру, магнітофон, комп’ютер; керують технічними тапредметними гуртками, пізнавальнимиіг рами учнів молодших класів. Проводятьу загонах олім піади, конкурси юнихзнавців фізики, історії, географії, любителів природи тощо, організовуютьвечори цікавої науки; знайомляться зжиттям та діяльністю вчених України,інших країн, з їхніми видатними науковими відкриттями; готують огляди робітюних натура лістів. Оформляють стенди«Хочу все знати», «Новини науки ітехніки»; набувають навичок груповоїроботи при розв'язуванні завданьпідвищеної складності; бе руть участьв охороні природи, рослин і тварин.
Беруть участьу підготовці та проведенні громадськихоглядів знань, у змаганні між класамиза право рапор тувати трудовим колективампро успіхи в навчанні; ви користовуютьраніше набуті вміння та навички у процесірозв'язання колективних пізнавальнихзавдань; беруть активну участь у роботіорганів учнівського само врядування, спрямованій на організацію пізнавальноїдіяльності в позаурочний час; наслідуютьдевіз козацької організації «Жодноговідстаючого поряд»; зу стрічаються зученими, представниками підприємствпро мисловості, сільського господарства, сфери обслугову вання; звітують передтрудовими колективами про взятізобов'язання. Ведуть у колективі активнуборотьбу за знання, допомагаютьвідстаючим.
Учатьсяраціонально організовувати навчальнупра цю; удосконалюють навички складанняматематичних розрахунків, різних вимірівта геометричних побудов; оволодіваютьтехнікою проведення фізичного, хімічного, біологічного експерименту. Учатьсязастосовувати здо буті знання під часрозв'язання завдань, виконання найпростіших розрахунків практичногохарактеру. Готують повідомлення заджерелами, письмово та усно рецен зуютьроботи товаришів; самостійно записуютьосновні положення розповідей та лекційучителя, вчаться виді ляти і запам'ятовуватиголовне з прочитаного; розв'я зуютьпізнавальні завдання; учаться встановлюватипричинно-наслідкові залежності, аналізувати факти, зна ходитизакономірності, вникати у предмети абоявища, що вивчаються, виявляти їхособливості, йти від фактів до висновків.Пишуть твори на матеріалі прочитаногота на власному життєвому досвіді, удосконалюють куль туру усної та писемноїмови; виступають з доповідями йповідомленнями, знаходять необхіднулітературу в ка талогах, складаютьбібліографічні довідки. Роблять виписки, складають відгуки про прочитане, обговорюють рекомендовані для позакласногочитання книжки, скла дають бібліографіюкнижок і статей, учаться конспекту ватистатті, беруть участь у роботі клубівлюбителів книжки, обговорюють рекомендованіпитання «Як пра вильно читати книжки»,«Як навчитися правильно знахо дитипотрібну літературу». Учаться самостійноздобува ти знання, користуючись книжками, довідниками, гра фіками, таблицями таіншими джерелами; учаться складати усній письмові звіти про виконання навчальнихта позанавчальних завдань; самостійноскладають і ви конують план домашньогочитання, читають спеціальні журнали.
Формуютьгромадську думку колективу класу, козацької групи, класної козацькоїорганізації, спрямовану на запобіганнянедисциплінованості й за судження її, виховують нетерпиме ставлення до пропускання уроків та факультативних занять, порушень ре жиму дня, невиконаннядомашніх завдань, недбалого поводженняз підручниками, навчальними посібниками.
ІУ.СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА
9. Держава-нація.Громадянське виховання.
продолжение
--PAGE_BREAK--
В процесіуроків, позакласних за ходів, роботикозацького загону та джурової організації учні знайомляться з подіямигромадсько-по літичного життя в Україніта за рубежем. Знайом ляться із суспільнимта державним устроєм України. Проводятьсвята, бесіди, екс курсії та зустрічі, присвячені єдності трьох поколінькозацького руху.
На уроках, тематичних інформаціях, бесідахзнайомляться з постановами держави йуряду, підсумками виконаннянародногосподарських пла нів, іззавданнями річних планів розвиткународного господарства, з перспективамироз витку свого міста, села, району, підприємства-шефа. Продовжують вивчатиісторію свого краю, збирати істо ричнідокументи; записують спогади старожилів, зустрі чаються з ветеранами боротьбиі праці, з керівниками трудових колективів, передовиками виробництва. Зби раютьфакти про втілення в життя планіврозвитку нашої країни.
Беруть участьу створенні шкільних краєзнавчих,історичних музеїв та експозицій, проводять екскурсії, виступають зповідомленнями в молодших джуровихзагонах і групах. Вивчають діяльністьРад місцевих депутатів, виконують їхзав дання. Знайомляться з практикоюроботи рай(міськ) суду, виборчої дільниці.В період виборчої кампанії до Радмісцевих депутатів, до судових органівчергують на виборчих дільницях, допомагають випусками стінної газети, бюлетенів, поздоровляють молодихвиборців, бе руть участь в організаціїсвяткових концертів. Слухають розповідіта беруть участь у бесідах на теми«Майбутнє, яке починається сьогодні»; дивляться фільми, спектаклі й телепередачі, слухають радіопередачі пробойові подвиги і славні трудові справилюдей України, про козацькі організації.Продовжують вивчати історію Гімну, Прапора, Герба України і знайом лять знею джур, суворо виконують зв'яза ні зними ритуали. Знайомляться з творамилітератури, музики, живопису, скульптурипро українську дійсність і про героїчнеминуле нашого народу. Активно допомагають трудящим рідного краю в їхніхсправах на благо Батьківщини.
Знайомлятьсяз внутрішньою та зовнішньою політи коюУкраїни, з видатними особами, лауреатамиДержавних премії, з досягненнямипромисловості й сіль ського господарства, науки і культури; поглиблюють своїуявлення про ідейність літератури імистецтва; чи тають книжки й журнали, дивляться кінофільми і спек таклі проукраїнську молодь. Обговорюютьпорушені в них питання громадсько-політичногожиття, оцінюють події. Організовуютьнаочну агітацію в коші: випускаютьінформаційні бюлете ні, «блискавки», агітплакати. Беруть участь у діяльностіджурового лекторію; виступають зтематичними інформаціями передровесниками і молодши ми джурами такозачатами; допомагають поширюватисеред населення суспільно-політичнулітературу. Допо магають вихователямпроводити інформації, бесіди, обговоренняматеріалів газет «Річ про АдамівськуСіч», “ Річ про Буджацьку Січ”, складаютьпам'ятки для юних читачів газет.Оволодівають уміннями та навичками, необхідними для екскурсоводів шкільногомузею. Про водять доступну віковіагітаційно-масову роботу серед населення: поздоровляють кращих працівниківпідприємств, які шефствують над школою, з одержанням нагород, з перемогою втрудовому змаганні. В дні знаменних датпоздоровляють ветеранів вій ни і праці, жителів мікрорайону, розповідають їмпро свою участь у громадсько-політичномужитті школи, се ла, міста, області, краю, країни. Вдома в сім'ї знайомлять молодшихз різними подіями громад сько-політичногожиття в країні й за рубежем, прив чаютьїх регулярно знайомитися з матеріаламидитячих журналів та газет. Разом здорослими дивляться, слу хають, обговорюютьрадіо- й телепередачі на суспільно-політичнітеми. Знайомляться з трудовою та бойовоюбіографією батьків, родичів, сусідів,їхньою громадсько-політичною діяльністю.
Активновиконують заклики Українського козацтва, беруть участь у Всеукраїнських джуровихакціях. Готуються до вступу в козацтво: вивчають Статут Українського козацтва, його історію, документи й матеріалиВеликих та крайових Рад. Знайомлятьсяз традиціями і справами козацькоїорганізації своєї школи, підприємства-шефа, із сьогоднішніми справами козацтва.Зустрічаються з ветеранами козацтва.Виконують доручення шкільної джуровоїорганізації. Беруть участь у відкритихкозацьких зборах, диспутах. Здобутізнання ви користовують для бесід змолодшими товаришами. Ак тивно працюютьв органах самоврядування школи і РадиДжур та Дан. Організовують роботу школикозацького активу. Виступаютьорганізаторами й актив ними учасникамироботи музеїв, політичних клубів.Проводять у коші конкурси політичногомалюнка й плаката, організовуютьпідготовку та проведення полі тичнихакцій і кампаній. Допомагають вестиідейно-ви ховну роботу в козацькиихзагонах. Беруть участь у навчанні тавихованні джурових загонів. Знайомлятьмолодших козачат з традиціями коша, навчають їх планувати роботу, проводитизбори, ліній ки, свята, колективні трудовіоперації, суспільно-полі тичні секції.Дбають про залучення всіх ровесниківта молодших до участі в громадсько-політичномужитті свого колективу, рідного села, міста, країни. Допома гають товаришамоволодівати вміннями та навичками, необхідними для успішної громадсько-політичноїдіяль ності. Принципово оцінюють вкладкожного в громадсько-політичну роботу.Збирають матеріали, випускають «блискавки»та бюлетені, беруть участь у мітингахпротесту, мітингах солідарності, взбиранні коштів для подання допомогинародам, які бо рються із гнобленням, взустрічах з їх представниками.
На тематичнихінформаціях, козацьких та джуровихзборах, мітингах засуджують політикурасизму, неофашизму. Обговорюють тапринципово оці нюють факти ідейноїнезрілості, громадської пасивності, щотрапляються в навколишньому житті, відображають ся на сторінках періодичноїпреси.
10. Історіякозацтва. Превентивне виховання.
Підтриманнягромадського по рядку. Проводять джуровій козацькі збори на теми: «Конституціютреба знати, її треба додержувати»,«Наступає твоя громадянська зрілість».Беруть посиль ну участь у конференції, яку організовують старшоклас ники:«Закон на варті інтересів Батьківщини», готують окремі повідомлення про гуманнуспрямованість українських законів.Переглядають та обговорюють кінофільми й вистави, присвячені роботі працівниківміліції. Беруть участь у читацькійконференції на те му «Працівники міліціїв творах українських письменників».Збирають матеріал про відважнихміліціонерів ра йону, міста.
Знайомлятьсяз постановами державних органів тагромадських організацій про поведінкунеповнолітніх. Готують питання направові теми, збирають та аналі зуютьвисловлювання великих людей про законисуспіль ства, їх важливість і необхідність.Знайомляться з Ос новами законодавствапро охорону здоров'я, охорону природи, про охорону історичних пам'яток. Читаютьта обговорюють твори на ці теми.
Проводятьтематичні вечори: «Ти і закон», «Законі совість», вечори запитань і відповідейна правові теми з участю народнихдружинників, депутатів місцевих Рад, працівників суду, прокуратури, міліції.Випускають газету, усний журнал«Людина і закон»; готують вистав кукнижок на правові теми. Беруть участьу конкурсі на кращий альбом—збірникприслів'їв і приказок про ставлення дозакону. Дивляться телепередачі щодокур су «Основи правознавства».
Вчатьсясамостійно оцінювати вчинки людей ісвою поведінку з погляду вимог українськогозаконодавства. Беруть участь у діяльностізагонів (клубів) юних друзів міліції,«голубих патрулів». Допомагають козачатамIII— IV класів вивчати правила поведінкий додержувати їх, виховувати в собівідповідальне ставлення до громадських доручень, почуття колективної таособистої відпо відальності (за своюповедінку й поведінку інших), звич кудбайливо ставитися до громадськоївласності. Допо магають дружинникам імісцевим органам влади підтримуватипорядок, охороняти природу; берутьучасть у чергуваннях та патрулях охоронигромадського поряд ку в школі й за їїмежами, організовують допомогу джур«Козацькому прожекторові».
З'ясовуютьвипадки порушення дисципліни в шко лі, громадського порядку на вулиці; виступаютьна джурових, козацьких і класних зборах, перед това ришами з критикою власнихвчинків, намічають конкрет ні шляхи їхусунення. Оцінюють дисципліну в класі, школі, засуджують випадки порушеннядисципліни, пра вил поведінки, несумлінногоставлення до навчальних і громадськихобов'язків, псування майна. Не дозволяють ровесникам робити погані вчинки, порушувати правила громадськогоспівжиття; не проходять повз антигромадськідії навколишніх.
Д. МОЛОДІКОЗАКИ ТА БЕРЕГИНІ ( УЧНІ 9 – 11 КЛАСІВ )
І. КУЛЬТУРАТІЛОВИХОВАННЯ
1. Системаздоров’я. Здоровий спосіб життя. 2.Козацька військова справа.Військово-патріотичне виховання.
Організовуютьі проводять вечори, бесіди, лекції таконференції про спорт і туризм, зміцненняздоров'я, загартовування, про важливістьфізичного виховання для формування гармонійно розвиненої особи; зустрічаютьсяз відомими спортсменами, тренерами, спортивними суддями, спорт сменами, медичними праців никами та працівникамифізичної культури й спорту.
Постійностежать за розвитком фізичної культури, спорту й туризму в нашій країні та зарубежем по газе тах і журналах, радіо йтелебаченню. Переглядають та обговорюютькінофільми на спортивну тематику, відвідують спортивні змагання; читаютьспеціальну й худож ню літературу проспорт, туризм, фізичний розвиток людини, про видатних спортсменів, тренеріві спортивних суддів, про те, яке місцезаймають фізична культура, спорт ітуризм у житті багатьох видатних людей.
Складаютьсамі правильний режим дня, план занятьфізичною культурою, спортом і туризмом, та додержують їх. Суворо додержуютьправил особистої та громадської гігієниі санітарії. Удосконалюються у вибраномувиді спорту, прагнуть до досягненнявисоких результатів, від стоюютьспортивну честь колективу назагальношкільних змаганнях. Берутьучасть у спортивних змаганнях, спартакіадах школи, захищають честь колективушколи на районних, міських, обласнихзмаганнях; складають норми комплексу“Козацьке здоров’я”, вико нуютьнормативи спортивних розрядів у вибранихвидах спорту. В школі й у позаурочнийчас удосконалюють техніку виконаннявправ у спортивній гімнастиці, легкійатлетиці, лижній підготовці, удосконалюютьтехніку й тактику в спортивних іграх.Беруть участь у Всеукраїнських експедиціяхпо місцях революційної слави Ко зацтва; виконують нормативи на значок « Юнийтурист » і на спортивні роз ряди потуризму. Ведуть краєзнавчу і пошуковуроботу згідно із завданнями туристськихгуртків та шкільних музеїв. Оволодіваютьпочатковою військовою підготов кою.Беруть участь у роботі гуртків та секційвійськової справи, у змаганнях таконкурсах, які входять до гри «Джура».Беруть участь у роботі оборонно-масовихгурт ків та секцій ДТСААФ, в олімпіадіПВП, табірних збо рах. Подають першумедичну допомогу, запобігають спортивномутравматизму, удосконалюють навички самоконтролю в процесі занять спортом.
Проводятьроботу інструкторів на громадськихзаса дах за вибраними видами спорту змолодшими школя рами та підлітками, організовують і проводять з ними зарядку, фізкультхвилинки. Допомагають готуватимо лодших школярів і підлітків доскладання норм комп лексу “Козацькездоров’я”.
Організовуютьбудівництво спортивних споруджень нашкільній території та в дворах, стежатьза дисципліною, порядком і чистотою наспортивних майданчиках. Про водятьзаняття в туристських гуртках; організовують по ходи, екскурсії змолодшими школярами та підлітками помісцях слави Козацтва; працюють помічниками керівників походів — молодшимиінструкто рами по туризму. Організовуютьі проводять туристські зльоти тазмагання. Проводять роботу гуртків ісекцій військової справи.
Організовуютьі проводять змагання та конкурси, щовходять в ігри «Джура» та «Сокіл», олімпіаду ПВП. Особистим прикладомпоказують молодшим школярам та підліткамправильне ставлення до фізичної культури, спорту й туризму, до громадської санітаріїта гігієни.
ІІ. ДУХОВНАКУЛЬТУРА продолжение
--PAGE_BREAK--
3. Родовід.Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції.Моральне виховання.
Вивчаютьпитання Програми та Статуту Українськогокозацтва, рішень Рад Українськогокозацтва та Молодої Січі про вихованнямолоді; поглиблюють уявлення про принципи й норми загальнолюдської моралі; засвоюють суть основних етичнихкатегорій. Готують і проводять конференції на теми: «Норми загальнолюдськоїморалі» та ін. Пишуть реферати, твори, роблять огляди матеріалів преси з питаньморалі: «Сенс життя—в чому ти йогобачиш?», «Про почуття громадськогообов'язку», «Образ молодого ро бітникав художній літературі», «Твоя перепусткав завт ра—твої сьогоднішні справи»,«Що означає будувати життя і влаштовуватисяв ньому?». Засвоюють вимоги загальнолюдськоїморалі про необхідність особистогопрак тичного внеску кожної людини врозбудову держави та громади. Аналізуютьконкретні факти і явища повсякденногожиття; виявляють принципи та нормизагальнолюдської моралі в передовихколективах фабрик, заводів, установ, знайомляться з моральною атмосфе роюцих колективів, їх прогресивними рухамита почи наннями, пізнають суть ставленнядо суспільства, колек тиву, праці; вчатьсяу трудових колективів створювативисокоморальні стосунки в шкільномуколективі. Ке руються принципамиморального кодексу в навчанні, праці, у взаємовідносинах з людьми.
Берутьучасть у Всеукраїнському похо ді помісцях слави козацтва, здійснюютьекспедиції по рідному краю і країні, разом з козацькою організацією шефськогопідприємства вивчають минуле, сучаснеі майбутнє свого краю (міста, села, району, області), зустрічаються зветеранами воєн і праці. Бе руть участьв охороні природи рідного краю та примножують її багатства, створюють шкільнікраєзнавчі му зеї, виставки, кімнатибойової слави, беруть участь увоєнно-спортивній грі «Джура». Берутьактивну участь у воєнній початковійпідготовці допризовної молоді. Організовують урочисті проводи випускниківшколи у Армію України, шануванняветеранів; проводять зустрічі з колишнімивипускниками школи, нині солдатами, піддевізом «Спасибі собі, солдат!». Проводять у школі дні й фестивалі дружби, присвячені школярам зарубіжжя. Продовжуютьвивчати бойо ві подвиги учасників рухуОпору. Вивчають особливості життя тапобуту різних народів, переписуютьсяіз за рубіжними учнями, проводять заочнізмагання, обмінюються делегаціями.
Проводятькозацькі збори, організовують лек ції, диспути, виставки на героїко-патріотичнітеми. Ор ганізовують шкільні вечори:«Моя Вітчизна—Україна», «Це потрібноживим», «Чи готовий ти до захистуБатьківщини?», «Герої не вми рають»,«Про тих, хто вистояв і переміг», «Ніхтоне за бутий, ніщо не забуто», «Бутисолдатом, офіцером Збройних Сил України—висока честь» і т. п. Органі зовуютьчитацькі конференції за книгами провійськовослужбовців. Створюють кіноклубистаршокласників «Служу Україні». Берутьучасть у збиранні коштів на спо рудженняпам'ятників воїнам-героям, допомагаютьспо руджувати ці пам'ятники. Несутьпочесну варту біля Вічного вогню.
Знайомлятьсяіз змістом моральних норм, у яких виражений принцип колективізму; підготовляютьта про водять бесіди: «Яким я хочу бачитисвій колектив?», «Що дає колектив мені—щойому?», «Принцип колек тивізму—могутнязброя і сила трудящих людей!» Про водятькозацькі збори: «Якими нормами живе нашколектив?», «Чому важливо берегти честьколективу та виховувати в собі рисиколективіста?» Аналізують жит тя вколективі, складають портрети свогокласного та шкільного колективів (дружбай товариство в колекти ві, взаємнавимогливість і допомога, традиціїколекти ву). Переглядають та обговорюютькінофільми, спектак лі, книжки, статтіпро товариськість і дружбу; роблятьвисновки про те, кого можна вважатисправжнім това ришем; в чому сутьприятельських, товариських і друж ніхстосунків; що зміцнює та що послаблюєдружбу; чи може егоїст бути товаришем, другом; чим дружба відрізняється відкругової поруки; від чого залежитьтривалість дружби; чи можуть дружитилюди, різні за характером, різні запереконаннями. Проводять збори: «Чогоми навчаємо молодших товаришів та якийдосвід передаємо їм?», «Про шефськуроботу нашого класу». Проводять длямолодших школярів та підлітків бесідипро колективізм, дружбу і товаришування; допомагають їм установлювати товариськістосунки, організовувати діяльність, згуртовувати колектив. Виявляютьініціати ву та відповідальність уколективних справах класу, школи.
Пізнаютьсуть гуманізму як норму способу життя, активно утверджують його своїми діямита вчинками. Виявляють, у чому полягаєгуманістична суть Конституції України.Проводять бесіди, організовують. лекції на теми: «Гуманізм—принцип моральнийі політич ний», «Людина — вінець усьогоживого», «Людина — це звучить гордо».У доповідях, бесідах і повідомленняхви користовують матеріал про гуманістичнусуть сучасного українського суспільства.Добирають з художньої літератури, періодичної преси конкретні факти й прикладиставлення до людини в суспільствірозвинутого гуманізму. Аналізують івиявляють гуманістичний смисл своїхправ та обов'язків (право на середнюосвіту та ін.). Переглядають та обговорюютькінофіль ми й спектаклі, радіо- йтелепередачі, присвячені проб лемігуманізм — антигуманізм. Навчаютьсягуманістич но розв'язувати конфліктніситуації. Добирають літера туру, вирізкиз газет та журналів з проблеми любитилюдство й любити людину, використовуютьїх у диспуті «Любити людство—легко, любити людину—важко». Обговорюють ірозв'язують питання; чи вміємо ми берегти гідність людини, свою особистугідність; критикує мо людину чи їїставлення до навчання, праці, людей; оцінюємо людину чи її справи; боремосяз людиною чи за людину та інші. Проводятькозацькі збори: «Критика — допомога.Критика — зброя», «Вимогливість долюдини — повага до неї». Керуючисьпринципом «людина людині — друг, товариші брат», прагнуть бу ти скромними, уважними, ввічливими із старшими, ровесниками, молодшими. Проводять для молодшихтовари шів бесіди про гуманізм, саміпоказують приклад гуманних стосунків.Запозичують досвід у трудових колективах.
Свідомовиконують правила поведінки. Проводятьлекції, бесіди на теми: «Дисципліна внашому суспіль стві—це явище моральнеі політичне» (А. С. Макаренко), «Дисциплінаколективу та дисципліна в колективі»; диспути: «Дисципліна» — свобода чинеобхідність?»,. «Дисципліна тасамодисципліна». Пропагують Правиладля учнів, зразки дисциплінованості; утверджують у школі традиції дисциплінованоїповедінки; добиваються підвищеннядисципліни серед ровесників, молодшихшко лярів та підлітків.
Засвоюютьсуть єдності внутрішньої та зовнішньоїкультури. Вивчають норми та правилакультури спілку вання з людьми; зхудожньої літератури, газет та жур налівдобирають матеріали і проводять заняттяна те ми: «Історія розвитку етикету»,«Гуманізм—принцип загальнолюдськоїкультури поведінки», «Про єдністьвнутрішньої та зовнішньої культури»,«Учіться володіти собою»». «Будьтевеликодушні», «Про ввічливість, скромністьта послужливість», «Такт і делікатність»,«Точність і пунк туальність», «Міміка, жест, тон, мова — основа естетич ногостилю». Вчаться слухати, розмовляти, заперечувати, переконувати та сперечатися.Стежать за своїм зовніш нім виглядом, вчаться бути елегантними. Проводять бесіди, лекції, диспути: «В людині всеповинно бути пре красним», «Чого ніхтоне повинен бачити», «Час, смак, стиль»,«Про смаки сперечаються». Вносятькультуру та естетику в повсякденнежиття; розширюють свої уявлення проестетику побуту, культуру поведінки всім’і, в місцях розваг, праці й відпочинку; пізнають та засто совують правилагостинності, поздоровлення, листування; правила бути глядачем і слухачем; навчаються куль турі танцю; берутьучасть в організації та проведеннівечорів відпочинку, розумного й цікавогодозвілля в школі та її мікрорайоні.Додержують культури поведін ки в школі, у виробничому та громадському житті.Про пагують норми культури поведінкисеред молодших шко лярів та підлітків, навчають їх організовано, відповіднодо правил громадського співжиття, проводити своє дозвілля, у всіх сферахжиття додержувати засвоєних правилкультури поведінки.
Розширюютьсвої уявлення про способи самовиховання моральних якостей. Приймають особистіплани само вдосконалення та вико нуютьїх. Дискутують на теми: «Ким бути та якимбу ти?», «Робити життя—з кого?», «Чиможна змінити свій характер?», «Яквиховувати в собі риси справжньоїлюдини?», «Як стати врівні з віком?»,«Твій ідеал — який він?», «Подвиг— ценадзвичайність чи будні?», «В життізавжди е місце подвигам»… Систематичнообговорюють характеристики на кожногочлена колективу (що нового з’явилосьу поведінці, як ставиться до навчання, пра ці, громадського життя, до колективу, до себе і людей, які якості в собівиробляє); дають принципову оцін кусвоєї поведінки та поведінки товаришів.Добирають приклади складних моральнихситуацій, обговорюють шляхи їх розв'язання, обмінюються, з товаришами дос відом, яккерувати своїми бажаннями, вчинками, ство рюють громадську думку навколопозитивних вчинків та дій.
Розвиваютьі поглиблюють дружні й товариські стосунки, прагнуть уносити в них душевнучулість і благо родство, моральну красотуй естетику, будують їх, ви ходячи зправильних уявлень про мужність тажіночність; поважають людську гідністьі честь кожного, діють від повідно доцих етичних принципів; тонко розуміютьособливості почуттів і переживаньюнаків та дівчат; виявляють чутливістьта делікатність до почуттів това ришіві подруг; пізнають взаємозв'язок любовій духов ної культури людини; вчатьсяцінувати дружбу й любов, керувати своїмипочуттями, виявляти непримиренністьдо хамства, непристойності, вульгарностіабо легковаж ності у взаєминах, активноберуть участь у підготовці та проведеннідиспутів і бесід з питань взаємин статей, підготовки молоді до сімейного життя.Обговорюють статті, книжки, кінофільми, спектаклі з даної проблема тики, наслідують у житті моральний ідеалсім'ї, внутрішньосімейних стосунків.
Борютьсяз фактами порушень правил громадськогоспівжиття, з виявами бездуховності, цинізму, з пияцт вом та хуліганством, нетовариським ставленням до дів чини, жінки, з виявами несправедливості йчерствості, кар'єризму, нечесності, дармоїдства. Створюють «Козацькийпрожектор», оформляють «Вікна сатири»та вітрини «Не проходьте мимо». Допомагаютьпостам і групам сприяння громадськогоконтролю; запобігають амо ральнимвчинкам навколишніх, допомагаютьвиправити ся тим, хто їх допускає. Зпринципових позицій оцінюють негіднізагальнолюдського способу життя діїта вчинки, вияв ляють причини тадобиваються їх усунення як у шкіль номуй класному колективах, так і в навколишнійдійс ності. Проводять диспути, бесіди:«З якими трудноща ми зустрічаємося вжитті? Як з ними боремося?», «Що допомагаєта що заважає мені й моїм товаришамнаслі дувати принципи моральногокодексу?», «Вчинки, які завдають шкодиколективу, особистості», «Чого я не хочу брати на майбутнє?», «Куріння тапияцтво—чи тіль ки особиста справа?»та інше. Створюють негативну громадськудумку навколо випадків аморальності.
5.Козацька культура. Художньо-естетичневиховання.
Вивчаютьоснови естетики та мистецтвознавства, переконуються в тому, що в основімистецтва лежить наполеглива творчапра ця. Розширюють знання про мистецтво, його суть і роль у формуванні світогляду, про естетичні ідеали та художній смак; спостерігають за красою тру довоїдіяльності кращих виробничників, пізнають есте тику праці, вчатьсякрасиво, натхненно працювати. Сприймаючикрасу природи, праці людини, сучасноїмісь кої культури, передають своївраження в різних видах творчихробіт—малюнках, фотографіях, віршах іт. п.
Знайомлятьсяз багатонаціональною естетичною культурою українського народу на лекціях, концертах, зуст річах з майстрамимистецтв. Слухають лекції та чи таютьлітературу про сучасне українське ізарубіжне мистецтво. Відвідують театри, музеї, картинні галереї, виставки, знайомляться з пам'ятками мистецтва.Слу хають та аналізують музичні творикомпозиторів, виконання сучаснихукраїнських та зарубіжних музикантів, вчаться правильно оцінювати сучаснуестраду й джазову музику. Вивчаютькласичну й сучасну хореографію. Дивляться та обговорюють телепередачі, присвячені питан ням естетики; роблятьогляди книжок з мистецтвознав ства, читають і обговорюють кращі творисучасної віт чизняної та зарубіжноїлітератури різних жанрів; бе руть участьу конкурсах пісні, музики, танцю та іншихвидів художньої самодіяльності. Стежатьза обговорен ням новинок художньоїлітератури на сторінках газет, журналів.
Обговорюютьнові спектаклі, кінофільми, радіо йтелепередачі. Вчаться самостійноаналізувати художні твори, розбиратисяв творчих методах і стилях; беруть участьв охороні та впорядкуванні парків, музейних за повідників, пам'яток культури, народної творчості. Бе руть участь уфольклорних експедиціях, у пошуковійроботі, знайомляться з фондами краєзнавчихмузеїв, міс цевих бібліотек, архівів, приватних зібрань та колекцій.
Удосконалюютьсвої знання, уміння та навички в улюбленомувиді художньої творчості, навчаютьсяв мис тецтвознавчих гуртках, нафакультативах художнього циклу, у клубахлюбителів мистецтв. Пишуть твори, пов'язані з історією театру, кіно, живопису, музики, архі тектури; розкриваютьрізноманітні зв'язки різних видівмистецтв; самостійно проводятьмистецтвознавчі та лі тературознавчідослідження, вивчають критичну літературу. продолжение
--PAGE_BREAK--
Організовуютьвиставки репродукцій та фотографійвидатних творів мистецтв, випускаютькласні літератур ні журнали, плакати, альбоми, стінні газети, присвяченіокремим майстрам та художнім колективам.Проводять агітпоходи, концерти художньоїсамодіяльності в сіль ських школах.
Керують ушколі художніми гуртками, організовуютьшкільні університети культури, концерти, фестивалі та дні мистецтв, вечори дружбинародів, конкурси; беруть участь улекціях-концертах, музичних вікторинах, фес тивалях. У своєму та підшефномукласах, у бібліотеках організовують іпроводять літературно-музичні вечори, пов'язані з пам'ятними датами життярізних діячів мис тецтв. Працюютьекскурсоводами в місцевих та шкіль нихмузеях, пропагують естетичні ймистецтвознавчі знання, а також художнітвори у своєму та підшефному класах, убібліотеках, ЖЕКах, на виробничих підприємствах; оволодівають мистецтвомрозповіді, умінням добирати факти, працювати самостійно. Організовуютьвиставки дитячої творчості в школі йна шефському підприємстві, в ЖЕКах.
Пояснюютьмолодшим школярам, що красиве в лю дини, в її праці, побуті; допомагають художньоофор мити інтер'єри, створювати альбоми, монтажі, картинні галереї. Розбиваютьквітники і клумби на шкільній ді лянці, в мікрорайоні школи, за місцем проживання.Ут верджують норми загальнолюдськогоетикету, проводять заняття з молодшимишколярами з культури поведінки, проводять бесіди про красу праці.
Слухаютьлекції, доповіді про су часне мистецтво.Самостійно ана лізують ідейно-художній зміст творів. Роблять огляди книжокв галузі естетики; переглядають іобговорюють діафільми, аль боми та іншіматеріали, присвячені естетиці.
Виступаютьна диспутах, обговореннях спектаклів, кіно- й телепередач. Беруть участь уборотьбі з міщанст вом та вульгарністюв побуті, у взаєминах між юнаками тадівчатами, у спілкуванні. Випускаютьбюлетені, газе ти, плакати, що висміюютьвульгарні смаки та моди.
ІІІ. КУЛЬТУРАПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6. Природа.Екологічне виховання. 7. Праця-навчання.Трудове виховання. 8. Наука-техніка.Сприяння творчому розвитку особистості.
Вивчаютьдержавні документи, статті КонституціїУкраїни про освіту і науку, про перспективита завдання удосконалення освітньогорівня школярів, беруть участь у пропагандіосновних положень цих документів середровесників та молодших товаришів; виступають з доповідями, лекція ми, повідомленнями на тему «Розвиток творчихсил, здібностей і обдарувань людини —закон життя, гарантований КонституцієюУкраїни». Прово дять козацькі збори, вечори, конференції про роль науковихзнань: «Наука на службі промисловостій сільського господарства», «Наука вдальшому вдоско наленні сучасноговиробництва», «Шляхи, які ти виби раєш»; проводять бесіди з людьми різнихпрофесій, з викладачами вузів і технікумів, знайомляться з вимо гами до рівняосвітньої підготовки сучасного робітника, трудівника сільськогосподарськоговиробництва, абітуріента вищих тасередніх спеціальних навчальних закладів.
Обговорюютьпитання про значення самоосвіти, аналізують читацькі інтереси ровесників, свою працю і працю товаришів у предметнихгуртках, шкільних науко вих товариствах; знайомляться з науковими відкриття мивидатних учених, лауреатів Державноїпремій України, Нобелівської премії.Слухають лекції з різних галузей наукий культури, здійснюють екскурсії вмузеї, на виставки, на великі промисловіта сільсько господарські підприємства, у наукові центри, у вищі, середніспеціальні навчальні заклади, лабораторії; бе руть участь у всесоюзних тижняхнауки, техніки й ви робництва для дітейта юнацтва, у профільних школах юнихпри вузах; організовують конкурси робітза пред метами різних циклів. Розвиваютьсвої здібності в різ них видах творчості; беруть участь у роботі шкільних гуртків, в очно-заочних школах, наукових товариствахюних, що діють на базі наукових центрів, підприємств, дослідних станцій, вузів, позашкільних установ; органі зовуютьконференції, вечори, диспути («Людинав світі знань», «Світ знань та знанняпро світ», «Роль знань в умовахнауково-технічної, революції» і т. п.).Дивлять ся та обговорюють телепередачі:«Життя науки», «Кни га у твоєму житті»,«Очевидне — неймовірне», «Клубкіноподорожей». Беруть участь в очнихта заочних предметних олімпіадах, у вечорах запитань і відповідей, у теоретичнихконферен ціях, різних читаннях, присвяченихдатам червоного ка лендаря, видатнимнауковим відкриттям вітчизняних тазарубіжних учених, у творчих конкурсахна кращий ре ферат, доповідь, повідомлення.Організовують у школі дні науки, техніки, виробництва з включенням до них лекцій, бесід, зустріч, виставок, науково-популярнихфільмів; навчаються на факультативахз різних предме тів. Вивчають та пропагуютьдосягнення української науки і техніки, літератури народів України; готуютьспе ціальні огляди в стінній пресі тавипусках радіопередач, усні журнали, організовують тижні й декади науки талітератури в школі.
Організовуютьчитацькі конференції для молодшихшколярів, беруть участь у проведенніТижня дитячої книжки, організовуютьогляди робіт з книжкою. Виконуютьобов'язки лаборантів, асистентів, бібліотекарів; створюють козацькілекторії, готують лекції з різ нихпроблем науки і техніки, виступають зними перед своїми ровесниками, молодшимитоваришами, шефами. Допомагають школярампідшефного класу в навчанні, організаціїконсультацій, діляться досвідоморганізації самостійної роботи; проводятьолімпіади для середніх та молодшихкласів, ведуть різні предметні й творчігуртки; керують гуртками з виготовленнянавчально-наочних посібників, організовуютьвікторини з різних галузей знань, конкурси, олімпіади, випускають шкільніта класні рукописні журнали. Проводятьдиспути на те ми, пов'язані з обов'язкомукраїнського школяра в навчанні:«Навчання—чи це тільки твоя особистасправа?», «Добре навчатися — це обов'язокі ра дість». Організо вують консультаціїдля молодих робітників і колгоспни ків, які здобувають середню освіту безвідриву від виробництва. Виконуютьскладні групові завдання пізна вальногохарактеру, беруть участь у підготовціта проведенні навчальних зустрічей зпредмета, організовують підготовку іпроведення конференції, консультантів, навчального активу, звітують провиконання комсомоль ських доручень, пов'язаних з організацією допомоги, внавчанні.
Вивчаютьоснови НОП та вимоги до культури розумової праці; знайомляться з тим, якпрацювали видатні вчені, письменники, діячі мистецтв; органі зовують пропагандузнань про елементи наукової організації праці, проводять бесіди «Пронаукову організацію розумової праці»,«Про режим дня та контроль за йоговиконанням»; беруть участь у циклахлекцій про культуру та гігієну розумовоїпраці. Створюють семінари «Учисьучитися»; використовують стінну пресута шкільне радіо, виставки книжок, посібників, фотомонтажів, плакатів дляпропаганди способів раціональноїорганізації робочого часу; організовуютьта проводять заняття з молодшимишколярами в гуртках «НОП уч ня»; готуютьта проводять козацькі збори з обговоренням питань наукової організаціїпраці старшокласника; організовуютьлекторій «Самоосвіта школяра»; проводятьобмін досвідом раціональної організаціїпіз навальної діяльності; удосконалюютьнавички самостій ної організації: конспектують першоджерела, складаютьтези доповідей, рефератів, продумуютьплани й послі довність етапів викладу, засоби, методи і прийоми вико нанняроботи, розраховують час, організовановиконують намічений план, критичноаналізують та оцінюють якість виконаноїроботи, порівнюють цілі й результати, засто совують логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизацію, індуктивний та дедуктивний способи побудовиміркувань, доказів та спростувань, установлюють різні види зв'язку й залежності явищ. Оволодівають основамибібліотечно-бібліографічних знань; знайомляться з публічними танауково-технічними бібліотеками; вивчають історію ви никнення книжки, роль книжки в нас, за ру бежем; уважностежать за міжнародними виставкамикнижок, знайомляться з їх тематикою, мистецтвом і тех нікою оформлення, висновками журі за оцінками книжки, іззберіганням книжок, їх видачею читачам, з роботою бібліографічного відділу, читально го залу, міжбібліотечногоабонемента. Навчаються ко ристуватисякаталогами, бібліографічними довідникамий покажчиками, допомагають бібліотекаморганізовува ти інформацію про літературу, яка виходить; готують анотації на новинихудожньої, науково-популярної літератури. Знайомляться з методами йспособами най простіших науковихдосліджень, аналізують ситуації, вичленують пізнавальні завдання, мобілізують свої знан ня і життєвийдосвід, прагнуть самостійно знайтиновий метод розв'язання, роблять висновкивідповідно до но вого випадку, використовують ці висновки на практиці, набувають уміння працювати з приладами, науковою літературою; виконують практичнуроботу в лаборато ріях згідно іззавданнями вчених, виробничників; ведутьпошукову роботу в геологорозвідувальнихпартіях, археологічних, етнографічних, фольклорних експедиціях, а такожорганізовують діяльність кабінетівтехнічної творчості.
Формуютьгромадську думку козацького й класногоколективів, спрямовану на рішучезасудження безвідповідального ставленнядо окремих шкільних предметів, нерегулярності й штурмівщини в навчанні, не дооцінки НОП, байдужості, безвідповідальності до нав чання своїхтоваришів, недооцінки самостійноїроботи із самоосвіти.
ВивчаютьКонституцію України та знайомляться зосно вами трудового законодавства.Вивчають основи сучас ного промисловогой сільськогосподарського виробництва, принципи планування гос подарства.В процесі вивчення основ наук і трудовогонавчання набувають необхідних для праціполітехнічних знань, умінь та навичок.Беруть участь у систематичній продуктивнійпраці на промислових та сільгосппідприємствах, навчально-дослідних господарст вах, учнівських виробничих бригадах, лісництвах, у таборах праці й відпочинку, на міжшкільних та навчально-продуктивнихкомбінатах, у шкільних майстернях. Успільній продуктивній праці з колективамипідприємств сприймають передо ві трудовітрадиції, наслідують їх у житті, показуютьприклад молодшим товаришам.
Знайомлятьсяз досягненнями новітньої техніки, способами підвищення продуктивності праці, оволодівають основами НОП та загальноюкультурою виробництва. В навчальномупроцесі, в екскурсіях на промислові підприємства, в безпосередній продуктивнійпраці дістають уявлення про енергетичній технічні основи сучасного виробництва, вчаться технічно мислити, читати креслення та схеми. Оволодівають умінням танавичками тех нічного моделювання йконструювання в гуртках і сек ціяхрадіоелектроніки, автоматики й технічноїкіберне тики, малогабаритної техніки, картингу, авіа-, судно- й автомоделюваннятощо. Читають журнали: «Юний техник»,«Техника молоді», «Моделіст-конструктор», науково-популярну й технічну літературу; беруть участь у конкурсах та оглядахтехнічної творчості, виставках моделей.Проводять обговорення на теми: «Технічнийпрогрес», «Техніка майбутнього», «Трипокоління ЕОМ», «Космічна техніка» таінші. Випускають шкільну стінгазету«Юний технік», проводять технічнівікторини, зустрічі й вечори.
В суспільнекорисній продуктивній праці виконуютьПравила для учнів, додержують нормтрудового зако нодавства для неповнолітніх, правил техніки безпеки. Керують усієюсуспільне корисною діяльністю учнівського колективу в школі та поза школою.Навчають мо лодших товаришів відповідальновиконувати обов'язки в органах учнівськогосамоврядування, правильно ста витисядо критики, підкорятися прийнятимрішенням; удосконалюють методи козацькогокерівництва джурами в суспільно кориснійдіяльності, показують осо бистий прикладретельності, відповідальності й ініціативи в праці. Активно беруть участь ускладанні планів діяльності органівсамоврядування, в організації перевірки їх виконання та безпосередньоговтілення в життя школи. Планують таздійснюють систему чергувань по школі, розподіляють пости чергових, складаютьграфіки чергувань та стежать за їхвиконанням. Беруть участь у складанніпланів суспільне корисної та продуктивноїпраці, в розподілі завдань по класах, воформленні необ хідної документації, організації виставок, складанні звітів, підведенні підсумків праці.Організовують громад ське змагання впраці, активно беруть участь у розробці умов та системи обліку показників.Допомагають учням УІІ-VIIІ класіворганізовувати трудові справи, ведутьтехнічні гуртки в школі, очолюють роботушкільного бюро винахідників іраціоналізаторів, беруть участь у роботізаводських клубів юних техніків, уюнацьких організаціях Всеукраїнськоготовариства винахідників і ра ціоналізаторів.Активно допомагають батькам у домашніх справах, у догляді за молодшими тав їх вихо ванні.
Організовуютьу школі й на виробництві зустрічі зпередовиками та новаторами, представникамимасових робітничих професій. Організовуютьзбирання інформації про перспективироз витку та потреби в кадрах різнихгалузей народного господарства в місті, районі. Оформляють кутки проф орієнтаціїта виставки «Все про професії», обладнуютьстенди з інформацією про середніспеціальні та вищі навчальні заклади.Беруть участь у бесідах з представниками навчальних закладів різногопрофілю, відвідують ці заклади в «деньвідкритих дверей». Зміцнюють зв'яз киз профтехучилищами, з козаками шефськихпідприємств. Разом з батьками й учителямиобговорюють перспективи праці запрофесією, яка цікавить, навча ютьсятверезо оцінювати свої потреби таприводити їх у відповідність з особистимиданими та об'єктивними потребами міста, району. Поглиблюють спеціальні знання, необхідні для професії, що вибирається, на факультативних заняттях відповідногопрофілю, перевіряють свою придатністьдо праці за вибраною професією, переконуються в тісному зв'язкузагальноосвітніх і професійних знань.Вивчають професійні права та обов'язкиу професії, що вибирається, співвідношенняіз загальними правами та обов'язкамиукраїнських громадян. продолжение
--PAGE_BREAK--
Дбають прозбереження та примноження народногодобра, багатств рідної природи. Очолюютьдіяльність учнівських організацій уборотьбі за збереження шкіль ного майна, обладнання кабінетів, підручників, закра ще збереження верстатів та машин,іструменту в шкіль них майстернях, уміжшкільних навчально-виробничихкомбінатах, а також робочих місць напідприємствах. Керують роботою «зеленого»та «голубого» патрулів в охороні лісу, парків, скверів, водойм. Беруть участьу козацьких рейдах боротьби за економіюматеріалів, сировини, електроенергії; складають перспективний, план упорядкуванняніколи, шкільної ділянки, мікрорайонута беруть участь у його виконанні.Виявляють ініціативу в організаціїнедільників по обладнанню дитячих таспортивних май данчиків, створеннюнеобхідних умов для ігор, відпо чинкуі занять дітей. Разом з молоддю підприємствберуть участь у рейдах «Козацькогопрожектора». Організовують зимові ілітні та бори праці й відпочинку, берутьучасть у літній трудовій чверті, вбудівництві, ремонті, оснащенні йоформленні шкільних будинків та воформленні шкільних кабіне тів, бібліотек, ремонті меблів тощо.
Активноборються з безгосподарністю, марнотратністю, з проявами безвідповідальногоставлення до тру дових обов'язків ушколі та поза її межами. Створюють уколективі атмосферу нетерпимогоставлення до недба лості, виявівкорисливих настроїв, обивательськоїмора лі, відкрито обговорюють подібніфакти в колективі. Ор ганізовують загониджур для охорони громадського порядкуза місцем проживання, допома гаютьдружинникам у роботі на пунктах охоронипо рядку. Активно беруть участь удіяльності загонів юних друзів міліції.Разом з козацькою організацією підприємства виявляють факти кра діжок, дописок, допомагають органам державногоконт ролю боротися з цими негативнимиявищами.
ІУ. СОЦІАЛЬНАКУЛЬТУРА
9. Держава-нація.Громадянське виховання.
УчніIX—ХІ класів оволодіваютьосновами філософської теорії, приводятьу систему політичні погляди, закріплюютьздобуті знан ня, уміння та навички впроцесі різноманітної громад ськоїроботи в козацькій організації тазагально-шкільному колективі, берутьучасть у розв'язанні за гальнонароднихзавдань. Молоді козаки всіляко допомагають козацькій організації школи, педагогічному ко лективові розвиватив учнів глибокий інтерес до суспільно-політичних знань, підвищувативідповідальність за оволодіннясуспільними дисциплінами. Старшокласникививчають історію козацтва, традиціїУкраїнського козацтва, його історичнуроль. Працю ють з першоджерелами: Конституцією України, Програ мою розвиткуУкраїнського козацтва, документамиГенеральної канцелярії, уряду, МолодоїСічі, окре мими творами теоретиківкозацтва, учаться їх конспектувати.Слухають лекції, проводять бесіди «Прозростання ролі козацтва в розбудовінезалежної України», «Про сучаснізавдання джур та молодих козаків »; організовують вечори запитань тавідповідей про найважливіші полі тичніподії. Вчаться застосовувати вивченітеоретичні положення для аналізу, оцінокне тільки історичних фактів, а й сучасногосуспільного розвитку.
