Федералістська модель ЄС: теорія і практика. (укр)

Вступ вропейський Союз С - це не федераця подбно Сполученим Штатам. при цьому це просто не органзаця для спвробтництва мж урядами, подбно Органзац Обднаних Нацй. Це, фактично, ункально. Крани, що складають С його держави - члени поднують хнй суверентет, щоб одержати силу, щоб свт не мав впливу на жодного з них, але щоб кожний мг мати його власний. Засб обднання суверентету, практично, держави - члени делегують

деяк з хнх повноважень, щоб спльно використовувати установи, як вони створили, так, щоб ршення щодо визначених питань спльного нтересу могли вдповдати демократичност на вропейському рвн. 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ФЕДЕРАЦЙ Федералзм як форма виршення питання про територально-полтичну органзацю суспльства розмежування предметв ведення мж союзом з тими, що входять в його склад державними утвореннями виклика особливий нтерес в силу т рол, що належить федеративним державам у сучасному свт.

У хньому числ так могутн в полтичних економчних вдносинах держави, як США, Канада, ФРН Австраля, держави з високим Швейцаря, Австря, Бельгя середнм рвнем розвитку капталзму Аргентина, Бразиля, Венесуела, Мексика, ндя, Пакистан, крани що розвиваються Малайзия, Нгеря, Обднан Арабськ Емрати, Коморськ острова.

Перш нж перейти до детального аналзу рис особливостей федералзму, розглянемо питання про конфедерац конфедеративну форму державного устрою. Конфедераця як форма союзу держав, що збергають суверентет практично в повному обсяз, порвняно рдко зустрчалася в стор. Конфедерацями були Австро-Угорщина до 1918 р Швеця Норвегя до 1905 р Сполучен Штати Америки з 1781 по 1789 р

Швейцаря в перод з 1815 по 1848 р. Спроби створення конфедерацй починалися в рзних регонах свту й у XX сторчч. Одн з них була Сенегамбя, що обднала в 1982 р. дв держави - Гамбю Сенегал - у конфедеративний союз. Але через клька рокв вона розпалася. Така ж доля чекала в 1961 р. на Обднану Арабську Республку - конфедерацю, створену гиптом Сирю в 1958 р. Досвд стор конфедерацй свдчить про те, що ця форма перехдною або до повного розпаду союзу,

або до федеративно форми державного устрою. Сполучаючи в соб риси як мжнародно-правово, так державно органзац, вона, пд впливом тих чи нших причин, найчастше втрача рвновагу , необхдну для збереження. Характерно те, що до федеративно форми устрою перейшли тльки конфедерац з мононацональним складом населення США, Швейцаря, Нмеччина, а багатонацональн конфедерац Австро-Угорщина, Швеця Норвегя ряд нших розпалися.

При переход до федеративно форми державного устрою величезного значення набувають економчн фактори. Фактично тльки вони можуть збити хвилю вдцентрових тенденцй нтегрувати конфедерацю в дине цле. Для конфедеративно форми державного устрою характерн наступн риси. 1. Конфедераця утвориться на основ вдповдних договорв. Договрною була перша загальнонацональна конституця

США - Статт про конфедерацю 1781 р для ратифкац яко була потрбна згода всх американських штатв. Аналогчна ситуаця в С, вдповдно назв угода про встановлення Констиутц для С. 2. Субкти конфедерац мають право вльного виходу. На вдмну вд федерацй, де спроба сецес розглядаться як заколот, вихд з складу конфедерац означа тльки розрвання договрного звязку з союзом. В угодах, що встановлюють

С як в бльшост нших угод передбачаються механзми розрвання, але в Конституц С така можливсть не передбачаться, хоч не заперечуться. 3. Суверентет у конфедерац належить державам, що входять у склад. Няк ршення союзно влади не мають сили без згоди субктв конфедерац. Фактично суверентет конфедерацй не визнаться мжнародним правом, оскльки конфедерац позбавлен суверенно

влади над свою територю населенням. Мжнародн договори з конфедерацями носили обмежений характер полягали, головним чином, для ршення питань вйни свту. Цл С визначен в ст.3 Конституц С Цль Союзу поляга в тому, щоб просунути свт, його значення добробут його народв. Союз повинний запропонувати його громадянам територю вол, захисту правосуддя без внутршнх кордонв, спльний ринок, де змагання вльне неперекручене. 4.

