ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛІ. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
1.1Навчально-виховні завдання шкільного курсу біології
1.2Методи і прийоми навчання ботаніки
1.3Урок, як основна форма навчального процесу з біології
РОЗДІЛІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КІМНАТНИХ РОСЛИН У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ ЗБІОЛОГІЇ
2.1Кімнатні рослини у навчанні біології
2.2Методи використання кімнатних рослин при поясненні навчального матеріалу зботаніки
2.3Спостереження, як основний метод використання кімнатних рослин на урокахбіології
РОЗДІЛІІІ. ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КІМНАТНИХ РОСЛИН НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Кожен шкільний предмет має свої особливості, зумовленіоб’єктом і предметом вивчення, а також методами пізнання конкретної науки. Ісеред гострих проблем відродження національної освіти особливе місце посідаєпошук найбільш ефективних методів, форм і засобів навчання й вихованняшколярів, які допоможуть розвивати творчі здібності й інтереси учнів. У першучергу, допоможе те, що нас оточує.
Видатний український педагог В. О. Сухомлинськийвідзначав, що у світі є країни, де природа яскравіша від наших полів і лук, алерідна природа повинна стати для наших дітей найдорожчою. Саме ці особливості йживлять специфічні принципи викладання курсу біології.
Допомогти розвивати творчі здібності та інтересиучнів, прищеплювати любов до живого природного оточення допоможуть нічим незамінні натуральні навчально-наочні посібники — кімнатні рослини. Вони були ізалишаються провідними, тому що найбільше зацікавлення викликають в учнів тіфакти та процеси, що є характерними для певного оточення і тому кращезапам’ятовуються.
Саме тому, методика використання кімнатних рослин науроках біології є досить актуальною на сьогодні темою. І це не даремно, адже усучасній школі дедалі більшого значення набуває формування інтересу учнів донавчального предмета, і основне завдання вчителя зацікавити школярів своїмуроком. Для цього слід використовувати натуральні засоби наочності, зокремакімнатні рослини, які відіграють надзвичайно важливу роль при вивчені ботаніки.
Метою нашої курсової роботи буде вивченняметодики використання кімнатних рослин у навчально-виховній роботі з біології.
Об’єктом – урок біології.
Предметом – методика використання кімнатнихрослин у навчально-виховному процесі на уроках біології.
Виходячи з мети, об’єкта та предмета дослідження можнавизначити такізавдання:
1) проаналізуватинавчально-виховні завдання шкільного курсу біології.
2) висвітлитиосновні методи і прийоми навчання ботаніки.
3) розглянутиосновні форми навчального процесу з біології
4) описативикористання кімнатних рослин у навчанні біології.
5) дослідитиметоди використання кімнатних рослин при поясненні навчального матеріалу зботаніки
6) розкрити якосновний метод використання кімнатних рослин на уроках біології.
Стан наукової розробленості теми. Питання використаннякімнатних рослин на уроках біології висвітлюється на сторінках фахових журналів«Біологія» та «Біологія та хімія в школі», та у підручниках і посібниках зметодики викладання біології.
Змістовною є стаття Н.М. Блажеєва, яка розглядалавикористання кімнатних рослин як натуральних навчально-наочних посібників упроцесі викладання біології в школі. Слід виділити і роботу Логвина-Бика Т.«Кімнатні рослини у навчанні біології».
Існує й ряд інших публікацій, в яких тою чи іншоюмірою висвітлюються питання використання кімнатних рослин на уроках біології,але вони мають фрагментарний характер і не дають можливості відтворенняцілісної картини в методиці викладання біології, щодо використання кімнатнихрослин.
Практичне значення. Матеріал даної роботи можутьвикористовувати вчителі з біології, студенти та всі ті хто цікавиться даноюпроблемою.
Структура курсової роботи пояснюється специфікоюпредмета дослідження, метою і завданнями його вивчення. Робота складається ізвступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Список використаної літератури охоплює різноманітніджерела, що використовувалися під час написання курсової роботи. Усі описирозташовані в алфавітному порядку.
РОЗДІЛ I. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯБІОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
1.1 Навчально-виховні завданняшкільного курсу біології
Велику роль у розвитку пізнавального відношення доприроди відіграє біологія. Цей предмет вивчає природу як єдине матеріальнеціле, розглядає його в розвитку, у часі й просторі.
Вивчення біології повинно починатися з ознайомленнямучнів з положенням Землі у космічному просторі. Ознайомлення з поняттямбіосфери і її складовими: гідросфера, літосфера, атмосфера; з поняттям матерія;ознаками живого і неживого; рівнями організації матерії, напрямками і шляхамиеволюції, ерами історії розвитку органічного світу, екологічною пірамідою,біогеоценозом. Пояснити поняття: філогенез, онтогенез, продуценти, консументи,редуценти, автотрофи, гетеротрофи. Тобто вчитель з перших уроків вивченнябіології ознайомлює учнів з структурою і закономірностями розвитку живоїматерії — це абетка біології. Без такої структури навчання учні не зможуть вповному обсязі логічно сприйняти еволюційний розвиток матерії.
Це мова біології. А біологічна наука насиченатермінологією. Щоб учні вільно володіли ними, ці поняття повинні проходитикрізь весь курс біології. Вони крізні і надалі стають опірними поняттями прививченні курсів біології рослин, тварин та біології людини. Це цілісний підхіду вивченні предмета, при якому учні свідомо розуміють, що не дивлячись нарізнобічність структур і форм організації природи, вона є цілісною і єдиноюсистемою і підпорядкована біологічним законам.
Але у шкільному курсі біології не зовсім достатньопрослідковується і сприймається ця цілісність, структурність і внутрішняеволюційна спадкоємність.
Біологічні дисципліни залишаються замкненими, кожна усобі, це ускладнює засвоєння основних біологічних понять, уявлень і сприйняттяцілісності. Спробою розв’язання цих проблем є метод вивчення матеріалу увигляді схожих за структурою і змістом, і об’єднаних крізними поняттями схем –відповідей, у яких витримуєтьсясистемність знань,спадкоємність, еколого – еволюційний, онтогенетичний, історичний таморфофізіологічний аспекти.
Метод включає наявність творчо складених узагальнюючихтему ціліснихтематичних плакатів (це лаконічністьматеріалу і структурно-логічний блок знань (доступність, наглядність).
При цьому реалізується принцип «випереджаючого»навчання у швидкому темпі, на достатньо високому рівні складності по принципу«занурення» у предмет.
Для цього дотримується наступна система викладанняматеріалу:
Пояснення вчителя по схемі – плакату;
Робота учнів з підручником і додатковою літературою;
Відповіді учнів по схемам – відповідям;
Реферативні доповіді з додаткової літератури.