Добиваютьсяпідвищення політичної, трудової тагромадської актив ності кожногостаршокласника, глибокого засвоєннякозацької теорії та практичної участів розбудові державності, у виконаннірішень козацьких рад, створюють уколективі ат мосферу принциповоївимогливості до кожного козака. Вивчаючикозацьку спадщину, ор ганізовуютькозацькі уроки, конференції за працямитеоретиків козацтва, конкурси рефератів.Знайомляться з діяль ністю місцевихРад народних депутатів, профспілковихта інших громадських організацій. Уперіод підготовки до виборів допомагаютьвиборчим комісіям та агітаторам.Створюють козацькі лекторії таагітбригади, виступають з лекціями іконцертами в школі, мікрорайоні, напідшефному підприємстві, перед батьками.Беруть участь у Всеукраїнськійтуристсько-краєзнавчій експедиції, упоході козаків і молоді по місцях славикозацтва. Здійснюють походи та поїздкипо козацьких місцях, містах-героях, рідному краю, збагачують експозиціїшкільних історичних, краєзнавчих музеїв, удосконалюють їх роботу. Організовуютьвистав ки, присвячені героїчному минуломута сучасному свого краю, історіївиробничих колективів, героїчному шляхукозацтва. Регулярно поповнюють знанняпро діяль ність підприємства-шефа.Беруть участь у громадсько-політичнійта культурно-масовій діяльності трудовогоко лективу. Спільно з козаками-шефамипроводять уроки мужності. Козацькічитання, козацькі збо ри, тематичнівечори, суботники; беруть участь вурочистих засіданнях колективів-шефів, у цере моніях посвячення в робітничийклас, у мітингах та де монстраціях.Козаки-старшокласники виконуютьнайважливіше доручення Українськогокозацтва —.керівництво джуровоюорганізацією. Працюють загоновимикозацькими вожатими, керівниками гуртківта секцій, клубів за місцем проживання, передають козачатам свій досвідгромадсько-політичної діяльності; керують діяльністю політінформаторів, редколегій стінних газет і радіогазет, запрошують козачат на усні журна ли, вечори запитань і відповідей, навчаютьїх організо вувати роботу козацькихлекторіїв, агітбригад. Готують джур доприйому в козаки: проводять заняття вгуртках «Закон козацького життя», «НашеУкраїнське козацтво». Роз'яснюютькозачатам роль Українського козацтвау житті українського суспільства, розповідають про героїч ний шлях козацтвата Молодої Січі, про історичні перемоги, здобуті Українським козацтвом.
Систематичнознайомляться з періодичною пресою, радіо — й телепередачами, що відображаютьнайважливі ші проблеми громадсько-політичногожиття в країні та за кордоном. Своєчасновідгукуються на події, які відбуваютьсяв світі Оперативно організовують наочнуінформацію в школі; випускають інформаційнібюлетені, «блискавки», агітплакати, присвячені громадсь ко-політичномужиттю, ювілейним датам. Беруть участьу підготовці пе редач шкільного радіо«Світ за тиждень». Організову ютьекстрені повідомлення про найважливішіподії громадського життя, досягненняшефського підприємства, про його кращихлюдей. На оглядових і тематичнихінформаціях обговорюють проблемигромадсько-полі тичного життя, оцінюють.Беруть участь у диспутах на теми: «Хтоми? Тільки майбутні будівельники чисьогод нішні учасники?» та ін. Регулярноорганізовують огляди жур налів, щотижневиків, займаються самоосвітою, освоюють методи самостійного навчання.Проводять теоретичні конференції накозацькі те ми. Виступають з повідомленнямина суспільно-політичні теми. Навчаютьсяна факультативах із суспільних наук тав політичних гуртках. Беруть участь уоглядах творів учнів на суспільно-політичнітеми. Вивчають життя й громадсько-політичнудіяльність найвидатніших представниківсвітового ко зацького руху. Знайомлятьсяз рухом прихильників козацької ідеології, діяльністю організацій, які поділяютьїї; беруть участь у мітингах, фестивалях, акціях солідарності з козацтвомзарубіжжя. Систематично інформуютьтоваришів та молодших шко лярів пророботу козацтва по розбудові державності.Проводять вечори, присвячені життю йдіяльності видатних козаків, лауреатамкозацьких премій. Організовують роботуклубу козацької дружби, встановлюютьі підтримують зв'яз ки з козацтвом іншихкраїн.
Не допускаютьформалізму в громадській діяльності, вчаться критично оцінювати її результати, регулярно контролювати виконання рішеньзборів, подають кон кретну допомогутоваришам у виконанні громадськихдоручень, запобігають помилкам танедолікам у роботі. На тематичнихінформаціях, диспутах, зборах, уповсякденно му спілкуванні з людьмиактивно використовують за своєнігромадсько-політичні знання, оцінюютьфакти і явища гро мадського життя зпозицій національного козацтва, вчатьсярозпізнавати будь-які форми, способи йметоди антикозацької пропаганди, спрямованої на молодь, давати їм аргументовану відсіч.
10.Історія козацтва. Превентивне виховання.
Підтриманнягромадського по рядку. Беруть участь усемінарських заняттях: «КонституціяУкраїни про законність та охоронуправопорядку», «Походження держави таправа»; проводять бесіди на теми: «Державата особа», «Громадянином бути зобов'язаний»,«Про шкідливість куріння та алкоголю»і т. п. Організовують бесіди на те ми:«Чи все в житті стосується тебе?», «Зчого почина ється ледар, дармоїд?» тощо.Вивчають Конституцію України, найважливішінормативні постанови державних органів; обговорюють книжки. Проводять у школівечо ри: «Право та мораль», «Наш закон»,«Українська міліція», «Ге роїзмпрацівників міліції».
Стежать запублікацією найважливіших нормативнихактів. Роблять огляди журналу «Людинаі закон», ви пускають бюлетень «Ти ізакон», проводять тижні, де кади, місячникипропаганди основ юридичних знань, обладнують вітрини, стенди з питаньправа.
Беруть участьу підготовці до урочистого акту вручення паспорта учням школи. Проводятьконкурси на краще знання висловів, афоризмів великих людей про честь, правдивість, повагу й додержання законів, читацькі конференції та бібліографічніогляди літератури, доби рають матеріалдля книжкових виставок на правові теми. Колективно переглядають та обговорюютьфільми, спектаклі, телепередачі, присвячені працівникам міліції, суду, прокуратури. Знайомляться з діяльністюсуду, про куратури, міліції, відвідуютьокремі показові судові про цеси. Берутьна громадське збереження шкільне обладнання, навчальну літературу тощо.
Організовуютьштаби порядку, загони (клуби) юних друзівміліції, козацькі оперативні загони, групи, проводять навчання членів загонівта груп, установлюють контакти, зв'язкиз державними органами.
Допомагаютьдобровільним народним дружинам, постам і групам сприяння громадськогоконтролю, громадсь ким радам та інспекціяму боротьбі з аморальними вия вами, безгосподарністю, правопорушеннями.Беруть шеф ство над молодшими школярами, допомагають їм в охороні природи. Ведутьшефську роботу з педагогічно запущенимиучнями.
Ризики цього етапу:загострення протистояння новаторів іконсерваторів, яке може призвести дополяризації цих груп, їх взаємоізоляції, припинення нормального інформаційногообміну тощо.
Нова роль директораяк носія представницької функції незавжди зустрічає адекватну реакцію збоку окремих учителів чи представниківбатьківської громади.
У деяких найменшпросунутих членів педагогічногоколективу може скластися враження, що«директор тепер зовсім не займаєтьсяшколою», «усе віддано на відкуп завучам».Це враження може перейти у доноси «комуследуєт», відверту чи приховану заздрістьз приводу успіхів керівника поза школою(«Він тепер роз’їжджає по закордонах»).
Роль керівника наданому етапі: вчаснозрозуміти, що окрім створеної ним школи, в житті є багато цікавого і, щобгармонізувати власну життєдіяльність, необхідно здійснити передачу частиниповноважень своїм заступникам тагромадським органам управління школою.Шкільна організація виросла і їй вжене потрібна дріб’язковаопіка «батька-засновника».
Перехід до позиціїкерівника-менеджера, який діє за принципом«Ніколи не роби того, що можуть зробититвої підлеглі», йде на користь якдиректору школи, так і педагогічномуколективу.
Роліменеджерів успішно виконують заступники, директор залишає собі в основномупредставницькі функції. Тепер нарештіз’являєтьсячас написати дисертацію, взяти участьу міжнародних освітніх програмах тапроектах чи попрацювати в якості депутатамісцевої ради.
6 етап.Результативно-узагальнюючий.
КРИТЕРІЇРЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИТРАНСФОРМАЦІЇ
продолжение
--PAGE_BREAK--
1. Духовнаособистість козачати як універсум, суб’єкт та індивідуальність з чіткосформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культуроюмислення і ментальною мудрістю.
2. Духовнеєднання учасників освітнього процесув ході неперервної розвивальноївзаємодії, яка організується за принципомнаступності під час проходження учняминавчальних курсів.
3.Соціальна ефективність і духовна ємністьпсихолого-мистецьких технологій іметодик, які організуються запсихомистецькими технологіями цілісногокозацько-лицарського виховного процесу.
4. Самореалізаціяособистістю фізичного, розумового, емоційного, морального і духовногопотенціалу в ході неперервної розвивальноївзаємодії із соціально-культурнимдовкіллям школи.
5.Ідеї, принципи та умови ефективноговпровадження козацько-лицарськоївиховної системи.
6. Зміст, структури і характеристика духовнозорієнтованого, високорозвивальногосоціально-культурного простору школикозацько-лицарського виховання.
7. Рівні іпсихологічні засоби духовного розвиткуособистості, перспективи її духовногосамовдосконалення і самоактуалізації.
ПОЗИТИВНИЙРЕЗУЛЬТАТ
1. Високанаціональна свідомість і самосвідомість, патріотизм і відданість ідеаламукраїнського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональназлагода.
2. Ефективністьмоделі школи козацько-лицарськоговиховання щодо розумового, соціальногоі духовного зростання учнів та реалізаціяїхнього емоційного, нормотворчого іціннісно-естетичного потенціалу.
3. Високарезультативність науково спроектованогосоціально-культурного простору школищодо духовного розвитку і етнонаціональногозбагачення ментального досвіду вчителівта учнів.
4.Очевидний конструктивний вплив системикозацько-лицарського виховання напсихосоціальний і духовний розвитокособистості, її національну самосвідомість, культурне зростання та навчальнууспішність.
5. Ефективнареалізація духовно-ментального потенціалуекспериментального освітнього процесув благодатному емоційно-психологічномуполі їхнього культурного життя.
6. Позитивнесприйняття соціально-культурнимоточенням інноваційних, психолого-дидактичнихта організаційних змін у школікозацько-лицарського виховання.
7. Неперехіднезначення у духовному розвитку школярівсистеми творчих студій шкільногонаціонально-культурного центру „Оберіг”.
8. Інтенсифікаціяпроцесів духовного єднання учасниківосвітнього процесу, що виявляється уповазі, довірі, взаємодопомозі, щирихвзаєминах між педагогами і школярами.
9. Віра, національна самосвідомість, благодатналюбов, соціальна творчість і ментальнамудрість – основні риси духовнорозвиненої особистості – випускникаАдамівської школи козацько-лицарськоговиховання.
МОЖЛИВИЙНЕГАТИВНИЙ ПРОГНОЗ
1. Незначнийзагальнокультурний і духовний розвитокучителів і учнів школи козацько-лицарськоговиховання наприкінці трансформаціїпорівнянно з вихідними даними їїконстатуючої частини або з результатамидіяльності масових загальноосвітніхшкіл.
2. Істотнерозходження між теоретико-прикладнимиздобутками фундаментальноїсоціально-психологічної практики ісоціально-культурним та професійно-пошуковимдосвідом роботи педагогічного колективушколи козацько-лицарського виховання.
3. Не відстеженіважливі експериментальні умови(щонайперше соціально-психологічні таорганізаційно-технологічні), що робитьнеможливим досягнення високих результатівекспериментальної роботи.
4. Не створеніоб’єктивні (валідні, надійні тощо)методи соціальної і психологічноїдіагностики змін у духовній сферіособистості, не відстежена динамічнакартина психосоціального і духовногозростання особистості вчителів і учнівшколи.
5.Пересічний рівень методологічної абопсихологічної культури основнихвиконавців Програми трансформації.
6. Нестачасприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконанняПрограми трансформації у повному обсязі.
На етапі старіннявідбувається втрата динаміки розвитку, знижується до критичної позначкичутливість до нових ідей…
Укерівників школи на цьому етапі можез’явитисявраження, що рух уперед вже закінчився, можна «почити на лаврах».
Знижується докритичної відмітки рівень мотиваціїперсоналу, тому знову доводиться вкризових ситуаціях переходити на «ручнеуправління».
Ветапі застою (стагнації) школа можеперебувати не тільки допустимий період(1-2 роки), а й як завгодно довго. Причому, як правило, якщо процес затягується, з’являютьсяриси старечого маразму.
У такому випадку зогляду на те, що внутрішні ресурсионовлення безнадійно втрачаються, стаєнеможливим радикально змінити ситуаціюбез зовнішнього втручання.
Зовнішній імпульсможе мати найрізноманітніші форми –від зміни директора до радикальноїреорганізації навчального закладу.
Звичайно, може бутиі варіант, коли керівник старіючої школисамостійно скористається правом насоціальний суїцид педагогічної системи, що віджила свій вік. Найкращий спосібздійснення цього: передати «браздиправління» новій команді, в якої є чіткебачення перспективи нового народженняшколи.
Ризики цього етапу: головним ризиком цього етапу стаєнебажання йти на будь-який ризик. «Колія»є настільки наїждженою, що не лишаєтьсямісця для хоч якого маневру. Рух школистає аналогом руху поїзда: будь-якевідхилення прирівнюється до «сходженняз рейок», яке призводить до катастрофи.Проблема лише в тому, що немає комупрокладати рейки до нових зникаючихгоризонтів освіти.
Роль керівникана даному етапі: вчасно зрозуміти, щонастав час, коли слід самостійно прийнятирішення красиво і головне вчасно пітизі своєї посади, зростивши чи підтримавшитакого наступника, який дасть школінове життя. “Явсе зробив, що міг. Хто може, хай теперзробить більше”, — ці слова античного класика найбільшепідходять для характеристики соціальновідповідальної позиції керівника«старіючої» школи.
7 етап. Відродження.
Наетапі відродження до школи має прийтинова команда керівників, які здатніздійснити “прорив у майбутнє”, провестивнутрішню перебудову, впровадитиінновації.Це не означає, що їм доведеться все починати з “чистогоаркуша”: готовність до змін (інноваційнийпотенціал) визначається набутиморганізаційним досвідом, попереднімиуроками перемог і невдач.
Ризики цього етапу: замість “передачі перспективи” новомукерівникові може відбутися передачадиректорського крісла випадковійлюдині, яка хоче тішитись у променяхминулої і до того ж чужої слави.
Слухнянийвиконавець директив швидко перетворитьвашу школу у “сплячукрасуню”, яка довго і терпляче чекатиме на свогопринца, спроможного розбудити шкільнуорганізацію від летаргічного сну, повернути її до нормального життя.
Роль керівникана даному етапі: звичайно, йдеться про нормальний розвитокшкільної організації природним життєвимшляхом. Це відбувається лише тоді, коликожна педагогічна система є самостійноюі самодостатньою, функціонує на основісамоменеджменту, а зовнішнє управліннявраховує природну логіку розвитку школита закономірності побудови кар’єрикерівника.
Щоб враховувалисьінтереси керівника школи, потрібностворити систему як вертикальної, такі горизонтальної мобільності, тобтодати йому шанс не тільки продовжитикар’єрний злет вже як менеджеру освітивищого рівня, а й можливість переміщуватисязі школи в школу. Це стане можливим, якщобуде відповідна конкурсна системавідбору керівників шкіл та контрактнаформа оформлення стосунків між управліннямосвіти та керівниками шкіл…
Саме школастоїть у витоків духовності її випускників, а директор, заступник директора, організатор позакласної роботипокликані бути посередниками міжпедагогічною наукою тапрактикою — від них залежіть не тількипропаганда, впровадженнянаукових знань в практичну роботу, алей така організаціяпедагогічного колективу, при якійоб’єднуючимначалом є творчий задум, ідея – і вкінцевому результаті – духовнаособистість випускника… продолжение
--PAGE_BREAK--
Сільськамалокомплектна школа посідає особливемісце серед навчальних закладів нашоїкраїни. Це – 70% шкіл, тут навчаєтьсякожен третій школяр; це – більшістьшкіл нашого району, які працюють внапрямку козацько-лицарського виховання.
Підірванаматеріальна база малокомплектної, міграція сельчан до міста, зниженнянароджуваності, виснаження і старінняпедагогів не сприяють якісному поліпшеннюнавчальної роботи. Але від таких шкілУкраїна не зможе відмовитись ще й уцьому столітті. Бо обов’язок держави– надати освітні послуги ВСІМдітям.
Тепервважається, що функціонування сільськоїмало комплектної економічно недоцільно.Та не треба забувати про її соціальнийстатус: осередок культурного життя, уособлення зв’язкупоколінь, носій духовності, традиційтощо.
Думкувчителя поважають на селі. На йогопозицію зважають при визначенні долідитини. Село і школа пов’язанінерозривно, як тіло й дух, хліб і сіль, сонце й вода.
Штатнийрозклад не передбачає повну ставкузаступника з виховної роботи (у більшостімало комплектних його зовсім немає). Єнеповна ставка заступника директора знавчально-виховної роботи, помічниказ господарської справи, педагога-організатора, бібліотекаря. Школа має незадовільнісанітарно-побутові умови (потребуєкапітального ремонту або перебуває уаварійному стані; не має водопроводу йканалізації; відсутні спортивний таактовий зали, не вистачає типовихприміщень).
Учителяпрофесійно дезорієнтовано, бо вінвикладає від двох до п’ятинавчальних предметів, що знижує якістьзнань учнів. В цих умовах проблемною єорганізація факультативів, практичнонеможлива профільно-рівнева диференціація.
Системастосунків керівник-учитель-учень маєтенденцію до посилення особистих, а неділових якостей. Педагоги перебуваютьв методичній ізоляції (та ще йсоціально-побутові умови їх життя!), щопоступово призводить до їх деградації.Але
ЯКІСТЬНАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ БІЛЬШОЮ МІРОЮЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЯКОСТІ КЕРІВНИЦТВА ШКОЛОЮ, НІЖ ВІД РІВНЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІВЧИТЕЛІВ.
Нашдосвід свідчить, що тісний зв’язокшколи з родиною й сільською громадоюдозволяє застосувати концепціюшколи-родини (у формі козацько-лицарськоговиховання, що відтворює родинниймікроклімат: атмосферу доброти, тепла, чуйності, взаємотурботи, взаємоповаги).Все це ґрунтується на особливостяхсільської спільноти, у якій практичновсі родини пов’язанікровними зв’язками.
Мивважаємо, що одним із основних завданьшколи є реалізація ІДЕЇНАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ,яка має благодатне підґрунтя в діяльностімалокомплектної: це – сім’я, церква, соціальне середовище, громадське життя, праця, заходи духовного характеру, мистецтво, спілкування з природою.
Системувзаємин ми будуємо таким чином, щобабсолютні й вічні цінності українськоговиховання (віра, надія, любов, сумління, правда, доброта, чесність, справедливість, щирість, гідність, милосердя, прощення, досконалість, нетерпимість до зла)формувалися не як теоретичні моральнікатегорії, а як конкретні стосункиреальних людей...
Аналізуючипроцес розвитку мало комплектної заостанні 30 років (я працюю учителем з1969 року, а керівником –з 1984), плануємо в царині ОРГАНІЗАЦІЇНАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ:
В розкладізанять максимально враховувати передусімособливості навчальних предметів, а неособливості педколективу, розподілунавантаження вчителів. В проведенніуроків будемо орієнтуватись на формигрупової роботи, за яких різко зростаєінтенсивність активного спілкуваннявчителя з учнями. Будемо вчити учителівсаме такій роботі.
Намагатимемосьзнижувати психологічне та емоційненавантаження на учнів у класах з малоюнаповненістю. Більше уваги приділемометодам самоконтролю, вибірковомудиференційованому та тематичномуконтролю. Почнемо застосовувати рейтинг.
Основнимв організації уроків стане принципіндивідуального підходу до учнів(особистісно-орієнтовне навчання тавиховання). Створимо „короткі”факультативи, які охоплять семестр, щодопоможе учням реалізувати пізнавальніінтереси до різних предметів. Особливуувагу приділимо роботі клубів, гуртків, товариств, проведенню інтелектуальнихзмагань, конкурсів.
Вцарині ОРГАНІЗАЦІЇВИХОВНОЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ:
Виховнийпроцес тісно пов’язуємо із життямсільської громади, його стрижнем станекраєзнавча діяльність.
Системувиховної роботи будуємо за моделлю„людина-рід-громада-країна-держава”.Це дає змогу широко використовуватипотенційні можливості етнопедагогіки,історичного краєзнавства, сприяєсоціалізації особистості.
Виховнийзахід школи плануємо і проводимо так, щоб він був подією села.
Єпроблема у вихованні сільської дитини: в умовах замкненого сільського осередкузворотний зв’язок міжвихованцями і вчителями надзвичайносильний, але це веде до того, що дитиназвикає до постійного опікування йпотребує його. Перехід до іншого типусоціального середовища (міста), десоціальний контроль послаблено, часторуйнує звичний стиль поведінки.
Вцарині УПРАВЛІННЯНАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ:
Я вважаю, щоперевантажування керівника, рівеньйого культури та тип спілкуваннявизначають соціально-психологічнийклімат як у педагогічному, так іучнівському колективах.
Неможливопедагогічним працівникам компенсуватинегативний вплив перших осіб. Томуефективне управління можливо лише заумови, що керівник розуміє завданнязакладу і його специфічні особливості.
Наякість контролю не повинні мати впливтісні соціальні й родинні взаємини, щопов’язують учителів і учнів у сільськийгромаді. Ділові стосунки (обов’язок, відповідальність) не повинні витіснятисяособистими (симпатії, родинність, неприязнь). Це суттєво знижує об’єктивністьконтролю, його систематичність, глибинуі підсилює тенденцію до формалізму талібералізму.
Але основнапричина, що гальмує ефективну роботушколи, —
НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ –ЯК ЗОВНІШНІХ, ТАК І ВНУТРІШНІХ.
ШКОЛО, ШУКАЙКЕРІВНИКА!
КОЗАЦЬКІНАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ЗАДНІСТРОВ’Я
Білгород-Дністровськепедагогічне училище.
Із1994 року (після появи в педагогічнійпресі концепції козацького виховання)і по теперішній час ентузіасти–викладачі– Юрченко В.І., Віштак О.М., ГолованьІ.М., Лобанова В.С. опрацьовують ізстудентами старших курсів шляхивпровадження в практику освіти козацькупедагогіку. Робота ведеться з метоютеоретично-практичного вивчення методикикозацько-лицарського виховання в школі.Студенти читали літературу, писаликурсові роботи, зустрічалися з козаками.В своїх творах визначали студенти:
ВиходцевР.Г. (1995): «Можна зробити висновок, щовідродження культурно-освітніх козацькихтрадицій одна з необхідніших інайважливіших граней зміцненнянезалежності України. Все це досягаєтьсяза допомогою козацької педагогіки, якувикористовували наші предки».
ЧудакО.В. (1995): «Взявшись до написання курсовоїроботи на тему козацької педагогіки, яхотів насамперед розкрити і донести достудентів міцний зв’язоксистеми виховання сучасного і минулого.Ці всі питання дуже складні і водночасдуже цікаві зараз, тим паче майбутньомупедагогу. І якщо я більше буду знати прометоди, форми виховання на Україні вчаси козаччини, гетьманщини, то це підетільки на користь мені і всім тим, з кимя буду про це спілкуватись».
Місержі М.В.(1999): «Пізнання ідейно-морального, виховного потенціалу козацькоїдуховності, розкриття своєрідних формїї існування, самобутніх шляхів розвиткумає багато в чому вирішальне значенняу відродженні та становленні українськоїнаціональної системи виховання, школиі педагогіки, у формуванні в наш часвільної, з стійкими морально-вольовимиякостями, силою духу особистості».
ТкаченкоІ.В. (2002): «Як сказав Тимофєєв В.Я. — директоршколи козацько-лицарського виховання– українця можна виховати тількивиховуючи українця, бо людина може статилюдиною тільки через виховання – і, спостерігаючи розвиток сучасногоукраїнського суспільства, ми приходимодо висновку, що відбуваються значнізміни у вихованні підростаючогопокоління, зокрема національноговиховання. Це відбувається завдякитому, що все частіше в системі вихованнякерівники шкіл звертають увагу на те, щоб дітей, юних українців, виховувалисаме по-українські, тобто використовуваликозацьке виховання, козацьку педагогіку».
Миколаївсько-Новоросійськашкола Саратського району.
Ентузіасти– завуч з виховної роботи Фоменчук В.А.та педагог-організатор Настаченко Г.М.Почали в 1996 р. Фундаментомслугувала історія села. На місціневеличкого поселення козаки миколаївськіз Новоросії заснували містечко. Тут буврозташований штаб. В 1856 р. козаками булазбудована церква святого Миколая.Старожили згадували, що її з моря, якезнаходиться за 40 км., було видно. І служилавона морякам в морі за маяк. Багатозалишилось доказів, документів проперебування в селі козаків. Ось так ізародилося бажання відродити славнуминувшину. продолжение
--PAGE_BREAK--
В 1996 р. ввелинародознавство в школі. Почали знайомствоз народними традиціями, промислами,історією рідного краю і села зокрема.Навіть за дозволом РОНО була складенаіндивідуальна програма вивченнянародознавства в школі.
Познайомившисьз історією козацтва глибше, вивчившиісторичне минуле села, вирішили в школіорганізувати козацьку республіку.Спочатку йшов конкурс на найкращу назву, потім девіз підбирали, боролися за правобути обраним отаманом і т.д. Кожний класстав куренем. Поступово, набираючисьдосвіду, йшли до того, щоб в школі буластворена козацька республіка.
Великудопомогу надавали козакиБілгорода-Дністровського козачогополку Українського Чорноморськогокозацтва ім. П.Орлика не тільки порадою, а й шефською допомогою. Зокрема, почеснимгостем у школі були Городецький Л.Г., Скляренко М.П., Черв’як О.О., Оленєв І.П., Горлачов В.П. та інші. Підтримував ідопомагав отаман Саратського району –Іванов С.І. Активно підтримували роботудиректор школи Безотосна М.Г. і зав РОНООлійниченко О.С. В обласній пресі процікавий досвід роботи школи з’явилисястатті Б.І.Устименка.
Шляхшколи до козацтва не бувлегким і швидким. Спочатку в школі хотіливідродити піонерію, але незабаромзрозуміли, що новий час вимагає новихформ виховання. Хтось запропонувавскаутів, але це було категоричновідметено. Скаути – чужерідний рух. Унас було славне лицарство – козацтво.Ось його й потрібно відроджувати.
Осьтак з’явилася козацькареспубліка „Мрія”. Було розробленостатут, систему підготовки майбутніхкозаків у республіці „Мрія”. Вся виховнаробота в ній спрямована на створеннякозацької молоді в Україні. До 12-річноговіку діти числяться в козачатах, до14-річного – в пластунах, до 15-річного –в соколах, до 17-річного – в джурах ітільки потім юнаки стають кандидатамив козаки. Усі ці роки вони займаютьсяпатріотичним самовихованням, розвиваютьморальні, духовні і фізичні якості, вивчають традиції і звичаї своїх предків,історію козацтва на Україні.
І робитьсяце все заради того, щоб у дітей формувалосяпочуття відповідальності за себе і заінших, набувалися знання, впевненістьу собі, вміння співпрацювати і керувати.Підлітку прищеплюється почуття змагань, розвиваються спостережливість, відповідальність, повага, вмінняпідкорятися наказу і жертвувати особистимзаради спільного.
Внаслідокцього джура стає людиною слова, відповідальною, обов’язковою і точною, бережливою, але не скупою, справедливою, але не жорсткою, ввічливою, але небайдужою, яка піклується про своєздоров’я, самовдосконалення, сповненийбратніми почуттями до друзів, любов’юдо людей, своєї землі і Батьківщини.
Не все виходитьу козацькій республіці, як планувалосяй хотілося, однак головного добитисявдалося. Підтягнулась успішність, меншестало порушень, підлітки стали стриманішимиі ввічливішими у поводженні. На рахункуу козачат і джур чимало добрих справ: очищене забуте джерело, з якого в минуломустоліття козаки пили воду, привели впорядок на кладовищі забуті могилипредків, взято шефство над учасникамивійни і людьми похилого віку, наданочималу допомогу господарству, посадженодерева, кущі, розбито квітники. Дітиприкрашають рідну землю і полегшуютьжиття людей. Вони здружились, сталивідкритими і доброзичливими.
Козацтвозалучає дітей до джерел нашої духовності,історії, культури, традицій, рідноїмови. Молодь набуває чітких орієнтиріву житті і бачить конкретну мету передсобою. Юнаки і дівчата стають здоровимиі міцними фізично, чистими морально, здобувають надійний імунітет відшкідливих звичок і пороків, які сьогодніпосилено пропагують і втілюються усвідомість людей зі сторінок книг іекранів телевізорів. В підсумку Українаодержить вірних і гідних синів та дочок.
Старокозацьката Молозька школи Білгород-Дністровськогорайону.
Ентузіаст –відставний майор, курінний Старокозацькогокуріню Українського козацтва – ЛісіцинІ.М. (тоді працював директоромСтарокозацького ринку). Роботу почав в1996 р. Було створено організацію «МолодаСіч», яку було зареєстровано вСтарокозацькій сільській раді та школуджур. Розроблено статут організації, згідно якого метою діяльності Січі булосприяння виховання національно свідомих, духовно та фізично розвинутих громадянУкраїни на традиціях українськогокозацтва та принципах християнськоїморалі.
ЗавданнямиСічі були:
— виховання у дітей національної історичноїсвідомості, громадянської
позиції, патріотизму, готовності захищатиБатьківщину, любові до рідного краюшляхом опанування козацької духовноїта культурної спадщини;
— вихованняу дітей християнської моралі;
— залученнядітей до краєзнавчої діяльності, поширення та пропаганда козацькихзвичаїв та традицій;
— вивчення, охорона та відновленняпам’яток української історіїі культури;
— залученнядітей до самовдосконалення, занятьприкладним туризмом, фізкультурою;
— організаціяспілкування дітей різних країн.
Козачата«Молодої Січі» мали однострої захисногокольору. У 1997 р. старокозацька делегаціяджур та дан була на Великій РадіУкраїнського козацтва в Києві; старшийджура на цій раді виступав: «Сьогодніу нас, джур дитячої та молодіжноїорганізації Українського козацтва«Молода Січ», створеної в нашому селіСтарокозаче Одеської області, дебют навсеукраїнському рівні. На сьогодні внашій організації налічується 108 осіб.Чим ми займаємось? Влітку, окрім занятьз орієнтування на місцевості, правиламрозташування наметового табору, вміннярозвести багаття, надання першої медичноїдопомоги, ми ознайомилися з засобамизв’язку, трохи працювали в цій сфері інавіть мали свій рекорд по проведеннюпольового телефонного зв’язку навідстані 100 метрів – 43 секунди.»
Було розробленоплан проведення занять з джурамиСтарокозацького куреня по орієнтуваннюна місцевості, по наданню першої медичноїдопомоги, а також план заходів на літнійперіод.
Кажуть, що понеділок – день тяжкий, але своєперше заняття джури провели саме впонеділок 25 червня 1997 р. Планували, щона перше заняття, окрім трьох джур (ВовиАнтошела, Лісіциних Дениса та Ігора), прийдуть ще семеро. Але в своїх прогнозахпомилилися. На перше заняття прийшло30 чоловік. Потім все більше і більше.Вже на жовтень 1997 р. в організації «МолодаСіч» налічувалося 108 осіб.
Вперіод шкільних занять джури Старокозацькогокуріню займалися художньою самодіяльністю, спортивною гімнастикою і що саме головне– вивчали історію козацтва, традиціїі звичаї наших предків, відомих на весьсвіт козаків. Була домовленість значальником митної застави, розташованоїв Старокозачому, про допомогу їм внесенні митної служби на дільницідержавної межі. Разом з митним нарядомджури несли патрульну службу, самостійносиділи в засадах по виявленню контрабанднихвантажів.
Блакитноюметою хлопців було несення кінноїпатрульної служби, але для цього не булоконей. Хлопці обладнали шкільний класдля занять по вивченню азбуки Морзе, морського семафору, роботи на комп’ютері, занять у Малій Академії Наук. Окрімцього, з ними двічі на тиждень проводивуроки богослів’я священикПокровської церкви отець Антоній.Готувалися вони також вивчати англійськурозмовну мову.
ЛісіцинІ.М. розробив чітку програму для своїхджур: вивчити історію козацтва; навчитисяпрацювати з комп’ютером; оволодітипочатковими знаннями з економіки; вивчати англійську мову (в Старокозацькійшколі на той час вивчали як іноземнумову — французьку); стати народнимиартистами художньої самодіяльності таін.
Ось що писавБ.І.Устименко в «Одеськіх вістях» тоді:«Багатолюдно було під час недільноїслужби у Грецької церквиБілгорода-Дністровського. 39 старокозацькихшколярів – козацьких джур та дан приїхалиу місто, щоб, отримавши благословенняотця Владислава, прийняти посвяченняу козаки. Хлопчаки читають текст присяги:«Присягаю бути вірним Богові та Україні.Присягаюся товариству бути допомогоютоваришам у козацьких справах. На славуперед Господом та Україною» Це невистава, не театральне дійство, аповернення до безсмертних народнихвитоків, до віри батьків, до справислужіння своїй землі, Вітчизні, народу.А чому дівчат називають данами? Даноюназивалася богиня води в староукраїнськійміфології. А вода – символ життя».
Булиплани облаштувати школу джур з проживаннямтам викладачів на місці військовогомістечка, яке покинули війська 12військового пункту зв’язкув/ч А 2171, розташованого на територіїБілгород-Дністровської КЕЧ. Але цимзадумам не судилося бути здійсненими.Лісіцин І.М. у 2000 р. виїхав до с. Мологи.Працював деякий час військовим керівникомв Молозькій школі – намагався продовжуватикозацьку справу (молозькі школярі-джуризаймалися тіловихованням, їздили наекскурсії по козацьким місцям), алеобставини змусили його виїхати на роботудо Сибіру – налагоджував в Новосибірськомукозацькому окрузі сердюцьку службу, працював із молодими козаками…
Випаснянська№1 школа Білгород-Дністровського району.
Ентузіаст– майор Збройних Сил України, козакГавриленко В.О. В 1997 р. ним було організованопри школі осередок Молодої Січі ( ВалерійОлексійович тоді служив в ЗбройнихСилах й працював учителем допризовноїпідготовки юнаків), який прийняв всімсвоїм складом посвяту в джури. У довідціперевірки Випаснянської №1 школи, якавідбулася в грудні 1999 р. про цю роботубуло написано: «… Система виховноїроботи школи не залишила остороньпитання козацької педагогіки; впровадженнякозацьких звичаїв і традицій. В школістворено дитячу організацію «МолодаСіч».
«Молода Січ»- самодіяльна дитяча організація, щобудує свою роботу на принципахдобровільності, демократії тасамоврядування. Проводяться конкурси, змагання, козацький КВК, гра-конкурс«Твоєї слави козацької повік не забудем», бесіди «Жіночі імена в часи козацтва».
Педагогічнийколектив не лишився в стороні відкозацької педагогіки: впроваджувалисякозацькі традиції, проводилися педагогічніради «Формування національної свідомостів процесі навчання і виховання», «Впливдитячої організації «Молода Січ» наформування патріотизму школярів».
«Десь влітку1977-го я побачив фотографії та самвидав«Молодої Січі» з Старокозачого, якоюкерував В.Лісіцин. З ним познайомився, послухав про його плани і досягнення іце наштовхнуло на думку про створенняаналогічного клубу. В своїй рідній школідізнався, що керівник ДПЮ звільняєтьсяі мені запропонували працювати вчителем.До годин ДПЮ я мав взяти на себевійськово-патріотичну роботу. Вона івилилась у створення «Молодої Січі». продолжение
--PAGE_BREAK--
Відповіднодо законів, я створив і зареєструвавпри сільраді молодіжну громадськуорганізацію (зі статутом та програмоюзаходів). Як завжди початок був хаотичним: по суботам хлопці 5-7 класів приходилина годину в спортзал, де я їх вчивелементарним гімнастичним вправам тазагально фізичному розвитку, а потімобладнуючи кімнату, виділену для молодихсічовиків, ловив їх по всій школі, щобнаправити на ремонт приміщення. Так-сяк, за місяць-два, ми створили деякі клейноди– хоругву, шеврон-емблему, барабан, іполовина хлопців вже виготовила форму.До восени я вже навчив січовиківмарширувати з піснею, та перейшов довиготовлення і стрільби з козацькихлуків. Потім в травні почались заняттяіз самостраховки при падіннях танайпростіші прийоми самозахисту, стрільби з пневмогвинтівки. Паралельновидава для вивчення літературу прокозаків Б.Лепкого, В.Будзиновського, О.Пахучого; читав всій групі по 20-30 хвилинВ.Яворницького та інших.
В травні«Молода Січ» почала готуватись дорайонного фестивалю дитячої творчості: з допомогою вчителів музики і математики, які і мене ще вчили, ми репетируваликозацькі пісні та шили форму на свято.Гарні вийшли шапки – наші козачатавиглядали на параді і на посвяті в джуриефектно і по-українські!
Я взагалінамагався завжди, в житті, на службі, в«Молодої Січі» творити з максимальнимвідчуттям реальності і мінімумомформалізму. І вірив, що життя може статисхожим на ту фантазію, яку ми собі уявимо, проте більшість людей, наших людей, надто заклопотані, щоб змінювати ізмінюватись. Такі люди завжди були, і вкозацькі часи і зараз – просто «нашілюди», але потрібні і козаки. І вони є,- просто деякі з них ще цього не знають…»
Вигінськашкола Білгород-Дністровського району.
Ентузіасти– директор школи курінний Українськогокозацтва Біленко В.Ю. та учитель фізичноїкультури осавул Українського козацтваБерлізов А.М. в 1998 р. організували дитячуджурову та данову організацію «МолодаСіч», яка працювала на засадах Українськогокозацтва. Колектив збирав кошти напридбання однострою; почалася діяльність: учні вивчали історію козацтва, основивійськового мистецтва та тілодухованнякозаків, пройшли посвяту в джури тадани. В лавах «Молодої Січі» налічувалося65 членів, практично всі учні 5-9 класів.На теперішній час школа продовжуєпрацювати в напрямку козацько-лицарськоговиховання під проводом директораВдовиченко О.М.
Долинівськашкола Білгород-Дністровського району.
Ентузіасти– директор школи Тома Т.І., завуч –Долгошеєнко М.І., педагог-організаторМолчанова Т.І. Роботу почали у 1996 р., алеелементи цієї роботи були ще в 1992 р. Натеперішній час в школі працює дитячакозацька організація «Козацький Кіш», яка працює на засадах Українськогокозацтва. В школі склалася своєріднасистема виховної роботи, що ґрунтуєтьсяна історичних і національних традиціяхукраїнського народу. Ведеться гарнооформлений та талановито написанийлітопис шкільних справ. Дуже цікаведозвілля школярів: вечори, свята, КВК, спортивні змагання, Козацькі забави«Суперкозак» — традиційне травневеспортивно-мистецьке свято козачат.Працює шкільний музей села – один зкращих в районі. Спільними зусиллямисім’ї та школи виховується у дітейбажання зберегти родинні традиції, сімейні реліквії, вивчати родовід, прилучати їх до народних традицій, звичаїв, обрядів, етичні норми взаєминміж близькими людьми і в суспільномуоточенні, здатність піклуватися промолодших і немічних.
«КозацькийКіш» пройшов посвяту у козачата. Дітивсією душею приймають кодекс козацькоїчесті, зростають в атмосфері взаємоповагиі взаємовиручки, добре поводять себе упобуті, добре вчаться.
Пророботу школи писали районна та обласнапреса. Школа продовжує діяльність внапрямку козацько-лицарського виховання, можливо, на теперішній час (2005 р.), найбільшсистематично у Задністров’ї.
Турлацькашкола Білгород-Дністровського району.
Ентузіасти– директор школи – Тодорова ТетянаПетрівна та учитель молодших класів –Чумаченко Валентина Миколаївна –приділяють належну увагу козацькомувихованню.
ТодороваТ.П.: «…Я вирішила для своїх другокласниківвлаштувати свято «Козацькі забави». Досвятково оформленої класної кімнатизавітали батьки, старші та молодшібратики і сестрички, друзі. Спочаткудругокласники розказували про історіюЗапорозької Січі, про славних козаків.Потім хлопчики змагались у швидкостічищення картоплі, перетягування канату, віджимання від підлоги; стрибали умішках, намагались якнайбільше назватиукраїнських міст, виявляли свої мовленніздібності, складали вітальні листівки, які вручали дівчаткам разом з квітами.Всі хлопчики пройшли випробування ібули прийняті до козацького загону».
ЧумаченкоВ.М.: «Я весь час намагаюся на урокахчитання і рідної мови дати більше знаньдітям про минуле наших предків. Япоставила перед собою мету: розширитизнання учнів з життя запорозькогокозацтва, розкрити феномен козацтва, показати його роль в історії українськогонароду, виховувати в учнів любов дорідного краю, бажання бути гіднимисинами України, прагнути стати сильними, здоровими, розумними і цим створюватидружний колектив».
Мабуть є втому, що Тодорова Т.П. та Чумаченко В.М.звернули увагу на патріотичне вихованнядітей (у формі козацького), закономірність– козацтво, як якість менталітетуукраїнця, притягує до себе юні, незіпсованідуші – романтикою звитяги, побратимства, всім тим, що ми називаємо польотом душі.
Татарбунарськийрайон. Тузлівський навчально-виховнийкомплекс.
Тузлівськийнавчально-виховний комплекс створенийз метою навчання обдарованихсоціально-незахищених дітей. Комплексоб’єднує загальноосвітню школу(завідуюча школи – Удовиченко О.Ф.),інтернат для соціально-незахищеннихдітей (завідуюча інтернатом – ОдинецьЄ.Т.) та ліцей військово-спортивногонапрямку для вихованців шкіл-інтернатівОдеської області (комендант ліцею –Катарков В.П.). Керує закладом директор– Покровщук М.Д.
В ТузлівськомуНВК завершено перший етап трансформаціїйого у козацький навчальний заклад: пройшовши курс „молодого козака”більше 30 ліцеїстів прийняли посвяту, яку проводили козаки Буджацької Січі.
Адамівськашкола Білгород-Дністровського району.
Ентузіасти– директор школи Тимофєєв В.Я., завуч –Лавриненко П.М., педагог-організаторГриценко В.Н. Почали козацьку справу в1998 р., хоча елементи козацької педагогікивводили в виховний процес школи ще в1992 р.
Вже у 1992 р.на теренах незалежної України поширювалосьнаціональне відродження: функціонувалинаціонально налаштовані громадськіорганізації – РУХ, Вільне козацтвоУкраїни; створювалися товариства, якіпропагували відродження національнихтрадицій, зокрема товариства, якіоб’єднували дітей та молодь.
У1992 р. було започатковано Адамівськийосередок всеукраїнської дитячоїнезалежної організації «Джура» у складіучнів 7,8 класів, вважаючи, що українськаАдамівська неповна середня школа неповинна стояти осторонь від національноговідродження і має прийняти активнуучасть у цьому процесі.
Мета діяльностіорганізації – вихованнянаціонально-налаштованих українців, громадян незалежної України.
Було вирішенозареєструвати Адамівський осередокорганізації «Джура» згідно із Статутомцієї Всеукраїнської дитячої незалежноїорганізації. У зв’язку з цим було поданозаяву голові Адамівської сільськоїради Сердюк Т.В. з проханням реєстраціїорганізації 11 травня 1992 року.
Дозаяви додавався статут організації, який складався з чотирьох розділів: загальні положення, мета, основнізавдання, членство в організації, праваі обов’язки членів організації. Буласкладена програма діяльності дитячоїорганізації національно-духовноговідродження «Джура» Адамівськогоосередку.
В реєстраціїдиректору школи було відмовлено зпричині того, що дитяча незалежнаорганізація «Джура» в Міністерствіюстиції України на той час не булазареєстрована.
Вже в серпні1992 року на 17-й сесії Адамівської сільськоїради ХХІ скликання розглядалося питання“Про організацію роботи з національноговиховання у Адамівській неповнійсередній школі”.
Була заслуханадоповідь директора Адамівської неповноїсередньої школи Тимофєєва В.Я. про роботуз виховання національно-свідомихгромадян незалежної України, якапроявлялась в створенні дитячоїгромадської організації «Джура», щопрацювала на засадах виховання громадянинаУкраїни, патріота, захисника Вітчизни.
Проводиласьвелика військово-патріотична, спортивно-туристська робота, у якійбуло задіяно більшість школярівсереднього та старшого віку. Роботу цюпроводили вчителі Галицький С.П., ГалицькаН.П., Буравицька Р.М., Катющев Є.М., ПотужнаВ.О. та директор школи офіцер запасуТимофєєв В.Я.
Бувналагоджений зв’язок із штабом дивізіїта частинами, які дислоковані наСофіївському танкодромі. Проведенозустрічі з воїнами, які були шефамишколи і проводили з школярами на полігонізбори, проводилась «Зарниця». Шкільназбірна ізспортивного туризму вже кількароків займала призовімісця на районних змаганнях, належним чином велась спортивна робота.
Але були йнедоліки: план роботи дитячої організації«Джура» був поверховий, мав здебільшогодекларативний характер, не відповідаву повній мірі завданням її роботи. Увиховній системі школи національневиховання існувало само по собі, вононе було органічною складовою шкільноїсистеми виховання.
На24-й сесії Адамівської сільської РадиХХІ скликання (14 листопада 1993 року)зазначено було про покращення вихованнянаціонально свідомого громадянинаУкраїни – є Положення про національневиховання, змістовний план роботи школита класних керівників, але було зазначено, що виховання школярів велося із деякимнаціоналістичним відхиленням, щофіксувалося батьками та зустрічалосупротив деяких школярів (про це свідчиловивішування школярами 9 класу червонихпрапорів на димарі кочегарці та улісосмузі на початку села). Після цьоговипадку директору школи було данозавдання провести широку роз’яснювальнуроботу серед батьків, школярів пронеобхідність дотримуватися державноїсимволіки у громадянському життігромади, а також звернути увагу навиховування громадянина України, алезазначалося при цьому, що не требавиховувати націоналіста у поганомурозумінні цього слова, особливовраховуючи, що громадська думка засуджуєРУХ – «Спасибі РУХУ за розруху». продолжение
--PAGE_BREAK--
23 березня1995 р. згідно з Указом Президента України№1 від 4 січня 1995 р. та матеріаламиІнформаційного збірника Міністерстваосвіти України №12 (червень 1991 р.)Адамівська сільська рада зареєструвалапід №2 у Книзі реєстрації громадськихорганізацій дитячу громадську організацію«Січ», мета діяльності якої – вихованняпатріота, національно налаштованогогромадянина України, морально та фізичноздорового.
У1994 р. директором Адамівської школи сталаТимофєєва С.С. (Валерія Яковича обралиголовою Адамівської сільської ради іна новій посаді він продовжував активнуроботу в Адамівському курені Українськогокозацтва, залучаючи до козацькій роботибатьків своїх учнів); роботу організації«Джура» було тимчасово припинено. Вшколі педагог-організатор ГриценкоВ.Н. організувала дитячу організаціюСПОУ.
Повернувшисьдиректором в школу в 1998 р., ТимофєєвВ.Я., взявши за основу козацьку педагогіку, створив систему козацько-лицарськоговиховання козака та берегині. В 2000 р.свою концепцію сучасної школикозацько-лицарського виховання ВалерійЯкович представив на міжнароднійнауково-практичній конференції «Дитинав сучасному суспільстві», яка проходилав Одесі.
