--PAGE_BREAK--Виходячи з цього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийоми педагогічної техніки.
Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Розробник має прагнути перетворити кожен з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.
Педагогічні довідники визначають дидактичну одиницю, як логічно самостійну частину навчального матеріалу, що за своїм обсягом і структурою відповідає таким компонентам наповнення, як поняття, теорія, закон, явище, факт, об'єкт тощо.
Дидактична одиниця складається з одного або декількох фреймів. ФРЕЙМ – мінімальний опис явища, факту, об'єкта, при видаленні з якого будь-якої складової частини це явище, факт або об'єкт припиняють пізнаватися (класифікуватися), тобто опис втрачає сенс. Набір пов'язаних за суттю та логікою фреймів складає дидактичну одиницю. Таким чином, готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен уявляти, які навчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їх реалізації. Однією з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К.Д. Ушинського: «Дитяча природа вимагає наочності. Навчіть дитину яким-небудь п'яти невідомим їй словам і вона буде довго й марно мучитися над ними; але пов'яжіть із картинками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складну картину, і вона вас розуміє швидко… Якщо ви входите у клас, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас немало), почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно». Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до подання наочності.
· Упізнаваність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації.
· Динаміка подання наочності. Час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами.
· Продуманий алгоритм відеоряду зображень. Пригадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовлені наочні посібники, щоб показати їх у необхідний момент. Це було вкрай незручно, віднімало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа дають учителеві можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Учителеві досить детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально великим.
· Оптимальний розмір наочності. Причому це стосується не лише мінімальних, а й максимальних розмірів, які теж можуть негативно впливати на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Учителеві слід пам'ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора в жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора.
· Оптимальна кількість представлених зображень на екрані. Не слід захоплюватися кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному.
При підготовці навчального епізоду перед учителем обов'язково постане проблема подання друкарського тексту. Необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:
— структура;
— об'єм;
— формат.
Текст з екрану повинен виступати як одиниця спілкування. Він має або підлеглий характер, що допомагає вчителеві підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель навмисно не озвучує. Природно, коли на екрані з'являються визначення термінів, ключові фрази. Часто на екрані ми бачимо своєрідний тезовий план уроку. У такому разі головне не перестаратися. Давно відомо, що великий об'єм тексту погано сприймається з екрану. Учитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті, це теж текст, але поданий іншою мовою. Нагадаємо визначення тексту в енциклопедичних довідниках як послідовність графічних або звукових мовних знаків, обмежена єдиним призначенням (від латинського слова Textus – з'єднання). [2]
Важливим є й те, як буде представлений друкований текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з'явитись у заздалегідь продуманий учителем час. Учитель або коментує поданий текст, або підсилює подану ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб учитель у жодному випадку не дублював текст з екрану. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації, яка надходить. Хоча можливі й випадки, коли дублювання друкованого тексту вчителем або учнем дидактично виправдане. Такий прийом використовується в початковій школі, коли вчитель досягає комплексного підходу в навчанні, підключаючи різні канали сприйняття. Удосконалюються навички читання, усного рахунку тощо.
Дублювання друкованого тексту обов'язкове також у будь-якому віці при проведенні мультимедійних дидактичних ігор. Цим учитель досягає рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоює інформацію друкованого тексту. Займаючись підготовкою мультимедійного уроку, розробник повинен мати хоч б елементарні уявлення про колір, колірну гаму, що може успішно позначитися на проекуванні колірного сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількості кольорів на екрані тощо. Слід звернути увагу й на те, що колірне сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідно готувати насамперед з розрахунком на екран проектора.
Важливе значення має й використання на уроці звуку. Звук може грати роль:
— шумового ефекту;
— звукової ілюстрації;
— звукового супроводу.
Як шумовий ефект звук може використовуватися для привернення уваги учнів, переключення на інший вигляд навчальної діяльності. Наявність мультимедійної колекції звукових ефектів зовсім не означає обов'язкове їх вживання. Шумовий ефект має бути дидактичний виправданим. Наприклад, у разі проведення мультимедійної дидактичної гри уривчастий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого запитання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення і необхідності подання відповіді. Дуже важливо, щоб учні були привчені до цього, щоб звук не викликав у них зайвого збудження.
Важливу роль грає звукова ілюстрація, як додатковий канал інформації. Наприклад, наочне зображення тварин або птахів може супроводжуватися їх гарчанням, співом і так далі. Малюнок або фотографія історичного діяча може супроводжуватися його записаним голосом. [2]
Нарешті, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. У цьому випадку вчителеві слід ретельно зважити, наскільки раціонально використовувати на уроці звуковий супровід. Якою буде роль учителя в ході звукового супроводу? Прийнятнішим буде використання звуку як навчального тексту в ході самостійної підготовки до уроку. На самому ж уроці слід звести звуковий супровід до мінімуму.
Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації та анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів в реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти багатовимірна рухлива фігура, анімація, кадроплан, відеосюжет і багато іншого. Проте при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відеофрагмент має бути гранично коротким за часом, причому вчителеві необхідно попіклуватися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися низкою запитань розвиваючого характеру, що викликають дітей на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів у пасивних глядачів. Необхідно замінити звуковий супровід відеофрагменту живою мовою вчителя й учнів. [2]
Мультимедійні засоби навчання мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси розвитку й динаміки. Тому доцільно використовувати їх для фіксації уваги учня на окремих частинах статичного матеріалу.
