КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ УНИВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРЫ
ОДЕСЬКАФІЛІЯ
КУРСОВАРОБОТА
ПОПЕДАГОГИЦІ
НАТЕМУ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ВПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ
Підготовив: студент 3 курсу
заочного відділення
за фахом «Дошкільне виховання»
Гр.№9
Логвинова Н.Ф.
Перевірив: Шатухина Л.Н.
г.Одесса
2011 г.
План
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ ЗПРИРОДОЮ В ПРОЦЕСІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
1.1 Аналіз психолого – педагогічноїлітератури з проблеми дослідження
1.2 Форми ознайомлення з природою:заняття, спостереження, екскурсії
1.3 Методичні заняття та їхмета
1.4 Праця дітей в природі таїї вплив на розумовий розвиток дитини
РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ
2.1 Ігри як засіб закріплення знаньдітей про природу
2.2 Експериментальна частина
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
природадитина екологічний свідомість
Формування екологічноїсвідомості — найважливіше завдання дошкільної установи в даний час. Зараз дужебагато екологічних проблем. І не тільки в Україні, але і у всьому світі. Проблемавзаємозв'язку людини з природою не нова, вона мала місце завжди. Але зараз, вданий час, екологічна проблема взаємодії людини і природи, а також взаємодіїлюдського суспільства на навколишнє середовище стала дуже гострою і прийнялавеличезні масштаби. Планету може врятувати лише діяльність людей, щоздійснюється на основі глибокого розуміння законів природи, облік численнихвзаємодій в природних співтовариствах, усвідомлення того, що людина — це всьоголише частина природи. Це означає, що екологічна проблема встає сьогодні нетільки як проблема збереження навколишнього середовища від забруднення і іншихнегативних впливів господарської діяльності людини на Землі. В умовах екологічноїкатастрофи, що насувається, величезне значення набуває екологічного виховання івиховання людини всіх віків і професій. Екологічні проблеми, що особливо загострились востанні десятиріччя, викликають стурбованість і тривогу чесних людей Землі.Рішенням міжнародного Стокгольмського форуму з 1972 року в календарі з'явивсяособливий день. Дата 5 червня закликає людство загалом і кожного зокремазробити все, щоб зберегти дивосвіт кольорів на планеті.
Захистити веснянуквітку і спів солов’я, степову балку і поліське болото, молоду вербиченько імогутній віковий дуб, чисте повітря і чисту воду – все це і буде надійноюгарантією збереження самого життя в усій його красі і гармонії. Безсьогоднішніх наших колективних зусиль надія на виживання людської цивілізаціїстає проблематичною.
В.Сухомлинськийписав, «що школа майбутнього повинна найповніше використовувати длягармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина длятого, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлюватиприродні багатства, які маємо”. (СухомлинскийВ.А. Избранные педагогические сочинения: В 3-х т. Т.1.- М.: «Педагогика»,1979.-с.76.)
Дошкільнаустанова вже сьогодні покликана проявити наполегливість у вихованні новогопокоління, якому властиво особливе бачення миру як об'єкту його постійноїтурботи. Зокрема,в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні сфера “Природа” зазначається,що метою є формування елементів екологічного світорозуміння, екологічноївихованості, розвиток у дитини позитивного емоційного – ціннісного ставлення доприродного довкілля, формування реалістичних уявлень про явище природи,практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів.
У дітей дошкільноговіку є необхідні передумови формування позитивного емоційно-ціннісногоставлення до природи. Їм доступне розуміння різнобічних цінностей природи, вонивміють виразити свої емоції від спілкування з природою у творчій діяльності,знають правила поведінки в природі, можуть оцінити свої вчинки та вчинки інших.У навчально-виховному процесі дошкільного закладу природа, переважно,використовується як засіб розумового, естетичного розвитку дітей; серед методівекологічного виховання переважають вербальні й такі, що забезпечують безпосереднювзаємодію з природою. (Маршицька В. Екологічне виховання: соціально-моральні задачі //Дошкільневиховання.- 2003.- №11.- с.7-9.)
Дитячий садзавжди мало приділяв увагу екологічному вихованню. Нинішня екологічна ситуаціятака, що більш не можна обійтися без радикальних змін практично всіх аспектівсуспільного життя. На сучасному етапі питання традиційної взаємодії природи злюдиною виросли в глобальну екологічну проблему. Якщо люди в найближчомумайбутньому не навчаться дбайливо відноситься до природи вони, погублять себе.А для того, щоб це не трапилося треба виховувати екологічну культуру івідповідальність. І починати екологічне виховання треба з дошкільного віку,оскільки в цей час придбані знання можуть надалі перетворитися в міцніпереконання. Враховуючиактуальність проблеми, її недостатню розробленість в теорії та практицідошкільного виховання, протиріччя між потенційними можливостями дошкільників істаном виховної практики, було визначено тему цієї курсової роботи: «Шляхиактивізації розумової діяльності дітей в процесі ознайомлення з природою».
РОЗДІЛI. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ В ПРОЦЕСІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
1.1 Аналіз психолого–педагогічної літератури з проблеми дослідження
У дошкільнійпедагогіці почалися дослідження по відбору і систематизації природознавчихзнань, що відображають провідні закономірності живої і неживої природи. Удослідженнях, присвячених живій природі, як ведучій була вибраназакономірність, якою підкоряється життя будь-якого організму, а саме залежністьіснування рослин і тварин від зовнішнього середовища. Ці роботи поклали початокекологічному підходу в ознайомленні дітей з природою. Останнє десятиліття ХХстоліття можна назвати часом розвитку двох значущих з погляду екологіїпроцесів: поглиблення екологічних проблем планети до кризового стану і їхосмислення людством. За кордоном і в Україні в цей період відбувалосястановлення нового освітнього простору — системи безперервної екологічноїосвіти: проводилися конференції, з'їзди, семінари, створювалися програми,технології, навчальні і методичні посібники для різних категорій учнів. ВДержавних документах “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІстоліття) (Україна.Кабінет Міністрів. ПроДержавну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»): Постанова від 3 листопада 1993 р. N 896 //Освіта.- 1993.- №41.-с. 2-4.),“Базовийкомпонент дошкільної освіти в Україні” (Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Базовогокомпонента дошкільної освіти: Постанова від 25 квітня 1998 р. № 26601/33//Освіта.-1998.-№34.- с.3-4.) Закон України “Про дошкільну освіту” (Україна. Закон. Про дошкільну освіту:Закон від 11 липня 2001 р. №2628-III //Наша школа.-2001.-№5.- с.75-87.) приділяється велика рольекологічному вихваленню дошкільників, свідомого ставлення до себе, оточення тадовкілля.
