Реферат
Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників
Досвідпоказує, що для ефективної підготовки старшокласників дохудожньо-конструкторської діяльності остання повинна будуватися за типомпрофесійної діяльності художника-конструктора. Тому вчителі трудового навчання,організатори технічної творчості, наставники повинні досконало володітисистемою понять, теоретичних положень, якими оперує дизайнер, і системою дій,послідовних процедур, етапів, які передбачені методикою художньогоконструювання.
УШвейцарському федеральному інституті технології встановлено такі етапипроектування (професійної діяльності дизайнера): дослідження і аналіз, творчепроектування і синтез, Інтенсивне проектування і завершення.
Аналогічнодіяльності дизайнера спробуємо відобразити і художньо-конструкторськудіяльність старшокласників, яка, на нашу думку, повинна складатися з такихосновних етапів: підготовчого; творчого пошуку; творчої розробки; робочогомакетування.
Усвою чергу кожен з етапів включає в себе декілька стадій.
Напідготовчому етапі учні збирають інформацію, вивчають вихідні дані і визначаютьцільові настанови, які є ґрунтовною основою для прийняття практичних рішень.Цей етап носить характер інформаційного.
Цільінформації в процесі художньо-конструкторської діяльності — зниженнявипадковості, яка проявляється в проектних ескізах учнів, невизначеності іневпорядкованості. Учитель разом з учнями розбирає сутність навчальних завдань,ситуації і виробляє разом з ними цільову настанову. Організовуючи роботу, вінставить перед учнями творчі завдання відповідно до етапів творчого процесу,розкриває суперечливий характер самого художнього конструювання, спонукає тим самимучнів до творчої, активної діяльності.
Напідготовчому етапі вчитель повинен використовувати всі способи передачіінформації (знань), головними з них є: словесна рекомендація, посилання нааналог, графічна форма передачі інформації (начерки, схеми). Остання, на нашудумку, має особливе значення у підготовці старшокласників до професіїхудожника-конструктора. Це природно, оскільки професійне ставленняхудожника-конст-руктора до світу формується переважно на основі інформації, яканадходить через око — зоровий аналізатор, пристосований для сприйняття,передачі і обробки інформації. Також джерелами знань можуть служити публікації,журнали, книги, каталоги промислових фірм і виставок, зразки асортиментнихвиробів.
Завданняучнів на даному етапі полягає в тому, щоб за певний проміжок часу зібратимаксимальну кількість наукової інформації про виріб, який вони будутьвиготовляти. Вся зібрана інформація систематизується з метою найбільш зручногоїї огляду. Прототипи виробу ретельно і критично оцінюються з точки зорусучасних споживчих та виробничих вимог і всіх особливостей їхнього художнього йконструкторського рішення.
Наступноюстадією художньо-конструкторської підготовки старшокласників є етап творчогопошуку, який, на нашу думку, слід вважати чи не найважливішою структурноюланкою єдиного творчого процесу проектування, коли останній починається задовгодо появи креслень. Пошук ідеї і задуму проектного рішення ґрунтуєтьсянасамперед на інформації, отриманій учнями на підготовчій стадії. На цьомуетапі, принаймні на початковій фазі, роль педагога-художника дещо обмежена втому плані, що він повинен бути «уважним» і «обережним», щоб сприяти виробленнюсамостійності та оригінальності в прийнятті рішень і не порушити хід творчоїдумки учнів.
Наетапі творчого пошуку робиться спроба визначити вимоги, пов'язані зфункціонуванням виробу, загальні вимоги технічної естетики, які завждизабезпечують комплексний підхід до виробу, враховуються характерні риси форми,стильова спрямованість. Розумінню і формуванню загальної задачі проектуваннязначною мірою сприяє ознайомлення старшокласників з прототипами виробу.
Етаптворчого пошуку складається з трьох послідовних фаз: виконання клаузула (відлат. сіа-и$ІІ1а — короткочасна творча вправа), ескізу-ідеї (форескізу) іпочаткового ескізування.
