--PAGE_BREAK--
2.2.Система вправ для розвитку писемного мовлення старшокласників
Раціональному розподілу інформаційного, емоційного і фізичного навантажень відповідають комплекси вправ, адекватні основним цілям навчання писемної комунікації. Для навчання письма на рівні його функціональної одиниці пропонуються умовно-комунікативні і комунікативні вправи, які містять три компоненти: 1) комунікативне завдання, яке включає мотиваційно-цільовий аспект (план учителя) і приймається учнем як комунікативне завдання, 2) розв'язання комунікативного завдання (план навчання); 3) контроль або самоконтроль.
Умовно-комунікативнівправи використовуються для засвоєння мовного матеріалу у графічному оформленні, а також для автоматизації операцій, пов'язаних з письмовим викладом думок. До цього типу відносять вправи з моделями (трансформація моделей, розширення їх тощо). Особливе значення мають вправи на розширення висловлювання. Цінність таких вправ у тому, що вони формують механізм випередження або механізм вірогідного прогнозування, що має велике значення для створення писемного висловлювання.
Другий вид тренувальних вправ забезпечує вміння логічно і послідовно, своїми словами передати ту чи іншу інформацію. Це перефраз, скорочення тексту, вибір ключових слів з тексту. Для навчання логічного викладу думок пропонується складання різноманітних планів: план у вигляді запитань чи називних речень тощо [26,62].
Серед комунікативнихвправ чільне місце займає відтворення груп речень, пов'язаних змістом. Виконується вправа у формі самодиктанту. Для удосконалення вміння висловлюватися своїми словами використовується переказ, розповідь, опис, твір, написання листа зарубіжному другові.
До творчих письмових вправ, які пропонуються на старшому ступені, відноситься рецензування, реферування, анотація прочитаного чи прослуханого тексту, письмові роботи творчого та напівтворчого характеру, які виконуються спочатку за допомогою запитань до картини, малюнка, а далі без опори на них.
Основна робота над лексико-граматичним матеріалом функціональних одиниць письма починається з введення тексту-полілога. Його специфічні характеристики (глобальність презентації навчального матеріалу, динамічність, ілюстративність, відповідність змісту комунікації інтелектуальному рівню учнів, емоційність, яка досягається за рахунок використання засобів особистісної оцінки, звертання до віршів, пісень, приказок, спортивно-танцювальних рухів тощо) уможливлюють стимулювання інтелектуального потенціалу, лінгвістичних здібностей учнів, активізацію лексико-граматичного матеріалу, необхідного для формування та вдосконалення мовленнєвих умінь.
Третє пред'явлення матеріалу супроводжується записом ядерних компонентів функціональної одиниці письма. Для запису пропонуються тільки ядерні компоненти, які відносяться до сфери життєзабезпечення і можуть бути надалі використані для писемних висловлювань різних жанрів, характерних для цієї сфери: записок, оголошень, телеграм, поштових листівок, листів тощо [25,5].
На етапі тренування в спілкуванні крім вправ, націлених на актуалізацію, вдосконалення орфографічних навичок, виконуються умовно-мовленнєві вправи спочатку на рівні однієї, потім двох-трьох функціональних одиниць письма –списування і диктанти з комунікативним завданням: списати оголошення, рецепт, розклад; по пам'яті записати рекомендації лікаря для «хворого члена родини» (самодиктант), записати повідомлення (1-2 функціональних одиниць письма) для… (диктант); заповнення декларації, формуляра; відновити пошкоджений текст записки.
Здебільшого виконуються вправи звикористанням різних зразків, що демонструютьсявчителем за допомогою кодоскопа чипідготовлених роздавальних карток. Керуваннядіяльністю учнів на цьому етапі є жорстким. Для автоматизації учитель пропонує лексико-граматичний матеріал, необхідний для вдосконалення відповідних навичок і подальшої побудови самостійних писемних висловлювань різних жанрів соціально-побутової сфери.
