Зміст
Вступ
1. Методичний коментар досистеми уроків за творчістю М.В. Гоголя (4 год + урок зв’язного мовлення)
1.1 Урок № 1. Тема: МиколаГоголь. «Тарас Бульба». Патріотичний пафос повісті
1.2 Урок № 2 Тема: МиколаГоголь. «Тарас Бульба». Романтичне уславлення героїки подвигів
1.3 Урок № 3. Тема.Зображення історичних подій в Україні, Запорізької Січі, побуту й звичаївкозаків, картин української природи
1.4 Урок № 4. Тема.Порівняльна характеристика Остапа і Андрія
2. Система уроків по вивченнютворчості Гоголя та повісті „Тарас Бульба”( 8 уроків)
2.1 Урок 2. Коментованечитання першого розділу повісті «Тарас Бульба», знайомство з героями, уснемалювання. Опис, портрет, діалог. Значення експозиції в літературному творі
2.2 Урок 3. Робота наддругим, третім і четвертим розділами повести. Степ як символ батьківщини.Запорізька Січ («От те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й міцні, яклеви!»)
2.3 Урок 4. Похід запорожців.Бій під Дубно. Робота над п'ятою, шостою й сьомою главами повісті
2.4 Урок 5. «Немає уз, святішихтовариства!»; «Нехай же цвіте вічно російська земля!» Робота над восьмою йдев'ятою главами повісті
2.5 Урок 6. «Та хібанайдуться на світі такі вогні, мука й така сила, яка б пересилила російськусилу!» Робота над десятою — дванадцятою главами повісті
2.6 Урок 7. «Остапу,здавалося, був на роду написаний битвенний шлях, важке вміння вершити ратнісправи»
2.7 Урок 8. Тарас Бульба — народний герой. «Немає в нас нікого, рівного йому в доблесті!»
Висновок
Література
Вступ
Згідноз Програмою із зарубіжної літератури для середньої загальноосвітньої школи 2001року ( За редакцією Д. В. Задонського, К. О. Шахової, Є. В. Волощук)[1]на ознайомлення з творчістю М. В. Гоголя у 7-ому класі відводиться 4 години.Приводимо дослівно зміст програми з цього питання:
З російської літератури
Микола Гоголь (1809-1852)
«Тарас Бульба» (4 год.)
Коротківідомості про письменника. М.Гоголь і Україна.
Зображенняісторичних подій в Україні, побуту й» звичаїв Запорозької Січі в повісті «ТарасБульба». Патріотичний пафос твору. Уславлення військового товариства,романтичне звеличення подвигу, засудження зради. Втілення суперечливих рисукраїнського козацтва в образі Тараса Бульби. Протиставлення життєвого вибору вдолях його синів. Цілісність натури Остапа, його самовідданість ідеї захистурідної землі. Трагедія Андрія; конфлікт почуття та обов'язку. Майстерністьрозкриття характерів героїв. Картини української природи.
Теоріялітератури. Поняття про повість, образ автора.
У новій програмі 12-річної школи 2005 року (За редакцією Д. С. Наливайка, авторпрограми Ю. І. Ковбасенко )[2] на вивчення теми „УКРАЇНАТА її ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ” відводиться 10 годин, в тому числі 8–на вивчення творчості Гоголя:
МиколаГоголь (1809—1852). «Тарас Бульба»
Гогольі Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й ратноїзвитяги українського народу в боротьбі за рідну землю. Бойове товариство, побуті звичаї запорожців. Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозькогокозака. Остап і Андрій. Картини природи в творі.
У цій програмі є перелік знань і вмінь учня, якими він мусить оволодітипід час роботи над темою:
Учень:
розповідаєпро зв'язки Гоголя з Україною та її культурою; переказує близько до текстуключові епізоди повісті «Тарас Бульба»; сприймає великий за обсягом текстцілісно; визначає ідейний зміст твору: зображення любові до Батьківщини,героїзму та подвигу, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбіза рідну землю;
розповідаєпро бойове товариство, побут і звичаї запорожців на основі тексту повісті;
характеризуєобраз Тараса Бульби, звертаючи увагу на втілення в ньому кращих рисзапорозького козака і визначення цією домінантою інших його якостей: ставленнядо дружини, синів, побуту;
порівнюєобрази Остапа («добрий козак») і Андрія (неоднозначність: з одного боку,нестійкість моральних позицій, зрада, а з другого — любов до матері, ставленнядо коханої, усвідомлення злочину і прийняття смерті як справедливої кари);
пояснюєроль пейзажів у творі;
висловлюєособисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи своюточку зору прикладами і цитатами з тексту;
порівнюєвідомості про козацьку добу, отримані на уроках історії України та зарубіжноїлітератури.
ТЛДає визначення поняття повість.
Укурсовій роботі ми приводимо два варіанти системи уроків по вивченню повісті„Тарас Бульба” Один — розрахований на 4год., де розроблені різні типи уроків,як от:
урок-інтерв'юз елементами поглиблення та засвоєння нових знань;
урок-спостереженнявслід за автором;
урок-компаративістськедослідження з елементами бесіди за твором на основі діалогу культур;
урок-діалогчитача та героїв;
розвитокзв'язного мовлення.
Другийваріант системи уроків з вивчення повісті «Тарас Бульба» розрахований на 8годин: 1-й урок – підготовка до сприйняття повісті (історична основа,народно-поетичні витоки), 2-6 й – літературознавчий аналіз тексту (слідом заавтором, коментоване читання), 7- 8-й уроки – робота над образом Тараса Бульби.
Кожнапредставлена система уроків має свої переваги й недоліки (про наш погляд на цебуде у висновках), але може стати у пригоді вчителю під час його підготовки дороботи над цією темою.
1. Методичний коментар до системи уроків за творчістю М.В.Гоголя (4 год. + урок зв’язного мовлення)
1.1 Урок № 1. Тема: Микола Гоголь. «Тарас Бульба».Патріотичний пафос повісті
Тема: МиколаГоголь. «Тарас Бульба». Патріотичний пафос повісті.
Мета: поглибитизнання учнів про творчість М.Гоголя, формувати біографічні навички учнів, датиуявлення про історичну основу повісті «Тарас Бульба», її тематику; розвиватиуважність, узагальнювати навички, робити логічні висновки, виховувати повагу добатьківського дому, рідного краю.
Тип уроку: урок-інтерв'ю з елементами поглиблення та засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет М.Гоголя, виставка творів, збірник «Гоголь у портретнихілюстраціях».
Хід уроку
Епіграф:
ОГоголь, наш безсмертний Гоголь!
З«Щоденника Т.Г. Шевченка»
1. Вступне слово вчителя.
2. ОСС за біографією письменника
/>
ОСС композиціяповісті „Тарас Бульба”
Експозиція «Добрий буде козак! Ну здоров синку!» Зав'язка «Тепер благослови, мати, дітей своїх! — сказав Бульба. — Моли Бога, щоб вони воювали хоробро, боронили б завжди честь лицарську, щоб стояли завжди за віру Христову". Розвиток дій «Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!» Кульмінація «Годяться ще шаблі, не стомилася козацька сила, не погнулись ще козаки». Розв'язка «Та хіба знайдуться в світі такі вогні, муки і така сила, що пересилила б руську силу!»
5. Підсумок уроку провести у вигляді телемосту. Гоголь у спогадах друзів ісучасників.
6. Домашнє завдання: розробити маршрут подорожі Гоголя по Україні.
