Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості вивчення змістовоїлінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі
1.1Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» науроках природознавства у початковій школі
1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створеннядидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на урокахприродознавства у початковій школі
1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів
Розділ 2. Конспектиуроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених задопомогою комп'ютера
Висновки
Список використаноїлітератури
Вступ
Використаннякомп’ютера у процесі навчання молодших школярів на окремих уроках різногохарактеру передбачає покращення загального рівня знань учнів за рахунок певнихумов.
Метою курсової роботи є дослідження таких умов використання прикладногопрограмного забезпечення (ППЗ) для розробки дидактичних засобів.
Завдання роботи:
1. Ознайомитисьіз основними джерелами літератури.
2. Запропонуватисвоє бачення проблеми.
3. Розробитивласні шляхи використання ППЗ на уроці природознавства.
Об’єкт– навчальна база змістової лінії «Жива природа».
Предмет– дослідження шляхів використання ППЗ у розробці засобів навчання.
Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа»на прикладі уроків природознавства у початковій школі
1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа»на уроках природознавства у початковій школі
У 3–4 класах навчальний предмет «Я і Україна»реалізується через інтегрований курс (2 год) або окремі навчальні предмети (по1 год).
«Природознавство» в 3–4 класах є логічним продовженнямприродничої складової курсу «Навколишній світ», який вивчається в 1–2класах.
Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер,оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізнихприродничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметнихзв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчимикурсами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою «Природознавства» в 3–4 класахє формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної,творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливоставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.
Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх,розвивальних і виховних цілей.
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понятьпро предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметнихумінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальніметоди пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумовихздібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумовоїдіяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічне і творчемислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також нарозвиток емоційної сфери дітей; їх пізнавальної активності і самостійностішляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей,планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль),самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування всумісній діяльності.
Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостейкожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним,етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишньогосвіту, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
«Природознавство» – це навчальний предмет,провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всіінші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальнихумінь.
Зміст і його структурування визначаються загальнодидактичнимипринципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості;наступності; виховного і розвивального навчання; забезпечення позитивноїмотивації учіння, створення умов для самореалізації кожного учня, розвитку йоготворчої самостійності та соціальної активності) і власне природничимипринципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий, планетарний,фенологічний), що реалізуються в єдності.
Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державнимстандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі –«Нежива природа», «Жива природа», в 4 класі – «ПланетаЗемля», «Наша Батьківщина – Україна», «Рідний край».
Зміст тем «Нежива природа» і «Живаприрода» (3 клас) включає систему доступних для молодших школярівфактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображаютьсутність компонентів
v неживої природи (світло і тепло,повітря, вода, гірські породи, ґрунт)
v живої природи (рослини,тварини, гриби, дроб’янки, людина)
та зв’язки й залежності між ними. Природничі знання та вмінняназваних тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, аголовне – застосовуються у наступних темах як опора для розкриття змісту новихпонять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чимзабезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів.Так, у темах «Наша Батьківщина – Україна» і «Рідний край»компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України і рідногокраю, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів:природних зон України і природних угруповань рідного краю.
Програма має екологічну спрямованість.
Питанняохорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.
Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота,спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компастощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідногозмісту всього курсу.
Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальнийхарактер, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальноїдіяльності кожного учня.
Розглянемо докладніше, як досліджувана нами змістова лініяреалізується, які теми включає і в якому напрямку вони розглядаються.
Жива природа (22 год)
Зелене диво Землі – рослини. Різноманітність живихорганізмів на Землі. Значення рослин у природі. Цінність рослин для людей(практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна). Види рослин.
Зовнішня будова рослин. Рослини – живі організми. Рослини –джерело поживних речовин і кисню на Землі.
Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Хвойні й листяні рослини.Однорічні, дворічні та багаторічні рослини.
Різноманітність рослин у природі (квіткові рослини, хвойнірослини, папороті, хвощі, мохи, водорості).
Розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин.
Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов життя і дозахисту від винищення у природі.
Охорона рослин.
Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю рослин у природі;пристосуванням рослин до різних умов життя; із збереженням і охороною рослин.
Досліди: визначення умов росту і розвитку рослин.
Практичні роботи: розпізнавання різних видів рослин; розпізнаванняорганів рослин; виявлення у рослин ознак пристосування до різних умов життя ідо захисту від винищення у природі.
Тварини–живі організми. Види тварин. Значення тварин у природі. Цінність твариндля людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна)
Різноманітність тварин у природі (звірі, птахи, плазуни,земноводні, риби, комахи).
Живлення тварин. Ланцюги живлення у природі Причини руйнуванняланцюгів живлення.
Розмноження тварин у природі.
Довкілля тварин. Пристосування тварин до добування корму й захистувід ворогів.
Охорона тварин.
Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю тварин у природі,пристосуванням тварин до різних умов життя, з охороною тварин.
Практичні роботи: розпізнавання тварин різних груп.
Гриби. Дроб’янки. Значення грибів і бактерій у природі,їстівні та отруйні гриби. Корисні та хвороботворні бактерії. Правила гігієни.
Людина – живий організм. Відмінність людини відінших живих організмів. Місце людини в природі.
Органи тіла людини. Шкіра. її значення. Гігієна шкіри.
Скелет і м’язи. Постава. Зміцнення скелету і м’язів.
Органи травлення. Гігієна харчування. Догляд за зубами.
Органи дихання. Турбота про чистоту повітря.
Органи кровообігу. їх значення в організмі Зміцнення серця.
