Виховання естетичної культури підлітків

ПЛАН
Вступ
Розділ 1.Філософські та психолого-педагогічні основи вихованняестетичної культури підлітків
1.1Структура естетичної культури підлітків
1.2Естетичне вихованняпідлітків, як складова частина виховногопроцесу
1.3Використання елементів поліцентричного методу в формуванніестетичної культури підлітків
Розділ2. Процес виховання естетичноїкультури підлітків, як основа експериментального дослідження
2.1.Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітківестетичної культури в процесі навчальної діяльності
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
Актуальність іступінь дослідженості проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства відбуваються значні зміни, як усоціально-економічній, так і культурній сферах життя України. У зв’язку з цимДержавною національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття)” пріоритетними визначеногуманізацію та гуманітаризацію системи освіти, що має сприяти вихованню йрозвитку духовної культури підростаючого покоління. У реалізації цієї метизначна роль належить естетичному вихованню, спрямованому на формування вособистості естетичної культури.
У зв’язку з цимнабувають важливого значення дослідження, які сприяють ефективному вирішеннюзавдань гуманітаризації освіти. Одним з напрямів таких досліджень є формуванняестетичного світосприйняття підлітків у процесі навчання. Формуванняестетичного світосприйняття як складової частини світогляду людини маєзабезпечити цілісний розвиток когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінковоїсфер особистості підлітка.
 Поняття естетичнакультура розглядається багатьма вченими (Г.Апресян, О.Буров, І.Зязюн, М.Каган,А.Комарова, Г.Лабковська, В.Липський, В.Малахов, Н.Миропольська, М.Овсянников,Л.Печко, С.Раппопорт та ін.), які підкреслюють, що її формування пов’язане з розвиткоместетичних творчих здібностей особистості. Останні сприяють перетворенню неюсвіту (природи й суспільного життя) “за законами краси”. Естетична культурареально виявляється в будь-якому вчинку людини, в її ставленні до довкілля.
Загальні проблемиестетичного виховання розглянуто в працях В.Бутенка, І.Гончарова, М.Гончаренка,Л.Масол, С.Коновець, О.Рудницької, Г.Шевченко; проблеми формування естетичноїкультури особистості досліджено в працях Т.Аболіної, Д.Джоли, Н.Миропольської,Л.Печко, Г.Тарасенко, А.Щербо; проблеми формування естетичного ставлення доприроди висвітлено в дослідженнях Н.Бутенко, С.Жупаніна.
Для розкриттяпоняття „естетичне світосприйняття” актуальними є наукові праці, присвяченіпроблемі світоглядної свідомості та її компонентам (Є.Бистрицький, В.Іванов,С.Пролєєв, В.Табачковський, В.Шинкарук).
Важливе значеннядля обґрунтування психологічних основ формування естетичного світосприйняттяпідлітків мають дослідження Л.Божович, Л.Виготського, С.Дерябо, О.Запорожця,І.Зязюна, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, Ж.Юзвак, В.Ясвіна
Одним ізнайважливіших засобів формування естетичної культури особистості є мистецтво,яке відображає дійсність в художніх образах і перетворює зовнішні культурніцінності в морально-естетичні надбання людини.
З метою формуванняу підлітків цілісної картини світу, уявлення про взаємозв’язок івзаємозалежність мистецьких і культурних явищ у 80-90-х рр. з’явились різніавторські програми (В.Біблер, З.Гельман, Л.Кондрацька, Л.Левчук, Л.Масол,Н.Миропольська, О.Оніщенко, Л.Предтеченська, З.Шевченко та ін.), розроблені дляучнів ліцеїв, гімназій, спеціалізованих класів гуманітарно-естетичного профілю.Це пов’язане з тим, що саме в старшому шкільному віці виникає потребаестетичного й морального осмислення навколишньої дійсності. Інтенсивногохарактеру набувають пошуки власної програми життя, завдяки сприйняттю творівмистецтва відбувається кореляція між інтелектуально-пізнавальною таемоційно-чуттєвою сферами (Л.Божович, І.Кон та ін).
У сучаснійпедагогічній науці й практиці існує певна суперечність між потребою в новомуосмисленні значення естетичної культури для становлення особистості йтрадиційною недооцінкою ролі шкільних предметів гуманітарно-естетичного циклу.У шкільній практиці існує певна диспропорція: поряд із посиленою увагою дорозвитку інтелекту недостатньо уваги приділяється вихованню культури почуттів.Спостерігається розрив між засвоєними знаннями, принципами й реальними вчинкамишколярів.
Педагогічніпроблеми виховання естетичної культури підлітків, а отже старшокласників єзакономірним відтворенням протиріч між вимогами суспільства й реальним станомкультурного рівня молоді, між ідеалом естетично культурної людини й недостатньодієвим механізмом сучасного навчально-виховного процесу в середніх освітніхзакладах.
Разом з тим, упрактиці викладання різних дисциплін ще недостатньо уваги приділяєтьсявикористанню їх естетико-гуманітарного потенціалу для формування естетичногосвітосприйняття, зокрема в підлітковому віці. Тому, як результат, у світоглядіучнів не пов’язані науковий та смислоціннісний аспект картини світу, неформується естетичне світосприйняття, виявляється низький рівень творчоїактивності. Ця суперечність обумовлює необхідність пошуку форм і методівформування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища впроцесі навчання у середній загальноосвітній школі.
Соціально-педагогічназначущість і актуальність проблеми, відсутність чітко накреслених шляхів їївирішення в загальноосвітніх закладах на сучасному етапі розвитку суспільства,а також їїважливе значення для теорії й практики виховання зумовили вибір теми курсовоїроботи: «Естетичне виховання підлітків в процесі навчальної діяльності».
Об’єктомдослідження є навчально-виховний процессередньої загальноосвітньої школи та естетичне виховання підлітків у ходінавчальної діяльності.
Предметдослідження– методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишньогосередовища та естетичне виховання загалом, в процесі навчальної діяльності.
Метадослідженняполягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірціефективності змісту, форм та методів формування у підлітків естетичногосприйняття навколишнього середовища в процесі навчання у середнійзагальноосвітній школі.
Виходячи зпредмета і загальної мети дослідження, необхідно було розв’язати ряд конкретнихзавдань, зокрема:
З’ясувати станпроблеми в педагогічній теорії та в освітній практиці;
Вивчитинауково-теоретичні передумови виховання естетичної культури особистості;
Визначитисутність і структуру естетичного світосприйняття підлітків;
Дослідитикритерії й рівні вихованості естетичної культури старшокласників.
Виокремити психолого-педагогічніта організаційно-педагогічні умови виховання естетичної культуристаршокласників.
Розробитиметодику виховання естетичної культури старшокласників на основікультурологічного аналізу творів світового мистецтва та експериментальноперевірити її ефективність.
Методологічноюосновою дослідження стали вихідні положенняестетики про сутність мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості;провідні концепції педагогіки та психології про естетичне виховання як духовнийпроцес, що об’єднує в собі розвиток естетичних почуттів та інтелекту івідбувається в єдності національного й загальнолюдського; Державна національнапрограма “Освіта (Україна ХХІ століття)”.
Теоретичноюосновою роботи є положенняй висновки наукових праць, в яких розкриті питання естетичного виховання йкультурологічної освіти школярів (В.Біблер, М.Верб, Б.Неменський, Л.Печко,О.Щолокова та ін.
