Зміст
Вступ. 2
Розділ І.Особливості проведення уроків української мови в початковій школі 3
1.1 Змістуроків української мови. 3
1.2Психолого-педагогічні особливості уроків. 8
1.3 Перевагита недоліки використання персонального комп’ютера на уроках української мови. 13
Розділ ІІ.Методика проведення уроків української мови в початковій школі із використаннямперсонального комп'ютера. 17
2.1Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класів. 17
2.2 Розробкадидактичних засобів на уроках української мови. 23
2.3 Практикавпровадження. 27
Висновки. 30
Списоквикористаної літератури. 32
Вступ
Аналіз науковоїлітератури показує, що проблема використання персонального комп’ютера на урокахукраїнської мови в початкових класах є складовою частиною досліджень в галузіпедагогіки, психології та методики викладання української мови.
Проблемавикористання персонального комп’ютера на уроках української мови в початковихкласах посідає важливе значення для формування особистості школяра і займаєзначне місце у навчально-виховному процесі.
Зважаючи нанауково-практичне значення проблеми, доводиться констатувати, що психологічномута педагогічному аспекті вона залишається ще недостатньо вивченою.
З огляду назначущість теми та її актуальність і була обрана тема курсової роботи.
Мета — вивченняефективності традиційних підходів до використання персонального комп’ютера науроках української мови в початковій школі.
Об’єктомдослідження є можливість проведення уроків української мови в початковій школіз використанням персонального комп’ютера.
Предметдослідження — засоби, що розроблені на основі використання ІКТ, якізабезпечують активізацію пізнавальної діяльності молодших школярів.
На основі аналізупедагогічної та методичної літератури ми визначили такі завдання курсовоїроботи: розкрити особливості використання персонального комп’ютера на уроках;охарактеризувати умови і прийоми застосування ІКТ; описати роль вправ звикористанням персонального комп’ютера на уроках української мови.
РозділІ. Особливості проведення уроків української мови в початковій школі1.1Зміст уроків української мови
Курсукраїнської мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він нетільки є окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опануванняусіх інших шкільних дисциплін. Основна його мета – забезпечити розвиток,удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання-розуміння, говоріння);навчити дітей читати і писати; сформувати певне коло знань про мову і мовніуміння; забезпечити мотивацію навчання рідної мови.
У процесіпочаткового навчання української мови поглиблюються уявлення школярів пронавколишній світ, розвивається їхнє образне і логічне мислення; здійснюєтьсяпатріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів.
Навчанняукраїнської мови має бути спрямоване на розвиток у дітей, окрім загальномовленнєвих, таких загально навчальних умінь: організаційних, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних. Важливо формувати у школярів почуттявідповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати зновим, доступним за трудністю навчальним матеріалом, мати власну думку зобговорювальних питань, обґрунтовувати її.
Вивчення рідноїмови уже в початкових класах створює значні можливості для розвитку соціальнихнавичок учнів, насамперед уміння спільно працювати в парах. Необхідновиховувати у дітей самоповагу і повагу до інших, уміння дати оцінку роботіінших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку уразі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи і т. ін.
Відповідно доДержавного стандарту початкової загальної освіти галузь (навчальний предмет)українська мова будуються за такими трьома змістовними лініями: комунікативною,лінгвістичною (мовною), лінгвокраїнознавчою.
Комунікативназмістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовленняучнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання,впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвоїдіяльності, якими учні певною мірою оволоділи у дошкільному віці(слухання-розуміння; діалогічне, монологічне мовлення), а також формуються,удосконалюються види мовленнєвої діяльності, які пов’язані з писемним мовленням(читання вголос і мовчки, письмо).
Лінгвістична(мовна) змістова лінія, маючи спрямованість на засвоєння школярами знань промову, мовні уміння, розробляється з урахуванням того, що в початковому курсіформування в учнів знань про мову, умінь виконувати певні види мовного аналізу,має пропедевтичний характер. Цю роботу слід підпорядковувати розвитку в учніворфоепічних, лексичних граматичних, правописних умінь.
Лінгвокраїнознавчазмістова лінія передбачає розширення уявлень учнів про культуру українськогонароду, про її особливості в різних регіонах України. Ця робота має органічнопоєднуватися з іншими аспектами навчання і реалізовуватись за допомогоюдібраних текстів, використання тематичних груп слів, стійких виразів, у якихвідображуються особливості матеріальної і духовної культури народу,національного характеру. Назва цієї змістової лінії акцентує необхідністьприділяти особливу увагу мовним аспектам проблеми: тлумаченню значення,особливостей використання слів, фразеологізмів, прислів’їв, приказок; розвиткууміння доречного використання їх у мовленні; роботі над текстами; написаннютворчих робіт з використанням етнографічних елементів змісту тощо.
Зазначені трилінії пронизуються діяльнісною лінією, яка забезпечує практичні уміння йнавички, передбаченні програмою з мови і мовлення.
У початковомуетапі навчання мови виділено такі аспекти роботи: “Навчання грамоти”,“Мовленнєва діяльність”, “Знання про мову, мовні уміння”, “Правопис”, “Графічнанавичка письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт”.
Наприкінцікурсу української мови в початкових класах до учнів ставляться такі вимоги.
Учні повиннізнати:
· українськийалфавіт, букви на позначення голосних і приголосних звуків; способи позначенням’якості приголосних звуків; букви на позначення дзвінких і глухих приголосних;
· значущічастини слова: основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс;
· частинимови та їх граматичні ознаки;
· видиречень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та заінтонацією (окличні, неокличні); головні і другорядні члени речень.
