Вищийнавчальний заклад
Українськаакадемія банківської справи
Національногобанку України
Кафедраменеджменту
Контрольнаробота
здисципліни
«Методикавикладання у ВШ і Болонський процес»
Студента
заочної форминавчання
Група ЗММ-01
Викладач:
доц. БондаренкоА.Ф.
Суми
2011
ЗМІСТ
1 Методика організаціїкурсового й дипломного проектування
2 Дистанційна система освіти
3 Відмінні риси модульногонавчання
Список використаних джерел
1. Методикаорганізації курсового й дипломного проектування
Курсовий проект(робота). Це самостійно виконана і подана в рукописному (комп'ютерному) виглядінавчально-дослідна робота аналітично-розрахункового характеру на певну тему.
Метою курсовогопроектування є поглиблення знань з навчальної дисципліни, формування умінь танавичок самостійного узагальнення думок вчених, передового досвіду в певнійгалузі науки, аналізу системи практичного застосування знань при вирішеннірізноманітних виробничих питань.
Курсовий проектвідрізняється від курсової роботи наявністю конкретного об'єкта науковихдосліджень (окремі підприємства організації або галузі) і розрахунково-проектногорозділу, який повинен виконуватися на матеріалах цього об'єкта з метою наданнянауково-обґрунтованих пропозицій виробництву. Загальний обсяг курсового проектустановить 50—60 сторінок рукописного тексту, а курсової роботи 40—50 сторінок.
Курсовий проект єзавершальним етапом у вивченні певної навчальної дисципліни. Написаннякурсового проекту є базою для виконання студентами більш складного завдання —дипломного проектування.
Тематика курсовихпроектів (робіт) повинна відповідати задачам навчального курсу і тіснопогоджуватися з практичними потребами конкретної спеціальності. Студентисамостійно вибирають тему за розробленою кафедрою тематикою курсовогопроектування. Студентам, які не обрали тему курсового проекту у встановленийтермін викладач визначає тему самостійно.
Зробитисамостійну роботу студентів більш організованою, підвищити ефективністьвикористання часу студента під час курсового проектування допомагає викладач.Для цього ведучий курсу розробляє Графіки індивідуальних консультацій.
Готуючи студентівдо вирішення завдань курсового проектування викладач розкриває їм технологіюефективної самостійної індивідуальної роботи звертає увагу на головні моменти,основні та додаткові літературні джерела, які мають пряме або побічневідношення до даного питання. Інакше кажучи, викладач підказує, як організуватираціональний режим робочого часу і які методи, форми та засоби використати дляефективного вирішення завдання у визначений час.
План курсовогопроекту студент складає самостійно на основі орієнтовних планів, погоджуючийого з викладачем. При складанні детального плану студент може дещо інакшеформулювати назви розділів, змінювати перелік питань, послідовність їхвикладення, якщо це обґрунтовано досягненням мети дослідження.
На основі складеногодетального плану студенти приступають до збирання вихідного фактичногоматеріалу. Дослідження в курсовому проекті слід проводити за даними об'єктагосподарювання щонайменше за три роки. Зібрану інформацію піддаютьстатистичному та аналітичному обробленню, складають схеми, аналітичні таблиці,графіки.
При написаннікурсового проекту (роботи) слід прагнути до стислих і точних формулювань увикладенні кожного питання уникати дублювання. «Курсовий проект повинен бутиретельно відредагованим, в кінці проекту повинен стояти підпис студента і датазавершення його оформлення.
Загальнимивимогами до курсового проекту є актуальність даної теми, науковий підхід довирішення проблемних питань практична значимість пропозицій, а також чіткістьпобудови його структури, логічна послідовність викладу матеріалу, обґрунтованацілісність висновків і рекомендацій, гарне оформлення.
Захищаєтьсякурсовий проект (робота) перед комісією в складі комісії (викладачів кафедри заучастю керівника проекту). Результати захисту курсового проекту (роботи)оцінюються за 4- бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно»,«незадовільно») або за 100-бальною шалою.
Роботастудента над дипломною роботою/> (проектом).
Дипломна(випускна) робота є заключним етапом навчання у вищому навчальному закладі іпризначена для формування у студентів уміння під керівництвом науковогокерівника провести науково-дослідну роботу за визначеною темою. Дипломна роботаповинна бути комплексною і обов'язково включати розділ, присвяченийекономічному обґрунтуванню прийнятих рішень.
Дипломна(випускна) робота повинна показати уміння і здатність майбутнього фахівцясамостійно працювати зі спеціальною літературою, використовувати внутрішню ізовнішню інформацію, застосовувати різні економічні методи дослідження,використовувати комп'ютерні програми, виконувати фінансовий і економічнийаналіз, і робити розрахунки, вміти узагальнювати і давати рекомендації,використовуючи комплекс методів дослідження.