На етапі практики в спілкуванні виконуються комунікативні вправи, метоюяких єрозвиток писемних мовленнєвих умінь. Цей тип вправ припускає глобальне використання лексико-граматичного матеріалу для створення писемного висловлювання на рівні макротексту (2-4 функціональні одиниці письма): поштова листівка, записка, оголошення, лист тощо. Як свідчать експериментальні дані, на етапі практики в спілкуванні типова компонентна структура комунікативної вправи зазнає змін за рахунок більш згорнутого опису ситуації комунікативних завдань (орієнтуючий план), а також за рахунок змін у плані контролю, що має характер самооцінки, взаємооцінки абоколективної оцінки продукту писемної комунікації.
Завдання до письмових вправможуть бути сформульовані таким чином:
1.Дайте відповіді на запитання.
2. Поставте запитання до підкреслених слів / фраз.
3. З'єднайте декілька (2 — 3) речень в одне.
4. Перепишіть і доповніть речення.
5. Виберіть правильну відповідь.
6. Доповніть за зразком початок/кінець розповіді.
7. Напишіть протилежне.
8. Опишіть клімат вашої країни чи вашого району/області.
9. Заповніть анкету, відповідаючи «так» або «ні».
10. Виправте твердження.
11. Складіть діалог, об'єднавши розрізнені репліки.
12.Дайте ваш коментар щодо картини, використовуючи прикметники у вищому та найвищому ступенях.
13. Розкажіть про ваші останні канікули, вживаючи такі слова...
14. Висловте вашу думку щодо..., вживаючи речення...
15. Складіть звіт про ...
16. Напишіть, що ви бачите з вашого вікна.
17. Складіть текст оголошення.
18.Складіть листа за планом.
19.Напишіть, хто ви (відрекомендуйтесь).
Для роботи з текстом можна запропонувати такі завдання:
1.Випишіть з тексту речення, що розкривають його зміст.
2. Поставте запитання щодо змісту тексту.
3. Складіть резюме прочитаного тексту.
4. Дайте опис персонажів
5. Дайте назву абзацам тексту
6. Напишіть інший початок/кінець тексту. [13,7]
У навчанні написання листазарубіжному другові виділяють два етапи: підготовчий та мовленнєвий. До першого належать такі дії: відбір необхідної лексики; складання плану до змісту листа; правильне оформлення листа і конверта Етап мовлення включає письмовий виклад змісту листа за вказаною темою. Вчитель зобов'язаний пояснити учням правила оформлення ділового листа (прізвище та адреса пишуться угорі зліва, праворуч вказується назва міста, з якого відправляється лист; після коми — дата відправлення; нижче — зліва або посередині листа формулюється звернення до адресата. Крім того, вчитель повинен подати форми звернень до незнайомих, знайомих осіб, друзів, фрази-кліше для початку листа).
Навчаючи написання реферату, статті, вчитель може запропонувати учням: уважно прочитати всю статтю і визначити її основну думку; встановити призначення/мету статті; виписати опорні речення з кожного абзацу; виписати із статті її основні положення; узагальнити думку автора статті; перечитати текст, з'ясувати, які думки автора вимагають додаткової аргументації, дописати необхідні речення.
Навчання написання анотації базується на попередньо складеному плані тексту-джерела, а також на серії послідовних завдань: вказати прізвище та ініціали авторів; написати назву статті; вказати місце видання, видавництво, рік видання, номер журналу, газети, сторінки; визначити і написати, до якої галузі знань відноситься стаття, яка її основна тема; з'ясувати головну думку кожного з абзаців; згрупувати абзаци згідно з основною думкою тексту; сформулювати основну думку/ідею тексту.
Згідно Рекомендацій Ради Європи для розвитку уміння творчого викладу думок пропонуються наступні завдання:
— мозкова атака (викладач формулює ряд тематично направлених питань, які можуть бути записані на дошці; кожен студент дає на них відповіді, а вчитель записує їх на дошці для подальшого вживання учнями);
— «clustering»або «mapping» (звуження понять до ключових слів із даної теми та розширення понять від ключового слова; [20,41]
— кубування (складний процес, суть якого полягає в розгляді якогось предмета із шести точок зору: опишіть його, порівняйте його, зіставте його, проаналізуйте його, застосуйте його, обговоріть);
— інтерв’ю можна вважати одним із найпростіших способів акумуляції ідей, тому що учні старшого етапу навчання можуть брати інтерв’ю один у одного. Це створює невимушену атмосферу в аудиторії. Час проведення обмежується п’ятьма хвилинами, і час написання основних напрямків, як правило, п'ятнадцятьма хвилинами. Потім написане учнями читається вголос, обговорюється, правиться вчителем та доопрацьовується автором. Цей прийом знімає появу помилок та допомагає учням краще пізнати один одного [11,48].