У нашій країніформувалася загальна Концепція безперервної екологічної освіти, початковоюланкою якої є сфера дошкільного виховання. Саме на етапі дошкільного дитинствадитина одержує емоційні враження про природу, накопичує уявлення про різніформи життя, тобто у нього формуються першооснови екологічного мислення,свідомості, закладаються початкові елементи екологічної культури. Алевідбувається це тільки за однієї умови: якщо дорослі, що виховують дитину, саміволодіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми ітурбуються по їх приводу, показують маленькій людині прекрасний мир природи,допомагають налагодити взаємини з ним. Самоцінність дошкільного дитинства очевидна:перші сім років в житті дитини — це період його бурхливого зростання іінтенсивного розвитку, період безперервного вдосконалення фізичних і психічнихможливостей, почало становлення особи. Досягненням перших семи років є становленнясамосвідомості: дитина виділяє себе з наочного світу, починає розуміти своємісце в крузі близьких і знайомих людей, усвідомлено орієнтуватися внавколишньому наочно-природному світі. У цей період закладаються основивзаємодії з природою, за допомогою дорослих дитина починає усвідомлювати її якзагальну цінність для всіх людей. Все видатні мислителі і педагоги минулогонадавали велике значення природі як засобу виховання дітей: Я. А. Коменськийбачив в природі «джерело знань, засіб для розвитку розуму, відчуттів і волі». (Визначні особи в історіїукраїнської педагогіки // Шлях освіти. – 2002. — №4.- с.45.)
К. Д. Ушинськийбув за те, щоб «вести дітей в природу», щоб повідомляти їх вседоступне і корисне для їх розумового і словесного розвитку. (Погляди К. Ушинського на зміст іметодику виховання та навчання дітей в сім’ї та школі // Освіта. – 2003. — №.33(16-23 липня). – С.4-5.)
Ідеї ознайомленнядошкільників з природою одержали подальший розвиток в теорії і практицірадянського дошкільного виховання в статтях, методичних роботах (О. Іогансон,А. А. Бистров, Р. М. Басс, А. М. Степанова, Е. І. Залкинд, Е. І. Волкова, Е.Геннінгс і ін.). (Лисенко Н.В. Дошкільник і екологія. – К.: «РУМК», 1991. –с.25).
Довгий часвеликою підмогою для практиків дошкільного виховання була методична допомога М.В. Лучич, М. М. Марківської, рекомендації З. Д. Сизенко; не одне поколіннявихователів вчилося по підручнику С. А. Веретенникової. Велику роль зігралироботи провідних педагогів і методистів, в центрі уваги яких було формуванняспостереження як основного методу ознайомлення з тим, що оточує, накопичення,уточнення і розширення достовірних відомостей про природу (З. Д. Сизенко, С. А.Веретенникова, А. М. Нізова, Л. І. Хутровина, М. В. Лучич, А. Ф. Мазуріна). (Плохій З.П. Вихованняекологічної культури дошкільників: Метод. посіб. – К.: Ред. журн. «Дошкільневиховання», 2002.-с.67).
Велике значенняв науковому обґрунтуванні методики ознайомлення з природою зіграли дослідження,які почали проводитися в 1950-і роки на кафедрах дошкільної педагогіки педінститутів.Одне з перших — дослідження Е. І. Залкинд, присвячене ознайомленню дошкільниківз птахами, — показало, як важлива правильна організація плотського сприйняттяоб'єктів природи: продумане керівництво спостереженнями дає дітям багатовражень, які перетворяться в конкретні і узагальнені уявлення, сприяютьрозвитку мови. На початку 1970-х років почали проводитися педагогічнідослідження, які надалі увійшли до ядра теоретико-експериментального обґрунтуванняметодики екологічного виховання дошкільників. Це було пов'язано з новимиідеями, ініційованими Академією педагогічних наук. Дитячими психологами (У. У.Давидов, Д. Б. Ельконін) проголошувалася необхідність: 1) ускладнення змістунавчання — привнесло в нього теоретичних знань, що відображають закономірностінавколишньої дійсності; 2) побудови системи знань, засвоєння яких забезпечувалоб ефективний розумовий розвиток дітей. «Реалізацією цієї ідеї у сферідошкільного виховання, яка повинна була забезпечити хорошу підготовку дітей дошколи, займалися А. У. Запорожець, Н. Н. Подд'яков, Л. А. Венгер». (Николаева С.Н. Теория и методикаэкологического образования детей. – М.: «Академия», 2002.-с.78.)
Психологи обґрунтувалиположення про те, що діти дошкільного віку можуть засвоїти системувзаємозв'язаних знань, що відображає закономірності тієї або іншої областідійсності, якщо ця система буде доступна наочно-образному мисленню,переважаючому в цьому віці.
1.2 ФОРМИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ
Ознайомленнядітей з природою здійснюється в різноманітних формах: на заняттях, екскурсіях,в повсякденному житті (у праці, спостереженнях, іграх на ділянці і в куточкуприроди).
Заняття
Заняття поознайомленню дошкільників з природою дають можливість формувати знанняпослідовно, з урахуванням можливостей дітей і особливостей природного оточення.На заняттях під керівництвом вихователя формується система елементарних знань увсіх дітей групи відповідно до вимог програми, в певній системі і послідовностірозвиваються їх основні пізнавальні процеси і здібності. У повсякденному житті,під час спостережень, ігор, праці у хлоп'ят накопичується особистий досвід.Заняття дають можливість уточнити і систематизувати його. (Плохій З. П., Дьоміна І. С. Методичні рекомендаціїдля працівників навчально-виховного закладу «школа — дитячий садок». — К.:«Вища школа», 1988.- с.133).