1.2 Урок № 2 Тема: Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Романтичнеуславлення героїки подвигів
Мета уроку: вчити порівнювати твори різних видів мистецтва на одну тему; показатизахоплення Гоголя Січчю, козаками; виховувати в учнів повагу до героїчногоминулого.
Тип уроку: урок-спостереження вслід за автором.
Обладнання: репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці», ілюстрації Е.Кібріна доповісті.
Хід уроку
Епіграф:
Да,были люди в наше время,
нето, что нынешнее племя...
М.Лермонтов
1. Вступне слово вчителя.
2.ОСС № 1.
/>
3. Дорога на Січ Повернення батька — Зустріч з синами — У світлиці ТарасаБульби — Підготовка до подорожі — «Степи, які ви хороші!» — «Ось вона, Січ!»
4. ОСС № З
Героїзм запоріжців — захисників батьківщини.
/>
5. Підсумокуроку.
6. Домашнє завдання: повідомленняпро національно-визвольний рух в Україні
1.3 Урок № 3. Тема. Зображення історичних подій в Україні,Запорізької Січі, побуту й звичаїв козаків, картин української природи
Мета уроку: показати захоплення Гоголя Запорізькою Січчю, історичними подіями вУкраїні, побутом і звичаями козаків, розкрити роль пейзажу в повісті, датиуявлення про особливості картин природи та їхній зв'язок з головною думкоютвору; вчити учнів бачити красу в повсякденні, виховувати художній смак.
Тип уроку: урок-компаративістське дослідження з елементами бесіди за твором наоснові діалогу культур.
Обладнання: виставка книг М.Гоголя, репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці», уривкиз опери М.Лисенка «Тарас Бульба». Грамзапис уривку з повісті «Степ удень».
Хід уроку
Епіграфи:
Гоголь«створив духовний образ України”
ОлесьГончар
Коженкозак хай підійме із праху
Каміньі візьме з собою на Січ
ЮліушСловацький
І. Вступне слово вчителя.
(Звучить уривок з опери М.Лисенка «Тарас Бульба»)
Сьогодніми з вами продовжимо свою подорож-дослідження сторінок повісті Миколи Гоголя«Тарас Бульба». З попередніх уроків нам відомо, як глибоко і віддано любивписьменник Україну, її славне історичне минуле.
Зюних літ у душі Гоголя живе мрія про прекрасне, гармонійне життя здорових,красивих і вільних людей. Дійсність не мала з нею нічого спільного. І тому вінзвертає свій погляд у минуле, до епохи національно-визвольних війн українськогонароду. Там, у минулому, він знаходить те, що марно шукає в сучасності ісучасниках: волелюбність, відданість батьківщині. Гоголь звертає свій погляд доЗапорізької Січі. Тільки тут могли сформуватися могутні характери, справжнядружба і братерство.
Сьогодніми з вами поговоримо про захоплення Гоголя Запорізькою Січчю, побутом ізвичаями козаків. До цього уроку ви готувалися заздалегідь, мали випереджуючізавдання. Наш урок буде побудований на діалозі культур.
Укласі сформовані ЛДГ. Тому спочатку надаємо слово історикам.
Перший історик. Українське козацтво — визначне явище в європейській історії.(Слово «козак» тюркського походження і означає «вільна людина»). Головнаісторична умова виникнення українського козацтва як суспільного стану ізбройної сили — підневільне становище України під владою сусідніх держав Литвиі Польщі, позбавлення її власної державності, соціальне гноблення, а такожнаціональні й релігійні утиски українського народу, який прагнув здобути волю ідержавну незалежність України.
Другий історик. Перші письмові згадки про українських козаків містятьджерела кінця XV — початку XVI ст. У 1989 р. виповнилось 500 роківвід першої згадки у «Хроніці» польського історика Мартина Бєльського прокозаків на Поділлі (1489).
Третій історик. Виникнення низового козацтва пов'язане з утвореннямЗапорізької Січі і діяльністю українського князя Дмитра Вишневецького. Саме віноб'єднав розпорошені козацькі ватаги і збудував на Дніпровому острові Хортиця(1552) твердиню-замок, в якому розташувалася козацька залога, розмістилисязапаси зброї, боєприпасів та продовольства. Так утворилася Запорізька Січ — центральне укріплене поселення козаків, де перебувало також військове йадміністративне управління контрольованої козаками території. Цю ж саму назвувживали і на означення всієї території, яка ще називалася ЗапорозькимиВольностями.
Учитель. Опису Запорізької Січі та зображенню боротьби запорожців присвячено вповісті багато сторінок. Для того, щоб ви зрозуміли думку Гоголя про Січ,відчули його почуття, наші народознавці ознайомлять вас із побутом і звичаямикозаків.
Перший народознавець.У 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про прийняттяна державну військову службу 300 козаків, яких поіменно записували вспеціальний список — реєстр. Таких коз'аків назвали реєстровими.
Автор.Січ не любила утрудняти себе військовими вправами й гаяти час; юнацтвовиховувалося й освідчувалося в ній самим досвідом, в самому розпалі битв, якічерез те майже не припинялись. А в перервах козакам нудно було братися завивчення якої-небудь дисципліни, крім хіба стрільби в ціль та зрідка кінськихперегонів і гонитви за звіром по степах і дугах; весь інший час ішов на гульбу— ознака широкого розмаху душевної болі.
Другий народознавець. Реєстровці дістали від уряду Речі Посполитої право на окремийсуд, звільнялися від державних повинностей (крім військової), отримувализемельні володіння і платню грішми, мали дозвіл займатися промислами іторгівлею. Реєстрова старшина отримувала значні маєтності. Офіційно реєстровекозацтво називалося Запорозьким Військом, якому формально підпорядковувалась іЗапорозька Січ.
Автор. УсяСіч становила собою незвичайне явище. Це було якесь безперервне бенкетування,бал, що почався галасливо і згубив кінець свій. Дехто ремісникував, іншідержали крамнички й торгували; але більша частина гуляла з ранку до вечора,якщо в кишенях бряжчала можливість і здобуте добро не перейшло ще в рукикрамарів та шинкарів. Це загальне бенкетування мало в собі щось чарівниче. Вононе було якимсь збіговищем гультяїв, що напивалися з горя, а було просто якимсьшаленим розгуллям веселощів.
Третій народознавець. У запорожців похідний одяг був бідним. Але вдалі військовіпоходи на турок, татар, давали змогу козакам одягатись у дорогі трофейні речі —шуби, жупани, саєтові (тонке англійське сукно) шаровари, шовкові сорочки,шапки-шлики, чоботи, чекмені. Тому домашній парадний одягу козаків буврозкішним. Крім названих видів одягу, козаки носили сукняні юпки, схожі натурецькі куртки, короткі шкірянки. Одяг запорізького козацтва включав білусорочку, шаровари, часто оздоблені широким золотим позументом уздовж боковихшвів, пояс, черкеску, сукняний напівкунтуш, каптан, жупан, виготовлений згрубого сукна, хутряну шапку з чорних лисиць шапку із шликом, який закінчувавсязолотою китицею, чоботи.
Автор. УсяСіч молилася в одній церкві й готова була боронити її до останньої краплікрові, хоч і чути не хотіла про піст та здержливість.
Січскладалася з-понад шестидесяти куренів, що дуже схожі були на окремі незалежніреспубліки, а ще більше були схожі на школу й бурсу дітей, які живуть на всьомуготовому. Ніхто ні про що не дбав й не тримав нічого при собі. Все було наруках у курінного отамана, що за це, звичайно, звався батьком. У нього були наруках гроші, одежа, весь харч, саламаха, каша і навіть паливо, йому віддавалигроші на схов.
Учитель.Запорізька Січ, славні сторінки історії запорізьких козаків викликализахоплення у багатьох митців. Слово нашим мистецтвознавцям.
Перший мистецтвознавець. «Наше Запоріжжя мене захоплює свободою, цим піднесеннямрицарського духу… І ось ця купка звичайно обдарованих людей свого часу стаєнастільки сильною, що не тільки захищає Європу від східних хижаків, але йзагрожує навіть їх сильній ході цивілізації і від душі глузує з їхньої східноїпихатості», — так писав про Запоріжжя видатний художник І.Рєпін, який створеннюкартини «Запорожці» віддав 12 років життя. На картині показано, як козакипишуть листа турецькому султанові.
Другий мистецтвознавець. Зверніть увагу на центральну фігуру картини. Це кошовийотаман Іван Сірко. У нього мужнє обличчя, проникливий погляд. Усе в йогопостаті свідчить про силу і відданість. Саме такий отаман міг розгулювати накозацьких «чайках» по Чорному морю і здійснювати сміливі походи в Крим. Та йвся невеличка група козаків на картині — люди мужні, з обвітреними в бояхобличчями. Таким не страшний ворог. Вони впевнені в своїй правоті, силі, вірятьу своїх, товаришів. Козак з піднятою рукою ніби запрошує вас придивитися пильнішеі побачити дим вогнищ. Списи, голови козаків. Увесь величезний простірзаповнений людьми, які збиралися для захисту рідної землі від небезпечнихпівденних та західних сусідів. Хоробрі запорожці кинули все заради однієї мети— захисту батьківщини.
Третій мистецтвознавець. «Плугатар ламав свого плуга, броварі й пивовари кидали своїкадовби й розбивали бочки, ремісник і крамар слав до біса і ремесло і крамницю,бив горшки в хаті. І все, що тільки було, сідало на коня», — так читаємо уповісті Гоголя «Тарас Бульба». Схожі й типи козаків, створені письменником іхудожником.
Учитель.З великою силою тема Запорізької Січі звучить у поезіях нашого земляка,уродженця міста Кременець, відомого польського поета Юліуша Словацького. Усвоїй «Пісні відпливаючих» Словацький захоплюється козаками — вірнимизахисниками рідної землі, оспівує їхню велич і звитягу. Епіграфом до нашогоуроку ми взяли слова Словацького:
«Коженкозак хай підійме із праху
Каміньі візьме з собою на Січ».
Цірядки розкривають основний задум поезії — діти повинні продовжити справубатьків. Ідеали запорожців повинні бути дороговказом і для сучасників XXI століття.
Атепер давайте знову повернемося до сторінок повісті. Усі події «Тараса Бульби»розгортаються на тлі прекрасної української природи. Послухайте, як поетичноописав Гоголь український степ.
(Прослуховування в грамзаписі опис степу вдень).
Бесіда:
1.З яким настроєм виїхали козаки з рідного хутора? Чому?
2.Як картина природи передає їх настрій?
3.Про що думали вершники?
4.Що змінило їхній настрій?
5.Які слова змушують нас не тільки бачити степ, а й чути його звуки, відчуватизапахи?
6.Які образи переважають (зорові чи слухові) в описі степу ввечері і вночі? Якзмінюється степ увечері?
7.Яка частина опису вас найбільше схвилювала?
(Виразне читання вчителем уривка «Увечері весь степ зовсім змінився...)
8.Як ви думаєте, чому опис степу посідає таке значне місце у творі? Чому Гогольвводить його саме у II розділі, де описана дорогакозаків з дому на Запоріжжя?
Підсумок уроку.
Учитель. Степ зв'язує два світи: домівку Бульби і Запорозьку Січ. Степ тутсимволічний образ батьківщини. Пейзаж у Гоголя —- вияв авторських ліричнихпочуттів, своєрідний емоційно-художній підтекст, що підкреслює співвідношеннякартин природи і долі героїв. Степ, ніби мати, прийняв їх у свої зелені обійми,і недарма над степом в'ється чайка.
УІ розділі мати «зі слізьми, як степова чайка, вилася над своїми дітьми». Ідучистепом, Остап і Андрій ще заполонені думками про матір і вже сповнені надій прославне життя на Січі. І мати, і степ поетично зливаються в один образ — символматері-вітчизни. Борючись з ворогами, Остап, Андрій і Тарас будуть захищатидомівку і оцей широкий, прекрасний степ.
Героїне помирають, бо впевнені, що не загине їхня справа. Смерть, зображена в повістіГоголя, освячена ореолом доблесті. Помираючи, козаки розуміють, що боротьба незакінчена, що смерть їх не марна, а потрібна для перемоги. В цій вірі —оптимізм повісті, її героїчний пафос, утвердження перемоги життя.
Домашнє завдання: вивчити напам'ять уривок «Степ ввечері»; написатитвір-мініатюру: «Як я уявляю собі Запорізьку Січ».
1.4 Урок № 4. Тема. Порівняльна характеристика Остапа іАндрія
Мета уроку: навчити узагальнювати матеріал, вчити вмінню характеризувати героя твору,показати велич подвигу Тараса, розкрити трагедію батька, що втратив синів;виховувати громадянські почуття.
Тип уроку: урок-діалог читача та героїв.
Обладнання: ілюстрації Е.Кібріна «Смерть Тараса», Портрет Остапа», „ПортретАндрія», «Остап перед стратою».
Хід уроку
Епіграф:
Немаз нас нікого, рівного йому в доблесті.
М.Гоголь.«Тарас Бульба»
1. Вступнеслово вчителя.
2. ОСС№ 1
Образ Тараса Бульби
/>
3. ОСС №2
Порівняльна характеристика Остапа і Андрія
/>
Підсумок уроку.
Домашнє завдання: скласти план-характеристику літературних образів Остапа іАндрія.
Урок № 5.
Тема. Порівняльнахарактеристика Остапа і Андрія.
Мета уроку: систематизувати отримані знання, вчити учнів виділяти в художньому творіепізоди, важливі для характеристики героїв, формувати в учнів уміння і навичкипорівняльної характеристики літературних героїв; виховувати почуття обов'язку.
Тип уроку: розвиток зв'язного мовлення.
Обладнання: ілюстрації Е.Кібріна до повісті.
Хід уроку
1.Вступне слово вчителя про принцип порівняльної характеристики літературнихгероїв.
2.Відбір матеріалу для порівняльної характеристики Остапа та Андрія.
3.Робота за ілюстраціями Е.Кібріна «Портрет Остапа», «Портрет Андрія», «Остапперед стратою».
4.Складання плану.
5.Усний переказ за планом.
6.Написати твір-аналіз за даним планом.
7.Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Моє розуміння вчинків Андрія таОстапа».
2. Система уроків по вивченню творчості Гоголя та повісті„Тарас Бульба”( 8 уроків)
1-й урок присвячується підготовці учнів до сприйняття художнього тексту, томуприводимо зміст та методичний коментар починаючи з 2-ого уроку.