Учні повиннівміти:
· розрізнятина слух голосні і приголосні звуки, тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;
· розташовуватислова за алфавітом, орієнтуючись на другу і третю літеру в слові; користуватисяорфографічним словником;
· визначатинаголос у словах;
· слухати ірозуміти після одного прослуховування усне висловлювання (текст, якийвідноситься до художнього і науково-художнього стилів; час звучання принепоспішливому читанні орієнтовно 3 – 4 хв.);
· складатидіалог (5 – 6 реплік на кожного з його учасників, не враховуючи етикетнихформул початку і кінця розмови); одним з учасників діалогу може бути вчитель;
· переказувати(детально, вибірково) текст, який відноситься до художнього абонауково-художнього стилів і до одного з типів мовлення (розповідь, опис,міркування) – обсяг початкового матеріалу 70 -90 слів;
· складатиусне висловлювання (усний твір) – час звучання орієнтовно 1 – 2 хв. ;
· читативголос, правильно вимовляючи слова та інтонуючи речення, різні за метоювисловлювання, за емоційним забарвлення; із звертанням, яке стоїть на початку,в середині або в кінці речення, логічно правильно поділяючи речення на частини;
· писатипереказ розповідного тексту з елементами опису або міркування (обсягпочаткового тексту 40 – 60 слів);
· добиратидо тексту заголовок відповідно до теми і основної думки тексту; знаходити втексті зачин, основну частину і кінцівку; ділити текст на частини за поданимпланом і самостійно; зв’язувати два речення за допомогою слів: він, цей, такий,тоді, спочатку, потім, по-перше, по-друге;
· розрізнятина слух і на письмі розповідні, питальні, спонукальні, а також окличні речення,із звертанням; скласти за малюнком, за описаною ситуацією речення, різні заметою висловлювання і за інтонацією, речення зі звертанням, які складаються зодного або кількох слів і розміщених на початку, в середині або в кінціречення;
· об’єднуватидва простих речення в складне;
· знаходити,визначати закінчення в слові, поданому в кількох формах;
· знаходити,визначати корінь у рядку поданих спільнокореневих слів, префікс, суфікс у рядкуслів з одним і тим самим префіксом, суфіксом;
· ділити нагрупи слова, які відповідають на питання різних частин мови (серед нихчислівник, прислівник – без уживання термінів); знати назви відповідних частинмови;
· визначитирід і число іменників і прикметників; знати назви відмінків і питань до них,ставити відмінкові питання до іменників, поданих у сполученні слів, доприкметників; утворювати різні форми іменників і прикметників за зразком, запитаннями; знаходити наголошені і ненаголошені голосні в закінченнях іменниківі прикметників;
· ставитипитання до кількісних і порядкових числівників (простих і складних – безуживання термінів), будувати словосполучення слів з числівниками – за поданимзразком, за підстановкою таблицею;
· ставитипитання до займенників, які подані у різних відмінкових формах, утворюватисполучення слів за зразком, за підстановкою таблицею;
· ставитипитання до дієслів, поданих у різних формах, розрізняти дієслова теперішнього,минулого і майбутнього часу; форми чоловічого, жіночого і середнього родів удієсловах минулого часу; форми 1, 2, 3 особи дієслів теперішнього і майбутньогочасу, утворювати відповідні форми за зразком, за питаннями; знаходити наголошеніі ненаголошені голосні в особових закінченнях дієслів;
· розрізнятисеред поданих слів прислівники, ставити до них питання; будувати сполученняслів з прислівниками;
· списуватитекст (60 – 80 слів) з рукописного і друкованого тексту, дотримуючись правилоформлення письмової роботи, правил правопису і каліграфії; звіряти написане зазразком, виправляти написане;
· записуватипід диктовку текст (60 – 80 слів), який складається зі слів, що пишуться зафонетичним принципом; за правилами, вивченими в 1 – 4 класах і визначенихпрограмою для самостійного застосування учнями, а також за правилами, яківизначення програмою для застосування з допомогою вчителя (при цьому дляконтролю використовуються тільки ті слова, які були опрацьовані на уроках підкерівництвом учителя); а також слів зі списків, поданих для запам’ятовування упрограмах для 1 – 4 класів.
Отже, характер ізміст програми з української мови для початкових класів визначається такимизавданнями: на основі спостережень над навколишньою природою і суспільнимжиттям та умінням читати і писати навчити дітей змістовно і грамотно викладатисвої думки як усно, так і письмово, застосовувати ці уміння в повсякденнійнавчальній і трудовій діяльності.
Кожна ізскладових частин української мови для початкових класів визначає зміст і обсягзнань, умінь і навичок, які мають набувати учні кожного класу.1.2Психолого-педагогічні особливості уроків
У формуваннітеоретичних основ методика мови спирається на психолого–педагогічні науки. І цезакономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні методи абоприйоми, треба зважати на психологічну підготовку до навчання дітей певноговіку.
Загальновизнано,що всім дітям властиве абстрактне мислення. Однак психологічні спостереженнядоводять, що у дітей молодшого віку переважає конкретне мислення. Вонопояснюється обмеженим запасом уявлень, здобутих ними протягом 6 – 10 роківжиття. До того ж школярам різного віку властивий неоднаковий ступінь доступностінавчального матеріалу. Це диктує використання не однотипних методів і прийоміву роботі з учнями відмінних вікових груп.
Відомо, що зпершого дня перебування учня в школі слід розвинути у нього навчальний мотив,який би збуджував його до освоєння даного предмета. Як же знайти і розвинутимотив навчання у першокласника? Психологічні дослідження показують, що дітиприходять до школи з ігровим мотивом, сформованим у них до початку навчання вшколі. Дорослі засвідчують, що першокласники намагаються сумлінно грати рольучня, ретельно виконувати завдання свого наставника. Психологія рекомендуєспиратися на цей наявний мотив. Тому початковою формою навчання мові школярів 6– 7 років повинна стати гра з вивченням мови, гра з мовними і мовленнєвимиодиницями. Ця рекомендація психологів загальновизнана і широко впроваджується впрактику навчання дітей молодшого шкільного віку. Так, у навчанні шестилітокпрактикуються різні педагогічні ситуації: навчання Барвінка, Незнайка,виправлення вчителя, який “помиляється”, тощо. Психологи підкреслюють, що у грідіти усвідомлюють свої навчальні здобутки і їх суспільну вартість, аджеграючись, вони їх передають іншим. Так гра як одна з форм шкільного навчаннядітей формує навчальний мотив: необхідність засвоювати знання, виробляти уміннядля передачі їх іншим. А відтак з’являється потреба у знаннях і уміннях. Це –перший етап розвитку мотиву навчання у процесі гри.
Слід дедалібільше залучати дітей до оцінки комунікативного уміння: створювати ситуації, уяких учні не продукують розказане чи прочитане вчителем. Новим у цій роботі єте, що вчитель закликає дітей висловити своє судження, наприклад, є приводутого, чи зрозуміло розказав казку Миколка або про що Оля розповіла цікавіше,ніж інші. При цьому особливо важливо домогтися від учнів обґрунтування своєїоцінки. Так у молодших школярів, виникає оціночне ставлення до свого мовлення,а значить, з’являється потяг до його удосконалення. А це – навчальний мотив.Цим психологи доводять можливість успішного навчання учнів першого класу,вироблення своєрідного педагогічного підходу до вибору прийомів роботи з ними.
Пропонуючи всеце, психологи націлюють учителя на те, щоб він спонукав (а не змушував!) учнівдо роботи, зацікавлюючи їх активною діяльністю. Ці думки співзвучні зі словамиК. Д. Ушинського про те, що “навчання, позбавлене всякої цікавості і взятетільки силою примусу … вбиває в учня охоту вчитися, без якої він далеко не піде”[35, 278].
Дані психологіїважливі не тільки для уточнення змісту і методів навчання мови. Знання цієїнауки допоможуть учителеві і в індивідуальній роботі з наймолодшими школярами.Достатньо навести хоч би такі факти.
Окремі учні ззначними труднощами засвоюють письмо. Учителі нерідко пов’язують це лише знизьким рівнем мовлення дітей. Але це не зовсім так. Як доводять психологи,процес письма багатоступеневий. Він включає слухо-моторні і зорово-моторнікоординації руки. У дитини якась із ланок цього процесу може бути несформована. Через це виникають складності в набутті навичок письма. Якою жповинна бути реакція вчителя? Насамперед – проаналізувати характер помилки,встановити, що саме не вдається збагнути учневі, тобто яка з ланок навчання(слухо-моторна чи зорово-моторна координація руки) пропущена. А даліпоясненням, вправами допомогти дитині подолати труднощі. У цьому виявляєтьсядиференційований підхід до кожного учня як особистості.
У навчанні письматрапляється й інше. Іноді у першокласників засвідчується так зване дзеркальнеписьмо. Про один з прикладів його вияву розповів письменник Є. Шварц воповіданні “Першокласниця”.
