Міністерствоосвіти і науки України
Державноговищого навчального закладу
«Київськогонаціонального економічного університету імені Вадима Гетьмана»
Криворізькийекономічний інститут
Кафедрапсихології і педагогіки
Контрольнаробота № 1
Здисципліни «Методика викладання економіки»
Натему: Методи контролю і самоконтролю навчання
Виконала: студентка 3 курсу
Обліково-економічного факультету
Спеціальності 6.509 3 групи
КривийРіг
2010рік
План
1. Методи контролю и самоконтролю
2. Метод тестового контролю з теми «Гроші, їх види і функції»
1. Методи контролю і самоконтролю у навчанні
Методика контролю і самоконтролюзабезпечують перевірку рівня засвоєння учнями знань, сформованості вмінь інавичок. З цією метою використовуються методи усного, письмового, текстового,графічного, програмового контролю, практичної перевірки самоконтролю.
Метод усного контролю. Він є найпоширенішиму шкільній практиці. Використовуючи його, учнем вчаться логічно мислити,аргументувати, висловлювати свої думки, набувають досвіду обстоювати своюточку, зору. Усне опитування учнів здійснюється у певний послідовності:формулювання вчителем запитань (завдань) і вимог; підготовка учнів до відповідіта викладу своїх знань; корекція і самоконтроль викладених знань у процесівідповіді. Для усної перевірки знань важливо визначити, які запитання чизавдання дати учневі. За рівнем пізнавальної активності вони є репродуктивними;реконструктивними; творчими.
Запитання для усної перевірки поділяють наосновні, додаткові й допоміжні. Основне запитання формулюють так, щоб учень мігдати на нього самостійну розгорнуту відповідь. Додаткові запитання ставлять дляуточнення. Як учень розуміє певне питання, формулювання, формули та ін.Допоміжні запитання часто є навідними, допомагають учневі виправити помилки,неточності. За формою викладу розпізнають запитання звичайні (“Які умови єважливими для життя рослин?”) і запитання у вигляді проблеми або задачі (“Чиможливо, що функція була водночас і прямою, і непрямою?”). Запитання мають бутилогічними, цілеспрямованими, чіткими, зрозумілими і посильними, а їх сукупність– послідовною і систематичною.
У навчальному процесі практикуютьіндивідуальне, фронтальне та ущільнене (комбіноване) усне опитування.
Індивідуальне опитування передбачаєрозгорнуту відповідь учня на оцінку. Він повинен не лише відтворити текстпідручника чи розповідь учителя на попередньому уроці, а й самостійно пояснитиматеріал, довести наукові положення, проілюструвати їх власними прикладами.Проводячи індивідуальне опитування, вчитель має визначитися, кого викликати,скількох учнів опитати, що в цей час робитимуть інші учні. Педагогіка не даєоднозначних відповідей на ці запитання, проте досвід переконує, що в кожномуконкретному випадку вони вирішуються залежно від завдань, які ставить передсобою вчитель. Під час індивідуального опитування важливо організувати роботувсіх учнів класу. Їм можна запропонувати уважно слухати відповідь товариша,виправляти відповідь. За такі активну роботу може бути виставлена оцінка. Якщобіля дошки відповідає слабший учень, учитель слухає його відповідь сам, а рештаучнів виконує самостійне завдання.
Метою фронтального опитування є перевірказнань, умінь і навичок одразу багатьох учнів. Його проводять переважно тоді,коли необхідно виявити рівень засвоєння знань, які слід запам’ятати, оскількивони є підґрунтям для засвоєння певного складного матеріалу. Таке опитуваннястимулює активність учнів, сприяє повторенню та систематизації знань.
Ущільнене (комбіноване) опитування дає змогуперевірити знання відразу кількох учнів: один відповідає усно, решта – завказівкою вчителя виконує певні завдання. Його проводять переважно тоді, коливесь матеріал в основному засвоює і необхідно перевірити набуті знання, учительаналізує його разом з викликаним учнем, який пояснює хід його виконання.