До завданьдипломної (випускної) роботи відносяться:
- систематизація,закріплення і розширення теоретичних і практичних знань з обраноїспеціальності;
- поглибленнянавичок самостійної роботи зі спеціальною літературою, нормативнимидокументами, фактичними статистичними, бухгалтерськими й економічними даними;
- удосконаленнянавичок щодо розроблення техніко-економічних показників, пов'язаних з аналізомі обґрунтуванням раціональної роботи підприємства (Організації) у нових умовахгосподарювання;
- придбаннямайбутніми фахівцями навичок прийняття господарських рішень на насиченомуконкурентами ринку;
- формуванняу студентів стійких навичок самостійно формулювати цілі, завдання і принципиуправління соціально-економічними системами;
- закріпленнянавичок з розроблення обґрунтованих рекомендацій і пропозицій, ясного й чіткоговикладу теоретичного практичного матеріалу з досліджуваної проблеми.
Якістьдипломної роботи багато в чому залежить від обраної теми та її плану. Тема дипломної роботи маєвідображати виробничі функції та типові завдання діяльності, які надані вДержавному стандарті вищої освіти Міністерства освіти і науки України (ДСВОМОНУ) «Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста (магістра)» завідповідною спеціальністю. Тематика кваліфікаційних проектів (робіт)визначається у варіативній компоненті ДСВО відповідно до спеціалізації абопрограми підготовки спеціалістів (магістрів) вищих навчальних закладів.Тематику дипломних (випускних) робіт розробляє випускова кафедра. Студентсамостійно обирає тему роботи із запропонованого списку, що є на кафедрі,керуючись схильністю до визначеного виду діяльності, відповідності науковимінтересам, базою практики і місцем майбутньої роботи. Студент може самостійнозапропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, що відповідаєспеціальності, науковим інтересам і сучасним умовам розвитку науковихдосліджень, визначених для обраної проблеми, а також, якщо тема представляєнаукову і практичну цінність.
У більшостівипадків дипломна робота є продовженням курсової роботи (проекту). Студент можевиконувати роботу за тематикою, яка пов'язана із замовленням реально діючогопідприємства.
Дипломна(випускна) робота має свою специфіку і її деталі завжди потрібно погоджувати знауковим керівником. Керівник закріплюється рішенням завідувача кафедри запогодженням зі студентом після подачі останнім на кафедру заяви про закріпленнятеми дипломної роботи. Студент повинен разом зі своїм керівником розробитикалендарний план-графік з підготовки дипломної роботи.
Дипломна роботаможе бути реферативною, і дослідницькою. У першому випадку робота маєтеоретичний характер і пишеться на основі аналізу й узагальнення рядулітературних джерел: монографій, брошур, статей та ін. Студент повинен наоснові аналітичного матеріалу дати оцінку вивченим роботам, викласти точку зоруз досліджуваної проблеми, запропонувати обґрунтовані пропозиції і зробитивисновок. Якщо робиться дослідницький характер, то студент використовує як методичнулітературу, так і власні спостереження, результати експериментів, які вінпроводив.
Випускна роботаповинна містити: вступ, теоретичну частину, і узагальнення науково-практичнихданих, проектний розділ, висновки. Комплексне використання наукових методів(монографічного, розрахунково-конструктивного, порівнянь, економіко-математичних,експертних, графічних тощо) дозволить зробити правильні висновки йузагальнення.
Об'єктомдослідження дипломної (випускної) роботи може бути підприємство, організаціяабо інша установа будь-якої форми власності, галузь виробництва на рівні району,області, держави.
У вступі даєтьсяобґрунтування актуальності обраної теми роботи. Наводяться не вирішені іншимиавторами завдання, що формують у підсумку визначений напрям досліджень.Виходячи з цього, формується мета роботи. Для досягнення поставленої метиформується коло завдань, формулювання яких відповідає змісту роботи. Кожнезавдання це сукупність окремих елементів, що складають за змістом окреміпідрозділи глав роботи. У вступі також вказуються використані аналітичніматеріали і методи дослідження.
У теоретичномурозділі розкривається стан проблеми, аналізуються найважливіші напрямидослідження, розглядаються основні складові теми, аргументується власна точказору із спірних та невирішених питань. Наводиться система обраних економічнихпоказників і способи їх обчислення. При цьому обов'язково необхідно посилатисяна літературні джерела, де наводяться ті чи інші положення авторів.
У другому розділідається організаційно-економічна характеристика умов виробництва. Тут требавказати місце розташування господарства, розміри виробництва, організаційнуструктуру і структуру управління, основні техніко-економічні показники, щовідповідають специфіці обраної теми; показники спеціалізації, інтенсивності,ефективності і фінансового стану.
