Методика використання нестандартних форм організаціїнавчання при вивченні теми “Домашнє господарство як економічний суб’єкт”
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1. Використання нестандартних форм організації навчанняяк дидактична проблема
1.1 Трактування «нестандартних форм організаціїнавчання» в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання
1.2 Особливості використання нестандартних форм навчання привикладанні економічних дисциплін
РОЗДІЛ 2. Методика використання нестандартних форм організаціїнавчання на уроках курсу «Економіка»
2.1Роль курсу «Економіка» в системі загальної та економічної освіти.Особливості навчання у вивченні курсу «Економіка» учнями старшогошкільного віку
2.2 Використання нестандартних форм організації навчання прививченні теми «Домашнє господарство як економічний суб’єкт»
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Сьогодні вженемає сенсу обговорювати питання про те, чи варто вводити економіку в шкільніпрограми. Відповідь надана самою шкільною практикою: велика кількість шкіл вжезробила так, не діждавшись офіційного рішення Міністерства освіти.
Розумінняекономіки суттєва частина громадського виховання. Засоби масової інформаціїкожного дня бомбардують людей проблемами, пов'язаними з податками, відсоткамина займи, безробіттям, інфляцією і т. і.
Школа повинназабезпечити добру економічну освіту, щоб сформувати у учнів критичне мисленнята прищепити уміння й навички, необхідні їм як громадянам для прийняттярозумних рішень і впливу на формування економічної політики в країні.
Фундаментальназадача процесу навчання – навчити учнів робити правильний економічний вибір зурахуванням пріоритету проблем і обмеженими ресурсам, тобто формування активноїжиттєвої позиції людини.
Тому важливоюланкою перебудови учбового процесу, на сучасному етапі є розвиток творчихздібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальноїдіяльності. Зростаюче значення у формуванні творчих здібностей набуває активненавчання з використанням нестандартних форм організації.
Виходячи з цьоготема курсової роботи: Методика використання нестандартних форморганізації навчання при вивчені теми «Домашнє господарство як економічнийсуб’єкт».
Мета: Вивчити, теоретичнообґрунтувати можливості використання нестандартних форм організації занять привикладанні курсу «Економіка». Практично представити вибрану форму наприкладітеми.
Завдання:
1. Вивчити сутність проблеми в науковійлітературі.
2. Вивчити можливості використаннянестандартних форм при викладенні теми.
3. Представити розробку заняття,враховуючи вікові особистості групи навчання.
Узгоджуючи вищесказане і ще раз зазначаючи необхідність викладення економічних дисциплін вшкільних закладах сьогодення, об'єктом курсової роботи є методика викладанняекономічних дисциплін, предметом – використання нестандартних форм організаціїнавчання при викладанні курсу “Економіка”. При написанні курсової роботивикористовувалися методи аналізу і узагальнення психолого-педагогічної іметодичної літератури і періодичних видань з проблеми, що досліджується.
РОЗДІЛ 1
Використаннянестандартних форм організації навчання як дидактична проблема
1.1Трактування «нестандартних форм організації навчання» в науковійлітературі. Класифікація нестандартних форм навчання
Підвищенняякості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання – важливізадачі удосконалювання процесу навчання, а в зв'язку зі стандартизацією освітивони набувають особливої актуальності. Їхнє рішення бачиться в даний час узбагаченні змісту, методів і організаційних форм навчання.
70–80-ті рокихарактеризуються участю педагогів-новаторів і регіональних вчительськихоб'єднань у пошуку шляхів удосконалювання структури уроку. Впроваджувалися новіформи навчання, заохочувались нестандартні уроки, діяли різноманітні майстерні,студії і т.д. Більшість педагогів прагнули до інтеграції різноманітнихорганізаційних форм, де урок був би сполученою ланкою. При цьому вчителявипробують структурні елементи різноманітних організаційних форм навчання, щовиражається в таких назвах, як урок-дискусія, урок-студія і т.д. Сучасний урок,зберігаючи властиві йому характерні ознаки. являється не як статична, а якформа навчального процесу, що постійно розвивається.
Необхідно бачитиудосконалювання процесу навчання в розвитку класно-урочної системи, увикористанні сучасного уроку в якості сполученої ланки в інтеграціїрізноманітних організаційних форм. Звідси буде змінюватися і структуракласичного уроку. У надрах класно-урочної системи народжуються нестандартніуроки, що залучають до творчої діяльності, дозволяють гнучко використовуватирезультати методичних досліджень, врахувати інтереси вчителя й учнів.
