Зміст
Вступ
Розділ 1.Особливості літературознавчої пропедевтики на уроках читання в початковій школі
1.1. Методична система проведеннялітературознавчої пропедевтики в початкових класах
1.2. Психолого-педагогічні основивикористання прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичнихзасобів при проведеннілітературознавчої пропедевтики
1.3 Опис прикладного програмногозабезпечення для створення дидактичних засобів
Розділ 2.Конспекти уроків із використанням комп’ютерних дидактичних засобів
2.1 Тема. Підсумковий урок з розділу«Із скарбниці казкарів світу» (3 клас)
2.2 Тема. Природа і люди. Г. Тютюнник.«Ласочка». (4клас
Висновки
Списоквикористаної літератури
Вступ
Говорячи про проблеми навчання в сучасній школі варто виокремити одну зних, яка покликана забезпечити стійкість знань, новизну та розвиток на усіхрівнях та в усіх сферах шкільної освіти. Звичайно це, на даний час, можезробити комп’ютерне навчання або використання комп’ютера як навчального засобу.
Об’єктом курсової роботи – є літературна пропедевтика науроках читання в початковій школі.
Предмет курсової роботи – застосування на таких урокахкомп’ютерних дидактичних засобів та комп’ютера взагалі.
Мета – окреслити певні шляхи використання комп’ютера, як засобустворення дидактичних посібників для уроків різних типів.
В процесі написання роботи були опрацьовані певні літературні та Інтернетджерела, в яких хоча б частково була розгляне на ця проблема, а такожрозроблені авторські пропозиції використання комп’ютера, які вміщені уконспекти уроків з літературознавчої пропедевтики.
Розділ 1. Особливості літературознавчої пропедевтики науроках читання в початковій школі
1.1 Методична система проведеннялітературознавчої пропедевтики в початкових класах
Науковим ґрунтом для методики читання є літературознавство.Хоча у початкових класах діти лише ознайомлюються з художніми творами,теоретичні основи літературознавчої науки враховуються при вивченні змістутворів і в організації уроків читання. Розрізняють, зокрема, підходи довивчення байки і казки, оповідання і вірша. З опорою на літературознавствовиробляються настанови для з’ясування ідейного задуму твору і його художніхособливостей.
Отже, методика мови – це не ізольована наука. Узв’язку з іншими науками вона будує свою теорію, функціонує та розвивається.Виходячи з цього, використання на уроках мови комп’ютерних засобів навчання нелише допомагатиме здійснювати природній навчальний процес, але й розвиватиме вучнів інформаційні знання.
Розкриття особливостей казки
Особливості роботи над казкою.
Казка відома дітям з дошкільних років, їїпривабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленнямграють у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців іпівників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюбленихказкових персонажів. Однак це не може служити підставою для того, щоб вважати,що учні розуміють специфіку казки як літературного жанру. Звичайно, від них неслід домагатися наукового визначення казки, адже діти не усвідомлять йогозмісту, хоч, можливо, й запам’ятають формулювання. У початкових класах йдетьсялише про набуття загального уявлення про казку і її відмінностей від іншихтворів. Як цього досягти?
У методичних посібниках засуджується намагання окремихкласоводів зводити характеристику казки до вказівки, що, мовляв, казкові подіївидумані. Для цього є підстави.; Практика переконує, що умовність казки дітисамі відчувають. Вона їм подобається. Вони і в класі ладні грати в придуманихказкових героїв. І це треба всіляко підтримувати. Текст багатьох казокпіддається прочитуванню в особах. Методика рекомендує вчителеві скористатисяцією можливістю: учні залучаються до діалогу.
У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкоюстворюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього видународної творчості. Вони ще раз переконуються, що/казка – це розповідь проякусь незвичну подію. В її основі – видумка, фантазія, адже насправді звірі нерозмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це небентежить. Навпаки, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть ірозмовляють зрозумілою мовою.
Діти усвідомлюють, що в житті вовк і лисиця недружать, а в казці вони – нерозлучні друзі. Це й переконує в тому, що казки зучастю звірів – фантастичні. Поряд із звірами у казках діють явища природи:Зима, Мороз, Сонце та ін. А це хіба не фантастика? І все ж не дивуються цьому.Сприймають це як можливе, до того ж захоплено. Тому досить часто вдаються довласного фантазування – створення казок про звірів, а то й про навколишніпредмети: столи, стільці, книжки, зошити. Завдання вчителя – всілякозаохочувати учнів до написання казок. У меморіальному музеї у Павлиші, депрацював В. О. Сухомлинський, зберігається 80 томів казок, написаних учнями.Видатний вчитель радянського часу вважав, що створення казок – не розвага, азасіб розумового й естетичного розвитку дітей.