При цьому методі роботи курс біології – ціліснасистема, всі частини якої мають схожу структуру і з’єднані крізними поняттями.І особливу роль відіграє обладнання кабінету біології – це частка живоїприроди, у якій учні можуть швидко і свідомо орієнтуватися привідповідях за схемами. Тому обов’язковою є наявність у кабінеті таких стендів:
Еволюція рослинного і тваринного світу
Філогенез рослин і тварин
Напрями і шляхи еволюції органічного світу
Біосфера та її межі
Екологічна піраміда
Приклади біогеоценозів
Рівні організації живої природи
Ознаки живої матерії
Систематика рослин і тварин
Порівняльна характеристика клітин: рослин, тварин,грибів
Ембріональний розвиток тварин
Біологічні закони
Зупинимося більш детально на викладанні ботаніки.Адже, ботаніка – це перший розділ систематичного курсу біології середньоїзагальноосвітньої школи. Його своєрідність полягає в поєднанні найважливішихелементів різних розділів ботанічної науки: морфології, анатомії, фізіології,ембріології, систематики, екології, фітоценології, географії рослин.
Основним завданням курсу ботаніки є:
1. Забезпечитизасвоєння учнями V-VI класів елементарних основ ботанічної науки, сформуватипоняття про закономірності життя, розвитку й різноманітності рослин, прищепитипрактичні вміння і навички, спостерігати й експериментувати над рослинами вбіологічному кабінеті, у кутку живої природи, на навчально-дослідній ділянці.
2. Сприятивихованню в учнів основ гуманістичного світогляду, любові до природи та їїохорони, моральності та естетичних почуттів.
3. У процесінавчання ботаніки розвивати пізнавальну активність учнів, прищеплювати інтересдо вивчення рідної природи і розвивати творчі здібності.
Виходячи з цих завдань, навчальна програма курсуботаніки передбачає засвоєння учнями найважливіших закономірностей будови іжиття рослинних організмів, що доступні учням середнього шкільного віку ісприяють вихованню гуманістичного світогляду, а також допомагають усвідомити значеннянаукових знань у рослинництві та охороні природи [4, с. 5-6].
1.2 Методи і прийоми навчанняботаніки
Визначення методів навчання ботаніки обумовленеприродою навчання як цілісної єдності, що характеризується навчаючою роллю вчителяй навчальною (пізнавальною) діяльністю учнів. Учитель викладає навчальнийматеріал, організовує навчальну діяльність учнів і керує нею, перевіряєзасвоєння ними знань, умінь, навичок. Учні засвоюють навчальний матеріал,виконують завдання вчителя, оволодівають уміннями і навичками. У діяльності якучителя, так і учнів велика роль належить методам навчання.
Методи навчання ботаніки – це способи взаємозв’язаноїнавчальної роботи вчителя й учнів; вони ґрунтуються на законах пізнання йзабезпечують засвоєння учнями загально біологічних і ботанічних знань, набуттянеобхідних умінь і навичок, формування світогляду.
Методи навчання взаємопов’язані із змістом навчальногопредмета при цьому ведуча роль надається змістові навчального матеріалу.
Навчання учнів, кероване вчителем, здійснюється задопомогою різних методів, які відповідають змісту навчального матеріалу і разомз тим стимулюють пізнавальну діяльність учнів, яка підпорядковується загальнимзакономірностям процесу пізнання, властивого людині. У цьому процесівзаємодіють три компоненти: живе споглядання, або чуттєве пізнання, абстрактнемислення і практика.
Є дві взаємопов’язані групи методів: методи викладу йпояснення навчального матеріалу вчителем і методи самостійної роботи учнів.
До першої групи методів належать бесіда, розповідь, додругої групи – спостереження, експерименти, робота з підручником і книжкою,навчально-дослідницька праця учнів.
Не можна змішувати методи навчання з навчальнимиприйомами або вважати, що методи – це сума чи сукупність прийомів. До прийомівнавчання належать демонстрування натуральних об’єктів, муляжів, моделей,таблиць, шкільних дослідів, малювання на класній дошці і в зошитах різних схем,діаграм, аналітичних таблиць, які сприяють активізації пізнавальної діяльностіучнів, поглибленому засвоєнню ними навчального матеріалу.
Якісна своєрідність методів навчання, як і навчальнихприйомів, зовсім не означає, що за певних умов вони не можуть переходити одне водне. (Наприклад експеримент як метод самостійної роботи учнів, і експериментяк демонстраційний прийом під час розповіді чи бесіди і т. д.)
У процесі навчання ботаніки треба стимулювати нетільки мислитель ну діяльність учнів, а й пізнавальний інтерес, до матеріалу щовивчається. Умовами, які сприяють формуванню і розвитку інтересу до пізнаннярослинного світу, є збагачення змісту уроків новими даними з ботанічної науки,що не висвітлені в стабільному підручнику, здійснення проблемного прийомунавчання, використання елементів цікавого, різноманітності методів і прийомівнавчання, посилення самостійної роботи учнів, створення емоційних стимулів упроцесі навчання, використання різних натуральних предметів ( живих рослин, їхорганів, гербаріїв, колекцій тощо)
Натуральні об’єкти мають велике значення тому, що єбезпосереднім джерелом знань. Відомо, що учням важко розпізнати живі рослини,вивченні лише за таблицями й альбомами, тоді як тіла природи, діючи на різніаналізатори дітей, спричиняють яскраві відчуття, безпосередні чуттєвісприйняття й чіткі уявлення.
Предметна чи природна наочність у навчанні забезпечуєчуттєвий, конкретний бік пізнання ботанічних предметів і явищ. Натуральніпредмети чи об’єкти, які використовуються з метою навчання, пізнаються нетільки зорового, а й слухового, нюхового та інших аналізаторів.
Предметне унаочнення здійснюється на заняттях як підчас викладу навчального матеріалу методом розповіді або бесіди здемонструванням природних об’єктів і дослідів так і в самостійній роботі учнів– робота з роздавальним матеріалом, з мікроскопом, постановка дослідів іспостереження за життям рослин у класі, кутку живої природи, робота звирощуванням рослин на навчально-дослідній ділянці.
Поряд з предметною формою унаочнення здійснюється іілюстративна форма, коли демонструються схематичні або символічні зображеннярослин – таблиці, схеми, діапозитиви, фотографії, кінофільми, муляжі, моделі.
Наочне навчання, безумовно, має величезну перевагуперед словесно-книжковим. Цілком зрозуміло, що вивчати рослини не розглядаючи,не спостерігаючи неможливо.
Проте не треба думати, що предметна й ілюстративнанаочність у навчанні дає все для розуміння дітьми навколишнього світу. Цейпринцип не самоціль, а лише засіб, що використовується для формуваннявідповідних уявлень [4, С. 31-33].
Таким чином, методи і прийоми які вчитель використовуєв процесі навчання, мають працювати на активізацію зацікавленості школярів увивченні біології.