На теперішнійчас в психолого-педагогічній літературі мало уваги приділяється нетрадиційнійформі організації навчання, відсутні детальний опис і трактування поняттянестандартного заняття. Проаналізував сутність проблеми, систематизуючиотриманні дані і спираючись на книгу Підласого И.П. «Педагогика»,можна дати слідуюче визначення даного терміну.
Нестандартнезаняття– цеімпровізоване навчальне заняття, яке має нестандартну (невстановлену)структуру. Ця структура складається з двох головних компонентів: моделі (описграниць дії, наближеність її до дійсності) та безпосереднього самого процесупроведення.
Таке заняттяскладається з 4 фаз. Вони є наступними:
1. Фазапідготовки — на цій фазі здійснюється знайомство з вихідною ситуацією, правиладій, розподіл ролей і ситуацій;
2. Фазавияснення додаткових питань;
3. Проведеннясамого нестандартного уроку;
4. Фазапідведення підсумків, тобто фаза рефлексії.
Таким чином,давши трактування вище розглянутому терміну, визначивши його структуру іскладники (фази), є сенс перейти саме до виділення певної класифікації такихзанять з метою правильного впровадження їх в систему шкільного навчання прививченні економічних дисциплін, щоб подолати відрив викладення практичногоматеріалу від реальної дійсності життя.
Проаналізувавнаявну психолого-педагогічну літературу, зокрема підручники Підкасистого П.И.,Підласого И… П., Бондарчук Е.И. та Бондарчук Л.И., Аксьонової О.В., а такожперіодичний матеріал «Педагогика» і «Географія та основиекономіки в школі» тощо, можна зробити висновок, що жоден з авторів не даєповної класифікації нестандартних форм навчання. Вони лише пояснюють поняття«нетрадиційності» через розгляд окремих типів занять, поверхневозгадуючи про них в темах класно-урочної системи учбового процесу. Хоча насучасному етапі існує нагальна потреба впровадження форм і методів активногонавчання для подолання відриву традиційного навчання від реальної, конкретноїдіяльності.
Лише вметодичних порадах до виконання практичної частини курсової роботи з«Методики викладання економіки» виділяється декілька десятків типівнестандартних занять. Їх назва дає уявлення про мету, задачі, методикупроведення таких занять.
1. Уроки — «занурення».
2. Уроки –ділова гра.
3. Уроки –прес-конференції.
4. Уроки –змагання.
5. Уроки типуКВК.
6.Театралізовані уроки.
7. Уроки –консультації.
8. Комп'ютерніуроки.
9. Уроки згруповими формами роботи.
10. Урокивзаємонавчання учнів.
11. Урокитворчості.
12. Уроки –аукціони.
13. Уроки, яківедуть учні.
14. Уроки –заліки.
15. Уроки –сумніви.
16. Уроки –творчі звіти.
17. Уроки — формули.
18. Уроки — конкурси.
19. Бінарніуроки.
20. Уроки –узагальнення.
21. Уроки –фантазії.
22. Уроки – гра.
23. Уроки — «суд».
24. Уроки пошукуістини.
25. Уроки –лекції «Парадокси».
26. Уроки –діалоги.
27. Уроки –рольові ігри.
28. Уроки — конференції.
29. Уроки –семінари.
30. Інтегральніуроки.
31. Міжпредметніуроки.
32. Уроки –екскурсії.
В цьому перелікув розряд нестандартних уроків попали деякі типи занять, які в колишніхкласифікаціях фігурували як допоміжні, позакласні і позаурочні формиорганізації учбової роботи. За формою проведення існує наступна класифікаціянестандартних занять:
1. Заняття у формі змагань та ігор:конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо.
2. Заняття у формі публічногоспілкування: прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телемісттощо.
3. Заняття, що спираються на фантазію:урок-казка, урок-сюрприз то інші.
4. Заняття комбіновані з іншимиорганізаційними структурами: урок-консультація, урок-практикум, урок-семінар таінші.
5. Заняття, побудовані на імітаціїдіяльності при проведенні суспільно-культурних заходів: заочна екскурсія,екскурсія у минуле, подорож, літературна прогулянка, літературна гостинна,інтерв'ю, репортаж.