Післяряду публікацій про свою роботу врайонних, обласних, всеукраїнськихгазетах, науково-методичних журналах, Тимофєєва В.Я. було визнано кращимосвітянином України 2002 року за результатамиопитування читачів Всеукраїнськогогромадсько-політичного щотижневика«Освіта». У 2003 р. систему козацько-лицарськоговиховання, створену Валерієм Яковичем, було визнано авторською. У 2004 р. ТимофєєвВ.Я. надрукував книгу «Адамівська Січ– школа козацько-лицарського виховання», у 2005 р. – «Козацька педагогіка – сучаснаосвіта».
Процесстановлення та розвитку Адамівськоїшколи козацько-лицарського виховання(з квітня 1998 року) зафіксовано у шкільнійгазеті. У 1998-2001 роках газета випускаласяу вигляді бліц-інформації: «Леля»,«Козачата», «Джура», «Дана», «Джура таДана», «Берегиня», «Козак». Всього вийшло45 номерів. Газету випускав ВалерійЯкович. На сторінках газети друкувавсятеоретичний матеріал – зокрема спробаконцепції школи такого типу, положенняпро школу цього типу, статут школикозацько-лицарського виховання. Веласяхроніка школи та Адамівського куріняУкраїнського козацтва — описувалисяподії шкільного життя, Адамівської«Молодої Січі», Адамівського куріняУкраїнського козацтва, Білгород-Дністровськоїпаланки Українського козацтва(міжрайонового товариства козаківБуджаку).
З квітня 2001року почала виходити газета «Річ проАдамівську Січ» (випуском якої знову жтаки займався Валерій Якович), якапоступово стала друкованим органомвсієї Адамівської громади: тут друкувалисяматеріали з життя громади, з життя людей, які тут мешкали.
Адамівськашкола козацько-лицарського виховання– громадський (на базі загальноосвітньоїшколи) навчально-виховний заклад новоготипу, покликаний дати учням додатковукозацько-лицарську освіту, забезпечитиїх надійний духовний зв’язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками ізорієнтувати козачат на інтересинащадків, бо творче відродження в життіідей і засобів козацької педагогікимає забезпечити виховання фізичноздорових, морально чистих і по-лицарськимужніх та сильних духом громадяннезалежної України.
У практичнійроботі Адамівська школа дотримуєтьсяосновних змістовних компонентівсучасного козацько-лицарського вихованнямолоді, які полягають у наступнихфундаментальних положеннях:
1. Школакозацько-лицарського виховання –осередок лицарської духовності здержавно-громадським управлінням.
2.Козача (учень) – центр навчально-виховногопроцесу, суб’єкт навчанняі виховання (творець, діяч).
3. Навчанняі виховання козачати – це за своєю суттює самонавчання, самоосвіта, самовиховання, самоорганізація і самореалізаціяособистості.
4. Родинненаціональне козацьке виховання –природне, провідне виховання, і батьки– головні вихователі протягом усьогожиття козачати.
5. Українознавство– наукова основа, духовна серцевинакозацького навчально-виховного впливув родині, школі, суспільному житті, філософія і політика державотворення.
6. Національнекозацьке виховання – всеохоплююча ібагатогранна система впливів, ідей, підходів, яка покликана пробуджуватиі стимулювати розвиток закладенихприродою задатків, можливостей козачати, набуття ним етносоціального досвідуреалізації завдань гуманізації ігуманітаризації системи освіти.
7.Українська козацька педагогіка –вітчизняна наука про вихованняпідростаючих поколінь українців(представників національних меншин)нашої Батьківщини, якій здавна притаманніглибокі гуманістичні традиції, якапостійно збагачується народною виховноюмудрістю, вищими здобутками світовоїнауки, культури.
Згідноіз Конституцією України, ЗаконамиУкраїни «Про освіту», «Про загальнусередню освіту», «Про позашкільнуосвіту», Положеннями «Про загальноосвітнійнавчальний заклад», «Про педагогічнураду середнього загальноосвітньогонавчально-виховного закладу», «Про радушколи», «Про піклувальну раду школи», Статуту Адамівської школи козацько-лицарськоговиховання, — в Адамівській школіфункціонувала модель державно-громадськогоуправління, яка базувалася на традиціяхлицарської верстви українського народу(козацтва) та дотримані прав та обов’язківусіх суб’єктівнавчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків, громадськості.Однією із складових частин його булоучнівське самоврядування у формікозацько-отаманської республіки.
Вищим органомучнівського самоврядування Адамівськоїшколи козацько-лицарського вихованнябуло коло джур та дан (загальні збориучнів 5-9 класів де отаман – лише першийсеред рівних!), яке збиралося не рідше2-х разів на навчальний рік: у травні тавересні.
Наколі джур і дан заслуховувавсязвіт про роботу ради джур і дан, обиравсяновий склад ради джур і дан (травень) тазатверджувався план роботи ради джурі дан (вересень). Новийсклад ради джур і даноновлювався не менш як на третину їїчленів і обирався терміном на одиннавчальний рік.
Рададжур і дан обиралася у кількості 15 осіб(головного отамана ради джур і дан, головної берегині ради джур і дан, писаряради джур і дан та 12отаманів (берегинь) паланок (секторівроботи). Рада джур і дан працювали за 4циклами напрямків роботи (всьогонапрямків роботи -10).
Ушколі була узгоджувальна рада джурі дан (у випадку розбіжностейв поглядах на якусь проблему між джурамита данами). Яка складається з радиотаманів загонів і радидан (берегинь) загонів. Отаманів таберегинь обирали на класних зборах джурі дан терміномна один навчальний рік.
Доузгоджувальної ради джур ідан на правах співголів радивходили: головний отаман ради джур ідан та головна берегиня ради джурі дан.
Узгоджувальнарада джур і дан разом із писарем радиджур і дан складала координаційну радуцікавих справ.
З числамолодих козаків 9 класу обирався судкозацької честі терміном на одиннавчальний рік у такому складі: суддя, радник, писар, лелі, дани, берегині, якіне підсудні суду козацької честі.
Крімотаманів та берегинь, класні збори джурі дан обирали термінами на один рік (ізобов’язковим піврічним звітом пророботу і можливiстюпереобрання) писаря, хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадовихосіб керівного складу класного козацькогозагону.
Ця модельучнівського самоврядування працювалау школі козацько-лицарського вихованняз 1998 року і на практиці довела доцільністьвиховання національної самосвідомості, громадської активності, формуваннятворчої особистості козачат, зміцненняфізичного і морального здоров’я.
Школа маласвій однострій, прапор, марширування, салютування, загони, командири–отамани, хоча все це мало форму гри. Це формаорганізації, яка ґрунтується наісторичному досвіді українськогонароду, метою якого є виховання свідомихгромадян, формування інтелектуальногота культурного потенціалу як найвищоїцінності нації.
Провіднаідея цієї виховної системи полягає встворенні умов для цілеспрямованогорозвитку дитини як особистості. Ядровиховного процесу становлятьвзаємодопомога, співпереживання, підкорення спільно обраним законам –все це зумовлювало позитивний вплив наособистість в процесі формуванняАдамівської Січі – братства козачат.
Велика увагаприділялася в школі формуванню такихпонять, як учнівська честь, гідність, совість. Засобами козацької педагогікиформується у козачат «командний дух»: наша команда – це, відповідно, наша Січ, наша школа, наше село, наша Україна; виховування козака – для якого найдорожче– воля і честь!
Не зайве будедодати що Адамівська школа користуваласяцілковитою підтримкою Адамівськоїгромади, де мешкає більше 80-ти козаківУкраїнського козацтва.
Наведу рядпозитивних наслідків козацько-лицарськоговиховання:
— зростаннянаціональної свідомості, патріотизму, відданості ідеалам
українськогодержавотворення, демократичногосуспільства, етнонаціональної злагодивсіх учасників виховного процесу (а це– учні, вчителі, батьки, громадськість; в селі мешкають представники 9національностей – українці, росіяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи, калмики, черкесяни, кеябейці);
— інтенсифікаціяпроцесів духовного єднання учасниківвиховного процесу,
що виявляєтьсяу повазі, довірі, взаємодопомозі, щирихвзаєминах між педагогами і школярами, педагогами і батьками, мешканцямигромади (у школі і на території громадивже декілька років не було правопорушень– а це духовний вплив школи на село; ушколі покращилась успішність – їїякісний показник складав у 1998 році –55%, у 1999 році – 53%, у 2000 році – 56%, у 2001 році– 55% — найвищий у районі середзагальноосвітніх закладів І-ІІ ступенів);
— зростанняролі колективу учасників навчально-виховногопроцесу як саморегулюючої системи. продолжение
--PAGE_BREAK--
ВалеріємЯковичем Тимофєєвим вперше на Україніфундаментально розроблені основнідокументи про школу такого типу(концепція, Положення, Статут). Розробленінавчальний план і програми (курси«Козацьке тіловиховання», «Психологіядуховного розвитку», «Козацьке військовемистецтво» і т.д.), посібники з основнихпредметів школи цього типу.
Системавиховання Адамівської школи козака таберегині:
1. Родинно-дошкільневиховання козачати та лелі (вік – до 10років) –
проводитьсячерез роботу з батьками дошкільнят тавведенням спеціальних курсів до програмидитячого садочка;
2. Родинно-шкільне– проводиться у формі роботи школикозацько-лицарського виховання;
3.Громадсько-родинне – проводиться уформі діяльності дитячо-юнацькоїорганізації «Молода Січ», та Адамівськогокуріня Українського козацтва місцевогоосередка жiночої громади Українськогокозацтва.
Розробленапрограма трансформацiї Адамiвськоїзагальноосвiтньої школи у школукозацько-лицарського виховання.
Функціонувалипаланки (сектори) ради джур і дан: здоров'ята спорту; героїко-патріотичноговиховання; національного відродження; організації дозвілля; зарубіжнихзв'язків; роботи з молодшими школярами; трудової діяльності та охорони середовища; навчально-пізнавальної діяльності;інформації; дисципліни та порядку; соціального захисту; історико-краєзнавча; суд козацької честі; координаційна радацікавих справ.
Дитячийсадок «Галинка» с. АдамівкаБілгород-Дністровського району.
З 2005 року внапрямку козацько-лицарського вихованняпочав працювати колектив дитячогонавчального закладу «Галинка» с. Адамівка- як базовий з цієї педагогічної проблемив районі. Ентузіасти: завідуюча — ІвасенкоА.І., вихователі — Макаренко Н.П., БерезнюкН.І., Даниленко С.С. На базі садочкапроводяться методичні об’єднання, презентації та ін.
Духовневиховання.
Практичновсі педагоги, які впроваджували впрактику роботи своєї школи козацькупедагогіку, вважають, що в системувиховної роботи з козачатами, крім тіловиховання, треба вводити й духовихованняі тоді буде козацьке тілодуховиховання, що на практиці означає й введенняхристиянської моралі.
Генеральнийсуддя Буджацької Січі Б.І.Устименко: «Унас церква відокремлена від держави, але в одеських єврейських школах учнівознайомлюють із змістом священих книг.В польських школах вивчають Біблію.Особисто я вважаю, що в наш часбездуховності, яка росте, корисно булоб знайомити нашу молодь з дитинствахоча б із канонічними заповідями, щобдитина змогла відрізнити добро відзла».
В останнєдесятиліття дедалі більше політичнихі культурних діячів, учителів, батьківзвертаються до християнських моральнихцінностей як найбільш стійких, універсальних, не підвладних політичнійта ідеологічній кон’юктурі. Це означає, що сучасне українське суспільствопоступово підходить до визнання йопанування етичних основ християнства, від яких воно було штучно відлученепротягом багатьох десятиліть і до якиху більшості людей навіть було сформованорізко негативне ставлення.
Ніхто не будесперечатися, що Церква є носієм духовності.Так воно і є, адже те, чого навчають тут, спрямоване на забезпечення нашогодуховного добробуту, і найперше гармоніїнашого внутрішнього світу. Багато людейвідвідують храми, вважають себе віруючимиі повага до традицій та релігії свогонароду стримує багатьох з них від хибнихкроків. Свою роль тут відіграє і громадськадумка, а тому людина буде намагатисяжити і діяти так, щоб не було соромноперед людьми.
Лишерозвинута моральність, лише прийняттяабсолютно вічних норм співжиття допоможеу потрібну хвилину підлітку (юнаку, юнці) – вони не будуть вагатися, втримаються, не підуть на умовляннятоваришів, адже матимуть приписи на всівипадки життя. А нагородою буде чистесумління та гармонія внутрішньогосвіту…
Формуваннядуховності як основної якості людини, визначення її духовних пріоритетів, обґрунтування системи цінностей, наяких має базуватися життя дитини –основні напрями роботи духовноговиховання.
Отже, тривалефункціонування і понад ситуаційний,інтегративний характер цінностей, щоувійшли до людської культури якхристиянські моральні настанови, зумовлюють їх особливу роль у процесівиховання дітей та молоді й спонукаютьнас – педагогів – до вироблення засобіві методів їх засвоєння учнями…
Офіційнаукраїнська педагогіка не заперечуєтого, що козацтво стало найдосконалішоюформою вияву генетично закодованихздібностей і можливостей нашого народу.І тому в концепції національноговиховання реалізація науково обгрунтованихі випробуваних історією козацько-лицарськихвиховних традицій – вважається одниміз найефективніших українознавчихпідходів у навчально-виховній роботі.
Турбує сумнаісторія нашої української педагогіки: з уходом ентузіаста тихо конає й йогоідея; добре якщо ентузіаст зможе описатисвій досвід, залишивши його на шпальтахісторії педагогіки; а якщо ні? Тодідосвід зовсім зникає …
Адамівськійшколі пощастило: її директор описавдосвід роботи педагогічного колективушколи козацько-лицарського виховання;іншим школам Задністров'я поталанилоне так… Багато матеріалів їхньої роботивже зникли, багато чого не запам'яталось… Тому досвід цих шкіл не подано в ційроботі належним чином, фрагментарно; та ще й самі педагоги не розуміютьважливості своєї роботи …
Але, як бине було, загальновизнано, що у періодморальної кризи, дегероїзації ідеморалізації значної частини нашогосуспільства творче відродженнякультурно-освітніх і виховних козацькихтрадицій – одна з необхідних інайважливіших граней зміцнення могутностіУкраїни.
ВІД АВТОРА.ЗАМІСТЬ ЗАКІНЧЕННЯ.
Практично вусіх країнах були різні воєнізованігрупи населення, які виконували специфічніфункції, пов’язані з військовою службою(Іспанія – реконкистадори, Швейцарія– кнехти, Балкани – гайдуки, клефти, граничари, Україна – козаки, гайдамаки,Індія – гуркхи, Японія – самураї).Виникало військове громадство в періодсмут, в умовах прикордонних конфліктів, релігійних війн і війн за національнунезалежність, здіснення колонізацій.На початкових етапах існування основнимзаняттям таких громадств була війнанапіврозбійницького характеру. Однакпізніше вони або переходили на службудо держави на договірних началах, абощезали...
Логікаісторичного процесу невблаганна – призакритті “прикордонних” зон потребав відважних й умілих вояках-колонізаторахминає.
Але козацтво(зокрема, на Буджаку) проіснувало допочатку ХХ століття. Цьому сприяли такіпричини:
— існуваннятериторій, що потребували колонізації(до речі, наш Буджак); це виступалосвоєрідним “гарантом” існуваннякозацтва, найбільш пристосованого длярішення колонізаційних завдань;
— в державі, в якій є феодальні пережитки,із режимом, що спирався на досить вузькусоціальну базу, козацтво як опорасамодержав’я було “приречено”на “підтримку” із боку уряду й “захист”від розмиву як військового стану.
Помірі укріплення державності й експансіїдержави на прикордонні території укозацтва не було іншого шляху, як увійтидо державного організму на умовахвідбуття служби, збереження, з поступовимвідмиранням декількох вольностей абозникнення козацтва загалом. Що йвідбувалося в пореформений період, азавершились ці процеси в роки громадянськоївійни й сталінської модернізації...
Вже до початкуПершої світової війни козаки були лишевійськовою силою з неефективноюекономікою й були анахронізмом, якийпережив свою доцільність для держави.Процес індустріалізації, модернізації, репресивні міри знищили ідентичністькозаків, від них залишились лишелегенди...
Відбуласявтрата традицій через фізичне винищеннязначної частини козаків і членів їхніхсімей (1919-1920 роки – “розкозачування”), депортації козацького населення в іншімісця (20-30-ті роки ХХ століття), а в місцяхтрадиційного проживання – розбавленнячужинцями-некозаками (20-40-ві роки ХХстоліття). В Буджаку – теж саме, тількиворогом місцевого козацтва виступалабоярська Румунія. Такий стан був напочаток 90-х років ХХ століття, коли вРадянському Союзі почався бурхливийрух визволення від гніту тоталітарногокомуністичного режиму, відомий підназвою “перебудова”.
Модернізаціядержави порубіжжя ХХ-ХХІ століття вякості свого природнього слідстваприпускала певне пожвавлення зацікавленостідо політичної архаїці та традиціоналізму.Концепт “світлого майбутнього” якийхарактерний для радянської епохи, булозмінено на “світле минуле”. Практичноюпроявою цього “кидка назад” сталовиникнення багатьох організацій, якібудувалися на основі середньовічних, за своєю суттю, політико-правових, соціальних понять: стану, корпоративізму, жорсткої ієрархічності. Як гриби післядощу, виникали численні дворянськізібрання, купецькі гільдії та ін. Однимз яскравих проявів подібного роду ставрух за “відродження козацтва”.
Щедо розпаду СРСР лідери й активістинового руху оголосилиголовною своєю метою “відродження”козацтва. Це поняття до теперішньогочасу залишається ключовим для всіхпрограмових документів українськихнеокозаків. Із самого початку їх ідеологисприймалиісторичне минуле як норму, яку необхідновідновити. Це виразилося в різних формах: від атрибутики (відродження козацькихпрапорів – Задністрове земляцтво) довисування територіальних претензій досусідів, які займають “козацькі землі”(Буджацька Січ).
Стихійнийрух відродження козацько-лицарськихтрадицій в Україні започаткував І етапзагальноукраїнського козацькоговідродження. Хронологічно цей етапохоплює події 1984 – 1991 рр. і характеризуєтьсявідновленням зацікавленості історієюукраїнського козацтва та власною родовоюспадщиною. Саме тому виник дещо романтичнийпотяг до славного козацького минулого.Ще одним доказом активізації козацькоговідродження в Україні (зокрема наБуджаку) стала активізація політичногожиття під гаслом визволення України. продолжение
--PAGE_BREAK--
У1989-1999 роках козаків “опікувало”керівництво КПРС та КПУ. “Перебудову”політичної лінії КПРС-КПУ по відношеннюдо козацтва, яка намітилася в кінці1980-х років, можливо пояснити декількомапричинами.
По-перше, партійному керівництву необхідно булотримати під контролем процес формуваннябагатопартійності, а відтак, й громадськітечії, які виникали в результаті цьогоруху.
По-друге, в умовах кризису офіційного світогляду, КПРС потрібні були нові ідеологеми.
По-третє, якийсь новий рух повинен був стати однимз важелів протидії українському РУХуЧорновола, інструментом його стримування.Тоді ж й пройшов перший розкол (козацтвоРУХу й “реєстровці”). Подальші політичніподії (серпневий путч 1991 року, президентські, парламентські, місцеві вибори та ін.)показали, що ідея “загальнокозацькоїєдності” (як і в 1917-1922 роках) приносиласьв жертву політичним пристрастям (наБуджаку – розгром Задністровогоземляцтва, Буджацької Січі).
Гасловизволення України стало у 1990 роціпрапором єднання всіх тих, хто сприймавкозацтво як споконвічну силу, щовиборювала волю України. Наслідкомцього стало об’єднаннякозацьких осередків в єдине Українськекозацтво. В цей час перебування у лавахУкраїнського козацтва було певнимвипробуванням на мужність (на Буджаку– перебування в лавах Білгород-Дністровськійпаланці), бо офіційна влада почаластавитись до цієї структури відвертовороже. Поряд із цим невизначеністьпріоритетів, брак досвіду і авторитетнихпровідників суттєво ускладнювалирозбудову козацьких структур. Саме томупіднесення 1990-1991 рр. не було належнимчином використано у справі становленняпідвалин Українського козацтва. Післяздобуття Україною незалежності те, щооб’єднувало і вело впередкозацькі структури, зникло.
В нових умовах1992 р. розпочався ІІ етап відродженнякозацької спадщини на Україні. Він, насамперед, характеризувався пошукомпріоритетів у розбудові Українськогокозацтва. На жаль, впливи родових козаківі тих, хто розумів необхідність орієнтаціїна спадкові цінності козацькоголицарства, були слабкими. За таких умоввиявилась відсутність єдності і намаганняпідмінити традиційний козацько-лицарськийістотний критерій чим завгодно:
абстрактним патріотизмом;
козацькими демократичними традиціями;
бізнесово-господарчою та фермерською діяльністю;
охоронною діяльністю;
клубами “козацького відпочинку”;
іншим.
Наслідкомцього стала розмитість та відсутністьєдиного підходу до визначення критеріюприналежності до козацького товариства(відповідно до сутності історичноїкозацької спадщини). Результатом цьогостала криза і дезорієнтація Українськогокозацтва у середині 90-х рр. ХХ ст.Найяскравішим виявом цього сталоутворення паралельних місцевих тазагальноукраїнських козацьких організацій(утворення на Буджаку багатьох радоновихта обласних структур). Так розпочавсяІІІ етап козацького відродження вУкраїні, коли штучність та формалізаціяцього процесу набули загрозливихрозмірів.187
Починаючи з кінця2001 року можна виділити ІУ етап козацькоговідродження. Він характеризуєтьсяпосиленням уваги держави до розвиткукозацьких структур і зустрічнимпрагненням отримати державну підтримкузі сторони більшості новітніх козацькихоб’єднань. Ця тенденція нагадує ситуаціюкількарічної давнини в Росії, коликозацький рух було поділено на реєстровийі на нереєстровий, хоча цілий ряд проблемтак і не було вирішено. Для ситуації звідродженням козацького руху в Україніця перспектива є неоднозначною, бо цейрух є занадто кволим, розрізненим іслабо пов’язаним з традиційним родовимустроєм. Такий стан речей загрожуєповною формалізацією українськогокозацького відродження.
Козацькіорганізації стоять відокремлено узагальній масі об’єднань громадян заінтересами, соціальним статусом чигрішми. Нечасті публікації в пресі, присвячені козакам, в основному стосуютьсяабо парадної сторони їхньої діяльності(усі про перебіг Великих Рад і масовихнагороджень самодіяльними орденами), або фінансових сторін особистіснихконфліктів усередині козацького руху.Насправді за парадним антуражем –усілякими шароварами, вольтижуваннямі клонуванням гетьманів – від очейширокої громадськості ховаються цікавіпроцеси.
У запеклій боротьбіміж комуністами, націонал-демократамикозацтво займало скоріш вичікувальну, ніж активну позицію (хоча спочаткукозацтво утворювалося як активніохоронно-штурмові загони РУХу – бралоучасть у хресних ходах, церемоніяхпокладання трав’янистої рослинностідо підніжжя бронзових борців і антуражнаохорона неформальних заходів РУХу).
Оскількиздобуття незалежності України відбулосямирним шляхом, призначення козацтва ійого подальша доля змусила губитися вздогадах не тільки нове керівництвоУкраїни, але і самих лідерів козацтва.Сотні молодих і фізично міцних чоловіківв козацькій формі опинилися на узбіччіполітичних процесів (особливо цестосується Білгорода-Дністровського, де відбулася ліквідація гарнізону; сотні молодих офіцерів залишилися безроботи).
Івійни ніякої ні з ким не було. Куди біднимсічовикам податися? Поки козаки думали, закрилася остання ніша – рекет.Організована злочинність вже набралабойовиків і козакам не знайшлося місцянавіть серед “биків”. Можливо, це бувяк раз той випадок, коли інертністькерівництва, його небажання що-небудьробити, зробила козацькому руху добрупослугу. Практично ніхто з козаків –за одиничними випадками – не заплямувавсебе зв’язками звітчизняними і закордонними мафіозі.
Такимчином, до середини 90-х років козацькіорганізації в Україні ( і на Буджаку)виявилися в стані недофінансованостіі недозатребуваності. Коли немає якоїсьоб’єднуючої сили, цілкомприродно, в середині будь-якої організаціїпочинається пошук і “призначення”винних. Українське козацтво стрясаєцілий ряд скандалів, розколів і виключеньз рядів.
Головнапроблема козацтва – визначити своюроль у соціально-політичному життісуспільства. Козацтво – соціально-політичниймоноліт чи плід тимчасового компромісуміж владою та частиною суспільства?
Спробасучасних реформаторів збудувати новесуспільство з орієнтацією лише наекономічні, ринкові розрахунки, неминучепровалиться. Суспільство засновуєтьсялише на ідеї моральності й цементуєтьсядуховними прагненнями народу. Ідеологіякозацтва фундується на таких засадах: Християнство (Православ’я), прагненнядо “Народовладдя” та самоврядуванняв організації свого життя й на усвідомленнісвятого свого обов’язку – захищатирідну українську землю й українськудержавність (“Душу – Богу! Серце –Людям! Життя – Батьківщині! Честь –нікому!”). Це стало в перебігу віківсвого роду генетичною особливістюкозацького характеру. Й в сучасномусуспільстві, коли значний відсотокнаселення України розгубив, не мав аборозміняв свої ідеали на “речовизм” тадолари, козацтво за рядом обставин сталонайбільш стійким носієм національно-історичнихтрадицій українського народу, здатнезіграти роль свого роду каталізаторагромадської самосвідомості, очолитивсенародний рух за відродженняУкраїни-Батьківщини.
Сучасні змінигеополітичної ситуації (тероризм, територіальні претензії Румунії доУкраїни – Буджак) висунули на порядокденний питання про додаткові гарантіїзахищеності та безпеки, територіальної, державної цілісності, забезпеченнямирного проживання населення, підтримкана достатньому рівні мобілізаційнихресурсів. Цими обставинами в теперішнійчас продиктована увага державнихструктур до українського козацтва.
На сучасномуетапі в Україні, Російській Федераціїта Білорусії козацтва відроджуютьсяголовним чином як громадські організаціїз культурологічними, господарськими, виховними, охоронними та іншими функціями.Трансформація цих організацій у військовіне передбачається.В Придністров’ї нарівні Закону визначено, що козацтвовиступає як громадський рух з воєнізованимхарактером діяльності, а головним йогозавданням є захист Вітчизни, сприяннязміцненню та розвитку державності ідержавної влади.
Нерозвиненістьзаконодавчої бази відродження тарозвитку Українського козацтва можебути пояснена тим, що процес розбудовикозацьких організацій в Україні ідемляво. Істотною перешкодою розвиткукозацтва є концептуальна невизначеністьцього процесу.
Початокздійснення державної політики Українищодо козацтва, як правило, пов’язуютьіз прийняттям Указу Президента України(Л.Кравчук) за №141995 від 04.01.1995 року “Провідродження історико-культурних тагосподарчих традицій Українськогокозацтва”.
Тодіж почався процес з очищення лав козацтвавід політичних екстремістів, із залученнядо “відродження” менш ангажованих, але більш кваліфікованих лідерів (наБуджаку приход до керівництва СкляренкаМ.П., Царенкова О.П., Врублевського М.В., Тимофєєва В.Я., Маринеску М.К.). В цьомусенс “одержавлення” уособлює длякозацтва в цілому позитивну тенденцію, бо дає йому шанс на приведення себе увідповідність з реаліями сучасногогромадянського суспільства. Але рішенняпитань, пов’язаних ізвизначенням основ козацької служби, вмайбутньому.
Можливо, включення козацтва в систему “держава”призведе до виникнення статусу військовихкозачих спільнот, які будуть поєднуватив собі риси й держави й громадськоїорганізації.
Що є українськекозацтво у минулому й сучасному часі? Що ми активно “відроджуємо” й намагаємось“використати”? Чи зможе козацтвозайняти свою нішу в ХХІ столітті? Як всучасних умовах силами громадськоїорганізації відродити тип козака-лицаря? Як згуртувати таких людей? На якій основівідроджувати козацтво?
Історіяукраїнського державотворення переконливосвідчить про те, що в цьому історичномупроцесі, порівняно з іншимисуспільно-політичними силами, козацтвовідігравало вирішальну, провідну роль.Тому національні інтереси Українивимагають створення державних документів, зокрема законів, постанов, які б сприялидальшому розвитку українського козацтваяк могутньої націотворчої і державотворчоїпотуги, залучення до його лав найширшихверств співгромадян з метою пробудженняі спрямування їхньої енергії нарозв’язання історичних завдань, щостоять перед нашим суспільством ідержавою.
Фактинеспростовно свідчать, що високі духовнінабутки українського козацтва, йоговидатних представників – державних іполітичних керманичів, діячів науки ікультури на сьогодні залишаютьсяневідомими широким верствам нашогосуспільства. Не пробуджена і незадіянадо конкретних державотворчих справ іне організована в козацькі формиінтелектуальна, духовна і практично-дійоваенергія сотень тисяч наших співвітчизників; вона ще «дрімає», «спить» і не набуваєпродуктивних і ефективних, суспільнокорисних форм, справ і чину державотворчогохарактеру.
Оформленняй згуртування козаччини швидшевідбувається в тих регіонах, дезагострюються військові міжетнічні, міжнаціональні, міждержавні конфлікти(Кубань, Прикавказ’я, Придністров’я).Відсутність можливостей виконаннявійськових функцій призводить (якпоказує досвід) до розброду і хитань укозацькому середовищу, яке в свою чергуведе до невизначеності подальшої доліі самого козацького з’єднання. Ситуаціяможе змінитися лише за умови змінипріоритетів козаччини із військовихна господарські й культурні. Це неозначає, що козакам на державному рівніне може бути довірено охороняти кордоникраїни чи наглядати за правопорядкомусередині держави (приклад – чергуваннякозаків на ділянці Старокозацькоїприкордонної застави). Сучасні козацькіформування можуть стати повноцінноюнаціональною гвардією, яка буде поставленана службу народу. У цьому випадкунеобхідна допомога держави. І не стількиматеріальна, скільки юридична. Саме надержавному рівні мають бути вирішенніпитання щодо юридичного статусу козацькихвійськ. продолжение
--PAGE_BREAK--
Справжнєвідродження козацтва на Україні почнетьсятоді, коли до його лав увіллється молодь, що вболіває за народні справи, прагнекращого сьогодення та працює на духовнеі матеріально багате майбутнє (молодікозаки, які пройшли школу козацько-лицарськоговиховання — Адамівську, Долинівську, Турлацьку, Вигінську, Старокозацьку, Молозьку, Випаснянську №1, Миколаївсько-Новоросійську); колитеперішні козаченьки чітко усвідомлять, що по них судять про все козацтво і народу цілому, відмовляться від своїхкористолюбних цілей і на перше місцепоставлять служіння народу; коли міжкозаками і науковцями-просвітянамивстановляться тісні зв’язки таналагодиться співпраця на ниві дослідженняісторико-культурної спадщини козаччини.І тоді відроджене козацтво стане тієюширокою суспільно-політичною ікультурницькою течією, яка згуртує всіверстви українського народу і зможецивілізованими методами вирішуватинагальні питання сьогодення в ім’янароду і для народу.
Для історичнихкозацьких структур основним змістом ісуттю їхнього існування була специфічнавійськова справа у відповіднихсуспільно-політичних та природно-географічнихумовах. Завдяки цьому на засадах архаїчнихвійськово-лицарських традицій сформуваласькомплексна система козацького військовогобуття – козацько-лицарське мистецтво.Це мистецтво (специфічне бойове мистецтвозі зброєю та на його основі – рукопаш; козацьке звичаєве право; елементиархаїчної військової магії; пісенно-енергетична практика; особливесвітосприйняття) і є сутністю українськоїкозацької спадщини.
Тільки черезвідродження і поширення основвійськово-лицарської спадщини ми можемовести мову про реальне наслідування, аотже і відповідність сучасного козацтваісторичним аналогам. Але до сьогоднірозуміння пріоритетності дійсноговідродження українських козацькихтрадицій у цьому контексті не досягнуто.Причинами цього є:
— переважнохибні уявлення про сутність козацькоїспадщини, що сформувалися під впливомромантично-історичної художньоїлітератури та певних стереотипіввітчизняної і зарубіжної історіографії, розроблених відносно тих чи іншихісторіософських концепцій;
— відсутністьсприятливих умов для повноцінноговідродження козаччини;
— розмитістьабо повна відсутність дійсних пріоритетівкозацького відродження;
— руйнація родових козацьких зв’язківта втрата традиційного козацькогосередовища ( родовий козак – представникспадкового козацького роду, життєвіпринципи якого сформувались на засадахцінностей, притаманних специфічномусередовищу козаків-воїнів: пріоритетністьчоловічого начала у всіх царинах буття; шанобливе ставлення до родових тазагальнокозацьких звичаїв; повага довійськової справи взагалі і особливодо специфічної козацької військовоїспадщини; ознайомлення з основамикозацького бойового мистецтва; сприйняттяособливих стереотипів поведінки тавідносин, заснованих на засадах козацькогозвичаю; можливе ознайомлення з елементамивійськової магії; здоровий спосібжиття).
Основніпричини гальмування козацькоговідродження такі:
вплив різноманітних політичних сил;
протилежна конфесійна орієнтація;
залежність від окремих гілок влади та економічних еліт;
особисте ворогування новітніх козацьких керівників;
брак конкретної діяльності.
Алеякщо об’єктивно та тверезопроаналізувати процеси, які в теперішнійчас йдуть в українському козацтві, томи побачимо, що саме козацтво поки щерозпорошено й неорганізоване. І причиндля цього більш ніж достатньо.
По-перше, козаків розпорошують ті, хто не бажаєпояви на політичній арені України новоїгрізної громадської сили. Для цьогокозаків утягують до різних апаратнихта партійних ігор. Сучасний козацькийрух лише встиг набрати силу, а в йогосередовищі через 75 років після революціїз’явились “білі” й “червоні”,“самостійники” й “державники”, “наші”й “не наші”, які готові знову схреститишаблі.
По-друге, розпорошеності цієї підсобляють самікозаки, піддавшись розгулумарнослів’я та егоїзму, пробудженихсучасною революційною хвилею, яказберегла на своїх прапорах характернийдля всіх революцій гасло:“Хто був ніким, той стане всім!” Врезультатіцього козацтвой не помітило, як опинилося в тенетахчисленних паралельних організаційнихструктур, які між собою ворогують.
По-третє, відсутність наукового узагальненнябагатовікового служіння козацтваНеньці-Україні виявилося при першихкроках його державного становлення.Щоб вирішувати проблеми, які виникають, необхідно вивчити механізм функціонуваннятрадиційних козацьких військ, проаналізувати діяльність козацтва вперіод демократичних перебудов йгромадянської війни 1917-1922 років. На базіцих досліджень визначити, що можливовикористати задля вироблення сучасноїєдиної державної політики становленнякозацтва й правильновиявити сутність козацького загалу, козацької громади, козацького війська.
По-четверте, козацтву необхідно формувати наскрізнусистему підготовки й виховання козакаяк державної людини через сім’ю– середню школу – вищий навчальнийзаклад (готувати кадри).
Йтому на сучасному етапі розвиткунеокозацтва головне п’яте– увага до сучасної школи – найімовірнішомуосередку формування сучасногокозака-лицаря.А в школі:
— труднощіта проблеми випливають із сучаснихтруднощів громади: економічних, демографічних, соціальних;
— термінове розв’язаннявсіх проблем школи неможливо (особливосоціально-економічних, фінансових, частково методичних), але проблемивиховного характеру ми повинні вирішуватинегайно; основне завданняшколи на сучасному етапі – протистояннябездуховності, руйнації національноїморалі;
— громада живе й розвивається доти, докив ній живе багатим духовним життямшкола, тому школа повинна і може статиосередком духовності, берегинею духугромади; для цього вонамає бути відкритим навчально-виховнимзакладом з громадсько-державнимуправлінням;
— один з шляхів вирішення проблем сучасноговиховання учнів –національне виховання у формікозацько-лицарського («лишевиховуючи українця, можна виховатиукраїнця») тарозумні ідеологізація і політизаціявиховного процесу (формування патріота, громадського діяча починається з йогоучасті в діяльності дитячих і юнацькихгромадських організацій;
— неможливо виховати особистість тількив школі; школа виховуєразом із сім’єю, виробничим колективом, громадою;
— у вихованні національно свідомих козаката берегині є три ступеня (етапи):родинно-дошкільневиховання козачати та лелі, родинно-шкільневиховання джури та дани, громадсько-родинневиховання козака та берегині;
— кожен зетапів козацько-лицарського вихованнямає свої особливості і проводиться:
1.Родинно-дошкільне – через роботу збатьками дошкільнят та введеннямспеціальних курсів до програми дитячогосадочка.
2.Родинно-шкільне – у формі роботи школикозацько-лицарського виховання:
А. Класнаробота за рахунок шкільного компоненту(варіативної складової навчальногоплану) з основних дисциплінкозацько-лицарського виховання.
Б. Позакласнаробота за рахунок годин гуртків, у форміКозацької республіки (одна з формсамоврядування учнівського колективу)та класних козацьких загонів.
В. Позашкільнаробота у формі діяльності дитячо-юнацькоїорганізації «Молода Січ» Українськогокозацтва.
3.Громадсько-родинне – у формі діяльностіучнівського куреня Українського козацтвата місцевого осередку жіночої громадиУкраїнського козацтва;
— основна мета сучасної школикозацько-лицарського виховання –формування в родині, школі і громадському житті творчуособистість козака-лицаря, захисникарідної землі з яскраво вираженоюукраїнською національною свідомістюі самосвідомістю, світоглядом іхарактером, високою мораллю і духовністю;
— у період розбудови незалежної Україниу громадському, шкільному і родинномужитті нам потрібен насамперед культлицарства: лицарськийдух не дасть нудити у духовній ницості,історичному безпам’ятстві; тому включення потенціалу козацько-лицарськоїдуховності у виховний процес значноактивізує формування вільної, з стійкимиморально-вольовими якостями, силою духуособистості;
— українська козацька духовність – цеісторично сформованасистема духовних багатств лицарськоїверстви рідного народу, яка виробила і в своєму бутті, способужиття відобразила найвищі цінностійого національної душі, філософії, характеру, світогляду, моралі, правосвідомості, естетики; це лицарськадуховність, компоненти якої розвиваютьсяу напрямі довершеності, найглибшоговідображення потреб, інтересів українськоїнації, держави;
— практичний досвід стверджує, що школакозацько-лицарського виховання може(й повинна!) бути центром духовногожиття, берегинею духу громади, але дляцього їй потрібно бути національній, мати національно налаштовані кадри, лицарів духовності у самій школі,а в підгрунті – сформовану громадськудумку та козацькі звичаї і традиціїгромади.
Отож, бажаючи всім плідної педагогічноїпраці, хочеться одного: щоб люди пишалисясучасними козаками так, як Наливайком, Трясилом, Сірком чи Палієм… А дляцього хочуть вони бачити не погони, лампаси й незаслужені нагороди, а реальнісправи! продолжение
--PAGE_BREAK--
Душу –Богу!
Життя –Батьківщині!
Серце –людям!
Честь –нікому!
Славакозакам!
СлаваУкраїні!
Нехай ціслова служать дороговказом для нас.
ДЖЕРЕЛАШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.
РЕКОМЕНДОВАНАЛІТЕРАТУРА.
І. Офіційнідокументи:
1. Провідродження історико-культурних тагосподарських традицій Українськогокозацтва. Указ Президента України від4 січня 1995 року № 14/1995.
2. Про деньУкраїнського козацтва. Указ ПрезидентаУкраїни від 7 серпня 1999 року № 966/1999.
3. Про державнупідтримку козацтва. Закон України.Проект. Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.
4. ПроКоординаційну раду з питань розвиткуУкраїнського козацтва. Указ ПрезидентаУкраїни від 6 жовтня 1999 року № 1283/1999.
5. Про Положенняпро Координаційну раду з питань розвиткуУкраїнського козацтва. Указ ПрезидентаУкраїни від 22 грудня 1999 року №1610/1999.
6.Про Національну програму відродженнята розвитку Українського козацтва на2002-2005 роки. Указ Президента України від15 листопада 2001 року № 1092/2001.
7. Про РадуУкраїнського козацтва. Указ ПрезидентаУкраїни від 4 червня 2005 року №916/2005.
8. СтатутУкраїнського козацтва. Редакція 1992року.
9. СтатутУкраїнського козацтва. ЗареєстрованоМіністерством юстиції України 17.03.1993№223. Затверджено Великою Радою Українськогокозацтва 10.06.1995. Доповнення, зміни тапоправки, прийняті ХІУ Великою радоюУкраїнського козацтва 25-26.12.1999.
10. КонцепціяУкраїнського козацтва. Розроблена Радоюстарійшин Кальміуської паланкиУкраїнського козацтва у 2000 році.
11. Положенняпро республіканську туристсько-краєзнавчуекспедицію «Козацькими шляхами».Інформаційний збірник Міністерстванародної освіти Української РСР. №12, червень, 1991.
12. Методичнірекомендації педагогічним колективамзакладів освіти України по відродженнюісторико-культурних та господарськихтрадицій Українського козацтва.Інформаційний збірник Міністерстваосвіти України. № 11, червень, 1995.
13. Українськакозацька педагогіка. Концепція. 1992.
14.Положення дитячо-юнацької військово-спортивноїпатріотичної гри «Сокіл» («Джура»)Українського козацтва. Затвердженонаказом Міністра освіти і науки Українивід 25.12.2003 року №855.
ІІ. З історіїкозацької педагогіки:
15. КононенкоП. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді. Освіта, №41, 21-28 серпня 2003.
16. ОлійниківО. Козацька читанка. Радянська школа. №4, 1989.
17. ОхрімовичА. Січовий рух в Галичині. Відродженнякозацько-лицарських традицій вихованнямолоді. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.
18. Орієнтовнийзміст виховання школярів. Рекомендаціїщодо організації системи виховноїроботи загальноосвітньої школи. За ред.І.С.Мар’єнко. Київ. Радянська школа.1982.
19. РуденкоЮ. Історія козацької педагогіки. Програмадля педагогічних вузів, факультетів.Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.
20. СушинськийБ. Лицарі Приморського степу. Одеса.2000.
21.Ткачук В. Феномен козацькоїреспубліки. Рідна школа, № 6, 1995.
22. Цьось А.Бойовитість духу, порив до життя. Системафізичного і психофізичного вихованнязапорізьких козаків. Рідна школа, № 1,1995.
ІІІ. Козацькапедагогіка в системі сучасної освіти:
23. АлександроваВ. Наша цілісна система виховання. Досвідвиховання учнів на ідеях козацькоїпедагогіки СШ № 93 м. Києва. Освіта, №41, 21-28 серпня 2002.
24. АлексюкА. Реабілітоване слово „лицар”. Освіта,№ 34, 30 серпня 1995.
25. БіленькаГ. Методичні матеріали до програми„Сучасне козацько-лицарське вихованнядітей і юнацтва України”. Освіта, № 40,18-25 серпня 1999.
26. БурлакаЯ. Лицарська духовність. Освіта, № 50/51,6 грудня 1995.
27. ГалактіоноваО. З Україною – в серці. Досвід вихованняна козацько-лицарських традиціях у СШ№ 21 м.Кіровограда. Освіта, № 44, 15-22 серпня2001.
28. Губко О.Осередок однодумців. Козацькі клубим.Києва. Освіта, № 21, 21-28 серпня 2002.
29. Губко О.Пропагувати козацькі ідеали. Освіта, №44, 15-22 серпня 2001.
30.Денисенко О. І б’ютьджерела у козацькій державі. Дитячо-юнацькаасоціація в м.Ізмаїлі, Одеської області.Освіта, № 16, 2-9 квітня 2003.
31. ЗалізкоВ. Молоді – лицарську духовність.Виховання молоді на традиціях Українськогокозацтва. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.
32. Каюков В.Животворящий дух козацького виховання.Освіта, № 23/24, 18-25 квітня 2001.
33. КононенкоП. Звернення до державних політичнихдіячів, працівників науки, культури, освіти, всієї громадськості України.Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.
34. КононенкоП. Козацька педагогіка в системі сучасноїосвіти. Директор школи, № 34, вересень,2000.
35.Марченко Р. Дітям – історичну пам’ять, лицарську духовність. Козацько-лицарськітрадиції виховання у СТТТ № 9 м.Києва.Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.
36. НевгодовськийА. Сучасна українська козацька педагогіката українознавство. Директор школи, №35, вересень, 2000.
37.Основи національного виховання.Концептуальні положення. Інститутсистемних досліджень освіти. За заг.ред. В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.О.Сергійчук.К., Ін форм. – видав. Центр „Київ”, 1993.
38. ПідлубнийП. Від „козацької родини” – до козацькоїУкраїни. Козацькі організації. Освіта,№ 41, 21-28 серпня 2002.
39. ПодберезькийМ. Утвердження козацьких ідей наСлобожанщині. Освіта, № 41, 21-28 серпня2002.
40. ПоповичА. Національні види бойових мистецтв.Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.
41. ПотаповС. Наукові основи лицарського гарту.Освіта, № 41, 21-28 серпня 2001.
42. РуденкоЮ. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацькоїі молодіжної організації „Молода Січ”.Освіта, № 7/8, 3-10 лютого 1999.
43. РуденкоЮ. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацькоїі молодіжної організації „Молода Січ”.Освіта, № № 19/20, 31 березня – 7 квітня1999. продолжение
--PAGE_BREAK--
44.Руденко Ю. Виховання в учнів лицарськоїдуховності. Рідна школа, № 7,1996.
45. РуденкоЮ. Прагнуть навчатися в козацькихколегіумах. Заклик до створення козацькогоколегіуму. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.
46. РуденкоЮ. Сучасне козацько-лицарське вихованнядітей і юнацтва України. Програми дляпедагогічних вузів, факультетів. Освіта,№ 65/66, 24 вересня – 1 жовтня 1997.
47.Руденко Ю. Українська козацька педагогіка.Відродження, пошуки, перспективи. Ріднашкола, № ,1994.
48. СкрипицьМ. Ростимо патріотів України. КозацькаРеспубліка СШ № 235 м.Києва. Освіта, №40, 18-25 серпня 1999.
49. Статутдитячої, юнацької і молодіжної організації„Молода Січ”. Освіта, № 41/42, 25 серпня –1 вересня 1999.
50. ТимофєєвВ. Адамівський курінь „Молодої Січі”.Школа козацько-лицарського виховання.Освіта, № 52, 6-13 листопада 2002.
51. ТимофєєвВ. Школа козацько-лицарського виховання– берегиня духу села. Наша школа, № 5-6,2000.
52. ТимофєєвВ. Організація учнівського самоврядуванняв школі козацько-лицарського виховання.Наша школа, № 2, 2002.
53. ТимофєєвВ. Адамівська Січ – школа козацько-лицарськоговиховання. Білгород-Дністровський.2004.
54. ТимофєєвВ. Козацька педагогіка – сучасна освіта.Білгород-Дністровський. 2005.
55. ТимофєєвВ. Козацьке тілодуховиховання.Білгород-Дністровський. 2006.
56. ТимофєєвВ. Козацько-лицарське виховання.Білгород-Дністровський. 2007.
57. ТимофєєваС. Сучасне українське козацтво на півдніУкраїни. Білгород-Дністровський. 2005.
58. ТимофєєваС. Сучасне козацтво Білгород-Дністровщини.Білгород-Дністровський. 2006.
