Реферат на тему:
Види і функції спілкування
Слід зазначити, що підготовка інформації з використанням життєвого досвіду для студентів практично не має сенсу. Але цей досвід можна використовувати при організації спілкування з інформацією у процесі навчання. Воно може мати наступні форми:
1. Спілкування з викладачем Роль викладача дуже важлива, адже він повинен допомогти студентові повірити у свої сили та можливості, зрозуміти цілі та завдання навчання. В такому разі воно стає більш мотивованим, бо викладач значно посилює мотивацію під час зворотного зв'язку та застосовує засоби формування та закріплення навичок студентів.
У ДН викладач (т'ютор) має дещо поширеніші функції, ніж у традиційному навчанні. Він не виконує авторитарні функції, не є єдиним і найавторитетнішим джерелом інформації. Все вирішуться у процесі навчання, враховуться точки зору всіх учасників процесу, але т'ютор керує пізнавальною діяльністю і допомагає кожному навчаємому знайти оптимальну пошукову траєкторію в інформаційному процесі.
Навчання базується на принципах співробітництва і ненав'язливого, товариського керівництва. У ДН ролі т'ютора придатні наступні риси надання загальних відомостей про технологію, використану в процесі навчання:
підключення студентів до списку розсилки;
організація дистанційних семінарів;
організація та керування теледискусіями студентів;
забезпечення для учасників груп обмеженого доступу до закритої частини освітнього серверу;
організація телекомунікаційних проектів;
контроль і оцінка виконаних робіт студентів
2. Спілкування з колегами. Дослідження показують, що відсоток студентів, які спроможні вчитися самостійно, без спілкування з іншими, досить малий. Виконання групових завдань, робота в групі за методикою соціально-психологічного тренінгу, участь у ситуаційних та ділових іграх значно збільшують мотивацію навчання. Але при такій роботі необхідний індивідуально-диференційний підхід для врахування ступіня розуміння, дійсно самостійної роботи і завчасного усунення психологічних бар'єрів. Це вимагає постійного індивідуального опитування та тестування, а також організації бесід для аналізу успіхів кожного навчаємого та оцінки ступіня розуміння навчальної інформації та відтворення її.
3. Дискусійний форум є формою взаємодії, яка керується викладачем і побудована на різноманітті точок зору студентів щодо конкретної проблеми. Він дозволяє висловити кожному свою думку. Плідність діалогу студентів в певній мірі залежить від уміння викладача керувати ходом дискусії. При нагоді викладач стає учасником діалогу, щоб надавати зразки мовноі культури і доцільно використовувати чати для формування особистості студентів.
4. Навчання у співпраці. При організації самостійної діяльності своє місце знайшли нові інформаційні технології, які можуть стимулювати розкриття внутрішніх резервів кожного студента, формувати соціальні якості особистості (досвід роботи у колективі, виконання різноманітних соціальних ролей, допомога один одному у вирішенні пізнавальних завдань тощо). В першу чергу мова йде про метод проектів та навчання у співпраці.
Переваги спільтної діяльності наведені у працях Х.Й. Лійметса, Я.Л. Коломінського, Л.О. Петровської. Результати останьої роботи, присвяченої питанням соціально-психологічного тренінгу, мають особливе значення для організації спільної праці в ДН, оскільки вони передбачають невеликі групи (до 3-4 осіб). Крім того, спілкування викладача із студентом і студента з викладачем через інформацію моделює ситуацію такого тренінгу і може використовувати його закономірності.
Наступні риси позитивно характеризують співпрацю:
різке підвищення інтересу до вчення, позитивне відношення до нього;
навчання діловому спілкуванню. Робота у співпраці, тобто групова, дозволяє відпрацьовувати вміння розуміти і оцінювати дії інших людей, регулювати свої дії згідно з вимогами інших людей і умовами роботи. З'являються вміння вибирати форми і засоби передачі своїх думок для найбільш оптимального взаєморозуміння;
можливість обговорювати навчальну інформацію, відстоювати точку зору, що є важливою умовою засвоєння навчальної інформації.
5. Звітування та домашні завдання. Студент повинен вміти викласти те, що він вивчав, дослідити існуючу власну систему знань, вмінь та навичок, яка буде змінюватись і вдосконалюватися на кожному етапі навчання. Корисно для формування навичок самоаналізу давати викладачу звіт про виконану роботу на протязі процесу вивчення матеріалу.
В основі всього лежить зв'язок між викладачем і навчаємим, а також між навчаємими, засобом його здійснення виступає запитально-відповідева інформація. Для здійснення зворотного зв'язку:
не слід обмежуватися постановкою задач тільки у явному вигляді, треба давати задачі і й у неявному вигляді;
не на всі завдання належить вимагати явної відповіді;
при розв'язуванні складних навчальних задач доцільно вимагати від навчаємого відповіді не після розв'язання задачі в цілому, а при виконанні окремих його етапів.
Якщо абстрагуватися від форми навчання і тим самим від обмежень у можливості застосування зворотного зв'язку, то тоді можна стверджувати, що частота зворотного зв'язку залежить:
від режиму навчання (так, наприклад, при діалоговому навчанні частота зв'язку значно збільшується);
від рівня детермінації управління навчальною діяльністю (це питання буде розглянуте при аналізі методів навчання).