6. Перенесення в рамках заняттятрадиційних форм позааудиторної роботи: КВК, «слідство ведутьзнавці», «спектакль», концерт тощо.
7. Інтегровані заняття.
Саме завдякиданим класифікаціям ми маємо уявлення про те, які взагалі існують нестандартнізаняття. Це дозволяє при більш детальному аналізі особливостей використаннянетрадиційних форм організації навчання при викладанні економічних дисциплін із врахуванням вікових особливостей учнів, їх рівнем активності впроваджувати тіабо інші заняття в класно-урочну систему учбового процесу в сучасних шкільнихзакладах нашої країни з метою подолання економічної неграмотності і вихованняекономічної свідомості дітей. Тобто з метою забезпечити добру економічнуосвіту, щоб сформувати у учнів критичне мислення та прищепити уміння й навички,необхідні їм як громадянам для прийняття розумних рішень і впливу на формуванняекономічної політики в країні.
1.2Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічнихдисциплін
Погоджуючись зісловами Чернякової С., можна зробити висновок, що проведення нестандартнихуроків — завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше,жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповідь своїходнокласників. На основі добровільності та зацікавленості формується позитивнамотивація до навчання, розвивається учнівська і педагогічна творчість,враховуючи потреби часу. [21, с.15-17]
Виходячи зцього, в основі нестандартної форми навчання лежить поєднання інформаційного(репродуктивного), проблемного (евристичного) й ігрового навчання. А звідси і трирівні активності учнів.
У 1998-1999роках російські вчені анкетували понад 2000 школярів з метою встановленнявідповіді на слідуюче питання: «Що потрібно зробити, щоб вивчення предметустало більш цікавим? ».[2, с.30-32]
Були отриманіслідуючі відповіді:
· вчителюпотрібно цікавіше розповідати матеріал (44% — учні 8 класів, 76% — учні 10класів);
· потрібночастіше надавати учням можливість проводити досліди самостійно (80 і 90%);
· добребуло б заохочувати оригінальні відповіді та судження школярів (70 і 90%);
· необхіднозробити більш різноманітними форми навчальних заняття: поряд з уроком проводити
· конференції,диспути, аналіз економічних ситуацій тощо (20 і 60%).
Отже, слідзазначити, що економічна освіта в школі не може бути обмежена лише змістовимаспектом. Засвоївши основи економічні знань, навчившись читати й аналізуватиактуальні економічні матеріали, розбиратися в економічних повідомленнях тапрограмах уряду, учні мають розуміти, що економічна теорія — це розумовийресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах,навчитися «грати» основні економічні ролі, вступати в цивілізованівзаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов'язанихз майбутньою практичною діяльністю.
Тобто шкільнаекономічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі із використаннямнестандартних форм навчання, головною метою яких є підвищення та підтримкаінтересу учнів до навчання, заохочування до творчої діяльності та таке інше.Але перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх всистему недоцільно, через велику втрату часу, відсутності серйозної.пізнавальної праці, невисокої результативності і інше.
Отже,конкретизуючи вище сказане, головними особливостями використання нестандартнихформ навчання при викладанні економічних дисциплін є:
1. використання учнями набутитеоретичних знань на практиці у вигляді конкретних умінь та навичок;
2. заохочення і підвищеннязацікавленості учнів до навчання економічних дисциплін;
3. можливість врахування інтересівучителів і учнів.
Таким чином,давши трактування «нестандартного заняття» згідно з науковоюлітературою, розглянувши їх класифікацію, а також закцентував увагу надетальному вивченні особливостей використання нестандартних форм організаціїнавчання при викладанні економічних дисциплін, можна зробити слідуючі висновки:
- по-перше,учні мають розуміти, що економічна теорія – це розумовий ресурс, необхідний длятого, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитися«грати» основні економічні ролі, вступати в цивілізованівзаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов'язанихз майбутньою практичною діяльністю;
- по-друге,шкільна економічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі, а вмілевикористання нестандартних занять — це лише доповнення до традиційноговикладання з метою заохочувального характеру та для поєднання практичної ітеоретичної частин подання матеріалу;
- по-третє,згідно із зазначеною класифікацією можна встановити, які саме нестандартнізаняття слід застосовувати при вивченні тієї чи іншої теми задля розвиткутворчих здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальноїдіяльності.