Зміст
Вступ
Розділ І. Виникнення та розвиток інституту сім’ї в Україні
1.1 Сім’я- як фактор гармонійного розвитку дитини
1.2 Історія розвитку багатодітної сім’ї
1.3Соціально-педагогічні особливості виховання дітей у багатодітній сім’ї
Розділ II. Соціально-педагогічна діяльність у роботі збагатодітними сім’ями
2.1Проблеми багатодітних сімей
2.2 Аналіз обласної програми «Багатодітний фонд»
Загальнийвисновок
Список використаної літературиВступ
Актуальність
Внаслідок переходу до ринкової економіки останнімироками спостерігається нестабільність рівня життя більшості сімей в Україні. Ниністан утримання і виховання дітей значно більшою мірою залежить від батьків, ніжвід держави. Зростає роль сім'ї у життєзабезпеченні та вихованні дітей. Така переорієнтаціяпозначається і на функціонуванні сім'ї, впливає на демографічну ситуацію в країні.
Економічне становище сім'ї залежить не лише відрозміру доходів, а й від її соціально-демографічного складу — кількості дітей, працюючихта утриманців, віку членів сім'ї, їх освітнього та професійного рівня тощо. Найбільшуразливими є сім'ї, які виховують дітей, особливо багатодітні та сім'ї, в яких немаєгодувальника, а також ті, в яких працездатні члени сім'ї не мають регулярного доходу.
Більшість сімей недостатньо реалізують свої виховніфункції щодо дітей. Через зниження престижу сім'ї, нестабільність сімейних стосунків,пияцтва батьків зростає кількість сімей, що розпадаються, та дітей, які жебракують,бродяжать і потрапляють до спеціальних дитячих закладів.
Розбудова демократичної, правової держави потребуєвід центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,громадських і релігійних організацій вжиття заходів для розвитку у громадян духовностіі моральних цінностей та впевненості кожної людини, сім'ї, особливо багатодітноїі найменш захищеної, у своєму майбутньому. Це і визначає актуальність прийняттязаходів щодо поліпшення становища багатодітних сімей.
Об’єкт дослідження: процес виховання дітей у багатодітнійсім’ї.
Предмет дослідження: особливості виховання дітейу багатодітній сім’ї.
багатодітна сім'я соціальний педагогічний
Мета дослідження: проаналізувати соціально-педагогічнулітературу та ознайомитися з особливостями соціально педагогічного виховання дітейу багатодітній сім’ї.
Завдання дослідження:
· проаналізувати соціально педагогічну літературу з даноїпроблеми;
· узагальнити теоретичні та емпіричні знання з даної проблеми;
· узагальнити досвід Луганської обласної програми«Багатодітні сім’ї»
Методи дослідження: теоретичні — аналіз соціально-педагогічноїлітератури, документів, причино — слідчий аналіз; емпіричні — спостереження, бесіда,соціальний — супровід.
Розділ І. Виникнення та розвиток інститутусім’ї в Україні1.1 Сім’я — як фактор гармонійного розвиткудитини
В даний час спостерігається стійке зниження часткибагатодітних сімей в населення. Це збігається із тенденцією до малодітності і взагалібездітності. Немає чіткої системи соціальної підтримки багатодітних сімей.
Є негативний і навіть негативне ставлення суспільствадо багатодітним сім'ям, особливо зі збільшенням порядкового номера народжень. Новавагітність понад двох, трьох дітей в сім'ї розцінюється як дещо з ряду виходяще,як відхилення від загальних правил.
Багатодітні сім'ї на початку століття становилибільшість населення. Вони були досить поширені у всіх шарах суспільства від найбіднішогоселянства до дворян. Це обумовлювалося традиціями народу і православної моралі.Народження дітей не планувалося, сприймалося як «Божий дар», не було контрацептивів,не були поширені аборти. У багатодітній родині було легше вижити. У суспільствізавжди було стійке позитивне ставлення до багатодітній родині.
В даний час багатодітною сім'єю вважається родина,яка має 3х і більше дітей.
Батькам дуже важко влаштуватися на роботу. Колимати не працює, а батько не отримує тривалий час зарплату, нерегулярні і недостатнідопомоги на дітей, виникає проблема пошуку нової роботи. Часто це посилюється незнаннямзаконів та інформації про тих пільг, які покладені таким сім'ям.
Через брак коштів в сім’ях виникають матеріально-побутові(фінансові) проблеми. Багатодітні сім'ї є найменш забезпеченим, з низьким середньомісячнимдоходом на одного члена сім'ї, що веде до збільшення витрат на харчування, одягі т.д. У структурі доходів допомоги на дітей невеликі, хоча і дають надбавку досімейного бюджету. Частка витрат на продовольчі товари вище, а структура харчуванняменш різноманітна. У зв'язку з постійним зростанням цін відзначаються вкрай обмеженіможливості задовольняти потреби, дефіцит в самих необхідних предметах: взуття, одязі,шкільних письмових аксесуарах. Рідкісна натуральна й матеріальна допомога проблемине вирішує. Бюджет таких сімей не має коштів на освіту, культурний і спортивне розвитокдітей, музично-художню освіту і навіть на літній відпочинок. У кожній п'ятій сім'їдіти не відвідують дитячі садки через брак грошей на оплату.
Житлова проблема, завжди гостро стоїть в нашійкраїні, особливо для багатодітних сімей, в даний час придбала першорядну важливість.Житлові умови не відповідають нормативам і не можуть покращити за рахунок муніципальногожитла. Крім того, скорочуються обсяги житлового будівництва, придбання житла зарахунок власних коштів для більшості сімей недостатньо. Збільшується плата за житлово-комунальніпослуги. Якщо ця проблема не планомірно вирішуватися, то вона може стати одним зфакторів підвищення соціальної напруженості в суспільстві.
Психолого-педагогічні проблеми. У традиційній багатодітнійсім'ї діти знаходяться в рівному положенні: немає дефіциту спілкування, старші піклуютьсяпро молодших, формуються, як правило, позитивні моральні якості, такі як чуйність,людяність, повагу до старших. Але у зв'язку з великою завантаженістю на вихованнядітей залишається мало часу, і все ж у таких сім'ях можна визначити внутрішню ієрархіювідносин. Проблеми розподілу обов'язків будуються за віковими ознаками, індивідуальні,тому різні за обсягом і складності. Глава сім'ї — батько; домашні справи — на матері,берегині домашнього вогнища, організатори домашніх справ. Дефіцит часу, недостатністьзнань по вихованню дітей створюють певну проблему в таких сім'ях. Дефіцит призводитьдо виховання тому, що діти виростають, маючи занижену самооцінку: тривожність, невпевненістьу собі, неадекватне уявлення про власної особистості; старші діти прагнуть до лідерства.
Мала можливість задовольнити свої потреби розвиваєвідчуття заздрості, вимога неможливого.
Більшість дітей в багатодітних родинах веде дозниження соціального віку старших дітей. Вони рано дорослішають і менш тісно пов'язанізі своїми батьками. Як правило, у таких сім'ях відсутній повага до особистості кожноїдитини, немає особистого куточка, своїй маленькій території з дотриманням кордонів,особистих улюблених іграшок, тобто автономності кожного, і часто призводить до затяжнихтривалим конфліктів між дітьми.
Конфлікти нерідко виникають також з-за погану успішністьдітей у школі, звідси — часті пропуски занять; підлітки зазвичай рано включаютьсядо
домашні справи і часто кидають школу. Школу невідвідують не тільки підлітки 15-18 років, але є й випадки невідвідування школидітьми 7-14 років; рано починають працювати, мають велику вірогідність придбатишкідливі звички (куріння, алкоголь) та інші поведінки.
У таких сім'ях складний психологічний клімат: заниженийрівень взаєморозуміння з батьками і в той же час підвищена потреба в батьківськоїпідтримки. Багатодітні, особливо неповні сім'ї, відрізняються більшою бездоглядністюдітей. Діти більшу частину часу проводять на вулиці. Виникає проблема комунікаціїяк дорослих членів сім'ї, так і дітей, особливо підлітків. Це ускладнює процес соціалізаціїі заважає в подальшому житті. Багатодітні сім'ї відзначають дискомфорт з колегамипо роботі, часто позбавлені доброзичливого ставлення в професійному середовищі;з родичами, частіше чоловіка, які не схвалюють факту багатодітності, особливо всучасних умовах; негативне ставлення однолітків відчувають діти з багатодітних сімей- труднощі в спілкуванні з іншими дітьми, розбіжність інтересів і т.д.
Багатодітні сім'ї воліють створювати своє колоспілкування. Мало часу приділяють на організацію спільного проведення дозвілля.
Медичні проблеми. Складний психологічний клімат,як правило, впливає на здоров'я дітей. Проблемних дітей у таких сім'ях 10 — 15 %.Розвиток дітей в багатодітних родинах потребує першочергової уваги товариства. Соціальнанезахищеність таких сімей, постійне зниження рівня життя створюють песимістичноналаштований соціальне самопочуття. Наголошується низький рівень санітарної культурибагатодітній сім'ї: 53,8 % сімей відносяться до групи ризику. Страждає здоров'явсіх членів сім'ї, має місце поширення хронічної патології. Батьки хворіють в 2рази частіше, ніж у інших сім'ях. У матері страждає репродуктивне здоров'я, характерніслабке знання контрацепції, слабка соціальна орієнтація в сексуальному житті. Наголошуєтьсянезадовільний статеве виховання дітей, порівняно рання статева життя підлітків.Можна простежити пряму залежність здоров'я дітей від здоров'я батьків. Відзначаєтьсянизький показник систематичного спостереження за дітьми, пізня частку в разі захворювання,самолікування, незадовільна диспансеризація іншими фахівцями, недостатнє санаторно-курортнелікування. Є дані про захворюваність дітей в залежності від порядкового номера народженнядитини — ймовірність впливу пренатальних факторів, починаючи з 4го дитини, показникзагальної захворюваності стає вище. Діти перших 3х порядків народження більш тривалийтермін знаходяться на грудному вигодовуванні, але страждають режим, якість харчування.У структурі захворюваності дітей на 1м місці стоять захворювання органів дихання,на 2м місці — порушення харчування, обміну речовин, на 3му місці — захворюваннянервової системи, органів зору.
Відзначається високий рівень захворювання центральноїнервової системи у дітей високих порядків народження: затримка нервово-психічногорозвитку, різної ступеня олігофренія, неврози. Підлітки мають здоров'я нижче середніхпоказників.
Отже якщо дивитися на ці показники то можна судитипро те, що проблем в багатодітних сім’ях дуже багато і вони гостро поставлені. Томуя вражаю, що ця проблема дуже актуальна у наш час.
Багатодітні сім'ї. Під багатодітною сім'єю прийняторозуміти родину, що має трьох і більше дітей.
Сім'я — це сукупність двох і більше людей, об'єднанихродинними зв'язками, почуттям любові, прихильності і турботи один про одного. Відеальному поданні родина складається з матері, батька і їх дитини (дітей), а такожбабусь і дідусів та інших близьких родичів [3; с7].
Сім'я — організована соціальна група, члени якоїпов'язані спільністю побуту, взаємної моральною відповідальністю та соціальної необхідністю,яка обумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному самовідтворюванні[6; с.246].
Сім'я — невід'ємна частина суспільства, і неможливозменшити її значення. Жодна нація, жодна скільки-небудь цивілізоване суспільствоне обходилися без сім'ї. Найближче майбутнє суспільства також не мислиться без сім'ї.Для кожної людини сім'я — початок почав. Поняття щастя майже кожна людина пов'язує,насамперед, з родиною: щасливий той, хто щасливий у своєму будинку [4; с.436].
Сім'я — це одна з систем соціального функціонуваннялюдини, найважливіший соціальний інститут товариства, який змінюється під впливомсоціально-економічних і внутрішніх процесів [5; с.140].
