План заняття № 4
Група:
Спеціальність
Тема заняття:
Панас Мирний. Нарис життя і творчості.Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Історія написання роману,джерела твору, своєрідність композиції (багатоплановість сюжету, екскурси в минуле,публіцистичні відступи.)
Мета заняття:Навчальна:
Ознайомити студентів із життєвим і творчимшляхом письменника. Розкрити формування світогляду письменника в умовахпосилення визвольного руху в країні, вплив традицій Т. Шевченка, Марка Вовчка,передової російської та західноєвропейської літератури на розвиток талантумитця.
Виховна:
Виховувати в учнів любов і повагу до минулогоУкраїни, почуття патріотизму, гідності людини вільної держави
Розвиваюча —
Розвивати уміння аналізувати історичні події,літературну спадщину письменника
Вид заняття:
лекція
Вид лекції:
Лекція з елементами бесіди
Форма проведення заняття:
евристична бесіда
Міжпредметні зв’язки:Забезпечуючі
Історія України
Забезпечувані
Українська мова
Методичне забезпечення:
опорні конспекти, тексти творів
Література:
1. Білецький О. Панас Мирний //Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. — К., 1965. — Т.2.
2. Горленко В. “Повія”, роман П.Мирного // Історія української літературної критики та літературознавства:Хрестоматія: У 3 кн. — К., 1998. — Кн.2.
3. Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного іпроблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму українськоїлітератури ХІХ — початку ХХ ст. — К., 1991.
4. Пивоваров М. Майстерністьпсихологічного аналізу (Роман “Повія” Панаса Мирного). — К., 1960.
5. Сиваченко М. Корифей українськоїпрози. — К., 1967.
6. Черкаський В. Художній світ ПанасаМирного. — К., 1989.
Технічні засоби навчання
комп’ютер
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
1.1 Привітання студентів
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірканаявності студентів.
2. Ознайомлення студентів з темою танавчальними цілями заняття
Ознайомити студентів із життєвим і творчимшляхом письменника. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Історіянаписання роману, джерела твору, своєрідність композиції (багатоплановістьсюжету, екскурси в минуле, публіцистичні відступи.)
Головний персонаж роману Чіпка Варениченко- «пропаща сила»
3. Мотивація навчання
Розвиток аналітичного мислення і творчихздібностей студентів
4. Актуалізація опорних знань
Студенти пропонують свої доповіді прописьменника.
Панас Мирний та Іван Білик училися мудростіу свого народу. Доказом цьому є й те, що роман «Хіба ревуть воли, як яслаповні?» рясно пересипаний народними приказками і прислів'ями, й те, щоодне з них стало назвою твору, й те, що думки і настрої народу автор передавчерез своїх персонажів.
5. Коментар відповідей та робіт студентів
Аналіз відповідей, виставлення оцінок
6. Викладення та вивчення нового матеріалу(лекція)
«В цій людині билося палке серцепатріота,
справжнього гуманіста»
(Олесь Гончар)
Панас Мирний (1849 — 1920)
Один із найвідоміших класиків Панас Рудченко,який виступав у літературі під псевдонімом Панас Мирний, був творцемукраїнського соціально-психологічного роману, визначним майстром реалістичноїпрози. Михайло Коцюбинський називав Панаса Мирного «силою і красоюлітератури нашої», підкреслюючи широкий та вільний лет думки авторабагатьох повістей, романів, оповідань як особливість його творчої манери, як" те, чого не стає мало не всім нашим белетристам".
13 травня 1849 року Панас Якович Рудченконародився в Миргороді на Полтавщині у сім'ї зубожілого дворянина-чиновника.Яків Григорович, батько митця, був бухгалтером повітового скарбництва і подбавпро забезпечення дітей освітою та майбутньою чиновницькою посадою. Панаснавчався у Миргородській церковно-парафіяльній школі, згодом — у Гадяцькомуповітовому училищі, де отримав п'ять похвальних листів як один із кращих учнів.
панас мирний письменник студент
Велику роль у вихованні Панаса відіграла йогомати Тетяна Іванівна, дочка миргородського дрібного чиновника Гординського, яказмалку прищеплювала своїм дітям любов до української мови й народної пісні.П'ятеро дітей відчували її повсякденну турботу й виховувалися за принципамиукраїнської етнопедагогіки. У народному дусі виховувала дітей у сім'ї Рудченківі няня Оришка — Ірина Костянтинівна Батієнко, яку майбутній письменник дужелюбив і яка пізніше стала прообразом багатьох героїнь його художніх творів.Малі Рудченки залюбки читали Шевченків «Кобзар».