Загалом метод усної перевірки знань сприяєвстановленню тісного контакту між учителем і учнем, дає змогу стежити за йогодумкою всьому класу, виявляти прогалини, неточності в знаннях учнів і відразуїх виправляти. В процесі опитування одного учня відбувається повторення,узагальнення і систематизація знань і цілим класом. Таку перевірку можнапроводити з будь-якого навчального предмета.
Метод письмового контролю. Суть цього методуполягає у письмовій перевірці знань, умінь та навичок. З таких предметів, якмова і математика, його використовують не рідше, ніж усну перевірку. Письмовимметодом перевіряють знання учнів і з географії, історії, біології, хімії.Залежно від навчального предмета письмовий контроль знань здійснюють у форміконтрольної роботи, твору, переказу, диктанту та ін. Мета письмової перевірки –з’ясування ступеня оволодіння учнями вміннями і навичками з предмета. Водночасіснує можливість визначити і якість знань – їх правильність, точність,усвідомленість, уміння застосовувати ці знання на практиці.
Позитивним аспектом письмової перевірки єможливість за короткий час перевірити знання багатьох учнів, зберігатирезультати перевірки, виявити деталі й неточності у відповідях учнів.Недомірком є необхідність тривалого часу для перевірки учнівських робіт,ймовірність зниження грамотності учнів, якщо вчителі нехтують єдинимиорфографічними вимогами.
Метод графічного контролю. Використовуютьйого на уроках малювання, креслення, географії, геометрі та ін. Він передбачаєвідповідь учня у вигляді складеної ним узагальненої наочної моделі, якавідображає певні відношення, взаємозв’язки у виучуваному об’єкті або їхсукупності. Це можуть бути графічні зображення умови задачі, малюнки,креслення, діаграми, схеми, таблиці.
Графічна таблиця може бути самостійним видомабо як органічний елемент входити до усної чи письмової перевірки.
Метод тестового контролю. Передбачає вінвідповідь учня на тестові завдання за допомогою розставлення цифр, підкресленняпотрібних відповідей, вставляння пропущених слів, знаходження помилок тощо. Цедає змогу за короткий час перевірити знання певного навчального матеріалуучнями всього класу. Зручні тести і для статистичного оброблення результатівперевірки.
Однак така перевірка може виявити лишезнання фактів, але не здібності, вона заохочує механічне запам’ятовування, а нероботу думки, до того є потребує багато часу для складання програм.
Метод програмованого контролю. Полягає він увисуванні до всіх учнів стандартних вимог, що забезпечується використанимоднакових за кількістю і складністю контрольних завдань, запитань. При цьомуаналіз відповіді, виведення і фіксація оцінки можуть здійснюватися за допомогоюіндивідуальних автоматизованих засобів.
Наявність у школі комп’ютерів дає змогумеханізувати процес перевірки, але ї схема залишається.
Метод практичної перевірки. Придатний він упроцесі вивчення фізики, біології, хімії, трудового навчання, що передбачаютьоволодіння системою практичних умінь і навичок. Таку перевірку здійснюють підчас лабораторних і практичних занять із цих предметів. Стежачи за тим, як ученьвиконує певні дії, вчитель з’ясовує, як він усвідомив теоретичні основи цихдій. Так, спостерігаючи за рослинами на пришкільній ділянці чи проводячи вдомадосліди з рослинами, учні усвідомлюють процеси утворення крохмалю на світлі,проростання насіння. Дихання кореня. Випаровування води через листі та ін.
Метод самоконтролю. Полягає цей методусвідомленому регулюванні учнем своєї діяльності задля забезпечення таких їїрезультатів, які б відповідали поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам,зразкам, Мета самоконтролю – запобігання помилкам та їх виправлення.