Ознайомившись з визначеннями різних авторів я зробилависновок, що сім’я — це сукупність двох і більше людей, об'єднаних родинними зв'язками,почуттям любові, прихильності, турботою один про одного, члени якої пов'язані спільністюпобуту, взаємної моральною відповідальністю та соціальної необхідністю, яка обумовленапотребою суспільства у фізичному та духовному самовідтворюванні.
Це мала соціальна група, пов'язана шлюбними абоспорідненими взаєминами, спільністю побуту емоційної близькістю, взаємними правамиі обов'язками по відношенню один до одного.
Родина дуже швидко і чуйно реагує на всі позитивніта негативні зміни, що відбуваються в суспільстві, розкриваючи гуманний і антигуманнийсенс що відбуваються в суспільстві процесів, оцінюючи руйнують і творять для сім'їпроцеси. Як суспільства родина створювалася, видозмінювалася і розвивалася разомз ним і в свою чергу може впливати на хід його розвитку [1; с. 203]
Сім’я має багато функцій які має виконувати:
· репродуктивну — біологічне відтворення і збереженняпотомства, продовження роду;
· виховну — духовне відтворення населення. Родина формуєособистість дитини, надає систематичне виховний вплив на кожного члена протягомусього життя;
· хазяйковито-побутової — підтримка фізичного стану сім'ї,догляд за людьми похилого віку;
· економічно-матеріальну — підтримка одними членами сім'їінших: неповнолітніх, престарілих, непрацездатних;
· функцію організації дозвілля — підтримка сім'ї як цілісноїсистеми; зміст та форми проведення дозвілля залежать від рівня культури, національнихтрадицій, індивідуальних уподобань та інтересів, віку членів сім'ї, її доходів;
· функцію соціального контролю — відповідальність членівсім'ї за поведінку її членів у суспільстві, їх діяльність; орієнтуючу основу складаютьцінності та елементи культури, визнані у всьому суспільстві або у соціальних групах.
Нормально функціонує родина — це родина, яка відповідальноі диференційовано виконує свої функції, внаслідок чого задовольняється потреба взростанні і зміни як родини в цілому, так і кожного її члена.
Функції сім'ї. Життєдіяльність сім'ї, безпосередньопов'язана із задоволенням потреб її членів, називається функцією сім'ї. «Функційсім'ї стільки, скільки видів потреб у стійкою, повторюється формі вона задовольняє».Виконання родиною її функцій має значення не тільки для її членів, але і для суспільствав цілому.
· Виховна функція сім'ї полягає в тому, що задовольняютьіндивідуальні потреби в батьківстві і материнство; в контактах з дітьми та їх вихованні;в тому, що батьки можуть реалізуватися" в дітях. В ході виконання виховноїфункції родина забезпечує соціалізацію покоління, підготовку нових членів суспільства.
· Господарсько-побутова функція сім'ї полягає в задоволенніматеріальних потреб членів сім'ї (в їжі, даху і т.д.), сприяє збереженню їх здоров'я:в ході виконання сім'єю цієї функції забезпечується відновлення витрачених у працюфізичних сил.
· Емоційна функція сім'ї — задоволення її членами потребу симпатії, повазі, визнання, емоційної підтримки, психологічного захисту. Ця функціязабезпечує емоційну стабілізацію членів суспільства, активно сприяє збереженню їхпсихічного здоров'я.
· Функція духовного (культурного) спілкування — задоволенняпотреб в спільному проведенні дозвілля, взаємне духовне збагачення, вона відіграєзначну роль у духовному розвитку членів суспільства.
· Функція первинного соціального контролю — забезпеченнявиконання соціальних норм членами родини, особливо тими, хто в силу різних обставин(вік, захворювання тощо.) не володіє достатньою мірою здатність самостійно будуватисвою поведінку в повній відповідності з соціальними нормами.
· Сексуально-еротична функція — задоволення сексуально-еротичнихпотреб членів сім'ї. З точки зору суспільства важливо, що сім'я при цьому здійснюєрегулювання сексуально-еротичного поведінки її членів, забезпечуючи біологічне відтвореннясуспільства.
З плином часу відбуваються зміни у функціях сім'ї:одні втрачаються, інші з'являються у відповідності з новими соціальними умовами.Якісно змінилася функція первинного соціального контролю. Підвищився рівень толерантностідо порушень норм поведінки в сфері шлюбно-сімейних відносин (народженням позашлюбнихдітей, подружніх зрад і т.п.). Розлучення перестав розглядатися як покарання занегідну поведінку в родині.
Порушення функцій сім'ї — це такі особливості їїжиттєдіяльності, які ускладнюють або перешкоджають виконанню родиною її функцій.Сприяти порушенням може досить широке коло факторів: особливості особистостей їїчленів і взаємин між ними, певні умови життя сім'ї. Наприклад, причиною порушеньвиховної функції сім'ї може стати і відсутність у батьків відповідних знань і навичок,і порушення в їх відносинах [10; с.157]
Виходячи з основних функцій сім'ї, можна назватитакі типи сімей:
1) Залежно від виконання матеріально-економічноїфункції:
за рівнем матеріальної забезпеченості — бідні,малозабезпечені, забезпечені, багаті;
за професійною приналежністю, освітнім рівнем,віком, ставленням, до релігії та за особливими умовами сімейного життя — сім'ї робітників,службовців, акторів, вчителів та ін.; студентські сім'ї; неповнолітніх; баптистів,мусульман; моряків, космонавтів, висококваліфікованих спортсменів, геологів та ін.
2) Залежно від виконання житлово-побутової функції,за структурою сім'ї та особливостей проживання:
за складом сім'ї (структурою): неповні, простінуклеарні (батьки і діти), складні (батьки, діти, дідусі, бабусі — у різних варіантах);великі (батьківська пара, декілька дітей зі своїми сім'ями — три і більше подружніхпар);
3) Залежно від виконання демографічної функції:
за кількістю дітей в сім'ї: інфертильні (бездітні),однодітні, малодітні (2 дитини), багатодітні (3 і більше дітей до 16 років); — заоднорідністю соціального складу: однорідні (сім'я складається з представників однаковихсоціальних прошарків — робітничі сім'ї, сім'ї інтелігентів, сім'ї вчених іт.п.) — їх налічують до 70 відсотків; різнорідні сім'ї (члени сім'ї мають різнуосвіту, професію. У таких сім'ях у її членів загальних інтересів менше) за регіональнимипринципом: (міські, сільські); — за тривалістю подружнього життя: сім'ї молодожонів(до 1 року);
сім'ї з тривалістю подружнього життя: від 1 до3 років; від 3 до 5 років; від 5 до 10 років; від 10 до 20 років; від 20 до 25 років;від 25 до ЗО років; від ЗО років і більше.
Деякі автори таку типологію розглядають дещо інакшеі виділяють етапи життєвого циклу, що враховують тривалість спільного проживанняй вік дитини: молоді сім'ї, сім'ї з дітьми певного віку, сім'ї пенсіонерів.
В зарубіжній літературі визначаються відповіднотакі типи сімей: сім'я двокар'єрна (чоловік і жінка — професіонали); сім'я середньогокласу, сім'ї кольорових (в США), міжнаціональні сім'ї, сім'ї безробітних, гомосексуалістів,емігрантів, національних меншин у зоні конфлікту та ін.;
5) залежно від виконання комунікативної функції:
сім'ї за типом керівництва — гелітарні (рівноправні,демократичні); авторитарні (підпорядкування одного члена подружньої пари іншому);
за типом юридичних взаємостосунків — побудованіна шлюбних стосунках; позашлюбні (співжиття без оформлення шлюбу); оформлені юридично,але проживають окремо;
за юридичними взаємостосунками батьків та дітей- чоловік і жінка живуть з різними дітьми; чоловік або жінка (чи обидва) мали дітейдо вступу в шлюб, зведені діти; усиновлені діти; опікунські сім'ї;
за якістю емоційно-психологічних взаємостосунківу сім'ї: гармонійні; конфліктні; емоційно неврівноважені; дезорганізовані (пануєстрах, культ сили);
соціально неблагополучні (мають негативні взаємостосункиз морально-правовими органами суспільства);
сім'ї зі специфічними проблемами — сім'ї з психічнимита фізичними захворюваннями; сім'ї правопорушників; сім'ї алкоголіків, наркоманів;сім'ї з захворюваннями на СНІД; сім'ї зі схильністю до суїциду; сім'ї інвалідів;
6) залежно від виконання виховної функції:
благополучні;
неблагополучні (в тому числі зовні благополучні);
сім'ї групи ризику.
Таких типологій можна назвати значно більше. Крімтого, у межах кожного типу можна ще визначити окремі види сімей. Наприклад, видинеблагополучних (зовні благополучні, неповні). Свої типи мають також міські, сільськісім'ї. Але в основному сім'ї змішані, в яких поєднано кілька типів і видів. Наприклад,міські сім'ї можуть мати різний рівень матеріальної забезпеченості, різний характервзаємостосунків, різну структуру. Або неповна сім'я може бути матеріально забезпеченоюабо бідною, з хорошими взаємостосунками у сім'ї або поганими тощо.
З точки зору соціальної роботи найбільшої увагиз боку соціальних служб потребують сім'ї, яким потрібна соціально-психологічна,соціально-педагогічна допомога. До таких відносяться типи сімей, залежно від виконанняними виховної функції. Це так звані неблагополучні сім'ї. До неблагополучних відносятьсясім'ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості через ті чи іншіпричини. В результаті цього в таких сім'ях об'єктивно чи суб'єктивно складаютьсянесприятливі умови для виховання дитини. Ці сім'ї характеризуються певними негативнимипроявами:
· батьки зловживають спиртними напоями, наркомани, ведутьаморальний спосіб життя, вступають у конфлікт з морально-правовими нормами суспільства(тобто припускають різні види правопорушень);
· з низьким морально-культурним рівнем батьків;
· неповні сім'ї;
· зі стійкими конфліктами у взаємостосунках між батьками.
Зовні благополучні сім'ї, які допускають серйозніпомилки, прорахунки у системі сімейного виховання внаслідок низької педагогічноїкультури та неосвіченості. Причому, такі помилки і прорахунки в системі сімейноговиховання носять не ситуативний, а стійкий характер. Тобто в таких сім'ях постійнопорушуються певні педагогічні вимоги. До зовні благополучних можна віднести сім'їу яких:
спілкування батьків з дітьми носить формальнийхарактер; відсутня єдність вимог до дитини;
безконтрольність з боку батьків за успішністю таповедінкою дитини або контроль носить однобічний характер;
надмірна батьківська любов;
надмірна суворість у вихованні, застосування фізичнихпокарань;
має місце насильство стосовно до жінки, дитини;
не враховуються у процесі сімейного виховання віковіта індивідуально-психологічні особливості особистості дитини. Останнім часом стализвертати на себе увагу сім'ї так званих [13
«Нових українців», які основну увагузосереджують на власному бізнесі, а сімейне виховання у них зводиться до купівлідітям дорогих іграшок, одягу, видачі значних сум грошей, їм не вистачає часу длязбільшення духовного, морального впливу на дитину.
Сімейне неблагополуччя негативно позначається наформуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічногосімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками,егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеноючи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечамиз дому, бродяжництвом та ін. (3; с.96-98)
Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімеймають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, нарко-залежних.
Благополучна сім'я міцна своїми внутрішніми зв'язками,високим рівнем координації. У такій сім'ї існують взаєморозуміння, взаємна повага,між усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшістьсфер духовного життя, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань,психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власноїгідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта, чуйність, раціональні способивирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного виховання та ін.
