1 Виходячи з особливостей певнихдисциплін, створіть 2-3 ситуації для ілюстрації дії рушійної сили.(письмова робота).
Дія рушійної сили —обов´язковий чинник процесу пізнання. Але здебільшого механізм діїрушійної сили недостатньо виражений, має внутрішній характер і не завждисприймається студентами. Тому викладач, глибоко усвідомлюючи сутність рушійноїсили, може спеціально створювати ситуації, які сприяють включенню механізму їїдії. До цього прийому вдаються як у процесі читання лекцій, так і під часпроведення практичних занять. Наведемо кілька прикладів створення педагогомситуації для актуалізації дії рушійної сили. Відомий російськийучений-природознавець К.А. Тімірязєв свого часу в Московськійсільськогосподарській академії читав цикл лекцій з проблеми «Життярослин». Кожну лекцію він розпочинав створенням ситуації для дії рушійноїсили. Так, на початку однієї з лекцій вчений говорив: «Найхарактернішаознака життя рослини полягає в тому, що вона росте; на це вказує сама назва її.Аналізуючи явище росту, переконуємося, що воно полягає в розмноженні клітинок.Проникаючи ще глибше в сутність цього явища, переконуємося, що воно виявляєтьсяв появі, накопиченні речовини там, де її раніше не було. Ми кидаємо в землюжолудь, — виростає дуб; кидаємо невидиму пилинку-спору, — виростає деревнийпапоротник. Природно виникає запитання: звідки взялась ця речовина? Цезапитання, очевидно, уже передбачає наше переконання, що речовина не може ніутворитися знову, ні зникнути. Закон збереження матерії дійсно лежить в основівсіх наших уявлень про природу… Довго були переконані, та й тепер люди, якіне знайомі зі здобутками науки, ще переконані, що речовина рослини береться ізземлі». Після цього професор наводить результати досліджень природознавцяВан-Гельмонта, який довів, що в рості рослини беруть участь земля, вода,повітря. Далі ставиться запитання: як дізнатися, якими складовими це триєдинесередовище — земля, вода, повітря — бере участь в утворенні рослини? Необхіднодізнатися про склад самої рослини та ін. Усе це, вибудуване в логічнійпослідовності, веде до появи рушійної сили, стимулює розумову діяльність. Цьомусприяє і наступне запитання: як рослина росте? Звідки вона бере різноманітніречовини, з якого середовища, із землі, води чи повітря? І яким чином, якимшляхом проникають вони в рослину? «Розв´язуючи це питання, ми тимсамим розв´язуємо, — продовжує вчений, — який із двох органів — корінь чилисток, — маємо вважати органом живлення рослин, або ж вони обидва, кожен зісвого боку, служать цій меті. Почнемо з кореня...». І знову йдуть чіткі йлогічні міркування щодо пошуку відповіді на поставлене запитання. Такий підхідвикликає в студентів інтерес, активізує їх мислення.
Розпочинаючи лекцію натему «Ріст», К.А. Тімірязєв нагадує: «У поетичних сказаннях деякихнародів Півночі богам і пророкам приписували здатність не лише бачити, аленавіть чути вухом проростання трави. У цій лекції ми якраз і займемосяпитанням: чи може око, вухо звичайної смертної людини досягнути такого рівнявитончення, щоб бачити і чути, як рослина росте?» Цей прийом зацікавлює,інтригує слухачів. Подальші міркування К.А. Тімірязєва спрямовані на пошуквідповіді на поставлене запитання. Спираючись на власні дослідження, результатинаукових студій інших учених, професор наприкінці лекції робить висновок:«Ми спроможні не лише бачити, а й чути, як проростають рослини».
У процесі читання лекціїз педагогіки «Методи виховання» викладач вдається до створенняситуації для дії рушійної сили при розгляді того чи того методу. Спочаткупропонує студентам подумати: чи тотожні поняття «переконання» і«переконування», актуалізувавши певні знання з філософії. Виникаєсуперечність між пізнавальними завданнями та рівнем знань студентів. Уже цестимулює у вихованців активну мисленнєву діяльність. У рамках вивчення цієї жтеми викладач після з´ясування сутності понять «переконання» і«переконування» пояснює, що є низка прийомів реалізації вимог методупереконування. Зокрема — звернення до почуттів совісті й честі. «З´ясуємо,— звертається викладач до студентів, — який смисл ми вкладаємо в поняття»совість" і «честь». Таким чином студенти отримуютьможливість зацікавитися, активізувати свою мисленнєву діяльність.