2.1 Урок 2. Коментоване читання першого розділу повісті «ТарасБульба», знайомство з героями, усне малювання. Опис, портрет, діалог. Значенняекспозиції в літературному творі
Упроцесі роботи над художнім текстом учитель буде деталізувати окремі факти йподії, що стосуються історичної епохи. Так, учням цікаво буде довідатися, де йу який час училися сини Тараса Бульби (у першому розділі вказується, що вонивчилися в київській бурсі, а в другій говориться: «вони були віддані надванадцятому році в Київську академію», однак і тут слово «бурса» частоповторюється, говориться навіть про «республіканський пристрій бурси», про«голодну бурсу» і т.д.). Учитель пояснить, що Остап і Андрій були віддані самев Київську академію, де провчилися не менш восьми років, жили ж вони в бурсі,тобто в гуртожитку для вихованців, про їжу повинні були піклуватися самі.Київська академія була відкрита в 1632 р. і називалася спочаткуКиєво-Могилянською колегією (з 1701 р.- київська академія). Вона була першоювищою школою на Україні й складалася з 8 класів, викладання в основному велосялатинською мовою. По своєму рівню академія не поступалася західно-європейськимуніверситетам й академіям; навіть католицьке духівництво було змушено визнатицей факт, відзначаючи, що православні «школи й академію якусь зачали й дітейвчать» .
НаприкінціXVI — початку XVII ст. у житті українського народу настає корінний поворот — початок народно-визвольних повстань, на чолі яких стояли Северин Наливайко(1594-1596 р.) і Яків Остряниця, або Острянин (1638 р.). Бачачи в цихповстаннях сюжетну основу повісті «Тарас Бульба», сучасні дослідникистверджують, начебто Гоголь показав два походи запорожців: «Перший з нихнагадує за своїми мотивами ті повстання, які відбувалися після проголошенняБрестської унії в 1596 році, що позбавила український народ права на національнусамобутність і поставила його в рабську залежність від польських магнатів.Запорожці довідуються, що ксьондзи у свої тарадайки «… запрягають уже неконей, а просто православних християн» і що «… гетьман, засмажений у мідномубику, лежить у Варшаві». Саме так загинув в 1597 р. Наливайко, що очоливповстання проти польських й українських магнатів-землевласників і шляхти.Другий похід у повісті очолив гетьман Остряниця і його радник Гуня. Цеісторичний факт, що стався до 1638 р. Виходить, маються на увазі повстання,розділені майже півстоліттям. У творі ж час між двома походами запорожцівздається набагато меншим[3].
Необхіднозробити уточнення. У повісті «Тарас Бульба» Гоголь не зображує похід Наливайка,однак страшна й жорстока страта гетьмана вразила запорожців, сталапершопричиною їхнього виступу. От як Гоголь описує загальне потрясіння,викликане повідомленням про жорстоку страту гетьмана: «Заколихалася вся юрба.Спочатку на мить пронеслося по всьому березі мовчання, що встановлюється переджорстокою бурею, і потім раптом здійнявся шум, і весь заговорив берег… Теперуже всі хотіли в похід, і старі й молоді; всі, із ради всіх старшин, курінних,кошового й з волі всього запорізького війська, поклали йти прямо на Польщу,помститися за все зло й образу віри й козацької слави...»
Читанняй коментування першого розділу повести повинне вирішувати кілька завдань: нетільки ввести в поетичний світ письменника, прилучити до мистецтва слова,навчити «читати» художні деталі, але й відтворити особливості історичної епохи- більш ніж двовікової боротьби українського народу за свою національнусамобутність, боротьби, що зажадала граничної напруги сил і викликала глибокепатріотичне почуття, масовий героїзм, що породив цільні героїчні характери.
Приступаючидо безпосереднього читання й коментування першого розділу, учитель зверне увагушколярів на оригінальний початок повісті, що так захопив Пушкіна. ЗустрічТарасом Бульбою синів, що повернулися додому після навчання в Київськійакадемії,- це насамперед серйозний іспит на стійкість переконань, вірністьбатьківським і дідівським звичаям ( чи не притупили бурсацькі «плетюгани»почуття козачого достоїнства, готовності постояти за нанесені образи йприниження?). Андрій не витримує цієї першої перевірки, він дійсно «мазунчик»:академічна наука розпестила його характер, зробила його поступливим, виховаларомантичне світосприймання, що відбилося в його любовній пригоді — зустрічі ізпрекрасною й вітряною полькою. Не такий Остап, що з дитячих років рвався наЗапоріжжя, і його не стільки силоміць, скільки погрозою, що він «не побачитьЗапоріжжя повік, якщо не вивчиться в академії всім наукам», змусили закінчитиповний курс академії. Звичаї козацькі він пам'ятає, а бійцівські якості, силу ймолодецтво проявляє в першій же зустрічі з уявним «кривдником», показуючи якийвін «людина в розумі»: у битві за праву справу він не поступиться й батькові!
«Раптоверішення» Тараса Бульби відправити синів на Запоріжжя — давно продуманий хід::«От де наука, так наука! Там вам школа; там тільки наберетеся розуму». Цієюдумкою тільки й жив старий Тарас. Сполучна ланка, кульмінаційний момент урозмові за обідом — Запоріжжя, козачі звичаї й, звичайно ж, козаче оточення.Уже представляючи гостям синів, Тарас говорить, що незабаром відправить їх уЗапорізьку Січ, «Гості поздоровили й Бульбу, і обох юнаків і сказали їм, щодобру справу роблять і що немає кращої науки для парубка, як Запорізька Січ».
Учніповинні відчути невимушену обстановку скромної Тарасової світлиці, девиділялася лише військова зброя й інші атрибути бойового козацького побуту, іщиросердечний дух старого, корінного полковника, настільки схвильованогозустріччю із синами, що він відразу вирішує виступити з ними на Запоріжжя («Такщо ж, що немає війни? Я так поїду з вами на Запоріжжя, погуляти. Їй богові,їду!»). От це активно-діюче начало Тараса Бульби вигідно відрізняє його відтих, хто вже переймав «польські звичаї», заводив «розкіш, чудові прислуги,соколів, ловчих, обіди, двори». І далі учні звернуть увагу на авторськевідношення до Тараса: «Він любив просте життя козаків і пересварився з тими зісвоїх товаришів, які були схильні до варшавської сторони, називаючи їх холопамипольських панів».
ТарасБульба повинен предстати перед шестикласниками як справжній захисникзганьблених народних прав і звичаїв, як ідеальне втілення справжнього героїчногоначала й військового духу. Необхідно звернути їхню увагу на переживання матеріОстапа й Андрія, на силу її материнського почуття. Уривок: «Вся любов, всіпочуття, усе, що є ніжного й жагучого в жінці, усе звернулося в ній в однематеринське почуття. Вона з жаром, із пристрастю, зі слізьми, як степова чайка,вилася над дітьми своїми. Її синів, її милих синів беруть від неї, беруть длятого, щоб не побачити їх ніколи!» — повинен бути прочитаний учителем. Важливодати відчути всю поетичну силу, з якою Гоголь художньо втілює безмірнематеринське горе, страждання жінки-матері, що назавжди розстається із синами,що тепер її очікують безсонні, тривожні ночі й гірка самітність.
Назакінчення учням можна запропонувати ряд питань, які допоможуть їм глибшеусвідомити ідейний пафос як вивчених уривків з повісті «Тарас Бульба», так іраніше прочитаної «Страшної помсти»:
Щозагального в змісті повістей «Страшна помста» й «Тарас Бульба»?
Якаосновна тема повісті «Страшна помста»? Які уривки справили
навас найбільше враження?