Говорячи про сприймання казки дітьми, варто вказати нате, що діти молодшого віку (навіть дошкільного) свідомо сприймають умовністьказки, а тому чітко відрізняють фантазію від реальності. До фантазії вониставляться як до гри. Цікавий випадок розповідає К. І. Чуковський у книзі «Віддвох до п’яти» про свою правнучку Машу. У дошкільному віці вона любила грати у«начебто»: «стілець начебто сказав столу». Одного разу, коли вона не хотілаїсти булки, мати вирішила вплинути на неї, застосувавши знайомий Маші прийом зісловом «начебто»: «Булочка просить, щоб ти її з’їла». На це Маша резонновідповіла: «Булки говорити не вміють. У булки немає ротика». Фантазування у нихмає ігрове значення. Таким же воно залишається в молодшому шкільному віці.
Отже, казкову ситуацію вони сприймають як гру. Томунемає потреби повторювати відоме їм і підкреслювати, що казковий сюжетвидуманий. У казці йдеться про добро і зло, про погане і гарне. Дитяча увагаповинна бути зосереджена на цих моральних і людських категоріях, а не нарозвінчанні незвичності казкових ситуацій. І ще одна обставина застерігаєвчителя від загострення уваги дітей на фантастичній основі казки. Це –наявність у читанках.казок, сюжет яких мало схожий на фантастику, незвичність.Наприклад, болгарська казка «Хто ж був працьовитий?»або ескімоськаказка «Мудре рішення» розповідають про реальні речі, а називаються казками. Доречі, в них діють люди. Значить, крім казок про звірів і явища природи, є йказки з участю людей. У казці «Кирило Кожум’яка» розказується про князя,князівну, Кирила. Але події, описані в ній, казкові. Про казковість описаного вній свідчить хоч би те, що одним з її персонажів є чудовисько – змій.
Читання оповідань, віршів, казок,байок.
Художня література відтворює життя в живих образах,картинах.
Письменник охоплює суттєві, типові факти, риси,властиві багатьом явищам, людям, і показує їх в художніх образах.
Художні твори впливають На почуття й розум дітей,викликають певні емоції, переживання. Читання художніх творів допомагає учнямкраще пізнати, навколишній світ, розширює їх кругозір. Українська літературавиховує любов до Батьківщини, до нашого народу, виховує у дітей повагу допраці, розвиває уяву, збагачує мову, формує художній смак, виховує рисихоробрості, мужності, чесність, правдивість; вона є важливим чинником вихованнядітей.
Як же організувати уроки читання художніх творів, щобдомогтися найбільшого виховного впливу на учнів?
Учитель повинен твердо усвідомити, що лише ціліснесприймання художніх образів твору дасть можливість зрозуміти їх, а разом з тимі відчути до дійових осіб прихильність, симпатію, чи, навпаки, ненависть, гнів.Тому перше знайомство учнів з художнім твором повинно бути проведено всуцільному вигляді, а не по частинах, як це слід робити при читанні діловоїстатті. Важливе значення при читанні художнього твору має підготовча робота дочитання. Основне завдання підготовчої роботи (бесіди, розповіді) полягає втому, щоб створити у дітей певний настрій, викликати інтерес до описуваної вхудожньому творі події, підготувати учнів до емоційного сприймання образівтвору. Вступна бесіда не повинна бути тривалою. Не треба перед читаннямхудожнього твору переказувати його зміст. Попередній переказ знижує інтересучнів до читання твору, підмінює читання художнього твору, послаблює йогобезпосередній вплив на учнів.
У короткій вступній бесіді чи розповіді вчительповинен стисло ввести в курс тих обставин, при яких відбувається описувана втворі подія, створити певний настрій, почуття до сприймання. твору. Так,наприклад, проводячи вступну бесіду до читання вірша Шевченка «Сон» (IV клас),не слід вдаватись в докладну біографію Шевченка (про це діти знають з читаннястатей, з попередніх розповідей учителя). Учитель повинен тільки підкреслити,що дитячі роки Шевченка проходили в часи кріпацтва, згадати про неймовірнотяжке життя селян, а тим більше дітей за часів кріпацтва, що діти виростали бездогляду, в злиднях, працюючи все життя на панів, що селянин був безправний,його пан міг віддати в солдати, продати як якусь річ.
Можна в бесіді використати і деякі картини про тяжкіумови життя кріпаків. Якщо тема твору добре знайома дітям, то вступної бесідиможна й не проводити.
Після підготовчої роботи проводиться читанняхудожнього твору вчителем чи учнями.