Нервова система та органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик).Гігієна органів чуття.
Практичні роботи: вивчення будови шкіри, роботи м’язів, об’ємулегенів; значення органів чуття; підраховування пульсу залежно від фізичногонавантаження; правила чищення зубів.
Основні навчальні досягнення на кінець року з досліджуваноїнами змістової лінії:
Учні повинні знати :
– групи рослин (водорості, мохи, папороті, хвойні і квіткові;дерева, кущі, трав’янисті; однорічні, дворічні, багаторічні), їх окремінайхарактерніші ознаки;
– умови росту і розвитку рослин; деякі ознаки пристосування рослиндо різних умов життя;
– групи тварин (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи;травоїдні, хижі, всеїдні), їх характерні ознаки;
– деякі ознаки пристосування тварин у природі;
– будову тіла людини, його найважливіші органи та їх значення;правила особистої гігієни;
– взаємозв’язки в неживій і живій природі, між неживою й живоюприродою; вплив людини на природу;
– норми і правила поведінки в природі.
Учні повинні вміти:
– розрізняти найпоширеніші у своїй місцевості рослини і тварин різнихгруп, їх найхарактерніші пристосування до умов життя;
– аналізувати, порівнювати окремі об’єкти природи, узагальнювати йробити висновки;
– планувати й вести спостереження за об’єктами природи;
– планувати й виконувати елементарні досліди на виявлення ознак івластивостей об’єктів природи;
– працювати з підручником та іншими навчальними посібниками;
– розв’язувати природознавчі практичні й теоретичні задачі;
– виконувати правила поведінки в природі; брати посильну участь вохороні природи своєї місцевості;
– висловлювати оцінні судження про предмети і явища природи, своюповедінку та поведінку інших людей у природі.
1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створеннядидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавствау початковій школі
Педагогічнадоцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу«Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостямивикористання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даногокурсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалізації процесу навчання.
Сучасніінформаційні технології здатні моделювати тривимірні віртуальні об'єкти, які,практично, не поступаються за своїми візуальним властивостям їх реальним прототипам.Технологія мультимедіа створює динамічний видовищний сюжет, на розвиток якогоможе впливати вчитель. Поєднання пізнавального і емоційного процесу можевирішувати ряд проблем, пов'язаних з вивченням курсу «Природознавства».
Уцю систему повинні входити програмно-методичне забезпечення і засоби навчання,що функціонують на базі ПК, а також традиційні. Необхідність цього обумовленаспрощенням і здешевленням системи засобів навчання і специфічними функціямизвичайних технічних засобів, які неможливо і недоцільно передати комп'ютеру зпсихолого-педагогічної точки зору.
Засвоєнняінформації, формування необхідних знань при будь-якій формі навчання завждипов'язане з психоемоційним навантаженням. Рівень її компенсації, і, отже,результативність процесу навчання визначається досвідом вчителя і стилем йогороботи, а також використовуваними педагогічними прийомами.
Ефективністьпроцесу навчання природознавству можна підвищити за рахунок певного зсувуіснуючого акценту освітньої технології з логічно-знакових форм передачіінформації на асоціативні, природніші для сприйняття людським мозком. Наявністьдодаткового взаємозв'язку між елементами інформації, що проходять різнимиканалами або в різних режимах, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Орієнтаціятільки на логічно-знакову систему представлення інформації вимагає інтенсивноїроботи певних ділянок однієї з півкуль мозку для передачі і обробки виникаючихобразів знаків.
Логічнийвзаємозв'язок, що реалізовується, направлений на створення умов періодичногоперемикання типів сприймання інформації, максимальної активізації підсвідомогорівня її засвоєння.
Зважаючина сказане вище, в програмах для курсу «Природознавства» необхідновикористовувати в поєднанні з ігровими програмами, стимулюючими досягненнянавчальної мети також і контролюючі програми, що моделюють природні процеси таявища і т.д.
Функціональнепризначення програмного забезпечення полягає в представленні навчальноїінформації і направленні навчання з урахуванням індивідуальних можливостейучня.
Однак,комп'ютер слід розглядати скоріше як елемент системи засобів навчання.
Прирозробці і використанні програмних засобів в навчальних цілях виникаєнеобхідність в створенні комп’ютерних навчально-методичних і інструктивнихматеріалів. У них повинні бути включені:
· програмнізасоби навчального призначення;
· інструкціїдля користувача;
· методичнірекомендації з використання програмних засобів для вчителя;
· методичнірекомендації для учня.
Доавтоматизованих засобів навчання необхідно висунути наступні вимоги:
ü з одногобоку, інструментальні програмні засоби повинні бути орієнтовані на широке колокористувачів, що мають спеціальну підготовку, так і непідготовлених;
ü з іншої —програмна реалізація повинна надавати можливість варіювати дидактичні моделікерування навчальним процесом;
ü системаповинна бути оснащена ефективним зворотнім зв'язком, тобто адекватно реагуватина всі дії учня.
Використанняпрограмних засобів для курсу «Безпека життєдіяльності» дозволить формувати ікорегувати навчальний план залежно від особливостей і вимог, що пред'являютьсяіндивідуально до кожного учня з урахуванням рівня його знань.
Програмнезабезпечення дає можливість будувати навчальний процес залежно відіндивідуальних адаптаційних властивостей учнів. Все це дозволяє зробити навчальнийпроцес більш керованим і дає можливість варіювати дидактичні моделі управлінняпроцесом навчання.