Навчання дітей назаняттях здійснюється різними методами. Вибір методів залежить від видузаняття, від його основного завдання. На одних заняттях формуються первиннізнання. З цією метою вихователь використовує спостереження, розгляд картин,читання художніх творів, розповідь, показ діафільмів і кінофільмів. На іншихуточнюються, розширюються і заглиблюються знання. Окрім перерахованих методів,на цих заняттях використовується і праця дітей в природі. Основне завданнязанять третього вигляду — узагальнення і систематизація знань. Для цьоговикористовують бесіди, дидактичні ігри, узагальнювальні спостереження. У праціі іграх діти застосовують одержані знання з практики. Заняття проводяться увсіх вікових групах: у молодшій і середній — 2 заняття в місяць, в старших — по1 заняттю кожного тижня. Починаючи з середньої групи організовуються екскурсії.Додатково до занять у всіх групах проводяться цільові прогулянки.
Підготовка дозаняття.
Ефективністьзаняття залежить від того, як педагог підготується до його проведення.Намітивши тему заняття, він повинен поповнити, уточнити власні природознавськізнання по темі, а потім розробити програмні завдання заняття. У визначеннізмісту програмних завдань вихователь виходить з вимог «Програми виховання вдитячому саду» і рівня розвитку дітей своєї групи, враховує і особливостіприродного оточення. Відбираючи програмний зміст, необхідно уточнити місцеданого заняття в системі роботи (чи йде на занятті процес формування первиннихзнань або їх збагачення, систематизація, вправа в застосуванні знань). Прицьому вихователь повинен пам'ятати, що один і той же програмний зміст повиненповторитися в заняттях, в інших формах роботи, при використанні різних методів,оскільки воно засвоюється дітьми поступово.
У програмнийзміст включаються 2 групи завдань: освітні і виховні. Освітні завдання — це тойоб'єм знань, який необхідно дати дітям на занятті або уточнити іконкретизувати. Освітні завдання включають і розвиток пізнавальних процесів(сприйняття, пам'яті, мислення), окремих розумових операцій (уміння порівнювати,аналізувати, узагальнювати і т. п.), розвиток мови (збагачення словника,формування зв'язної мови), а також формування навиків учбової діяльності(уміння слухати товариша, діяти по слову вихователя, в слові виразити результатсвоєї діяльності). У зміст освітніх завдань включають також формуванняпізнавального інтересу дітей до природи. Виховні завдання, що вирішуються назанятті, направлені на формування позитивного, дбайливого, дбайливоговідношення до природи, розвиток естетичного відношення до неї. На заняттях, девикористовується праця дітей, в програмних завданнях відображають необхідністьформування трудових навиків і умінь, а з використанням методу спостереження впрограмний зміст включають розвиток цієї діяльності (наприклад, умінняобстежувати предмет, зосередитися на об'єкті, відшукати яскраві частини, бачитихарактерні і істотні ознаки і т. п.). При підготовці до заняття і йогопроведенні важливо правильно визначити метод побудови заняття. Вибір методузалежить від характеру освітніх завдань, від особливостей найприроднішогооб'єкту і від віку дітей. Так, формування знань про диких тварин краще всьогоздійснити через показ діафільмів, кінофільмів, а ознайомлення з тваринами аборослинами куточка природи вимагає проведення безпосереднього спостереження заними. На заняттях дітей молодшого віку використовуються спостереження, ігровийметод. Словесні методи найчастіше використовуються на заняттях з дітьми старшоговіку. Вибраний метод повинен забезпечити повноту реалізації програмних завданьі активну розумову діяльність дітей. Різноманітність предметів природи іметодів навчання, використовуваних на заняттях, вимагає від вихователяретельної підготовки обстановки. Для розгляду тварин, кімнатних рослин, картиндітей садять півколом. Це дозволяє всім брати активну участь на занятті. Якщона занятті використовується роздатковий матеріал і кожен одержує об'єктспостереження, то дітям зручніше сидіти за столами. Іноді заняття, присвяченевихованню навиків праці, організовується в груповій кімнаті. В цьому випадкунайбільш раціональне розміщення дітей — за столами, поставленими буквою П абострічкоподібно. При цьому діти мають можливість краще бачити показ вихователемприйомів роботи, їм зручно діяти при виконанні трудового завдання, а виховательмає велику можливість для навчання і контролю. Готуючись до проведення заняття,вихователь продумує, які відібрати наочну допомогу: картини, малюнки, гербарії,календарі природи, погода і т. п.; які тварини, рослини, види корму, предметидогляду за тваринами і рослинами, посадочний матеріал буде потрібно для роботи.Тільки після цього вихователь продумує хід заняття. Оскільки засвоєння програмногозмісту всіма дітьми здійснюється в ході заняття, вихователь наперед розробляєпослідовність роботи, що забезпечує просування дітей відповідно до програмнихвимог, поєднання завдань, систему прийомів, активізуючи розумову діяльністьдітей (пошукові питання, порівняння, обслідницькі дії). В ході заняття важливопривертати до виконання завдання всіх дітей. В кінці заняття вихователь, якправило, користується педагогічною оцінкою навиків і умінь, відношення дітей дозаняття, їх інтересу, диференціюючи її залежно від віку дітей.
Спостереження.
Спостереженняце цілеспрямоване, планомірне сприйняття предметів і явищнавколишнього світу. Це складна пізнавальна діяльність, в ній беруть участьсприйняття, мислення і мова, потрібна стійка увага. У розумінні спостережуваногоявища істотне значення мають досвід, знання і уміння дитини. Організовуючи спостереження вприроді, вихователь вирішує в комплексі ряд завдань: формує у дітей знання проприроду, учить спостерігати, розвиває спостережливість, виховує естетично.Залежно від пізнавальних завдань вихователь використовує різні видиспостереження. В процесі короткочасних спостережень, організовуваних дляформування знань про властивості і якості предмету і явища, діти вчатьсярозрізняти форму, колір, величину, просторове розташування частин, характерповерхні, а при ознайомленні з тваринами — характер руху, видавані звуки.