Дебати можуть посісти чільне місце серед підготовчих вправ. Усе обговорення на думку багатьох зарубіжних методистів, завжди повинне передувати творчому завданню. Воно синтезує необхідність планувати зміст і структуру написання. Усне обговорення дає вчителеві змогу виявити, чи володіють учні в достатній мірі словниковим запасом та необхідними мовними структурами, необхідними для вираження своїх думок на письмі. Групове обговорення особливо корисне для слабких учнів, оскільки забезпечує їх ідеями та матеріалами із запропонованої теми [15,223].
Груповий твір є добрим прикладом діяльності, коли аудиторія стає майстернею, а учнів просять працювати невеликими групами над конкретним завданням. Взаємодія групи та внесок кожного учасника є колективною творчістю.
Незважаючи на вибір підготовчих вправ, їх завданням є стимулювати та мотивувати учнів у процесі акумулювання матеріалів для подальшого написання. Час, затрачений на цю діяльність, покривається кращим рівнем творчих доробків авторів – старшокласників.
Таким чином, комплекс вправ для навчання писемної комунікації старшокласників реалізується на традиційних етапах введенняматеріалу, тренування та практики в спілкуванні.
2.3. Формування вмінь писемного мовлення за допомогою інформаційних технологій
Розвиток інформаційних технологій на сучасному етапі сприяє активізації навчально-пізнавальної учнів, розкриттю їх творчого потенціалу, розвитку знань,умінь та навичок в основних видах мовленнєвої компетенції: говорінні, читанні, аудіюванні та письмі. Важливою особливістю такої діяльності у процесі занять з іноземної мови є можливість працювати у комунікативно спрямованому режимі діалогу і певним чином компенсувати відсутність природного комуніканта, моделюючи та імітуючи його мовленнєву поведінку.
Використання інформмаційних технологій у формуванні комунікативних умінь передбачає врахування особливостей спілкування з використанням інформмаційних технологій.
Вербальне спілкування за допомогою інформмаційних технологій ставить перед лінгвістами та методистами низку питань, що пов'язані з виникненням особливого виду мови — мови віртуального спілкування, специфіка якого, на думку Потапової Р.К. [23,318], не викликає сумніву. Проаналізувавши праці багатьох лінгвістів, дослідниця подає типологію віртуальних текстів, представлених у мережі Інтернет:
1) підготовлені та відредаговані тексти: мережеві версії книг, газет, журналів, різні документи;
2) непідготовлені, спонтанні висловлювання в різноманітних чатах, де переважає розмовно-побутовий стиль невимушеного спілкування, на який, проте, вплинула специфіка обміну репліками у письмовій формі. Відповідно, виникла нова форма мовленнєвої взаємодії — симбіоз писемного та розмовного мовлення. Потреба повноцінного спілкування в Інтернеті спричинила виникнення нових знакових систем (так званих смайликів, за допомогою яких можна було б виразити досить різноманітну гаму почуттів; в якості замінника модуляції голосу використовуються великі літери, які, окрім заголовка передають мелодику виділення, наголосу);
3) форуми, гостьові книги, конференції — це система спілкування, що поєднує в собі риси ділового та повсякденного спілкування;
4) реклама в Інтернеті (оголошення, пропозиції);
5) електронні листи.
Подана типологія текстів передбачає врахування лінгвістичних особливостей тексту кожного типу. Безперечно, навчити учнів усього діапазону особливостей віртуальної комунікації неможливо в межах шкільного курсу іноземної мови, але ознайомити їх з основними елементами етикету та лінгвістики віртуального спілкування є цілком реальним завданням. Відповідно методика використання інформмаційних технологій у навчанні писемного мовлення зумовлена такими етапами:
- ознайомлення учнів зі зразками віртуального етикету;
- вивчення основних символів, що використовуються у віртуальному спілкуванні;
- ознайомлення учнів зі значеннями основних абревіатур віртуальної комунікації;
- вивчення синтаксичних особливостей тексту віртуального спілкування.
