Вступ
Італіяє однією з найбільш розвинених країн Європи. Становлення системи освіти в якійзазнало чимало реформ, що сприяло формуванню та розвитку шкільної, середньої тавищої освіти.
Метаданої роботи – дати експертну оцінку освіти в Італії, включаючи: дошкільну,шкільну та вищу систему освіти. Для досягнення даної мети ми поставили передсобою наступні завдання:
- датикоротку довідку про розвиток системи освіти та шкільництва;
- визначитипозитивні та негативні тенденції розвитку;
- дослідитизначення для розвитку системи освіти в Україні.
Законодавчіпроцеси децентралізації освіти почалися лише в 70-ті роки. Громадські установиодночасно відповідали за навчання у дошкільних закладах, основній і середнійшколах в межах обов’язкової освіти, а також на вищих ступенях, але лише у сферізагальної культури, науки та технології. Система освіти в Італії дужезапутанна. Зараз проводиться чергова реформа, покликана зістикувати італійськусистему з європейською.
Середняповна загальна освіта в Італії включає в себе наступні основні ступені:
1.початковаосвіта тривалістю 5 років;
2.першийцикл середньої освіти тривалістю 3 роки;
3.другийцикл середньої освіти тривалістю 5 років.
Багатоіталійців віддають трьохрічних дітей в дитячі садки (scuola materna), де напротязі трьох років їх підготовлюють до шкільного навчання. Діти навчаються вгрупах по 15-30 людей за методом відомого педагога Маріїї Монтессорі. Втім,існують і приватні дитячі садки, де притримуються традиційних методів виховання.В шість років діти вступають до навчальної школи. Перші її два рівні scuolaelementare1 та scuola elementare 2, які є безкоштовними для всіх. Всізагальноосвітні предмети на даному етапі – читання, письмо, малювання, музиката інші. – є обов’язковими, за бажанням вивчається лише релігія. Навчальніплани зазвичай включають вивчення однієї іноземної мови.
Діти навчаються п’ять днів, близько 30годин в тиждень. В кінці кожного рівня проводиться тестування. Замість звичнихдля всіх цифр застосовується «словесна» система оцінювання («відмінно», «добре»та ін.). Цікавим є той момент, що діти-інваліди навчаються разом з усіма.Традиційні класи в італійських школах дуже великі. В приватних школах, якіскладають приблизно 5% від загальної кількості, учнів менше. Програма тамідентична державній, ідентична державній, але школам цього типу забороненовидавати свої атестати, тому їх учні здають державні іспити на отриманнявідповідного сертифікату.
Система освіта в Італії перебуває підконтролем держави. Міністерство освіти матеріально забезпечує школи на всіхрівнях і суворо контролює навчання у приватних школах. Воно розробляє навчальніпрограми і проводить конкурсні іспити для зайняття викладацьких посад у всіхдержавних школах. Хоча більшість університетів та інших вищих навчальнихзакладів утримуються державою, всі вони користуються автономією ворганізаційному відношенні і мають право на складання навчальних програм. Дляпідтримання високого рівня освіти для більшості професій введені обов'язкові державнііспити.
Для дітей у віці до шести років існуютьприватні ясла і дитячі садки. Їх відвідання не є обов'язковим. ПротеМіністерство освіти надає їм значну фінансову підтримку.
По закінченні першого п’ятирічного циклу- scuola elementare1,здаються письмовий та усний іспити. За їх результатами видається атестатпочаткової школи (diploma di licenza elementare), і учні переходять в середнюшколу (scuola media), де навчаються до 14 років. Навчання дітей у віці 6-14років — обов'язкове і безплатне. Початкову п'ятирічну школу відвідують діти з 6до 11 років. До 1963 року після закінчення такої школи дитина могла початививчення загальноосвітніх гуманітарних, природничих або педагогічних дисциплін,оволодіння якимось ремеслом або основами торгівлі у професійній школі. У 1963році обидва типи шкіл злилися в об'єднану трирічну школу, і здобуття освіти нацьому рівні стало обов’язковим.
Після закінчення такої школи у віці 14років перед учнем, який хоче продовжити шкільне навчання, відкриваються двашляхи: загальноосвітні (академічні) школи і технічні училища, так званіінститути, з п'ятирічним терміном навчання. Загальноосвітні школи мають чотириспеціалізації: гуманітарну, природничонаукову, педагогічну і художню. Післязакінчення однієї з таких шкіл учень може піти в університет. Технічні училищаподіляються на сільськогосподарські, торгові, землеупорядні, мореходні іпромислові. Випускники училищ можуть вступати на відповідні факультети університетів.