У третьомурозділі дипломної роботи на прикладі конкретного підприємства розробляютьсянауково-обґрунтовані пропозиції (проект) по обраній тематиці дослідження ідається економічне обґрунтування пропонованих заходів.
У висновкахперелічуються результати, отримані при вирішенні поставлених завдань,описується теоретичне, методичне і практичне значення отриманих результатів;пропонуються рекомендації з їх застосуванням у навчальному процесі івиробництві.
Списоквикористаних джерел слід розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їхнаскрізною нумерацією або за абеткою. У другому випадку список використаноїлітератури слід складати з такою схемою: 1) закони України і підзаконні акти;2) нормативні акти та інструкції, 3) навчальна, монографічна і періодичналітера, тура; 4) практичний матеріал. При посиланнях на літературне джерелослід вказувати його порядковий номер у списку літератури із зазначеннямвідповідних сторінок, наприклад: [11, с. 23].
Виконаннядипломної (магістерської) роботи потребує глибоких теоретичних знань, уміння їхвикористовувати на практиці. Матеріали про результати діяльності підприємств(організацій), на базі яких виконується дипломна (випускна) робота, збираютьсяпід час проходження практики. При обробленні зібраного матеріалу особлива увагаповинна приділятися наочності і змісту таблиць, рисунків, схему графіків. Вибірвиду ілюстрацій залежить від змісту матеріалу і поставленої мети. Таблиціповинні бути уніфіковані, а цифрова інформація достовірною.
У першій редакціїробота повинна бути представлена науковому керівникові за 30 днів до захисту. Узакінченому вигляді робота представляється науковому керівникові за 15 днів допочатку захисту, а за 10 днів — завідувачу кафедри. Студент допускається дозахисту дипломної роботи за наявності: завдання на дипломну роботу; оформленоїі підписаної студентом і науковим керівником дипломної роботи; відгукунаукового керівника; рецензії на роботу провідного фахівця з даної проблеми(викладача іншої кафедри або іншого ВНЗ); оформленого ілюстративного матеріалупо захисту; тез доповіді.
Завдання надипломну роботу (виробничий запит) — документ, у якому визначається об'єктдипломного проектування та організаційно-інформаційні умови, які надаютьсястуденту для його науково-дослідної діяльності.
У відгукунауковий керівник визначає теоретичний рівень роботи, глибину дослідження,обґрунтованість рекомендацій, елементи новизни, підготовленість студента досамостійної роботі за відповідною спеціальністю.
Рецензія повиннамістити оцінку дипломної роботи (проекту) за п'ятибальною шкалою. Негативнарецензія не може бути підставою для відхилення роботи від захисту.
Виробничийвідгук— документ, який підтверджує актуальність та значущість дипломної роботидля даного об'єкта дослідження (підприємства або організації), визначає рівеньрозкриття теми дослідження.
Доповідь позахисту дипломної роботи повинна бути змістовною, у межах 10—12 хв. Спочаткунеобхідно охарактеризувати об'єкт дослідження, проаналізувати йогоорганізаційно-економічні складові і зробити висновки. Це займає не більше ніж30 % часу, відведеного для доповіді. Друга частина присвячується викладу сутізапропонованих заходів і обґрунтуванню їх ефективності. Під час доповідінеобхідно звертати увагу членів ДЕК на демонстраційний матеріал, короткопояснюючи його зміст. Після доповіді студент відповідає на питання членів ДЄК.
За результатамизахисту магістерської роботи державна екзаменаційна комісія приймає рішення проприсвоєння спеціалісту відповідної кваліфікації і про видачу йому дипломадержавного зразка.
2. Дистанційнасистема освіти
Трансформаційніпроцеси в освіті у ХХІ столітті взаємопов'язані з динамікоюсоціально-економічних, індустріально-технологічних і матеріально-технічнихперетворень. Саме за таких умов особливо важливим є визначення стратегічнихнапрямів наукового пошуку – балансу групового й індивідуального навчання.Очевидною є тенденція до зменшення частки очної форми освіти і зростання ролісучасної – дистанційної. Тому на нинішньому етапі розвитку дидактичної наукидослідження об’єкта і предмета дистанційного навчання набуває особливоїактуальності, зокрема – пошук теоретико-методологічних закономірностей розвиткуі впровадження комп’ютерних педагогічних технологій в освітній процес,визначення місця і ролі комп’ютерно орієнтованих педагогічних засобів угрупових та індивідуальних формах навчання. Водночас варто зазначити, щосьогодні відсутня чітка визначеність у теоретико-методичних підходахдидактичного проектування програмно-педагогічних засобів, їх застосування уденній, вечірній, заочній, дистанційній формах навчання й екстернаті.
