МІНІСТЕРСТВООСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
Кафедрарідної мови і
методикиїї викладання
Дипломна робота
Формування у молодших школярівсамостійності в процесі роботи з дитячою книжкою
Виконала
студентка31 групи
факультетуПВПК
КовтунН.М.
Науковийкерівник
кандидатпедагогічних наук,
доцентНаумчук М.М.
Тернопіль-2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ САМОСТІЙНОЇРОБОТИ У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
1.1. Стантеорії питання самостійної роботи у психолого-педагогічній літературі
1.2. Формуванняу молодших школярів самостійності як риси особистості
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОСТІЙНОСТІМОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК НЕОБХІДНОГО ЕЛЕМЕНТУ САМООСВІТИ
2.1. Організація і зміст експериментального дослідження
2.2.Перевірка ефективності формування самостійності молодших школярів якнеобхідного елементу самоосвіти в експериментальному дослідженні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Рольлітератури у формуванні особистості школяра була і залишаєтьсязагальновизнаною. Особливо яскраво це проявляється в дитячому віці, колиформування характеру ще пластичне. Залучення молодшого школяра до художньоїлітератури як до мистецтва, розвиток учнів засобами художнього слова – одна знайважливіших і складних проблем сучасної школи. Книги відкривають переддитиною оточуючий її світ, розширюють рамки повсякденного життя, знайомлять зновими людьми, з цікавими предметами, розповідають про нові явища, події,факти, відкривають нові місця. Ставши читачем, школяр перетворюється у власниканезчисленних багатств думок, почуттів, моральних понять, громадських ідей,естетичних уявлень. Доросла людина, яка не любить читати, не навчилась цьому вдитинстві. Дитяча книжка виховує дитину всебічно. У плані морального вихованнядопомагає розподіляти соціальні симпатії і антипатії. Дитяча література виховуєу своїх читачах любов до Батьківщини, повагу до праці, відчуття моральногообов'язку і т.д. Науково-пізнавальна книга знайомить читача з навколишнімсередовищем, ідеями науки, техніки. В залежності від того, як розширюється колоінтересів і знань дитини, формуються і його думки. У відповідності до рівнярозвитку дитячого мислення школяр не тільки по-іншому думає, але і по-іншомубачить світ. Вміння бачити світ дієво, відчувати себе в ньому господарем ідопомагає учневі дитяча художня книга у всьому її розмаїтті.
Якщодоросла людина зацікавлена в тому, щоб дитина бачила радість читання не тількив самому процесі складання букв у слова, а захоплювалась змістом прочитаного,то в цьому випадку відповідь на запитання однозначна – так. Прочитана книга яксклянка води: різні діти можуть прочитати одну і ту ж ту, однак далеко некожний поглине в себе всю сутність її змісту.
Тутзакономірно постає питання про взаємозв'язок художніх творів із розвиткомособистості. На цей зв'язок свого часу звертали увагу ще В.Г.Белінський,Л.С.Рубінштейн, П.Якобс, Б.С.Мейлах та інші.
Упедагогіці на зв'язок читання із загальним розвитком особистості: вперше вказавК.Д.Ушинський. Читання, на його думку, є джерелом розвитку дитини, а він у своючергу сприяє становленню особистості, яка здатна правильно сприймати,усвідомлювати, розуміти прочитане. Цей зв'язокК.Д.Ушинський розглядавяк важливий, довготривалий та взаємообернений процес, що здійснюєтьсянепомітно, своєрідними шляхами – від неусвідомленого вивчення віршів, де працюєтільки механічна пам'ять, до розуміння слів та речень, а пізніше і думки,вираженої в них, що довший час може залишатись незрозумілою для дітей [61;181].
Літератураяк вид мистецтва впливає не тільки на окремі сторони психіки людини-пам'ять,мислення, логіку, увагу, емоції, а й на особистість цілому: «Мислить немислення, відчувають не відчуття, прагнуть не прагнення-мислить, відчуває іпрагне людина. Значить, головне полягає в тому, що для самої людини означаютьті думки, почуття і знання, які у неї ми викликаємо». [61].
Художнялітература – це особливий вид пізнавальної діяльності. У кожному літературномутворі життя не просто копіюється, а перетворюється, духовно збагачується,вдосконалюється художніми засобами, поглиблюється творча майстерність. І томузнання, які засвоюються молодшими школярами в процесі читання художньоїлітератури, – це особливі знання. Вони суттєво відрізняються від знань з іншихпредметів. Читаючи підручники чи слухаючи пояснення вчителя з природознавства,математики, української мови, школярі мають справу з об'єктивно існуючими чинеіснуючими зараз фактами, подіями, явищами. Читаючи ж художній твір, ученьсприймає другорядну дійсність, створену фантазією письменника і доповненоюсвоєю та втілену в образній формі.
Впливлітератури на розвиток особистості здійснюється через її сприймання. Впсихології і в методиці навчання дітей самостійній роботі, зокрема, на урокахпозакласного читання розуміється діяльність, в якій компактно поєднуються різніпроцеси: мислення, пам'ять, уява, емоції з одного боку, а з іншого — бажаннявідшукати відповідь на невідоме, але надзвичайно цікаве. В одному зі своїхдосліджень О.В.Джежелей підкреслила, «в підготовці учнів-читачів тобільше, то менше простежується два основних напрямки. Перший напрямокхарактеризується використанням при роботі з дитячою книгою методів класногочитання, тобто стимулювання учнів до книги, любові до самостійного читання, безнавчання учнів прийомам самостійної читацької діяльності в цілому. Другийнапрямок характеризується залученням в школу елементів із комплексу знань посамоосвіті шляхом усного повідомлення і епізодичного показу (на 2-3 уроки)окремих прийомів, визначаючих індивідуальну культуру читача».[15] Вонотісно пов'язано з розумінням прочитаного твору, бажанням глибше проникнути вйого суть, що проходить шляхом аналізу і синтезу того, що сприйняв читач.Розуміння не означає пасивно-механічне його засвоєння. Такий підхід, при якомусамостійна робота виконується на пасивно-споглядаючому рівні, коли результатвпливу на особистість не набув активного розвитку, відомий психологА.Н.Леонтьєв назвав одностороннім. Самий же шлях пізнання художньої літературичерез самостійну роботу має важливе значення для розвитку творчих задатківлюдини. Вміння самостійно організувати свою роботу-на різних етапах уроку — цеважливий і складний процес. Робота може організована і обґрунтована з різноюглибиною. Впровадження неадекватного підходу до вивчення художнього творупояснюється однією із особливостей художньої літератури – багатогранністю їїзмісту, специфікою художнього образу, психологічним складом особистості, рівнемїї розвитку.
Самостійнаробота являє собою невід'ємний елемент процесу навчання. Вона може, повинна ібуде провідним засобом на уроках позакласного читання. Адже сучасний уроквимагає від вчителя високої педагогічної майстерності, теоретичноїпідготовленості, наснаги, щедрості душі і серця. Щоб досягнути найвищихрезультатів при найменшій затраті часу, щоб розвивати і формувати на уроцівміння і навички самостійності, збудити бажання займатися самоосвітою ісамовихованням, вчитель повинен чітко визначити і знайти найбільш раціональнемісце в навчально-виховному процесі самостійній роботі, як домінуючому засобуефективності розвитку розумової діяльності учнів. Це допоможе їм більше іглибше втручатися у певні ситуації, вчитися сприймати по-новому, думати увідповідності до конкретного випадку, відчувати, переживати, захоплюватись.Гармонійно вливаючись в загальний навчальний і виховний процес самостійнаробота займає певну сходинку в всебічному розвитку дитини, де в пірамідістановлення особистості від посереднього, споглядаючого читача і досформованості його як свідомого читача, зміст і методи знаходяться внеподільній єдності. Необхідно, щоб самостійне читання художньої літературизабезпечило учням широкі можливості для розвитку активності в навчальнійроботі. Активність школярів необхідна для досягнення будь-якої навчальної мети:при допомозі вчителя в процесі читання як керівника навчальної діяльності,потрібна активна увага, а не опосередковане споглядання, розуміння вимог,поставлених перед ними, бажання їх виконувати, відчувати потреби в проведенійроботі, усвідомлення досконалості наявної бази знань. Без високої активностіучнів неможливо забезпечити ефективні результати виконання ними різного родузавдань, прямого засвоєння та використання здобутих знань на практиці.
Прагнучиоволодіти вмінням самостійно працювати з різноманітними літературними творами,необхідно забезпечити молодшому школяреві засоби усвідомлення своїхіндивідуальних уподобань у читанні; закріплювати звички систематично іцілеспрямовано читати книжки, коли виникло бажання про щось довідатись;забезпечувати спілкування учнів з книжкою: читати, проникаючи у зміст кожногоречення, привчати вести діалог з автором, осмислювати інформацію закладену втексті, вміти роздумувати над прочитаним твором до уроку позакласного читання,висловлювати власне ставлення до оцінних суджень, повинно стати пріоритетним увизначенні видів роботи з книжкою серед книжок. Все це і визначило об'єктдослідження – процес формування самостійності у молодших школярів прироботі з художньою дитячою книжкою, а предметом– методичнезабезпечення цього засобами позакласного читання. Темпи і глибина перебудовидіяльності сучасної школи відстають від вимог часу. Необхідно підвести їїроботу на новий якісний рівень. Це завдання сьогодні набуває особливогозначення у зв'язку з підвищенням вимог підготовки учнів, що, у свою чергу,вимагає посиленої уваги до формування у них умінь і навичок самостійноїпізнавальної діяльності, оволодіння пошуковими здібностями.
Воснову нашого дослідження, що проводилось у межах теми дипломної роботи, булапокладена гіпотеза, якщо самостійна робота з художньоюкнижкою на уроках позакласного читання стане органічною частиною природноїдіяльності молодших школярів (мотив, потреба, зацікавленість, реалізаціязапитань, пошук відповідей, бажання не зупинятись на досягнутому, не обмежуватисьшкільною програмою, поєднувати власні знання з бесідами вчителя, відтворюватипрочитані твори у процесі самостійної роботи так, щоб у пам'яті залишилисьпевні факти і події), то формування самостійності як риси особистості будеефективною.
Метою дослідження є з’ясувати шляхи оволодіння учнями навичками самостійноїроботи у процесі позакласного читання, дослідити достатній рівень начитаності,належну обізнаність у доступному колі читання і вміння швидко у ньому орієнтуватися.Проводячи цю роботу у своїх дослідженнях (практичних і теоретичних), ми намагалисявиявити процес формування читацьких інтересів, уподобань і на цій основі забезпечитиіндивідуалізацію читання у дітей різного рівня розвитку багатогранної,художньої, довідкової, науково-пізнавальної літератури, дитячої періодики.
Постійне,методично правильне проведення уроків позакласного читання дуже важливе длявсебічного розвитку учня. Успішність школярів знаходиться в прямій залежностівід їх загального розвитку і широти кругозору, що пов'язане з систематичнимчитанням. Ці уроки підвищують культуру мовлення учнів, допомагаючи самомувчителеві краще пізнати інтереси і нахили школярів, слідкувати за їхінтелектуальним зростанням, напрямком їх думок. Керівництво позакласнимчитанням учнів дає можливість систематично і планомірно виховувати звичку досамостійного читання. Про можливість і бажання говорять учителі початковихкласів на шпальтах педагогічної преси, підкреслюючи, що дитину вже з першихкроків важливо привчити самостійно вибирати книги і самостійно нимикористуватися. Від рівня даного вміння будев подальшому залежати якістьроботи учнів у середній школі і їх ступінь володіння навичками самоосвіти.
Дляперевірки гіпотези і досягнення поставленої мети нам необхідно було вирішуватитакі завдання:
· вивчитиісторію питання і уточнити методичне поняття «самостійна робота школярів упроцесі позакласного читання»;
· проаналізуватисучасний навчальний процес позакласного читання, з одного боку під керівництвомвчителя, тобто традиційно, а з іншого – за закономірностями процесу формуваннясамостійності школярів без – стороннього впливу і з'ясувати всі можливості, щодопоможуть молодшим школярам сформувати цю самостійність;
· перевіритиефективність висунутого припущення за доцільністю систематичного застосуваннясамостійної роботи у процесі позакласного читання.
Розв'язаннюпоставлених завдань і перевірці гіпотези сприяли такі методи дослідження:аналіз та вивчення психолого-педагогічної літератури з даної проблеми; вивченнядосвіду вчителів і методистів початкового навчання; спостереження за процесомзастосування самостійної роботи у процесі позакласного читання; бесіди, зучителями; експериментальне дослідження, аналіз одержаних результатів.
Новизна роботи полягає:
–в уточненні методичного поняття «самостійна робота молодших школярів упроцесі позакласного читання»;
–у доборі ефективних видів роботи для навчання молодших школярів з художнімикнижками;
–у підтвердженні головної методичної основи успішного застосування самостійноїроботи молодших школярів для покращення усвідомлення нових форм самостійності.
Самостійністьяк риса особистості в проблемі нашого дослідження набуває дещо обмеженого, затеконкретного змісту. У даній роботі йдеться про самостійну роботу читача упроцесі уроків позакласного читання з художньою книжкою. Про самостійність,розвиток якої в своєму контексті зводиться до формування особистих якостейшколяра: пошуку, допитливості, спостережливості, аналізу прочитаного, розвиткуважливих елементів літературної освіти, підтримання бажання пізнавати всебільше і більше нового і невідомого. Ось чому питання про розвиток творчоїсамостійності у цій роботі тісно перетинається з художніми засобами вираженнялітературного становлення особистості і психологічними аспектами даноїпроблеми.
Практичназначимість дипломної роботи обумовлюється актуальними завданнями удосконаленнянавчально-виховного процесу учнів початкової школи. При цьому з'ясовуєтьсяєдність закономірностей роботи з художньою книжкою на уроках класного іпозакласного читання, що дозволяє формувати правильну читацьку самостійністьпри роботі з літературними творами.
Данідослідження можуть бути використані на лекційно-практичних заняттях з методикиукраїнської мови у ВНЗ ІІ-ІV рівнів акредитації, у практичній діяльностівчителів початкових класів при проведенні уроків позакласного читання, а такожна курсах підвищення кваліфікації вчителів при інститутах післядипломноїосвіти.
Структурадипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, щомістять чотири параграфи, висновків, списку літератури та додатків. Зміствикладений на 106сторінках.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ У ПРОЦЕСІПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
1.1Стан теорії питання самостійноїроботи в психолого-педагогічній літературі
Усізнання, що здобуває людина протягом життя, здобуваються самостійно. Від неївимагається докладання певних зусиль для оволодіння ними, підключення достатньорозвиненої уяви, образного мислення, розуміння естетичного слова,спостережливості, допитливості і усвідомлення вимог, що стоять перед нею. Унашому розумінні самостійність, як риса особистості, це перш за все стійкаморальна і естетична позиція. Можливість відповідати за свої вчинки, вміннязнаходити очевидне у прихованому, міцно дотримуватися вибраної позиції – осьриси притаманні людині з цією характерною ознакою. Проблема самостійності унавчальному курсі, розвиток активності і творчої індивідуальності поставлена уряд важливих питань школи. Це підтверджують дослідження, у яких вонапіднімається на новий якісний рівень і розглядається у відповідності із умовамисучасного суспільства. Розвиток свідомого читача, який вільно орієнтуєтьсялітературному світі, знаходить відповіді на поставлені перед ним запитання,стоїть на першому місці серед проблем розвитку молодшого школяра якособистості. Літературі належить особлива роль у формуванні в учнівсвітогляду-збагачення їх духовного світу, формування людини з міцнимиморальними засадами. Практикуючи впровадження у шкільну програму творів,багатих високохудожнім словом, образами, які здатні долинути до прихованихглибин дитячої душі, можливо досягнути глибокого розуміння учнями ідейвиховання, що вплине на становлення молодшого школяра інтелігентною і освіченоюлюдиною. Ось чому розвиток самостійності школярів при навчанні їх працювати зхудожнім твором, має особливе значення, оскільки тільки досягнуте власноюпрацею стає важливою умовою виховання у молодшого підростаючого поколіннятвердих переконань, стійких моральних якостей, активності і творчої діяльності.
Читаннявисокохудожніх творів, насичених правильними ідеями і думками збуджуватимуть учитача ті риси особистості, які близько відносяться до творчості ісамостійності – емоційну пам’ять, уяву, різноманітні почуття аналіз, синтез,вміння бачити твір в цілому, його зміст, і в світі цієї цілісності оцінити ізрозуміти деталі; зуміти все досконало оцінити, проаналізувати, вміти оцінити іконтролювати весь процес прочитання. Читання як і будь-який інший творчийпроцес, торкається всієї особистості людини. У читанні художніх творівсамостійною роботою проявляються такі особисті якості, як цілеспрямованістьрозуму, волі, почуттів тощо. В процесі читання художнього твору, стверджуєпсихолог А.Н.Леонтьєв, іде процес не просто засвоєння прочитаного, авідбувається взаємодія об'єктивного змісту твору з особистим досвідом людини, зіснуючими у неї уявленнями і поняттями. Таким чином, відбувається процесдвосторонньої взаємодії простого читання і літератури розвитком особистості: зоднієї сторони література допомагає людині усвідомити себе особистістю, а зіншої – лише наявний рівень знань допоможе забезпечити повноцінне сприйманнятвору, з ним працювати, стати основою творчого перетворення прочитаного. Це впершу чергу дасть змогу молодшому школяреві безвідривно працювати з найрізноманітнішиминапрямками літератури, як основи розумового розвитку учня.
Розвиваючись,молодший школяр повинен спрямовувати якості морального і розумового вихованняне лише на засвоєння конкретного навчального матеріалу, передбаченого програмоюзагальноосвітньої школи і чинними підручниками для читання, але і спрямовуватисили на засвоєння методів навчання. Тобто шукати ті шляхи, які допоможутьвдосконалювати процес навчання в цілому.
Література– це мистецтво слова. Важливість і труднощі розуміння, сприймання і засвоєнняхудожнього слова полягають в тому, що одне і те ж слово може використовуватисяв різному контексті і виконувати різні функції – бути засобом інформації,сигналом, що означає те чи інше явище, і в той же час художнім образом, щовідтворює всю глибину розуміння української мови вцілому. Необхіднозабезпечувати таку атмосферу, за якої молодший школяр прагнутиме відповідати напоставлені перед ним запитання, а для цього створюється система навичок, задопомогою якої учень розумітиме всю глибину прочитаного твору.
Зрозумітитвір – це не лише просто усвідомити, де, коли і за яких обставин відбулисьпевні події, які якості герої при цьому виявили, але і виявити ставленняписьменника до зображеного героя, зрозуміти той чи інший факт чи явище, глибинузмісту, який викладено у творі, побачити і зрозуміти засоби зображеного. А дляоволодіння цим процесом залишається і відкритим той факт, що учні недостатньонавчені і привчені до самостійного опрацювання конкретного літературного твору.Важливо розглянути питання особистісного і індивідуального підходу допоставлених завдань перед дитиною. Читач входить у створений письменником світобразів, маючи певний особистісний підхід до засобу роботи з твором, залучаючидля цього свої сприймання, переживання і роздуми. Тому, працюючи з кожнимхудожнім твором, учень прагне знайти найдосконаліший шлях оволодіння ним, длячого в певній мірі підключається весь рівень досвіду, в якому бере участь івідтворюється весь духовний, раціональний і емоційний світ людини з їїособистісними та індивідуальними особливостями.
Працюючиз художньою літературою, учневі початкової школи необхідно навчитись логічномислити, що забезпечуватиме правильне оволодіння книгою, як засобом розумовогорозвитку. Говорячи про особливості мислення дітей, Г.О.Люблінська вказує, що засвоєю суттю воно практичне, але це зовсім не означає, що дитина не розумієлогіку відношень між явищами і об'єктами дійсності. Полемізуючи із такимипсихологами як К. Бюллер, В. Штерн, Ж. Піаже, Г.О.Люблінська вказує, що діти упрактичному мисленні "... безпосередньо впливають на речі,розкривають їх властивості, виявляють ознаки і, головне, розкривають їмневідомі раніше зв'язки, які існують між речами і явищами, так і в серединікожного предмета і явища. Ці зв'язки із прихованих стають видимими. Відповідноі вся пізнавальна діяльність дитини, а з нею і набуті знання стають глибшими іусвідомленими"[2;8]. І далі вона акцентує, що такий шлях пізнання особливоефективний у молодших класах під час вивчення нового, невідомого літературноготвору, де можуть бути використані практичні дії як початковий шлях пізнанняматеріалу, що пропонується дітям.
Такимчином, будучи за змістом наочно-образним і наочно-дійовим, мислення дітейопирається на практичні операції і в них реалізується.
Працюючиз незнайомим текстом, учень молодших класів застосовує розгорнуту розумовумодель, характерну відповідному типу орієнтування в умовах і змісті запропонованоїйому задачі. На вищому рівні такими орієнтирами стають суттєві для цього типузадач пізнавальні ознаки узагальненого характеру, виражені певною образністю іконкретністю художнього твору. Яскрава образність і конкретність дитячогомислення пояснюється найперше бідністю дитячого досвіду. За кожним словомдитина уявляє тільки той конкретний предмет, з яким коли-небудь зустрічалась(навіть, якщо це було сприйнято з ілюстрації), але не групу предметів,включених дорослими у ті узагальнені уявлення, якими вона оперує. Дитинупотрібно вчити узагальнювати. Вона повинна використовувати наявні в її досвідіобрази з усіма ознаками і рисами (загальними для всіх однорідних предметів таіндивідуальними властивими даному конкретному предмету).
Логічнемислення, будучи вищою мірою інтелектуальної діяльності дитини проходитьтривалий шлях розвитку. На ранніх етапах учень нагромаджує чуттєвий досвід іпривчається розв'язувати самостійним практичним шляхом ряд конкретних завдань.Засвоюючи мовлення, він набуває можливості формувати завдання, необхідні дляскорішого освоєння художнього тексту, ставити запитання, будувати докази своєїдумки, розмірковувати і робити висновки. Дитина оволодіває поняттями і низкоюрозумових дій. Як свідчать дослідження (Б.П.Єсипова), логічне мислення (вмінняроздумувати) має велике значення не тільки для засвоєння навчальної програми, ай для уміння застосовувати ці знання у розв'язанні стандартних, так інестандартних запитань[18].
Хочетьсявідзначити у рамках розвитку логічного мислення особливу роль так званого«причиново-наслідкового» мислення. Саме за його допомогою встановлюютьсянайбільш приховані зв'язки: між змістом прочитаного і його застосуванням напрактиці, а також навпаки – між практикою і суттю твору.
Розкриваючиособливості такого мислення, Д.Б.Ельконін вказує: чим молодша дитина, тим їїмислення тісніше пов'язане із конкретними діями, і тим самим далі стоїть відрозуміння причин, які включають ту чи іншу зміну у змісті твору. На його думкумислення дітей у початковій школі характеризується такими особливостями:
1)спрямованістю на розв'язання конкретних завдань, які виникають під часдіяльності;
2)наочними і конкретними ознаками подій та явищ;
3)наявністю в мисленні причинових зв'язків, значною мірою ще обмеженихіндивідуальним досвідом дитини;
4)виникненнями словесних роздумів, а не практичних дій;
Упроцесі шкільного навчання мислення учнів вдосконалюється і поглиблюється зкожним навчальним періодом. Головною рисою його стає спрямованість наоволодіння основ науки. Проте в самому процесі розвитку все ще дають себе знати«старі» прояви, яких діти не можуть позбутися одразу. Тобто,починаючи розумово розвиватися, підключаючи для цього весь свій досвід іпрактику, що здобувалась на основі самостійності і активності, ученьвдосконалює навички логічного мислення, що забезпечують безперебійне оволодіннянавчально-виховною програмою. Необхідно зазначити, що нині психологічненавчання як ніколи потребує розширення пошуків можливостей інтелекту школярів,де самостійна робота відіграє одну з провідних ролей.
Якбуло зазначено вище, одним із завдань, що стоять перед вчителем початковихкласів, є проблема формування в учнів вмінню самостійно працювати з книжкою науроках позакласного читання і дослідження, що проводились вчителями шкіл іметодистами, доводять, що учні «володіють елементарними прийомами роботи зкнижкою», або «не володіючи ніякими прийомами компенсують невмінняпрацювати з книгою навантаженнями»[7].
Саметому, розуміючи різницю між самостійною роботою з книгою і бездумним прочитуваннямтексту, невмінням аналізувати зміст виникає потреба звернутись до методистів зрідної мови і бажання отримати аргументи у захист важливості обґрунтуванняусвідомленої роботи з будь-яким художнім твором. Вище сказане спонукалозвернутись нам до даної проблеми дослідження.