Та сім'я позитивно впливає на формування особистостідитини, яка допомагає дитині відчувати себе рівноправним членом сімейного колективу,де її люблять; вона має у сім'ї свої права і свої обов'язки; до її потреб ставлятьсяз розумінням. Така сім'я створює душевний комфорт, рятує від нервових переживань.Саме в таких сім'ях діти найбільше цінують поради і допомогу батьків, наслідуютьїх особистий приклад. У нормальній сімейній обстановці дитина виростає доброзичливою,гуманною, здібною до співчуття, спокійною, оптимістичною, добрим товаришем, з почуттямгумору, має тверді етичні правила. Отже, для нормального розвитку дитини потрібнащаслива, повноцінна сім'я, де щасливі між собою батьки, батьки і діти.
Існує також визначення багатодітної сім’ї.
Під багатодітною сім'єю прийнято розуміти родину,що має трьох і більше дітей. Даний показник вірний для європейської частини Росії.У районах з традиційно високою народжуваністю він може бути збільшений. Можна виділитинаступні види багатодітних сімей.
1. Сім'ї, в яких батьки люблять своїх дітей і свідомо хотілиїх мати. У цих родинах дитина — одна з основних життєвих цінностей, і батьки роблятьвсе від них залежне, щоб їх дітям жилося краще.
2. Сім'ї, в яких батьки свідомо не прагнули мати багатодітей. Третій і подальші діти могли з'явитися в них, головним чином через відсутністьпланування сім'ї. Такі сім'ї можуть сформуватися, наприклад, в результаті народженнядвійні або трійні, через острах перервати вагітність, лікарського заборони на абортза станом здоров’я матері, відмови від аборту і засобів контрацепції з-за релігійнихпереконань.
3. Сім'ї, що утворилися в результаті об'єднання Двох неповнихсімей, в кожній з яких вже були діти.
4. Сім'ї, в яких народження великого числа дітей можнавважати проявом неблагополуччя. Діти тут часто є засобом для отримання різного Родудопомоги, пільг і благ. Крім того, в більшості випадків у таких сім'ях саме явищедітей на світло є наслідком безладних польових відносин у стані алкогольного абонаркотичного I сп'яніння, і типової психологічної установкою, батьків ы виступаєпереконання в тому, що їх основне завдання — виробити дитину на світло, а подальшайого доля повинна стати турботою держави. Віднесення сім'ї до того чи іншого типудозволяє чітко визначити оптимальний стиль взаємин з нею, обсяг і характер необхідноїсоціальної та іншої допомоги
Для того, щоб дитина розвивалась добре без порушеньпсихіки та інших відхилень від норми для дитини дуже важливо мати гармонійні факториатмосфери у сім’ї:
Яку сім'ю можна назватиуспішною, як не ту, де присутній високий рівень задоволення потреб і високий рівеньпред'явлених вимог, де особистість стоїть у центі, а до фізичного, душевного тадуховного здоров'я ставляться як до вищої цінності, де атмосфера сприяє розвиткулюдської гідності і поваги інтересів. Ці чинники можуть вважатися недосяжними, адарма, треба лише враховувати та застосовувати фактори, які впливають на формуванняздорової атмосфери сім'ї.
1. Любов.
2. Правильне виховання.
3. Послідовність.
4. Створення особистогоприкладу для дітей.
1. Любов.
На дітей більше впливаютьстосунки між батьками ніж стосунки з дітьми. Діти глибоко переживають відносини,які не складаються між батьками. В основному в пам'яті дітей залишаються яскраві,кольорово-забарвлені події і емоційні стреси, які пережиті в дитинстві (сварки батьківглибоко ранять дітей). Стосунки між татом і мамою впливають на дітей протягом життя(душевні рани).
У форматі сім'ї, її умовноможна поділити на дві складові:
· любов між батьками;
· любов між батьками та дітьми.
Отже, за умов присутностітакої важливої складової, як любов у стосунках батьків та дітей, це сприяє створеннюздорової атмосфери у сім'ї та гармонійному розвитку відносин. Щоденні прояви тадемонстрація любові у сім'ї сприяє формуванню правильних цінностей у дітей. Правильнерозуміння та трактування любові впливає на другий фактор — правильне виховання.
2. Правильне виховання.
Саме виховання, де цінністьособистості стоїть на головному місці, де не має зазіхань на особисту гідність,має під собою міцне підґрунтя розуміння суті любові. Інколи у процесі вихованняна батьків впливають чинники, які відгукуються на дітях, це:
· внутрішній стан батьків;
· незагоєні рани, образа;
· фінансовий та економічний стан.
Навіть при існуванні такихподразників, наше ставлення до дітей не повинно змінюватись і деструктивно впливатина розвиток особистості.
Розуміння своєї відповідальностіза долю, психологічний стан дітей, є першим кроком до правильного виховання.
Прийняття дитини як окремоїособистості із притаманними лише її властивостями, ставлення з повагою до її слабкихта сильних сторін, є другим кроком зміцнення правильного виховання.
Встановлення конкретнихкордонів, правил у вихованні, коли у разі порушень цих кордонів дитина знає, щобуде покарана. Цей чинник створює умови для свободи дій та цілісного розвитку.
3. Послідовність.
В сім'ї, послідовністьвиражається як чітке дотримання встановлених правил та цінностей:
· єдність у вихованні;
· єдність у покаранні;
· єдність у поглядах на вчинкидітей.
4. Створення прикладу.
На дітей більше впливаютьнаші вчинки, ніж наші слова та поради. Діти слухають нас, а вчаться на наших вчинках,які ми щоденно демонструємо перед ними.
Якщо ви хочете навчитидітей бути чесними — ніколи не брешіть їм.
Якщо ви хочете навчитидітей чемності — будьте чемними з ними.
Довгий час батьки длядітей як мірила всесвіту, точка опори. Діти дивляться на світ і досліджують йогочерез батьків, крізь їх вчинки та стосунки. Вони повністю копіюють нас, вони хочутьбути схожими на нас, тому і стежать за нами. Інколи, ми навіть не встигаємо відмітитиколи саме діти перейняли від нас ті чи інші звички. Не треба недооцінювати дитячукмітливість у пізнанні всесвіту. Нам здається, що своїми палкими речами ми донеслиїм свою думку, а насправді діти переймають саме наші вчинки, те як ми поводимосяу скрутних випадках тощо.
Часто батьків починаєдратувати поведінка дітей, що призводить до бурхливої емоційної реакції. Але ж дитячаповедінка, це лише віддзеркалення стосунків у сім'ї. Саме через те, створення позитивногоприкладу — запорука здорової атмосфери у сім'ї [9].
Треба турбуватися за теяк розвивається дитина, аби в неї не було проблем через негармонійний розвиток тавиховання дітей.
Можна виділити наступні види багатодітних сімей.
Сім'ї, в яких батьки люблять своїх дітей і свідомохотіли їх мати. У цих родинах дитина — одна з основних життєвих цінностей, і батькироблять все від них залежне, щоб їх дітям жилося краще.
Сім'ї, в яких батьки свідомо не прагнули мати багатодітей. Третій і подальші діти могли з'явитися в них, головним чином через відсутністьпланування сім'ї. Такі сім'ї можуть сформуватися, наприклад, в результаті народженнядвійні або трійні, через острах перервати вагітність, лікарського заборони на абортза станом здоров’я матері, відмови від аборту і засобів контрацепції з-за релігійнихпереконань.
Сім'ї, що утворилися в результаті об'єднання двохнеповних сімей, в кожній з яких вже були діти.
Сім'ї, в яких народження великого числа дітей можнавважати проявом неблагополуччя. Діти тут часто є засобом для отримання різного Родудопомоги, пільг і благ. Крім того, в більшості випадків у таких сім'ях саме по явищедітей на світло є наслідком безладних польових відносин у стані алкогольного абонаркотичного сп'яніння, і типової психологічної установкою, батьків і виступає переконанняв тому, що їх основне завдання — виробити дитину на світло, а подальша його доляповинна стати турботою держави [10; с.157].
Віднесення сім'ї до того чи іншого типу дозволяєчітко визначити оптимальний стиль взаємин з нею, обсяг і характер необхідної соціальноїта іншої допомоги.
Соціальний патронаж — форма найбільш тісної взаємодіїз родиною, коли соціальний педагог знаходиться в її розпорядженні 24 години в добу,проводить з членами сім'ї багато часу, часто декілька годин в день, входить в курсівсього, що відбувається в родині, впливаючи на суть подій. Термін соціального патронажузавжди обмежений. В залежності від конкретних умов він може тривати 4 — 9 місяців.Соціальний педагог одночасно патронує не більше двох сімей. Одночасно під його спостереженнямможуть бути сім'ї, патроновані їм раніше. Соціальний педагог підтримує доброзичливийконтакт з ними і підключається до вирішення окремих проблем цих сімей [10; с.157].
Як зайнятих працівників, так і безробітних;
залучення до прийняття
участі в подібних об'єднання людей, які нещодавнобули безробітними, але в даний час мають роботу, для надання підтримки безробітним;
участь у створенні спеціальних дитячих фондів,завданнями яких є не тільки пошук і перерозподіл матеріальних коштів, але й виявленнядітей, які виявили інтерес до бізнесу, організація їх подальшого професійного навчанняабо допомога у професійній орієнтації;
допомога в отримання матеріальної допомоги різноговиду (компенсації, що виплачується з підприємства працівнику; стипендії, яка виплачуєтьсяв період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; допомогипо безробіттю; компенсації витрат у зв’язку з добровільним переїздом в іншу місцевістьза пропозицією служби зайнятості; дотацій на користування житлом, комунальними послугами,громадським транспортом, послугами охорони здоров'я та громадського харчування тощо.);
інформаційні та організаційно-посередницькі послуги;
соціальний патронаж дітей «групи ризику»з сімей безробітних громадян, обстеження даних сімей на предмет присвоєння статусумалозабезпеченої сім'ї для отримання додаткової значною соціальної допомоги і пільгі т.д. "
Багато батьків багатодітних сімей не працюють.Батьки, які виховують неповнолітніх дітей, складають значну частину безробітних.До сім'ям безробітних, відносять сім'ї з одним або декількома безробітними. Длянадання соціальної допомоги сім'ї безробітних диференціює: першу групу становлятьповністю безробітні сім’ї (всі неповнолітні, працездатні члени є безробітними),другу — частково безробітні сім'ї (хоча б один повнолітній працездатний член сім'їне має роботи).
Основні проблеми сімей безробітних:
матеріальні (для більшості людей робота за наймомє основним, а часто і єдиним засобом забезпечення матеріальних потреб своїх та своєїродини в їжі, одязі, житло),
дозвільні (проведення вільного часу, відвідуваннякультурних заходів, заняття спортом, відвідування з дітьми різних гуртків, секційі т.п.); при тривалій безробіття, виникає проблема проведення літнього періоду(літній відпочинок, відпочинок з дітьми);
погіршення психологічної атмосфери в родині (збільшеннячисла конфліктів, дисгармонія в взаєминах членів сім'ї і т.п.);
зростання числа індивідуальних проблем психологічного,соматичного, морального і т.п. характеру;
проблеми з вихованням дітей, перевантаження і стресовістани у більшості з них.
Основні напрямки соціально-педагогічної роботиз сім'ями безробітних:
виявлення сімей безробітних, спостереження за ними,вивчення їх стану потреб.