Читання вчителем художнього твору має дуже важливезначення. Від якості читання залежить і сприймання його учнями. Коли вчительзакінчив читати художній твір, то не слід зараз же порушувати переживання учнівзапитаннями. Треба дати можливість дітям кілька секунд переживати враження відпрочитаного. Готуючись до виразного читання художнього твору, учитель повиненсам добре навчитись читати твір. Вірші й байки обов’язково перший раз читає самучитель, а оповідання в III–IV класах можна давати читати учням. У І–II класах,майже як правило, перший раз повинен читати вчитель. Після першого читанняможна провести коротку бесіду по прочитаному твору, поставити учням кільказапитань за змістом. Наприклад: 1) При читанні яких місць вам було радісно,смішно? 2) Що ви не зрозуміли в творі? При потребі вчитель пояснює деякі словаі вирази з твору.
Після загальної бесіди проводиться повторне читаннятексту. Воно проводиться переважно по частинах. Читання по частинах необхіднетоді, коли твір великий розміром або такий, що його не можна опрацювати за одинурок.
Після повторного читання всього твору проводитьсяробота над текстом.
Головним при розборі художнього твору є з’ясуванняосновних образів, картин твору, щоб допомогти учням розібратися, якимихудожніми рисами наділено окремі образи, якими мовними засобами користуєтьсяписьменник для зображення в творі героїв, картин. Тому треба зосередити увагуучнів на яскравих виразах, на образних словах, на деяких окремих фактах, щомають значення в розвитку дії твору.
Розбір треба проводити так, щоб внаслідок усвідомленняокремих виразів, частин твору, значення описів, характеристик учні уяснилиголовні образи, їх соціальну приналежність і в кінці змогли за допомогоювчителя визначити ідею твору. З цією метою вчитель ставить завдання знайтимісця в творі, де автор від себе характеризує героя, зайти й зачитати чипереказати своїми словами характерні вирази героїв, знайти опис зовнішніх рисгероїв, описи природи місцевості і т. д.
Треба звертати увагу учнів на те, які мовні засобивикористовує автор для відтворення настроїв, почуттів; слід розібрати вирази втворі в переносному значенні (метафори), порівняння, значення образних слів(епітетів), антоніми, синоніми, ніжні, пестливі вирази чи грубі, зневажливі.
Так, наприклад, при розборі в IV класі оповідання А.Головка «Пилипко» поряд з логічним розбором можна поставити такі запитання ізавдання:
1) Як письменник змальовує зовнішній вигляд Пилипка?
2) Знайти ті місця в творі, з яких видно, що батькиПилипка були бідняками?
3) Пояснити такі вирази: «Ми ось язика тобірозв’яжемо», «Хочеш, щоб і тобі всипали?», «Злидота така, нічого й потягти».
4) Які приклади поведінки Пилипка підтверджуютьсміливість, відважність хлопця?
5) Знайти в оповіданні народні вирази й слова: «семірка»,«вдивленіє», «наша бере».
6) Дібрати слова, близькі за значеннями до таких слів:шмаття, зашамкала.
7) Пояснити вираз: «А Пилипко зляканим звіряткомдивився з полу».
При розборі змісту прочитаного твору вчитель можедавати завдання перечитати окремі уривки тексту чи вирази, вимагати від учнівпідтвердження відповідей словами тексту.
До деяких оповідань і віршів можна поставити завданнязнайти в творі місця, що відповідають малюнкові в читанці, наприклад, воповіданні А. Тесленка «Миколка» (ІІ клас) (до малюнка: коло порога старецьсивий стоїть з хлопчиком).
А при розборі в І класі казки «Ріпка» можна датизавдання знайти рядки, де говориться, що всі разом взялися рвати ріпку.
Після розбору оповідання до нього можна скласти план(про те, як складати план, говорилося раніше), а потім переказувати оповідання.Переказувати оповідання, казку можуть кілька учнів по частинах, якщо твірчималий своїм розміром і складається з кількох частин; невеличкі твори можнапереказувати кілька разів.
Підкреслюємо, що при переказі твору особливу увагунеобхідно звертати на правильність мови учнів, привчати учнів стежити припереказі за своєю мовою, невдалі слова й вирази зразу ж виправляти. Учительставить вимогу до учнів, щоб вони уважно стежили при переказуванні не лише зазмістом, а й за своєю мовою. Треба привчати учнів використовувати в переказіобразні вирази, слова оповідання,
У зв’язку з читанням оповідань, нарисів, казок, байоктреба запроваджувати творчі вправи на зв’язку читання та інших предметів. Ціроботи можуть бути різноманітні. Одні з них мають виявити, як діти розуміютьпрочитане, інші показати, як діти ставляться до прочитаного.
