МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ
НАЦІОНАЛЬНИЙТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Кафедрапсихології і педагогіки
Реферат
здисципліни «Педагогіка вищої школи»
натему «Порівняльний аналіз рейтингових систем оцінки рівнів підготовки студентів»(№ 3 )
Київ2009
Зміст
Вступ
Основначастина
І.Основні терміни, поняття та їх визначення
ІІ.Порівняльний аналіз рейтингових систем оцінки рівнів підготовки студентів
Прикладрейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладахУкраїни
Прикладрейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладахСША
Рейтинговасистема оцінювання знань, вмінь і навичок студентів в УО «Білоруський державнийекономічний університет» (БДЕУ)
Академічнийрейтинг студентів в МДІМВ(У) (Московський Державний інститут міжнароднихвідносин (університет) МВС Росії)
Висновки
Перелікпосилань
Вступ
Сучасналюдина повинна володіти кількома спеціальностями та постійно підвищувати своюкваліфікацію. Протягом активного, творчого періоду життя вона повинна матиможливість змінювати місце навчання, переходити, при необхідності, з одногонавчального закладу до іншого для повного розкриття та реалізації своїх природженихпотенційних можливостей. Реалізації такого підходу до процесу освіти длямешканців більшості європейських держав сприяє європейське співтовариствоучасників Болонського процесу, який розпочався у 1999 році та за головну метумає створення відкритої європейської зони освіти та професійної підготовки, дестуденти і викладачі можуть переміщатися без перешкод.
Державами,які підписали Болонську конвенцію, створена Європейська система перезарахуваннякредитів – ECTS, яка призначена для підвищення ефективності та удосконаленняєвропейської міжвузівської кооперації як засобу покращення якості освіти ірозвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування. ECTS сприяєполегшенню визнання навчальних досягнень студентів європейськими ВНЗми черезвикористання загальнозрозумілої системи оцінювання — кредити і оцінки. Прицьому знання, одержанні студентом в одному ВНЗі, повинні мати силу та адекватноцінитися в усіх державах – учасницях Болонського процесу.
Україна,як одна із значних європейських держав, не може залишатися в стороні відБолонського процесу, бо неучасть у цьому русі в перспективі неминуче вплине нарепутацію вітчизняної освіти, а значить на притік у майбутньому іноземнихстудентів, яких на Україні сьогодні 27 тисяч.
Важливоюскладовою навчальної діяльності була і залишається система контролю іоцінювання, діагностика навчальних досягнень студентів. Формальні, спрощеніметоди діагностики знань змінюються інтенсивними комплексними системами, яківодночас забезпечують й об'єктивність оцінювання навчальних досягненьстудентів, і їх мотивацію до плідної роботи упродовж усього періоду навчання.Традиційна система контролю недостатньо враховує індивідуально-психологічніособливості студентів, не відповідає сучасним вимогам, не задовольняє потребсистематичного діагностування успішності студентів [2]. Перехід намодульно-рейтингову систему навчання є першим кроком на шляху перетворень,метою яких є підвищення ефективності навчального процесу ВНЗ.
Основна частина
Принциповиммоментом в системі ECTS є те, що кредити ECTS призначаються для розділів курсуі відображають «кількість роботи» з кожного блоку курсу відноснозагального обсягу роботи студента на протязі навчального року. Але присвоюютьсякредити лише тим студентам, які успішно завершили курс і одержали позитивніоцінки. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ECTS просто завідвідування занять у ВНЗі вони повинні задовольнити всі вимоги щодооцінювання, визначені у місцевому чи закордонному ВНЗі, щоб продемонструвати,що вони виконали заплановані навчальні завдання для даного розділу курсу ізасвоїли матеріал на належному рівні.
І.Основні терміни, поняття та їх визначення
Кредитно-модульнасистема організації навчального процесу – це модельорганізації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульнихтехнологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
Заліковийкредит – це одиниця виміру навчального навантаженнянеобхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Модуль– поіменована, цілісна, структурована та певним чином задокументована змістовачастина освітньо-професійної програми підготовки фахівця, яка повинна бутизасвоєна студентом шляхом реалізації різних форм навчального процесу (аудиторнізаняття, практика, курсовий проект (робота), дипломний проект (робота), самостійната індивідуальна робота, контрольні заходи).