Для аналізу подібної сім'ї можуть знадобитися наступнівідомості:
кількість членів сім'ї, в тому числі дітей;
стать і вік батьків і дітей;
матеріальне становище сім'ї;
кількість безробітних в сім'ї;
тривалість періоду безробіття, її причини;
житлові умови: відносини між батьками, дітьми,батьками і дітьми;
стан здоров'я дітей і батьків, наявність, хворих,інвалідів з дитинства;
рівень освіти безробітний;
професія безробітних, їх трудовий стаж;
відомості про те, чи діти вчаться і в яких навчальнихзакладах;
успішність дітей;
наявність дітей, які не навчаються і не працюють,причини цього;
наявність асоціальної поведінки членів сім'ї,
можливості проведення літнього відпочинку;
коло інтересів сім'ї і т.п.;
· виявлення основних проблем, проектування напрямків допомоги,яка може бути запропонована у кожному конкретному випадку;
· надання посильної організаційно-юридичної допомоги відстоюванняінтересів безробітних і членів їх сімей, консультаційні послуги і т.п.);
· забезпечення психологічної допомоги нужденним безробітнимі членам їх сімей (напрям в консультацію, спеціалізовані органи, психологічна підтримка,обсяг якої визначається мірою компетенції соціального педагога);
· організація дозвілля та відпочинку дітей;
· сприяння самому безробітному, членам його сім'ї, у томучислі неповнолітнім, в працевлаштуванні;
· стимулювання створення груп самодопомоги;
Допомога в створенні різних курсів, гуртків тощо.,у тому числі приватних, метою яких буде навчання і перенавчання типу полегшуютьвибір найбільш ефективного напрямку зі соціально-педагогічної роботи з нею, алевони відносні і не можуть застрахувати від можливих помилок і помилок. Значна рольналежить педагогічної майстерності і такту соціального педагога. Так, організовуючироботу з родиною, незалежно від її типу необхідно враховувати наступне: будь-комуз батьків неприємно чути погане про своїх дітей, тому необхідно навчитися не тількискаржитися, але і хвалити дитину, бачити хороше; не варто заради красномовного слівцяабо повчального прикладу оприлюднювати різні негативні сторони сімейного виховання;не рекомендується ставитися до важким підліткам з позиції негативу або страху; необхіднонавчитися самому і вчити важких дітей бачити радісні перспективи майбутнього життя;не варто зловживати довірою підлітка і його батьків; ніколи не слід ставити остаточнийі безнадійний діагноз, оскільки ні один з методів діагностики не дає безперечноюі остаточно вірної інформації.
Традиційними категоріями сімей, з якими працюємосоціальний педагог, є малозабезпечені сім’ї, сім'ї безробітних, багатодітні сім'ї.
В даний час відзначається стійке зниження часткибагатодітних сімей в населенні. Це збігається і з тенденцією до малодітності і взагалібездітності. Немає чіткої системи соціальної підтримки багатодітних сімей. Є негативнеі навіть негативне ставлення суспільства до багатодітних сім'ям, особливо зі збільшеннямпорядкового номера народжень. Але вагітність понад двох, трьох дітей у сім'ї розцінюєтьсяяк щось з ряду незвичайне, як відхилення від загальних правил. Багатодітні сім'їна початку століття становили більшість населення. Вони були досить поширені у всіхшарах суспільства від найбіднішого селянства до дворян. Це зумовлювалося традиціямиросійського народу і православної моралі. Народження дітей не планувалося, сприймалосяяк «Дар Божий», не було контрацептивів, не були поширені аборти. У багатодітнійродині було легше вижити. У суспільстві завжди було стійке позитивне ставлення добагатодітної сім'ї.
В даний час багатодітною сім'єю вважається сім'я,що має 3х і більше дітей.
Категорії багатодітності
Розрізняють три категорії багатодітних сімей:
1. Свідома багатодітність.
У сім'ях, де міцні сімейні або релігійно-національнітрадиції.
2. Народження спільної дитини при повторному шлюбібатька або матері при наявності інших дітей. Ця категорія багатодітної родини маєзачатки «неповної» у вихованні дітей.
Ці дві категорії цілком благополучні.
Багатодітна сім'я (свідома багатодітність) має,як правило, міцні сімейні традиції, чітку внутрішню структуру, досить міцну захист,традиційно-поважне ставлення до старших. У таких сім'ях легше вирішуються проблемиі конфлікти, у батьків не буває самотньої старості. Психологічна атмосфера сім'ї- взаєморозуміння, однакове бачення проблем і способів їх вирішення обома подружжям.
3. Неблагополучні багатодітні сім'ї.
Найчастіше відзначаються у батьків, які ведутьасоціальний спосіб життя: алкоголіки, безробітні, психічно неповноцінні, де дітичасто є засобом для одержання матеріальної та натуральної допомоги. У таких сім'яхбатьки мають більш низький освітній рівень і соціальний статус [10; с.157].
1.2 Історія розвитку багатодітної сім’ї
На рубежі 19 і 20 століть родини в багатодітними.Релігія і звичаї того часу підтримували такий сімейний уклад. Відмова від народженнядітей або переривання вагітності були величезним тяжким гріхом. Жінка, яка прожилаза чоловіком весь дітородний період, народжувала 8 — 11 разів. З огляду на різніпричини, зменшувані народжуваність (розлука з чоловіком, передчасна смерть чоловіка)середнє число дітей, народжених всіма заміжніми жінками, було трохи менше. В Україніміцна і багатодітна родина, високий рівень народжуваності і приросту населення булизапорукою добробуту країни.
З приходом в Україні влада Рад менталітет суспільствастала змінюватися. Перехід від патріархального, селянського держави до індустріального,промислово розвиненого суспільства привів до використання жіночої праці нарівніз чоловіками. Зосередження матеріальної і духовної життя в містах супроводжувалосяпротягом усього радянського періоду історії важким житловим кризою — з браком достатньоїкількості житла на всіх етапах розвитку нашої держави. На селі проблема житла вирішуваласяпростіше, ніж в місті в основному за рахунок приватного будівництва своїми силами,і тому багатодітні сім'ї зустрічалися там частіше. Хронічне відставання заходівсоціальної політики від реальних потреб — ці, а також інші чинники — надавали пряменегативний вплив на репродуктивне поведінку жінок і кількість дітей в їх сім'ях.Уклад повсякденному житті, занятість більшості жінок дітородного віку у виробництві,складність ведення домашнього господарства в умовах міста зумовили зміна репродуктивнихустановок мільйонів жінок і їх сімей, що і спричинило за собою перехід до малодітнійродині. Необхідно відзначити, що під час Великої Вітчизняної війни народжуваністьрізко знизилася. Повернення до багатодітній родині, яка в Україні була в довоєннийчас, не сталося. Це було не просто відкладання народжень до більш сприятливого часу,це була заміна моделі народжень. З країни, в якій до цього основою життя суспільствабула багатодітна родина, Росія перетворилася на країну, де двоє дітей у сім'ї сталонегласної нормою. Багатодітна родина в сірому, бідному «усередником» суспільствіпривертала до себе підвищену увагу всіх структур держави і громадськості.
Насправді ж дуже часто громадськість ставиласядо багатодітним із засудженням, багатодітна родина сприймалася як німий докір всіміншим — а ви так не можете. і часто зустрічала явне нерозуміння з боку навіть найближчогооточення. Багатодітні сім'ї викликали роздратування у місцевих чиновників, так якматері зверталися за належними пільгами. Багатодітність не схвалювали вчителя вшколах, так як дітям з таких сімей доводилося приділяти підвищену увагу, адже цезайвий працю, за який ніхто не заплатить. Дуже часто діти з багатодітних сімей вкласі і школі вели себе більш впевнено, незалежно і сміливо, так як отримували усвоїй родині чималий досвід спілкування, як з однолітками так і з дітьми старшоговіку, викликаючи цим роздратування вчителів. Адже їм легше працюється з слухнянимиі безмовними дітьми. Лікарі вважали, що стан здоров'я дітей і догляд за ними в такихсім'ях недостатні.
Ну думку дослідників кожна багатодітна сім'я — це невеликий колектив, і якщо, приміром, одна дитина хворіє, то слідом за ним можутьзахворіти та інші. До того ж мама, котра виростила декількох дітей, набагато досвідченішийзвичайної матусі єдиного малюка і у лікаря виникають труднощі у спілкуванні з такимзнає людиною.
Навколо багатодітних матерів та їх дітей виникалай виникає досі зона соціального несхвалення, і навіть відторгнення. Це Все, що стосуєтьсяпитань багатодітності, справедливо і для цього часу. Ці проблеми навіть стали нестерпними,бо багатодітні сім'ї часто розцінюються як соціальні утриманці". Але це тількипогляд зі сторони. А на практиці ж відбувається наступне: багатодітні родини у насмають найбільш високий ризик опинитися серед бідних, оскільки розміри дитячих допомогстановлять лише 6% від величини прожиткового мінімуму і тому не можуть виконуватитієї ролі, для якої призначені. Житла багатодітним в наш час ніхто не дає, пільгамиособливими багатодітні сім'ї ніхто не обдаровує — тоді чому ж " соціальні утриманці"?Навпаки, якщо проаналізувати ситуацію, що склалася в нашій країні сьогодні з народженнямі смертністю, то можна прийти до висновку що зараз на одного пенсіонера доводиться4-6 працюючих, до 2030 року співвідношення зміниться в бік 1 до 2., що приведе дозбільшення податкового і фінансового навантаження на працездатну частина населення.А хто в 2030 році стане працездатним населенням — діти з нинішніх багатодітних сімей,які і будуть годувати не тільки своїх батьків, а ще й тих, хто зараз береже своєчас, душу, гроші, фігуру і, не народжуючи своїх дітей, засуджує багатодітних. Унаш час встановлення на малодітність переважає в сучасних сім'ях. Подружжя обмежуютькількість дітей в сім'ї до двох або однієї дитини у зв'язку з бажанням більш повногозадоволення своїх матеріальних і культурних потреб. І це найчисленніша група жінок,це ще раз доводить, що в наш час відбувається зміна установки з двухдітностної сім’їна одно дітну. Доведено, що установка на плановане число дітородіння практично незмінюється зі зміною сімейного становища жінки і пов’язаними з цим змінами її соціальногоположення. Вона є досить стійкою характеристикою, залежить, вочевидь, більшою міроювід національних, громадських, соціальних і економічних особливостей, які характеризуютьстан товариства на момент проведення дослідження і в період, що передує йому, тобтовід факторів, що впливають на жінку тривало, задовго до початку статевого життя.До одного з таких факторів належить кількість дітей у сім’ї батьків цієї жінки.
Дослідження демографів, психологів, соціологівпоказали наявність прямого зв'язку між репродуктивними установками батьків та їхдітей. Виявлена чітка спадкоємність в питанні про реальну кількість дітей: однодітністьбатьків, як правило, виявлялася однодітністю їх дітей, двухдітність породжувалаперехідну ситуацію між однодітністю і двухдітністью, а серед дітей з багатодітнихсімей (троє і більше дітей) виявилося найбільше тих, хто прагнув до трьохдітности.
Існують фактори, що впливають на рішення подружжямати мало чи багато дітей.
Аналіз умов життя сімей показав: чим краще матеріальніі житлові умови, тим частіше установка на народження однієї дитини. Також виявленозворотна залежність з доходом сім'ї: бажане за найсприятливіших умовах число дітейнижче в сім'ях з більш високим доходом. Несприятливі умови, низьке матеріальне становище,відсутність необхідної житлоплощі знижують вірогідність народження наступної дитини.Очікуване збільшення низького доходу не впливає на репродуктивну установку. Репродуктивнаустановка сім'ї пов'язана з власною оцінкою подружжям свого матеріального становища.Цікаво, що в найбільш забезпечених сім'ях третину подружжя (частіше чоловік) вважаютьматеріальні умови поганими і розцінюють це як перешкода до появи дитини. А сім'їде дохід не великий і вже є один або два дитини, але матеріальне становище значнонижче, ніж у забезпечених сім'ях, оцінюють своє матеріальне становище як достатня.Отже, можна зробити висновок, який би не був дохід сім'ї, задоволеність їм можебути різної. Значною мірою вона визначається тим, яке місце займають матеріальніблага у системі цінностей індивіда.
На сучасному етапі розвитку материнство (особливобагатодітне) як соціальне явище не вітається громадською думкою. До тих пір покизагальноприйнята норма 1 і максимум 2 дитини багатодітні сім'ї будуть сприйматисясуспільством як «виключення з правил», як явище «надзвичайне»,і ставлення до них буде складатися відповідне.