Насьогоднішній час проблема самостійної роботи у процесі позакласного читаннярозкрита досить обмежено. У цьому напрямку працювали видатні педагоги,спеціалісти і психологи: Свєтловська Н.Н., доктор педагогічних наук, педагогрозглядала цю проблему (вміння самостійно працювати з книгою) як спосіб пошукуу книжках відповідей на поставлені кимось або життям запитання. Проведені неюдослідження доводять, що учня можна навчити самостійно працювати із книгою, алецей процес повинен бути систематичним, конкретизованим і переслідувати певнумету. У її книзі «Методика позакласного читання» показано як,спираючись на наявні в учнів «техніку читання» і вміння працювати зтекстом твору, поступово навчити і привчити кожну дитину вибирати собі длячитання книжки за інтересами і розглядати і читати їх, застосовуючи свої знання,уміння та навички, набуті на момент зустрічі з книжкою. А головне – задопомогою свідомого вибору і читання книг пізнати не тільки навколишній світ,але і самого себе: свої сильні і слабкі сторони, свої особисті потреби,особливості, можливості їх удосконалення"[53].
Системауроків розроблена Н.Н. Свєтловською передбачає форми контролю за якістючитання, основні прийоми роботи на уроці, масові позаурочні заходи,індивідуальну роботу із початкуючими читачами, зв'язок з уроками класногочитання, природознавства, праці і малювання. У посібниках Н.Н Свєтловськоївиділені і чітко визначені за роками навчання вимоги до знань і навичок, якіповинні бути набуті учнями у зв'язку з уроками позакласного читання.
Абезпосереднє усвідомлення дитячих книг як навчального матеріалу для молодшихшколярів і конкретний вибір такого матеріалу для всіх етапів був розроблений удослідженнях О.В.Джежелей[15].Працюючи з новою книгою, учень повинен спиратися на наявні у нього знання,здобуті на класного читання із особистого досвіду, що допоможе свідомо підійтидо розв’язання поставлених перед ним завдань.
В.П.Єсіпов [18] звертав увагу на активність учнів, як одного з основних фундаментіврозвитку самостійності та ініціативи у пізнавальній та практичній діяльностішколярів. Він вважав, що активність учнів необхідна для досягнення будь-якоїнавчальної мети: при слуханні вчителя потрібна активна увага ясне розуміннявикладеного матеріалу, прагнення його зрозуміти. Отримання знань з різнихджерел потребує від учнів самостійної роботи у вигляді спостережень, навчальнихдосліджень, вивчення книги, усвідомлення прочитаного..
НаумчукМ.М. розробила посібники для вчителів, що містять практичний і теоретичнийматеріал, спрямований на корекцію і вдосконалення професійної готовностівчителів до проведення уроків позакласного читання. Розглядаючи самостійністьна цих уроках у початкових класах, як одну з найменш розроблених і розкритихтем, відзначає що "… позакласне читання повинно бути розраховане нарівень можливостей учнів і забезпечувати таку взаємодію вчителя з учнями, приякій діти зможуть виявити доступний їх віку обсяг читацькоїсамостійності".
О.Я.Савченко [50] розглядає самостійну роботу і її методи безпосередньо, якнайважливішу ланку застосування знань у процесі виконання завдань. Досліджуючипроблеми застосування самостійної роботи на усіх етапах уроку, визначила вимогидо неї, зокрема:
1) самостійнуроботу слід застосовувати при всіх етапах навчального процесу, в тому числі іпри вивченні нового матеріалу. Важливо, щоб школяр не тільки збагачувавсязнаннями, а й нагромаджував їх у загальний фонд умінь та навичок, способіврозумової діяльності, за допомогою яких опанує нові прийоми роботи з книгою;
2) потрібностворити певні умови, за яких учні ставатимуть безпосередніми учасниками процесупізнання. Самостійна діяльність школярів має бути скерована не тільки назасвоєння окремих фактів, але й на розв'язання різноманітних актуальних питань.Слід навчити учнів бачити і формулювати проблеми, розв'язувати їх, користуючисьнаявними знаннями та навичками;
3) зметою активізації пізнавальної діяльності школярам потрібно давати завдання,виконання яких вимагає посильного розумового напруження.
Умінняі навички самостійної праці вдосконалюються у загальній системі навчального івиховного процесу, основою якого є поступове збільшення рівня самостійностіучнів, удосконалення і зміна їх ролі в цьому процесі, ускладнення завдань підчас його виконання.
Цікаво,що в жодному словнику немає точно сформульованого визначення, що ж такесамостійна робота учнів і чому цей вид роботи потребує всебічного розгляду збоку вчителів і методистів початкового навчання. Досліджуючи процес формуваннясамостійності на усіх етапах розвиваючого навчання, І.С. Гантя писала: «Самостійнаробота виступає як одна з форм пізнавальної діяльності школяра і відповіднорозвивається протягом всього шкільного навчання»[7; 21]. Навчаючись вміннюаналізувати, ототожнювати, самовдосконалюватись, забезпечується розвитоклогічного мислення, як однієї з найнеобхідніших умов всебічного розвиткуособистості.
ПсихологР.М. Мікельсон визначав, що підпоняттям «самостійна робота» слід розуміти виконання завдань учнямибез втручань з боку вчителя.
ПетровськийА.В., Костюк Г.С. звертали увагу на психологічні особливості розвитку дитини,які передують самостійній роботі: пам'ять, увагу, сприймання, мислення,допитливість, пошук і т.д. У відповідності до цього вони все ж не виключаликерівну роль вчителя. Мета вчителя-професіонала у початковій школі полягає утому, щоб допомогти дитині усвідомити саму себе: пробудити і розвинутизакладені природою позитивні здібності, можливості їх удосконалення (акцентуючиувагу на широкому школі дитячої літератури, а також на доцільних ізагальноприйнятих читацьких прийомах, нормах, правилах, рекомендаціях, що допомагаютьчитати), щоб дитина, ставши сама собою, виконала свій обов'язок і сталалюдиною. Завдання, без сумніву складне, але посильне для будь-якого вчителя,якщо у нього є постійна потреба у аналізі своєї роботи, у самоосвіті задопомогою книжки і у вдосконаленні, чого необхідно вимагати і від учня. Цепояснюється тим, по-перше, як писав В.О. Сухомлинський, вчителеві потрібно море знань, щоб дати дітямкраплину необхідної духовної поживи, а по-друге, тим, що великий той вчитель,який доводить ділом, чого навчає, тобто сам постійно працює над собою. Такимчином, процес оволодіння учнями нових знань з художньої літератури процесдвосторонній, з одного боку, це розвиток самостійності школярів шляхом умілогоі доцільного керівництва дитячим читанням, а з іншого, бажання знаходитивідповіді на запитання у книжках. Адже необхідно дотримуватися на урокахпозакласного читання основного правила: у процесі: бесіди не повинно бутижодного питання, на яке можна відповісти «просто так», не прочитавшиуважно твору; питання, відповідь, на яке і без того зрозуміла, що не викликаєні в учнів, ні у вчителя дійсної потреби почути його та обговорити.
Ставлячиперед собою завдання дослідити самостійну роботу, як одну з провідних формроботи у процесі позакласного читання, прагнучи зрозуміти роль вчителя якосновного фундатора цієї діяльності, і довести перспективу впровадження цієїроботи, дійшли висновку, що це питання повинно стати головним на позакласномучитанні. Дитина працює, оволодіває навичками, здобуває нові знання, розширюєлітературний кругозір, покращує своє ставлення до книжкового світу. Дужеважливим є питання самоосвіти, коли учень повинен самостійно знайти додатковеджерело освіти, вміти брати звідти знання і вірно планувати свою роботу. Бо актсамостійної роботи є завжди робота самостійна: що зробив, те й маєш. А щобчогось досягнути, потрібно працювати не покладаючи рук, постійно і вперто.Допомогти ж у цій справі зможе книжка – основа з основ, яка дала відповідь нена одну тисячу запитань. Готуючи дитину в дорослий світ, потрібно зробити все,щоб вона прийшла туди підготовленою, а це можливо лише за умови роботи дитини здорослими, де перший бере на себе обов'язки виконувати всі вимоги, поставленіперед ним навчально-виховним процесом, а другі – розробляють шлях, по якомудіти зможуть пройти, не спотикаючись, до певної мети. Позакласне читанняповинне бути розраховане на рівень можливостей учнів і забезпечувати такувзаємодію вчителя з учнями, при якій діти зможуть виявляти доступний їх вікуобсяг читацької самостійності.
Самостійнаробота… Це словосполучення стало таким вживаним і звичним, що у колі вчителів інавіть не вчителів сприймається як термін, зміст поняття якого загальновідомий.А проте це аж ніяк не термін, і в жодному словнику, теоретичній праці до цьогочасу не визначено, що мається на увазі, коли мова йде про самостійну роботу.Тай не так це легко, як здається на перший погляд, дати визначення, бо щовизначати?
Зрозуміти,яке місце займає самостійна робота в процесі позакласного читання? У якій мірівона ефективніша за інші методи? Чи може вона бути домінуючою на уроках?
Присистематичному виконанні самостійної роботи на певному дидактичному рівніякість і стійкість засвоєних школярами знань підвищується, розвиваютьсяпізнавальні інтереси, розумова діяльність, формуються вміння і навички учнів.Самостійна робота учнів робить процес навчання інтенсивнішим та ефективнішим.
Наперший погляд здається, що термін «самостійна робота учнів» простий,зрозумілий і не потребує розкриття. Насправді, чи не зрозуміло, що самостійнаробота – це робота, яка виконується самими учнями, без допомоги вчителя? Але цевизначення настільки суперечливе, що розкриття його змісту потребує всебічногорозгляду з боку вчителів, методистів і вчених.
Самостійнаробота являє собою невід'ємний елемент процесу навчання. Вона може, повинна ібуде провідним засобом на уроках позакласного читання.
Урокпозакласного читання – назва умовна. По суті – це керівництво домашнім (не вкласі) читанням учнів (на рівні 3 і 4х класів). Але це саме урок, якийпроводиться у відведений режимом час, до якого школяр повинен виконати певнудомашню роботу. Сучасний урок позакласного читання базується з одного боку натрадиційних методах навчання – поєднання ліній педагогіки і психології, а зіншого – на проблемному характері сучасного навчання.
Досягненняв питаннях проблемного навчання і виховання дозволили з одного бокупереосмислити традиційні методи керівництва читанням дітей початкових класів івід багатьох з них відмовитись: від «неправдивого авторитета» (А.С.Макаренко),від обмеження ініціативи і опіки над ними (Н.К.Крупська), від формальногопідходу до рекомендації літературних творів і т.д. З іншого боку, на першийплан виступили принципи диференційованого підходу до учнів, опора на емоційну,розумову активність читачів, на їх творчу ініціативу і самостійність.
Необхідністьзбільшення питомої ваги самостійної роботи учнів на уроках достатньообґрунтував у свої книзі, виданій у 1940 р., М.Мікельсон [33]. Психолог пише,що під поняттям «самостійна робота учнів» розуміють виконання нимизавдань без втручання вчителя, але під його керівництвом, оскільки у своємурозумінні самостійна робота – це акт безпосереднього виконання учнямибудь-якого завдання. Але піддається сумніву той факт, чи дійсно під час виконанняучнями завдань відкидається будь-яка допомога їм зі сторони вчителя. Впринципі, акт самостійної роботи є завжди діяльність самостійна: якщо людинащось робить (нехай це буде дитина чи доросла особа), то робить це ніхто іншийяк вона сама. В акті роботи учень здатен робити самостійно, а в якій мірі йомунеобхідна стороння допомога – це залежить від його вміння працювати.
Дитячечитання потрібно спрямовувати. Керівництво читанням особливо важливе для учнівпочаткових класів, тому що маленький читач ще мало знайомий з широким коломкниг, а самі по собі вікові особливості школяра початкових класів створюютьумови найбільш емоційного впливу на читача. Проте безпосереднє керівництводитячим читанням, як, проте, і будь-який інший добре продуманий педагогічнийприйом, повинен носити для учнів прихований характер. Про цю особливістькерівництва дитячим читанням наполегливо нагадує ще Н.М. Свєтловська: «Увас є моральна думка – чудово; не говоріть її дітям, але дайте її відчути; неробіть з неї висновку в кінці розповіді, але дайте їм самим його вивести і,якщо розповідь їм сподобається, ви зробили свою справу»[54].
Успіхнавчання взагалі неможливий без активності учнів. Активність – це поняттязначно ширше, ніж поняття самостійність. Воно означає усвідомлене, вольове, цілеспрямованевиконання розумових і практичний дій, необхідних для оволодіння знаннями,вміннями та навичками, включаючи користування ними у подальшому навчанні тапрактичній діяльності. Активність починається тоді, коли відбуваєтьсясамостійне надбання учнями нових знань і вмінь, виконання творчих завдань длярозв'язання поставленої мети. Активність вказує на той чи інший ступіньсформованості в учнів самостійної думки. Проте не лише активність допомагаєучневі зрозуміти, з яких саме категорій формується і самостійність.
Упедагогічній психології проблема мислення одна з найактуальніших. Вонаорганічно пов'язана з проблемою засвоєння і застосування учнями знань.Незважаючи на те, що й досі не склалося єдиної думки про можливості і шляхирозвитку мислительної діяльності учнів, незаперечним є той факт, що за короткийтермін навчання (1-4 кл.) мислення школярів зазнає значних змін. Від моментувступу до школи і до переходу в старші класи воно змінюється, як ваналітико-синтетичному плані, так і за формою умовисновків.
Допочатку шкільного навчання у дітей достатньо розвинуті психічні функції, вонипсихологічно готові до засвоєння нових знань. Саме в умовах самостійногонавчання, як вважає Т.С. Піче-оол, створюється можливість підвищенняефективності засвоєння дітьми нового. Вона підкреслює, що в будь-якому процесіпізнання людина виконує дії з пізнавальним матеріалом. У мисленні ці дії єособливо складними. І успіх мислительної діяльності залежить від наявності улюдини тих знань, якими вона скористається для розв'язання поставленої мети,спеціальних умінь, аналізу, синтезу та інших, а також від бажання насправдіпізнати те, що їй невідомо. Ці особливості характеризують мислення якспецифічну розумову діяльність людини. [47; 37].
«Розумовапраця дитини відрізняється від розумової праці дорослої людини, – писавО.В.Сухомлинський. – Для дитини кінцева ціль оволодіння знаннями не може бутиголовним стимулом його розумових зусиль як у дорослого. Джерело бажання вчитисяу самому характері дитячої розумової праці, в емоційному забарвленні думки, вінтелектуальних переживаннях. Якщо це джерело висохне ніякими прийомами незмусиш дитину сидіти за книгою» [59; 191].
Книга– найстаріше джерело знань, нескінченний потік розумного, доброго і вічного, івміння читати – це нелегка справа, яка потребує від читача бачення того, щоприховане за рядками. А для малюка-школяра здатність роздивитись це приховане,оволодіти новими знаннями і навичками – віконце у світ невідомого. Дитячаголівка забита багатьма непотрібними знаннями, впорядкувати які і допоможекнига.
Самостійнаробота вимагає безпосереднього поєднання самостійної думки учнів із самостійнимвиконанням ними певних розумових чи практичних дій. Недостатній рівень знаньучні компенсують, підключаючись до процесу оволодіння новим ступенем розумовихта практичних дій, а саме – самоосвіти.
Досліджуючипроцес формування самоосвіти на уроках, І.С. Гантя відзначає: «Самостійнаробота виступає однією з форм пізнавальної діяльності школяра і відповіднорозвивається протягом всього шкільного процесу»[7]. Самоосвіта починаєтьсятоді, коли учень на основі знань і вмінь, вже одержаних у процесі навчання,виявляє все ж недостатній їх рівень. І в самостійній роботі прагне знайтидодаткове джерело освіти, взяти звідти необхідні знання, які компенсують тіпрогалини, що з'явилися у процесі шкільного навчання. Адже самоосвіта школяра –це розвивальне навчання, покликане навчити їх організовувати і спрямовуватисвою пізнавальну діяльність, тобто формувати самостійність як рису особистості.Таким чином, самостійна робота учнів – це така робота, яка виконується безвтручання вчителя, але за його завданнями; при цьому учні прагнуть досягнутипоставленої мети у завданні; проявити свої зусилля.
Узахист активності учнів у процесі самостійної роботи виступав А.Г. Глущенко [12],який вбачав необхідність вже в молодшому шкільному віці надавати дітям більшеможливостей бути організаторами своїх справ, проявляти ініціативу. У цій роботівчитель займав місце фундатора створення умов для вияву самостійності і поступовопередавати в руки учням функції самостійного керівництва. Досвідчений вчительдотримується правил: все, що можуть робити учні самостійно, вони так і роблять.Участь їх у процесі уроку, добір необхідного практичного і дидактичногоматеріалу, розподіл завдань – все під силу школярам. Деякі автори відносять досамостійних робіт учнів тільки ті роботи і, тільки по таких завданнях, яківимагають перебудову вивченого матеріалу, його комбінування по-новому,знаходження і створення чогось нового. Ті види робіт, що потребуютьнаслідування, і вправи, що мають за мету вдосконалення навичок, не відносятьсядо самостійних робіт.
Працядитини у системі навчальних ситуацій починається з першого класу, але вмінняставити перед собою навчальні завдання виникає у них значно пізніше, вважавА.В. Петровський. Вміннясамостійно працювати формується з великими труднощами і далеко не у всіх учнів.Проявляється воно в наступному: якщо учень отримує завдання, то він, по-перше,прагне знайти загальний спосіб його виконання, який йому вже відомий, а ненамагається включити елементи самостійного пошуку, де шляхом спроб і помилокпоступово вирішиться це завдання; по-друге, дитина знаходить цей спосіб прианалізі одного-двох завдань, які стають тепер для нього теоретичним матеріаломпри розгляді загальних зв'язків умови. Вміння перетворювати конкретно-практичнезавдання в навчально-теоретичне виявляє найбільш високий рівень розвиткурозумової діяльності школярів.
Ю.К. Бабанський зазначав: «Самостійнаробота – одна з джерел оволодіння учнями нових знань і вмінь. Таким чином,самостійність учнів в їх навчальній роботі потрібно розглядати в динаміці, зврахуванням змін, що відбуваються, звертати увагу на психологічні особливостішколяра як особистості»[1; 168]. Специфіка самостійної роботи, якособливого виду навчальної і практичної діяльності, полягає перш за все в тому,щоб навчити учнів прийомам роботи з незнайомою книгою і привчити звертатися донеї, коли постають запитання. Щоб відповісти на них, дитині доводитьсяпроводити широку пошукову роботу, яка допомагає в розвитку пізнавальнихздібностей. І, якщо робота за таким завданням організована так, щоб учень,виконуючи її, свідомо прагнув до ефективного досягнення мети, тобто до кращоїякості, то дану роботу можна назвати пошуковою і відповідно – самостійною.
СімаковаЛ.А. [57] підкреслювала, що пошуковий метод веде до знань ще невідомих. І дляучня дуже цінним і повчальним є сам шлях, який він пройде для того, щоботримати відповіді зі зробленого. Пошукові роботи, або як їх ще можна назвати –самостійні, зближують учня з читанням. Підводять до таких видів робіт, в якихпроявляється найвища ступінь самостійності: спостереження і досвід, якідопомагають у вирішенні нових, невідомих питань і сприяють тому, щоб ученьсамостійно робив висновки, і щоб ці висновки були правильними.
Основноюособливістю процесу самостійності на уроках позакласного читання, на думку Т.С.Піче-оол, виступають інтереси молодших школярів, які, як вказують педагоги іпсихологи, характеризуються в першу чергу недиференційованістю, розкиданістю,об'єднаними «зовсім різними напрямками без будь-якого зв'язку»[47].Діти проявляють цікавість до тих навчальних предметів, з яких вони добревстигають. Важливою умовою стабільності інтересів молодших школярів, єспрямованість їх вчителем на стежку самостійного пізнання предмету читання.Самостійність учня, – відмічає Т.С. Піче-оол, – необхідно підтримувати ірозвивати з перших днів шкільного навчання, шляхом показу перспектив у здобуттісамостійних знань. Це дозволить формувати у дітей справжні самостійні іпізнавальні інтереси як основу навчальної діяльності"[47; 81].
Крімвище вказаних психологічних особливостей розвитку молодшого школяра, данібагатьох досліджень і нагромаджений досвід вчених показує, що самостійна роботатільки тоді дає значний позитивний ефект, коли враховуються рушійні сили дій івчинків учня, одним з яких є мотив. Мотив – це внутрішній стимул, усвідомленеспонукання до певного виду дій, що породжується матеріальними та духовнимипотребами людей. Відчуття потреби в чомусь, її усвідомлення і прагнення знайтиспосіб задоволення, визначають зміст і спрямування мотиву. Як внутрішні стимулидо дій, мотиви завжди пов'язані з метою, оскільки спрямовані на її досягнення.Вони включають у свій зміст елементи особистих прагнень і бажань, усвідомленихз певними цілями. У самостійній діяльності, мотиви повинні поєднуватись з тими,що створені самим навчальним процесом. Мотиви навчання мають знайти своєвтілення в мотивах, що виникають з пізнавальної потреби. Останні бувають дляучня сенсу тільки тоді, якщо спрямовані на задоволення його допитливості,вносять різноманітність у самостійну навчальну діяльність, сприяють відкриттючогось нового і спонукають до пошуку шляхів розв’язання суперечностей, щовиникають.
Відомо,що якості особистості розвиваються у процесі відповідної діяльності.Самостійність може формуватися у школярів лише при виконанні самостійних робіт.У навчанні, для проведення таких робіт відкриваються великі можливості, алетільки при достатній увазі вчителя до організації цієї роботи учнів можнадійсно досягнути свідомого і стійкого засвоєння ними знань, умінь і навичок.Таким чином, самостійна робота школярів у процесі навчання має велике значенняі для оволодіння ними знань, і для розвитку їх пізнавальних здібностей.
Розглянемоще одне трактування самостійної роботи, що в даному випадку виражає неправильніпогляди на самостійну роботу учнів і таку, як роль вчителя у цій роботі. Існуєдумка, виведена М.Д. Левитовим: «Під самостійною роботою розуміється такадіяльність, яка виконується при відсутності з боку вчителя контролю у будь-якійформі за її виконанням»[1]. Тобто, учень повинен сам без сторонньоговтручання вибрати ту роботу, у якій зможе проявити свої здібності. Але в такомувипадку, це вже пряме заперечення ролі вчителя у постановці самостійної роботиучнів. Хоча окремі рекомендації, що даються розділом пізніше самим же М. Левитовим відмінні за своєю суттю звиведеним вище визначенням:"… ні одна робота учня, виконана нимвласноруч, не повинна залишатися поза увагою вчителя"[1; 171].
Процеснавчальної діяльності підпорядковується низці загальних закономірностей. Першза все необхідно, щоб вчитель систематично заохочував учнів до навчальнихситуацій, разом з тим, даючи дитині можливість самореалізуватися, керуючисьсвоїм внутрішнім станом і самоаналізом. Іншими словами, одна з головнихзакономірностей в тому, що весь процес навчання у молодших класах першочерговобудувався на основі розширеного представлення учнів головними об'єктами процесунавчання, які поступово втягуються у процес активного існування.
Вбачаючисамостійність головним здобутком молодшого школяра у роки навчання в початковихкласах, Н.М. Свєтловська розробила уроки,покликані допомогти молодим вчителям вірно зорієнтуватися у навчальній програмідля проведення уроку позакласного читання [53].Чому дитина не може виконуватироботу самостійно, якщо у неї для цього усі задатки самоаналізу, самооцінки,знань здобутих на своєму досвіді і допоміжному слові вчителя? Вчительобов'язково повинен бути учасником колективної роботи, а не спостерігачем чиконтролером. Навчаючи мистецтву читати, слід пам'ятати, що в «усіх видахмистецтва необхідно самому пізнати ті відчуття, які хочеш викликати уінших». Проте, не слід робити так, щоб учні постійно зверталися задопомогою до вчителя, адже самостійна робота – це самостійна робота. Школярі повиннірозвивати бажання бути активними учасниками процесу пошуку і тому необхідносистематично, а не ривками, впевнено, не зменшуючи темпу, вчити їх шукати ізнаходити відповіді на запитання.