Творчі роботи мають також за мету розвивати логічніздібності дітей. Види цих робіт можуть бути різними.
Особливості читання казок і байок.
Казка читається так, як і оповідання, але цей видтворів має свою специфіку. При вивченні казки учні початкової школи повиннізрозуміти виведені в ній образи. У вступній бесіді до казки треба підвестидітей до усвідомлення ЇЇ образів, а часом і до розкриття моральної ідеї в ній.У переважній більшості казок розгортається боротьба добра із злом, і цяборотьба обов’язково закінчується перемогою добра (правди) над злом(неправдою). В попередній бесіді не варто учням казати, що казка – це видумане.Краще нехай учні підходять до казки як до реального оповідання. Питанняособливостей казки можна розібрати після читання і переказу її. Тоді вчительможе вказати, що в казці фантастичне (видумане), а що дійсне, підкреслити, що вказках відображені погляди людей в далекому минулому, коли люди на явищаприроди дивились як на надприродні істоти (Баба-яга, Мороз і ін.). Тварини тоділюдям здавались рівними з ними. Все це вчитель з’ясовує після читання, розборуй переказу. казки в підсумках, а не в попередній бесіді.
Читання байки теж має свої особливості. Якопрацьовувати байку, вчителі часто затрудняються. Перед читанням байкинеобхідно провести бесіду про її персонажів і ні в якому разі не розповідатизмісту байки. Треба пояснити, наприклад, що вовк – хижий звір, лисиця – хитра,шкідлива, що півник, курочка, гуси – це свійські птахи, розповісти про те, деживуть звірі, птахи, чим кожна тварина, кожен птах живиться, яка користь чишкода від них людині.
Така розповідь учителя допоможе дітям краще зрозумітиобрази байки, їх вчинки.
Розкриваючи образи байки, учитель допоможе уяснитидітям, наскільки байка в переносному (алегоричному) значенні розповідає прожиття людей. Тільки після розбору байки учні зрозуміють, що в цих творах євигадкою, що відповідає дійсності.
Перед читанням доцільно використати малюнки тварин,птахів, що про них буде йти мова в байці.
Особливу увагу треба звернути на виразне читаннябайки. Після читання вчителем, розбору байки, корисно запровадити читання вособах. Діти охоче виконують цю роботу, з захопленням готують колективнедекламування байок в особах. Деякі казки також можна читати, розподіливши роліміж окремими учнями.
Розкриття ідеї (моралі) байки повинно бути результатомвсієї роботи над байкою.
Щоб учні краще уяснили ідею байки, казки, доцільноіноді навести відомий дітям приклад з життя, подібний до явища, описаного вбайці, казці. Можна запропонувати учням самим навести такі приклади.
Деяку особливість в роботі з читаннястановлять загадки, приказки, прислів’я, скоромовки.
При розборі загадок треба не тільки навчити учнівпрочитати й відгадати загадку, вони повинні пояснити, чому саме така, з не іншавідгадка, вказати, за якими ознаками вони відгадали загадку, наприклад, чому цесніг: надворі горою, а в хаті водою. Розгадуючи загадки в III–IV класах, учніможуть пригадувати і ті загадки, які вони знають. Така робота сприяє розвиткурозумової активності і самостійної творчості дітей.
Робота над приказками і прислів’ями ведеться,починаючи з І класу. Зміст приказок і прислів’їв учні найкраще зрозуміють прирозборі їх у зв’язку з прочитаним оповіданням чи статтею.
Так, наприклад, після читання в І класі оповідання«Ти» і «ви» діти зрозуміють зміст прислів’я: «Умів помилятись, умій виправлятись».
Для удосконалення навичок читання, правильної ішвидкої вимови, розвитку мовних органів дитини має чимале значення читанняскоромовок, особливо в І класі. Особливістю скоромовок е те, що в нихскупчуються слова на якісь приголосні чи голосні і це утруднює швидкістьчитання їх. Наприклад:
Сів шпак на шпаківню,
заспівав шпак півню:
– Так, як ти – не вмію я,
ти не вмієш так, як я.
У цій скоромовці скупчені слова з ш, п, я, і.
Починати читати скоромовку треба повільно, роблячизупинку після кожного слова, а окремі слова навіть по складах. Потім поступовошвидкість читання прискорюється до максимуму, але з неодмінною умовою –вимовляти слова ясно, правильно, дотримуватись пауз, виразності, інтонації.
Загалом літературознавча пропедевтика займає чільнемісце серед інших форм роботи на уроках читання і пронизує практично весь змістметодики роботи з художніми творами.