Для накопиченнязнань про зростання і розвиток рослин і тварин, про сезонні зміни в природівикористовується складніший ряд спостереження — тривале спостереження; діти прицьому порівнюють спостережуваний стан об'єкту з тим, що було раніше. Спостереженняможе бути організоване і для того, щоб за якимись окремими ознаками визначитистан предмету (наприклад, за кольором землі в квіткових горщиках визначитинеобхідність поливання, по поведінці риб в акваріумі — необхідність частковоїзміни води) або відновити картину цілого (по слідах на снігу визначити, хтопройшов або проїхав, за кольором ягід — стиглі вони чи ні). Цей видспостереження припускає наявність у дітей і деяких знань, уміння аналізуватиявище, зіставляти окремі дані, робити нескладні висновки. (Див. Різник Л. Горнися доприроди – не матимеш пригоди //Дошкільне виховання.- 2001.- №8.- с. 18).
Два останні видиспостереження зважаючи на їх складність використовують в роботі з дітьми середньогоі старшого дошкільного віку. В ході цих спостережень розвиваються кмітливість,спостережливість, удосконалюються процеси аналізу, порівняння, висновку.Спостереження організовуються вихователем при ознайомленні дітей з рослинами ітваринами, погодою, працею дорослих в природі, вони проводяться на заняттях іекскурсіях, на прогулянках, в куточку природи і т.д. В одних випадкахвихователь організовує всіх дітей, в інших — спостереження проводиться зневеликою групою або з однією дитиною. Це залежить від змісту спостереження ітих завдань, які ставить перед собою вихователь. Але у всіх випадках необхідно,щоб спостереження проходило при високій розумовій активності дітей, примушувалоїх думати, шукати відповіді на поставлені питання, розвивало допитливість,виховувало інтерес і дбайливе відношення до природи.
Підготовка доспостереження. Підготовка вихователя до проведення спостереження починається звибору об'єкту. Рослина або тварина, вибрана для спостереження, повинні бути ухорошому стані. Якщо спостереження проводиться в приміщенні (у куточку природи,на занятті), слід продумати його організацію: об'єкт повинен бути добреосвітлений (краще, коли світло падає збоку), розташований так, щоб до ньоголегко було підійти. Дітей розташовують ближче до спостережуваного предмету,так, щоб всім було добре видно, а при необхідності можна було б і діяти зоб'єктом спостереження (погодувати, погладити, пограти). Для спостереження наділянці або в найближчому природному оточенні необхідно вибрати найбільш зручнемісце, розташувати дітей так, щоб всім було зручно спостерігати.
Якщоспостерігається тварина, необхідно створити таку обстановку, в якій тваринаповодилася б вільно і природно. Наприклад, при спостереженні за кроликом длянього споруджується достатньо простора загородка, навколо якої на стільчикахрозміщуються діти. На паркетному підлогу (або покритий лінолеумом) слідпостелити рогожу, постілку, інакше тварина ковзатиме при русі по гладкій підлозі.
Керівництвоспостереженням.
На початкуспостереження, особливо якщо воно проводиться вперше, не варто поспішати зпостановкою перед дітьми питання або завдання. Необхідно, щоб вони самостійноподивилися об'єкт 1—2 мін, задовольнили природно виниклу цікавість, склалиперше враження про спостережуване. Вихователь в процесі керівництваспостереженнями використовує різноманітні прийоми (з урахуванням віку дітей):питання, загадки, обстеження предмету, порівняння, ігрові і трудові дії. Вінпояснює, розповідає, допомагаючи хлоп'ятам зрозуміти побачене. Для того, щобвикликати інтерес, емоційне відношення до спостереження, забезпечити естетичнесприйняття предметів, він в роботі з малюками використовує вірші, малі формифольклору, а із старшими на закінчення заняття ще і читання уривків з художніхтворів.
Спостереження повиннепротікати в певній послідовності. Керуючи спостереженням дітей за твариною,вихователь направляє увагу перш за все на його поведінку: «Що робить? Якпересувається? Що їсть? Як?» І лише у зв'язку з якоюсь дією розглядаютьсязовнішні ознаки тварини: «Чим покрито тіло? Які ноги — довгі або короткі? Якіочі (форма, колір)?»
Розгляд рослинипочинається з позначення і виділення найяскравішої, помітнішої ознаки — чи будеце квітка або яскраво розцвічене листя, а іноді і незвичайне стебло. Післяцього визначають основні особливості зовнішньої будови рослини: розглядають попорядку величину, форму стебла (або стовбура), листя, знов квітки і т.д. Такапослідовність необхідна тому, що увага дошкільників ще недостатньо стійко,багато в чому мимоволі. Проте в кінці слід упорядкувати уявлення, що склалися вході спостереження. Використовуючи різні прийоми для подачі завдання,вихователь привчає дітей до послідовної розповіді про спостережувану: величина,форма предмету, покрив, колір, периферійні частини і їх особливості, а приспостереженні тварини — і його поведінка. Такий порядок необхідний «особливотоді, коли діти знайомляться з новим об'єктом». (Програма розвитку та виховання дитинираннього віку «Зернятко» / Наук. керівник О.Л.Кононко. – К., 2004. –с.67).
При повторнихспостереженнях, коли завданням є встановлення стану рослини або тварини(наприклад, розгляд дерева квітучого навесні, спостереження за поведінкоюгоробців, що купаються у весняній калюжі), можна починати з рішення основноїзадачі. У всіх випадках вихователь, організовуючи спостереження, повинендотримувати послідовність в переході від одного конкретного завданняспостереження до іншої, від фактів до зв'язків, від накопичення уявлень до їхзіставлення, а потім до висновків. Кожне спостереження вирішує невелику,конкретну задачу ознайомлення дітей з природою. Тому, проводячи спостереження,вихователь завжди повинен встановлювати можливі зв'язки справжнього спостереженняз тими, що проводяться раніше, враховувати подальшу роботу.