Його героїня писаласвоє ім’я “Маруся” з буквою Я, повернутою хвостиком не наліво, а направо (R).Про інший випадок дзеркального письма згадує В. Карасьов в оповіданні “Оленка ія”. Його героїня писала замість букви З велику літеру /> .
Психологизапевняють, що шестилітки мають право на таку помилку, оскільки третинні зоникори тім’яно-потиличної частини мозку, що відповідають за просторовісприймання, формуються лише у віці 8 – 10 років. А оскільки це так, то йреакція вчителя на помилки подібного типу повинна бути свідомою: постійнівправи і час дадуть позитивні наслідки.
Таким чином,глибокий аналіз причин труднощів, які супроводжують навчання дітей,індивідуальний підхід до учнів, знання загальних закономірностей розвитку мозкудитини забезпечують застосування адекватних (відповідних) прийомів навчання,сприятимуть подоланню труднощів у засвоєнні програмового матеріалу.
В останні рокиметодика мови взяла на озброєння провідні положення науки психолінгвістики, якатрактує мову як діяльність. З такого підходу до мови методисти зробили належнівисновки, зокрема для роботи над розвитком мовлення. як відомо, дошкільники неусвідомлюють того, що мову, якою вони користуються в побуті, можна і слідвивчати. А в школі їхнє мовлення, як і мова в цілому, стає предметом освоєння.Поряд з тим, що розглядаються звуки і слова, набуваються навички правильновимовляти і розуміти їх семантику, діти навчаються конструювати речення(граматично і за смислом пов’язані слова), необхідних для передачі закінченоїінформації, повідомлення.
Такий підхід дорозвитку мовлення викликав потребу ввести до сучасної програми з українськоїмови поняття про текст. Раніше у програмах початкової школи цей термін незначився.
Розуміння мови якдіяльності дало поштовх методиці передбачити розкриття учням мотивів, щовикликають мовлення (відповіді на запитання, бажання розповісти, заклики довиконання дій тощо) а також указати на фактори, які визначають варіантністьвисловлювань. Завдяки цьому посилилось практичне спрямування курсу українськоїмови – удосконалювати мовленнєвий розвиток школярів. Увага до цього з’явиласяпід впливом даних і рекомендацій психолінгвістики.
Як педагогічнанаука методика мови керується настановами педагогіки, зокрема дидактики –розділу педагогіки, який визначає загальну теорію навчання.
В основу методикимови покладені дидактичні принципи, без яких не уявляється навчальний процес.Це принципи виховуючого і розвиваючого навчання, науковості і доступностівиучуваного матеріалу, систематичності і послідовності, активності пізнавальноїдіяльності і розвитку самостійності школярів, свідомості і міцності засвоєннязнань, зв’язку теорії з практикою, наочності і зв’язку навчання з інтересамидітей. Вони знаходять конкретне застосування в процесі викладання мови.Наприклад, послідовність у навчанні особливо відчутно дає себе знати в періоднавчання грамоти. Послідовність ознайомлення з буквами у “Букварі” здійснюєтьсятак, що у їх засвоєнні діти ідуть від найбільш часто вживаних букв до буквменшої частотності.
Своєріднорозглядається в методиці мови принцип наочності, відомий з ХІХ століття.Наочність на уроках мови – це не тільки використання картин, портретів,таблиць, діафільмів, а й “мовна наочність“. Справді, хіба слова і словосполучення,речення і тексти, які пропонують дітям для аналізу і спостережень, нестановлять наочності того, як треба будувати фразу, правильно вживати слово?Методика викладання рідної мови ствердно відповідає на це запитання. Ясна річ,що в цьому випадку йдеться про використання високохудожніх мовних зразків, наяких діти можуть учитися і які їм треба брати за взірець.
Є тонкощі і взастосуванні принципу зв’язку теорії з практикою, здійснюваного на урокахрідної мови. Сферою застосування теоретичних знань на практиці служить постійнамовленнєва діяльність дітей, у якій відбиваються і недосконалість дитячогомовлення, і успіхи навчання. Саме в ній учитель може, зокрема, побачити, щоучні, володіючи діалогічним мовленням, відчувають труднощі при монологічнійподачі думок або виявляють бідність свого словникового запасу, невмінняутворити відповідну форму слова. На мовленнєвій діяльності школярів перевіряютьі результати навчання. Відповіді учнів покажуть, як вивчення теоретичнихположень відбивається в їхній мовленнєвій практиці.
Дотриманняпринципу зв’язку теорії з практикою змушує вчителів не випускати з поля зору івпливу діалектного оточення на мовлення школярів. А він, як підтверджуютьфакти, надто міцний. Потрібні систематичні, продумані і наполегливі зусилля,спрямовані на витіснення діалектизмів з мовлення учнів літературнимивідповідниками.
Користуючисьдидактичними принципами, слід виходити з того, що успіх у навчанні забезпечуєне один якийсь з них, а розумне їх співвідношення, продиктоване і характеромматеріалу, і тим, наскільки успішно йде його засвоєння. Ретельний критичнийрозбір власної роботи – найкращий порадник у доборі дидактичних принципів, наяких має будуватися навчальний процес.
Отже, як науковапедагогічна дисципліна, методика викладання мови спирається, насамперед, натакі науки, як психологія, педагогіка, мовознавство, і нерозривно пов’язана зпередовою шкільною практикою.
Для забезпеченняправильної постанови навчально-виховної роботи на уроках української мовивчителеві необхідно знати психологію дитини.
Перед початковоюшколою стоїть важливе завдання формування в учнів знань основ наук тапрактичних умінь і навичок користування усним та писемним мовленням для їхзасвоєння. Щоб оволодіти програмними знаннями уже в початкових класах, учніповинні мати високий рівень спостережливості, довільної пам’яті, організованоїуваги, оволодіти основними розумовими діями, що надають психічним процесам цихякостей, вміти аналізувати, міркувати, що можливо тільки за умови достатньогорівня розвитку їх усного і писемного мовлення.
Враховуючипсихологічні особливості дітей, методика викладання української мови вказує, яктреба будувати уроки, який навчальний матеріал слід дібрати, які застосовуватиприйоми і методи навчання відповідно до віку дітей, з урахуванням їхіндивідуальних особливостей.
Педагогікароз’яснює, в чому полягає суть виховання в школі, які риси людини школа повиннавиховувати в учнів. Методика навчання мови вчить, яке положення педагогікиконкретно застосовувати на уроках.
Методика викладанняукраїнської мови, ґрунтується на принципах дидактики, конкретизує методи іприйоми навчання дітей мові.
Таким чином,глибоке знання вчителем мовознавства, педагогіки, психології і методики євирішальним у справі навчання і виховання дітей в школі.1.3Переваги та недоліки використання персонального комп’ютера на урокахукраїнської мови
Останнім часомпоширюються дискусії щодо проблеми використання комп’ютера в початковій школі.Застосування комп’ютерних навчальних систем має доповнювати, а не заперечуватиінші форми навчання [25].