У ринкових умовахпроблема педагогічної практики полягає в тому, що для широкого загалу населенняособливо актуальною стала потреба отримання освітніх послуг без відриву відвиробництва. Особливого значення набуває створення умов для оволодінняодночасно двома і більше спеціальностями. У цьому контексті класичне навчання єнеефективним щодо надання освітніх послуг, а його індивідуальне представленняпереважно спирається на організаційно-педагогічні закономірності заочної форминавчання й екстернату та на програмно-технічні можливості сучаснихінформаційно-комунікаційних технологій.
За характеромфункціонування внутрішніх і зовнішніх аспектів освітнього процесу можнавиокремити дві суттєві відмінності, що характеризують умови суб’єкт-об’єктноївзаємодії учасників освітнього процесу, варіанта нормативно-організаційногорегламенту і використання навчально-методичних і матеріально-технічних засобів.Ці відмінності дозволяють виокремити дві форми освіти: очну і дистанційну (рис.1). />
Рис.1 Формиосвіти і навчання
Головною ознакоюочної освіти є цілісний, організований у навчальному закладіорганізаційно-педагогічний процес спільної двосторонньої навчально-пізнавальноїдіяльності тих, хто навчається, з тими, хто їх навчає.
Цей освітнійпроцес має денну і вечірню форми навчання, головнимиорганізаційно-педагогічними формами суб’єкт-об’єктної взаємодії в якихвиступають групові форми навчальних занять: урок, лекція, семінар тощо.
Для очної освітихарактерний жорсткий регламент навчального процесу, в основі якого закладенозаданий перелік навчальних дисциплін, чітке кредитування навчального часу,обмежені можливості індивідуалізації навчальних планів і програм.
Дистанційнаосвіта – це організаційно-педагогічний процес, характерною ознакою якого єопосередкована взаємодія тих, хто надає освітні послуги, з користувачами цихпослуг у створеному навчальним закладом інформаційному навчальному середовищі.
Характернимирисами дистанційної освіти можна виділити:
— Гнучкість:учні, студенти, слухачі, що одержують дистанційну освіту, в основному невідвідують регулярних занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручномумісці.
— Модульність: воснову програми дистанційної освіти покладається модульний принцип; кожнийокремий курс створює цілісне уявлення про окрему предметну область, що дозволяєз набору незалежних курсів-модулів сформувати навчальну програму, що відповідаєіндивідуальним чи груповим потребам.
— Паралельність:навчання здійснюється одночасно з професійною діяльністю (або з навчанням заіншим напрямком), тобто без відриву від виробництва або іншого виду діяльності.
— Великааудиторія: одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації великоїкількості учнів, студентів та слухачів, спілкування за допомогоютелекомунікаційного зв’язку студентів між собою та з викладачами.
— Економічність:ефективне використання навчальних площ та технічних засобів, концентроване іуніфіковане представлення інформації, використання і розвиток комп’ютерногомоделювання повинні призвести до зниження витрат на підготовку фахівців.
— Технологічність: використання в навчальному процесі нових досягненьінформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовийінформаційний простір.
— Соціальнарівність: рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання,стану здоров’я і соціального статусу.
— Інтернаціональність: можливість одержати освіту у навчальних закладах іноземнихдержав, не виїжджаючи зі своєї країни та надавати освітні послуги іноземнимгромадянам і співвітчизникам, що проживають за кордоном.
— Нова рольвикладача: дистанційна освіта розширює і оновлює роль викладача, робить йогонаставником-консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес,постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчуактивність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій.
— Позитивнийвплив на студента (учня, слухача): підвищення творчого та інтелектуальногопотенціалу людини, що одержує дистанційну освіту, за рахунок самоорганізації,прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційнихтехнологій, вміння самостійно приймати відповідальні рішення.
— Якість: якістьдистанційної освіти не поступається якості очної форми навчання, оскільки дляпідготовки дидактичних засобів залучається найкращий професорсько-викладацькийсклад і використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали;передбачається введення спеціалізованого контролю якості дистанційної освіти навідповідність її освітнім стандартам.
Соціальнезначення полягає у можливості позитивного впливу на вирішення таких проблем як:
- підвищення рівня освіченостісуспільства і якості освіти;
- реалізація потреб населення восвітніх послугах;
- підвищення соціальної іпрофесійної мобільності населення, його підприємницької і соціальноїактивності;
- збереження та поновленнязнань, кадрового і матеріально-технічного потенціалу, що накопичені вітчизняноюсистемою освіти;
- формування єдиного освітньогопростору в рамках усього світового співтовариства.