Таким чином, найбільш позитивними чинниками у використанні інформаційних технологійу формуванні іншомовних комунікативних умінь є їх інформативність та вагома роль у підвищенні рівня мотивації. Для таких занять характерними є самостійність учнів у виборі матеріалу, їхня активність та зацікавленість. Використовуючи інформаційні технологій, можна безпосередньо спілкуватися з носіями мови в мережі Інтернет, незважаючи на відстань. Використовуючи інформаційні технології та інтегруючи їх у навчальний процес, можна більш ефективно вирішувати цілий ряд дидактичних завдань на занятті з іноземної мови і серед них удосконалювати вміння писемного мовлення, індивідуально та письмово готуючи відповіді партнерам, беручи участь у підготовці рефератів, написанні творів, есе тощо.
Висновки до ІІ розділу
Виходячи з вищеозначеного можна зробити наступні висновки:
Проблема навчання учнів старшої загальноосвітньої школи творчого писемного мовлення англійською мовою є на сьогодні досить актуальною, оскільки її вирішення безпосередньо пов'язане з одним з основних завдань сучасної філософії освіти — формування творчої особистості. Під творчим (креативним) писемним мовленням ми розуміємо комплекс навичок та вмінь коректного в орфографічному, структурному та змістовому планах написання оригінальних письмових робіт. Творче писемне мовлення передбачає наявність різних моделей творі в, які характеризуються певними особливостями побудови.
Формування навичок писемної компетенції та мовленнєвої культури у процесі вивчення англійської мови є одним із актуальних завдань методики навчання англійської мови. Виразне мовлення передбачає використання не тільки лексичних та граматичних засобів мови, але й правильну організацію мовлення у фонетично-інтонаційному відношенні, що забезпечується тренуванням та практикою в різноманітних ситуативно-комунікативних актах спілкування у класній і позакласній роботі.
Одним із типових недоліків писемної компетенції школярів, що вивчають англійську мову, є невміння використовувати звукові засоби мови для передачі комунікативного змісту висловлювання. Це пояснюється недостатнім урахуванням функціонально-смислової ролі звукових засобів для оволодіння усним мовленням та читанням уголос у навчальному процесі. Виходячи з того, що процес реального спілкування завжди проходить в різноманітних ситуаціях, у завданнях до вправ з продуктивних видів мовлення, говоріння та письма – мають створюватися навчально-комунікативні ситуації, де вказуються комуніканти, їх стосунки та комунікативні наміри, а також обставини спілкування. Будь-яка реальна комунікативна ситуація передбачає елемент новизни, тому й завдання до вправи повинно мати певну новизну.
РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИКУМ З РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В 11 КЛАСАХ
Scientific and Technological Progress
It's difficult to overestimate the role of science and technology in our life. They accelerate the development of civilization and help us in our co-operation with nature. Scientists investigate the laws of the universe, discover the secrets of nature, and apply their knowledge in practice improving the life of people.
Let's compare our life nowadays with the life of people at the 'beginning of the 20th century. It has changed beyond recognition. Our ancestors hadn't the slightest idea of the trivial things created by the scientific progress that we use in our every day life. I mean refrigerators, TV sets, computers, microwave ovens, radio telephones, what not. They would seem miracle to them that made our life easy, comfortable and pleasant. On the other hand, the great inventions of the beginning of the 20th century, I mean radio, airplanes, combustion and jet engines have become usual things and we can't imagine our life without them.
A century is a long period for scientific and technological progress, as it's rather rapid. Millions of investigations, the endless number of outstanding discoveries have been made. Our century has had several names that were connected with a certain era in science and technology. At first it was called the atomic age due to the discovery of the splitting of the atom. Then it became the age of the conquest of space when for the first time in the history of mankind a man overcame the gravity and entered the Universe. And now we live in the information era when the computer network embraces the globe and connects not only the countries and space stations but a lot of people all over the world. All these things prove the power and the greatest progressive role of science in our life.
