Зміст
Вступ
1.Теоретичний розділ. Педагогічні основи економічного виховання шляхом використанняметоду формування свідомості
1.1Особливості економічного виховання
1.2Формування свідомості особистості, як ефективний метод у реалізаціїекономічного виховання
2. Практичнийрозділ. Виховний захід з економіки «Брейн-ринг»
Висновок
Списоквикористаної літератури
Вступ
Сучасне виховання — завжди сплавнаукових знань про людину, досвіду людської культури, народної мудрості. Якщоодин із цих компонентів не враховується, виховання стає неминуче збитковим, дезароджуються педагогічні помилки, які породжуються ускладненням завданьвиховання.
Економічному життю людини властивітакі соціальні почуття, як колективізм, господарність, відповідальність,обов'язок та дисципліна. Економічна культура передбачає і формування у учнівпевних моральних та ділових якостей, необхідних для їх майбутньої трудовоїдіяльності: суспільної активності, підприємливості, ініціативності,господарського, бережливого ставлення до суспільного добра, раціоналізаторськихздібностей, відповідальності, прагнення до рентабельності, оновленнятехнологічних процесів і обладнання, продуктивності праці, високої якостіпродукції, особистого успіху й добробуту.
Методи виховання — це способипедагогічної діяльності, які спрямовані на реалізацію мети виховання. Вонипередбачають сумісну взаємопов'язану діяльність вихователів, вихованців, сім'ї,класного колективу та інших суб'єктів процесу виховання з метою формуванняпереконань, навичок поведінки людини.
1. Теоретичний розділ. Педагогічні основи економічноговиховання шляхом використання методу формування свідомості
1.1 Особливості економічного виховання
Економічне виховання — організована педагогічна діяльність, спрямованана формування економічної культури учнів.
Важливим компонентом економічноїкультури є економічна свідомість — знання основних законів розвитку ринковоїекономіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури,вдосконалення виробничих відносин, системи управління та методів господарювання.Економічна свідомість забезпечує розуміння економічного життя суспільства,перетворення кожного працівника на активного, творчого учасника виробничогопроцесу. В умовах економічних реформ формування економічної свідомостіпідростаючого покоління стає загальним і обов'язковим.
Складником економічної свідомостіє економічне мислення — здатність до осмислення явищ економічного життя зурахуванням досягнень науки і техніки. Воно сприяє творчому розв'язаннюособистістю економічних проблем, конкретних трудових завдань.
Особлива актуальність економічноговиховання зумовлена тим, що кожна людина стикається з проблемами економіки упрофесійній діяльності і в особистому житті. Учень як майбутній працівник маєоволодіти такими економічними навичками: планування і організації своєї праці;виконання професійних обов'язків, трудових завдань згідно зі встановленимиекономічними та іншими нормативами; оцінки результатів своєї праці завідповідними критеріями; пошуку шляхів підвищення ефективності своєї праці;вдосконалення виробництва в галузі своєї професійної діяльності.
Економічна діяльність у сферіособистого життя передбачає: планування та організацію особистого бюджету,доходів і витрат сім'ї; економічно обґрунтовану оцінку товарів, які купують дляособистого користування, їх раціональне використання; розумне ставлення досвого здоров'я, режиму і способу життя, використання вільного часу та ін. Коженгромадянин як морально вихована людина повинен бережливо і по-господарськомуставитися до природи, народного надбання, активно вивчати й осмислюватиекономічну політику держави.
Зміст економічної освіти тавиховання учнів загальноосвітньої школи визначений навчальним предметом «Основиекономічних знань», що вивчається в її класі. Проте цілком покладатися тількина цей курс було б нелогічно. Тому «Державним стандартом загальної середньоїосвіти. Економіка» запропоновано чотирьох рівневий підхід, що передбачаєпослідовність і безперервність економічної освіти та виховання школярів.
У процесі економічного вихованняважливо формувати в учнів здорові матеріальні потреби. Матеріальні потреби, які духовні, мають тенденцію зростати. Задоволення їх потребує від особистостівисокої активності. У вихованні учнівської молоді важливо, щоб матеріальніпотреби не домінували над духовними.
За відношенням до дійсностіпотреби можуть бути реальними та ілюзорними. Реальні потреби можуть бутизадоволені, ілюзорні є наслідком неадекватного відображення в думках людейїхніх прагнень. Великої соціальної шкоди заподіюють спотворені потреби окремоїособи чи соціальної групи.