На цьому етапі школярі вивчаютьіталійську мову, історію, географію, математику та природничі науки, іноземнамову, мистецтво, музику. Після кожного року навчання проводяться іспити засистемою “здано — не здано”. Після закінчення всього курсу навчання в scuolamedia здаються випускні іспити: з італійської, математики та іноземної мови — письмові, з інших предметів – усні.
Програмидругого етапу середньої освіти реалізуються в класичних, природознавчих ілінгвістичних школах-ліцеях. У класичному ліцеї (Liceo Classico) реалізуються5-ти річні програми навчання з акцентом на гуманітарні дисципліни, однакприродознавчі предмети присутні на другому циклі навчання. Середні школи знауковим нахилом — природно — наукові ліцеї (Liceo Scientifico) мають програми,що забезпечують поглиблену підготовку з природничих предметів. Лінгвістичніліцеї (Liceo Lingtastico) здійснюють мовну підготовку з одночасним вивченнямлітератури та історії цивілізації. Технічна освіта на даному рівні здійснюєтьсяв технічних інститутах (Instituti тесту) і також розрахована на 5 років.Професійна підготовка з інших галузей знань, у тому числі з мистецтва,здійснюється у професійних інститутах (Institute Professionale), артистичнихліцеях (Liceo Artisticq), інститутах мистецтв (Institute di Arte).
Всі ці освітні програми ведуть доотримання випускного диплома (Diploma di Maturita) різних типів: класичного,наукового, лінгвістичного, технічного, управлінського, економічного і т.д.Будь-який з цих дипломів відкриває доступ до вищих навчальних закладів.Починаючи з 1998-1999 навчального року, ця випускна шкільна кваліфікація сталаназиватися Diploma di Esame di State conclusivo del corso di …- далі вказуєтьсянапрям підготовки.
Вступдо вищого навчального закладу визначається наявністю атестату за середню школу.Решта попередніх умов залежить від вибору навчального курсу. Університетивільні у встановленні вимог і кількості місць для вступників. Раніше рікрозпочинався 1 листопада і закінчувався 31 серпня наступного року. Останнімчасом навчальний рік на багатьох факультетах поділяється на два семестри,розпочинаючись раніше.
Системавищої освіти в Італії включає в себе два сектори: університетський та неуніверситетський, причому перший є найбільш розвинутим як горизонтально (зачислом досліджуваних курсів, дисциплін і напрямків / областей), так івертикально (за кількістю рівнів і типології відповідних ступенів). Найстарішийу світі університет створений у Болоньї у 1088 р., за ним виникли заклади вПадуї (1222р.) і Неаполі (1224р.). Останній вважається першим у світі державнимуніверситетом. Всього в Італії налічується 65 закладів університетського рівня.Розподіл ВОЗ такий:
- 45державних університетів;
- 3політехніки: Bari, Milan, Turin;
- 5вільних, приватних;
- 3державних університетських інститути;
- 4вільних університетських інститути;
- 2університети для іноземців: Perugia, Siena;
- 3вищих школи в Пізі та Трієсті.
Неуніверситетськізаклади класифікуються таким чином:
а)Міністерства della Publica Istruzione, а саме:
— 20 Академій мистецтв, які мають чотирирічні курси з чотирьох напрямів мистецтв( малювання, скульптура, декоративне мистецтво і дизайн).
— 4 вищі інститути мистецької промисловості (Faenza, Florence, Rome, Urbino).
— Академія театрального мистецтва у Римі з двома курсами підготовки акторів(4роки) та менеджерів (директорів, з роки).
— Національна академія танцю в Римі з прийомом після закінчення початкової школи.
б)інститути під егідою інших міністерств:
— 10 інститутів фізичного виховання з трирічним навчанням.
— Експериментальний центр кіно в Римі, який видає офіційні професійні дипломи;
— Центральний інститут реставраторів у Римі, що має два потоки: з «металів таархеологічних об’єктів» та мальованих карти.
— Officio delle Pietre Dure у Флоренції, де також готують реставраторів;
— школи архівістів у кількох містах для підготовки працівників державних архівівта установ;
— вищі школи перекладачів (приватні чи муніципальні), які мають два рокинавчання;
— військові академії та інститути поліції, якими керують відповідні міністерства(оборони і внутрішніх справ).