В.К.Буряк розглядає самостійну роботу, як сходинку до можливості розширенняіндивідуальності кожного учня, що збуджує підтримує інтерес до знань з метоюоволодіння ними і застосування на практиці: «самостійна робота передбачаєіндивідуальне виконання її кожним учнем. Звичайно даються завдання, щовиконуються колективом. Але в цьому випадку, справа організовується так, щокожен учень, несучи відповідальність в цілому всього колективу, виконував своюдолю роботи».[2; 18]
Такізавдання, які несуть індивідуальний і творчий розвиток здібностей учнів повинніносити продуктивне виконання роботи, а не репродуктивне, і творитися з власноїініціативи учнів. Усвідомлена діяльність забезпечуватиме творчість, у якійпроявлятиметься власний задум учнів, виражатимуться думки, завданнявиконуватимуться самостійно за допомогою вже набутих знань. Творчий підхід допрочитаного твору допоможе учневі передати власні розповіді про героїв твору,неординарно переказувати оповідання чи казку. При виконанні таких робіт,найбільш продуктивно розкриваються вміння використовувати здобуті знання ужитті.
Специфікапозакласного читання полягає в тому, що учень самостійно знаходить, читає,розповідає про книгу, про те, що схвилювало найбільше. І тому важливо, щобшколярі самі правильно орієнтувалися у фактах, усвідомлювали послідовність явищі подій, зв’язок між ними і вчинками літературних героїв. Саме для такої мети іорганізовується самостійна робота над усвідомленням прочитаного тексту. У цьомувипадку художні твори не втрачатимуть цілісності і повноти естетичного впливуна школяра. Книги, знайдені самостійно, але під керівництвом вчителя,допомагають учневі проявити певні самостійні здібності. Але уроки позакласногочитання, це не тільки пошук нових книг, але й повторення вивченого матеріалу,закріплення отриманих раніше знань з чинних підручників. Необхідно продумати іорганізувати даний урок так, щоб розкрити весь потенціал знань учнів повивченому матеріалу. Такі уроки включають різнопланові літературні джерела, щорозвивають цікавість учнів до книги, навчають їх прийомам роботи з текстамирізного характеру. Звичайно, самостійна робота учнів також необхідна, це пошукнових додаткових джерел, що забезпечуватимуть доповнення прочитаних ранішетекстів демонструватимуть різні погляди щодо вивченої теми.
1.2 Формування у молодшихшколярів самостійності як риси особистості
Активнароль школярів у процесі навчання, де велика увага приділяється самоосвіті,зумовлює розвиток у них самостійності та ініціативи. Тому перед кожним вчителемпостає завдання формування в учнів постійності як риси особистості. Крім того,якби самостійна робота на уроках позакласного читання була одним із провідних ідомінуючих елементів, це дало б можливість як самим дітям вчитись зі свогоособистого досвіду, розвивати мислення, розумові здібності, так і вчителюзуміти поставити процес оволодіння учнями вмінням самостійно працювати ізхудожньою літературою на стежку самоосвіти, самоконтролю, самоаналізу, щорозвивало б їх творчі здібності, формувало нові грані особистості. Адже учні –активні учасники позакласної роботи — мислять значно ширшими категоріями, маютьможливість детальніше ознайомитись з новими творами у галузі літератури імистецтва, розібратися у тих складних проблемах, які зараз висвітлюються улітературознавстві. Проте самостійну роботу на уроках позакласного читаннятреба збільшувати поступово, не скидаючи на дітей непосильну ношу розумовоїроботи, це забезпечить стабільний і систематичний процес оволодіння всімбагатогранним світом літератури.
Деяківчителі з обережністю відносяться до збільшення кількості самостійної роботиучнів і вводити у процес навчання такі завдання, які були б розраховані навимоги високої самостійності при виконанні заданої роботи. Вбачаючи, щонасичення уроків самостійними завданнями для учнів, вимагатимуть значнобільшого часу на вивчення кожної теми програми, а це загрожує її невиконанням,не спромоглись зрозуміти одного – час на уроках позакласного читання відходитивід загальних стандартів проведення і орієнтуватися на конкретний клас, атмосферув ньому та рівень розумового розвитку, і відповідно складати таку програму,розраховану на здібності класу. Вчителі не вірять у сили учнів, проте досвідспеціалістів і методистів, які будують навчання на засвоєнні учнями самостійнонавчальної програми, на їхній активності та ініціативі, доводить, що такі учніясніше і швидше схоплюють і навчальний матеріал, і нові методи, прийоми,операції, виконують роботу з меншою кількістю помилок, проявляють інтерес доефективності своїх вмінь і навичок.
Відомо,що будь-яка якість розвивається у процесі певної діяльності. Самостійність можерозвинутись у дітей тільки у процесі самостійної роботи. При роботі ізхудожніми творами проведення такого роду робіт не тільки відкриває великіможливості, але і є необхідним. Тільки при достатній увазі вчителя до організації самостійної роботиучнів, можна досягнути дійсно усвідомленого і глибокого засвоєння ними знань.Без їх самостійності неможливо виробити ніяких умінь та навичок роботи із художнімитворами. Для оволодіння цими навичками необхідно організовувати певну практичнудіяльність учнів так, щоб їм поступово було необхідно долати зростаючі труднощіта перешкоди, проявляти все більший рівень творчості та постійності. Самостійнаробота виступає важливим засобом розвитку у школярів пізнавальних здібностей:спостережливості, допитливості, уваги, пам'яті, мислення, творчої активності.Разом з тим практика роботи з художньою книгою є також основою для формування вучнів самостійності як риси особистості. Проблема, яку ми розв'язуємо — цепошук відповідей на запитання, які допоможуть читачам-початківцям захотітинавчатись і звикнути працювати з художніми творами без спонукання з бокувчителя, але під його керівництвом. Зразу визначимося, що словосполучення«працювати з художніми творами» ми розуміємо як спосіб засвоєннячитачем літературних одиниць на доступному рівні, не лише фактичному,логічному, й емоційно-оцінному. Саме в такому плані, як здатність читача признайомстві з текстом зрозуміти, знайти раціональне зерно у смисловому значеннітвору, запам'ятати, відтворити в пам'яті, не залишати без відповіді будь-яке ззапитань, жодного не усвідомленого факту, події чи явища, що простежується утворі, розуміємо словосполучення «працювати з художніми творами».
Якістьнавчання визначається не тим, скільки дитина читає, як швидко читає твори інавіть не тим, залюбки чи під примусом береться за книжку, вона визначаєтьсяпрагненням дитини оволодіти навичками самостійної діяльності, компонентами якоїє усвідомлення мотиву або потреби, знання світу книжок, вмінням працювати зізмістом книжки, сприймати і перетворювати здобуті знання у відповідності досвоїх потреб. Теоретичний фундамент дозволив достатньо точно виділити основні,загальні для 4 класів початкової школи завдання уроків позакласного читання
1.Виховання читацької активності — пробудити у школярів цікавість до книжки ічитання, навчити всебічно сприймати прочитане, удосконалювати у них навичкукритичної оцінки матеріалу, що читається. Іншими словами – це допомога школярамв оволодінні художніми і образотворчими багатствами дитячої літератури.
2.Удосконалювати навичку і культуру самостійного читання налагодити івпорядковувати самостійне, домашнє читання школярів; навчати їх робити записи ізамальовки до прочитаного; вміти бачити і оцінювати роботухудожника-ілюстратора.
Докультури самостійного читання відноситься і вміння дітей знаходити потрібну їмкнигу і матеріал у самій книзі. Це вміння включає у себе два напрямки. З одногобоку, навчити учнів сприймати книгу комплексно, тобто знати основні елементикниги і вміти ними користуватися, а з іншого, навчити дітей працювати з блокамикниг і тематичними картками, познайомити з прийомами відшукування потрібноготвору, розділу, книжки: навчати кваліфіковано накопичувати цікавий матеріал зперіодичної преси, ознайомитися з правилами користування словниками ідовідниками, сформувати основні навички гігієни читанням
3.Розвиватиіндивідуальні читацькі інтереси і схильності учнів. Урок позакласного читанняповинен створювати навколо школяра постійну позитивну емоційну атмосферу,забезпечуючи цим цікавість до свого змісту. Розвиваючи дитячу уяву, характеруроку стимулюватиме самостійність читання і самостійність осмисленняпрочитаного.
4.Розширювати і поглиблювати знання учнів зі всіх предметів. Школа не повиннабути байдужою до того, що і як читають її учні. Виховання здійснюється не лишеу плані роботи на уроках позакласного читання, але і на основі реалізаціїміжпредметних зв'язків, вміти переносити знання з одного навчального предметана інший, що є показником рівня навчального процесу школи.
Говорячипро самостійну роботу, слід враховувати дві сторони одного процесу: навчальніфункції вчителя і пізнавальні учня. Оскільки робота виконуватиметься учнем і йогопізнавальна діяльність виступає важливим фактором у кінцевому результатіроботи, то необхідно прослідкувати, якими ж процесами зумовлена данасамостійність при особистій діяльності. Як вже говорилось, завдання,організовані для самостійної роботи учнів, тягнуть за собою мотив і інтерес.Вони відіграють роль комплексного подразника, що стимулюватимеаналітико-синтетичну діяльність під впливом мотиваційних збудників. Аналізуючизміст отриманих завдань, учні починають шукати спосіб розв'язання з раніше виконанихзавдань, підключаючи для цього пам'ять, мислення, увагу. Після виконаннязапланованих практичних дій, проводиться обов'язковий самоконтроль отриманихрезультатів і якщо учень отримає відповідь на поставлені перед ним завдання, товинагороджується мотив, як рушій у процесі діяльності, і інтерес до даногозавдання. Пізнавальна діяльність задоволена. У випадку, якщо отриманийрезультат не відповідатиме правильній відповіді, то пошук продовжиться до тихпір, поки остання не буде знайдена. Вчитель при цьому знаходиться у тісномузв'язку з учнями і контроль виражається у завданнях для самостійної роботи.Спостерігаючи за практичними діями учня і контролюючи процес виконання завдань,дає школярам вказівки, з'ясовує правильність виконаної роботи, усвідомленняшляхів пошуку відповіді, перевіряє, якими знаннями, уміннями і навичкамиоволоділи учні, оцінює якість виконаної роботи. Таким чином, вчитель виступаєорганізатором і критиком роботи учнів, головною ланкою в оволодінні знань ікерівником у методиці застосування цих знань на практиці.
Присамостійній роботі з книгою молодший школяр у початковій школі, за часнавчання, повинен навчитись застосовувати такі вміння та навички, а саме:
- вміння працювати з книгою;
- поєднувати події, явища,вчинки у логічний зв'язок;
- робити нескладний аналізпрочитаного;
- встановлювати причиново-наслідковізв'язки;
- самостійно знаходитиневідомий твір;
- робити умовисновки запрочитаним.
Цікавимі важливим видом самостійної роботи є виконання завдань на порівняння творів зажанром, за написанням, за описаними фактами, подіями і явищами, що даєможливість розвитку в учнів не тільки пам'ять, а й мислення і увагу. Читаючиновий незнайомий твір, діти шукатимуть у своїй пам'яті факти, які допоможуть їмдати відповідь на запитання – читав чи не читав я щось подібне? Тобто, читаючиописане у творі, учень прагне знайти те особливе, що відрізняє одне явище відіншого (факт від факту тощо), і в залежності від подій і вчинків героїврозпочинає роботу над аналізом прочитаного, робить нескладні умовисновки. Цепоказує, що робота над твором і з твором проводиться в комплексі, де будь-якийз компонентів служить незамінним фактором. Працюючи з творами, які булипрочитані на уроках класного читання і які учням доведеться пригадати до уроківпозакласного читання, вимагається певних зусиль для усвідомлення учнями стилюписьма того чи іншого автора, вміння прослідковувати зв'язки між творами. Крімцього, слід звернути увагу учнів на систематичне ведення домашнього словника,де б записувались назви художніх творів, прочитаних ними, вислови, які найбільшзапам'яталась, слова, які слід використовувати у своєму мовленні. Безперечнодобре роблять вчителі, що спонукають школярів до праці з ними і за межамишколи. Лише тоді, в учнів виникатиме бажання вчитися, проявляти ініціативу,знаходити, аналізувати, доповнювати художній твір не чужими, а своїми думками,вони відчують потребу у цій роботі з боку вчителя, в інакшому випадку, цяробота не має логічного завершення.
Такимчином, самостійна робота у процесі позакласного читання не будується в одномунапрямку, вона багатоальтернативна; вибір саме того напрямку, якийвідповідатиме темі і меті конкретного уроку залежить в основному від тихнавчальних і виховних завдань, які перед ним ставляться. Міра зацікавленостіучнів у цих роботах також різна. Слід відзначити, що при всій багатогранностівидів самостійних робіт учнів успіх зумовлений певними дидактичними умовами, асаме:
–наявними в учнів знаннями для розуміння мети виконаної роботи;
–бажання знаходити, приносити книжки і розповідати про них, вміння доводити особисту думкусловами автора твору, що говорить про глибокий аналіз прочитаного
–вміння поєднувати різні види роботи на уроці, не роблячи акцент на самостійнійроботі як домінуючій;
–потоваришувати з книгою і навчитись користуватись нею так, щоб по закінченнішколи читання було для дітей постійною потребою і допомогою у житті;
–обов'язковим оцінюванням з боку вчителя виконаної роботи учнями.
Завданнявчителя полягає в тому, щоб вести школярів по такому шляху, який у повній мірірозкриє прихований потенціал задатків учнів, підтримати розвиток у них уміньпрацювати з книгою, стимулювати бажання самостійно здобувати знання, навички івдало використовувати їх на практиці. Вчитель, який відкриє мотив учневі,покаже перспективу у виконаній роботі, правильно оцінить досягнене, отримаєвисокі результати у навчальному і виховному відношенні.
Лишечітко продумана система художніх образів прочитаних творів, цілий рядсвітоглядних, моральних і суспільних понять позитивно вплинуть на розвитокособистості молодшого школяра. Розкриється художній смак, відбудетьсяоволодіння вмінням працювати з книгою, що сприятиме збагаченню знань учнів пронавколишній світ. Тому успіх навчально-виховного процесу залежить від того, якучитель правильно організує самостійну роботу школярів, які завдання для цьоговикористовує, яку мету переслідує. Досягнення найвищого рівня самостійноїроботи – творчого – можливе тільки за умови правильної організації пізнавальноїдіяльності учнів, що безперечно дасть підвищити результативність позакласногочитання в цілому.
Позакласнечитання як навчальний розділ за своєю метою, і завданням посідає особливе місцеу системі початкового навчання читанню. Відомо, що на уроках навчання грамоти ікласного читання діти оволодівають навичками техніки читання, а також прийомамроботи з текстом по його аналізу, вказаним вчителем. При цьому використовуютьсяодні і ті ж книги: «Буквар», «Читанка», робота з якимипроводиться за допомогою і під керівництвом вчителя. Мета уроків позакласногочитання інша: виробляти в учнів стійку потребу самостійно і усвідомленовибирати і систематично читати книги, застосовуючи при цьому всі знання, умінняі навички, якими діти оволоділи на уроках навчання грамоти і класного читання.
Упроцесі позакласного читання у початкових класах розв'язуються завданнястановлення і подальшого удосконалення читацьких якостей школярів, розвитокповноцінного сприймання дітьми художніх творів. Система читацьких художніхобразів допомагає оволодіти вмінням працювати з текстом, що сприяє збагаченнюзнань учнів про навколишній світ. Ці завдання вчитель початкових класіврозв'язує через продуктивну систему самостійних робіт учнів з художнімикнижками. Проводячи самостійну роботу на уроках позакласного читання, прагнучи,щоб вона відповідала кожному етапу уроку якомога точно, використовуючи різніметодичні прийоми у її проведенні, передбачалось сприяти кращому формуваннювмінь працювати з книгою, виховувати інтерес учнів до читання, тобто формуванняправильного типу читацької діяльності, який базується на читацькійсамостійності.
Читацькасамостійність це інтегрована якість особистості, яка характеризується наявністюу читача мотивів, що спонукають його звертатись до книжок і сумою знань, щодозволяють йому реалізувати ці мотиви з найменшою затратою часу та зусиль у зв'язку згромадською таособистою потребою. Це усвідомлений вибір книги,застосування вмінь і навичок з читання, якими володіє учень на моментдіяльності з книгою.
Зовнішнімпоказником і проявом мінімального рівня сформованості у читача будь-якого вікуоснов читацької самостійності, є знання широкого кола доступних книг, і якнаслідок – інтерес до книг, здатність вибирати їх для себе у відповідності довласних можливостей, прочитувати їх з максимально можливим освітньо-виховнимефектом. Читацьку самостійність не слід ототожнювати з самостійним дитячимчитанням. Оскільки, останнє – це індивідуальне, без безпосередньоїдопомогиіншої особи спілкування дитини з доступним світом дитячих книжок, у процесіякого дитина здійснює:
1)свідомий вибір книги для себе;
2) читаннякниги за всіма правилами, засвоєними на момент зустрічі з нею.
Книга– це та основа, з якою учень повинен навчитись працювати самостійно, щобзвикнути думати над нею до уроку, вміти передбачати її зміст, працювати не лишез поданим текстом, а й супровідними його ілюстраціями.
Удітей на попередніх етапах (підготовчому, початковому, основному) закладеніелементарні основи читацької самостійності. На заключному ж етапі завданняполягає у тому, щоб ці основи використовувати, розвивати, удосконалювати. Цезавдання може бути розв'язане шляхом умілого і доцільного керівництва самостійнимдитячим читанням у вільний від навчального режиму час.
Особливогозначення у наш час набула самостійна робота пошукового характеру, метою якої єпроцес засвоєння знань, умінь і навичок, а також набуття і формуванняпозитивних мотивів навчання. У працях вчених та вчителів-практикантіввідображена ідея про те, що елемент пошуку притаманний діяльності учнів прививченні певного художнього твору чи добірки творів. Він є невід'ємною частиноюроботи школярів, оскільки допомагає їм орієнтуватися у світі літературниххудожніх образів, прихованих від поверхневого погляду.
МетодистН.Д. Молдавська, розкриваючи сутність самостійної роботи, відносить її до видудіяльності, що співвідноситься з усіма методами навчання роботи з художнімтвором. При цьому вона відзначає, „що самостійна робота може носитинайрізноманітніший характер: від спостереження школярів над особливостями мовитвору до самостійної оцінки та висновків про нього. Тому самостійну роботу, наїї думку, слід організовувати так, щоб діяльність школярів завжди булапов'язана з пошуками того нового, що в силу певних причин залишилось позамежами дитячого сприймання. [35; 27].
Духовнийсвіт учня, його моральні позиції, внутрішня дисципліна, вміння відстоювативласні інтереси – це головне прагнення сучасного вчителя і кінцевий результатйого діяльності. Дуже важливо виховувати з раннього дитинства колективізм, вимогливістьдо себе і до інших, чесність, доброзичливість, розвивати почуття прекрасного,естетичний, смак, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва. І хоча упочаткових класах література не вивчається як окремий предмет, однак, привизначенні значення уроків позакласного читання, необхідно перш за всевраховувати місце літератури у житті суспільства, її вплив на формування людинияк. особистості. Тому на сьогоднішній день залишається актуальним питання: якнавчити учнів самостійно працювати з книгою і як цього навчитися? Відповідь надруге питання однозначна – тільки самостійна, пізнавальна діяльність учнів зхудожньою книжкою дає позитивний результат, створюється нова сходинка уформуванні особистості – самостійність, що виникає в учнів за новою навчальноюсистемою.
Усучасних умовах проблема навчання самостійному здобуттю знань і постійному їхпоповненню є особливо гострою. Відзначено, що у сучаснійпрактиці увагаі енергія школярів зосереджена на змісті засвоєного матеріалу. Між тим,розумовий розвиток відбувається в результаті поступового оволодіння учнямиспособівтворчої діяльності. Значить, для того, щоб школярі змогли самостійно натворчому рівні здобувати знання, вони повинні знати і вміти як це робити. Цьогоповинен навчити їх вчитель за допомогою завдань для самостійної роботи, якіприводять до більш помітного та поглибленого розуміння художнього твору.
Багаторічнідослідження проблеми самостійної роботи у процесі позакласного читаннядозволили вченим прийти до висновку про органічний зв'язок елементіврепродуктивного і творчого характеру в самостійній діяльності школярів.Доведено, що як і в репродуктивних роботах містяться творчі завдання, так і втворчі включено відтворюючі завдання. Ця концепція знайшла підтримку у вчених івчителів та дозволила диференціювати самостійну роботу, тобто, розрізняти її яктворчу, репродуктивно-творчу, репродуктивну. При роботі з художніми творами дорепродуктивної слід віднести таку роботу, при якій учні передають змістпрочитаного, відповідають на нескладні запитання. Репродуктивно-творчоюсамостійна робота є тоді, коли разом з відтворенням тексту твору, школярізнаходять нові риси, сторони літературних героїв, зображених автором. Творчою єтака самостійна робота, при якій учні порівнюють явища, події, факти і дають їмоцінку. Важливим залишається завдання формувати за допомогою певних видів робітлітературного світогляду, якому притаманні особливості, що зумовлені віковимипоказниками, життєвим досвідом, обсягом знань. Досягнення найвищого рівня самостійноїроботи – творчого-можливий тільки за умови правильної організації всієїпізнавальної діяльності школярів. При цьому слід пам'ятати, що ефективністьсамостійної роботи залежить від збільшення в пізнавальній діяльності творчихробіт.
Завданнядля самостійної роботи повинні бути логічно пов'язані з літературним матеріаломуроку. Зміст їх на різних структурних етапах має бути таким, щоб у сприйманніматеріалу брали участь різні види пам’яті: зорова, слухова, моторна. Всізавдання мають бути спрямовані на розвиток логічного мислення, містити посильніперешкоди, подолання яких потребує вольових зусиль та систематичного навчання.Самостійна робота одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнівпотрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких, стислих,інструкцій, вказівок, показу зразка, колективної роботи.
Вміннядобре спланувати і точно виконати самостійну роботу приходить до дітей незразу. Чим більш творчий характер мають завдання вчителя, тим важче працюватиучням, хоча інтерес до цієї роботи у них не зникає, а навпаки, зростає приправильній постановці завдань вчителем і його допомозі. Вчитель допомагає учнямвизначити тільки загальний порядок роботи, а конкретний її зміст на кожномуетапі не відпрацьовується. Це учні повинні зробити самі, спираючись на тексттвору. Учні 4 класів вже самостійно планують свою роботу, не потребуючидопомоги з боку вчителя.
Сучаснесистематичне навчання дає можливість підвищити результативність уроку черезорганізацію діяльності як всього колективу, так кожного учня зокрема. В якостіголовного, при формуванні читацької самостійності і типу правильної читацькоїдіяльності прийнято застосовувати метод «читання — розгляд» – цетакий спосіб взаємодії вчителя і учня з дитячою книгою, який спрямований навідтворення та усвідомлення дітьми діалектичної єдності форми і змістутекстової і позатекстової, що складають суть книги та на використаннязакономірностей, що обумовлені цією єдністю. Сама назва методу говорить про те,що обидві сторони: читання і розгляд книжки, спрямовані на її сприймання,взаємопов'язані. Оскільки, і текст, і позатекстова інформація розраховані нате, щоб читач усвідомлено і доцільно засвоював зміст книги. Вміти розглядатикнигу – це не значить вміти оцінити її зовнішні варті уваги атрибути [оформлення,формат, колір, малюнки). Коли ми говоримо про позакласне читання, то метарозгляду інша: дати молодшим школярам зразок розгляду книги, оволодівши якимидіти зможуть до читання тексту передбачити орієнтовний зміст книги, а потімвибирати книги для себе, за власними смаками, за інтересами без втручаннядорослого.
Метод«читання — розгляд» є домінуючим в системі позакласного читання.Однак, не втрачає своєї актуальності й метод «живого слова» у всіхйого різновидах, а також літературні ігри, конкурси, використання технічних інаочних засобів, які спрямовані на реалізацію ведучого методу навчання.
Прорівень самостійності учнів свідчить і їх здатність використовувати набутізнання, вміння і навички на новому тексті. Достатнім показником самостійності,на думку вчених, є запитання самих. учнів. Конкретні цінні рекомендації щодоцієї роботи дає методист М.О. Рибнікова. Вона пропонувала вчителю поступовозменшити свою допомогу у роботі з текстом шляхом зменшення кількості запитаньдля аналізу. Така робота дає можливість учням проявити свої здібності, тобто,вони показують глибину знань з прочитаного твору, прагнучи при цьому задаватизапитання, відповіді на які інші діти не в змозі дати. У цьому випадку учневіпотрібно не тільки сформулювати чітке і логічне запитання, але й знативідповідь на нього. Учні між собою у класі вільно спілкуються, тому вчителевіна позакласному читанні доречно використовувати цей вид роботи, створюючиневимушену і доброзичливу атмосферу, де кожен з учнів бере участь.