Є багатоповідомлень про небезпечний вплив комп’ютера в цілому і комп’ютерних ігорзокрема на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп’ютером – цесвого роду залежність, що виражається в таких психопатичних симптомах, якнездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги наднавколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження колаінтересів, прагнення для створення власного світу, відхід од реальності і т.ін. Негативну картину доповнюють соматичні порушення – зниження гостроти зору,швидка стомлюваність тощо. Наведенні вище твердження знаходять підтримку і внауковців.
Відомі аргументипро необхідність захисту дітей від небезпечного впливу медіа свого часу не малиналежного впливу на тлі активної пропаганди комп’ютерів у навчанні. Тому ниніособливої актуальності набула проблема негативного впливу надмірногозастосування комп’ютерних технологій на фізичне і психічне здоров’я дітей аж допояви психопатологічних симптомів [38].
Як показуєсвітовий досвід, інформатизація справляє дедалі активніший вплив на формуванняпсихічних процесів. Заняття на комп’ютерах, безумовно, мають і позитивнийефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість і уяву, у дітейспостерігаються більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку.Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності й появі їїнових форм. Крім того непрямий вплив відбувається на не комп’ютеризовані видидіяльності і на особистість в цілому.
Доступ дітей докомп’ютера в ранньому віці прискорює розвиток інтелектуальних здібностей інавчальних умінь. Персональний комп’ютер впливає на емоції молодших школярів.Тому програми доповнюються різними ігровими елементами, які посилюютьемоційність спілкування дитини з машиною, впливають на підсвідомість і тимсамим сприяють мимовільному запам’ятовуванню навчального матеріалу.
Отже, длямаксимального позитивного впливу на формування дитячої психіки при розробцірізних вправ на комп’ютері варто було б додержуватися таких принципів:
· гуманістичність;
· функціональність;
· мотиваційнавіднесеність;
· когнітивненаповнення;
· емоційнавключеність;
· контролеємність;
· прозорість;
· супроводженістьдій і результату.
На мою думкуобґрунтоване використання комп’ютера сприяє розвитку розумових здібностейдітей, їхньому творчому мисленню в розв’язанні завдань з української мови,підвищує інтерес до навчання, сприяє набуттю знань і вмінь.
Однак, щобкомп’ютер дійсно був корисним у початковій школі, необхідне виконання деякихумов. До цих умов, перш за все, треба віднести: професійну готовність учителяпочаткових класів до використання комп’ютерних технологій, наявність якісноготехнічного й програмного забезпечення, розуміння цієї проблеми й підтримкакерівництва школи. Крім того, потрібно визначити головну мету і стратегічнінапрямки розв’язання цієї проблеми.
Комп’ютер науроках української мови розглядається як потужний дидактичний засіб, якийвключає дітей до активної праці, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяєкращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання.
Таким чином, явважаю, що комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вноситьщось нове у вирішення проблеми. Комп’ютер повинен стати не тільки об’єктом вивчення(а для маленьких дітей – не об’єктом вивчення), а помічником, ще одним засобомдля вирішення різноманітних питань. Перед тим як увійти з дітьми в комп’ютернийклас краще ще раз зважити, наскільки це вчасно, необхідно і доцільно робитисаме зараз. Можливо, якщо немає якісних комп’ютерів, належного програмногозабезпечення і фахівців, краще відкласти урок у комп’ютерному класі. Головне,дотримуватись принципу “не нашкодь”, використовувати окремі методики, якідозволяли б у разі дотримання усіх санітарно-гігієнічних вимог, визначати тааналізувати динаміку розумової працездатності учнів. Тобто, вчасно запобігатиможливому надмірному стомленню.
Як сказавВ.Сухомлинський “Першочерговою місією вчителя є збереження здоров’я дітей”. Незабуваємо про це і зараз – у добу комп’ютеризації. Комп’ютер цінний помічник,але він може стати й шкідливим сусідом.
РозділІІ. Методика проведення уроків української мови в початковій школі ізвикористанням персонального комп'ютера2.1Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класів
Навчання українській мові в школі розв'язується трьома рівними зазначенням задачами:
· навчанняграмотної письмової мови у відповідність з правилами орфографії і пунктуації;
· розвитокмови (формування уміння розгорнути письмовий або усний монолог відповідно довимог комунікативної ситуації і проінтерпретувати мовне повідомленняспівбесідника);
· формуваннясистеми лінгвістичних знань (знайомство з термінологією і системою понять).
Різні навчально-методичні комплекси щодо української мови і різноманітнісистеми навчання розрізняються, перш за все, постановкою пріоритетів і,відповідними підходами до рішення другорядних задач. Тим часом пріоритет однієїіз задач в деякій мірі не означає, що інші потрібно не брати до уваги.
Єдність трьох задач навчання рідної мови призводить до того, що урокукраїнської мови, за визначенням включає різноманітні види навчальних дій,необхідний розвиток усної і письмової мови. Насправді ж, для розвиткумонологічного мовлення і формування орфографічної зіркості необхідні різнінавчальні дії. Наприклад, розбір слова по складу потрібний для засвоєнняорфографічних правил, що відносяться до морфемного принципу українськогописьма. А при написанні творчої роботи операції аналітичного морфемного складуслова повинні «піти в тінь», щоб вивільнити інтелектуальні ресурсидля розгортання змісту тексту. Природно, для різних видів навчальної діяльностіі різних розумових операцій потрібні специфічні методичні засоби і прийоми.
Помічником вчителя в структурованій діяльності школяра, оптимізаціїнавчання виявляється персональний комп’ютер: різноманітні комп'ютерні тести ітренажери, мультимедійні презентації або обговоренні деякого матеріалу.Актуальність використання персонального комп’ютера на уроках словесності вданому випадку обумовлена методичним чинником.
Ще один аргумент — умовно позначимо його як дидактичний — накористь вживання персонального комп’ютера вчителем початкових класіввизначається тим фактом, що насиченість сучасних підручників лінгвістичноютеорією ставить перед вчителем додаткові задачі при підготовці до урокуукраїнської мови:
· встановитиосновні поняття і їх трактування різними лінгвістичними школами;
· з'ясуватизначущість даного поняття для мовної діяльності учня;
· визначитиадекватному дитячому мовному досвіду трактування поняття;
· підготуватиматеріал для постановки навчальних задач з урахуванням мовної компетенції учніві специфіки їх мовного досвіду;
· оцінитипредставлений в підручнику матеріал з погляду відповідності, по-перше,вибраному трактуванню основних понять; по-друге, дитячому мовному досвіду.
Без успішного вирішення цих задач неможливе орієнтування в методичнійдіяльності. Неоцінним джерелом дидактичного матеріалу, є Інтернет, в якій можназнайти поурочні плани, мультимедійні презентації, відеозаписи уроків імайстер-класи.
Третій з аргументів актуальності та доцільності використанняперсонального комп'ютера в шкільному викладанні української мови пов'язаний здовідниковою цінністю мережі Інтернет. У віртуальному просторі зустрічаєтьсярізноманітна інформація, проте для вирішення конкретної дослідницької абометодичної задачі необхідно чітко уявляти, де саме розміщенні необхідні (аголовне — достовірні та надійні) відомості.