За зовнішнімичинниками інформаційному навчальному середовищу дистанційної освіти властивігнучкість і модульність побудови, оперативність оновлення, особистіснаорієнтація змісту і методів навчання. За внутрішніми чинниками дистанційнуосвіту характеризують паралельність, віддаленість, асинхронність і масштабністьпроцесу навчання.
Цьому освітньомупроцесу притаманні заочна форма навчання, екстернат і дистанційне навчання якнова дидактична форма. Головними організаційно-педагогічними особливостямисуб’єкт-об’єктної взаємодії зазначеної форми є сесійні збори з проведеннямлекцій, семінарів, інших видів занять, оцінно-контрольних заходів, щопритаманні денній формі навчання, і самостійна робота слухачів у міжсесійніперіоди. Екстернат передбачає навчання за індивідуальними навчальними планами іграфіками.
Аналіз практичноїреалізації зовнішніх і внутрішніх чинників навчального процесу, характерних длядистанційної форми, свідчить, що для виокремлення її у самостійну дидактичнуформу недостатньо переліку дидактичних характеристик, відмінних від заочної таекстернату. В методологічному плані на основі філософського базису невдалими єспроби надати хоча б якесь обґрунтування дистанційному навчанню як категоріїформи. Дистанційне навчання не співвідноситься з поняттям «форма» ніяк категорія дидактики, ні як категорія філософії. Дистанційна освіта,побудована за законами дидактико-психологічного проектуванняпрограмно-педагогічних засобів та їх організаційно-педагогічної інтеграції, заосвітніми стандартами може бути відокремлена як нова самостійна форма навчання.Найімовірніше, такою формою може бути віртуальне навчання, а головноюорганізаційно-педагогічною і дидактико-психологічною технологією цієї формибуде комп’ютерно-орієнтоване навчальне середовище, створене навчальним закладомабо їх групою.
У такому разідистанційна освіта буде реалізовуватися на основі притаманних їй комп’ютерно-орієнтованихпедагогічних технологій.
Для заочногонавчання й екстернату головними стануть кейс-технології, що є пакетомпідручників, навчальних посібників, навчально-методичних комплексів, збірниківзавдань, робочих зошитів тощо. Ці матеріали, зазвичай, можуть бути друкованимина папері, супроводжуватись аудіо- та відеоматеріалами, комп’ютерниминавчальними програмно-педагогічними засобами на магнітних і лазерних носіях.
Первинним узастосуванні кейс-технології є тестова експертиза того, хто навчається. Зарезультатами тестування визначається зміст і обсяг матеріалів, які формуютьнавчальний портфель (кейс), послідовність, порядок і форми проведенняпоточного, тематичного і заключного контролю.
Технологіякореспондентського навчання у дидактичному плані практично не відрізняється відкейс-технології. Її відмінністю є лише форма доправлення пакета навчальнихматеріалів з використанням послуг поштового зв’язку. Це зумовлює те, щоформування пакета навчально-методичних матеріалів здійснюється помодульно.Відповідно, і звітність відбувається за цим самим принципом. Завершальний звітпроводиться у формі очних екзаменів і заліків.
Технологіямережевого навчання базується на максимальному використанні можливостейінформаційно-телекомунікаційних технологій. Основу дидактичного забезпеченнямережевого навчання становлять електронні підручники та електроннінавчально-методичні комплекси. Використовуючи сучасні телекомунікаційні засобизв’язку, той, хто навчається, отримує можливість дистанційного доступу ікористування всіма комп’ютерно-орієнтованими інформаційно-навчальними ресурсаминавчального закладу. Той, хто навчається самостійно, організує своє навчання,керуючись навчальними планами, програми і графіком навчального процесувідповідного закладу.
Для віртуальногонавчання головною педагогічною технологією буде технологія формування іреалізації комп’ютерно-орієнтованого інформаційно-навчального середовища, воснові якої лежить системно організована сукупність організаційно-педагогічних,психолого-дидактичних, комунікаційних та програмно-технічних заходів і засобівдистанційного навчального процесу.
Для зазначенихтехнологій дистанційної освіти, на відміну від очної форми, характерним євикористання ще й інформаційно-комунікаційних технологій.Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність засобів, способів,методів збирання, оброблення, збереження, передавання і використання інформаціїдля створення умов виникнення і розвитку процесів навчально-інформаційноївзаємодії між тим, хто вчить, і тим, хто вчиться, з метою отримання очікуванихпедагогічних результатів.
Реалізаціяінформаційно-комунікаційних технологій вимагає застосування відповіднихтехнічних і програмних засобів організації навчального процесу та навчання. Дотехнічних засобів належать персональні комп’ютери, сканери, цифрові фото- івідеокамери, відеомагнітофони, телевізори, проектори, інтерактивні дошки.