Для вирішенняпоставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
теоретичні:аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з досліджуваноїпроблеми, методи аналізу й синтезу для визначення мети, предмета, завданьдослідження; метод теоретичного моделювання для визначення змісту, форм таметодів формування у підлітків естетичної культури; метод аналізу результатівексперименту для визначення ефективності запропонованої методики;
емпіричні: методимасового збирання емпіричного матеріалу (бесіди, анкетування) для дослідженнярівня сформованості естетичної культури у підлітків; педагогічне спостереження,створення естетичних ситуацій для організації процесу формування естетичногосвітосприйняття у підлітків;
педагогічнийексперимент (констатуючий і формуючий етапи), методи математичного тастатистичного опрацювання результатів дослідження.
Дослідженняздійснювалося в три етапи.
На першому етапівивчалась філософська, психологічна, культурологічна, педагогічна література,уточнювався стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці;визначався предмет дослідження; формулювались його цілі й завдання; вивчавсяпрогресивний педагогічний досвід.
На другому етапібули розроблені та обґрунтовані методика дослідження, доцільність і необхідністьзастосування адекватних емпіричних та теоретичних методів; створена методикавиховання естетичної культури старшокласників з метою виховання естетичноїкультури старшокласників; організовувалися констатуючий та формуючийексперименти.
На третьому етапібули оброблені та узагальнені показники, отримані під часдослідно-експериментальної роботи; визначена сфера застосування отриманихвисновків.
Науковановизнаполягає в тому, що теоретично обґрунтовано методику виховання естетичноїкультури підлітків, визначено критерії (емоційний, інтелектуальний,мотиваційно-діяльнісний, комунікативний), їхні показники й рівні вихованостіестетичної культури старшокласників.
Практичнезначеннядослідженняполягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у процесівикладання гуманітарно-естетичних дисциплін у середніх та спеціальнихнавчальних закладах, в організації позакласної діяльності учнів, у педагогічнихвузах, у системі підготовки та вдосконалення вчителів, для подальших дослідженьданої проблематики.
Структура курсовоїроботи.Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, спискувикористаних джерел, яке містить 36 джерел.

Розділ 1. Філософські та психолого-педагогічні основивиховання естетичної культури підлітків
 
Естетичнакультура особистості – це сформована на основі власного життєвого досвіду ташляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати йпереживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне вмистецтві й навколишній дійсності, керуватися виробленими культурою естетичнимицінностями у своїй практичній діяльності, створювати красу навколо себе йдолати недосконалість світу.
Показникоместетичної культури особистості є розвиненість її інтелектуальної таемоційно-чуттєвої сфер, що досягається засвоєнням естетичного досвіду людствата його подальшим розвитком як засобом власного самовизначення. Складовимиестетичної свідомості, що становить ядро естетичної культури особистості, вченівизначають естетичне сприйняття, почуття, смаки, оцінки, потреби та естетичнийідеал, формування яких є метою естетичного виховання.
Одним з дійовихзасобів гармонійного розвитку людини є естетичне виховання, яке відіграєважливу роль у формуванні не тільки естетичного ставлення людини донавколишньої дійсності, але й духовно-моральних якостей.
Необхідністьестетичного виховання в процесі навчання підкреслювали видатні педагоги. Так,К. Д. Ушинський зазначав, що «кожен навчальний предмет так чи інакшемістить естетичний елемент, передачу якого учням повинен мати на увазівчитель». [30, 119] В. О. Сухомлинський переконливо твердив: «… Беземоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини»Краса й жива думка так само органічно поєднані, як сонце і квіти". [29,43]
На важливістьестетичного виховання наголошували і в творах інших педагогів та шкільнихнормативних документах, що активізувало педагогічну думку в цій галузі.Педагоги шукали резерви, здатні поліпшити викладання в школі не тільки предметівестетичного циклу, але й праці, оскільки до її складу входять також різні видихудожньої праці. Навчаючись робити речі не просто корисні, але й красиві,школярі глибоко осягають значення естетичного начала в житті людини. Важливо,щоб ті види праці, які доступні і необхідні дітям — прості роботи з шиття,столярства, будь-якого виконавства поєднувалися з художньою творчістю і давалиможливість проявитися дитячому смаку в посильній творчості.
Філософськоюосновою розуміння проблеми виховання естетичної культури старшокласників єусвідомлення визначальної ролі мистецтва в цьому процесі та його естетичноїфункції як основної. Мистецтво в усій різноманітності його видів і жанрів єкаталізатором творчих потенцій особистості, воно здатне не тільки змінювати психічнийстан людини, але й характер і мотиви її діяльності. Відображаючи цілісністьбуття, мистецтво сприяє цілісному сприйняттю світу. Його виховне значенняобумовлене психологічними особливостями впливу на людину, перетвореннязовнішніх культурних смислів у внутрішні, особистісні. При спілкуванні людини зтвором мистецтва діють психологічні механізми емоційного уподібнення,співпереживання. [31, 19]
У низціпедагогічних джерел розглядаються можливі підходи до використання видівмистецтва в навчально-виховному процесі і в позакласній діяльності учнів. Напротивагу предметної автономності науковці віддають пріоритет принципувзаємодії мистецтв (І.Гончаров, Б.Ліхачов, Г.Шевченко, Б.Юсов та ін.), якийреалізується у вигляді міжпредметних зв’язків, комплексного використання певнихвидів мистецтва. [3, 12]
 

1.1Структура естетичної культури підлітків
На нашу думку,естетичне світосприйняття є компонентом цілісного світосприйняття, найвищимрівнем чуттєвого сприйняття, усвідомленням людиною краси навколишньогосередовища.
Структураестетичного світосприйняття підлітків складається з емоційно-естетичного(естетичні потреби, емоційно-естетичні переживання); когнітивного (естетичніуявлення, погляди, переконання); аксіологічного (естетичне оцінювання об’єктівта явищ навколишнього середовища) та праксіологічного, або творчо-діяльнісногокомпонентів (творчо-естетична активність особистості). [13, 112]
Емоційно-естетичний компонент є провідним привизначенні структури естетичного світосприйняття підлітків, тому що саме вестетичній емоції процес естетичного світосприйняття знаходить свою особливу,цілісну форму вираження. Когнітивний компонент естетичного світосприйняттявиявляється в здатності особистості до виділення естетично-виразних об’єктівнавколишнього середовища, їх чуттєвому пізнанні та усвідомленні.
Аксіологічний компонент естетичногосвітосприйняття підлітків передбачає оцінку властивостей і якостей, що єсуттєвими для естетичної значущості об’єктів та явищ навколишнього середовища,обумовлює висловлення естетичного судження. Розвиток емоційно-естетичного,когнітивного та аксіологічного компонентів естетичного світосприйняття стимулюєтворчо-естетичну діяльність особистості.
Процес формуванняестетичного світосприйняття підлітків можна визначити в цілому як необхіднупередумову для духовного зростання й творчої діяльності. Естетичнесвітосприйняття підлітків – це процес та результат цілісного чуттєво-емоційногоосягнення, особистісного усвідомлення та оцінювання об’єктивно-суб’єктнихестетичних якостей навколишнього середовища, що обумовлює прагнення особистостідо творчо-естетичної діяльності. [13, 114]
Основними критеріямивихованості естетичної культури старшокласників визначено: емоційний (єпоказником розвинутості чуттєвої сфери), інтелектуальний (відтворює мірурозвитку інтелекту особистості та існування системи мистецтвознавчих ікультурологічних знань), мотиваційно-діяльнісний (відтворює характерхудожньо-естетичних переваг і є показником естетичної поведінки), комунікативний(характеризує рівень розвитку вміння контактувати з іншими людьми в процесіміжособистісного і колективного спілкування, мовленнєва культура).