Організовуючитривале спостереження об'єктів природи, вихователь наперед розбиває його на рядепізодичних спостережень, які проводяться тоді, коли зміни, скажімо, в розвиткутварини виступлять достатньо яскраво. Вихователь пропонує дітям розглянутийого, відзначити ознаки, зіставити стан його з тим, що спостерігали раніше,виділити нові ознаки, що свідчать про зміну. Іноді діти відразу помічають, щозмінилося в тварин, але і в цьому випадку вихователь звертається до порівняння,для того, щоб відмічені зміни були ясні для всіх. У завершальному спостереженніслід відновити всю картину розвитку, спостережувану дітьми. Цьому допоможещоденник спостереження (він може бути різним: у вигляді малюнків, гербарію, а встарших групах і як схематичне віддзеркалення змін).
Екскурсія якзасіб ознайомлення дітей з природою
Підготовка доекскурсії. Перш ніж відправитися в першу подорож, продумаємо загальну системупрогулянок-походів з перспективою на цілий рік. Передбачимо їх цілі і завдання,зміст, фізичні навантаження, зв'язок з іншими формами роботи. Підготовкудоцільно почати з підбору відповідної літератури, докладного ознайомлення зфлорою і фауною місць передбачуваних спостережень, географією району. Требадобре знати особливості кліматичних умов, рельєфу, грунту, мережу гідрографії.Треба запам'ятати, що кожен похід повинен стати емоційно значущою подією вжитті дітей, тому ретельно відберемо різноманітні, цікаві маршрути подорожей,що забезпечують тісне спілкування з природою.
У міських умовахзробити це непросто, проте при бажанні цілком можливо. У кожному місті єсквери, паркі, тінисті алеї, невелика річка або ставок, різні зони відпочинку,тихі околичні вулиці з садами приватних будинків, лісопарки. Вони своєрідні,неповторювані і можуть стати прекрасним об'єктом для спостережень і частиноюмаршруту. Соціальні об'єкти, такі, як бібліотека, музей, стадіон, магазин,пошта, також включаються в план подорожей за умови, що дорога до нихпроходитиме через зелену зону міста. У перспективному плані маршрутівпередбачимо і виїзди за місто в ліс, на луг, до джерела на один, а іноді і надва-три дні. Чітко позначимо місце кожного маршруту в загальній річній системіпоходів-прогулянок, день, час. Складемо карту місцевості і нанесемо на неїмаршрути. Доцільно прогулянки-походи проводити один-два разу в тиждень.
Продумаємопрограму ознайомлення з природою так, щоб діти могли спостерігати послідовністьсезонних природних явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в них,поступово опановували знаннями і елементарними уміннями природоохоронноїдіяльності людини.
Щоб забезпечититочніше і емоційніше сприйняття що оточує, відберемо літературний матеріал длякожної пори року: розповіді письменників про природу, вірші, прислів'я,приказки, загадки; особливу увагу звернемо на народні прикмети. У прогулянках-походахважливо передбачити оптимальні фізичні навантаження, які повинні збільшуватисяпоступово з урахуванням здоров'я і рухової підготовленості дітей.
Фізичнінавантаження необхідні дитині — вони сприяють формуванню всіх органів і систем,створенню тих резервів міцності організму, які і визначають міру фортеціздоров'я. Наївно вважати, що розвиток швидкості, спритності, витривалості — цихважливих для людини фізичних якостей — може здійснюватися саме по собі, безнапруги скелетно-м'язової системи. Зі всіх форм організації фізичного вихованняв дошкільній установі саме прогулянки-походи дозволяють найоб'єктивнішеспрогнозувати поступове збільшення фізичних навантажень.
Використовуючиматеріали публікацій і власний досвід, пропонуємо зразковий план річних навантаженьпри організації прогулянок-походів з дітьми 5—6 років. Слід врахувати, щофізична напруга під час походу визначається не тільки відстанню і тривалістюшляху. Велике значення має стан дорогі, темп і якість ходьби, включення такихінтенсивних рухів, як біг, стрибки, частота і тривалість відпочинку. Тому одині той же маршрут може забезпечити різний рівень навантаження.
Різноманітністьрухів, використовуваних дитиною в своїй діяльності, є важливим показником нетільки його рухового, але і загального розвитку. Відомий фізіолог Л. А. Орбелііз цього приводу писав, що дуже важливе з перших років розвитку використовуватим'язовий апарат і відповідні йому центральні утворення для того, щоб не звикатидо трафаретних обмежених форм рухи, які створюються в кімнатній обстановцінашого культурного життя, а мати можливість тренувати всі відповідні здібності,які закладені природою. Тому під час прогулянок-походів надамо дітям можливістьповної свободи рухів. Вже якщо їм пощастило опинитися в лісі, то хай вони підіймаютьсяна дерева, перевіряючи свою спритність, силу рук; змагаються в швидкості,витривалості; дістають високо розташовану вітку, підстрибнувши з місця або зрозгону; перестрибують через канавку; кидають шишки, жолуді, сніжки в дерево,пень або якнайдалі. Від дорослих потрібне лише одне — надійна страховка. (Див. Орбели Л.А. Вопросы возрастнойфизиологии ребенка //Изв. АПН РСФСР.- 1955.- Вып. 75.- с. 45).
Проте певнапрограма в розвитку рухів все-таки необхідна, оскільки важливо забезпечитивзаємозв'язок навчання рухам на фізкультурних заняттях і використання їх дітьмив самостійній діяльності. Плануючи похід, цілком можливо запрограмувати різнівиди рухів: пройти під вітками дерев, втекти з гори, подолати перешкоди, щозустрічаються на шляху. Таким чином, в кожному поході передбачаються певні рухидля розучування, закріплення і вдосконалення, а також надається дітямможливість для вільної рухової діяльності.
