Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій

--PAGE_BREAK-- — Поміркуйте, чим вони відрізняються.
Слухання. В. Косенко. «Не хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика»
Аналіз прослуханих творів
-Ми прослухали два твори Віктора Косенка. Перший, “Не хочуть купити ведмедика”, передає почуття дитини, якій не хочуть купити іграшку.
-Тому характер музики – сумний, журливий і засмучений…
-Мелодія «Купили ведмедика» передає настрій дитини, якій купили іграшку. -Тому її характер – веселий, радісний, піднесений.
-Обидві мелодії виконано на одному музичному інструменті – фортепіано.
Завдання
-Чи може музика передати почуття людини?
-Які почуття передав композитор Віктор Косенко у фортепіанній п’єсі „Не хочуть купити ведмедика”?
-Які почуття передав композитор Віктор Косенко у фортепіанній п’єсі „Купили ведмедика”?
Підсумки уроку
-Як багато ми сьогодні дізналися!
-Зрозуміли, що музика може передавати найрізноманітніші почуття.
-Також ми продовжили розучувати пісню „Ми йдемо сьогодні в клас”…
-А також порівняли дві мелодії Віктора Косенко: “Не хочуть купити ведмедика” і «Купили ведмедика».
Урок 03. ЯКИЙ НАСТРІЙ І ЯК ЙОГО ПЕРЕДАЄ МУЗИКА?
 Вступ
-Музика тісно пов’язана з життям і може передати різноманітні настрої та почуття. Пригадаймо, які є настрої!
-Прослухаймо музику і визначимо її настрій.
Демонстрація пісні „Що нам осінь принесе?”
Розучування пісні „Що нам осінь принесе?”
-Настрій музики, яку ми прослухали, – осінній. Недарма вона називається „Що нам осінь принесе?”. Розпочнемо її розучувати.
Продовження розучування пісні „Ми йдемо сьогодні в клас”
-На минулому уроці ми вивчили пісню „Ми йдемо сьогодні в клас”. Пригадайте і виконайте її!
Караоке. Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”
Слухання музики
Музика і без слів може передати почуття людини. Тепер послухайте наступний твір і спробуйте добрати йому назву. (М. Сільваницький „Сумна пісня” ).
-Які настрої сьогодні навіяла вам музика?
-В яких творах ви відчули веселий, піднесений радісний настрій?
-В яких творах ви відчули журливий, засмучений настрій?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми простежили, як музика виражає різні настрої людей; познайомилися з піснями „Що нам осінь принесе” та „Сумна пісня” та а також продовжили розучувати пісню „Ми йдемо сьогодні в клас”.
Урок 04. ОСІННІ НАСТРОЇ В МУЗИЦІ
Вступ
Сьогодні ми повторимо і виконаємо пісню „Що нам осінь принесе?”.
Повторення пісні „Що нам осінь принесе?”
Караоке. Пісня „Що нам осінь принесе?”
Слухання та визначення музичного твору
-Прослухайте музичний твір і поміркуйте, про яке явище природи, характерне для осені, розповідає музика.
-Музика розповіла про дощ! Ми прослухали п’єсу композитора Мераба Парцхаладзе „Осінній дощик”.
Аналіз прослуханого твору
Який настрій навіяла вам музика?
Якими засобами композитор зобразив дощову осінь?
Повторне слухання. П’єса „Осінній дощик”
Прослухайте ще раз п’єсу „Осінній дощик”. Зверніть увагу на темп і динаміку музики.
Підсумки уроку
Сьогодні ми говорили про осінні настрої в музиці, виконали пісню, яка розповіла нам про осінь, і дізналися, що музика може зобразити різні настрої. Наприклад, сумний у п’єсі „Осінній дощик” і веселий у пісні „Що нам осінь принесе?”.
Урок 05. НАЙДРЕВНІША МУЗИКА
Вступ
-Автором музики є композитор. А хто автор тієї музики, яка надійшла до нас з найдавніших часів? Музику створює не лише композитор, а й народ. Саме його музика – найдревніша. Народна музика передавалася від людини до людини, від села до села, з покоління в покоління. Наприклад, українська народна пісня „Ходить гарбуз по городу”. У ній розповідається про багатий урожай городини. Гарна весела пісня! Її варто не лише прослухати, але й розучити.
Слухання. Українська народна пісня „Ходить гарбуз по городу”
Розучування української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”
Виконання пісні „Що нам осінь принесе?”
-Пригадаймо слова та мелодію пісні „Що нам осінь принесе?” і продовжимо розучувати її.
Слухання. “Колискова”
-Одна з найдревніших пісень людства і найперша в житті кожної людини – це колискова пісня. Наприклад, прослухайте твір українського композитора Якова Степового під назвою “Колискова” і поміркуйте, які почуття вона передає.
Завдання
-Яка найдревніша пісня людства?
-Як передавалися пісні, коли ще не вигадали нотний запис?
-Як сьогодні можна передати один одному пісню?
Підсумки уроку
-Отже, тепер ми знаємо, що зустрічаються музичні жанри для окремих музичних інструментів, які мають чітко виражений пісенний характер, але призначені вони не для співу, а тільки для музичного виконання. Крім того, сьогодні на уроці ми розпочали розучування української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”, а також виконали пісню „Що нам осінь принесе?”
Урок 06. РІДНІ СЕРЦЮ МЕЛОДІЇ
Вступ
-Облітав журавель сто морів, сто земель.
Облітав, обходив, крила, ноги натрудив.
Ми спитали в журавля:
“Де найкраща є земля?
”Журавель відповідає:
“Краще рідної немає”.
-Сьогодні ми прослухаємо мелодії та пісні, які є рідними для всіх українців. А розпочнемо з розучування вже знайомої нам веселої української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”.
Продовжування розучування української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”
Караоке. Пісня „Ходить гарбуз по городу”
„Ходить гарбуз по городу”
Українська народна пісня
Демонстрація поспівки „Печу, печу хлібчик”
-Сьогодні ми розпочнемо розучування нової веселої поспівки „Печу, печу хлібчик”. Уважно прослухайте її, зверніть увагу на рух мелодії та ритмічний рисунок.
Розучування поспівки „Печу, печу хлібчик”
Слухання. І. Беркович. “Українська мелодія”
-Є композитори, які пишуть музику, схожу на народні пісні. Наприклад, Ісаак Беркович. Є пісні, які не співають, а грають на фортепіано. Наприклад, „Українська мелодія” Ісаака Берковича. Уважно послухайте її!
Аналіз прослуханого твору
Чому композитор саме так назвав свій твір?
Які почуття виражає музика?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми розучили українську народну пісню “Ходить гарбуз по городу”, прослухали українську народну поспівку „Печу, печу хлібчик”, познайомилися з “Українською мелодією” композитора Ісаака Берковича, а також дізналися, що українські народні пісні є одними з найгарніших у світі.
Урок 07. ТАНЕЦЬ НАШОГО НАРОДУ
Вступ
-У нашого народу танець – це не тільки розвага, задоволення для душі і тіла. Раніше він був розминкою перед боєм або підготовчим етапом перед якоюсь роботою.
-Отож, будемо розважатися і навчатися! Розпочнемо з веселої української народної пісні „Ходить гарбуз по городу”.
-Ми розучували її на попередніх уроках, а сьогодні пригадаємо мелодію і слова цієї пісні і виконаємо її.
Караоке. Українська народна пісня „Ходить гарбуз по городу”
Продовження розучування поспівки „Печу, печу хлібчик”
Караоке. Поспівка „Печу, печу хлібчик”
Слухання. Гопак
-Гопак — це український народний танець, улюблений танок козаків. Гопак – веселий і життєрадісний танок. Його виконують спочатку повільно; поступово рух прискорюється – і мелодія стає швидшою. Музика гопака передає різні настрої людини. Слухайте уважно – і ви все це почуєте.
Слухання. Козачок
-До танців українського народу, крім гопака, належить і козачок. Цей танок жвавий і веселий за характером, його виконують у швидкому темпі.
Завдання
-Які танці українського народу ви знаєте?
-Чим відрізняється козачок від гопака?
-Які пісні українського народу ви знаєте?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми довчили українську народну пісню „Ходить гарбуз по городу”, розучили і виконали поспівку „Печу, печу хлібчик”, познайомилися з улюбленим танцем козаків – гопаком, а також з українським народним танцем козачком.
Урок 08. ВОКАЛЬНА ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА
Вступ. Вокальна та інструментальна музика
-Сьогодні ми поговоримо про вокальну та інструментальну музику.
-Вокальною називають музику для співу. Латинське слово вокал означає голос. Вокальна музика може бути з акомпанементом (музичним супроводом) або без нього.
-Інструментальною називають музику для виконання на музичних інструментах.
-Вокальна музика – та, яку співають, а інструментальна – та, яку грають. Вокальну музику зрозуміти легше – у ній допомагають слова. Тому з неї і розпочнемо. Уважно прослухайте українську народну пісню-гру „Два півники”, запам’ятайте її мелодію.
Демонстрація української народної пісні-гри „Два півники”
Розучування. Українська народна пісня-гра „Два півники”
Слухання. В. Косенко. „Пасторальна”
-„Два півники” – весела українська народна пісня – представниця вокальної музики. Однак, ми знаємо, що є музичні твори, які мають чітко виражений пісенний характер, але призначені не для співу, а тільки для музичного виконання. Наприклад, прослухаймо п’єсу українського композитора Віктора Косенка „Пасторальна”, в якій автор змальовує картини природи та сільського життя. Поміркуйте, який настрій створює ця музика.
Відомості про пастораль.
-Пісні співають голосом, а музичні п’єси виконує інструмент. До п’єс відноситься і твір Віктора Косенка, який ми щойно прослухали. Тільки чому він називається „Пасторальна”?
-Пастораль – це інструментальна п’єса, в якій композитор розповідає про природу та сільське життя.
Завдання
-Пригадайте, яку музику називають вокальною.
-Яку музику називають інструментальною?
Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми дізналися, яку музику називають вокальною, а яку – інструментальною, розпочали розучування української народної пісні-гри „Два півники”, а також прослухали інструментальний твір Віктора Косенка “Пасторальна”.
Урок 09. МУЗИКА ПРО ІГРАШКИ
 Вступ
-Є музика, яка розповідає про дитячі іграшки та забави. Ми її послухаємо, однак спочатку пригадаємо українську народну пісню-гру „Два півники” і виконаємо її.
Розучування української народної пісні-гра „Два півники”
Караоке. Українська народна пісня-гра „Два півники”
Слухання. Українська народна пісня-гра “Зробим коло”
-“Зробим коло” – це українська народна пісня-гра.
Виконання пісні-гри “Зробим коло” без супроводу
Слухання. П’єси П. Чайковського
-Російський композитор Петро Ілліч Чайковський написав кілька п’єс про ігри дівчаток із ляльками; зокрема: „Хвороба ляльки” та „Нова лялька”. Уважно прослухайте їх, зверніть увагу на настрої та почуття в музиці – і ви зможете легко відгадати, яка з них називається „Нова лялька”, а яка – „Хвороба ляльки”. Поміркуйте, чим відрізняється музика цих творів.
Аналіз прослуханих творів
-Ви здогадалися, яка назва першої п’єси?
-Ви здогадалися, яка назва другої п’єси?
Завдання
-Які почуття виражені у п’єсах російського композитора П. Чайковського „Хвороба ляльки” та „Нова лялька”?
-На якому інструменті виконані п’єси П. Чайковського „Хвороба ляльки” та „Нова лялька”?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми прослухали п’єси Петра Чайковського „Хвороба ляльки” та „Нова лялька”, і дізналися, що музика може розповісти не лише про дитячі іграшки і забави, а й передати почуття дитини. Також ми виконали українську народну пісню-гру „Два півники” і розпочали вивчення нової – „Зробим коло”.
Урок 10. МУЗИКА І ДИТЯЧА ГРА
Вступ
-У багатьох іграх використовують музику, досить часто – навіть пісні. Як, наприклад, у вже знайомій нам українській народній пісні-грі „Зробим коло”. -Сьогодні ми її пригадаємо і довчимо!
Продовження розучування пісні-гри “Зробим коло”
Караоке. Пісня-гра “Зробим коло”
Демонстрація пісні „Веселі чобітки”
-А тепер познайомтесь із ще однією веселою пісенькою. Її автором є український композитор Володимир Верменич. Отож, пісня „Веселі чобітки”.
Розучування пісні „Веселі чобітки”
Слухання. Р. Шуман. “Сміливий вершник”
-Наступна мелодія розповість нам про хлопчика, який уявляє себе сміливим вершником і скаче на уявному коні. Напевне, саме тому композитор Роберт Шуман назвав її „Сміливий вершник”.
Завдання
-Чи весело вам гратися з музикою?
-Які пісні та ігри ви знаєте?
-Чи можете ви вигадати гру до п’єси Роберта Шумана „Сміливий вершник”?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми довчили і виконали українську народну пісню-гру „Зробим коло”, розпочали вивчення веселої пісеньки Володимира Верменича „Веселі чобітки”, а також уявили себе сміливими вершниками завдяки музичній п’єсі Роберта Шумана.
Урок 11. ЯК МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО ЗИМУ?
Вступ
-Зима – найулюбленіша пора року багатьох митців: їй присвячують вірші, картини і, звичайно, музику. Наприклад, пісня Аркадія Філіпенка „То сніжинки, мов пушинки” теж про зиму.
Спочатку уважно прослухайте її, а потім – розпочніть розучування.
Демонстрація пісні “То сніжинки, мов пушинки”
Розучування пісні “То сніжинки, мов пушинки”
Продовження розучування пісні “Веселі чобітки”
-Пісню Володимира Верменича „Веселі чобітки” ми розпочали розучувати її на минулому уроці і обов’язково повинні виконати сьогодні! Однак спочатку пригадаємо, що запам’ятали з минулого уроку.
Караоке. Пісня “Веселі чобітки”
Слухання. Український народний танець “Метелиця”
-Ви помітили, що сніжинки, немов звуки музики, рухаються то вгору, то вниз, а то й затримуються на місці? А ви знаєте, як називається природне явище, коли здіймається сильний вітер і сніжинки вихором кружляють у повітрі? Метелиця. Отже, послухаймо український народний танець “Метелиця” і уявімо, що зиму малює не лише ця жвава, грайлива, легка музика, але й рух танцю.
Завдання
-Які твори про зиму звучали на уроці?
-У виконанні яких інструментів прозвучав український народний танець “Метелиця”?
Підсумки уроку
-Сьогодні музика розповіла нам про те, що зима, хоч і сувора, але дуже цікава і гарна пора року. Про це ми дізналися з пісні Аркадія Філіпенка “То сніжинки, мов пушинки” та з музики українського народного танцю “Метелиця”.
Урок 12. МУЗИЧНИЙ МУЛЬТФІЛЬМ
Вступ
-Сьогодні ми розглянемо вид мистецтва, який подобається усім, навіть дорослим. Прослухайте пісеньку – і відразу здогадаєтеся, про що йдеться.
Слухання. А. Мігай. „Мультики”
Продовження розучування пісні “То сніжинки, мов пушинки”
-Мультфільм складається з великої кількість малюнків, що швидко змінюють один одного. Таким чином зображене на них починає ніби рухатись. Особливо гарно виходить, коли це відбувається під музику. Зараз ми візьмемо намальовану сніжинку і почнемо її рухати під пісню “То сніжинки, мов пушинки” і створимо власний мультик, який допоможе нам пригадати мелодію цієї пісні.
Караоке. Пісня “То сніжинки, мов пушинки”
Завдання
-Про що розповідає пісня „Мультики”?
-З яким настроєм виконана пісня „То сніжинки, мов пушинки”?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми прослухали музичну п’єсу Алли Мігай „Мультики”, створили власний мультфільм зі сніжинкою і вивчили пісню „То сніжинки, мов пушинки”.
Урок 13. МУЗИКА ДО ЗИМОВИХ СВЯТ
Вступ
-Сьогодні ми говоритимемо про музику до зимових свят! Вам обов’язково сподобається пісня “Новорічна”. Уважно прослухайте її.
Демонстрація пісні “Новорічна”
Розучування пісні “Новорічна”
Розучімо пісню українського композитора Аркадія Філіпенка „Новорічна”! Згодом матимемо що заспівати біля святкової ялинки!
Караоке. Пісня “То сніжинки, мов пушинки”
-У пісні „То сніжинки, мов пушинки” теж розповідається про зиму. Заспіваймо її! Передамо веселий новорічний настрій!
Слухання. Українська народна пісня “Ой, хто, хто Миколая любить”
-У не такі вже й давні часи українським дітям подарунки приносив не Дід Мороз, а святий Миколай. Він заходив до кожної хати і клав дітям під подушку свої пречудові небесні гостинці. Послухайте українську народну пісню “Ой, хто, хто Миколая любить”.
Завдання
-Пригадайте, які твори про зиму звучали на уроці.
-Які почуття дітей до Миколая ви відчули в пісні „Ой, хто, хто Миколая любить”?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми розпочали розглядати музику до зимових свят. Зокрема, вивчили пісні Аркадія Філіпенка „То сніжинки, мов пушинки” та „Новорічна”. А також познайомилися з українською народною піснею „Ой, хто, хто Миколая любить”.
Урок 14. МУЗИКА НОВОГО РОКУ
Вступ
-Заметіль схожа на український народний танець „Метелиця”. Саме в музиці цього танку зображується, як весело і швидко кружляють маленькі сніжинки. Вони такі радісні, тому що скоро Новий рік!
-Довчіть та виконайте вже відому вам пісню “Новорічна”.
-Заспіваймо ж, друзі, в цім веселім домі – на щастя, на радість у році новому!
Продовження розучування пісні “Новорічна”
Караоке. Пісня “Новорічна”
Розповідь про традицію зустрічі Нового року, новолітників
    продолжение
--PAGE_BREAK---В українського народу є старовинна традиція зустрічі Нового року. Напередодні свята від хати до хати ходили щедрівники (дорослі й діти). Вони співали господарям щедрівки, бажали їм щастя, здоров’я та добробуту в новому році.
-Дітей, які співали щедрівки, називали новолітниками. Новолітник проголошував привітання, наприклад: “Щедрий вечір, добрий вечір! Бажаю вам ці свята провести, других кращих діждатися, рік від року на многії літа!” Прослухайте уважно щедрівку і розучіть її.Демонстрація пісні “Щедрівочка щедрувала”
Розучування пісні “Щедрівочка щедрувала”.
Слухання. Д. Кабалевський. „Клоуни”
-Уважно прослухайте музичну п’єсу Дмитра Кабалевського „Клоуни”.
Завдання
-Хто такі новолітники?
-Коли виконують щедрівки? З яким настроєм?
-Назвіть композитора, який написав пісні “То сніжинки, мов пушинки” і “Новорічна”
Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися зі старовинною традицією зустрічі Нового року, виконали пісню українського композитора Аркадія Філіпенка “Новорічна”, розучили щедрівку, а також познайомилися з веселим твором Дмитра Кабалевського „Клоуни”.
Урок 15. МУЗИКА РІЗДВА
 Вступ -Пригадате і виконайте вже відому вам пісню Аркадія Філіпенка “Новорічна”.