1.3 Соціально-педагогічні особливостівиховання дітей у багатодітній сім’ї
Позиція «за».
Люди, які мають одну дитину, часто скаржаться,що втомлюються від спілкування з ним, від турбот і т.д. Їм здається, що батьки,наприклад, п'ятьох дітей повинні втомлюватися в п'ять разів більше. Але це зовсімне так.
По-перше, старші можуть допомагати батькам роківз 5-6 дитина цілком здатний зайняти молодшого братика або сестричку 2-4 років. Багатодорослих втомлюються не стільки від дорослих турбот, скільки від необхідності гратиз дітьми, батькам це нерідко психологічно важко, але в родині, де один малюк, нікудине дінешся — дитині потрібно з кимграти. А в багатодітній родині діти «замкнені»один на одного: старші грають з молодшими, допомагають їм одягатися, робити уроки,гуляють з ними, звільняючи мати від маси турбот.
По-друге, діти люблять наслідувати. Причому психологічноїм набагато легше наслідувати не дорослим, до яких дуже важко дотягнутися, а дітямстаршого віку. Тому в багатодітних родинах молодші швидше набувають побутові вміння,навички спілкування, дуже багато засвоюють звичкою, між справою.
Багатодітна родина — це міні-соціум зі своїми внутрішнімизаконами: дитина в ній виявляється і в ролі старшого, і в ролі молодшого, він повиненналагоджувати контакти з кожним членом сім'ї, спілкуватися з дітьми як свого, такі протилежної статі, вчитися поступатися і наполягати на своєму, захищати свою думку,проявляти гнучкість. При правильному вихованні діти з багатодітних сімей володіютьбільш мобільного психікою, стійкіші до стресів і адаптуються в будь-якому колективі.А відповідальність і самостійність — наслідок побутових проблем, з якими стикаєтьсябудь-яка родина, де більше двох дітей.
По-третє, виховання у дітей почуття відповідальностів багатодітних родинах відбувається абсолютно природно, в силу обставин. Інші жсім'ї стикаються в даному питанні дуже серйозними труднощами.
По-четверте, на дітей з багатодітної родини падаєнабагато велике навантаження. Але вона — і це дуже важливо — виправдана в їхніхочах. У родині, де одна дитина, мамі все набагато легше зробити самій, звідси нерідкоінфантилізм і невміння дитини себе обслуговувати. А в багатодітній родині серйознадопомога матері дітей необхідна, і діти включаються у домашні справи, причому дляних це все психологічно виправдано і, крім того, спільні справи об'єднують сім'ю.До того ж навички, які дитина отримує, допомагаючи матері по господарству, знадоблятьсяйому в подальшому житті.
По-п'яте, саме у великій родині є всі необхідніумови для спадкоємності поколінь. У дітей поступово виробляються навички спілкуванняз братами і сестрами, потім у старших з'являються свої діти, і маленькі дядьки ітітки вчаться спілкуватися з племінниками, різниця у віці з якими може бути не таквже й велика. Так діти поступово піднімаючись зі сходинки на сходинку, самі доростаютьдо ролі батьків. Взагалі, діти з багатодітних сімей краще підготовлені до шлюбу.Вони розуміють різницю чоловічої та жіночої психології, вміють йти на компроміс,дуже відповідальні, хлопчики не цураються «жіночої» роботи по дому, вміютьзалицятися за немовлятами.
У подібних умовах помилки попереднього поколіннябатьків враховуються і тому згладжуються. Такого не відбувається в родині з однієюдитиною, де батьки не мають можливість враховувати свої помилки.
По-шосте, в багатодітній родині існує ефект маленькогоколективу. Якщо в родині один — два дитини, то швидко відбувається емоційне насиченнядітей один одним, батькам доводиться щось вигадувати, гасити сварки і конфлікти- і це при втоми і наявності інших справ. У багатодітній родині виникає системарізновікового дитячого колективу: у ній існує вікова ієрархія, старші керують молодшими.Потрібно тільки стежити, щоб старші не гнобили молодших.
Позиція «проти».
По-перше, у родині, де всього 1-2 дитини, батькимають можливість уважно ставитися до будь-якого дитячому прояву і реагувати на ньоговідповідно. У багатодітній родині — майже постійна неможливість викроїти окремийчас для спілкування з кожною дитиною вічнавіч, а дітям для нормального розвиткуабсолютно необхідно пильну увагу батьків.
По-друге, кількість відповідальності і домашніхобов'язків, покладених на дитину в багатодітній сім'ї, може стати приводом для того,щоб діти згодом дорікали батьків у тому, що їх «позбавили дитинства».
По-третє, стан здоров'я дітей і догляд за нимив таких сім'ях недостатні. Кожна багатодітна сім'я — це невеликий колектив, і якщо,приміром, одна дитина хворіє, то слідом за ним можуть захворіти та інші.
По-четверте, навіть у багатьох сім'ях, де один- два дитини, у дітей складаються конкурентні відносини, вони ревнують батьків одиндо одного.
Вп’яте, у дітей з багатодітної сім'ї часто буваєзанижена самооцінка, тому що вони сприймають себе як частина великого колективуі мало замислюються про цінності свого «я». У підлітковому віці це можеобернутися гіперкомпенсацією: дитина почне самостверджуватися усіма можливими інеможливими способами, доводячи свою унікальність і неповторність.
У шостих, навіть при наявності дуже великої квартириу великих сім'ях і дітям, і дорослим не вистачає самоти, можливості тихо посидіти,залишитися наодинці зі своїми справами і думками.
Ставлення громадської думки до багатодітній родині
Соціальний статус жінки-матері залежить від того,наскільки відповідає обрана її родиною модель репродуктивного поведінки загальноприйнятимнормам. А якою вона є сьогодні? Один — два дитини. Природно, що до тих пір, покизагальноприйнята така норма, багатодітні сім'ї будуть сприйматися суспільством яквиняток з правил, як явище незвичайне, і ставлення до них буде складатися відповідне.
Навколо багатодітних матерів та їх дітей виникалай виникає досі зона соціального несхвалення, і навіть відторгнення. Багатодітнісім'ї часто розцінюються як соціальні утриманці", хоча на практиці пільги уних дуже скромні, саме багатодітні родини мають найбільш високий ризик опинитисясеред бідних, оскільки розміри дитячих допомог ніяк не співвідносяться з рівнемжиття.
Нерідко про багатодітній сім'ї і дітей говоритьсяв негативному плані: це суцільні проблеми, труднощі і неприємності. Навряд чи такаоднозначна точка зору справедлива: не варто ідеалізувати багатодітні сім'ї, як неслід бачити в них тільки негатив. Багатодітна родина — це саме по собі не добрей не погано, це просто особливий світ, зі своїми плюсами і мінусами, своїми радощамиі проблемами, як і світ будь-якої сім'ї.
За спостереженнями психологів, соціологів, стереотипбагатодітній сім'ї почав змінюватися лише кілька років тому. Це вже не тільки сім'їбезвідповідальних, соціально неблагополучних людей, що потребують підтримки віддержави. Багатодітність стає модним у матеріально благополучній середовищі. А цеозначає, що у багатодітних сімей є майбутнє.
Медичний аспект.
В Україні, відповідно до законодавчих актів, добагатодітним відносять сім'ї, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей. За переписомнаселення 1989 р., частка таких сімей становила 5,74%. З тих пір кількість багатодітнихсімей в Україні скоротилася з 2,7 млн. до 1,074 млн. При цьому сім'ї, в яких виховується10 і більше дітей, складають 5,2% від загальної кількості «осередків товариства»,а сім'ї, в яких 9 і більше дітей, — 0,1%.
Наведені цифри говорять про те, що бути багатодітнимибатьками непросто. Крім соціально-економічних і психологічних проблем, такі сім'їі стикаються з певними проблемами медичного характеру. Мати про них уявлення повиннібудь-які батьки, які виховують більше 2 дітей, — тільки в цьому випадку вони зможутьзаздалегідь подумати про те, як убезпечити себе і свою сім'ю.
Проблеми, пов'язані зі здоров'ям дітей.
Багатодітна родина — це великий колектив, томуактуальною проблемою є проблема інфекційних захворювань, особливо високонтагіозних,тобто таких, якими легко заразитися. Адже крім того, що всі члени сім'ї спілкуютьсяу будинку, як правило, кожна дитина відвідує ще і дитячий колектив — будь то групадитячого саду, шкільний клас або група розвитку. І в першу чергу до таких захворювань,безумовно, належать гострі респіраторні захворювання (ГРЗ).
Багатодітні сім’ї мають широке нормативно правовезабезпечення їхніх прав.
Закон про багатодітні родини.
Згідно Закону України від 26.04.01 № 2402ІІІ«Про охорону дитинства» багатодітна сім'я — це сім'я, яка складаєтьсяз батьків (або одного з них) і трьох та більше дітей.
1. Відповідно до змін, внесеними в ст.12 ЗаконуУкраїни «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в 2008 році вводитьсявиплата допомоги при народженні дитини в розмірі 50 000 гривень — на третю і наступнудитину. Виплата здійснюється одноразово при народженні третьої і наступної дитиниу сумі 5 000 гривень, решта грошей виплачується протягом наступних 36 місяців рівнимичастинами у порядку, який повинен бути встановлений нормативним актом Кабінету Міністрів.
2. Указом Президента України від 25 грудня 2007року № 1254 «Про одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне званняУкраїни» Мати-героїня «c 1 січня 2008 запроваджено одноразову винагородуу десятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
3. Законом України про затвердження Державногобюджету України на 2008 рік встановлено, що „для кожної дитини в малозабезпеченійбагатодітній сім'ї, в якій виховується троє або більше дітей віком до 16 років(до 18 років, якщо дитина навчається), рівень забезпечення прожиткового мінімуму(гарантований мінімум) становить 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленогодля дитини відповідного віку“.
Цим же Законом прожитковий мінімум встановленов розмірах:
для дітей у віці до 6 років: з 1 січня — 526 гривень,з 1 квітня — 538 гривень, з 1 липня — 540 гривень, з 1 жовтня — 557 гривень;
для дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня- 663 гривні, з 1 квітня — 678 гривень, з 1 липня — 680 гривень, з 1 жовтня — 701гривня;
для працездатних осіб: з 1 січня — 633 гривні,з 1 квітня — 647 гривень, з 1 липня — 649 гривень, з 1 жовтня — 669 гривень;
для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня- 470 гривень, з 1 квітня — 481 гривня, з 1 липня — 482 гривні, з 1 жовтня — 498гривень.
4. Враховуючи ці зміни, один з подружжя багатодітноїродини має право на податкову соціальну пільгу, якщо його місячний дохід не перевищуєрозміру, отриманого множенням 890 гривень на кількість дітей.
5. Крім цього, намічені деякі перспективи:
5.1 Рішенням Ради національної безпеки і оборониУкраїни „Про основні напрями фінансового забезпечення заходів щодо підвищенняжиттєвого рівня населення у 2008 році“, введеним у дію ще Указом ПрезидентаУкраїни від 12 вересня 2007 року № 849, було доручено Кабінету Міністрів України:
передбачити в проекті Закону України „ПроДержавний бюджет України на 2008 рік“ видатки на:
введення окремого виду грошової допомоги для дітейз багатодітних сімей у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітейвідповідного віку з урахуванням рівня доходів багатодітних сімей; (мабуть передумали- так як на сьогоднішній день такого виду допомоги НІ).
введення з 1 січня 2008 року додаткових соціальнихгарантій багатодітним сім'ям, зокрема:
позачергове надання соціального житла родинам таодиноким батькам, які мають п'ять і більше дітей, а також у разі одночасного народженнятрьох і більше дітей;
забезпечення пільгових умов прийому та звільненнявід плати за навчання в навчальних закладах усіх рівнів дітей із багатодітних сімей,що мають п'ять і більше дітей;
збільшення надбавки до пенсії за особливі заслугиз 20-25 відсотків до 35-40 відсотків нарахованої основної пенсії матерям, які народилип'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, а також жінкам, якімають почесне звання України „Мати-героїня“.