Намалюйтесловесний портрет Данила Бурульбаші й Тараса Бульби. Що загального в їхніххарактерах?
Прощо говорить обстановка в будинку Тараса Бульби (опис світлиці)?
Задопомогою яких поетичних засобів відтворюється горе й страждання матері?
Якимиви уявляєте собі Остапа й Андріря? і ін.
Щобпідготувати учнів до сприйняття ідейно-естетичних функцій пейзажу влітературному творі, зокрема до опису степу в «Тарасі Бульбі», дається завданняпрочитати описи природи в «Сорочинському ярмарку», «Травневій ночі» й «Страшнійпомсті». Загальне завдання — перші два питання до розділів I-VIII у підручнику.
2.2 Урок 3. Робота над другим, третім і четвертим розділамиповести. Степ як символ батьківщини. Запорізька Січ («От те гніздо, звідкивилітають всі ті горді й міцні, як леви!»)
Особливуувагу при підготовці до уроку необхідно приділити ідейно-естетичним функціямпейзажу, системі художніх засобів поетичної мови, міжпредметним зв'язкам(історії виникнення Запорізької Січі, законам і звичаям «лайливого, важкогочасу»). Показ ілюстративного матеріалу, перегляд діафільмів допоможуть учнемзримо представити всю красу й багатство природи, богатирську міць запорожців(репродукції картин І. Є. Рєпіна «Запорожці», С. І. Васильковського «Козакив степу», Е. А. Кибрика «У Запорізькій Січі», А. Д. Ківшенко «Вибори новогокошового» й ін.).
Стилістичнийрозбір, аналіз поетичних засобів зображення, словникова робота, виразнечитання, усне малювання — такий далеко не повний перелік видів роботи на уроці.Учитель запитає школярів, з яким настроєм відправляються в далекий інебезпечний шлях герої повісті, як підводять життєві підсумки, про що кожендумає й переживає, як розкривається багатий внутрішній світ Тараса Бульби,Остапа й Андрія, зверне увагу на опис трудового ритму й військового побуту ЗапорізькоїСічі. Необхідно проаналізувати уривки:
1)«Старий Тарас думав про давнє: перед ним проходила його молодість, йоголіта, його минулі літа, про які завжди майже плаче козак, що бажав би, щобвсе життя його була молодість».
2)«А тим часом степ уже давно прийняв їх усіх у свої зелені обійми, івисока трава, обступивши, сховала їх, і тільки козачі чорні шапки одні миготілиміж її колоссям».
3)«Уже й чорних шапок не можна було бачити; одна тільки швидка блискавкаприм’ятої трави показувала біг їх».
4)«Сонце виглянуло давно на розчищеному небі й живлющим, теплотворним світломсвоїм облило степ. Усе, що смутно й сонно було на душі козаків, умитьзлетіло; серця їх стрепенулися, як птах».
5)«Вся поверхня землі представлялася зелено-золотим океаном, по якому бризнулимільйони різних квітів».
6)«Із трави мірними змахами піднімалася чайка й розкішно купалася в синіххвилях повітря».
7)«Чорт вас візьми, степи, як ви гарні!»
8)«Він (Дніпро) віяв холодними хвилями й розстелявся ближче, ближче й, нарешті, обхопивполовину всієї поверхні землі».
9)«Отож вона, Січ! От те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й міцні, яклеви! От звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»
10) «Мільйонкозацьких шапок висипав раптом на площу...»
Багатаметафоричність поетичного стилю уривків, їхня особлива емоційність, виразність,багатобарвність покликані викликати відповідне почуття читачів, полюбитибезмірність простору, красу й міць навколишньої природи. Цікаво відзначити точкизору, звідки в душі героїв і навколишню природу проникає погляд художника —«знавця душі людської», як проникливо писав про Гоголя Т. Г. Шевченко.
Майжевесь другий розділ повісті — захоплено-поетичний гімн природі. Учитель нагадаєсемикласникам картини природи в «Вечорах на хуторі біля Диканьки», розкриєсвоєрідність гоголівського бачення, коли його погляд обіймає, здається, увесьсвіт, все небо й землю. У цьому плані кожен образ природи (поняття «пейзаж»,здається, не виражає всіх відтінків значення простору й часу) одухотворений ібагатоликий. Так, наприклад, в уривку:
«Чи знаєте ви українську ніч? Ні, ви не знаєте української ночі!»- узятому зповісті «Травнева ніч, або Утоплениця», земні, людські виміри поетичнонакладаються на космічні, зіставляються й протиставляються. Виразні й художньозначущі деталі: «величний грім солов'я», «підхмарні дуби» і «рідкий птах, щодолетить до середини Дніпра»- це не просто поетичні гіперболи, художніперебільшення — це особливе поетичне бачення, коли людське око охоплюєодночасно й небо й землю. Тільки у світлі сказаного учні зрозуміють «всесвітнімасштаби» й українського дня й ночі, Дніпра, піднебіння й землі: „ полуденьблищить у тиші й спеці, і голубий невимірний океан (тобто небо), хтивим куполомнагнувся над землею, здається, заснув, весь потоплений у млості, обіймаючи йстискаючи прекрасну (тобто землю) у повітряних обіймах своїх!» («Сорочинськийярмарок»). Або ж в описі Дніпра: «… у середину Дніпра дивляться тільки Сонце йнебо, і всі зірки, що світять над світом, разом віддаються у Дніпрі. Всіх їхтримає Дніпро в темному лоні своєму» («Страшна помста»). Відчуттяпервозданності й неосяжності природи, де «все дивно, все урочисто», «а на душій неосяжно, і чудно», охоплює читача, налаштовує його на поетично піднесений,урочистий лад. Зміст подібних картин природи — процес збагнення світу, коли водиничному відкривається загальне, вічне. Тому питання « Чи знаєте виукраїнську ніч?» — аж ніяк не риторичне. Читач, виявляється, дійсно не знаєукраїнської ночі. Сам Гоголь як художник і розкриває її таємниці, всесвітнімасштаби, прилучаючи до неї своїх героїв, а разом з ними й читачів.
Поетичносхвильовано починається опис степу в другому розділі повісті «Тарас Бульба».Тут степ — символічно узагальнений образ матері-батьківщини. І чим ближчепосувався загін Тараса Бульби до Запорізької Січі, тим прекрасніше ставав степ(див. зазначені вище уривки 2-7 для аналізу в класі).
Пейзажу Гоголя стає вираженням авторського ліричного почуття, емоційно-художнімпідтекстом повісті: підкреслюється співвіднесеність картин природи з життям ідолею героїв, вся вона виконана з любовного материнського начала (подібноматері, степ, «уже давно прийняв їх усіх у свої зелені обійми»), і недарма надстепом в'ється птах-чайка. У першому розділі мати «з жаром, із пристрастю, зіслізьми, як степова чайка, вилася над дітьми своїми». І мати, і степпоетично зливаються в узагальнений образ — символ матері-вітчизни.
Учнямтреба підказати, як по-різному й зненацька показана справді людська,щиросердечна сутність Тараса й Остапа. Зовні суворий і непохитний, здавалося б,навіть жорстокий і грубий, Бульба «думав про давнє… Він думав про те, коговін зустріне на Січі зі своїх колишніх співтоваришів. Він думав, яківже перемерли, які живуть ще. Сльоза тихо круглилася на його зіниці, іпосивіла голова його пригнічено похнюпилася». Священна пам'ять минулого,вірність товаришам, людському обов’язку й почуттю! Так само й суворий Остап:виявляється, він весь у спогадах про залишену матір: «Він душевно бувстурбований слізьми бідної матері, і це одне тільки його бентежило й змушувалозадумливо опустити голову». Не те Андрій, думи якого в Києві, де зустрів вінпрекрасну полячку, дочку ковенського воєводи.