Неменш цікавою є робота в парах чи індивідуально. Працюючи в тарах, учніотримують картку із завданням і спільно його виконують, при чому ті учні, якімають певні прогалини у знаннях, можуть заповнити їх при допомозі товариша. Цене означає, що учень копіює, просто вводиться самоконтроль і взаємоконтроль підчас самостійної роботи, що надає їй ефективності. Школярі поступово вчатьсяпомічати помилки товаришів, а з часом уникати їх у своїх відповідях. Цей видроботи допомагає учневі глибше і повніше розкрити свої знання, знаходячипідтримку з боку товариша. Але таким видом роботи не можна зловживати, бо зчасом учні намагатимуться перекласти всю відповідальність за самостійну роботуз себе на когось іншого.
Підтримуватиучня у його починаннях дуже важливо, особливо, коли це стосується читаннялітератури, тому що реалізація їх вміння через глибоку і творчу підготовку тієїчи іншої теми, дасть їм змогу в майбутньому справді правильно і самостійноорганізовувати свою роботу, творчо готуватись до позакласного читання наскільки дозволяє їм їхня самостійність. Теми, які добираються до уроківпозакласного читання, можуть мати найрізноманітніше спрямування. Ми ж, усвою чергу, пропонуємо робити акцент не тільки на творах, які маютьбезпосередню посилку на уроки класного читання, але й на ті, які визначає коженвчитель індивідуально, виходячи з розумових і інтелектуальних здібностей свогокласу. Обмежень у матеріалі майже немає, світ дитячої літератури настількиширокий, що добір матеріалу може відбуватися за тими критеріями, які спеціальнокорегують сприйманням молодшого школяра. Саме тоді, коли враховується бажання іінтереси учнів, буде закладене раціональне зерно, що змусить дітей працювати ідумати над новими незнайомими творами. У такому випадку твори мають установкуна яскраве емоційно-образне сприймання художніх творів, що відповідають віковимособливостям учнів. Дані тексти повинні мати цікаву сюжетну лінію, наявністьпозитивного персонажу, розвивати словниковий запас школярів, підсвідомовпливати на розумову сторону розвитку дитини словом. Важливо, щоб учні глибокоусвідомлювали опосередковане звернення до них авторів, ніби спілкуючись черезнаписане у творі.
Реалізуючизавдання уроків позакласного читання, визначених програмою для початковихкласів, вчитель постає перед проблемою принципів відбору навчального матеріалуза системою, яка робить акцент на самостійній роботі учнів з художнімикнижками:
Актуальністьпідібраного матеріалу;
Тематичнаспрямованість матеріалу;
3.Реалізація взаємозв'язків класного і позакласного читання;
4.Можливість планування самостійної роботи, як при роботі з художньою книжкою,так і з її текстом(ами).
Принципактуальності підібраного матеріалу виходячи з врахування потреби розкриття темиучням, усвідомлення значення даного уроку – важлива проблема, яка постає передвчителями. Скільки учнів у класі, стільки і бажань звернути більше уваги на тойнапрямок дитячого сприймання, який відповідає їхнім потребам. Важливоорганізувати урок позакласного читання так, щоб забезпечувався тісний контактвчителя і учня, де останній посідав перше місце в навчально-виховному процесі.Також не слід забувати, що ці уроки повинні відповідати програмовим вимогам зпозакласного читання, забезпечуючи взаємозв'язок навчально-виховного процесу іорганізації уроку вчителем. Матеріал, дібраний до уроку, може бути спрямованийна величезну кількість напрямів художнього слова: казку, вірш, оповідання,легенди, приказки, загадки, трагічні і комічні твори. Але завжди вчительповинен врахувати наслідки таких уроків, мету їх проведення, актуальність темина даний момент проведення. Тобто, слід організувати урок позакласного читання,виходячи з потреб і бажань учнів, та врахування програмних і віковихособливостей процесу навчання.
Принциптематичної спрямованості матеріалу дає можливість ширше реалізуватисвітоглядний потенціал навчання дітей вмінню працювати з художніми творами,сконцентровувати їх увагу на тематиці даного уроку. Цей принцип також відкриваєширокі можливості творчого пошуку, де кожен з учнів зможе по-новому відкритися.Адже підібрані теми можуть бути різними: близькі і відомі учням твори; невідомітвори ті, що розширюють читацьке коло школяра, розвивають вміння бачити івідчувати красу навколишнього тощо. Актуальність цього принципу дозволяєнеформально реалізувати умову зв'язку навчання з життям, уникати неприродностіу відборі навчального матеріалу, стимулює до самостійного пошуку такого жматеріалу самими дітьми.
Наприклад,готуючись до уроку на тему: «Твори всесвітньо відомого казкаряГ.К.Андерсена», учні отримали завдання: поновити у пам'яті біографічнівідомості про автора прочитаних книг; організувати книжкову виставку; навчитиськоротко переказувати книжки; добре орієнтуватися в колі книг казкаря, щоб вмітирозпізнати казки за малюнками, опорним блоком слів, за початком твору;підготуватися до інсценізації окремих епізодів казки (робота в групах),постановка живих картинок. Тобто усі завдання складались так, щоб учень не змігобмежитись прочитанням однієї книги, а хоча б декількох. В іншому випадку,робота учнів на уроці буде однобокою. Усі вище вказані види робіт вимагають відшколярів великої самостійності вдома, підготовка повинна бути логічнопродуманою і не бездумною, адже урок організовується для перевірки вміннясамостійно працювати з новими і вже добре відомими творами.
Доуроку були прочитані такі казки: «Гидке каченя», «Дикілебеді», «Снігова Королева», «Дюймовочка»,«Кресало», «Свинопас». Робота організовувалась послідовно,спочатку завдання отримали всі учні класу.
1.Які твори казкаря ви прочитали до уроку? З якими казками познайомились вперше?
2.Назвіть головних героїв казок Г.К.Андерсена. Хто з них вам найбільшеподобається? Чому?
3.До яких казок ви звертались, щоб відповісти на запитання:
- Хто допоміг Дюймовочці?Скільки братів було у Солдатика? Що заважало Солдату і Балерині одружитися?
- У які квіти перетворилисьгидкі жаби? Чому мовчала принцеса?
- Де зараз черевички Герди? Уякій країні знаходиться розбите дзеркало? Чи існує на світі Снігова Королева?
4. Порівняйміж собою Дюймовочку і Герду. Чи схожі вони? Що ти можеш розповісти про цихгероїв.
5. Якуз казок ти хочеш розповісти всьому класу?
Такожзавдання отримали окремі учні на карточках, що дало можливість перевіритирозуміння учнями казок і вміння працювати з текстом::
1. Уяких казках тобі трапилась така героїня як Чаклунка? Напиши назви цих казок.
2. Назви головних героївпрочитаної тобою казки. Чим вони тобі. сподобалися? Хто не сподобався?
3. Ким були герої один дляодного?
4. Що хотів автор сказати цимтвором?
5. Чому цей твір є казкою?
Такимчином, усі учні класу, через завдання, поставлені до уроку,: змогли проявитисвою творчість, а це говорить про розуміння даних завдань і бажання проявитисебе з найкращої сторони.
Підготовкадо уроку на тему: «Усна народна творчість» велась дещо в іншомунапрямку: насамперед, учні повинні були самостійно розібратись, що належить дотеми уроку. Звичайно, з деякими основними напрямками вони вже були знайомі зуроків класного читання: казки, прислів'я, але, що ще відноситься до народноїтворчості, не знали. Як потім сказали діти, вони і не уявляли, що усна народнатворчість така різноманітна і багатогранна: прикмети, скоромовки, нескінченніпісеньки, загадки, легенди і т.д. Був проведений конкурс на кращий вірш, учнірозповідали, давали відповіді на запитання і самі запитували:
1. Хто є автором цього вірша?
2. Чи знаєш ти історію вірша?Розкажи.
3. Подумай, на що треба звернутиувагу читаючи цей вірш? Чи є у ньому незрозумілі слова? Де ти міг чути ціслова? Хто говорить ці слова?
4. Чомуцей вірш тобі подобається? Які рядки відображають головну думку вірша?
Попередньоучні отримали завдання: для голосного читання вибрати і підготувати такий твір,який особливо сподобався і пояснити причини вибору; намалювати словеснікартинки улюблених героїв прочитаного твору; підготуватись до творчого переказувід імені героя казки; підібрати приказки до розповіді або діючої особи.
Якз'ясувалось, діти дуже полюбляють розгадувати загадки, при чому не просторозгадувати, а практично всю роботу організовувати так, щоб вона тісноперепліталась з ними. Даючи дітям завдання знайти загадки про тварин, а це булоодне з-поміж інших завдань, не сподівались такого ставлення, деякі завданнявзагалі не були виконані, проте загадок було достатньо, як по темі, так і позанею. І що головне, робота велась не просто загадка-відгадка, а сам процесрозгадування був захоплюючим. Адже, методика роботи з загадками передбачає, щонавчати дітей відгадувати слід починати не з загадування, а виховання вміннясприймати предмети і явища. з різних боків, бачити світ у різноманітнихзв'язках і залежностях, у кольорах, звуках, русі, зміні. Ці знаннявисловлюються влучним, образним словом. Під час спостережень учні знаходятьслова, які б точно відбивали побачене. Наприклад, пропонували дітям склянку води,пісочний годинник, соломинку. Діти повинні були відгадати, до якої з казокГ.К.Андерсена це відноситься. Поки діти думали, зачитали їм загадку:
Один біжить, другий лежить, а третій кланяється.
(вода, пісок, очерет).
Або,загадуючи один одному загадки про тварин, демонстрували їм ілюстрації, на основі яких дітикоментували свої відповіді.
Аналізпрочитаних оповідань доцільно вести так, щоб діти самі приходили до відповіднихоцінок поведінки персонажів, висловлювали своє ставлення до описаних подій.Вчителю слід ширше застосовувати запитання, які змушуватимуть учнів думати,порівнювати, оцінювати, робити висновки хоча можливість застосовуватизапитання, що спонукають учнів до репродуктивної відповіді не відкидається.
Прироботі над казкою увагу учнів слід зосереджувати на розкриття особливості казкияк жанру. Звичайно, від учнів не слід вимагати наукового її визначення. Упочаткових класах мова може йти про набуття загальних уявлень про казку та їївідмінності від інших жанрів: умовність, наявність однотипних дій, особливостіпобудови цього виду народної творчості. Щодо опрацювання легенд вчителю слідзвернутись до історичної сторони вивчення цього жанру. Адже важливо підвестиучнів до сприймання легенд як подій, що дійсно відбувалися, але факти ідостовірність яких дещо перебільшена. Легенди поглиблюють в учнів уявлення проминуле, що створило теперішнє і мають великий вплив на майбутнє. Вчительпідводить учнів до розуміння того, що легенда – це не тільки вимисел народу уминулому, але історичність викладених фактів, які за своєю суттю правдиві.
Мовлення– комунікативний засіб, що обслуговує людей у їхньому спілкуванні, надаєможливості виражати емоції. Культура спілкування, культура почуттів виховуєтьсяу процесі спілкування. Найбільш складною в системі уроку є організаціяприродної ситуації, доброзичливості, комунікації. Але сама мова, народнатворчість мають багаті почуттями і емоціями твори, що дозволяють організуватицікаву і корисну розмову. Це пісеньки-приспіви і нескінченні пісеньки. Самезавдяки їм школяр опановує почуття, вчиться вільно володіти мімікою, розумітизначення найпростіших жестів. Такі нескінченні пісеньки дають можливість учнямсамостійно виявити свої акторські здібності у маленькому театрі (класі): поза,міміка, мовлення, жести. Дитина самореалізується, що дуже важливо у молодшомушкільному віці.
1. Чиподобаються тобі нескінченні пісеньки? Чому? Розкажи улюблену пісеньку,
2. Хтоголовні герої нескінченних пісеньок?
3.Запам'ятай і продовж нескінченну, пісеньку:
Бувсобі баран та вівця
Імали стіжок сінця,
Алеказка ця з кінця.
Бувсобі баран та вівця.
4.Чому цю пісеньку називають нескінченною? Доведи свою думку.
Живакартинка не лише методичний прийом, але і допомога дітям. Цільове призначенняприйому гри — допомогти через міміку і жести відтворення персонажів казки, начуттєвому рівні усвідомити твір. Це дасть учневі можливість розвинути емоційнуграмотність, бачити й розрізняти рухи співрозмовника і правильно на нихвідгукуватись. Жива картинка своєрідний театр міміки і жестів. Тому під часпостановки всі учасники (актори і глядачі) набувають камерного досвідуспілкування в театральній атмосфері, що збагачує їх комунікативні можливості.
Працюючинад віршами, не слід забувати, що об'єкт аналізу – поетичний твір. У ньогоособлива форма, що зумовлює використання специфічних прийомів роботи над ним. Їмпритаманні образність, своєрідна синтаксична будова речень, лаконічністьзмальованих образів. Це змушує вчителя бути особливо пильним при аналізі віршівяк літературного жанру. Також цікавим видом роботи на уроці позакласногочитання, де проявляється підготовленість учня, є прийом роботи «впізнаймене». Найкраще користуватись цим видом роботи на початку уроку. Дітипригадують казки, готуються сприймати твори певного жанру.
1. Сніг, троянди, санки,дзеркало, ворона, олень, королева (Казка «Снігова Королева»).
2.Кропива, відьма, принцеса, лебеді, підземелля, німота (Казка «Дикілебеді»).
3. Матрац,принцеса, горошина, указ, король, королева (Казка «Принцеса нагорошині»).
Дітиспроможні самостійно складати такі блоки слів, які характеризують казку івиконують цю роботу з задоволенням. Або можна доповнити цей вид діяльності:спочатку зачитати блоки слів, а потім запропонувати, за наперед заготовленимиілюстраціями, вибрати ті, які відносяться до тієї чи іншої казки. Проте одразуж слід застерегти, що не потрібно спонукати учнів до багатослівних міркувань.Вони лише поєднують приготовлені малюнки зі словами.
Усівищевказані види роботи становлять лише малу частку від того, що можназапропонувати учням на уроках позакласного читання, проте, і вони показують, деі коли дитина зможе проявити себе, як самостійна особистість. Проблема коли — особливо важлива. Оскільки роботу учні виконують самостійно, а діяльність іхарактер уроку проходить за тим сценарієм, який напише вчитель, тозапропоновані види роботи можна використовувати на будь-якому етапі уроку, залежновід того, чого вчитель хоче досягнути на уроці і яка роль у цьому процесіналежить учням.
Важливоює реалізація принципу взаємозв'язку класного і позакласного читання, адже ціуроки тісно переплітаються між собою. Тільки такий комплексний підхід дастьзмогу розв'язати навчальні і виховні завдання. Самостійна робота учнів зхудожніми творами цікава тим, що має тісний зв'язок з розвитком зв'язного мовленняучнів. Вчитель початкових класів повинен знати, що живому спонтанному мовленнюдітей на уроках позакласного читання повинно надаватись більше уваги і часу,ніж це робиться зараз у школі. При цьому слід враховувати мовлення дітей.Завдяки безпосередньому спілкуванню виражається набагато більше, ніж завченимтекстом, який учень перекаже, відповідаючи питання уроку. При таких виразнихситуаціях виявляється весь конкретний зміст мовлення, який у значній міріпроявляється через такі моменти. (зміст сказаного, інтонація, відношення,стилістика та інше). Справжнє мовлення досягається власними висловлюваннями,міркуваннями, переживаннями, що розкривають внутрішній прихований світ дитини.Тому нерідко спостерігається, коли учень на уроці позакласного читання легкорозповідає твори завчені на уроках класного читання, по-новому їх передаючи.
Передкожним вчителем початкових класів серед найважливіших завдань постає завданняформування в учнів самостійності як риси особистості, яка може розвиватися удітей тільки у процесі самостійної роботи. Вчителю-класоводу при відборітекстів потрібно усвідомити, що твори на уроках позакласного читання — це незнаряддя і навіть не дидактичний матеріал. Це навчальний матеріал, вивчаючиякий, діти засвоюють нові, життєво необхідні їм знання про навколишній світ ісвоє місце у ньому.
Такимчином, лише продумана система навчання школярів вмінню правильно працювати зхудожніми творами, з врахуванням принципів відбору матеріалу для розвиткусамостійності у процесі позакласного читання, дасть можливість систематичноговпливу на розвиток думаючого, самостійного, начитаного учня. Діти повинніпрагнути ближче знайомитися з новими книгами, проводити активну самостійнуроботу з ними, що допоможе краще їм зрозуміти навколишній світ і змінити його.
Проводячисамостійну роботу не слід забувати і про диференціацію навчальної роботи. Першза все диференціація проявляється в організації домашніх завдань: всьому класу(виконання обов'язкове для всіх), за бажанням (для сильніших учнів). Наприклад,до уроку про творчість Джанні Родарі можуть бути такі домашні завдання:
1) всьомукласу — читати вірші і казки Д. Родарі, один з його віршованих творів вивчити напам'ять; по групах –підготувати інсценізацію по матеріалах казки «Пригоди Цибуліно»;
2) забажанням – намалювати портрети героїв казки «Пригоди Цибуліно»; увіршах Д. Родарі знайти рядки, якімогли б бути заголовком до всієї творчості письменника, свою точку зору вмітидоводити;
3) додатковізавдання — написати твір на тему: «Яким я уявляю собі Джанні Родарі».
ЗАВДАННЯ:
1.Запитання до біографії письменника:
- В якій країні народивсяДжанні Родарі? Чи це справжнє його ім'я і прізвище?
- Яку роль у творчості казкарявідіграли батьки?
- Які факти з життя Д. Родарі допомогли ближче звернутись додитячої літератури?
- Про що б ви хотіли запитатиД. Родарі?
2.Запитання до творчості письменника:
— Яка основна тематика творчості Д. Родарі? До якого виду дитячої літератури вона відноситься? Чому?
- Якітвори вам вдалось прочитати до уроку?
— Хто головні герої його творів? Чи сподобались вони вам?
Доведітьсвою думку.
- Які події з прочитаних творіввас особливо здивували? Чому?
- Де відбувались події, описаніу віршах?
- Хто з героїв вам особливозапам'ятався? Чому їх характери такі різні?
- Чому у творах автор не писавпро людей, а описував об'єкти живої природи?
- Які особливості творчостіцього письменника ви змогли відмітити?
- Можливо хтось знає, хтоілюстрував його твори на батьківщині, в Італії?
Диференціаціянавчальної роботи на уроках позакласного читання проявляється також у системіколективних завдань. Як правило така мікрогрупа – це декілька учнів: спільнеоформлення класу, підготовка вікторин, літературних загадок і т.д. Необхідністьдиференційованих завдань присутня і на самому уроці позакласного читання, і приперевірці підготовки домашніх завдань. Запитання, складені вчителем попрочитаному вдома матеріалу, дають можливість виступити і сильнішим, ісереднім, і слабшим учням. Таким чином, вчитель здійснюючи диференціаціюнавчальної діяльності учнів, прагне охопити роботою всіх дітей без винятку, щоу рівній степені дасть можливість перевірити готовність школярів, як на самомууроці, так і при організації домашніх завдань.
Великуроль у розвитку індивідуальних інтересів дітей відіграють різноманітні способи,самостійної роботи у процесі позакласного читання організації домашніх завдань,що вимагають посильної активностіі самостійності. Наприклад, підбірілюстрованого матеріалу, тематичні домашні завдання, складання запитань самимиучнями і т.д. У цьому випадку певну, роль можуть відіграти такі прийоми, якзаохочення вчителя, рекомендації учням книг з. яскраво вираженими елементамизацікавленості. Крім цього слід враховувати психологічні особливості окремихдітей: учнів, схильних до фантазування, легше зацікавити до читаннянауково-пізнавальних книг, а з уповільненою реакцією – до читання казок.
Інодііндивідуальні інтереси доводиться розвивати не прямо, а опосередковано.Наприклад, учень любить малювати, а до читання відноситься байдуже, значить,потрібно заохочувати його до цієї роботи, доручаючи оформити класну виставкуілюстраціями. При чому спочатку попросити зобразити малюнок до відомої книги,похвалити, використати його роботу як наочність до уроку. Потім дати завдання:прочитати невеличку розповідь до теми найближчого уроку позакласного читання,зробити до нього яскраво оформлену ілюстрацією і скласти коротку розповідь донеї. Але вчитель повинен продумати так завдання, щоб учень сам дійшов висновку,що необхідно спочатку прочитати даний твір, а вже потім приступати доконкретної роботи. Таким чином, через пряму зацікавленість школяра домалювання, можна опосередкованим шляхом розвинути у нього інтерес до читання.
Отже,опора на особистий досвід учнів, як одна з дидактичних основ побудовинавчального процесу у позакласному читанні, часто переходить у план розвиткуіндивідуальних читацьких інтересів школярів, і що у свою чергу базується наособистому і життєвому досвіді дитини.
Домашнєзавдання у процесі позакласного читання, як це прийнято у педагогіці буваютьіндивідуальними, груповими і колективними. Різниця лише у тому, що у практиціпроведення уроків позакласного читання ще існують завдання за бажанням, якізабезпечують розкриття читацьких інтересів і схильностей. Окрім цього, як правило,присутні три види завдань, або по крайній мірі два з них. (див. диференціацію)Найважливіше для вчителя у підготовці позакласного читання налагодити виконаннядомашніх завдань. Найбільш відповідальна частина проведення цього уроку — перевірка домашнього завдання, яка передбачає не тільки контроль за самостійнимчитанням учнів, але й уточнення, поглиблення, розширення уявлень школярів запрочитаним матеріалом. Тому, за кількістю часу, відведеному на перевіркусвідомого і осмисленого прочитання заданих додому творів, домашня робота стоїтьна одному з перших місць. Безпосередньо саму перевірку треба організовуватитак, щоб ініціатива і творча активність школярів не проявлялась стихійно, маючина увазі не тільки розвиток читацьких інтересів, але і якості учня в цілому.Окрім цього, потрібно використовувати коло вмінь і навичок учнів, здобутих унавчально-виховному процесі на інших уроках.
Видиперевірки домашніх завдань можуть бути різними, але обов'язково включати в себеелементи гри і спиратись на творчу активність учнів. Одним з поширених видівперевірки є система запитань, розрахованих на досягнення тієї чи іншої метиуроку. Обов'язковою умовою при цьому є те, що на поставлені запитання неможливобуло б відповісти правильно при неуважному читанні твору. У запитаннях,поставлених вчителем, повинен зустрічатися проблемний елемент; розглядаючитворчість письменників рідного краю можливе використання таких запитань:
1. Порівняй стиль написаннявіршів Н. Забілої і М. Підгірянки. Чиї вірші вам більшезапам'яталися? Чому?
2. Вірші яких поетів ви щепрочитали? До складу яких книжок вони увійшли? До яких з них ви зробилималюнок? (Малюнки переглядаються).
3. Який малюнок вам сподобався?Як ви вважаєте, він точно відтворює зміст вірша? Чим треба доповнити малюнок? Якви думаєте, хто є улюбленим поетом «художника»? У якій книзі можнапрочитати цей вірш?
4. Які слова вживає автор, щобвикликати в читача піднесений настрій (почуття жалю, скорботи, смутку, радості,переконаність, впевненість, хвилювання, роздуми...)?
5. Вірші якого автора вамтрапились вперше? Чи довідались ви щось про цього автора? Розкажіть.
Інодіна уроках позакласного читання вчитель пропонує учням самостійно продуматизапитання для своїх товаришів. У цьому випадку враховується і запитання, івідповідь на нього. Цей прийом допомагає вчителю визначити уважність учнів причитанні твору, розуміння прочитаного і ступінь зацікавленості з боку школяра.Широко розповсюдженим видом перевірки домашнього завдання є різноманітнілітературні ігри. Літературні ігри за своєю суттю не повинні копіювати змістуроку, і за структурою нагадувати опитування учнів. Вони закріплюють прочитанийматеріал, розширюють інтереси школярів, творчі здібності. До таких літературнихігор можна віднести:
«Літературнийдвобій». Умови гри: перший учень задає запитання по матеріалу домашньогочитання, другий швидко відповідає на нього і так само швидко задає питанняіншому учневі. Гра проходить у швидкому темпі, до чого зобов'язує сама назвагри.
«Вгадайзвідки?» – передбачає перевірку домашнього читання і одночасноготренування читацької пам'яті. Умови гри: вчитель (або учень) читає уривок зтексту, потрібно вгадати з якого твору цей уривок і хто його автор. Інодізамість читання уривка твору можна використовувати художні образи, при цьомузміст гри не зміниться, проте набуде дещо іншого характеру і називатиметься«Вгадай героя!».