Формуванняінформаційно-навчального середовища дистанційної освіти здійснюється задопомогою різноманітних мультимедійних засобів, що дозволяють об’єднувати водній програмно-технічній системі графіку, звук, відео, виконуватигіперпереходи, формувати відео- та анімаційні фрагменти, створювати графічнізвукові ефекти.
Ще однієюособливістю дистанційної освіти є те, що носієм інформаційного навчальногосередовища є освітні портали, об’єднані цілісною тематикою навчальних предметіві дисциплін, які визначають зміст навчання і компетентність особистостівідповідно до тієї чи іншої спеціальності.
Ураховуючизазначене вище, а також зміст визначень розглядуваного поняття провіднимивченими, розглядаємо дистанційну освіту як особливу форму, яка поєднує елементизаочного, віртуального навчання та екстернату з притаманними для нихкомпонентами опосередкованої суб’єкт-об’єктної взаємодії того, хто надаєосвітні послуги, з тим, хто користується ними (Рис.2). При цьому, на нашудумку, віртуальну форму навчання варто вважати головною, а основноюпедагогічною технологією віртуального навчання – інформаційне навчальнесередовище.
3. Відмінніриси модульного навчанняМодульна, тестова і рейтингова форми існують івикористовуються для різноманітних оцінок дуже давно. Ще в минулих століттях угімназіях та інших учбових закладах завжди визначався і був усім відомий першийучень. При візиті до учбового закладу іменитого гостя або високого начальствайому подавали для знайомства останній твір першого учня закладу.Після цього гостю представляли першого учня і вонимали бесіду наодинці. Ця бесіда визначала рівень підготовки і стан навчальногопроцесу в учбовому закладі і навіть подальший службовий стан керівництва цьогозакладу. Можна тільки здогадуватись, як уважно і ретельно визначали першогоучня.Модульна форма передбачає поділ навчального матеріалуна окремі тематичні блоки, або модулі. Ці синоніми означають певний об'ємучбового матеріалу, який можна вивчати окремо, і по якому можна проводитиокремі випробовування. До них можуть входити програми курсу, конспекти лекцій,методичні розробки, довідковий матеріал, задачі, тести, контрольні запитаннятощо.Відзначимо деякі характерні риси модульної формипідготовки навчально-методичного матеріалу. По-перше, модульна форма дозволяєвикладачам в умовах відсутності підручників готувати навчальний матеріалокремими тематичними модулями, не чекаючи повної готовності всього майбутньогопідручника. Модулі у вигляді невеликих брошур можна попередньо розмножувати накомп'ютері, ксероксі, ризографі або будь-якій копіювальній техніці невеликиминакладами, постійно вносячи поправки і доповнення.Через певний час із відкоригованих і відшліфованихтаким чином модулів можна скласти відповідний підручник і друкувати його більшмасовими накладами (якщо в цьому виникне потреба). По-друге, учбовий матеріалмодулів у електронному варіанті слід ввести в учбові комп'ютери загальногокористування з розрахунку на те, щоб кожен студент за своїм власним бажанням мігкористуватись цим матеріалом і навіть отримувати паперові чи електронні копії.По-третє, матеріал цих модулів у електронному варіантіможна виставити на WEB-сторінці мережі Internet, зробивши таким чином крок унапрямку до Асоціації учбових закладів із дистанційною формою навчання. Коженстудент очної чи заочної форми навчання або ж будь хто за певних умов зможемати вільний доступ до навчального матеріалу незалежно від часу і відстані.Паралельно з роботою по забезпеченню навчального процесу дидактичним матеріалому вигляді модулів слід готувати систему контролю знань, умінь і навичок.Це можуть бути як традиційні контрольні, курсові,практичні, лабораторні роботи, семінари, колоквіуми тощо, так і різного об'єму,форми і ступеню складності тести. Не торкаючись технологій контролю, яких можебути безліч, зауважимо тільки, що кожна робота студента повинна оцінюватисьякомога більш диференційовано. За роботу над кожним модулем студент, такимчином, отримає певну кількість балів. На протязі семестру кількість таких робітбуде, як мінімум, не менше кількості модулів.Контрольні роботи (тести) можуть бути і дуже короткими(3-5 хв.), контролюючи при цьому не тільки знання, а й присутність студентів,особливо на початку і наприкінці занять. Цим способом може контролюватись,стимулюватись і навіть заохочуватись дисципліна навчального процесу.Наприкінці навчального семестру повинен бутипідсумковий контроль у вигляді такої письмової роботи, яка охоплювала бповністю всі модулі. Це дозволить зрозуміти зв'язки між окремими модулями,об'єднати їх в єдине ціле і створити цілісну картину прочитаного курсу.Кожний вид контролю може мати попередньо визначенупитому вагу у загальному підсумку балів і орієнтувати відношення студентів дотого чи іншого роду занять.Підсумовуючи сказане, відмітимо, що модульна система зрейтинговою оцінкою знань спонукає до активної продуктивної праці зі зворотнимзв'язком і до творчого пошуку всіх учасників навчального процесу — якстудентів, так і викладачів. При цьому відбувається не тільки практичнакомп'ютеризація навчального процесу, але й знайомство з сучасними комп'ютернимитехнологіями.Для сумлінного студента традиційні іспити в кінцісеместру, які створюють значне навантаження на психіку і негативно впливають настан його здоров'я, виявляються зайвими. Крім того, знімається думка деякихстудентів про те, що на об'єктивність оцінок великий вплив мають особисті рисита упередженість і суб'єктивізм викладачів.
