Основніформи методичноїроботи в школі
Методичну роботув школі проводять в індивідуальній і колективній формах, які різняться між собоювикористовуваними прийомами, будучи однаково спрямованими на вдосконалення майстерностівчителя і педагогічного колективу загалом.
Індивідуальнаформа методичної роботи у школі. Сутність цієї форми методичної роботи полягає усамостійній роботі педагога над підвищенням теоретичного рівня своїх знань, вдосконаленнямметодичної майстерності.
Молоді спеціалісти,які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцемпрацевлаштування проходять стажування, мета якого полягає в набутті практичних уміньі навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правамипрацівника школи і виконують покладені на них обов'язки. Керівник навчального закладупризначає для молодого вчителя наставника з кращих учителів відповідного фаху. Наставникдопомагає стажисту в плануванні навчально-виховної роботи, в розробленні поурочнихпланів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекціяшколи.
Немало вчителів,дбаючи про підвищення ефективності навчально-виховного процесу, створюють власніметодичні системи.
Для цілеспрямованоїпідготовки до семінарів та практичних занять заздалегідь розробляють перелік питаньнавчально-довідкової літератури, освітніх сайтів в Інтернеті. Науково-методичнеоб'єднання ліцею складає перелік науково-методичної літератури для вчителя, що такождопомагає йому розібратися в сучасному океані методичної літератури.
Науково-методичнікомплекси сприяють професійному зростанню та вдосконаленню педагогічної майстерностівчителя, підвищенню ефективності навчально-виховної діяльності взагалі.
Колективні формиметодичної роботи у школі. Метою колективних форм методичної роботи є підвищеннямайстерності всіх учителів у процесі цілеспрямовано спланованих і реалізованих заходів.Однією з найпоширеніших колективних форм методичної роботи у школі є відкриті уроки,завданням яких є впровадження у практику вчителів передового педагогічного досвідуі надбань педагогічної науки. Під час аналізу й обговорення їх необхідно забезпечитицілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість і доброзичливістькритичних зауважень, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підсумовуванняйого кваліфікованими спеціалістами.
Істотне значенняу підвищенні педагогічної майстерності має взаємовідвідування вчителями уроків.Молодий педагог, педагог зі стажем…
Центрами методичноїроботи, вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику навчанняконкретних навчальних дисциплін є предметні методичні об'єднання вчителів та предметнікомісії. У їх компетенції – організація консультацій для молодих учителів, заслуховуваннязвітів учителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти. План роботи методичногооб'єднання складають на навчальний рік.
У системі шкільнихі міжшкільних предметних методичних об'єднань нерідко створюють творчі (проблемні)групи у складі 8—10 добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над розв'язаннямактуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютерау навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальноїдисципліни, диференційоване навчання та ін.).
Методичну роботуз класними керівниками забезпечує робота школи класного керівника-початківця, впровадженнянаставництва, психологічна освіта, наукове забезпечення його роботи, організаціярізноманітних конкурсів тощо. Усе це потребує відповідного науково-інформаційногозабезпечення.
У великих основнихі середніх школах створюють методичні кабінети для надання вчителям і вихователямметодичної допомоги.
Одним із шляхівпідвищення методичного рівня вчителів є розроблення ними актуальної для педагогікиі школи проблеми. Наукову проблему обирають з таким розрахунком, щоб до її розробленняможна було залучити всіх педагогів школи.
Продуктивною формоюметодичної роботи є семінар-практикум. Цінність його полягає в тому, що вчителісамостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізуютьвласний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють увигляді рефератів або доповідей.
Участь учителіву науково-методичних семінарах сприяє ознайомленню з сучасними науковими здобутками,з новими технологіями навчання, що допомагає їм осмислити власний досвід навчально-виховноїроботи, прилучитися до науково-пошукової роботи, підвищити свій інтелектуальнийі творчий потенціал, обрати і формулювати стратегію самоосвіти, техніку її здійснення.
Сприяють підвищеннюпедагогічної майстерності вчителів педагогічні читання, які мають на меті узагальненняі поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічноїтематики. їх можна організувати у школі, районі, області, країні.
Ефективною формоюметодичної роботи є науково-практична конференція (районна, обласна чи республіканська).
На вивчення тапоширення передового педагогічного досвіду спрямована діяльність шкіл передовогодосвіду.
Важливою ланкоюметодичної роботи є опорні школи. На їх базі проводять індивідуальні та груповіконсультації, стажування, науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари-практикумитощо.