На підставі данихпсихолого-педагогічної науки були вичленені рівні вихованості естетичноїкультури старшокласників: відносно високий, вище середнього, середній, нижчесереднього, відносно низький. Ці рівні відтворюють наявність і міру проявупоказників критеріїв естетичної вихованості особистості. Відносно високийрівень вказує на повноту й наявність майже всіх критеріальних показників; вищесереднього – достатня міра прояву більшої половини показників, середній рівень– недостатній прояв половини показників, рівень нижче середнього – слабкийпрояв і наявність меншої половини показників, відносно низький – дуже слабкийпрояв чи майже повна відсутність критеріальних показників. [17, 174-175]
 
1.2Естетичне виховання підлітків, як складова частина виховного процесу
Важливоюскладовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання.Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньоспрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність зазаконами краси в усіх сферах діяльності людини.
Методологічноюзасадою естетичного виховання є етика — наука про загальні закономірностіхудожнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображеннядійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвиткусуспільства.
У процесіестетичного виховання формуються естетична свідомість і поведінка школяра.Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, що являє собоюхудожньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання,оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчостіта естетичних поглядах. [24, 93]
Естетичні почуття— особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне вдійсності й у творах мистецтва. Естетичний смак — здатність людини правильнооцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного. Естетичнийідеал — уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється. Естетикаповедінки — риси прекрасного у вчинках і діях людини (у ставленні до праці й досуспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми.
У процесіестетичного виховання важливо навчити старшокласників розуміти й сприйматикрасу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вонапереживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому потрібно,щоб підлітки вміли розрізняти справді красиве і потворне.
Під часестетичного сприймання виникають певні емоції. Завдання виховання — створенняумов, які б сприяли формуванню емоційної сфери підлітків. Багатство емоційноїсфери людини свідчить про її духовне багатство.
Складною єпроблема формування сприймання мистецтва. Щоб сприймати художній чи музичнийтвір, треба мати елементарну теоретичну підготовку. Краще сприймається те, щозрозуміле, про що є певні знання. Цей принциповий підхід слід узяти за основупри використанні в естетичному вихованні музики, образотворчого мистецтва,скульптури. [34, 57]
Сформованіестетичні смаки та естетичний ідеал і розвинена здатність оцінювати прекраснедають людині змогу зрозуміти суть прекрасного. Сприймаючи прекрасне, аналізуючипобачене, порівнюючи з відомим і баченим раніше, вона дає йому певну оцінку.Рівень такого естетичного мислення залежить від розумового виховання, вмінняздійснювати мислительні операції.
Поряд ізрозвитком естетичного сприймання, прищепленням естетичних смаків у процесіестетичного виховання в старшокласників формують естетичне ставлення донавколишньої дійсності. Людина повинна не лише милуватися красою природи чипам'ятками культури, а й берегти і захищати їх.
Важливе значеннямає виховання у підлітків естетики поведінки — акуратності в одязі, красивоїпостави і манер, уміння триматися невимушено, природно, культурно й естетичновиявляти свої емоції. Ці якості тісно пов'язані з моральністю особистості учня.
В естетичномувихованні підлітків використовують різні джерела:
а) твориобразотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, якавідображає життя людини чи природи, в підлітка розвивається не лише сприйняття,а й фантазія: він мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиноюподії, образи, характери;
б) музику, яка,відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає наемоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку;
в) художнюлітературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К.Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійноїхудожньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймаєтьсянасамперед розумом. Тому література — важливий засіб розвитку інтелекту старшокласників;
г) театр, кіно,телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини,вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики,образотворчого мистецтва, танцю);
ґ) поведінка ідіяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці,спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметомобговорення з естетичних позицій;
д) природа: їїкраса в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, якімають місце в живій і неживій природі;
е) факти, подіїсуспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство,моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з підлітками;
е) оформленняпобуту (залучення старшокласників до створення естетичної обстановки в школі,класі, квартирі). [16, 63-64]
Одним з головнихшляхів естетичного виховання в школі є навчальна робота. У багатьох школахстворено малі академії народних мистецтв (МАНМ), університети народознавстватощо.
Естетичневиховання — це процес формування цілісного сприйняття і правильного розумінняпрекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявленняпритаманна людині.
Однак цяздатність вимагає свідомого, цілеспрямованого, планомірного і систематичногорозвитку.
Основою, на якійздійснюється естетичне виховання е певний рівень художньо-естетичної культуриособистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівеньвиявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів,поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвиткуумінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побутілюдських взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень,поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичнихцінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя,починається із сприймання оточуючого.
Завданняместетичного виховання е не тільки розширення художнього сприймання, спискупрочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів,духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки. [12, 67]
1.3 Використання елементів поліцентричного методу вформуванні естетичної культури підлітків
На сучасному етапіЗакон про загальну середню освіту ставить завдання оволодіння систематизованимизнаннями про природу, людину, суспільство, культуру і виробництво засобамипізнавальної та практичної діяльності.
В аспекті рішеннязавдань, які стоять перед загальною середньою освітою, естетичне виховання іформування естетичної діяльності учнів займають особливе місце в його системі.
Дійсно,прогресивний розвиток суспільства і становлення особистості як суб'єкта цьогопрогресу неможливі без виховання духовної культури особистості, у тому числібез естетичного виховання.
Б.Т. Лихачоввважає, що естетичне виховання як у ранньому дитинстві, так і в підлітковомувіці є не тільки засіб формування ставлення до дійсності, але і одночасно засібі морального, і розумового виховання [20, 4].
Велике значеннямають погляди на естетичне виховання прогресивних мислителів минулого: діячівосвіти, теоретиків мистецтва, психологів і педагогів.
Так, М.І. Новікову 1784 р. в статтях «Про естетичне виховання» і «Продовження проестетичний засіб навчання» вперше у Росії дав визначення естетики, якесупроводжується роздумами про завдання і засоби естетичного виховання [36, 237].
Естетичні іхудожні погляди — невід’ємний компонент «осердеченої» моральноїфілософії різноманітної культурно-просвітницької діяльності Г.С.Сковороди [36,317]. К.Д. Ушинський відводив заслужене місце у своїй педагогічній теорії іпрактиці естетичному вихованню і спілкуванню з природою. С.Русова вважала, щоекскурсії на природу і природознавство мають найкращий моральний, і естетичнийвплив на виховання дітей.
А.С. Макаренковиступав проти естетичного нігілізму у школі, вважав естетичне вихованняобов'язковою первісною формою морального виховання.
Один із першихдослідників педагогічного досвіду А.С.Макаренка І.Ф.Козлов писав, щоА.С.Макаренко добре розумів, високо цінував, своєчасно підмічав вищу людськукрасу і стверджував її в дитячому колективі, не протиставляючи внутрішній красізовнішнє її вираження. Навпаки, цей видатний педагог бачив їх тільки в єдностіяк дві сторони однієї сутності, які доповнюють одна одну і роблять естетичнезадоволення максимально повним і цінним [15, 113].