Інтуїтивнемислення при розробці клаузули та ескізу-ідеї працює з вихідними даними іволодіє «швидкодією». У клаузулі відбувається неповне відображення об'єкта усвідомості. В ескізі-ідеї об'єкт проектування виражається в напівінтуїтивнійформі початкової гіпотези. Нечітко усвідомлені окремі ланки цього розумовогопроцесу мають своїм результатом зародження «за-думу-припущення», що враховуєокремі факти і ситуацію.
Уклаузулі, з виконанням якої починається творчий пошук старшокласників, знаходитьсвоє вираження особливість сприйняття ними початкових вихідних даних. Учніздатні через попередній досвід сприйняти та інтуїтивно відібрати цілісніструктури і виразити уявлення про об'єкт у вигляді цілісного зорового образу.Короткочасна клаузула має на меті стимулювати творчий акт та розвивати в учнівтворчу фантазію і навички при першому ознайомленні з темою, охопити їїсутність, виявити первинне уявлення про об'ємно-просторову побудову об'єкта.Клаузула вчить учнів за короткий проміжок часу розкривати основний зміст теми(дизайн-проекту) в ескізній формі. Вона відіграє важливу навчально-освітню івиховну роль, коли перетворюється в метод систематичних тренувальних вправ,спрямованих на розвиток композиційних художньо-конструкторських здібностей, уявиі спритності в розробці образних варіантів; привчає учнів до швидкої реакції,зосередженості, вимагає напруженої уваги, гнучкості розуму, роботи думки іпам'яті. В клаузулі перевіряється емоційно-творча готовність учнів до вирішеннязавдань, їхня загальна ерудиція, професійний досвід. Учні володіють різноютворчою мобільністю. Інші, навіть обдаровані учні, на перших етапах навчання неможуть сконцентрувати творчу енергію за короткий проміжок часу. Необхідністьсистематичного тренування очевидна.
Післяклаузули учні приступають до розробки ескізу-ідеї (форескізу) об'єктапроектування на основі попереднього ознайомлення з його типологічним змістом.Фаза ескізу-ідеї, на відміну від клаузули, дає нову форму пошуку рішення.
Розробкафорескізу дає змогу сформувати творчий задум на основі даних передпроектногодослідження.
Первинніаналіз та синтез вихідних даних і формоутворюючих чинників сприяють виникненнюздогадів та ідей і направляють творчу думку та уяву учнів на пошук гіпотези іпринциповий вибір визначеної проблеми. Саме завдяки творчій уяві, досвіду іпам'яті аморфна інформація раптово чи поступово набуває форму і структуруоб'ємно-просторового рішення.
Ескіз-ідеяпереважно виражається в графічних кроках (у вигляді малюнків і креслень) безточного масштабу, що, в свою чергу, дає змогу оперативно вносити різні зміни.Однак експерименти показують, яких великих результатів можна досягнути,застосовуючи на цій стадії метод робочого моделювання і макетування. Модельвідбиває об'ємно-просторове рішення проектованого виробу, а макет, крім того, ійого колір, фактуру матеріалу і графічні елементи. Моделі і макети всьоговиробу чи окремих вузлів виконуються, як правило, в умовному матеріалі (дереві,гіпсі, папері, картоні, пластиліні тощо).
Аналізескізу-ідеї полягає у виявленні авторського задуму, що може лягти в основуподальшого ескізування.
Фазаескізу-ідеї дає імовірнісні напрямки розробки визначеної цільової настанови.Цінність ескізу-ідеї полягає в тому, що вона дає прогноз, припущення творчогорозвитку теми, являє собою індивідуальну інтерпретацію її та ілюструє алгоритм(програму) майбутніх пошуків.