2 Проаналізуйтенавчальнийпосібникзокремоїдисциплінисвоєїспеціальностізпоглядуреалізаціїуйогозмісті3-4 принципівнавчання
Аналізнавчального посібника «Оволодій самостійно мовою за 21 день» авторів Бредлі Л.Джонса, Пітера Ейткена.
Принципи навчання вищої школи — вихідніположення теорії навчання. Вони є загальним орієнтиром для визначення змісту,засобів, форм, методів організації навчання.
Загальнодидактичніпринципи лежать в основі вивчення всіх дисциплін, а також мають регулюватиорганізаційні основи навчального процесу на різних рівнях.
Принципи тіснопов´язані із закономірностями навчання й відображають дидактичні закони.На основі загальнодидактичних принципів розробляють принципи фахових методик. Вимоги принципів навчання маютьвраховуватися при укладанні підручників і навчальних посібників.
Принципи навчанняспрямовані передусім на реалізацію закономірностей навчально-виховного процесу.
Засновник науковоїдидактики Я. А. Коменський уперше запровадив цілісну систему принципівнавчання, об´єднаних провідним принципом — природовідповідності. І хочапісля Я. А. Коменського ряд педагогів — і практиків, і теоретиків — пропонувалирізноманітні підходи до визначення системи принципів і розуміння їх сутності,визначальним критерієм у цих пошуках залишалася мета навчання.
Проаналізуємоосновні принципи навчання вищої школи на прикладі даного навчального посібника:
1. Принципнауковості.
Даний навчальнийпосібник відповідає досягненням науки у галузі комп’ютерних технологій.
Посібник внауково-популярній формі викладає поглиблену інформацію про мову програмуванняС, яка сьогодні досить широко використовується і є універсальним засобомрозробки програм.
Вона ємултиплатформеною мовою, що використовується в сучасних системах: IBM PC, Mac та Unix.
Мовапрограмування С є основою для мов C++ та C#, коротка інформація про які наведена в даному посібнику.
2. Принципсистематичності і послідовності втілено у логічному розгортанні змісту знань упосібнику. Ця книга покликана допомогти студенту навчитися програмувати на мовіС за 21 день, що випливає з її назви.
У посібнику моваС викладається в найбільш логічний та легкій для вивчення послідовності.
3. Принципактивності і самостійності у навчанні випливає з того, що знання – це результатсамостійної розумової праці особистості. Враховуючи це автори посібника післякожної глави надають теоретичні контрольні питання для закріплення вивченогоматеріалу та вправи для придбання практичних навичок. Адже практика єпоштовтовхом для пізнання і критерієм перевірки істинності здобутих знань.Самостійність у навчанні сприяє оптимальному інтелектуальному розвитку студента.
4. Принципзв’язку навчання з практичною діяльністю та реаліями життя втілюється, колиособистість відчуває корисність і потрібність засвоюваних знань. Практичнадіяльність – це критерій перевірки істинності знань. Отримані з допомогоюданого посібника знання мають важливе значення для подальшоїпрактичноїдіяльності, сприяють здатності студента на основі набутих знаньуспішно розв’язувати професійні проблеми.
3 Визначтеосновні компоненти професійної компетентності фахівця своєї галузі
педагогічнийкомпетентність рушійна сила
Компетентність– інтегративнахарактеристика особистості, що відображає готовність і здатність людинимобілізувати набуті знання, уміння, досвід і способи діяльності та поведінкидля ефективного вирішення завдань, які виникають перед нею в процесідіяльності.
В галузі ІКТ(інформаційно-комп’ютерних технологій)виділяють:
• інформаційнукультуру;
• інформаційнукомпетентність;
• інформаційно-комунікативнукомпетентність;
• інформаційно-комп'ютернукомпетентність;
• інформаційно-технологічнукомпетентність;
• ІКТ-компетентність;
• інформатичнукомпетентність.