Караоке. Пісня “Новорічна”
Продовження розучування пісні “Щедрівочка щедрувала”
-Пригадайте і виконайте ще одну пісню – „Щедрівочка щедрувала”.
Караоке. “Щедрівочка щедрувала”
Слухання. Колядка – пісня про народження Ісуса
-Є багато пісень, які розповідають про народження Ісусика. Їх називають колядками і виконують саме на Різдво. Прослухаймо одну з них!
Завдання
-Який музичний інструмент супроводжував щедрівку?
Коли виконують колядки? З яким настроєм?
Підсумки уроку
-Сьогодні на уроці ми виконали пісню „Новорічна” й українську щедрівку „Щедрівочка щедрувала”, а також познайомилися з піснями про народження Ісусика – колядками.
Урок 16. СВІТ ПОЧУТТІВ У МУЗИЦІ (ПІДСУМКОВИЙ УРОК)
Вступ
-Про які почуття, настрої, про яких героїв розповіла нам музика?
-Потрібно визначити, чи відповідає малюнок пісні.
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 1
М.Дремлюга. “Ми йдемо сьогодні в клас”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 2
З. Левіна. “Що нам осінь принесе?”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 3
Українська народна пісня “Ходить гарбуз по городу”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 4
В.Верховинець. “Печу, печу хлібчик”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 5
Українська народна пісня-гра “Два півники”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 6
Пісня-гра „Зробим коло”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 7
В.Верменич. “Веселі чобітки”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 8
А.Філіпенко. “То сніжинки, мов пушинки”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 9
А.Філіпенко. “Новорічна”
Гра „Правильно-неправильно”. Завдання 10
Українська щедрівка “Щедрівочка щедрувала”
Гра „Музична вікторина”
Оголошення про гру „Музична вікторина”
Пограймося в гру „Музична вікторина”. Ви почуєте фрагмент музичного твору. Необхідно визначити його автора та назву.
«Музична вікторина”. Завдання 1
Визначте автора та назву твору
„Музична вікторина”. Завдання 2
Визначте автора та назву твору
„Музична вікторина”. Завдання 3
Визначте автора та назву твору
„Музична вікторина”. Завдання 4
Визначте автора та назву твору
„Музична вікторина”. Завдання 5
Визначте автора та назву твору
Підсумки уроку
-Сьогодні ми узагальнили отримані знання про музику, пригадали героїв пісень, знову відчули настрої та почуття, які намагалися передати композитори з допомогою своїх творів.
Урок 17. МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ
Вступ
-Розповідає музика, про все, що є на світі!
Як вдалину біжить ріка, милуючись у літі.
Як сонце в синіх небесах промінням землю гріє,
Про кожну квітку у лісах, про спогади та мрії.
Про щиру пісню солов’я, про верби і калину,
Про землю, що навік моя, — співучу Україну.
Як хуртовина білий сніг розсипала навколо,
І як дзвінкоголосий сміх збирає друзів в коло.
Як грізно за вікном бурчить зимова завірюха,
Як важко, коли друг мовчить або немає друга.
Про дзвін джерельного струмка й ліси, дощами вмиті.
Розповідає музика про все, що є на світі!
Демонстрація пісні “Морозець”
-Музика „живе” поруч з кожним із нас і може розповісти геть про все на світі.
-Прослухайте і вивчіть пісню української композиторки Богдани Фільц „Морозець”. Вона розповість нам про мороз і дітей узимку, передасть їх любов до зимових забав. Поміркуйте, чи трапляється влітку те, що описане в цій пісні.
Розучування пісні “Морозець”
Морозець, морозець,
Пощипав нам щічки.
Теплі валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець —
Плещемо в долоні.
У дівчаток і хлоп’ят
Носики червоні.
Слухання. Д. Кабалевський. „Зайчик дражнить ведмедика”
-Композитор Дмитро Кабалевський зобразив у своєму музичному творі, як зайчик дражнить ведмедика. Саме так і називається твір: „Зайчик дражнить ведмедика”. Прослухайте його і розкажіть, що ви уявляли, коли звучала музика.
Аналіз прослуханого твору
-Музика розповідає нам фантастичну історію про ведмедика і зайчика. Про зайчика розповідають високі, легкі, швидкі звуки музики, а про ведмедика – низькі, тяжкі та довгі. І оскільки ці звуки поєднані між собою, складається враження, що хтось із кимось дражниться.
Завдання
-Який настрій пісні “Морозець”?
-Хто дражнить ведмедика у музичному творі Д. Кабалевського?
Підсумки уроку
-Пісня Богдани Фільц „Морозець” розповіла нам про мороз і дітей узимку, а музичний твір Дмитра Кабалевського „Зайчик дражнить ведмедика” – історію ведмедика та зайчика.
Урок 18. МУЗИКА СНІЖИНОК
Вступ
-Нас усюди супроводжує музика, вона створює святковий настрій і розповідає про зиму.
Караоке. Пісня “То сніжинки, мов пушинки”
Продовження розучування пісні “Морозець”
-Не існує навіть двох однакових сніжинок. Вони – немов звуки музики, рухаються то вгору, то донизу, то завмирають. Уявіть себе сніжинками і продовжіть розучування пісні Богдани Фільц “Морозець”!
Караоке. Пісня “Морозець”
Демонстрація пісні “Сніжинки”
-Прослухаймо пісню Якова Степового „Сніжинки” та розпочнемо її розучування.
Розучування пісні “Сніжинки”
Слухання. П. Чайковський. Балет „Лускунчик”. „Танець Феї Драже”
-Зима – це надзвичайно казкова пора року. Ми можемо це відчути завдяки музиці російського композитора Петра Чайковського. Він написав музичну казку про святкування дітьми новорічного свята і про пригоди чарівного Лускунчика. Музика в казці зображає Лускунчика, дітей, злого Мишачого короля і навіть казкову фею цукерок – Фею Драже! Уявіть себе чарівними цукерками Феї Драже, які прикрашають новорічну ялинку і танцюють разом із дітками.
Аналіз прослуханого твору
Розповідь про „Танець Феї Драже”
-Музика танцю Феї Драже незвична – тут звучить інструмент, який дуже рідко використовують – челеста. Він схожий на маленьке фортепіано, тільки молоточки б’ють не по струнах, а по металевих пластинах, що звучать, як дзвіночки. У середині танцю чутні переливи арфи, які нагадують дзюрчання струмка.
Завдання
-Які музичні інструменти допомогли композитору розповісти про Фею Драже?
-Назвіть композитора, який написав пісню “Сніжинки”
-Хто автор музики до пісні „То сніжинки, мов пушинки”?
Підсумки уроку
-Сьогодні на уроці ми подорожували царством сніжинок. Повторили пісню „То сніжинки, мов пушинки”, продовжили працювати над піснею „Морозець”, розпочали розучування пісні „Сніжинки”, прослухали “Танець Феї Драже” із балету Петра Чайковського „Лускунчик” і звернули увагу на засоби, якими музика розповіла про казкових героїв, а також познайомилися з музичними інструментами
Урок 19. МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО КАЗКОВИХ ГЕРОЇВ
Вступ
-Є незвичайні казки – музичні. У них кожен герой зображений певною музикою.Про це ми дізнаємося згодом! Спочатку повторимо і виконаємо пісню Якова Степового „Сніжинки”. У ній теж усе виглядає справді казково.
Продовження розучування пісні “Сніжинки”
Караоке. Пісня “Сніжинки”
Демонстрація української народної пісні “Веселі гуси”
Розучування пісні “Веселі гуси”
Бесіда перед слуханням. П. Чайковський. “Баба Яга”
-Казкові герої бувають різними. Наприклад, Івасик-Телесик, Іван-царевич, Котигорошко, Снігуронька, Дід Мороз – роблять добрі справи, допомагають людям.
-А хто їм заважає? Напевне, найчастіше – Баба Яга. Послухайте, як про неї розповідається в одній казці: “Вранці прокинулася Баба Яга — кістяна нога у своїй хатиночці на курячих ніжках. Дивиться – немає Івана-царевича. Кинулася навздогін з усіх сил. На залізній ступі скаче, тичкою поганяє, мітлою слід замітає – тільки вітер свистить, хмари розганяє...”.
-Прослухаймо п’єсу Петра Чайковського „Баба Яга” і поміркуймо, як Баба Яга зображена в музиці!
Слухання. П. Чайковський. П’єса “Баба Яга”
Завдання
-Якими засобами розповіла музика про Бабу Ягу?
-Назвіть композитора, який написав пісню “Сніжинки”.
-Який настрій створює українська народна пісня „Веселі гуси”?
Підсумки уроку
-Сьогодні на уроці ми повторили і виконали пісню „Сніжинки”, розпочали вивчення української народної пісні „Веселі гуси”, а також прослухали п’єсу Петра Чайковського “Баба Яга” і звернули увагу на засоби, якими музика розповіла нам про неї. А головне те, що ми зазирнули в особливий світ – світ музичної казки.
Урок 20. МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО ПРИРОДУ
Вступ
-Життя навколо нас звучить найрізноманітнішими мелодіями. Природа має безліч звуків. Їх досить багато, адже до природного світу відносяться не тільки шелест дерев, завивання вітру, дзюркотіння струмка, але й тварини, птахи і, власне, самі люди. До речі, про птахів. Повторіть і виконайте вже відому нам українську народну пісню „Веселі гуси”.
Продовження розучування. Українська народна пісня “Веселі гуси”
Караоке. Українська народна пісня “Веселі гуси”
Бесіда перед слуханням. С. Прокоф’єв. “Ходить місяць над лугами”
-Життя кожної людини завжди тісно пов’язане з природою. Краса навколишнього світу викликає захоплення у поетів, художників, композиторів. Наприклад, видатний російський композитор Сергій Прокоф’єв у музичній п’єсі “Ходить місяць над лугами” висловив свої почуття. Зверніть увагу на те, якими засобами він зобразив природу.
Слухання. С. Прокоф’єв. “Ходить місяць над лугами”
Аналіз прослуханого твору
-Про що розповіла нам музика?
-Якою була прослухана музика: спокійною чи схвильованою, тихою чи голосною, швидкою чи повільною, пісенною чи танцювальною?
Завдання
-Які звуки природи викликають у вас захоплення?
-Як відобразив природу С. Прокоф’єв у творі “Ходить місяць над лугами”?
Про що розповідається в українській народній пісні “Веселі гуси”?
Підсумки уроку
-Сьогодні музика розповідала нам про природу. Ми повторили і виконали українську народну пісню „Веселі гуси”, а також прослухали музичну п’єсу видатного російського композитора Сергія Прокоф’єва “Ходить місяць над лугами”. Бережімо природу – безмежну скарбницю музики!
Урок 21. МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО РОДИНУ
Вступ
-Музика вперше прийшла до нас у родині – матуся заспівала колискову, тато чи дідусь заграв на музичному інструменті; усі разом ходили співати колядок і щедрівок…
-Спочатку прослухаймо, а потім розпочнемо вивчення пісні Валентини Книш „Мама”.
Демонстрація пісні „Мама”
Розучування пісні „Мама”
Слухання. Р. Верещагін. “Бабусина казка”
-А тепер згадаймо про наших бабусь.
-Для багатьох саме бабусині пісні та казки були першими в житті.
Прослухайте інструментальний твір українського композитора Романа -Верещагіна „Бабусина казка” і поміркуйте, про що розповіла нам бабуся.
Аналіз прослуханого твору
-Якою була прослухана музика: спокійною чи схвильованою, тихою чи голосною, швидкою чи повільною, пісенною чи танцювальною?
Завдання
-Пісні про яких членів родини ми прослухали сьогоднішні?
-Хто автор музичної п’єси „Бабусина казка”?
-Про що розповідається в пісні „Мама”?
Підсумки
-Сьогодні на уроці ми розпочали вивчення пісні Валентини Книш „Мама”, а також прослухали інструментальний твір Романа Верещагіна „Бабусина казка”. І знову пригадали той час, коли вперше почули матусину пісню та бабусині казки. Не забуваймо своїх рідних, адже і ми колись співатимемо колискові своїм дітям!
Урок 22. МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО ЛЮДИНУ
Вступ
-Дуже часто музика розповідає нам про людину: її характер, мрії, прагнення та переживання. Адже музику створює людина і для людей. Повторіть і виконайте пісню про найріднішу людину. Пісню української композиторки Валентини Книш „Мама”.
Продовження розучування пісні „Мама”
Караоке. Пісня „Мама”
-Під час виконання пісні „Мама“ намагайтеся передати співом свою вдячність за тепло і ласку вашим матусям.
Слухання. Р. Шуман. П’єса “Веселий селянин”
-Музика – це не лише слова і звуки, а й почуття, які ми в неї вкладаємо.
-Прослухаймо ще один твір про людину – п’єсу „Веселий селянин” Роберта Шумана і ще раз пересвідчимось у цьому.
-Поміркуйте, які почуття композитор хотів передати в музиці.
Аналіз прослуханого твору
-Яку людину ви уявили під час слухання музики?
Як музика розповіла про селянина?
Завдання
-Про кого написала пісню Валентина Книш?
-Як називається твір Р. Шумана про селянина?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми дізналися, що музика розповідає нам про людину: її характер, мрії, прагнення та переживання. Що музика – це не лише звуки і слова, а й почуття, які в них вкладає людина.
-Ми повторили та виконали пісню Валентини Книш „Мама” і прослухали п’єсу Роберта Шумана „Веселий селянин”.
Урок 23. МУЗИЧНА ПОЕЗІЯ
Вступ
-Сьогодні ми розглянемо тему музичної поезії. Поезія – це особливе мистецтво, яке говорить словами. Існує також поезія, яку люди почали не розповідати, а співати, наприклад, вірші Тараса Шевченка. На один із них („Зацвіла в долині”) композитор Аркадій Філіпенка написав музику. Прослухайте уважно пісню „Зацвіла в долині”, а потім – розпочніть розучувати.
Демонстрація пісні „Зацвіла в долині”Сл. Т. Шевченка, муз. А. Філіпенка
Розучування пісні „Зацвіла в долині”
Розповідь про пісні на вірші Т. Г. Шевченка
-Надзвичайно гарна пісня! Складається враження, що її створила не окрема людина, а весь український народ. Пісні на слова Тараса Григоровича Шевченка відзначаються саме цим. Про що розповідають нам його вірші? Про Україну, її природу, людей.
-Прослухаймо ще одну пісню на слова Тараса Шевченка „Зоре моя вечірняя” і поміркуймо, чи відповідає музика цим віршам.
Слухання. Пісня „Зоре моя вечірняя” Сл. Т. Шевченка, муз. Я. Степового
Завдання
Пригадайте, з якими віршами Т. Шевченка ми познайомилися сьогодні.
Назвіть композиторів, які писали музику на вірші Т. Шевченка.
Підсумки уроку
-Сьогодні ми розглядали особливе мистецтво – поезію. І познайомилися з кількома пісням на слова видатного українського поета Тараса Шевченка: „Зацвіла в долині” та „Зоре моя вечірняя”.
Урок 24. ПТАШИНА МУЗИКА
Вступ
-Повторіть і виконайте пісню „Зацвіла в долині”. Намагайтеся рівномірно протягувати голосні звуки – вийде гарна вокальна музика!
Продовження розучування пісні „Зацвіла в долині”
Караоке. Пісня „Зацвіла в долині”
Демонстрація пісні „Щебетала пташечка”
-Сьогодні ми розглянемо пташину музику, адже саме птахи – найкращі музиканти в природі. Їх дуже багато. Соловейко, наприклад, щебече і тьохкає, зозуля – кує, горобчик – цвірінькає, журавлі – курличуть…
Прослухаймо українську народну пісню „Щебетала пташечка”. А потім розпочнемо її розучувати!
Розучування. „Щебетала пташечка”
Розповідь про обряд закликання пташок
-Колись вважали, що 22 березня починається справжня весна, адже за народними повір’ями, саме цього дня з далеких країв поверталися пташки. У цей день випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків чи голубів, а діти, взявши це печиво, вибігали за околицю і закликали птахів.
Птахів викликаю з далекого краю:
Летіть, соловейки, на наші земельки,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.
Слухання. В. Сокальський. “Пташка”
-Прослухайте твір українського композитора Володимира Сокальського „Пташка” і поміркуйте, почуття пташки він передає.
Завдання
-Як співають пташки?
-Чи може музика передати спів пташки? Які звуки їй потрібно для цього взяти?
-Чи може музика передати почуття пташки? Які саме?
Підсумки
-Сьогодні ми говорили про найкращих у природі музикантів (пташок), зокрема розпочали розучувати пісню „Щебетала пташечка”, а також прослухали твір Володимира Сокальського „Пташка”.
Урок 25. МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО СОНЕЧКО
Вступ
-Як нетерпляче ми чекаємо, коли весна прожене холод, устелить землю травичкою та квіточками, а пташки наповнять гаї та діброви своїм голосним щебетанням! Уявімо музику, яка розповідає про весну. Якою вона має бути?
    продолжение
--PAGE_BREAK--    продолжение
--PAGE_BREAK--На думку Орфа, музичне виховання не повинно обмежуватися розвит­ком слуху, ритму, слуханням музики, навчанням співу і гри на інструментах. Завдання музичного виховання — стимулювати і спрямовувати творчу фантазію, уміння імпровізувати, творити у процесі індивідуального і коле­ктивного музикування. У цій роботі слід опиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем, пантомімою.
Власна дитяча творчість, навіть найпростіша, власні дитячі знахідки, навіть найскромніші, власні дитячі думки, навіть найнаївніші, — ось що створює атмосферу радості, формує особистість, виховує людяність, стимулює розвиток творчих здібностей, — така одна з головних ідей музично-педагогічної концепції К. Орфа. З нею нерозривно пов'язана й інша ідея — закласти міцний фундамент музикальності, під яким розуміється музично-ритмічне відчуття і музичний слух, що дають змогу переживати і розуміти музику та вільно в ній орієнтуватися і творити [39].
Кінцевою метою музичного виховання К. Орф вважав виховання осо­бистості в дусі гуманізму, вивільнення пригнічених цивілізацією її природних сил, розвитку творчих здібностей. «Ким би не стала надалі дитина — музикантом чи лікарем, учнем чи робітником, — писав К. Орф у „Шульверку“, — завдання педагога — виховати у ній творче начало, творче мислення. В індустріальному світі людина інстинктивно хоче творити і цьому слід допомогти. Проте прищеплені бажання і вміння творити виявлятимуться у будь-якій сфері майбутньої діяльності дитини» [39, 28]. Новаторство педагога особливо виявилось у продуманому використанні «елементарної музики». Який зміст вкладався ним у це поняття? Насамперед, слово «елементарний» означає: первісний, початковий, найпростіший, головний. Елементарна музика — це зовсім не примітивна музика, вона опирається на ті народні музичні й мовні джерела, які дали їй початок. Елементарна музика, елементарний інструментарій, елементарні словесні тексти стали для К. Орфа головними засобами виховання дітей. Він писав: «Елементарна музика, слово і рух, ігри і все, що пробуджує і розвиває духовні сили, створюють основу для розвитку особистості, основу, без якої ми прийдемо до душевного спустошення… Слід підкреслити, що елементарна музика у школі має бути не чимось додатковим, а основоположним. Йдеться не лише про власне музичне виховання, а й формування людської особистості: у навчальній роботі це виходить далеко за межі так званих уроків музики і співу. Фантазію і здатність до переживання слід розвивати у ранньому віці. Усе, що дитина переживає, усе, що у ній пробуджене і виховане, виявиться протягом усього її життя» [39, 63].