В.О.Сухомлинський розробив і в числі інших проблем виховання сформулював різнобічнірекомендації відносно здійснення естетичної діяльності у школі.
У радянські часирозробкою питань змісту естетичного виховання займались І.Л. Любинський, В.В.Невєров, В.К.Скатерщиков та інші. І.Ф. Смоляниновим були досліджені проблеми,пов'язані з вивченням природи в аспекті естетичного виховання особистості.
Слід такожвідмітити Л.С. Виготського, який дав психологічну характеристику естетичноговиховання дитини, ідеї якого мали великий вплив на естетику імистецтвознавство. Б.Т. Лихачов науково обгрунтував теорію естетичноговиховання школярів, а саме сутність, завдання, принципи, систему роботи школи вданому напрямку.
Прихід упедагогіку відомих діячів культури Д.Б Кабалевського і Б.М.Неменського збагативтеорію і практику естетичного виховання у середній школі. У 70-ті роки булистворені експериментальні учбові програми з музики і образотворчого мистецтва.Покладені в основу музичної освіти “три кити” (пісня, танець та марш) у Д.Б.Кабалевського і три форми художньої діяльності: побудова, зображення,прикрашання в основу художньої освіти у Б.М.Нєменського при тематичній побудовіпрограм, були покликані орієнтувати особистість на залучання до духовнихцінностей, на сприйняття всієї специфіки мистецтва, його зв’язку з життям людини.
Підвищення вимогдо освіти на сучасному етапі приводить до перегляду змісту естетичноговиховання і освіти, організації естетичної діяльності школярів, пошуку шляхівїх оновлення. Естетична освіта починає грати все більшу роль в процесі переходувід педагогіки знань, умінь і навичок до педагогіки розвитку. Серед моделейпобудови учбового процесу виділяється: викладання мистецтва з окремихдисциплін, які відображають основні види і інтегрування (поліхудожнє)викладання мистецтва [14, 22].
В Україні буластворена і узгоджена комісією з дисциплін художньо-естетичного циклунауково-методичної ради Міністерства освіти України, нова програма “Художнякультура", яка розгалужується на «художню культуру України» 8-9класи і художню культуру світу" 10 — 11 класи. Програма включає в себеогляд образотворчого мистецтва, музичної культури і кіномистецтва світу іУкраїни.
У напрямкудослідження проблем оновлення системи естетичного виховання і навчання працюютьС.Замашна., С.Коновець, М.Опанащук, Н.Миропольська та ін.
Однією знайважливіших форм естетичного виховання є мистецтво. Будучи джерелом естетичноїнасолоди, воно виступає для підлітка засобом пізнання і оцінки оточуючоїдійсності і самого себе.
В.С.Кузін пише,що найважливіше місце в житі людини займає потреба в естетичній насолоді.Завдяки цій потребі людина прагне зробити своє життя красивішим — свій побут,відпочинок, свої взаємовідносини з іншими людьми, всі свої вчинки людинавизначає з позиції прекрасного, з позиції моральних принципів. Сприйняттяестетичних цінностей в дійсності і в мистецтві облагороджує особистість,підносить її, розкриває красу оточуючого світу [18, 46].
Але в умовахпереходу до сучасного 12-річного навчання в українській школі, зміст івикладання основних мистецтвознавчих предметів потребує подальшогоудосконалення. Так, наприклад, образотворче мистецтво і музика в умовах годинина тиждень і їх відсутність в старших класах не можуть, на наш погляд, в повніймірі сприяти прагненню підлітка до творчості, до проявлення уже закладених у ньогоестетичних задатків. Більш того, в умовах авторитарної, словесної педагогіки,коли діти ще часто позбавлені уміння ясно відчувати себе і оточуючий світ,свободи самовираження, розкриття власної індивідуальності, практично неможливонавчати їх вносити художньо-творчу основу в повсякденне життя.
Справедливозазначає О.Онищенко, що підліток 90-х більш інформаційно насичений суб'єкт,який існує зовсім у іншому вимірі. Він уже пережив відеореволюцію, знає проіснування комп'ютерної графіки, Про феномен «Віртуальної реальності».Технологічна орієнтація породжує небезпеку духовно-естетичного вакууму [1, 51].
Ось чому вважаєтьсянеобхідним звернутися до використання елементів поліцентричного методу: першоїпедагогічної технології цілісного розвитку особистості, розробленоїБ.М.Наумовим, у формуванні естетичної діяльності учнів. Б.М. Наумов пише проте, що виникла настійна необхідність змінити структуру внутрішнього життяшколи, так обладнати навчально-виховний процес, щоб він сприяв цілісномурозвитку особистості.
Цілісний, тобтовзаємозв'язаний розвиток серця, розуму, тіла підростаючої людини дляповнокровного трудового і суспільного життя в нашій країні — мета цього підходу[28, 46-47]
Використаннятаких елементів поліцентричного методу, як навчання (пізнавальна діяльність),ігрова діяльність і особисто естетична діяльність з урахуванням історичногоогляду образотворчих мистецтв у формуванні естетичної діяльності старшокласників,могло б сприяти її ефективності.
Ми повністюзгодні з В.С.Кузіним, якій вважає, що споглядання естетичних цінностей частовикликає потребу в художній творчості, у цьому випадку людина не тількиоволодіває естетичними якостями, але і виробляє їх за законами мистецтва.Естетичні потреби визначають розвиток естетичних смаків, ідеалів, прагненняжити і трудитися за законами краси [18, 46].
Стикаючись зісвітом пластичних мистецтв, підліток придбає емоційний досвід, який сприяєформуванню його естетичної діяльності, потреби в ній. Ось чому вважаєтьсядоцільним використовувати елементи поліцентричного методу в формуванніестетичної діяльності учнів з урахуванням огляду образотворчих мистецтв.

Розділ 2. Процес виховання естетичної культурипідлітків, як основа експериментального дослідження
Сучаснийсоціокультурний, економічний розвиток країни, процеси глобалізації,інформатизації суспільства не применшують, а навпаки, поглиблюють значимість морально-естетичноговиховання людини. Прояви негативних явищ у підлітковому й молодіжномусередовищі, подвійність моралі в певній його частини, зміна ціннісних ідеалів,утриманська психологія, споживче відношення до життя, низька культура поведінкиспричинили збідніння емоційних почуттів і моральну глухоту сучасних підлітків.
Сучасне навчання,спрямоване на досягнення освітніх стандартів, не дозволяє загальноосвітнійшколі приділяти достатню увагу проблемам виховання, які набирають актуальності.Назріла необхідність створення педагогічного середовища, у якій би підліток мігзвертатися до високих моральних й естетичних зразків в активній взаємодії зпедагогами й батьками.
Значнимиможливостями в рішенні завдань естетичного виховання дітей володіє системадодаткової освіти, покликана задовольняти інтереси дітей і підлітків, їхдуховні, соціокультурні й освітні потреби, що має умови для самовизначення,самовиховання й самореалізації особистості.
Естетичне виховання– це соціокультурно-обумовлений процес цілеспрямованої взаємодії вихователів івихованців, у якому створюються умови для їхнього самовиховання, розвиткуздатності сприймати й цінувати прекрасне в житті й мистецтві, удосконалюватинавколишній світ на основі гуманістичних ідеалів, загальнолюдських цінностей інорм морального поводження.
 

2.1Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітківестетичної культури в процесі навчальної діяльності
Отже, в РівненськійЗОШ №3 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого — експериментальнимшляхом перевірити ефективність педагогічних умов естетичного вихованняпідлітків в процесі навчальної діяльності.