Інформатичнакомпетентність – це інтегративне утворення особистості, яке інтегрує знання (проосновні методи інформатики та інформаційних технологій), уміння (використовуватинаявні знання для розв'язання прикладних задач), навички (використаннякомп'ютера і технологій зв'язку), здатності (представляти повідомлення і дані узрозумілій для всіх формі) і виявляється у прагненні, здатності і готовності доефективного застосування сучасних засобів інформаційних та комп'ютернихтехнологій для вирішення завдань у професійній діяльності і повсякденномужитті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результату діяльності.
Інформатичнакомпетентність складається з таких компонентів: мотиваційний компонент,когнітивний компонент, діяльнісний компонент, ціннісно-рефлексивний компонентта емоційно-вольовий компонент.
Мотиваційнийкомпонентвключає:
- потреба у створенніінформаційних продуктів;
- інтерес до інформаційноїдіяльності;
- прагнення до творчої обробкиінформації;
- створення інформаційнихмоделей з використанням комп'ютерних технологій.
Когнітивнийкомпонентвключає:
- теоретичні знання про основніпоняття та методи інформатики;
- знанняінформаційно-комунікаційних технологій, їх можливостей;
- знання, що відображаютьсистему сучасного інформаційного суспільства;
- здатність проявлятикреативність, гнучкість, критичність, системність.
Діяльніснийкомпонентвключає:
- уміння спілкуватися звикористанням інформаційних засобів і технологій;
- уміння працювати з апаратнимта програмним забезпеченням на рівні кваліфікованого користувача;
- уміння приймати ефективнірішення в проблемних ситуаціях;
- уміння орієнтуватися вінформаційному середовищі;
- уміння діяти за зразком.
Ціннісно-рефлексивнийкомпонентвключає:
- самоаналіз і самооцінкапрофесійної діяльності на основі інформаційних технологій;
- здатність адекватно оцінювативласні досягнення в галузі інформатики, свій рівень інформатичноїкомпетентності;
- уміння визначати переваги інедоліки своєї власної компетентності в галузі інформатики та ІКТ;
- здатність до рефлексії усфері пошуку та перетворення інформації, в опануванні та використанні ІКТ;
- уміння регулювати своюінформатичну діяльність і ставлення до неї;
- наявність власної позиціїщодо застосування ІКТ у навчально-пізнавальній і професійній діяльності длярозв'язання різноманітних задач;
- прагнення досамоактуалізації, саморозвитку; прагнення до професійного самовдосконалення наоснові ІКТ.
Емоційно-вольовийкомпонентвключає:
- цілеспрямованість дій вінформаційному середовищі;
- вияв вольових зусиль увирішенні навчальних і професійних проблем;
- наполегливість в опануваннізнань у галузі інформатики і умінь у використанні нових інформаційнихтехнологій у професійній сфері;
- здатність розуміти власнийемоційний стан в ситуації пошуку та перетворення потрібної інформації;
- наполегливість у досягненніцілей самоактуалізації та саморозвитку;
- вияв ініціативності,сміливості, принциповості в розробці і здійсненні навчальних і професійнихпроектів на основі ІКТ;
- терпіння і володіння собою вситуаціях пошуку та перетворення інформації за допомогою ІКТ;
- здатність достойно переживативідсутність результату, технічні та інші збої у процесі роботи в інформаційномусередовищі.
4 На основіаналізу компонентів професійної педагогічної компетентності визначте основнівимоги до особистості педагога вищої школи та протипоказання до педагогічноїдіяльності.(письмова робота)
Викладач вищоїшколи має задовольняти такі вимоги:
· висока професійнакомпетентність – глибокі знання й широка ерудиція в науково-предметній галузі,нестандартне мислення, креативність, володіння іноваційною тактикою істратегією, методами вирішення творчих завдань;
· педагогічна компетентність –ґрунтовні знання педагогіки і психології, зокрема андрагогіки,медико-біологічних аспектів інтелектуальної діяльності, володіння сучаснимиформами, методами, засобами й технологіями навчання;
· соціально-економічнакомпетентність – знання глобальних процесів розвитку цивілізації тафункціонування сучасного суспільства, а також основ соціології, економіки,менеджменту і права;
· комунікативна компетентність– культура усної та писемної форм літературної мови, володіння іноземнимимовами, сучасними інформаційними технологіями, ефективними методами і прийомамиміжособистісного спілкування.