Показником сформованості контрольних дій, аотже, й самоконтролю є усвідомлення учнями правильності плану діяльності та їїопераційного складу, тобто способу реалізації цього плану. Ефективним засобомформування в учнів навичок самоконтролю є використання колективних (фронтальних)пері рок у поєднанні з контролем з боку вчителя. У процесі навчання слідзнайомити учнів з метою виконуваної роботи, вимогами до неї, способамивиконання, прийомами самоконтролю і шляхами їх удосконалення. Важливу роль усамоконтролі відіграють педагогічна оцінка та самооцінка. Від ефективностісамооцінки залежить здатність учня знаходити помилкові дії, запобігати їм ізавдяки цьому підвищувати результати самоконтролю. Для самоконтролю нерідковикористовують звукозапис. Прослуховуючи запис власного читання тексту, ученьможе виявити недоліки в техніці читання, інтонуванні, артикуляції окремихзвуків. За наявності записів окремих тем підручника з іноземної мови учнямневажко виявити й виправити свої мовні огріхи.
2. Метод тестового контролю
В загально освітніх навчальних закладах(вшколах) в 10 класі для вивчення економіки використовується такі підручники:Г.О.Ковальчук., В.Г.Мельничук, В.О.Огнев'юк «Економіка», «Загальна економіка»І.Ф.Радіонова, І.С.Кравченко, В.В.Радченко./За ред. І.Ф.Радіонової.
Розглянемо на прикладі підручникГ.О.Ковальчук., В.Г.Мельничук, В.О.Огнев'юк «Економіка». В першому розділі «»Вступдо економічної теорії» в п’ятій темі «Гроші їх функції та види» вивчаються такіпитання:
Сутність та властивості грошей. Еволюціягрошей.
Функції грошей. Види грошей. Сучасні гроші.
Грошова маса та грошові агрегати.
Роль банків у створенні грошей.
Грошовий обіг та його закони. Кількістьгрошей, необхідна для обігу.
Вплив рівня цін на купівельну спроможністьгрошей.
Після вивчення цієї теми передбаченоконтроль знань для перевірки рівня засвоєння учнями знань. Метод за допомогоюякого буде проводитися контроль — це тестовий контроль. Далі представлено 15питань для тестового контролю з теми «Гроші, їх функції та види». Необхідновибрати вірне або не вірне твердження
Питання 1:
В зв’язку з чим виникли гроші?
Варіанти відповідей:
А. У результаті домовленості двох держав.
В. У зв’язку з революцією.
С. У зв’язку з розвитком торгівлі.
D. У зв’язку з певною діяльністю заможнихверств населення.
Питання 2:
Назвіть концепції походження грошей.
Варіанти відповідей:
А. Раціоналістична та революційна.
В. Революційна та класична.
С. Еволюційна та трансформуюча.
D. Раціоналістична та еволюційна.
Питання 3 :
Що таке гроші? Вибрати не вірне твердження.
Варіанти відповідей:
А. Гроші – це специфічний товар, що маєвластивість обмінюватись.
В. Гроші – це специфічний показник грошовоїмаси.
С. Гроші – це продукт ринку.
D. Гроші – це засіб платежу, вони погашаютьрізні види заборгованості.
Питання 4:
Назвіть форми грошей.
Варіанти відповідей:
А. Первинні і вторинні.
В. Повноцінні та неповноцінні.
С. Розрахункові та довідкові.
D. Власні та залучені, позичкові.
Питання 5:
Що не є функцією грошей?
Варіанти відповідей:
А. Гроші, як засіб задоволення особистихпостреб.
В. Гроші, як засіб нагромадження.
С. Гроші, як міра вартості.
D. Гроші, як засіб платежу.
Питання 6:
Назвіть властивості грошей.
Варіанти відповідей:
А. Стабільність вартості, однорідність,економічність, тривалість використання, подільність, портативність.
В. Стабільність, економічність,портативність, функціональне призначення, подільність.
С. Стабільність, однорідність, єдність,тривалість використання, портативність, економічність.
D. Економічність, однорідність, доступність,тривалість використання, рівнонапруженість, портативність.
Питання 7 :
За яких часів були створені найсприятливішіумови для реалізації ролі грошей?