Нарешті, сучасніінформаційно-комунікаційні технології дають великі можливості для підтримкишколяра в процесі оволодіння мовою. Зокрема, мультимедійна презентаціядопомагає структурувати матеріал і активізувати увагу; комп'ютерні тренажери ітести приносять різноманітність в освоєння правил орфографії і пунктуації,являючи собою альтернативу втомлюваним і образним письмовим вправам. До речі,вченні, які працюють під керівництвом професора Коти Сильва в Департаментідослідження утворення Оксфордського університету у Великобританії, встановили,що молодші школярі легше сприймають і краще освоюють грамоту при використаннікомп'ютерних, а не «паперових» джерел. Для розвитку зв'язногомонологічного мовлення абсолютно незамінна практика роботи з текстовими редакторами,що дозволяє моделювати структуру відповідного твору, маніпулюючи не окремимисловами, а цілими блоками (над фразовою єдністю, абзацами і т. п.). Можнаукласти, що актуальність використання персонального комп’ютера в методиціукраїнської мови обумовлена і суб'єктивним чинником — особливостями суб'єктанавчального процесу.
Сучасніамериканські школи використовують комп’ютери на мови як доповнення доінформації, наданої вчителем [22].
Нині вженакопичено великий досвід залучення для використання комп’ютерів дітей ізпсихічними відхиленнями й інвалідів з метою підвищення ефективності процесуреабілітації. Корисні комп’ютерні ігри дітям із слабкими навичками письмовоїмови, для компенсації мовних порушень.
В Україні, а самев місті Києві, Ф. М. Ривкінд пропонує комп’ютерно-інтегровані уроки зукраїнської мови в 2 класі. Наприклад він обирає тему “Розвиток мовленнєвих здібностей.Корекція знань з української мови”. На уроці, крім того що учні краще засвоюють правопис слів зненаголошеними [е], [и] в коренях та вживання апострофа; розвивають мовленнєвіздібності, здатність до літературної творчості, вчаться перекладати вірші зросійської на українську мову, використовуючи свій словниковий запас, художнюінтуїцію, ритмічний слух; ще формують навички роботи в текстовому редакторі[30, 31].
Програми, яківикористовуються на уроках української мови викликають жвавий інтерес у дітейоригінальними цікавими завданнями, яскравими малюнками, цікавою реакцієюкомп’ютера на правильність (неправильність) виконання завдань. До того жрозроблені програми дають змогу фіксувати здобуті результати, помилки,витрачені на роботу з програмою та на відповіді час, допомагає педагоговідинамічно аналізувати рівень знань і практичних умінь учнів.
Виконуючинавчально-контрольну програму “Казкова граматика” діти утворюють відповідніформи іменника, визначають рід іменників, змінюють їх за числами та відмінками.Вони дістають практичне уявлення про основу і закінчення, виявляють значущічастини основи (корінь, префікс і суфікс).
Вивчення будовислова тісно пов’язується з роботою щодо збагачення словникового запасу учнів тарозвитку їхнього зв’язного мовлення. Ця програма формує уміння помічати втексті точне, образне, правильне і доцільне вживання слів.
Казкова граматика– це спроба комп’ютерного навчання основ української граматики не надискретному матеріалі (окремі речення), а на цілісному зв’язному текстовомуматеріалі (українська народна казка “Рукавичка”). Комп’ютерна реалізаціязабезпечує гнучкий зворотний зв'язок та системність викладу матеріалу.
Ефективномузасвоєнню учнями розділу “Мова і мовлення” допомагають мовленнєві ігровіситуації, частину яких закладено в систему тестів.
Тестуванняпередбачає перевірку знань молодших школярів найуживаніших синонімів,антонімів, багатозначних слів, вживаних у прямому та переносному значенні,найпоширеніших омонімів.
Мультимедійнітехнології виступають як ілюстрації основних ідей навчального матеріалу та дляперевірки якості знань і розв’язування задач. На такому уроці зберігається самеголовне – учні отримують знання від учителя, а мультимедійні засоби єдопоміжним дидактичним матеріалом. У свою чергу, мультимедійна система нетільки на 10 – 15 % прискорює темп уроку за рахунок посилення його емоційногофону, але й може представити предмет вивчення з різних сторін. Учитель одержуєможливість експериментувати і поліпшувати окремі методики викладання.
Готуючись доуроку, можна скористатися як готовими програмними засобами і створити свій уроку вигляді сайту, презентації, фільму або мультфільму. Під час підготовкивласного мультимедійного уроку можуть виникнути проблеми з пошуком необхідноїінформації (дуже допомагає використання мережі Інтернет), з визначенням формиподання матеріалу, яким програмним забезпеченням користуватися. Це потребує відучителя широких знань різноманітних програм: графічні, відео редактори,flesh-анімація, програми для створення презентації, web-редактор, програма дляроботи з звуком та інші. Все залежить від того, у якому вигляді ви вирішилиподати інформацію. Це може бути звичайне відео, презентація, web-сторінка зрізноманітними flesh-роликами і навіть програма на Delphi з включенняммультимедійних елементів. Взагалі вибір дуже великий.
Отже, використання персонального комп’ютера в шкільному курсі українськоїмови дозволяє вирішувати деякі актуальні задачі, пов'язані із специфічнимиметодичними, дидактичними і довідниковими проблемами навчання рідній мові, атакож з різноманітністю діяльності суб'єкта навчання — школяра — в процесісвідомого оволодіння мовною компетенцією в рідній мові.
Основні цілі курсу по підготовці вчителя до використання персонального комп'ютера.
Перша мета — систематизація електронних і мережних ресурсів по українській мові іприкладній лінгвістиці — реалізується на початковому етапі підготовки. В результатівчитель зможе орієнтуватися в наочних засобах персонального комп'ютера,підбирати щось необхідне у відповідність з власною педагогічному стилем іособливостями класу.
Друга мета — оволодіння методикою вживання персонального комп'ютера на уроках українськоїмови і позаурочних заняттях. Передбачається, що вчитель засвоїть основніспособи використання можливостей, що надаються
персональним комп'ютером: зможе спланувати урок роботи учнів з лінгвістичнимибазами даних в інтерактивному режимі, визначити місце мультимедійноїпрезентації в системі уроку і т.д. Очевидно, це наступний етап навчаннявчителів персональним комп'ютерам.
Третя мета — формування у вчителя уявлень про персональний комп'ютер — аналіз,обробці і зберігання мовних повідомлень (усних і письмових), тобто знайомство зконкретними технологіями, їх роллю в прикладній лінгвістиці, їх значенням длясучасного суспільства. Власне, саме остання мета повною мірою відповідає самоформулюванню «використовування персонального комп'ютера», по скількисистематизація наочно орієнтованих засобів часто має на увазі просту замінуносія інформації, а використання персонального комп'ютера на уроці — рядоверозширення методичного арсеналу.
Знайомство з основними технологіями дає можливість змінити сам підхід дотекстової інформації і способом їх уявлення і обробці. В результаті досягненнятретьої мети педагог навчиться самостійно формувати:
· базиданих по ключових темах теоретичної частини курсу;
· корпусатекстів для диктантів і викладів;
· матеріалидля моделювання основних комунікативних ситуацій і проектування етапівосвоєння, складних правил.
Формою контролю над успішністю оволодіння вчителем персональногокомп'ютера, разом із стандартним тестуванням, стає творче завдання: створеннямультимедійної презентації учбової бази даних, проекту уроку по заданій темі.