Етаппошуку ескізу-ідеї продовжується в ескізуванні методом проб і помилок. Цейметод у його простій формі — у вигляді випадкового перебору можливих варіантів— використовується при недостатній кількості попередніх відомостей інеможливості спиратися на минулий досвід. При наявності інформації, досвіду і здопомогою асоціації та аналізу з'являється можливість краще організувати пошук,спрямувати його в більш перспективному напрямку. Метод пошуку підвищує рівеньсамостійного навчання, однак роль педагога-художника на стадії проб і помилоквідповідальна. Він регулює і спрямовує цей процес, прагне торкнутися уяви учняі збудити його робочу енергію на творчість. Використовуючи свій досвід знання,педагог розкриває можливості багаторазового моделювання, компенсуєнедосконалість розумового апарату учнів і виключає абсурдні проби.
Уметоді багатоваріантного пошуку виявляються художня спостережливість і силатворчої уяви.
Пошукневідомого у творчому процесі ескізування набуває спрямованого характеру. Коженновий ескіз — узагальнене вираження попередньої аналітико-синтетичноїдіяльності і, в той же час, відправний етап подальшого ходу думок у напрямкуперетворення об'ємно-просторової структури логічних зв'язків,конструктивно-художньої структури і форми, принципово композиційних схем зазаконами необхідності, доцільності і художньо-конструкторської виразності.
Фазапочаткового ескізування — складний творчий процес розвитку робочої гіпотези,вираженої в ескізі-ідеї. Шляхом повторного аналізу вихідних даних, вибору йасоціювання додаткової інформації і розробки ряду варіантів відбуваєтьсявиявлення основної концепції проектного рішення.
Вжеу фазі початкового ескізування найважливішим методичним завданням є навчитиучнів розумінню об'єкта як системи, що складається з взаємозалежнихкомпонентів.
Ескізуванняздійснюється шляхом логічного дослідження — аналізу і синтезу, міркувань відособистого до загального і від загального до особистого. Ескіз — завждиузагальнення.
Упроцесі ескізування учні виступають як дослідники, вони тренують свій розум, уних формуються здібності критичного аналізу. Під час ескізування учніаналізують варіанти, помічають помилки і пробують їх виправити. Треба перевіритирізні напрямки вирішення завдання, щоб вибрати найкращий розв'язок, а згодом івдосконалити його в послідуючих ескізах. Тут важлива допомога педагога, упомилках можна нерідко знайти можливість рішення задачі.
Уфазі початкового ескізування відбувається поступове уточнення задуму. Проміжніескізи замінюють собою творчу пам'ять — це запис творчого процесу, і тому їхварто зберігати для повторного аналізу.
Підсумоккожного етапу проектування виступає в подвійній якості: як результатпопереднього ходу творчої думки і як відправний пункт її подальшого розвитку.
Докінця першого періоду ескізування учитель допомагає учням зіставити ескізи,побачити них істотне й особливе, перейти до синтезування рішення. Зміцненняескізу відбувається шляхом розробки послідовних варіантів, з яких коженпопередній є вихідним пунктом кожного наступного. Уточнення і зміни окремихсторін рішення йдуть у рамках даної композиційної схеми. Поступовенагромадження удосконалень підсилює ескізне рішення композиції, конструктивноїструктури. Виникає ескіз, що в основному відповідає характеру і стилю виробу.
Вцілому етап творчого пошуку, або так зване передпроектне дослідження,покликаний упорядкувати пізнавальну діяльність учнів як майбутніххудожників-конструкторів, спрямувати її в русло реалізації проектного задуму,наповнити його конкретним змістом. Основна функція проектних досліджень удизайні — моделювання об'єкта з метою виявлення природних зв'язків ізсоціально-культурним середовищем і людиною. В свою чергу проектний задум даєзмогу встановлювати зв'язки між далеко віддаленими один від одного науковимиданими, бачити за особистим рішенням мету проектування.
Отже,виконавши аналіз і дослідження, старшокласники визначають комплекс вимог дооб'єкта. Установлюються діючі норми, оптимальний асортимент виробів (якщопотрібно), функціональні, формоутворюючі й інші вимоги, розробляються методичнівказівки і т.д. На основі виявлених вимог визначаються умови найкращогофункціонування виробу. Вимоги розміщуються залежно від їх важливості, яка потімвраховується під час вирішення поставленого завдання.