Реалізаціяпрограми дослідження передбачала рішення наступних завдань: обґрунтувативисунуті критерії й рівневі показники естетичної вихованості підлітків;реалізувати в процесі навчання виявлені педагогічні умови естетичного вихованняпідлітків; розробити програму організації й проведеннядослідно-експериментальної роботи, у тому числі діагностичних процедур;провести діагностичне дослідження динаміки рівнів естетичної вихованостіпідлітків.
Програмадослідно-експериментальної діяльності складалася з наступних етапів:організаційного, констатуючого, формуючого, заключного.У таблиці 1наведені етапи, завдання й методи дослідно-експериментальної роботи.
 
Таблиця 1
Етапи, завдання йметоди дослідно-експериментальної роботи
Етапи
експерименту Завдання етапу
Форми й методи
експериментальної роботи Організаційний
Розробка принципів, змісту, методики.
Визначення критеріїв, показників, методів діагностики рівнів естетичної вихованості
Теоретичний аналіз філософської й психолого-педагогічної літератури.
Розробка, адаптація й перевірка діагностичної програми: тестів, анкет, практичних завдань.
Добір методів аналізу одержуваних в експерименті даних Констатуючий Визначення стану естетичної вихованості підлітків до початку експерименту Початкова діагностика респондентів, опитування, спостереження, інтерв'ювання, анкетування, тестування, аналіз творів і ін. Формуючий
Реалізація педагогічних умов естетичного виховання підлітків у процесі експериментальної роботи.
Перевірка їхньої ефективності в процесі теоретичного етапу
Проведення експериментальних занять з естетичного виховання підлітків.
Поточна діагностика.
Аналіз (оцінка) ефективності застосовуваних методів.
Вивчення динаміки естетичної вихованості підлітків (узагальнююча діагностика) Заключний
Узагальнення результатів експериментальної роботи.
Осмислення й співвіднесення теоретичних і експериментальних даних
Якісний аналіз ефективності педагогічних умов естетичного виховання підлітків.
Статистичні методи математичної обробки експериментальних даних.
Впровадження системи роботи із естетичного виховання підлітків
Естетична вихованістьхарактеризується рівнем знань сутності й розумінням моральних якостей, норм,правил, усвідомленим прийняттям загальнолюдських цінностей і орієнтованістю наних у кожній, у тому числі естетичній, творчо спрямованої діяльності, а такожхарактером і рівнем емоційних проявів. У нашому дослідженні ми орієнтувалися навивчення динаміки базових компонентів особистості. При оцінюванні рівнів естетичноївихованості підлітків ми використовували критерії: когнітивний,емоційно-ціннісний і поведінковий. У нашому дослідженні взяли участь 41респондентів. Серед підлітків — 21 дівчина й 20 хлопців.
Діагностичнапрограма включала три діагностичних блоки. У першому вивчалися й аналізувалисяматеріали, отримані за результатами опитування підлітків і їхніх батьків, у другому— тільки підлітків, у третьому — батьків (див. таблицю 2).
Слід зазначити,що в ході дослідно-експериментальної роботи, на різних її етапах, намивикористані наступні діагностики: початкова — з метою виявлення наявного рівнядосліджуваного феномена; поточна — одержання інформації про динаміку розвиткупедагогічного об'єкта й факторів, що впливають на цей процес; узагальнююча —співвіднесення кількісних і якісних показників, тобто аналіз досягнення метидіяльності.

Таблиця 2
Діагностичнапрограма дослідження естетичної вихованості підлітківДіагностичні блоки Діагностичний інструментарій I. Підлітки Когнітивний
Метод опитування (передбачав виділення й ранжирування підлітками естетичних якостей).
Метод експертної оцінки (експертами в оцінці естетичних якостей були підлітки). Для самооцінювання запропоновані естетичні якості особистості, які респондентами визначені як значимі Емоційно-ціннісний
Методика «Дослідження рівня емпатійних тенденцій» І.М.Юсупова (показники дозволяють встановити відношення підлітка до батьків, однолітків, старих людей, тварин, героів творів мистецтва, незнайомих людей).
Методика вивчення самооцінки й рівня домагань Дембо-Рубінштейна (рівень сформованості й значимості естетичних якостей).
Методика М.Рокіча (дослідження ціннісних орієнтацій спрямоване на вивчення індивідуальних і групових відомостей про систему значимих цінностей, що визначають загальні орієнтири їхньої життєдіяльності Поведінковий
Орієнтаційна анкета «Спрямованість особистості» Б.Басса (вивчення сукупності стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості.
Методика діагностики соціально-психологічних установок мотиваційно-потребової сфери Ф.Потьомкіної (виявлення орієнтованості особистості, як в індивідуальної, так і в колективній діяльності) II. Батьки Когнітивний
Анкета вивчення ролі освіти в естетичному вихованні підлітків.
Метод опитування (передбачав виділення й ранжирування батьками естетичних якостей).
Метод експертної оцінки (експертами в оцінці естетичних якостей були батьки). Для самооцінювання запропоновані естетичні якості особистості, які респондентами визначені як значимі Емоційно-ціннісний Метод інтерв'ювання із застосуванням модифікованого варіанта методики граничних змістів – граничних цінностей А. Леонтьєва-М.Розова (вивчення впливу навчальної діяльності на виховання підлітків) Поведінковий Анкета вивчення міжособистісних відносин у родині, що дозволила оцінити рівень міжособистісних відносин у родині, і на цій основі визначити тип родини: благополучна, конфліктна, нестабільна
Отримані в ходіпочаткової діагностики дані дозволили виявити, що учням старших класів даноїшколи властиві зацікавленість як в особистих успіхах, так і прагнення довзаємодії, допомога й підтримка інших у досягненні результатів спільноїдіяльності, однак не завжди проявляються такі якості, як наполегливість,акуратність, копіткість, що є найціннішим і суспільно значимим для підліткаособисто й для колективу в цілому. Вивчення особливостей сімейного виховання визначилоосновні напрямки, форми й методи взаємодії як з усіма респондентами, окремимигрупами, так і з кожною родиною. Зміст роботи з батьками підлітків, особливопри наявності конфліктів між ними, полягав у тому, щоб батьки в пошуках шляхівдопомоги на етапі особистісного становлення своєї дитини прийшли до моральних іестетичних цінностей.
На основіузагальнення результатів наукових досліджень виділено критерії сформованості упідлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища: емоційно-естетичний(виявлення естетичних потреб, інтересів, установок; здатність доемоційно-ціннісного світопереживання); аксіологічний (естетичне оцінюванняоб’єктів та явищ навколишнього середовища); когнітивний (наявність естетичнихуявлень, поглядів, переконань); творчо-діяльнісний (виявлення творчоїактивності в процесі естетичного світосприйняття).
Відповідно дозавдань констатуючого етапу експерименту вивчався вихідний рівень сформованостіосновних структурних компонентів естетичного сприйняття навколишньогосередовища у підлітків. Діагностування проводилось на основі тестових завдань,спостережень, створення естетичних ситуацій, бесід, логіко-статистичногоаналізу творчих робіт підлітків. На підставі матеріалів, отриманих у ходіконстатуючого етапу експерименту, на кожного підлітка складено індивідуальнукартку, у якій наведено характеристики естетичного сприйняття згідно звизначеними критеріями.