У предмети ведення конфедерац входить невелике коло питань. Вн включа питання вйни свту, зовншньо полтики, формування дино арм, загально системи комункацй, дозволу споровши мж субктами конфедерац. Розширення х можливо, як правило, тльки за згодою всх держав, що входять до складу конфедерац. 5. У конфедерацях утворяться тльки т державн органи, що необхдн для здйснення задач, особливо видлених по договрних актах. Зокрема , нема судових органв.

Обмежено коло органв виконавчо влади. В Г. ст.18 Конституц С визначений чткий перелк органв влади, як не властив конфедерац. Ця встановлена структура включа вропейський парламент, вропейську Раду, Раду Мнстрв, вропейську Комсю, Суд Правосуддя. 6. Парламент конфедерац формуться представницькими органами субктв, що зобовязують свох делегатв неухильно

випливати виданим м нструкцям вказвкам. 7. Постйно дюч державн органи конфедерац позбавлен владних повноважень. Як правило, акти конфедеративно влади не мстять норм прямо д вони адресован не громадянам, а органам влади субктв конфедерац. 8. Субктам конфедерац належить право нулфкац, тобто вдмовлення у визнанн або вдмовлення в застосуванн актв союзно влади. 9. Бюджет конфедерац формуться за рахунок добровльних внескв субктв. Правом безпосереднього оподатковування, як можливстю примусового стягнення внескв, конфедераця

не волод. 10. Субкти конфедерац мають право встановлювати митн й нш обмеження, що перешкоджають пересуванню осб, товарв, послуг капталв Як правило, у конфедерацях вдсутня дина система грошового обгу. 12. Вйськов формування набираються субктами конфедерац, причому нердко збергаться подвйне хн пдпорядкування державним органам конфедерац субктв. Тобто виходячи з даних ознак конфедерац можна зробити висновок, що С вдповда далеко не всм, тобто вн не являться конфедерацю.

3. У конфедерацях нема союзного громадянства. Федераця - це дина держава, що складаться з деклькох державних утворень, що обдналися для ршення центральною владою загальних для всх членв федерац задач. До складу сучасних федерацй входить рзне число субктв у США - 50, Австрал - 6, Канад - 10, Австр - 9, ФРН - 16, Бельг - 3, нд - 25, Югослав - 2 т.д. У бльшй частин держав федеративний пристрй не служить формою

ршення нацонального питання. В нд, Бельг, Канад Нгер територально-полтична органзаця держави тю чи ншою мрою вдбива багатонацональний склад населення. Субкти федерацй мають власн територю, конституц й органи влади, що у межах наданих м прав мають високий ступнь незалежност. Федеральн конституц включають у предмети ведення федерац найважливш питання державного життя оборону крани, зовншню полтику, фнанси, оподатковування, органзацю вищих органв влади, дозвл конфлктв мж субктами

федерац, регулювання торгвл, розвиток транспорту комункацй. У ведення субктв федерац входить бльш широке коло питань, але це в основному питання, не потребуючого однакового регулювання. У хньому числ - органзаця мсцевих органв влади, суспльний порядок охорона навколишнього середовища, суспльно необхдн роботи служби. Конституц федеративних держав по-рзному, з урахуванням рвня розвитку економки, сторичних традицй, спввдношення полтичних сил визначають обсяг предметв ведення федерац

субктв. Рзним чином вони виршують питання про приналежнсть земл, надр вод. Наприклад, у Швейцар Мексиц вони пдпадають пд юрисдикцю федерац. В Австрал Канад земля надра належать субктам федерац. Пд юрисдикцю субктв федерац знаходиться земля й у Сполучених Штатах Америки, але тут необхдно враховувати ту обставину, що бльш 30 ус територ

США належить федерац на правах власност. У багатьох сферах федераця субкти тсно взамодють. Про це свдчить, зокрема , ршення питання охорони навколишнього середовища, що стала пд час вдсутност яких-небудь конкретних конституцйних вказвок обктом скоординовано полтики федерац субктв у багатьох державах свту. У цлому взамини мж федерацями хнми субктами розвиваються суперечливо. У багатьох областях вдбуваться посилення центрально влади, у ряд нших - ослаблення.