Варіанти відповідей:
А. За часів командно-адміністративноїсистеми економіки.
В. За часів капіталізму.
С. За часів докапіталістичних формацій.
D. За часів ринкової економіки.
Питання 8 :
Яку функцію відіграють світові гроші?
Варіанти відповідей:
А. Гроші обслуговують нагромадження вартостів межах кожної країни.
В. Гроші обслуговують погашення зобов'язаньперед іншими державами.
С. Гроші забезпечують вираження івимірювання імпортованих товарів.
D. Гроші обслуговують рух вартості вміжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин міжкраїнами.
Питання 9 :
Як пов’язані між собою такі поняття якгрошова маса і грошовий агрегат?
Варіанти відповідей:
А. Грошовий агрегат – це показник грошовоїмаси з боку прояву її на балансі банку.
В. Грошовий агрегат – це елемент, абопоказник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів.
С. Грошовий агрегат характеризує частотувикористання в обороті грошової маси.
D. Грошовий агрегат – це елемент грошовоїмаси.
Питання 10 :
З чим пов’язана значна частина грошовогообороту?
Варіанти відповідей:
А. З процесами розподілу ВНП.
В. З процесами перерозподілу ВНП
С. З процесами розподілу ВВП
D. З процесами перерозподілу ВВП
Питання 11 :
Чи вірне твердження, що процесбезперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільномувідтворенні являє собою грошовий оборот? Пояснити твердження.
Варіанти відповідей:
А. Вірно. ( Тому що грошовий оборот — цеявище макроекономічного порядку, він обслуговує кругообіг усього сукупногокапіталу суспільства).
В.Не вірно.
Питання 12 :
Чи можна гроші в обороті вважати частиноюбагатства? Пояснити свою відповідь.
Варіанти відповідей:
А. Не можливо вважати гроші в оборотічастиною багатства, тому що по-перше гроші в обороті використовуються як грошіі не є функціональною формою капіталу, по-друге їх зростання не збільшуєсукупний капітал.
В. Можливо, тому що гроші використовуютьсявиключно як капітал і їх збільшення прямо пропорційно збільшує сукупнийкапітал.
Питання 13 :
Опишіть сутність закону грошового обігу таформулу.
Відповідь:
Суть закону полягає в тому що, протягомданого періоду для обігу необхідно лише певна, об’єктивно зумовлена масакупівельних і платіжних засобів. Мф=Мк, тобто маса грошей, що фактичнознаходиться в обігу повинна дорівнювати масі необхідній для обігу грошей.
Питання 14:
Як можна вирахувати кількість необхідних дляобігу грошей?
Відповідь:
Необхідну кількість грошей можна вирахуватиза допомогою формули Фішера (Р*Q)/V, або добуток середнього рівня цін таобсягів продукції потрібно поділити на швидкість обігу.
Питання 15 :
Про що свідчить досвід країн з розвинутоюекономікою?
Відповідь:
Досвід країн з розвинутою економікоюсвідчить про величезну роль грошей, а також показує основні напрямки успішноговикористання грошей у трансформаційній економіці нашої країни.
Даний тест розраховано на весь урок, коженучень працює самостійно. Вірний варіант можна або підкреслити або обвести вкружечок. В даному примірнику вірні відповіді підкреслені. Перші 10 питаньмають легких характер, дані правильні відповіді учнями покажуть нам знанняпевного навчального матеріалу всього класу. Останні 5 питань мають більшскладний характер та спрямовані не на механічне запам’ятовування, а на те щобпробудити в учні творчий підхід до даної теми. Такі питання допоможуть виявитиздібності учнів, щодо даної теми.
Бали для оцінювання :
1-3 правильних відповідей – «Двійка»
4-7 правильних відповідей – «Трійка»
8-11 правильних відповідей – «Чітвірка»
12-15 правильних відповідей – «П’ятірка»