За результатамидіагностування виявлено недостатній рівень розвитку емоційно-естетичної сферипідлітків: тільки у 30,7% молодших та у 35,6% старших підлітківекспериментальних класів присутні естетичні потреби та інтереси. Відсутністьемоцій позитивно-естетичного характеру виявлено в 36,7 % молодших підлітків та43,5% старших підлітків експериментальних класів. Старші підлітки сприймаютькрасу навколишнього середовища як реальність, опосередковану діяльністю людини:у 42,7% учнів зникає потреба емоційно-естетичного світосприйняття. Зазначимо,що рівень володіння естетичними поняттями не дозволяє молодшим підліткамхарактеризувати виразні ознаки навколишнього середовища. Разом з тим, уміннявиділяти естетичні ознаки природних об’єктів устарших підлітків вищемайже на 10%. Прагнення до творчо-естетичної діяльності розвинене у 37,9%молодших підлітків та 46,9% старших підлітків експериментальних класів.
Відповідно дозазначених критеріїв обґрунтовано рівні сформованості у підлітків естетичногосприйняття навколишнього середовища: високий, достатній, середній, низький. Високийрівень – характеризується наявністю цілісного образу світу, емоційністювражень, усвідомленням виразності та краси навколишнього середовища, прагненнямдо творчо-естетичної діяльності. Достатній рівень–сформовані естетичні потреби, наявність естетичних емоцій та почуттів,естетичних уявлень, естетичної оцінки, але недостатньо розвиненатворчо-естетична діяльність. Середній рівень – недостатньосформовані потреби в естетичному сприйнятті навколишнього середовища, вестетичних ознаках – стереотипність, майже відсутнє прагнення дотворчо-естетичної діяльності. Низький рівень – відсутні естетичніпотреби, не сформована здатність до естетичних переживань, відсутнє вміннябачити естетичну виразність об’єктів та явищ навколишнього середовища, немаєпрагнення до творчо-естетичної діяльності.
У ходіконстатуючого етапу експерименту лише 11,4% молодших підлітків експериментальнихкласів і 7,5% молодших підлітків контрольних класів та 11,3% старших підлітківекспериментальних класів і 7,9% старших підлітків контрольних класів маливисокий рівень сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища.Отримані під час констатуючого етапу експерименту показники ми враховували вподальшій дослідно-експериментальній роботі, спрямованій на розвитокемоційно-естетичної, ціннісної, когнітивної та діяльнісно-практичної сферпідлітків в процесі навчальної діяльності у середній загальноосвітній школі.
Данісформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища вході констатуючого та формуючого етапів експерименту подано в таблиці 3.
 
Таблиця 3
Динаміка рівнівсформованості естетичної культури у підлітків (у %)Рівень
Контрольні
5-7 класи Експериментальні 5-7 класи Контрольні 8-9 класи Експериментальні 8-9 класи на початку роботи наприкінці роботи на початку роботи наприкінці роботи на початку роботи наприкінці роботи на початку роботи наприкінці роботи Низький 53,2 52,0 51,2 25,3 47,8 45,1 53,0 35,7 Середній 24,3 25,4 23,5 24,1 30,1 32,7 26,1 23,3 Достатній 15,0 14,5 13,9 21,1 14,2 12,4 9,6 16,9 Високий 7,5 8,1 11,4 29,5 7,9 9,7 11,3 24,1 Всього 100 100 100 100 100 100 100 100
Отриманірезультати дозволили розробити систему мір і умов по підвищенню естетичноївихованості підлітків, що включає культурно-естетичне виховне середовище, воснові якого сполучаються активна художня діяльність підлітків, засвоєннякращих зразків світової й вітчизняної культур, вільна творчість, міжособистіснеспілкування підлітків, педагогів, батьків.
Культурно-естетичнесередовище, що виступає умовою виховання «людини культури», дозволяє розвиватиунікальність і неповторність особистості підлітка, сприяє становленню його естетичнихпоглядів, переконань, стимулює високоморальні поводження й вчинки.
Також в навчальнудіяльність мають бути включені диверсифікаційні освітні програми, функціональнепризначення яких полягає у вибудовуванні й організації системи методів, методикнавчання й виховання, у забезпеченні діагностичного супроводу, підтримціпідлітків у виховному процесі, у прогнозуванні очікуваних результатівреалізації. Наступною умовою підвищення естетичної вихованості підлітків маєбути активне залучення в роботу з підлітками широкого кола фахівців(педагогів-організаторів, психологів, батьків).
Методикаформування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища впроцесі навчання складається зі змістовного, процесуального таоцінно-результативного компонентів.
Спираючись налогіку дослідження, потрібно визначати особливості процесу формуванняестетичного світосприйняття підлітків: урахування вікових змін у ставленнімолодших та старших підлітків до навколишнього середовища; цілісність тавзаємозв’язок емоційно-естетичних, когнітивних, аксіологічних тапраксіологічних складових естетичного світосприйняття підлітків; єдністьестетико-гуманітарного та природничонаукового компонентів змісту освіти.
Зазначеніособливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків визначаютьзмістовний та процесуальний компоненти методики та специфічні форми й методироботи.
Сутністьзмістовного компоненту методики полягає в поєднанні природничих таестетико-гуманітарних складових змісту освіти. Практична реалізація змістовноїчастини методики передбачає: структурування навчального матеріалу з природничихдисциплін з метою виявлення естетико-гуманітарного потенціалу та можливості їхінтегрованого вивчення.
Аналіз шкільнихпрограм з природничих дисциплін дозволяє стверджувати, що вони мають певніможливості для формування естетичного світосприйняття підлітків, завдякидостатньому естетико-гуманітарному потенціалу. У розділах програмного матеріалуз природничих дисциплін можна виділити теми, що мають значний естетико-гуманітарнийпотенціал і які доцільно вивчати інтегровано. При розробці структури уроку (зхімії, біології, фізики, географії) потрібно визначати естетичний фрагмент, уякому було виявлено естетико-гуманітарний потенціал, та відбувалось би введенняв тезаурус підлітків естетичних понять і термінів.
Процесуальнийкомпонент методики містить визначення етапів, обґрунтування форм та методівформування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища.
Реалізаціяметодики має відбуватися за такими етапами: на першому – розвиватися потребипідлітків в естетичному сприйнятті навколишнього середовища; на другому –формуватися навички цілісного емоційно-естетичного світосприйняття; на третьому– має набуватися досвід естетичного оцінювання; на четвертому – активізуватисятворчо-естетична діяльність підлітків.
У молодшихпідлітків є сенс розвивати потребу в естетичному сприйнятті засобами створенняестетичних ситуацій та засобами бесід („Дивлюсь і відчуваю”, „Прислухаємось дозвуків довкілля”, географія, 5 клас). Формування навичок цілісногоемоційно-естетичного світосприйняття може відбуватися засобом інтегрованихуроків („Тварини та довкілля”, біологія-географія, 7 клас; „Музика, мистецтво,рух у біології”, біологія-література-мистецтво, 7 клас) та творчих завданьестетичного спрямування емоційно-оцінного типу. У старших підлітків для набуттядосвіду естетичного оцінювання можуть використовуватись інтегровані уроки,рольові ігри („Життя речовин”, хімія, 8 клас; „Виробництво сталі”, хімія, 9клас), уроки-прес-конференції („Закони збереження енергії в механіці”, фізика,9 клас) та завдання естетичного спрямування творчо-діяльнісного типу.Активізація творчо-естетичної діяльності підлітків може відбуватися черезсистему підсумкових завдань естетичного спрямування.