59. УсатенкоТ. Лицар – козак – монах – джентльмен.Освіта, № 44, 15-22
ДОДАТКИ
І. ДЕРЖАВНІДОКУМЕНТИ ПРО КОЗАЦТВО
Оволодіваючикозацькою духовністю і вступаючи долав козацтва, українці ставали славнимі звитяжним братством лицарів волі, чесних власників, палких патріотів іповноправних господарів рідної землі.Це був не лише волелюбний військовийорден, що постійно стояв на чатах своєїматеризни і дідизни, охороняв ріднумову, культуру, духовність, етнічнутериторію від ворожих навал. Козакибули землеробами і хліборобами, митцямиі вченими, культурними і державнимидіячами, тим соціальним станом, який насвої могутніх раменах зберігав і плекавукраїнську націю, державу. Козацтвобуло невичерпним джерелом українськоїеліти, яка виконувала історичнунаціотворчу і державотворчу місію.
Видатнікозацькі державотворчі, гетьмани, полковники, кошові отамани С.Наливайко, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, Б.Хмельницький, І.Виговський, М.Кривоніс,І.Мазепа, П.Калнишевський завждизалишалися в національній свідомостіяк високі взірці відваги і звитяги, синівської любові, вірного служінняінтересам Матері-України. ДокиУкраїна мала козацтво, доти вона булаабо незалежна, або автономна.
Історичнадоля вибрала для українства найбільшадекватну для його природи козацькуформу і результати, рятівні для нації, не забарилися. Високого рівня розвоюнабули козацька філософія, ідеологія, мораль, характер, світогляд, національнасвідомість і самосвідомість. Видатнівчені, державні діячі багатьох країнсвіту Г.Боплан, Й.Гердер, Вольтер, Кромвель, П.Халебський, Ж.Шерер та ін.захоплювалися героїзмом і звитягою, кмітливістю і винахідливістю, підприємливістю і витривалістю, військовою доблестю і демократичнимизасадами життя козаків. Іноземці частоназивали Україну «Козацькою республікою»,«Країною козаків», «Козацькою землею», а українців – «козацькою нацією».
Длявсіх народів світу козацтво сталонайбільшим символом волелюбства, незламності національного духу українців.Козацько-лицарські традиції завждибули і будуть могутньою силою, яказ’єднує весь український народ. Ідеї, цінності козацтва становлять серцевинуісторичної естафети наступності іспадкоємності поколінь нашого народу,є золотим фондом сучасної національноїідеології державотворення…
За «Малименциклопедичним словником Блокгаузаі Ефрона» на 01.01.1904 р. в Російській імперіїв козацьких областях було 7 млн. 267 тис.709 мешканців, в числі яких 3 млн. 349 тис.976 чол. військового стану.
Напередодніжовтня 1917 року в межах імперії існувало11 козацьких військ: Амурське, Астраханське, Донське, Забайкальське, Кубанське, Оренбургське, Семиріченське, Сибірське, Терське, Уральське, Уссурійське. Статуті права наближені до рангу війська малиІркутський та Єнісейський полки.На Україні в ті часи козацькихвійськ вже не існувало, хоча саме на їїтеренах започатковане козацтво.
Післяреволюційних подій в Петрограді іпадіння монархії було створено Вільнекозацтво України та інші козацькіформування, які були складовою частиноюзбройних сил Української НародноїРеспубліки.
Громадянськавійна на теренах колишньої Російськоїімперії не обминула і козацькі землі.Козаки, розмежовані на білих і червоних, були втягнуті у братовбивчу війну.
Для того, щобзатвердитись при владі, РКП(б) поступовознищувала елітну частину суспільства.Досить легко було ліквідовано аристократію, поміщиків, чиновників, підприємців, духовенство; надійшла черга козацтва– в 1919 році почалося «розкозачування».Тільки в Донській області було знищенопонад 2 млн. козаків та членів їхніхсімей. Так само лютували карателі і наКубані, Тереку та інших козацьких землях.На початок 1920 року розгром козацтвапрактично завершився, але репресіїпродовжувалися і в 30-ті роки (знищеннятих, хто чинив спротив колективізації, депортація до Сибіру). Лише в 1936 роціпочали створювати військові частини, які називалися козацькими. Під часДругої світової війни багато українціввоювало в складі козацьких частин, алепропагандистська кампанія ненавистідо козацтва ще проводилась до середини50-х років.
…На теренах, де козацтво існувало споконвічно – вУкраїні (зокрема на Буджаку-Задністров’ї– з ХУІІ століття), на Дону, Кубані, Тереку, а також у місцях, де козацтвобуло створено Російською імперією длявиконання призначених йому специфічнихфункцій, в ХХ столітті відбулася втрататрадицій через фізичне винищення значноїчастини козаків і членів їх сімей, депортації козацького населення в іншімісця, а в місцях традиційного проживання– розбавлення чужинцями-некозаками.
Такий станбув на початок 90-х років минулогостоліття, коли в Радянському Союзіпочався бурхливий рух визволення відгніту тоталітарного комуністичногорежиму, відомий під назвою «перебудова».Оскільки козаки є суспільною категорією, здатною до самовідновлення, то природно, що почався рух за відродження козацтва, який охопив Україну, Російську Федерацію, Придністров’я, а згодом і Білорусь.
Процесвідродження козацтва на пострадянськомупросторі проходив так:
— в Російській Федерації Великий Круг(з’їзд) представниківкозацьких країв, областей і відділів30.06.1990 року створив Союз козаків;
— в Україні 15.09.1990 року відбулась Установчакозацька Рада, на якій представникирегіональних козацьких організаційоб’єдналися в єдинуорганізацію – Українське козацтво.Статут його був зареєстрований МінюстомУкраїни 17.03.1992 р. Слід відзначити, що вУкраїні зараз крім Українського козацтвазареєстровано ще низку козацькихорганізацій. Нині всі козацькі організаціїУкраїни можливо умовно розділити начотири групи, абсолютно тотожні своїмпопередникам декілька століть тому. Асаме – на реєстровиків, запорожців, вільних козаків і т. зв. «звичаєвих». Дореєстровиків належать Міжнароднаоборонно-спортивна національно-патріотичнагромадська організація «Українськекозацтво» (Вардинець І.С., Пантелюк М.М., Білас І.Г.), Всеукраїнська громадськаорганізація «Українське реєстровекозацтво» (Шевченко А.І.), Громадськаорганізація «Міжнародна Спілка КозацькихВійськ України та Зарубіжжя» (БаранчиковВ.В.), Всеукраїнська громадська організація«Козацькі війська України» (Груба Є.Г., Осипенко В.А.), Міжнародна громадськаорганізація «Міжнародна Асоціація«Козацтво» (Конечний О.М.), Міжнароднагромадська організація «Спілка козацькихорганізацій України» (Лазаренко С.Ж.), Всеукраїнська громадська організація«Козацька територіальна оборона» (СєдихВ.Ф.), Міжнародна громадська організація«Міжнародний Союз козацтва» (ХорофейкоО.В.), Міжнародна громадська організація«Міжнародна Академія Козацтва» (ЯмненкоМ.І.). Запорізький напрямок представленийМіжнародною громадською організацією«Козацтво Запорозьке» (Сагайдак Д.І.), Всеукраїнською громадською організацією«Військо Запорозьке Низове», Всеукраїнськоюспілкою громадських організацій «Спілкакозаків України» — «Військо Запорозьке»(Попов В.Б., Заболотний П.І.), Всеукраїнськоюгромадською організацією «ВідродженняЗапорозького козацтва» (СолодовникО.Я., Скворцов О.М.). До вільних козаківможна віднести Міжнародну оборонно-патріотичнугромадську організацію «КозацтвоУкраїни» та Всеукраїнську громадськуорганізацію «Всеукраїнська федераціякозацького двобою» (Попович А.В.), Об’єднане козацтво України, Всеукраїнськугромадську організацію «Соборне КозацтвоУкраїни «Січ» (Гуменюк В.О.), Всеукраїнськугромадську організацію «ТовариствоНестора Махна «Гуляй-Поле» (ПритулаО.Л.), Всеукраїнську громадську організацію«Козацтво Нової України» (Ситнюк М.А.)., Міжнародну громадську спілку «ВсевеликеВійсько Донське» (Постолакі О.В.). Звичаєвекозацтво – Міжнародна громадськаорганізація «Міжнародна федераціяБойового гопака» (Пилат В.С.). До звичаєвиківтакож належать характерники і прихильникиязицтва (Петренко Є.Д.);
— у Придністров’їв зв’язку з військовим конфліктом міжМолдовою і Придністровською МолдавськоюРеспублікою, яка оголосила своюнезалежність від Молдови, було створеноЧорноморське Козацьке Військо (червень1992року), яке фактично стало збройнимисилами Придністров’я. 21 грудня 2000 рокубуло прийнято Закон ПридністровськоїМолдавської республіки «Про козацтвов Придністровській Молдавськійреспубліці»;
— у БілорусіУстановчий з’їзд (Великий Круг)громадського об’єднання «Всебілоруськеоб’єднане козацтво» відбувся 30.06.1998 р.Великий Круг прийняв рішення простворення цього козацького об’єднанняі затвердив його Статут, який бувзареєстрований Мінюстом Білорусі04.08.1998 р.
Законодавчабаза для відродження українськогокозацтва розвинута дуже слабо іскладається лише з кількох УказівПрезидента України: «Про відродженняісторико-культурних та господарськихтрадицій Українського козацтва» (№14/95від 04.01.1995 р.), «Про день Українськогокозацтва» (№966/99 від 07.08.1999 р.); «ПроКоординаційну раду з питань розвиткуУкраїнського козацтва» (№1283/99 від06.10.1999 р.), «Про Положення про КоординаційнуРаду з питань розвитку Українськогокозацтва» з доданим до Указу Положенням(№1610/99 від 22.12.1999 р.), «Про Національнупрограму відродження та розвиткуУкраїнського козацтва на 2002-2005 рр. здоданою до Указу Національною програмою(№1092/2001 від 15.11.2001 р.). продолжение
--PAGE_BREAK--
Нерозвиненістьзаконодавчої бази відродження тарозвитку Українського козацтва можебути пояснена тим, що процес розбудовикозацьких організацій в Україні ідемляво. Це визначається, в першу чергу, відсутністю концептуальної визначеностііснування козацтва в Україні, його місцяв системі оборони сучасної державиУкраїна. Але очевидно, що роль козацтвав майбутньому має посилитись, особливов зв’язку зі скороченнямзбройних сил і переходу до професійноїармії. Велика кількість офіцерів, звільнених в запас, може поповнити рядикозацтва. А це вимагатиме також і належноїнормативно-правової бази.
Із сказаногоможна зробити такі висновки:
1. Рівеньнормативно-правового забезпеченнявідродження та розвитку козацтва вУкраїні здебільшого відповідає розвиткусучасного козацтва, а також рівнюзацікавленості владних структур віснуванні такої інституції, як козацтво, та у запровадженні в збройні сили, як ів суспільстві взагалі, традицій, набутихкозацтвом впродовж усієї історії йогоіснування.
2. Істотноюперешкодою розвитку козацтва єконцептуальна невизначеність цьогопроцесу.
3. На сучасномуетапі козацтва відроджуються головнимчином як громадські організації зкультурологічними, господарськими, виховними, охоронними та іншими функціями.Трансформація цих організацій у військовіне передбачається.
Найтривожніше– це незатребуваність козацтва, нереалізованість його морального іпатріотичного потенціалу, відсутністьзакону про козацтво та фінансовоїпідтримки козацьких організацій.
1. УказПрезидента України «Про відродженняісторико-культурних та господарськихтрадицій Українського козацтва»
Враховуючиісторичну роль козацтва у становленніукраїнської державності, а також з метоювідродження традицій та звичаївУкраїнського козацтва постановляю:
1. Схвалитигромадські ініціативи щодо державноїпідтримки дальшого розвитку і діяльностіорганізацій Українського козацтва, якіоб’єднують громадян України, що відносятьсебе до козаків, спрямовані на:
— відродженняісторичних, патріотичних, господарськихта культурних традицій Українськогокозацтва;
— відновлення в установленому порядкуісторичних назв населених пунктів, місцевостей, об’єктівсоціально-культурного та іншогопризначення, пов’язанихз історією Українського козацтва;
— використанняв установленому порядку атрибутики тасимволіки Українського козацтва;
— створеннявідповідно до законодавства Україникозацьких селянських (фермерських)господарств і колективнихсільськогосподарських кооперативів, садівницьких товариств, промислів тощо;
— піклуванняпро пам’ятки історії та культуриУкраїнського козацтва, здійснення увідповідних пам’ятних місцяхприродоохоронних заходів та сприяннянауковій роботи.
2. Міністерствамта іншим центральним органам державноївлади України, Уряду Автономної РеспублікиКрим, головам обласних, Київської таСевастопольської міських Рад сприятирозвитку Українського козацтва, в томучислі здійсненню його статутноїдіяльності.
3. Рекомендуватиорганам, уповноваженим управляти майном, що перебуває у державній власності, вирішувати питання щодо виділенняприміщень організаціям Українськогокозацтва.
4. Міністерствукультури України, Міністерству Україниу справах молоді і спорту здійснюватизаходи щодо проведення фестивалівкозацької творчості, спортивних змагань, створення козацьких художніх самодіяльнихколективів та фізкультурно-спортивнихсекцій.
5. Міністерствуоборони України, Штабу Цивільної оборониУкраїни, Національній гвардії Українита Державному комітету у справах охоронидержавного кордону України розглянутиу тримісячний строк питання щодоукомплектування окремих військовихформувань призовниками з організаційУкраїнського козацтва.
6. КабінетуМіністрів України розробити у місячнийстрок заходи щодо наукового опрацюванняматеріалів з історії Українськогокозацтва, поетапного відродження йогоісторичних, патріотичних, господарськихта культурних традицій.
7. Цей Указнабирає чинності з дня його опублікування.
м. Київ, 4січня 1995 року №14/95.Президент УкраїниЛ.Кучма.
2. УказПрезидента України «Про День Українськогокозацтва»
Враховуючиісторичне значення і заслуги Українськогокозацтва у ствердженні українськоїдержавності та суттєвий внесок у сучаснийпроцес державотворення, постановляю:
УстановитиДень Українського козацтва, якийвідзначати щорічно 14 жовтня – в деньсвята Покрови Пресвятої Богородиці.
м. Київ, 7серпня 1999 року №966/99.Президент УкраїниЛ.Кучма.
3.Указ Президента України «Про РадуУкраїнського козацтва»
Зметою створення ефективного механізмувзаємодії органів державної влади такозацьких громадських організацій щодорозвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традиційУкраїнського козацтва та відповіднодо пункту 28 частини першої статті 106Конституції України ПОСТАНОВЛЯЮ:
1. УтворитиРаду Українського козацтва (далі –Рада) як консультативно-дорадчий органпри Президентові України.
2. Визначитиголовною метою діяльності Радизабезпечення реалізації потенціалукозацької ідеї для консолідаціїукраїнського суспільства, залученнякозацьких громадських організацій доохорони культурної спадщини, фізкультурно-спортивної роботи, військово-патріотичного вихованнямолоді.
3. ЗатвердитиПоложення про Раду Українського козацтва(додається).
4. Установити, що Рада утворюється у складі Голови, секретаря та інших членів Ради.
Раду очолюєПрезидент України.
ЧленамиРади є керівники Всеукраїнських козацькихгромадських організацій, зареєстрованихвідповідно до Закону України «Прооб’єднання громадян».До складу Ради можуть входити такожінші особи, які зробили значний внесоку відродження та розвиток Українськогокозацтва.
5. ПризначитиАржевітіна Станіслава Михайловича –Радника Президента України – секретаремРади Українського козацтва.
6. ЛіквідуватиКоординаційну раду з питань розвиткуУкраїнського козацтва.
7. Визнатитакими, що втратили чинність:
Указ ПрезидентаУкраїни від 6 жовтня 1999 року №1283 «ПроКоординаційну раду з питань розвиткуУкраїнського козацтва»;
Указ ПрезидентаУкраїни від 22 грудня 1999 року №1610 «ПроПоложення про Координаційну раду зпитань розвитку Українського козацтва»;
Указ ПрезидентаУкраїни від 23 січня 2001 року №37 «Просклад Координаційної ради з питаньрозвитку Українського козацтва».
м. Київ, 4червня 2005 року, №916/2005.Президент УкраїниВ.Ющенко.
4.Положення про Раду Українського козацтва
(ЗатвердженоУказом Президента України від 4 червня2005 року №916/2005)
1. РадаУкраїнського козацтва (далі – Рада) єконсультативно-дорадчим органом приПрезидентові України.
2. У своїйдіяльності Рада керується Конституцієюта законами України, актами ПрезидентаУкраїни, Кабінету Міністрів України,іншими нормативно-правовими актами, атакож цим Положенням.
3. Основнимизавданнями Ради є:
— здійсненняаналізу стану розвитку Українськогокозацтва, а також заходів із забезпеченнявзаємодії органів виконавчої влади ікозацьких громадських організацій усфері відродження історико-культурнихта господарських традицій Українськогокозацтва; продолжение
--PAGE_BREAK--
— участь урозробці та реалізації державних програмрозвитку Українського козацтва;
— внесення вустановленому порядку пропозицій щодоформування та реалізації державноїполітики у цій сфері.
4. Радавідповідно до покладених на неї завдань:
— вивчає тааналізує стан розвитку козацького рухув Україні;
— здійснюєпідготовку у межах своїх повноваженьрекомендацій щодо відродження тарозвитку традицій Українського козацтва;
— вносить увстановленому порядку пропозиції щодоформування державної політики у сферівідродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурнихтрадицій Українського козацтва, а такожщодо сприяння роботі громадських, релігійних організацій, благодійнихфондів, окремих громадян щодо відродженняУкраїнського козацтва;
— розробляє та бере участь у виконанніпроектів та програм розвитку Українськогокозацтва;
— бере участьу розробленні проектів нормативно-правовихактів з питань, що належать до їїкомпетенції;
— сприяєукомплектуванню окремих підрозділівЗбройних Сил України та інших військовихформувань призовниками, які є членамикозацьких організацій;
— сприяєохороні пам’яток історії та культури, природоохоронній та науково-пошуковійроботі, організації та проведеннюфестивалів козацької творчості, спортивних змагань, вносить в установленомупорядку пропозиції щодо встановленняісторичних назв, пов’язаних з історієюУкраїнського козацтва;
— проводитьчерез засоби масової інформаціїінформаційну та роз’яснювальну роботуз проблем Українського козацтва, відродження та розвитку його історичних, патріотичних, господарських та культурнихтрадицій.
5. Рада підчас виконання покладених на неї завданьвзаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування упитаннях відродження та розвиткуісторичних, патріотичних, господарськихта культурних традицій Українськогокозацтва, а також з навчальними закладами, науковими установами щодо патріотичноговиховання, організації фізкультурно-спортивноїта культурно-просвітницької роботисеред молоді.
6. Рада маєправо:
— одержуватив установленому порядку від міністерств,інших центральних та місцевих органіввиконавчої влади інформацію, документиі матеріали з питань, що належать до їїкомпетенції;
— утворюватив разі потреби тимчасові робочі групи.
7. Рада здійснюєсвою діяльність на громадських засадах.
8. Радаутворюється у складі Голови, секретарята інших членів Ради.
Раду очолюєПрезидент України.
Членами Радиє керівники Всеукраїнських козацькихгромадських організацій, зареєстрованихвідповідно до Закону України «Прооб’єднання громадян».
Для набуттячленства в Раді керівник Всеукраїнськоїкозацької громадської організаціїподає на ім’я Голови Ради заяву, до якоїдодаються копія рішення вищого статутногооргану Всеукраїнської козацькоїгромадської організації про підтвердженняповноважень відповідного керівника, копії свідоцтва про реєстраціюВсеукраїнської козацької громадськоїорганізації та статуту (положення).
До складуРади можуть входити також інші особи, які зробили значний внесок у відродженнята розвиток Українського козацтва.Рішення про введення до складу Радитаких осіб приймається Радою.
СекретаряРади призначає Президент України.
СекретарРади забезпечує діяльність Ради у періодміж її засіданнями, а також:
— організовуєдіяльність Ради;
— формуєпорядок денний засідань Ради та скликаєїї засідання;
— за дорученнямГолови Ради представляє Раду у відносинахз центральними та місцевими органамивиконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями.
9. Організаційноюформою роботи Ради є засідання, якіпроводяться в міру потреби, але не рідшеодного разу на три місяця.
Головуючимна засіданнях є Голова Ради. За відсутностіГолови Ради її засідання відкриваєсекретар Ради і Рада зі свого складуобирає головуючого.
Рада правомочнавирішувати питання, якщо на її засіданніприсутні більше половини її членів.
Рішення Радиприймаються більшістю голосів членівРади і оформляються протоколом.
Члени Радимають рівні права. Кожний член Ради маєодин голос.
У разі якщочлен Ради не згоден з її рішенням абоне може бути присутнім на засіданні, він може висловити свою думку з питань, що розглядаються, письмово.
10. Радавикористовує в роботі бланки зі своїмнайменуванням.
Державнийсекретар України О.Зінченко.
Сучасне Українськекозацтво, спираючись на історичнийдосвід українського народу, враховуючинадбання людства, пропонує ціліснупрограму побудови нового українськогосуспільства, яке б ґрунтувалося напершочерговості національних інтересівУкраїни, на її рівноправному входженнідо сім’ї цивілізованих народів, настворенні для кожної людини можливостізабезпечити власною чесною працеюгідний рівень життя собі та своїй родині.Козацтво пропонує реальний шлях додобробуту і благополуччя, стабільності, реального зміцнення державності, встановлення політичного та економічногосуверенітету України, зміцнення їїміжнародного авторитету.
Мета козацтва –відродження народних традиційдержавотворення та побудови єдиногонаціонально орієнтованого, економічноі соціально ефективного й екологічнобезпечного суспільства на принципахнаціональної ідеї, свободи, соборності, демократії, правової захищеності тасоціальної справедливості. Воно прагнесформувати нове покоління, виховане нанаціонально-патріотичних традиціяхкозацької держави. Розраховує на силуі дух козацького народу, козацькоїнації.
ІІ. ДОКУМЕНТИКОЗАЦТВА
«Українськийкозак – це лицар України,моральночиста, високодуховна і матеріальнонезалежна людина, яка вміє панувати надсобою, володіє своїми емоціями, розумомі волею, патріот України, який постійноморально, психологічно, духовно і фізичноготує себе до оборони Батьківщини, захисту родини, свого роду та українськогонароду, своєї честі та гідності, дбаєпро єдність Українського козацтва іукраїнства всього світу».
СтатутУкраїнського козацтва.
В історичнійсвідомості народу найвищий статусналежить тим людям-ідеалам, які відстоювалисвободу як найдорожчу цінність попередніхпоколінь, невтомно боролися з чужоземнимизагарбниками, захищали свою національнугідність і честь, по-лицарськи служилирідній Батьківщині, будували власнунаціональну державу. Для українськоїмолоді такими ідеалами стали І.Гонта, М.Залізняк, С.Наливайко, І.Трясило, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, ІВиговський, Б.Хмельницький, І.Мазепа.
Нашнарод споконвіку культував лицарськітрадиції виховання. Із століття встоліття на лицарських традиціяхформувалася еліта нації, яка завждиборолася за свободу і незалежністьУкраїни. Коли в значноїчастині наших співвітчизників занепадавдух, не вистачало сили волі, бракуваловіри в свої сили і можливості перемогинад ворогом, тоді історична необхідністьпороджувала українське козацтво. Історіявчить, що ефективне те, що утверджуєсвоє. А своє у нас – козацтво – спосібжиття вільної людини, яка із зброєю вруках захищала своє право на свободу.
Французькийісторик Шерер писав про українців так:«Ми бачимо батьків, що передали своїмсинам почуття гордості бути незалежнимий залишали їм у спадок саму тільки шаблюз девізом: «Перемогти або загинути!»Так, шаблями наші предки володіли краще, ніж пером, тому в історії згадки прогероїчні діяння українців залишилиіноземці, але хай краще пишуть вони пронаші звитяги, аніж ми про їхні!
В сучаснихумовах багато підлітків, юнаків і дівчатвибирають ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньоїлюдини. Такими лицарями українськоїкультури, науки і духовності булиЯ.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський. «Українськийлицар живе для Батьківщини, він завждибув готовий віддати за неї своє життя.Найдорожче для нього – лицарська честьі слава… Про славу лицарську українецьмріє ще з дитинства» (Г.Ващенко).
Немає ідеальнихлюдей і не можна з будь-кого робити ідеалдля молоді, але можна говорити проорієнтацію на моральні принципи, якісповідають козаки Задністров’я: відданість ідеї Леоніда Городецького, Михайла Скляренка, Бориса Устименка, любов до Батьківщини Валерія Тимофєєва, Миколи Скиби, Василя Бойчева, ОлександраЦаренкова, В’ячеслава Воробйова, відвагаі честь Анатолія Майстра, Василя Якименка,Ігоря Лелеченка, Анатолія Редька, В’ячеслава Козубенка… продолжение
--PAGE_BREAK--
Вихована налицарських традиціях, молодь заперечуєрабську і напіврабську психологію, засуджує забуття людиною національноїприналежності, зневагу до волелюбнихзаповідей дідів і прадідів, пасивність, слабодухість, невіру у власні сили, політичне прислужництво чужинцям.
Уперіод розбудови й утвердження незалежноїУкраїни у громадському, шкільному іродинному житті нам потрібен насампередкульт лицарства. Наше завдання –відновити історичну пам’ять, виховатилюдину, яка здатна побудувати і самусебе, і своє гідне життя, і державу йтому ми за основу виховання вибралиідеал лицаря – високошляхетної, духовнобагатої, морально чистої й мужньоїлюдини. Такими лицарями є наші першісучасні козаки…
Статут Українського козацтва.
1. Загальніположення, ідейні засади, мета і завдання.
1.1. Українськекозацтво – міжнародна національно-патріотичнаі оборонно-спортивна Всеукраїнськагромадська організація козацтва Україниі української діаспори, спадкоємець іпродовжувач ідейних, духовних і моральнихзасад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарськихтрадицій.
Українськекозацтво — правонаступник без виняткувсіх історичних гілок українськогокозацтва, які стояли на державницьких, самостійницьких засадах відновленнянезалежності та розбудови України, вт. ч. і Війська Запорозького: як Низового, так і Гетьманського, Вільного козацтваУкраїни (Статут від 13.11.1917 р.) та УкраїнськогоВільного Козацтва (Статут 1974 р.).
1.2.Українське козацтво об’єднує козаків, нащадків усіх гілок, напрямків і течійукраїнського козацтва незалежно відмісця їхнього проживання, громадянУкраїни та українців — громадян іншихкраїн, які сповідують національну ідеюта ідеологію Українського козацтва, практично працюючи на її реалізацію, відновлення і розвиток Українськогокозацтва. Українське козацтво творитьсяіз своїх членів — українських козаків.Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисникомі рятівником Українського народу, української мови, розвивати українськукультуру й відповідати вимогам — український козак — душа правдива, справедлива і незрадлива. Українськийкозак — це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежналюдина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом іволею, патріот України, який постійнодуховно і фізично готує себе до оборониБатьківщини, свого роду та українськогонароду, його честі та гідності, дбає проєдність Українського козацтва іукраїнства всього світу.
1.3. Українськекозацтво у своїй діяльності керуєтьсяКонституцією України, чинним законодавствомУкраїни, цим Статутом, указами ПрезидентаУкраїни, визнаними Україною нормамиміжнародного права, прогресивнимиукраїнськими козацькими звичаями ітрадиціями, які не суперечать законамУкраїни. Поза Україною Українськекозацтво діє згідно чинного законодавствакраїни, на теренах якої провадитьсяйого діяльність.
1.4. Українськекозацтво — унітарна, єдина у своїйдіяльності громадська організація, об’єднання (спілка) українських козаків, на структурні організації якогопоширюється дія Указів ПрезидентаУкраїни з питань розвитку Українськогокозацтва.
1.5. СтатутУкраїнського козацтва є єдиним тазагальнообов’язковим для всіх козацькихтовариств, організацій і громад, яківходять до складу Українського козацтваі є його структурними підрозділами.
1.6. Українськекозацтво має свою атрибутику і символіку: прапори, бунчук, клейноди (гетьманськабулава, перначі крайових отаманів, тростина Генерального судді, перо ікаламар Генерального писаря, литаври), емблеми, а також членський квиток єдиногозразка, однострої єдиного зразка, єдинікозацькі військові звання, козацьківідзнаки та нагороди, марш.
1.7. Мовоюспілкування та діловодства в Українськомукозацтві є українська мова.
1.8.На території України Українське козацтвофункціонує згідно адміністративно-територіальногоподілу України. Члени Українськогокозацтва утворюють за місцем проживаннякозацькі громади (об’єднання).Козаки, які висловили добровільнебажання виконувати обов’язки поздійсненню окремих суспільно-державнихфункцій, за своїм фахом спроможні їхвиконувати та взяли на себе відповіднізобов’язання, підлягають Єдиномуреєстру у Генеральній канцеляріїУкраїнського козацтва. Їхня діяльністьрегулюється Статутом Українськогокозацтва, положеннями та нормативно-правовимиактами.
1.9. Українськекозацтво взаємодіє з державнимиустановами, політичними партіями, тагромадськими організаціями України, що стоять на засадах національногодержавотворення, сприяють відродженнюта розвитку Українського козацтва; розвиває співробітництво з козацькимиорганізаціями всього світу.
1.10. Українськекозацтво не служить жодній політичнійпартії, а працює на благо і доброукраїнського народу й УкраїнськоїСамостійної Держави задля миру, громадянської злагоди на територіїУкраїни, єдності українського суспільстваз метою розвитку і зміцнення демократичноїі правової Української держави. Українськекозацтво вважає можливим індивідуальнечленство козаків, що є громадянамиУкраїни, в політичних партіях тількинаціонально-державницького спрямування, програмова та статутна діяльність якихспрямована на утвердження та зміцненняУкраїнської державності, захистсуверенітету і територіальної цілісностіУкраїни, послідовне відстоюваннянаціональних інтересів українськогонароду.
1.11. Українськекозацтво — громадська організація, що, діючи в інтересах українського народу, через співпрацю з національно-патріотичнимиі демократичними партіями державницькогоспрямування, висуває своїх членів навибори до представницьких органів владита управління державою у відповідностідо загального виборчого права та чинногозаконодавства України.
1.12. Українськекозацтво історично належить доукраїнського православ’я, виступає заспівробітництво традиційних українськиххристиянських церков, які щиро стоятьна засадах відродження, розбудови тарозвитку національної державностіУкраїни, її самостійності та незалежностіі члени яких готові стати на захисттериторіальної цілісності України.Українське козацтво прагне створенняєдиної Української АпостольськоїХристиянської Церкви із центром у м.Києві.
Метадіяльності Українського козацтва.
1.13. Метоюдіяльності Українського козацтва єсприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичноїі правової держави, відродженняукраїнської, за своєю суттю — козацькоїнації, прогресивних українських козацькихзвичаїв і традицій, українськоїнаціональної ідеї в її козацькомуваріанті, захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутківукраїнського народу, забезпечення йогодуховного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров’я, відродження, утвердження і розвитокукраїнської мови і культури.
Основнізавдання Українського козацтва.
1.14.Основними завданнями Українськогокозацтва є: взаємодія з органами владипо формуванню державної політики усфері відродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурнихтрадицій Українського козацтва; відновлення та розвиток на звичаєвихзасадах українського козацтва як виразуспособу життя, діяльності та поведінкиукраїнського народу, відродження тарозвиток козацької господарськоїдіяльності, створення козацьких січей, паланок і поселень, як осередківвідродження і розвитку традиційнихкозацьких форм самоврядування; сприянняпідготовці молоді до військової служби, військовому вишколу українських козаків, сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ, Митної служби тапідрозділів Цивільної оборони, сприяннякомплектуванню окремих військовихформувань призовниками з Українськогокозацтва; забезпечення культурногообміну, тісного співробітництва зкозацькими громадами в діаспорі; підготовка та патріотичне вихованнянового покоління в дусі українськогокозацького лицарства, українськоїнаціональної ідеї, відданості рідному, українському народові та українськійЗемлі-Матері; відбудова українськихкозацьких церков та монастирів, козацькихмогил; активне сприяння органамправопорядку в охороні громадськогопорядку, профілактиці правопорушень, правовій пропаганді, боротьбі зізлочинністю, захисті конституційнихправ та законних інтересів Українськогонароду; участь у проведенні заходівщодо охорони і захисту довкілля, становленні ефективних енергоресурсозберігаючихта екологічно чистих форм землекористуванняі промислового виробництва; розробка, фінансування, реалізація та координаціяз органами влади, управління і державнихустанов проектів і програм, яківідповідають інтересам Українськогокозацтва, його членів і засновниківгосподарств, товариств, підприємствтощо; розвиток військово-прикладних ітехнічних видів спорту та туризму, захист законних інтересів Українськогокозацтва та його членів у державнихорганах і громадських організаціях; піклування про безпеку Українськогокозацтва та його членів.
2.Напрямки та форми діяльності Українськогокозацтва.
Українськекозацтво здійснює таку діяльність:
2.1. Організація, координація та підтримка діяльностіукраїнських козацьких громад в Україніта діаспорі, участь загальнодержавнихі громадських заходах, що сприяютьреалізації української національноїідеї, утвердженню української національноїдержавності, зростанню могутності таміжнародного авторитету України якпередумов забезпечення духовного іматеріального добробуту, морального іфізичного здоров’я українського народу.
2.2. Сприяннявсім державним органам у забезпеченнінаціональної безпеки України та їїдержавних інтересів, підтримцігромадського порядку, боротьбі зізлочинністю та правопорушеннями, здійснення охоронної діяльності.
2.3. Допомогаурядовим органам щодо охорони державногокордону України і несенні митної служби, у ліквідації наслідків надзвичайнихситуацій. Пункти 2.2, 2.3 здійснюютьсяшляхом створення таких підрозділівУкраїнського козацтва, як Добровільнінародні дружини Українського козацтва, Варти Українського козацтва тощо, щопроходять в державних органах відповіднийправовий і фаховий вишкіл, інструктажі діють в погодженні з ними.
2.4. Співпрацяіз Збройними Силами України, Комітетомз питань охорони державного кордонуУкраїни, Міністерством з надзвичайнихситуацій України, іншими державними, правоохоронними органами, навчальнимизакладами, установами та організаціямищодо військово-патріотичного виховання, в підготовці юнаків до військової службита роботи у правоохоронних органах.
2.5. Співпрацяз Товариством сприяння обороні України, створення козацьких формувань Цивільноїоборони України.
2.6. Сприяннявійськовим формуванням України щодоукомплектування окремих підрозділівпідготовленими призовниками з організаційУкраїнського козацтва, перепідготовціукраїнських козаків — військовозобов’язанихзапасу. продолжение
--PAGE_BREAK--
2.7. Проведенняза погодженням з командуванням увійськових формуваннях і правоохороннихорганах заходів культурно-просвітницькогохарактеру, вивчення історії українськоговійська, утвердження українськихвійськових традицій.
2.8. Побудоваза погодженням з державними органамипостійно діючих Січей Українськогокозацтва, організація традиційнихкозацьких таборових зборів, змагань, фестивалів тощо.
2.9. Відродженнятрадиційних козацьких ремесел і бойовихумінь (козацької боротьби, українськихбойових мистецтв, походів на конях, човнах тощо), проведення спортивнихзмагань з козацьких вправ у володінніісторичною зброєю, освоєння сучасноїтехніки та транспортних засобів, адаптація міжнародного досвіду боротьбиі бойових мистецтв.
2.10. Проведеннявиховної роботи серед юнацтва і молоді, створення та організація дитячих, юнацьких і молодіжних підрозділівУкраїнського козацтва: товариств, шкіл,інших навчальних закладів, таборів, підтримка їхньої діяльності.
2.11. Дослідженняісторії України, відновлення історичноїправди, популяризація героїчногоминулого Українського козацтва.Пропаганда культурних здобутків ідосягнень української нації таукраїнського козацтва зокрема, проведеннякультурно-просвітницьких заходів, виставок майстрів Українського козацтва, концертів.
2.12. Проведеннянауково-дослідних робіт власними силамиіз залученням сторонніх фахівців.
2.13. Організаціяі проведення наукових фольклорно-етнографічних, археологічних експедицій, конференцій, семінарів, присвячених вивченню ірозвитку духовних традицій Українськогокозацтва.
2.14.Активне сприяння збереженню пам’ятокісторії та культури, увічненню козацькоїслави.
2.15. створеннякозацьких селянських (фермерських)господарств і колективнихсільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівницьких і городницькихтовариств, промислів тощо.
2.16. Здійсненнягосподарської та іншої комерційноїдіяльності шляхом створеннягоспрозрахункових установ та організацій, заснування козацьких підприємств ізстатусом юридичної особи.
2.17. Здійсненнязовнішньоекономічної діяльності, створення із закордонними партнерамиспільних підприємств, фондів тощо, реалізація спільних із закордоннимипартнерами програм, спрямованих навиконання статутних завдань Українськогокозацтва.
2.18.Підтримка прямих міжнародних зв’язків, здійснення інших заходів, що не суперечатьміжнародним договорам України, міжнародному праву та законодавствуУкраїни.
2.19. Здійсненнявидавничої діяльності, виробництвокіно, телефільмів, радіопрограм тощо.
2.20. Збір (втому числі і від органів державної владита управління) і обробка економічної, наукової, екологічної інформації, їївикористання з метою здійснення статутноїдіяльності Українського козацтва тазабезпечення здорового способу життяукраїнського народу.
2.21. Проведенняразом з державними установами заходівприродоохоронного характеру та ефективнихформ захисту довкілля.
2.22.Відновлення в установленому порядкуфункціонування об’єктівсоціально-культурного та іншогопризначення, пов’язанихз історією Українського козацтва,історичних назв місць, інших населенихпунктів, вулиць тощо.
2.23. Відродженнята впровадження у побут прогресивнихукраїнських козацьких традицій, обрядіві звичаїв, що не суперечать чинномузаконодавству, а також козацькоїатрибутики та символіки, народної, в т.ч. і козацької медицини й характерництва.
2.24. Сприяннязаконодавчому забезпеченню визнаннята підняття авторитету і престижуУкраїнського козацтва, розробці йрозвитку його правової, економічної, організаційно-управлінської бази таінфраструктури.
3. Членствов Українському козацтві. Обов’язки таправа членів Українського козацтва.
3.1. Членствов Українському козацтві може бутиіндивідуальним, колективним і асоційованим.
3.2. Дійснимкозаком (членом) Українського козацтвамає право бути: нащадок українськогокозацького роду, а також громадяниУкраїни або українці українськоїдіаспори з 18-річного віку, які стоятьна засадах розбудови та захистудержавності України, пройшли випробувальнийтермін один рік і виявили себе як такі, що мають глибокі українські патріотичніпереконання, стоять на засадах розбудовиі захисту самостійної, незалежної, соборної, демократичної держави Україна, посвячені та прийняли присягу українськогокозака і здійснюють суспільно-кориснудля України діяльність. Після проходженнявипробувального терміну дійсномукозакові видається Реєстрова грамотата посвідчення.
3.3. За вагомийвнесок у розвиток Українського козацтва, рішенням Гетьмана або Ради поважнихкозаків Українського козацтва відомігромадські політичні та військовідіячі, діячі культури і науки, державнікерівники, видатні спортсмені, яківиявили себе активними провідникамиукраїнської державності та українськоїкозацької ідеї, можуть прийматися доУкраїнського козацтва без випробувальноготерміну і зараховуватись до складуГетьманського полку Українськогокозацтва, що функціонує як первиннетовариство у Генеральній канцеляріїУкраїнського козацтва.
3.4. До лавУкраїнського козацтва приймають згіднописьмової заяви за козацьким звичаємна Раді первинного козацького товариства.Ті, хто не був членами дитячих, юнацькихі молодіжних організацій Українськогокозацтва, приймаються за рекомендацієюдвох дійсних членів Українськогокозацтва. Кожен козак повинен стоятина обліку в первинному козацькомутоваристві.
3.5. В Українськомукозацтві створюються й діють дитячі, юнацькі та молодіжні козацькі організаціївідповідно до статутів та положень проці організації, які затверджуютьсяГетьманом Українського козацтва. Членицих організацій за віком поділяються: козачата — до 10 років, джури — 10-14 років, молоді козаки (молодики) — 14-18 років.
3.6. Особи, якіпритягалися до кримінальноївідповідальності, можуть стати козакамитільки після відповідного рішення Судукозацької честі крайового козацькоготовариства, після зняття судимості вустановленому законодавством порядкуі лише після затвердження такого членстваГетьманом Українського козацтва.
3.7. Колективними(асоційованими) членами Українськогокозацтва можуть бути громадськіоб’єднання, колективи підприємств, навчальних, наукових і культурнихзакладів, установ і організацій, якіфізично та матеріально сприяють виконаннюСтатутних завдань Українського козацтва.Взаємовідносини Українського козацтваз його колективними членами здійснюєтьсяна підставі відповідних угод. Колективні(асоційовані) члени приймаються вУкраїнське козацтво згідно письмовоїзаяви їхніх керівників на підставірішення зборів трудового колективуРадою Генеральної Старшини Українськогокозацтва. Членами громад при Українськомукозацтві можуть ставати дівчата, жінки, які створюють жіночі організації приУкраїнському козацтві та його структурнихпідрозділах. Їх діяльність регламентуєтьсяокремими положеннями, що затверджуютьсяГетьманом Українського козацтва.
3.8. ЧлениУкраїнського козацтва зобов’язані:
Бути активнимипровідниками української національноїідеї, виконувати всі вимоги цього Статутута українських козацьких Звичаїв, якщоостанні не суперечать СтатутовіУкраїнського козацтва і чинномузаконодавству України; виконуватиУніверсали, Постанови та рішенняГетьмана, керівних органів Українськогокозацтва, накази своїх отаманів істаршин; сплачувати вступний та щомісячнічленські внески, розмір яких встановлюєтьсяокремим Положенням, дотримуватисьздорового способу життя, піклуватисьпро Українську державу, родину, сім’юі дітей, плекати молоде покоління духовноздоровим, морально та фізично загартованим, відданим Україні та українськомународові; молоді козаки допризовноговіку зобов’язані виявляти ініціативущодо вчасної постановки на облік увійськовому комісаріаті та прагнутипризову на військову службу, на військовійслужбі — постійно працювати надпрофесійним, морально-психологічнимта фізичним самовдосконаленням, бутивзірцем дисциплінованості, відданостіукраїнському народові, Україні; зберігатиі розвивати прогресивні українськікозацькі звичаї та традиції, оберігатичесть і гідність козацького імені, зміцнювати єдність Українськогокозацтва, займатися суспільно корисноюдля України та українського народудіяльністю, продукувати матеріальніта духовні цінності, дотримуватисяпринципів і норм християнської моралі, козацької етики та етикету.
3.9. Дійснічлени Українського козацтва маютьправо:
Вирішальногоголосу на козацьких Радах; обирати ібути обраними до керівних органівУкраїнського козацтва всіх рівнів; виносити на розгляд козацьких Радпитання про діяльність Українськогокозацтва; отримувати козацькі військовізвання згідно Положення про проходженнякозацької служби та займаних в Українськомукозацтві посад; згідно чинногозаконодавства користуватися майномУкраїнського козацтва та земельниминаділами; отримувати інформацію продіяльність Українського козацтва; отримувати відповідь на свої пропозиціїта заяви до товариств Українськогокозацтва всіх рівнів; працювати у всіхструктурах Українського козацтва; одержувати духовно-моральну та (в разіпотреби) матеріальну підтримку; навчатисяв козацьких навчальних і фізкультурно-спортивнихзакладах; за рекомендацією керівнихорганів Українського козацтва — в іншихучбових закладах; носити одностроїУкраїнського козацтва з обладунком ішаблею та іншою зброєю згідно чинногозаконодавства, правил дозвільної системиУкраїни і відповідних положень.
3.10. Козаки, які проходять випробувальний термін, мають право:
Вноситипитання на розгляд козацьких Рад таприймати участь в обговоренні питаньз правом дорадчого голосу; отримувативідповідь на свої пропозиції та заяви; отримувати духовно-моральну (та в разіпотреби) матеріальну підтримку; навчатисяв козацьких учбових та фізкультурно-спортивнихзакладах; носити традиційний козацькийстрій та однострій Українського козацтвабез обладунку.
3.11. Членствов Українському козацтві припиняється:
За власнимбажанням; у випадку порушення СтатутуУкраїнського козацтва, а також зацілеспрямовану діяльність, направленуна розпалювання ворожнечі та розколуєдності Українського козацтва; занесумісну із званням Українськогокозака діяльність, що завдала шкодиУкраїнській державі, Українськомународові або Українському козацтві; уразі несплати членських внесків протягомтрьох місяців. продолжение
--PAGE_BREAK--
3.12. Рішенняпро виключення приймається ГетьманомУкраїнського козацтва на підставірішення Ради первинного козацькоготовариства (Суду козацької честі, Генеральної контрольно-ревізійноїкомісії). Рішення Ради первинногокозацького товариства (Суду козацькоїчесті, контрольно-ревізійної комісії)може бути оскаржено до суду козацькоїчесті вищої інстанції протягом місяцяз дня його прийняття та, у випадкуобґрунтованих вимог скаржника — доВеликої Ради Українського козацтва, але не пізніше, ніж за два місяця доРади. Для розгляду справи Велика Радастворює спеціальну комісію, яка проводитьрозслідування і приймає остаточнерішення, що оскарженню не підлягає.
3.13. Підставоюдля негайного виключення козака зУкраїнського козацтва є справедливепритягнення його до кримінальноївідповідальності або приховування нимцього факту.
4. Структурата органи управління Українськогокозацтва.
4.1. Українськекозацтво, як громадська організація, створюється з урахуванням сучасногоадміністративно-територіального поділуУкраїни за територіальним, виробничо-територіальним принципом, за інтересами тощо і складається з: первинних козацьких товариств; районовихкозацьких товариств, що складаються зпервинних козацьких товариств; крайових(обласних) козацьких товариств, щоскладаються з районових козацькихтовариств; крайові (обласні) козацькітовариства об’єднуються в межах Українита української козацької діаспори, вєдине і цілісне Українське козацтво.
4.2. Всі первиннікозацькі товариства беруться на облікі підзвітні радоновим козацькимтовариствам, що в свою чергу берутьсяна облік і підзвітні крайовим (обласним)козацьким товариствам. Крайові (обласні)козацькі товариства беруться на облікі підзвітні Генеральній КанцеляріїУкраїнського козацтва. Крайове (обласне)козацьке товариство, як суб’єктвійськово-патріотичного вишколу ігосподарській діяльності, що діє напідставі чинного законодавства Україниі Статуту Українського козацтва, несебезпосередню відповідальність передГенеральною Канцелярією Українськогокозацтва.
4.3. Відповіднодо історичних реалій відновлюєтьсятрадиційний для Українського козацтваполково-сотенний устрій, яквійськово-патріотична і господарськаструктура Українського козацтва.Козацькі товариства всіх рівнів маютьправо збереження історичних козацькихназв. Не допускається перетворення їху незаконні воєнізовані формування.
4.4. Первиннимпідрозділом військово-патріотичноговишколу та господарської структури ідіяльності Українського козацтва єзастава, що налічує не менше 3-х козаків,інші структурні підрозділи Українськогокозацтва мають назви: рій (складаєтьсяіз застав і налічує близько 10 козаків); загін (складається із роїв і налічуєблизько 30 козаків); сотня (складаєтьсяіз загонів і налічує близько 100 козаків); курінь (складається із трьох сотень іналічує близько 300 козаків); полк(складається із трьох куренів і налічуєблизько 1000 козаків); кіш Українськогокозацтва (складається з полків).