Педагог вважав, що для дійового музичного виховання надзвичайно важливо, щоб дитина з ранніх років могла припасти до живих джерел мистецтва, навчалася зі слова, ритму, руху творити музику. Тому він відмовився від використання на першому етапі композиторської музики і обрав шлях активізації музичної діяльності дітей через їх власне музикування, спонукаючи цим до імпровізації й створення власної музики.
В основі системи музичного виховання угорського композитора З.Кодая лежить визнання ним універсальної ролі хорового співу. Він створив так звану релятивну систему сольмізації. В цій системі використовуються буквенні назви звуків, умовні ритмічні малюнки (склад «ті» — восьмі, склад «та» – четвертні ) та ручні знаки, що позначають кожен звук. З.Кодай [81] довів, що заняття музикою стимулюють успіхи учнів з інших предметів. Виходячи з найприроднішого для Угорщини вокального співу як основного виду музичної практики, Кодай розробив дуже ефективну систему національного музичного розвитку.
Питання музичного виховання 3. Кодай розглядав у контексті гармонійного виховання людини, в рамках універсальної культури, що складається, на його думку, з традиції, смаку, духовної цільності. Кінцева мета, до якої має спрямовуватися музичне виховання, — «разом з учнем проникати у душу музики, прагнучи таким чином, щоб і музика проникла в душу учня» [67].
Вихідною позицією педагогічної концепції 3. Кодая стало переконання у тому, що основою музичної культури нації, а отже, музичного виховання, має стати народна музика. Виховання лише тоді буде ґрунтовним, коли воно проростатиме з рідної національної культури. Тому головну увагу в музичному вихованні він приділяє ознайомленню зі скарбами народної пісні. Народну пісню педагог розглядав як рідну музичну мову дитини, якою, як і і рідною словесною мовою, слід оволодіти найраніше [67].
Таким чином, для педагогічної концепції 3. Кодая характерні орієнтація на масове музичне виховання, розвиток співацько-хорових традицій європейської музичної педагогіки, прагнення до розширення музичної грамотності дітей, опора на національну інтонаційно-ладову і метро — ритмічну основи.
При розгляді педагогічних ідей Е. Жак-Далькроза, К. Орфа і 3. Кодая О. Ростовський вказує на спільність їх підходів до питань музичного виховання, та відмінність у виборі шляхів і засобів навчання [81]. Спільним для названих музикантів-педагогів є прагнення засобами музики вплинути на духовний світ дитини, сприяти гармонійному розвитку особистості, вихованню емоційної чутливості та музичних здібностей; засвоєнню музики як специфічної мови людського спілкування. Творці систем музичного навчання були переконані, що виховання музичності неможливе поза музичним сприйманням, що навчанню гри та співу по нотах має передувати досвід живого спілкування з музикою.
Зрозуміло, що жодна з розглянутих методик не може бути використана у наших школах як цілісна система. Українська музична педагогіка має свої принципові засади, опирається передусім на досягнення національної культури, усталені виховні традиції, досвід музикування, навчальні можливості тощо. Проте ґрунтовне знання методичних систем Жак-Далькроза, Орфа і Кодая необхідне, бо в кожній них творчий учитель зможе знайти багато практичних методів і прийомів навчання учнів.
Зокрема, значну цінність становлять методичні знахідки Е. Жак-Далькроза, які доцільно використовувати і розвивати. Якщо розглянути ідеї Жак-Далькроза через призму української музичної етноцедагогіки, можна виявити їх. близькість до народних традицій музичного виховання. Йдеться про дитячі ігрові пісні, основою яких є рухи під музику, інсценізація, елементи хореографії (наприклад, «Диби-диби», «Два півники», «Подоляночка», «Зробим коло», "Іде, іде дід, дід", «Біла квочка» тощо).
Розглянемо музично-педагогічні погляди видатних українських композиторів М. Леонтовича, М. Лисенка, К. Стеценка та їхній внесок в організацію музичної освіти сприяв плідному розвитку національної педагогіки мистецтва. Ґрунтуючись на попередніх здобутках, зокрема досвіді Києво-Могилянської академії, вони розвинули їх далі. Це, зокрема, стосувалося способів використання музики з метою формування особистості.
Спільність позицій українських композиторів проявлялась у визнанні загальнодоступного і виховного характеру навчання музики, її значення для гуманітарної освіти. Так, своєю творчою, організаційною та педагогічною діяльністю, зокрема створенням у Києві Музично-драматичної школи, заклав фундамент для підготовки музично-педагогічних кадрів в Україні М.Лисенко.
Щедрою була педагогічна спадщина К. Стеценка, який обстоював принцип взаємозв'язку музики з комплексом мистецтв. Він обгрунтував важливість доповнення слухових вражень у процесі сприйняття музики іншими сенсорними відчуттями, вважаючи, що знання, здобуті лише на основі слухових уявлень, є абстрактними. [67 ]
Ця теорія була розвинена в діяльності М. Леонтовича, котрий висував ідею поєднання кольорів зі звучанням музичного твору як однієї з найважливіших умов цілісного сприйняття художнього образу. З цією метою він розробив власну систему показу мистецького матеріалу, що ґрунтувався на співвідношенні світлотіней і кольорів із музичними звуками. Він підкреслював, що кожен педагог мусить викладати музику в контексті інших наукових і художніх знань. Сам М. Леонтович, працюючи вчителем музики, постійно поповнював свої знання у царині філософії, математики, географії, історії, літератури, малярства, скульптури, архітектури і наголошував на важливості комплексного застосування цих дисциплін у процесі навчання і виховання учнівської молоді. [53 ]
М. Леонтович, музичне виховання у масових школах пов'язував з піснею як найправдивішим за своєю етичною і художньою суттю життєвим явищем. Він послідовно дотримувався принципу визначальної ролі фольклору в музичному навчанні дітей, пропонував починати з безнотного співу на основі народних мелодій, які вважав незамінними в оволодінні нотною грамотою. Однак невдовзі М. Леонтович трагічно загинув, і його педагогічна спадщина, схована в архівах, близько 70 років була майже невідомою педагогічній громадськості й не могла виявити належного впливу на розвиток української музичної педагогіки [53].
Видана лише у 1989 р., книга М. Леонтовича «Практичний курс навчання співу у середніх школах України» свідчить про те, що у 20-х роках XX ст. в Україні склалась своєрідна, музично-педагогічна школа, яка відіграла помітну роль у вихованні дітей. [54]
Принципово новий напрям у музичній педагогіці XX ст. відкрила музично — виховна концепція видатного композитора і педагога сучасності Д. Кабалевського (1904-1987). Вона увібрала досягнення вітчизняної й світової педагогіки і спрямована на формування у дітей цілісного естетичного ставлення до явищ музичної культури. Головний його девіз: «Навчання музики — засіб, виховання музикою — мета» [43]. Мета музичного виховання, на його думку — формування музичної культури як невід'ємної частини духовної культури особистості.
Музична культура особистості характеризується тим, якою мірою вона здатна засвоювати музичні цінності. На думку Д. Кабалевського, музичну культуру особистості визначають любов до музики і розуміння її в усьому багатстві форм і жанрів; особливе «відчуття музики», що спонукає сприймати її емоційно, відрізняючи хорошу музику від поганої; уміння чути музику як змістовне мистецтво, що несе в собі почуття і думки людини, життєві образи й асоціації, здатність відчувати внутрішній зв'язок між характером музики і характером виконання. [43]. Отже, під музичною культурою особистості розуміють її індивідуальний соціально-художній досвід у сфері музичного мистецтва, зміст естетичного, ціннісного, особистісного ставлення до музики.
На відміну від Е. Жак-Далькроза, К. Орфа і 3. Кодая, Д. Кабалевський вважав, що в основі музичного виховання лежить активне сприймання музики. «Лише тоді музика може виконати свою естетичну, пізнавальну і виховну роль, коли діти навчаться по-справжньому чути її й роздумувати про неї, — підкреслював педагог. — Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики — основа усіх форм прилучення до музики, тому що при цьому активізується внутрішній духовний світ учнів, їх почуття та думки і поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує» [43, 28].
Учні мають учитися сприймати музику в будь-якій формі спілкування з нею, під час співу, гри на музичних інструментах, у процесі власне слухання тощо.
Д. Кабалевський підкреслював важливість хорового співу для формування музичної культури школярів. Увесь процес навчання співу має сприяти активному, зацікавленому і творчому ставленню учнів до музики. Поступове набуття виконавської майстерності й збагачення загальної музичної культури дітей стають передумовами їх прагнення до досягнення, навіть при масовому музичному вихованні, рівня справжнього мистецтва. «Кожен клас — хор! — ось ідеал, до якого має спрямовуватися це прагнення», — писав педагог [43, 29].
Досягненню мети музичного виховання підпорядковане й вивчення музичної грамоти, яку Д. Кабалевський розуміє значно ширше — як музичну грамотність, тобто здатність сприймати музику як живе й образне мистецтво, народжене життям і нерозривно пов'язане з ним [46,. 4]. Засвоєння нотної грамоти не є самоціллю і повністю підпорядковане виховним завданням.
Розглянуті концептуальні підходи до музичного виховання визначили методичну новизну створеної під керівництвом Д. Кабалевського шкільної програми з музики. її особливістю є, насамперед, тематична побудова, що дало змогу об'єднати усі види музичної діяльності дітей (спів, вивчення ні у зичної грамоти, гра на музичних інструментах, імпровізація, ритмічні рухи під музику, власне слухання тощо) на одному уроці. Цілісність уроку досягається за рахунок єдності усіх складових елементів, оскільки в основу його побудови покладені не різні види діяльності, а різні грані музики як єдиного цілого. Це дає змогу вносити в урок будь-які контрасти, необхідні для підтримування уваги учнів, створення творчої атмосфери. Формування музичної культури — основа уроку, його зміст, який може мати різне художньо-педагогічне втілення, адже нескінченно різноманітним є музичне мистецтво і життя, яке воно відображає.
Запропонований принцип тематизму, як і вся музично-педагогічна концепція, проростає з музики і на музику опирається, природно пов'язує музику як мистецтво з музикою як шкільним предметом. Теми програми мають музично-естетичний, а не тільки навчально-музичний характер і відкривають реальну можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах одного уроку, а й протягом чверті, півріччя, навчального року і всього навчального курсу. Ці теми — своєрідні етапи розвитку музичного сприймання школярів. Зміст і логіка тематизму визначаються особливостями розвитку художнього мислення дітей, накопиченням практичного досвіду, можливостями усвідомлення зв'язків музики з життям. Вокально-хоровими, музично-ритмічними та іншими практичними навичками учні оволодівають у тісному зв'язку із засвоєнням конкретної теми. Таким чином, принцип тематизму виступає важливим вихідним положенням, на якому вибудовується шкільна програма.
Досліджуючи музично-педагогічну концепцію Д. Кабалевського, О. Ростовський вважає що її ідеї відкрили реальний шлях до вирішення таких основоположних проблем музичної педагогіки, як виховання інтересу до музики, захоплення нею; визначення основи музичного виховання, його мети і завдань;'досягнення цілісності уроку музики[81, 19].
Називаючи програму Д. Кабалевського новаторською, О. Ростовський підкреслює, що не всі її положення є новими. Зокрема, висунута Д. Кабалевським ідея першооснови трьох сфер музики значно раніше знайшла своєрідне відображення у поглядах С. Людкевича, який виділяв пісню, танець і марш як фундамент складних форм вокальної та інструментальної музики. Однак саме Д. Кабалевському належить заслуга у педагогічному осмисленні й методичному втіленні цієї ідеї, що покладена в основу його концепції. [81, 19].
Однією із цілей музичного виховання є музичний розвиток дитини. Музичний розвиток, вважала Н. Ветлугіна, — складне явище. Між його компонентами встановлюються різноманітні взаємозв'язки: між природними задатками і сформованими на їхній основі музичними здібностями; між внутрішніми процесами розвитку й досвідом, який передається дитині ззовні; між засвоєнням досвіду й розвитком, що відбувається при цьому, тощо. Таким чином здійснюється поєднання різноманітних внутрішніх процесів і зовнішніх впливів на них [21].
Ветлугіна Н., вважала, що для здійснення музичного виховання учнів необхідний дієвий підхід, який є провідним для сучасної педагогіки та психології. Саме діяльність учня і педагога, їх власна активність мають стати основою музичної освіти. При цьому учні не повинні виступати як об'єкти педагогічних впливів, а як активні суб'єкти навчального процесу, які у власній діяльності, відповідно до своїх вікових та індивідуальних особливостей, зі своїм, хоча й невеликим, але унікальним досвідом, відкривають дійсність, відтворену в музиці, по-своєму сприймаючи і переживаючи її. В активності самих дітей полягає величезний потенціал розвитку їх музично-творчих здібностей [21].
Для цього слід вчити сприймати, виконувати і творити музику через діяльність самих учнів, у невимушеному оточенні, опираючись на те, чим дитина вже володіє, використовуючи навчально-ігрові форми, йдучи від нескладних дій до дедалі складніших, враховуючи попередні результати, створюючи ситуації успіху і подолання труднощів, заохочуючи найменші досягнення дітей.
На думку О. Апраксіної, музичне виховання розглядається як процес передачі суспільно-історичного досвіду музичної діяльності новому поколінню з метою підготовки його до майбутньої роботи не лише в цій сфері, а й в інших галузях. Це пояснюється тим, що засвоєння способів музично — естетичної діяльності всебічно збагачує особистість дитини [4]. У процесі передачі музичного досвіду застосовується система цілеспрямованих і організованих впливів. їхнє призначення подвійне: дати знання, озброїти способами дій і вплинути на формування особистості дитини.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Якщо зміст і методи музично-виховної роботи не визначаються передбаченням подальшого розвитку дітей, ясним розумінням того, яких якостей вони мають набувати у процесі музичної діяльності, така педагогічна робота виявляється неефективною. Не можна вчити дітей «взагалі», не задумуючись про кінцеву мету національного виховання, той ідеальний стан сформованості національної свідомості, до якого слід підвести учня.
Якщо уявити кінцевий результат музичного навчання у загальноосвітній школі теоретично, оскільки цей процес нескінченний, то в світлі сучасних наукових поглядів про національне виховання у дітей має формуватися уявлення про народну музичну культуру як невід'ємну частину духовної культури суспільства. На думку 3. Бервецького, під музичного культурою слід розуміти індивідуальний соціально-художній досвід особистості у царині музичного мистецтва [10].
Навчально-виховна мета — це той загальний орієнтир, що визначає напрям діяльності вчителя, а не перелік знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень у першому, другому і подальших класах або встановлений рівень розвитку, якого він має досягти на певному етапі навчання. Адже кожна дитина потребує індивідуальних підходів виховання. Втім, важко звільнитися від стереотипів застарілого мислення. Ще й досі деякі вчителі не усвідомлюють той факт, що метою процесу навчання виступає саме розвиток особистості учня, а не набуття знань, умінь і навичок, за якими залишається роль (дуже важлива!) бути засобом цього розвитку.
Безперечно озброїти дітей певною сумою знань, умінь і навичок значно легше, ніж виховати. Але нині, коли гуманізація стала провідним критерієм успішності навчання, розкриття національних цінностей в музиці, на цій основі формування особистості стає головною метою музично-виховної роботи.
Е. Печерська вважала, що для дійового музичного виховання надзвичайно важливо, щоб дитина з ранніх років могла припасти до живих джерел мистецтва, навчалася зі слова, ритму, руху творити музику. Тому недоцільно використовувати на першому етапі композиторську музику і обрати шлях активізації музичної діяльності дітей через застосування засобів народно-музичної творчості [74].
Продовжуючи традиції Д. Кабалевського, в 90-тих роках минулого століття О. Ростовським, Р. Марченко, Л. Хлєбніковою було створено програму «Музика» [76]. Головною метою музичного виховання школярів, на думку авторів, є формування музичної культури як важливої й невід'ємної частини духовної культури. Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Опираючись на концепцію відомого психолога Б.М. Теплова, який виділив три основні музичні здібності, що складають структуру музикальності [92, 210-211], О.Ростовський, розуміє під музикальністю сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальності — переживання музики як вираження певного змісту. Музичне переживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним шляхом зміст музики осягнути не можна [81, 53]. Музикальність особливо виявляється в активній самостійній діяльності людини. Її основу складає, найперше, ладове почуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. Ладове почуття безпосередньо виявляється у сприйманні мелодії, її упізнаванні, у чутливості до точності інтонації. Його характерним виявом у дитячому віці є підвищений інтерес до слухання музики. Ладове почуття є емоційним (або перцепгивним) компонентом музичного слуху. По-друге, це здатність до слухового уявлення, тобто здатність вільно оперувати слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух. Вона безпосередньо виявляється у запам'ятовуванні і відтворенні по слуху мелодій, насамперед у співі, а далі — у внутрішньому слуху («внутрішня музична мова»). Ця здатність є слуховим (або репродуктивним) компонентом музичного слуху. По-третє, це музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно рухомо переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих слухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики, що звучить. Разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгуку на музику. Відтак, структуру музикальності складають два провідні компоненти — емоційний і слуховий (відгук на музику і музичний слух). [81]
Уроки музики, на думку О. Ростовського, мають бути пройняті думкою про те, що музична творчість українського народу — нев'януча окраса його духовної культури. Завданням вчителя є формування творчих здібностей учнів. Це стосується співу, музикування і художнього смаку. Вчитель має враховувати сучасні підходи до навчання і одночасно спиратися на закономірності самої музики, пам'ятаючи, що урок музики повинен бути цілісним уроком мистецтва.
Продовжуючи традицію Д.  Кабалевського, О. Ростовський [81] зазначає, що опора на три основні типи музики — пісню, танець, марш дає можливість поєднати велике музичне мистецтво з музичними заняттями в школі, забезпечити тісний зв'язок цих занять із повсякденним життям школярів, зробити процес навчання емоційно привабливим
Важливою особливістю програми О. Ростовського є тематична побудова, яка розкриває основні закономірності й функції музичного мистецтва. Кожен семестр навчального року має дві теми, які. послідовно поглиблюючись, розкриваються від уроку до уроку. Між семестрам та між усіма роками навчання також забезпечується внутрішня послідовність і цілісність. [76]
Форми музичних занять, за програмою О. Ростовського мають сприяти духовному розвитку школярів, формуванню світогляду, вихованню моралі. Саме на вирішення цих завдань має бути спрямована творча ініціатива вчителя.
Сутність концепції О. Ростовського щодо педагогічного керування процесом музичного сприймання школярів полягає у ставленні до нього як до соціально-педагогічного явища, в якому об'єктивні та суб'єктивні чинники перебувають у нерозривній єдності та взаємозв'язку. Керування музичним сприйняттям буде ефективнішим за умови інформаційного забезпечення процесу, створення настанови на сприймання, здійснення художньо-педагогічного аналізу, забезпечення взаємодії різних видів мистецтва, організації самостійної музичної діяльності учнів. [76]
Л. Масол вважає, що узагальнення педагогічного досвіду, світових тенденцій, наукових джерел дає підстави для теоретичного обгрунтування змісту загальної мистецької освіти за моделлю поліцентриченої інтеграції знань, що відображує реальний поліфонічний художній образ світу.