1863 р:
Здібний випускник, звичайно, мріяв прогімназію, після якої відкривалися можливості університетської освіти, проте, занаполяганням батька, вже з чотирнадцяти років розпочав роботу в повітовомусуді. З одного боку, рано розпочата кар'єра мала переваги: Панас служив канцеляристому різних установах Гадяча, Прилук, Миргорода,
в 1871 році:
поки назавжди не оселився в Полтаві, поступовопіднявшись по службовій драбині на найвищий щабель і ставши дійсним статськимрадником. З іншого боку — казенне канцелярське середовище, оточення бюрократіві хапуг жорстоко травмувало вразливу душу юнака, особливо в перші роки служби.
1872:
припадають його перші спроби на нивілітературної творчості та фольклористичної діяльності — публікував своїфольклорні матеріали в «Полтавских губернских ведомостях», друкувавсяв «Основі»
1874:
в журналі «Правда» побачили світнарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання«П'яниця»
1875:
в співавторстві з братом Іваном Біликомбуло закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року вРосії цей твір не був опублікований і теж вперше з'являється в Женеві у 1880році.
в 1877:
в Женеві з'являється повість «Лихілюди»
1881:
завершив роман «Повія»
1886:
Києві виходять збірник творів письменника«Збираниця з рідного поля» та комедія «Перемудрив».
1889:
він одружився із Олександрою МихайлівноюШейдеман, дочкою поліцейського чиновника. З народженням дітей сім'я потребувалавсе більших коштів, тож Рудченко мусив шануватися на посаді, багато силвіддавати службі. Сучасники Панаса Яковича свідчили, що він ретельно виконувавсвої службові обов'язки, хоч, водночас, ніколи не запобігав перед начальством,не спокушався перспективою отримати прибутковіше місце ціною компромісів.Навіть рідному братові, який кликав його до Києва зануритися в бурхливемистецьке життя і заробити більше, ніж у провінційному місті, Панас Яковичвідповів, що прагне мати державну роботу, яка б забезпечувала його хлібомнасущним, але не призводила до непорозумінь із власною совістю.
1905:
почав видаватися в Полтаві, у ряді своїхтворів («До сучасної музи», «Сон», «Добратів-засланців») відгукується на революційні події.
У 1903-1907:
роках вийшов тритомник вибраних творівписьменника.
1914 року:
було заборонено вшанування пам'яті Шевченка,письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест іобурення ганебними діями царизму. Не дивно, що в 1915р. поліція розшукує«політично підозрілу особу» Панаса Мирного.
Останній період життя письменника бувсповнений втрат і горя. Один за одним помирали друзі, яких Панас Мирний високоцінував: Борис Грінченко, Микола Лисенко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський.Перша світова війна зумовила розшуки жандармерією по всій Полтавщині неблагонадійногоросійського підданого Рудгана. Йшлося про Панаса Рудченка, чиї листи до Львоваз творчих питань у роки війни були розцінені як ворожа діяльність. Що цікаво,Панасові Яковичу особисто доводилося давати письмову відповідь, що в йоговідомстві Рудган не працює. Та найстрашнішим для митця стало те, що війназабрала життя улюбленого сина Віктора, який після закінчення університетуслужив офіцером на фронті.
У часи УНР Панас Мирний робив усе для того,щоб українська мова й література посіли в суспільстві належне місце. Вінзаснував у Полтаві товариство наймолодших читачів — «Зірка»,підготував театралізоване «Батькове свято», приурочене до 150-річчя здня народження Івана Котляревського. Варто пригадати, що святкування проходилов часи денікінського терору, тож письменник за свою активність та патріотичніпереконання міг бути суворо покараним. Прихід радянської влади Панас Мирнийзустрів без ентузіазму. Працюючи на посаді завідуючого відділом податківПолтавського фінансового відділу, митець бачив, як обкладали нещаднимиподатками й доводили до крайнього зубожіння працьовите українське селянствоновітні гнобителі. Та найбільше вражала письменника зневага нової влади добезцінних духовних скарбів нації. В одному з останніх віршів Панас Мирнийписав:
Та знищити все захотіли,
Що наживалося віками,
Що здобувалось кров'ю й потом
Із примусу і по охоті
Дідами нашими й батьками.