Важливими передумовами економічноїпідготовки підростаючого покоління є:
1) високий рівень економічноїкомпетенції керівників і вчителів, батьків;
2) залучення учнівської молоді досуспільно корисної, продуктивної праці, яка супроводжується засвоєнням знань зекономіки й організації виробництва у процесі праці, на уроках, факультативах,під час екскурсій, краєзнавчих пошуків;
3) прищеплювання учням вмінняраціонально вести домашнє господарство, економити матеріальні цінності і час;
4) дотримання режиму економії усфері матеріального виробництва і обслуговування.
Економічне виховання здійснюєтьсяпередусім у процесі вивчення основ наук, зокрема, основ економічних знань,економічної географії, трудового навчання./>/>
Класний керівник здійснюєекономічне виховання, залучаючи учнів до праці із самообслуговування, ремонтуобладнання і приміщень, розподілу шкільного бюджету, обговорення газетних тажурнальних статей на економічні теми, виробничих екскурсій, зустрічей зпрацівниками підприємств, до економічних відносин у навчальному закладі тавдома.
1.2Формування свідомості особистості, як ефективний метод у реалізаціїекономічного виховання
Головна мета цихметодів — вплив на свідомість, почуття, волю вихованців для пояснення і доведенняправильності чи необхідності певної поведінки, норм і правил спілкування,ставлення до оточуючого світу та ін. До цієї групи належать методи: освічення,навіювання, переконання, прикладу.
Освічення передбачає інформацію,повідомлення про економічні факти, події, шляхів досягнення поставленої мети,способів самовиховання, самоосвіти, щоб сформувати на основі набутих знаньпевні економічні поняття.
Навіювання — метод психологічного впливу на людину,розрахований на некритичне сприйняття нею слів, думок інших, що приводить до виявуу людини, навіть опріч його волі і свідомості, певного стану, почуттів,відношення, що можуть безпосередньо не відповідати її принципам діяльності.Психолог В.М. Бехтерєв підкреслював, що навіювання відбувається «без участі воліособи, що сприймає, і часто навіть без ясної з її боку свідомості». Навіюваннята його роль у громадської житті. Навіювання не вимагає доказів, аргументації,логіки. Визначальним засобом навіювання можуть бути яскраві факти, цитати,приклади, особистість вихователя.
У педагогів,психологів різні підходи до навіювання. Одні перебільшували його значення увихованні, інші заперечували можливість його використання.
Ступінь навіюваннязалежить як від вікових, так і індивідуальних особливостей суб'єкта, йогокультурного та інтелектуального розвитку, освіченості, особливостей характеру(слабовілля, недооцінка своїх можливостей), почуття особистої неповноцінності,а також від тимчасового стану психіки, авторитету вихователя.
Таким чином,навіювання, його результативність залежить від об'єктивних та суб'єктивних,постійних та тимчасових умов.
Переконання — метод впливу на свідомість, волюіндивіда, що сприяє формуванню його нових поглядів на економічні явища, законита категорії, відношень або зміненню тих, що не співпадають з його або національнимнормами і принципами.
Основу цього методускладають знання, які використовуються для пояснення і доведення правильностічи необхідності економічного виховання, але в поєднанні з почуттями.«Переконання і знання лише тоді і можна вважати істинними, коли вони проникли усередину людини, злилися з ЇЇ почуттями і волею, присутні в ній постійно,навіть несвідомо, коли вона зовсім про це і не думає», — писав М.О. фил. соч.,-Т. II. -М., — 1946. — С. 250).
Основними засобамиреалізації методів формування свідомості індивіда є: лекції, розповіді, бесіди,диспути, конференції, збори, в основі яких є слово. «Слово вчителя нічим незамінний інструмент впливу на душу вихованця» (В.А. Сухомлинський. Провиховання — М., — 1975.-С. 33).
Бесіда передбачаєцілеспрямовану організацію обміну думками. Тематика, зміст бесід визначаєтьсявиховними завданнями, які стосуються певної групи учнів. За змістом бесідиохоплюють різні питання економічної культури та економічного середовища.
За формою проведеннявизначають бесіди фронтальні і індивідуальні. Індивідуальна бесіда може бутивідстроченою, щоб стимулювати учня до осмислення набутих знань. Розрізнюютьтакож заплановані та епізодичні бесіди.
Методика проведеннябесіди залежить від поставленої мети, завдань, змісту, форм бесід. Це може бутиобмін думками з приводу певного вислову, прочитаної економічної статті чирозділу підручника, події у житті держави, останні новини ринку та ін.
Розповідь проводиться, щоб викликати почуттяспівпереживання з героями розповіді, радості від усвідомлення хороших вчинків,обурення від поганих.