Прогулянки-походиз дошкільниками нетривалі, маршрути не відрізняються складністю, проте і дляних потрібна спеціальна екіпіровка. Рюкзак за спиною, м'які кросівки на ногах,туристська шапочка створюють хороший психологічний настрій, вносять елементромантики, без якої похід — не похід. Легкий намет або тент врятують віднесподіваного дощу, вітру, спеки. Все це необхідно підготувати наперед зрозрахунком на всіх дітей; визначити місце зберігання; уточнити обов'язкидорослих по ремонту, гігієнічній обробці спорядження. (Туник І. Таємниці весняної природи:комплексні заняття з природознавства //Дошкільне виховання.- 2003.- №5.-с.14-15).
Відправляючись впохід, передбачимо одяг і взуття по сезону і погоді. У літній час краще всьогонадіти шорти, легку майку з бавовни світлих тонів, шапочку з козирком абопанаму, на ноги взути міцне розношене взуття на низькому каблуці і рифленійпідошві; обов'язкові бавовняні шкарпетки.
Для осені і веснитреба передбачити непромокальне взуття, сорочку з байки або шерсті, достатньодовгу, щоб вона закривала попереково-крижову область. Куртка переважно зкапюшоном, на блискавці для регулювання її теплозахисних властивостей.Особливої уваги вимагає зимовий одяг — вона повинна бути теплою і одночаснолегкою, зручною.
Рюкзаки можназшити самим з легкої непромокальної тканини. Хай вони будуть невеликими,яскравими, з безліччю потайних кишень для знахідок. Рюкзак повинен матидостатньо широкі, регульовані по довжині лямки, під які пришивають м'яку товступідкладку.
Окрімперерахованого, слід придбати невеликі фляжки для води кожному з дітей, легкінепромокальні килимки. Щоб заохочувати творчість дітей, корисно іноді брати впохід легкі мольберти для малювання, фломастери, олівці. У вихователя повиннібути набір інструментів (шило, ніж, доладна пила), голка, нитки, клей, шпильки.Корисно мати і деякий інвентар для того, щоб при необхідності очистити місцестоянки, наприклад маленькі доладні граблі, лопатку.
Екскурсія весною.
Щодня в природівідбувається щось нове, неповторне, а особливо навесні. Після довгого снупрокидається спочатку річка, потім починають посміхатися блакитними очима першіпроліски, поступово в зелений серпанок вбираються дерева. Тільки встигнеберезень відвоювати у зими має рацію, примиривши день з вночі, тут і квітень зсвоїми дзвінкими струмками і першою зеленню, а услід — квітучий травень з йогосолов'їними трелями. Підморгує дітворі сонячно-блакитний ранок, відкриваєнеозорі простори день, і так не хочеться увечері йти з двору. Багато радостідарує весна дітям, але і неприємні сюрпризів немало: провалившись в сніг, можнаопинитися по коліно у воді, на перевіреній вчора стежині зустріти «непрохідний»струмок; брехливий теплий вітерець — не відмітиш, як простудився; так хочетьсясісти на пригрітий сонцем горбик, але небезпечно — земля ще зберігає зимовийхолод… «Збираючись в похід, все це слід передбачити: одяг повинен бути легкорегульований, взуття непромокальне, дещо узяте про запас». (Яришева Н.Цільові прогулянкидо парків та скверів //Дошкільне виховання.- 2003.- №5.- с.12-13).
У ранній періодвесни важко розраховувати на різноманітність рухів під час прогулянок-походівіз-за бездоріжжя. Проте потрібно використовувати специфічні для цієї пори рокуможливості, щоб збагатити руховий досвід дітей, навчити передбачатинеприємності на дорозі, попереджати і долати їх. І, звичайно ж, повною міроюкомпенсувати вимушений дефіцит рухів з приходом пізньої весни.
За часосінньо-зимових походів діти набули навичок пересування по пересіченіймісцевості, опанували багатьма складними рухами. Завдання дорослих полягає втому, щоб дати дітям можливість перевірити їх і закріпити в нових — веснянихумовах, коли щодня додає можливості для використання різних видів і способіврухів. Швидкі зміни в природі привертають увагу дітей і дають багаті можливостідля спостережень: весняний капіж (краплі виблискують на сонці, із звукомударяються об землю, «дзвенить капіж», зростають бурульки); перші проталини(сніг тільки зійшов, а трава вже зелена); перші квіти — проліски (блакитніпроліски, анемони, гусячий лук, фіалки); поява інших квітів (калужница,кульбаба, конвалія); у листяному лісі весна вже у розпалі, а в ялиннику щеповно снігу, сонцю важко пробитися крізь густу хвою, і лише в травні картинаміняється, з'являються сліпуче білі квітки сідмичника, схожі на зірки; цвітіннячеремхи, вишні, яблуні і інших фруктових дерев; з появою проталин прокидаютьсякомахи (строката кропив'янка, крушинниця); з настанням тепла і появою молодоголистя виповзають із зимових притулків гусениці; у стоячих водоймищах починаютьплавати дафнії, жуки — плавунці; в цей час на березі ставків чутно гучнеквакання зелених жаб;
зовнішній вигляд,назва, поведінка птахів (пташині сварки; багато птахів люблять купатися вкалюжі, ковзати по мокрій траві або приймати виключно пилові ванни); на початкутравня в лісі чутно кукання зозулі, спів солов'я і інших птахів;
споруда кубел(більшість півчих птахів в'ють їх на вітках кущів і дерев; жайворонкивлаштовують кубла прямо на землі; у дуплах, окрім дятлів, селяться мухоловки,синиці; великими колоніями селяться граки); виведення пташенят.
У народі провесну говорять: «Матінка-весна всім червона», «Червона весна, та голодна», «Веснавідмикає ключі і води», «Весняної води ніхто не угамує; вода шлях знайде»,«Весною день упустиш — роком не повернеш», «Весняний день цілий рік годує».
1.3 Методичні заняття та їх мета
Розглянемо методикуознайомлення дошкільників з природою.