Бо то було добро «буржуйне»,
А ми усі соціалісти.
Вночі з 19 на 20 січня 1920 р. а 28 січня
стався крововилив у мозок, письменника не стало.Поховано його в Полтаві. Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку,де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. У 1951році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.
Аналіз роману
1. Поняття про соціально-психологічний роман
Особливості роману:
зображення великого й складного кола подійта явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду,
тривалий час дії,
основних дійових осіб до десяти (більше),
відтворення складних шляхів розвитку образів- персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством,
значна сюжетна розгалуженість (крімголовної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно,схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле),
докладні описи (портрети, пейзажі,інтер'єри тощо),
докладність розповіді про події таперсонажів,
прозова форма (крім роману у віршах),
великий обсяг (дилогія, трилогія,тетралогія).
І. Франко: "Хібаревуть воли…" — перший «роман з народного життя», тут«змальовано майже столітню історію українського села», розкритосоціальну діяльність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічніумови, конкретне життєве середовище формували характер особистості,зумовлювали, визначали її поведінку.
Роман, в якому аналіз дійсності поєднуєтьсяз глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини називаєтьсясоціально-психологічним.
2. Історія написання роману
В основу роману покладено факти живоїдійсності. У 1872р. Панас Мирний після поїздок по селах України, аналізуючи народнежиття, створив повість під назвою «Чіпка». Прочитавши цей твір ІванРудченко зробив ряд зауважень і подав змістовні поради. Панас Мирний змінивназву на «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». У співавторстві з братомроман було закінчено в 1875р. і подано до цензури. Цензура викреслила окремімісця, але роман і після цього не був надрукований, бо вийшов царський указ1876р. про заборону друкувати книжки українською мовою. Тільки у 1880р. романуперше був надрукований у Женеві.
Історію створенняроману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» можна розкрити в бесіді,використовуючи такі запитання:
· Що стало поштовхом для роботи над великим епічнимполотном?
· Скільки років було тоді Панасові Мирному? Якийвнесок у роман зробив Іван Білик? Що ви знаєте про цього співавтора твору?
· Скільки редакцій мав роман і про що це свідчить?
· Де й коли було опубліковано твір, під якою назвою?
Складність,багатоплановість роману.
Учні визначаютьосновні проблеми, порушені у творі, насиченість змісту подіями і героями, переказуютьепізоди, які найбільше вразили і схвилювали їх: ставлення дітей до малогоЧіпки; у Варениченка забирають землю; селянський бунт і його наслідки; розмоваГалі з Чіпкою про одруження; прагнення Нечипора послужити громаді і нованесправедливість; стосунки Чіпчиної матері з невісткою; дружба Галі і Христі;чудові пейзажі.
Деякі особливостікомпозиційної будови твору.
Яку з чотирьох частинви назвали б екскурсом у минуле? Які події з історії України відкрилися вам насторінках другої частини роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
У другій частиніавтори повертають нас у часи руйнування Запорозької Січі Катериною II іпоступового закріпачення України.
Довгий час ушкільному літературознавстві побутувала думка про те, що друга частина романупорушує композиційну цілісність твору, що вона ніби штучно прив'язана дозагального змісту і майже не пов'язана з лінією головного героя. Академік О.Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа «на будинок збагатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгимпланом».
Але, зауважмо, твірвитримав шість редакцій! Якщо згадати, якими прискіпливими були до змісту йформи самі автори, то одразу починаєш сумніватися, що вони нехтуваликомпозиційною стрункістю твору. Можливо, критики просто не зрозуміли, в чомулогіка подій у романі, або свідомо перекручували очевидне?
Давайте візьмемо насебе роль дослідників-літературознавців і з'ясуємо місце і значення другоїчастини роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» До речі, дошкільних хрестоматій донедавна не включали навіть уривків з цієї частини, атільки передавали зміст коротким абзацом. Чи не тому, що будь-яка згадка прокозацтво та Запорозьку Січ, тим паче жалкування за козацькою вольницею,називалося однозначно — буржуазним українським націоналізмом? А саме в другійчастині, свідомо чи несвідомо, брати Рудченки художньо переконливо довели, щомосковська неволя стала руїною не лише для державності України, цього багатого,освіченого колись краю, а й руїною для моралі і психіки нашого народу. Саме тутрозкрито, як нищився вільний козацький дух, як з українця-козака робилиукраїнця-вола, німого раба, в душі якого жили не лише покора, а й протест — неусвідомлений і грізний, немов ревіння вола. Той протест часто був потворний іприречений у темноті своїй.