Зміст мультимедійного матеріалу має відповідати вимогам навчальних програм. Тимчасовою є проблема незначної кількості україномовного мультимедійного матеріалу. Питання про створення супроводу мовою навчання позитивно вирішується вчителем у процесі підготовки до навчального заняття.
1.4. Проаналізувати програму профілю «Трудове навчання. Основи підприємницької діяльності 8–11 кл.»
Із переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення, переорієнтації й поглиблення економічної освіти. Актуальним є виховання людини здатної сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями.
Загальноосвітня школа покликана формувати у молодих людей глибоке розуміння явищ, процесів, відносин в економічній системі, а також засобів і способів розв’язання проблем підприємництва. Йдеться, насамперед, про економічну освіту, що якнайтісніше пов’язана із створенням високоефективної економіки і є важливою умовою розвитку держави та кожної людини. Принципові зміни в економіці, науці і техніці, у соціальних відносинах та суспільній думці зумовлюють зміни у змісті загальної середньої освіти, вимагають знань, які б стали потребою сьогодення. Це свідчить про необхідність формування у громадян України не тільки таких рис, як діловитість, підприємливість, а найголовніше – економічної культура, а саме суспільство потребує, щоб кожна людина, незалежно від її фахової орієнтації, здобула гарантований державою певний мінімум систематизованих економічних знань. Тому економіка ввійшла до інваріативної частини базового навчального плану, а це сприятиме запровадженню в Україні неперервної економічної освіти. Метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така підготовка учнів, яка забезпечить їм достатній рівень життєвої компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та окремої людини. Загальні економічні знання потрібні кожному учневі незалежно від його життєвого і професійного вибору. До варіативної частини профільної школи віднесено такий економічний курс, як “Основи підприємницької діяльності”. Вивчення курсу здійснюється за такими збірниками програм “Програми для середньої загальноосвітньої школи. трудове. Основи підприємницької діяльності”, К.: Освіта. 1993р. Програма позбавлена жорсткого поурочного поділу. Вчитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети (центри) не уповноважені регламентувати розподіл вчителем навчальних годин у межах теми.
Основою планування навчальної роботи вчителя є шкільна програма. Зміст програми орієнтує вчителя на виховання творчої особистості учня, розвиток його інтересів, нахилів, здібностей, підготовку учня до професій його самовизначення і трудової діяльності у майбутньому.
Завдання курсу „Основи підприємницької діяльності”:
поступове засвоєння учнями правових, організаційних, економічних, соціально-психологічних та інших знань, які складають основи підприємницької діяльності;
формування таких якостей особистості, як працелюбність, ініціативність, винахідливість, відповідальне ставлення до праці та власності;
розвиток економічного мислення, формування стійких професійних інтересів, необхідних при виборі майбутньої професії.
Програма передбачає три варіанти:
Варіант 1 — для шкільного навчального плану, де в 8—11-х класах на трудове навчання відводиться по 2 год. на тиждень.
Варіант 2 — для того ж навчального плану, коли курс вивчається лише в 10—11-х класах.
Варіант 3 — для навчальних планів з 6-годинним тижневим навантаженням, в 10—11 класах.
Згідно програми практична підприємницька діяльність учнів проводиться у шкільному кооперативі, на малому підприємстві, в комерційному центрі тощо. Місце її проведення залежить від наявності об’єкта підприємницької діяльності в залежності від регіону знаходження школи.
Заняття пропонується проводити у формі лекційних, практичних та семінарських занять застосовуючи активні методи навчання (дискусії, ділових ігор та ін.).
Програма курсу „Основи підприємницької діяльності” містить 7 розділів. Кожен з розділів містить підрозділи та теми.
Для реалізації вище розглянутих завдань та змісту вивчення курсу у процесі трудового навчання нами буде розглянуто, в параграфі 2.1. даної курсової роботи, методичні прийоми.
На тему «Загальну відомості про менеджмент» за другим варіантом виділено 1 лекційна та 1 практична години.
Вивчення цієї теми, має сприяти формуванню в учнів 10 класу знань про:
– Професійну характеристику менеджера;
– управлінську діяльність та її складові;
– для чого і як складається бізнес-план;
– чим розрізняються організаційні структури побудови підприємства;
та вмінь;
– давати професійну характеристику менеджера;
– аналізувати сутність менеджменту;
– виконувати схематичне планування;
– презентувати бізнес-план.
ІІ. Методичні основи використання мультимедійних технологій при вивченні теми „Загальні відомості про менеджмент” у 10–11 класах
2.1. Розробка методики вивчення теми «Використання мультимедійних технологій» при вивченні теми «Загальні відомості про менеджмент»
Основними цілями використання мультимедійних технологій при вивченні теми «Загальні відомості про менеджмент» є: підвищення інтересу до предмету, організація індивідуальної навчальної діяльності учня, скорочення непродуктивних витрат часу на допоміжні роботи, розвиток творчої активності та здібностей, підвищення виразності, доступності навчального матеріалу за допомогою персонального комп'ютера тощо.
При проектуванні мультимедійного уроку ми замислилися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедійного уроку:
— для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації;
— для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;
— для повторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;
— для узагальнення, систематизації знань?
Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням. Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Ми прагнули перетворити кожен з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.
Застосування інформаційних засобів не повність змінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми.
Характерною рисою мультимедійних уроків є те, що вони надають практично необмежені можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя та учнів. З авторитарного носія істини вчитель перетворюється на учасника продуктивної діяльності своїх вихованців та за допомогою комп'ютера створює сприятливе середовище для формування власного інтелекту.
продолжение
--PAGE_BREAK--