«Письменникчи не письменник?» Умови гри: вчитель (або учень) називає прізвище, авідповідаючий, якщо він вважає, що це письменник, називає його твір. Ця гра розрахованане стільки на перевірку домашнього завдання, скільки на перевірку ранішевивченого матеріалу і розширення літературних уявлень школяра.
«Хтоостанній?» Передбачає називати твори автора. Хто з учнів. останнім назветвір цього автора, вважатиметься переможцем.
Гра«Хто ти?» носить навчаючий характер. Умови гри: один учень виходитьза двері класу, інші придумують, ким з літературних героїв твору він буде.Герою твору придумують запитання, три, найбільш влучні, вчитель проситьзапам'ятати, щоб потім запитувати. Зайшовши, учень уважно слухає запитання,вгадує ім'я героя, назву твору і відповідає на прочитане.
«Слухайкраще»: один учень виходить, іншим учням дається рядок з вірша. Зайшовши,учень слухає зачитані рядки і відгадує, якого літературного героя вониописують.
Крімцього, до перевірки домашнього завдання можуть належати: шаради, конкурсичитачів, ведення читацького щоденника, вирізки з періодичних видань, анкети пролітературних героїв. Слід пам'ятати, що всі види перевірки, надзвичайнобагатогранні. Якщо вчитель взяв за основу вище вказані літературні ігри, топовинна бути чітко сформована система їх використання і можливість поєднуватибудь-які варіанти на свій погляд.
Знайомствовчителя з особистим читацьким досвідом учнів, обов'язкова умова успішноїорганізації процесу позакласного читання. Це засіб правильного керівництвачитанням, тому що, не знаючи інтересів учнів, вчителю важко використовувативиховний вплив книжок. Читацькі інтереси, як правило, вчитель вивчає,прислухаючись до усних висловлювань учнів, аналізуючи письмові відповіді,ознайомлюючись з бібліотечними формулярами, задаючи питання типу:
- З ким із героїв прочитанихкниг ти б хотів потоваришувати?
- Про що б ти хотів прочитати?Чим ширші і різнопланові інтереси школярів, тим цікавіше і ефективнішепроходитимуть уроки позакласного читання; усвідомлене бажання читати — основауспіхів цих уроків. Завдання вчителя не дати згаснути інтересу до читання іпостійно створювати умови для полегшення учням шляху становлення їх як читачів.Для підтримання розвитку індивідуальних інтересів учнів, необхіднозастосовувати продуману організацію форм змісту уроків, що дасть вчителюможливість полегшити розуміння внутрішнього світу кожного з членів класу. Саметому, до уроків позакласного читання існують домашні завдання типу: вивчинапам'ять вірш, який тобі подобається більше за інші; у віршах Олени Пчілкизнайди рядки, які можуть бути заголовком всієї творчості письменниці і т.д. Ційж меті відповідають запитання: Які рядки у розповіді тобі особливо сподобалися?За кого ти хвилювався? Що тобі здалось веселим? Сумним?.. Важливо, щоб докінця уроку не залишилось жодного учня, який би промовчав усі сорок п'ятьхвилин.
Проте,слід пам'ятати, що інтерес має свої вікові особливості і те, що хвилює першокласника,байдуже учневі четвертого класу; що у кожному класі є пасив і актив. Коли зостаннім працювати легко, знання, уміння і навички вони засвоюють невимушено інадовго, то у пасиву інтерес на рівні початкового і бажання проявити себе невиникає. Як правило, таким учням не хочеться читати книги не тому, що їм нецікаво, а тому, що потрібно примусити себе, переступити розумові лінощі. Такідіти читають те, що рекомендує вчитель, не проявляючи при цьому поглибленоїцікавості до прочитаного. У такій групі читацькі інтереси поки що неусвідомлюються.
Такимчином, можна з упевненістю сказати, що єдиної складеної системи застосуваннясамостійної роботи у процесі позакласного читання не існує. Та й цього не можебути. Кожен клас повинен йти за окремо розробленою системою вчителем, девраховуються розумові, психологічні, вікові особливості учнів; де пам'ять,мислення, спостереження, розвиток зв'язного мовлення кожного учня відкриваютьсяперед учителем з справжнього, боку; де програма навчально-виховного процесу будерозрахована на менший обсяг вивчення художніх творів, проте зможе донестираціональне зерно, приховане в них. Самостійна робота – це комплекс завдань, денадати перевагу якомусь з вище описаних видів робіт, означатиме однобокістьрозвитку світогляду молодшого школяра, що проявиться у старших класах середньоїшколи.
Розділ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОСТІЙНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВЯК НЕОБХІДНОГО ЕЛЕМЕНТУ САМООСВІТИ
2.1 Зміст і організація експериментального дослідження
Світ,що оточує молодшого школяра, різнобарвний і привабливий, насичений безліччюфактів, подій та явищ. Зорієнтуватися у ньому, знайти відповіді на своїзапитання на шляху пізнання істини допоможе художня література. Нерідковідповіді знайти важко, але шукати змушують особисті потреби і вимоги,поставлені школою і навчально-виховною програмою.
Позакласнечитання, де самостійна робота займає одне з провідних місць, із перших уроківдопомагає школяреві знаходити відповіді на поставлені запитання, вводить його увеликий світ літератури, знайомить із доступним колом дитячих книг, вчитьвільно орієнтуватися у ньому і, об'єднуючи окремі сторони читацької діяльностіу єдиний комплекс культури читання, формує у кожної дитини індивідуальнийдосвід самостійного читацького кола. Вибирати, знаходити, читати книги дитинабуде вміти лише тоді, коли відчує потребу у глибших знаннях, коли з'явитьсяінтерес до них, а цікавість, за твердженням психологів, виникає тоді, колипотреба зустрічається із предметом. Цей процес взаємопов'язаний, тому повинен створюватисякомплекс засобів, за яких учень знаходитиме свою стежину, якою він прийде усвіт книжки; зрозуміє мету, яку ставить перед ним читання і зможе вільно,невимушено орієнтуватися у ньому.
Нашедослідження було спрямоване на перевірку широти, глибини, впорядкованостічитацького кругозору дітей, на з'ясування систематичності і усвідомленостівибору книжок для читання, тобто з'ясування ставлення дітей до книжок таправильності, швидкості, здатності до переносу знань, умінь і навичок, якимиучні оволоділи на попередніх уроках позакласного читання, у процесі уроків класногочитання та інших уроках.
Напершому етапі 2007-2008 рр. вивчалась теоретична основа проведення запланованогодослідженняв 4класах початкової школи, опрацьовуваласьнавчальна, методична література і періодична преса; вивчався передовий досвідвчителів початкових класів, проводились консультації і бесіди з методистамикафедри рідної мови; була визначена мета нашого дослідження, формулюваласьпроблема; розроблялась організаційна сторона застосування молодшими школярамисамостійної роботи у процесі позакласного читання, підготовлювався практичнийматеріал (завдання для самостійної роботи), який включався б навчальну програмупозакласного читання, визначалась база для експериментального дослідження.
Впровадженнярезультатів в практику здійснювалось у четвертих класах ЗОШ с. Гаї РозтоцькіЗборівського району Тернопільської області (2007-2008рр.). Перевіркатеоретичних матеріалів дала можливість переконатись у правильностіобґрунтування нашого припущення, визначення основних завдань дослідження, аоскільки позакласне читання виконує навчальну і виховну функцію, то довести, щохарактерною його особливістю виступає спрямованість на застосування учнямиприйомів самоконтролю, самообліку, звички до самооцінки, самоаналізу.
Поставившиперед собою проблему розглянути вміння школярів готуватися до уроківпозакласного читання і працювати на них, виявляти свої здібності у доборіматеріалу, його розумінні, здатності прослідковувати логічність поданого матеріалутвору автором, передбачалось проаналізувати процес читацької самостійності утрьох аспектах, а саме:
1) вміння школяра орієнтуватисяу світі книжок;
2) вміння працювати на урокахпозакласного читання без втручання вчителя;
3) розумінняучнем значення самостійності у його житті.
Поєднуючидані аспекти у єдине ціле, створюється комплекс знань і умінь, за допомогоюякого учень зможе усвідомити значення книг. Тобто, працюючи з невідомою книгоюучень починає розуміти, що читання необхідне перш за все нього для особисто, ане для школи чи для вчителя. Ті знання, які він одержить, будуть його власнимздобутком і з цього будуватиметься його перший життєвий досвід. Урокпозакласного читання орієнтований на школяра не як пасивного споглядача, а якбезпосереднього учасника, як на необхідну ланку, яка з'єднує у єдине цілепроцес навчання: учень — книжка — нові знання, де змінити щось неможливо, боздобути нові знання учень зможе лише сам, під керівництвом вчителя, у співпраціз ним і книжкою.
Дослідженнявелися на емпіричному рівні: фіксувалися і зіставлялися в основному результатипідготовки читачів; методом спроб і помилок коректувалися змістові іорганізаційні форми керівництва самостійним дитячим читанням. Від констатації отриманихданих ми неухильно просувалися до відшукання прихованих причин, до з'ясуваннянедостатніх у підготовці самостійного читача ланок і зв'язків.
Зтрьох важливих аспектів, у яких самостійна діяльність може і повиннарозглядатися педагогічною наукою, раніше інших об'єктів вивчення став аспектвідтворення тексту читачем, оскільки, саме у цьому добре проглядаються новіпоказники рівня сформованості самостійної читацької діяльності, які легковирахувати: як учень орієнтується у колі книг і які знання здобув сам. Такпочинають формуватися елементи самостійної діяльності як етап оволодінняумінням самостійно працювати у цілому. Більш скромні результати досягнуті прививченні самостійності у аспекті безпосередньої роботи учня на уроці, оскількитут прихованим від активного спостереження є не тільки сам процес, але іпоказники його сформованості: здатність до швидкого орієнтування у змістізавдання – з першої фрази, з заголовка, з задуму; глибина усвідомлення, тобтобачення прихованого між рядків, до розмірковування над прочитаним, доособистого, безпосереднього переживання, думок і висновків на основі проведеноїроботи.
Накінець, третій аспект – розуміння учнями суспільного і особистого значеннясамостійності у його житті, особливо у процесі роботи з книгою – робить своїперші кроки. Рівень розробки питань, які частіше поставали і розв'язувалися удослідженні цього плану, не виходили за межі елементарної констатації фактів,що відображають реальний стан справ у різних умовах, серед окремих групшколярів, які лягли в основу аналізу зібраних фактів, достатньо об'єктивних іреальних.
Переважнопри оцінці рівня готовності читача до самостійної роботи із читання, якнеобхідного елементу самоосвіти враховували два показники:
1) Хто допоміг учневізорієнтуватися у проведеній роботі.
2) Як часто він звертається докнижки як до джерела додаткових знань (активний він учасник процесу роботи чині).
Двавище названі показники самостійності не відображають дійсної самостійностічитача у даному аспекті самостійної діяльності і не свідчать про ідеальністьсамої роботи. Дійсно, кожен із нас, а кваліфікований читач неодмінно, бере длячитання книги, рекомендовані суспільством (класику, новинки, про які пишуть угазетах, журналах повідомляються у спеціальних списках, картотеках і т.д.) абоокремими людьми (родичами, товаришами, знайомими). І самостійність учня, йогокваліфікація проявляються у даному випадку зовсім не в тому, кого він взяв урадники (і тим більше не в тому, що він не бере до уваги чиїсь поради), а утому чи здатний він (учень) самостійно застосувати отримані ним знання у своїйроботі. Якщо ж він не здатний, то знання можуть виявитися недоречними у данійситуації. Останні дослідження вчених довели, що саме при таких умовах у всіхбез винятку школярів за чотири роки навчання формуються основи необхідного длякваліфікаційного читача особистої якості – самостійності у роботі і читанні.
Нашедослідження передбачало вивчення змісту даного явища, виявлення йогозакономірностей з метою визначення шляхів і засобів керування цим процесом.Продумуючи проблему самостійної роботи переконалися, що змістом дослідженняповинен стати процес взаємодії читача, що володіє зачатками самостійності, зкнигою і світом книг. Дійсно, якщо виходити із того, яку роль і місце відіграєсамостійна робота на уроках позакласного читання розумієш, що без прагненняучня більше знати, а. це безумовно процес самоосвіти, неможливо говорити пробудь-яку самостійність у процесі уроків. Лише у пошуку дитина робитьсамоаналіз, самооцінку набутих знань. Ще М.О. Рубакін зазначав, що будь-якій дитиніслід ритися у книжках при будь-якому зручному випадку. Намагайтесь перелистатиі переглянути на своєму віці якомога більше різних книг. Ритися у книжках – цете саме, що шукати для себе необхідну книгу. Не підійшла одна – шукай другу, ато і третю, четверту, десяту і так далі, Шукай до того часу, поки не знайдешпотрібної.
Саметому, шукаючи, знаходячи і читаючи книгу, дитина повинна на уроках позакласногочитання вирішувати ряд завдань самостійно: що можна вибрати для читання; знатичому книги, газети, журнали для читання вибирають, а не читають все підряд;виробляти у собі навичку орієнтуватися у колі книг, вміти користуватисяелементарною довідковою літературою; навчитися читати так, щоб вибрати з книгивсе, що можна для серця і розуму; вміти порівнювати нові знання із набутимираніше.
Організаціяданого дослідження, проведення і підсумки проводилися поступово. Потрібно булоотримати правдиві результати, щоб можна було говорити про ефективністьвикористаних методів і проведену роботу у даному напрямку. Клас, анкетування,передбачення конкретних відповідей, усе це вимагало детальної розробкидослідження. Здавалося, що тема самостійність не викликатиме труднощів, увагазверталась якраз на цей момент і дослідження організовувалось таким чином, щобдіти достатньо освоїлись із думкою, що їх будуть перевіряти. В цілому процесвідбувався таким чином, щоб учень зміг розкрити весь прихований потенціал своїхздібностей
Експериментальненавчання учнів за викладеними вище напрямками здійснювалося двома етапами:формувальному (2007-2008 рр.) і контрольно-узагальнюючому (2008-2009рр.)Дляцього експерименту було залучено 59 учнів із двох шкіл (ЗОШ смт. Залізці, ЗОШс. Гаї Розтоцькі).
Таблиця 1
Школи і класи, що взяли участь в експериментальному дослідженні
№з/п
Школи
К-сть учнів
Класи
експериментальні
контрольні 1. ЗОШ смт. Залізці 30 4 2. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі 29 4
Проте,у ході теоретичного обґрунтування процесу перевірки самостійності учнів науроках з позакласного читання виникла потреба в анкетуванні школярів данихкласів. В експериментальному дослідженні нас цікавило, чи подобаються їм урокипозакласного читання, яким темам надають перевагу і які уроки їм найбільшеподобаються: урок класного чи позакласного читання; чим цікавіші урокипозакласного читання; які види роботи подобаються і т.д. Тому школярам булазапропонована анкета, на запитання якої потрібно було дати відповіді(письмово).
АНКЕТАОПИТУВАННЯ УЧНІВ №1
1. Чи любишти читати художні твори? Мовчки чи вголос?
(відповідьпідкреслити)
2. Які саметвори ти любиш читати?
а)казки
б)оповідання
в)розповіді про рослин, тварин
г)історичні твори
д)легенди
е)вірші для дітей
ж)інші твори (напиши свою відповідь)
3.Ти любиш читати твори:
а)з читанки
б)з художньої книжки
в)з газет і журналів для дітей (потрібне підкреслити).
4.Хто тобі допомагає у виборі книжки:
а)вчитель
б)бібліотекар
в)батьки чи товариші
г)самостійно (потрібне підкреслити)
5.Чи подобаються тобі уроки позакласного читання:
а)так, поясни чому
б)ні, поясни чому
6.Які уроки тобі найбільше подобаються:
а)урок класного читання, чому
б)урок позакласного читання, чому
7.Що тобі подобається на уроці позакласного читання (підкреслити):
а)слухати вчителя
б)розповідати самому
в)відповідатина запитання
г)виконувати цікаві завдання.
д)слухати розповіді
е)виконувати самостійні завдання.
8.Якими б ти хотів бачити уроки позакласного читання (напиши)
Данеанкетування ставило за мету проаналізувати бажання учнів читати, що саме їмподобається читати і прослідкувати вміння учнів орієнтуватися в колі книг. Урезультаті проведеного анкетування отримано такі дані (див таблицю 2):
Таблиця 2
Дані констатувального експериментальну
№
п/п
Завдання
Школа і класи
експериментальні
контрольні
4 – кл.
ЗОШ смт. Заложці
4 – кл.ЗОШ
с. Гаї Ростоцькі 1.
Чи любиш ти читати художні твори?
а) так
б) ні
89
11
79
21 2.
Які саме твори ти любиш читати:
а) казки
б) оповідання
в) розповіді про тварин, рослин
г) історичні твори
ґ) легенди
д) вірші для дітей
е) інші твори
90
64
37
21
23
15
12
84
67
15
19
19
13
19 3.
Ти любиш читати твори:
а) з “Читанки”
б) з художньої книжки
в) з газет і журналів для дітей
31
67
22
47
31
2 4.
Хто допомагає тобі у виборі книги?
а) вчитель
б) бібліотекар
в) батько чи товариші
г) самостійно
32
17
21
30
59
21
13
7 5.
Чи подобаються тобі уроки позакласного читання?
а) так
б) ні
63
37
41
59 6.
Які уроки тобі подобаються більше?
а) урок класного читання
б) урок позакласного читання
47
53
63
37
7.
Що тобі подобається на уроках позакласного читання?
а) слухати
б) розповідати самому
в) відповідати на запитання
г) виконувати цікаві завдання
ґ)слухати розповіді товаришів
д) виконувати самостійно завдання
17
29
18
37
16
15
29
15
6
29
47
12
Проаналізувавшивідповіді назапитання, дійшли висновку, що уроки позакласного читання учням подобаються,тільки відносяться вони до них упереджено. З одного боку ці уроки їм цікавішіза своїм змістом, тобто, дають змогу проявити себе у повній мірі, а з іншого — немає тієї зацікавленості і активної діяльності. Учні прагнули обмежити своюроботу також втратою зусиль, спрацював принцип: «Я підготувалась, але мене незапитали». Можливо, в учнів на підсвідомому рівні виявилася обережність,оскільки відповіді на запитання: Чи подобаються тобі уроки позакласногочитання? і Які уроки тобі подобаються більше (уроккласного чи урокпозакласного читання)? — різко відмінні між собою. Учні на всяк випадокнамагалися себе підстрахувати. Як бачимо більшість учнів слухала б інших дітейі вчителя, але не включаючись у роботу колективу, без почуття відповідальностівідсиділи б урок.
Згадаємосебе у школі: когось запитали, всі інші полегшено видихнули, — пронесло.Вчитель починає працювати з конкретним учнем, намагаючись виявити знання,одержанні ним у процесі роботи з книжкою. Крім того, у школах існує стереотип,щоб встигнути більше і ближче торкнутися практичної сторони уроку, вчительопирається на розумніших учнів. Забуваючи те, що працювати на уроці можнаодночасно зі всіма учнями класу, але це повинна бути чітко організована іметодично продумана всеохоплююча система. Та й інші моменти уроку вимагаютьбільшої активності учнів. Щоб було легше прослідкувати початкову і кінцевуланки процесу підготовки учнів до уроків позакласного читання за весь періодекспериментального дослідження зобразимо діаграму самостійної діяльності учніву роботі з книжкою.
Діаграма 1.
/>
Такезображення допоможе чіткіше уявити собі процес підготовки учнів до уроківпозакласного читання.
Говорячипро уроки позакласного читання не слід забувати, що вони є однією з ланокнавчально-виховного процесу, де все взаємопов'язане і підпорядковане. Особливоці уроки тісно співпрацюють із уроками класного читання. Ще у XIX ст. передовапедагогічна громадськість висловлювала думки про необхідність тісного зв'язкукласних і позакласних занять. Цей зв'язок може здійснюватись безпосередньо іопосередковано. Сама наявність цього зв'язку цілком природна у тому, щопоходження уроку позакласного читання тісно пов'язано із уроками читання упочатковій школі. Уроки читання, наприклад, повинні навчити дітей добре читати,чого достатньо важко. досягти, адже велика різниця у начитаності, як технікичитання, і безпосередньоїцікавості до предмету. Вирішити проблемузацікавленості учнів у процесі читання повинен допомогти урок позакласногочитання, який здійснює великий вплив наформування у виховного процесу,а частина від одного цілого, що називається всебічним розвитком учня. А цеговорить, що такі уроки тісно пов'язані із іншими навчальними предметами, щовходять у програму загальноосвітньої школи.
Вумовах сучасної школи можливо простежити всі шляхи поєднання позакласногочитання із класним, виявити причини успішності чи неуспішності учнів у роботііз книгою, що дозволяє говорити про вміння працювати із новим художнім твором іможливість перенесення матеріалу у свій особистий досвід. Більшість уроківпозакласного читання сформовані на основі навчального матеріалу за чиннимипідручниками з класного читання. Тому такі уроки стають більш схожі наповторення вивченого матеріалу, що йде з пам'яті і зазубрювання молодшогошколяра. Нерідко вчителі не відступають від запропонованої програми черезрозуміння неможливості опрацювання більшої кількості художніх творів, ніж тих,які учні вивчили на уроках позакласного читання.
Реалізуючивзаємозв'язки класного і позакласного читання, для з’ясування переваги цихуроків одного над одним, школярам була запропонована анкета.
АНКЕТАОПИТУВАННЯ УЧНІВ № 2
1. Які урокиопитування тобі більше подобаються?
а) урокпозакласного читання
б) уроккласного читання
2. Доякого уроку ти більше читаєш?
а) доуроку позакласного читання
б) доуроку класного читання
3. Навіщоти читаєш книги?
а) примушуютьу школі
б) розглядаюілюстрації
в) порадилитовариші
г) цікаводізнатись нове
д) здивувативсіх своїми знаннями
4. Наякому уроці ти дізнаєшся більше?
а) науроці позакласного читання
б) науроці класного читання
5. Якимитемами ти цікавишся?
а) народнатворчість
б) поетичнийсвіт
в) усвіті казки
г) роденаш красний
ґ) письменникирідного краю
д)інші (назви їх)…
6. Якіз уроків поглиблюють твої знання із цих тем?
а) урокпозакласного читання
б) уроккласного читання
7. Назвиавтора і твір, якій ти читав на канікулах.
8.Чи допомагають одержані знання з уроків класного читання на уроках позакласногочитання?
а)так
б) ні
в) інколи,
9. Якомуз уроків ти б надав перевагу?
а) урокупозакласного читання
б) урокукласного читання
Проаналізувавшиодержані результати, ми дійшли висновку, що уроки позакласного читання у певніймірі більше подобаються учням, ніж уроки класного читання. Це говорить про те,що їм подобається самостійно добирати матеріал, працювати індивідуально. Ціуроки дають можливість учням показати свої вміння працювати з художнім твором,давати конкретні і логічні, відповіді на запитання, поставлені вчителем,по-новому відкритись вчителю і однокласникам. Можливо, на уроках класногочитання дитина не може проявити себе у повній мірі, адже ці уроки нерідкозводяться до процесу читання переказування, а на уроках позакласного читанняпроявляється її творча активність.
Результатианкетування занесені у таблицю (див. таблицю 3).
Таблиця 3
Ставлення учнів до уроків класного та позакласного читання
№
п/п Завдання Школа і класи експериментальні контрольні 4- кл. ЗОШ смт. Залізці 4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1
2
3
4 1.
Який з уроків тобі подобається більше?
а) урок позакласного читання
б) урок класного читання
53
47
37
63 2.
До якого уроку вдома ти більше готуєшся?
а) урок позакласного читання
б) урок класного читання
56
44
41
59 3.
Навіщо ти читаєш книжки?
а) примушують у школі
б) розглядають ілюстрації
в) порадили товариші
г) цікаво дізнатись нове
ґ) здивувати всіх своїми знаннями
13
6
23
32
26
21
15
17
33
20 4.
На якому уроці ти дізнаєшся більше?
а) на уроці класного читання
б) на уроці позакласного читання
29
70
47
53 5.
Якими темами ти цікавишся?
а) народна творчість
б) поетичний світ
в) у світі казки
г) роде наш красний
ґ) письменники рідного краю
70
33
80
21
19
81
27
91
27
33 6.
Який урок поглиблює твої знання з цих тем?
а) урок класного читання
б) урок позакласного читання
9
91
36
64
7.
Чи допомагають, одержані знання на уроках класного читання?