Процес естетичноговиховання підлітків під час навчальної діяльності має бути представленийсистемою форм та методів навчання.
До основних формнавчання можна віднести інтегровані уроки, а також уроки з використаннямактивних методів навчання, серед них – уроки ділової гри, урокипрес-конференції, уроки-консиліуми, уроки-змагання, театралізовані уроки тощо.Значне місце в методиці формування естетичної культури займає організаціяекскурсій для естетичних спостережень за явищами і об’єктами навколишньогосередовища, екскурсії в музеї та виставки, щоб підлітки могли наочно бачититворіння визначних митців історії та сучасності.
Серед позаурочнихформ роботи – організація міжпредметних семінарів-конференцій, тренінгів,„круглих столів”, естетичних майстерень, вікторин, художньо-естетичнихконкурсів тощо. У межах діяльності студії „ Учнівський театр” підлітки можуть братиучасть у міні-виставах.
 Методи, яківикористовуються для формування у підлітків естетичного сприйняттянавколишнього середовища, потрібно відбирати з урахуванням теми уроку та вікупідлітків. Пропонується система найбільш ефективних методів для формуванняестетичного світосприйняття: наочно-ілюстративні (фенологічні спостереження,перегляд відеофільмів та творів мистецтва); проблемно-пошукові методи (аналізкраси в живій та неживій природі, евристичні бесіди); методи художнього аналізуестетичних вражень від предметів та явищ навколишнього світу (казки-мініатюри,замальовки про красу рослин і тварин та інші творчі роботи).
На заключномуетапі експериментальної роботи визначається ефективність розробленої методики.Оцінно-результативний компонент методики передбачає визначення рівнівсформованості естетичної культури підлітків засобом контрольних завданьестетичного спрямування та творчих робіт.
Оцінка рівнясформованості естетичного сприйняття у підлітків здійснюється за допомогоюметоду факторно-критеріального моделювання, який дозволяє виразити показникиякості кількісною мірою, визначити сформованість кожного фактора естетичногосприйняття та якість сформованості цього процесу в цілому.
Проведений аналізсвідчить, що в підлітків експериментальних класів виявлено вищий рівеньсформованості естетичної культури, ніж у підлітків контрольних класів. Так, векспериментальних класах, 29,5% молодших та 24,1% старших підлітківпродемонстрували високий рівень сформованості естетичної культури (уконтрольних класах – відповідно 8,1% та 9,7%) (табл.3).
Таким чином,естетичне виховання підлітків в процесі навчальної діяльності можна розглядатияк позитивно спрямований процес, що більш інтенсивно протікає в колективах іоб'єднаннях, що займаються естетичною діяльністю. Показники динаміки естетичноївихованості вірогідно значимі, що обумовлено соціальною спрямованістюестетичною творчістю. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи, щобазуються на основі розрахунку коефіцієнтів статистичної вірогідностірозходжень між групами респондентів, дозволяє відзначити зростаючий рівеньестетичної вихованості, і підтвердив ефективність естетичного вихованняпідлітків в освітній установі в процесі навчальної діяльності.

Висновки
Естетичнакультура особистості – це сформована на основі власного життєвого досвіду ташляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати йпереживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне вмистецтві й навколишній дійсності, керуватися виробленими культурою естетичнимицінностями у своїй практичній діяльності, створювати красу навколо себе йдолати недосконалість світу. Українській державі необхідне покоління, здатне досприйняття національних і загальнолюдських цінностей, до творчої діяльності,тому особливого значення сьогодні набуває виховання в молоді естетичноїкультури.
Естетичневиховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всімаланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів. Усеце дає право вважати головним принципом естетичного виховання принцип всезагальності естетичного виховання і художньої освіти.
Методологічноюосновою і важливим принципом естетичного виховання на сучасному етапі є ідеякомплексного підходу, який у реалізації системи естетичного виховання маєподвійне значення. По-перше, система естетичного виховання має будуватися так,щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу надитину, тобто організовується необхідність тісної взаємодії мистецтва на основіміжпредметних зв‘язків. По-друге, естетичне виховання як виховання засобамимистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиноюбудь-якого виду виховання.
Системаестетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльностіучнів. Це виявляється у здатності школярів переносити вироблені творчі навичкина виконання будь-якої справи.
Нові завдання вгалузі виховання у загальноосвітній школі суверенної України докорінним чиномзмінили і установки в естетичному вихованні. Від завдань бачити, відчувати,розуміти прекрасне вони перетворились на більш складні і пов'язані зі здатністютворити його у навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті.Ця здатність є важливою ознакою нашого часу і забезпечується завдяки реалізаціїпринципу виховання естетичного сприйняття в процесі навчальної діяльності.
Ці принципизабезпечують реалізацію системи естетичного виховання і сприяють формуваннюестетичної культури підростаючого покоління. Одним з основних завдань шкоди насучасному розвитку естетичного виховання є створення його системи. Під системоюрозуміється живий, цілеспрямований, організований і контрольований процесхудожньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основісукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтуванняметодичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв’язку зестетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.
Основнимструктурним елементом системи естетичного виховання є особистість, оскількимета, завдання, специфічні методи естетичного виховання орієнтовані наестетичний і загальний розвиток особистості, збагачення її у педагогічномупроцесі з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей організаціївпливу на учнів різного віку.
Однією з ведучихпідсистем естетичного виховання є навчально-виховний процес школи. Предметиприродничо-математичного, гуманітарного та естетичного циклів, а також трудовевиховання вносять у цю підсистему свій вклад і одночасно тісно пов’язані міжсобою як її елементи. Керівну роль у забезпеченні педагогічноїцілеспрямованості цього процесу відіграє учитель.
Наступнапідсистема — позакласна діяльність школярів, пов’язана з навчально-урочноюдіяльністю. Особливе місце належить в ній факультативним курсам з предметівхудожнього та інших циклів. Функціонування цієї підсистеми передбачаєнеобхідність використання творчого підходу до будь-якого виду діяльностідитини, форми і методів пробудження їх інтересу до естетичної творчості, атакож здійснення педагогічного контролю за соціально-оцінною діяльністю учнів упроцесі позакласної та позашкільної роботи, організації дозвілля і поведінки підлітків.
Важливоюпідсистемою є також художньо-естетичні впливи засобів масової комунікації(преса, радіо, телебачення, кіно), сім’ї, мікро середовища підлітка. Контроль збоку школи за діяльністю її елементів виявляється у вивченні і аналізі впливів,ступеня сформованості в підлітків естетичного ідеалу, смаку, критичної оцінкиестетичної інформації, художніх інтересів і потреб школярів у галузі мистецтв,мотивів спілкування з ним.
На основі зміступоняття “естетична культура особистості”, що включає сукупність розвинутихестетичних емоцій і почуттів, потреб і смаків, сформованих естетичних оцінок таідеалів, визначено основні критерії вихованості естетичної культуристаршокласників, а саме: емоційний, інтелектуальний, мотиваційно-діяльнісний,комунікативний, а також їхні показники. Виокремлено рівні розвитку естетичноїкультури старшокласників, це: відносно високий рівень, вище середнього,середній, нижче середнього, відносно низький.