Спільними для всіх видів мистецтв є естетичне відображення в художніх образах закономірностей людського буття, тобто духовно-світоглядна спорідненість, що зумовлює єдину тематичну структуру програми «Мистецтво», логіку об'єднання навчального матеріалу в цілісні блоки. Ставлення особистості до себе, до інших людей, до світу, до культури — провідні цінності, які стають базовими у моделюванні змісту загальної мистецької освіти.
Ефективному опануванню специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистецтва і розумінню його цілісності сприяє також інтеграція елементів змісту на основі єдності універсальних художньо-естетичних категорій — «ритм», «контраст», «симетрія», «композиція, „динаміка“ тощо.
Розробка вчителем (або двома вчителями, що працюють узгоджено) технологій інтегрованих уроків, насамперед вступних та узагальнюючих у межах кожної теми, залежить від обсягу споріднених тематичних художньо-естетичних елементів.
Таким чином, інтеграція знань та уявлень учнів здійснюватиметься на таких рівнях:
— духовно-світоглядний (через спільний тематизм, що відображує фундаментальний зв'язок усіх видів мистецтва з життям);
— естетико-мистецтвознавчий (через спільність або спорідненість отецьких понять, універсальність естетичних категорій);
— психолого-педагогічний (через технологію інтегрованих уроків різного типу).
Зміст програми «Мистецтво» включає такі умовно виділені наскрізні компоненти як:
1)                сприймання, аналіз-інтерпретація та оцінювання творів мистецтва;
2)                практична художньо-творча діяльність учнів;
3)                естетико-мистецтвознавча пропедевтика (засвоєння понять і термінів).[60]
Методична система, що забезпечує реалізацію закладених у зміст програми ідей, спрямовується на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, активність, самостійність, креативність, критичність. З цією метою використовуються технології особистісно розвивального спрямування на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, діалогу культур; пріоритет надається інтерактивним та ігровим методикам, емоціогенним ситуаціям.
Замість традиційного «аналізу» введено поняття «аналіз-інтепретація» та «оцінювання» художніх творів, адже принципового значення набуває пошук учнями в мистецтві особистісне значущих смислів, співзвучних власному досвіду. Підвищується роль диференціації художньо-творчої діяльності учнів на матеріалі різних видів мистецтв з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей.
В авторській концепції поліцентричної художньої інтеграції Л. Масол [60] виділено три групи інтеграторів — духовно-світоглядні, естетико-мистецтвознавчі, психолого-педагогічні. Вони об'єднані спільним наскрізним тематизмом (теми навчальних років та окремих розділів). У програмі «Мистецтво» для початкової школи основою інтегрування змісту є ідея відображення в мистецтві універсалів реального світу:
1 клас. Абетка мистецтв.
2 клас. Краса довкілля в мистецтві.
3 клас. Образ людини в мистецтві.
4 клас. Світ у мистецьких шедеврах.
Навколо визначених головних тем концентруються інші складові навчально-виховного процесу: дидактичний матеріал для сприймання та інтерпретації (низка художніх образів, втілених у творах різних видів мистецтв), практична художньо-творча діяльність (з використанням системи завдань інтегрованого типу), словник термінів тощо.
Отже, проаналізувавши науково-методичну літературу, можемо дати визначення поняттю «музичне виховання». Музичне виховання це процес цілеспрямованого пізнання музики, розвиток музично-естетичних смаків та музикальності людини, збагачення її музичної культури та здібностей; це процес передачі суспільно-історичного досвіду музичної діяльності новому поколінню з метою підготовки його до майбутньої роботи не лише в цій сфері, а й в інших галузях.
Ціллю музичного виховання є розвиток музикальності дитини, який відбувається у процесі засвоєння дитиною суспільно — вироблених способів і дій. Це свідчить про тісний зв'язок між вихованням, навчанням та розвитком дитини і про детермінуючу роль перших двох. Музичний розвиток розглядається як якісні зміни психічних процесів, що викликаються внутрішніми закономірностями музичних переживань дитини і зовнішніми обставинами її життя і виявляється у здатності сприймати музику, займатися практичною музичною діяльністю та у сукупності музичних знань, умінь та навичок.
Відповідно проаналізованої науково-методичної літератури можемо визначити компоненти музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку: емоційний, слуховий, ритмічний та творчий. Показником рівня розвитку емоційного компоненту будемо вважати емоційний відгук на музику, що виявляється у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках. Показником рівня розвитку слухового компоненту будемо вважати чистоту інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слухову увагу, почуття ладу. Показником рівня розвитку ритмічного компоненту будемо вважати здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку. Показником рівня розвитку творчого компоненту будемо вважати інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок.
1.2 Вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку
Однією із цілей музичного виховання є музичний розвиток дитини. Музичний розвиток, вважала Н. Ветлугіна, — складне явище. Між його компонентами встановлюються різноманітні взаємозв'язки: між природними задатками і сформованими на їхній основі музичними здібностями; між внутрішніми процесами розвитку й досвідом, який передається дитині ззовні; між засвоєнням досвіду й розвитком, що відбувається при цьому, тощо. Таким чином здійснюється поєднання різноманітних внутрішніх процесів і зовнішніх впливів на них [20]. Врахування вікових особливостей допомагає встановити, які саме форми, засоби і види діяльності найефективніші для музичного розвитку дитини того чи іншого віку.
За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дитини він шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід від ігрової до учбової діяльності, яка стає провідною.
Вступ дитини до школи — це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною й психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються і продовжують розвиватись фізичні й розумові здібності, формуються психічні властивості молодшого школяра
Досліджуючи вікову та педагогічну психологію дітей Г. Сіліна зазначає, що протягом молодшого шкільного віку відбувається подальше зростання організму дитини. З 6 років у дітей наступає період рівномірного росту, який триває до 9 років у дівчаток і до 11 — у хлопчиків. Дівчатка після 9 років випереджають у рості хлопчиків.
Розвивається м'язова система молодших школярів. Збільшується вага всіх м'язів відносно ваги тіла, що сприяє зростанню фізичної сили дітей, підвищується здатність організму до відносно тривалої діяльності. Дрібні м'язи кисті руки розвиваються повільніше. Діти цього віку, добре володіючи ходьбою, бігом, ще недостатньо координують рухи, здійснювані дрібними м'язами. Першокласникові важко писати в межах рядка, координувати рухи руки, не робити зайвих рухів, які спричиняють швидку втому. Тому у першому класі слід проводити фізкультхвилинки, які знімають напруження дрібних м'язів пальців і кисті руки. З часом школярі набувають здатності розподіляти навантаження на різні групи м'язів, рухи їх стають більш координованими, точними, удосконалюється техніка письма. Розвиток моторики дітей зв'язаний не тільки з фізичним, а й розумовим розвитком підростаючої особистості. [88, 108].
Вага мозку першокласника наближається до ваги мозку дорослої людини. У молодших школярів збільшується рухливість нервових процесів, що дає змогу дітям швидко змінювати свою поведінку відповідно до вимог учителя. У дітей добре розвинені всі органи чуття, деякі з них мають свої особливості. Так, очі, завдяки еластичності кришталика, можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози.
В цьому віці дитина оволодіває елементарними культурними навичками, відзначає Л. Горюнова. Зростає здатність дитини до логічного мислення і самодисципліни, а також до спілкування з ровесниками у відповідності до встановлених правил. З'являється внутрішнє прагнення до навчання і успіхів у ньому. У дітей цього віку з'являється любов до праці [30, 15].
Небезпека на цій стадії розвитку дитини, на думку Л. Горюнової, у можливості появи почуття неповноцінності або некомпетентності. Механізм їх появи пов'язаний з тим, що у молодших школярів центром зосередження стає випробування себе, в результаті чого відбувається диференціація дітей, впевнених у собі і невпевнених. Саме у невпевнених.починає розвиватись неповноцінність.
Центральною подією у молодших школярів вважає А. Люблінська є психосоціальний конфлікт — любов до праці проти почуття неповноцінності. Деякі психологи відзначають, що з 6 до 8 років у дітей зростає бажання спілкуватися з іншими дітьми і дорослими [58, 129].
Майже всі діти приходять до школи з прагненням вчитися, вони ставляться до учіння, як до серйозної, суспільно важливої діяльності, вважає З Бервецький. В перші дні навчання у школі майже кожна дитина намагається сумлінно ставитись до навчання. Майже у кожної дитини виникає певне уявлення про ідеального учня. Щоправда, цей ідеал ще досить нечіткий, але він відіграє важливе значення у механізмі ставлення учнів до навчання.
Проте, через деякий час ставлення окремих дітей до школи змінюється. У недосвідчених учителів значна частина учнів класу через три-чотири місяці починає виявляти небажання відвідувати школу. Основною причиною цих негативних явищ є недосконалість організації навчального процесу, яка виявляється в недостатній активізації учбової діяльності учнів, зокрема їх мисленні, у надмірному захопленні вправами, спрямованими на формування різних навичок. Лише у 1—2 класах діти виконують такі вправи з інтересом. Для зміцнення позитивного ставлення учнів до школи важливо зважати на індивідуальні відмінності учнів, пам'ятаючи, що серед них є впевнені і невпевнені в своїх силах, що є діти, які намагаються проявляти активність, демонструючи цим ставлення до школи і вчителя, але є і такі, які прагнуть бути непоміченими у класі, чітко не виражають своє ставлення до школи [10, 65].
    продолжение
--PAGE_BREAK--Важливе значення в навчанні має і ставлення учнів до вчителя. Прийшовши до школи, першокласники, особливо ті, що відвідували дитячий садок, не зразу звикають до того, як вчитель ставиться до них. Лише з часом, тривалість якого здебільшого залежить від особистих якостей вчителя, встановлюються нові для дітей ділові й водночас довірливі стосунки з ними.
Досліджуючи особливості музичного розвитку молодших школярів О. Ростовський зазначає що в галузі відчуттів і сприйняття їх розвиток іде від найпростішого розрізнення найвиразніших, найяскравіших барв, форм, звуків до активнішого усвідомлення красивих, гармонійних сполучень, до диференціювання звуковисотних та ритмічних співвідношень у музиці, нюансів кольорової гами, різноманітності форм, поетичного співзвуччя.
У сфері емоційного і пізнавального ставлення до доступних творів мистецтва — предметів побуту, природних явищ — накреслюється така динаміка: від підсвідомого емоційного відгуку на все помітне, яскраве, красиве до виникнення деяких відтінків почуттів, різноманітних настроїв у старших дітей, які вже здатні завдяки набутим знанням помічати окремі зв'язки між змістом твору і способами його втілення та зображення. Поступово виникає вибіркове ставлення до явищ прекрасного. Іноді віддається перевага окремим сторонам художнього переживання і діяльності. Внаслідок цього в дітей поступово формується художній смак. [81].
У практичній діяльності (співи, малювання, ігри-драматизації, танці) розвиток іде від наслідувальних дій дитини до спроб відшукати виражально-зображальні засоби, самостійно переносити набутий на заняттях художній досвід у повсякденне життя, проявляючи при цьому творчу ініціативу.
Успіх музичного навчання і виховання залежить від урахування вчителем вікових особливостей дітей, їх готовності до навчальної діяльності.
Готовність до навчання в школі — це передусім допитливість і вміння керувати своєю поведінкою, підпорядковувати її вимогам організації пізнавального процесу, колективної навчальної діяльності. О. Ростовський вказує, що переважна більшість дітей, прийшовши до школи, володіє такою готовністю. їм властиве бажання і прагнення вчитися, вони охоче приймають нові правила поведінки й діяльності, виконують вимоги вчителя. У них яскраво виявляється наслідувальність — важливе джерело успіхів на початковому етапі навчання, також гострота і свіжість сприймання, допитливість, яскравість уяви. [81].
Спостереження за поведінкою дітей свідчать, що діти в цілому легко входять у роль школяра, успішно переключаються на навчальну діяльність. Разом з тим, їм властива легка збудливість, ранимість психіки, нестійкість мимовільної уваги, несформованість, тендітність всього організму, швидка втомлюваність від постійного сидіння, одноманітної діяльності. Ця особливість визначає необхідність урізноманітнення діяльності дитини, постійної активізації шляхом постановки нових завдань, залучення до іншої діяльності, чергування форм індивідуальної й колективної роботи тощо.
У цьому віці багатшим стає емоційне життя дітей, накопичується певний життєвий і художній досвід. Як і дошкільники, молодші школярі дуже люблять мультфільми, охоче слухають казки, пригодницькі оповідання, вигадують неймовірні історії, фантазують. Дитяча, уява створює надзвичайні сюжети для того, щоб зробити цікавішим життя, пояснити на свій розсуд те, що вони поки що не можуть осягнути й усвідомити.
Відносно добре розвинута наочно-образна пам'ять дітей: вони легко запам'ятовують те, що їх особливо вражає, що безпосередньо пов'язане з їхніми інтересами. Помітними стають вияви словесно-логічної пам'яті — діти краще запам'ятовують зрозумілий матеріал.
Мова молодших школярів досить розвинута — вони можуть у значних межах зрозуміти почуте, розповісти про побачене, висловити свої враження від якоїсь події, викласти свої думки, пояснити зміст знайомої гри, відчути виразність епітетів і порівнянь.
У дітей переважає наочно-дійове мислення і вони знаходять відповіді на поставлені запитання тільки в результаті виконання певних практичних дій. Пояснення вчителя, навіть підкріплені найрізноманітнішим наочним матеріалом, не будуть ефективними, якщо учень не спробує зробити все сам.
Безпосередній процес засвоєння нового матеріалу, в який вони так легко й охоче включаються на уроці, триває успішно лише 3-5 хвилин, після чого наступає втомленість, слабне увага. Водночас діти у цьому віці здатні тривалий час брати участь в ігровій діяльності, особливо рольовій, що має мету, завдання, певні правила. Від такої гри легко перейти до гри дидактичної, яка на уроках у 1-му класі має посісти чільне місце.
Досліджуючи вікові особливості сприймання музики молодшими школярами О. Ростовський відзначає що вони визнаються передусім обмеженістю життєвого і музичного досвіду дітей, специфікою мислення: невмінням узагальнювати, переважанням цілісного приймання. Зокрема, першокласникам властивий сенсомоторний характер музичного сприймання. Вони віддають перевагу музиці веселій, моторній особливо реагують на масивність і динаміку звучання, темп і регістр, темброву палітру музики, запитальний, стверджувальний і розповідний характер музичного висловлювання, ніжність і різкість, м'якість і жорскість, дзвінкість і ліричну наповненість звучання. Виходячи з цих особливостей, діти розпізнають зміст музики. Специфічна музична виразність — мелодизм, ритмічна організація, емоційна узагальненість інтонаційного розвитку — на перших порах не виділяється більшістю учнів. [81].
Сприймання музики молодшими школярами тісно пов'язане з руховими переживаннями (ритмічні рухи, спів). Тому їм ближча ритмізована і мальовнича музика, яка відповідає їхньому досвіду й потребі в активних виявах. Дітям властиві інтерес до почуттєво забарвлених музично-слухових вражень, прагнення до новизни, до вияву в звучанні музики життєвих зв'язків. Уже шестилітні учні здатні визначати не лише загальний характер музики та її настрій, а й схоплювати характерні ознаки певного жанру, наприклад, колискової пісні, танцю, маршу, передавати їх у пластиці своїх рухів, жестах, міміці.
У молодших школярів яскраво виявляється емоційність сприймання. Однак емоційний відгук дітей цього віку має свої особливості: реагуючи на музику безпосередньо й активно, вони не усвідомлюють емоційні стани, які нею викликаються. Тому діти не говорять, наприклад, про свої внутрішні переживання («мені було сумно»), а оцінюють загальний характер музики («була сумна музика»).[20].
Спостерігаються значні відмінності в музичному розвитку дітей залежно від їх індивідуальних особливостей. Одні з них «музичні» за всіма показниками, інші відрізняються своєрідним поєднанням окремих музичних здібностей. Так, здатність сприймати і переживати музику, вважає Л. Хлєбнікова, може поєднуватися з посередніми голосовими даними, добрий розвиток музичного слуху не завжди супроводжується схильністю до творчості. Одні діти можуть слухати музику не відволікаючись, інші навіть не уявляють, що це таке — спеціально слухати музику; деякі діти можуть чисто і виразно виконувати знайомі пісні, мають елементарні уявлення про музику, інші байдужі до неї, оскільки жили у несприятливих для цього умовах. Зрозуміло, що внаслідок цього можливості музичного розвитку дітей на уроках музики різні [78].
Водночас, на думку Л. Хлєбнікової, можна виокремити й загальні риси музичного розвитку, властиві молодшим школярам:
1. Діти мають певний досвід спілкування з музикою, різноманітнішою стає музична діяльність. Виконання пісень і танців, утілення музично-ігрових образів у русі набуває виразності, що свідчить про змогу учнів передати своє ставлення до музики. У них з'являються улюблені пісні, танці, ігри, вони здатні навіть мотивувати свої музичні вподобання, оцінювати твори, виявляти художні інтереси. У дітей помітними стають вияви музичних здібностей, особливо в царині мелодійного слуху. Учні можуть впізнати знайому пісню, визначити не тільки характер музики, але й її настрій. У них поступово налагоджується вокально-слухова координація, диференціюються слухові відчуття — більшість дітей здатна розрізнити високі й низькі звуки в інтервалах квінти, кварти, терції.
2.     У сфері сприймання музики можливості дітей досить широкі: їм доступні такі основні жанри, як пісня, танець і марш, близька музика зображального характеру. Через незначний обсяг довільної уваги першокласників, твори повинні бути невеликими за обсягом, з яскравим музичним образом.
3.     У сфері співу можливості дітей залежать від попередньої музичної підготовки: їх співацький діапазон може складатися від кількох звуків до октави і більше. Водночас у всіх дітей голосовий апарат ще не сформувався, дуже тендітний, змикання складок крайове. Це вимагає обережного й послідовного розвитку діапазону голосу, обмеження сили звучання.
4.  У сфері творчості можливості першокласників такі: вони легко відгукуються на різні творчі завдання, можуть імпровізувати на заданий образ, створювати ритмічні й мелодичні імпровізації на дитячих музичних інструментах, інсценізувати знайому пісню або інструментальну п'єсу зображального характеру [96].
На думку В. Островського, від якості музичних занять у 1-му класі значною мірою залежить музичний розвиток молодших школярів у наступних класах. При цьому вчитель має прагнути не до вирівнювання учнів у їх музичному вихованні, оскільки це неодмінно приведе до гальмування розвитку частини дітей. Приділяючи особливу увагу тим дітям, які менш обдаровані музично, він повинен всіляко сприяти розвитку дітей обдарованих, ставити перед ними індивідуальні завдання. Вимогливість до учнів відповідно до їх здібностей є однією з умов підтримки одних, і попередженням від «зіркової хвороби» — інших, музично обдарованих дітей [68].