5.2 Відповідно до Програми діяльності КабінетуМіністрів України „Український прорив: для людей, а не політиків“, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 року № 14 (розділ 1.8 Соціальнийзахист):
»Уряд бере на себе зобов'язання забезпечити:
збільшення розміру допомоги на дітей багатодітнимсім'ям до 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідноговіку;
щорічне збільшення видатків державного бюджетуна фінансування житлового будівництва для молодих сімей (першочергово багатодітних),а також обсягу кредитів, які надаються молодим сім'ям для будівництва або придбанняжитла;
розробку механізму залучення позабюджетних коштівдля забезпечення в першу чергу багатодітних сімей житлом;
ініціювання внесення змін до Закону України«Про відпустки» щодо запровадження додаткової оплачуваної відпустки чоловіковіу зв'язку з народженням дружиною дитини з метою забезпечення одночасної та рівноїучасті матері та батька у догляді та вихованні дитини в його перший місяць життя".
5.3 Планом заходів щодо підтримки сім'ї на періоддо 2010 року, який є додатком до Державної програми підтримки сім'ї на період до2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007року № 244, передбачено:
«Пункт 15. Раді міністрів Автономної РеспублікиКрим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, Мінагрополітики,Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерству у справахсім'ї, молоді та спорту протягом 2007 — 2010 р. р. розробити і забезпечити виконаннярегіональних програм сприяння багатодітним сім'ям в організації підприємницькоїдіяльності, зокрема організації „зеленого“ туризму, фермерських господарств,сфери побутових послуг, харчування тощо. Пункт 16. Міністерству у справах сім'ї,молоді та спорту, Міністерству праці та соціальної політики, Раді міністрів АвтономноїРеспубліки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціямдо кінця 2007 року внести пропозиції щодо запровадження єдиного посвідчення длябагатодітної сім'ї та визначення механізму його застосування.
Пункт 23. Міністерству у справах сім'ї, молодіта спорту, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольськійміським держадміністраціям протягом 2007 — 2010 р. р. запровадити єдиний облік багатодітнихсімей та сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, шляхом ведення відповідногобанку даних».
Перелік пільг для багатодітних сімей в Україні.
Загальні положення
1. Дитина — особа у віці до 18 років (повноліття),якщо за законом, застосовуваним до неї, він не набуває прав повнолітньої раніше;багатодітна сім'я — сім'я, яка складається з батьків (або одного з батьків) і трьохта більше дітей (ст.1 Закону України «Про охорону дитинства»).
2. Почесне звання «Матигероїня» присвоюєтьсяУказом Президента України жінкам, які народили та виховали до восьмирічного вікуп'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавствомпорядку (Указ Президента України від 21.08.2004 № 963 — внесено зміни до Указу ПрезидентаУкраїни від 29.06.2001 № 476 «Про почесні звання України»).
Житло, земельні ділянки.
3. Матерям, яким присвоєно звання «Матигероїня»,багатодітним сім'ям, які потребують поліпшення житлових умов, надаються жилі приміщенняв першу чергу (ст.45 Житлового кодексу України).
Багатодітні сім'ї не втрачають права першочерговогоодержання жилих приміщень і у випадку, коли після постановки на квартирний облікдіти досягнуть повноліття (Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житловихумов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.84 № 470 п.44).
4. Квартири (будинки), в яких живуть багатодітнісім'ї (сім'ї, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей), незалежно від розмірузагальної площі передаються у власність громадян безкоштовно (ст.6 Закону України«Про приватизацію державного житлового фонду»).
5. До повноважень виконавчих органів сільських,селищних, міських рад належить:
Вирішення відповідно до законодавства питань пронадання допомоги багатодітним сім'ям у будівництві індивідуальних житлових будинків,проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів;
Відведення зазначеним особам у першочерговому порядкуземельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва.
(Ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядуванняв Україні»).
6. Не стягується плата (прим. — земельний податок)за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України,.громадян, які виховують трьох і більше дітей (частина 2 ст.12 Закону України«Про плату за землю»).
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам(ст.121 Земельного кодексу України).
1. Громадяни України мають право на безоплатнупередачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в такихрозмірах:
а) для ведення фермерського господарства — в розміріземельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств,розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерськегосподарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декількасільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається яксередній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємствна території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середнійпо району;
б) для ведення особистого сільського господарства- не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва та обслуговування житловогобудинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
г) для індивідуального дачного будівництва — небільше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів — небільше 0,01 гектара.
2. Розмір земельних ділянок, які передаються безоплатногромадянину для ведення особистого сільського господарства, може бути збільшенийу разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
7. Молоді сім'ї та молоді громадяни можуть одержуватиза рахунок бюджетних коштів пільгові довгострокові державні кредити на будівництвоі придбання житлових будинків і квартир, на оплату вступних пайових внесків привступі до молодіжні житлові комплекси, житлово-будівельні кооперативи, а також наобзаведення домашнім господарством. Молоді сім'ї, які мають одну дитину, звільняютьсявід сплати відсотків за користування кредитом; молодим сім'ям, які мають двох дітей,за рахунок бюджетних коштів, крім того, погашається 25 відсотків суми зобов'язаньпо кредиту, а молодим сім'ям, які мають трьох і більше дітей, — 50 відсотків сумизобов'язань по кредиту (ст.10 Закону України «Про сприяння соціальному становленнюта розвитку молоді в Україні»).
Молоді громадяни — громадяни України віком від14 до 35 років; молода сім'я — подружжя, вік яких (як чоловіки, так і жінки) неперевищує 35 років, або неповна сім'я, в якій мати (батько) має вік до 35 років(ст.1 цього ж Закону).
Освіта, спорт, харчування і проїзд для дітей.
8. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують:
Організацію безкоштовного харчування учнів 1-4класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також. дітей з. багатодітних сімейу професійно-технічних навчальних закладах;
Організацію пільгового проїзду міським пасажирськимтранспортом (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування (крімтаксі) в сільській місцевості учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також.дітей з. багатодітних сімей, які навчаються в професійно-технічних навчальних закладах(ст.5 Закону України «Про охорону дитинства»).
9. Держава гарантує надання в порядку, передбаченомуКабінетом Міністрів України, безкоштовних та пільгових фізкультурно-оздоровчих послугдітям, в тому числі:. дітям з багатодітних сімей (ст.4 Закону України «Профізичну культуру і спорт»).
10. Діти з багатодітних сімей. здобувають позашкільнуосвіту безоплатно (ст.26 Закону України «Про позашкільну освіту»).
Система позашкільної освіти — освітня підсистема,яка включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади, інші навчальнізаклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час (загальноосвітнінавчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в томучислі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічніта вищі навчальні заклади III рівнів акредитації); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні,спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальнихзакладів, навчальновиробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальнихзакладів III рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежновід підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі,спортивні та інші навчальні заклади, установи (ст.1 цього ж Закону).
11. Сім'ям, які мають трьох і більше дітей, платаза харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах знижуєтьсяна 50 відсотків (п.3 постанови КМУ від 26.08.2002 № 1243 «Про невідкладні питаннядіяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів»).
Державна соціальна допомога.
12. Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітнійсім'ї, в якій виховується троє або більше дітей віком до 16 років (до 18 років,якщо дитина навчається), рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшуєтьсяна 20 відсотків (прим. — з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімумувизначається розмір державної соціальної допомоги) (ст.5 Закону України «Продержавну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»).
13. Для жінок, яким присвоєно звання «Матигероїня»і які не мають права на пенсію (за умови досягнення віку 58 років), передбаченадержавна соціальна допомога у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність (ст.6 Закону України «Про державної соціальноїдопомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам „).
(Порядок призначення і виплати державної соціальноїдопомоги особам, які не мають права на пенсію, інвалідам та державної соціальноїдопомоги на догляд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005№ 261).
14. Один з подружжя багатодітної родини має правона податкову соціальну пільгу, якщо його місячний дохід не перевищує твори кількостідітей і визначеного законодавством мінімального розміру (місячний прожитковий мінімум,що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на1,4 й округлений до найближчих 10 гривень) (ст.6 Закону України “Про податокз доходів фізичних осіб»).
Виконання військового обов'язку в запасі
15. Військовозобов'язані, які мають дітей вікомдо трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років, звільняються від проходженнязборів (частина 9 пункту 1 ст.30 Закону України «Про військовий обов'язок івійськову службу»).
Пенсійне забезпечення.
16. Жінки, які народили п'ятеро або більше дітейта виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсіїза віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку (прим. — тобтопри досягненні 50річного віку), при наявності не менше 15 років страхового стажу.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщовиховання п'ятьох або більше дітей здійснювалося батьком, йому призначається достроковапенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку (прим.- тобто при досягненні 55річного віку), при наявності не менше 20 років страховогостажу (п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державнепенсійне страхування»).
17. Громадянам України, відзначеним почесним званнямУкраїни «Матигероїня», а також є матерями, які народили п'ятеро і більшедітей та виховали їх до шестирічного віку (при цьому враховуються діти, усиновленів установленому законом порядку) встановлюються пенсії за особливі заслуги передУкраїною. Встановлюється надбавка до нарахованої пенсії у розмірі від 20 до 25 відсотківпрожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність/> (14)
Висновки:
На закінчення можна сказати, що в даний час йдеруйнування цінностей
сім'ї, шлюбу, материнства. Соціальна диференціаціясуспільства продовжує
посилюватися, все більша кількість родин доходитьдо злиднів. Тому суспільство, держава повинні змінити своє ставлення до сім'ї яксоціального
інституту, щоб її зберегти.
Необхідна особлива турбота і допомога материнству,правовий захист сім'ї, створення соціальних умов для її нормального функціонування,забезпечення гармонійного розвитку кожної дитини з урахуванням її фізіологічнихособливостей.
Соціальний працівник повинен допомогти пережититруднощі, максимально розширити всі ресурси соціальної допомоги, залучити коштиблагодійних організацій, церква, різні суспільства; навчити сім'ю самодопомоги тавзаємодопомоги, сімейному бізнесу.
Розділ II. Соціально-педагогічна діяльністьу роботі з багатодітними сім’ями2.1 Проблеми багатодітних сімей
1. Матеріально-побутові (фінансові) проблеми. Багатодітнісімей є найменш забезпеченими, з низьким середньомісячним доходом на одного членасім'ї, що веде до збільшення витрат на харчування, одяг і т.д. У структурі доходівдопомоги на дітей невеликі, хоча і дають надбавку до сімейного бюджету. Частка витратна продовольчі товари вище, а структура харчування менш різноманітна. Такі сім'їотримують менше фруктів, ягід, м'яса, яєць, риби і т.д., і недостатнє отриманняосновних продуктів харчування викликає велику тривогу.
У зв'язку з постійним зростанням цін відзначаютьсявкрай обмежені можливості задовольняти потреби, дефіцит в найнеобхідніших предметах:взуття, одязі, шкільно-письмових приладді. Рідкісна натуральна й матеріальна допомогапроблеми не вирішує.
Бюджет таких сімей не має коштів на освіту, культурнийта спортивний розвиток дітей, музично-художню освіту і навіть на літній відпочинок.У кожній п'ятій родині діти не відвідують дитячі садки через брак грошей на оплату.
2. Проблема працевлаштування батьків. Коли мати не працює,а батько не отримує тривалий час зарплату, нерегулярні і недостатні допомоги надітей, виникає проблема пошуку нової роботи. Часто це посилюється незнанням законівта інформації про ті пільги, які покладені таким сім'ям.