Дослідно-експериментальнаперевірка реалізації запропонованої методики показала певний прогрес упідвищенні рівня естетичної культури старшокласників. У цьому переконуютькількісні та якісні показники – зростання комунікативної культуристаршокласників (вміння слухати інших, поважно ставитися до їхніх поглядів,переконливо доводити свої думки), прагнення до самостійного оволодіннямистецтвознавчими й культурологічними знаннями, підвищення активності впозакласній роботі.
Таким чиномфункціонування системи естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коливона діє не ізольовано, а включається у комплекс усієї навчально-виховноїроботи і здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.
Проведенедослідження, безумовно, не вичерпує всіх проблем, пов’язаних із формуванняместетичної культури старшокласників. Важливими залишаються питання вихованняестетичної культури в учнів інших вікових груп; організація взаємодії школи тасім’ї в культурній підготовці школярів; регуляція діяльності засобів масовоїінформації; розвиток професіоналізму вчителів. Тільки вирішуючи ці та іншіпроблеми, можливо сподіватися на суттєві зміни в духовній сфері нашогосуспільства, пов’язані з підвищенням культурного рівня підростаючого покоління.

Список використаної літератури
1. БітаєвВ.А. Гуманістична сутність естетичного виховання // Актуальні філософські такультурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. праць. – К.: КДЛУ. – 1999. – С.51-56;
2. БітаєвВ.А. Естетичне виховання і гуманізація особи. – К.: ДАКККіМ, 2003. – 232 с.;
3. БітаєвВ.А. Естетичне виховання та формування цілісної особистості // Тези міжнар.наук. конф. “Творчість у контексті розвитку людини”: Ч. 2. – К. – 2003. – С.12-15;
4. БітаєвВ.А. Естетичне виховання як компонент культуротворення // Мультиверсум:Філософський альманах. – К.: Укр. Центр духовної культури. – 2003. – Вип.36. –С. 190-200;
5. БітаєвВ.А. Естетична свідомість: концептуалізація проблеми // Наукові записки(Релігієзнавство. Культурологія. Філософія). – К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова. –2001. – Вип. 8. – С. 47-52;
6. БітаєвВ.А. Мистецтво як універсальний фактор формування естетичної свідомості //Культурологічні трансформації мистецької освіти та актуальні питання творчоїдіяльності музиканта в сучасній Україні. – Київ-Одеса. – 1998. – С. 51-65;
7. БітаєвВ.А. Сучасні трансформації естетичної свідомості молоді // Мат. наук.-практ.конф. “Молодь у сучасному світі: морально-естетичні та культурологічні виміри.– К.: МІЛП. – 2001. – С. 211-214;
8. БоревЮ.Б. Эстетика. – М., 1988. – 496с.;
9. БутенкоВ.Г. Педагогічні умови ефективного використання художнього середовища вестетичному вихованні школярів // Актуальні проблеми дошкільної та початковоїосвіти в сучасних умовах: Збірник наукових праць. – Херсон, ХДУ, 2004. – С.36-38;
10. ГончаровИ.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства идействительности. – М., 1986. – 126с.;
11. Духнович О. В. Твори, т. II. — Братислава, 1967. — с. 282;
12. ЗамашнаС.М. Естетичне ставлення як психолого-педагогічна проблема // Нова педагогічнадумка. Науково-методичний журнал. — № 1-2. – 2003. – С.67-69;
13. ЗамашнаС.М. Шляхи оновлення змісту естетичного виховання в системі загальної середньоїосвіти // Збірник наукових праць „Оновлення змісту, методів та організаційнихформ художньо-естетичного виховання учнівської та студентської молоді”. Науковізаписки Рівненського педінституту. Випуск 3. – Рівне, 1998. – С.112-113;
14. Искуствов школе. — № 3, 1999;
15. КозловИ.Ф. Педагогический опит А.С.Макарєнко. — М., 1987;.
16. КондратенкоГ.П. Сутність та структура естетичного світосприйняття особистості упсихолого-педагогічному аспекті // Освіта на Луганщині: Наук.-метод. журнал. –2004. – № 1. – С.63-67;
17. КондратенкоГ.П. Ціннісно-естетичні орієнтири сучасних підлітків та їх формування в процесірозвитку естетичного світосприйняття // Ціннісні пріоритети освіти у XXIстолітті: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 11-13 листопада 2003р.). – Ч. 3. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – С.173-178;
18. КузинВ.С.Психология.— М.,1997;
19. ЛипскийВ.Н. Эстетическая культура и личность. – М., 1987. – 128с.;
20. ЛихачевБ.Т. Теория эстетического воспитания школьников. – М., 1985. – 176с.;
21. МихайловаЛ.М. Виховний потенціал культурологічного підходу до розгляду творів світовогомистецтва // Освіта на Луганщині. – 2000. — №1 (12). – С.91-93;
22. МихайловаЛ. Культурологічний підхід до аналізу літературних творів // Мистецтво таосвіта. – 1999. — №4. – С.13-16;
23. МихайловаЛ.М. Навчально-виховні можливості художньої культури світу в естетичному вихованніучнівської молоді // Освіта на Луганщині. – 1999. — № 2 (11). – С.62-65;
24. МихайловаЛ.М. Проблеми виховання естетичної культури старшокласників в системі сучасноїосвіти //Освіта на Луганщині. —2000. — № 2. — С.93 –96;
25. МихайловаЛ.М. Освітня галузь “ Естетична культура” та її виховні можливості/ Збірникстатей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції у м.Донецьку 2-3 листопада 2000року “Проблеми переходу початкової школи на новуструктуру і зміст навчання”. — Донецьк: ВАТ “УкрНТЕК”, 2000. — С.107-110;
26. МихайловаЛ.М. Освітньо-виховний потенціал культурологічного підходу у змісті сучасноїосвіти / Збірник наукових праць за матеріалами симпозіуму “Наука Луганщини уконтексті розвитку регіону”. – Луганськ, 1999. – С.164-173;
27. МихайловаЛ.М. Специфіка культуролого-естетичного виховання творчої особистості / Збірникстатей за матеріалами науково-практичної конференції “Педагогіка життєтворчостіяк концептуальна основа розвитку освіти Луганщини”. — Луганськ, 1997. — С.66-72;
28. НаумовБ.М. Поліцентричний метод: перша педагогічна технологія цілісного розвиткуособистості.— Х., І999;
29. СухомлинськийВ.О. Як виховати справжню людину // Вибр. твори: В 5т. – К.: Рад. школа, 1976.– Т.2. – 473с.;
30. УшинськийК.Д. Матеріали до 3 тому «Педагогічної антропології». Збір. тв. в 11т. — М., 1950. — Т. 10. — с. 609;
31. ФеуєрманВ.В. Моральністьі естетична культура підлітків у суспільстві третього тисячоліття:філософсько-релігійна основа стосунків на прикладі спортивній діяльності //Педагогіка,психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту/зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. — Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. — №10. — С.19-26;
32. ШевченкоГ.П. Эстетическое воспитание в школе. – К., 1985. – 144с.;
33. Шляхиудосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродженнянаціональної культури / відпов. ред. Щолокова О.П. – К., 1992. – 280с.;
34. ЩолоковаО.П. Художньо-естетичне виховання школярів засобами світової художньоїкультури: — К., УДПУ, 1993;
35. Эстетика.Словарь. — М., 1989;
36. Эстетика:учебное пособие для студентов гуманитарных факультетов вузов / под. общ. ред.Лувчук Л.Т. – К., 1991. – 302с.