1.2. Психолого-педагогічні основи використання прикладногопрограмного забезпечення для розробки дидактичних засобів при проведенні літературознавчоїпропедевтики
Літературознавча пропедевтика, як, зрештою, і іншіформи роботи на уроках рідної мови (зокрема читанні) передбачає використаннярізноманітних засобів навчання.
Використання комп’ютера при розробці дидактичнихзасобів у початковій школі – це досить новий крок, але він вже здобув певніпозитивні відгуки в колах провідних психологів та педагогів.
Варто лише сказати, що за даними досліджень у ційгалузі навчання з допомогою комп’ютера здатне:
· полегшитипідготовку вчителя до уроку на 60 %;
· підвищитицікавість учнів до процесу навчання на 70 %;
· покращитизапам’ятовування матеріалу учнями на 30 %;
· забезпечитикращий розвиток учнів на 50 %;
· осучаснитита урізноманітнити процес навчання на 45 %.
Звичайно, що такий підхід малює нам казковіперспективи. Насправді ж навчально-виховний процес з допомогою комп’ютера наявуможе покращити знання учнів, якщо будуть забезпечені наступні моменти:
1. Процеснавчання з комп’ютером не буде заперечувати інші методи та прийоми навчання.
2. Комп’ютернідидактичні засоби будуть не просто копіювати звичайні засоби (наприклад,наочність) на монітор, а створювати принципово нові, що забезпечують більшчітку модернізацію навчання.
3. Вчительпри використання комп’ютера на уроці не відходить на задній план, віддаючиперевагу машині.
4. Використаннядидактичних засобів, створених на комп’ютері чергуватиметься із використаннямінших прийомів, фізкультхвилинок та ін., для забезпечення належних умов дляздоров’я дитини.
Окрім цих моментів ми пропонуємо взяти до увагинаступні прийоми використання комп’ютера у розробці дидактичних засобів самедля літературознавчоїпропедевтики впочатковій школі:
1. Використаннякомп’ютера не має зводитись лише до використання прикладного програмногозабезпечення (ППЗ), адже до нього можна віднести і друк матеріалів, збереженняінформації тощо.
2. Використанняприкладних програм має забезпечуватись принципами загальності, легкості укористуванні та ін., для того, щоб вчитель початкових класів без особливихзусиль та підготовки міг налаштуватись на роботу з ними.
3. Використанняприкладних програм загального призначення має поєднуватись з використаннямготових програмних продуктів, а отже має місце професійна розробка такихпрограм (ігор, тестів та ін.), що на даний час здійснюється дуже повільнимитемпами.
4. Кожнийдидактичний засіб, розроблений на комп’ютері має використовуватись строго дотеми та завдань уроку і поступово ставати звичним засобом навчання.
Для літературознавчої пропедевтики в початковій школідоречними будуть наступні засоби навчання, створені прикладними програмами:
o наочні посібники (ілюстрації доказок, оповідань, байок тощо);
o електронні підручники, щорозповідатимуть про авторів та ін.;
o мультимедійні засоби для кращогосприймання творів (розроблені мультиплікації, презентації тощо);
o засоби, що активізують діяльністьсамих учнів;
o засоби зацікавлення та постановкипроблемних ситуацій для дітей тощо.
За умови врахування всіх вищенаведених принципів тапобажань використання ППЗ у навчально-виховному процесі на уроках читання, нанашу думку, стане справжнім проривом у сучасній методиці та окреслить певніпозитивні моменти.
1.3. Опис прикладного програмного забезпечення для створеннядидактичних засобів
У цьому пункті ми детально розповімо про всі пристроїкомп’ютера, що можуть знадобитись вчителю для створення дидактичних засобів.
Склад комп’ютера може бути стандартним (основнічастини: монітор, системний блок, миша та клавіатура).
Для зручності клас може бути оснащений 3-4 машинамиабо кількістю комп’ютерів відповідно до кількості учнів.
На клавіатурі повинні бути нанесені знакиукраїнського алфавіту.
Звукова плата повинна мати вхід для мікрофона.
З додаткових засобів слід відзначити наявністьпринтеру та сканера.
Принтер повинен бути лазерним і забезпечуватививедення даних на папір формату (не менше) А4.
Сканер повинен бути планшетним із робочимполем А4.
Програмне забезпечення, яке постачається у складі ПК,або може бути придбане окремо, повинно відповідати архітектурі і структуріапаратного забезпечення.
Програмне забезпечення повинно бути ліцензійночистим і мати супроводжувальні документи, виконані відповідно. Документаціяповинна, зокрема, містити найменування програмного продукту і номер версії,власника, дати і номера реєстрації та постачальника.