Музичний твір діти сприймають цілісно, вважає О. Ростовський, як єдиний музичний образ, не відрізняють власне музичні враження від вражень супутніх, не виокремлю-певні засоби виразності і не вміють визначати їх роль у створенні музичного образу. Складнішу музику вони сприймають вибірково, вловлюючи в ній лише те, що їм ближче і доступніше, хоча й не завжди головніше у творі.
Досвід показує, що зорова сторона домінує не тільки в музично-побутових враженнях дітей, а й у спеціально організованих навчальних ситуаціях музичного сприймання. Вони шукають у звучанні, а іноді поряд з ним «зоровий образ», реальний рух, подію, інтерпретуючи музику як частину більш звичної для них наочно-образної картини життя.
Частина учнів не може відділити думки, які виникають під час слухання, музики, від власне змісту музики. Саме тому їхні відповіді можуть бути такими несподіваними. [81].
У 3-4-х класах емоційність сприймання поступово доповнюється праг­ненням учнів зрозуміти, що виражає музика, у чому її зміст. Школярі можуть досить повно визначити емоційний зміст музики, дати їй образне пояснення, а завдяки властивій спостережливості — почути окремі деталі музичної мови, відтінки виконання.
Діти часто відчувають труднощі при добиранні потрібних слів для ви вираження своїх вражень від музики. їхні висловлювання нерідко зводяться до кількох визначень, що пояснюється недостатньо розвиненою слуховою спостережливістю і збідненим лексичним запасом. [81].
Збагаченню лексики учнів сприятиме образна, виразна мова вчителя із застосуванням влучних епітетів і зворотів. Доцільно використовувати такі слова, які розширюватимуть естетичні уявлення учнів, розкриватимуть гли­бинний зміст музики.
Слід враховувати, вважає Н. Ветлугіна, що молодший шкільний вік багатий на приховані можливості розвитку, які важливо своєчасно помітити і підтримати. Однако­во недопустимо вважати молодших школярів менш розвиненими, ніж вони є насправді, як і перебільшувати їхні можливості. Вдумливе ставлення до вікових особливостей, фізичного і психічного розвитку дітей дасть учителеві можливість цілеспрямовано, без шкоди для вихованців здійснювати їхнє музичне навчання і виховання.
Аналіз процесу музичного розвитку дитини, на думку вченої, дає конкретний матеріал, який свідчить про життєву правду цього положення. Процес музичного розвитку не відбувається автоматично під впливом виховання і навчання. Цілком очевидно, що засвоєння дітьми однакового віку одного й того ж змісту не всіх їх приводить до одного рівня музичного розвитку. Отже, формування музичних властивостей і якостей дитини відбувається не за однозначними законами. Існують різні причини виникнення нових здібностей, нахилів, інтересів (наприклад, різний соціальний досвід, наявність різних поєднань природних задатків). Отже, і старе не просто механічно приєднується до нового, і нове перетворюється відповідно до природи даного суб'єкта. Спостереження над процесом музичного розвитку дитини переконує нас у цьому. [20].
Отже, розвиток відбувається як заміна старого новим, як неодноразове виникнення «заперечень». Припускається, що дитина на основі набутого досвіду, попередньо сформованих здібностей сама теж бере активну участь у власному вихованні. Відбувається процес «саморуху» в музичному розвитку. Дитина виступає не стільки як об'єкт виховання, а і як суб'єкт з усією своєрідністю свого музичного розвитку (що недостатньо враховується в теорії і практиці).
Раннє виявлення музичних здібностей дитини є показником її музичної обдарованості – вважає О. Ростовський. Однак, на його думку, не слід вважати, що відсутність ранніх виявів с свідченням відсутності й музичних здібностей. Виявлення музичних здібностей залежить не тільки від вроджених задатків, а й від культурного середовища, музичного оточення. У багатьох дітей музичні здібності вперше починають розвиватися лише в школі. У різних дітей музикальність може характеризуватися різним поєднанням окремих здібностей. Зокрема, одні діти помітно виділяються емоційним відгуком на музику, другі — руховими реакціями на неї, треті — серйозно зацікавлені певною музичною діяльністю, водночас маючи нерозвинений звуковисотний слух, у четвертих означені здібності більш-менш органічне поєднуються тощо. Виходячи з того, які здібності учнів виступають на перший план, є більш або менш розвинутими, має обиратися й методика музично-виховної роботи. [81]
Музично-творча діяльність молодших школярів виявляється в імпровізації пісенних мелодій, придумуванні нескладних мотивів, інсценуванні сюжетів пісень, пластичному інтонуванні музики, складенні елементарних танців, створенні ігор-драматизацій, темброво-ритмічних супроводів тощо. Музикальність дітей значною мірою визначається розвитком музичного слуху, під яким розуміється здатність до такого сприймання звучань, яке відповідає специфічним особливостям музики як особливого виду людської діяльності [92, с. 122].
Щоб обрати доцільну методику розвитку музичного слуху, О. Ростовський радить врахувати такі положення:
1)                безглуздо вважати, що можна спочатку розвинути музичний слух, а потім приступити до його використання для емоційно насиченого сприймання музики. Не можна підходити до виховання музичного слуху як до особливого завдання, незалежного від завдання виховати музичне сприймання;
2)                на початковому етапі особливо важливий зв'язок музичного слуху з іншими сенсорними і сенсомоторними здібностями. Штучне роз'єднання зорових, рухових та інших відчуттів гальмує музичний розвиток дітей;
3)                основою розвитку звуковисотного слуху є формування мелодичного слуху як узагальненої музичної здібності; показником рівня розвитку музичного слуху школярів є здатність змістовно сприйняти чисто інструментальну музику (без зовнішньої програмності) [81]
Досліджуючи вікові особливості розвитку звуковисотного слуху у молодших школярів, О. Ростовський зазначає що в умовах загальноосвітньої школи у 1-2-му класах не слід прагнути до неодмінної чистоти звуковисотного інтонування, хоча на певному етапі це може стати домінуючим завданням (наприклад, при підготовці до заключного уроку-концерту). Це завдання всього етапу навчання. На перших порах важливіше викликати життєве, нехай навіть не завжди тотожне, але все ж таки образне ставлення дітей до музики.
Розвиток ладового почуття дітей виражається в тому, що діти поступово засвоюють інтонаційне місце кожного звука, починають відчувати стійкий і нестійкий характер звуків, тяжіння їх до більш стійких і відчувати тоніку як найстійкіший звук ладу. Розвиток музичного слуху у дітей, що зростають в атмосфері європейської музичної культури, найприродніше починати з формування ступеневих уявлень мажорного ладу.
    продолжение
--PAGE_BREAK--У формуванні ладових уявлень учнів значну роль відіграє нотний запис. Його слід ввести одночасно з ручними знаками ЗО-ВІ у другій чверті 1°класу. Щоб читання нот було осмисленим і емоційним, можна використати такий прийом як спостереження за нотним записом знайомої мелодії, спів за нотним записом. Вироблення початкових навичок читання нот — завдання цілком доступне першокласникам, вважає О. Ростовський. Однак ознайомлення з нотами має цінність настільки, наскільки пов'язане з розвитком музично-слухових уявлень дітей. На думку вченого, слід пам'ятати, що виховання інтересу до музики, любові до неї і музичного смаку важливіше, ніж формування бездоганного вміння читати і записувати мелодію.[81]
На основі досліджених вікових особливостей молодших школярів О. Ростовський пропонує методику навчання співу дітей, яка передусім має бути розумною, у вікових межах розвитку голосоутворюючих органів, з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Для цього вчителю слід знати співацькі можливості учнів, механізм і специфіку звукоутворення дихання, дикції. Весь процес навчання співу повинен сприяти активному, зацікавленому й творчому ставленню учнів до музики.
У першокласників голосовий апарат дуже тендітний, голосовий м'яз лише починає розвиватися. Звук утворюється при крайовому коливанні голосових складок, які змикаються неповністю. Тому голоси дітей звучать ніжно і слабко, забарвлюючись у верхньому резонаторі.
У наступних класах у дітей поступово розвивається голосовий м'яз, окремі його волокна починають мати навскісне, поперечне і подовжнє спрямування, коливання складок перестає бути лише крайовим і голос звучить сильніше і компактніше.
При правильному вихованні голос розвивається плавно як у хлопчиків так і в дівчаток. У їх голосовому апараті ще немає суттєвих відмінностей. У молодших школярів загальний діапазон голосу може бути досить широким — від ля малої октави до мі-фа другої октави. Однак їх робочий діапазон значно вужчий і коливається в межах ре 1-сі 1 (іноді до 2]). Ця зона найзручніша для слухового сприймання і звукоутворення, тому й повинна і основному використовуватися при навчанні співу.
Якщо навчання співу проводиться правильно, то у 9-10 років голоси дітей починають звучати особливо гарно. Не випадково цей період називають періодом розквіту дитячого голосу. У хлопчиків він набуває особливо дзвінкості, у дівчаток — рис індивідуального тембрового забарвлення. [81]
Розвиток музично-ритмічного почуття школярів — процес тривалий і різнобічний. Він включає організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови тощо. Як зазначав В.М.Теплов, «почуття музичного метру має не тільки моторну але й емоційну природу: в основі його лежить сприймання виразності музики. Тому поза музикою чуття музичного ритму не може ні пробудитися, ні розвиватися» [92, 197 ]
Виховання чуття ритму є частиною музичного і фізичного виховання, вважає Н.Ветлугіна, бо воно сприяє впорядкуванню діяльності нервової системи, а також є важливою стороною естетичного виховання. Ритміка сприяє фізичному розвитку дитини. Власне слуховий розвиток передбачає наявність у дітей здатності розрізняти темпи, звукові тривалості (половинні, четвертні, восьмі, шістнадцяті ноти, метричні долі). Припускається, що діти повинні відчувати і передавати прості ритмічні рисунки, динамічні та агогічні відтінки. Передбачається також спонтанна творча імпровізація дітей на теми, що їх підказують різні малюнки, оповідання, фільми. [20].
Слабкість музичних слухових уявлень суттєво затруднює для дитини будь-які спроби співу, зменшуючи можливості розвитку іншого, емоційного компонента музичного слуху, – вважає О. Ростовський. У свою чергу, це перешкоджає й розвитку музично-ритмічного почуття. У таких випадках дітей нерідко відносять до категорії немузичних. Та, на думку вченого, подібна оцінка здебільшого буде помилковою. Достатньо звернути увагу на розвиток саме музичних слухових уявлень, як інші музичні здібності теж почнуть успішно розвиватися. [81]
Музичне виховання дітей починається з набуття досвіду, складовими частинами якого є слухання музики та її створення. Творчу здібність Н. Ветлугіна називає здатністю до самовираження. На її думку, це природжена здібність, яку можна розвивати. Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Музична діяльність може бути тоді творчою, якщо брати в ній активну участь: драматизувати пісні, тлумачити їх, придумувати ритми та ін. Діти можуть або імпровізувати пісні, або ж їх творити на близькі та знайомі сюжети (про поїзди, літаки тощо). [20].
За результатами дослідження Н. Ветлугіної музично-творчі прояви молодших школярів незначні. Вони можуть виявитися в імпровізації мелодії, стимулом створення якої є малюнки, слова, вигадані дитиною, який-небудь випадок із життя. Інші діти слухають і повторюють цю мелодію. Трохи пізніше дітям можна запропонувати закінчити (дотворити) мелодію, яку розпочав вихователь. Можливі й завдання додому — дитина повинна придумати свою пісню. [20].
Музичний розвиток молодших школярів буде успішним за умови врахування суперечності між особистістю дитини з властивими їй музичними нахилами та участю в колективній музичній діяльності. Розв'язання проблеми розвитку музикальності школярів, які мають різні задатки і різну підготовку, в умовах колективних занять є одним з основних завдань учителя музики.
З метою вивчення стану музичного виховання учнів початкової школи проведено констатувальний експеримент у якому взяли участь учнів школи
Він передбачав вирішення таких завдань:
-                     ознайомитися з позицією вчителів та батьків щодо доцільності використання мультимедійних посібників на уроках музики у початкових класах;
-                     виявити рівень залученості дітей до роботи з комп’ютером в домашніх умовах;
-                     діагностувати рівень музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.
Важливі думки вчителів та батьків щодо доцільності використання мультимедійних посібників на уроках музики у початкових класах виявило анкетування, яким було охоплено 87 батьків і 11 вчителів школи (див. Додаток А). Його результати показали що 96% батьків і 99% вчителів вважають за доцільне використання мультимедійної продукції на уроках музики, 94% дітей мають можливість працювати за комп’ютером дома, усі батьки відзначили, що їх діти люблять займатися такими видами музичної діяльності як музично-ритмічні рухи, спів під музичний супровід, слухання музики.
Для діагностування рівня музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку використовувалися завдання, які виявляли:
-                     емоційний відгук на музику, що відображалося у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках – завдання 1;
-                     чистоту інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слухова увага, почуття ладу – завдання 2;
-                     здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку – завдання 3;
-                     інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок – завдання 4.
Діти охоче включалися у виконання завдань, відповідали невимушено. Причому дівчатка більше ніж хлопчики, виявляли інтерес до різних видів творчої музичної діяльності особливо до музично-ритмічних рухів. Результати проведеного констатувального експерименту показали що у частини дітей високий емоційний відгук на музику (44%), який виражається у адекватній настрою твору поведінці, але словесні характеристики творів однослівні (весела, сумна), у малюнках, що відображали прослуханий музичний твір, діти намагалися відтворити музичний образ не лише в сюжеті а й з допомогою кольору. Частина дітей (35%) слабо виявляла у поведінці переживання настрою музичного твору, характеризувала твори лише з підказкою вчителя, малюнки цих дітей мали цілісно не осмислений характер. На жаль, констатуємо, що 21% дітей виявляли неадекватну реакцію на музичний твір, зовсім не змогли його охарактеризувати, їх малюнки мали недовершений хаотичний характер.
Виконання дітьми другого завдання дало можливість виявити 15% дітей чисто інтонують мелодичну лінію та володіють відповідним діапазоном голосу, 46% дітей інтонують неточно, і 39% зовсім не інтонують мелодичну лінію, відтворюючи її на одному звуці.
Завдання 3 ставило за мету виявити здатність дітей до передачі ритмічного малюнку. За результатами виконання цього завдання 43% дітей точно відтворювали заданий ритмічний малюнок, 49% відтворювали його з помилками, а тільки 8% дітей не змогли виконати цього завдання зовсім.
Рівень розвитку музичних творчих навичок виявило завдання 4. Воно полягало в тому, що дітям необхідно було придумати ритмічне та мелодичне закінчення пісеньки. Оригінальні і цікаві варіанти зуміли створити лише 13% дітей, решта дітей (78%) повторювали мелодію та ритм за вчителем і 9% дітей не змогли закінчити мелодії.
Результати констатувального експерименту дозволили зробити такі висновки:
-                     тільки незначна частина дітей знаходиться на високому рівні музичного розвитку, про що свідчить відмінне виконання поставлених перед ними діагностичних завдань;
більша частина молодших школярів знаходиться на середньому і низькому рівнях музичного розвитку, що вимагає такої організації музичних занять, при якій би активізувалося емоційне сприймання музичного матеріалу, інтерес та участь дітей у різних видах музичної діяльності.

Розділ 2. Мультимедія як новітній засіб вирішення завдань музичного виховання молодших школярів
2.1 Методика проведення уроку музики у початковій школі з використанням мультимедійного посібника
Урок музики — основна форма організації музично-виховної роботи в школі, хоч поглиблюються ще знання з музики і в позаурочний час. Урок включає в себе різні види музичної діяльності учнів: спів, музично-ритмічні рухи, гра на ДМІ, слухання музики, музична грамота. Для уроків музики характерною є особлива емоціональна атмосфера — це цілком природно, адже музика — мова почуттів: вона хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання. Одержані враження посилюються під впливом учителя, який передає свої почуття не тільки у виразному виконання твору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином, концентруючи увагу учнів на звучанні музики і розвиваючи їхню увагу вчитель допомагає дітям увійти у світ музики, музичних образів і яскраво відчути їх виразність.
Метою уроків музики в ЗОШ є — виховання музичної культури учнів як необхідної частини їх духовної культури.
Поняття «Музична культура» досить об'ємне. Воно включає:
а) морально-естетичні почуття і переконання, музичні смаки і запити;
б)  знання, навички і вміння, без яких неможливо засвоїти музичне мистецтво (сприймання, виконання);
в) музичні, творчі здібності, які визначають успіх музичної діяльності.
Нині діюча програма з музики має тематичну побудову: всі теми – це ніби східці, які ведуть учнів до оволодіння музичною культурою. В темах чверті послідовно розкривається особливості музичної мови, багатство і своєрідність її змісту, зв'язок з іншими видами мистецтва — живопис, література, особливості емоційного впливу музики.[76]
На уроках музики учні знайомляться з кращими зразками української народної музики, фольклору, творами композиторів-класиків, масовими піснями. Основою виховання музичної культури учнів є засвоєння саме класичної спадщини. Важливим завданням музичного виховання в школі є формування, як уже згадувалося, музичної культури учнів в процесі спілкування з музикою, внаслідок чого формуються їхні інтереси, погляди, смаки тощо. Доба технічного процесу розширила можливості слухання музики. Якщо декілька десятиріч тому уява про музику пов'язувалась лише з концертним залом, то в наш час — час новітніх технологій, це зовсім інакше. Учні розширюють свій музичний світогляд за допомогою телевізорів, магнітофонів, програвачів, комп'ютерів, аудіо і відеозаписів, касет і таке інше. В таких умовах музичне виховання набуває ще більшої значимості.
Кожен урок має багато спільних рис, але і має свою своєрідність і неповторність. В уроці все повинно бути добре продумано: мета і завдання, зміст і структура, засоби і методи, прийоми роботи, бо без цього не можна досягнути добрих результатів.
Підготовка до уроку залежить від педагогічних вмінь, майстерності вчителя, тобто як він зуміє організувати і реалізувати виховні, освітні і розвиваючі можливості музичного матеріалу. Для успішного розв'язання цих завдань вчитель мусить глибоко вивчити твори і добирати їх у відповідності вікових особливостей учнів, їх музичній підготовці. У зміст уроку входять твори різні за характером, настроєм, тому для досягнення його цілісності важливо добре визначити його структуру: послідовність різних видів музичної діяльності.
Продумуючи емоційний малюнок уроку, перехід від одного твору до другого, вчитель прагне підтримувати необхідний емоційний настрій, знайти прийоми переключення уваги учнів. При побудові уроку важливо враховувати ступінь фізичного, розумового та емоціонального навантаження учнів. Наприклад, робота з молодшими школярами (нестійка увага, швидка втома, не сформованість голосового апарату...) або складну пісню краще розучувати протягом декількох уроків, а не за рахунок збільшення навантаження і часу на одному чи двох уроках; після розучування важких музично-ритмічних рухів ва не бажано починати спів, який вимагає спокійного, зрівноваженого дихання і зосередженості, а також слід враховувати місце уроку в розкладі — чи він є першим, третім чи шостим.