Ц процеси ускладнюють обктивну оцнку федеративних вдносин - задачу, ршення яко необхдно шукати в зрз федеративних вдносин в област економки, полтики, нацональних вдносин права. Розвиток сучасного федералзму свдчить про те, що переважною тенденця до нтеграц при збереженн визначених гарантй прав нтересв субктв федерац. У той же час спостергаються дуже серйозн сплески сепаратизму. Причому вони мають мсце й у високорозвинених кранах

Австрал, Канад, в кранах з середнм рвнем розвитку нд, в економчно слаборозвинених державах Нгер. 2. ЕКОНОМЧНА НТЕГРАЦЯ Ми не ставимо задачу дати докладний аналз економко-правових вдносин С на прикладах федеративних держав. Досить взяти один аспект ц проблеми - функцонування диного внутршнього ринку, що вдбива все рзноманття економчних явищ, хн основн тенденц, закономрност механзми, що зламують традицйну структуру федеративних вдносин. диний економчний ринок склався в розвитих федеративних державах

до кнця X - початку XX сторччя. В даний час його розвиток не стримуться фактором федеративного устрою. Конституцйною основою процесв економчно нтеграц служать статт конституцй, що закрпили право федеральних органв установлювати дину систему грошового обгу, вводити податки на всй територ федерац регулювати торгвлю мж субктами федерац. Особливе значення в створенн диного економчного ринку мала широка дискрецйна влада центральних органв по регулюванню торгвл. У США право регулювати торгвлю мж штатами передано

Конгресу вдповдно до роздлу 8 статт 1 Конституц. У процес конституцйного тлумачення це право було наповнено наступним змстом. Ще в 1824 р. Верховний суд США пдкреслив Торгвля - це щось бльше, нж просто торгвля. Це - рух товарв вдносини. А в 1851 р. у ршенн в справ Лантухи поняття мжштатно торгвл одержало бльш широке тлумачення. Воно, на думку суду, повинне було охоплювати вс питання, що вимагають диного правового регулювання.

Аналогчн формули про регулювання торгвл мж субктами федерацй мстяться в конституцях Австрал Канади. У цих державах близька подбнсть форми конституцйного тлумачення. Трохи нш конструкц застосован в ряд нших конституцй. Наприклад, Полтична Конституця. Мексиканських Сполучених Штатв передбача право конгресу запобгати встановлення обмежень у торгвл мж штатами пункт

X статт 73. У Конституц Швейцарського Союзу проголошуться принцип свободи торгвл промисловост на всй територ Союзу стаття 31. У розвитку диного економчного ринку чималу роль зграло створення дино системи грошового обгу. Фнансова система знаходиться пд повним контролем федеральних урядв. Вони здйснюють випуск грошей вилучення цнних паперв, визначають умови кредитування й основи функцонування банквсько системи. Субкти федерац позбавлен яко-небудь реально фнансово влади.

Пдтвердженням цьому служать наступн статт Конституц Швейцарського Союзу Союз користаться всма правами, наданими монетною монополю. Союз один ма право чеканити монету. Вн установлю грошову систему вида в раз потреби розпорядження про курс ноземних монет стаття 38. Право емс банкових квиткв нших такого ж роду грошових знакв належить винятково Союзу Банк, якому доврена монополя емс банкових квиткв, ма головною метою регулювати грошовий

ринок крани, полегшувати платжн операц проводити в рамках союзного законодавства кредитну валютну полтику, що служить загальним нтересам крани стаття 39. Вагом повноваження федеральних органв по введенню диних податкв на всй територ федерац. Наприклад, XV виправлення до Конституц США закрплюють верховенство федерац в цй област Конгрес ма право встановлювати стягувати податки з доходв, одержуваних з будь-якого джерела, без розподлу

цих податкв мж штатами безвдносно до яких-небудь чи переписв оцнкам числа хнього населення. диний економчний ринок характеризуться наступними трьома параметрами динамзмом, ефективнстю гармоню сполучних його вдносин. Динамзм диного економчного ринку забезпечуться волею пересування обличчя, товарв, капталв послуг. Ефективнсть - вдповднстю форм керування економчним вимогам. Гармоня - обрунтованими пропорцями в галузевому регональному розвитку економки.