а) так
б) ні
в) інколи
69
19
12
37
21
58 8.
Якому з уроків ти б надав перевагу?
а) урок позакласного читання
б) урок класного читання
75
25
37
63
Аналізуючиодержані результати, слід відмітити, що в експериментальних класахпроглядається тенденція до уроків позакласного читання, а в контрольнихперевага навпаки — на боці класного читання. Це пояснюється тим, що уекспериментальних класах було проведено декілька уроків позакласного читання, авже потім учні відповідали на запитання анкети, а в контрольних одразу жанкетувались. Зрозуміло, що уроки класного і позакласного читання — це дві сторониодного процесу, який формує в учнів уміння працювати з книжкою. Тобто,позакласне читання ґрунтується на знаннях і вміннях, здобутих учнями на урокахкласного читання, що у свою чергу сприяє ефективному виконанню завдань класногочитання.
Безпосереднійзв'язок класного і позакласного читання ми здійснювали частковими прийомами,наприклад, перенесення читацького досвіду і системи знань, використаннядодаткових текстів для сильніших учнів тощо. На самих ж уроках позакласногочитання звертали увагу на запитання, звернені до уроків класного читання,наприклад:
–Що ви знаєте про творчість цього письменника з уроків класного читання?
–З якими творами даного автора ми з вами ознайомилися?
Крімцього, між цими уроками існує також зв'язок опосередкований. Ті навичкикультури читання, праця з художнім текстом, вміння проглядати стиль написання,які здобували на уроках класного читання, у певній системі і з врахуваннямвікових особливостей дітей, проявлялися і на уроках позакласного читання. Протеміж цими уроками немає чіткого розмежування, вони взаємообумовлені. Наприклад,класне, читання більше уваги приділяє техніці читання, проте якою б книга небула чудовою, вона без допомоги додаткового читацького джерела не навчить посправжньому розуміти зміст твору. У свою чергу, успішна робота з технікичитання (класне читання), дає можливість школяреві розширювати і поглиблюватисвій читацький кругозір (позакласне читання).
Проте,не дивлячись на тісний зв'язок, у цих уроків наявні і відмінні риси. Урокпозакласного читання передбачає більш широкий діапазон і в охопленнілітературного матеріалу, і при роботі з ним. Ці уроки навчають учнів прийомамроботи з незнайомою книгою. Програма ж класного читання складена з чіткимдотриманням певного напрямку, чого не скажеш про позакласне читання, де прослідковуєтьсявільний вибір текстів, що обумовлений особливостями даного класу. Окрімцього, ці уроки передбачають ширше коментування прочитаного, і значнорізноманітніші прийоми роботи. На кінець, якщо на уроках читання весь клас читаєодин і той самий текст, заданий додому, то до уроку позакласного читання ученьчитає те, що на його думку, належить до наміченої теми уроку. Звідси ісвоєрідність домашніх завдань: читати книги, що належать до будь-якої серії;вміти пояснити свій вибір; зацікавити однокласників своєю розповіддю так, що їмцікаво прочитати одну з книг серії…
Ціуроки потребують більшої підготовленості і чіткої продуманості з боку вчителя.Тут необхідне знайомство з новинками дитячої літератури, зв’язок з батьківськимколективом класу, розуміння психологічних особливостей сприймання книг дітьми.Специфіка цих уроків передбачає особливу їх організацію і відмінну від іншихнавчальних предметів методику проведення.
Провівшипаралель між уроками класного і позакласного читання, ми хочемо поділитисянабутим досвідом і знаннями у самостійній підготовці учнів до позакласногочитання, навести приклади завдань для цих робіт. За своєю навчальною і виховноюметою, а також місцем, яке ці завдання займають на самому уроці і у процесі підготовкидо нього, з якими структурними компонентами співвідноситься, їх можнакласифікувати таким чином:
1)завдання, призначені для самостійного знайомства з новим твором чи книгою;
2)завдання, що вчать правильного орієнтування в групі запропонованих книг;
3)завдання, розраховані на виявленні якості самостійного читання твору дітьми;
4)завдання для самостійної роботи учнів у процесі позакласного читання.
Запропонованівище види завдань повинні допомогти вчителям, якомога найдоцільнішеорганізувати процес підготовки учнів до уроків позакласного читання і вміння їхпрацювати на самому уроці безпосередньо.
ЗАВДАННЯ,ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЗНАЙОМСТВА З НОВИМ ТВОРОМ ЧИ КНИГОЮ
Такасамостійна робота з дитячою книгою, розвиває у школярів культуру читання. Проводитьсяробота, яка змушує учня, беручи в руки конкретну книжку, правильно з неюпрацювати. Дитина вчиться мислити, вирішує для себе питання: що читати, скількичитати і як читати. Незалежно від віку, чи це учні першого чи четвертого класу,беручи в руки книжку, в пам'яті відтворюють запитання, що відкладені у йогомисленні як пам'ятка. Цьому і сприяють завдання, що супроводжують учня до і науроках позакласного читання.
1.Яка назва книжки? (Прізвище автора і заголовок книжки)
2.Які відомості тобі надасть титульний листок? Уважно розглянь написи наобкладинці.
3. Як ти уявляєш, про що будейти мова на уроці? Яку книжку ти вибрав до уроку? Запиши її.
4. Що ти можеш сказати про жанртворів вміщених у книжці? Де і ким видана книжка? У якому році вийшла з друку?Хто автор малюнків до творів?
5. Розглянь всю книжку. Що можешсказати за поданими малюнками? Порівняй їх з назвами творів, чи вониспівпадають?
6.На що у першу чергу треба звернути увагу, коли береш у руки незнайому книжку?
7.Чи можна дізнатись про що книжка, не читаючи її змісту? Що тобі допоможе цезробити? Як ти дізнаєшся, для кого ця книжка?
Упроцесі дослідження ми пам’ятали, що основним завданням уроків позакласногочитання є навчання дітей самостійно вибирати книги для читання за своїм бажаннямта можливостями. Зверталася увага і на той факт, що при правильній організаціїуроків позакласного читання, вчитель формує процес читання не заради читання, аяк самостійну діяльність у світі книжок, з чого і починається самовихованняучнів. На це у свою чергу вказував сучасний український педагогВ.О.Сухомлинський: «Читання як джерело духовного збагачення, не зводитьсядо вміння читати, а з цього вміння воно тільки розпочинається… Читання — цевіконце у світ, через яке діти бачать і пізнають навколишнє і самих себе»[59].
Шкільнапрактика показує, якщо учень звертається до дитячої книги з бажаннямзадовольнити свою цікавість, то він швидше розвивається розумово, успішноопановує техніку читання, здобуває навички орієнтування у літературі.
Такимчином, вчитель опосередковано впливає на учня при виборі тієї чи іншої книги,для його розумового розвитку і правильній підготовці до уроку позакласногочитання. Перевіряючи себе за вищевказаними запитаннями, учень детальнознайомиться з книгою, аналізує, чи потрібна вона йому для кожного конкретноговипадку і для інтелектуального розвитку в цілому. Систематично проводячи цюроботу, учні матимуть змогу не тільки правильно розуміти книгу у початковійшколі, але це неабияк допоможе їм і в старших класах, при роботі з класикоюсвітової культури.
ЗАВДАННЯ,ЩО ВЧАТЬ УЧНІВ ПРАВИЛЬНО ОРІЄНТУВАТИСЯ У ГРУШ ЗАПРОПОНОВАНИХ КНИГ
Дознань, якими повинні володіти учні, належить обізнаність у художніх творахписьменників, що пишуть для дітей і про дітей. Але для учнів 4 класівпочаткової школи, ці знання збільшуються до вміння ними орієнтуватися вособливостях написання тих чи інших творів, вмінню формувати власну бібліотекуза серіями, кожна з яких несе певні пізнавальні знання. Тому завданнявчителя-класовода полягає у залученні учнів до самостійного читання книг вусьому тематичному і жанровому обсязі, доступного для сприймання учнівпочаткової школи. При цьому не слід забувати і про нахили та про інтересишколярів, реалізацію, яких вони знайдуть у художній літературі. Відповідно доцього, пропонувалася тематика текстів з врахуванням можливостей та уподобаньшколярів. Розглянемо деякі завдання для самостійної роботи, які корисно ставитиперед дітьми, переслідуючи вказану мету. Дітям пропонувалося розглянутивиставку із 6-10 книг, присвячених світу казкового, серед яких знаходятьсякниги-казки Г.К.Андерсена. Пізніше вони давали відповіді на запитання, поданінижче:
І.1. Я назвала виставку «Усвіті казкового». А як би ви назвали?
2.Поясніть чому? Скористайтесь для цього запитаннями:
- Яка назва запропонованихкниг?
- Хто є автором цих книг?
- Що нам відомо про цьогописьменника?
- Поясніть заголовок поданихкниг.
— На яку тему виставлені книги?
— Чи допомогли вам обкладинки у виборі потрібних книг? Поясніть чому?
II.1. Розгляньтевиставку книг.
2.Подумайте, якими з запропонованих книг ми будемо користуватися.
3.Чи є серед поданих книг книги-збірки? Як ви про це дізналися?
4.З яким автором, серед написаних письменниками книг, ви знайомі?
5.Які книги не відповідають темі нашого уроку?
ІІІ.1.Розгляньте виставку книг. Який заголовок ви доберете?
2.Поясніть чому вибрали таку назву?
3.Назвіть авторів запропонованих книг.
4.Чому не всі автори є казкарями? Доведіть свою думку.
5.Перерахуйте книги, що належать темі нашого уроку?
6.Що об'єднує виставлені книги?
7.Якими ще назвами книг ви можете доповнити дану виставку?
Кожназ трьох груп, запропонованих вище завдань, переслідувала певну мету, вибір якоїзалежав безпосередньо від вчителя, яку ціль на конкретному уроці ми намагалисядосягнути. Наприклад, метою першого блоку запитань був визначення теми і жанругрупи книг. Такі запитання доцільно використовувати при первинному знайомстві зневідомим автором, що дасть можливість учням визначити тему даного уроку. Метоюдругого блоку запитань є вибір книги з ряду запропонованих. Ці завданняспрямовані на підвищення цікавості у школярів, стимулювання бажань дізнатисьбільше про автора і стиль написання книжки. Третя мета виражалася у доповненнівиставки «власними» книгами. На цей вид роботи слід звернути більшеуваги, оскільки, по-перше, учень посилено готується до уроку протягом певногочасу (пошук нових книг, цікавого про автора, невідомих фактів написання данихкниг), по-друге, учень працює на уроці (розповідає про виконану роботу,демонструє знайдений матеріал, відповідає на запитання вчителя) виявляючиглибину проведеної роботи.
Самостійнийпошук стимулював у школярів творчу уяву, інтерес до літературного мистецтваслова, його повноцінного сприймання.
Докладаючимаксимум зусиль для знаходження потрібного літературного джерела, учень нетільки задовольняв своє бажання продемонструвати вміння чітко виконуватизавдання вчителя-класовода, але і включався у процес систематичноїорганізованості, де необхідні мислення, увага і спостережливість. Вмінняпрацювати не тільки вже з знайденою книжкою, з її змістом безпосередньо, але івміння аналізувати її з обкладинки і титульної сторінки, дасть можливість безбудь-яких зусиль задовольнити потреби і бажання учня.
ЗАВДАННЯ,РОЗРАХОВАНІ НА ВИЯВЛЕННЯ ЯКОСТІ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ ТВОРУ ДІТЬМИ
Самостійністьшколярів при підготовці до уроку позакласного читання, виявляється не тільки узнаходженні потрібної книжки, цікавого матеріалу про автора, але й вміннірозповідати про цю книгу, давати змістовні відповіді на запитання, поставленівчителем. Від того, як дитина з розумінням і наполегливістю віднесеться допрочитання книжки залежить якість майбутнього уроку. Вчителю необхідноорганізувати свою роботу з учнями на уроці так, щоб кожен з них зміг показатисвою підготовленість, найповніше розкрити знання, одержані у процесіопрацювання нового матеріалу. Нерідко відбувається так, що учень, прочитавшикнижку, не може розповісти зміст тексту, або відповідає односкладнимиреченнями. Це говорить про те, що учень не знав, на що в першу чергу слідзвернути увагу, ним не була отримана установка з боку вчителя. Якщо ж вчительзвернув увагу, які книжки потрібно знайти до майбутнього уроку, то про змістсамих творів він забув учням нагадати, або це було зроблено не конкретно. Уцьому полягає основна помилка, якої припускаються вчителі.
Знайомлячисьз темою «Держава моя», учням запропонували ряд запитань, відповіді наякі можна було знайти лише в осмисленому опрацюванні тексту «Храм святоїСофії в Києві» і роботі у дитячій бібліотеці з додатковими джерелами (див.додатки):
1. Прочитай уважно текст. Що вньому описано? Чи дає заголовок відповідь на це запитання?
2. Хто такий Ярослав Мудрий? Щотобі про нього відомо? Розкажи.
3. Чому Софійський соборвважався головним політичним і культурним центром Київської Русі? Доведи своюдумку.
4. Що тобі відомо про єпископаВерещинського? Знайди додаткові відомості про нього.
5. Чи відома тобі історіябудівництва Софійського собору?
6.Які ще пам'ятки сивої давнини тобі відомі? Слід звернути увагу на те, що урокпозакласного читання — це одна з ланок навчально-виховного процесу, депоєднуються в єдиний комплекс різні навчальні предмети: історія і географія,поезія і музика, малювання і природознавство. Лише в цьому випадку учень,готуючись до цих уроків, ставитиме більше вимог до себе, його перестанезадовольняти лише пошук книги, без вдумливого її прочитання. А сама робота,якщо її впроваджувати систематично, обов'язково принесе свої результати.
ЗАВДАННЯДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
Позакласнечитання – це урок навчаючий, тому до його дидактичної мети, перш за все,відноситься підготовка учнів до сприймання нового матеріалу. Підготовка повиннапочинатися з завершенням попереднього уроку, коли перед вчителем постаєпроблема організації домашнього завдання таким чином, щоб учням захотілось йоговиконати. Іноді в цьому плані, вчитель вдається до виставки книжок письменника,твори якого учні будуть читати на найближчому уроці. Обов'язково виставка повиннаносити не тільки інформативно-ілюстративний характер, а пов'язуватись зісловесним аналізом тих чи інших творів. Нерідко в плані підготовки школяріввчитель застосовує читання уривків з творів чи розповідей про письменника,творчості якого буде присвячений наступний урок. Також таку підготовку можутьсупроводжувати різноманітні пам'ятки, ребуси, завдання-плакати, які вивішуютьсяв класі за тиждень до заняття.
Справедливовідмітити, що всім варіантам попередньої підготовки учнів повинна передуватиатмосфера загальної зацікавленості, доброзичливості і впевненості у своїхсилах. Що ж належить до самої підготовки для відтворення тексту? Перш за всезабезпечення його повного розуміння учнями. У зв'язку з цим слід звернути увагуна пояснення, можливо, незрозумілих слів, але рівень пояснення від класу докласу слід змінювати. Так, у першому класі пояснення незрозумілих слівспирається на наочно-конкретне мислення учнів. У третьому класі робота позабезпеченню прочитаного будується вже на аналітико-синтетичній роботі мисленняучнів. При безпосередній підготовці слід також звернути увагу дітей наілюстрації до казок, передмову і післямову до них, віднесення книги до тієї чиіншої серії тощо. Необхідно зуміти викликати в учнів почуття співпереживання згероями, в іншому випадку робота з художніми творами буде обмежена емоційнимзмістом.
Похарактеру діяльності самостійна робота школярів на уроках позакласного читаннябуває за попереднім зразком, за правилами або системою правил.
Роботаучнів за запропонованим зразком на уроці змінює свої прийоми та методи відкласу до класу. Практично всі уроки початкового етапу навчання будуються запринципом: спочатку аналізується один твір, потім інший, але з тією ж самої теми.Таким чином, перший твір ніби здійснює підхід до другого. У четвертому класі,де об'єм прочитаних книжок набагато більший, таким запропонованим зразком можебути точка зору вчителя. Наприклад, вчитель записує на дошці декілька варіантівтем, для визначення майбутнього уроку. Учні доводять, чому кожна з них підходить,тоді вчитель зачитує найбільш вдалу, учні ж пояснюють причину вибору. На урокахпозакласного читання постійно повторюється запитання, пов'язані з емоційнимвихованням учнів, що виробляють у школярів вміння співпереживати прочитаному:
- Якій події ти особливозрадів? Чому?
- Чия поведінка тебе засмутила?
- З яким героєм ти б хотівпотоваришувати? Чому?
Діяльністьучнів, пов'язана з виконанням правила або системою правил, частіше всьоговідноситься до роботи з довідковою літературою. Уроки цього типу передбачаютьнаявність запитань орієнтовно такого змісту:
- Що потрібно було знайти іпрочитати до уроку?
- Де і як потрібно було шукати?
- Кому що вдалося знайти?
Звиконанням окремих правил, пов'язані також правила гігієни читання ібібліографічна робота, яка входить у програму з позакласного читання: вміннязаписувати точні дані про книгу, вести найпростіший каталог улюблених книг,знаходити необхідну книгу, користуючись рекомендаційним листком або картотекою,підбирати літературу до певної теми, робити вирізки з періодичної преси тощо.
Особливийвид діяльності на уроках позакласного читання – творчий. Творча робота носитьнескінченно різноманітний характер. Її багатогранність очевидна вже у періодпідготовчого етапу роботи над твором. Іноді ця робота носить опосередкованийхарактер: інсценізація, малювання, драматизація. Але частіше вона пов'язана зрівнем розуміння учнями прочитаного: дібрати заголовок, відповісти на запитаннятворчого характеру, останні займають важливе місце врозвитку уявишколярів, написання рецензії, відгуку, складання авторських і тематичнихплакатів.
Такимчином, завдання до уроків позакласного читання вибирається вчителеміндивідуально, з врахуванням особливостей конкретного класу, рівнемзацікавленості учнів і дидактичною метою, яку вчитель-класовод переслідує.
Проте,слід також звернути увагу на матеріал, який використовується на уроціпозакласного читання. Його можна поділити на три групи. Перша — це дидактичнийматеріал, який готується учнями колективно протягом певного часу. До ньогоналежить: виставка книг, картин, фотографій, ілюстрацій на тему найближчогоуроку, оформлення ілюстрацій до розмови на конкретному уроці, виставка малюнківсамих школярів. Друга група дидактичного матеріалу, який використовується, — цеіндивідуальне виконання завдань. Рекомендації до такого роду завданьвключаються у систему домашніх завдань і завжди носять характер добровільності.Наприклад, розповісти оповідання батькам і друзям, намалювати те, що особливосподобалось і запам'яталось. Третя група — носить обов'язковий і навчаючийхарактер: це робота учнів над книжками-саморобками. Це важливий етап у системіуроків позакласного читання, оскільки повідомляє учням нові знання, узагальнюєраніше вивчене, сприяє розвитку у школярів навичок організаторської діяльностіі формування турботливого ставлення до молодших. Ця робота вимагає від учняіндивідуального виконання, але на загальну для учнів тему. У третьому класі цяробота набуває більш складного характеру: тепер ці книги складаються за матеріаламиперіодичних видань. При цьому перевіряються вміння добирати матеріал на певнутему на вміння школярів самостійно формувати найближчу ціль пошуку. Особливоїуваги заслуговують такі запитання вчителя:
- Чи на всіх зібранихматеріалах вказане джерело?
- Як цей запис оформляється навирізках?
- За яким принципом відбиравсяматеріал?
Наочнийматеріал, який використається на уроці, оживить його. допоможе розібратися узмісті прочитаного, зробить факти більш цікавими, допоможе краще запам'ятати, атакож відіграє свою позитивну роль у розвитку школяра.
Удослідженні ми використовували види наочності трьох типів:
1. Зовнішню наочність, що спираласяна сприймання школяра, і засоби її були очевидні безпосередньо у момент уроку.
2. Внутрішню наочність, що спираласяна уявлення школярів, в її основі лежав особистий досвід учнів.
3. Словесну наочність, що спираласятакож на уявлення школярів, але при відсутності особистого досвіду: предмет абоподії потрібно уявити за описом.
Науроках позакласного читання важливу роль відіграє зовнішній тип наочності. Донього відносилася сама книга, малюнки до неї, різноманітні наочні посібники(портрет автора, репродукції, експонати, блоки книжок, плакати і т.д.).Наявність на уроці книг – обов'язкова умова: у кожного на парті повинна бутикнига – предмет розмови. Набагато рідше на уроках використовується внутрішнянаочність. Цей вид наочності переважно був пов'язаний із словесним малюванням.Словесна наочність – це, як правило, одна із можливостей для розмови промайстерність письменника, тобто словесну картину викладених подій розповідає невчитель, а сам автор у безпосередньому змісті свого твору. Завдання вчителя –розкрити перед школярами вміння автора через невелику словесну замальовкуповідомити учням невідомі події, факти, явища, щоб у школярів виник чіткийзоровий образ. Наприклад, до оповідання Михайла і Ювеналія Бубнових«Лісові акробати»:
- Про яких лісових акробатіврозповідається у тексті?
- Яку пташку описали автори?Доведи свою думку.
- У чому особливість цих синиць?
- Опиши синицю, яку ти бачивзимою?
Длятого, щоб наочність на уроках позакласного читання використовувалась з більшоюефективністю, ми взяли до уваги деякі умови успішного її застосування:
1. Поєднаннянаочності зі-словом вчителя, який повинен говорити про те, що бачать школярі,називати об'єкт, який розглядається. Форми поєднання можуть бутирізноманітними: спочатку показ об'єкта, а потім розмова про нього, або навпаки,спочатку розмова, а потім показ. Велику активність в учнів початкових класів викликаєперший варіант.
2. Варіаціїконкретних наочних випадків (повторення і закріплення із додаванням новогоматеріалу). Наприклад, біля дошки створюється виставка ілюстрацій різниххудожників, серед яких потрібно вибрати малюнки певного автора.
3. Різноманітність видівнаочності.
4. Чуття міри у використаннінаочності.
5.Опора на емоційні переживання школярів. Відтворення чого-небудь не буваєпасивним, адже у пам'яті виникає не окрема частина, а образ у цілому. Томувідношення людини до побаченого проявляється завжди, а вчителю важливоспрямувати це відношення у потрібне русло.
6.Успішність використання наочності в новизні її застосування.
Лишеза умов дотримання цих положень, вчитель визначить місце наочності у сприйманніматеріалу учнями і досягне дійсно ефективного використання її на уроці.
Такимчином, експериментальне дослідження велось із урахуванням різноманітнихнапрямків, які могли повніше і глибше розкрити методи і прийоми самостійноїпідготовки школярів до позакласного читання. Ця робота вимагала затрати великоїкількості зусиль з боку вчителя, а особливо учнів. Шукаючи шляхи ефективнішоїспівпраці учня із книжкою, доводилося одну і ту ж роботу виконувати різнимиспособами, щоб знайти той шлях, який приведе до особливо високих результатів.Робити акцент на будь-якому конкретному видові роботи чи постійновикористовувати схожі наочні матеріали не варто, адже це приведе до автоматизмуроботи в учнів, без власної творчої активності і самостійності. Кожен урокповинен вносити нові зміни в самостійну підготовку учнів до уроків позакласногочитання, які стимулюватимуть його здібності, пам'ять, спостережливість і увагу.
2.2 Перевірка ефективності формування самостійності молодшихшколярів як необхідного елементу самоосвіти в експериментальному дослідженні
Оцінюючирезультати експериментального дослідження, ми намагалися з'ясувати, якзмінилось ставлення школярів до уроків позакласного читання, до самостійноїроботи з художніми творами на цихуроках. Ставлячи перед собою завдання дослідитирівень сформованості самостійності у школярів (анкетуванням, бесідами, спостереженнями,аналізом завдань для самостійних робіт учнів) в умовах не зовсім безпосередніх,але таких, які зможуть розслабити учня (у класі) і здійснивши кількісний таякісний аналіз отриманих знань, ми одержали результати, що підтвердилиефективність нашого дослідження.
Враховуючивзаємозв'язок класного і позакласного читання на основному і заключному етапахстановлення дитини-читача, знаючи теоретичні і методичні основи самостійноїроботи, ми організували експериментальне навчання дітей – учнів 4-х класів ЗОШсмт. Залізці та ЗОШ с. Гаї Розтоцькі з врахуванням пріоритету вказаної роботи.До експерименту були залучені також учні 3-х класів, навчання якихздійснювалось за традиційною системою роботи з художньою книжкою.