Давайте звернемося дотексту.
· Як реєстрові козаки і просто вільні хліборобизустріли звістку про неволю?
· Кому було подаровано село Піски, за які заслуги?
· У яких епізодах показано зверхність до українськогонаселення новоявлених господарів, приниження і знущання над селянами?
· Прочитайте цитати, що свідчать про презирливе,зневажливе ставлення українців і прокоментуйте їх.
· Чому генеральша не хотіла видати меншої дочки заміжза сотниченка Саєнка?
· Прокоментуйте уривок:
Минав час. Чималопіщан тікало на Дон, але більшість корилася, байдужіла.
. Розпились,розледачіли. Забули навіть у мандри бігати. Як було хто втече, то це таке диво- на півроку розмови! Неволя, як той чад, задурманила людям голови. Уже вони йне сумували — наче так тому й треба! Стали тільки по шинках киснути. Коли не напанщині, то в корчмі. Зубожіло село. Обшарпане, обтіпане.
Тільки козачі хатки йбіліють. Стали прокидатись де-де й злодіячки — новина в Пісках) Перше колисьніколи ні в кого й двері не запиралися, а тепер — і на засуві страшно.
Отже, найстрашнішінаслідки поневолення — руйнування моралі, етики, деформація психіки народу. Зепізодів роману вибудовується такий логічний ряд: неволя — приниження — пияцтво- злочинство.
Рабська психологіяпороджує і перевертнів, і панських холуїв. Пригадаймо прикажчика КарпаДровиченка, «свого чоловіка», який підбив пана «на шостий день іполе назад одібрав».
З історичних джерел,з художньої літератури ми знаємо про різні способи русифікації. Тут, у другійчастині, показано, як українців русифікували через військо. Чіпчин батько,втікач від пана, був то Хрущем, то Притикою, то Вареником, залежно відобставин. Але коли йому заголили лоба, забрали в рекрути, то записали Хрущовим.Штрих не випадковий. Сьогодні немає статистики, скільки тих «ових» забагато століть з'явилося в Україні.
А який вплив маласлужба в царській армії на Максима Гудзя, жорстокого і неприкаяного козацькогонащадка? Чи зробила вона цього «махамеда» кращим? Чого навчила?
Отже, друга частина,яка, на перший погляд, немов штучно приєднана до стрижневої лінії твору,виявляється дуже потрібною для усвідомлення головної ідеї
—«українців ярмі». Саме з тих, уярмлених, українців пішов у жорстоке,«воляче» життя майбутній розбійник
—ЧіпкаВарениченко. Зміст розглянутої частини знаходить своє логічне продовження уXXVII розділі під назвою «Новий вік» (четверта частина). Перший абзацйого нагадує публіцистичний коментар подій: «Час не стояв. Промайнулаволя, поламала ланцюги віковічні.» (Абзац варто прочитати в класіповністю).
3. Тема та ідея
Проблема. У романі автори розкрили трагедіюправдошукача, Криву стежку" його бунтарства. Це широка панорамасуспільного життя України впродовж десятиліть: до реформи 1861р. і після неї.
Головна тема — розкриття всієї складностісоціальних причин, що породили стихійного протестанта, визначили характергнівного бунтаря і месника за кривди, які терпить народ від зграї гнобителів.
Звучить ідея гибелі людей (кращих), які гинутьяк жертви соціальної несправедливості — стають «пропащою силою» (друганазва роману). В романі викрито залишки кріпацтва, показано цілковитубезправність селянства та тяжке життя бідноти в місті.
4. Композиція. Сюжет:
Сюжет роману розгортається у двох напрямках.Перший — зображення картин життя і боротьби головного героя — Чіпки. Другий — змалювання життя Максима, солдатчини, морального занепаду героя.
Центральна проблема — проблема «пропащоїсили».
Роман має 4 частини та підрозділи.