У сучасних федерацях знят практично вс обмеження на пересування осб, товарв, капталв послуг. А протекцонстськ, дискримнацйн акц з боку субктв федерац стримуються вдповдними конституцйними нормами. Так, Конституця США встановлю Жоден штат не повинний чи видавати застосовувати закони, що обмежують привле пльги громадян США позбавляти вол чи власност без належно правово процедури вдмовляти кому-небудь у межах сво юрисдикц в рвному захист з боку законв

X виправлення. Норми, аналогчн вищенаведеним, мстяться й у Конституц Канади, але доповнен вони наступним положенням Кожен громадянин Канади кожна особа, що ма постйне мсце проживання в Канад, надлен а правом пересування вибору мсця проживання в кожнй з провнцй б правом займатися трудовою дяльнстю в кожнй з провнцй. Виняток з цього принципу допускаться тльки в тому випадку, якщо рвень безробття

в якй-небудь провнц вище, нж у цлому по кран разд. 6 Харт прав воль 1982 р Найбльш послдовний у цьому питанн Федеральний Конституцйний Закон Австрйсько Республки Територя Федерац дина в област валютних, господарських митних вдносин. Усередин федерац не можуть установлюватися митн чи нш транспортн обмеження стаття 4.

Кожен громадянин Федерац ма в кожнй з земель т ж права й обовязку, що громадяни ц земл пункт 3 статт 6. Утм, федеральн конституц допускають окрем обмежувальн мри. Субкти федерацй вправ передбачати обмеження на заняття визначеними професями, уводити мсцев податки, висувати вдповдн вимоги до дяльност фзичних юридичних осб на свох територях. Але при цьому не допускаться дискримнаця жителв нших штатв, провнцй, чи земель кантонв.

Не можуть бути застосован обтяжуюч торгвлю обмеження, за винятком тих з них, що виправдан законною метою охорона навколишнього середовища, карантин, безпека дорожнього руху т.п Механзми регулювання економки у федерацях мають досить централзован форми. У багатьох сферах економчного життя центральн органи затверджують за собою виключн права, вдтискуючи субкти федерац на другий план. У веденн останнх залишаються регулювання дрбного бзнесу, сльського господарства,

розробка природних ресурсв для внутршнього ринку т.п щоправда, визначен варац в розмежуванн предметв ведення, але в цлому вони малостотн. У регулюванн економчних вдносин федеральн органи спираються в основному на форми методи фнансово полтики податки, дотац т.п не зневажаючи - при необхдност - засобами директивного кервництва регулювання цн, уведення заборон т.п Нервномрнсть розвитку економки породжу нервнсть в економчному потенцал субктв федерац диспропорц в галузевй функцональнй структур економки.

З метою скорегувати розвиток у всх федеративних державах виявляться фнансова пдтримка слабким чи бдним штатам, чи провнцям землям за рахунок централзованих фнансових засобв. Найбльше докладно ц питання розкрит в Основному закон ФРН. У пункт 4 статт 106 вдзначаться Федераця може надати землям фнансову допомогу для покриття особливо важливих витрат земель громад обднань громад, що необхдн для того, щоб уникнути порушення загально економчно

чи рвноваги щоб компенсувати можлив економчн розходження на територ федерац Становить нтерес статтю 109 Основного закону, у якй пдкреслються Федераця земл повинн враховувати при веденн свого бюджетного господарства вимоги загального економчного балансу пункт 2. В ст. 12 Конституц С йдеться про те що 1. Союз повинний мати виняткову компетентнсть в установвленн правила змагання, необхдного для функцонування

внутршнього ринку, в наступних областях Валютна полтика, для Держав - членв, що прийняли euro, Загальназвичайна комерцйна полтикаполс, Митний союз, Збереження морських бологчних ресурсв пд загальноюзвичайно полтикоюполсом рибного лову. Тобто можна зробити висновок, що С в план економчно нтеграц досить близьким за свою суттю до федеративного утворення. Але в той же час ндивдуальна самобутнсть держав не притсняться, роль держави-члена в союзних

вдносинах не менша, оскльки вдсутнй федеративний центр. 3. ПОЛТИЧНА НТЕГРАЦЯ Т штати що входять до складу федерацй, земл, провнц кантони на вдмну вд субктв конфедерацй не мають суверентет. Вони позбавлен права виходу з складу союзу сецес, не мають верховенство на свой територ, не мають незалежност в мжнародних вдносинах. Що абсолютно не спвставиме з вропейською нтеграцю.