Модуль–це навчальна дисципліна або її частина, група навчальних дисциплін, практика,курсовий проект (робота), дипломний проект (робота) тощо.
Змістовиймодуль – це логічно завершена частина теоретичного тапрактичного навчального матеріалу з дисципліни і містить у собі, як правило,декілька лекційних тем, практичних (семінарських) занять, лабораторних робіт,розрахункових завдань і т.д.
Поточно-модульнийконтроль (ПМК) – це один з видів контролю станузасвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни.Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведенняпрактичних (лабораторних, семінарських) занять, виконання завдань самостійноїроботи тощо і проведення модульного контролю (тестування, колоквіум, контрольнаробота тощо).
Підсумковийконтроль (ПК) – це контроль рівня засвоєння знань тавмінь студента з в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планомпередбачений екзамен.
Знавчальних дисциплін, для яких навчальним планом передбачений залік, контрольрівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому визначається за результатамипоточно-модульного контролю.
Індивідуальнийнавчальний план студента (ІНПС) – це документ, за якимнавчається окремий студент протягом навчального року. Він містить перелік нормативнихта вибіркових дисциплін відповідно до робочого навчального плану.
Індивідуальнінавчальні заняття (ІНЗ) – вид навчальних занять, щопроводяться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки тарозкриття індивідуальних творчих здібностей. ІНЗ організовуються за окремимграфіком з урахуванням ІНПС і можуть складати частину або повний обсяг занять зоднієї або декількох навчальних дисциплін.
Рейтинг(rating – англ.) – це клас, розряд, оцінка, деяка чисельна характеристикадеякого якісного поняття. У педагогіці під рейтингом розуміється інтегральнаоцінка, яка враховує попередню історію накопичення навчальних досягнень [1]. Упрактиці західних педагогічних систем рейтинг – це деяка чисельна величина, якавимірюється, як правило, за допомогою багатобальних шкал (найчастіше100-бальної), що інтегрально характеризує успішність і знання студента з одногоабо декількох предметів упродовж визначеного періоду навчання (тема, модуль,семестр, рік тощо).
Самостійнаробота студента (СРС) – це форма навчального процесу уВНЗ, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний відобов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений на СРС,регламентується ІНПС і рекомендується згідно вимог ЕСТS не менше 50 %загального обсягу трудомісткості навчання з дисципліни.
Рейтинговий показник з дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумінабраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулівдисципліни за встановленою для даної дисципліни шкалою розподілу балів.
Рейтингова система – сукупність правил, методичних вказівок івідповідного математичного апарату, реалізованого в програмному комплексі, щозабезпечує обробіток інформації як по кількісним, так і по якісним показникаміндивідуальної учбової діяльності студентів, що дозволяє присвоїти персональнийрейтинг (інтегральну оцінку, число) кожному студенту в розрізі будь-якоїучбової дисципліни, будь-якого виду занять, а також узагальненого по рядудисциплін.
Шкалаоцінювання знань студента встановлює взаємозв'язки міжрейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знаньстудента і шкалою оцінок ECTS (табл. 1).
СьогодніECTS гарантує визнання навчання за кордоном, впроваджуючи систему оцінювання тапорівняння студентських досягнень та їх передачу з одного закладу до іншого. Воснові цієї системи лежить шкала оцінювання ECTS (табл. 1), яка була розробленадля того, щоб допомогти закордонним ВНЗам переносити оцінки, виставленімісцевим закладом.
Таблиця1
Шкалаоцінювання ECTSОцінка ECTS Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки Визначення оцінки А 10 ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок В 25 Дуже ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками С 30 ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок D 25 ЗАДОВІЛЬНО– непогано, але зі значною кількістю недоліків Е 10 ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії FX – НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік F – НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота
Кількістьоцінок у шкалі оцінювання ECTS (див. табл.1) є компромісною. Менша кількістьоцінок дала б занадто мало інформації, більша кількість оцінок означала б певніуточнення, яких не існує, та спричинила б збільшення механічної роботи увиставленні оцінок. Визначення п'яти «прохідних» рівнів оцінок від«А» до «Е» було обране для максимізації значення оцінок«А» та «Е».