План І частини «Польова царівна»:
1. Зустріч Чіпки з Галею
2. Батьки Чіпки
3. Дитячі роки у наймах
4. Грицько — хазяїн
Це експозиція. Тут ще немає боротьби,загострення конфліктів. Письменник лише знайомить нас з енергійним юнаком, неназиваючи його імені. Юнак зустрічає «польову царівну». Потімвиявляється, що юнак — Чіпка, а «польова царівна» — Галя. Тут чудовіпейзажі. У наступних розділах — розповідь про батьків та дитячі роки героя.Розділ «Двужон» — про кріпака Івана Вареника, який під чужимпрізвищем (Хрущ) з'явився у селі Піски, одружився з бідною дівчиною Мотрею ізнову кудись помандрував, залишивши «байстрюка» Чіпку на тяжкебідування. Також змальовані дитячі та юнацькі роки Чіпки та його одноліткаГрицька.
У ІІ частині розповідається про історію с.Пісок за півтораста років: як було засноване село, як попало в кріпацькуневолю; знущання панів Польських з народу (Уляна — кошеня на шиї).Згодом Уляна народила сина Івана Вареника («Двужон»).Зображено дитинство, юнацтво Максима Гудзя — батька Галі.
План ІІІ частини:
1. Нема землі!
2. Зміни у житті Чіпки
3. Бунт кріпаків
4. Чіпка мириться з матір'ю.
У ІІІ частині зображено складні конфлікти вжитті Чіпки, причини його трагедії. Тут розповідь про реформу 1861р., показанонастрій селяе, їхнє ставлення до реформи (розділ «На волі»).Виявилося, що поміщики їх обдурюють. Розповідається про одруження Чіпки зГалею, про обрання його земським «гласним» та про ту боротьбу, якарозгорнулась навколо цоього.
ІУ розділ. Арешт і заслання Чіпки в Сибір — розв'язка твору.
Отже, композиція відзначаєтьсябагатоплановістю, тривалістю часу зображуваних подій, багатством матеріалу.
Студенти переказують коротко зміст роману.
Хочеться згадати однуукраїнську мудрість: «Життя прожити — не поле перейти». Справді,прокласти рівну стежку через поле — і то нелегко, хоч межі його можна осягнутизором. А життя — річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де — навибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло. Тільки сильна і добра людина можепройти свій життєвий шлях гідно, не розгубившись, не розтративши духовнихскарбів, доброти й любові, гідності й честі. У прислів'ях та приказках нашнарод відтворив свій моральний кодекс: «Все добре переймай, а злауникай», «З ким поведешся, в того й наберешся», «Добродовго пам'ятається, а лихо ще довше», «Шануй батька і неньку, будетобі скрізь гладенько», «Добре ім'я — найкраще багатство».
Чи сповідував усвоєму житті ці святі моральні принципи головний герой роману ЧіпкаВарениченко? Ні, не сповідував. Можливо, те, що він час від часу був надтосвавільним, робив переступи прадідівських законів, і призвело його доморального падіння. Правда, на те були й інші причини, зовнішнього характеру,що ускладнювали шлях Чіпки. Тому його доля викликає у нас неоднозначні думки.Які саме?
Учні дають кожен свою оцінку вчинкамперсонажа. В них і жаль, і співчуття, і багатозначне «якби не обставини.»Усе переплелося в юному серці, і це добре. Отже, з одного боку, симпатія доскривдженого, обдарованого від природи і розумного Варениченка, з іншого — осудйого злодіянь і переступів. Головний герой роману — психологічно складна,вразлива натура. Добре і зле в ньому живе водночас. Тому глибокий аналіз цьогообразу викликає в нас так багато різних міркувань, спонукає замислитися надсуттю людського буття.
Характеристикаперсонажа
Пригадаймо, чиїмсином був Чіпка. Мати — зневажена селянка, яка й хати власної не мала. Єдинебагатство — це працьовиті руки й чесна душа. Батько — панський попихач, утікачі з панської волі москаль. Тобто, Чіпка походить з тих найбільш обділених,уярмлених українців, які народжувалися й виростали з тавром невільника. А тутще й — «байстрюк», «виродок». Чіпка змалечку відчув себенелюбим, відкинутим, другосортним. Так мало радості й добра зазнав і так багатоболю.
Які особливостіхарактеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?
Найкращі свої рисималий проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками — бабусею Оришкоюта дідом Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагненнятворити добро. Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що вироставхлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як увідповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая.Насторожує нас і момент, коли разом з пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка знасолодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинстварозвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силоюперевершує саму кривду.
Чи траплялося вам усередовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість?