Дослідженняпроводилось таким чином, щоб поставити учнів у ситуацію, яка змусить їхзастосовувати всі набуті читацькі вміння при виборі і читанні книг для себе,внести в цей процес певні корективи, виявити справжнє ставлення учнів до уроківпозакласного читання. Характерною особливістю результатів роботи зазапропонованими завданнями, стало те, що учням експериментальних класівподобаються уроки позакласного читання, вони глибше відчули перевагисамостійної роботи на цих уроках. Ці школярі стали впевненіші у своєму виборі,що читати, скільки і як читати художні твори у порівнянні з учнями контрольнихкласів. Дані подані діаграмою.
Діаграма 2
Характеристика рівня самостійної підготовки учнів до уроків позакласногочитання у 2008/2009 н.р.
/>
Якбачимо, рівень зацікавленості уроками позакласного читання набагато збільшивсяв експериментальних класах у порівнянні з попереднім навчальним роком іконстатувальним зрізом, а в контрольних класах та ж сама кількість учніввиявила інтерес до цих уроків. Для перевірки зацікавленості учнів цими урокамибула запропонована мініанкета, відповіді на яку вони дали письмово (див.таблицю 4).
Таблиця 4
Зацікавленість учнів в уроках позакласного читання
№
п/п Завдання Школа і класи експериментальні контрольні 4 – кл. ЗОШ смт. Залізці 4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі 1.
Скільки дитячих книг ти прочитав
на канікулах?
а) жодної
б) одну
в) дві
г) три і більше
13
54
28
5
19
80
1 2.
Чи відвідував ти бібліотеку?
а)так
б) ні
в)інколи
84
9
7
52
33
15 3.
Чи стали уроки позакласного читання
для тебе цікавішими?
а) так
б) ні
в)інколи
85
3
12
54
39
7 4.
Якими уроками ти б надав перевагу:
а) самостійно підготовленими
б) колективно підготовленими
в) підготовленими вчителем
64
22
14
38
21
59
Зацікавленістьу нових видах роботи, самостійній підготовці до уроків, у вмінні давати точнуоцінку проведеній роботі значно вища в учнів експериментальних класів. Це можнапояснити лише одним – правильно організацією, доступно систематичністюпроведеної роботи в експериментальному навчанні.
Ступіньрозуміння книжки і сформованість умінь для самостійної роботи з художнімитворами, засвоєння методики роботи з ними, простежувався на двох етапах працідитини-читача – основному і завершальному. Фіксувалось усвідомлене вмінняпрацювати з книжкою, розуміння причиново-наслідкових зв'язків, просторовихвідношень, систематизації і узагальнення, чітко розбиратись у вчинках дійовихосіб і, разом з тим сформованість таких умінь, як:
- вмінняпередавати власними судженнями ставлення до даного твору;
- спілкуванняз автором через твір (погоджуватись чи ні з написаним);
- самостійнознаходити необхідний матеріал до теми уроку позакласного читання, де б розкривалисьнові сторони вивченого твору.
Використовуючив якості основи, виникаючу в учнів при зустрічі з книгою пізнавальнуспрямованість на предмети і явища навколишнього світу, увага головним чиномбула звернена на запитання-завдання. Шлях, який проходила дитина відусвідомлення поставлених перед нею завдань, аж до їх вирішення, зводився допідключення всієї читацької активності учня. І тут одразу ж слід відзначити, щоперша сходинка в логіці пізнавальної активності учнів при самостійній роботі зкнижкою — це не механізм опрацювання поданого матеріалу на основі ранішеотриманих знань, умінь і навичок, а сам процес самопідготовки, глибокогоусвідомлення і розмірковування над поставленими перед школярами завдань. Длязадоволення бажання відповісти на питання (виконати завдання), учням потрібнобуло спиратись на існуючі у них знання, необхідні для орієнтування в книзі,вдивлятись в книжки, запам'ятовувати їх зміст та вміти власними думкамипередавати його. Це з високою ефективністю вдалось учням експериментальних класів.
Простежитивміння учнів.працювати з книжкою, порівнювати власні знання і вміння завказівкою вчителя, можна за допомогою групи завдань-запитань, запропонованихучням експериментального дослідження. (Євгенія Чак «Сподвижники БогданаХмельницького»):
1.Чи достатньо ти отримав інформації про сподвижників Б.Хмельницького зпрочитаного твору?
2. Чи є різниця між значеннямслів подвижник і сподвижник? Чи буде великою помилкою вживання слова сподвижникбез префікса -с-?
3. Чи погоджуєшся ти з висловленоюдумкою автора про те, що подвижник–це людина, яка бореться за досягненняпоставленої мети?
Длявідповідей на поставлені запитання учням експериментальних класів довелосьзвернутися до довідкової літератури, порівняти свої знання з викладенимматеріалом тексту.
Данідослідження зображені у таблиці (див. таблицю 5).
Таблиця 5
Уміння працювати з книжкою (твором)
№
п/п Завдання Школа і класи експериментальні контрольні 4- кл. ЗОШ смт. Залізці 4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі 1. Рівень впевненості у власних знаннях 45 47 2. Здатність учнів логічно думати над твором 61 59 3. Уміння доводити думку власними знаннями 64 55
Результатидослідження доводять, що в учнів контрольних класів немає впевненості у своїхсилах, самостійність проявляється лише за прямої вказівки вчителя, що говоритьпро обмеження ініціативи. Цього не скажеш про учнів експериментальних класів,які проявили себе людьми з власними думками і вмінням постояти за себе.
Матеріаломдля дослідження вміння учнів самостійно працювати з новими творами стала тема:«Золоті зернята народної творчості». Твори готувались самостійно запереліком запропонованих вчителем завдань. Перед роботою давалась установка надетальне розуміння прочитаних творів. Така робота була проведена векспериментальних класах ЗОШ смт. Залізці і ЗОШ с. Гаї Розтоцькі, де рівеньзнань виявився на вищому ступені, ніж в учнів контрольних класів цих шкіл.
Середзапропонованих творів для прочитання були такі: приказки, прислів'я,скоромовки, загадки, байки, легенди, казки тощо. Тому учням необхідно булосамостійно зорієнтуватися у особистому виборі творів для прочитання. До цихтворів на уроці були поставлені такі запитання:
1. Чому ці твори відносяться донародної творчості?
2. Хто автор поданих творів?
3. Що потрібно знати при виборітворів з народної скарбнички?
4. На що слід звернути увагу,щоб зрозуміти приховану ідею цих творів?
5. Чи можеш ти оцінити вчинкигероїв поданих творів?
6.Що тобі допомагає в характеристиці цих героїв?
Відповідіучні давали письмово. Ми ж наочно продемонстрували їх у таблиці, (див. таблицю6)
Таблиця 6
Орієнтування в творах усної народної творчості
№
п/п Завдання Школа і класи експериментальні контрольні 4- кл. ЗОШ смт. Залізці 4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі 1. Елементарне узагальнення прочитаних творів 89 72 2. Розуміння ідей, запропонованих у творі 94 61 3. Здатність учнів правильно оцінити вчинки головних героїв творів. 91 67
Буловідзначено, що при самостійній роботі з текстами народної творчості учніконтрольних класів, в основному, розуміють завдання, поставлені вчителем, алене мають вказівки, на що звернути увагу. Діти намагались виконати ці завданнябез врахування своїх можливостей і розуміння. Учні ж експериментальних класівчітко визначали приховану ідею твору, виконували завдання з використаннямнаявної у них суми знань, звертались до додаткової літератури у разі потреби.
Отже,можна зробити висновок, що за допомогою запропонованої системиекспериментального навчання у процесі самостійної підготовки учнів до роботи зхудожніми творами, вдалось сформувати навички самостійності в учнівекспериментальних класів, збільшити арсенал засобів впливу на дитячу свідомістьта почуття, що підвищило ефективність самого уроку позакласного читання. А,оскільки, сам урок позакласного читання це частина навчального процесу,переконались, що сформувати свідомого читача, обізнаного з широким коломлітературного розмаїття, можна за умови повної активності з боку школяра. Дляцього необхідно забезпечити можливості для розвитку їх самостійності, як у процесітеоретичного засвоєння знань, вмінь та навичок, так і в правильному їхвикористання на уроках позакласного читання.
Уекспериментальних класах більше приділялось уваги конкретним завданням, а такожраціональному вибору методів та прийомів роботи для їх досягнення, що даломожливість виділити два завдання, виконання яких у цих класах вимагало чіткоїорганізації майбутньої роботи. Перше і найважливіше – це моральний розвитокучнів на основі розширення кола доступних для читання дитячих книг, а друге – виробленняі засвоєння учнями самостійних прийомів підготовки до роботи з конкретнимихудожніми творами, удосконалення якостей вміння працювати з ними. У такійроботі необхідна послідовність та наступність. Вчитель експериментальногокласу, враховуючи інтереси своїх учнів, їх можливості, а також різноманітністьжанрів, стилів написання творів письменниками, добирав матеріал до урокупозакласного читання за самостійними завданнями до них. Завдання були спільнимидля всіх учнів класу і записувались на дошці, або ж індивідуальними чигруповими, записаними на окремих картках. Такий підхід сприяв розвиткусамостійності учнів, оскільки, кожен виконував завдання індивідуально,відповідаючи перш за все перед собою за виконану роботу. Учні мали змогупродемонструвати свої знання перед класом, а також побачити і відчути на собірезультати власної праці. Самі ж завдання були такими, що змушували учнівщоразу спілкуватись з книжкою, порівнювати свої відчуття і судження завторськими, висловлювати власні думки щодо прочитаного. Все це сприялолітературному розвитку дітей, а також їх мовленнєвій та емоційній активності.
Векспериментальних класах учні чіткіше усвідомлювали процес систематичної роботивдома, у школі, у свій вільний час з художньою книжкою. Спостерігалось зменшенняпомилок у роботі над творами, чіткіше визначалися явища, події та факти,характеризувались головні герої, визначався стиль написання автора,встановлювались причиново-наслідкові зв'язки у конкретних художніх творах. Цевказує на те, що школярам при цілеспрямованому навчанні вже доступніші засобиопрацювання нового твору. Відповіді учнів у цей період свідчать не тільки прохарактер розуміння ними тексту твору, але і про формування, ряду необхідних дляцього вмінь та навичок. Тому ми дійшли висновку, що при подальшому навчанніучнів за запропонованою методикою, в них будуть формуватися основи самостійноїроботи при підготовці до уроків позакласного читання, що в кінцевому результатіприведе до удосконалення самостійності у подальшій читацькій діяльності.
Іззапропонованих у попередньому параграфі завдань (див. параграф 2.1.),їх критичної оцінки ми зробили висновок, що вдосконалення самостійності наосновному і завершальному етапах роботи з новим текстом, значною мірою залежитьвід ступеня активності і творчості самих учнів, але допомогти сформувати цюсамостійність у них зможе тільки той вчитель, який володіє мистецтвоморганізації навчання дітей читанню за системою комплексу завдань длясамостійної роботи учнів з літературними творами. Тому ми запропонуваливчителям-класоводам заповнити цю анкету.
Анкета опитування вчителів початкових класів
1.Чи задовольняють вас теми уроків позакласного читання, запропоновані програмою?Чому?
2. Чи користуєтесь видодатковими джерелами при підготовці до кожного уроку?
3. Якими принципами при відборінавчального матеріалу до уроку позакласного читання ви користуєтесь:
а)жанрова специфіка;
б)конструктивно-оформлювальні особливості книжки;
в)відповідність віковим особливостям учнів;
г)можливість використання матеріалу в якості завдань для самостійних робіт учнів.
4.Яким методам опрацювання творів ви надаєте перевагу (потрібне підкресліть):
а)словесний метод;
б)метод самостійної роботи;
в)самостійна постановка запитань учнями;
г)наочно-ілюстративний метод.
5.Чи враховуєте у своїй роботі взаємозв'язок між класним і позакласним читанням?
6.Чи потрібно це робити вчителю? Напишіть свою думку.
7.Чи потрібно надавати учням можливість самостійно готувати уроки позакласногочитання?
Опрацювавшиодержані результати, ми дійшли висновків: теми, запропоновані навчальноюпрограмою, не задовольняють опитаних вчителів, оскільки не несуть новогопізнавального матеріалу; вчителі не надають важливого значення самостійнійроботі у процесі позакласного читання; зв'язки класного і позакласного читанняними враховуються, але зводяться до прийому: вивчили на класному читанні — повторили на позакласному читанні; додаткові джерела використовуються лише якнаочний матеріал. Таким чином, необхідно знайомити вчителів з ефективністюзастосування самостійної роботи при підготовці до уроків позакласного читання,що сприятиме підвищенню самостійності в учнів початкової школи.
Дляпроведення підсумків роботи, визначення результативності експериментальногодослідження ми намагались підійти всебічно. Для нас важливо було виявити тізміни, які проходять в образі мислення, мовлення, практичних діях учнів,вчителів, інших зацікавлених осіб, що брали участь в реалізації формувального експерименту.З цією метою нами використано бесіду з учнями, вчителями. На запитання:«Чи подобаються тобі уроки позакласного читання?», — отримали такі
КусняЕвіта (4 клас, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі): «Мені подобаються уроки позакласногочитання. На них я можу сказати все, що думаю. Не переживаю, що з мене не будутьсміятися».
ЛандаОстап (4 клас, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі): «Я люблю читати художні книжки ірозповідати їх зміст друзям, а на уроках позакласного читання це можна зробитинайкраще».
ВаплякАндрій (4 клас ЗОШ с. Гаї Розтоцькі):«Найцікавіше для мене принести в класі прочитати товаришам нову розповідь, невідому їм».
Відповідідітей на це запитання свідчать про спрямованість роботи вчителя на самостійнуроботу в підготовці до уроку. Самостійний пошук дитячої літератури – важливезавдання роботи вчителя. Разом з тим, це є результат спільної діяльностівчителя і учнів, успіх якої визначається творчістю, ініціативою, наполегливістюостанніх. Ось що сказала нам Рудакевич Наталія Григорівна вчитель 4 класу с.Гаї Розтоцькі: «Діти, розуміючи, що завдання, які ставились перед ними, вимагаютьсамостійності, систематичності, зосередження, почали по-іншому ставитись доуроків позакласного читання. На уроках вони сиділи задоволені роботою, якувиконали при підготовці до нього. Їхні очі світилися бажанням розповісти провсе, що змогли дізнатися. Прагнули зробити якнайшвидше і найкраще завдання,демонструючи всім свої знання і вміння. Самостійно працюючи з творами, учнімають змогу не тільки дізнатись щось нове, але почерпнути багато цікавого і відінших дітей, йде широкий обмін пізнавальною інформацією. Це дуже важливо».
Такимчином, з наведених вище фактів і проведеного аналізу можна сказати, що прагненняучнів до літературно-пізнавальної діяльності помітно зросли у порівнянні зпопередніми показниками. Це досягнулось не одразу: потрібно було зрозумітизміст навчальної програми, активність при роботі з художнім матеріалом, системуподачі даного матеріалу і вивести весь процес на новий шлях, який допоможедобитися позитивних результатів у роботі учень — самостійна робота — художнійтвір.
Лишеоб'єднавши в єдине ціле працю вчителя і учнів, можна говорити про загальніхарактеристики педагогічного процесу, про кращі результати навчального процесуна уроках позакласного читання, підтвердити дані, отримані в результатіекспериментального дослідження про ефективність самостійної роботи у процесіпозакласного читання. Тобто, можна вважати, що на ті питання, які ставились допоняття «самостійна робота» у попередньому розділі в певній мірі дановідповіді і така робота має місце у процесі навчання школярів самостійнійпідготовці до роботи з художніми творами і вмінню орієнтуватися у великомусвіті літературного мистецтва.
ВИСНОВКИ
Аналізпсихолого-педагогічної та методичної літератури показав, що сучасна школаставить перед собою завдання – формування духовно багатої особистості,громадянина з високою культурою, з широким кругозором, творчими та моральнимицінностями. Тому в системі навчання пріоритетного значення набуваютьзагальнолюдські цілі, ідеали, гуманістичні цінності національної та світовоїкультури. Людина, її щастя, здібності, готовність до творчості були ізалишаються кінцевою метою нашого суспільства.
Значнемісце у цьому надзвичайно складному процесі посідає література, що допомагаєформуванню у дітей естетичного і етичного зростання, забезпечення засвоєннябагатств художнього слова і цінностей, готує до самостійного знайомства зхудожніми творами у школі та за її межами, навчає самоосвіті та самовихованню.Глибше пізнаючи книжковий світ, який розширює межі повсякденного життя,знайомить з новими фактами, подіями та явищами, відкриває нові місця, школярвчиться самостійно працювати з художніми творами, осмислено сприймати тавідтворювати прочитане за допомогою ряду специфічних завдань, накопичуватизнання, що допоможуть йому організувати своє коло книг для читання.
Сьогоднішкільна програма початкової школи спрямовує вчителя на вміле введення школяріву широкий, привабливий світ літератури. Діти знайомляться з новими творами, уних зростає інтерес до змісту цих творів, розширюється читацький кругозір,посилюється бажання самостійно працювати з ними. Особливо це помітно на урокахпозакласного читання, де важливе значення надається вмінню правильноорганізувати роботу молодших школярів у процесі ознайомлення із новимихудожніми творами.
Багаточисельнідослідження вчених, практичний досвід роботи вчителів підтверджують, щонакопичення знань і набуття учнями необхідних вмінь, відбувається інтенсивніше,якщо навчально-виховний процес будувати з врахуванням обов’язковостісамостійної роботи. Саме це допоможе учням усвідомити навчальні завдання,знаходити найбільш раціональні способи їх розв'язань.
Експериментальнедослідження, яке проводилось на базі ЗОШ с. Гаї Розтоцькі та ЗОШ смт. ЗалізціЗборівського району Тернопільської області показало, що правильна організація,інтенсивне і систематичне впровадження самостійної роботи у позакласне читанняє ефективним. Тому спостерігалось значне зростання самостійності, активності ітворчості школярів при роботі з художніми книжками, розширювалося вмінняпрацювати з ними у школі і за її межами. По-новому відкрились перспектививикористання додаткових книжкових джерел, де самостійна робота, при доборінових знань, допомагала формувати працьовитого, свідомого, думаючого, творчогочитача, який відповідатиме потребам сьогодення у відповідності до новихлітературних вимог. У процесі експериментального дослідження ми переконались уважливості правильного добору навчального літературного матеріалу, де кожен зних зміг творчо себе проявити, без вагань висловлювати думки. У цьому їмдопомогла література, що є цілющим джерелом пізнання людського життя. Урокипозакласного читання у цьому плані є уроками моральності, людяності,патріотизму.
Аледля досягнення виховної мети недостатньо лише читати: книжки. Вчитель повиненвсю роботу направляти на самостійне сприймання її учнями. Особиста участь упроведенні дослідження, опитування учнів, вчителів, аналіз самостійних робітшколярів дає підставу зробити висновок про те, що у більшості випадківзанижується ініціатива і самостійність при підготовці учнів до роботи зхудожніми книжками, не враховується емоційно-оцінне сприймання їх дітьми, неробиться акцент на особисте ставлення учнів до книжок. Саме тому, в багатьохвипадках, діти розуміють лише факт прочитання книжки, але слабо орієнтуються взасобах оволодіння нового змісту, тобто не мають теоретичної підготовленості вможливостях по-новому розглянути конкретну художню книжку. Під час дослідженняз'ясувалось, що учні експериментальних класів мають більше навичок самостійноїпідготовки до роботи з книжками, по-новому працюють над ними, допускають меншенеточностей у розгляді змісту книжок, ніж учні контрольних класів.
Експериментальнедослідження дало змогу переконатися, що книжкове оточення і активна самостійнаробота з книжкою формує особистість, яка хоче зрозуміти навколишній світ ізмінити його. Ввести дитину у різні сфери цього світу, навчити зрозуміти мовуцих сфер, допомогти не запізнившись, визначити ту сферу, що найбільшою міроювідповідає її здібностям, структурі особистості, запитам, і де вона зможепроявляти себе повно і всебічно – ось такою повинна бути метанавчально-виховного процесу на початковій ланці навчання у школі майбутнього.Досягти цього нелегко, але необхідно. Саме тому, ми у нашому дослідженнізвертали увагу на проблему самостійної роботи у процесі позакласного читання якна комплекс напрямків, розгляд яких допоможе зрозуміти причини недосконалостіцієї роботи і відкрити можливі шляхи розв'язку.
Осмисленечитання книжок, роздуми над книжками – це засіб розвитку і удосконаленнялюдського розвитку, почуттів, що керуються розумом. «Щоб підготуватилюдину духовно до самостійного життя, необхідно ввести її у світ книжок»,– рекомендував, аналізуючи свій професійний і життєвий досвід, В.О.Сухомлинський, — оскільки, «школа стане справжнім осередком культури лишеколи в ній будуть панувати чотири культи: культ Батьківщини, культ людини,культ книжки, культ рідного слова». [59;5] Ось чому обов'язок кожноговчителя по-справжньому оволодіти ідеєю розвивального впливу самостійної роботина молодшого школяра: пізнати закономірності психології дитячого сприймання івміння працювати, засвоїти організаційно-методичну систему керівництва данимпроцесом у позакласному читанні, всебічно використовувати сучасну дитячулітературу для виховання і навчання дітей на рівні вимог сучасної епохи.
Слідзазначити, що учні експериментального класу завдяки правильній організаціїсамостійної роботи з врахуванням зв'язків класного і позакласного читання назавершальному етапі дослідження продемонстрували високе вміння працювати зкнижками до і на уроках позакласного читання. Вони достатньо вміло поєднувалидомашню підготовчу роботу з класними завданнями, де проявили глибші знання зпрочитаного раніше. Отже, можна сказати, що в учнів сформувалось вміннясамостійно і організовано працювати з художніми книжками, завдяки чомузбільшилось коло читання дитячих книг.
Досліджуванапроблема дозволяє зробити такі висновки-рекомендації:
1. Самостійна робота у процесіпозакласного читання сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, їхрозумовому розвитку, дає можливість розгорнутись індивідуальності кожного зних.
2. При організації самостійноїроботи учня з книжками слід врахувати взаємозв'язок діяльності вчителя і учня.
3. Успіх самостійної роботи визначенийтакими дидактичними умовами:
а)врахування мотиву учнів при організації самостійної роботи;
б)надання нових завдань, що роблять роботу пошуковою, викликають інтерес учнів;
в)врахування індивідуальних особливостей учнів класу при доборі та опрацюваннінового матеріалу;
г)поєднання самостійної роботи з іншими видами робіт на уроці;
д)самостійна робота обов'язково повинна бути оцінена вчителем (словесно абооцінкою);
4. Приорганізації самостійної роботи з художніми книжками слід врахувати її раціональневикористання та місце в структурі уроку.
5. Ефективністьзастосування самостійної роботи у процесі позакласного читання значнопідвищиться, якщо навчальний матеріал поєднуватиметься з життєвим досвідомшколярів.
Нашедослідження, безумовно, не розв'язує всю повноту поставленої проблеми. Дляподальшого дослідження залишились відкритими питання з'ясування взаємозв’язкукласного і позакласного читання з наданням пріоритету самостійній роботі;створення організаційно-методичної системи формування у молодших школяріввміння самостійно працювати з книжками взагалі та з окремими творами на урокахпозакласного читання у 4 класах, впровадження положень самостійної роботи зкнижкою у практику масової початкової школи..
Дипломнаробота не вичерпує всіх питань, пов'язаних із самостійною роботою учнів,засобами організації роботи з книжкою, роллю вчителя у процесі підготовки доцієї роботи, а дає можливість сформувати нову сходинку у розкритті цих важливихпитань.
Отже,самостійна робота молодших школярів у процесі позакласного читання не може бутисамоціллю, вона повинна носити комплексний характер, де б розширювалися знанняучнів про навколишню дійсність, виховувались позитивні моральні якостіособистості, учні розвивались розумово і естетично, поглиблювалось набуття нимиоснов самостійного здобування знань тощо.
Духовнийсвіт учнів, їх стійкі моральні позиції, внутрішня дисципліна, вміннявідстоювати власні інтереси повинно стати головним прагненням сучасноговчителя, кінцевим результатом його діяльності. Тільки цікавий, змістовний урокз емоційно-насиченим матеріалом, на якому більшу частину часу учніпрацюватимуть самостійно, викликатиме активне його сприймання, правильнерозуміння та інтуїтивне прагнення до пошуку адекватної форми вираження власнихдумок і почуттів, оскільки особисте, усвідомлене ставлення до художніх творів єосновним показником світогляду учнів, їх становлення як особистостей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабанський Ю.К.Методыобучения современной общественной школе. – М: Просвещения, 1985. – С.164-180.
2. Буряк В.К. Самостійна роботаз книгою. – К.: “Знання”, 1990. – 48с.