1.3 Урок, як основна форманавчального процесу з біології
Основною формою навчального процесу з ботаніки є урок.Він має певні організаційні ознаки: проводиться вчителем у спеціальнообладнаному кабінеті біології, або у класній кімнаті. Урок — це не тількинеобхідна організаційна форма в процесі навчання, а й основна структурнафункціональна одиниця цього процесу. У кожному уроці відбиваються всіспецифічні сторони й функції процесу навчання. Тому про цілеспрямованістьнавчання, про методичну майстерність учителя і про ступінь навчальноїдіяльності учнів можна судити, лише безпосередньо аналізуючи «живі уроки», атакож досліджуючи їх результати, які виявляються в наукових знаннях, ідейнихпоглядах і переконаннях, практичних уміннях і навичках школярів.
Визначаючи урок, як організаційну форму процесунавчання ботаніки, не можна забувати і про його структурне значення. Тількикеруючись цими двома характерними ознаками уроку – організаційною іструктурною, учитель зможе досягти послідовності і внутрішньої цілісностіпроцесу навчання, який складається з багатьох уроків, різноманітних за змістом,завданнями і методами. Структура уроку не є чимось самодостатнім. Вона завждизумовлена навчально-виховними завданнями і змістом кожного уроку. А зміст ізавдання кожного уроку визначаються програмою курсу ботаніки. Практикоювизначено такі основні елементи уроку: організаційна частина, повідомленнянового навчального матеріалу вчителем, застосування учнями нових знань,перевірка вчителем засвоєння учнями нових знань, узагальнююча частина уроку,домашнє завдання. Урок обов’язково повинен бути чітко організований учителем.Чітка організація уроку означає, що всі учні мають бути мобілізовані длявключення в навчальний процес. Досягається це завдяки збудженням стійкої увагиучнів до повідомлення теми уроку, що забезпечується усним формулюванням їївчителем, а також чітким записом на класній дошці і в учнівських зошитах. Потімучитель коротко розкриває тему й завдання уроку, в загальних рисах характеризуєметоди уроку, завдяки чому учні дістають уявлення про його послідовність уцілому. Внаслідок цього в школярів з’являється стійкий стан готовності донавчальної роботи. Ця готовність посилюється, якщо вчитель включає доорганізаційної частини перевірку домашнього завдання для того, щоб освіжитизапас знань учнів і використати ці знання як опорні під час викладу новогонавчального матеріалу на уроці.
Узагальнююча частина уроку не менш важлива, ніжорганізаційна, якщо її не має урок не може бути цілісною, закінченою ланкоюпроцесу навчання, а крім того, учні не знатимуть, що ж із засвоєного матеріалуголовне і як це головне треба сформулювати, щоб міцно його запам’ятати. Узагальнюючачастина уроку повноцінна якщо сформульовані висновки, що містять прості коротківизначення щойно засвоєних понять, аналіз нових фактів, перелік практичнихумінь і навичок, набутих на уроці. Висновки можна записати на класній дошці і узошитах учнів, подати у вигляді схематич6ного малюнка або порівняльно-аналітичноїтаблиці. Важливо, щоб в оформлені і фіксації висновків брали участь всі учнікласу. Формулювати чіткі короткі висновки учні навчаються не відразу. Тому наперших уроках ботаніки вчитель дає головне формулювання висновків. Потім вінучить школярів знаходити це формулювання колективно. Нарешті, кожен учень,оволодіває вмінням самостійно формулювати висновки.
На кожному уроці ботаніки повинен бути ще одинструктурний елемент – домашнє завдання. У навчанні ботаніки домашнє завданнядалеко не завжди обмежується читанням відповідних параграфів підручника. В домаучням часто треба виконувати самостійно ряд спостережень і дослідів зрослинами, складати аналітичні таблиці, креслити діаграми, працювати згербарними матеріалами і т. д. Частина цих самостійних робіт виконуються зазавданнями, передбаченими в підручнику з ботаніки, частину завдань пропонуєвчитель. Більшість вчителів повідомляє домашнє завдання в кінці уроку, але прицьому може не вистачити часу для докладного пояснення завдання. Щоб уникнутицього, деякі досвідчені вчителі пропонують учням домашнє завдання відразу післяповідомлення теми уроку, враховуючи що увага учнів збуджена, вони легкосприймають всі завдання, швидко записують його в щоденники й краще виконують.
Усі перелічені структурні елементи процесу навчання реалізуютьсяне на кожному уроці. Ті уроки, навчально-виховні завдання і зміст якихвимагають реалізації всіх структурних елементів належать до типу комбінованих уроків.Уроки цього типу найчастіше проводяться в процесі навчання ботаніки. Крім цьоготипу, є ще уроки повідомлення нового навчального матеріалу, уроки закріплення ізастосування знань, уроки повторювально-узагальнюючі, уроки-екскурсії,лабораторні заняття, уроки на навчально-дослідній ділянці.
Курс ботаніки потребує різноманітних типів уроків.Кожний з них має високу навчально-виховну цінність і повинен реалізуватись якомогачастіше залежно від змісту навчальних тем передбачених програмою з ботаніки.
Уроки повідомлення нового матеріалу характеризуютьсятим, що збагачують учнів фактами, поняттями, теоретичними питаннями, якимишколярі мають володіти вперше. Наш досвід викладання ботаніки показує, що учнісамостійно дістають деякі відомості про будову, життя і різноманітність рослинз різних джерел (особистих спостережень, позакласного читання, передач порадіо, телебаченню, кінофільмів тощо). Найчастіше ці відомості безсистемні,неправильно сприйнятті, а іноді навіть помилкові, внаслідок чого їх не можнарозглядати як опорні знання. Тому основним методом на уроках повідомленнянового навчального матеріалу є доповідь учителя в поєднанні з таким прийомомнавчання, як демонстрування відповідних навчальних посібників, живих рослин,таблиць, муляжів, схем і т. д. Часто розповідь учителя супроводжується демонструваннямякогось досліду з рослинами або фрагментів відповідного фільму. І розповідьучителя, і демонстрування що її супроводять, є для учнів джерелом нових знань.Разом з тим, що їх учні дістають на уроці, сприяють виправленню помилковихзнань здобутих поза школою.
Важливе значення в навчанні ботаніки мають урокизакріпленню і застосуванню знань, здобутих учнями на попередніх урокахповідомлення нового навчального матеріалу. Особлива цінність цих уроків полягаєв тому, що вони сприяють не тільки міцному засвоєнню теоретичного навчальногоматеріалу, а й формування в школярів практичних умінь і навичок вивченнярослин. Уроки, що належать до типу уроків закріплення й застосування знань упроцесі виконання відповідної самостійної роботи, необхідні у вивченніботаніки. Програма ботаніки зобов’язує вчителів навчити школярів застосовувати засвоєнийтеоретичний матеріал під час виконання самостійних робіт. Для цього вчитель повиненформувати в школярів практичні уміння й навички, а також бачити, як вонирозвиваються і давати цьому процесу об’єктивну оцінку.