Це питання можевикликати коротку морально-етичну бесіду, підсумком якої нехай стане прислів'я:«Посієш вчинок — пожнеш звичку; посієш звичку — пожнеш характер; посієшхарактер — пожнеш долю».
· Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте йогопочуття і настрої в той період життя.
· Чому так тяжко сприйняв герой те, що в ньогозабирають землю?
· Що є свідченням слабкої волі Чіпки?
· Хто підказував йому вихід із становища?
Учні пригадають, якимзапопадливим господарем був молодий Чіпка, проілюструють свою розповідьцитатами, які свідчать, що він любив землю, знав їй ціну
і не лишематеріальну. Недаремно саме тут, серед полів, до Чіпки прийшло кохання. Разоміз землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у людей:
Що тепер я?.. Людськийпопихач, наймит?.. Пропало. все пропало. І добро і душа пропала. бо немає правдиміж людьми.
Мотрі також було жальземлі, але найстрашніше було втрачати сина. Відчуваючи серцем недобре, вонакаже:
Навіщо це ти, сину,сам собі лихо робиш? Це ж ти сам себе з світа зживаєш!.. Плюнь ти на ту землю!..Що ж робити? Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли. й тепер не сидітимемобез нього. Ти тоді малий був, — сама пучками та ручками заробляла, — та непомерли з голоду. А тепер
не те, що тоді!..Тепер і ти заробиш, і я допоможу.
Хіба це не булодобрим напучуванням? Але Чіпка не послухався матері. Відтоді він то втрачаєлюдську подобу, то знову приходить до тями і стає тим бажаним, добрим Чіпкою,що подобається й автору, й читачам.
· Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд?
· В яких випадках він чинить переступи, порушуєнайголовніші правила народної моралі й етики?
· А в яких епізодах Чіпка проявляє кращі риси своголюдського єства — розсудливість, мудрість, доброту, прагнення послужитигромаді?
· Як через страждання свого героя автори розкриваютьнесправедливість, цинізм суспільства, в якому він жив?
· Дайте оцінку вчинкам Нечипора після вигнання ізземства.
· Яке прислів'я із згаданих на початку уроку могло бстати коротким підсумком його безславного кінця?
Пристрасть Чіпки дочарки, невміння правильно оцінити свої вчинки викликають осуд. Тверезіючи, вінрозумів, що чинить Щось жахливе, але знову в горілці топив біль, а разом з нимі все те добре, що залишилося в його душі. Селяни розуміли стражданняскривдженого парубка, проте не прощали йому злочинного життя, зневажливого ставленнядо матері. Не прощає йому й автор. То чи не повторює Чіпка своїм життям тойлогічний ряд, про який уже йшлося: неволя — приниження — пияцтво — злочин?
У хвилини розпачу звуст Чіпки прозвучали зболені слова: «Де ж правда?» Так і не знайшоввін відповіді на це питання в суспільстві, серед якого жив. А вибори доземства, які стали підлим обманом і наругою над темними, безграмотнимиселянами, остаточно вбили віру в справедливість. Аморальність пореформеноїРосії автор показав через підкупи, хабарництво, відвертий і вражаючий цинізмчиновників. Але й сам Чіпка виявився не гідним поваги людей. Озлобленість імстивість керують його вчинками. Грабежі на шляхах він називає«відбиранням свого», зрівнюванням багатих з бідними. Отже, відплатаза особисту кривду стає потворною, злочинною стосовно інших. Коли ж Чіпкаостаточно знавіснів, розтоптав надії коханої дружини Галі на щасливе родиннежиття, втопив рештки своєї честі в безневинній крові родини Хоменків, вирокомпрозвучали Галині слова: «Так оце та правда?! Оце вона!!!»
Які почуття вкладенов слова Галі?
Що рухало вчинкамиЧіпки: розум чи почуття?
У народі кажуть:ніколи не приймай рішення у гніві. Чіпка ж не замислювався, перш ніж зробитиякийсь крок. Його серце ніколи не радилося з розумом, ставало сліпим у злобі ічасто вело на слизьку дорогу. Тому всі його добрі наміри й помисли булиперекреслені жахливими вчинками, кривавими злочинами. Народ, иайсправедливішийсуддя, каже: «Добро довго пам'ятається, а лихо ще довше». Про цеварто знати кожному.
План образу Чіпки
1. Обікрадене дитинство:
А — батьки Чіпки,
Б — роль баби Оришки у вихованні,
В — допитливий розум,
Г — у наймах.