Утриманські навантаження на сім'ю змінила структуруїї доходів. Велике місце займали доходи від підприємницької діяльності, продажу
сільськогосподарських продуктів, а також соціальнітрансферти, що говорить про зниження економічної активності багатодітних сімей.
Виживання багатодітній сім'ї в сучасних умовахможливо шляхом підвищення власних доходів. Майже в 50% таких сімей робота підлітківприносить дохід у сім'ю, але це загрожує порушенням трудового, цивільного законодавства,небезпечного впливу «кримінального світу» і відмовою від низки потреб,що є в сучасних умовах недозволенною розкішшю.
3. Житлова проблема, завжди гостро стоїть в нашій країні,особливо для багатодітних сімей, в даний час придбала першорядну важливість.
Житлові умови не відповідають нормативам і не можутьпокращитися за рахунок муніципального житла. Крім того, скорочуються масштаби житловогобудівництва, придбання житла за рахунок власних коштів для більшості сімей недостатньо.
Збільшується плата за житлово-комунальні послуги.Якщо ця проблема не буде планомірно вирішуватися, то вона може стати одним з факторівпідвищення соціальної напруженості в суспільстві.
4. Психолого-педагогічні проблеми. У традиційній багатодітнійсім'ї діти знаходяться в рівному становищі: немає дефіциту спілкування, старші піклуютьсяпро молодших, формуються, як правило, позитивні моральні якості, такі як чуйність,людяність, повага до старших.
Але у зв'язку з великою завантаженістю батьків(батько багато працює, практично не буває вдома, мати не працює, але завантаженадомашніми справами) на виховання дітей залишається мало часу, і все ж у таких сім'яхможна визначити внутрішню ієрархію відносин.
5. Проблеми розподілу обов'язків будуються за статевозрілоюознакою, індивідуальні, тому різні за обсягом та складністю. Глава сім'ї — батько;домашні справи — на матері, охоронниці домашнього вогнища, організатора домашніхсправ. Дефіцит часу, недостатність знань з виховання дітей створюють певну проблемув таких сім'ях. Дефіцит виховання призводить до того, що діти виростають, маючизанижену самооцінку: тривожність, невпевненість у собі, неадекватне уявлення провласну особистість; старші діти прагнуть до лідерства.
Мала можливість задовольнити свої потреби (в одязі,розвагах, товари і т.д., які є у однолітків) розвиває почуття заздрості, вимоганеможливого. Більшість дітей у багатодітних сім'ях веде до зниження соціальноговіку старших дітей. Вони рано дорослішають і менш тісно пов'язані зі своїми батьками.Як правило, в таких сім'ях відсутня повага до особистості кожної дитини, немає особистогокуточка, своєї маленької території з дотриманням меж, особистих улюблених іграшок,тобто автономності кожного, і часто призводить до затяжних тривалим конфліктів міждітьми.
Конфлікти нерідко виникають також через поганууспішність дітей у школі, звідси — часті пропуски занять; підлітки зазвичай рановключаються до домашні справи і часто кидають школу. Школу не відвідують не тількипідлітки 15-18 років, але є і випадки невідвідування школи дітьми 7-14 років; ранопочинають працювати, мають велику ймовірність придбати шкідливі звички (куріння,алкоголь) та інші «девіантом» поведінки. У таких сім'ях складний психологічнийклімат: занижений рівень взаєморозуміння з батьками і в той же час підвищена потребав батьківської підтримки.
Багатодітні, особливо неповні сім'ї, відрізняютьсябільшою бездоглядністю дітей. Діти багато часу проводять на вулиці. Виникає проблемакомунікації як дорослих членів сім'ї, так і дітей, особливо підлітків. Це ускладнюєпроцес соціалізації і заважає в подальшому житті.
Багатодітні сім'ї відзначають дискомфорт з колегамипо роботі, часто позбавлені доброзичливого ставлення в професійному середовищі;з родичами, частіше чоловіка, які не схвалюють факту багатодітності, особливо всучасних умовах; негативне ставлення однолітків відчувають діти з багатодітних сімей.
Труднощі у спілкуванні з іншими дітьми, розбіжністьінтересів і т.д.
Багатодітні сім'ї вважають за краще створюватисвоє коло спілкування. Мало часу приділяють на організацію спільного проводженнядозвілля.
6. Медичні проблеми. Складний психологічний клімат, якправило, впливає на здоров'я дітей. Проблемних дітей у таких сім'ях 10 — 15%. Розвитокдітей в багатодітних сім'ях потребує першочергової уваги суспільства.
Соціальна незахищеність таких сімей, постійне зниженнярівня життя створюють песимістично налаштоване соціальне самопочуття. Відзначаєтьсянизький рівень санітарної культури багатодітній сім'ї: 53,8% сімей ставляться догрупи ризику. Страждає здоров'я всіх членів сім'ї, має місце поширення хронічноїпатології. Батьки хворіють в 2 рази частіше, ніж у інших сім’ях. У матері страждаєрепродуктивне здоров'я, характерні слабке знання контрацепції, слабка соціальнаорієнтація в сексуальному житті, недотримання інтергенетічних інтервалів між вагітностями.Відзначається незадовільний статеве виховання дітей, порівняно раннє статеве життяпідлітків.
Можна простежити пряму залежність здоров'я дітейвід здоров'я батьків. Відзначається низький показник систематичного спостереженняза дітьми, пізня обертаність у разі захворювання, самолікування, незадовільна диспансеризаціяі «охоплення» іншими фахівцями, недостатнє санаторно курортне лікування.
Є дані про захворюваність дітей в залежності відпорядкового номера
народження дитини — ймовірність впливу пренатальнихчинників, починаючи з 4го дитини, показник загальної захворюваності стає вище. Дітиперших 3х порядків народження більш тривалий термін знаходяться на грудному вигодовуванні,але страждають режим, якість харчування. У структурі захворюваності дітей на 1мумісці стоять захворювання органів дихання, на 2му місці — порушення харчування,обміну речовин, на 3му місці захворювання нервової системи, органів зору. Відзначаєтьсявисокий рівень захворювання центральної нервової системи у дітей високих порядківнародження: затримка нервово-психічного розвитку, різної ступеня олігофренія, неврози.Підлітки мають здоров'я нижче середніх показників (4; с436; 8; с.146)
2.2 Аналіз обласної програми «Багатодітнийфонд»
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ РОЗПОРЯДЖЕННЯвід 29 березня 2000 року № 175 Про затвердження обласної програми «Багатодітнісім'ї»
ОБЛАСНА ПРОГРАМА "Багатодітні сім'ї"
Актуальність проблеми.
Внаслідок переходу до ринкової економіки останнімироками спостерігається нестабільність рівня життя більшості сімей. Нині стан утриманняі виховання дітей більшою мірою залежить від батьків, ніж від держави. Зростає рольсім'ї у життєзабезпеченні та вихованні дітей. Така переорієнтація позначається нафункціонуванні сім'ї, впливає на демографічну ситуацію в області.
Економічне становище сім'ї залежить не лише відрозміру доходів, а й від її соціально-демографічного складу — кількості дітей, працюючихта утриманців, віку членів сім'ї, їх освітнього та професійного рівня тощо. Найбільшуразливими серед всіх сімей є багатодітні сім'ї. Станом на 01.01.2000 р. таких сімейв області налічується 10360. З 6377 з них виховується 3 дитини, у 3461 сім'ї — 4- 5 дітей, у 477 — 6 — 8 дітей. Сімей, у яких виховується 9 і більше дітей, в Луганськійобласті нараховується лише 45.
Найбільша кількість багатодітних сімей проживаєв містах Луганську, Свердловську, Краснодоні, Первомайську, Алчевську, Сватівському,Старобільському, Станично-Луганському, Лутугинському, Біловодському районах.
Слід зазначити, що багатодітні складають лише 1,3% від загальної кількості сімей, що мешкають на території області (це самий низькийпоказник в Україні). При цьому значна кількість дітей, які жебракують, бродяжатьі потрапляють до спеціальних дитячих закладів, є саме з багатодітних сімей, більшістьяких недостатньо реалізують свої виховні функції щодо дітей.
Зростання кількості звернень від багатодітних сімей(особливо з таких регіонів, як м. Луганськ, м. Краснодон, м. Первомайськ, Лутугинський,Краснодонський, Станично-Луганський райони), аналіз їх змісту свідчать, що найбільшуразливими є багатодітні сім'ї, працездатні члени яких не мають регулярного доходу,сім'ї, в яких нема годувальника.
Тому розбудова демократичної, правової державипотребує від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевогосамоврядування, громадських і релігійних організацій вжиття заходів для розвиткув громадян духовності та моральних цінностей і впевненості кожної людини, сім'ї,особливо багатодітної й найменш захищеної, у своєму майбутньому.
Це і визначає актуальність прийняття обласної програми«Багатодітні сім'ї».
В основу заходів, передбачених обласною програмою«Багатодітні сім'ї», покладено положення Конституції України, КонвенціїООН про права дитини, Декларації про загальні засади державної політики стосовносім'ї та жінок, Концепції державної сімейної політики, а також Указу ПрезидентаУкраїни від 27 квітня 1999 року N 456 «Про заходи щодо розвитку духовності,захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» й інші нормативно-правовіакти.
Мета та основні завдання програми
Основною метою програми «Багатодітні сім'ї»є забезпечення сприятливих умов для найповнішої реалізації багатодітною сім'єю своїхфункцій, підвищення її життєвого рівня, а також стверджування ролі сім'ї як основисуспільства.
Основними завданнями програми є:
упорядкування роботи із соціального захисту багатодітнихсімей області;
створення в кожному регіоні області системи соціально-консультативноїдопомоги багатодітним сім'ям;
створення максимально сприятливих умов для оздоровленнячленів багатодітних сімей, в першу чергу, дітей;
вирішення проблеми тимчасової трудової зайнятостіпідлітків під час літніх канікул та працевлаштування молодих людей з багатодітнихсімей;
поліпшення житлових умов багатодітних молодих сімей;
забезпечення умов для проведення дозвілля і культурноговідпочинку багатодітних сімей;
підтримка обдарованих і талановитих дітей з багатодітнихсімей;
підвищення авторитету багатодітної сім'ї, формуванняу підростаючого покоління бажання створювати міцні багатодітні сім'ї.
Очікувані результати реалізації програми
Здійснення намічених програмою заходів дасть змогу:
окреслити коло проблем багатодітних сімей області;
скоординувати зусилля обласних і місцевих органіввиконавчої влади громадських та релігійних організацій, благодійних фондів щодовирішення проблем багатодітних сімей;
підвищити авторитет інституту сім'ї, стабілізуватидемографічну ситуацію в області.
Основні заходи щодо забезпечення виконання обласноїпрограми «Багатодітні сім'ї»
1. Розробити і затвердити міські та районні програми«Багатодітні сім'ї».
2. Поширити практику створення при центрах соціальнихслужб для молоді центрів сім'ї «Родинний дім», батьківських шкіл, сімейнихклубів, кризових сімейних центрів тощо з метою організації інформаційної, консультаційної,правової, медичної, соціально-реабілітаційної, виховної та інших напрямків роботиз сім'ями.
3. Розробити та запровадити в практику роботи соціальнийпаспорт багатодітної сім'ї (з метою впорядкування роботи щодо надання допомоги багатодітнимсім'ям, їх соціальної реабілітації).
4. Проводити обстеження матеріально-побутових умовбагатодітних сімей і, з урахуванням стану здоров'я дітей цих сімей, створити в кожномурегіоні банк даних про становище сімей для надання їм соціальної та медичної допомоги.
5. Забезпечити першочергове оздоровлення дітейз малозабезпечених багатодітних сімей та першочергове направлення цих дітей на санаторно-курортнелікування за наявністю показань.
6. Забезпечити обов'язкове проведення профілактичнихвікових диспансерних оглядів дітей з багатодітних сімей.