Не менш важливе навчально-виховне значення маютьповторювально-узагальнюючі уроки. Як правило такими уроками завершуєтьсявивчення цілої теми. Характерною особливістю цих уроків є те, що вони повиннізв’язувати в одне ціле зміст кількох попередніх уроків, засвоювати основніпоняття, засвоєні учнями на цих уроках, розкривати взаємозв’язки цих понять,підкреслювати необхідність застосування їх на практиці. Методи і прийоми,необхідні для розв’язання цих методичних завдань, повинні бути різноманітні,щоб стимулювалася активна мислитель на діяльність школярів – аналіз, синтез,порівняння, узагальнення та інші форми мислення. Крім того, обов’язково требавносити в зміст повторювально-узагальнюючих уроків елемент нового, щоб ранішезасвоєнні учнями знання поглиблювались, збагачувались новими фактами, доказами,прикладами і т. д. Взагалі структура й різноманітність методики повторювально-узагальнюючихуроків залежить від їх змісту й навчально-виховних завдань На деяких урокахдоцільно продемонструвати фрагменти фільму узагальнюючого характеру, нові дляучнів досліди, запропонувати учням провести спостереження над новими об’єктамиАле всі ці прийоми і методи повинні органічно пов’язуватися з уже вивченимшколярами навчальним матеріалом, сприяти його поглибленню, збагаченню йузагальненню.
У процесі навчання ботаніки дуже важливунавчально-виховну роль відіграють лабораторні заняття як особлива формаорганізації навчального процесу. Лабораторні заняття сприяють озброєнню учнівметодами біологічної науки, розвивають спостережливість, викликаютьпізнавальний інтерес до навчального предмета й вивчення живої природи,активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють поглибленому засвоєннюучнями ботанічних знань, практичних умінь і навичок.
До форм організації навчання ботаніки належать іботанічні екскурсії. Кожну ботанічну екскурсію слід розглядати як урок позакласом, у живій природі. При проведенні екскурсії вчитель використовує різніметоди навчання: різноманітні бесіди, розповідь, організовує самостійну роботуучнів: спостереження, збирання гербарного матеріалу тощо. Ботанічні екскурсії проводятьв різних фітоценозах: у лісі, у степу, парку і т. д. Об’єктами вивчення натаких екскурсіях є живі рослини в природних умовах життя. Учні мають можливістьсамостійно знаходити потрібні для вивчення рослини, безпосередньо вивчають їх,порівнюють будову й спосіб життя одних рослин з іншими, роблять висновки пропричини виявленої подібності й відмінності, визначають спосіб життя рослин, яківивчаються, періоди їх життя і розвитку тощо.
Під час навчання ботаніки треба проводити уроки нанавчально-дослідній ділянці. Освітня цінність уроків на навчально-досліднійділянці полягає в тому, що вони подібно до екскурсій, дають учням можливістьвивчати живі рослини в природних умовах їх життя. Уроки на навчально-досліднійділянці націлює учнів на вивчення курсу ботаніки, стимулює виникнення стійкогоінтересу до знань про рослини, оскільки на цьому уроці розкривається не тількирізнобічне наукове значення науки про рослинний світ, а й її велика творча рольу господарстві [4, С.42-57].
Таким чином урок є основною формою навчально-виховногопроцесу. І якість навчання і виховання — це насамперед якість уроку. Томувчитель повинен дуже відповідально ставитися до проведення уроків біології вшколі.
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯКІМНАТНИХ РОСЛИН У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ З БІОЛОГІЇ
2.1 Кімнатні рослини у навчаннібіології
Під час вивчення біології засоби наочності полегшуютьсприйняття навчального матеріалу. До натуральних засобів наочності з біологіїналежать живі об’єкти, а саме рослини, зокрема вирощені в куточку живоїприроди, кімнатні рослини. Взагалі, кімнатні рослини мають надзвичайно важливезначення у вивченні біології. Тому вчителям біології слід в куточку природизбирати різноманітні кімнатні рослини, які мають різне географічне положення.Кімнатні рослини слід підібрати так, щоб вони не тільки прикрашали шкільні приміщення,а й могли бути використані при вивченні певних тем і окремих питань курсуботаніки: для ознайомлення із зовнішньою і внутрішньою будовою рослин, їхбіологією, для постановки дослідів і проведення спостережень, для ознайомленняіз систематичними групами. Треба враховувати і такі якості кімнатних рослин, якїх декоративність і розміри. Так багато клопоту завдають великі фікуси,драцени, плющі, циперуси – краще мати невеликі екземпляри цих рослин. Деякікімнатні рослини можна використовувати для практичних робіт з живцювання. Длярозміщення кімнатних рослин використовуються різні підставки, столики, підвіснітримачі, стойки, трельяжі і т. д.
За умовами зростання кімнатні рослини можна поділитина 4 групи.
1. Рослини вологих тропічних лісів (бальзамін,бегонії, глоксинія, плющ восковий, драцена, жасмин, традесканція, фікус,сухарис, або лілія амазонська, тощо).
2. Рослини субтропіків (аспідистра, амариліс,аспарагус, гортензія, абутилон, або клен кімнатний, мускус понтійський, Лівія,пеларгонія, сенполія, або узумбарська фіалка, хлорофітум, папороть, абонефролепіс високий, тощо).
3. Рослини пустель (агава, алое, бріофілум, кактуси,сансев’єра тощо).
4. Водяні, або акваріумні, рослини ( водорості, мохи,папороті, водяні квіткові рослини).
Для догляду за кімнатними рослинами вчителям слідстворити групи юних квітникарів, які доглядатимуть за рослинам, перевірятимутьправильність розміщення рослин у інтер’єрі школи та класу з урахуваннямособливостей вирощування і вимог сучасного фітодизайну. Завдяки цьому в учнівформуються відповідні навички, екологічна свідомість і естетичні почуття.Вчителям необхідно розробити комплексну технологічну схему догляду закімнатними рослинами, яка враховувала б всі вимоги до мікроклімату (освітлення, температуру, норми поливу згідно із сезоном «зима-літо», вологістьповітря), ґрунтової суміші та особливості розмноження рослин. Завдяки цьомуучні мають змогу глибше пізнати таємниці буття рослин, полегшується догляд заними, поліпшується планування роботи вчителя та учнів у кабінеті біології.
Робота з кімнатними рослинами дає змогу вчителюбіології:
1. Ознайомитиучнів з різноманітністю кімнатних рослин та їхньою будовою.
2. Навчитишколярів визначати правильну наукову назву рослин.
3. Датизнання про анатомічні, морфологічні і фізіологічні особливості рослин різнихекологічних груп.
4. Навчитиучнів розмножувати рослини.