До складу програмного забезпеченняможуть входити:
· системнепрограмне забезпечення,
· програмнезабезпечення базових інформаційних технологій,
· системипрограмування мовами високого рівня,
· програмнезабезпечення навчально-виховного призначення.
Програмне забезпечення навчально-виховного призначенняповинно мати відповідний гриф Міністерства освіти і науки України тасертифікати відповідності.
До основних програм, що можутьвикористовуватись вчителем слід віднести:
· текстовийредактор;
· графічнийредактор;
· засібстворення презентацій мультимедіа;
· музичнийредактор або мультимедійний програвач.
Кращим прикладом текстового редактора на даний момент є Word.
/>
Основніфункції Wordта відповідні кнопки панелей:
Відкриття,створення та збереження документу; /> /> />
Друкдокументу; Ctrl+P.
Вставкамалюнків, таблиць у документ; Вставка – Рисунок. /> />.
Перевіркаорфографії та граматики; F7.
Відображеннядокументу на весь екран та в інших режимах;
Вставказвуку, відео у документ. Вставка –Объект.
Зграфічних редакторів варто відзначити Paint.
/>
Простотата багатофункціональність цього редактора забезпечитькращу роботу вчителя по створенню дидактичних засобів з його допомогою.
Основніфункції Paintта відповідні кнопки панелей:
/> – малювання олівцем і пензлем;
/> – зафарбовування;
/> – витирання;
/> – збільшення малюнка;
/> – вставляння тексту у малюнок;
Малювання геометричних фігур (коло, овал, прямокутник, многокутник, криватощо).
/>
Вибір кольору.
/>
Для створення дидактичних засобів доречним буде використанняпрезентацій, що можуть бути створені можливостями Microsoft PowerPoint.
Основні функції цієї програми:
Створення слайдів; />
Показ слайдів; />
У PowerPoint можна також (аналогічно до текстового редактора, який мирозглядали) вставляти окрім текстових та графічних елементів ще й звукові тавідео фрагменти.
/>
Розділ 2. Конспекти уроків ізвикористанням комп’ютерних дидактичних засобів
2.1 Тема. Підсумковий урок з розділу«Із скарбниці казкарів світу» (З клас)
Мета. Поглибити знання учнів про зарубіжнихписьменників та їхні твори. Розвивати образне мислення, мовлення, творчі смаки,виховувати любов до книги, розвивати вміння працювати над текстом, ділити йогона частини, складати план, розвивати творчі здібності.
План-конспект
I. Перевірка домашнього завдання.
— Пригадайте, яку казку ви читали вдома?
— Хто автор цієї казки? (Вожена Немцова)
— Назвіть її героїв.
— Відкрийте підручник. Прочитайте, що помітив парубок,голячи царя?
— Скажіть, яка таємниця гнітила юнака?
— Що порадив майстер хлопцеві?
— Чому про таємницю царя Трояна стало відомо всім?
— Яка головна думка казки?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні до нас завітали герої тих казок. З ними мипознайомилися протягом кількох уроків читання. Я думаю, вони полюбилися вам. Цігерої
підготували для вас вікторину, щоб перевірити, чидобре ви знаєте їхні казки та авторів.
Вікторина(запитання виводяться намоніторі комп’ютера у вигляді презентації)
1. Хто з відомих казкарів світу любив у дитинствіграти в театр, сам шив своїм артистам костюми і вигадував для них усілякіпригоди? (Ганс Крістіан Андерсен)
2. Ким у світі вважають Г. К. Андерсена? (Королемказки)
3. Героїв якої відомої казки зображено на ційілюстрації? («Дюймовочка»)
4. Про кого з казкових героїв можна так сказати:«Добре щире серце ніколи не буває гордим»? (Гидке каченя)
5. Відшукайте серед героїв цих ілюстрацій того, комуналежать слова: «Спокійно, тільки спокійно!» (Карлсон)
6. Впишіть у клітинки прізвище автора казки «ПроКарлсона, що живе на даху». (Ліндгрен)
7. Хто з казкових персонажів висловлював таку пораду:«Якщо ви послухаєтесь цієї поради, то будете щасливі все життя. Вам треба лишевикупатись у річці в тому місці, де я покажу, а все інше я влаштую сам»? (Кіт учоботях)
6. Хто «батько» цієї казки? (Шарль Перро)
— Назвіть розділ, який ви прочитали.
— Твори яких жанрів вміщені в цьому розділі?
— Яка особливість казки?