Оцінкисистеми ECTS від «А» до «Е» присвоюються за умови здачііспиту (заліку), а оцінки від «FX» до «F» присвоюються увипадку його нездачі; відмінність між «FX» та «F» сприятимевизначенню майбутнього навчального плану для деяких не дуже успішних студентів.Ті ВНЗи, які не спроможні розрізнити рівні незадовільної здачі іспиту (заліку),застосовуватимуть тільки оцінку «F», не беручи до уваги оцінку«FX». Таким чином, збільшується кількість градацій оцінки знаньпорівняно з чотирибальною системою. Оцінки у свою чергу повинні виставлятисятільки на підставі набраних балів.
Однієюіз основних засад шкали оцінювання системи ECTS є те, що вона досить чітковизначена для того, щоб заклади прийняли свої рішення з приводу застосуванняцієї шкали. Спосіб відповідності кількості балів ВНЗу до шкали оцінювання ECTSтакий [2]: ВНЗ встановлює максимальну та мінімальну кількість балів (наприклад,від 1 до 100 балів), яка може бути присвоєна студенту; для того, щоб отриматирозподіл балів за, відсотковою моделлю 10-25-30-25-10 (див. табл.1), межі міжоцінками повинні відповідати 10 %, 35 %, 65 % та 90 % загальної кількостіуспішних студентів.
Важливиммоментом для встановлення оцінок є розподіл балів з курсу, який можезмінюватися з року в рік, при цьому можуть мати місце відмінності міжкількісним та якісним ступенем занять. Чим більше наближення закладу до єдиногокритерію між своїми балами та шкалою оцінювання системи ECTS, тим легшевідбудеться процес оцінювання, але невимушеність цієї дії повинна бутизбалансованою проти можливої несправедливості по відношенню до студентів зарахунок значного відхилення шкали оцінювання.
Колимісцевий та закордонний заклади вирішать, як їхні бали відповідатимуть оцінкамсистеми ECTS, відбувається перезарахування оцінок, наприклад:
а)студент з Італії складає іспит у закладі Франції, отримавши 13 балів із 20можливих. У цьому закладі 13 балів означає, що робота виконана на «добре» тавідповідає оцінці «С» у системі ECTS. Перелік оцінок дисциплінпредставляє наявність 13-ти балів та оцінку «С» в ECTS. На основіцієї інформації місцевий заклад в Італії присвоює 27 балів із 30 можливих;
б)студентка із Португалії у Нідерландах отримує 9 балів із 10 можливих, завдякичому вона стає однією із кращих студентів, які становлять 10 % академічноїгрупи. Вона отримує оцінку «відмінно» і перелік оцінок дисципліндемонструє дану кількість отриманих балів та оцінку «А» у системіECTS. Місцевий заклад у Португалії використовує цю інформацію для присвоєння 19- ти балів із 20 можливих.
Якможна побачити із вищенаведених прикладів, заклади вищої освіти вільнізастосовувати шкалу оцінювання системи ECTS найбільш доцільним, на їхню думку,чином. Проте проявлення незначної гнучкості наполегливо рекомендується,оскільки шкалу оцінювання системи ECTS створено для відображення різних системоцінювання, які існують у країнах-членах ЄС.
ІІ.Порівняльний аналіз рейтингових систем оцінки рівнів підготовки студентів
Прикладрейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладахУкраїни
Загальнийпорядок оцінювання знань студента за кредитно-модульною системою, порядокрозподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань тощо длякожної навчальної дисципліни доводяться викладачем до відома студентів напочатку навчального семестру.
Поточно-модульнийконтроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементівзнань та вмінь студентів з того чи іншого модулю.
Оцінюваннязнань з того чи іншого змістового модулю проводиться викладачем за результатамипроведення практичних (лабораторних, семінарських) занять, виконання студентамисамостійної роботи та інших завдань, передбачених робочою навчальною програмоюта обов'язкового виконання студентом модульної контрольної роботи.