Вуніверситетах Італії збереглися багато середньовічні традиції. У свята студентиносять різнокольорові кепі в стилі Робін Гуда, а “новачки” проходять обрядпосвячення в студенти.Для отримання першого диплома laurea (CL), що відповідаєрівню “бакалавр” в європейській системі, потрібно вчитися чотири-шість років.Зокрема, філологи можуть отримати цю ступінь через чотири роки, хіміки таархітектори — через п’ять років, а медики — через шість. Наступна ступінь,відповідна магістерської, називається Diploma universitario (CDU). Курс триваєтри роки. Існує також дворічний курс спеціалізації Scuole dirette a fini speciali,за підсумками якого можна отримати аналогічну ступінь. За навчальний періодстуденту необхідно вивчити 19-20 дисциплін, включаючи факультативні. Позавершенні курсу будь-якого рівня учні захищають дипломну роботу. “Основу”оцінки за неї становить середнє арифметичне результатів всіх зданих студентоміспитів. В залежності від виступу випробуваного на захисті комісія може знизитиабо підвищити кінцеву оцінку. Якщо ж ви не вклались з іспитами та дипломом устрок, то можете вчитися ще стільки, скільки буде потрібно. Навчальний рікпочинається 5 листопада і закінчується 31 травня. Протягом року буває трисесії, і кожен студент сам вирішує, коли і які іспити йому здавати (за виняткомдеяких обов’язкових на кожному факультеті), так як студенти мають право на свійіндивідуальний навчальний план. Дуже важлива відмінність від нашої системи — цевідсутність екзаменаційних квитків.
Іспитибувають письмові та усні. Література, історія, лінгвістика, філологія зазвичайздаються усно. Кожен іспит вимагає 99,9% самостійної підготовки, оскільки налекціях дають лише невелику порцію того, що ви повинні знати про предмете.Справляються з іспитами далеко не все: до диплома доходять лише три людини здесяти надійшли. У кожного професора є певні години прийому, коли він може вас особистовислухати і порадити, які книги вам будуть найбільш корисні. При бажанні виможете подати заявку, щоб мати “куратора” по одному з основних ваших предметів.З ним ви завжди можете порадитися з приводу навчального плану, іспитів,програм, книг і, звичайно ж, дипломної роботи. Ще одна можливість — зайти вконсультаційний центр, який існує на кожному факультеті, де дозволять багатоваші сумніви. Після трьох років практики за фахом випускник університету можевступити в докторантуру. Для цього потрібно пройти вступний тест. Ті, хтоуспішно з нею справляються, отримують стипендію на навчання в Італії.Докторанти зазвичай ведуть дослідницьку роботу в різних університетах в Італіїта за кордоном. Захистили отримують ступінь доктора.
рівень система утворення італія
Висновки
На основі опрацьованої літератури миприйшли до висновків, що позитивними тенденціями освіти в Італії, на нашпогляд, є те, що Італія є членом більшості міжнародних конвенцій з визнанняРади Європи та ЮНЕСКО, визнає і приймає Міжнародний та Європейськийбакалаврати. Угоди з Францією, Бельгією та Іспанією забезпечують автоматичневзаємовизнання атестатів, які дають допуск в університети. З Францією таІспанією вже відбувається процес передачі кредитів, а також підписанодвосторонні угоди про визнання дипломів з університетами Франції, Німеччини таІспанії, що значно розширяє можливості студентів для продовження навчання тапрацевлаштування. За іноземними студентами визнаються певні привілегії привступі. Їм надається 50% наявних місць при вступі. Важливим позитивним аспектомосвіти в Італії є встановлення кожним університетом плати за навчанняорієнтуючись на кілька критеріїв, наприклад, прибутки сім’ї і досягненнястудента. Важливим, на наш погляд, моментом початкової освіти є відродження викладаннякатолицької релігії, а також надання великого значення традиціям та народномумистецтві.
Негативними тенденціями в системі освітиІталії є її багатоступеневий та гіпертрофований рівень здобуття освіти не лишевищої, а й дошкільної та шкільної.
Розвиток системи освіти в Італії вбагатьох аспектах випереджає розвиток освіти України, але, в першу чергу, цепов’язано з матеріальною базою та рівнем розвитку країни. Саме з цих причин деякіз позитивних моментів навчального процесу в Італії не зможуть бути запозиченіта реалізовані.