1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів
Поняття про прикладні програми
Прикладні програми – це програми, якіавтоматизують процеси розв’язування задач з різних сфер практичної діяльностілюдей. їх є дуже багато. Це програми для опрацювання інформаціївиробничого, бухгалтерського, офісного чи іншого характеру. Виокремимо таківиди програм:
o для опрацювання текстів (текстові редактори);
o для створення графічних образів (графічні редактори);
o для роботи з електронними таблицями;
o для створення і опрацювання інформації в базах даних;
o для підтримки функціонування комп’ютерних мереж;
o для автоматизації математичних обчислень.
Програмне забезпечення буває у вигляді окремих програм для певноговиду роботи (наприклад, для редагування текстів чи опрацювання баз даних) або увигляді інтегрованих систем – програмних комплексів, якізабезпечують декілька видів діяльності. За допомогою інтегрованої системи можнанаписати листа, реферат, оформити звіт, виконати обчислення засобамиелектронної таблиці, знайти інформацію в базі даних, доповнити звіт графікамичи діаграмами та переслати його замовнику робіт через комп’ютерну мережу.
Прикладами таких систем є: Symphony, Smartware, Microsoft Works,Microsoft Office для Windows, Star Office для Linux.
Інтегрована система складається з таких основних компонентів:
1) редактора текстів;
2) електронної таблиці;
3) системи керування базами даних;
4) засобів телекомунікацій.
У них поєднані можливості роботи з текстовою, числовою таграфічною інформацією, тобто з даними різних форматів.
Текстові редактори і видавничі системи.
Ще не так давно, під час підготовки листа, реферату чи твору,після змін у тексті доводилося не раз переписувати його. Сьогодні,використовуючи комп’ютер і текстові редактори, можна обійтися без ручки, гумкита витрачання паперу. Звичне уявлення про стіл журналіста, письменника чиінженера, завалений паперами, відживає. Тепер на їхньому письмовому столістоїть комп’ютер.
Текстові редактори призначені дляопрацювання текстів. За допомогою комп’ютера користувач створює тексти, редагуєїх, форматує, зберігає і пересилає на відстань. У текст можна внестидоповнення, вставити або викинути літеру чи абзац і записати його в пам’ять. Ітак – багато разів. Процес унесення змін у текст називається редагуванням.Текстові можна надати бажаного вигляду, наприклад, як ось у цій книжці.Це називається форматуванням тексту. Текст (незалежно від змісту)і відповідний файл, що опрацьовується текстовим редактором, прийнято називати документом.
Зручність і ефективність застосування комп’ютерів для опрацюваннятекстів, оформлення звітів, статей, книжок, листів та інших документів зумовилистворення великої кількості текстових редакторів різної складності тапризначення.
Є декілька десятків текстових редакторів. Найпоширеніші такі:WordPerfekt, Microsoft Word, WordStar, XyWrite тощо. Популярними також єредактори «Лексикон», «Твір», LaTeX.
Один з найпростіших – текстовий редактор «Лексикон» призначенийдля створення й опрацювання документів українською, російською чи англійськоюта іншими мовами. Можна вносити зміни у документ, автоматично формувати абзаци,заголовки, зміст, розбивати текст на сторінки, переносити фрагменти тексту зодного місця в інше.
Редактор LaTeX зручний для роботи з математичними формулами іпідготовки до друку наукових статей та книжок.
Універсальними є редактори WordPerfekt та Microsoft Word.
Перерахуємо основні дії, які можна виконати за допомогою текстовогоредактора:
♦ створити текст, використовуючи різні гарнітури шрифтів;
♦ задати розміри і вигляд символів (товсті, підкреслені,курсив);
♦ задати потрібне розташування елементів тексту на сторінці;
♦ вилучити частину тексту, перенести текст в інше місце абов інший документ за допомогою буфера обміну;
♦ замінити у документі одні літери, слова чи фрази іншими;
♦ пронумерувати сторінки документа і скласти зміст;
♦ усунути граматичні та синтаксичні помилки;
♦ видрукувати текст;
♦ зробити текст, наприклад, таким, як у будь-якій книжці.
Для підготовки рекламних листівок, оформлення журналів і книжоквикористовують спеціальні видавничі системи. Вони дають змогупідготувати і якісно видрукувати на лазерних принтерах або вивести нафотонабірні автомати складні документи. Видавнича система PageMaker зручна уроботі з невеликим обсягом матеріалів (до тисячі сторінок), ілюстраціями,графіками, діаграмами. Системи Ventura Publisher та Corel Venturaвикористовують для підготовки великих документів, наприклад, багатотомнихвидань. За допомогою видавничої системи можна:
♦ виконувати всі дії, характерні для текстовогоредактора, тобто текст можна зробити таким, як у книжці;
♦ регулювати густину символів у рядку (у поліграфії ценазивається тренінгом);
♦ плавно регулювати густину рядків на сторінці, тобтовідстань між рядками, що називається інтерліньяжем;
♦ враховувати ширину символів у попарнихкомбінаціях кернінг;
♦ регулювати ширину і висоту символів;
♦ створювати колонтитули, примітки, зміст книжки;
♦ автоматизовувати процес форматування і переформатовуватиабзаци за допомогою стилів;
♦ друкувати сторінки не підряд, а у певнійприйнятій у поліграфії послідовності, що називається створенням буклету;
♦ вставляти в текст картинки та інші об’єкти, обкладатиїх текстом тощо. Програми-редактори автоматизують роботу з текстами. Сучасні програми-редактори,такі як Microsoft Word, мають риси видавничої системи.