But every medal has its reverse. And the rapid scientific progress has aroused a number of problems that are a matter of our great concern. These are ecological problems, the safety of nuclear power stations, the nuclear war threat, and the responsibility of a scientist.
But still we are grateful to the outstanding men of the past and the present who have courage and patience to disclose the secrets of the Universe.
Exercises
1.
Give the English equivalents for:
Прискорювати розвиток цивілізації, досліджувати закони всесвіту, змінюватися до не пізнавання, здаватися дивом, століття завоювання космосу, вперше в історії людства, виходити у всесвіт, будити велику кількість проблем, причина інтересу, мати хоробрість і терпіння, виявити секрети.
2.
Answer the questions:
1. What accelerates the development of civilization and helps us in our cooperation with nature?
2. How did our life change from the beginning of the 20th century?
3. What names has our century?
4. What outstanding discoveries in our century do you know?
5. What problems has the rapid scientific progress?
3. Випишіть з тексту речення, що розкривають його зміст.
4. Складіть резюме прочитаного тексту.
5. Дайте назву абзацам тексту
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи викладене, можна сказати, що письмо є метою навчання іноземної мови в школі та ефективним засобом навчання і контролю іншомовних знань, умінь та навичок.
Для старшокласників є характерним більш високий рівень комунікативного розвитку: вони досконаліше володіють морфологічними та синтаксичними аспектами мовлення, зв'язністю, логічністю та послідовністю висловлювання. У мовленні старшокласників проявляються вміння аналізувати, робити висновки, прогнозувати. Усі ці особливості необхідно враховувати у процесі навчання іноземної мови.
Особливостями організаціїнавчального процесу з іноземної мови на старшому ступені є: послідовніше здійснення комунікативно-пізнавального навчання, пов'язаного з підвищенням змістовності мовлення учнів; використання прийомів, що спонукають до вираження особистого ставлення до проблем, які обговорюються; цілеспрямована реалізація принципу індивідуалізації навчання, орієнтована на використання іноземної мови в майбутній практичній діяльності школярів, широке застосування видів та форм самостійної роботи.
Психофізіологічною основою письма є взаємодія слухового, рукомоторного, мовленнєвомоторного та зорового аналізаторів. В методичній літературі розрізняють графічні та орфографічні навички і письмові мовленнєві вміння. Такі навички й уміння формуються за допомогою відповідних вправ.
Для навчання письма на рівні його функціональної одиниці пропонуються умовно-комунікативні і комунікативні вправи.
Серед основних вправ, що сприяють розвиткові та удосконаленню вмінь творчого письма — комунікативнівправи.
До творчих письмових вправ, які пропонуються на старшому ступені, відноситься рецензування, реферування, анотація прочитаного чи прослуханого тексту, письмові роботи творчого та напівтворчого характеру, які виконуються спочатку за допомогою запитань до картини, малюнка, а далі без опори на них — розповідь, опис, твір.
Розвиток інформаційних технологій на сучасному етапі сприяє удосконаленню вміння писемного мовлення, індивідуально та письмово готуючи відповіді партнерам, беручи участь у підготовці рефератів, написанні творів, есе тощо
Для реалізації мети формування і розвитку необхідних для здійснення писемної комунікації вмінь необхідно використовувати комплекс вправ. Його застосування передбачає подальший розвиток і стимулювання логічного мислення іноземною мовою, орієнтує на оформлення письмових висловлювань на основі функціональних понадфразових одиниць письма. Це вимагає а) активізації визначеного лексико-граматичного тематичного матеріалу шляхом його графічного відтворення; б) уміння логічно розгортати висловлювання в зв'язку з темою, ситуацією спілкування; в) вміння поєднувати окремі функціональні одиниці письма в цільний письмовий текст.
Навчаючись письма, учні повинні оволодіти вмінням складати план, тези до усного повідомлення, писати анотації та резюме прочитаного, складати реферат, а також робити письмові повідомлення в межах вимог до монологічного мовлення. продолжение
--PAGE_BREAK--