— Ви, діти, прочитали велику кількість казок, працюючинад розділом. Сьогодні ви дізнаєтеся, звідки беруться казки. Про це вамрозповість видатний фінський письменник Захаріас Топеліус, відомий вам як авторказки «Про Березу та Зірку».
III. Робота над текстом.
1. Словникова робота (використовуємомалюнки).
— Перш ніж дізнатися, звідки приходять до нас казки,прочитайте слова, записані на комп’ютері.
1) верес — низький вічнозелений кущ із дрібнимилистками та рожевими квіточками;
/>
2) межа — границя чогось, незорана вузька смуга міжполями;
/>
3) скроні — бокова частина голови від вуха до лоба,висок;
4) паморозь — схожі на іній опади, які в морознупогоду осідають на гілках дерев, дротах.
/>
5) діаманти — дорогоцінне каміння;
6) предковічні — старовинні, дуже давні.
2. Первинне сприймання тексту(використовуємо звукозапис голосу вчителя).
/>
— Послухайте текст «Де беруться казки» і скажіть: «Хтоможе розповісти силу-силенну казок, більше, ніж будь-хто з людей?»
3. Естафета.
— Чому автор пише, що зоряні казки найвеличніші інайчистіші?
4. Вибіркове читання.
— Відшукайте ті рядки, які підкажуть, де саме, у якихмісцях, можна знайти казки.
— Підтвердіть словами тексту, якими словами пише казкиприрода.
5. Мовчазне читання.
— Поділіть текст на частини.
— Про що розповідається в кожній частині зокрема?Дайте назву кожній частині.
6. Складання плану.
7. Читання напівголос.
— Підготуйтеся розповісти, де беруться казки?
IV. Підсумок уроку.
1. Гра «Де чия казка?»(використовуємо малюнки авторів казок та казкових героїв). Учні складають(перетягують мишею) героїв до відповідних авторів.
2. Творча робота.
Розповіді учнями власних казок замалюнками на комп’ютері.
V. Домашнє завдання.
2.2. Тема. Природа і люди. Г. Тютюнник.«Ласочка». (4клас)
Мета. Удосконалювати навички виразногочитання; вміти орієнтуватися у структурі тексту; збагачувати словниковий запас;розвивати вміння ділити текст на частини за поданим планом; розвивати мовленнята уяву дітей; виховувати почуття щирості, доброти, бережливе ставлення доприроди.
План-конспект
І. Перевірка домашнього завдання.
— Пригадайте, що було задано на домашнє завдання.(Вивчити напам’ять вірш О. Олеся «Білі гуси летять над лугами»).
То хто написав вірш «Білі гуси летять над лугами»?(Олександр Олесь).
— Які твори О. Олеся вам відомі ще?
— Пригадайте вірш «Білі гуси летять над лугами» і приготуйтесьдо виразного читання цього вірша напам’ять. (Учні читають вірш.)
II. Підготовка до сприймання новоготексту.
1.Вправа па вироблення технікичитання.
— Зверніть увагу на записані на моніторі слова вколонках. Ці слова трапляться вам у тексті.
— Прочитайте ці слова правильно.
Червонила
огледівся
підзолочений
дзяволить
туркотіли
холоднеча
пасовисько
дріботить-витанцьовує
скімлення
ожеледець
2.Лексико-семаптичнаробота.
— Як ви розумієте значення таких слів(використовуємо малюнки аналогічно до минулого уроку):
а) ожеледець (крига на кущах та на деревах);
б) вепр (тварина);
в) поплавок (складова частина вудки).
3.Бесіда.
— Послухайте уважно уривки івідгадайте, з яких казок вони взяті:
«Одного разу лисиця попрохала журавля до себе в гості.
— Приходь, куме, до мене в гості, а то ми з тобою ужедавно познайомилися, а досі одне в другого не були в домі». (Лисиця та Журавель)
«Побіг заєць до лисиччиної нори, коли це лисичкавибігає, дивиться, що зайчик стоїть на двох лапках біля хати, та й питає його:
— А чого ти прийшов? Він і каже:
— Просили вовк, ведмідь, дикий кабан, і я прошу, щобти прийшла з своїм Паном Коцьким до нас на обід...» (Пан Коцький)
— Який казковий герой зустрічається в обох цих казках?(Лисиця)
— А в яких ще казках діючою особою виступає лисиця?(«Лисичка-сестричка і вовк-панібрат», «Котик і півник», «Колобок», інші)
— Якою виступає Лисиця у більшості казок? (Хитрою,брехливою)
— А сьогодні ми познайомимося із оповіданням Г.Тютюнника «Ласочка».
Перед вами постане зовсім інша лисичка, яку рибалкадуже полюбив.