В умовах ринкових відносин значно підвищуються вимоги дорівня підготовки спеціалістів. Вони повинні володіти запасом теоретичних знань,практичних навичок, уміти орієнтуватись у виробничій ситуації, бути готовимиприймати нестандартні рішення залежно від умов діяльності підприємства.
Системупідготовки фахівця можна розглядати як традиційну, тобто, коли за загальнимпринципом подається інформація у вигляді лекції, а потім на семінарськихзаняттях проводиться опитування з використанням різних форм закріплення іконтролю знань студентів.
Ця система, наперший погляд, є дещо прийнятною для викладача; він може багаторазово їївикористовувати, вимагаючи від студента знань того матеріалу, який було подано,та заздалегідь запланованої вірної відповіді. В даному випадку на другий планвідходить творчість, ініціативність студента і, як майбутній фахівець, він можебути не завжди готовим застосувати свої знання на практиці.
За такої системидещо знижуються головні завдання освіти, а саме: зацікавленість студента,напрацювання навичок аналітичного та творчого мислення, підтримка взаємногозбудження викладача та студента в процесі комунікацій.
Процес навчанняза таких підходів залишає в пам’яті студента низький відсоток отриманоїінформації. При цьому слід звернути увагу й на те, що в даному випадку невраховується рівень загальної особистісної готовності індивіда сприймативідповідну інформацію, що подається.
На сучасномуетапі, в умовах багатоступеневої системи освіти, модульно- рейтингова системаоцінки знань є важливим інструментом забезпечення постійного контролю ісамоконтролю за самостійною роботою студентів.
Модульнітехнології передбачають варіативність навчання, пристосування навчальногопроцесу до можливостей та запитів студентів. За допомогою модульних технологійможна ефективно сформулювати змістові та операціональні функції майбутньогоспеціаліста. Але у кожному випадку застосування, зміст і дидактичне наповненняїї змінюються. Це пов’язано з розв’язанням певних психолого-педагогічнихпроблем навчального процесу в будь — якій конкретній ситуації.
Безумовно, доновітніх технологій навчання та форм організації навчального процесу, якісприяють підвищенню його ефективності, ми маємо віднести також модульнеструктурування дидактичного матеріалу та модульно – рейтингову організаціюнавчання. Її основою є процес засвоєння навчальних модулів в умовах повногодидактичного циклу, що охоплюють блоки цілей і завдань, які, у свою чергу,мають стати вихідними при структуруванні змісту дисциплін у вищій школі.
Важливе значенняв умовах застосування модульної технології навчання має контрольно-оцінювальнийкомпонент з його стимулюючою функцією.
Перевагимодульної технології навчання, що дозволяють підвищувати ефективність освітилюдей, такі:
— забезпечуєточну відповідність результатів цілям навчання, забезпечує високу ймовірністьвиваженого технологічного підходу до організації навчального процесу тасуб’єкту навчання – студента;
— підвищуєособисту мотивацію і самостійність студента в освоєнні визначеної для ньогопрограми навчання;
— дає змогускоротити терміни навчання, оскільки визначає його відправний момент татривалість із урахуванням рівня раніше накопичених знань та навичок студентів,можливості їх самостійної роботи в індивідуальному темпі, в якому вони можутьякісно засвоювати модульні блоки та навчальні елементи, передбачені їхнімиособистими індивідуальними програмами.
Зміст навчальнихзанять з економічних дисциплін за модульною системою полягає в поетапномуконструюванні пізнавальної діяльності студента, формуванні творчої особистостівсебічно розвиненого фахівця. Механізм конструювання занять полягає у розробцімоделі, що включає певні стадії, які охоплюють важливі сторони діяльностівикладача й спрямовані на ефективність реалізації освітніх, пізнавальних,виховних функцій. Для досягнення означеної мети варто детальніше аналізуватинавчальний матеріал з по компонентним формуванням навчально-пізнавальноїдіяльності студентів і відповідно до цього обирати і сполучати методи і прийоминавчання.