Графічні та музичні редактори
Комп’ютерну графіку використовують для створення ілюстрованихжурналів, палітурок книжок, емблем, етикеток, упаковок, візитних карток,рекламних оголошень, афіш тощо. Є різні програми для створення і опрацюванняграфічних зображень. Найпростішою є програма Paintbrush для MS-DOS або Paintдля Windows. Обі дають змогу створити файл у форматі bmp, що містить рисунок,виконаний за допомогою панелі інструментів.
Панель інструментів має різні кнопки, що позначають інструменти:кнопку для введення тексту, кнопки для малювання прямої лінії чи лінії відруки, прямокутника, еліпса, для замальовування замкненої ділянки деякимкольором, ластик для витирання нарисованого, пензель для проведення широкоїлінії, розпилювача для утворення «плям», кнопки для виокремлення об’єктів чифрагмента рисунка. Малюють так:
1) спочатку в палітрі кольорів вибирають колір зображення і коліртла (клацають лівою і правою клавішами миші у палітрі кольорів);
2) клацають мишею на кнопці інструмента, наприклад, із зображеннямпрямої лінії;
3) встановлюють вказівник миші у потрібну точку в робочому полі інатискають на ліву клавішу;
4) ведуть мишу у потрібному напрямку і, відпустивши клавішу миші,отримують пряму і т. ін.
Таким способом, але вибравши олівець, можна нарисувати машину,будинок, ялинку, пейзаж, портрет друга тощо. Файл записують на диск і у разіпотреби завантажують у редактор повторно для редагування – внесення змін. Такийфайл у Windows-системах можна вставити, як об’єкт утекстовий документ через буфер обміну – отримаємо текстовий документ зрисунком. Рисунок у bmp-форматі складається з маленьких прямокутних кольоровихточок-пікселів, які заповнюють деяку прямокутну ділянку, що називається растром.Тому така графіка називається растровою. її характерноюособливістю є втрата якості зображення під час збільшення рисунка, оскількипрямокутні контури пікселів збільшуються і їхні прямі кути і стики стаютьочевидними.
Будь-яке зображення, що є на екрані, можна занести у bmp-файл. Дляцього треба:
1) вивести зображення на екран;
2) натиснути на клавішу Print Screen, щоб створити копіюекрана в буфері обміну;
3) запустити графічний редактор;
4) вставити вміст буфера обміну в робоче поле редактора;
5) зберегти файл з картинкою на диску, попередньо доопрацювавшизображення засобами редактора.
Є складніші системи для створення професійної графіки, наприклад,програми CorelDraw. Графічне зображення тут складається з ліній чи фігур, якіпрограмно масштабуються під час збільшення чи зменшення зображення. Розмірпікселів при цьому не змінюється. Така графіка називається векторною. Вонане втрачає якості під час зміни розмірів картинки. Відповідні файли, що містятьграфічне зображення, мають розширення cdr тощо. Програма CorelDraw має великубібліотеку рисунків, які можна використовувати як готові графічні образи або якзаготовки для конструювання на їхній основі нових зображень. Замальовуватизамкнені фігури можна різними кольорами, а також комбінаціями кольорів, якіплавно переходять один в одний, що вграфіці називається кольороподілом.
Для створення креслень автомобілів, літаків,будинків, окремих агрегатів є програми інженерної графіки, наприклад, AutoCadта ін.
Для ділової графіки є програма Visio. Вона дає змогунарисувати організаційну схему виробництва, блок-схему алгоритму, схемурозташування кімнат і меблів у помешканні, структуру комп’ютерної мережі тощо.
Числову інформацію можна графічно проілюструвати за допомогоюграфіків та діаграм. Такі можливості надають спеціалізовані програми дляпобудови графіків, а також засіб Chart у програмах Word, Excel тощо.
Є багато інших форматів графічних файлів. Графічні файли,наприклад, у форматі jpg, отримують під час сканування кольорових фотографій.Для перегляду графічних файлів у різних форматах і для перетворення їх з одногоформату в інший, наприклад, з jpg в bmp, використовують спеціальніпрограми типу ACDSee32, Quick View Plus тощо.
Музичний редактор – це програма длявведення нот, редагування нотних текстів і відтворення мелодій. Вікно музичногоредактора складається з меню команд для створення, збереження, виконаннямузичних фрагментів; з меню нот, де можна вибирати ноти різної тривалості йробочого поля, де нанесені нотні ряди (по 5 ліній), туди слід вставляти ноти.Ноти можна вставляти у потрібне місце нотного ряду, вибираючи їх з меню. Щобвиконати мелодію, слід подати команду Run чи Play з меню команд. Зміни можнавнести командою Edit. Зберегти файл можна командою Save, завантажити з диска –Open, тобто так, як і в інших програмах.
Прикладом музичного редактора є програма Music. Вона дає змогу нелише нанести ноти на нотні лінійки, а й відтворити мелодію з використаннямрізних (до 20) музичних інструментів. Створені програми зберігаються у файлах зрозширенням not. Є велика бібліотека стандартних заготовок популярних мелодійусіх часів і народів.
Існують музичні редактори для професіоналів, які надаютьможливість здійснювати оранжування музики для оркестру чи ансамблю.
Сучасні музичні редактори типу DanceMachine дають змогу створюватиоригінальні мелодії з голосовими вставками на базі готових фрагментів, тобто звикористанням принципу конструювання мелодій.