Право виходу за субктами федерацй не визнаться в жоднй з буржуазних конституцй, а спроби сецес придушуються силою збро, як це було в перод вйни з Зондербундом у 1847 р. у Швейцар й у ход Громадянсько вйни 1861-1865 р. у США, або полтико-правовими засобами вдмовлення в прав виходу штату Захдна Австраля в 1938 р Виплива, щоправда, що на практиц в ряд випадкв сецеся здйснювалася. На початку 30-х рокв X сторччя Венесуела вдокремилася вд

Федерац Велика Колумбя, а в 1965 р. з складу Малайз вийшов штат Снгапур. Але в тм в ншому випадках сецеся була проведена в економчно слаборозвинених кранах. Субкти федерацй не мають верховенство на свой територ. Сфера д федерального права поширються на усю федерацю, в жоднй з них штати, провнц, чи земл кантони не вправ перешкоджати його застосуванню. Конституця

США в такий спосб виршу колз мж законодавством федерац штатв Дйсна Конституця закони Сполучених Штатв, видан в виконання, так само як вс договори, що укладен чи будуть укладен Сполученими Штатами, вищими законами крани, судд кожного штату зобовязан х виконувати й у тому випадку, коли в Конституц законах окремих штатв зустрчаються суперечн м розпорядження стаття V. Аналогчн формулювання мстяться в конституцях Аргентини стаття 31,

Мексики стаття 133, Венесуели стаття 16, Канади пункт 1 статт 52 у редакц 1982 р. ряду нших держав, що передбачають, як США, створення федеральних судв на територ субктв федерац. Позбавлено субктв федерац права виступати в мжнародному сплкуванн. У Швейцар останн мжнародн договори були укладен кантонами вд свого мен в 40-х роках минулого сторччя, Американськ штати споконвчно були позбавлен цього права навть у перод конфедерац 1781-1789 р

Не визна його за субктами федерацй мжнародне право, хоча практиц вдом випадки висновку субктами федерацй мжнародних угод наприклад, так називан культурн угоди мж канадською провнцю Квебек Францю. Субкти федерацй не суверенн. У США, Канад, Австрал цей факт пдтверджений ршеннями федеральних верховних судв. Сам конституц про суверентет мовчать. лише окремими конституцями

Швейцар, Мексики за субктами федерацй формально визнаний суверентет, але лише в тй мер, у якй вн не обмежений федеральною конституцю. В органзац органв влади субкти федерацй, як правило, випливають зразкам побудови федеральних органв навть у тих державах, у яких конституц практично не предявляють у цьому питанн яких-небудь вимог до вхдного в хнй склад державним утворенням США й Австраля. Утм, у бльшй частин конституцй Мексика,

Аргентина, Бразиля, Канада даться докладний опис структури й органзац органв влади субктв федерацй. У Швейцар конституц кантонв санкцонуються федеральною владою. В нд право прийняття власно конституц надано тльки одному штату - штату Джамму Кашмр. У розвитку процесв полтично нтеграц особлива роль належить праву федеральних органв дяти безпосередньо на територ субктв федерацй механзмам фнансово полтики.

Фнансова централзаця проведена практично у всх федерацях. Так, наприклад, у Канад бюджетн джерела були централзован ще в 30- роки XX сторччя, у ФРН - у 1969 р. Субкти федерацй збергають незначн джерела доходв. А надання м допомоги з боку центрально влади супроводжуться вслякими умовами застереженнями, що обмежують полтичн можливост штатв, провнцй, земель кантонв. Могутнй вплив на розвиток полтично нтеграц робить

централзаця структури полтичних партй. Причому цей процес спостергаться й у федерацях з традицйно децентралзованими партйними системами США, Швейцаря. У ряд конституцй передбачаються особлив правов важел впливу на членв парт. Так, наприклад, в нд вдповдно до 52 виправлення до Конституц 1985 р. члени парламенту можуть бути позбавлен депутатського мандата у випадку порушення партйно дисциплни. В арсенал федерально влади маться чимало нших випробуваних знарядь полтичного правового впливу.