Молодша група. Впроцесі ознайомлення дітей молодших груп з природою вихователь вирішує рядзавдань: формує перші уявлення про деякі предмети і явища неживої природи, прояскраві квітучі рослини, що найчастіше зустрічаються, учить розрізнятиособливості зовнішнього вигляду тварин, деякі частини тіла, особливості руху,видавані звуки. Вихователь навчає малюків першим нескладним трудовим умінням:полити рослини, обтерти листя вологою ганчірочкою, погодувати рибку, пташку. Націй основі виховує дбайливе відношення до рослин і тварин, викликає у дітейвідчуття радісного здивування, перші естетичні переживання. Основний змістзнань малюки засвоюють через систематичні зустрічі з природою в процесіспостереження в куточку природи і на ділянці дитячого саду.
Колективні формироботи вихователь чергує з індивідуальними, займаючись з невеликими підгрупамидітей. Індивідуальне спілкування з дитиною дозволяє викликати у нього більшийінтерес, успішніше (докладніше, ретельніше) провести спостереження. Проте цьогонедостатньо. Для розширення уявлень, уточнення і конкретизації знань, а такождля розвитку спостережливості 2 рази на місяць проводяться заняття і цільовіпрогулянки. З дітьми першої молодшої групи заняття проводяться в першомупівріччі з двома підгрупами, в другому — зі всією групою. У другій молодшійгрупі заняття проводяться зі всіма дітьми.
Середня група.
Діти 4—5 роківцікаві, задають безліч питань, з цікавістю знайомляться з різними предметами,їх якостями і властивостями, з навколишньою природою і явищами суспільногожиття. Увага дітей цього віку стає стійкішою. Їм вже доступно розуміння простихзв'язків в спостережуваних явищах. Виходячи з цього вихователь середньої групивирішує нові задачі в ознайомленні дітей з природою. Учить хлоп'ят бачити впредметах характерні властивості, порівнювати і групувати предмети по цихвластивостях, формує перші елементарні узагальнення, підводить до встановленняпростих зв'язків між деякими явищами. Діти щодня виконують доручення по доглядуза рослинами і тваринами, одержують перші уявлення про те, що для зростання рослинпотрібні волога, світло, тепло. Опановують і первинними уміннями вирощуваннярослин. В процесі спостережень і догляду за рослинами і тваринами удошкільників виховується відчуття дбайливого і дбайливого відношення доприроди, розуміння її краси. Основним методом ознайомлення дітей з природоюзалишаються спостереження. Вони здійснюються на щоденних і цільовихпрогулянках. У середній групі проводяться екскурсії.
Краще всього їхорганізувати тоді, коли сезонні зміни виявляються найяскравіше. Двічі в місяцьпроводяться заняття. Продовжується робота в куточку природи, який протягомвсього року поповнюється новими об'єктами, У дітей закріплюються ранішеодержані уміння і навики догляду за рослинами і тваринами, формуються нові. Широковикористовуються трудові доручення, до виконання яких систематично притягуютьсявсі діти. Форма організації праці різноманітна. Так, прибирання ділянки,посадку рослин виконує вся група; для інших робіт діти організовуютьсяневеликими підгрупами або одержують індивідуальні доручення. Сумісна працявиховує у хлоп'ят відчуття відповідальності за доручену справу і колективізму.Закріпленню, уточненню і систематизації одержаних знань сприяють дидактичніігри. Окрім безпосередніх спостережень, ігор і занять, належне місце в роботі здітьми займає розгляд картин із зображенням природи. Це можуть бути окремірослини, тварини, а також картини лісу, поля, річки, живописні картини пірроку. Відбирають картини такі, які спонукали б дітей до розповіді, допомагализакріплювати і уточнювати знання. Збирають плоди дерев і чагарників, складаютьз них колекції і гербарії. У середній групі дітей знайомлять із змінами вприроді. Спостереження краще вести за зміною одиничного предмету, явища (затакими об'єктами природи, в яких зміни відбувалися б протягом 1 —2 місяців,наприклад зростання редиски, гороху, настурції). Триваліші спостереження важкідля дітей середнього віку. Діти п'ятого року життя вчаться вести щоденникспостережень. Форма ведення щоденника може бути різною (гербарії, малюнки).Щоденник допомагає відтворити хід розвитку явищ. В процесі спостереження, апотім і при складанні гербарію або зарисовці вихователь ставить питання,підводячи хлоп'ят до порівняння: «Що було? Що стало тепер? Чи є бутон? Щоз'явилося нового?» І т.д. При цьому в бесіді беруть участь всі діти.
Старша група.
У дітей старшогодошкільного віку розвивається здатність до аналітико-синтетичної діяльності.Діти шостого року життя не обмежуються пізнаванням окремих конкретних фактів,зовнішніх властивостей явищ, а прагнуть проникнути в суть, зрозуміти причиниявищ. З урахуванням цього в старшій групі ускладнюються завдання і програмаознайомлення з природою. У дітей формують систему уявлень і простих понять пропредмети і явища неживої природи: вони дізнаються причину зміни тривалості дняі ночі, особливості опадів, погоди в різні сезони; вчаться розрізняти іправильно називати рослини, засвоюють правила відходу; вчаться бачити основністадії зростання і розвитку рослин, розуміти основні зміни в стані рослин посезонах, дізнаються про деякі особливості догляду за рослинами; вчатьсярозрізняти своєрідність зовнішньої будови і звички тварин одержують знання пророзвиток деяких видів, про способи захисту тварин від ворогів, опановуютьосновними навиками догляду за мешканцями куточка природи.