4.5. Дляоперативного виконання Статутнихзавдань Українського козацтва козацькітовариства всіх рівнів можуть бутиюридичними особами, мати власні Положення, печатку і символіку, що затверджуєтьсяв Генеральній Канцелярії Українськогокозацтва та місцевих органах влади, рахунок у банку, вирішувати внутрішнісправи самостійно в межах, що непротирічать Статуту Українськогокозацтва, Положенням, Статутам та іншимнормативним документам і рішеннямкерівних органів Українського козацтва.
4.6. Керівніоргани Українського козацтва складаютьсяз Великої Ради Українського козацтвата Ради Генеральної старшини Українськогокозацтва.
4.6.1. ВеликаРада Українського козацтва є вищимкерівним органом Українського козацтва.Велика Рада Українського козацтваскладається з делегатів, обраних Радамикрайових козацьких товариств у кількості, затвердженій на Раді Генеральноїстаршини і скликається один раз на рік.Час, місце проведення та порядок деннийВеликої Ради визначає Рада Генеральноїстаршини Українського козацтва. ВеликаРада може бути скликана позачергово навимогу не менше половини крайовихтовариств або рішенням Ради Генеральноїстаршини Українського козацтва. РішенняВеликої Ради Українського козацтваприймається більшістю голосів і єчинними при наявності не менш, як 2/3обраних делегатів.
4.6.2. ВеликаРада українського козацтва: визначаєі затверджує принципи, стратегію, завдання і напрямок діяльностіУкраїнського козацтва; затверджуєСтатут Українського козацтва, вноситьдо нього зміни і доповнення, або доручаєїх зробити Раді Генеральної старшини; затверджує зразки печаток, емблем, символіки Українського козацтва; обираєГетьмана Українського козацтва (ГоловуРади Генеральної старшини), Генеральногосуддю (Голову Суду козацької честі), Генерального скарбника та Генеральногоінспектора. Обрані присягають ВеликійРаді про сумлінне виконання своїхобов’язків; затверджує склад РадиПоважних козаків Українського козацтва; заслуховує річні звіти Українськогокозацтва; дає наказ Гетьману і Генеральнійстаршині на рік; розпоряджається майномта коштами Українського козацтва; приймаєрішення про реорганізацію або ліквідаціюУкраїнського козацтва.
4.6.3. РадаГенеральної старшини: є керівним органомУкраїнського козацтва між ВеликимиРадами; готує питання для керівнихрішень Українського козацтва; вирішуєпоточні питання управління Українськимкозацтвом; збирається не рідше, ніж одинраз на чотири місяці.
4.6.4. РадаГенеральної старшини Українськогокозацтва складається з ГетьманаУкраїнського козацтва (Голови Ради), Головного отамана та генеральноїстаршини, куди входять Крайові отаманиі Старшини Генеральної Канцелярії.Бунчукові товариши мають право дорадчогоголосу. Рішення Ради приймаються простоюбільшістю голосів при наявності неменше половини Крайових отаманів.
4.6.5. ЧлениГенеральної старшини не мають правабути в складі Контрольно-ревізійноїінспекції Українського козацтва.
4.6.6.Члени Генеральної старшини можуть матиі використовувати при виконанні посадовихобов’язків особистіклейноди, штампи, зареєстрованіГенеральною Канцелярією.
4.6.7. Бунчуковітовариші — козаки, що обіймали Генеральніпосади, і являються резервом Гетьманадля виконання окремих (спеціальних)завдань Гетьмана. Виконують дорученняГетьмана та Ради генеральної старшини.
4.6.8.Організаторами виконання рішень інаказів Великої Ради та Ради Генеральноїстаршини є Гетьман Українського козацтва, призначений ним Головний отаман разомз усім складом Генеральної КанцеляріїУкраїнського козацтва.
4.6.9.Гетьман українського козацтва є вищоюпосадовою особою Українського козацтваі наділений вищою козацькою військовою, адміністративною, судовою і духовноювладою. Обирається лише Великою радоюУкраїнського козацтва з дійсних козаківне молодше 35 років, українців, щопроживають на території України неменше 10 років терміном на п’ятьроків. Обраному гетьману на ВеликійРаді вручається булава як символверховної влади в Українському козацтві.Гетьману Українського козацтвапідпорядковується увесь особовий складУкраїнського козацтва. ГетьманУкраїнського козацтва входить до складуКоординаційної ради з питань розвиткуУкраїнського козацтва при ПрезидентовіУкраїни.
4.6.10. ГетьманУкраїнського козацтва: представляє бездовіреності інтереси Українськогокозацтва на всіх рівнях владних структурУкраїни, в громадських і міжнароднихорганізаціях, партіях та рухах; призначаєГоловного отамана, Генеральних: писаря, обозного, осавула, хорунжого, бунчужного,іншу наказну старшину, усуває їх відвиконання службових обов’язків, контролює роботу старшини ГенеральноїКанцелярії Українського козацтва; вносить на розгляд Великої РадиУкраїнського козацтва кандидатури напосаду Генерального судді, Генеральногоінспектора та Генерального скарбникаУкраїнського козацтва з дійсних козаків; визнає повноваження обраних Крайовихотаманів і засвідчує ці Універсалом, уразі крайньої необхідності призупиняєйого повноваження та призначає НаказногоКрайового отамана до рішення наступноїКрайової Ради; підписує разом з генеральнимписарем рішення Великої Ради і Радигенеральної старшини українськогокозацтва; підписує фінансові документи, ділові листи, визначає своїм наказомколо осіб, що мають право підписубанківських, фінансових чи іншихдокументів; на виконання статутнихзавдань і рішень Великої Ради видаєуніверсали, накази та розпорядження, обов’язкові для виконання всіма членамиУкраїнського козацтва; затверджуєПоложення про Генеральну старшину, Судкозацької Честі, Раду Поважних козаківУкраїнського козацтва, бунчукове, військове та значкове товариство, контрольно-ревізійну інспекцію, іншіПоложення та нормативні документи, щорегламентують внутрішнє життя Українськогокозацтва; за поданням крайових товариствприсвоює старші козацькі військовізвання особовому складу Українськогокозацтва, за поданням крайових товариствнагороджує орденами та відзнакамиУкраїнського козацтва, порушує клопотанняперед Президентом України про нагородженнякозаків державними відзнаками.
4.6.11.Гетьман зобов’язаний: звітувати на Великій Раді про діяльністьУкраїнського козацтва, надаватиінформацію Раді генеральної старшинипро роботу Генеральної Канцелярії таінших безпосередньо підпорядкованихйому структур; організовувати тапроводити засідання Ради Генеральноїстаршини; організовувати діяльністьУкраїнського козацтва згідно чинногозаконодавства України, СтатутуУкраїнського козацтва, козацьких Звичаївта нести відповідальність за йогодіяльність.
4.6.12.Головний отаман Українського козацтвапризначається Гетьманом з дійснихкозаків, виконує обов’язкиГетьмана у разі його відсутності. Колообов’язків Головногоотамана визначається Положенням проГенеральну Канцелярію. ПризначеномуГоловному отаману Гетьман Українськогокозацтва вручає пернач, як символ влади.Головний отаман про свою роботу звітуєперед Гетьманом, за дорученням Гетьмана- перед Великою Радою, відповідає зафінансово-господарську діяльністьГенеральної Канцелярії та всіх її служб.
4.6.13. На часвиконання певної роботи, за поданнямГоловного Отамана, Гетьман тимчасовопризначає Наказних отаманів Українськогокозацтва з певних питань з врученнямїм відповідних владних повноважень івідзнак.
4.6.14. ГенеральнаКанцелярія Українського козацтва євищим організаційно-координаційним таметодичним центром (штабом) Українськогокозацтва з розташуванням в м. Києві.Посадові особи канцелярії, що складаютьсяз Генеральної старшини, здійснюютьорганізаційно-виконавчі функції згідноПоложення про Генеральну Канцелярію, що затверджується Гетьманом Українськогокозацтва. Діяльність ГенеральноїКанцелярії, склад і обов’язки Генеральноїстаршини Українського козацтва напосадах та діяльність і завданняочолюваних ними служб регламентуютьсяокремими Положеннями.
4.6.15.Суд Козацької честі Українськогокозацтва є товариським судовим органомУкраїнського козацтва, повноваження, склад і обов’язки якого визначаютьсяПоложенням, що затверджується ГетьманомУкраїнського козацтва. Генеральнийсуддя Українського козацтва обираєтьсяВеликою Радою Українського козацтваза пропозицією Гетьмана Українськогокозацтва його кандидатури з дійснихкозаків терміном на один рік і є радникомГетьмана з правових питань. Діє напідставі окремого Положення, затвердженогоГетьманом Українського козацтва.
4.6.16.Генеральна контрольно-ревізійнаінспекція Українського козацтва єконтрольним органом Українськогокозацтва. Генеральний інспекторобирається Великою Радою Українськогокозацтва за пропозицією ГетьманаУкраїнського козацтва його кандидатуриз дійсних козаків терміном на один рікі є радником Гетьмана. Діє на підставіокремого Положення, затвердженогоГетьманом Українського козацтва.Генеральний інспектор пропонує назатвердження Великій Раді кандидатуриінспекторів у кількості п’ятичоловік. Генерально-ревізійна інспекція: здійснює контроль за надходженням івитратою коштів, матеріалів, веденнямдокументації Генеральної КанцеляріїУкраїнського козацтва; звітує ВеликійРаді Українського козацтва. продолжение
--PAGE_BREAK--
4.6.17. Поважнікозаки є вищим моральним авторитетомв Українському козацтві.
4.6.18. Службаскарбу Українського козацтва єфінансово-економічним органом Українськогокозацтва, що діє на підставі окремогоПоложення, затвердженого ГетьманомУкраїнського козацтва. Генеральнийскарбник Українського козацтва обираєтьсяВеликою Радою Українського козацтваза пропозицією Гетьмана Українськогокозацтва його кандидатури з дійснихкозаків терміном на один рік. Генеральнийскарбник разом з Головним отаманомУкраїнського козацтва та Генеральнимобозним Українського козацтва організовуєта координує фінансово-господарськудіяльність Українського козацтва, звітує Гетьману Українського козацтвата Великій Раді Українського козацтвапро роботу.
4.7. Крайове(обласне) Козацьке Товариство.
Керівніоргани крайового товариства складаютьсяз ради крайового товариства, Радикрайової старшини та крайової канцелярії.
4.7.1. Вищиморганом самоврядування крайовоготовариства є Крайова рада, до якоївходять делегати від усіх козацькихтовариств області і скликається нерідше одного разу на рік. Представництвовід козацьких громад, час і місцепроведення Ради визначає Рада крайовоїстаршини.
4.7.2. Крайоварада є повноважною, якщо на ній присутніне менше 2/3 обраних делегатів. Рішенняприймаються простою більшістю голосів.
4.7.3. Крайоварада може скликатися позачергово завимогою не менше половини районовихтовариств, що входять до складу крайовоготовариства, одним з керівних органівКрайового товариства, а також згіднорішення вищого керівного органуУкраїнського козацтва.
4.7.4. Крайоварада: заслуховує звіт Крайового отамана, старшини Товариства, контрольно-ревізійноїінспекції про роботу Крайового (обласного)козацького товариства, Крайовоїканцелярії; обирає Крайового отамана(голову Ради крайової старшини, членаГенеральної старшини), Крайового суддю(голову суду честі крайового товариства), скарбника, контрольно-ревізійногоінспектора крайового товариства; затверджує склад Ради Поважних козаків; затверджує річний бюджет крайовоготовариства, зразки печаток, символікупісля погодження їх з Крайовою КанцелярієюУкраїнського козацтва; дає отаману істаршині наказ на рік.
4.7.5. В періодміж крайовими Радами керівництводіяльністю крайового товариства здійснюєРада крайової старшини, яка збираєтьсяодин раз на два місяці.
Рада крайовоїстаршини:
Складаєтьсяз Крайового отамана (голови Радиотаманів), отаманів радонових козацькихтовариств та військових товаришів — членів крайової старшини без посади зправом дорадчого голосу; скликаєтьсяза рішенням Крайового отамана та крайовоїстаршини, за вимогою одного з радоновихосередків чи Гетьмана Українськогокозацтва; приймає рішення про скликанняпозачергової Крайової ради; має правонакладати «вето» на накази Крайовогоотамана, якщо вони суперечать СтатутуУкраїнського козацтва, рішенням ВеликоїРади Українського козацтва та Крайовоїради; може висловити недовіру крайовійстаршині, призначеній Крайовим отаманом.
4.7.6.Організатором виконання рішень Крайовоїради, Ради отаманів ОКТ Крайовий отаманразом з крайовою старшиною в складіКрайової канцелярії.
4.7.7. Крайовийотаман є вищою посадовою особою вкрайовому козацькому товаристві.Обирається Крайовою радою терміном наодин рік з щорічним переобранням іпідтвердженням повноважень ГетьманомУкраїнського козацтва. Як символ влади, йому вручається пернач.
Крайовийотаман: керує діяльністю Крайовогокозацького товариства і Крайовоюканцелярією, призначає та усуває відвиконання обов’язків наказну крайовустаршину; входить до складу Координаційноїради з питань розвитку Українськогокозацтва при Голові обласної державноїадміністрації України; звітує на Крайовійраді, дає інформацію про роботу Крайовоїканцелярії на Раді крайової старшини; звітує перед Генеральною КанцелярієюУкраїнського козацтва; підписує фінансовідокументи, контролює роботу крайовоїстаршини; при перетинанні інтересівобов’язково узгоджує свої дії з крайовимиотаманами відповідних областей іГенеральною Канцелярією Українськогокозацтва.
4.7.8. Крайоваканцелярія: є виконавчим органомКрайового козацького товариства; керуєкрайовим козацьким товариством івиступає представником його законнихінтересів; координує роботу районнихкозацьких товариств, що входять доскладу крайового товариства; приймаєрішення з поточних питань; співпрацюєз Генеральною Канцелярією Українськогокозацтва; виносить на розгляд Крайовоїради і ради крайової старшини проектрічного бюджету та програму заходівдіяльності крайового товариства; ведереєстр крайового козацького товариства, облік козацьких громад і організаційкрайового товариства; формує в межахвиділених коштів штат працівниківкрайового товариства; розподіляєстраховий фонд і фонд заробітної платні.Крайова канцелярія підзвітна Крайовійраді, Раді крайового товариства, підпорядкована Крайовому отаману таГенеральній Канцелярії Українськогокозацтва.
4.7.9. Радаповажних козаків крайового товаристває вищим моральним авторитетом в крайовомутоваристві. Склад, обов’язки їїрегламентуються Положенням, щозатверджується Крайовим отаманом.
4.7.10. Судкозацької честі крайового товаристваскладається з обраного крайового суддіта його помічників і здійснює своюдіяльність згідно з Положенням про Судкозацької честі Українського козацтва.
4.7.11.Контрольно-ревізійна інспекція крайовоготовариства обирається в кількості 3-5осіб терміном на один рік. Крайовастаршина не може входити до складуконтрольно-ревізійної інспекції.
Контрольно-ревізійнаінспекція: перевіряє роботу Крайовоїканцелярії та у разі потреби роботурадонових козацьких товариств; звітуєперед Крайовою радою.
4.7.12. В окремихвипадках, за рішенням ГенеральноїКанцелярії Українського козацтва, враховуючи історичні реалії, дозволяєтьсястворення міжрайонових об’єднань(Малих Січей), які підпорядковуютьсяКрайовому отаману та мають свою старшину.Січовий отаман є заступником Крайовогоотамана.
4.8. Районовекозацьке товариство складається зпервинних козацьких товариств.
4.8.1. Керівніоргани радонового товариства складаютьсяз радонової Ради, Ради районової старшинита районової канцелярії.
4.8.2. Вищиморганом самоврядування районовоготовариства є районова Рада, до якоївходять делегати від усіх первиннихкозацьких товариств і скликаєтьсядвічі-тричі на рік. Представництво відпервинних козацьких товариств, час імісце проведення Ради, порядок деннийвизначає Рада районової старшини абоКрайовий отаман. Районова рада єповноважною, якщо на ній присутні 2/3обраних делегатів, рішення приймаютьсяпростою більшістю голосів.
4.8.3. РайоноваРада може скликатися позачергово навимогу 1/3 осередків первинних козацькихтовариств, Гетьмана Українськогокозацтва, Крайового отамана, районовогоотамана та Ради районової старшини.
4.8.4. Районоварада: обирає районову старшину — отамана, суддю, писаря, осавула, хорунжого, бунчужного та іншу старшину, контрольно-ревізійну інспекцію терміномна один рік; обирає Раду Поважних козаків, яка складається з най досвідченихкозаків з незаперечним авторитетомсеред товариства; затверджує повноваженняотаманів первинних козацьких товариств, які щойно започаткувалися; дає отамануі районовій старшині наказ на рік; визначає і затверджує завдання і напрямкидіяльності районового козацькоготовариства.
4.8.5. Районовимотаманом може бути дійсний козак, якийпоказав себе мудрим організатором чидобре працюючим на посаді районовоїстаршини і вище, керує районовим козацькимтовариством та канцелярією РКТ. Звітуєперед Крайовим отаманом. Обраномуотаману, як символ влади, вручаєтьсятростина.
4.8.6. Районовастаршина обирається з дійсних козаків, районова старшина без посади — Значковийтоввариш.
4.8.7. Районоваканцелярія — виконавчий орган районовогокозацького товариства: керує всієюдіяльністю районового товариства; координує роботу первинних товариств; співпрацює з Крайовою канцелярією; виносить на розгляд Районової Ради іРади районової старшини проект річногобюджету і програму заходів діяльностірайонового товариства; веде реєстррайонового товариства та облік первиннихтовариств; звітує Районовій Раді ірайоновій старшині.
4.9. Первиннікозацькі товариства: створюються замісцем роботи, навчання, проживаннякозаків; для керівництва товариствомобирають на своїх Радах отамана таписаря (його заступника) терміном наодин рік; ведуть персональний облікчленів, приймають членські внески; ведуть облік матеріальних засобів ікоштів; звітують перед місцевимифінансовими органами і Районовоюканцелярією; отаман, який керує первиннимтовариством, входить до районовоїстаршини; співпрацюють з районовоюканцелярією; підзвітні керівним органамрайонового товариства; визначаютьзавдання і напрямки своєї діяльності; розглядають на Радах рішення отаманаз найважливіших справ господарського, фінансового і спірного характеру; затверджують кошторис.
5. Кошти імайно Українського козацтва.
5.1. Українськекозацтво здійснює фінансову діяльністьу порядку, визначеному законодавствомУкраїни.
5.2. КоштиУкраїнського козацтва складаються з: вступних та членських внесків; відрахуваньвід прибутків заснованих Українськимкозацтвом госпрозрахункових підприємстві організацій та створених при Українськомукозацтві кредитових спілок; надходженьвід проведення культурно-масових, спортивних та інших заходів, лекцій, виставок, видавничої діяльності; пожертвувань членів Українськогокозацтва, інших добровільних пожертвувань, заповітів та внесків приватних осіб, установ, підприємств, організаційУкраїни та із-за кордону, інших надходжень, які не суперечать чинному законодавствуУкраїни, з відрахувань підприємств, установ, організацій та окремих приватнихпідприємств, які створювалися таотримують різні послуги з допомогоюструктурних підрозділів Українськогокозацтва.
5.3.Кошти Українського козацтва використовуютьсядля здійснення статутної діяльностіУкраїнського козацтва, на проведеннязаходів, передбачених Статутом, забезпечення організаційно-господарськихпотреб та утримання штатного персоналу.
5.4. МайноУкраїнського козацтва складається збудівель, споруд, основних засобіввиробництва, підприємств, засобівтранспорту і зв’язку, житлового фонду, культурних, історичних цінностей тощо. продолжение
--PAGE_BREAK--
5.5. Правооперативного управління коштами тамайном Українського козацтва на виконаннястатутних завдань Українського козацтвата рішень Великої Ради Українськогокозацтва належить Гетьману Українськогокозацтва. Крайові (районові, первинні)отамани оперативно розпоряджаютьсякоштами своїх товариств згідно з рішеннямрад своїх товариств.
5.6.Відповідальність у обліку коштів тамайна несуть: за облік, зберігання, своєчасне оформлення фінансовихдокументів і фінансовий контроль завитратою коштів в громадах (товариствах)Українського козацтва — скарбник, вГенеральній Канцелярії — головнийбухгалтер; за облік, технічний стан, умови і якість зберігання, організаціюексплуатації і ремонту технічнихзасобів, будівель та майна в громадах(товариствах) і Генеральній КанцеляріїУкраїнського козацтва — обозні всіхрівнів. Безпосереднє керівництво тазагальний контроль здійснюють і несутьзагальну відповідальність — отамани; вГенеральній Канцелярії — ГоловнийОтаман. Головний Отаман Українськогокозацтва, Генеральний обозний, Генеральнийскарбник, Генеральні: писар, хорунжий, бунчужний та інші, Наказні отамани, якіотримали для виконання завдань своїхслужб в розпорядження кошти Українськогокозацтва, разом з Головним бухгалтеромнесуть відповідальність за їхнєвикористання згідно з вимогам чинногозаконодавства України.
5.7. Українськекозацтво, створені ним установи таорганізації зобов’язані вести оперативнийта бухгалтерський облік: статистичнузвітність, реєструватися в органахдержавної податкової адміністрації тавносити до бюджету обов’язкові платежіу порядку і розмірах, передбаченихчинним законодавством України.
6. Правовийстатус Українського козацтва.
6.1. Українськекозацтво є юридичною особою, має поточніта валютні рахунки в банках, печатку таштампи із своїм найменуванням, відповіднузвичаям і традиціям атрибутику, символіку, зразки яких затверджуються ВеликоюРадою та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавствомУкраїни.
6.2. Українськекозацтво може виступати позивачем івідповідачем в органах суду та арбітражногосуду.
6.3. Українськекозацтво не несе відповідальності закошти і майно крайових, районових іпервинних козацьких товариств, як іостанні не несуть відповідальності закошти та майно Генеральної КанцеляріїУкраїнського козацтва.
6.4. Доповненнята зміни до статуту Українського козацтвамає право вносити Велика Рада Українськогокозацтва, Рада Генеральної старшини зподальшим затвердженням їх ВеликоюРадою Українського козацтва чи безнього, але за окремим спеціальнимдорученням Великої Ради українськогокозацтва.
6.5. Про зміни, що сталися в статутних документах, Українське козацтво повідомляєМіністерство юстиції України.
6.6. Українськекозацтво, крайові (обласні), районові, первинні козацькі товариства керуютьсяу своїй діяльності цим Статутом.
7. Припиненнядіяльності Українського козацтва.
7.1. Припиненнядіяльності Українського козацтвавідбувається шляхом його реорганізаціїабо ліквідації.
7.2. РеорганізаціяУкраїнського козацтва відбувається зарішенням Великої Ради Українськогокозацтва, якщо за це проголосувало неменш як 2/3 делегатів.
7.3. ЛіквідаціяУкраїнського козацтва відбувається зарішенням Великої Ради Українськогокозацтва, якщо за це проголосувало неменш як 2/3 делегатів або за рішеннямсуду.
7.4. ЛіквідаціяУкраїнського козацтва проводиться увстановленому порядку ліквідаційноюкомісією, призначеною Великою РадоюУкраїнського козацтва.
7.5. В разіприпинення діяльності Українськогокозацтва, його майно та кошти не можутьперерозподілятися між його членами інаправляються на виконання статутнихзавдань або на благодійні цілі, а увипадках, передбачених законодавчимиактами, за рішенням суду спрямовуютьсяв доход держави.
2. КонцепціяДержавної програми розвитку Українськогокозацтва на 2006-2010 роки.
РозробленоНауково-дослідним інститутом КозацтваІнституту історії України НАН України
за участюгромадських організацій Українськогокозацтва
на замовленняРади Українського козацтва приПрезидентові України 5 серпня 2005 року.
1. Загальніположення.
Ця Концепціяспрямована на розробку та впровадженняокремої Державної програми для здійсненняперетворень у взаємовідносинах міжУкраїнським козацтвом та державою.Програма повинна створити умови длязабезпечення Збройних Сил України таінших військових формувань підтримкоюу разі виникнення такої потреби, а такождля відродження та розвитку історичних, військово-патріотичних, оборонно-спортивних, господарських і національно-культурнихтрадицій Українського козацтва.
Українськекозацтво як історична й етнокультурнаспільнота українського народу єуособленням національного характеру, сили і мужності, традиційного виразуспособу життя, діяльності та поведінкиукраїнського народу, символом невмирущостінашої нації, її демократичного тавільного існування у колі європейськихдержав. Українське козацтво сталофундатором Першого (1648-1764 рр.) і Другого(1918 р.) Українських Гетьманатів та зприйняттям Президентом України у 2005році Гетьманської Булави започаткувалоправовий процес відновлення ТретьогоУкраїнського Гетьманату – традиційновідповідної національному духовіісторичної форми життєдіяльностіукраїнської нації для забезпеченняоб’єднання вільних та рівних між собоюгромадян.
Дуже важливим, з огляду на складні трансформаційніпроблеми державотворення, залишаютьсяроль і місце козацтва у сучасномуукраїнському суспільстві. Громадськийрух за відновлення козацтва розпочавсянаприкінці 80-х рр. ХХ ст. Зацікавленнясвоїм минулим та генетична пам’ятьпоряд з активізацією політичного життяпокликали до виникнення протягом1989-1990 рр. багатьох регіональних (сільських, міських, районних, обласних) громадськихорганізацій козацького спрямування.14 жовтня 1991 р. на Всеукраїнській установчійраді було проголошено про утворенняєдиної загальноукраїнської громадськоїорганізації «Українське козацтво», якаоб’єднала усі козацькі структури, щодіяли тоді в Україні.
Проблемистановлення Українського козацтва булипов’язані з розмитістю дійснихпріоритетів козацького відродження, руйнацією родових козацьких зв’язківта втратою традиційного середовища.Незважаючи на це, протягом 1990-2004 рр.українські козаки зробили великий вкладу справу реального втілення національноїідеї в українському суспільстві та йогоконсолідації. Враховуючи історичнезначення і заслуги Українського козацтвау створенні української державностіта суттєвий внесок у сучасний процесдержавотворення Президентом Українибуло видано ряд указів, що безпосередньостосуються козацького руху, схваленаНаціональна програма відродження тарозвитку Українського козацтва на2002-2005 рр.
На сьогоднізареєстровано 18 Міжнародних іВсеукраїнських громадських організаційУкраїнського козацтва та близько 300обласних (міжобласних), районних(міжрайонних), міських і сільськихкозацьких організацій. Зважаючи наоборонно-спортивний характер діяльностіцих козацьких організацій така великаїхня кількість викликає певне занепокоєння, адже у разі виникнення військовоїзагрози чи інших надзвичайних ситуаційнеможливо передбачити як буде себеповодити особовий склад тієї чи іншоїгромадської організації козацькогоспрямування.
Особливістюрозвитку Українського козацтва до цьогочасу була фрагментарність його відносинз державними інституціями центральногота місцевого рівнів. З іншого боку, заходи, що вживалися органами виконавчоївлади для виконання указів і дорученьПрезидента України щодо козацтва тавідповідної Національної програми, головним чином стосувалися відзначенняювілейних дат в історії України та неторкалися глибинних процесів формуванняУкраїнського козацтва як оборонно-спортивноїта військово-патріотичної організації.Протягом останніх десяти років практичнобуло відсутнє і державне фінансуваннязаходів Українського козацтва.
Втрата єдностіУкраїнського козацтва призвела дозниження закладеного у ньому державотворчогопотенціалу. Це також призвело доневизначеності та нерозуміння увзаємовідносинах між державними органамивлади та козацькими організаціямиУкраїни. Для запобігання цьому слідвизначити чіткий механізм стосунківміж Українським козацтвом та державою.
Зважаючи нареформування та скорочення ЗбройнихСил України та інших військових формуваньвеликої ваги набуває місце та рольструктур Українського козацтва в системіоборони України. Масове поповнення лавУкраїнського козацтва скороченими тазвільненими в запас військовослужбовцямивимагає значного доповненнянормативно-правової бази існуваннякозацтва в сучасній Україні. До цьогочасу не вдалося збалансувати структуруУкраїнського козацтва з можливостямидержави у задоволенні потреб ЗбройнихСил України та інших військових формуваньу допомозі під час можливих військовихконфліктів та надзвичайних ситуацій.Нині необхідно створити такі умови, щобкозаки сприяли несенню військової, прикордонної, внутрішньої, митної чиіншої корисної для держави служби тапостійно готувалися до неї через системукозацької підготовки.
Інформаційно-психологічнимвійнам нового покоління можна протиставитилише ефективну протидію через організаціюсистеми необхідних захисних заходів, до яких має належати й дуже важливепитання щодо оборони за допомогоюкультивування власної міцноїнаціонально-патріотичної ідеї, основуякої складають славні традиціїукраїнського козацтва.
СтруктуриУкраїнського козацтва частковопідготовлені до надання допомоги державіу розробці та впровадженні системидемократичного цивільного контролюнад Збройними Силами України, правоохоронними органами та іншимивійськовими формуваннями.
До причингальмування новітнього козацькоговідродження треба зарахувати: відсутністьЗакону України «Про Українське козацтво».Найважливішими проблемами Українськогокозацтва, що потребують невідкладногорозв’язання є штучне розростаннякозацьких структур; вплив на Українськекозацтво різноманітних політичних силта ідеологій; певна залежність відокремих гілок влади та економічнихеліт; різна конфесійна орієнтація членівкозацьких організацій; особисті амбіціїта протистояння окремих козацькихкерівників; відсутність конкретноїдіяльності тощо. продолжение
--PAGE_BREAK--
СхваленняКонцепції та Державної програми надастьдержавного статусу Українському козацтвута припинить стихійний козацький рухі множення організацій оборонно-спортивногоспрямування. Таким чином, будуть створеніумови для утворення національногорезерву та участі Українського козацтвав оборонно-мобілізаційній, оборонно-спортивній, військово-територіальній, правоохоронній, національно-культурній, господарській та інших функціях держави.
2. Мета таосновні завдання.
Мета Програмиє — сприяння Українського козацтваорганам державної влади та місцевогосамоврядування у розбудові України яксуверенної та незалежної, демократичної, правової держави; відродження українськихкозацьких звичаїв і традицій, національноїідеї; захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутківукраїнського народу, участь у забезпеченнійого духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров’я, відродженні, утвердженні і розвиткуукраїнської мови і культури; дальшийрозвиток і утвердження Українськогокозацтва як історичної спільнотиукраїнського народу та громадськоїсили, здатної зробити певний внесок уконсолідацію суспільства; утвореннядієвого і добровільного національногорезерву для Збройних Сил України.
Для досягненнямети передбачається виконати такіосновні завдання:
— допомогаорганам державної влади та місцевогосамоврядування у ствердженні державностіУкраїни; захист її суверенітету, територіальної цілісності та національноїбезпеки;
— удосконаленнянормативно-правової бази з питаньУкраїнського козацтва відповідно дозавдань забезпечення обороноздатностіі національної безпеки держави, національно-культурного розвитку, атакож для створення умов ефективноїгосподарської діяльності;
— розробленнямеханізму ефективного використання тарозвитку потенціалу Українськогокозацтва в системі державної політикиУкраїни;
— піклуванняУкраїнського козацтва пронаціональне-патріотичне вихованнямолоді та її підготовку до військовоїслужби і готовності до захисту України, відродження традиційних козацькихвидів фізичної культури, спорту таукраїнських бойових мистецтв;
— формуванняв українському суспільстві особливогодуховного, психологічного, фізичногой інтелектуального типу козака, якийпоєднував би у собі високі морально-етичніякості, почуття патріотизму, з фізичноюміццю, витривалістю та вишколом;
— використаннянародних традицій в усіх сферахсуспільного життя;
— залученняУкраїнського козацтва до участі воборонній системі України, охоронігромадського порядку і державногокордону;
— сприяннярозбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ України, іншихвійськових формувань та силових структур, а також системи цивільної та територіальноїоборони;
— збереженняі пропаганда історичної й культурноїспадщини української нації; забезпеченняповноцінного функціонування українськоїмови;
— об’єднання зусиль органіввиконавчої влади і громадськості увикористанні виховних і культурнихтрадицій Українського козацтва;
— сприянняпідвищення духовності суспільства;
— вивчення, популяризація історії та розвиткуУкраїнського козацтва;
— створеннядодаткових робочих місць за рахунокрозширення мережі козацьких селянських(фермерських) господарств, промислів, туристичної діяльності;
— відродженнята розвиток козацької господарськоїдіяльності, створення козацьких січей, паланок і поселень, як осередківвідродження і розвитку традиційнихкозацьких форм самоврядування;
— розширенняміжнародного співробітництва Українськогокозацтва з аналогічними громадськимиоб’єднаннями іноземних держав.
3. Особливостідержавного регулювання діяльностіУкраїнського козацтва.
Основнимипринципами взаємовідносин держави вособі її органів законодавчої, виконавчоїта судової влади і Українського козацтває співробітництво у сфері розвиткусуверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, поєднаннягромадських і державних інтересів усправі служіння українському народові.
Взаємовідносиниміж державними органами влади таУкраїнським козацтвом регулюютьКонституція України, інші закони, укази, доручення та розпорядження ПрезидентаУкраїни, постанови Кабінету МіністрівУкраїни, інші законодавчі акти. Протягом2006-2010 років Президент України ініціюєприйняття Закону України «Про Українськекозацтво» та іншу законодавчу інормативно-правову підтримку Українськогокозацтва.
Українськекозацтво вносить пропозиції до центральнихта місцевих державних інститутів щодовдосконалення фінансових і господарськихмеханізмів, їхньої законодавчої танормативної бази з метою наданняможливості для найширшого сприяннярозвитку Українського козацтва, йогоматеріально-технічної бази, зміцненняморальних і правових засад.
При розробціоборонних, культурологічних танауково-технічних Державних програмрозвитку на період до 2010 року забезпечитиучасть у них Українського козацтва.
4. Напрями, форми та шляхи трансформації взаємовідносиндержави та Українського козацтва.
Длярозв’язання існуючих увзаємовідносинах між державою таУкраїнським козацтвом проблемпередбачається такі головні напрямигромадської допомоги Українськимкозацтвом державним органам владиУкраїни:
охорона та збереження історико-культурних пам’яток України;
проведення військово-патріотичного виховання молоді України;
впровадження серед українського суспільства оборонно-спортивної роботи;
добровільна служба щодо допомоги в охороні державних кордонів України;
добровільна служба щодо допомоги формування системи військово-територіальної оборони
України;
добровільна служба щодо допомоги в охороні громадського правопорядку;
— добровільнаслужба щодо охорони об’єктівсільськогосподарського та виробничогопризначення з різними формами власності, державно-адміністративні, учбові, культурно-освітні та інші заклади, установи та підприємства;
— добровільнепосилення державних митниць;
— добровільнаучасть у ліквідації наслідків стихійноголиха, аварій та інших надзвичайнихситуацій;
— добровільнаучасть у наданні медичної та реабілітаційноїдопомоги населенню;
— наданнядопомоги органам місцевого самоврядуванняпід час надзвичайних ситуацій;
— захистнавколишнього природного середовищата природних скарбів України.
Передбачається, що окремі структури Українськогокозацтва трансформуються у Національнийрезерв територіальної оборони, якийбуде дієво допомагати Збройним СиламУкраїни та іншим військовим формуваннямзахищати державний суверенітет ітериторіальну цілісність. Сучасніукраїнські козаки на контрактній основідобровільно служитимуть у спеціальнихвійськових частинах національногорезерву, які діятимуть за територіальнимпринципом. Після служби вони повертаютьсядо свого козацького товариства, а втериторіальній військовій частині заними закріплюється та залишаєтьсяспорядження і зброя. Тут вони періодичнопроводитимуть вишколи з перепідготовкий таборування.
Добровільнадержавна служба Українського козацтвавідбувається на принципах добровільноїзгоди козаків та самофінансування зарахунок відповідних структур Українськогокозацтва. Основними правовими критеріямиз організації форм добровільної державноїслужби Українського козацтва є:
— проходженнявійськової служби в військових частинахЗбройних Сил України та інших військовихформуваннях України;
— відбуваннявійськової служби в запасі у професійномурезерві;
— відбуваннядобровільної служби у складі козацькихформувань Українського козацтва –мобілізаційних частин національногорезерву територіальної оборони;
— створенняв установленому порядку громадськихформувань Українського козацтва длясприяння в охороні державного кордону, наданні допомоги в ліквідації наслідківстихійного лиха та інших надзвичайнихситуацій, в охороні громадського порядкута профілактиці правопорушень, державнійлісовій охороні, рибінспекції, медичномуобслуговуванні та реабілітації громадянУкраїни. продолжение
--PAGE_BREAK--
Відбуваннядобровільної державної служби Українськимкозацтвом щодо надання допомоги державниморганам влади України здійснюється напідставі окремого Положення про Державнуслужбу Українського козацтва, якезатверджується Гетьманом України.
Добровільнадержавна служба Українського козацтващодо військово-патріотичного вихованнямолоді та участі у здійсненні державноїмолодіжної політики України передбачає:
— активнуучасть у державних заходах і програмахформування національної свідомостімолоді, вивчення історії, традицій, звичаїв та особливостей козацтва якдуховної основи українства;
— утворенняспільно з відповідними державнимиорганами козацько-військових ліцеїв, на який покладається навчання тапідготовка підлітків віком від 7 до 14років до вступу у вищі учбові військовізаклади ЗСУ та надання вихованцямкозацько-військових ліцеївспеціально-середньої військової освіти;
— безпосереднюучасть у вихованні молоді на ідеях ітрадиціях козацької педагогіки ідуховності, військово-патріотичномувихованні молоді та підготовці її довійськової служби;
— організаціюта проведення позашкільногонавчально-виховного процесу для придбаннядопризовною молоддю спеціальностей, необхідних у ЗСУ та інших військовихформуваннях;
— розробленняметодичних матеріалів для проведеннянаціонально-патріотичного вихованняв дошкільних та шкільних навчально-виховнихзакладах;
— організаціюта надання методичної та іншої допомогив роботі козацьких молодіжних клубахта військово-патріотичної гри «Сокіл»(«Джура»), спрямованих на проведенняоборонно-спортивної та виховної роботисеред юнацтва та молоді.
Українськекозацтво сприяє утворенню та діяльностімузейних закладів, духовно-культурних, науково-дослідних, освітніх, патріотичнихцентрів, колективів мистецтв з відродженняісторичної спадщини української націїта українського козацтва. На такі закладипокладаються наступні завдання таобов’язки:
— допомога вутворенні та розвитку мистецькихсамодіяльних колективів Українськогокозацтва та в проведенні фестивалівкозацької творчості;
— наданнянауково-методичної допомоги музеям ізаповідникам у вдосконаленні пропагандиісторії, культури і традицій українськогокозацтва;
— організаціяі проведення наукових, фольклорно-етнографічнихконференцій, семінарів, виставок, присвячених вивченню та розвиткудуховних традицій українського козацтва;
— здійсненнянауково-пошукової та громадсько-краєзнавчоїроботи для виявлення нових об’єктівісторії Українського козацтва;
— дослідженнята публікація писемних і матеріальнихпам’яток історії та культури Українськогокозацтва; розроблення пропозицій щодоїх охорони і збереження в музеях таархівосховищах;
— підтримкавидань всеукраїнських та регіональнихдрукованих засобів масової інформаціїУкраїнського козацтва; висвітленнянадбання історії, культури, традиційукраїнського козацтва у центральнихта місцевих засобах масової інформації;
— облаштуваннякнижкових та документальних виставокз історії та культури Українськогокозацтва;
— розробленняметодичних матеріалів для проведеннянаціонально-патріотичного вихованняв дошкільних та шкільних учбовихзакладах;
— організаціята надання методичної та практичноїдопомоги у проведенні військово-патріотичноїгри «Джура»;
— впровадженнязаходів щодо відродження українськихтрадиційних народних ремесел.
Добровільнадержавна служба Українського козацтващодо охорони правопорядку передбачає:
— створенняв установленому порядку формуваньУкраїнського козацтва для сприяння вохороні громадського порядку тапрофілактиці правопорушень;
— впровадженняпрограми співпраці між Українськимкозацтвом та силовими міністерствамиі відомствами України у напрямку протидіїкорупції та забезпеченні чинногозаконодавства;
— надання допомоги місцевим державниммитним органам з проведення плановихрейдових перевірок суб’єктівпідприємницько-комерційної діяльності;
— наданнядопомоги місцевим державним органамзахисту прав споживача з проведенняперевірок торгівельно-комерційнихпідприємств, закладів громадськогохарчування;
— наданнядопомоги органам місцевого самоврядуванняв проведенні державних заходів особливогоперіоду.
Добровільнадержавна служба Українського козацтващодо охорони державного кордонупередбачає:
— наданнядопомоги відповідним прикордоннимзаставам;
— посиленняприкордонних застав у разі проведенняособливих заходів місцевим національнимрезервом Українського козацтва, включаючитехнічні та матеріальні ресурси;
— наданняприкордонним заставам господарськоїдопомоги.
Українськекозацтво утворює козацькі охоронніпідприємства на основі самофінансування, на які покладаються наступні завданнята обов’язки:
— несенняслужби з охорони вантажів;
— охоронасільськогосподарської продукції тамайна;
— охорона об’єктіввиробничого призначення з різнимиформами власності;
— охоронаустанов, закладів, підприємствкультурно-освітнього спрямування;
— охоронаокремих державних, державно-адміністративнихустанов та закладів;
— проведенняробіт з розмінування, знешкодженнявибухових речовин та предметів;
— добровільнаучасть у ліквідації наслідків стихійноголиха, аварій та інших надзвичайнихситуацій;
— захист таоборона природних скарбів України.
Українськекозацтво утворює добровільні козацькіневоєнізовані формування сприянняцивільній і територіальній обороні, наякі покладатимуться:
— безпосередняучасть у цивільній і територіальнійобороні України;
— організаціяжиттєзабезпечення населення під часнадзвичайних ситуацій в мирний та увоєнний час;
— допомога ворганізації та проведенні рятувальнихта інших невідкладних робіт у районахлиха і осередках ураження;
— участь урятуванні людей, майна та підтриманнігромадського порядку під час надзвичайнихситуацій та у воєнний час.
Українськекозацтво утворює добровільні козацькічастини національного резерву під часмобілізаційних заходів ЗСУ, на якіпокладаються:
— участь умобілізаційних заходах у воєнний час;
— участь воборонних діях, згідно з планами ЗСУ;
— прикриттімобілізаційного й оперативногорозгортання військ, захист визначенихрайонів оборони;
— боротьбі здиверсійно-розвідувальними групамипротивника; охорона комунікацій, важливихпромислових і військових об’єктів, охоронній діяльності;
— розгортанняінформаційно-пропагандистської роботисеред населення.
УтворенняУкраїнським козацтвом добровільнихкозацьких частин для допомоги відповіднимдержавним структурам у сферіприродоохоронної діяльності, якапередбачає:
— участь узаходах, направлених на захистнавколишнього природного середовищата природних скарбів України;
— участь в охороні місць та об’єктів, пов’язаних з історієюУкраїнського козацтва;
— сприяння утворення регіональнихландшафтних парків, пов’язанихз історією Українського козацтва; продолжение
--PAGE_BREAK--
— створеннята підтримка діяльності молодіжнихісторико-культурних природоохороннихцентрів Українського козацтва.
Длясамозабезпечення і самофінансуваннядобровільної державної служби Українськогокозацтва держава надає певні привілеїйого господарським структурам. Їмнадається державний пріоритет в питанняхнадання кредитів та інноваційнихвкладень. Плани економічно-фінансовогорозвитку Українського козацтва підлягаютьрозгляду та надання допомоги у їхнійреалізації відповідними центральнимита місцевими органами державної влади.Основним завданням господарськихструктур Українського козацтва єорганізація та впровадження планівйого економічного розвитку, реалізаціяяких дозволяє здійснювати фінансовезабезпечення з підвищення готовностінаціонального резерву Українськоїдержави.
Господарськіструктури Українського козацтвастворюють на підставі затвердженихпланів економічного розвитку згідночинного законодавства Українисільськогосподарські підприємства, козацькі фермерські господарства татовариства, промислово-торгівельніпідприємства, будівельні підприємства, комерційно-торгівельні підприємства, охоронні підприємства та детективніагентства, культурно-відпочинкові, культурно-просвітні, історично-музейніта навчальні заклади, спортивно-оздоровчіта медично-реабілітаційні заклади, туристичні організації, єдину Українськукозацьку торгівельно-обмінну біржу змережею постійно діючих козацькихринків-ярмарків, фінансово-кредитнусистему, благодійні та інші фондиУкраїнського козацтва.
Козакита структури Українського козацтвамають право на земельні ділянки упостійному землеволодінні, а такожорендувати їх на пільгових умовах згідночинного законодавства України. Українськекозацтво, отримавши земельні наділидля козацьких об’єднань, користується правом на їх колективнекористування, в тому числі для забудовижитла членам Українського козацтва, передбачене діючим законодавствомУкраїни для юридичних осіб. Земельніділянки надаються Українському козацтвуіз земельного резерву, який формуєтьсяв місцях проживання членів козацькихоб’єднань Українського козацтва, абов місцях, які плануються під окремізаселення козацьких громад і в сукупностіявляють собою земельний фонд Українськогокозацтва. Земельний фонд козацькихоб’єднань Українського козацтваформується з урахуванням пропозиційземельної комісії, яка діє на підставізатвердженого Великою Радою Українськогокозацтва Положення про діяльністьземельної козацької комісії. Контрольза дотриманням порядку землеволодіннякозацькими об’єднаннями Українськогокозацтва здійснює земельна комісія приРаді Українського козацтва разом звідповідними державними установами.
Земельнівідносини щодо користування земельнимиділянками, які знаходяться у розпорядженніУкраїнського козацтва, регулюютьсяКонституцією України, Земельним Кодексомта іншими законодавчими та нормативнимиактами України. Об’єктомземлекористування виступають земельніділянки, які надані державою в користуванняУкраїнському козацтву та обумовленічинним законодавством. Ці земельніділянки мають фіксовані кордони, площі, розташування, правовий статус та іншідані, зареєстровані згідно чинногозаконодавства України.
Козацькеземлекористування може зумовлювати іпередачу під охорону та екологічнийконтроль землі, лісні масиви, водойми, басейни рік Українського козацтва напідставі договорів з органами державноївлади в плані виконання обов’язків понесенню охорони та екологічного захистуцих земельних ділянок. Земельні ділянкидля розташування козацьких об’єднань, учбових центрів та інших загальновійськовихкозацьких потреб можуть передаватисяУкраїнському козацтву із земельногофонду Міністерства Оборони України впостійне (безстрокове) користування зурахуванням розташування структурУкраїнського козацтва та режиму їхвикористання.
5. Оцінкафінансових ресурсів.
Обсягидержавного фінансування Програмипередбачаються центральними органамивиконавчої
влади, відповідальними за її виконання, у межахвидатків, що визначаються їм щороку підчас складання проекту державного бюджетуна відповідний рік.
6. Очікуванірезультати.