Підведемо підсумки. Завдяки персональному комп'ютеру вчитель долаєобмеженість в матеріалах, дістає доступ до словників і бібліотек. Учнів,безумовно, зацікавить робота в Інтернеті, створення гіпертекстів, подорож покорпусах текстів. Використовуючи персональний комп'ютер, педагог створюєдодаткову інформацію до вивчення рідної мови, освоєння правил грамотноїкультури, розвитку самостійної активної особи.
Вважаємо за необхідне підкреслити, що самі по собі персональні комп'ютерине оптимізують навчання, а також не в якій мірі не витісняють традиційні методиі прийоми. Використання персонального комп'ютера, як, втім, і будь-якого іншогометоду, не може бути самоціллю. Персональний комп'ютер лише дозволяє наблизитишкільну методику до вимог сьогоднішнього дня. 2.2Розробка дидактичних засобів на уроках української мови
Сучасний учительмає бути ознайомлений з багатством засобів навчання, що їх накопичилапедагогічна наука за час розвитку школи. Це допомагає йому вибрати для вивченняпевної теми найраціональніший і найдоцільніший, що сприятиме оптимізаціїнавчального процесу.
Для одного ізтаких засобів належить засіб використання персонального комп’ютера.
При раціональномувикористані ПК у дітей розвивається логічне мислення, формуються вмінняаналізувати об’єкти та явища, учні шукають закономірності, міркують зааналогією, за індукцією, висувають правдоподібні здогади, розвивають творчууяву тощо.
В цій курсовіроботі пропонується розробка деяких дидактичних засобів на уроках українськоїмови.
У програмітекстового редактора MicrosoftWord розроблені такі завдання:
· Додаток1. Тема: “Звуки та букви” (використовується в 2 класі, наетапі закріплення вивченого).Мета: Розвивати мовлення. Виховувати чуйнеставлення до тварин. Закріпити навички правильної вимови й написання слів іззнаком пом’якшення. Робити звуко-буквенний аналіз таких слів. Завдання:“Дітки, погляньте на ілюстрації тварин.У кожного вони різні — ви повинні визначити, де менше звуків, ніж букв танамалювати звуко-буквенну модель до цих слів. Як це робити ми вивчали напопередньому уроці”. Для прикладу пропонуються слова: журавель, курча, сорока,заєць, слон, індик, зебра, кінь. Така вправа дає змогу вчителеві швидкоперевірити попередній матеріал, позитивною стороною є також те, що кожний ученьотримує індивідуальне завдання.
· Додаток2. Тема: “Склад — звукова одиниця мови. Великаі маленька буква” (2клас, робота над новимматеріалом). Мета: Розширювати уявлення учнів про склад як найменшузвукову одиницю, яка виділяється в мовному потоці. Удосконалювати вмінняправильного переносу слів з рядка в рядок складами. Вчити учнів знаходити втекстах слова — назви міст, сіл, річок і правильно їх писати (вміння розрізнятизагальну і власну назви без вживання терміну). Розвивати вміння аналізувати таробити висновки, логічне мислення та кмітливість. Виховувати любов до рідноїземлі.Гра “Збери слово”:
“Щоб помилки, хитрі й спритні
Не ховались урядках,
Щоб всі букви вкожнім слові
Опинились намісцях,
Будем гарнопрацювати,
Свою пильністьрозвивати.
Всі слова стоялина поличках. Але бігла мишка, зачепила хвостиком і вони всі попадали на підлогуі побилися. А наш Незнайко ніколи не вчився в школі і зовсім не знає як ціслова відремонтувати. Хто ж з вас допоможе Незнайкові відремонтувати слова?” Пропонуютьсяслова: Дніпро, Черкаси, вулиця, український, Запоріжжя.
· Додаток3. Гра “Чарівні клітинки” (2 клас). Застосовується набудь-якому уроці для зміни виду діяльності. Мета: Розвиток логічногомислення та кмітливості учнів. Завдання: “Вставте в клітинки букви 1) С, И, О, Р, М; 2) Р, М, А, Д, Я;3) У, Б, К, А, Р так щоб можна було зліва направо і зверху вниз прочитати триоднакових слова”.
· Додаток4. Темаміні вікторини: “Розумники й розумниці” (3 — 4 клас). Мета: Смислорозрізнювальнароль слів в українській мові. Розвивати вміння вживати у мовленні багатозначніслова, розвивати увагу до лексичного значення слів. Виховувати дружелюбність,колективізм. Запропоновані завдання: “Діти, перед собою ви бачите 4 етапи, які постарайтеся пройти. Вибиратиетап ви можете, утримуючи клавішу Ctrl, і натискати ліву кнопочку “мишки”. (Гіпертекстовітехнології в навчанні української мови потрібні для створення дидактичногоматеріалу на основні теми та розробки індивідуальних завдань учням). Першийетап називається “Метаграми”, які ви повинні розшифрувати. Метаграми (відгрецького “мета” — через; “грама” — буква) — це різновидзагадки, в якій слова, що загадуються утворюються заміною однієї букви другою.Метаграми часто римуються. Запропоновані слова: гумка — сумка, олово —слово, жало — сало, піт — кіт. Другий етап — “Анаграми” — це різновидзагадки, в якій слова, що загадуються, утворюються зміною наголосу, або формоюїх читання (з початку в кінець та навпаки). Пропонуються слова: тік —кіт, рис — сир, замок — замок. Третій етап — “Логогрифи” — загадка, в якій слова утворюютьсядодаванням і відніманням букв. Четвертий етап — Загадки-омоніми — цебагатозначні слова. Запропоновані слова: лист дерева, лист в конверті;підйомний кран, водопровідний кран; гайковий ключ, ключ від дверей. Хто з васнайшвидше і найправильніше виконає завдання вікторини, отримує медаль “Королева(король) розуму””.
У програмі Paint:
· Додаток5. Дидактичнакартка “Буква З” (1 клас). Пропонується на будь-якому уроці при вивченнібукви. Діти можуть і самі, вивчившироботу в Paint, розробити такі картки(намалювати тваринку та написати до неї віршик).
· Додаток6. Гра “Допоможемо Незнайкові” (1 клас). Цю гру доцільно проводитина уроці письма.Мета: Закріпити уявлення дітей про фонетичну і графічнусистему рідної мови. Діти бачать перед собою елементи букв, вони повинні їхвідновити. “Сьогодні Незнайко повитиравелементи деяких букв, а відновити їх не зумів. Звернувся за допомогою до нас.Допоможемо йому?”.
Програма Microsoft Excel:
· Додаток7(доданий надискеті).Тести: Це один з прийомів контролю за навчально-пізнавальноюдіяльністю учнів. Мета: дає можливість швидко визначити рівень засвоєнняпрограмового матеріалу, виявити прогалини у знаннях учнів та внести корективи ворганізацію навчально-виховного процесу. Пропонуються тести на тему “Речення”, коли відповідь обирається з встановленого набору варіантів.