3. Васильев В.П. Самостоятельнаяробота на уроках чтения в начальной школе. – Тула,1959. – С.18.
4. Вашуленко М.С. Навчанняграмоти в 1 класі. – К.: Радянська школа, 2006. – 112 с.
5. Воробьев Т.В. Всероссийскоесовещание по дидактике. – М.: Педагогика, 1961. – С.23-24.
6. Габдулханов В.Ф. Подготовка ксамостоятельной работе с текстом (на уроках русского языка) // Русский язык внациональной школе.- 1985. — №1. – С.20-21.
7. Гантя И.С. Формирование основсамообразования при обучении младших школьников чтению. – Кишенев: Штиица,1993. – 160 с.
8. Гаркунова Л.И. Задание почтению во 2 классе. – М.: Просвещение, 1987 – 64 с.
9. Гаркунова Л.И. Формированиеприемов самостоятельной работы на уроках чтения // Начальная школа. – 1988. — №1. – С.33-36.
10. ГаркуноваЛ.И., Голенкина К.Т. Задания по чтению в 3 классе. – М.: Просвещение, 1991 –112 с.
11. ГлуховаГ.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. – К.:: Радянськашкола, 1984 – 96 с.
12. ГлущенкоА.Г. Внеклассная работа в начальных классах. – К.: Радянська школа, 1982 – 114с.
13. ГончаренкоН.М. Самостійна робота з підручником як метод навчання // Українська мова ілітература в школі. – 1984. — №3. – С.54-60.
14. Збірникхудожніх творів для позакласного читання 3 клас / Упоряд. М. М. Наумчук, В. І.Наумчук – Посібник для учнів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 132с.
15. ДжежелейО.В., Коваленко О.М., Ємець А.А. Уроки читання і види мовної діяльності//Початкова школа. – 1994. — № 8. – С.9-13.
16. Джежелей О.В.Формирование круга чтения младших школьников // Нач. школа. — 1989. — №3. — С.17-18.
17. ЕгоровТ.Г. Психология овладения навыками чтения. – М.: Провсещение, 1953. — С.35.
18. Есипов Б.П.Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.: Учпедгиз, 1961. – 112с.
19. КобзарьБ.С. Внеурочная воспитательная работа в школах и группах продленного дня. – К.:Радянська школа, 1984. – 132с.
20. КовальГ.П., Іванова Л.І., Суржик Т.Б. Методика читання. – Тернопіль: НК-Богдан, 2008.– 280с.
21. Концепціясередньої загальноосвітньої школи // Радянська освіта. — № 65. – С.3-4.
22. КоротовВ.М. Самоуправление школьников. – М.: Просвещение, 1981.
23. Книжечка-виручалочка:Збірник художніх творів для позакласного читання 4 клас / Упорядники М.М.Наумчук, В. І. Наумчук – Посібник для учнів. – Тернопіль: Підручники іпосібники, 2007. – 104 с.
24. КубасоваО.В. Упражнение по ориентировке в книге //Начальная школа. – 1987. — № 10. –С.21-23.
25. КурдюмоваТ.Ф. Анализ художественных произведений в курсе литературы 4-7 классов. – М.:НИШ школ, 1977. – 68 с.
26. КупровВ.Д. Словарная работа на уроках русского языка //Начальная школа. – 1990. – №3.– С.21-26.
27. ЛебідьГ.В., Хмурич Р.М. Дослідження особливостей мислення молодших школярів//Початкова школа. – 1996. — №4. – С.7-9.
28. ЛеонтьевА.Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М: Педагогика, 1977. – С.237-238.
29. ЛеонтьевА.Н., Гальперин П.Я., Эльконин Д.Б. Реформа школы изадачи психологии //Вопросы психологии. – 1959. — №1. – С.16-18.
30. ЛеонтьевА.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. – М.:Просвещение, 1976. – С.210-223.
31. ЛопушинськаН., Лопушинський І. Самостійна робота школярів на уроках рідної мови//Початкова школа. – 1977. — №5. – С.9-14.
32. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. – К.: Вища шк.1974. – 354 с.
33. МикельсонР.М. О самостоятельной работе учащихся в процессе обучения. – М.: Учпедгиз,1940 – 275 с.
34. МолдавскаяН.Д. Воспитание читателя в школе: самостоятельная робота над текстомхудожественного произведения как условие литературного развитиястаршеклассников. М.: Просвещение, 1989. – С.127.
35. МолдавскаяН.Д. Самостоятельная работа учащихся над языком художественного произведения. –М.: Просвещение, 1984. – 96 с.
36. МомотЛ.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. – К.: Радянська школа, 1984. –84 с.
37. НауменкоВ.О. Формування навичок читання //Початкова школа – 1991.- № 4. – С.13-15.
38. НаумчукМ.М. Позакласне читання 1 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1995. –64с.
39. НаумчукМ.М. Позакласне читання 4 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 96с.
40. НаумчукМ.М. Позакласне читання 4 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 96с.
41. НикитинаИ.Т. Самостоятельная работа на уроках русского языка в условиях работы з двумяклассами // Начальная школа. – 1987. — №6. – С.59-61.
42. Обучениечтению младших школьников. Сбор статей. /Составители: Гаркунова Л.И., ОмороковаМ.И. – М.:. Просвещение, 1961. – С.150-163.
43. ПанфиловаГ.С. Воспитание самостоятельности школьников в учебной работе. – М.:. Учпедгиз,1960. – 112 с.
44. Первова Г.М.Развитие теории читательской самостоятельности //Начальная школа. – 1996. — №5. – С.4-9.
45. ПидкатистыйП.И. Самостоятельная деятельность учащихся: дидактический анализ процесса иструктуры воспроизведения и творчества. – М.: Просвещение, 1980. – 384 с.
46. Пиче-оолТ.С. Возможные пути решения проблемы самостоятельной работы младших школьниковс текстом //Начальная школа. – 2006. — № 9. – С.31-39.
47. Пиче-оолТ.С. Самостоятельное чтение младших школьников. – М.: Академія, 2004. – 132с.
48. Програмиз середньої загальноосвітньої школи. 1-4класи – К.: Початкова школа, 2006. — 432с.
49. РомановськаЗ.И. Чтение и развитие младших школьников. – М.: Педагогика, 1983. – 216 с.
50. СавченкоО.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр, 1997.- 255 с.
51. СавченкоО.Я. Методика читання у початкових класах. – К.: Освіта, 2007. – 334с.
52. СавченкоО.Я. Читання // Навчання і виховання учнів 4 класу. – К. Початкова школа, 2005.– 432с.
53. СветловскаяН.Н. Методика внеклассного чтения. – М.: Просвещение, 1991. – 192 с.
54. СветловскаяН.Н. Путь к мастерству //Начальная школа. – 2001. — №10. — С.23-27.
55. СветловскаяН.Н. Радость на всю жизнь //Учительская газета. – 1975. – 26 августа.
56. СидоренкоВ. Приемы самостоятельной работы с лингвистическим текстом //Русский язык вшколе. – 1988. — №6. – С.27-30.
57. СимаковаЛ.А. Самостоятельная работа учащихся в процессе анализа художественногопроизведения в 4-8 классах. – К.: Рад. школа, 1984. – С.3-20.
58. СкрипченкоН.Ф., Наумчук М.М. Заняття з позакласного читання для 6-річних першокласників//Початкова школа, 1998.- №1. – С.43-49.
59. СухомлинськийВ.О. Серце віддаю дітям. – К.: Вища школа, 1994. – С.191-192.
60. Ткачук Г.Основні вимоги до позакласного читання //Початкова школа. – 1986. — №8. –С.35-41.
61. УшинськийК.Д. Человек как предмет воспитания. – В кн.: Избранные произведения. Выпуск 4.– М.-Л, 1964. – С.181.
62. ЯковлеваЛ.М. Учить вдумчивому чтению //Начальная школа. – 1990. — № 1. – С.20.
ДОДАТОК
ВЕСЕЛІВІРШІ ГРИЦЬКА БОЙКА
І. Завданнядля самостійної роботи спільні, для всіх учнів
1.Підготуйте до читання вірш, в якому автор, доброзичливо сміється над пригодамисвоїх героїв.
2. Навчіться швидко промовлятиодну із скоромовок, на яку натрапили в книжках поета.
3. Підготуйте розповідь прописьменника.
4. Принесіть на урок книжки, вяких є портрет Г.Бойка.
5. Запишіть на картку, абозапам'ятайте дві-три загадки, які захотілося б загадати на уроці.
6. Підготуйте вірш вдвох зтоваришем для читання в особах.
7. Намалюйте ілюстрації дляодного з віршів Г.Бойка.
8. Складіть картку з назвамивіршів поета.
9. Принесіть книжки з улюбленимивіршами на урок.
10. Підготуйте розповідь прокнижку, улюблений вірш.
11. Оформіть виставку книжок звіршами Г.Бойка.
12.Підготуйтесь до конкурсу на кращого виконавця віршів Г.Бойка.
13. Подумайте, від чогозастерігають вірші Г.Бойка.
14. Складіть рекомендаційнийсписок з трьох-чотирьох віршів до теми уроку і поясніть, чому саме їм ви надалиперевагу.
II. Запитання до прочитанихвіршів:
1. Які книжки Г.Бойка випідібрали до уроку і прочитали? Які твори в них містяться? Про що вони вамрозповіли? Чи траплялись вам раніше прочитані вірші? Ви їх перечитували чи обминали?Чому? Які твори ви підготували для читання в класі? Прочитайте їх.
2. Що ви довідались про самогоавтора віршів? Розкажіть, яка книжка посприяла вам у цьому? Покажіть її. Яка зкнижок містить портрет поета? Покажіть його. Що цікавого з біографії Г.Бойка вихотіли прочитати всім? Прочитайте цей епізод.
3. Хто познайомив вас звибраними творами поета? Як ви вважаєте, кому вони адресовані? Доведіть своюдумку? Чи займався поет перекладацькою діяльністю? Твори яких авторів вінперекладав на українську мову? Які з них ви читали? Який настрій вони у васвикликали? До якої книжки увійшли переклади автора? Доведіть. Прочитайте один звіршів іншого поета у перекладі Г.Бойка.
4.Чи притаманне почуття доброго гумору поету? Прочитайте твори, які викликали у васневимушену усмішку, щирий сміх.
5. Які скоромовки ви прочитали?Промовте їх швидко і виразно. В яких книжках ви натрапили на них? Хто є героямицих скоромовок? Де відбуваються події у прочитаних скоромовках?
6. З якими ще жартами увіршованій формі ви зустрічались на сторінках книжок Г.Бойка? Про що авторскладав загадки? Хто з вас готовий їх нам загадати? Прочитайте їх з книжки, уякій вони вам зустрілись.
Завдання для самостійної роботи на картках
Картка1
- Яку книжку Г.Бойка ти вибравдо уроку? Назви її.
- Хто допоміг тобі у виборісаме цієї книжки?
- Які вірші з цієї книжки типрочитав? Напиши їх назви.
- Напиши свої міркування пропрочитані вірші.
Картка2
- Які зовнішні прикметипідказали тобі, що ти не помилився у виборі потрібної книжки для уроку?
- Який з віршів книжки теберозсмішив? Напиши його назву.
- Який епізод ти рекомендуєшпослухати нам? Опиши його.
Картка 3
- Прочитайуважно вірш Г.Бойка.
- Розкажи, як в змаганняхшкільних ти з бігу усіх переміг?...
- Ну, спочатку, я значить, — побіг,
Ну,а потім я, значить, — прибіг!
- Щоти порадиш юному спортсменові? На що він у першу чергу повинен звернути увагу?Напиши свої міркування.
Картка4
- Прочитай веселий вірш. Назвийого персонажів.
- Чого тікаєте в розгін?
Виж — вчотирьох, а він — один...
- Ами не знаєм, — каже Влас,
Заким він гониться із нас!
— Що можна сказати про дружбу хлопчиків? Чому такий висновок ти зробив? Напишисвої міркування.
ТРИ ДИВО-МАЙСТРИ
(Латиськаказка)
Живколись давно-давно один чоловік. Було в нього три сини, і всіх їх він дужелюбив. А був той чоловік уже геть старий, небагато йому лишалось жити. І,знаючи це, він якось сказав своїм синам:
— Любі мої діти! Усі ви мені дорогі, а я все не можу вирішити, котрому з вас своємайно віддати в спадщину, бо жити мені лишилось зовсім мало. Отож, щоб ніхто звас не був скривджений, зробіть так: ідіть-но ви вчитись ремесла. Кожен хайвибере ремесло, яке йому найбільше до вподоби. А через три роки повернетесядодому й покажете, хто чого навчився. Чиє ремесло виявиться кращим, тому я йзалишу в спадщину все, що маю.
Погодилисьсини з батьком, не перечили йому. Зібралися вони, попрощалися з батьком та йрушили в далеку путь.
Трироки прожили брати на чужині, і кожен вивчав те ремесло, яке здавалосьнайкращим. Повернулись вони у батьківську хату, розповіли старому батькові проте, якого ремесла навчилися. Старший син навчався у кузні і став вправнимковалем, середній навчився на перукаря, і лише найменший не міг сказати, якназивається його ремесло.
Вранцівийшли всі четверо на подвір'я й сіли під хатою. Сини свої інструментиприхопили: старший все, що ковалеві потрібно, середній — що для перукарства, ав найменшого в руках батько побачив лише гарну паличку. Мимо проїжджав багатийпан; карета очей не відведеш, така гарна, четверо коней у неї запряжено.Старший син і каже:
–Зараз я покажу вам, тату, чого навчився. Ви самі зможете побачити й оцінити моювправність! Узяв свої інструменти, підбіг до четверні, схопив одного коня заногу, на ходу відірвав стару підкову й прикував нову, а коні мчали собігалопом.
Раптомбачить: полем заєць скаче. Тут середній син схопив свої інструменти й погнавсяза зайцем. Наздогнав зайця, намилив йому морду й поголив так, що ні разу непорізав. А заєць помчав щодуху далі.
Тутнайменший син узяв свою палочку, вийшов на середину двору й став нею надголовою крутити. Тільки крутнув паличкою, як у ту ж мить пішов дощ. А переставкрутити, сховав паличку дощ ущух. Побачив це батько, обійняв найменшого сина йкаже:
–Кращого за твоє ремесло не може бути! Залишаю тобі спадщину!
Одноголіта стояла страшна спека, почалася засуха, все погоріло на пні. А брати несумували, дощів у них завжди вистачало. Всі дивувалися: звідки у братів такийурожай, та ж довкола все вигоріло!
Дійшличутки про найменшого брата до короля. Приїхав до нього король зерна купити. Атой брат усім продавав, кому тільки треба було: дуже багатий врожай вонизібрали.
–Як це ти зміг такий урожай зібрати, — дивується король, адже дощів зовсім небуло.
Отутнайменший брат і розповів королю про все: як вони вирушили ремесла вивчати, якіремесла вивчили його брати старші і якого він сам навчився.
Завдання для самостійної роботи спільні для всіх учнів
1.До першого абзацу склади продовження:
«Живколись давно-давно один чоловік. Було в нього три сини, і всіх їх він дужелюбив. А був той чоловік уже геть старий, небагато йому залишилосьжити...»
2.Підготуйте два-три запитання до прочитаної казки:
- Ким став кожен з братів?Розкажи.
- Чиє ремесло тобі сподобалосьнайбільше?
- Чому батько залишив спадщинунаймолодшому з синів?
- Чому його ремесло виявилосьнайкращим? Обміркуй свою відповідь.
3.Дайте відповіді на запитання:
- В яку пору року відбувалисьподії?
- Що сталося з братами післясмерті батька?
- Як допомогли обрані ремеслабратам у житті?
- Яке з ремесел ти б вибрав длясебе? Чому?
- Яке ремесло тобі здалосьнайдивовижнішим?
4. Прочитай уважно останнійабзац, продовж казку власною розповіддю.
5. Знайди в казці 6 абзац.Прочитай його і дай відповіді на запитання.
- Що взяли брати для роботи?
- Чому молодший брат взяв гарнупаличку?
- Як брати показали батьковісвоє ремесло?
6.Розгляньте малюнки, вивішені на дошці. Чи можна за ними скласти казку? Як би виїї назвали? Яку розповідь ви склали б до цихмалюнків? Які малюнки ви бнамалювали? Чи можна за малюнками охарактеризувати героїв казки? Чи можна цюказку назвати чарівною? Доведіть свої міркування.
7.«Впізнай за малюнками»
Учительдемонструє дітям малюнки до казки. Учні розповідають або зачитують уривок, щостосується того чи іншого малюнка.
8.Вікторина «З якої казки?»
— Назвіть казку, уривок з якої я прочитаю.
"… Трироки прожили брати на чужині, і кожен вивчав те ремесло, яке здавалосьнайкращим..." (Латиська казка «Три диво-майстри»)
"...–Оцемоя! — зрадів дідусь. За його чесність Мати води віддала усі три сокири:золоту, срібну, просту. Дідусь нарубав дров і повернувся додому..."(Ногайська казка «Дідусь і Мати води»)
"… Таквони довго сперечались: що дорожче — коні чи друзі? Хай кожен досягне своєїмрії: кому треба коней — хай купить коней, кому треба друзів — нехай знайдедрузів..." (Осетинська казка «Сто коней чи сто друзів»)
10.Подумай,чого вчить тебе ця казка? Чи могли ці події бути насправді? Перекажи казкутоваришеві. Перевір за допомогою власних запитань, чи він зрозумів зміст казки.
СОРОКИ-РОЗБІЙНИЦІ
Михайлоі Ювеналій Бубнови
Одноготеплого травневого дня сидів я біля відчиненого вікна і гортав журнал. Сонячнепроміння, віддзеркалившись у шибці, жовтими плямами лягало на папір, сліпилоочі. У садку на різні голоси гомоніли птахи — був час гніздування.
Частенько,сидячи біля вікна з біноклем у руках, милувався я метушнею своїх крилатихсусідів — галок -, їх звідси добре було видно.
Галки- птахи миролюбні — мали безліч ворогів, їх навідували пернаті хижаки, турбувалибродячі кішки, а то й малі пустуни-хлоп'ята. Щоразу, почувши пташиний крик, язнав, що у галок сталася якась неприємність.
Такбуло і того травневого дня. До них завітали дві сороки. У галчиних гніздах уцей час сиділи ще голі, але вже чималенькі пташенята. Поява білобоких скрекотухне обіцяла галкам нічого доброго. Вони відчули це й одразу ринули в атаку.
Сорок,як я уже казав, було дві. Мета однієї з них полягала в тому, щоб розлютитигалок і відвернути їхню увагу від другої, яка. до пори до часу сиділа,причаївшись за жмутом прілої соломи. Галки, збуджені присутністю небажаноїгості, не помічали її. Скориставшись шамотнечею, друга сорока мигцем ускочила угніздечко і за мить повернулась з галченям. Розтривожені галки, здавалось,нічого не помічали. Втративши від злості й обурення глузд, вони ганялись йганялись за першою сорокою, а та бавилася ними, як кішка мишею. Тим часом їїсупутниця, сховавши галченя, знову з'явилась на покрівлі і непомітно шмигнула угніздо. Друге галченя спіткала доля першого...
«Щото нерозважливість, — з жалем думав я, спостерігаючи за птахами, — усім вонашкодить: і тваринам, і людям!»
Завдання для самостійної роботи спільні для всіх
1.Дайте відповіді на запитання:
— Прочитайте уважно назву твору. Про кого в ньому буде розповідатися?
- Подумайте, якими у цьомуоповіданні зображено сорок?
- Прочитайте уважно першийабзац. Опишіть травневий день своїми словами.
- Перегляньтеоповідання ще раз. Виберіть персонаж для розповіді про нього. Подумайте, як биви описали його поведінку, вчинки.
- Порівняйтеміж собою галку і сороку. Розкажіть ситуацію, в якій видно ворожнечу птахів.
2.Пригадай прочитане оповідання. Доповни речення:
Одноготеплого травневого дня
Частенько,сидячи біля вікна
Галки– птахи миролюбні
Угалчиних гніздах.
3. Подумай, чи змогли б галкиврятувати пташенят, якби знали, як захистити гніздо. Чому? Як сорокиперехитрили галок?
4. Як ти можеш пояснити словаавторів: «Що то нерозважливість, усім вона шкодить: і тваринам, ілюдям».
5. Підготуйте ролі галки і сороки,передайте словами їх двобій. Що могли б сказати одна одній пташки?
6. Підготуйте відповіді навислови:
«Сорокана хвості принесла»
«Попалапташка в клітку»
«Немаєтакого дерева, на якому б птах не сидів»
7.«Хто більше»
Учительназиває птаха, а діти повинні за його назвою пригадати лічилку, скоромовку,оповідання, казку, пісеньку, народну прикмету тощо.
Ледідь — Г.К.Андерсен «Гидке каченя»
Качка — Українська народна казка «Кривенька качечка»
Гуси — Українська народна казка «Гуси-лебеді»
Сорока: Горобець:
Хитрусороку Раз, два, три, чотири, п'ять,
Спійматиморока, скрізь сороки стрекотять,
Ана сорок сорок - — а горобчики джеркочуть,
Сорокморок. — слухати сорок не хочуть...
Ворон — Як на початку травня ворон в житі ховається, народ на добре жниво сподівається.
Ворони — Якщо ворони біля хат, сівба поспіла в акурат.
Гуси — Дикі гуси відлітають — кінець бабиного літа.
У КРАПЛИНІ ВОДИ
ПаолаУтевська
Однакраїна славиться золотими нивами, інша — високими горами, ще інша — густимилісами. Але найбільше прикрашають рідну землю люди. Наприклад, Голландіювславили майстри скла. Та незвичайного, а того, з якого роблять окуляри йпідзорні труби. Послухайте про голландця, який жив понад двісті років тому. ПроАнтоні Левенгука.
Левенгукбув скромний і тихий чоловік. Жив собі у маленькій чепурній хатинці. Десьпрацював, собі на хліб заробляв. А на дозвіллі майстрував невеличкі збільшуваніскельця і робив з них «труби». Та такі хитромудрі, що кожнакраплинка, кожна піщинка видавалась у двісті разів більшою.
Якосьвирішив глянути Левенгук у свою трубу на краплину води. Мабуть, нічого цікавогоя не побачу, — мовив сам до себе. Адже вона зовсім чиста. Але він помилився.Виявилось, що у воді вирує своє, якесь особливе, досі на той час ніким небачене життя. Неквапливо рухалися в ній круглі неповороткі істоти, їмперетинали шлях інші: довгенькі, схожі на рисочки. Були там і якісь закарлючки,і крапки, і коми.
— Які кумедні звірятка! — здивувався Левенгук. Йому й на думку не спало, що деякіз них були для людей страшніші від найлютіших звірів. Адже серед істоток, якіможна побачити у мікроскоп, є такі, що збуджують скарлатину, дифтерит та іншіхвороби.
Коливчені довідались про Левенгукове відкриття, вони почали спостерігати життя цихмаленьких істот — мікробів — і поступово вивчали їхні звички: що вониполюбляють, чого бояться. Отак і дізнались, як з. ними боротись, як їх знищити.А борються з ними різними ліками: краплями, мікстурами, порошками.
Отяк стали людям у пригоді маленькі круглі скельця!
Завдання для самостійної роботи, спільні для всіх
1. Ви прочитали розповідь«У краплині води». Чи вважаєте ви цю розповідь казкою? Чому? Доведітьсвою думку.
2. Чому письменниця вважає, щонайбільше землю прикрашають люди? Висловіть свої міркування.
3.Що вам відомо про живий світ краплини води? Доповніть відповідь власнимизнаннями.
4. Які ще способи знищеннямікробів вам відомі? Чи потрібно людям дотримуватись правил гігієни?
5. Як називаються«труби» Левенгука зараз? У яких галузях їх використовують?
6. З якими новими словами випознайомилися? Чому ці хвороби вважаються небезпечними?
7. Подумайте, чи є відкриттяЛевенгука важливими для людей? Чому? Доведіть свою думку.
Індивідуальні завдання для самостійної роботи
Поміркуйтеі дайте відповіді про те...
- що було вчора і що будезавтра;
- що вас оточує;
- де знайти відповіді напитання, що зацікавили вас;
- чому по-різному називаютьсячовни, літаки;
- де бере початок будь-якийавтомобіль, будинок, місто...;
- як роблять книжку;
- скільки кольорів має веселка;
- чи сплять риби у морі;
- чому нашу землю називаютьблакитною;
- де діває жираф свою шию, колиспить;
- чому вода замерзає;
- яка найдовша ріка в Україні;
- чому йде дощ…