Напідставі встановлених вимог, а також нормативних матеріалів учні розробляютьваріанти художньо-конструкторських пропозицій об'єкта, які ще не є проектамивиробу, але вже включають дані, необхідні для формування задуму і реалізаціїйого в дизайн-проекті. Після узгодження всіх вимог один з варіантівхудожньо-конструкторських пропозицій приймається для подальшої розробки нанаступному етапі.
Етаптворчої розробки — тривала стадія, власне проектування — починається з аналізу,розвитку і поглиблення творчих пропозицій ескізу. Раніше прийнятий ескізнийпроект відпрацьовується остаточно. Розробляються вузли й елементи конструкцій,перевіряється здійсненність і доцільність запропонованих рішень, аналізується зінженерних позицій схема компонування.
Перехідвід ескізу до проекту — творча робота над удосконаленням (змістовнимзбагаченням, поглибленням) композиції, матеріальне втілення ЇЇоб'ємно-просторової, конструктивної ідеї. Стадія розробки проекту — це прямепродовження творчого пошуку.
Тутінтелект і інтуїція учнів виступають у єдності. Однак, творча по перевазіінтелектуальна діяльність, в якій ідея і мета творчості реалізуються зазаконами розуму і за правилами логіки під контролем емоційної інтуїції.
Щобзнизити невизначеність у розкритті змісту, форми виробу і задуму, учнівикористовують нові дані фізики, економіки, технології і т.д. Тобто вирішуютьпитання вибору раціональних конструкційних матеріалів, оптимальної технологіївиготовлення виробів, уніфікації вузлів і деталей. Важливе значення маєергономічний аналіз проектованого виробу і подальша розробка його з урахуваннямергономічних вимог. Чим змістовнішим буде використано матеріал, тимінформаційнішим буде рішення.
Проектуванняпродовжується на іншому, в порівнянні з попередніми, структурному рівні наоснові логічного комплексного методу оцінки стану об'єкта. Варіантнепроектування дає змогу удосконалити композиційний задум: отримати бажанийзв'язок об'єкта з зовнішнім середовищем, упорядкувати зовнішню просторову формуі удосконалити структуру об'єкта, поєднавши конструкцію з формою.
Розкриваючизакономірності формоутворення виробів, варіанти служать для оцінки стануоб'єктів проектування за найважливішими критеріями шляхом застосування методупослідовних поступок і наближень, завдяки чому видно, ціною якої поступки водному критерії досягається виграш в іншому.
Дозавдань, що уточнюють і деталізують ескізний проект, належать вправи зхудожньо-конструкторської композиційної розробки, які поглиблюють проектуванняяк комплексний процес. Учні закріплюють знання щодо створення ціліснихкомпозиційних побудов. Художнє конструювання фрагментів і деталей визначаєтьсяпринциповими інженерними рішеннями, які були закладені в ескізному проекті.
Розробкахудожньо-конструкторського дизайн-проекту закріплює навички учнів у технічномуробочому проектуванні і повинна заміняти деякі із самостійних завдань зконструювання. Стадія розробки розглядається як природне завершення процесупроектного моделювання.
Наетапі творчої розробки технічного художньо-конструкторського проекту, крімкреслень загального виду, компоновочних, декоративно графічних елементів і технічногомалюнка виробу (перспективного зображення), виконують моделі і макети вумовному матеріалі (або використовують затверджені на попередньому етапі ідороблені з урахуванням зауважень). Під час розробки складних і нових виробівіноді виготовляють діючі моделі у натуральну величину, що найбільш повнохарактеризують їх реальні споживчі властивості. Особливо необхідні такі моделіпід час проектування складних об'єктів, що мають криволінійний обрис поверхні.Вони служать не тільки для відпрацювання форми, а й для розробки точнихконструктивних креслень криволінійних елементів і шаблонів.
Предметнемоделювання або макетування в навчальному процесі набуває великогонавчально-виховного значення через переваги цього методу перед традиційними.