ВиконанняПрограми дасть змогу забезпечити:
— утвердженняУкраїни як сильної, правової, демократичноїдержави, в якій створюються якнайкращіумови для матеріального й культурногодобробуту кожного громадянина, формуванняздорового способу життя, розвиткудуховності та зміцнення моральних засадсуспільства;
— підтримкупроведення на державному та регіональномурівні розвитку Українського козацтва;
— збереженнята нарощування оборонного потенціалуУкраїни;
— утвореннягосподарських об’єднань та іншихсуб’єктів господарювання Українськогокозацтва, спроможних ефективногосподарювати в умовах ринкової економікиз мінімальним використанням фінансовихресурсів державного бюджету;
— приведенняструктур Українського козацтва увідповідність із сучасними принципамизабезпечення обороноздатності танаціональної безпеки;
— забезпеченнядуховного, національного й культурноговідродження українського народу;
— створенняумов для патріотичного виховання народу, особливо – молоді, спрямування його надуховне, моральне, фізичне становленнята самовдосконалення; патріотичнусамовідданість людей у повсякденнійпраці та готовність до самопожертви укритичні для України моменти;
— припиненнядегуманізаційних процесів, вихованнядуху лицарства, особистої та національноїгідності;
— відродженняв Україні народних традицій влади, які, увібравши в себе найкращі традиціїнаціонального державотворення, сприялиб формуванню громадянського суспільстваі об’єднували його на основі національноїідеї;
— подоланнянаціонального нігілізму та девальваціїзагальнолюдських цінностей;
— переорієнтаціяосвітньо-виховних закладів на запити, потреби та інтереси всіх вікових ісоціальних груп населення;
— збільшеннякількості громадян, які займатимутьсярізними видами творчої, культурно-освітньої, військово-патріотичної та фізкультурно-масовоїроботи;
— зниженнярівня злочинності й корупції.
За результатамивиконання Програми передбачаєтьсядосягти більшого розвитку Українськогокозацтва, порівняно з показникамиНаціональної програми відродження тарозвитку Українського козацтва на2002-2005 роки.
7. Контрольза виконанням Програми.
Контроль завиконанням Програми здійснюєтьсяКабінетом Міністрів України.
Координаціяроботи з виконання Програми покладаєтьсяна Мінкультуризму (Міноборони). Змістроботи з розвитку Українського козацтвана 2006-2010 роки повинен конкретизуватисяу щорічних планах заходів з виконанняПрограми, які складаються Мінкультуризму(Міноборони), іншими центральними тамісцевими органами влади. Це дастьможливість поетапно врахувати всізаконодавчі та нормативно-правові акти, які будуть прийняті у період виконанняПрограми.
Мінкультуризму(Міноборони) здійснює контроль завиконанням Програми та у межах своїхповноважень координацію дій міністерств,інших органів виконавчої влади –відповідальних за виконання Програми, які забезпечують подання Мінкультуризмом(Міноборони) пропозицій до кожного планузаходів, його погоджений план на розглядКабінету Міністрів України, узагальнюєінформацію про стан виконання Програми, яку надсилають відповідальні органивиконавчої влади.
Мінкультуризм(Міноборони) та інші органи виконавчоївлади – відповідальні за виконанняПрограми мають право залучати вустановленому порядку підприємства, установи та організації незалежно відформ власності до здійснення визначенихПрограмою заходів.
Рада МіністрівАвтономної Республіки Крим, обласні.Київська та Севастопольська міськідержавні адміністрації щороку до 14вересня подають Мінкультуризму(Міноборони) матеріали для узагальненнята подання Кабінетові Міністрів Українидо 14 жовтня звіту про хід виконанняПрограми та до 1 липня 2010 року звіту прорезультати її виконання.
Додаток:100 пунктів, які передбачають практичнізаходи щодо виконання Державної програмирозвитку Українського козацтва на2006-2010 роки.
Завданняотаманської верхівки козацтва – невтягувати козаків в згубну конфронтаціюта релігійні, мовно-національні, політико-економічні інтриги (бо насучасному етапі козацтво як єдинаполітична сила не сформувалась!) і щобутримувати козацтво від цих інтриг –більше займатися вихованням тапросвітницькою діяльністю, розвиватикультурні осередки – козацькі хори, ансамблі, театри; піклуватись прокозацькі ліцеї і табори відпочинку таспортивного загартування.
Мине повинні насаджувати зневіру. Не можнав такій ситуації будувати цивілізованудержаву, формувати повноцінну, самодостатнюнацію; козаки повинні не дозволятиморально і духовно перетворюватиукраїнську націю на націю, в якій пануютьі буття якої визначають панікери, провокатори і духовні дезертири.
Яксказав Б.Сушинський: „Миживемо в мирній європейській державі.Найбільша мужність полягає в тому, щобкожен з нас, українців, на своєму робочомуі житейському місці, щоденно – борознадо борозни, цеглина до цеглини, словодо слова – підтверджував козацькувірність в ім’я України, козацькумужність задля захисту України, козацькупрацьовитість і порядність задляпроцвітання України. продолжение
--PAGE_BREAK--
Оце вона іє – житейська, біблійна, а отже й козацькамудрість нашої Національної ідеї. Бо: велич козацької Української Національноїідеї – у величі козацького духу!”
ІІІ.ДОКУМЕНТИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИЩОДОКОЗАЦТВА
„Козацтвостало найдосконалішою формою виявугенетично закодованих здібностей іможливостейнашогонароду. Реалізація ж науково обгрунтованихі випробуваних історією козацько-лицарськихвиховних традицій – один із найефективнішихукраїнознавчих підходів у навчально-виховнійроботі.”
Б.Сушинський.
В жоднійкраїні світу немає виховання „взагалі”.Воно завжди має конкретно-історичнунаціонально-державну форму вираженняі спрямоване на формування громадянинаконкретної держави, яка не може бутибезнаціональною.
ВУкраїні, як і в інших країнах світу,історично склалася своясистема виховання, яка максимальновраховує національні риси і самобутністьукраїнського народу. Це – українськакозацька педагогіка.
Відомо, щоукраїнський козацький визвольний рух– одна з найяскравіших сторінок боротьбинашого народу за політичну і державнунезалежність. Багатогранною буладіяльність козаків – як звитяжнихвоїнів, вільнолюбивих громадян, політичнихі державних діячів, умілих господарівземлі, досвідчених хліборобів, творцівмистецтва, мудрих вихователів дітей.Козацтво у більшості своїй булоаристократією національного духу, високоідейною і високоморальною елітоюсвої нації.
Народ – нація– це самовідтворювана система. Вонаможе втратити певні функції (державницькі), але допоки жива – спроможна сягати щевищих рівнів свого розвитку. Потрібнілише внутрішня воля і сила.
Втіленнямволі і сили, феноменом відродженнясвідомо і послідовно стало козацтво.Славетний Байда Вишневецький не тількипоборює військову потугу татар і турків, а й гордо відкидає компроміс (навіть вім’я життя) з поневолювачами народу(віра твоя, кидає він у вічі султанові, погана, — тож волію умерти, але не бутив спілці з тобою). В ім’ярозквіту народу П. Конашевич-Сагайдачнийз усім своїм кошем вступає до Київськогоосвітнього братства. Б. Хмельницькийсприяє розвитку Києво-Могилянськоїакадемії, багато полковників здобуваєосвіту в зарубіжних університетах.Гетьман І. Мазепа будує освітні закладита храми, П. Орлик творить найдемократичнішута найгуманістичнішу в Європі Конституцію, а Кирило Розумовський докладаємаксимальних зусиль для створення вБатурині університету й 52 роки очолюєросійську академію наук і здобуває всеєвропейське визнання...
Уся козацькаУкраїна була поділена на „полки”, і вусіх полках та у володіннях Січіфункціонували різного роду школи. Тішколи давали світську, релігійну івійськову освіту, а головне – готувалидо життя: як приватного, так і державного.Україна вся була всіяна навчально-виховнимизакладами і закономірно була визнанаЄвропою як найосвіченіша країна-нація...
Історіявчить: поки козацтво було могутньоюсуспільною культуротворчою, морально-духовною, національно-патріотичноюпотугою, доти Україна зберігала своюнезалежність чи автономність.
Загальновідомо: козацтво – надзвичайно високого, елітного рівня військова організація, але самою історією їй судилося відігратироль вирішальної сили у відродженнінації-держави, захисті демократії ісвободи, гуманізму, найвищого рівня –конституційної, правової культури.
Дика і темна, свавільна, гультяйська сила, як атестуваликозацтво недруги України, цієї місіївиконати не могла.
Нагадаймосвідчення Д. Яворницького: на Січ приймалилише тих, хто визнав православну віру, спілкувався українською мовою, бравприсягу захищати до останнього подихулюдину, родину, військове товариство йУкраїну та за них бути готовим віддатий життя. Іноземці відзначали: козацтвопородило найвидатніший феномен лицарства, патріотизму, честі – духовне побратимство,їм не вдалося зафіксувати жодноговипадку зради цього типу родства!
Іцілком зрозуміло, що такий тип людей неміг з’витися сам собою, з нічого.
Вирішальнуроль у кристалізації українськогохарактеру відіграла козацька освіта –педагогіка самопізнання та самореалізації, особової й національно-релігійноїсамосвідомості, філософії жити по-людськи: чесно і совісно, патріотично йпрофесіонально, на засадах демократіїі свободи, красиво і просто.
Козацькапедагогіка – це частина українськоїнародної педагогіки, яка формувала упідростаючих поколінь синівську любовдо рідної землі, готовність її захищативід чужоземних загарбників, високунаціональну свідомість і самосвідомість, глибоку духовність.
Головна метакозацької педагогіки – виховативільнолюбиву і незалежну особистість, козака-лицаря, мужнього громадянина.Провідні завдання – виховувати впідростаючих поколінь національнусвідомість і самосвідомість, українськийхарактер і світогляд, формуватинаціональну і загальнолюдську духовність, готувати фізично загартованих і мужніхвоїнів-захисників рідного народу, виховувати громадян, які розвивали бкультуру, економіку та інші сферижиттєдіяльності народу.
Закономірно, що народ в історичних піснях і думахпідніс козацтво на висоту ідеалу. Г.Сковорода не тільки розвинувфілософсько-етичний принцип самопізнання, само творення, самореалізації, а йуславив як образ-взірець „отця вольностіБогдана”.
І. Котляревськийяк найвищий ідеал підніс не лише Низата Евріала (захисників Вітчизни), а йНаталку та її матір, побратимство Миколита Петра.
Т.Шевченко, написавши не тільки „Кобзаря”, а й„Букваря”, еталонами людини оспівавносіїв козацької філософії, етики іморалі, гідності й честі, політичноїактивності та державницької мудрості.До речі, Великий Кобзар був куріннимотаманом Петербургського козацькогоКошу.
Тож природно, що форми козацької етнопедагогіки жилив творах П.Куліша і М.Костомарова, П.Мирного, І.Франка і Л.Українки, Карпенка-Карого, у працях видатнихпедагогів Г.Ващенка і Яніва, Шлемкевича, Сухомлинського і Стельмаховича, а ниніповертається до системи сучасної освітияк незнищений Дух нації.
Системавиховання у козаків мала різнобічнийхарактер. Козаки надавали важливогозначення як психофізичному вихованню, так і моральному, релігійному, естетичному, що сприяло гармонійному розвитку кожноїособистості. Висококультурна елітанації, враховуючи здобутки народноїпедагогіки, по філософськи підходиладо їх застосування, створювала власнізвичаєві правила, яких дотримувалисяусі козаки.
Народнапедагогіка високо підносить гідністьдитини. Повага до дитини ставала основноюпередумовою у спілкуванні дорослих ізвихованцями, що, безперечно, позначалосьне лише на стосунках, а й способі життя, моральному становленню молоді.
За народнимипереконаннями, почуття власної гідностілюдина має пронести до останніх днівсвого життя, це своєрідний показникморальності та чесності з оточуючимита з самим собою.
Одним ізнайперших чинників впливу на особистістьукраїнська етнопедагогіка називаєсередовище – стосунки в сім’ї, режимдня, побут, звичаї, традиції, житловіумови тощо. Про позитивну роль родиниможна говорити тоді, коли в ній пануєздоровий дух єдності між усіма їїчленами, незалежно від їхнього віку, життєвого досвіду. Відчуваючи підтримкуі турботу дорослих, діти підсвідомоскеровують свої дії та вчинки на те, щобвиправдати довір’я та сподіваннябатьків, дорослих. Почуття обов’язкуперед старшими організовує дітей, іповага – обопільна.
Ідея домінуючоїролі родини у формуванні особистостізнайшла своє вираження та підтримку іна інших рівнях виховання (братські, релігійні школи тощо), у тому числі й наЗапорозькій Січі, де за основу вихованнявзяли народні принципи родинного впливу.Думка про залежність вдачі людини відоточення, стосунків, умов, способу життятрансформувалася у козаків в конкретнувимогу – підготувати міцного й витривалоговоїна, захисника рідної землі. Вихованнятакої особистості становилосуспільно-політичну необхідність, викликану обставинами життя і спрямованув майбутнє. Це одна з передумов суверенностікраїни, та врешті-решт, такий змістнавчання цілком відповідав вільнолюбивійвдачі козака.
Джурам у своїюнацькі роки доводилося зазнаватибагато пригод та небезпек. Але все цебуло їм на користь, бо, подорослішав, вони ставали найзавзятішими козаками.
НаСіч приходили всі, хто прагнув оберігатиУкраїну від ворога, здобути волю, статисильним і мужнім. Козацьке середовищебуло для джур школою життя, відважностіта гарту. Послідовність та системністьвиховного процесу досягалися завдякибатьківському піклуванню досвідченихкозаків, товариській підтримки молодихлицарів, постійному контролю і нагляду.Будучи для юнаків родиною (певне колоосіб було постійно біля них), Січ водночасвиконувала функції і громадськості.
Народнамудрість влучно зауважує: „З кимповедешся, від того й наберешся”. Йдучиза народними вимогами та правилами, наставником джури обирали мудрогокозака, який би стати зразком і порадникомдля хлопця. Маючи життєвий та військовийдосвід, статечний козак ставав авторитетом, прикладом, зразком для хлопця, як уродині батько, навчав хоробрості, чесності, дотримуючись пропагованогонародом принципу рівноправності устосунках.
Інститутбатьківства (наставництва) в ЗапорізькійСічі, ґрунтуючись на народно-християнськихпринципах любові, взаємоповаги, демократизму, дружби, намагався виховуватимолодь гідною традицій минулого, маючидля цього всі підстави. Морально-етичнічесноти подібного змісту для підростаючогопокоління складались у закони життя.Джури цінували батьківську турботу, щовиявлялась у толерантному, поважливомуставленні до названих батьків. Дружністосунки батьків та дітей, щира бесіда, заспокійлива пора створювали особливийдуховний світ. Мудра народна педагогіказнала чимало секретів впливу наособистість, уникаючи обмеження їїсвободи, часто діючи так, що дитинанавіть не підозрювала, що її виховують.
Скажімо, невелика бувальщина з уст батьків проледачого сина застерігала дитину бутитакою, казка про мудру дівчину скеровуваладіяльність вихованців у відповіднерусло, а розповідь про відважнихвоїнів-козаків заохочувала юнаків догартування тіла. Такі методи вихованнявипливали з природних потреб хлопчиківта дівчаток. Юна душа не чинила опорутакому вихованню, оскільки все діялосьіз урахуванням бажань, інтересів, прагнень, сподівань, мрій дітей. продолжение
--PAGE_BREAK--
Навчання ушколі джур мало свої стани. Ця особливістькозацького виховання своєю основоюбазується на народно-педагогічнійвіковій періодизації виховання інавчання, складеній з урахуваннямспоконвічних емпіричних знань. Занародними традиціями зміст вихованнякожної вікової групи мав певну відмінність, котра акумулювалася у системі вимог.Подібне спостерігається і на Січі.Перехід від одних обов’язків до іншихмає відбуватися не лише за досягненнямпевного віку, а й за умови вивчення основкозацького військового мистецтва, узгоджуючи свої дії з морально-етичнимкодексом лицарської честі.
Середрізноманітних народно-педагогічнихметодів виховання велике значення маютьпрофілактичні та практично-дійові.Режим праці та відпочинку, гра у родинізабезпечували організованість дітей, сприяли всебічному розвитку фізичнихта духовних потреб. Відпочинок спрямовувавдітей на поповнення їх життєвого досвіду, стимулював позитивні і корисні звичкиі водночас служив „розрядкою” дляфізичного та емоційного стану. Але й втаких випадках контроль над дітьми невиключався. Названа група узвичаєнихнародно-педагогічних методів вихованняшироко застосовувалась і у козаків.
Навчанняу школі джур мало розгалужений характер.Як зазначав С.Сірополко, „молодиків ушколі й поза школою вчили: Богу добремолитись, на коні ріп’яхомсидіти, шаблею рубати й відбиватись, зрушниці гострозоро стріляти й списомгостро колоти”.
В ціломунавчання тут здійснювалося у релігійномунапрямку, адже християнські засадинародних виховних традицій – домінуючаланка у козацькому житті.
Релігійнежиття козаків позитивно впливало насвіторозуміння молоді. Глибоко духовнізвичаї запорожців мають релігійнепідґрунтя, і це природно, оскількикозацька духовність, воля, майбутнєбули невіддільні від ідеї Бога. Вирушаючив похід, за звичаєм, треба було поклонитисьсічовій Покрові і св. Миколі. Та й у буднівоїни віддавали шану своїй заступниці: перед обідом читали Святе письмо імолились св. Покрові.
Культ землібув головним у традиційно-звичаєвійсистемі та навчально-виховному процесіукраїнців, у тому числі й козаків. Узапорожців існувала клятва святоюземлею. Вірячи, що земля чує прохання ібачить людські гріхи, козаки знаходилиможливість поговорити з нею, щировисповідаючись, опустившись на коліна.Тому видається закономірним, що культземлі зайняв почесне місце у виховнійланці запорожців, який би характер вонане мала – релігійний, патріотичний, естетичний, морально-трудовий, розумовийтощо і був консолідуючою силою. Занародними переказами, земля мала імагічну силу, у скрутну й вирішальнухвилину відводить очі неприятеля.
Гармонійнівідносини природи і людини становилиоснову буття українців, що позначалосьі на виховному процесі. Спосіб життяукраїнців був складений так, що дитинаперебувала у центрі природи; трудовінавички, естетичні смаки, моральнічесноти формувалися на лоні природи із допомогою природи.
Простота, добродушність, безпосередність юнаківімпонувала гармонійному багатому світуприроди, який сам підказував, як жити, що чинити у тій чи іншій ситуації.
Навколишнєсередовище, умови життя вимагали відкозаків різного віку витривалості, аджетільки мужні і фізично загартованівоїни могли захистити свої права ікраїну.
Використовуючинародно-педагогічні традиції, козакинадавали виховному процесові конкретноїспрямованості: виховати перш за всевоїна-захисника. Це стосується і джур.При цьому ідея суверенної особистостібула домінуючою у їхній системі навчаннята виховання, що сприяло підвищеннюнаціональної свідомості мас.
Загальновідомо, що національні, зокрема, козацькі виховнітрадиції і звичаї є нині порятунком для„зголоднілої” на душевність і духовністьсучасної молодої людини.
Ніщо неповертається в традиційних формах, часдиктує свої. Не всі форми відповідаютьсучасності і в козацькій педагогіці: нині інший тип виробничих відносин, побуту, потреб та свідомості. Але духне втрачає сили, енергії, цілеспрямованостідо мети. Тому не можуть не використовуватисятакі принципи козацької педагогіки, яклюбов до сім’ї, роду і нації; до рідноїприроди, оселі, землі; дух лицарства(побутового, військового і державницького)і волелюбності, життєносний духпобратимства; дух особової, соціальноїі національної самосвідомості, гідностіта честі...
Історіякозацтва Задністров’я останньогодесятиліття ХХ століття – першогодесятиліття ХХІ століття дають намвеликий історичний урок громадянськогопочину. Він полягає в тому, щокозацько-лицарські традиції, цінності,їхній могутній духовний потенціалцілеспрямовано, творчо відроджуютькозацькі організації і навчальні закладина громадському і державному рівнях.
Цеперший досвід у роботі з дорослими імолоддю педагогів Саратського району- Миколаївсько-Новоросійської ЗОШ І-ІІІст. ( Фоменчук В.А., Настаченко Г.М.), Білгород-Дністровського району — Старокозацької ЗОШ І-ІІІ ст. (ЛісіцинІ.М.), Випаснянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1(Гавриленко В.О.), Вигінської ЗОШ І-ІІст. (Біленко В.Ю., Берлізов А.М.), ДолинівськоїЗОШ І-ІІ ст. (Тома Т.І., Долгошеєнко М.І., Молчанова Т.І. ), Випаснянської ЗОШ І-ІІст. (Тодорова Т.П., Чумаченко В.М.), Адамівської ЗОШ І-ІІ ст. (Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Гриценко В.Н.).
Завдання, які ставлять перед собою керівникинаших Задністрових Січей, куренів, кошів, інших козацьких осередків –нести в маси наукову українознавчуінформацію, підвищувати рівень політичноїосвіти, утверджувати демократичнізасади життя, дисципліну і порядок, правові і моральні норми, культуруповедінки, боротися з алкоголізмом, наркоманією, злочинністю, іншимисуспільними хворобами; ці керівникивважають, що сучасні козацькі, січовіосередки покликані пробуджувати енергію,ініціативу народу, залучати його найширшікола до активного громадського життя, культурно-мистецької, політичної, економічної діяльності в інтересахусього народу; глибоко розвиватиморальний, ідейний, естетичний, духовнийпотенціал ідеалів людини-козака, лицаря.Такі ідеали в наші часи мають наснажуватисяякостями державного, політичного ігромадського діяча, відданого інтересамнароду, України-Батьківщини і загалом, виховання на засадах козацької педагогікимає три аспекти, що передбачаютьформування високих моральних якостей, фізичний розвиток та культурологічневиховання дітей і молоді.
У періодморальної кризи, дегероїзації ідеморалізації значної частини нашогосуспільства козацько-лицарські традиції, козацька сімейна, шкільна і соціальнапедагогіка (як невід’ємна складоваукраїнської педагогіки), високо тримаютьстяг вершинних національних ізагальнолюдських цінностей, здобутківелітних прошарків рідного народу, лицарської духовності.
1.Методичні рекомендації педагогічнимколективам закладів освіти України повідродженню історико-культурних тагосподарськихтрадиційУкраїнського козацтва
(Інформаційнийзбірник Міністерства освіти України,1995, №11, червень)
Початокнаціонального виховання в сувереннійУкраїні активізував процес цілеспрямованогоі систематичного виховання підростаючогопокоління на історико-культурних тагосподарських традицій рідного народу.Надаючи великого значення цьому питанню, Президент України Л.Кучма 4 січня 1995року видав Указ «Про відродженняісторико-культурних та господарськихтрадицій українського козацтва», депередбачається цілий комплекс заходів, в яких задіяні міністерства та іншіцентральні органи державної виконавчоївлади України, Уряд Автономної РеспублікиКрим, виконкоми обласних, міських тарайонних Рад народних депутатів.
Для педагогічнихколективів закладів освіти України цейУказ Президента України є настановоюі програмою оновлення змісту виховноїроботи з учнівською та студентськоюмолоддю в процесі викладання основ наукта в позакласній виховній роботі. Коженвикладач, учитель, класний керівник, вихователь, керівник гуртка, клубу чисекції, тренер має внести до своїх планівнавчальної та виховної роботи відповіднізміни та доповнення. Перш за все, цестосується викладачів, вчителів історіїУкраїни, географії України, етнографіїі фольклору, української літератури, музики, образотворчого мистецтва, фізичного виховання, допризовноїпідготовки, а також класних керівників, керівників гуртків і клубівісторико-краєзнавчого спрямування.
Первинністьісторико-культурних та господарськихтрадицій народу, а водночас і українськогокозацтва, їх діалектична єдність іззагальнолюдською культурою є вихіднимпринципом при визначенні змісту освітиі виховної діяльності навчально-виховногозакладу. Заклади освіти України єпровідним фактором прилучення молодідо національної культури і традицій.
Запорозькекозацтво — гордість української нації.Його ідейно-моральний потенціал — цеядро козацької духовності, яке єневичерпною скарбницею громадянськогозагартування підростаючих поколінь.Значна частина сучасної молоді має пронього поверхове і спрощене уявлення.Насправді воно є не тільки військовим, а й соціальним, політичним, педагогічним, культурно-історичним, державним явищем.У своїй діяльності молодіжні козацькіосередки керуються національноюідеологією, філософією, світоглядом таіншими складовими духовності. У ційсправі допоможуть фольклорні джерела,історичні документи, зокрема, козацькілітописи, наукові праці про героїкукозаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Грушевського, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, І.Крип’якевича, О.Апанович, художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепкого, поетів В.Симоненка, Л.Костенко, І.Драча, Д.Павличка та ін.
Фундаментальнийнапрямок роботи — дослідження кожнимюним козаком, гуртами, загонами славноїісторії українського козацтва, від йогозародження до зміцнення в епохуП.Сагайдачного, Б.Хмельницького, ІМазепи. Величезний виховний потенціалмає вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високоговійськового мистецтва гетьманів, кошовихотаманів, керівників повстань — С.Наливайка, І.Сірка, Т.Федоровича,І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка та ін. У кожному регіоніУкраїни, в кожному освітньому закладідоцільно скласти конкретні програмививчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства.
Викладачам, вчителям історії України слід пам’ятати, що відроджуючи козацькі традиції тазвичаї важливо, щоб учні, студентипередусім успішно оволодівали історієюнародовладдя, становлення і розвиткуреспубліканських структур влади, адміністративно-військового ладу, демократичного і гуманістичногоуправління, законодавства, тобтоукраїнської козацької державності.
Викладачамта вчителям допризовної військовоїпідготовки, фізичної культури, тренерам, керівникам туристсько-спортивнихгуртків і секцій необхідно врахувати, що одним із основних напрямів втіленняв життя козацької педагогіки є дослідженняі практичне відродження військово-спортивногомистецтва наших предків. Сучасну молодьзахоплює військова стратегія і тактикакозаків, їхнє озброєння, майстерністьу будівництві фортець, стаціонарних ірухомих (пересувних) військових таборівтощо. Доцільно, щоб вони практичновивчали й опановували козацьківійськово-прикладні види спорту: стрільбуз лука, володіння списом, шаблею, іншимивидами козацької зброї, верхову їзду, різні види боротьби, плавання, подоланняприродних перешкод, кермування човном.При цьому, необхідно максимальнодотримуватись вимог і правил технікибезпеки. Відродження традицій фізичногозагартування козаків забезпечитьзміцнення здоров’я молоді, значноюмірою підірване наслідками Чорнобильськоїаварії на ЧАЕС, екологічною кризою. продолжение
--PAGE_BREAK--
Викладачам, вчителям біології і праці, керівникамгуртків і клубів натуралістичногоспрямування, класним керівникам ібатьківській громадськості на високийтеоретичний і практичний рівень слідпоставити пізнання і відродженнятрадицій козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі, оберегачів і примножувачів рукотворнихскарбів рідного краю, його природнихбагатств. Учні сільських профтехучилищ, середніх і старших класів шкіл, випускникиразом із батьками, родичами, односельчанами, краянами можуть прилучатися до організаціїведення фермерських господарств, оволодіння господарською винахідливістю, кмітливістю, творчою ініціативою, підприємливістю, діловитістю козаків.Необхідно всіляко стимулювати самостійну, чесну трудову діяльність учнів тастудентів у таких господарствах, створення ними госпрозрахунковихтрудових об’єднань, майстерень, асоціацій, організаціюмолодіжно-козацьких господарств різногопрофілю. Не варто забувати, що козакибули чудовими городниками і садівниками, скотарями і пасічниками, займалисярибальством і мисливством, розводилисвійських тварин.
Викладачіі вчителі української мови та літератури, музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хореографії, керівникигуртків та клубів естетичного спрямуваннямають направляти свою діяльність навідродження козацьких мистецькихтрадицій, зокрема, потребують практичноговідродження козацькі мистецькі традиціїкобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, а такожремесел і промислів – бондарства, гончарства, ковальства, лимарства, чинбарства, різб’ярства тощо. З цієюметою доцільно організувати різноманітнімистецько-трудові об’єднання, майстерні, залучати до цієї роботи народнихмайстрів, спеціалістів.
Особливоїуваги заслуговує вивчення і застосуванняна практиці козацьких знань народноїмедицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії, а також пізнаннякозацької ідеології, філософії, світогляду, моралі, етики, характеру, правосвідомості як вищих проявівукраїнського національного духу.
Міністерствоосвіти України рекомендує всімпедагогічним колективам закладів освітиУкраїни спланувати з урахуваннямрегіональних особливостей, традиційосвітніх закладів, роботу на виконанняУказу Президента України від 4.01.1995 року«Про відродження історико-культурнихта господарських традицій українськогокозацтва» та обговорити це питання нанауково-методичних радах, комісіях, засіданнях методичних об’єднаньвчителів, учнівських та батьківськихзборах.
У процесіроботи по відродженню історико-культурнихта господарських традицій українськогокозацтва науково-педагогічним колективамнавчальних закладів, педколективамнеобхідно поєднати досягнення сучасноїпедагогічної науки та традиційукраїнського козацтва.
Заступникміністра В.П.Андрущенко.
Українська козацька педагогіка. Концепція.
(Концепціюрозробила творча група при Міністерствіосвіти України у складі: науковцівЮ.Д.Руденка, М.Г.Стельмаховича, Г.В.Біленької, О.Т.Губка, П.Р.Ігнатенка, В.Г.Кузя, М.І.Кравчука, Є.І.Сявавко, Д.Т.Федоренка, педагогів-практиків, методистів Л.К.Білецької, О.В.Вронської, В.М.Гамажана, В.І.Каюкова, О.В.Ковальчука, Д.М.Погребенник).
Козацтвояк культурно-історичний феномен.
Національнаідея є провідною, об’єднуючоюв історичному бутті кожного народу, нації (етносу). Українська національнаідея проходить через всю педагогічнуспадщину минулих епох. Вона надихалацілі покоління освітніх діячів, педагогівна вірне служіння рідному народу.Дослідження витоків, становлення ірозвитку національної системи виховання, вітчизняної педагогіки є першорядноюпроблемою, від розв’язання якої залежитьвихід незалежної Української державина сучасний рівень світових стандартіву галузі освіти і виховання.
Творчийпідхід до історико-педагогічної спадщининашого народу дозволяє стверджувати, що чільне місце в ній належить могутньомуосвітньо-виховному потенціалу, якийнайдоцільніше назвати українськоюкозацькою педагогікою. Щоб розкрити їїосновні ознаки, необхідно насампередз’ясувати, що таке українське козацтвояк культурно-історичний феномен.
Козацькийрух України був однією з найяскравішихсторінок літопису боротьби народу заполітичну і державну незалежність. Утому, що ми, українці, сьогодні є народом, нацією, провідна роль належала козацтву, яке із століття в століття було єдинимі могутнім форпостом, що пильно стоявна сторожі свободи, гідності і честіУкраїни як незалежної держави. Недармаіноземці часто називали Україну«Козацькою республікою», «країноюкозаків», а українців – «козацькоюнацією».
Вільнолюбнеукраїнське козацтво виникло на славнійЗапорозькій Січі, на легендарномуострові Хортиця, за порогами Дніпра –Славути. У національній свідомостіукраїнців поняття Запорозької Січізливається в єдиний духовний комплекс, подвижництво минулих поколінь. Запорозькекозацтво – гордість української нації, найвищий її зліт у своєму віковічномурозвитку. Його ідейно-моральний потенціал– це ядро козацької духовності, яка єневичерпною скарбницею громадянськогозагартування підростаючих поколінь.
Про українськекозацтво значна частина сучасної молодімає поверхове і спрощене уявлення.Насправді воно було не тільки військовим, а й соціальним, політичним, державним, педагогічним, культурно-історичнимявищем. Багатогранною була діяльністькозаків як звитяжних воїнів, захисниківсплюндрованих прав народу, вільнолюбивихгромадян, політичних і державних діячів, як дбайливих господарів землі, досвідчениххліборобів, творців високого мистецтва, турботливих членів сім’ї, мудрихвихователів дітей. Багато козацькихдіячів стали провідними політичними ідержавними постатями в історії рідногонароду.
Сила, величі могутність козацтва були настількивпливовими, що борючись у ті часи протифеодального закріпачення, гнітуособистості, які приносили із собоюрізні загарбники, кожен українецьпрагнув стати козаком. Весь народпокозачувався, що свідчило про новий, вищий рівень його духовності. І лишеагресивні підступи чужоземців час відчасу гальмували, переривали, руйнувалицей прогресивний історичний процес, який свідчив про соборність українськогонароду, його згуртованість у боротьбіз ворогами.
Епоха козацтвастворила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою, вершиноюукраїнської національної культури. ЇЇосвітньо-виховний, емоційно-естетичнийпотенціал ліг в основу не лише козацької, а й усієї української національноїсистеми виховання. Козацтво було, вкращому розумінні цих понять, аристократієюнаціонального духу, високоморальноюелітою своєї нації. Палкий українськийпатріотизм козаків був могутнім стимуломдо державотворчого, вільного і незалежногожиття.
Творчевідродження культурно-освітніх івиховних козацьких традицій – одна знеобхідних і найважливіших гранейзміцнення незалежності України.
Сутністьі особливість козацької педагогіки.
Багатовіковийвизвольний козацький рух покликав дожиття унікальне явище не лишесхіднослов’янської, а й світовоїкультури – козацьку педагогіку. Вонанайтісніше пов’язана зматеріальною і духовною сферами, творцямияких було українське козацтво.
Козацькапедагогіка – це частина народноїпедагогіки у вершинному її вияві, якаформувала в підростаючих поколінняхукраїнців синівську вірність ріднійземлі, Батьківщині – незалежній Україні.Це народна виховна мудрість, що своєюголовною метою ставила формування всім’ї, школі і громадському життікозака-лицаря, мужнього громадянина зяскраво вираженою українською національноюсвідомістю і самосвідомістю.
Створенакозаками педагогіка ввібрала в себеідейно-моральний, емоційно-естетичний, психолого-педагогічний зміст богатирськоїепохи в житті наших пращурів, періодуславнозвісної Київської Русі.
Зміст,ідейно-моральний і емоційно-естетичнийпотенціал козацької виховної мудростівтілюють у собі національну психологію, характер, світогляд, правосвідомість, мораль та інші компоненти національноїсвідомості, духовності народу.
Провідніідеї козацького руху (свобода інезалежність України, непорушністьправ людини і народу, суверенністьособистості, народовладдя та ін.) булинайважливішими в національній системіосвіти і виховання. Педагогічна мудрістькозаків сприяла зміцненню українськоїсистеми виховання, яка в той час досяглаапогею свого розвитку. Виникали першіукраїнські академії (Острозька – в 1576р., Києво-Могилянська – в 1615 р.), що сталивизначними центрами розвитку вищоїосвіти, науки і культури України, усіхсхіднослов’янських земель. Чималокозацьких лідерів (гетьманів, полковників, сотників, кошових отаманів та ін.) маливищу освіту, вивчали українську народнуі світову філософію, логіку, психологію,історію, риторику, поетику, оволодівалилатинською, грецькою, староєврейською, польською, німецькою та іншими мовами.
Під могутнімзахистом козацьких збройних сил вУкраїні існували різні типи навчальнихзакладів. Поряд з академіями, братськими, дяківськими, церковними, монастирськимишколами, колегіумами, народнимипрофесійними школами мистецтв і ремесел(кобзарства, гончарства, бортництва таін.) працювали й козацькі, січові школина території Січі, земель ВійськаЗапорозького, на Гетьманщини. Основувітчизняної системи виховання складаликозацькі виховні ідеї, які були відомідалеко за межами України.
У цихнавчально-виховних закладах панувавволелюбний дух козацтва. Чільне місцевідводилося ідеям і засобам народноїпедагогіки, українознавства. Всівихованці разом із батьками, педагогамибрали активну участь у впровадженні вжиття народних традицій, звичаїв іобрядів.
Як окремийнапрям розвивалося фольклорне виховання, серцевиною якого були пісні, думи, легенди, перекази, балади, прислів’я, приказки про козаків, їхню героїчнуборотьбу проти чужоземних загарбників– татар, турків, польської шляхти іросійського самодержавства. Великийвиховний вплив на дітей мали різноманітнівиди народного мистецтва (декоративно-вжиткове, музичне, танцювальне, вишивання тощо), що були пройняті вільнолюбним козацькимдухом пізнавально-виховним потенціаломнаціональної символіки. У навчально-виховнихзакладах України того часу, як і сусідньоїБілорусії, зароджувалася і утверджуваласявперше в світі класно-урочна системанавчання, яка за своєю якістю випереджаласистеми навчання багатьох країн.
Українськакозацька система виховання – глибокосамобутнє явище, аналогів якій не булов усьому світі. Вона мала кілька ступенів.Передусім – дошкільне родинне виховання, яке утверджувало високий статусбатьківської і материнської народноїкозацької педагогіки. Вже в цей періодспецифічною була роль батька: вінцілеспрямовано займався загартуваннямсвоїх дітей, формував у них лицарськучесть і гідність, готував їх до подоланняжиттєвих труднощів, до захисту рідноїземлі, вільного життя. продолжение
--PAGE_BREAK--
Другий ступінькозацького виховання найдоцільнішеназвати родинно-шкільним. У козацьких, братських та інших типах шкіл найвищийстатус мали родинні національні духовніі матеріальні цінності, які переросталив загальнонаціональні (заповідіволелюбних батьків і дідів, традиції, звичаї і обряди тощо) і включали в себерелігійно-моральні цінності. Потіммолодь, яка прагнула знань, училася увітчизняних колегіумах і академіях, увідомих університетах Європи, отримувалапідвищену і вищу освіту. Такі молоділюди, освічені і виховані на європейськомурівні, часто очолювали, як правило, національно-визвольний рух, бралиактивну участь у розбудові освіти, наукиі культури України та інших, зокрема, слов’янських держав. У січових ікозацьких школах, школах джур, а такожпо закінченні вищих навчальних закладівюнацтво одержувало систематичне фізичне, психофізичне, моральне, естетичне ітрудове загартування, національно-патріотичнупідготовку, спортивно-військовий вишкіл.
Характерноюособливістю козацького родинноговиховання був його високий рівень, якийзабезпечував ідеї та засоби козацькоїдуховності, народної педагогіки, багатющінаціональні традиції, звичаї та обряди, здобутки християнської моралі. Укозацьких сім’ях панувавкульт Батька і Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу.
Козацькапедагогіка дає самобутнє трактуваннястатусу і ролі насамперед батька внавчанні і вихованні дітей. Батько –це захисник сім’ї, роду, творець історії, державності. У козацькому фольклорі, педагогіці він символізує для дитинивисокий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, непорушний авторитету ставленні до родини, громадськихсправ, потреб народу.
В часинаціонально-визвольних змагань словоі позиція батька – це поклик століть, голос совісті предків, від яких естафетавільного життя передається його синамі онукам. Козацька сімейна педагогікатак виховує дітей, що вони в словах, справах і вчинках батька відчувають ісприймають як святу «золоту ниткуісторії», переривати яку – найтяжчийзлочин, гріх. Численні засоби козацькоїпедагогіки, що відображають історичніфакти і згустки духовності народу, настільки розвивають ідеальну сферуособистості (відчуття, сприймання, уяву,інтуїцію, підсвідомість та інші резервипізнавального апарату людини), що воназавжди відчуває, бачить перед собоюобраз Батька як символ предків, як символсвого життя і совісті. Така специфічнаособливість духовного життя козаківзафіксована в історичних фактах, народніймудрості, художній літературі.
Батькоформував у сина твердість, витривалість, уміння долати будь-які життєві труднощі, незламність, цілеспрямовано загартовувавйого тіло, виховував мужній характер, лицарські якості.
Козацькасім’я відзначаласяглибоким демократизмом, рівноправністючоловіка і жінки, духовними традиціями.Керуючись лицарськими чеснотами, чоловік, як правило, робив поступкидружині в розв’язаннібагатьох сімейно-побутових питань, створював їй психологічний комфорт. Цеблаготворно впливало на вихованнядітей, хлопчиків і дівчаток. Усвідомленняматір’ю необхідності захисту Українивід чужоземних загарбників, виживанняв тяжких, нерідко екстремальних умовах(під час визвольної війни, повстання, проживання в прикордонній смузі та ін.)обумовлювало те, що вона виробляла усвоїх синів мужність, твердість ірішучість, інші вольові якості характеру.Виховуючи на козацькому фольклорі, вонане лише співала відомі пісні про козаків,їхні бойові походи, а й творила нові, якими переливала в душі дітей глибинусвоїх почуттів, мук і страждань, віру інадію на щасливе життя.
Січові школиреалізували право особистості нанавчання, задовольняли як культурні, духовні, так і військово-оборонні потребикозацтва. Тут вихованці оволодіваличитанням, письмом, хоровим співом тамузикою. Їх привчали до національногоспособу життя і поведінки, оборонно-військовоїсправи.
По закінченнісічової школи най здібніші хлопцівступали, як правило, до Києво-Могилянськоїакадемії. Частина випускників працювалацерковнослужителями і вчителями вкозацьких школах. Ще інші залишалися усвоїх куренях, продовжували вдосконалюватибойове мистецтво. З них виростализагартовані й мужні воїни.
Козацькішколи діяли у полкових ті сотеннихмістах і містечках України. Вони мализагальноосвітній характер. Юні козачатаоволодівали знаннями про отчий край, героїчну минувшину, події політичногоі державного життя України. Тутздійснювалися розумове, моральне, естетичне, військово-спортивне та іншівиди виховання. Учні успішно опановувалирізними галузями народних знань –медициною, астрономією, метеорологієюта ін.
Відомийісторик О.М.Апанович твердить, що післякозацької Ради 1736 року і до кінцяіснування Запорозької Січі «в межахВольностей Війська Запорозькогонараховувалося 44 церкви, 13 каплиць, 2скити… у 53 поселеннях та урочищах».Характерно, що при «кожному з цих поселеньіснували козацькі школи». ІсторикІ.Ф.Павловський у праці «Походженняшколи в старій Малоросії і причини їхзнищення» зазначав, що в 1740-1746 роках усеми полках Лівобережної України, дебуло 35 міст і містечок, 998 сіл і слобод, діяло 886 шкіл. Знаменний історичнийфакт: на землях Вольностей ВійськаЗапорозького церкви, школи і шпиталііснували майже в кожному населеномупункті і виникали одночасно з їхнімзаснуванням. Це свідчить про високийосвітній і культурний рівень козацтва.
Фактисвідчать про активну підтримку з бокуУкраїнської держави, її управлінськихструктур, козацької старшини, діяльностікозацьких шкіл, і про їхній високийстатус у тогочасному суспільстві. Так.У ХУІІ столітті Лубенський полковникІ.Кулябка розробив проект розвиткукозацьких шкіл України. Цей проект бувсхвалений гетьманом і рекомендованийіншим полковникам, щоб такому «прикладуслідували і чекали за це підвищення відвищого уряду… похвали і нагород».
Козацькійпедагогіці було притаманне родинно-шкільневиховання як вияв глибокої єдностівпливу на особистість найважливішихсоціально-педагогічних факторів –сім’ї і школи при збереженні пріоритетностіу вихованні батьків, родинного оточення.Це, у свою чергу, сприяло зміцненнюсім’ї, підвищенню відповідальностібатьків перед громадою, державою завиховання своїх дітей і авторитетусеред учнів, представників громадськостіі державних органів.
Козацькоюпедагогікою послуговувалися не лише вродинному вихованні і навчально-виховнихзакладах. Її принципи, ідеї впливали наформування громадської думки, характерувсього народу. В цьому зв’язку можнаговорити про соціальну козацькупедагогіку: формування особистостіздійснювалося під впливом багатьохсоціальних факторів (культурних, економічних, етнографічних, моральних, естетичних тощо). У козацькі часи нашомународові був притаманний високий рівеньморальності, духовності, народних знань, національних традицій і звичаїв. Це даєпідстави стверджувати, що культурність, вихованість і значною мірою освіченістьбули невід’ємнимискладниками національного способужиття. Адже до критеріїв культурностіі моральності, вихованості й освіченостіналежить не лише наявність навчально-виховнихзакладів, а й високий рівень народнихзнань (народної астрономії, медицини, агрономії, метеорології, кулінаріїтощо), народної естетики, мистецтва, моралі. Різноманітні знання, в томучислі й педагогічні, поширювали такожмандрівні дяки – вчителі, філософи, артисти, кобзарі, лірники, майстрикозацьких видів єдиноборств та забав.
Виховніфункції козацької педагогіки реалізувалисяв процесі формування чисельних козацькихоб’єднань – побратимств, братств, товариств, гуртів та інших громад. Такіоб’єднання відображали і захищалипотреби, інтереси, права як окремоїособистості, так і групи людей, усьогонароду. Багатообіцяючими для сучасноїтеорії і практики виховання є пізнання«секретів» формування вірності івідданості, аж до самозабуття ісамопожертви козаків, що браталися міжсобою. Ризикуючи власним життям, козакичасто визволяли своїх рідних, побратимів, друзів із турецько-татарської неволі,ішли один за одного на муки, тортури. Віноземців викликали подив незламнадружба козаків, нехтування ниминебезпекою, готовність здобути волюіншим людям за рахунок власного життя.Пізнання сучасними педагогамипсихологічних, моральних, світогляднихмеханізмів героїчних вчинків козаківдопоможе творчо відроджувати лицарськупедагогіку.
Козацькапедагогіка була найтісніше зв’язаназ гуманістичними традиціями, ідеямисамоврядування і виборності, будівництвасамостійної Української держави. Тількикраїна з великим історичним досвідомрозвитку освіти і виховання, захиступрав і свобод особистості, всього народумогла породити таке незвичайне явище, як Конституція Пилипа Орлика (1710 рік).Вона – унікальний феномен європейськоїі світової політичної, державної іправозахисної думки.
Уцентрі козацької педагогіки – ідеалвільної і незламної в своїх прагненняхдо свободи людини, яка на вітчизнянихтрадиціях громадського, політичногожиття розвиває рідну культуру й економіку, будує незалежну державу. Козацькавиховна мудрість плекає обумовленийконкретно-історичними обставинами типукраїнця, який свято береже традиційніродинні і загальнонаціональні цінності.У багатогранній народній творчостіопоетизовано ідеал козака-хлібороба, власника землі, її дбайливого господаря.У часи чужоземної загрози народ творивідеал козака-воїна, витязя нескореногодуху, честі і звитяги: легендарногокозака Мамая, портрети якого в ті часибули чи не в кожній українській хаті, першого прославленого керівниказапорожців Дмитра Вишневецького (Байду), оспіваного в піснях Морозенка та інших.Беручи з них приклад, юнаки виросталистійкими патріотами, подвижниками.Велике виховне значення має матеріалпро історичні постаті козаків, їхнєжиття і боротьбу за свободу народу, незалежність України, а також про цілікозацькі династії, роди – Дорошенків, Наливайків, Тупталів та ін.
Ідеї і засобикозацької педагогіки найтіснішепов’язані з системами освіти і вихованняєвропейських народів.
Формуванняв молоді козацької духовності.
Козацтвоутверджувало новий, вдосконаленийсуспільний устрій, який поглиблювавім. збагачував традиційний спосіб життяукраїнського народу. Керуючись віковічноюнародною мудрістю, козаки розуміли, щочисті і незамулені національні джерелазнань – це могутня і непоборна сила вборотьбі за права і вольності. Ідея волібула найулюбленішою і найпоширенішоюсеред них. Відстоювання своєї волі, свободи народу потребували знань якнайважливішого засобу вистояти внерівній боротьбі. Г.Боплан такхарактеризував козаків: «Вони кмітливіі проникливі, дотепні й надзвичайнощедрі, не побиваються за великимбагатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя».
Під захистомкозацьких збройних сил виникали численнінаціональні організації, громади таінші осередки, зокрема братства, які впроцесі захисту самобутньогоінтелектуального життя Україниперетворювалися в освітньо-духовніфорпости, центри розвитку науки ікультури.
Бурхливорозвивалася багатогранна народнатворчість. Відкривалися друкарні, якізапочаткували могутню традиціюкнигодрукування рідною мовою. Козацькадоба в розвитку національної системивиховання дала світові блискучу плеядувчених, культурних діячів, педагогів, авторів перших вітчизняних підручників: С.Оріховського, І.Гізеля (Кисіль), Герасимаі Мелетія Смотрицьких, Ф.Прокоповича, Л.Зизанія, С.Яворського, Г.Сковороду таін.