Для відтворення звуку за допомогою комп’ютера треба мати звуковукарту і динаміки. Для записування імпровізацій у файл потрібна спеціальнаклавіатура, що нагадує клавіатуру фортеп’яно. Ці пристрої коштують порівнянонедорого.
Безпосереднє зіставляння шляхом зв’язування об’єктів – це потужнийзасіб взаємодії різних програм і можливість примусити їх працювати разом длядосягнення максимальної ефективності від використання комп’ютера і даних різнихформатів.
Який спосіб застосовувати – залежить від умови конкретної задачі,що стоїть перед вчителем та конкретного плану її розв’язання.
Розділ 2. Конспекти уроків з «Я і Україна» із використаннямдидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера
Тема. Рослини — частина живої природи (3 клас)
Мета. Ознайомити дітей з різноманітністю рослинногосвіту, зовнішньою будовою рослин; ознаками, за якими їх відносять до живоїприроди; дати поняття про дикорослі і культурні рослини; розвивати у дітейпам’ять, спостережливість; виховувати любов до природи, до рідного краю,гуманне ставлення до всього живого.
Хід уроку
I. Хвилинка спостережень.
II. Повідомлення теми та завдань уроку.
Розмаїття рослинного світу. Проведення гри.
— Коли я йшла на урок, то до мене нагнулася гілочка дерева іпростягнула мені конверт, а в ньому – гра. Хто буде активно брати участь у ній,той розкриє секрет, як це деревце називається, і в нагороду отримає листочок знього.
У цій грі багато завдань, і для того, щоб їх виконати, потрібнобути дуже уважними. А гра називається «Рослини — частина живоїприроди».
ПІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Бесіда.
— У природі є багато видів рослин.
Ви були у лісі і бачили, що рослини дуже різні. І дерева, і кущі,і трави з ягодами й квітами. Яка краса! Є такі рослини, які ростуть самі. їхніхто не садив, не доглядав, а вони виростають такими красенями. Такі рослининазиваються дикорослими. А є такі, які вирощують люди, і деякі з них не можутьнавіть обійтися без допомоги людей. Такі рослини ростуть у парках, садах, наполях і городах. І називаються вони культурними.
— Розгадайте перше завдання нашої гри.
2.Завдання 1 (використовуємо малюнки та слована комп’ютері, діти переміщують відповідне слово та малюнок до певної групи,тим самим поділяючи всі слова на три групи: дерева, кущі та трави).
3.Продовження бесіди.
— Кожна рослина складається з частин, якіназиваються органами. Вона має корінь, стебло, листки, квітки, плоди.
— Дивіться на монітор (малюнок з позначенням органів рослин).
— Це – корінь рослини. Він знаходиться у ґрунті. За допомогоюкореня рослина живиться поживними речовинами. А деякі рослини навітьрозмножуються за допомогою кореня.
— Це – стебло. На ньому прикріплені листки, квіти і плоди. Вонизнаходяться над поверхнею ґрунту. По стеблу поживні речовини рухаються долистків, квітів і плодів. Ці речовини підтримують життя рослин. Стебло можебути зеленого чи коричневого кольору.
— Це – листки, які найчастіше бувають зеленого кольору. Вониможуть бути гладенькі чи шорсткі, округлі чи зазубрені.
— Це – квітка. У кожної рослини вона різна за величиною, формою ікольором. За допомогою кольору квіти приваблюють до себе комах, які запилюютьїх і збирають нектар, з якого виробляють мед.
Запилена квітка перетворюється на плід. Плоди також бувають різніза кольором і виглядом. Горішки, яблука, сливи – це плоди. За допомогою насінняз плодів рослини розмножуються.
4.Завдання 2. (бесіда за малюнком суниці)
Назвіть органи суниці.
5. Фізкультхвилинка.
6.Завдання 3. Загадки (при відгадуваннівчитель демонструє малюнок).
♦ У теплі кохається, під листком ховається, за хвістприпнутий, як його звати?
— Чому ви вирішили, що це огірок?
— Одежин зо двісті має, жодну з них не застібає.
— Чому капуста, а не цибуля?
♦ Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.
— Хто ця дівчина?
7. Завдання 4.
— Які частини названих рослин є їстівними? (Огірок, капуста,морква).
— Яка їстівна частина в огірка? Чому ви думаєте, що плід?
— Яка їстівна частина у капусти? Чому листя, а не стебло? (Стеблознаходиться всередині).
— Яка їстівна частина у моркви? (Корінь її може бути не тількичервоного кольору, але й оранжевого, білого).
8.Завдання 5.
— За якими ознаками рослини відносяться до живої природи?
(Вони не можуть рости без світла, тепла, води, повітря і поживнихречовин, таких необхідних для їх життя).
Спостерігаючи за рослинами, ви помітили, що вони ростуть, змінюєтьсяїх зовнішній вигляд, вони рухаються, але по-своєму, корені ростуть ірозгалужуються в ґрунті, листки і квітки повертаються до сонця, насіннярозлітається в різні місця, з якого виростає нова рослина. Через деякий часрослина відмирає. За всіма цими ознаками ми відносимо рослину до живої природи.
9.Завдання 6. розгляд і обговоренняпрезентації на тему «Чому рослини – це жива природа?»
IV. Підсумок уроку.
— Які рослини відносяться до культурних?
— А які рослини – до дикорослих?
— Які органи є у рослин?
— Які їстівні частини в огірка, капусти, моркви?
— За якими ознаками рослини відносять до живої природи?(Найактивнішому учневі дозволяється відкрити заховане слово. Це –»дубок". Інші активні учні отримують листочки з «12»).
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з підручником.