Лекції проводять із учнями з метоюрозкриття різних питань, пов'язаних з економічним середовищем, підприємницькоюдіяльністю, бізнесу.
Ефективностівикористання методів формування свідомості сприяє:
Позитивна взаємодія вихователяі вихованця або вихованців, встановлення контакту з ними. Для цього необхідновраховувати вікові особливості учнів, їх індивідуальні особливості, інтереси,потреби, сумніви, життєві ідеали та філософію життя, стимулювати вихованців досамовиховання. Учні повинні відчувати, що вихователь щиро прагне до спілкуванняз ними, що він зичить їм добра, бажає довести, роз'яснити ті чи інші визначенняі явища економічної культури, а не моралізувати, бо моралізування сприймається«як вияв формального, посадового обов'язку вчителя, вихователя» (О.Г.Ковальов), тому ставляться до цього з іронією і навіть з презирством.
Формування інтересу,уваги до змісту інформації, яку повідомляють вихователь або ровесники. Психологивизначають інтерес як мотив, що стимулює людину спрямовувати свою діяльність натой чи інший об'єкт, а увагу — як його вибіркову здатність сприймати певні об'єкти.Інтерес учнів до знань, думок, висловлених у лекціях, бесідах, повідомленнях,на конференціях, викликається або глибиною змісту, емоційністю викладу, абовідношенням до них як до засобу досягнення мети; наприклад, одержання відповідіна ті питання, які цікавлять індивіда.
Увага, як образнозазначив К.Д. Ушинський, — «це саме ті двері, через які проходить все, щотільки входить у душу людини із зовнішнього світу» (Собр. соч.,.т. 10. — М-Л. — 1950. — С. 22). Це спрямованість і зосередження свідомості на певних об'єктах.Наприклад, учні спрямовують увагу на зміст інформації, логіку доказів, на оцінкуфактів, явищ у процесі переконання, навіювання, освічення.
Допомогти цьомуможуть деякі способи активізації сприйняття та осмислення інформації учнями.
Це стосується перш завсе вступу, який робить вихователь.
У працях Е.О. Ножина,І.Г. Штокмана, А.І. Чиньонного розкриті окремі прийоми вступу:
а) прийом співпереживання,що передбачає залучення яскравих незвичайних фактів, подій, які викликаютьінтерес, зосереджують увагу учнів і примушують їх переживати те, що трапилось,разом із вчителем;
б) прийом парадоксальноїситуації;
в) апеляція доінтересів учнів або до відомих засобів інформації, до авторитетів у тій чиіншій галузі, до особистості вчителя;
г) постановкапроблемного, диспутивного питання;
Увагу учнів можутьпривернути також паузи, перехід від абстрактних міркувань до конкретнихприкладів, фактів, ілюстрацій, У деяких випадках ефективним прийомом може бутивлучний гумор, який допомагає встановленню контакту з вихованцями, але гуморвимагає особливого складу розуму, таланту і, безперечно, педагогічного такту.
3. Доказовість упроцесі переконання, уміння пояснити свою думку за допомогою інших, уже відомихістин, що є основою переконливості міркувань. Доказовість включає три елементи:тезу, аргументи і способи доведення істини.
Для цьоговикористовуються дані науки, фактичний матеріал. Фактичний матеріал, приклади,цифри виконують різні функції:
а) вони є основою длятих чи інших міркувань;
б) можутьвикористовуватися з метою привернення уваги учнів;
в) підтверджувативисловлені думки, положення;
г) можуть бутиприводом для самостійних висновків вихованців.
Але слід пам'ятати,що: відбирати їх необхідно системно, у відповідності до теми розмови; фактиповинні бути достовірні, правдиві; відповідати інтересам, віковим особливостямучнів. Доречно наводити приклади аналогічні тим, які відомі учням, що сприяєопосередкованому впливу на індивідів.
4. Звернення до почуттєво-вольовоїсфери учнів.
Вплив на свідомістьособистості передбачає опору на її почуття і волю. К.Д. Ушинський підкреслював,що суспільство,, яке виключно турбується про освіту розуму, робить великийпромах, бо людина «більше людина в тому, як вона відчуває, ніж у тому, якмислить» (Собр. соч. — Т. 9 — М. — 1950. — С. 17-18), бо розвинутий інтелектможе поєднуватися з емоційною бідністю, моральною глухотою. Тому так важливісердечність, емоційне взаєморозуміння, чуйність, добро/>/>/>зичливість, увага, здатність до сприйняттяпочуттів інших у процесі переконання.