Воснову рейтингового оцінювання знань студента закладена спеціальна,рекомендована Міністерством освіти і науки України, 100-бальнашкала оцінювання (максимально можлива сума балів, яку може набрати студент завсіма видами контролю знань з дисципліни з урахуванням відвідування занять,поточної успішності, самостійної роботи, науково-дослідної роботи та інше).
Здисциплін, для яких навчальним планом передбачено проведення підсумковогоконтролю (екзамену) на поточно-модульний контроль виділяється 75 балів, напідсумковий контроль – 25 балів. З дисциплін, для яких підсумковий контрольпередбачено у формі заліку, на поточно-модульний контроль виділяється 100 балів.
Знавчальної дисципліни, яка вивчається 2 і більше семестрів за наявностіпідсумкового семестрового контролю (екзамен, залік) поточна успішність укожному семестрі оцінюється в межах від 0 до 100 балів.
Бализа відвідування занять не нараховуються.
Вмежах змістового модулю кількість балів може розподілятися (за вибором кафедри)за такими видами навчальної діяльності студента:
— усна відповідь на колоквіумах, практичних, семінарських заняттях;
— виконання лабораторних робіт і підготовка відповідних звітів;
— підготовка рефератів, доповідей;
— розв'язання завдань;
— самостійна робота із змістового модулю;
— тощо.
Модульніконтролі (МК) є обов'язковими для студентів і складаються, як правило, длямодулів (навчальних дисциплін), обсяг яких перевищує три кредити ЕСТS (108годин, 1 кредит ЕСТS = 36 академічним годинам) і для яких навчальним планомпередбачено екзамени.
Модульнийконтроль проводиться, як правило, у письмовій формі, після вивчення всіхзмістових модулів у формі опитування, тестування, розв'язання ситуаційнихзавдань тощо. Форма і зміст модульного контролю визначається кафедрою.Викладачем (кафедрою) може бути запроваджено зменшення кількості балів запропуск занять без поважних причин.
Домодульного контролю допускаються студенти у разі виконання ними усіхпередбачених видів робіт і завдань, визначених робочою навчальною програмою дляданого модулю, в тому числі завдання самостійної роботи, лабораторні роботи,реферати, контрольні, розрахункові роботи тощо.
Уразі, коли студент не з'явився на проведення модульного контролю роботи безповажних причин, він отримує нуль балів.
Перездачамодульного контролю допускається у строки, які встановлюються викладачем.
Якщостудент при вивченні дисципліни набрав 60 і більше балів він може за бажаннямне складати підсумковий контроль, а викладач виставляє оцінку за набраними підчас вивчення дисципліни балами. Наприклад, студент за час вивчення дисципліниотримав 75 балів. За національною шкалою це відповідає оцінці«добре», а за оцінкою ЕСТS – «С/75».
Знаннястудента з певного модуля вважаються незадовільними, якщо сума балів за часйого поточної успішності і за модульний контроль складають менше 61 відсоткавід максимально можливої суми за цей модуль. В такому випадку можливе повторнеперескладання модуля у терміни встановлені викладачем.
Рейтинговасума балів з навчальної дисципліни після складання модулів та підсумковогоконтролю виставляється як сума набраних студентом балів протягом семестру табалів набраних студентом на підсумковому контролі.
Допідсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі модульніконтролі, передбачені для даної навчальної дисципліни і за рейтинговимпоказником набрали не менш як 35 балів.
Якщоу підсумку студент отримав за рейтинговим показником оцінку «FX», товін допускається до повторного складання підсумкового контролю з дисципліни.Студент, допущений до повторного складання підсумкового контролю зобов'язаний утерміни, визначені деканатом, перездати невиконані (або виконані на низькомурівні) завдання поточно-модульного контролю, виконати модульні контролі іскласти підсумковий контроль. Рейтинговий показник студента з навчальноїдисципліни при цьому визначається за результатами повторного складанняпідсумкового контролю і не впливає на загальний рейтинг студента.
Уразі отримання студентом за рейтинговим показником оцінки «F», то вінповинен пройти повторний курс вивчення цієї дисципліни протягом наступногосеместру (навчального року) за графіком, встановленим деканатом. Бали, отриманістудентом при вивченні дисципліни у попередній період, анулюються.