5. Організуватидослідницьку роботу школярів, спостереження з метою виявлення залежності умовзростання кімнатних рослин від їхнього еколого-географічного походження.
6. Проводитипозакласну роботу (організовувати гурток з кімнатного квітникарства, вечори,конференції, вікторини про кімнатні рослини тощо).
Під час добору кімнатних рослин для кабінету біологіїтреба враховувати такі вимоги.
1. Укабінеті мають утримуватись рослини різних екологічних груп.
2. Рослиниобов’язково треба використовувати у навчальному процесі з біології, а не лишеяк прикраса кабінету.
3. Підбиратитреба рослини, невибагливі до умов вирощування, які легко розмножуються.
4. Небажаномати в кабінеті отруйні рослини: паслін перцевий (отруйні ягоди), олеандр(отруйна вся рослина), примулу китайську тощо.
Кожна рослина у кутку живої природи повинна матиетикетку, на якій зазначено назву рослини, родину і батьківщину.
Вивчення кімнатних рослин у розділі «Царство Рослини»має комплексний характер, оскільки в ньому розкриваються категорії спеціальних(ботанічних) понять – морфологічні, анатомічні, фізіологічні, екологічні,систематичні, зоогеографічні, палеонтологічні, філогенетичні, естетичні таінші, формуються загально біологічні поняття під час різних видів навчальної,позаурочної і позакласної роботи з охорони рослин під керівництвом учителябіології
Однією з найважливіших вимог під час вивчення рослин єдотримання краєзнавчого принципу. Учитель відбирає типові об’єкти (кімнатнірослини) з урахуванням цього принципу, порівнює їх з іншими об’єктами,ознайомлює з різноманітністю представників і пояснює заходи охорони рослин цієїмісцевості. Для формування екологічних знань важливо, щоб учні були ознайомленіз конкретними рослинами, їхнім взаємовпливом та середовищемзростання.
Серед кімнатних рослин є представники різнихекологічних груп, різних життєвих форм і родин, тому вони можуть бутидемонстраційним матеріалом під час вивчення багатьох питань морфології,анатомії, фізіології рослин. Кімнатні рослини, які легко розмножуються, можнавикористовувати як роздавальний матеріал для проведення лабораторних робіт.Використовують кімнатні рослини і для проведення дослідів і спостережень.
Всебічне використання кімнатних рослин у навчальній іпозакласній роботі з біології підвищує інтерес до предмета, сприяє естетичному,екологічному і трудовому вихованню школярі [3, с. 9 — 11].
2.2 Методи використання кімнатнихрослин при поясненні навчального матеріалу з ботаніки
урок біологія кімнатна рослина
Одним з важливих і разом з тим складних методівнавчання ботаніки є бесіда. Переваги цього методу полягають в тому, що він даєможливість учителеві виявити коло учнівських уявлень і понять а в разі потребивиправляти їх і, спираючись на попередній запас знань, розширювати обсяг іпоглиблювати зміст цих уявлень і понять. Для бесіди характерне роздрібненнязмісту навчального матеріалу, і тому вона відповідає віковим особливостям учнівV-VI класів з недостатньо стійкою увагою. Виклад матеріалу у формі запитань івідповідей, безперечно активізує пізнавальну діяльність учнів.
Використання бесіди обумовлене змістом навчальногоматеріалу, а також запасом наявних у школярів знань. У тих випадках коли вдітей немає попередніх спостережень, уявлень і суджень з питання, якевикладається, або коли ботанічні об’єкти (зокрема кімнатні рослини) яківивчаються не доступні для спостереження, бесіда не може бути ефективною і їївикористання нераціональне. Саме тому використання кімнатних рослин при бесідімає таке велике значення.
Хоч бесіда і має певні достоїнства, але проведення їїпов’язані з труднощами, які випливають з того, що нові знання учні повиннідіставати з власних відповідей на вміло поставлені вчителем запитання. Требамати на увазі, що в процесі бесіди можливі відхилення від основних провіднихзапитань теми, внаслідок чого часто порушується послідовність викладунавчального матеріалу; це значно ускладнює роботу вчителя. Бесідавикористовується для розв’язання різних навчальних завдань ( перевірка знаньучнів, повторення вивченого навчального матеріалу, узагальнення того чи іншого матеріалу).Тому розрізняють бесіди: вступну, пояснювальну і підсумкову.
Найскладнішою і водночас досить ефективною єпояснювальна бесіда. Під час її проведення вчителеві треба використовуватинаочність, зокрема кімнатні рослини і задавати на основі їх різноманітнізапитання, які допоможуть констатувати ботанічні чи загально біологічні факти.
Особливістю проведення бесіди є те, що вчительрозчленовує зміст навчального матеріалу на окремі питання, з’ясування якихґрунтується на попередньому запасі фактичних знань учнів. На цій основі вчительзабезпечує засвоєння нових знань і підводить до узагальнюючого висновку.
Надзвичайно великого значення у викладі навчальногоматеріалу з ботаніки має розповідь. Так-як в цьому курсі багато понять(морфологічних, анатомічних, фізіологічних, систематичних, загальнобіологічних), з якими учні зустрічаються вперше, то без послідовноїкваліфікованої й емоційної розповіді учні не сприймуть цих понять і не засвоятьїх. Специфіка розповіді з ботаніки випливає із змісту ботанічного матеріалу,який вимагає одночасно не тільки послідовного викладу, а й використання різнихприйомів демонстрування натуральних об’єктів, зокрема кімнатних рослин., демонстраційнихдослідів і т. д.
Морфологічний і систематичний матеріал, ще не відомийучням, висвітлюється в описовій розповіді з демонструванням кімнатних рослин,які дають можливість учням з’ясувати деталі будови і функції органів рослин, щовивчаються.
Внаслідок того, що методична специфіка розповідізалежить від змісту навчального матеріалу, можна говорити про такі видирозповіді з ботаніки.
Описову розповідь з одночасним демонструваннямкімнатних рослин. Де вчитель розповідає про зовнішню будову рослинногоорганізму в цілому і його зв’язок з навколишнім середовищем. Це приводить доутворення в учнів цілісного уявлення про рослину, що вивчається.
Наступний етап у викладі – виділення в складі цілогоорганізму органів або їх елементів, тобто аналіз, і нарешті в кінці викладуповернення до цілого у формі висновків, які відбивають щойно сформованіпоняття.
У використанні засобів предметного і наочного навчаннянеобхідна синхронність, тобто одночасність з розповіддю, а також добравидимість кімнатних рослин, які демонструються.
У практиці викладання використовується такий прийомдемонстрування кімнатних рослин. Учитель, розповідаючи демонструє кімнатнірослини всьому класові, показує що і в якій послідовності учні повиннірозглядати. Потім повільно проходячи вздовж парт і зупиняючись біля окремихневеликих груп учнів, учитель показує і називає органи рослини.