Козацькадуховність розвивалася на основібагатогранних національних традицій, християнської віри, яку козаки шанувалиі використовували її об’єднуючі ймиротворчі засади в інтересахсамостійності, соборності України. Богу їхній свідомості оберігав незалежнуУкраїну, надавав їм духовних сил уборотьбі з численними ворогами. Як івесь український народ, козацтвозбагачувало християнську мораль своїмиглибоко гуманними традиціями, звичаямиі обрядами, що мали високий статусписаних і неписаних законів. Об’єднанінаціонально-визвольними ідеями, високиминародними цілями та ідеалами, вонипостійно зміцнювали козацькі ряди.Козацькі об’єднання вражали багатьохіноземців згуртованістю, здруженістю, одностайною волею до перемоги, бойовоюзвитягою, а в разі необхідності задлясвободи України і життя своїх побратимів- жертовністю. продолжение
--PAGE_BREAK--
Будучинайтиповішими представниками українськогонароду, козаки виробили власну духовність, яка стала гордістю національногоменталітету, його найвищою вершиною.Такими компонентами духовності єкозацька ідеологія, козацька філософія, козацька мораль і етика, козацькийсвітогляд, козацький характер та ін.
Оволодіваючикозацькою духовністю, підростаючіпокоління української молоді заперечувалирабську психологію, втрату людиноюсамостійності й гідності, слабодухість, пасивність, невіру в свої сили, політичнеприслужництво. В духовному житті молодікозацька педагогіка відводила особливуроль лицарській честі і лицарськійзвитязі — своєрідним кодексам якостейвисоко благородної особистості. Коженмолодий козак прагнув розвивати в собіці шляхетні якості, які понині невтрачають значного виховного потенціалу.
Неписанізакони кодексу лицарської честіпередбачали:
— любов добатьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні доБатьківщини — України;
— готовністьзахищати слабших, турбуватися промолодших, зокрема дітей;
— шляхетнеставлення до дівчини, жінки, бабусі;
— непохитнавірність ідеям, принципам народноїморалі, духовності (правдивість ісправедливість, працьовитість іскромність тощо);
— відстоюванняповної свободи і незалежності особистості, народу, держави;
— турбота пророзвиток національних традицій, звичаїві обрядів, бережливе ставлення до рідноїприроди, землі;
— прагненняробити пожертвування на будівництвохрамів, навчально-виховних і культурнихзакладів;
— цілеспрямованийрозвиток власних фізичних і духовнихсил, волі, можливостей свого організму;
— умінняскрізь і всюди поступати благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.
Крім того,із століття в століття козацька педагогікаформувала в молоді й такі героїчніякості, що склали кодекс лицарськоїзвитяги:
— готовністьборотися до загину за волю, віру, честьі славу України;
— нехтуватинебезпекою, коли справа торкаєтьсяжиття друзів, побратимів, Матері-України;
— ненавистьдо ворогів, прагнення звільнити ріднийкрай від чужих зайд-завойовників;
— героїзм, подвижництво у праці і в бою тощо.
Водночаскозаки були глибоко милосердними. Воничуйно ставилися до інших людей, ділилиз ними радість і горе.
Вихованняфізичної і психофізичної культури.
Козацькезагартування тіла і духу своїми коренямисягає часів праукраїнської історії.Цілісна система козацького тіло вихованнявикристалізувалася і досягла найвищогоступеня розвитку саме в запорозькихкозаків.
Свій етногенезкозаки вели від предків, яких представникизарубіжної історіографії називалипо-різному (анти, скіфи, руси та ін.). Якписав історик Прокопій Кесарійськийпро антів, «усі ці люди високі на зрісті надзвичайно сильні». Ведучи свійродовід від пращурів-богатирів, козакипрагнули розвинути в собі богатирськусилу і дух, у чому домагалися вражаючихуспіхів.
Козакита їх предки проявляли міцний фізичнийгарт, високу техніку самооборони в такихризикованих, сповнених відвагою імужністю видах діяльності, як лови. Вонисміливо йшли із списом чи рогатиною наведмедя, ставали на «прю» в лісовихпущах з буй-турами, приборкували дикихконей тощо.
В умовахнезгасаючих воєн, збереження власногоетносу, виживання в надзвичайно складнихжиттєвих обставинах, у змаганнях ізстихійними силами природи гартувалисядух і тіло козаків. Суворий час вимагаві суворої, нерідко залізної дисциплінив процесі бойової підготовки молоді, формування в неї готовності захищатирідну землю. Відтак складалася спеціальнасистема фізичного і психофізичногозагартування підлітків та юнаків, щопоступово набирали рельєфних і чіткихформ.
Ще в епохуКиївської Русі дітей з семи років навчалистрільбі з лука, володіння списом іарканом, їзді верхи, а з 12 років –справжнім «військовим хитрощам», тобтомистецтву бою.
Традиціїфізичного та психофізичного загартуванняпідростаючих поколінь продовжувалисяв козацьку епоху. Загартовуючи себе іготуючи свій організм до складнихвипробувань долі, козаки влітку спалипроти зоряного неба, уявою і думкоюширяли в невідомі світи, прагнулипроникнути в таємниці Космосу. Вонигрунтовно знали народну медицину, їїрецепти, які забезпечували міцнездоров’я, повноціннедовголіття. Г.Боплан писав: «маючи міцнездоров’я, козаки майжене знають хвороб».
Відомо, що всічових і козацьких школах перехід зодного класу в інший, від букваря дочасослова, потім – до псалтиря і т. д.супроводжувався народними дитячимизабавами, іграми, різноманітнимифізичними вправами. Дослідник С.Сірополкопише, що в цих школах хлопчиків учили«Богу добре молитися, на коні реп’яхомсидіти, шаблею рубати і відбиватися, зрушниці гострозоро стріляти й списомдобре колотися». Важливе місце відводилосятакож формуванню в учнів умінь плавати, веслувати, керувати човном, переховуватисявід ворога під водою (за допомогоюочеретини) та ін. Все це підносило духучнів, наснажувало їх оптимізмом, віроюу свої сили, можливості.
Які бувале козацтво, молодь на святанародного календаря, у процесі народнихігор змагалися на силу, спритність іпрудкість, винахідливість, точністьпопадання в ціль тощо. Традиційнимибули змагання на конях (скачки, перегонита ін.). Козаки любили своїх витривалихі прудконогих коней, це закріплено утеплих зверненнях до своїх чотириногихдрузів («брате мій», «товаришу мій»), уприслів’ях («козак безконя – не козак» тощо).
Козацькамолодь систематично розвивала своїприродні задатки, вдосконалювала тілой душу в іграх, танках, хороводах, різнихвидах змагань і боротьби. Підлітки іюнаки охоче брали приклад з дорослих, які відчували психологічний комфортзавдяки тому, що однаковою міроютурбувалися про свій інтелектуальний, моральний, духовний і фізичний розвиток.Це створювало в них настрій внутрішньогозадоволення, хорошого самопочуття, сприяло єдності слова і діла, думки івчинку, гармонії душі й тіла.
Існувалаціла система відбору і вишколу молодихлюдей для козацької служби. Досвідченікозаки, козацька старшина уважно іприскіпливо, з відповідальністюперевіряли загартованість і витривалістьновобранців на спеку й холод, дощ і сніг, брак одягу, їжі тощо. Для тих, хто хотівбути козаком, ставилися вимоги – бутисильною, вольовою, вільною і мужньоюлюдиною, володіти українською мовою, присягнути на вірність Україні, сповідатихристиянську віру. Є наукові відомості, що новобранців-козаків піддавали певнимвипробуванням.
Козакистворили спеціальні фізичні і психофізичнівправи, що становили цілу систему, спрямовану на самопізнання і саморозвиток, своє тілесне, психофізичне і моральневдосконалення.
Всебічнофізично розвинені, козаки блискучеволоділи в бою не лише різними видамизброї (рушницею, мушкетом, шаблею, списом, арканом та ін.), а й своїм тілом. Так, вінницький полковник Іван Богун заслуженовважався кращим фехтувальником Європи: він по-лицарськи бився двома шаблями вруках, перемагаючи в боях одразу кількохнападників.
У багатьохкраїнах Європи й Азії славилося високемистецтво козаків вести наступальні йоборонні бої, створювати неприступнідля ворога табори, споруди з дерева іземлі, каміння, рити шанці та ін. Козакимистецьки володіли всіма видами зброї, вогнепальної і холодної. Іноземцісвідчили, що під час тренувань із стрільбикозаки «кулею гасять свічку». На територіїХортиці, Запорозьких Січей (їх було 8), у козацьких таборах та інших місцяхпостійно діяли справжні козацькі школипо навчанню молодих бійців, селян зметою захистити себе, рідну землю відчужоземних загарбників.
Великепізнавальне й виховне значення, зокремадля сучасної молоді, має опанування неюмистецтвом єдиноборств, яких було кількасистем. Найвідоміша лягла в основукозацького танцю гопак. У запальному іпристрасному, завихреному і відчайдушномуіз складними фізичними, навіть карколомнимиприйомами в гопаку і сьогодні помітнапершооснова – бойовитість духу, вірау власні сили, порив до життя, напруженнясвоїх духовних і фізичних сил, наступальність і оборонний характердій та торжество перемоги. Психофізичнийта історико-етнографічний «розріз», аналіз гопака переконує в тому, що всізбережені на сьогодні його елементи –складні акробатичні вправи, багатоударів ногами і руками – були складовимисамозахисту наших предків у боротьбіз ворогами.
У сучасномувигляді гопак втілює в собі численніспецифічні прийоми, наприклад, «повзунці»,«голубці», «тинки», «пістоль», «розніжка»,«шулик» тощо, реалізація яких вимагаєгнучкості всіх частин тіла, блискавичноїреакції.
Цілі поколіннянашого народу оволоділи й іншою системоюкозацької боротьби – гой док. Вона булапризначена в основному для розвідників– пластунів. За цією системою боєць«приклеювався» до суперника», повторюваввсі його рухи, а в разі помилки (черезрозгубленість, необачність, страх, відчай тощо) нападав на нього, брав уполон чи знешкоджував. Цікаво, що арсеналприйомів цього виду єдиноборств дозволявкозакові битися вночі з кількома своїмипротивниками.
Ще дуже маломи знаємо про козацьку систему боротьби«спас». Вона мала не атакуючий, а сутооборонний характер. Для неї характернефілігранне, скрупульозне відпрацюванняблокування дій супротивника.
Козакиборолися також навкулачки, «на ременях»,«навхрест», «на палицях» тощо. Оволодіннятехнікою цих видів боротьби і моральнимипринципами під час тренувань і змаганьбуло злито в одне ціле, що забезпечувалокомплексний вплив на особистість.
Значнийвиховний, пізнавальний потенціал мавцілий пласт культури наших предків, який дістав назву козацьке характерництво.Боротьба характерників із ворогомвважалася вершиною козацьких бойовихмистецтв (вона ще відома під назвою«володар ночі»). У народній пам’ятіцей вид боротьби овіяний нев’янучоюславою, ореолом легендарності. Деякікозаки настільки розвивали свої внутрішнісили, можливості, досягали незвичайнихуспіхів у розвитку своїх здібностей, що багато сучасників були переконанів тому, що в них «вселялися» якісьнадприродні сили. Таку свою силу йенергію козаки застосували в разіпотреби у боротьбі з ворогами. Вониволоділи уміннями, які в наш часдемонструють, наприклад, екстрасенси.Були чаклуни, які, знайшовши певніприйоми розвитку своєї ідеальної сферивпливу на психіку ворога, «задаровували»,«заворожували» його, вивідували в ньоговійськові таємниці тощо. продолжение
--PAGE_BREAK--
Характерникивміли залякати ворога, навіювали йомуінформацію про свою силу і непереможність, про те, що їх не бере ні куля, ні шабля, ні вогонь, ні вода. Вороги нерідко вірили, що козаки могли брати голими рукамирозпечені ядра, обминати кулі тощо. Такікозаки могли проникати непоміченими уворожій табір, наробити там лиха іживісінькими та неушкодженими повернутисядо своїх.
Появиласьтакож інформація про те, що козакиспеціальними вправами досягалинеймовірного ефекту, коли «тіло грає»(в такому разі больові удари супротивникане відчувалися). Такі козаки миттєвоконцентрували внутрішню енергію в тучастину свого тіла, куди спрямовувавсяудар нападника. Подібні явища притаманніі східним системам боротьби, наприклад, мистецтву тібетських ченців катеда і«школи залізної сорочки» в кунг-фу такарате. Ці дивовижні факти визнає сучаснанаука, хоч переконливе їхнє поясненняі обгрунтування належить майбутньому.
Постійнозаймаючись самовдосконаленням, козаки, зокрема, оволодівали специфічнимидихальними вправами, доводячи, подібнодо йогів, справді невичерпні можливостілюдського організму. АкадемікД.І.Яворницький писав, що серед козаківбули справжні велети тілом і духом і що«серед інших богатирів жив Васюринськийкозарлюга», який «тільки дихне, як відтого подиху людина падала з ніг, а колируйнували Січ, то там був такий силач, що одним подихом міг убити людину». Такеявище дослідники підтверджують укитайських циган, японських кіко, секретсили яких у «роботі з внутрішньоюенергією через дихальні вправи».
Підкреслимо, що всі види козацької боротьби у процесітренувань, оволодіння майстерністюєдиноборств ґрунтувалися на правилахі принципах народної моралі, етики.Порушення їх вважалося неприпустимимі мало тяжкі наслідки для тих, хтонехтував козацькими законами життя,їхніми традиціями і звичаями.
Тілесне іпсихофізичне загартування козаків булоскладовою частиною комплексної іцілісної системи ідейно-морального, емоційно-естетичного і військово-спортивноговиховання. Чимало компонентів цієїсистеми на сьогодні забуто, невідомо.Вчених народознавчих і людинознавчихнаук, практиків-ентузіастів чекаєважливе завдання – за кодом, закладениму відомих нам козацьких комплексахвправ, тренувань, змагань, видах боротьби, відтворити всю козацьку гімнастику, динаміку форм, структуру рухів, а такожінші невідомі сьогодні компонентицілісної системи вдосконалення ісамовдосконалення.
Високаефективність дії козацької педагогіки, втілення нею найвищих досягненьнаціональної педагогічної спадщинизабезпечує глибоку і всебічну етнізаціюпідростаючого покоління. Пізнавально-виховнийпотенціал козацької педагогіки сприяєстворенню таких соціальних ситуацій, умов, які найбільше відповідають сутностігенофонду української нації.
Шляхивпровадження козацької педагогіки.
Сьогодні вбагатьох регіонах України почалосяактивне відродження козацьких виховнихтрадицій. Знаменно, що водночас із цим, у 1991 році, з’явилася ідея створеннявсеукраїнських дитячих і юнацькихорганізацій, які б розгортали своюдіяльність на багатогранних козацькихтрадиціях. Вони (гурти, загони та іншіоб’єднання) вже діють у ряді шкіл, і цевідрадне явище розгортається вшир івглиб. У своїй діяльності молодіжнікозацькі осередки керуються національноюідеологією, філософією, світоглядом таіншими складовими духовності.
Одним знайперших кроків у справі реалізаціїідей і засобів козацької педагогікимає бути поширення знань серед учнівпро козацький національно-визвольнийрух, про заслуги козаків у боротьбі зчужоземними загарбниками. У цій справідопоможуть фольклорні джерела, історичнідокументи, зокрема козацькі літописи, наукові праці про героїку козаччиниМ.Костомарова, В.Антоновича, М.Грушевського, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка,І.Огієнка, І.Крип’якевича, О.Апанович, художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепкого, поетів В.Симоненка, Л.Костенко,І.Драча, Д.Павличка та ін.
Фундаментальнийнапрямок роботи – дослідження кожнимюним козаком, гуртами, загонами славноїІстрії українського козацтва – відйого зародження до зміцнення в епохуП.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.Величезний виховний потенціал маєвивчення героїчного життя, подвижницькоїдіяльності, високого військовогомистецтва гетьманів, кошових отаманів, керівників повстань – С.Наливайка,І.Сірка, Т.Федорович, І.Богун, М.Кривоноса,І.Мазепи, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка та ін. У кожному регіоніУкраїни, в кожній школі доцільно скластисвої конкретні програми вивченнякозацького визвольного руху, козацькогокраєзнавства.
Як свідчитьперший досвід, учні залюбки вивчаютьісторію Запорозької Січі. Значнийінтерес викликають відомості про те, що в межах сучасних запорізької, Дніпропетровської і Херсонської областейбуло вісім Січей, що відносяться доХУІ-ХУІІ ст. На сьогодні збереглисямісця розташування Запорозької, Кам’янської і Олешківської Січей, аінші п’ять (Базавлуцька, Микитинська, Покровська, Томаківська і Чортомлицька)опинилися в роки тоталітаризму на дніКаховського моря.
Відроджуючикозацькі традиції і звичаї, важливо, щоб учні передусім успішно оволодівалиісторією народовладдя, становлення ірозвитку республіканських структурвлади, адміністративно-військовоголаду, на диво демократичного ігуманістичного управління, законодавства, тобто української козацької державності.
У процесітакої роботи в підлітків і юнаківформується національна свідомість ісамосвідомість, вони оволодіваютьпоняттями українознавства, народознавства, людинознавства, козакознавства, козацькими науками і мистецтвом, характерництвом, козацькою психологієютощо. Зміст цих понять, що відображаєзабуті материки національної духовності, сприяє тому, що в кожного учня глибшаєдуша, ширшає виднокіл, відступає даліобрій незвіданого, підвищуєтьсяморально-етичний рівень, формуєтьсяпалкий патріотизм, світогляд громадянинанезалежної України.
Один ізголовних напрямів втілення в життякозацької педагогіки – дослідження іпрактичне відродження військово-спортивногомистецтва наших предків. Сучасних учнівзахоплює військова стратегія і тактикакозаків. Їхнє озброєння, майстерністьу будівництві фортець, стаціонарних ірухомих (пересувних) військових таборівтощо. Доцільно, щоб вони практичновивчали й опановували козацькимивійськово-патріотичними видами спорту: верховою їздою, стрільбою з лука, володінням списом, шаблею та іншимивидами козацької зброї, плаванням, подоланням природних перешкод, кермуваннямчовном, різними видами боротьби. Прицьому, звичайно, необхідно максимальнодотримуватися вимог і норм безпеки.Відродження традицій фізичногозагартування козаків забезпечитьзміцнення здоров’я дітей, значною міроюпідірване трагічними наслідкамичорнобильської катастрофи, екологічноюкризою.
Нависокий теоретичний і практичний рівеньтреба поставити пізнання і відродженнятрадицій козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі, зберігачів і примножувачів рукотворнихскарбів рідного краю, його природнихбагатств. Учні середніх і старших класів, випускники шкіл разом із батьками, родичами, односельцями, краянами можутьприлучатися до організації і веденняфермерських господарств. Оволодіннягосподарською винахідливістю, кмітливістю, творчою ініціативою, підприємливістю, діловитістю козаків. Необхідно всілякостимулювати самостійну, чесну трудовудіяльність учнів у таких господарствах, створення ними госпрозрахунковихтрудових об’єднань, майстерень, кооперативів, асоціацій, організаціювзірцевих молодіжно-козацьких господарстврізного профілю. Не варто забувати, щокозаки були чудовими городниками ісадівниками, скотарями і пасічниками, займалися рибальством і мисливством, розводили породистих свійських тварин– овець, коней.
Потребуютьпрактичного відродження козацькімистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепноговлучного слова, різьбярства, іконопису, а також ремесел і промислів — бондарства, гончарства, ковальства, лимарства, чинбарства, стельмахування тощо. З цієюметою доцільно організовувати різноманітнімистецько-трудові об’єднання, майстерні, залучати на допомогу учням народнихмайстрів, спеціалістів. При цьомуважливо, щоб кожен юний козак сам мігвиготовити екіпіровку — козацький одяг, прапор, хоругви, іншу символіку тавідзнаки (булаву, пернач, сувенірнішаблі).
На особливуувагу заслуговують вивчення і застосуванняна практиці козацьких знань — народноїмедицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії, а також пізнанняними сутності й особливостей козацькоїідеології, філософії, світогляду, моралі, етики, характеру, правосвідомості яквищих виявів українського національногодуху.
Козацькапедагогіка передбачає проведенняіндивідуальної, групової і масовоїкультурно-просвітньої роботи, спрямованоїна те, щоб кожен учень — член козацькогоосередку систематично займавсясамопізнанням і саморегулюванням, розвивав свої здібності й можливостіна радість і користь собі, людям, Україні.
Порядіз відродженням таких організацій, як«Пласт», «Сокіл», «Січ» народжуються іміцніють дитячі та юнацькі об’єднаннясуто козацького характеру, зокрема«Джура». Педагоги-ентузіасти створилияк зразки — орієнтири програму і статутцієї організації. В них викладені основнінапрями і форми діяльності, організаційнізасади, права й обов’язкиїї членів. Ті, хто прагне відродитидитячий рух на козацьких традиціях, можуть взяти ці матеріали за основусвоєї діяльності.
Уже в рядішкіл (київські №№ 127, 191 імені П.Г.Тичини,227, Кіровоградська №21 та ін.) набутопершого досвіду роботи в цьому напрямі.Тут проводяться посвята учнів у козачата, фестивалі козацької пісні і танцю, змагання з козацьких видів спорту, ігриі забави, створюються підліткові таюнацькі гурти, загони, товариства.
Так, у згаданій127-й школі діє ґрунтовна програма«Народознавство», що передбачає такожвпровадження в навчально-виховнийпроцес школи та родини ідей і засобівкозацької педагогіки. У школі оформленийкабінет народної педагогіки, матеріалиякого відображають зміст, структуру іспрямованість козацьких виховнихтрадицій і звичаїв. Із 1990 року в школівикладається інтегрований курс«Запорозьке козацтво», введений зарахунок годин шкільного компоненту.
Улюбленимосередком учнів став шкільний музейКиєво-Могилянської академії. На йогобазі вивчається факультативний курс«Києво-Могилянська академія». Учнідізнаються, що волелюбна козацькадуховність визначала ідейно-моральнуспрямованість багатогранної діяльностіцього першого прославленого вузу натериторії східних слов’ян. Працюютьтакож «Кобзарська школа» таетнографічно-фольклорний ансамбль«Мальви».
Учні21-ї школи м. Кіровограда об’єдналися втовариство, яке називається Старобалашівськоюпаланкою. У класах діють гурти, братстваюних козаків. Вони систематично вивчаютьбагатогранне життя та діяльність лицарівдуху. Тут уперше в Україні народивсяритуал посвяти учнів у козачата. Цейритуал в емоційному ключі проводитьсяв залі козацької слави. Юнікозаки-дев’ятикласники ознайомлюютьсяз курсом української етнопедагогіки, а випускники одинадцятого класу вивчаютькозацьку педагогіку. Традиційними сталивечори козацьких забав, веселі старти, зустрічі з козаками місцевої Бугогардівськоїпаланки та ін. Школа стала місцемпроведення першого на Кіровоградщинізльоту пошукових загонів, які включилисяв експедицію «Козацькими шляхами».
Частішаютьміжнародні зустрічі юних козаків ічленів дорослих козацьких організацій.Так, у березні 1992 року в Краснодарівідбувся міжнародний фестиваль козацькоїдуми і пісні на якому були представникикиївського клубу «Родина» разом ізпрезидентом клубу В.Хитруком. Крімгосподарів і киян, у фестивалі взялиучасть творчі колективи з Волгограда, Новосибірська, інших міст, а минулогороку туди приїжджав хор хлопчиків ізВологди. Виявилося, що всі вони ведутьсвій родовід із Запорозької Січі. продолжение
--PAGE_BREAK--
У багатьохкраїнах світу існують козацькі організаціїдля дорослих і дітей, які прагнутьналагодити тісні творчі контакти заналогічними об’єднаннями материковоїУкраїни. Так, на початку 1992 року доГенеральної Канцелярії УкраїнськогоКозацтва надійшов лист із Канади:«Українське Вільне Козацтво в діаспоріна чолі з кошовим Отаманом ГенеральнимЗначковим Валентином Різником, почуваємосячастиною складу козацтва в Україні. Миє ці Українські Вільні Козаки, які чеснонесли, несуть і будуть нести ПрапорУкраїнського Козацтва з 1917 року. Нашимзавданням є налагодити контакти зкозацтвом в Україні, обмінятися думками, спільно продовжувати працю, початунашими предками, і донести славнийкозацький Прапор до ЗолотоверхогоКиєва». Дружні зв’язки з козацькимимолодіжними організаціями Українивстановлюють товариство «Козак Байда»(Канада), інші об’єднання з багатьохкраїн.
Отже, потребареалізації козацької педагогіки, організація дієздатних молодіжнихкозацьких об’єднань, виховання стійкихі мужніх захисників незалежної Українивикликана як внутрішніми, так і зовнішнімиобставинами. Тому виникає потребастворити науково-методичний центр, якийби розробляв навчальні плани, програми, методичні рекомендації з проблемреалізації козацької педагогіки як науроках, так і в поза навчальний час, координував би зв’язки з козацькимиоб’єднаннями інших країн.
Творчопродовжуючи в сучасних умовах козацькітрадиції і звичаї, молодь Українивиростатиме фізично здоровою, моральночистою і духовно багатою, відданоюнаціональним інтересам і загальнолюдськимцінностям.
3. Положеннядитячо-юнацької військово-спортивноїпатріотичної гри «Сокіл» («Джура»)Українського козацтва.
Розробивполковник УК П.Бровко. ЗатвердженоНаказом Міністра освіти і науки Українивід 25.12.2003 року №855.
Активнозалучати товариства Українськогокозацтва до військово-патріотичної, пошуково-краєзнавчої, спортивно-масової, оборонно-масової та культурно-просвітницькоїроботи серед школярів, до питаньпідготовки молоді як захисниківБатьківщини. (п.2.1. Наказу).
Передмова.
Українці –єдина у світі козацька нація. Козацтвоє дисциплінованою організацієюукраїнського народу, споконвічноюформою його самоорганізації і самозахистув лихоліття на засадах стародавньогоЗвичаю-Волі як відкристалізованогоетнічного розуму.
Післязруйнування Запорозької Січі в 1775 році, не дивлячись на тривалий процесрозкозачення і денаціоналізаціїукраїнців Московською імперією, живийланцюг спадковості Українського козацтваніколи не переривався: 1775-1828 рр. –Задунайська Січ; 1783-1868 рр. Українськікозацькі війська і формування у складіімперського війська; 1783-1917 рр. – в Українізберігався козацький стан; 1904-1914 рр.січовий рух в Галичині. Створення Легіонуукраїнських січових стрільців; 1917-1922рр. – бурхливий підйом відновленнякозацтва, його боротьба за відновленнясамостійної і соборної України; 1918-1933рр. – існування в Україні УкраїнськогоВільного Козацтва, а до 1990 року –збереження духовності і традиційУкраїнського козацтва у ментальностіі моралі національно-патріотичноїверстви етнічних українців на Батьківщиніі в українській діаспорі.
СучаснеУкраїнське козацтво відновилося вУкраїні в 1990 році і має своєю метоюісторичну місію – шляхом боротьби занезалежність і соборність України.Відновленням у етнічній пам’ятіукраїнців глибоких національно-патріотичнихпереконань, традицій і безмежної любовідо своєї Батьківщини – втілити в життяукраїнського народу і спонукати навічність Українську Національну Ідею.
Виховуватив людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного краю, любов до своєїУкраїни варто починати з ранньогодитинства.
Вільною«Козацькою республікою» називалиіноземці нашу Батьківщину – ненькуУкраїну, з глибокою повагою відзивалисьпро її відчайдушних захисників –запорозьких козаків. Хто вони? Якимибули, чим захоплювались, звідки черпалисили для своєї нескореної вдачі? На цій цілий ряд питань має відповістиорієнтовна об’єднана програма длядіяльності молодших школярів – козачат(дітей віком 6-10 років), школярів середньоговіку – джур козацьких (вік 10-15 років) тастаршокласників – молодих козаків(віком 15-18 років).
Запорозькекозацтво – гордість української націїі програма має виховати в дітях саме цюгордість за своїх предків, синівськувірність, навчити їх бути сильними, дужими, готовими віддати своє життя, якщо вирішується доля рідної Вітчизни, як це робили славні козаки – запорожці.
Упроцесі тривалого історичного розвиткупередовою силою і формою духовногооб’єднання суспільствав Україні було козацтво. Епоха козацтвастворила глибоку багатогранну духовність, що стала вершиною української національноїкультури.
Укозацькі часи нашому народові булипритаманні високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті ізвитяги, знання і бездоганне дотриманнянаціональних традицій і звичаїв. Укозацькій державі не було такогоганебного явища, як бездомні діти. Дітьмиопікувалося все суспільство. Ці якостіпотрібні українському народові ісьогодні – в період відновлення своєїдержавності і особливо завтра, в процесірозбудови і зміцнення могутності нашоїБатьківщини, в процесі практичних дійщодо відновлення і збагачення СлавиУкраїни.
Отже, сьогодні в школярів необхідно виховуватиглибокі почуття патріотизму танаціональної гідності, якостей захисникаБатьківщини, високий рівень загальноїкультури та народних знань (народноїастрономії, медицини, агрономії, метеорології), народної естетики, моралі, мистецтв.
Виконаннюцих завдань і повинне сприяти Положенняпро дитячо-юнацьку, військово-спортивнупатріотичну гру «Джура», яка за напрямками, формою і змістом розрахована на шкільнумолодь, а також на допризовну і призовнумолодь за місцем проживання за умовумілого, грамотного, ініціативного іактивного керівництва дорослих козаків– патріотів, старших товаришів, зокремапедагогів – організаторів дитячихколективів, вчителів історії, українськоїмови та літератури, професійнихвійськових, вчителів фізичної культурита тренерів спорту, керівників вокальнихта танцювальних колективів, якізабезпечать позитивний результатзаходів навчально-виховного процесу.
ПропозиціїПоложення щодо напрямків і змістувиховання молоді реалізуються шляхоморганізації цілеспрямованого системногонапрямку в навчально-виховному процесів учнівських класах, в загонах, гуртках, секціях та ланках за інтересами, впроцесі військово-спортивної патріотичноїкозацької гри «Джура» в позаурочнийчас в навчальних та позашкільних закладахосвіти, за місцем проживання, під частабірного збору допризовної та призовноїмолоді.
Відповіднадіяльність має охопити майже всі сфериучнівського життя, при цьому требазважити на ту особливість, що козакамина Січі були лише чоловіки, отже длядівчаток відповідного віку, там депрограмні питання за змістом не можутьбути однаковими, варто паралельностворити свій гурт, де було б передбаченопідготовку їх до майбутнього подружньогожиття. Жінка в минулому – вірна супутницякозака, вона – берегиня свого роду, отчого дому, але при цьому в кожну важкугодину й жінка – воїн, яка може відстоятисвою землю від ворога, тобто заступитисвого чоловіка-козака, якщо це необхідно.Жінка-мати виховувала у своїх дітей (ів першу чергу у хлопців) мужність, сміливість, твердість і рішучість, іншівольові, необхідні захиснику Батьківщинириси козацького характеру.
Всі ціконцептуальні і програмні питаннявиховання молоді відображені в Положенні, яке має два розділи: перший – напрямкиі зміст національно-духовного івійськово-патріотичного виховання ідругий – організація і зміствійськово-спортивної, патріотичної гри«Джура».
За змістомПоложення потребує від керівного складугри певних духовних і фізичних зусильщодо організації цікавої і ефективноїгри, але це не повинно бути стримуючимфактором в навчально-виховному процесі.Сьогодні щось із-за своєї складностіне буде повністю виконано, не будедосягнуто… Нічого… Але завтра, з часомпоставлена мета буде досягнута.
Дорогу долаєтой, хто йде. «Щоб дійти до мети, требаперш за все йти".
Наша мета –шляхом свідомого опанування геройським, лицарським, гуманним і демократичнимславного минулого наших предків –Українського козацтва, його традицій, культури, науки, військового мистецтвата господарювання – духовно і моральнопіднятися до рівня українськоїнаціональної ідеї і забезпечити їїжиттєдайність на вічність.
ПЕРШИЙРОЗДІЛ
Напрямкита зміст національно-духовного тавійськово-патріотичного виховання впроцесі гри «Джура» Українськогокозацтва.
Програмадля всіх учасників гри.
І. «Мійрідий край». Вивчення історії рідногокраю.
Знайомствоз рідним селом, містом, екскурсії поселу, місту, де мешкаєш, вивчення історіївиникнення села, міста, його першихроків існування; пошукова робота шляхомзустрічей з людьми похилого віку своєїмісцевості, їхні розповіді про минулемісцевості, де ти живеш; по можливості– збирання старовинних речей побуту, вишивок, костюмів різних регіонівУкраїни, писанок тощо.
Вивченняісторії району, області, знайомство знайяскравішими сторінками їхньогорозвитку, звернути особливу увагу на висвітленнятак званих «білих плям історії»(доля Українив складі Московської імперії, боротьбаза національну незалежність українцівв XVIIст., колективізація, голодомори, фізичнийі духовний терори Московської імперіїпроти українськогонароду, участь земляків у Другій світовійвійні, національно-визвольні змаганняв післявоєнний період).
Видатніземляки рідного краю (політичні тавійськові діячі, письменники, інженери,педагоги, підприємці та інші), їх місце та роль урозвитку рідного краю, всієї України, внесок у світову науку, культуру, мистецтво, економіку. продолжение
--PAGE_BREAK--
Матеріалиісторії рідного краю. Батьківщинирозмішуються в шкільному музеї «Козацькоїслави».
ІІ.«Гей ви, хлопці, славні запорожці».Вивчення історії Запорозького козацтва.
Вивченняісторії, місць розташування запорозькихСічей, побуту козаків. Добре вивчити,зрозумітиі усвідомити саме поняття «козак»та чітко засвоїти його морально-психологічнусуть. Зрозуміти роль та значеннякозацького побратимства. Знайомство івивченнякодексів лицарської звитяги та лицарськоїчесті. Ознайомлення з першоджереламиівивченняісторичної літератури про запорозькихкозаків; про їхні визвольні походи тапереможнібитви за незалежність України і волюУкраїнського народу, про гетьманівУкраїниі їхню роль в обороні незалежності ідержавотворенні України; збиранняприслів'їв таприказок про козаків; зустрічі зстарожилами району, що пам’ятаютьнародні думи, звичаї, прикмети, пов'язані з життям козацтва, збираннястаровинних легенд своєї місцевості.Вивченняісторії місцевих товариств (осередків)Українського козацтва.
ІІІ.Духовні цінності запорозьких козаків.
Піднесенняна належно високий рівень культу БатькаІ Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу.Слід наголосити, що вУкраїні діти завжди зверталися добатьків тільки на Ви.
Шляхомбесіди, зустрічей з батьками виховуватиу дітей поняті я, що Батько — захисниксім'ї, роду, творець історії, державності. Використовуючикозацький фольклор, де батько для дитини- високий і незаперечний взірецьстійкості, мужності і відваги, виховуватив дітей на конкретнихприкладах поняття рівноправності всім'ї чоловіка і жінки, прищеплюватилюбов іповагу до матері, як берегині роду свого.Обов'язково вивчити свій родовід, чимуславленийрід, його таланти, звичаї. Можливепроведення родинних свят: «З бабусиноїскрині»,«Роде наш красний» та ін. Значенняхристиянської віри для козаків. Богоберігає незалежну Україну, надає їйдуховних сил у боротьбі з ворогами.Ознайомити дітей з найпоширенішимимолитвами козаків. Покрова ПресвятоїБогородиці — найвизначніше святозапорозьких козаків. 14жовтня — День Українського козацтва.
Розвиватидуховність на основі національних святі участі в них дітей — козачат, джуркозацьких і молодих козаків.
ІУ.«Козацькому роду нема переводу».Відродженнявійськово-спортивного мистецтваУкраїнськогокозацтва.
Упроцесі бесід, розповідей, екскурсівдо музеїв та походів виховувати в дітейкращі риси козаків: вірність і відданість аж до саможертовностіВітчизні, Матері, Народу; незламноїдружби, нехтування небезпекою; відстоюваннясвоєї волі, свободи народу.
Наоснові конкретних прикладів з життякозаків спонукати дітей до прагненнярозвивати всобі багатирську силу і дух, міцнийфізичний гарт. Проводити загартовуванняорганізму плаванням(і під водою з очеретиною), обмиваннямхолодною водою, влітку спання простонеба; вивчення народної медицини та можливістьзастосовування її на практиці (лікуваннянароднимиметодами кашлю, нежиті, кровотеч, неглибоких ран. укусів змій тощо).
Вивченняі практичне відновлення народних ігор, забав та єдиноборств, де мірялися силою, опановувати мистецтвом верхової їздита єдиноборств. «Гопак», як один ізнайпоширенішихнаціональних видів єдиноборства, покликаний піднести бойовитість духу,віру всвої сили, порив до життя, зокрема, прийоми «повзунці», «голубці»,«тинки», «пістоль»,«розніжка», «шулика», ізабезпечити фізичний розвиток ізагарбування тіла.
Знайомствоі вивчення основних форм боротьбикозаків «гойдак» (розвідникипластуни), «спас»(оборонний характер), «аркан», навкулачки, на ременях, на палицях.Проведення в ігровійформі ранків «Котилася торба», дезнайомити учнів з найкращими народнимиіграми. Організувати і регулярнопроводити огляди якості військово-спортивноговишколу козаків в осередках, на першість населених пунктів, районівтощо.
V.«Козацькимистежками».Туристичнакраєзнавча робота.
Вивченняприроди рідного краю. Проведення піших, кінних та на технічних засобах походівпо навколишній місцевості з метоюознайомлення з цікавими, пов'язаними зісторієюзапорозького (Українського) козацтва, місцями. Готувати себе переборюватитруднощі, оволодівати туристичною майстерністю.Проводити походи по місцях, пов'язанихз козацькою славою свого району, області.України. Складати щоденники, вестинотатки, можливолітописи на основі зустрічей з цікавимилюдьми. Провести походи в природу: „Докозацькогокулешу“, де бажані козацькі забави, змагання з традиційних видів фізичноїкультури, а також пісні, танці, козацьке вогнище.
Відновлюватитрадиційно український напрямокгосподарювання і фізичного самовдосконалення- конярство і кінний спорт, верхова їздаякого у далекому минулому започатковананашими предками. Відновлювати і розвиватикінні туристичні маршрути в кожномурегіоні України.
УІ.Від козацьких забав до олімпійськихвершин.
Постійноі цілеспрямовано працювати надвдосконаленням свого фізичного розвитку, обов'язково бути членом двох секційфізичної культури та спорту (одна з них- технічного спрямування), оволодіти всім обсягом програмних вимогз фізичного виховання козачат, джуркозацьких і молодих козаків як ЗахисниківБатьківщини.
Злегкої атлетики:навчатисяметати на відстань і в ціль м'яч, гранату, спис, диск; стрілятиз лука, вогнепальної та пневматичноїзброї, стрибати в довжину, виконуватинормативи: підтягування на перекладині та віджиманняна паралельних брусах; бігу на 100, 1000 м, кросу па 3000 м. маршу-кидку на 5000 м.човникового бігу 10 х 10 м, комплексноїсиловоївправи.
Згімнастики уміти виконувати вправи:
— на турніку(поперечині, окремо і в комбінаціях): підйом перевертанням: підйом силою; підйом зачепом; підйом розгином: оборотназадторкаючись; мах дугою; зіскокдугою; зіскок на масі назад;
— на паралельнихбрусах (окремо і в комбінаціях): згинанняі розгинання рук в упорі статично і врозмахуванні; підйом розгином; стійкана плечах; зіскок з кінців ноги нарізно; зіскок боком та на масі вперед зіскоквправо (вліво) з поворотом наліво(направо)кругом;
-стрибкичерез гімнастичного козла та коня вширину і в довжину;
-лазитипо вертикальній жердині (голоблі) івірьовці за допомогою і без допомогиніг.Умітиїздити (»триматись реп'яхом") верхина копі, плавати, ходити на лижах, керуватимотоциклом і автомобілем.
Атакож інші вправи із сучасних олімпійськихнидів фізичної культури та спорту, щосприяють вихованню укозацької молоді сміливості, спритності, кмітливості, сили, силової та швидкісноївитривалості.
Нормативиз легкої атлетики прикладної фізичноїпідготовки за Програмою допризовноїпідготовки
№
п.п.
Засоби легкої атлетики
(види випробувань)
Нормативи, бали
Примітки
10 клас
11 клас
12 балів
9 балів
6
балів
12 балів
9 балів
6
балів
1
Підтягування (разів)
11
9
6
12
10
7
2
Біг 100 м (секунд)
13.8
14,6
15,5
13.6
14.4
15,2
3
Біг 1000 м (хв.с)
3,30
3,40
4,0
ЗЛО
3,20
3,35
4
Крос 3000 м (хв. с)
12.20
13,0
13.45
12,0 1
12.25
13,30
5
Метання гранати 600 г, м
35
30
20
40
35
30
6
Марш-кидок 5000 м, хв.
36
38
40
33
35
37
7
Човникови біг100х100м с.
29
ЗО
32
28
29
31
8
Комплексна силова вправа, за 1 хв. Разів
42
38
34
44
40
36
продолжение
--PAGE_BREAK--
Козацькавійськово-спортивна патріотична гра«Джура» передбачає щотижневівійськово-патріотичні заходи, військово-спортивні тренування, заняттяза змістом Програми допризовноїпідготовки молоді; змагання, естафети, конкурси, вікторини, олімпіади, операції, десанти, походи до місць славногоминулого і сьогодення Українськогонароду.
Допризовнапідготовка молоді змістом і обсягомнавчання повинна забезпечити достатньовисокий рівень військового вишколуЗахисників Батьківщини, враховуючи те, що значна їх кількість не зможе пройтикурс кадрової служби в Збройних СилахУкраїни і в умовах певної ситуаціїзбройного конфлікту візьме зброю істане до лав Захисників Батьківщини зтим рівнем військової підготовки, якийвона здобуде в навчальному закладізагальної або професійно-технічноїосвіти.
Метоюзаходів цього розділу для кожного козакає:
Зрозділу Збройні Сили України: ПоглибленнязнаньісторіїУкраїни та її Війська, героїчного минулоюУкраїнською народу, його боротьби засвободу і незалежність своєї Батьківщиниславних перемог Запорожців над військамиОттоманської імперії, польськоїшляхти, Московського царства та інших.Продовжній ознайомлення п складом, структурою і призначенням Збройних СилУкраїни на сучасному етапі. Виховуватив собі глибокі національні почуттяпатріотизму, любові до Батьківщини тадо її Збройних Сил, готовності добездоганного виконання військовогообов'язку, дисциплінованості і особистоївідповідальності за захист своєїБатьківщини, України.
Зтактичної підготовки: Поглибитизнанняосновбойових дій стрілецького відділеннята обов'язків солдата в бою: закріпнійпрактичні навички щодо виконання дійсолдатав наступальному бою, в обороні та врозвідці: продовжити ознайомлення зприйомамиборотьби з танками і веденням вогню ізстрілецької зброї по літакам і вертольотампротивника. Виховуватив собі мужність, відчуття побратимствата колективізму, готовність до взаємодопомоги, виконанняпоставленого бойового завдання.
Звогневої підготовки: Поглибитизнаннябойовихвластивостей та матеріальної частинистрілецької зброї та ручних гранат; закріпити практичні навички в діях щодовиконання прийомів і правил стрільбизі стрілецької зброї та метанні ручнихгранат. Виховувати всобі впевненість в бойових якостяхвітчизняної зброї і усвідомленнянеобхідності майстерноговолодіння нею.
Ізстатутів Збройних Сил України: Поглибитизнаннявимогвійськової дисципліни, правил військової ввічливості. обов'язківсолдата, днювального та вартового; закріпити навички при звертанні достарших (начальників), в діях при виконаннірозпоряджень та віддаванні військовоїчесті; продовжити ознайомлення ззагальними обов’язками військовослужбовців, задачами внутрішньої та вартової служби;виховувати в собі любовдо Збройних Сил України, готовність добездоганного виконання наказів командиріві начальників, високу дисциплінованістьі справність.
Ізстройової підготовки: Поглибитизнанняелементівстрою, обов’язків та порядку дійсолдата перед шикуванням та в строю; закріпити практичні навички виконаннякоманд в строю і окремихстройових прийомів без зброї; продовжитиознайомлення з порядком виконаннястройових прийомів зі зброєю; виховуватив собі організованість, дисциплінованість, підтягнутість, охайність, відчуттяколективізму, побратимства і взаємодопомоги.
Звоєнної топографії:Закріпиш знання тапрактичні навички орієнтування тавизначення свого місцязнаходження в різних умовах пори року.доби, погоди і на незнайоміймісцевості; виховуватив собі ініціативність, кмітливість, витриманість і самовладання, готовністьдо самостійних дій.
Зцивільної оборони :Поглибити знанняфакторів ураженняаварій, катастроф, стихійного лиха, зброї масового знищеннялюдей, способів га засобів захистувід них; закріпити практичні навичкищодо використання засобів колективногота індивідуального захисту, приладіврадіаційної, хімічної розвідки ідозиметричного контролю, виготовленняпростих засобів захисту органів дихання. проведення часткової санітарноїобробки людей; виховуватив собі високі морально-психологічніякості, впевненість в ефективностізаходів цивільної оборони, надійностізасобів захисту від зброї масовогоураження, високу організованість,дисциплінованість, готовність виконувати обов'язки іцивільної оборони в складних умовахобстановки.
Змедично-санітарної підготовки: Поглибитизнання основорганізації медичної служби цивільноїоборони І її основних завдань, обов’язківсанітарних дружин, змісту першоїдолікарської допомоги у вогнищахмасового ураження і правил виконанняпроцедурпо догляду за хворими: закріпити практичнінавички щодо надання першої долікарськоїдопомоги при травмах, опіках, нещаснихвипадках, ураженнях отруйними речовинамиі радіаційних опроміненнях, при заходахпрофілактики інфекційних захворюваньі догляду за хворими; виховувати« собіпатріотизм, гуманне відношення дохворих, прагнення оволодіти медичними знаннями, свідомо виконувати свій благороднийобов'язокпо паданню допомоги ураженим і хворим.
Зфізичної підготовки: Домагатисявідмінного (12-бального) рівня фізичноїпідготовкив обсязівимог програми фізичного виховання внавчально-виховному закладі та розділуVIцієї програми; впевнено виконуватиприйоми подолання комбінованихвійськово-спортивнихсмут перешкод, туристичних естафет, перешкод під час марш-кидків, тактичних ігор на місцевості і туристичнихпоходів, бути фізично готовим довійськовоїслужби, до захисту Батьківщини; обов'язковобрати участь у роботі гуртківвійськово-прикладнихвидів фізичної культури і спорту;виховуватив собі мужність, силу волі, витривалість, спритність, моторність, морально-психологічнустійкість,здібністьі готовність витримувати великі фізичнінавантаження.
Звійськово-прикладної, технічноїпідготовки:Оволодітинавичкамипоодному із технічнихі військово-прикладних видів спорту(автомобільний, мотоциклетний, планерний, парашутний, модельний, водомоторний ірадіоспорт. воєнно-прикладні багатобор’ята інші;.- виховуватив собі любов до знань, техніки і праці, сміливість, відвагу, фізичну витривалість.
VIII.«Славакозацька не вмре, не загине…». Відродженнянародних мистецьких традицій.
Збиратистаровинні легенди своєї місцевості, вивчати історію виникнення обрядів ісвяткожної пори року: колядки, щедрівки, зажинки, обжинки, свято першої борознита інші.