Курсовіроботи (проекти) з дисциплін та звіти з виробничої практики, що передбаченінавчальним планом оцінюються окремо за національною шкалою та шкалою ЕСТS.
Приймаючиза основу рекомендовану Міністерством освіти і науки України 100-бальну шкалурейтингової оцінки знань професійної підготовки студентів з кожного курсудисципліни, який оцінюється [3], наведемо приклад порівняльного оцінюванняуспішності студентів за шкалою ECTS та національною шкалою (табл. 2).
Таблиця2
Порівняльнеоцінювання успішності студентів у ВНЗах України (на прикладі 100-бальноїрейтингової шкали)За шкалою ECTS За національною шкалою Оцінка ECTS Визначення оцінки Можливий розподіл балів за шкалою ВНЗу Оцінка відносно до шкали ECTS Визначення оцінки Можливий розподіл балів за шкалою ВНЗу А ВІДМІННО 90-100 А 5 (відмінно) 90-100 В ДУЖЕ ДОБРЕ 85-89 ВС 4 (добре) 75-89 С ДОБРЕ 75-84 D ЗАДОВІЛЬНО 70-74 DE 3 (задовільно) 60-74 Е ДОСТАТНЬО 60-69 FX НЕЗАДОВІЛЬНО 35-59 FX 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання 35-59 F НЕЗАДОВІЛЬНО 1-34 F 2 (незадовільно) з обов'язковим повторним курсом 1-34
Примітки:FX– означає: «незадовільно» – студенту необхідно виконати певнудодаткову роботу (індивідуальне завдання) для успішного повторного складанняіспиту (заліку) у найближчий узгоджений термін; F – означає:«незадовільно» – необхідна значна подальша робота з обов'язковим повторнимвивченням всього курсу.
Перелікоцінок дисциплін являє собою основний документ для повного визнання навчаннястудента і перезарахування кредитів за системою ECTS і підтверджує досягненнястудентів при навчанні за кордоном для майбутніх роботодавців.
Передбачається,що усі випускники ВНЗів – учасників ECTS будуть одержувати докладний додаток додиплома, де будуть вказані ВНЗ, профіль, опис курсів, які прослухав студент,перелік оцінок, вивчених ним дисциплін, його підсумковий рейтинг, визначений убалах або відсотках, та інші дані, які дають детальний опис досягнень студентау навчанні. Дивлячись на такий диплом, роботодавець може оцінити здібностімолодого фахівця та складність робіт, які він зможе виконувати.
Прикладрейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладахСША
Впрактиці оцінювання результативності навчання у вузах США використовуєтьсязважений по об’єму навчальних дисциплін середній заліковий бал, при цьому вякості «ваги» використовуються залікові одиниці навчальноїдисципліни, що дорівнюють числу годин аудиторних занять в тиждень по ційдисципліні. При цьому буквеним оцінкам відповідають певні числові значення [1].
Середнійзаліковий бал студента отримують в результаті додавання вагових оцінок по всімнавчальним дисциплінам і ділення отриманої суми на суму залікових одиниць всіхучбових дисциплін. Таким чином, такий спосіб оцінювання дозволяє враховуватитакож і об’єм навчальної дисципліни, тобто «вагу» в змісті освіти.
Рейтинговасистема оцінювання знань, вмінь і навичок студентів в УО «Білоруський державнийекономічний університет» (БДЕУ)
Системавключає підрахунок і врахування балів, отриманих студентами на протязі семеструна практичних, лабораторних і семінарських заняттях, оцінку по індивідуальній(письмовій контрольній) роботі й екзаменаційну оцінку.
Підсумковаоцінка виставляється на основі визначення середньовагової оцінки за роботу насемінарських заняттях, за письмові контрольні роботи і за відповідь на екзаменіз використанням «вагових» коефіцієнтів:
· 0,2 – семінарскі заняття;
· 0,2 – письмові контрольні роботи;
· 0,6 – відповідь на екзамені.