Отже, щоб структура уроку була гнучкою, потрібний творчий підхід вчителя до його побудови. Урок повинен проходити по заздалегідь наміченому плану, однак неможливо передбачити деякі несподівані ситуації та й, взагалі, не можна дати поради по кожному конкретному випадку. Інколи, із-за непередбачених обставин приходиться перебудовувати урок «на ходу». Професійний досвід вчителя дозволяє йому не розгубитися і, в кожному конкретному випадку прийняти відповідне рішення.
Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродуцюється через систему комп'ютерів, й опосередковано та безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість.
У порівнянні з традиційним, комп'ютеризоване музичне навчання є прогресивним напрямом у системі сучасної освіти. Разом з тим, реформування та оновлення освітянської практики ґрунтується на взаємозв'язку традиційного та новаторського. Це зумовлює необхідність вивчення «сполучних» зв'язків з метою синтезації набутого традиційного досвіду й інновацій комп'ютеризованого навчання. Використання комп'ютера не виключає роботи з наочно-дидактичними посібниками й іншими учбово-допоміжними засобами, у тому числі і дитячими музичними інструментами. Комп'ютерні програми не вичерпують усі форми діяльності, що входять у комплекс початкового музичного навчання та виховання. Зокрема вони не містять таку важливу, особливо на початковому етапі, форму роботи, як спів та інтонування. Така «співоча» програма повинна функціонувати паралельно, тобто традиційне навчання необхідно пов'язувати з новаторським.
Дослідження показало, що впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес дозволить значно підвищити ефективність музичного виховання молодших школярів на основі особистісно-диференційованого підходу, використання спеціальної комп'ютерних програм використання системи індивідуально-творчих завдань.
Педагогічний досвід засвідчує, що молодшим школярам надається можливість здійснювати самостійні навчальні дії та операції, знаходити, вивчати та усвідомлювати поняття «звук» як феномен, що функціонує у навколишньому середовищі; експериментувати з джерелами звукоутворення; здійснювати запис різних видів звукозображальної інформації; імітувати звуки, знаходити нове звучання; створювати звукові розповіді або вільні звукові композиції з метою реалізації своїх ідей та прояву в такій формі особистісних думок, почуттів; створювати шумові ефекти; використовувати звукову палітру для супроводу поетичного тексту; одержувати знання про музичні інструменти, вивчаючи їх побудову, визначати функціональне призначення, діапазон, тембр, принципи звукоутворення; імпровізувати, створюючи власні звукові мелодійні малюнки, композиційні мініатюри різні за характером, настроєм, змістом та формою; аранжувати мелодії, використовуючи можливості забарвленого звучання різних інструментів, голосу та інших джерел звукоутворення; вивчати музику різних стилів, напрямів, жанрів, накопичуючи особистісний досвід орієнтації в мистецтві музики.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Підготовка та проведення уроку музичного мистецтва із застосуванням мультимедійного посібника відбувалася з врахуванням структури мультимедійного уроку музики та змісту його кожного етапу.
О. Ростовський радить розпочинати урок музики у початкових класах з входу дітей до класу під звуки музики, що створює відповідний емоційний фон, націлює їх на уважне вислухування в музику і вираження її характеру в рухах, виробляє навички координації найпростіших рухів рук і ніг під музику.
Далі можна починати поспівки і музично-ритмічні вправи, та завершити їх виконанням улюбленої пісні. Така «музична зарядка», на думку О. Ростовського, має тривати до п’яти хвилин і постійно змінюватися та збагачуватися новим матеріалом. .[81]
Продовження уроку залежить від його змісту і конкретних завдань. Доцільно прослухати музику (нову чи знайому дітям ), проаналізувати її.
Оскільки на одному уроці може звучати декілька пісень, слід подбати про те, щоб завдання роботи над ними були різними: з однією піснею учні тільки знайомляться, іншу доучують, наступну повторюють як добре вивчену. Робота над кількома піснями на уроці дозволяє переключати увагу дітей, тим самим активізуючи їх. Зокрема, розучування нової пісні вимагає більшого напруження уваги, слухової зосередженості, але меншого вокального навантаження. Повторення вже вивчених пісень, навпаки, не вимагає такого напруження, але значно зростає співацьке навантаження.
На уроці доцільно чергувати спів сидячи зі співом стоячи. Якщо розучування нової пісні краще проводити сидячи, то повторення вже вивчених пісень краще проводити стоячи.
Учителю слід ретельно продумувати план кожного уроку, дотримуючись генеральної лінії програми, не захоплюватися окремими видами роботи, не підмінювати прагнень до кінцевої мети (виховання музичної культури учнів) намаганням досягнути успіху в одному з видів діяльності.[81]
Кожен урок музики з використанням мультимедійного посібника складався з певної кількості кроків – структурних елементів (фреймів), що містять сукупність зображень, відео фрагментів, тексту, об’єднаних за певною ознакою (наприклад, демонстрація, розучування пісні чи виконання її з супроводом, слухання музичного твору, його аналіз, розповідь про композитора тощо).
Виходячи з методичних порад О. Ростовського мультимедійний урок музичного мистецтва ми будували з логічно-обґрунтованих частин, які мають таку послідовність:
1.                Тема уроку: на екрані з’являється запис теми уроку. Учитель разом з дітьми читає запис.
2.                Вступ (вступна бесіда): на екрані з’являються головні герої, які розповідатимуть про музичне мистецтво. Вони вітаються з учнями, ведуть між собою та учнями діалог за темою уроку. Учитель продовжував цей діалог з учнями. Завдання вступної бесіди було зацікавити дітей, налаштувати на емоційне сприймання того чи іншого твору. Вступне слово вчителя було різним за змістом: про життя і творчість композитора, про історію створення й. особливості твору, про його популярність. Словесний матеріал підбирався таким чином, щоб він був доступним і цікавим для учнів. Важливим було визначити драматургію розповіді, її кульмінацію. У вступному слові також містились матеріали з мемуарної літератури, читання фрагментів літературних творів, декламації віршів. Ми намагалися щоб розповідь учителя не перевантажувалася малозначущими деталями, водночас містила цікаві факти, а мова була яскравою, образною, інтонаційно вираз­ною. Цьому сприяв вдало дібраний матеріал.
3.                Демонстрація пісні звучить зразковий варіант виконання пісні (з супроводом чи a capella) перед її розучуванням. Пісні діти слухали в повній тиші, на що особливо наголошував вчитель у вступній бесіді. Аби викликати позитивне ставлення до того чи іншого твору, ми іноді застосували сугестивний метод (навіювання). Наприклад, учитель звертався до дітей: «Зараз прозвучить пісня, яку, дослухавши один раз, не можна забути», або: «Зараз ми послухаємо пісню, яка мені дуже подобається. Упевнена, що вона сподобається й вам».
4.                Розучування пісні: на екрані – слова пісні та графічний запис мелодії. Учні слідкують за графічним зображенням мелодії разом з персонажем пісні або за нотним записом пісні звертають увагу на «графіку» мелодії (рух мелодії вгору, вниз, на місці, стрибками). Зображення нотного тексту пісні введене до структури мультимедійного уроку. Вивчення нотної грамоти та спів із нот не передбачені державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Таким чином, ми могли застосовувати різні методики розучування пісні – на слух, з графічного запису.
5.                Караоке: звучить супровід до пісні, на екрані – текст у режимі караоке. У такому режимі ми опрацьовували зміст кожного куплету, виконавський розвиток вокального твору. Учні готувалися до «концертного» виконання пісні.
6.                Розповідь про музику: головні герої ведуть діалог про музичне мистецтво: обговорюють твір для слухання, пригадують історію його створення, розповідають про композитора, дають визначення окремих музично-теоретичних понятті і термінів. Звуковий супровід ілюструється світлинами, портретами, слайд-шоу, творами живопису, відео фрагментами тощо. Діалог героїв про музику ми продовжували з учнями класу, повторювали теоретичні визначення.
7.                Слухання музики: прослуховування музичного твору. На моніторі – лише автор і назва твору. Заставка таких кроків «нейтральна», це не відволікає учнів від сприймання самої музики.
8.                Аналіз прослуханого твору: Питання головних героїв до учнів. Учні відповідають самостійно, іноді – за допомогою підказок на моніторі (слів-характеристик музики при включенні функції F12). Аналіз прослуханого твору ми доповнювали власними питаннями, завданнями. Щоб допомогти дітям глибше усвідомлювати свої музичні враження і переживання ми використовували «Характеристики музики», які включають: розділ «Характер» – епітети, за допомогою яких можна передати враження від емоційно-образного змісту музики, наприклад, сумна – журлива, засмучена, опечалена, заплакана, притишена, квола безрадісна (див. Додатки ); розділ «Засоби виразності» – слова-визначення, за допомогою яких учні характеризують основні елементи музичної мови – мелодію ( схвильована, поривчаста, прониклива, трепетна, владна, патетична, елегійна та інші), ритм ( рівномірний, чіткий впевнений, маршовий, поривчастий, збуджений танцювальний, витончений та інші), динаміку (дуже тиха, невиразна, наростаюча, напружена, контрастна, голосна, масивна, громова та інші), темп( широкий, повільний, неспішний, колисковий, жвавий, швидкий, маршовий, нестримний та інші), тембр ( світлий, м’який, приємний, прозорий, таємничий, зловісний, соковитий, сріблистий та інші). Для того, щоб діти краще усвідомили роль конкретних засобів виразності ми використовували прийом «руйнування початкового образу». Шляхом навмисної зміни елементу музичної мови показуємо їм, якою стає музика, якщо цей елемент використаний інакше, коли б музика була не голосна, а тиха, не повільна, а швидка.
9.                Тестові завдання: питання для перевірки знань матеріалу уроку з варіантами відповідей.
10.           Підсумки уроку: діалог головних героїв, який ми розширювали продовжували з учнями.
Послідовність частин (кроків) може змінюватись: блок слухання музики стояти в першій частині уроку, а блок розучування пісні – в другій. Незмінними кроками є: тема уроку, вступ (вступна бесіда), тестові завдання, підсумки уроку.
Знання змісту (інформаційно-ілюстративного наповнення) кожного структурного елементу допомагала нам в підготовці до уроку, написанні власного плану-конспекту з використанням мультимедійного посібника. Для уроків музики у початкових класах характерним є часта зміна видів діяльності, що допомагає підтримувати інтерес і увагу дітей. Вся діяльність на уроці об’єднувалася спільною темою, якій підпорядковувалися окремі елементи. Єдина тема чверті давала змогу досягнути цілісності уроку, єдності всіх його складових частин, оскільки в основу його побудови були покладені не види діяльності учнів, а різні грані музики як єдиного цілого…
В процесі експериментальної роботи ми використовували декілька типів уроків: комбінований (урок засвоєння нових знань), урок-узагальнення (урок контролю знань), урок із музичною вікториною, урок-концерт.
Кожен із типів уроків має свої особливості.
Комбінований урок є по суті уроком засвоєння нових знань, але за формою — поєднанням різних форм музичної діяльності (виконанням, сприйманням музики, засвоєнням теоретичних понять і термінів) та пізнавальної діяльності (сприйманням, усвідомленням, аналізом навчальної інформації та перевіркою її засвоєння). За таким типом ми проводили більшість уроків. (див. додаток Б)
На комбінованому уроці ставилися такі завдання як введення в тему, поглиблення теми.
Головною ознакою уроку введення в тему була наявність у його змісті початкової інформації щодо теми, пошукової ситуації, в якій учні, розглядаючи музичний матеріал під новим кутом зору, заданим темою чверті, і опираючись на набуті життєвий і музичний досвід, робили перші узагальнення.
Особливістю уроку поглиблення теми була наявність у його змісті нового знання, що виступає однією з граней теми чверті. На основі сприймання музики і роздумів про неї, активного музикування учні виділяли і усвідомлювали нову для них якість теми.
Урок-узагальнення (урок контролю знань) містить декілька складових: тестові завдання, караоке, питання музичної вікторини. Такий тип уроку може бути використаний учителем для тематичного оцінювання, адже перераховані форми роботи на уроці дозволяють бачити результати загальноосвітньої підготовки учня. Головною ознакою уроку узагальнення теми є наявність у його змісті цілісної узагальненої характеристики знань, які розкривають суть теми чверті.(див. ДодатокБ1)
У педагогічному програмному засобі «Музичне мистецтво, 1 клас» на уроках контролю знань передбачені ігрові форми роботи, що відповідає специфіці учнів молодшого шкільного віку. Для повторення художніх образів музичних творів застосовувалися ігри «Правильно-неправильно», «Відгадай героя», «Про що розповідає музика?» (див. Додаток Б2, Уроки №№16, 34), для повторення композиторів – «Портретна вікторина» (див. ДодатокБ2 Урок №33)
Урок-узагальнення (урок із музичною вікториною) використовувався для оцінювання рівня набутих учнями знань і вмінь розпізнавати та порівнювати музичні твори вокальної та інструментальної музики. (див. ДодатокБ3)
Урок-узагальнення (урок-концерт) проводився останнім в одному з класів. Це художньо-виконавський звіт учнів про вивчені вокально-хорові твори. Завданням заключного уроку-концерту є показ рівня музичної культури учнів, досягнутий ними протягом року.
2.2 Аналіз результатів та авторські пропозиції
Формувальним експериментом було охоплено 52 учні перших класів, з них 28 учні в експериментальному класі, 24 учні у контрольному класі.
Для підтвердження припущення того, що музичний розвиток дітей молодшого шкільного віку відбувається ефективно при впровадженні у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл, мультимедійних технологій було проведене діагностування рівнів розвитку музикальності дітей, відповідно виділених у параграфі 1.1. компонентів.
Для діагностування рівня музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку використовувалися завдання, які виявляли:
-                     емоційний відгук на музику, що відображався у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках – завдання 1;
-                     наявність розвинутого музичного слуху, що відображалося у чистоті інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слуховій увазі, почутті ладу – завдання 2;
-                     здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку – завдання 3;
-                     інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок – завдання 4.
Завдання 1 давало можливість оцінити рівень емоційного відгуку на музику. Воно полягало у тому, що дітям пропонувалося прослухати музичні твори О. Рєзцової «Сонечко танцює», «Сонечко сумує». Вони повинні були визначити його настрій за допомогою слів-характеристик та намалювати малюнки до цих творів, підібравши відповідні кольори, лінії, та композицію.
Завдання 2 мало за мету виявити наявність у дітей розвинутого музичного слуху. Експериментатор виконував на інструменті українську народну пісню «Ой ходить сон »у різних регістрах: високому, середньому, низькому. При цьому обумовлювалося, що одну колискову співає ведмедиця, іншу — зайчиха (середній регістр), третю — мишка (високий регістр). Діти слухали всі три колискові і відзначали, що голоси у тварин різні. У формі музичної загадки кожній дитині пропонувалося відгадати, які тварини співають колискову.
Під час експерименту зверталася увага на правильність інтонування мелодії, на широту діапазону, на слухову увагу. У дітей з високим рівнем простежувалося чисте інтонування,. У дітей із середнім рівнем було правильне інтонування окремих уривків, невеликий.діапазон голосу (4звуки), слухова увага часткова. У дітей із низьким рівнем було нечисте інтонування, відсутність діапазону голосу, відсутність слухової уваги.
Завдання 3 ставило за мету визначити у дітей здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку прослуханого музичного твору та відтворення його у музично-ритмічних рухах. Експериментатор виконував на інструменті вальсову, хороводну і маршову мелодію і пропонував дітям відтворити ритмічний малюнок цих творів та відобразити у музично-ритмічних рухах музичні фрагменти.
Завдання 4 мало за мету виявити наявність у дітей творчих навичок, уміння скласти мелодію і ритмічний малюнок на заданий текст. Було запропоновано придумати закінчення мелодії до поспівки «Білка скаче по гіллі», та ритмічний малюнок до поспівки «Гоп-гоп».
Результати оцінювалися експертною групою (вчителем музики, вчителем-класоводом, психологом) за трьохбальною шкалою. Критерії оцінювання виконання діагностичних завдань були такі:
З бали: — правильне визначення характеру усіх двох п'єс першого завдання, впевнене розпізнання структури твору, зміни найбільш яскравих темпових чи динамічних перемін, правильна характеристика музичного образу повними реченнями, вдале відображення музичного образу у малюнку з допомогою відповідних кольорів, ліній та композиції — високий рівень розвитку музичного сприймання;
-                     правильне визначення регістрів виконання українську народну пісню «Ой ходить сон », чисте виконання мелодії, широкий діапазон голосу не менше 6-7 звуків;
-                     точне відтворення ритмічного малюнку вальсової, хороводної і маршової мелодії, вдале відображення музичних фрагментів у музично-ритмічних рухах;
-                     закінчення мелодії поспівки «Білка скаче по гіллі» відповідно до тональності та метро-ритму твору, створення ритмічного малюнку до поспівки «Гоп-гоп» врахуванням наголосів та правильним чергуванням довгих та коротких звуків.
2 бали: — правильне визначення характеру однієї чи двох п'єс, деяка невпевненість, неточність в розпізнаванні структури твору, темпових та динамічних змін, правильна характеристика музичного образу твору неповним реченням, відображення музичного образу у малюнку з неточностями у доборі кольорової гами, ліній та композиції;
    продолжение
--PAGE_BREAK---                     помилки у визначенні регістрів, у яких виконувалася українська народна пісня «Ой ходить сон », не зовсім чисте виконання мелодії, неширокий діапазон голосу – 3-4 звуки;
-                     помилки у відтворенні ритмічного малюнку вальсової, хороводної і маршової мелодії, обмежений діапазон музично-ритмічних рухів;
-                     не точне закінчення мелодії поспівки «Білка скаче по гіллі» відповідно до тональності та метро-ритму твору, створення ритмічного малюнку до поспівки «Гоп-гоп» з помилками у врахуванні наголосів та чергуванні довгих та коротких звуків.
1 бал: — визначення характеру усіх двох п'єс першого завдання зі значними помилками, відсутність вміння розпізнавати структуру твору, зміни найбільш яскравих темпових чи динамічних перемін, характеристика музичного образу одним словом, відображення музичного образу у малюнку в одному кольорі або у невідповідних настрою музичного твору кольорах, невдала композиція
— визначення регістрів виконання української народної пісні «Ой ходить сон» зі значними помилками, виконання мелодії на одному звуці,, діапазон голосу менше 2-3 звуків;
-                     відтворення ритмічного малюнку вальсової, хороводної і маршової мелодії зі значними помилками, не здатність відображення музичних фрагментів у музично-ритмічних рухах;
-                     закінчення мелодії поспівки «Білка скаче по гіллі» не в тональності твору, порушення метро-ритму, невдалі спроби створення ритмічного малюнку до поспівки «Гоп-гоп».
Відповідно до результатів оцінювання нами було виділено три рівні музичного розвитку молодших школярів: високий, середній та низький.
Результати проведеного діагностування на початковому зрізі в експериментальній групі показало що у частини дітей високий емоційний відгук на музику (43%), який виражається у адекватній настрою музичного твору поведінці, але словесні характеристики художнього образу однослівні (весела, сумна); у малюнках, що відображали прослуханий музичний твір, діти намагалися відтворити музичний образ не лише в сюжеті а й з допомогою кольору. Частина дітей (36%) слабо виявляла у поведінці переживання настрою музичного твору, характеризувала твори лише з підказкою вчителя, малюнки цих дітей мали цілісно не осмислений характер. На жаль, констатуємо, що 20% дітей виявляли неадекватну реакцію на музичний твір, зовсім не змогли його охарактеризувати, їх малюнки мали недовершений хаотичний характер.