Опрацювання статті «Рослини — частина живої природи».
2.Відповіді на питання після тексту.
3.Робота з зошитом .
VI. Домашнє завдання.
Опрацювати статтю з підручника «Рослини — частина живоїприроди», дати відповіді на питання до неї.
Тема. Тварини — частина живої природи (4 клас)
Мета. Ознайомити учнів із ознаками подібності івідмінності між рослинами і тваринами. Дати поняття про різноманітність тварин,показати залежність їх життя від рослин, неживої природи. Удосконалювати вмінняспостерігати за тваринами. Розвивати спостережливість, уяву, кмітливість.Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення тварин.
Хід уроку
І. Хвилинка спостережень.
Підбиття підсумків погоди за тиждень. (Учень визначає, який станнеба переважав, чи були опади і скільки, який був вітер, порівнює довжину тінівід гномона з результати попереднього тижня).
П. Перевірка домашнього завдання.
1.Індивідуальне опитування:
Використовуємо тестування на комп’ютерах, які потребуютьзамальовування учнями у певний колір правильної відповіді.
2.Фронтальне опитування.
— Пригадайте, що ми вчили на минулому уроці?
— Що таке рослини?
— Як вони поділяються?
— Що таке розмноження рослин?
— Які види розмноження ви знаєте? Поясніть і наведіть приклади.
3.Гра «Відгадай».
Вчитель називає рослини, а хтось з учнів відповідає, яким способомвони розмножуються. Чорнобривці, полуниці, картопля, часник, огірки,смородина, троянди, яблуня, фіалки, помідори, проліски, гладіолуси.
ПІ. Актуалізація опорних знань.
— Яка роль рослин у житті людини?
— Чому їх називають «легенями» Землі?
— Навіщо потрібно оберігати рослини?
— Що ви знаєте про Червону книгу? Які рослини сюди занесені? Чому?
— Які рослини потрібно охороняти?
Висновки. Розгляд презентації на тему: «рослини у житті людини».
IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
1.Відгадування загадок (показ відповіднихмалюнків на комп’ютері).
— Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь).
— Маленький, сіренький на соняшник сів, надзьобався добре й даліполетів. (Горобець).
— Ніс, як у свинки, та колючі шерстинки. (їжак).
— По землі скаче, а в воді пливе. (Жаба).
— Є голова, та нема волосся, є очі, та немає брів, є крила, та нелітає, в холоді не мерзне, спеки не боїться. (Риба). ‘
— По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк).
-Про кого всі ці загадки?
— Правильно, про тварин. На сьогоднішньому уроці, як ви вжездогадалися, ми будемо ознайомлюватися з різновидами тварин, відвідаємо зеленийкуток нашої школи.
2.Відповіді на питання.
— Скажіть, що таке нежива природа?
— Що ми відносимо до живої природи?
— Отже, тварини – це теж жива природа. А які ви знаєте тварини?
— Де вони живуть?
— А як ви думаєте, чи є щось спільного між тваринами і рослинами?А відмінного?
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Розгляд презентації.
Бесіда.
— Яка будова рослини? А тварини?
— Отже, вони відрізняються за будовою.
— Відмінність полягає і в тому, як рослини і тварини живляться,дихають, ростуть, розмножуються.
— Рослинам потрібна земля, вода, повітря.
— Тварини живляться рослинами, іншими тваринами. Рослини ростутьпротягом усього свого життя, а тварини до певного часу.
— Як розмножуються тварини?
— Деякі тварини народжують малят (вовк, ведмідь, корова), деякінесуть яйця, з яких вилуплюються малята (птахи, змії), риби відкладаютьікринки.
— Що є спільного між рослинами і тваринами? Що відмінного?
2.Робота над таблицями, ілюстраціями(використовуємо таблиці у текстовому редакторі).
— До тварин ми відносимо всіх тих, хто поїдаєготову їжу. За способом живлення, тобто за тим, яку їжу вони вживають, їхподіляють на травоїдних, хижих і всеїдних.
— Які є травоїдні тварини? Травоїдні — це тварини, які живлятьсярослинною їжею (кози, косулі, лосі, жирафи, слони). Погляньте на таблицю (учніназивають тварин і відразу кажуть, чим вони живляться).
— Отже, який висновок? Всі ці тварини — травоїдні.
— Які є хижі тварини? Це ті тварини, які поїдають інших тварин(щука, сова, лисиця, ласка).
— Прочитайте інформацію про тварин.
— За якими ознаками розділяють тварин?
— Що є спільного (відмінного) між рослинами і тваринами?
— Що ми розуміємо під словом тварини?
— Прочитайте, як треба спостерігати за тваринами.
— На що треба звертати увагу при спостереженні?
— Розкажіть про свої спостереження за мурашками.
3.Що таке Червона книга?
На чорних сторінках Червоної книги знаходяться ті тварини, якізникли з лиця землі: європейський тур (останній зник у зоопарку під Польщею),кінь Тарпан, птах стерв’ятник (поїдав падаль, гніздився в долині ріки Дністерта в Криму). (Показ ілюстрацій цих тварин). На червонихсторінках — тварини, що перебувають на грані знищення: лелека чорний (живе вглухих лісах, поблизу водойм, гніздо будує на деревах), риба стерлядь, ропухаочеретяна. (Показ таблиці).
На жовтих сторінках книги — тварини, які мають обмежену територію- гага звичайна (птах), перев’язка звичайна (близький родич тхора).
На зелених сторінках Червоної книги — тварини, яких вдалосяврятувати. Це зубри, бобри, соболі. (Показ таблиці).