На постійний педагогічнийпошук налаштовує діяльність експериментальних педагогічних майданчиків. Відповіднодо «Положення про експериментальний педагогічний майданчик» (1993) їх створюютьдля реалізації педагогічних ініціатив щодо оновлення змісту, впровадження принциповонових технологій у практику закладів освіти. Ініціатором їх створення може бутибудь-яка особа чи заклад освіти.
Перед проведенняматестації педагогічних працівників використовують творчі звіти вчителів. Звітуючина педагогічній раді, вони діляться своїми знахідками, методичними доробками, знайомлятьінших учителів з технологією власного досвіду.
У підвищенні фахового,методичного і психолого-педагогічного рівнів учителя вагому роль відіграють обласніінститути удосконалення вчителів (ОІУВ). Останніми роками в цих установах створенокафедри, що відповідають за підвищення кваліфікації учителів.
Підвищенню фаховогорівня сприяє також їх систематична атестація педагогічних працівників, яку проводятьз метою визначення відповідності педагогів посаді, рівневі кваліфікації, залежновід якого (а також від стажу педагогічної роботи) їм встановлюють кваліфікаційнікатегорії, визначають тарифікаційний розряд оплати праці, присвоюють педагогічнезвання. Атестацію щороку проводять атестаційні комісії, які створюють при навчально-виховнихзакладах і місцевих органах державного управління освітою. Педагогічних працівниківатестують при навчальному закладі, атестаційна комісія при органі управління освітоюрозглядає клопотання комісії навчального закладу та приймає рішення в межах своєїкомпетенції щодо результатів атестації певних категорій педагогів.
Напрямкиметодичної роботи в школі
Якість,результати навчально-виховного процесу школи залежать передусім від учителя, йоготеоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.
Підвищеннюфахової підготовки педагогічних кадрів у школах сприяє спеціальна методична робота,яка збагачує їх педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям оволодіватипедагогічною майстерністю, підтримує в педагогічному колективі дух творчості, прагненнядо пошуку. Методична робота спонукає вчителя до засвоєння змісту нових програм ітехнологій їх реалізації, ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисципліні методик їх викладання, вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду,вдосконалення навичок самоосвітньої роботи. Вона забезпечує надання вчителю кваліфікованоїдопомоги з теорії та практичної діяльності.
У сучаснійшколі методична робота здійснюється за такими напрямами:
1. поглибленняфілософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національноїосвіти в Україні, вивчення педагогічної теорії, методики навчання і виховання, психології,етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методикийого викладання;
2. вивченнядіалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічнихкадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягненьнауки з викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; вивчення йпрактична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей;
3. освоєнняметодики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд питань методикививчення складних розділів навчальних програм з проведенням відкритих уроків, використаннямнаочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;
4. освоєнняі практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципівактивізації навчальної діяльності учнів, формування у них наукового світогляду зурахуванням вимог етнопедагогіки;
5. систематичнеінформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методикинавчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;
6. упровадженнядосягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічногодосвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічнихколективів зразків національної культури і традицій.
Згідноз Указом Президента України «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року», відповіднимПоложенням, його завданнями є: піднесення ролі вчителя у суспільстві і підвищенняпрестижності цієї професії; привернення уваги громадськості, органів влади до проблемосвіти; сприяння творчим педагогічним пошукам, удосконалення фахової майстерностівчителя; поширення передового педагогічного досвіду: забезпечення незалежної експертноїоцінки педагогічної діяльності.
Всеукраїнськийконкурс «Учитель року» охоплює районний, міський (грудень), обласний (січень-лютий),всеукраїнський (квітень) тури. Для участі в ньому претендент подає районному (міському)оргкомітету відповідно заяву та опис власного досвіду, що розкриває оригінальністьпедагогічних ідей, методів, технологій, аналіз результатів праці. Переможцям всеукраїнськоготуру конкурсу присвоюють звання «Заслужений учитель України». Ним стає один учительз певного фаху на всю країну.
Рішеннямрегіональних оргкомітетів можуть бути присуджені дипломи «Переможець конкурсу «Учительроку» району (міста)», «Переможець конкурсу «Учитель року» області». Місцеві органивлади можуть встановити для переможців конкурсу грошові премії. Аналогічно можутьбути відзначені лауреати регіональних фахових конкурсів «Учитель року» (учителів,які зайняли II та III призові місця).