5. Особистість вихователя- головний фактор успішності використання методів освічення, навіювання,переконання; його ерудиція, педагогічна майстерність, мовна культура, стильжиття, манери, жести, міміка, педагогічний такт. Вихователь повинен сам щировірити в те, в чому переконує учня, бути емоційним, але в той же час слідуникати фальшивого пафосу, відірваності від конкретних потреб, інтересів учнів.
Метод прикладу — це метод впливу на свідомістьособистості через наслідування, бо учні навчаються раніше наслідувати, ніжпізнавати. Виховний вплив прикладу — це своєрідна наочність у виховній роботі.Шляхом наслідування у учнів набувається досвід роботи, формуються економічно обґрунтованівисновки, досвід планування свого подальшого життя: освіти, праці, кар’єри,наукової діяльності тощо.
Прикладом для учнівможуть бути батьки, родичі, вчителі, знайомі, літературні герої, видатнісучасники, що яскраво проявили себе у економічній праці. Таким чином, приклад увихованні може виконувати різноманітні функції: конкретизувати прагнення,ідеали учнів; бути доказом для обґрунтування їх; переконувати в доцільностісвоїх поглядів; стимулювати самовиховання. Ще давньоримський філософ Сенекатвердив, що важко довести до добра повчанням, легко — прикладом.
Приклад повинен бутипереконливим і діяти сам по собі, мати внутрішню силу.
економічний вихованнясвідомість
2. Практичнийрозділ. Виховний захід для учнів ПТНЗ з економіки. Гра «Брейн-ринг»
1.Тема: «Брейн-ринг».
2.Мета: Розвивати пізнавальну, уміння аргументовано викладати свою точку зору впроцесі обговорення питання, брати участь у дискусіях. Удосконалювати навичкигрупової й індивідуальної роботи учнів. Закріпити знання з економічної теорії.
3. Форма проведення виховногозаходу: змагання міжкомандами трьох груп.
4. Пристосування: картки зпитаннями.
5. Хід гри:
· Підготовчийетап: написання тексту для вступного слова вчителя, вивчення необхідноїлітератури, карток з питаннями.
· Основначастина:
План:
1. Вступне слововикладача;
2. Гра.
Сценарій виховногозаходу
Вступне слововикладача:
Добрий день, мивітаємо всіх присутніх у цьому залі на грі «Брейн-ринг». Основу всього суспільного життя складають економічнівідносини. Ця істина підтверджується історією суспільства і проникла усвідомість більшості людства. З моменту виникнення людина, щоб вижити, активнодіяла, пристосовуючи навколишнє середовище до своїх вимог і потреб. Інакше кажучи,щоб досягти життєво важливих цілей, потрібно було в середовищі проживання діятиу визначеному порядку. Такий вид людської діяльності і назвали економікою.
Кілька слів проправила нашої гри. Три команди учнів займають свої місця за ігровими столами.Кожна команда обирає капітана і назву команди. Починається гра. Вчитель задаєпитання з карток. Якщо команда знає вірну відповідь, то капітан командипідіймає руку. За кожну вірну відповідь учні отримують 1 бал.
«Брейн-ринг»
1. Дайтевизначення економіки як науки? (Економіка – це наука про вибір учасникамивиробництва найкращого способу використання ресурсів для вдоволення потреб.)
2. Який зв’язокміж макро — і мікроекономікою? (Вони не протистоять, а доповнюють одна іншу. Мікроекономікадає відповіді на більш конкретні запитання, а макроекономіка прагне пояснитиглибинні причини виникнення змін у галузях.)
3. Скільки лауреатівНобелівської премії за видатні успіхи в розвитку економічної науки ви знаєте?Назвіть ім’я кількох із них? Ян Тімберге, Рагнар Фріш, Пол Самуельсон, ВасильЛеонтьєв, Леонід Кантарович, Жерар Дебре, Арматія Сет та ін.)
4. Перелічте основні форми грошей? (Зливкова, монетна, банкнотна, паперово-кредитна, депозитна,електронна.)
5. У чомуполягають причини інфляції? ( Невірна грошова політика центрального банку,кредитна емісія комерційних банків, дефіцит державного бюджету)
6. Закінчитьречення. Система, що передбачає здійснення способів, методів, принципів управління,направляти працю людей, їх знання, досвід, інтелект називається...(Менеджмент)
7. Що такемаркетинг? Це система управління діяльності фірми, щодо розробки виробництва ізбуту товарів на основі вивчення ринку та в цілях одержання прибутку.
8. Які типиринків існують в сучасній економіці? (Чиста конкуренція, монополістичнаконкуренція, олігополія, монополія.)