У США за розпорядженням президента на територ штатв можуть уводитися вйська для захисту х вд внутршнх безладь захисту федеральних законв вд самих штатв. По Конституц Швейцарського Союзу, Союз гаранту кантонам хню територю, хнй суверентет у межах, установлених статтею 3, хньо конституц, волю права народу, конституцйн права громадян стаття 5. А у випадку погрози м уводить на територях кантонв надзвичайний стан, припиняючи реалзацю прав громадян

повноважень кантонально влади. Настльки ж усеосяжн положення про надзвичайний стан у конституцях ФРН, Канади закон 1988 р нд статт 34, 352-360. Посиленню рол федерац сприя також та обставина, що вона виступа гарантом прав воль громадян, що забезпечу й широку соцальну базу. Процеси полтично нтеграц розвиваються не тльки по вертикал в напрямку все зростаючо рол федеральних органв. Визначену роль у них грають т процеси, що складаються по горизонтал - мж субктами федерацй.

сну велике число консультативних органв, що координують зусилля штатв, провнцй, земель кантонв. Але значення невелике. У ряд федерацй Канада, Австраля вони дють пд контролем центрально влади. Останн вмло направляють хню дяльнсть у потрбне для федерац русло ршуче припиняють будь-як спроби субктв федерацй розширити сво права. Конституцйною гарантю верховенства федерац в цй област служать статт конституцй, що вимагають вд субктв федерацй передач увязнених мж ними угод на схвалення центрально влади.

Згдно з ст.5 Конституц С Союз повинний поважати нацональн тотожност Держав - членв, властивих хнм фундаментальним структурам, полтичним конституцйним, включно регональних мсцевого сам уряд. Вн повинен поважати х стотннеобхдн функц держави, включаючи для забезпечення територально цлсностчесност Державистану, для пдтримки суспльного порядку й охорони внутршнього захисту. 4.НТЕГРАЦЯ ПРАВА Розвиток громадського життя ставить задачу забезпечення однакового правового регулювання.

У федерацях вона виявляться в трьох напрямках за допомогою розширення компетенц центральних органв влади, обмеження законодавства субктв федерац, прийняття останнми однакових чи унфкованих актв. Свордним правовим пдсумком процесв нтеграц в економчному полтичному житт ста розширення повноважень органв федерац. У кранах загального права США, Канада, Австраля воно вдбуваться в основному в процес тлумачення конституцйних норм верховними судами.

В нших федерацях - переважно за допомогою прийняття нових конституцй наприклад, Конституця Бразил 1988 р. або шляхом внесення в тексти конституцй виправлень ндя. У межах компетенц союзних органв федеральне право замня розрзнен суперечлив норми штатв, провнцй, чи земель кантонв. А т колз, що виникають мж ними, дозволяються на основ конституцйних вимог, частина з яких була викладена вище. Федеральн конституц нердко встановлюють особлив перелки заборон, обмежуючи

тим самим прийняття субктами федерацй законодавчих актв, що порушують, зокрема , зобовязання по договорах, привлею пльги громадян. Третя форма нтеграц права - прийняття субктами федерацй однакових чи унфкованих законодавчих актв. У США вони розробляються Нацональною конференцю уповноважених по унфкац законв штатв. У ФРН, Канад й Австрал - на конференцях чи глав представникв виконавчо влади. Розроблен ними законопроекти передаються на твердження представницьких органв субктв федерацй.

Розвиток процесв правово нтеграц да складну, часом - суперечливу картину. Нердко воно чи вдста вдступа вд руху процесв нтеграц в економчному полтичному житт. Багато в чому це порозумваться фактором вторинност права стосовно економчних полтичних явищ. Але не тльки цим. У федерацях з х множинними правовими системами право да можливсть закрпити не тльки пануючу волю всього правлячого класу, але й окремих його угруповань, що вдстоюють сво особлив права

привле. Воно забезпечу також можливсть належного врахування нтересв рзних субктв федерац, народв груп населення, що населяють союзну державу, сприяючи .тим самим стабльност державно влади в цлому. У вдповдност до ст.10 Конституц С Конституця, закон, прийнятий Установами Союзу в здйсненн компетентних дй, повинна мати першсть перд законом Держав - членв. Держави - члени повинн приймати ус вдповдн мри, чи особлив специфчн, гарантувати виконання

зобовязань, що виткають чи з Конституц чи з дй Установ Союзу