— А зараз ми відвідаємо зелений куток нашої школи іпоспостерігаємо за тваринами, які там живуть.
4. Фізкультхвилинка.
1, 2 — всі пірнають;
З, 4 — виринають;
5, 6 — на воді кріпнуть крильця молоді;
7, 8 — що є сили всі до берега поплили;
9, 10 — обтрусились і за парти опустились.
— Діти, погляньте, що це за тварина? (їжачок).
-Давайте пригадаємо, на що потрібно звернути увагу приспостереженні за ним?
Діти відзначають, що звір невеликого розміру, тіло вкритеколючками. При небезпеці відразу згортається клубочком. Це всеїдна, дикатварина. Живиться як рослинною, так і тваринною їжею.
Дуже любить молоко, яким його годують. Багато цих тварин є в нашіймісцевості. Вони живуть у лісах, населених пунктах. На зиму їжак впадає усплячку. Аналогічно учні, з допомогою вчителя, характеризують інших тварин.
VI. Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з підручником.
Опрацювання статей з підручника «Тварини — частина живоїприроди», «Як спостерігати за тваринами».
2.Хвилинка-цікавинка.
Чи знаєш ти?
3.Відповіді на питання після тексту.
4.Робота з зошитами.
VII. Підсумок уроку.
— Яка основна відмінність між тваринами і рослинами? Що спільного?
— Як поділяються тварини? Наведіть приклади.
— Чому до тварин потрібно ставитися з любов’ю?
— Як потрібно спостерігати за тваринами?
VIII. Домашнє завдання.
Прочитати статті у підручнику: «Тварини — частина живоїприроди», «Як спостерігати за тваринами», вміти переказувати їх,дати відповіді на питання.
Тема. Звірі. Охорона тварин (4 клас).
Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови звірів,виявити характерні ознаки звірів, збагатити знання учнів про різноманітністьзвірів за способом живлення, ознайомити з умовами життя звірів, показатизалежність життя звірів від рослин і явищ неживої природи, формувати поняття«звірі»; виховувати любов до тваринного світу; розвиватиспостережливість, уміння бачити прекрасне, привчати до дбайливого ставлення доживого.
Хід уроку
1. Хвилинка спостережень.
— Який стан неба сьогодні?
— Яка погода сьогодні надворі?
— Один учень біля дошки позначає стан погоди.
— Інші діти позначать стан погоди в зошитах, в календарях природи.
— Вже почалася осінь. Які зміни сталися в природі? Дні сталикоротші чи довші? Надворі стало холодніше чи тепліше?
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Індивідуальне опитування.
2.Фронтальне опитування.
— З яких частин складається тіло птаха?
— Які ви знаєте характерні ознаки птахів?
— Чим вкрите тіло птахів?
— Нащо перетворилися передні кінцівки?
— Як називаються птахи, які відлітають на зиму?
— Чому з приходом осені птахи наближаються до житла людей?
— Як називають птахів, які на зиму не відлітають?
— Як поділяють птахів за способом живлення?
— Які птахи живуть у нашому краї?
— Яке значення птахів у природі?
— Яке значення птахів для людей?
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
— Відгадати загадки (відгадки вчитель демонструє на комп’ютері увигляді яскравих малюнків).
— Летить дід, сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденькогошукає. (Джміль).
— Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а нісдовгенький, хто його вб’є, той свою кров проллє. (Комар).
— Тварина рогата і рогів багато. (Олень).
— Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я назріст, замість рота в мене хвіст. (Слон).
— Як можна назвати одним словом цих представниківживого світу? Правильно, це тварини.
— Пригадайте, чому тварин називають свійськими?
— Яких тварин називають дикими? Чому?
— Чому тварини належать до живої природи?
— Що необхідно для життя тварин?
— Чому до тварин треба ставитися з любов’ю?
IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
— На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з частиною тваринногосвіту — з класом звірів, навчимося розрізняти їх за зовнішніми ознаками,ознайомимося з умовами життя, дізнаємося про їхні повадки і пристосування впевному середовищі; яке значення мають вони для людини, а також про те, яклюдина захищає звірів.
V. Вивчення нового матеріалу.
— Надзвичайно різноманітний тваринний світ нашої планети. Віндивує нас багатством видів, форм, чарує своєю неповторною красою, вабитьнерозгаданими таємницями.
1. Робота зчучелом (якщотакого немає у наявності – використовуємо малюнок тварини, який вчитель задопомогою комп’ютера на очах учнів виокремлює на частинки).
— Відгадайте загадку і знайдіть відгаданого звірасеред наочних посібників:
— Хвіст трубою, спритні ніжки
— Плиг із гілки на сучок!
Носить все вона горішки
В золотий свій сундучок. (Білка).
— Так. А тепер подивіться на чучело білки уважніше.
— Який в неї розмір?
— Чим вкрите тіло?
— З яких частин воно складається?
— Якого кольору хутро?
— Де живе ця тваринка?
— Правильно. Білочка невелика за розміром, тіло її вкрите хутром.Тіло білки складається з голови, тулуба, передніх і задніх кінцівок, хвоста.Хутро в білки коричнево-рудого кольору. Вона живе в дуплі. Зверніть увагу на їїлапки. На них є кігті, якими білка чіпляється за кору дерев.
Коли білка плигає по гілках, вона закидає хвіст на спину. Хвістслужить кермом. За його допомогою вона керує свій рух. У білки добре розвиненийслух, її вуха нагадують китички.
— Подивіться уважно на чучела інших звірів.