Привільні,багаті степи, по яких «ніколи плуг не проходив», відкривають не тільки радістьприлучення до квітучої природи: в «лайливий, важкий час» вони таїли постійнузагрозу, не раз ставали «чистим полем», місцем кривавих зіткнень, де зі зброєюв руках необхідно було відстоювати право на вільне життя від ненависноговорога-кочівника. І варто було Тарасу Бульбі побачити «маленьку крапку, щочорніла в далекій траві » — татарина, що скаче, як умить приймаються самісуворі запобіжні заходи, щоб уникнути можливої засідки або відкритого нападу.Прискакавши до ріки, вони «довго плили по ній, щоб сховати слід свій». Стептаїв у собі небезпеку, постійно загрожував життю людини, вимагав пильного захисту,збройної охорони.
Тридні тривав шлях Тараса Бульби і його синів. Нарешті здався Дніпро: «От вінблиснув вдалині й темною полосою відокремився від обрію. Він віяв холоднимихвилями й розстелявся ближче й ближче й, нарешті, обхопив половину всієї поверхніземлі. Це було те місце Дніпра, де він, дотоле спертий порогами, брав,нарешті, своє й шумів, як море, розлившись із волі...» Незабаром загін ТарасаБульби з’явився при в'їзді в Запорізьку Січ.
Учніповинні звернути увагу, як урочисто Тарас Бульба і його сини готуються дов'їзду: «Козаки оправили коней. Тарас приосаився, стяг на собі міцніше пояс ігордо провів рукою по вусах. Молоді сини його теж оглянули себе від голови доніг з якимсь страхом і невизначеним задоволенням, і всі разом в'їхали в передмістя,що перебувало за півверсти від Січі». Адже наступає самий відповідальний моментїхнього життя — прилучення до вільного запорізького війська!
Зкороткого повідомлення вчителя школярі довідаються, що козацтво на межіXVI—XVII ст. представляло досить складну й неоднорідну соціальну масу, кудивходили вільні козаки, селяни, бідний міщанський люд, в основному ремісники, атакож дрібна служива шляхта, з якої формувалася козацька старшинська верхівка.Основну частину козацтва з його особливим укладом життя й військовоюорганізацією становили саме селяни, що шукали в незаселених «диких полях» і нанедоступних дніпровських порогах порятунку від польських й українськихмагнатів. За дніпровськими порогами й була створена Запорізька Січ — своєріднавійськова «республіка» — запорізьке військо .
Розповідьпро Запорізьку Січ учитель доповнить показом репродукції картини І. Є. Рєпіна«Запорожці». Доречно буде привести слова художника: «Наше Запоріжжя менезахоплює цією волею, цим підйомом лицарського духу. Відважні сили російськогонароду… заснували рівноправність, братерство на захист кращих своїхпринципів...» Учні звернуть увагу на трудовий ритм Запорізької Січі: при в'їздіТараса Бульбу і його синів «оглушили п'ятдесят ковальських молотів, що вдарялиу двадцятьох п'ятьох кузнях». Щоб забезпечити військовим спорядженнямбагатотисячне військо, одягти й нагодувати його, необхідна була завзята працябагатьох сотень майстрів; добувалися руда, вугілля, заготовлявся провіант,фураж, утримувалися череди волів, коней, споряджалися підведення, човни, багаточого іншого. От чому Тарас Бульба із синами «пробирався крізь тісну вулицю, щобула захаращена ремісниками, що відразу відправляли ремесло своє...» Ремісники- це зброярі, ковалі, шкіряники, не говорячи вже про мисливців на степовудичину й т.п. Сама ж Запорізька Січ представляла собою сувору військовуорганізацію, сторожовий бастіон, де проходили виучку молоді козаки, подібні доОстапа й Андрія. Але були тут і старі, загартовані в походах і битвах козаки,які цілком підкорялися курінним отаманам, виборному кошовому. В особливовідповідальні моменти, коли приймалися рішення про походи, збиралася козацькарада (рада). Тут мало займалися «військовою школою» — як відзначає Гоголь, «Січне любила утрудняти себе військовими вправами й гаяти час; юнацтво виховувалосяй утворювалося в ній одним досвідом, у самому запалі битв, які тоді були майжебезперервні». І все-таки необхідну військову науку молоді козаки одержували:потрібно було володіти й шаблею, і списом, щоб на скаку вбити ворога, булопотрібний і влучне око, щоб уразити ціль, уміння схопитися врукопаш або вестиоблогу, управляти човном і т.д.
Вартозвернути особливу увагу на суворі звичаї й закони, яким безумовно підкорялосявсе козацтво, що підкреслює в повісті Гоголь: «Якщо козак прокрався, укравяку-небудь дрібницю, це вважалося вже ганьбою всьому козацтву: його, якбезчесного, прив'язували до ганебного стовпа й клали біля нього дрюк, якимвсякий перехожий зобов'язаний був нанести йому удар, поки в такий спосіб не забивалийого на смерть. Боржника, що не платив, приковували ланцюгом до гармати...»Однак найстрашніше покарання покладалося за «смертовбивство»: «Але всьогобільше зробила враження на Андрія страшна страта, певна за смертовбивство.Відразу, при ньому, вирили яму, опустили туди живого вбивцю й поверх ньогопоставили труну, що містила тіло їм убитого, і потім обох засипали землею.Довго потім усе чудився йому страшний обряд страти й усе представлялася цязаживо засипана людина разом з жахливою труною». Жорстокої страти піддававсяпорушивший «перший предківський закон» — закон вірності «вітчизні й вірі». Зазраду й злочинний зв'язок з ворогом вітчизни зрадника-сина стратить батько, прицьому тіло віддавалося розтерзанню .
Привернутьувагу учнів військові успіхи Остапа й Андрія: «Незабаром обоє молоді козакистали на гарному рахунку в козаків… Вони стали вже помітними між іншимимолодими прямотою, молодецтвом й удачливістю у всьому. Влучно й прямо стрілялив ціль, перепливали Дніпро проти плину — справа, за яку новачок приймавсяврочисто в козацькі кола».
Завдання додому: підготувати відповіді на 3 й 4 питання (до глав I-VIII) попідручнику; усне малювання на теми « Біс вас візьми, степи, які ви гарні!» й«Запорізька Січ, її закони й звичаї, трудові будні».
2.3 Урок 4. Похід запорожців. Бій під Дубно. Робота надп'ятою, шостою й сьомою главами повісті
Центральнемісце в четвертому розділі — народне збурення у зв'язку з посиленням соціальнихутисків і жорстокою розправою над гетьманом і полковниками, коли переповниласячаша страждань, нестерпним став національний гніт, знущання над православноювірою. «Запорожці були глибоко віддані матері-вітчизні. Вони вважали своїмобов'язком захищати не тільки незалежність України, але й обороняти православ'явід бусурманів і католиків».
«Напівдикестоліття» загострювало класовий і соціальний опір народних мас, політикужорстоких утисків і розправ: вогнем і мечем придушувалося будь-яке народнезбурення, жорстока страта очікувала кожного повсталого.