7. Проводити диспансеризацію хронічно хворих дітейз багатодітних сімей.
8. Збільшити кількість пільгових груп в дошкільнихдитячих закладах для дітей з багатодітних малозабезпечених сімей.
9. Забезпечити шкільною формою вихованців шкіл-інтернатівобласного підпорядкування, дітей з малозабезпечених, багатодітних сімей.
10. Поширити досвід роботи Сватівського районноговідділу освіти щодо пошуку нових форм роботи з дітьми із багатодітних та соціальнонезахищених сімей.
11. Підготувати пропозиції щодо виділення додатковихкоштів з обласного бюджету на організацію сімейного відпочинку багатодітних сімей,що мають 9 і більше дітей, та надання одноразової допомоги зазначеним сім'ям і податиїх на розгляд до обласної ради.
12. Забезпечити надання пільгових довгостроковихкредитів на будівництво (реконструкцію) житла молодим сім'ям, надаючи перевагу багатодітним.
13. Сприяти розвитку підприємницької ініціативибагатодітних сімей для поліпшення їх становища.
14. Забезпечувати своєчасну виплату державної допомогисім'ям і вживати невідкладних заходів до погашення заборгованості з цієї виплати.
15. Продовжити та поширювати практику організаціїоплачуваних громадських робіт для учнівської та студентської молоді з малозабезпеченихбагатодітних сімей.
16. Створити умови для розширення діяльності учнівськихта студентських трудових загонів, сприяти працевлаштуванню молодих людей з багатодітнихсімей.
17. Забезпечити підтримку діяльності громадських,релігійних організацій, благодійних фондів, окремих громадян, діяльність яких спрямованана поліпшення становища багатодітних сімей.
18. Розробити схему аналізу становища багатодітнихсімей в області та її регіонах, забезпечити підготовку періодичних доповідей дляінформування органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населенняпро проблеми багатодітних сімей, подавати пропозиції щодо їх розв'язання.
19. Провадити аналіз становища функціонально неспроможнихбагатодітних сімей (в яких батьки хворі на алкоголізм, наркоманію, недієздатні,з асоціальною поведінкою) з метою захисту дітей, які перебувають в особливо складнихумовах.
20. Розглядати питання про розширення пільг і додатковихпільгових виплат багатодітним сім'ям шляхом поєднання різних форм соціальної підтримкибагатодітних сімей залежно від їх складу та рівня соціально-економічного і демографічногорозвитку регіону.
21. Вивчити стан роботи щодо соціального захистубагатодітних сімей в містах Луганську, Свердловську, Краснодоні, Первомайську, Лисичанську,Старобільському, Станично-Луганському, Сватівському районах, де кількість сімейзазначеної категорії найбільша, сприяти поширенню позитивного досвіду роботи з цьогонапрямку.
22. Розробити, підготувати і видати інформаційно-методичнузбірку з питань роботи щодо соціального захисту багатодітних сімей.
23. З метою створення умов для естетичного і патріотичноговиховання, фізкультурно-спортивної роботи та змістовного відпочинку і дозвілля дітейз багатодітних сімей, виявлення і підтримки обдарованих і талановитих дітей запровадитиобласні творчі конкурси, спортивні змагання, фестивалі, свята тощо для зазначеноїкатегорії дітей і сімей.
24. Організовувати дні безкоштовного обслуговуванняв музеях області для багатодітних сімей.
25. Продовжити практику проведення на базі культурно-просвітніхучбових закладів, центрів соціальних служб для молоді диспутів, бесід, лекцій-зустрічей,вечорів запитань і відповідей, «круглих столів» щодо виховання дітей убагатодітних сім'ях.
26. Продовжувати безкоштовне обслуговування дітейіз багатодітних сімей у театрально-видовищних закладах.
27. Забезпечити пільгову 30 — 50 відсоткову оплатуза навчання в школах естетичного виховання дітям з багатодітних сімей.
28. Активізувати просвітницьку роботу через засобимасової інформації щодо роз'яснення прав багатодітної сім'ї та державну підтримкув сфері праці, соціального забезпечення, охорони здоров'я, освіти.
29. Систематично проводити науково-практичні конференціїз медичних аспектів виховання дітей у багатодітних сім'ях, збереження здоров'я багатодітнихматерів, профілактики алкоголізму, наркоманії та ВІЛ/СНІДу у засобах масової інформації.
30. Забезпечувати висвітлення у засобах масовоїінформації стану здійснення заходів, спрямованих на поліпшення становища багатодітнихсімей (2)
Висновок до II розділу:
Метою Програми «Багатодітні сім’ї»є забезпеченнясприятливих умов для найповнішої реалізації багатодітною сім'єю своїх функцій, підвищенняїї життєвого рівня, а також стверджування ролі сім'ї як основи суспільства.
Основними завданнями програми є:
упорядкування роботи із соціального захисту багатодітнихсімей області;
створення в кожному регіоні області системи соціально-консультативноїдопомоги багатодітним сім'ям;
створення максимально сприятливих умов для оздоровленнячленів багатодітних сімей, в першу чергу, дітей;
вирішення проблеми тимчасової трудової зайнятостіпідлітків під час літніх канікул та працевлаштування молодих людей з багатодітнихсімей;
поліпшення житлових умов багатодітних молодих сімей;
забезпечення умов для проведення дозвілля і культурноговідпочинку багатодітних сімей;
підтримка обдарованих і талановитих дітей з багатодітнихсімей;
підвищення авторитету багатодітної сім'ї, формуванняу підростаючого покоління бажання створювати міцні багатодітні сім'ї.
Отже якщо дивитися на мету і завдання цієї програмито можна сказати, що програма актуальна має велике значення для багатодітних сімей.Але дивлячись на нинішню ситуацію можна зробити висновок, що ця програма не дужеактивна і розповсюджена.
Загальний висновок
На закінчення можна сказати, що в даний час йдеруйнування цінностей родини, шлюбу, материнства. Соціальна диференціація товариствапродовжує збільшуватися, все більша кількість сімей доходить до злиднів. Тому суспільство,держава повинні змінити своє ставлення до родини як соціального інституту, щоб їїзберегти. На сьогодні необхідно створити належні соціально-економічні умови повноцінногоі самодостатнього функціонування сім'ї та виховання дітей, формування культури сімейнихвідносин, підвищення відповідальності батьків за виховання дітей. Пріоритетнимизаходами підтримки сім'ї в області є:
· розробка і впровадження серії тренінгів, метою якихє припинення негативних процесів у сфері репродуктивного здоров'я та плануваннясім'ї, обізнаності населення про контрацепцію і відповідальне батьківство;
· проведення обласних етапів Всеукраїнських фестивалівсімейної творчості;
· сприяння роботі сімейних клубів за інтересами з метоюформування культури сімейних відносин з гуманними принципами, підвищення відповідальностібатьків за виховання дітей, надання їм консультацій з метою придбання навичок, знаньі навичок з питань виховання дітей;
· проведення роботи серед населення з відродження та збереженнянаціональних сімейних традицій і цінностей;
· сприяння розвитку підприємницьких ініціатив молодихсімей, у тому числі тих, що проживають у сільській місцевості;
· проведення інформаційно-просвітницької роботи та розповсюдженнясоціальної реклами з питань попередження насильства в сім'ї;
· реалізація проектів соціальних програм по формуваннюздорового способу життя. Реалізація цих заходів буде сприяти створенню необхіднихумов для розвитку сім'ї як складової культурно-історичної, морально-психологічногодобробуту суспільства, що в свою чергу позитивно позначиться на соціально-економічнийрозвиток держави. Необхідна особлива турбота і допомогу материнства, правовий захистсім'ї, створення соціальних умов для її нормального функціонування, забезпеченнягармонійного розвитку кожної дитини з урахуванням його фізіологічних особливостей.Соціальний працівник в роботі з сім'єю повинен дотримуватися принципів, які допомагаютьйому у вирішенні професійних завдань. Це гуманізм, віра в людини, кращі виявленняїї особистості і потенційні можливості, які допоможуть вирішити ті складні проблеми,які вона має; це віра в те, що людина має великі можливості по самовдосконаленню.Здатність до емпатії допомагає соціального працівника зрозуміти внутрішній світіншої людини, отже, правильно оцінити її особистість, знайти в ній внутрішні можливостідля вирішення особистих проблем. Соціальний працівник повинен бути толерантним,доброзичливо ставитися до клієнта, оцінювати його в цілому, а не окремі його вчинки.Якщо соціальний працівник застосовує авторитарність, не має гнучкої педагогічноїпозиції, не вміє об'єктивно оцінювати виховні можливості сім'ї і кожного з батьків,добре орієнтуватися в ситуації, це, звичайно, буде гальмувати встановлення йоговзаємин із клієнтами. Крім того, якщо батьки мають низьку загальну і педагогічнукультуру, суб’єктивно оцінюють поведінку і особистість дитини, безвідповідальноставляться до виховання, це теж дуже ускладнює спілкування соціального працівниказ батьками. В ході роботи над курсовими проектом були виконані наступні завдання:
1) певний історичний розвиток поняття «багатодітнародина»: багатодітні сім'ї на початку століття становили більшість населенняУкраїни, а в наш час не кожен громадянин нашої країни вирішиться мати трьох і більшедітей.
2) досліджені соціальні, психологічні та економічніпроблеми багатодітних сімей: багатодітні родини мають дуже багато труднощів і незавжди це проблеми економічного і матеріального характеру, існують також деякі психологічніаспекти й проблеми соціальної адаптації дітей і батьків.
3) проаналізовані державні програми підтримки:Планується провести широкомасштабну інформаційну кампанію з популяризації сімейногоспособу життя, формування національних сімейних цінностей, поширення здорового способужиття та збереження репродуктивного здоров'я.
4) вивчені особливості соціальної роботи з багатодітнимисім'ями: соціальний працівник повинен допомогти пережити труднощі, максимально розширитивсі ресурси соціальної допомоги, залучити коштів благодійних організацій, церква,різні товариства; навчити родину самодопомоги й взаємодопомоги, сімейного бізнесу.
Список використаної літератури
1. Зубкова Т.С., Тимошина Н.В. Организация и содержаниеработы по социальной защите женщин, детей и семьи: учеб. пособ. для студ. сред.проф. учеб. заведений. — М.: Издательский центр «Академия», 2003 — 224с.(www.twirpx.com/file/31470/)
2. Луганська обласна державна адміністрація «Прозатвердження обласної програми „Багатодітні сім'ї“»
(www.loga.gov.ua/oda/documents/official/official_62.html? template=33)
3. Батіщева Г.О., Зайцева 3.Г. Робота соціальних службдля молоді з молодою сім'єю. Методичні рекомендації. — К., 1996. (www.otherreferats./sociology/000728402.html)
4. Андреева Т.В. Психология современной семьи. Монография- СПб.: Речь, 2005 — 436 с. (www.otherreferats. /sociology/000728402.html)
5. Соціальна робота з сім'єю, дітьми та молоддю. (Навчальніматеріали). — К., 1999. — 140с.
6. Соціальна педагогіка. Підручник 4 — те вид. вправ тадопомоги. ред. пед. проф. А.Й. Капської. — к Центр учбової літератури, 2009-488с.с.246 — 271
7. Історія педагогіки: курс лекцій (www.infolibrary.com.ua/bookstext-542.html)
8. курс «Школа батьківства» Александр Корман(www.alexkorman.com/)
9. Безпалько О.В. педагогіка: схеми, таблиці, коментарі:навчальний посібник: — для студентів вищих навчальних закладів І/О В. Безпалько- К.: Центр Учбової літератури, 2009.209с. с.158 — 173
10. Н.П. Волкова «Педагогіка» посібник Київвидавничий центр «Академія» 2001
11. ЗаконУкраины о многодетных семьях (www.dolyna. kiev.ua/node/620)