Логічна нитка розповіді повинна йти як від цілого дочастини і до цілого вже на основі розкритого поняття, так і від явища до сутті,від фактів до висновків.
2.4 Спостереження, як основний методвикористання кімнатних рослин на уроках біології
Метод спостереження в процесі вивчення рослин сприяєрозвитку в учнів таких прийомів мислення, як аналіз, синтез, порівняння,узагальнення. Разом з тим учні засвоюють практичні уміння й навички(вимірювання, малювання, записи, фотографування, гербаризація та ін.).Спостереження можна проводити в класі на звичайному уроці і на лабораторнихзаняттях. Проведення спостережень передбачає постановку перед учнями метиспостереження, інструктування учнів учителем, проведення учнями запланованогоспостереження, формування висновків.
Важливо вміло організувати спостереження і методичноправильно побудувати їх. Цю роботу можна проводити в такій послідовності:
1) Вибір учителем об’єкта спостереження.
На класних уроках чи лабораторних заняттях учні ведутьсамостійні спостереження над певними кімнатними рослинами.
2) Проведення спостереження.
Спочатку об’єкт розглядають у цілому. При цьомупорівнюють його з іншими об’єктами цього самого або іншого виду. Потім учніз’ясовують деталі морфологічної будови рослини та її органів, вдаючись допорівняння, аналізу, малювання.
Спостереження за кімнатними рослинами можуть бутикороткочасними і тривалими. Короткочасні зазвичай організовуються на уроці. Триваліспостереження проводяться у природі, на навчально-дослідній ділянці (позаурочнаробота – літні завдання, фенологічні спостереження),і вдома. Залежно від того, якіоб’єкти вивчаються і ступеня підготовленості учнів, можливі різні варіанти самостійноїроботи учнів ( з використанням тексту підручника і без нього, з письмовимивідповідями й виконанням малюнків і без них, з розв’язуванням ботанічних задачі без них).
3) Ведення записів або щоденника спостережень.
Позитивні результати спостереження дадуть у томувипадку, якщо учні систематично будуть вести записи своїх спостережень.
3) Попередні висновки, встановленняпричинно-наслідкових зв’язків.
Учням необхідно узагальнювати результати своїхспостережень, робити певні висновки.
4) Використання результатів спостережень у навчанні.
Учні повинні зуміти скористатися результатами своїхспостережень у навчальній діяльності [3, с. 9 — 11].
Усі матеріали здобуті в результаті спостереженняучитель перевіряє і оцінює.
РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯКІМНАТНИХ РОСЛИН НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
Наше експериментальнедослідження ми проводили в Кам’янець-Подільській ЗОШ № 12 з учнями 7-А класу. Вкласі 22 учня.
Основне завданнянашого педагогічного дослідження, перевірити ефективність використання кімнатнихрослин на уроках біології. Для цього ми провели з школярами урок-спостереженняна тему «Пагін».
Основна мета уроку: навчити учнів спостерігати закімнатними рослинами.
Обладнання: кімнатні рослини хлорофітума, колеуса,амариліс, алоя, примула, бегонія, традесканція.
Хід уроку
На початку уроку ми повідомили учням тему і мету уроку.
Спостереження над кімнатними рослинами пропонуєтьсяпроводити по карточках-інструкціях.
Учні самостійно дають відповідь на завдання написаніна карточках-інструкціях:
1. Розгляньте листки кімнатних рослин – хлорофітума,колеуса, амариліса. Які типи жилкування мають листя даних рослин?
2. Розгляньте листя традесканції, алоє, примули,бегонії. Порівняйте їх. В чому подібність даних листків? В чому різниця?
3. Визначте тип розміщення листків у спостерігаючирослинах [6, С.101.].
В кінці уроку ми перевірили знання учнів. Проаналізувавшивідповіді школярів, ми зробили висновки, що в учнів різні рівні знань.Результати експерименту занесені в таблицю.
Таблиця3.1№ п/п Прізвище Ім’я Рівні знань учнів /> /> 1 Бердич Марія Високий рівень /> 2 Бордун Марія Високий рівень /> 3 Вознюк Ірина Середній рівень /> 4 Гаврись Дмитро Низький рівень /> 5 Грицак Олег Високий рівень /> 6 Драчук Олексій Високий рівень /> 7 Зарва Ольга Середній рівень /> 8 Ковальчук Андрій Низький рівень /> 9 Левшина Олеся Низький рівень /> 10 Луцишина Інна Високий рівень /> 11 Мазур Анна Середній рівень /> 12 Мельник Ігор Середній рівень /> 13 Назарук Інна Високий рівень /> 14 Олійник Олександр Низький рівень /> 15 Остапчук Юрій Середній рівень /> 16 Павлюк Юрій Середній рівень /> 17 Полунець Алла Високий рівень /> 18 Рощин Богдан Низький рівень /> 19 Співак Ольга В Високий рівень /> 20 Федорчук Тетяна Середній рівень /> 21 Шутяк Володимир Середній рівень /> 22 Щепак Оксана Середній рівень />
Такимчином, високий рівень умінь мають тільки 8 учнів (36%), які повністю та вірновиконали всі поставлені перед ними завдання.
Середнійрівень мають 9 учнів (41%), ці учні повністю виконали поставлені перед нимизавдання з певними недоліками.
Низькийрівень у 5 учнів (23%), вони не змогли виконати всі поставлені перед ними завданнята допускали багато помилок відповідаючи на запитання.
Зобразиморезультати наших досліджень за допомогою діаграми.
/>
Таким чином провівши експеримент, можна зробитивисновки, що використовувати кімнатні рослини на уроках біології потрібнобільше. Адже використання кімнатних рослин на уроках з біології допомагаєпривернути увагу учнів до поглибленого вивчення предмета, стимулює пізнавальнийінтерес та сприяє загальному розвитку вихованців.
ВИСНОВКИ
Шкільний курс біології має надзвичайно велике значенняу всебічному розвитку учнів. Адже на відміну від інших навчальних предметівбіологія дає можливість простежити переходи від простого до складного, зрозумітивзаємозв’язаність і взаємозалежність будови і функції частини і цілого,зрозуміти дуже складну причинну обумовленість явищ у природі.
Ботаніці як першому з біологічних предметів належитьособливо відповідальна роль. Вивчаючи ботаніку учні повинні навчитисяспостерігати особливості будови і життя рослин, уміти виділяти в них істотністорони, установити причини і наслідки явищ, зробити правильні узагальнення.Засвоюючи курс ботаніки учень виконує різні мислитель ні процеси: спостерігає іпорівнює, аналізує, узагальнює, установлює причини й наслідки спостережуванихявищ.