Виконання дітьми другого завдання дало можливість виявити 15% дітей чисто інтонують мелодичну лінію та володіють відповідним діапазоном голосу, 46% дітей інтонують неточно, і 39% зовсім не інтонують мелодичну лінію, відтворюючи її на одному звуці.
Завдання 3 ставило за мету виявити здатність дітей до передачі ритмічного малюнку. За результатами виконання цього завдання 43% дітей точно відтворювали заданий ритмічний малюнок, 49% відтворювали його з помилками, а тільки 8% дітей не змогли виконати цього завдання зовсім.
Рівень розвитку музичних творчих навичок виявило завдання 4. Воно полягало в тому, що дітям необхідно було придумати ритмічне та мелодичне закінчення поспівки. Оригінальні і цікаві варіанти зуміли створити лише 13% дітей, решта (78%) повторювали мелодію та ритм за вчителем і 9% учнів не змогли закінчити мелодії.
В експериментальній групі уроки музики протягом двох семестрів ми проводили за методикою мультимедійної технології, яка описана у розділі 2.2. Було проведено 35 уроків з використанням мультимедійного посібника «Музичне мистецтво», 1 клас, розробленого О. Ростовським.
На другому етапі завдання полягало у тому, щоб апробувати умови, які б ефективно впливали на розвиток творчих здібностей першокласників. До їх числа віднесені: зв'язок художньо-творчої активності з удосконаленням особистості школяра, діяльнісний характер її організації, використання естетико-педагогічних ситуацій, як засобів, що стимулюють емоційні, інтелектуальні, вольові та творчі зусилля школярів. Саме для розвитку особистісного емоційно-творчого ставлення до мистецьких творів ми застосовували метод „оживлення" музичних творів, так звані „живі картини", де музичні образи «оживають» з допомогою мультимедії.
Далі на наступних уроках завдання ускладнювалось, дітям доручали зобразити свою улюблену пісню, що сприяло усвідомленню змісту твору. Творчий розвиток активізували, поєднавши слухання музики з елементами хореографії, де метою було побачити розуміння образів, які викликає музика, а також чуття ритму (гра „Створи свій рух"). Наприклад, коли учням пропонували послухати „Марш" С.Прокоф'єва, то більшість дітей ставали струнко, зображаючи солдата і крокували, а український народний танець уявлявся їм у присіданні, підскоках та тупотінні ногами, як у козаків.
Імпровізування музично-ритмічних рухів на уроках музики захоплювало дітей, спонукало до творчого розкріпачення. Діти старалися красиво рухатися, танцювати, подолавши деяку незграбність. Навіть діти, які не мають здібностей до танцю, не зумівши придумати своїх рухів, старалися повторювати рухи за одним із своїх однокласників.
Внаслідок залучення усіх дітей до експериментальної роботи, вони почали цікавитись мистецтвом. Учні впевнено почували себе на заняттях, так висловлюючи своє ставлення: „Я люблю урок музики, бо тут цікаво і весело" (Світлана Б.). Також і інші учні розповідали, що одержують задоволення від уроків. Виявлення активного бажання відвідувати уроки свідчить про те, що театралізовані ігри є ефективною формою організації у школі, яка дозволяє розвивати творчі здібності засобами впливу мистецтва.
Для підтвердження або спростування гіпотези дослідження в кінці навчального року були проведені діагностичні заміри. Вони показали, що в експериментальній групі значно зросли показники всіх компонентів музикальності учнів. Так, значно зріс рівень емоційного сприймання музичних образів (93%), в двічі зросла кількість дітей з високими показниками слуху (38%) та ритмічного чуття (75%), в тричі зросли творчі результати музичної діяльності (43%). Для порівняння показників початкового та кінцевого діагностичних зрізів наведемо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Показники динаміки розвитку компонентів музикальності учнів ЕГ (28 учнів – 100%)
Результати проведеного діагностування на початковому зрізі в контрольній групі показало незначне розходження в показниках рівнів основних компонентів музикальності з експериментальною групою, що говорить про однорідність вибірки учнів. З першим завданням, що виявляло емоційний відгук на музику, який відображався у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках, на високому рівні справилися 41% дітей, менш активно виявляли переживання настрою музичного твору 34% учнів класу, і 22% дітей слухали музику пасивно, не виявляючи жодного зацікавлення, не змогли охарактеризувати прослуханий твір словесно, чи передати його у малюнку.
Таблиця 2.2. Показники динаміки розвитку компонентів музикальності учнів КГ (24 учні – 100%)
На діагностичному етапі експериментальної роботи одержані результати дали змогу дійти висновку, що у створенні художніх образів важливе значення мали: естетична спрямованість процесу ознайомлення учнів з мистецтвом; логічна побудова інформаційного матеріалу; використання міжпредметних зв'язків у процесі засвоєння творів мистецтва. Спираючись на те, що шестирічні школярі надають перевагу ігровій діяльності, на цьому етапі було використано музичні ігри, які на думку багатьох спеціалістів, є засобом розвитку всіх психічних процесів, в тому числі і музичних здібностей. Зміст музичних ігор полягав у тому, щоб сприяти розвитку пізнавальної активності дитини, розвивати інтерес до художньо-творчої діяльності.
Окрім групового вивчення процесу розвитку музикальності у дітей, на протязі всього навчального року велись індивідуальні спостереження за формуванням музичного інтересу учнів експериментального і контрольного класів, які показали, що цей процес іде швидше, ніж розвиток музичних здібностей школярів, тобто, практично інтерес та допитливість дають поштовх до кращого засвоєння певного виду музичної діяльності. Спостерігаються випадки, коли інтерес до всіх видів музичної діяльності співпадав з початковим рівнем розвитку, але до кінця навчального року учень в процесі діяльності досягає високого рівня розвитку музичних здібностей.
Рідко зустрічаються випадки протилежні: коли розвиток здібностей ніби випереджує рівень інтересу до музичної діяльності (учениця Дана Б.), що в процесі занять допомагає краще засвоїти різноманітну музичну діяльність. Тут важливу роль відіграють суб'єктивні причини. Учениця Дана прийшла у школу з високим рівнем розвитку музичних здібностей і початковим інтересом до музичної діяльності. В процесі індивідуальних бесід і спостережень, ми вияснили, що у дівчинки високий рівень емоційного творчого сприймання музики, але вона непосидюча, їй важко всидіти на місці, і на перших уроках музики їй було не цікаво. Звідси прозвучала негативна відповідь в ході нашої бесіди при дослідженні. Пізніше, коли на уроках почали використовуватися мультимедійні посібники, учениця позитивно відгукувалася про прослухані музичні твори, що прозвучали на уроці. У вересні місяці дівчинка заявила, що їй не подобається і не хочеться танцювати, але виявилось, що вона просто соромилася. В процесі експериментальної роботи здійснювався індивідуальний підхід до Дани Б. (дівчинка танцювала разом з педагогом, що її підбадьорював, просив допомогти відстаючим). У результаті учениця стала із захопленням займатися танцювальними рухами, поборола сором'язливість і до кінця року була в числі кращих. Високий рівень розвитку музикальності учениці пов'язувався з інтересом до уроків музики.
В експериментальному і контрольному класах на основі відповідей, отриманих в анкетах батьків та за результатами емпіричних спостережень за учнями були визначені три рівні сформованості інтересів до різних видів музичної діяльності першокласників (сприймання-слухання, спів,, танець, гра на музичних інструментах) і, відповідно, виділено три групи школярів:
школярі І групи — високий рівень — проявляють інтерес до всіх чотирьох видів музичної діяльності;
школярі II групи — середній рівень — проявляють інтерес до 2-3 видів музичної діяльності;
школярі III групи — початковий рівень — проявляють інтерес до одного виду музичної діяльності.
За даними, отриманими в експериментальному класі бачимо, що на початковому зрізі діагностування високий рівень інтересу до різних видів музичної діяльності проявляли лише 11% учнів (3 дитини), середній рівень інтересу зафіксовано у 50% учнів (14 дітей), на початковому рівні вияву інтересу знаходилися 39% учнів (11дітей).
У контрольному класі початковий зріз діагностування показує подібний до експериментального класу рівень розвитку інтересу до різних видів музичної діяльності.
В кінці формувального експерименту було проведене кінцеве діагностування, яке показало, що в учнів експериментального класу значно зріс рівень інтересу до музичної діяльності. Значно збільшилася кількість дітей, які захоплювалися усіма видами музичної діяльності, які доступні в умовах уроку музики в загальноосвітній школі (54%). Суттєво зменшилася кількість дітей, які виявляли низький рівень зацікавлення музичною діяльністю.
Для порівняння даних експериментального і контрольного класів наводимо таблицю 2.2.
Таблиця 2.2. Показники динаміки розвитку інтересу до різних видів музичної діяльності учнів експериментального та контрольного класів (52 учні – 100%)
Отже, порівняння результатів діагностування у експериментальному і контрольному класах на початковому і кінцевому етапах дослідження повністю підтвердила гіпотезу дослідження, що впровадження мультимедійних технологій у навчально-виховний процес на уроці музики суттєво впливатиме на підвищення рівня музичного культури молодших школярів, і допоможе задовольнити їх творчі потреби.
Опираючись на проведену роботу та проаналізувавши результати експерименту, можна говорити про те, що на уроках музики доцільно є використовувати мультимедіа, але при цьому враховувати різні моменти щодо підготовки та проведення такої роботи.

Висновки
Проведене дипломне дослідження і здобуті результати дають можливість зробити такі висновки:
1.                Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему комп'ютерів, й опосередковано та безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість. Впровадження мультимедійних технологій у практику музичної освіти уможливлює поєднання дидактичних функцій комп'ютера з традиційними засобами навчання, збагачення і наповнення навчального процесу новими формами роботи, варіативне застосування ігрових форм навчання, створення інноваційних методик викладання музики в системі початкової освіти; а також сприяє більш ефективному засвоєнню музичних знань та їх реалізації в музично-творчій діяльності молодших школярів на етапі початкової музичної освіти.
2.                Музичне виховання це процес цілеспрямованого пізнання музики, розвиток музично-естетичних смаків та музикальності людини, збагачення її музичної культури та здібностей; це процес передачі суспільно-історичного досвіду музичної діяльності новому поколінню з метою підготовки його до майбутньої роботи не лише в цій сфері, а й в інших галузях. Це пояснюється тим, що засвоєння способів музично — естетичної діяльності всебічно збагачує особистість дитини. У процесі передачі музичного досвіду застосовується система цілеспрямованих і організованих впливів. їхнє призначення подвійне: дати знання, озброїти способами дій і вплинути на формування особистості дитини. Головною метою музичного виховання школярів є формування музичної культури як важливої й невід'ємної частини духовної культури. Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Завданням музичного виховання є розвиток музикальності дитини, який відбувається у процесі засвоєння дитиною суспільно — вироблених способів і дій.
3.                Під музикальністю розуміємо сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальності — переживання музики як вираження певного змісту. Музичне переживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним шляхом зміст музики осягнути не можна. Музикальність особливо виявляється в активній самостійній діяльності людини. Її основу складає, найперше, ладове почуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. По-друге, це здатність до слухового уявлення, тобто здатність вільно оперувати слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух… По-третє, це музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно рухомо переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих слухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики, що звучить. Разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгуку на музику. Відтак, структуру музикальності складають два провідні компоненти — емоційний і слуховий (відгук на музику і музичний слух).
    продолжение
--PAGE_BREAK--4.                Музичний розвиток розглядається як якісні зміни психічних процесів, що викликаються внутрішніми закономірностями музичних переживань дитини і зовнішніми обставинами її життя і виявляється у здатності сприймати музику, займатися практичною музичною діяльністю та у сукупності музичних знань, умінь та навичок.
5.                Відповідно проаналізованої науково-методичної літератури визначено компоненти музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку: емоційний, слуховий, ритмічний та творчий. Показником рівня розвитку емоційного компоненту ми вважали емоційний відгук на музику, що виявляється у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках. Показником рівня розвитку слухового компоненту вважаємо чистоту інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слухову увагу, почуття ладу. Показником рівня розвитку ритмічного компоненту вважаємо здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку. Показником рівня розвитку творчого компоненту вважаємо інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок.
6.                Результати підсумкового експерименту засвідчили, що тільки незначна частина дітей знаходиться на високому рівні музичного розвитку, про що говорить відмінне виконання поставлених перед ними діагностичних завдань; більша частина молодших школярів знаходиться на середньому і низькому рівнях музичного розвитку, що вимагає такої організації музичних занять, при якій би активізувалося емоційне сприймання музичного матеріалу, інтерес та участь дітей у різних видах музичної діяльності.
7.                Під мультимедійною технологією розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей. Мультимедійним називаємо такий урок, на якому використовують багатосередовищне подання інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера. Кожен урок музики з використанням мультимедійного посібника складався з певної кількості кроків – структурних елементів (фреймів), що містять сукупність зображень, відео фрагментів, тексту, об’єднаних за певною ознакою (наприклад, демонстрація, розучування пісні чи виконання її з супроводом, слухання музичного твору, його аналіз, розповідь про композитора тощо).
8.                Мультимедійний урок музичного мистецтва ми будували з логічно-обґрунтованих частин, які мають таку послідовність: тема уроку: (на екрані з’являється запис теми уроку, учитель разом з дітьми читає запис); вступна бесіда ( на екрані з’являються головні герої, які розповідатимуть про музичне мистецтво); демонстрація пісні (звучить зразковий варіант виконання пісні з супроводом чи a capella перед її розучуванням); розучування пісні (на екрані – слова пісні та графічний запис мелодії); караоке (звучить супровід до пісні, на екрані – текст у режимі караоке); розповідь про музику (головні герої ведуть діалог про музичне мистецтво: обговорюють твір для слухання, пригадують історію його створення, розповідають про композитора, дають визначення окремих музично-теоретичних понятті і термінів, звуковий супровід ілюструється світлинами, портретами, слайд-шоу, творами живопису, відео фрагментами тощо); слухання музики (прослуховування музичного твору на моніторі – лише автор і назва твору); аналіз прослуханого твору (питання головних героїв до учнів, учні відповідають самостійно, іноді – за допомогою підказок на моніторі); тестові завдання (питання для перевірки знань матеріалу уроку з варіантами відповідей); підсумки уроку (діалог головних героїв, який ми розширювали продовжували з учнями).
9.                Порівняння результатів діагностування у експериментальному і контрольному класах на початковому і кінцевому етапах дослідження повністю підтвердила гіпотезу дослідження, що впровадження мультимедійних технологій у навчально-виховний процес на уроці музики суттєво впливатиме на підвищення рівня музичного культури молодших школярів, і допоможе задовольнити їх творчі потреби.

Список використаних джерел
1.                Абдуллин 3. Теория и практика музикального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. -М.: Просвещение, 1983.-112с.
2.                Алиев Ю. Пение на уроках музики. — М., 1978.
3.                Андрушків Б.М. Хліб для розуму. — Тернопіль: Мальви, 1995, — 100 с. Антонова В.В. Музичні ігри, танці і вправи. — К.: Освіта, 1981. — 152 с. Апраксина О.А. К вопросу о диагностике музыкальных способностей // Музыкальное воспитание в школе. — 1985. — Вып. 11. — С. 116.
4.                Апраксина О.А. Методика музикального воспитания в школе: Учебное юсобие. -М.: Просвещение, 1983.-224 с.
5.                Артемова Л.В. Вчися граючись. — К.: Томіріс, 1995. -111с.
6.                Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. — Л., 1973. — 144с.
7.                Байбара Т.М. Дидактические условия зффективного использования исследовательского метода в обучении младших учеников. Автореф. дис.канд. пед. наук. — К., 1988. — 240 с.
8.                Барко В.І., Тютюнников А.М. Як визначити творчі здібності дитини. — К., 1991.-120 с.
9.                Белобородова В.К., Ригина Г.С, Алиев Ю.Б. Музыкальное воспитание школьников. М.: Педагогика, 1975.
10.           Бервецький 3., Хлебникова Л. Виховувати музичну культуру //Грані творчості: Кн. для вчителя. — К.: Рад. шк., 1989. — СІ26 — 140.
11.           Бернштейн Н.А. О построении движений // Вопросы музыкальной педагогики. — 1980. -№ 2. — С. 17-18.
12.           Бех І.Н. Виховання особистості: У 2 Кн… Кн..2: Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. -К.: Либідь, 2003. – 344 с.
13.           Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. — К.: Вінас, 1987. -96 с.
14.           Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. т. — Т. 1 / Под ред. А. Петровского. — М.: Педагогика, 1979. — 304 с.
15.           Божович Л.И. Избранные психологические труды. — М., 1995. — 240 с.
16.           Буц Л.М. Про рухливі ігри. — К.: Вища школа, 1989. — 120 с.
17.           Верещагіна А., Жовчак 3. Методика викладання музики на релятивній основі.-К., 1977.
18.           Верещагіна А., Жовчак 3. Навч. посібник з музики для першого класу загальноосвітньої школи за методом ладової сольмізації. — К., 1977.
19.           Верховинець В.Н. Весняночка. Ігри з піснями для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. — К.: Музична Україна, 1989. – 343 с.
20.           Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. — К.: Музична Україна, 1978. 256 с.
21.           Ветлугина Н., Кенеман А. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду. — М.: Просвещение, 1983. — 256с.
22.           Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. — Тернопіль: ТАЙП, 2007. — 222 С.
23.           Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический почерк." — М.: Просвещение, 1991. — 93 с.
24.           Возрастные и индивидуальные особенности младших школьников / Под ред. Д.Б. Ельконина и Т.В. Драгуновой. -М.: Просвещение, 1967. — С. 243-330.
25.           Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирновой. — М.: Педагогика, 1979. — С. 21- 26.
26.           Газман О.С, Харитонова Н.Е. В школу с игрой: Книга для учителя. -М.: Просвещение, 1991. — 96 с.
27.           Гладкая О.О. О формировании певческих навыков на уроках музыки в начальньгх классах //Музыкальное воспитание в школе. — 1979. — Вып. 14. — С.26-34.
28.           Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
29.           Горюнова Л. На пути к педагогике искусства // Музыка в школе, 1988. -№2.-С.7-17.
30.           Горюнова Л.Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество // Искусство в школе.-1993.-№1.-С. 15-21.
31.           Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Щурона Н. Слухання музики в 1-3-х класах: Методичний посібник. — К.: Муз. Україна, 1980. — 52с.
32.           Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музыку. — М.: Просвещение, 1969. — 77 с.
33.           Гураш Л. Відчути і збагнути: теорія і методика // Дошкільне виховання. — 2002. — № 7. — С. 6-7.
34.           Дем'янчук О.Н. Формування музично-естетичних інтересів учнів загальноосвітньої школи. — К.: Вища школа, 1994. — 78 с.
35.           Дмитриева Л., Черноиваненко Н. Методика музыкального воспитания в школе.-М., 1989.