2. На своєму хазяйстві:
А — портрет Чіпки,
Б — знайомство з Галею,
В — «Нема землі» — трагедія родини.
3. Слизька дорога:
А — Чіпка у шинку і дома,
Б — нові товариші,
В — перша крадіжка,
Г — участь у бунті кріпаків.
4. Чіпка багатіє
5. Нова кривда і дика помста
Чому Чіпка — «пропаща сила»?
Чіпка — «безбатченко». З дитинствавиникають незвичайні запитання:
- ви казали, бабусю, що бог нас хлібом годує
- він, дитино, нас годує…
- а чого ж мама хліб заробляє — ось досі з роботинемає? Каже, якби не робила, то нічого б було їсти…"
«виростав у голоді та в холоді»,«сам по собі, як палець». Безстрашність: «Не було тоді нічого,перед чим би він оступився; яка б страховина перед ним не вставала — не злякатиїй його відважного духу, упертої думки, палкого серця… Такому нема на світінічого такого, чого б він злякався».
Бунтарство: «Ні! Недобре зробив батько, — глухо якось, з протягом, почав Чіпка… — Ні… не гаразд!.. Чому він їх не вирізав,не випалив?
- Кого сину? (дід Улас)
- Панів! — сказав твердо Чіпка. „
Портрет: “дуже палкий погляд, бистрий, якблискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом зякоюсь хижою тугою…»
«Скрізь неправда… скрізь! — шепотів він.- Куди не глянь, де не кинь — усюди кривда та й кривда!»
Галя до Чіпки: «Ти думаєш легко менідивитись на життя батькове побік з життям добрих людей. Бачиш, вони щиропрацюють, чесно хліб заробляють, з людьми поводяться… і встають і лягають тихі,спокійні… А тут?»
7. Запис плану лекції: (тези або конспектлекції)
7.1 Знайомство збіографією письменника
7.2 Записхронологічної таблиці
7.3 Теоріялітератури: особливості роману, соціально-психологічний роман
7.4 Творча історіяроману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
7.5 Тема та ідея.
7.6 Композиція.Сюжет
7.7 Образ Чіпки
8. Закріплення знань студентів: уснефронтальне опитування
1. Особливості роману
2. Історія написання роману
3. Тема та ідея
4. центральна проблема
9. Коментар роботи студентів
Аналіз відповідей, виставлення оцінок
10. Підсумок заняття
Про що ж цей романПанаса Мирного та Івана Білика? Про нищення історичної пам'яті, про важке ярмона шиї українського народу, про несправедливість і жорстокість суспільства, якенехтує всіма нормами моралі, породжує моральних калік — «пропащусилу». Роман викликає а нас роздуми не тільки над питаннями, пов'язаними знашою історією, а й над загальнолюдськими, вічними: гріх і спокута, зло ідобро, жорстокість і милосердя. Хто ж такий Чіпка Варениченко? Чи можнайого назвати бунтарем проти соціального ладу, протестантом?
Чіпка не бувнастільки обізнаним, а про освіту й говорити нічого, щоб розуміти вадисуспільного ладу. В його душі жила злість на особистих кривдників, і вонарухала ним. Навіть після бунту, коли він поміняв спосіб життя, то зробив целише з однією метою — мстити дошкульніше. Його можна назвати протестантом, алестихійним, неусвідомленим. Радше всього, Чіпка — жахливо трагічна, моральнороздвоєна особливість, яку обставини зробили стихійним бунтарем.
Безперечно, зігралосвою роль те, що Чіпка прийшов у світ з тавром неволі. У «Подорожі відПолтави до Гадячого» Панас Мирний, розкриваючи образ «злющогозарізяки» Гнидки (прототипу Чіпки), писав, що Гнидка — «безталанна дитинасвого віку, скалічений виводок свого побиту, пригніченого усяким панством.;»
Чого навчає гіркийдосвід Чіпки Варениченка?
Він примушує нас замислитись над моральнимицінностями, над суттю людського буття, над історією свого народу.
11. Домашнє завдання
Лекція, аналіз творчості, читати «Хібаревуть воли, як ясла повні?», виписати цитати до образу Чіпки. Підготуватися до розгляду проблеми «Що зробило Чіпку Варениченкапропащою силою?», використовуючи текст твору і матеріал підручника.