Програма Microsoft Power Point:
· Додаток8 (доданийна дискеті). Презентація вMicrosoftPowerPoint. Тема:“Ненаголошені голосні [е], [и]. Чергування голосних [і]-[о], [і]-[е]; приголосних [г]-[з]-[ж], [к]-[ц]-[ч], [х]-[с]-[ш]” (2 клас). Мета: Ознайомити учнів з важливими для формуванняорфоепічних та орфографічних відомостями про вимову і написання слів знаголошеними голосними звуками [е], [и]; чергуванням голосних звуків [і]-[о], [і]-[е];приголосних звуків [г]-[з]-[ж], [к]-[ц]-[ч], [х]-[с]-[ш]. Формувати в учнівнавички літературної вимови. Розвивати вміння порівнювати. Виховувати почуттягордості за мелодійну, співучу українську мову. Вчитель використовуєпрезентацію як демонстраційний матеріал, і з поєднанням слова пояснює новийматеріал. Як висновок, мультимедійні технології дають дуже велику користь:допомагають легко засвоїти навчальний матеріал, роблять уроки цікавими танаочними. Найскладніше: знайти правильне співвідношення між кількістю корисногоматеріалу і “розважальних” засобів для його передання. Перевищення першого чидругого може перетворити урок на подання “сухого” матеріалу або на шоу. Тобто,все повинно мати міру.
Отже, правильнаорганізація й методика проведення занять з української мови із використаннямперсонального комп’ютера сприяє формуванню мовознавчих знань, умінь і навичокучнів. Велике значення має при цьому ретельна підготовка вчителя до уроку.Кожний урок треба глибоко і цілеспрямовано продумати, між уроками повинен бутитісний зв'язок, треба систематично закріплювати здобуті знання і навички. Зметодично правильно побудованим уроком пов’язана і хороша дисципліна на уроці,інтерес і любов учнів до предмета.
Велике значенняпід час опрацювання з персональним комп’ютером має спостереження вчителя заправильною посадкою дітей, за тим як вони користуються пристроями ПК. Робота зперсональним комп’ютером допоможе учням набути початкових технічних навичок,які тісно пов’язані з розвитком і постановою руки.2.3Практика впровадження
На сьогоднішнійдень фінансове забезпечення загальноосвітніх шкіл на дуже низькому рівні — невистачає коштів для придбання ІКТ. А якщо і є комп’ютерний клас, токористуються ним лише старшокласники, школярі ж початкових класів доступу доІКТ не мають.
Проводилосьопитування в трьох школах міста Тернополя: ЗОШ І-ІІІ ступенів №7; КЗОШ І-ІІІступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №12; ЗОШ І-ІІІ ступенів№24.Вчителям початкових класів були задані такі запитання:
1. У вашійшколі запроваджений курс інформатики для початкових класів?
2. Чипроводяться комп’ютерно-інтегровані уроки?
3. Як вивважаєте, чи варто вчити дітей працювати з комп’ютером?
4. На вашпогляд, чи є позитивною стороною міждисциплінарні інформаційні зв’язки всіхпредметів навчальних планів початкової школи?
5. Якби вимали можливість, чи використовували б комп’ютер як дидактичний засіб на різнихуроках, зокрема української мови?
В ході проведенняопитування вияснилось, що в ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 та КЗОШ І-ІІІ ступенів зпоглибленим вивченням іноземної мови №12 ІКТ в початковій школі невикористовується. Проте вчителі вважають:
· Якщонемає належних фахівців, які можуть на досить високому рівні, грамотно вестизаняття, то краще зовсім не вчити маленьких дітей користуватися персональнимкомп’ютером.
· Уроки звикористанням ІКТ повинні проводити вчителі початкових класів, які добре знаютьвікові особливості учнів, методику роботи в початкових класах.
· Комп’ютерна уроках варто використовувати лише тоді, коли він несе щось нове, корисне іцікаве, коли його використання доцільне і виправдане.
Поглиблена бесідапроходила з вчителями ЗОШ І-ІІІ ступенів №24. за програмою в початковій школівведений курс інформатики, де в більшості на уроках використовуютьсякомп’ютерні ігри, побудовані на визначеному навчальному матеріалі і звідповідними педагогічними цілями. Використовуються ігри із застосуваннямлогіки, які спонукають малят до творчості. Ігрові мультимедійні програмисприяють рефлексії учнів своєї діяльності в традиційних і комп’ютернихнавчальних середовищах. Проте компютерно-інтегровані уроки проводяться доситьрідко.
Вчителі поділись цікавоюпедагогічною практикою:
· Дітикраще справляються з завданнями, коли працюють парами.
· Комп’ютервключає дітей до активної праці, підвищує їх інтерес до навчання, сприяєкращому засвоєнню матеріалу, підвищує ефективність навчання.
Отже, підводячипідсумки, слід відзначити — комп’ютерно-інтегровані уроки не впровадженні вбільшості школах Тернополя, у зв’язку з багатьма причинами це і недостатнєфінансове забезпечення, і мізерна кількість фахівців з інформатики (вчителівпочаткових класів). Сподіваємось, що в майбутньому наша країна буда повністюкомп’ютеризована.
Висновки
Використанняперсонального комп’ютера у навчальному процесі позитивно впливає на: способиподання змісту навчання, управління навчально-пізнавальною діяльністю,стимулювання цієї діяльності, контроль та перевірку засвоєння навчальногоматеріалу тощо. Відкриваються широкі перспективи під час вивчення українськоїмови. З’являються можливості розвитку і динаміці показати недоступні длябезпосереднього спостереження явища та процеси, доповнити і поглибити знання,які учні отримали з інших джерел, перейти від одиничного до загального, відокремих прикладів до формування понять. Використання персонального комп’ютерадає змогу подати і опрацювати значно більше навчальної інформації, робити їїдоступнішою для сприйняття, зрозумілішою за допомогою відео супроводу,інтерактивності навчальних систем.
Систематичнепроведення занять із української мови з допомогою використання комп’ютера, даєможливість вчителеві продуктивно керувати навчально-пізнавальною діяльністюучнів, контролювати рівень засвоєння програмного матеріалу, вносити корективи впроцес викладання, виявляти прогалини в знаннях учнів з метою подальшоговивчення недостатньо засвоєного матеріалу.
Сфера застосуваннякомп’ютера у молодших школярів надзвичайно широка. Їх можна успішновикористовувати для подання нового матеріалу, закріплення здобутих знань,особливо на етапі тренування. Машинний контроль знань дає змогу вчителеві таучням швидко ознайомитися з результатами перевірки.
Маючи перед собоюіндивідуальний екран, учень працює значно активніше, ніж перед дошкою чи навітьіз зошитом: стандартизований шрифт, раціональне розміщення інформації, їїкольорове оформлення значно підвищують швидкість і якість сприймання матеріалу,а отже, і ефективність навчальної діяльності.
Комп’ютер завідповідною програмою дає змогу враховувати особливості учнів і класу, і в разіускладнення видавити йому наступні завдання. Застосування комп’ютера у класідає можливість не тільки враховувати пізнавальні можливості кожного учня, а йрозвивати його інтелект.
Ідея вихованняпокоління, з ранніх років психологічно підготовленого до користуваннякомп’ютером – важлива і перспективна для розвитку суспільства, його науки,культури. Саме для таких людей персональний комп’ютер буде часткою їхньогожиття.
Введеннякомп’ютерів у систему дидактичних засобів може стати істотним чинникомзбагачення інтелектуального, естетичного та морального розвитку дитини. Широкевпровадження персональних комп’ютерів підніме загальний рівеньнавчально-виховної роботи в початковій школі. Використання комп’ютерів не мета,а засіб виховання і розвитку творчих здібностей дитини, формування їїособистості.