9. У чому різницяміж попитом і пропозицією? Наведіть приклад ж життя.
10. Скільки коштує ділянка землі, якщорента становить 5 тис., а позичковий відсоток – 10%? (50 тис.)
11. Що таке реклама і які каналивикористовуються для поширення реклами? (Це всебічна інформація для потенційнихпокупців. Каналів збуту: преса, телебачення, радіо, кіно, каталоги, проспекти,листівки, рекламні щити, плакати, реклама на транспорті.)
12. Назвіть основні макроекономічнішколи? (Кейнсіанство, монетаризм, неокенсіанство,інституціоналізм.)
13. Назвіть характерні рисиакціонерного товариства. (Обмежена відповідальність, голосування за принципом«1 акція — 1 голос», вихід акціонера із товариства не веде до закриття товаристваабо до зменшення його капіталу.)
14. Які міри повинні здійснитиукраїнські банки аби запобігти інфляції? (Операції на іноземному ринку зіноземними валютами й дорогоцінними металами, зміна дисконтної ставки УБ, змінанорм банківських резервів.)
15. Назвіть основні форми безробіття?(Фрикційна, структурна, циклічна)
16. Показник відношення прибутку дообсягу продаж по ціні нижчій, ніж по галузі. Про що це свідчить? (Дані свідчатьпро те, що фірма має проблеми, необхідно терміново реагувати, шукати причини тавиправляти становище, продовжувати вивчати ринок.)
17. Що таке калькуляція? (Цекласифікація витрат за елементами з ціллю розрахунку собівартість одиниціпродукції.)
18. Що таке ВВП і ВНП? (Ключовіпоняття макроекономіки – валовий внутрішній продукт і валовий національнийпродукт.)
19. Охарактеризуйте усі рівні інфляції?(Помірна-до 20%, галанируюча-20-200%, гіперінфляція-від 200%)
20. Назвітьфункції економічної теорії? (Теоритично-пізнавальна, методологічна, практична,ідеологічна, господарська.)
Отже, у фінал вийшла команда:(назва команди з найбільшою кількістю правильних відповідей).
Ми дякуємо всіх, хто сьогоднібрав участь у нашій економічній грі.
Висновок
Методи формуваннясвідомості виконують дві основні функції — освіти і переконання, які тіснопов'язані між собою: освіта є першим ступенем переконання. Сутність методупереконання в тому, щоб забезпечити свідоме і активне засвоєння учнями інформаціїпро економічні явища, функції, теорії та задачі, позитивне ставлення до цієїінформації і сприяння її перетворенню в стійкі переконання, спонукання доконкретної діяльності. Переконує не тільки слово в ході бесід, лекцій,диспутів, конференцій, але і вчинки, особистий приклад вихователів, ровесників,батьків і ін., належним чином організована діяльність. Вплив прикладу базуєтьсяна потребі учнів у наслідуванні. Ефективність переконань залежить від потреби,зацікавленості людини у сприйманні і прийомі інформації. Якщо результатом навіюванняможе бути безпосередня реакція на зовнішній вплив, то результат переконанняпов'язаний з уявимо, почуттями, волею вихованця.
Разом з тим методпереконань не може забезпечити позитивне ставлення до предмету. Такі якостіособистості, як: дисциплінованість, організованість, відповідальне ставлення додоручень, — засвоюються, якщо учні не тільки оволодівають знаннями, але йнабувають досвіду в процесі тривалої практики або спеціально організованихвправ. Тому необхідно використовувати методи формування досвіду моральноїповедінки учнів: вправи, доручення, участь у різних видах діяльності таспілкування.
Список використаноїлітератури
1. Лозова В.І.,Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник для ст.пед. навчальних. закладів/Харківський державний педагогічний університет ім.Сковороди. – 2 вид., випр. і доповнення – Х.: ОВС 2002.
2. Моисюк Неля — Педагогіка — Київ 2007.
3. Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Шиянов Е.Н. — Педагогіка — Москва «Академія» 2002.
4. Педагогика и психологиявысшей школы: Учебное пособие Ростов Н/Д. 2002.
5. Петровский А.В.Возрастная и педагогическая психология. М. 1996.
6. Стельмахович М.Г.Українське родинне виховання. – К. 1996.
7. Фіцула М.М.Педагогіка. — Київ. «Академічні видання» 2007.
8. Добролюбов М.О. (соч. Про виховання -Т. II. -М. — 1946. — С. 250).
9. СухомлинськийВ.А.- Про виховання — М. — 1975.-С. 33).