Подальшечитання й коментування тексту проводиться за наступним планом: події нагетьманщині, загальне збурення; збори запорізького війська в похід, прощання ізСіччу; «запорожці!., здалися запорожці!..»; Остап і Андрій у перших боях;облога Дубно; нічний пейзаж і поява «примари», зрадництво Андрія («І загинувкозак! Пропав для всього козацького лицарства!..»); прорив військ супротивника;мова курінного отамана; підготовка до виходу ворога з кріпості; «польськівитязі» й «козацкі ряди»; «міцні на слово» козаки Охрім Наш, Микита Голокопитенко,Попович; початок битви, Остап у бою; похідна й військова «служба» волів; Остап-курінний отаман; після бою.
Учніпідбивають підсумок прочитаного, діляться своїми враженнями, з'ясовують ідейнийпафос окремих сцен й епізодів, всієї картини в цілому — прославляння високоївійськової доблесті й масового героїзму, мужності й стійкості, безстрашності,сили, військового мистецтва. На прикладі Остапа, інших козаків учні дійдутьвисновку, що справжній характер людини виявляється в жорстоких випробуваннях, щотільки в кривавих боях загартовується його воля, міцність і мужність; звертаютьувагу на авторський коментар дій Остапа, усього запорізького війська в цілому — від слів: «Остапу, здавалося, був на роду написаний битвенний шлях і важкевміння вершити ратні справи...» до слів: «лицарські його якості вже надбалиширокої слави якостей лева»; і далі від слів: «Багато тоді перебили ворогів...»до слів; «стали прибирати тіла й віддавати їм останню шану».
Якпитання на виявлення сприйняття учнів можна запропонувати наступні:
Учому особливості «лайливого, важкого часу»?
Щостало причиною походу запорожців?
Учому виявилася мудрість плану кошового?
Яккозаки оцінили мужність і доблесть Остапа?
Складіть(усно) план бою під Дубно.
Удомаучні готуються до словесного малювання на тему: «Запорожці в поході й у першомубою під Дубно»; «Військова доблесть Остапа, його «важке вміння вершити ратнісправи».
2.4 Урок 5. «Немає уз, святіших товариства!»; «Нехай же цвітевічно російська земля!» Робота над восьмою й дев'ятою главами повісті
Виділенідля читання й коментування глави — кульмінаційні в гоголівському епічномуоповіданні. У них із вражаючою художньою силою показаний масовий героїзмкозаків, високе почуття товариства, вірність вітчизні, відплата за зрадництво.Головне, на що вчитель зверне увагу школярів,- загальний демократичний пафос,який позначиться і в урочистій промові Тараса Бульби про товариство, зверненійдо всього запорізького війська, і в прийнятті відповідальних рішень на раді,коли прийшла звістка про напад татар і руйнування Січі. Саме тут знаходить своєяскраве художнє втілення «основний закон товариства»: кошовий, Тарас Бульба,Бовдюг виступають як виразники настроїв і почуттів усього козацького війська,проявляють свою мудрість. Прова Тараса Бульби повинна бути проаналізована якзразок високого ораторського мистецтва, як художнє слово. У дусі билиннихтрадицій, у стилі давньоруських повістей відтворюються масові героїчні сцени,ратний подвиг Остапа, курінних отаманів Кукубенко, Степана Гуски, Балабана, неприборканалють Тараса Бульби, бойове, повне експресії розпорядження якого будитьпатріотичні почуття, нестримний порив, готовність загинути в кривавій січізаради процвітання Батьківщини, «за спільну російську землю».
Питання на виявлення сприйняття:
Учому сила товариства й бойового братерства?
Якевраження на козаків справила промова Тараса Бульби про товариство?
Яку ході бою виявляється «основний закон товариства»?
Уяких сценах поетично втілюється тема масового героїзму й високого патріотичногопочуття?
Якописуються подвиги богатирів у билинах й у повісті Гоголя?
Задопомогою яких поетичних засобів втілюється героїка бою?
Завдання додому: вивчити промову про товариство. Підготуватися до словесногомалювання «Бій під Дубно», дати відповіді на питання I-3 (до глав IX-XII) упідручнику.
2.5 Урок 6. «Та хіба найдуться на світі такі вогні, мука йтака сила, яка б пересилила російську силу!» Робота над десятою — дванадцятоюглавами повісті
Заключнаробота над художнім текстом повинна розкрити ідейний пафос повісті «ТарасБульба», підкреслити мужність, стійкість, безмірне почуття любові добатьківщини, безстрашність і героїзм, високий подвиг Тараса Бульби й Остапа,усього козацтва в цілому. Історично правдиво Гоголь показує народно-визвольнийрух, сила якого «полягала в загальнонародному характері й значенні, у масовостіповстань, що приводили в жах і сум'яття польських магнатів і шляхту, угероїчній, самовідданій боротьбі українських козаків і селян проти іноземнихгнобителів». Боротьба українського народу в художньому втіленні Гоголя — цеборотьба «за загальну російську землю, що скріплює воєдино історичні долі двохспіврідних народів».
Втіленнягероїчного народного духу ми й знаходимо в трагічній долі Тараса Бульби,Остапа. Подвиг кожного з них — подвиг в ім'я того, щоб вічно процвіталаросійська земля, щоб свято дотримувався «основний закон товариства».
Узагальненняматеріалу зажадає звертання до вузлових, кульмінаційних моментів як життяголовних героїв, так і розвитку сюжету повісті «Тарас Бульба». Повинні бутизачитані найбільш характерні уривки, що розкривають характери героїв, їхні дії,героїчні вчинки, останній подвиг і т.д. Тільки на основі зібраного цитатногоматеріалу до всього змісту повісті можна запропонувати учням скласти простий, апотім, за допомогою вчителя, і розгорнутий план характеристик Тараса Бульби йОстапа.
Питання,які допоможуть учням підібрати відповідний цитатний матеріал, можуть бутинаступні:
Якіепізоди повісті найбільш повно розкривають характери головних героїв?
Якийбув «битвенний шлях» Остапа?
Якимиякостями виділяється Остап серед своїх товаришів?
Задопомогою яких художніх засобів розкривається героїчна особистість Остапа?
Якевідношення до Остапа казаків- уманців?
Назвітьдуми Тараса Бульби про Остапа.
Якеповодження Остапа перед стратою?
Якви розумієте останнє звертання Остапа до батька: «Батько! Де ти? Чи чуєш ти?»
Знайдітьу тексті авторські характеристики Остапа й Тараса Бульби.
Учому бачить свій обов’язок Тарас Бульба?
Якхарактеризує Тараса Бульбу його промова про товариство?
Якви поясните слова Бовдюга про Тараса Бульбу: «Немає в нас нікого, рівного йомув доблесті!»?
Якпроявляє себе в бою Тарас Бульба?
Учому смисл останнього подвигу Тараса?
Проякі справи й подвиги свого отамана згадували козаки, пливучи на човнах поДністру?
Трагічнийпафос останніх глав повести «Тарас Бульба» вимагає вповільненого читання,певних пауз: учням необхідно дати можливість внутрішньо пережити самі скорботністорінки гоголівського оповідання. І перші питання до них — це питання про відчуття,про ті враження, що залишає в душі фінал повісті, трагічна доля героїв.