— Чим вкрите їхнє тіло?
— З яких частин воно складається?
— Якого кольору хутро?
— Де живуть ці звірі?
— Чим годують своїх малят звірі?
— Отже, запам’ятайте, що тварини, тіло яких вкрите шерстю, якінароджують малят і вигодовують їх молоком, називаються звірі.
2. Розповідь зелементамибесіди. Розгляд схеми.
— Пригадайте, чим живляться звірі?
— Так, вони живляться рослинною і тваринною їжею. Є тварини, якіспоживають тільки рослинну їжу. їх називають травоїдними. Звірі, які живлятьсятваринною їжею, – хижі (хижаки). А звірі, які живляться і тваринною, ірослинною їжею – всеїдні.
/>
— Що ви знаєте про хижих звірів?
1-ий учень.Лисиця живиться не тількидичиною: зимою найчастіше вона живиться мишами, літом – комахами, жуками іличинками хрущів. Вона виходить на полювання здебільшого уночі. Своїм тонкимнюхом і слухом вона визначає, де є пожива. Підошви (подушечки) лап у неї густовкриті шерстю, тому до жертви підкрадається нечутно. Але вранішній слід ситоїлисиці інший, ніж голодної. Вранці, не цікавлячись здобиччю, іде вона короткимикроками туди, де кожного дня, згорнувшись клубочком, спить. За ніч лисицяобходить багато місць: її слід щоразу переривається стрибками вбік, туди, девона чує шарудіння здобичі.
— Чим живляться звірі зимою?
2-ий учень. Сутужно доводиться взимкувовкові, лисиці, коли голод примушує блукати їх глибокими снігами. Зовсімінакше влаштовується наш могутній лісовий хижак — ведмідь. Восени він, якборсук, дуже жиріє і шукає в лісі зручне затишне місце. Там робить собі барліг,в якому й живе до весни. Зимою барліг заносить снігом, і ведмідь дрімає в ньому,поволі витрачаючи запаси осіннього жиру. Навесні, схудлий і голодний, вінзалишає «свій дім» і вирушає шукати корм.
3.Гра «Хто назве більшезвірів-хижаків?».
4.Хвилинка-цікавинка.
— У давнину людина майже повністю залежала від природи, вона бралаз тваринного світу багато. М’ясо звірів використовувала як їжу, а хутро служилоодягом. В природі звірі виконують функцію санітарів лісу: вони знищують падаль,очищають ліс. Та згодом, з розвитком промисловості, господарської діяльності,вплив людини на природу стає все більш помітнішим, приводить до зміни звірів.
У наш час з усіх кінців земної кулі лунають голоси охоронцівприроди, які з тривогою повідомляють про значне зменшення тварин у природі.Охорона тваринного світу нашої планети, збереження її багатств хвилює уселюдство. Уряди багатьох країн приймають закони про охорону тварин. В окремихкраїнах створено «Червоні книги», які містять відомості про різнівиди тварин і рослин. Тварини, які записані до «Червоної книги»,охороняються законом.
VI. Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з презентацією.
2.Відповіді на питання.
— Як готуються звірі до зими?
— Чому всеїдні звірі впадають в сплячку?
— Чому не запасають їжі зайці?
— Чому звірі змінюють колір хутра?
— Чим живляться зимою хижаки?
3.Динамічна фізкультхвилинка (під музику музичногоредактора діти виконують фізичні вправи).
4.Бесіда з елементами розповіді.
— Яку користь приносять звірі людям?
— Яку користь вони приносять природі?
— Як використовує хутро звірів людина?
— Чим живиться людина?
— Чим допомагають звірі лісу?
5.Робота з зошитом (ст. 28).
VII. Підсумок уроку.
— Яку тему вивчили на уроці?
— Яку спільну ознаку мають звірі?
— Чому треба охороняти тварин?
— Які тварини занесені до «Червоної книги» України?
VІІ. Домашнє завдання.
Прочитати з підручника ст. 31-36. Дати відповіді на питанняпісля кожної статті.
Висновки
Розділпрограми «Жива природа», що належить до природознавства у початковій школівиокремлюється від інших змістових ліній саме тим, що учні 3-4 класу маютьзмогу характеризувати звичайні і знайомі їм об’єкти, з якими вони зустрічаютьсякожного дня.
За певних обставин, наприклад недостачі прикладного матеріалу,вчитель в змозі замінити його дидактичними засобами, створеними на комп’ютері.
Така зміна буде практично рівносильною. Також використаннякомп’ютера в навчанні зацікавить учнів до уроку і, за умови правильної побудовинавчального процесу, забезпечить набагато краще засвоєння матеріалу.
Список використаної літератури
1. Андрієнко Л.В.Природа України та її охорона. – К: Наукова думка, 1983.
2. Жаркова І.І. Календарнепланування 1-4 класи. – Тернопіль, 2004.
3. Інформатика:Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підр. для ст. ВНЗ / За ред. О. І.Пушкаря. – К.: Освіта, 1998.
4. Кишик А.Н. Досьепользователя Microsoft Word. – К., Логос, 1988 – 128 с.
5. Мечник Л.А.,Волошина О.М., Мечник І.І. Природа України. Посібник для вчителів початковихкласів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 40 с.
6. Пархоменко В. В.Охорона звірів і птахів України. – К., 1964.
7. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. – К.: Освіта, 1994. — 254 с.
8. Фигурнов В. IBM PC дляпользователя. – М.: Финансы й статистика, ЮНИТИ. 1992. – 365 с.