Знайомитисяз історією і вивчати козацькі таукраїнські народні пісні, збиратипісенніматеріали своєї місцевості.
Братиучасть в народних святах: Андрія, Миколи.Різдвяні свята, Великдень. Ой на ІванаКупала, Калиновий цвіт та інші.
Організуватидитячі фольклорні вертепи, драматичнігуртки, колективи по вивченнюі виконанню юнацької пісні та тип цю.української народної пісні та танцю.Відновитивечорниціта виступи козацьких музичних та хоровихколективів в неділю та святковідні в місцях масового відпочинку жителівнаселених пунктів.
Програмадля дівчаток.
І.«Хата моя, біла хата».
Мати- берегиня роду свого. Зустрічі — бесідизі своїми бабусями, сусідами, дедізнаватисяпро роль жінки у сім’ї; збиранняфольклорних матеріалів про сімейнісвята та відновленняцих старовинних чудових обрядів: сватання, весілля, підготовка, якапередувалацим традиційним українським обрядам; родини, христини тощо. Збирання матеріалівстаровини, побутових, (окрема вишивки, гаптування, костюмів та ін., по можливостістворити кімнату-музей Матері. Формуванняу свідомості дівчаток цінності цноти, незайманості і неприпустимості ранніх, дошлюбних сексуальних контактів. продолжение
--PAGE_BREAK--
II.«Ріднамати моя, ти ночей не доспала…»Піснімоєї мами.
Знайомствоі розучування колискових пісень.Підготувати І провести ранок (вечір)«Піснямоя колискова», «Бабусині казки»: зустрічі з місцевими цікавими жінкамирайону, міста, села; збирання з їхрозповідей цікавих матеріалів-оповідей.каюк, легенд; «Нічого кращогоне мас, як тая мати молодая...» — збірматеріалів, вечори, ранки тощо. Вивченняукраїнськихнародних пісень, що співають у рідномуселі, районі, складання невеличкихзбірок«Пісні мого краю».
III.«Ой улузі червона калина…»
Знайомстводівчаток з найпоширенішими в Україніз давніх-давен рослинами — символамиУкраїни: калиною, вербою. тополею, мальвами, соняшниками. Відтворення вприроді українського озеленення: вдома, біля школи, в парку, на вулиці, поможливості насадження алей над водоюз оберег нашої духовної спадщини.Підготовка і проведення ранків(вечорів) «Тут земля мила, де матиродила».
IV."І натим рушничкові..." Навчанняжіночої майстерності.
Мояперша вчителька; перейняти ту майстерність, якою володіють мама, бабуся інавчити подруг вишивати, гаптувати, плести. Шляхом гурткової роботи навчатидівчатокдекоративно-ужитковій майстерності, аранжуванню, українській кулінарії,музичномута танцювальному мистецтву. Створитиклуби дівчаток ''Господарочка", де заспеціальними програмами передбачатиможливість навчання дівчаток жіночоїмайстерності.Залучати до роботи з дівчатками народнихумільців, майстрів лозоплетіння, розпису, писанки тощо. Народна кулінарія, збирання традиційних рецептів народноїкулінарії та приготування окремихзабутих страв, випічки хліба тощо.
V.«Доглибин народної медицини».
Знайомитидівчаток з таємницями народної медицини, створити ділянки лікарських рослинв саду, в парку, біля школи, своєї оселі, збирати і здавати лікарські рослини,збиратилегенди, качки про лікарські рослинита їх цілющі якості. Навчити за допомогоюлікарськихтрав, що ростуть в місцевості де проживаютьдіти, лікувати захворювання, вмітинадавати допомогу, по необхідності задопомогою лікарських трав. Проводитизустрічіч місцевими фітотерапевтами (в народі- знахарками). Збирати рецепти народноїмедицини, по можливості створити рукописну книгурецептів: «Бабуся радить''.
ДРУГИЙРОЗДІЛ
Організаціята зміст військово-спортивноїпатріотичної гри „Джура“ Українськогокозацтва
І.Загальні положення.
1.1.Дитячо-юнацькавійськово-спортивна патріотична гра»Джура" Українського козацтває базовою і основною позакласною формоюоборонно-масової спортивно-оздоровчоїроботи, початкової військової та фізичноїпідготовки, ідейно-політичного,морально-психологічногота національно-духовного вихованняучнівської молоді в позаурочнийчас, а також допризовної та призовноїмолоді за місцем проживання.
1.2.Дитячо-юнацькавійськово-спортивна патріотична гра«Джура»(далі – гра «Джура»)Українського козацтва є добровільним, незалежним, позапартійним угрупованняммолоді, яке створюється для об'єднаннядітей, підлітків та юнаків з метою їхвиховання на традиціяхі звичаях Українського козацтва.
1.3.Організаційною основою гри «Джура»с первинні осередки, які створюються внавчально-виховних закладах та за місцемпроживання і в своїй діяльності підкерівництвом відповіднихштабів гри об'єднуються в місцеві(сільські, селищні, міські), територіальні(районні сільські і районні міст) такрайові (обласні і міські з районнимподілом) товариства, акрайові — у Всеукраїнське товариствонаціонально-духовного відродження тавійськово-спортивної патріотичної ігри«Джура” Українського козацтва.
ІІ.Мета та основні завдання гри.
2.1.Метою гри „Джура“ є:
— виховання у юнаків та дівчат глибокихі твердих національно-патріотичнихпереконань, підготовкамолоді до творчої праці, до військовоїслужби та захисту своєї БатьківщиниУкраїни шляхом залучення молоді дооборонно-масової та військово-спортивноїпатріотичної роботи;
— формування і вихованняу молоді високих морально-психологічнихта морально-бойовихякостей; мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості, наполегливості,дисциплінованості іініціативності па теренах відновленихнаціональних козацьких педагогічнихтрадицій;
— виховання духовно та фізично розвиненогоюного покоління суверенної України наісторичносформованих засадах козацького світоглядута здорового способу життя, у дусівідданості Батьківщині та її народу наоснові відродження національних ізагальнолюдських духовних і моральнихцінностей.
2.2.Передумовиорганізації козацької три „Джура“:
— наявність кваліфікованого, ініціативноговихователя, що заявить про своє бажаннязгуртуватидопризовну і призовну молодь та дітейі вести з ними виховну роботу завизначеноюметою за місцем проживання;
— ініціативна та цілеспрямована навійськово-патріотичне вихованняучнівської молодінатрадиціях Українського козацтва роботавикладацько-вчительського колективунавчально-виховнихзакладів;
— ініціативна та цілеспрямована навійськово-патріотичне вихованнякозацької молоді іпідготовкуїї до військової служби та захистуБатьківщини діяльність старшинипервиннихосередків та районних товариствУкраїнського козацтва у співпраці змісцевимиструктурами державної виконавчої влади.
2.3.Завданнямигри „Джура“ є:
— виховання у дітей та юнацтва активноїгромадянської позиції, національноїгідності і самосвідомості, любові до своєї Батьківщини України, готовності захищати свій ріднийкрай;
— опануваннякозацької культурної спадщини, гри накозацьких музичних інструментах,козацькоготанцю, козацьких пісень і дум, вивченнякозацького живопису, розпису й опорядженнякозацьких церков і житла, звичаїв іритуалів, традицій, свят:
— оволодінняхудожніми промислами, козацькимиспособами життя і господарювання наземлі (в полі, огороді, саду), на пасіці, традиційними видами тваринництва тощо;
— перейманнякозацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів фізичноїкультури, спорту та військових умінь, зокрема різних видів єдиноборства, верхової їзди та кінною спорту, бойовоготанцю „Гопак “ та інших національнихвійськово-спортивнихтрадицій з метою гартування козацькогодуху й тіла:
— осяганнясекретів козацької кухні, здоровогоспособу життя, козацької медицини,знахарства; продолжение
--PAGE_BREAK--
— зміцнення та розвиток дружби між дітьмита юнацтвом різних регіонів України.
2.4.Для виконання своїх завдань гра «Джура»створює осередки, де:
— навчає і гартує своїх членів під часзанять у навчально-виховних закладахосвіти, за місцем проживання, у літніхкозацьких таборах і на зльотах;
— щорічно проводить огляд(шляхом проведення змагань) якостівишколу Захисників Батьківщини, козацького військово-патріотичноговиховання, вишколу козачат, джур козацькихі молодих козаків (за окремим положенням);
— проводить козацькі походи, краєзнавчі, фольклорно-етнографічні експедиціїтощо;
— організовує і береучасть у екологічних акціях та акціяхмилосердя, культурно-просвітницькихзаходах;
— співпрацює з дитячимий молодіжними організаціями України йзакордону, з «Пластом»,«Соколом», «Січчю», «СУМом»та ін.
2.5.Огляд якості вишколу ЗахисниківБатьківщини, військово-патріотичноговиховання козачат, джур козацьких, молодих і дійсних козаків у навчально-виховнихзакладах, за місцемпроживання, в районах, областях і надержавному рівні організується іпроводиться відповіднорайонними, обласними і Всеукраїнським(Головним) штабами Військово-спортивноїпатріотичної козацької гри «Джура»та змагань «Козацьке завзяття».У змаганнях «Козацьке завзяття»беруть участь дійсні козаки (хлопцістарше 18 років і козакивійськового запасу) згідно з окремимиПрограмою і Положенням, що розробляютьсяГенеральною канцелярією Українськогокозацтва.
ІІІ.Участь в дитячо-юнацькій козацькій грі«Джура»
3.1.Учасником військово-спортивноїпатріотичної гри «Джура» Українськогокозацтва може стати кожен хлопчик чидівчинка віком від 6 до 18 років(зважившина те, що дівчатка і хлопчики будутьвиховуватися за окремими програмами), які люблять Україну, хочуть добре знатиії історію та культуру, давне минуле, які поділяють ідеали Українськогокозацтва і вимоги цього Положення.
3.2.Особистарші 18 років можуть зберегти своєправо на участь у грі за бажанням. Вониодержують звання «Козака наставника»і беруть участь у виховній роботі змолоддю.
3.3.Прийомдо складу учасників гри «Джура»здійснює первинний осередок (клас, загін) на загальному зібранні (Раді) зазгодою батьків (для учнів) та післяпроходження відповідногокурсу козацької підготовки: знайомствоз заповідями, правами та обов’язками, деякі знання зісторії козаків, іменаїх героїв тощо.
3.4.Припиненнячленства вгрі «Джура»відбувається добровільно або за ухвалоюРади куреня (класу, загону) як стягненняза несумісні з цим Положенням дії.
3.5.Учасникигри «Джура» поділяються на козачат(молодших школярів) віком6-10 років, джуркозацьких (школярів середніх класів)віком 10-15 років, молодих козаків(школярівстарших класів) віком 15-18років та дійсних козаків – хлопцівпонад 18років за місцем проживання.
3.6.За козацькою традицією кожен козакпрагне і може мати побратима з однолітків.Посвячення в побратими відбуваєтьсяза відповідним ритуалом і скріплюєтьсякозацькою незламною клятвою.
ІУ.Права і обов’язкиучасників гри «Джура»
4.1.Учасник гри «Джура» мас право:
— вирішального голосу при розглядібудь-яких питань гри «Джура»; обиратиі бути обраним до козацької старшинивсіх рівнів гри;
— брати участь в усіх заходах, що стосуєтьсягри;
— виносити на розгляд козацької громадибудь-які питання гри «Джура»;
— критикувати дії будь-якої особи й органукозацького товариства гри;
— апелювати ( зверталися з заявами, оскарженнями) до вищого органу гри;
— одержувати вичерпну інформацію продіяльність свого осередку та йогоокремих осіб, вимагати звіту і в разіпотреби дострокового переобраннястаршини:
— бути відзначеним за взірцеве виконанняобов'язків, успіхи в навчанні та праці.
4.2.Учасник гри «Джура» зобов’язаний:
— бути патріотом своєі Батьківщини, готувати себе до захисту вільної, соборної ідемократичноїУкраїни;
— вважати військову службу святимобов'язкомі справоючесті українського козака;
— визнаватице Положення і дотримуватися його вимог;
— брати активну участь у роботі свогокозацького осередку;
— зразковонавчатися, пройти певний курс підготовкиз питань козацької науки;
— невтомно працювати над всебічнимвдосконаленням себе як людини і козака;
— постійно бути зібраним і ініціативним, швидко і точно виконувати наказикозацькоїстаршини, мати охайний зовнішній вигляд, сувородотримуватися дисципліни іправопорядку;
— свято дотримуватися кодексу лицарськоїчесті;
— бути принциповим і вимогливим до себета інших з питань збереженнянавколишньогоприродного середовища, брати активнуучасть в заходах щодо йогозбереження.
4.3.Молоді козаки допризовного віку згідноз чинним законодавством в установленомупорядку стають па військовий облік увійськовому комісаріаті, а потім яккозакипризиваються або за контрактом ідутьна військову службу до підрозділівЗбройнихСил, Прикордонних військ. Цивільноїоборони. Внутрішніх військ та Іншихсилових структур України.
V.Кодекслицарської честі козака
Любисвою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаїсвого народу.
Майсвою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших, турбуватисяпро молодших, зокрема дітей.
Виховуйшляхетне ставлення до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх честь ігідність.
Слухайнакази отамана, поважай старших тапоради наставників. продолжение
--PAGE_BREAK--
Будьвірним українській національній ідеї, принципам української національноїморалі ідуховності.
Відстоюйповну свободу і незалежність особистості, народу, держави.
Кріписвій характер і волю, будь терплячим ідисциплінованим.
Будьхоробрим і відважним, мужнім і невтомним.
Понадусе цінуй козацьку честь.
Будьлицарем до супротивника, зневажайжорстоких і лихих.
Будьревним охоронцем рідної природи.
Бережитрадиції Українського козацтва, охороняйпам’яткиісторії і культури свого народу.
Кодекслицарської честі для козачат
Шануйі маму і тата, завжди працюй завзято.Люби рідну країну, що зветься Україна.Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай.Будь сильним, справедливим, скромним іправдивим і рідну Батьківщину завждизахищай.
Кодекслицарської звитяги для козачат
Заволю, за віру, зачестьУкраїни я буду невтомно стоять до загину.Нехай небезпека чатує навколо, та друзівсвоїх я не зраджу ніколи. А недруги нашінехай пам’ятають- у чеснім бою козаки не втікають. Чигоре навколо, чи радість буяє, козакдобрим людям завжди помагає.
VI.Організаційнаструктура дитячо-юнацької гри«Джура»
6.1.Основою організаційної структуридитячо-юнацької козацької гри «Джура»є загін(чота, взвод) — первинний козацький осередокза місцем навчання чи за місцем проживанняабо за інтересами.
6.2.Основною низовою організаційною одиницеюкозачат, джур козацьких та молодихкозаків є рій,щоскладається з 10-15 учасників гри і ділитьсяна заставипо 3-5осіб укожній.
Роїоб'єднуються в загін ( шкільний клас), загони козацької молоді одного віку(школярі-однокласники)входять до складу сотні, а сотні — докуреня козацької організації навчальногозакладу.
6.3.На чолі кожної структурної козацькоїодиниці стоїть виборна козацька старшина:у заставі- отаман застави (заставний); у рої — отаман рою (ройовий); у загоні (чоті)чотові: отаман, писар, обозний, осавул, хорунжий, скарбник — шафар; у сотні — сотенні:отаман, писар, осавул, хорунжий; у курені — курінні: отаман, писар, обозний, осавул,хорунжий, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач.
Отаман(чотар, сотенний, курінний) здійснює загальнекерівництво товариством дитячо-юнацькоїкозацької гри «Джура».
Писарведеканцелярію і разом з отаманом здійснюєзаходи статутної діяльності товариства.Це — заступник отамана, розпорядник, адміністратор і координатор діяльностікозацькоготовариства, гри «Джура».
Обознийвідаєгосподарством та природозахисноюдіяльністю козацького товариства, гри «Джура».
Скарбниквідаєфінансами козацького товариства, гри«Джура».
Осавулстежитьза дотриманням зразкової поведінкиджурами козацькими та молодимикозаками, організованим виконаннямзаходів військово-патріотичноговихованнята вишколу козачат, джур козацьких імолодих козаків з питань традиційнихкозацькихумінь та єдиноборств.
Хорунжий— головнийпрапороносець, відає козацькими стягамий хоругвами, крімтого відповідає за організацію заходівфізичного виховання козачат, джуркозацьких імолодих козаків.
Бунчужнийзавідуєкозацькими клейнодами — бунчуками, пірначами тощо. Відповідаєза організацію заходів культурно-мистецькоїдіяльності та виховної роботи козацькоготовариства гри «Джура».
Суддяочолюєсуд козацької честі. Цей суд розбираєсуперечні питання, проступки джуркозацьких і молодих козаків, неправильнідії загонів та окремих представниківюнацькоїкозацької старшини, включаючи і отаманів.Суд честі незалежний ні від кого ікерується лише принципами лицарськогокодексу козаків та Положенням.
Довбушзавідує військовими литаврами, барабаном, сурмою, якими скликає товариствона Ради, збори. Довбушу підпорядкованийСурмач, який за наказом отаманаподає сигнали управління.
Товмач— перекладач, знає іноземні мови.
Шафардля походівзаготовляє, провіант, туристичне таінше спорядження і дбає про їх збереженнята використання. Він-ключник, економ, домоправитель.
6.4.Козацькастаршина обирається терміном на одинрік на звітно-виборних (Великих)Радах, в першій половині січня, як цебуло у запорозьких козаків (14 січня) вперіод Козацької Республіки, і здійснюєкерівництво товариством у період міжрадами. Радас найвищим органом козацькогосамоврядування і скликається: курінна– на початкукожної навчальної чверті: сотенні ізагонові — не рідше, як один раз на місяць.Куріннастаршина розробляє і узгоджує зкерівництвом навчально-виховногозакладу Регламент і Типовий план-графікдіяльності куреня на рік.
6.5.Військово-спортивнапатріотична гра «ДЖУРА»' Українськогокозацтва працює під батьківською опікоюдорослих козаків. Серед них с особи, якіспеціально займаються виховною роботоюсеред джур козацьких та козачат. Вониназиваються козаками – наставниками,їх призначає місцеве або районнетовариство Українського козацтва, абоїх запрошують до праці самі джурикозацькі та молоді козаки.
6.6.Козаки — наставники і почесні козакивходять до складу старшини Куреня якрадники, беруть участь у всіх видах йогороботи, але мають лише дорадчий голосі не голосують. Вони мають право первинноговето, накладати попередньо заборону нарішення Ради. Але якщо через деякий часРада повторно ухвалить те ж саме рішення, воно набуває чинності.
6.7.Дитячо-юнацька козацька гра «Джура»має свою традиційну символіку: прапор, хоругву, бунчук, козацькі відзнаки таформу одягу встановленого зразка. Формаодягу членів організації мас бутиповсякденною і святковою. Повсякденноюможе бути одяг для занять або похіднаформа одягу військово-спортивного крою; святковою, парадною — історично-традиційна: кольорові чоботи, шаровари, пояс, вишитасорочка, жупан (свитка), шапка зі шликом. продолжение
--PAGE_BREAK--
6.8.Юнікозаки носять такі відзнаки:
на правому рукаві (10 см від верху) нашивається прапор України розміром 8x5 см;
на лівому рукаві ( 10 см від верху) нашивається крайова (обласна) емблема молодого козака (форма і зміст визначаються в області) і нижче від неї на 3 см — відзнака козацької старшини:
-ройової- жовта смужка 8x1см;
-загонової- дві жовті смужки 8 х 1 см;
-сотенної- три жовті смужки 8 х 1 см;
-курінної- одна жовта смужка 8 х 2 см і одна -8x1см.
Накомірці носять 8-кутні зірочки діаметром7-10 мм: козачата — одну: джури козацькі- дві, молоді козаки — три.
Формазвертання козаків між собою «Друже»(або «Подруго» у дівчат) і прибавляютьім’я.
VII.Вимогидо козачат, джур козацьких і молодихкозаків
7.1.Вимоги до козачат, джур козацьких імолодих козаків — це той обсяг знань, умінь і навичок, яким вони повинніоволодіти протягом часу перебування вданій якості.7.2.Вимогидо козачат:Козачатаце будь-які хлопчик чи дівчинка, якідосягли 6 — річноговіку, люблять родину, шанують старшихі хочуть багато дізнатися про історіюрідного краю, неньки України, бажаютьрости дужими, сміливими, вправними, мріютьпро щасливудолю свого народу, прагнуть зробитивільною та квітучою рідну Україну, адля цього:
— повинні добре навчатися;
— знати символіку своєї держави — прапорта герб України, вміти шанувати їх;
— знати гімн України та розуміти, чомуназивають себе українцями;
— знати, хто такі українські козаки, дежили, чим займалися, що таке дитячо-юнацькекозацькетовариство, членом якого вони є;
— знати, що таке козацький добрий вчинок;
— знати кодекси лицарської честі талицарської звитяги;
— знати побут козаків, в чому саме можутьі повинні наслідувати козаків діти;
— знати кілька козацьких пісень, елементгопака:
— знати, які сторінки з життя козаківпов'язані з місцевістю, де проживаютьдіти;
— знати імена найвидатніших козаків і щоз ними пов’язанов житті родини, населеногопункту, регіону;
— знати гасло козаків, звичай, обіцянку, пісню, привітання, хоругву, знак;
— старатися бути корисним для козацькоготовариства, допомагати батькам, старшим,кволим ізнедоленим;
— дбати про загартування, чистоту іздоров'я свого тіла, виховувати здоровийдух;
— знати дату свого народження, своїхбатьків, близьких родичів, свій родовід;
— вміти розповідати про Україну, проважливі історичні події на Україні таїї славніімена;
7.3.Вимогидо джур козацьких:
Джури- друга, наступна лапка дитячої козацькоївійськово-спортивної патріотичної гри«Джура», а тому й вимоги до них більшглибокі, а завдання — серйозніші:
— відмінно й добре навчатися, поглиблюватиі розширювати обсяг знань, здобутих напершій віковійступені учасників козацької гри «Джура»;
— знати і вміти детально розповідати проукраїнський прапор та герб, знати івмітивиконувати(співати ) гімн України, гордитися тим, що ти українець і вміти довести,що козак — цегордість нації, свято берегти званняукраїнського козака;
— якомога більше здобувати знань з історіїЗапорозьких козаків, вміти зосередитисяірозібратися, якими найкращими рисами козаків повиненоволодіти джура козацький,вміти самостійнопідготуватися до походу, організуватидо нього товаришів;
— оволодіти спортивною майстерністюкозаків, виховувати в собі волю, загартовуватиорганізм, готувати себе до серйозних випробовувань;
— за рівнем 9 балів оволодіти вимогамиумов розділу УІ «Від козацьких забавдоолімпійськихвершин» Програми.
7.4.Вимоги до молодих козаків:
Молодікозаки — це дорослі хлопці, старшокласникиі ті, що вже закінчили навчальнийзаклад середньої освіти. Це — уже бувалі, вправні люди. Вони багато знають, багатовміють. Для молодих козаків захист своєїрідної України — це найголовніший змістїхнього життя, для чого:
— вони добре знають історію ЗапорозькоїСічі та життя і побут козацтва в ній; знають історію, побут, культуру і традиції Українськогокозацтва;
— добре не тільки знають, але й виконуютьвимоги /закони/ лицарської честі талицарськоїзвитяги:
— вміло орієнтуються в життєвій обстановці, володіють життєвою ситуацією, готовістативірними захисниками інтересів українськогонароду;
— вони на 12 балів оволоділи вимогамирозділу УІ «Від козацьких забав — доолімпійськихвершин» та розділу УІІ «Відміннимнавчанням, підготовкою до захистуБатьківщинипродовжимо подвиг батьків» і склалиКозацьку Присягу на вірність Україні.
VIII.Козацькомуроду нема переводу
Маршмолодих козаків.
Сл.Л.Завішаної Муз.З.Науменка продолжение
--PAGE_BREAK--
Мивсі пам'ятаєм якого ми роду, козацькихдалеких часів. За працю, свободу, защастя народу тобі, Україно, наш спів.
Приспів:Як квітиу гаю барвисті та пишні,ми всі — українська сім'я. Мибудем творити, учитись, босвітить нам вільна зоря.
Бопрадіди наші свободу любили, вели умайбутнє синів, і нам, їх нащадкам, вонизаповіли, Вкраїнулюбити, як дім.
Приспів.
Хайсонце нам сяє ясне в високості, іземлю плекає святу. «Козацькомуроду нема переводу», я в серці туклятву ношу.
Приспів.
Молитви
І.Боже великий
БожеВеликий, Творче всесвіту, нанашу рідну землю поглянь, ми були вірніТвому завіту, вислухай нині нашихблагань:люду кайданах, край у руїні.Навіть молитисяворог не дасть.БожеВеликий, дай Українісилу і славу, волю і власть.
2.Боже, вислухай благання
Боже, вислухай благання, нищить недоля нашкрай. Вєдності сила народу, Боже, нам єдністьподай.Боже, здійми з нас кайдани, недай загинути в ярмі.Волю зішлиУкраїні,щастяі долю їй дай.
IX.Організація гри «Джура»
9.1.Щорічнона початку навчального року на Радізагону /класу/ вирішується питання проперехід школярів до наступного, вищогоза віком ступеня дитячо-юнацькоїкозацької гри «Джура»: козачат — до джур козацьких; джур козацьких- до молодих козаків, а першоклас никівв цей період приймають в козачата.
9.2.Старшина загону щотижнево проводить зкозачатами, джурами козацькими і молодимикозаками заняття і тренування, якісприяють закріпленню знань і навичокз початкової військовоїпідготовки та фізичного вишколу, регулярно видає листівку «Молодийкозак».
9.3. Укласі ведеться щоденник козацькогозагону, облік військово-патріотичноїта оборонно-масовоїроботи, що проводиться в загоні, відвідування козаками військово-спортивнихзанять за розкладом «Дня козака», виконання ними установлених нормативів,участь в операціях тощо.Щоденник веде писар загону.
9.4.Козаки, що обрані на козацькій учнівській Радіабо призначені відповідною Радою козаківмісцевого осередку Українського козацтвадо складу відповідно загонової, сотенноїчи курінної старшини, організують роботу кожний по своємунапрямку і за її виконання несутьособисту відповідальність перед радою, що їх обрала /призначила/.
9.5.Старшинакуреня організує не рідше одного разув місяць навчання отаманів десяток, загонів та сотень, осавулів загонів тасотень, редакторів листівки «Молодийкозак», розробляє календарний план, надає допомогу і контролює проведеннявійськово-спортивної роботи в загонах, оформляє стенди І екран «Молодийкозак».
9.6.Укожному курені визначається єдинийдень підготовки козачат, джур козацькихі молодихкозаків — «День козака», що є днемоборонно-масової і спортивної роботив навчальномузакладі. У цей день кожного тижня закалендарним планом штабу куреня в загонахпроводяться заняття по розділахкозацького вишколу, конкурси, огляди, естафети, змагання, вікторини, олімпіади, фестивалі, операціїза змістом Програми національно-духовноговідродження та програми допризовноїпідготовки молоді.Уінші дні тижня в навчально-виховнихзакладах в позаурочний час і за місцемпроживанняза окремим розкладом проводятьсянавчання та тренування в гуртках ісекціях традиційнихкозацьких і сучасних олімпійських видівфізичної культури, спорту, національнихвійськових умінь, а також культури, гуманітарних, математичних та природничихнаук.
9.7.«Денькозака» визначається штабом куреняз урахуванням загального планунавчально-виховноїроботи навчального закладу і затверджуєтьсянаказом директора. «День козака»може проводитися по змінах і курсах взалежності від кількості учнів іможливостей навчального закладу. Всізаходи «Дня козака» проводяться впозаурочний час.
9.8.Увихідні дні і в дні канікул загонипроводять кінні, лижні, велосипедні,шлюпочні і піші походи, марші-кидки. тактичні ігри на місцевості, трудові десанти по обладнанню і ремонтувійськово-спортивних споруд, по допомозінемічним людям, по виконаннюприродозахисних заходів тощо.
9.9.Обов'язкові заходи, що пропонуються дляпроведення протягом року в козацькихзагонах, сотнях і в курені навчально-виховногозакладу та за місцем проживання:
Вересень.Радикозацьких загонів з питань щодо переходушколярів до наступного, вищогоза віком ступеня дитячо-юнацькоїкозацької гри «Джура»: козачат — доджур козацьких; джур козацьких — до молодих козаків.Урочистийприйом першокласників в козачата.Структурно-організаційні заходи замісцем проживання.
Вересень— травень.«Денькозака». Навчання козацької старшинита щотижневе навчаннячленів козацько-молодіжних підрозділівта гуртів і секцій військово-прикладнихвидів фізичної культури та спорту.
Вересень- серпень. Огляд- конкурс «Навчальній базі початковоївійськової підготовки тафізичного виховання — козацьку турботу».Операція «Турбота». Постійнепроведення заходіввсебічної допомоги людям похилого вікута немічним. Турбота про довкілля — відновлення(розчистка) джерел, струмків, маленькихрічок, озер тощо.
Жовтень.Змагання«Козацьке завзяття» до дняпокровительки Українського козацтваі ЗбройнихСил України Покрови Пречистої Богородиціта Дня Українського козацтва. Зміст:підтягування, піднімання перевертанням та силою наперекладині; сплигнути боком та сплигнутиноги нарізно з кінців паралельнихбрусів: стрибки ноги нарізно через козлаі через коняв довжину; лазіння на височину по канатуабо жердині; біг на відстань до 1000 м:метаннягранати на відстань; спортивні ігри, показові виступи тощо.
Листопад— грудень.Операція«Дорогою героїв» до Дня ЗбройнихСил України. Огляди, вікторини, конкурси, походи по місцях бойової слави Українськогонароду. Листопаді березень. Операція«Зелена хвиля». Проведення заходівпо насадженню дерев, кущів та інше.
Січень— лютий.ВеликіРади та вибори козацької старшини взагонах, сотнях та курені. Зимоветаборування, змагання з зимових видівфізичної культури та спорту.
Березень.Операція«Захист». Проведення вікторин, тренувань та змагань з цивільної оборони.Підготовка до «Дня цивільної оборони»в навчальних закладах. Весняне таборування.Походи, змагання, вікторини, конкурси, операції. продолжение
--PAGE_BREAK--
Квітень.Операція«Снайпер». Обладнання стрілецькихтирів, місць для стрільби, змаганняв стрільбі. «День цивільної оборони»в навчальних закладах.
Травень/першаполовина/. Урок мужності «Відміннимнавчанням, підготовкою до захистуБатьківщини продовжимо подвиг батьків».
Участьу вахті пам'яті патріотів України, щополягли в бойових змаганнях за незалежністьІ волю України.
Травень/серединамісяця/. Операція «Дельфін».Обладнання, підготовка місць дляплавання, навчання плаванню, змагання.
Травень/друга половина місяця/. Фінал козацькоївійськово-спортивної патріотичної ігри«Джура» в навчальному закладі(загальноосвітній школі, ліцеї, училищі).Фінал може проводитися разом звійськово-спортивним святом в кінцінавчального року.
Червень- серпень. Літнетаборування. Військово-спортивнізаняття, конкурси, вікторини, змагання, походи в оборонно-спортивних оздоровчихтаборах, таборах «Січі», загонів, сотень та куренів Українського козацтва.Підсумки військово-патріотичної виховноїроботи за рік.
9.10.Для методичного і педагогічногокерівництва грою «Джура» внавчально-виховномузакладі створюється Рада консультантівіз числа вчителів, викладачів, ветераніввійськовоїслужби, батьків, представниківвійськкоматів, військових частин тавійськових інститутів- шефів навчальних закладів, медичнихпрацівників, студентів вищих навчальнихзакладів.Головою ради є заступник директора зпитань навчально-виховної роботі, азаступникомголови ради і головним консультантом- військовий керівник (викладач початковоївійськової підготовки). Голова радиконсультантів здійснює: методичне іпеда гогічнекерівництво грою «Джура» черезотамана козацького куреня.
Директорнавчального закладу здійснюєорганізаційно-педагогічне керівництвокозацькою військово-спортивноюпатріотичною грою «Джура», мобілізуєкласних керівників, весь педагогічний колектив на активнуучасть в військово-патріотичномувихованні козачат, джуркозацьких і молодих козаків, надаєконкретну допомогу раді консультантів, керівництву куреня з питань матеріальногоі організаційного забезпечення гри.
9.11.Отаманипервинних, сільських, міських і районнихтовариств Українського козацтва, за відповідним узгодженням, забезпечуютьбезпосередню участь дійсних козаків вповному обсязі виховногопроцесу молодого покоління внавчально-виховних закладах на традиційнихзасадах Українського козацтва.
X.Прапор куреня, ритуалигри «Джура
10.1.Козацький дитячо-юнацький куріньнавчально-виховного закладу мас свійпрапор.
10.2.У козацькійвійськово-спортивній патріотичній грі»Джура" виконуються такіритуали:
— урочистий прийом в козачатанових учасників гри;
— внесення прапора куреня під час проведенняурочистих заходів в навчально-виховномузакладі або в курені;
— урочисте шикування козачат, джуркозацьких, молодих козаків з нагодидержавних і козацькихсвят;
— вшанування пам'ятних дат історії івидатних осіб України з виставленнямпочесної вартибіля пам'ятників, обелісків та меморіальнихзнаків;
— оголошення перед строєм наказів по грі«Джура»;
Вітанняз козачатами, джурами козацькими імолодими козаками всіх учасниківвиховногопроцесу на заняттях, фіналах, військово-спортивних святах, в повсякденнихзустрічахта спілкуваннях — «СЛАВАУКРАЇНІ!»; відповідь — «ГЕРОЯМСЛАВА!».
XI.Керівництво грою «Джура»
11.1.Організаторами дитячо-юнацькоївійськово-спортивної патріотичної гри«Джура»Українського козацтва є Міністерствоосвіти і науки України разом іззацікавленимиу національно-духовному тавійськово-патріотичному вихованнімолоді міністерствами і відомствамиУкраїни у відповідності до Концепціїдопризовної підготовки тавійськово-патріотичного вихованнямолоді.
11.2.На коленомуадміністративному рівні керівництвопроцесом національно-духовноговідродження і методичне керівництвовійськово-спортивною патріотичною грою«Джура» Українського козацтваздійснюютьвідповідні органи управління освітоюі наукою зактивною і узгодженою участю органівуправління фізкультурою, спортом татуризмом, підготовкоювійськових резервів та їх медичнимзабезпеченням. Українським козацтвомта інших.
11.3.Для практичного керівництвавійськово-спортивною патріотичною грою«Джура»та військово-патріотичним вихованнямдійсних козаків Міністерством освітиі наукиУкраїни за погодженням з Генеральноюканцелярією Українського козацтвавизначає керівникаі склад Головного штабу Всеукраїнськоїкозацької військово-спортивноїпатріотичноїгри «Джура» та програми «Козацькезавзяття». До складу штабу залучаються(за згодою) представники міністерств івідомств зацікавлених в організаціїгри.
11.4.Головний Штаб гри «Джура» і програми«Козацьке завзяття» призначаєГенерального секретаря, розробляєпропозиції і положення щодо створенняі функцій відповіднихштабів регіональною і місцевого рівнів, організації і проведення дитячо-юнацькоїігри «Джура» та заходів програми«Козацьке завзяття» в районах, містах, областях таВсеукраїнського огляду якості підготовкизахисників Батьківщини,військово-патріотичноговиховання молоді; контролює повноту іякість проведення пропонованих заходів, аналізує стан військово-патріотичноговиховання молоді, розробляє заходи щодойого вдосконалення, пропонує необхіднізміни і доповнення до відповіднихположень і програм.
11.5.Длякерівництва грою '«ДЖУРА» іпроведенням заходів «Козацькезавзяття» на місцяхутворюються штаби в органах управлінняосвітою і наукою обласних, районних іміськихдержавних адміністрацій за активноюучастю товариств Українського козацтва.До складу штабів входять представникитовариств Українського козацтва, освітиі науки, військовихкомісаріатів, військових частин, спортивних організацій, органівуправління з питаньнадзвичайних ситуацій та цивільногозахисту, громадських організацій, преси, радіо, телебачення, а також генерали і офіцери запасу і увідставні, які беруть участь увійськово-патріотичномувихованні молоді.
11.6.Місцевіштаби здійснюють організаційне Іметодичне керівництво грою «Джура», військово-патріотичним вихованнямдійсних козаків, розробляють пропозиціїщодоорганізації гри і вишколу козаків, проводять навчання консультантів, курінних та сотеннихотаманів; проводять огляди, операції, змагання, фінали; проводять підсумки, узагальнюють і пропагують кращий досвідроботи через пресу, радіо, телебачення, здійснюють контроль за ходом гри, вишколом дійсних козаків і виконаннямнаказів Головного штабу, вимог положеньі програм.
XII.Фінали гри «Джура» продолжение
--PAGE_BREAK--
12.1.Проводяться в кожному навчально-виховномузакладі щорічно в кінці навчальногороку за участю всіх загонів в повномускладі; районні, міські, обласні /крайові/- за рішенням відповідних штабів, алене рідше одного разу в три роки, в строкдо 10 липня.
12.2.Для участі в районному, міському, обласному /крайовому/ і Всеукраїнськомуфіналахдопускаються рої в складі одинадцятиучнів одного класу або групи навчальногозакладу.
12.3.УчасникиВсеукраїнського фіналу діляться на двігрупи за віком:
— першу, молодшу групускладають джури козацькі віком до 15років;
— другу, старшу групу складають молодікозаки віком до 18 років.
12.4.Козацькідитячо-юнацькі рої навчальних закладів, де фінали ігри «Джура» не проводились, до участі в районних (міських) фінальнихзмаганнях не допускаються.
12.5.Всеукраїнськіфінали проводяться один раз в гри роки.Учасників фіналу визначає Головнийштаб гри, враховуючи стан оборонно-масовоїта спортивної роботи в області (Крайовомуотаманстві Українського козацтва), атакож обсяг та якість виконання програмиігри «ДЖУРА», участькуренів в районних та обласних (крайових)фіналах.
12.6.Упрограму фіналів включаються: зустрічіз ветеранами визвольних змагань Україниза свою незалежність, військовослужбовцямиЗбройних Сил, Прикордонних військ,Цивільної оборони таВнутрішніх військ України; олімпіадач історії та статутів Збройних СилУкраїни; конкурси на крашу пісню, бойовийлисток, кінофільм про гру «Джура»;конкурс технічноїтворчості; огляд якості (рівня) початковоївійськової підготовки: з вогневоїпідготовки — знання матеріальної частинизброї, виконання нормативів та стрільба; стройового вишколу — особиста підготовката дії в складі рою; тактичної підготовки- гра на місцевості, виконання нормативів щодо дій на «полібою»; фізичної підготовки — крос,плавання, метаннягранати, лазіння по канату або жердині, згинання і розгинання рук в упорі(дівчата), опорний стрибок через коня вдовжину; медичної підготовки — нормативиз питань надання першої медичноїдопомоги; цивільної оборони — виконаннянормативів щодо роботи зі спеціальнимиприладами та користування індивідуальнимизасобами захисту; комбінованівійськово-спортивні естафети.
12.7.Упроцесі підготовки і проведення фіналіввійськово-спортивної патріотичної гри«Джура» отамани організацій/товариств/ Українського козацтва всіхрівнів, діючи разом з органами виконавчоївлади на місцях згідно з Дорученням іУказами Президента України з питаньвідновлення та розвитку Українськогокозацтва, беруть активну участь і надаютьнеобхідну допомогу керівному складунавчально-виховних закладів і штабамвійськово-спортивної патріотичної гри«Джура» та програми вишколу козаків«Козацьке завзяття».
ХІІІ.Підсумки гри та заохочення
13.1.У кінці кожного навчального рокупідводиться підсумки якості вишколуЗахисників Батьківщини за програмоюдопризовної підготовки юнаків, військово-спортивної патріотичної гри«ДЖУРА» і виконання програми вишколукозаків «Козацьке завзяття».
13.2.У загонах визначаються кращі за вишколомкозаки і рої, в куренях — кращі загони ісотні, враховуючи кількість і якістьвиконаної протягом навчального рокуроботи: масовість і регулярність «Днякозака», військово-спортивні змагання, конкурси, операції, якість навчання запрограмами початкової військовоїпідготовки та фізичного виховання, участь в походах по місцях бойової славиУкраїнського народу, участь у пошуковійроботі та туристичних походах, а такожшефську роботу з козачатами, якістьстінних газет, бойових листків, аматорськихфільмів та фотогазет.
13.3.Канцеляріякуреня узагальнює роботу, що проведенав загонах і до 15 травня надсилаєпідсумковий звіт в районний (міський)штаб гри.
13.4.Районний(міський) штаб козацької військово-спортивноїпатріотичної гри «Джура» та програмивишколу козаків «Козацьке завзяття»інформує обласний (крайовий) штабдо 1-го червня. Обласний (крайовий) штабпідсумковий звіт з додатком звітівтрьох кращих куренівподає в Головний штаб козацькоївійськово-спортивної гри «Джура»та програми вишколукозаків «Козацьке завзяття» щорічнодо 15 червня.
13.5.Удонесеннях кращих куренів показувати: кількість молодших загонів (класів) гриджур козацьких віком 11-14 років та старшихзагонів (класів) гри молодих козаківвіком 15-18 років; кількість учасниківгри, окремо джур козацьких і молодихкозаків, із них приймали участьв районному та обласному фіналах, навчаються в гуртках військово-прикладнихта військово-технічнихвидів спорту (указати які), в спортивнихсекціях, у військово-патріотичнихоб'єднаннях, поступили в військовіінститути в минулому році, маютьрівень
підготовки9-12 балів з фізичного виховання, закінчилинавчальний рік за програмою початковоївійськової підготовки на рівні 9-12 балів, хто працює консультантами та наставникамимолоді.
13.6.Звітипідписують отаман куреня, писар куреня, головний консультант, заступник директораз виховної роботи та директорнавчально-виховного закладу.
13.7.Урік проведення Всеукраїнського фіналугри в Головний штаб до 10 липня додатковоподається список трьох кращих козацькихвідділень з зазначенням вікової групи, які показали кращі результати наобласному фіналі.Крім того, штаби гри протягом року надсилають поінстанції до вищестоящого штабу звіти(інформацію) щодо проведення змагань, операцій, конкурсів тощо.
13.8.Порядокзаохочення учасників Фінальних ігоркожний раз визначається і окремимрозділом включається вплан фіналу відповідним штабом (Головним, обласним, районним), яким організуєтьсяі проводиться фінальна гра.
Народнамудрість говорить: якщо хочеш оставитипро себе пам’ятьна п’ятьдесятроків – сажай сад, на сто – будуй будинок, на тисячу – виховуй сина. Народ, що бажаєзберегти себе в історії, повиненпіклуватися про виховання своїх синів.
В системіосвіти виховання відіграє провіднуроль, а навчання являється тільки засобомвиховання, і на зміну людині розумнійповинна прийти людина вихована і розумна.
Але сучаснийстан виховання загрозливий. Цей станвзагалі погіршується, бо практично незроблено спроби змінити в країні ситуаціюз мораллю на кращу і школа залишаєтьсяєдиним гарантом виховання дитинипорядною людиною, патріотом України.Але ж оточення її в буденному житті незавжди співпадає з тим, чому вчать вшколі.
Далекоглядніпедагоги – керівники розуміютьнеобхідність відновлення чіткоїорганізації (системи) виховної роботив школі, і, незважаючи на сьогоднішніполітичні та економічні труднощі, школапереживає процес реформування. Триваєінтенсивне переосмислення цінностей.Долаються консерватизм та стереотипипедагогічного мислення і ми бачимо, якез’являється розмаїття цілей та завдань, елементів змісту та видів форм — неоднозначність прояву закономірностейвиховного процесу в залежності відіндивідуальних особливостей шкільногоколективу.
У розвиненихдемократичних суспільствах вихованнюгромадських патріотичних якостей дітейприділяють велику увагу. У кожній державісвоя національна система виховання. Унас своє — козацтво. Це спосіб життявільної людини, яка зі зброєю в рукахзахищала Богом дані їй вільності іправа.
Подивіться, як люблять янкі свого ковбоя (пастуха).Він має залізні м’язи, лихо скаче наконі, стріляє з кольта без промаху, захищає слабих білих і бореться заборигенами, тим самим знищує коріннунацію Америки – індіанців.
А ми соромимосьсвого козака – високошляхетної таосвіченої людини – лицаря, бійця, якийвиходив на бій з наймогутнішою армієюЄвропи – турецькою і перемагав її, захищаючи свій народ, свою землю, непригноблюючи ніяку іншу націю. До речі, у козацькій державі неписьменних небуло!
Виконаннязаходів, що пропонують накази Міністерстваосвіти України, покликане дати учнямдодаткову сучасну козацько-лицарськуосвіту, забезпечити надійний духовнийзв’язок з предками, розвинути стосункиз сучасниками і зорієнтувати їх наінтереси нащадків. Козацька педагогікамає забезпечити виховання мужніх ісильних духом громадян України.
Ушколі сучасності треба мати, розвиватий зміцнювати дитячу організацію в школі, вона – підмурівок колективної виховноїроботи, бо наш педагогічний корабельнакренило у бік індивідуалізаціїнавчання та виховання. Цей крен призвівдо того, що багато школярів відмовляютьсявід шкільної «індивідуальності» накористь неформальних, а іноді й злочиннихугруповань, та об’єднань.У багатьох з них панують міцний груповийтиск, жорстка система підлеглості, свавілля лідерів, але здебільшогопідлітки не покидають їх, а, навпаки, цінують досить високо.
Відмовившисьвід виховання у колективі та черезколектив, ми практично відмовилися відвиховання взагалі. Відомо: не може бутиуспішним виховання громадянина-господарясвоєї країни, якщо дитина, підліток ненабуватиме у ці роки досвіду відповідальностіза виконання певних функцій в організаціїжиття класу, школи, громади.
Виховнасистема (козацька педагогіка) спираєтьсяна владу спільності: взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільнообраним законам. Ніхто не має праваобразити іншого, бо дістане відсіч відусього дитячого гурту. Ніхто не можепорушити закони життя класу, школи, — цього йому не дозволять. Стриманість, ввічливість, повага до старших, міра водязі, відповідальність за виконаннясвоїх обов’язків упевненоувійшли в життя Молодої Січі – братствакозачат.
В сучасномусуперечливому світі «виживуть» збережутьсебе ті, хто зуміє відстояти у глобальномузмаганні свою культуру, мову, фольклор– усе те, з чого складаються сутністьта особливості національного характеру.
Саме з цихмотивів для педагогічних колективівнаціональне виховання є обов’язковоюскладовою системою формування всебічнорозвиненої особистості.
Різковідмовившись від комуністичної ідеологіїі деполітизував школи, ми самі собізавдали шкоди: ліквідували системурізноманітних політичних і патріотичнихклубів та клубів за інтересами. Цепривело до аполітичності, значноїчастини учнівської молоді, до проявівпесимізму, скептицизму, байдужості івтрати патріотизму. Знищили системуполітичного інформування учнів. Цесприяло формуванню політичногобезкультур’я випускників.Ліквідували піонерські і комсомольськіорганізації, але не створили ніякихінших дитячих і юнацьких громадськихорганізацій для учнів. Авідомо, що формування майбутніхгромадських діячів починається з їхньоїучасті в дитячих і юнацьких громадськихорганізаціях.
Глибокаморальна криза в нашій країні є наслідком, зокрема, прогалин у навчально-виховномупроцесі — недооцінки ролі українськоїнаціональної школи (одна з форм – школакозацько-лицарського виховання), якавиступає важливим елементом збереженняі розвитку етнічної спільності, їїдуховного ядра і постачає суспільствусвідомих громадян, творчих особистостей, носіїв духовності.