Щоб сформувати в учнів правильні ботанічні поняття, насампереднеобхідно, щоб вони пізнавали реальні об’єкти, для цього вчителю необхідновикористовувати на уроках біології кімнатні рослини. Цікаві та змістовнопідібрані кімнатні рослини є неоціненними помічниками у вихованні потягу донабуття знань, у розвитку допитливості, у формуванні моральних і духовнихякостей учнів. Вони стимулюють наполегливість, тренують увагу, збагачують пам’ять,викликають цікавість. Уміле використання рослин знімає втому, активізує увагуі, як наслідок, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.
У процесі використання кімнатних рослин на урокахвиникають і закріплюються в учнів знання про навколишній світ, формуютьсяпрактичні навички, виховуються організаторські здібності.
Головним завданням використання рослин на уроках єстворення в учнів конкретного уявлення про різноманітність рослинного світу,особливості їх будови і процесів життєдіяльності, мінливість і пристосованістьдо умов середовища, подразливість організмів, модифікаційну мінливість,розмноження. Учням надається можливість робити порівняльні характеристики;дається уявлення про натуральну величину, форму і забарвлення натуральнихоб’єктів. Усе це поглиблює знання учнів, сприяє їх систематизації, що маєвелике значення для їхнього розвитку.
Практичне значення використання кімнатних рослинполягає в тому, що це дає можливість урізноманітнювати структуру і методикууроків, пожвавлює навчальний процес, забезпечує пізнавальну активність учнів іміцне засвоєння ними біологічних знань, умінь і навичок, розкриваєтворчо-комунікативні можливості учнів; інформаційно, емоційно та естетично збагачуютьсясприйняття, мислення і почуття учнів, що дає змогу глибше розкрити сутьбіологічних явищ і понять, формувати причинно-наслідкові зв’язки; створювати вучнів уявлення про характерні особливості й пристосованість об’єкта до умовсередовища.
Використовуючи на уроках різні кімнатні рослини,вчитель ставить певну дидактичну мету — вивчення нового матеріалу з теми,закріплення знань, вироблення практичних навичок та вмінь, повторення матеріалуз теми, вміння аргументовано доводити власну думку, розвивати логічне мислення,виховувати бережливе ставлення до природи, до оточення.
У шкільному віці продовжують далі розвиватися органичуттів, і природа є важливим фактором сенсорного розвитку. Її краса і гармоніяє основою розвитку й естетичних почуттів та вражень, а кімнатні рослини дають дляцього багатий матеріал. Вони також виконують велику пізнавальну і виховну роль,є частиною матеріальної бази під час викладання предмета. Ряд понять та явищможна по- казати та пояснити, використовуючи кімнатні рослини, наявні вкабінеті та школі.
Таким чином, всебічне використання кімнатних рослин унавчальній роботі з біології підвищує інтерес до предмета, сприяє естетичному,екологічному і трудовому вихованню школярів.
Саме тому кімнатні рослини мають надзвичайно важливезначення для вивчення ботаніки, які вчитель може використовувати як наочнийматеріал при бесіді, розповіді про рослини, для спостереження і дослідів.Кімнатні рослини уміло використані на уроках сприяють міцному засвоєнню учнямиматеріалу. Адже те що учень побачив запам’ятовується на довше, ніж те що почув.
Таким чином використання кімнатних рослин на урокахбіології сприяє кращому засвоєнню шкільної програми з ботаніки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Байбородова Л.В.Методика обучения биологии: Пособие для учителя / Л.В.Байбородова, Т.В.Лаптева.– М.: Владос, 2003. – 175 с.
2. БлажеєваН.М. Використання кімнатних рослин як натуральних навчально-наочних посібниківу процесі викладання біології в школі // Біологія. – 2007. — № 10 (квіт). – С.5-7.
3. Богданова О.К. Сучасні форми і методивикладання біології в школі. – Харків: Основа, 2003. – 80 с.
4. Богоявленская, А.Е.Активные форми и методы обучения биологии: Растения. Бактерии. Грибы. Лишайники/ А.Е.Богоявленская. – М.: Просвещение: АО «Учеб. лит.», 1996. – 191с.
5. Ботаніка:методичні матеріали/ Упоряд.: В.Мишкін, І.Дзеверін.- К.: Ред. загальнопед.газ., 2004.- 111 с.
6. ВерзілінН.М. Загальна методика викладання біології / Н.М. Верзілін, В.М. Корсунська: навч.посіб. для студентів. – К.: Вища школа, 1980. – 352 с.
7. Загальна методика навчання біології:Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / І.В.Мороз, А.В.Степанюк,О.Д.Гончар та ін.; За ред. І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 590 с.
8. Зверев И.Д. Общая методика преподаваниябиологии / И.Д. Зверев, А.Н. мягкова. – М.: Просвещение, 1985. – 191 с.
9. Кузнєцова В.І. Методика викладаннябіології. – Х.: Торсінг, 2001. – 176 с.
10. Логвина-БикТ. Кімнатні рослини у навчанні біології // Біологія і хімія в школі. – 2003. — № 6. – С. 9-11.
11. Методиканавчання ботаніки / За ред… Н.В. Падалка, В. М. Федорова. – К.: Радянськашкола, 1976. – 346 с.
12. Морозюк С. С. Біологія: підруч. для учнів 6-го класу загальноосвіт. навч. закл. – 2-е вид. – Х.: Торсінг, 2000. – 224 с.
13. Пономарева И.Н.Общая методика обучения биологии: Учеб. пособие для студ. пед. вузов /И.Н.Пономарева, В.П.Соломин, Г.Д.Сидельникова; Под ред. И.Н.Пономаревой. – М.:Академия, 2003. – 267 с.
14. Проблемыметодики обучения биологии в средней школе/ Под ред. И. Д. Зверева. – М.: Педагогика,1978. – 320 с.
15. ПугалН.А. Кабінет биологии./ Н.А. Пугал, Д.И. Трайтак – М.: Владос, 2000. – 192 с.
16. СосновскийИ.П. Уголок природы в школе: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1986. – 112 с.
17. Трайтак Д.И. Практическая направленностьобучения ботанике: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1980. – 144 с.
18. ТрайтакД.І. Розвиток інтересу учнів до ботаніки. – К.: Радянська школа, 1960. – 100 с.
19. ФедороваВ.Н. Методика ботаніки / В.Н. Федорова, В.Н. Беляева, В.А. Корчагина, С.А. Кивотов: Пособие для учителеля. – М.: Просвещение, 1964. -430 с.
Додатки
Конспект уроку з використаннякімнатних рослин
Квітка — видозмінений пагін. Будова ірізноманітність квіток
Мета. Продовжувати формувати в учнівпоняття про рослинний організм, його органи. Сформувати поняття про квітку якрепродуктивний орган рослини, що є видозміненим пагоном; розширити знання пробудову квітки, біологічне значення її головних частин — маточки і тичинок;виявити подібність у будові квіток різних рослин на тлі їх різноманітності;розкрити естетичну цінність і благотворний вплив рослин на людину та роль знаньпро будову квітки у практичній діяльності людини; формувати спеціальні вміннярозпізнавати органи квітки та їх частини.