До цього слід додати івисокий рівень загальної культури — сформований науковий світогляд,стійка система національних і загальнолюдських духовно-моральних цінностей.
Існує ряд моральних і медичних протипоказань при виборіпедагогічної професії. До них необхідно відносити:
· наявність ідеалів, несуміснихз цілями і завданнями народу, держави;
· користолюбно-егоїстичнуспрямованість;
· аморальність (нетактовність,несправедливість, лицемірство, грубість, інтриганство, брак доброти,недбалість, безпринципність, зневага до людей, особливо дітей);
· емоційна нестабільність,сварливість, безвільність;
· відсутністьцілеспрямованості, ініціативності, витримки;
· яскраво виражена неуважність,низький рівень мислення і слабка память;
· низький інтелект;
· низька культура письмової іусної мови (словникова бідність, багатослів’я, засміченість діалектизмами,низька грамотність, мовна недбалість);
· низький рівеньорганізаторських і комунікативних здібностей;
· тяжкий характер;
· наявність ознак психічнихзахворювань і різко виражені дефекти мови;
· фізичні недоліки (поганездоров’я, дефекти органів слуху, зору, опірно-рухового апарату).
5 Зробітьсамодіагностику. Проаналізуйте результати. Складіть план подальшогосаморозвитку.(додаток )
Фахівцю важливо мати схильність до самовдосконалення. Здійсніть самодіагностику: “Дайте відповіді на запитання поданого нижче опитувальника.”Відповіді «ні», «частково»,«так».
1. Чи читали ви щось про методи самоосвітита самовиховання?
2. Відомі вам ваші сильні та слабкіриси характеру?
3. Маєте чи мали ви ідеал(приклад),якому ви прагнули наслідувати?
4. Коли-небудь ви вели щоденник?
5. Прагнули ви колись виховати в собісилу волі або інші якості?
6. Часто ви замислюєтесь про причинисвоїх помилок і негараздів?
7. Чи бажаєте ви краще себе пізнати,виявити свої можливості?
8. Як на вашу думку, вам необхіднісамоосвіта й самовиховання?
9. Чи вважаєте ви себецілеспрямованою людиною?
10. Чи спроможні ви продовжувативирішувати складне завдання, якщо перші 2 години не дали вам очікуваногорезультату?
11. Чи плануєте ви ваше життя (надень, тиждень, місяц, рік)?
12. Здатні ви самостійно оволодітиновими видами діяльності?
13.Чи аналізуєте ви те, щозапланували і не виконали?
14. Помічали інші коли небудь “вашізміни до кращого”?
15. Здатні ви стримувати себе вконфліктній ситуації?
16. Здатні ви до ризику?
17. Чи хвилює вас ваше майбутнє (те,що відбудеться з вами через 5-10 років)?
Кількість балів за відповіді: «ні» — 1 бал, «частково» — 2 бала, «так» — 3 бала.
Дуже високий рівень розвитку: 48 – 51 бал.
Високий рівень розвитку: 44 – 47 бал.
Вище середнього: 36 – 43 бал.
Середній: 32 – 35 бал.
Нижче середнього: 25 – 31бал.
Низький: 21 – 24 бал.
Дуже низький: 17 – 20 балів.Номер питання Відповідь Кількість балів 1 «частково» 2 2 «так» 3 3 «частково» 2 4 «ні» 1 5 «так» 3 6 «так» 3 7 «так» 3 8 «частково» 2 9 «так» 3 10 «так» 3 11 «частково» 2 12 «так» 3 13 «так» 3 14 «так» 3 15 «так» 3 16 «частково» 2 17 «так» 3 Всього 44
Підсумувавши балиотримуємо кількість 44. Це відповідає високому рівню розвитку.