Героїне гинуть — вони знаходять безсмертя, тому що переконані, що «не загине жоднавеликодушна справа». Смерть, зображена в повісті Гоголя, «… освячена ореоломдоблесті, вона духовна, хоча Гоголь не скупиться на опис рік крові й виглядувідрубаних голів». Умираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, щосмерть їх не даремна, а потрібна для майбутньої перемоги. У цій вірі вбезсмертя народу — справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос, народне,життєстверджуюче начало.
Завдання додому: перечитати сторінки повісті, що стосуються Остапа,підготувати цитатний матеріал до характеристики героя.
2.6 Урок 7. «Остапу, здавалося, був на роду написанийбитвенний шлях, важке вміння вершити ратні справи»
Науроці, присвяченому образу Остапа, аналізуються уривки:
1)«Остапу, здавалося, був на роді написаний битвенний шлях...» до кінця абзацу;
2)слова Тараса Бульби: «Так це буде згодом добрий полковник!.. такий, що йбатька за пояс заткне!» (глава V);
3)«Як плаваючий яструб...» і далі, кінчаючи словами: «Бач ти який!., і ставдякувати всім уманцям за честь, зроблену синові» (глава VII);
4)Остап у бою під Дубно (глава IX), особливо останній абзац;
5)зі слів: «Ведуть… ведуть!., козаки!..» до кінця глави XI.
Якіж риси характеру Остапа виділять учні? Тут необхідна допомога вчителя, підкерівництвом якого й буде складений план характеристики: Перша зустріч ізбатьком; мрії про Запоріжжя; сильна воля, стійкий характер, прямота, відвага;Остап на Запоріжжі; військовий подвиг Остапа: хоробрість і спритність, умінняповести за собою козаків; Остап — курінної отаман уманців у другому бою підДубно; героїчна смерть Остапа у Варшаві.
Роботанад образом Остапа може бути продовжена стилістичним аналізом уривків. Учительдопоможе семикласникам визначити, за допомогою яких поетичних засобів Гогольхарактеризує героя, підкаже народно-поетичні джерела образності (порівняння,епітети), лексичний склад уривків («Лицарські його якості вже набрали широкусилу якості лева»; «Як плаваючий яструб...»; «батька за пояс заткне»; «Остапвиносив катування, як велетень. Ні лементу, ні стогону не було чутно...»;«хотів би він тепер побачити твердого чоловіка, який би розумним словом освіживйого й утішив при кончині»; «І впав він силою й викликнув у щиросердечнійнемочі: — Батько! де ти? Чи чуєш ти?»).
Назакінчення уроку вчитель розповість про авторське відношення до героя(авторський коментар, підбор зображувально-виразних засобів, що показує рольгероя в кульмінаційних моментах оповідання), розкриє узагальнений характеробразу, його типові риси.
Завдання додому: підготувати цитатний матеріал, скласти план характеристикиТараса Бульби.
2.7 Урок 8. Тарас Бульба — народний герой. «Немає в наснікого, рівного йому в доблесті!»
Розкриваючивелич народного героя, учитель насамперед визначить взаємини героя й епохи: «Щотаке Тарас Бульба? Герой, представник життя цілого народу, цілого політичногосуспільства у відому епоху життя»,- писав В. Г. Бєлінський. За допомогоюузагальнюючих питань учитель допоможе школярам виділити головне в історії життяТараса Бульби. Увагу їх найкраще зосередити на наступних питаннях:
Якіякості Тараса Бульби як народного героя втілені в повісті?
Уяких основних моментах сюжету ми бачимо Тараса Бульбу?
Учому сила Тараса Бульби як наказного отамана?
Якхарактеризує Тараса Бульбу його промова про товариство?
Якимви бачите героя в бою? Яким він став після важкого поранення на березі Чорногоморя?
Останнійподвиг Тараса: до кого звернені його слова й думки?
Якеставлення автора до героя?
Чомуповість названа «Тарас Бульба»?
Аналізобраза Тараса Бульби закінчується розглядом ілюстративного матеріалу, назакінчення з'ясовується значення цього образа, всієї повісті «Тарас Бульба» уцілому. Учитель розповість про однойменну оперу Н. В. Лисенка, про численніілюстрації до «Тараса Бульби», про гоголівські традиції у творчості Л. Н.Толстого, А. М. Горького, у радянській літературі («Нескорені» Б. Горбатова,«Молода гвардія» А. А. Фадєєва), прочитає баладу-вірш «Тарас Бульба» К.Симонова.
Удомаучні готують відповіді по підручнику, пишуть твір на теми: «Безсмертя героя»,«Тарас Бульба — народний герой».
Висновок
Такимчином, у роботі подано методичний коментар двох варіантів системи уроків, розрахованихна різну кількість годин.
Першийваріант, на нашу думку, цікавіший своїм сучасним методичним підходом довивчення теми, інноваційними прийомами, опорними схемами, які дають змогузекономити час та включають у роботу зорову пам’ять і логічне мислення школяра.Кожного разу пропонується інший тип уроку, що урізноманітнює процес навчання,дає змогу стимулювати фантазію учнів.
Другийваріант більш традиційний. Багато місця в ньому відводиться коментованомучитанню тексту, всебічний аналіз проводиться „слідом за автором”, і лише назаключному етапі вивчення повісті проводиться по образний аналіз (коли учнізасвоїли текст). Такий шлях доцільно обирати у слабших класах. Перевагою такоїроботи є більш емоційне сприйняття твору, яке досягається завдяки виразномупрофесійному читанню вчителем найбільш важливих уривків повісті.
Уроботі багато рекомендацій для вчителя, є історичний коментар, міжпредметнізв’язки, паралелі з іншими творами Гоголя, зазначено ілюстративний матеріал.
Література
1. Програма із зарубіжноїлітератури для середньої загальноосвітньої школи 2001 року ( За редакцією Д. В.Задонського, К. О. Шахової, Є. В. Волощук) // Зарубіжна література внавчальних закладах, 2001, № 8.
2. Програма 12-річної школи2005 року із зарубіжної літератури (За редакцією Д. С. Наливайка, авторпрограми Ю. І. Ковбасенко ), Київ, 2005.
4. Изучение творчества Н. В. Гоголя вшколе: Пособие для учителя / Г. В. Самойленко, П. В. Михед, Е. Н. Михальский идр. – К.: Рад. школа, 1988.
5. Гончар О. Гоголевскими шляхами //Венок Гоголю: Гоголь и время. – Харьков, 1984.
6. Казарин В. П. Повесть Н. В. Гоголя«Тарас Бульба»: Вопросы творческой истории. – К., Одесса, 1986.
7. Слюсарь А.А. Герои и ситуации в«Тарасе Бульбе» Гоголя //Вопросы литературы народов СССР: Вып. 7, К., 1981.
8. Щербина В. Р. Н. В. Гоголь // Гоголь:історія й сучасність.- М., 1995.
9. Поспелов Г. Творчество Н.В. Гоголя. – М., 1956.
10. Ненич Г. М. Методичнийкоментар до системи уроків за творчістю М.В. Гоголя. 7 клас. // Зарубіжналітература в навчальних закладах. 2001,
№ 11.
11. Гуменюк. В. І., Коваль С.Й. „Гей, літа орел...” Повість М. Гоголя
«Тарас Бульба» та однойменна опера М. Лисенка.Інтегрований урок.(музика — література). // Зарубіжна література в навчальнихзакладах, 1999, № 12.
12. Дітькова С. Ю. Образноепостижение в методической системе( на примере изучения повестей Гоголя) //Зарубіжна література в навчальних закладах, 200. № 5.