Методи. Проблемна бесіда, розповідь, робота зкімнатними рослинами та гербарними зразками, з підручником, таблицями.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Які органи має квіткова рослина?
2. Що таке пагін?
3. Назвіть складові пагона.
4. Які органи квіткових називаються вегетативними?
5. Які функції виконує корінь?
6. Назвіть функції пагона.
7. Які процеси життєдіяльності властиві рослинниморганізмам?
8. Як розмножуються рослини?
9. Коли з'являється насіння у рослин?
10.Як воно утворюється?
ІІ. Засвоєння нових знань.
Лабораторна робота
Тема. Будова і різноманітність квіток.
Мета. Ознайомитися з будовою ірізноманітністю квіток і їх значенням у житті рослин.
Об'єкти і обладнання. Фіксовані квітки вишні,абрикоса, гороху; квітучі кімнатні рослини: пеларгонія, примула, колеус;колекції або гербарні зразки рослин з різними типами квіток, лупи,препарувальний набір, таблиці, робочий зошит для лабораторних і практичнихробіт, підручник біології.
Теоретичний матеріал. Квітка — орган, характернийтільки для покритонасінних, або квіткових рослин. Квітка — це видозміненийпагін, віссю якого є квітколоже. На квітколожі, яке може мати різну форму,розташовуються чашолистки, пелюстки, тичинки й маточки. Квітка буваєправильною, якщо через неї можна провести кілька осей симетрії. Якщо черезквітку можна провести тільки одну вісь симетрії, щоб розділити її на дві рівнічастини, то її називають неправильною.
Квітка, в якій є і тичинки, і маточки, називаєтьсядвостатевою, а квітка лише з тичинками або лише з маточками — одностатевою.Одностатеві квітки бувають тичинковими або маточковими.
Тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка, аматочка утворюється з плодолистків. Плодолистки можуть зростатися по-різному:зав'язь може бути одно-, дво- або багатогніздовою. Зав'язь — це нижня розширеначастина маточки. У зав'язі знаходяться насінні зачатки, з яких утворюєтьсянасіння. На верхівці маточки знаходиться приймочка.
ХІД РОБОТИ
Завдання 1. Вивчити будову квітки.
Розгляньте запропоновані квітки і порівняйте їх зквітками на малюнку з підручника, знайдіть серед них подібні.
2. Знайдіть у квітці маточку, тичинки, оцвітину,квітколоже і квітконіжку. Намалюйте в зошиті схему будови квітки і позначтечастини квітки відповідними цифрами: 1 — квітконіжка; 2 — квітколоже; 3 —чашечка; 4 — віночок; 5 — тичинка; 6 — маточка.
Завдання 2. Вивчити будову тичинки і маточки.
1. Виберіть із запропонованих квіток таку, яка маєтичинки і маточки. Запишіть назву такої квітки.
2. Відділіть одну тичинку, знайдіть у ній пиляк ітичинкову нитку. Замалюйте тичинку і підпишіть її частини.
3. Відділіть маточку, розгляньте її за допомогою лупиі знайдіть приймочку, зав'язь і стовпчик. Зверніть увагу: якщо маточка утворенаодним плодолистком, то поверхня приймочки буде гладенькою. Якщо ж вона утворенадвома або більшою кількістю плодолистків, то на верхівці приймочки видно слідивід їх зростання (розглядати треба дуже уважно за допомогою лупи!). Замалюйтематочку і позначте на малюнку її частини.
Завдання 3. Навчитися розрізняти правильні інеправильні квітки.
1. Розгляньте запропоновані живі рослини або гербарнізразки. Розділіть рослини на дві групи: з правильними і неправильними квітками.Встановіть назви цих рослин, результати дослідження занесіть до таблиці.
2. Знову розділіть рослини на дві групи — з простою іподвійною оцвітиною (тобто такою, що складається з чашечки і віночка).Результати знову занесіть до таблиці.
3. Підрахуйте в досліджуваних квітках кількістьчашолистків і пелюсток. Результати підрахунків занесіть до таблиці.
Завдання 4. Навчитися розрізняти дво- іодностатеві (маточкові і тичинкові) квітки.
1. Знайдіть у квітках досліджуваних рослин тичинки іматочки. Розділіть всі рослини на три групи: а) з двостатевими квітками; б) зматочковими квітками; в) з тичинковими квітками.
2. Результати дослідження занесіть до табл.
Висновок. Квітки різноманітні за зовнішнімвиглядом: за розмірами, формою, Забарвленням, але вони мають спільні ознакибудови, до яких належать оцвітина, тичинки і маточки. Оцвітина захищає тичинкиі маточки — головні частини квітки, в яких утворюються статеві клітини. Маточкаскладається із зав'язі, стовпчика та приймочки, а тичинка — з тичинкової ниткиі пиляка. Квітки бувають одно- і двостатеві, правильні і неправильні. Квітка —це видозмінений пагін, орган насінного розмноження.
III. Узагальнення, систематизація ізастосування знань.
1. 1. Доведіть, що квітка є видозмінений пагін.
2. Яку функцію виконує квітка?
3. Як пояснити різноманітність будови, форми,забарвлення квіток у природі?
4. Як людина використовує знання про будову квітки?
II. Прочитайте текст і вставте пропущені слова.
Квітка — це … пагін. Вона розташовується на … верхівкаякої називається… Останнє являє собою вісь видозміненого пагона. У квітцівиділяють: покриви, тичинки й маточки. Покриви квітки називають Вона буває. і… Сукупність чашолистків називають ., а. — віночком. Оцвітина виконує.функцію. Головними частинами квітки вважають. і… Всі частини квіткиприкріплюються до ., що є її віссю.
III. Виберіть групу ознак, що найповнішехарактеризують будову квітки:
а) оплодень, квітколоже, чашечка;
б) квітконіжка, квітколоже, пелюстки, маточка;
в) квітконіжка, квітколоже, чашечка, віночок, тичинки,маточка.
IV. Виберіть групи рослин з двостатевими квітками іознаки, якими ви при цьому будете користуватися. Ознаки:
а) наявність у квітці подвійної оцвітини;
б) наявність у квітці тичинок;
в) наявність у квітці маточок;
г) наявність у квітці тичинок і маточок;
д) відсутність у квітці тичинок;
е) відсутність у квітці маточок;
є) відсутність у квітці тичинок і маточок. Групирослин:
а) огірок, верба, дуб;
б) кукурудза, вишня, огірок;
в) бузок, яблуня, обліпиха;
г) картопля, квасоля, шипшина;
д) кукурудза, тополя, тюльпан;
е) тюльпан, яблуня, вишня.
V. Підведення підсумків уроку,оголошення завдань до дому.