Доведетьсямайбутньому спеціалісту початкової ланки освіти думати і про комп’ютернукультуру дитячого мовлення. Не можна відставати від інноваційних підходів іметодів навчання. Приходить час, коли писати твори на уроках мови,спостерігаючи лише красу природи на сюжетних картинах, окремих серіях малюнківабо в реальній дійсності. Настав час комп’ютеризації, і потрібно йти в ногу зрозвитком науки й техніки. Тому, вдосконалюючи власну культуру мовлення,доречно звертатися саме до активізації словника лексикою між предметнихзв’язків.
Сучасна людинамає знати комп’ютер. Це – корисна, зручна і цікава апаратура. В майбутньомунаша країна буде повністю комп’ютеризована, і до цього вже не так далеко.
Списоквикористаної літератури
1. Айзенх Г. Ю. Проверьте свои способности. — М. – 1972.
2. Бешенков С. А. Гуманитарная информатика в начальном обучении //Информатика и образование. – 19997. — №4. – С. 62–64.
3. Бочкин А. И. Методика преподавания информатики: Учебное пособие. –МН: Высшея школа, 1998. – 431 с.
4. Бурау И. Я. Загадки мира букв. – Донецк: Стелкер, 1997.
5. Вєтрова І. Перше слово “мама”, друге “комп’ютер”: Вплив комп’ютерана психологічний розвиток молодшого школяра/ Відкритий урок розробки технологіїдосвіду. – К., 2004. № 1–2. – С.49–51.
6. Витуховская А. А. Комп’ютерная поддержка учебных курсов дляначальной школы // Информатика в начальном образование: Информатика иобразование. – 2001. — №1.
7. Волков Б. С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. 3-еИзд., испр. и доп. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 128 с.
8. Воробьева В. В. К вопросу об исследовании комп’ютерных программ вучебно-воспитательном процессе начальной школы // Новые подходы к пониманиюсущности развивающего начального обучения: Материалы региональной научнометодической конференции. – Псков: ПГПИ, 2001.
9. Гевал М. Д. Загальні принципи використання комп’ютера на урокахрізних типів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. — №3. – С. 34–34.
10. Дворецкая А. В.Основные типы комп’ютерных средств обучения // Педагогическая технология. – М.,2004. — №2. – С. 38–40.
11. Духнякова В. Л.,Мулова И. Б. Информатика в младших классах. – Львов: Институт усовершенствованияучителів, 1992.
12. Елина Н. В. Создание предпосылок грамотного письма // Начальнаяшкола. – 1995. — №3.
13. Жалдак М. І., Рамський Ю C. Державний стандарт загальної середньоїосвіти в Україні. Освітня галузь "Інформатика". Проект. — К., Генеза.1997.-с. 14-15.
14. Жалдак М. І. Яким бути шкільному курсу „Основи інформатики”//Комп’ютер у школі та сім’ї. — №1. —1998. —с. 3-8.
15. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротинко Н. Г. Дистанційне навчання:Умови застосування. Дистанційний курс: Навчальний посібник 2-е вид, доп/ Заред. B. М. Кухаренка — Харків: НТУ «ХПІ», «Торсінг», 2001.— 320 с.
16. Лапчик М. П. Методика преподавания информатики. — Свердловск СГПИ,1987.
17. Мараховський Л.Індивідуальні технології як психолого-педагогічна проблема // Шкільний світ. –2001. — №23. – С. 4.
18. Мельник Ю.Формування інтелектуального компонента культури розумової праці молодшихшколярів засобами інформаційних технологій // Наукові записи ТНПУ ім. В.Гнатюка. Педагогіка. – Тернопіль. – 2002. – С.50–55.
19. Методикавивчення української мови в школі / За ред. О. М. Біляєвої, В. Я. Мельничайка,М. І. Пентилюка та ін. – К.: Радянська школа, 1987.
20. Методикавикладання української мови в початкових класах / За ред. С. І. Дорошенка. – К.:Вища школа, 1992. – 398 с.
21. Морзе Н. В.Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. /За ред. акад. М. І. Жалдака.— К.: Навчальна книга, 2003. — Ч. І: Загальна методика навчання інформатики. —254 с.
22. Новикова А. А.Медиаоброзование в США: проблемы и тенденции // Педагогика. – 2000. — №3.
23. Пахомов,Зінзура, Пояркова. Використання комп’ютера в навчанні учнів початкових класів// Шкільна освіта. – 1998. — №4. – С. 28–29.
24. Педагогіка / За ред. М. П. Ярмаченка. — К., 1986.
25. Пидкассистый П. И., Тищенко О. Б. Компьютерные технологии в системедистанционного обучения // Педагогика. – 2000. — № 5.
26. Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок. — К., 1989.
27. Программа по информатики для I-IV классов. //Информатика иобразование. — 2003. — №6. — с. 97-104.
28. Ривкінд Й. Я. Комп’ютер ушколі: Книга для учителя. – К.: Радянська школа. – 1991. – 191 с.
29. Ривкінд Ф. М., Ломаковська Г. В., Колеснікова С. Я., Ривкінд Й. Я. Сходинки доінформатики: Експериментальний підручник для 2 класу загальної школи. – КиївАДЕР Україна, 2002. – С.18-21.
30. Ривкінд Ф. М. Основикомп’ютерної грамотності: Посібник для учнів молодших класів. – К.: Гроно, 1998.– С. 16-22.
31. Савченко О. Я. Дидактикапочаткової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.:Абрис, 1997.
32. Славістська В. К. Модульненавчання на уроках української мови в початкових класах // Початкове навчаннята виховання. – Харків. – 2004. — №2. – С. 2-8.
33. Ткачук В.Комп’ютеризація шкільної освіти: переваги та сфери ризику // Вища освітаУкраїни. – 2004. — №4. – С.77 – 81.
34. Тур С. Н., Бокучава Т. П. Первые шаги в мире информатики.Методическое пособие для учителей 1-4 классов. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. —544 с.
35. Ушинський К. Д. Твори: У 6 т. — К.: Радянська школа, 1995, — С.278.
36. Фіцула М. М. Педагогіка. — К., 2000.
37. Формуваннякомп’ютерної грамотності учнів. Збірник статей / За ред. І. Ф. Тесленка. – К.:Радянська школа. – 1997. – 160 с.
38. Хантер Б. Мои ученикиработают на комп’ютерах. – М.: Просвещение, 1989.
39. Шапкин С. А. Компьютернаяигра: новая область психологических исследовании // Психологический журнал. – Т.20. – 1999. — №3.
40. Шевченко В. М., Чернета М. Н., Попова О. О., Шевченко Т. М.Сходинки до інформатики: Методичний посібник для вчителів інформатики тапочаткової школи.
Додаток 1. Тема: “Звуки та букви”
/>
Додаток 2. Тема: “Склад — звукова одиниця мови. Великаі маленька буква”
/>
/>
/>
/>
/>
/>/>/>
Додаток 3. Гра “Чарівні клітинки”
СОМ
ОСИ
МИР
РЯД
ЯМА
ДАР
КУБ
УРА
БАК