Змістовненаповнення відповідних циклів, що формують заняття, може бути наступним:
Цільова стадія –спрямована на формування цілей навчальної діяльності, визначає місценавчального матеріалу окремої теми в реалізації перспективних цілейпрофесійного виховання, визначає значимість того матеріалу, що вивчається,вказує на предмет, спосіб, структуру пізнання. Логічне викладення цьогоматеріалу допомагає студентові самостійно визначити місце навчального матеріалуокремої теми в реалізації перспективних цілей професійної підготовки.
Інформаційнастадія зосереджує увагу на самому явищі та процесах, що вивчаються (саме це єосновою навчального заняття).
Процес поданняінформації на даній стадії не обов’язково повинен бути об’ємним. Інформаційнастадія спрямована на усвідомлення самих ознак та орієнтирів щодо пошуків таспроб застосування отриманої інформації, яка може бути подана у виглядівізуальної інформації та супроводжувана поясненнями викладача.
Продуктивнастадія дозволяє опрацювати набуті знання та розглянути системні відношення міжпоняттями, законами, практикою, що підлягають вивченню, та послідовним впровадженнямнавчально-пізнавальних завдань. Передбачається при формуванні вмінь пов’язуватиокремі питання теми, що досліджується, з найзагальнішими стрижневимипроблемами, а також призвичаювати студентів до оперативного розкладання місткихзавдань на серії підзавдань, перетворення проблеми на групу досяжних длявирішення завдань. Ця стадія дає змогу систематизувати знання та поєднати їх зпрактичною стороною діяльності.
Резолютивнастадія проектує рівень набутих знань на конкретну ситуацію за допомогоюкомунікативно – прийомотворчих способів, формує вміння самостійно будуватисистему доказів, вирішувати проблемну ситуацію на підставі сформованих знань.Саме такий підхід до формування кожного модуля дозволяє поєднати різніелементи подання інформації слухачеві та забезпечує контроль знань.
Використаннямодульної технології є найбільш ефективним при застосуванні в навчальномупроцесі персональних комп’ютерів. В університеті для цього є технічні умовивикористання комп’ютерів при вивченні економічних дисциплін.
Застосування восвіті новітніх технологій навчання, а саме: інформаційно- телекомунікаційнихта комп’ютерних технологій є значимим. Бо саме вони сприяють екстенсивномурозвитку освіти, а поєднання їх з ефективними методиками та дидактичнимиінноваціями виводить процес освіти на шлях реальної інтенсифікації.
Сьогодні ми маємодостатньо розвинуту інформаційну базу в плані підручників, періодичних видань,але вони допомагають сформувати економічне мислення майбутнього фахівця інедостатньо сприяють становленню його, як спеціаліста, не дають змогу отриматипрактичні навички. Тому, одним із головних факторів в організації самостійноїроботи студентів є вдосконалення системи контролю. Навчальний процес не можездійснюватися без належного зворотного зв’язку, який реалізується черезконтроль за його ходом та реалізацією. Модульна технологія навчання, якефективний засіб, забезпечує використання різних форм контролю об’єктивноїякості знань студента.
Запровадженнямодульно-рейтингової системи навчання у вищій школі дає змогу стимулюватисистематичну самостійну роботу студентів протягом семестру.
Списоквикористаних джерел:
1. Нагаєв, В.М… Методика викладанняу вищій школі: навчальний посібник/ В. М. Нагаєв; Мін-во освіти і наукиУкраїни, Харківський нац. аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. — К.: ЦУЛ, 2007. — 232 с. — ISBN 966-364-368-4
2. Аніловська, Г.Я… Університетська освіта: навчальний посібник/ Г. Я.Аніловська, Н. С. Марушко, Л. М. Томаневич; Мін-во внутрішніх справ України,Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. — Львів: Магнолія 2006, 2009. — 370 с.- (Вища освіта в Україні). — ISBN 978-966-2025-78-1
3. Згуровський, М.З… Болонський процес:головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти України:навчально-методичне видання/ М. З. Згуровський; Мін-во освіти і науки України,Нац. технічний ун-т України «КПІ». — К.: НТУУ «КПІ», 2006.- 544 с. — ISBN 966-622-199-3
4. Кузьмінський, А.І.. Педагогікавищої школи: навчальний посібник/ А. І. Кузьмінський. — К.: Знання, 2005. — 486с. — (Вища освіта ХХI століття). — ISBN 966-346-002-4