Хочамакети в порівнянні з натурним об'єктом мають дещо іншу природу, вони імітуютьлише ряд властивостей оригіналу і тому якісно від нього відрізняються. Макетивідображають просторові особливості об'єкта у визначеному масштабі, і це є чине найголовнішою перевагою робочого макетування в процесіхудожньо-конструкторської діяльності старшокласників.
Учні,які виступають у ролі художника-конструктора, лише поступово вчатьсяперетворювати розумовий образ майбутнього об'єкта в графічному зображенні. Примакетуванні це відбувається скоріше. За допомогою макета думки автора, йоготворчий задум одержують наочне вираження в матеріальному виконанні.
Макетможна розглядати з різних точок зору, повертаючи його або змінюючи позиціюспостерігача. Макет можна розібрати і зібрати подібно до реального виробу впроцесі виробництва та експлуатації.
Одназ головних переваг макету в художньому конструюванні полягає в тому, що він даєзмогу проектувати у звичних для зовнішнього уявлення об'ємних формах, а не вумовних плоских зображеннях.
Упроцесі художньо-конструкторської діяльності треба використовувати різні макети— від пошукових, за допомогою яких матеріалізуються перші уявлення простворюваний виріб, до демонстраційних, що є результатом проектування. Такимчином, макети фіксують процес художнього конструювання, його проміжні такінцеві результати, характеризують особливості руху від проектного задуму допромислового зразка.
Макетдопомагає детальніше роздивитися задуманий виріб, удосконалити його форму,уточнити пропорції, колір.
Робочемакетування стимулює творчу думку учнів і спонукає до нових ідей. Проводячимакетування, слід виходити з основних цілей: сприяти творчому пошуку і наочнійперевірці об'ємно-просторової, композиційної і конструктивної побудови об'єктаабо групи об'єктів (у цьому разі воно носить характер робочого макетування);служити для лабораторних перевірок і експериментального вивчення визначенихзакономірностей — для перевірок конструктивної структури, відтворення намакетах досліджуваних явищ (тут макети зближаються з аналоговими моделями);служити ілюстрацією і контрольною перевіркою кінцевого результату проектування— композиції об'єкта (тоді макет носить характер чистового макета).
Макетуванняприпускає виконання робочих макетів на всіх етапах проектування і поряд ізграфічним ескізуванням стаєщ творчим методом розробки варіантів рішення. Робочемакетування викликає активну поведінку учнів, воно пов'язане з розумовим«обмірюванням» макета, пошуком співвідношень між частинами, перевіркою різнихточок зору і, що особливо важливо, співвідношень внутрішнього і зовнішньогопростору. Макетування розвиває здібність зорового сприйняття та оцінки рішення,робить задум наочним. У робочому макеті учні, фіксуючи свою думку, мають змогупроаналізувати її.
Отже,процес художнього конструювання є замкнутим циклом, в якому, відповідно додинаміки і закономірностей творчого процесу, виокремлюються такі основні етапи:
• підготовчий щодонагромадження інформації, вивчення вихідних даних і визначення цільовоїнастанови;
• творчого пошуку ідеї,концепції і задуму проектної моделі;
• творчої розробки — власнепроектування, у процесі якого відбуваються вибір найкращого варіанта,послідовне упорядкування структури об'єкта проектування і створення гармонійноїкомпозиції як цілісної системи;
• робочого макетування, наякому творчий задум одержує наочне вираження в матеріальному виконанні.
Отже,творчий процес художньо-конструкторської діяльності розглядається як етапнийкерований процес проектного моделювання майбутнього об'єкта. Встановлюєтьсяконструктивно-творчий характер свідомості учнів. У застосуванні аналітичного ісинтетичного методів дослідження розкривається основна закономірність підходудо художнього конструювання виробів як цілісної системи, що складається звзаємозалежних компонентів.
Художньо-конструкторськатворчість розглядається як складна структура, яка включає інтелектуальні, емоційно-інтуїтивніі вольові чинники в різних сполученнях і співвідношеннях.