Методикавиведення підсумкової оцінки основана на множенні оцінки, що виставлена по10-бальній шкалі в кожній колонці відомості, на відповідний «ваговий»коефіцієнт.Заокруглення оцінок відбувається по арифметичним правилам заокруглення. Так, вчислових прикладах заокруглення оцінки 5,4 виконується екзаменатором до 5балів, оцінки 6,8 – до 7 балів, оцінки 8,6 – до 9 балів.
Академічнийрейтинг студентів в МДІМВ(У)(МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН (УНІВЕРСИТЕТ) МВС РОСІЇ)
/>
Рис.1. Алгоритм розрахунку підсумкового рейтинговогопоказника по дисципліні за семестр
Pдисц. – рейтинговий показник по дисципліні за семестр
ОРсем.– підсумковий рейтинговий показник по всім дисциплінам, що вивчаються напротязі семестру
Рейтинговасистема не тільки знімає багато протиріч в контролі знань студентів, але іоптимально сприяє вирішенню проблем підсилення мотивації до навчальноїдіяльності; показує динаміку успіхів і невдач в процесі навчання.
Висновки
Виділимопереваги рейтингової системи контролю навчальних досягнень в порівнянні зтрадиційною. По-перше, рейтингова система забезпечує накопичення поточноїуспішності студентів і тим самим значно активізує їх самостійну роботу.По-друге, вона створює основу для диференціації студентів за рівнем успішності,що особливо важливо для посилення моральної стимуляції, мотивації навчання.По-третє, знімається психологічний стрес «двійки».
Такимчином, рейтингова система навчання й оцінювання успішності студентів даєможливість поєднати в собі всі переваги традиційних способів контролю і звестидо мінімуму недоліки кожного з них. Ця система усуває упереджений підхід дооцінювання знань студентів; є ефективним засобом заохочення до навчально-пізнавальноїдіяльності; підвищує відповідальність студента за результати навчання; сприяєреалізації принципу індивідуалізації навчання; усуває проблему відвідуваннязанять; вивільняє студентові час на заняття за інтересами; в аудиторії превалюєдух співпраці, викладач перестає бути наглядачем тощо. Викладач повиненвдумливо і творчо підходити до використання критеріїв і норм оцінюваннянавчальних досягнень студентів. Він має керуватися науковими основамиорганізації навчального процесу і ВНЗ, уважно ставитись до кожного студента,враховуючи його нахили, інтереси і прагнення, виявляти високу принциповість ітакт.
Проаналізувавшиіснуючу систему оцінювання знань, з’ясували, що студент протягом семестру маєдва модульних контролі, за результатами яких він може отримати оцінку засеместр або спробувати продемонструвати свої знання на іспиті. Модульнийконтроль переважно передбачає відповідь на 2-3 запитання, іноді розв'язаннязадачі. Іспит побудовано за цією ж схемою, тільки питання охоплюють не половинуматеріалу, а весь. Загалом процес значною мірою нагадує лотерею – пощастить чине пощастить. Та й часто виходить, що метою контролю є не визначити розумінняматеріалу, а перевірити здатність до запам'ятовування. Ось і виявляється, щоматеріал швидко «завчений» так само швидко і зникає із пам'ятістудента.
Отже,необхідно шукати інші вирішення проблем контролю знань. Контроль знаньздійснюється, в першу чергу, з метою виявлення рівня знань отриманих студентомпротягом певного часового проміжку. Необхідність відповісти на два-три питанняз можливих сотень – негативно впливає на підготовку студентів до такогоконтролю. Деякі механічно завчають відповіді на заздалегідь відомі питання,кількість яких, як правило, близько 60. Інші покладають надії на фортуну чипідглядання у конспект (інші допоміжні матеріали). Відповідно ефективністьконтролю та його відповідність призначенню різко знижується.
Пропозиціїщодо вдосконалення системи.
1. Максимально збільшити кількість питаньконтролю. (Кількість питань прямо пропорційна об'єктивній оцінці знань).
2. Дати питання у тестовій формі,пропонуючи декілька варіантів відповідей (це примусить студента думати логічно,а при значній кількості питань унеможливить відповіді на удачу).
3. Розділити питання на три блоки: першийблок питань простих, що відповідають задовільному рівню знань (умовно, кожнепитання 1 бал), другий – доброму рівню знань (2 бали), третій – відмінний (3бали).
Пропорціїкількості питань можна застосувати різні. Наприклад, для іспиту, при стобальнійсистемі оцінювання, 40-15-10 (1, 2 і 3 рівня складності відповідно). Такимчином, замість кількох питань ми отримуємо 65 питань. Відповідним чином можемоскладати питання для модульних контролів.
4. Час, що відводиться на іспит.
Щеодним важливим параметром є час. Слід порахувати відповідну кількість часу, щонеобхідна для відповіді на задану кількість питань, а не прив'язуватись доакадемічної години чи пари. Наприклад, для наведеного вище іспиту такийрозрахунок може складати: на питання першого рівня 30 секунд, другого рівня – 1хвилина, третього рівня 2 хвилини, відповідно загальний час становить 20 +15 +20 = 55 хвилин. Для об'єктивності можемо додати приблизно 10% часу тобто 5хвилин для повторного перегляду питань, на які студент не зміг відповісти одразу.Таким чином, тривалість іспиту повинна становити астрономічну годину. Протягоміспиту студент може покинути аудиторію лише завершивши іспит. Обмеження в часісприятимуть тому, що переважна більшість студентів буде мати час лише на своїпитання.
Пропонуєтьсядозволити використання друкованої літератури – знання, де знайти в об'єміматеріалу відповідь на конкретне запитання, теж повинне оцінюватись. Факторчасу мінімізує вплив використання допоміжних матеріалів на об'єктивністьтестування. Слабким місцем є підхід до лабораторних робіт та їх співвідношенняз відповідним лекційним курсом. Дуже часто практичні заняття випереджуютьлекційний курс, що призводить до ситуації, коли студентів примушують робитилабораторні вправи із матеріалу, який буде вивчатись пізніше. Це, безумовно,категорично негативно впливає на якість знань та об'єктивність їх оцінювання.
5. Треба змінювати і ситуацію, колиоцінюється відвідування – оцінюватись повинні знання. Теоретично відвідуваннязанять є особистою справою студента, він зобов'язаний лише з'явитися наконтроль та продемонструвати відповідний рівень знань.
6. Кожен лектор створює конспект лекцій уелектронному вигляді. Кафедра створює директорію в мережі, де можна прочитатиконспекти усіх лекцій, які читають викладачі кафедри. Ця папка входить докаталогу відповідного Інституту/ факультету, що формує загальноуніверситетськийкаталог. До цього інформресуру можна включити описи лабораторних робіт, темисемінарів, практичних занять, необхідну літературу.
Впершу чергу, це надасть можливість студентам оперативно отримати повнуінформацію про відповідний курс лекцій (практичні, семінари тощо), на заняттяхзосередитись над змістом лекції, а не проходити курси скоропису, кращеготуватись до контрольних. Окрім того, це дасть можливість мінімізуватинегативних особистісний фактор лектора, контролювати якість та об'єм знань, щоотримує студент з відповідного предмету.
7. Якщо в екзаменаційній відомості усімстудентам виставлена оцінка «5», то маємо яскраве свідчення того, що такий лекційнийчи семінарський курс є «ненасиченим», не університетського рівня, атакий собі пізнавальний курс, що дає лише неглибокі знання, і його осилить безособливої підготовки будь-яка людина, або викладач фактично не читає лекції імусить бути «добрим» до всіх, або все це разом. Очевидно, що такийкурс потрібно зняти зовсім або оцінювати знання студентів позначкою «залікнезалік», а не іспитом.
Такимчином, запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів забезпечуєпостійне прагнення студентів набрати більше балів, підвищує їхній інтерес донавчальної діяльності, тим самим організовує систематичну, ритмічну роботустудентів і як результат підвищує мотивацію до навчальної діяльності.
Перелік посилань
1. Верещагин Ю.Ф., Ерунов В.П. Рейтинговаясистема оценки знаний студентов, деятельности преподавателей и подразделенийвуза: Учебное пособие. – Оренбург: ОГУ, 2003. – 105 с.