III. Первинне сприймання тексту і йогоперевірка (використовуємо звукозапис).
Комбіноване читання (голос вчителя — учні).
Фізкультхвилинка
IV. Повторне читання тексту і роботанад ним.
— Зверніть увагу на план. Прочитайте текст мовчки івідзначте місця, які відповідають пунктам плану.
План (у формі презентації).
1.Рибалка Арсен.
2. Зустріч із лисеням.
3. Дружба з Ласочкою.
4. Несподіване повернення лисиці.
— Прочитайте першу половину оповідання.
— З якого речення ви встановили, що Арсен — рибалка. («Яксонце тільки-но червонило небо на сході, Арсен уже сидів у човні біля своєїверби і пильнував за вудками».)
— Прочитайте опис ранку. Які фарби ізвуки сповіщали про його прихід?
— Про яких тварин згадує автор у цій частині казки? (Дятли,дикі кабани, вепри).
— Прочитайте другу частину. Від чогопрокинувся Арсен? (Від тоненького скімління)
— Як автор описує лисеня? Прочитайте цемісце.
— Продовжіть речення: «Потім перевело погляд узадок човна і облизнулося...» («… на дні, засланім травою, лежала риба».)
— Які слова-синоніми можна підібрати«до слова «ляснув»? (Вдарив та ін.)
— Прочитайте третю частину.
— Перекажіть її від імені Арсена. (Один ученьпочинає, а інший — продовжує.)
— Як ви розумієте вислів «Вухамипряду»? (Прислухається)
— Прочитайте текст до кінця.
— Знайдіть опис зими. Поясніть вислів «вітер завивав».(Буяв великий вітер.)
— З яких слів можна дізнатися, що рибалка не забувЛасочку? («Вудить та все озирається: чи нема, бува, Ласочки?»)
— Прочитайте прикметники, за допомогоюяких автор описує лисицю. (Велика, пухнаста)
— Кого вам нагадало мале лисеня? (Стару лисицю)
— То якою постає перед нами лисиця з цього оповідання?(Доброю, лагідною)
V. Творча робота над текстом.
— Намалюйте у графічному редакторі,якими ви уявили зовнішність і характер старого рибалки, використовуючи деякіготові форми.
— Подумайте і спробуйте створити у своїй уяві серіюкартинок до цього оповідання.
— Що могло трапитися далі?
За допомогою яких слів автору вдалося показати своєпозитивне ставлення до лисиці?
— Підберіть інший заголовок до оповідання.
VI. Робота над виразністю читання.
VII. Підсумок уроку.
1. Гра «Знайди слово».
(Учитель показує картки із словами, в яких пропущенідеякі літери. Учні шукають у тексті слова, які б підійшли і записують нижче.)
/>
(Лисеня, поплавки, ожеледець,замолотила)
VIII. Домашнє завдання.
Виразно читати і детально переказувати оповідання.
Висновки
Використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для створеннязасобів навчання здатне вивести на новий (більш розвивальний) витокнавчально-виховний процес у школі.
Розглядаючи цей процес на прикладі уроків читання (зокремалітературознавчої пропедевтики) можна сказати, що в разі продуманого,підготовленого та планомірного використання даних засобів ми можемо забезпечитизначне покращення знань учнів в кожній сфері, а також отримати підростаючепокоління дітей, які вже знайомі з комп’ютерною технікою, не лякаються приспілкуванні з нею та є звичайними користувачами інформаційного світусьогодення.
Списоквикористаної літератури
1. ЖарковаІ.І. Календарне планування 1-4 класи. – Тернопіль, 2004.
2. КалабинС.И., Голик Л.В., Пустовит А.В., Козакова Е.В. Справочник пользователя IBM PC.– К: КП „Техинком“ МИП „Арфа“, 1999. – 112 с.
3. ЛьвовЛ.В. Методика преподавания русского языка. –М.:Высшееобразование, 1984.
4. НаумчукМ.М. Сучасний урок української мови в початковій школі.
5. Персональныйкомпьютер для всех в 4– х книгах. (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов),Высшая школа, 1999 г.
6. Програмисередньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. –К.: Освіта, 1994. — 254 с.
7. Савченко О.Я. Дидактика початковоїшколи. – К.: Абрис, 1997.
8. Электронныевычислительные машины. ( А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов и др. Под редакциейА.Я.Савельева). – М.: Высшая школа, 1991. – 160 с.
9. ФигурновВ. IBM PC для пользователя. – М.: Финансы й статистика, ЮНИТИ. 1992. – 365 с.
10. ФранкенГ… MS DOS 5.0. для пользователя. – К: Торгогово – издательское бюро BHV, 1992.– 513 с.