36.           Дорошенко Т.В. Ігри у навчанні музики // Початкова школа. — 1996. — № 4- С. 38-41.
37.           Дорошенко Т.В. Розвиток творчих здібностей на уроках музики: методичні рекомендації // Початкова школа. — 2001. — № 4. — С. 34-37.
38.           Жовчак 3. В. Виховання школярів засобами мистецтва // Мистецтво та ос віта. — 2004. — № 3. — С. 18-20.
39.           Элементарное музыкальное воспитание по системе К. Орфа / Под. Ред. Л. Баренбойм. — М.: Советский композитор, 1978. — 368 с.
40.           Загвязинский В.П. Педагогическое творчество учителя. — М.: Педагогика, 1987.-159 с.
41.           Занков Л.В. Проблема начального обучения // Советская педагогика. -1973.-№ 11. -С. 30-31.
42.           Зязюн І.А., Миропольська Н.Е., Хлєбнікова Л.О. та інші. Виховання естетичної культури школярів. — К.: ІЗМН, 1998. — 156 с.
43.           Кабалевский Д. Воспитание ума и сердца: Кн. для учителя. — М.: Просвещение, 1984. — 206с.
44.          .Кабалевский Д. Еще о педагогических оценках на уроках музыки // Музыка в школе. — 1986. — №4. — С.743.
45.           Кабалевський Д. Про трьох китів та інші цікаві речі. — К.: Муз. Україна,1973.-190с.
46.           Кабалевський Д.Б. Прекрасное пробуждает доброе. — М.: Просвещение, 1973.-336 с.
47.           Клименко В.В., Кочерга О.В. Перші кроки у творчість. — К., 1999.
48.           Ковалів В.Л. Методика музичного виховання на релятивній основі. -К.: Музична Україна, 1973. — С. 3-55.
49.           Колошинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. -М.: Просвещение, 1988. — 120 с.
50.           Конорова Е., Светинская В. Танец и ритмика в начальной школе. — М.: Музгиз, 1960. -97 с.
51.           Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Початкова школа- 2002. — №№ 2, 3. — Розділ III.
52.           Лейтес Н.Б. Возрастная одаренность школьников // Прикладная психология и психоанализ.-2002.-№2.-С. 60-74.
53.           М. Леонтович // Творчість М. Леонтовича. Збірка статей. / Упорядник В. Золочевський. –С І64-185.
54.           Леонтович М. Практичний курс навчання співу у середніх школах України / 3 педагогічної спадщини композитора. Упор. Л.О. Іванова. — К.: Муз. Україна, 1989. — 136с.
55.           Леонтьева О. Карл Орф. — М.: Музыка, 1984. — 334с.
56.           ЛипскийВ. Н. Зстетическая.культура и личность — М.: Знание, 1987.- 128 с.
57.           Лужний В. Музична грамота в школі. — К.: Музична Україна, 1977. — С. 18 -28.
58.           Люблинская А.А. Очерки психологического развития ребенка. — М.: Просвещение, 1965. — 36 с.
59.           Люблинская А.А. Учителю о психологи младшего школьника. — М.: Просвещение, 1977. — 224 с.
60.           Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі. — Харків: Ранок. Веста, 2006. — 256 с.
61.           Медушевський В.О Закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. — М.: Музыка, 1976. — 254с.
62.           Музыка в школе. 36 статей под. ред. Хлебникова Л. Вып. 11. — К.: Музична Україна. — 55 с.
63.           Музыка в начальних классах: Методическое пособие для учителя // 3. Абдуллин, Т. Бейдер, Т.Вендрова и др. — .: Просвещение, 1985. — 140с
64.           Назайкинский Е.О психологи музыкального восприятия. — М.: Музыка,1972. — 384с.
65.           Неменский Б.П. Мудрость красоти: О проблемах естетического воспитания: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1987. — 196 с.
66.           Огороднов Д.М. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе. — К.: Освіта, 1981. — 152 с.
67.           Олексюк О. М.музична педагогіка: Навчальний посібник. – К.: КНУКіМ, 2006. – 188 с.
68.           Островський В.М., Сидір М.В. Вчимося музики. 1 клас. Посібник-зошит для загальноосвітніх навчальних закладів. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. — 2007. — 64 с.
    продолжение
--PAGE_BREAK--69.           Павленко Ю.І. Щоб учитися було цікаво. — К.: Вища школа, 1989. — 120 с. Падалка Г. Учитель, музика, діти. — К.: Муз. Україна, 1982. — 144с.
70.           Паламарчук А.І. Позакласна музично-виховна робота зі школярами молодших класів // Музика в школі. — 1981. — Вип. 7. — С. 14-16.
71.           Панкевич Г. Искусство музыки. — М.: Знание, 1987, — 112с. 55.
72.           Печерська Е. Казкові сюжети на уроках музики // Початкова школа. — 1996- №11.-С.ЗЗ.
73.           Печерська Е. Навчання музичної грамоти на уроках // Початкова школа. — 1995.-№12.-С.42.
74.           Печерська. Е., Петрова Н. Урок музики в контексті культуротворчості // Початкова школа. — 2006. — № 4. — С. 27-29.
75.           Приходченко К.І. Витоки творчості. Розробки уроків та позакласних заходів з розвитку творчих здібностей учнів. Посібник. — К.: Сталкер, 1998- 410 с.
76.           Програми та поурочні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл. Музика 1-4 класи. / Авт. кол.: О. Ростовський, Р. Марченко, Л. Хлєбнікова, З. Бервецький. – К.: Перун — 1996. –- 128 с.
77.           Програми для шкіл (класів) з поглибленим теоретичним і практичним вивченням музики: 1-11 класи. — К.: Рад. шк.,1990. — 120с.
78.           Психологический анализ музыкального развития младших школьников / Под ред. Е. И. Игнатьева. — М.: АПН РСФСР, 1960. — 330 с.
79.           Ригина Р.С. Уроки музики в начальных классах. — М.: Просвещение, 1979.
80.           Рогозіна В.О. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів // Мистецтво та освіта. — 1997. — № 2. — С. 8-10.
81.           Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі. — Тернопіль: Богдан, 2000. -215 с.
82.           Ростовський О, Хлєбнікова Л. Які почуття передає музика //Початкова школа. -2001.-№ 9.-С. 39-42.
83.           Руденко Н. К. Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва. — Автореф. Дис. к. п. н. К-2004 -22 с.
84.           Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька- К.: ІППО, 2002- 270 с.
85.           Савченко О.Я. Розвивай свої здібності: Навчальний посібник для молодших школярів. -К.: Освіта, 1995. — 159 с.
86.           Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. — К.: Магістр, 1997. – 256 с.
87.           Самолдіна К. Використання рухів на уроках музики в загальноосвітній школі // Музика в школі. — 1980. — Вип… 6. — С. 31-35.
88.           Силіна Г.Т. Питання формування творчої активності дітей молодшого шкільного віку в педагогічній літературі кінця XIX початку XX століття // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. — Херсон, 2001. — № 14. — С. 39-43.
89.           Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. — К.: Поліграф книга, 1996. — 406 с.
90.           Ставинська Л.М., Юцевич Ю.Е. Співочий розвиток учнів // Початкова школа. — 1986. — № 4. — С. 28-29.
91.           Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. т. — К.: Радянська школа, 1977. — Т. 3.-670 с.
92.           Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей / Избранные труды: В 2-х т. т. — М.: Педагогика, 1985. — Т. 1. — С. 42-222.
93.           Тушева В. Творчі завдання на уроках музики // Початкова школа. — 1997. -№ 6.-С. 30-33.
94.           Уланова С. І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури // Художня освіта і проблема виховання молоді. 36. наук, статей. — К.: Міносвіти України, ІЗМН, 1997. — С. 3-11.
95.           Халабузарь П., Понов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания: Учебное пособие. -М.: Музыка, 1989. — 176 с.
96.           Хлєбнікова Л.О. Урок музики у шестирічних учнів // Початкова школа. -1988. -№ 9. -С. 18-21.
97.           Черноиваненко Н.М., Дмитриева ЛГ. Методика музыкального воспитания в школе. — М.: Просвещение, 1989. — 207 с.
98.           Шаталов В.Ф. Педагогическая проза. — М.: Педагогика, 1980. — 85с.
99.           Шацкая В.Н. Музыкально-зстетическое воспитание детей и юношества. -М.: Педагогика, 1975. — 197 с.
100.      Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: методичні рекомендації // Дошкільне виховання. — 2000. — № 2. — С. 6-8.
101.      Шинкаренко А.І., Лупак Н.І. Розучування пісень з музично-ритмічними рухами // Початкова школа. — 1989. — № 3. — С. 55-57.
102.      Шинкаренко А.І. Урок музики, як урок мистецтва // Початкова школа. -1996. -№ 4. -С. 33-36.
103.      www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em4/content/07popeso.htm О. Пінчук
104.      edu.ukrsat.com/labconf/tezy/8/mmpk.html Н. Самойленко
105.      edu.ukrsat.com/labconf/tezy/8/didactic.html І. Регейло
106.      vio.fio.ru/vio_45/cd_site/Articles/art Г. Аствацатуров

Додаток А
Шановні батьки!
Звертаємось до вас з проханням прийняти участь в анкетуванні з проблем музичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Ваші відповіді на поставлені в анкеті запитання допоможуть краще організувати навчально-виховний процес.
Запитання анкети:
1.                Чи вважаєте Ви доцільним використання на уроках музики мультимедійної продукції?
Так
Ні
2.                Чи забезпечена Ваша дитина можливістю працювати за комп’ютером в домашніх умовах?
Так
Ні
3.                Які види музичної діяльності найбільше полюбляє ваша дитина?
Спів (без музичного супроводу, під музику)
Гра на музичному інструменті (вказати якому)
Слухання музики
Дякуємо за участь в анкетуванні.

Додаток А 1
Шановні колеги!
Звертаємось до вас з проханням прийняти участь в анкетуванні з проблем музичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Ваші відповіді на поставлені в анкеті запитання допоможуть краще організувати навчально-виховний процес.
Запитання анкети:
1.                Чи вважаєте Ви доцільним використання на уроках музики мультимедійної продукції?
Так
Ні
2.                Чи забезпечена ваша школа необхідним методичним забезпеченням для роботи з мультимедійним посібником?
Забезпечена
Не забезпечена
Частково забезпечена
Дякуємо за участь в анкетуванні.

Додаток Б
Приклад комбінованого уроку
Тема уроку: РОЗВИТОК МУЗИКИ І РОЗВИТОК ОБРАЗУ
Вступ
Ми знаємо різноманітні прийоми розвитку музики. Серед них: виконавські, симфонічні, жанрові, динамічні, темпові, ладові та темброві.
Бесіда про твори Едварда Гріга
На уроках музики вже звучали твори норвезького композитора Едварда Гріга. Пригадайте, які саме. (Симфонічні п’єси „Ранок” і „Весільний день у Трольхаугені”).
Слухання та аналіз п’єси Едварда Гріга
Щоб перевірити свої знання та вміння визначати прийоми розвитку музики, прослухаємо ще один із творів норвезького композитора Едварда Гріга.
Поміркуйте, що композитор хотів намалювати засобами музики.
Які прийоми розвитку музики використав Едвард Гріг?
Композитор передає картину весняної природи. Можна відчути свіжий подих повітря, торкання ніжних промінців сонця, шепіт молодої травички, дивування красою перших весняних квіточок… Створити такий образ композитор зміг за допомогою змін динамічних відтінків і темпів. Саме тому п’єса Едварда Гріга „Навесні” є прикладом динамічного та темпового розвитку музики.
Продовження розучування української народної пісні
Наступною на уроці прозвучить українська народна пісня „Верховино, світку ти наш”. У ній висловлена безмежна любов до рідного краю, оспівана неповторна краса природи Прикарпаття. Широкий протяжний заспів чергується зі швидкою коломийкою.
Сьогодні ми розучимо приспів.
Розучувати слід у повільному темпі, щоб добре засвоїти вигадливу мелодію коломийки. Зверніть увагу на розспіви шістнадцятими нотами та на необхідність легкості у їх виконанні. У швидкому темпі цей уривок спочатку заспівайте на склад «ля», що сприятиме вираженню його танцювального характеру, а надалі – вже зі словами.
Виконаймо всю пісню в характері із супроводом!
Караоке. Пісня „Верховино, світку ти наш”
Слухання. Г. Майборода. „Гуцульська рапсодія”
Український композитор Георгій Майборода ввів у свою «Гуцульську рапсодію» мелодію пісні „Верховино, світку ти наш”. Прослухайте цей твір повністю, простежте за різноманітними прийомами симфонічного розвитку (жанровим, мелодійним, динамічним, темповим і тембровим).
Демонстрація української народної пісні „Грицю, Грицю, до роботи”
Композитор може використовувати різноманітні прийоми, щоб сприяти розвитку образу, який втілений у музичному творі. Прикладом цього є українська народна пісня „Грицю, Грицю, до роботи”.
Прослухайте і поміркуйте, який характер цього твору? Про що в ньому розповідається?
Аналіз прослуханого твору
Пісня „Грицю, Грицю, до роботи” – жартівлива розповідь про ледачого Гриця. Робити не хоче, а як їсти, то він – перший. Створенню саме такого образу сприяє темповий, динамічний, виконавський прийоми розвитку.
Чи буває в житті так, як у цій пісні?
Так. Це життєвий образ. Народ навіть вигадав прислів’я про ледарів. Наприклад, „Як їв – то впрів, як робив – то змерз”.
Розучування пісні „Грицю, Грицю, до роботи”
Підсумки уроку
Сьогодні ми побачили, що композитор може використати різноманітні прийоми розвитку музики для створення яскравого музичного образу; прослухали твір Едварда Гріга „Навесні”, розучили українські народні пісні „Верховино, світку ти наш” та „Грицю, Грицю, до роботи”.

Додаток Б1.
Приклад уроку контролю знань
Тема уроку: КОМПОЗИТОР. СЛУХАЧ. ВИКОНАВЕЦЬ (ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РІК)
Вступ
Сьогодні в нас підсумковий урок за рік. І ми проведемо його у вигляді тестування.
Зичимо успіху!
Тестове завдання 1
У наведеному переліку позначте прізвища українських композиторів
М. Лисенко
М. Глінка
М. Леонтович
Г. Майборода
М. Вербицький
П. Чайковський
Д. Кабалевський
О. Бородін
Тестове завдання 2
Автори Гімну України
П. Чубинський, М. Вербицький
М. Лисенко, П. Чубинський
М. Вербицький, М. Лисенко
Тестове завдання 3
Місто, що є батьківщиною баркароли
Рим
Венеція
Варшава
Тестове завдання 4
Українські думи відрізняються від історичних пісень…
Імпровізаційно-речитативним характером мелодики
Тематизмом
Використанням різних засобів музичної виразності
Тестове завдання 5
Автор музики до романсу «Гуде вітер вельми в полі»
М. Глінка
М. Лисенко
П. Чайковський
Тестове завдання 6
Українська народна пісня, мелодію якої М. Лисенко використав в увертюрі до опери «Тарас Бульба»
«Засвіт встали козаченьки»
«Вийди, вийди, Іванку»
«Ой на горі та й женці жнуть»
Тестове завдання 7
Позначте правильне твердження
Троїсті музики – це український народний інструментальний ансамбль
Троїсті музики – це польський народний інструментальний ансамбль
Троїсті музики – це російський народний інструментальний ансамбль
Тестове завдання 8
Позначте правильне твердження
Канон – це одноголосний твір
Канон – це багатоголосний твір, в якому всі голоси виконують одну мелодію, вступаючи почергово
Канон – це багатоголосний твір, в якому кожен голос має свою мелодію
Тестове завдання 9
Характер українських коломийок
Танцювально-жартівливий
Ліричний
Епічний
Тестове завдання 10
Пісня «Зоре моя вечірняя» є…
Професійною
Народною
Тестове завдання 11
Риси, притаманні жартівливим пісням
Спокій, ліризм
Маршовість, бадьорість
Танцювальність, жвавість, грайливість
Підсумки уроку
Сьогодні ми підсумували знання, отримані за увесь навчальний рік. Вітаємо, якщо ви успішно впоралися із завданнями. Не засмучуйтеся, якщо виявили прогалини у знаннях. Нехай щастить!

Додаток Б2.
Урок № 1. ЗУСТРІЧ ЗІ ШКОЛОЮ ТА МУЗИКОЮ
МУЗИКА НАВКОЛО НАС
Вступ
-Вітаємо вас, друзі, з початком шкільного життя! Запрошуємо в чарівний світ музики! У світ музичних звуків!
Слухання поезії. Що таке музика?
-Що таке музика?
Може, це вітер ніжно шепоче зажуреним вітам?
Може, це гомін веселий весняний, спів заметілі зимовими днями?
Може, дзвенять калинові намиста чи то бринить височінь промениста?
Може, це бджоли увечері влітку тихо співають, гойдаючи квітку?
Може, живе вона в серці людини, не замовкаючи ані хвилини?
Переплітаються в ній почуття. Музика — частка людського життя.
Слухання. Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”
-Музика наповнює усе наше життя.
-Головне – навчитися її чути. І все ж, не забуваймо: ми знаходимося в школі.
-Саме час послухати про неї пісню.! У пісні „Ми йдемо сьогодні в клас” розповідається про хвилювання першокласників, які вперше ідуть до школи. -Уважно прослухайте її і зверніть увагу на те, які почуття вона у вас викликає, адже згодом ми розпочнемо її розучувати.
Ознайомлення з правилами співу
ПРАВИЛА СПІВУ
— стежте за співацькою поставою: сядьте або станьте рівно, руки покладіть на коліна або опустіть;
— стежте за диханням: вдих — спокійний, але швидкий; видих — довгий і плавний;
— уважно слідкуйте за вказівками вчителя;
— слухайте звучання свого голосу та хору;
— спів починайте із розспівок, виконуйте їх старанно і точно.
Розучування пісні „Ми йдемо сьогодні в клас”
Слухання поезії. Композитор – автор музики
-Як багато професій є різних!
Ми в житті зустрічаємо скрізь їх:
лікар, вчитель, актор і комбайнер, модельєр,
космонавт і дизайнер…
Ми дізнаємось зараз про тих,
хто без музики жити не міг,
чиї серце й майстерні руки
нам дарують чарівні звуки.
-Ми описали професію композитора. Композитор – це людина, яка створює музику.
Музична загадка. Завдання
-Пригадайте, що таке музика.
-Хто створює музику?
Підсумки уроку
-Сьогодні ми говорили про музику і зрозуміли, що вона є частиною людського життя; це мова звуків.
-Крім того, ми дізналися правила співу; довідалися, що музику створює композитор. Музика – чудове мистецтво!
Урок № 02. МУЗИКА ПЕРЕДАЄ ПОЧУТТЯ ЛЮДИНИ
Вступ
— Чи впізнали ви мелодію, яка зараз звучить?
— Правильно! Це пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”.
— Пропонуємо вам продовжити розучувати її.
Слухання. Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”
Розучування. Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”
Бесіда перед слуханням. В. Косенко. «Не хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика»
— Музика передає почуття та настрої людини.
— Прослухайте твори Віктора Косенка “Не хочуть купити ведмедика” та «Купили ведмедика».