У старшій групінеобхідно формувати уміння узагальнювати і класифікувати об'єкти природи заяскравими і істотними ознаками і зв'язками. Важливим завданням залишаєтьсявиховання у дітей дбайливого, дбайливого відношення і любові до природи,естетичного сприйняття природи. Ознайомлення дітей з природою здійснюється якна заняттях, так і в повсякденному житті — в куточку природи і на ділянці.Заняття по ознайомленню з природою проводяться щонеділі. Особливе місцезаймають екскурсії, а також заняття, пов'язані з узагальненням знань дітей.Вихователь широко використовує працю, спостереження, досліди на ділянці, вкуточку природи з тим, щоб накопичити конкретні уявлення про навколишнюприроду, поглибити знання, одержані на заняттях. Вперше організовуютьсячергування в куточку природи. Діти починають вести календар природи, в якомуфіксують основні істотні явища в неживій природі, в життя рослин, тварин вкожен сезон, особливості сезонної праці дорослих і дітей, розваги на повітрі. Укалендарі обов'язково відбиваються колективні спостереження. Одному абодекільком дітям доручають зобразити певні явища природи, а потім вибираютьразом з ними малюнок, який якнайповніше відображає побачене. Можна доручити цюсправу черговому або тому, хто перший відмітив цікаве явище. Форма веденнякалендаря різна: у вигляді настінного панно, альбому, ширми. Календарі використовуютьсяв підсумкових бесідах про ту або іншу пору року. Вони допомагають підвестидітей до простих форм узагальнення. Закріпленню і систематизації знань дітейпро природу протягом року допомагають настільки-друкарські ігри: лото «Порироку», «Ботанічне лото», «Зоологічне лото» і ін.
1.4 Праця дітей в природі та її вплив на розумовий розвиток дитини
Праця в природімає велике виховне значення. В процесі праці у дітей формують дбайливе,дбайливе відношення до природи. Праця в природі сприяє вихованнювідповідального відношення до своїх обов'язків. Але виховати відповідальне відношеннядо праці в природі можливо лише за умови, якщо діти володіють трудовиминавиками, розуміють значення своєї праці. Праця в природі створює сприятливіумови для сенсорного виховання дошкільників. Педагог учить хлоп'ят досягшицілей і результатів праці орієнтуватися на характерні ознаки предметів. Так,щоб визначити, чи має потребу рослина в поливанні, необхідно врахувати йогостан — пружність, щільність листа і стебла або його млявість, м'якість; стангрунту — його вологість, щільність і т.п.
В процесі працідіти усвідомлюють залежність стану рослин від умов їх зростання, дізнаються проте, що зміна середовища закономірно спричиняє за собою зміну в стані рослин.Освоєння цих зв'язків і залежностей робить вплив і до відношення до праці: вінстає більш осмисленим і цілеспрямованим. У дітей формуються стійкий інтерес допраці, працьовитість. Праця в природі є одним із способів розвиткуспостережливості. Виховання уміння малюків прийняти мету спостереження,усвідомити його результат буде ефективніше, якщо спостереження зв'язане насилу.Крім виховних, в процесі праці в природі вирішуються і освітні завдання. Дітиодержують уявлення про об'єкти праці, властивостях і якостях рослин, їх будові,потребах, основних стадіях розвитку, способах вирощування, сезонних змінах вжитті рослин; про тваринах, їх зовнішньому вигляді, потребах, способахпересування, звичках, способі життя і про його сезонні зміни. Вони вчатьсявстановлювати залежність між місцем існування, способом життя тварини в природіі способами догляду за ним в куточку природи.
Форми організаціїпраці дітей в природі.
Працю дітей вприроді організовують у формі індивідуальних доручень і як колективний.Індивідуальні доручення застосовуються у всіх вікових групах дитячого саду.Вони дають можливість вихователеві ретельніше керувати діями дітей — надатипряму допомогу тим, хто потребує її, дати додаткові роз'яснення, ради,проконтролювати виконання трудових операцій. Все це допомагає міцномуформуванню навиків і умінь, а також вихованню відповідальності за дорученусправу, звички до трудового зусилля.
Колективна працядає можливість формувати трудові навики і уміння одночасно у всіх дітей групи.Ці форми праці необхідні для встановлення відносин в колективі. Тут формуютьсяуміння приймати загальну мету праці, домовитися, погоджувати свої дії, спільнопланувати роботу, допомогти товаришеві, оцінити його працю; виховуєтьсяколективна відповідальність за виконання завдання.
При фронтальнійорганізації колективної праці, коли в праці беруть участь всі діти віковоїгрупи, вони спільно можуть виконувати одне яке-небудь завдання, наприкладпрополку городу. При прибиранні куточка природи одні миють рослини, іншічистять клітки для тварин, треті миють піддони і протирають підвіконня.
В цьому випадкудітей ділять на підгрупи. Колективна праця може бути організована для однієїневеликої підгрупи: наприклад, 5—6 хлоп'ятам доручають полити квітник абозібрати плоди бобів, гороху. Однією з форм організації праці є чергування. Покуточку природи діти починають чергувати в старшій групі. Ця форма працідозволяє удосконалювати трудові навики, формувати суспільні мотиви праці.
Керівництвопрацею дітей.
Молодші групи. Дітидопомагають вихователеві в догляді за тваринами і рослинами в куточку природи іна ділянці. Вони одержують індивідуальні доручення, що складаються з 1 —2трудових операцій (узяти готовий корм для птахів і покласти в годівницю, политирослину наперед приготованою водою і ін.). Праця ця короткочасна, алевихователь по черзі привертає до нього всіх дітей. У другій молодшій групіможлива організація праці всього колективу дітей. Наприклад, посадка крупногоквіткового насіння, лука проводиться спільно. Роботу організовують як «працяпоряд» — діти не випробовують ніякої залежності один від одного. Це дає можливістькожній дитині діяти в індивідуальному темпі, що дуже важливе, коли він тількиопановує навиками. І в той же час в колективній праці виховується інтерес досумісної праці. У другій молодшій групі можлива організація праці невеликимипідгрупами. Кожна підгрупа виконує одну трудову операцію: обтирає рослини, абосадить горох на грядці, або поливає клумбу. При навчанні навикам праці вприроді дітям молодшої групи показують кожен етап трудової операції, одночасноорганізовуючи виконання її всіма дітьми. Вихователь поєднує показ з поясненням,і діти поетапно виконують трудові операції.
Праця дітеймолодшого віку проходить за участю вихователя або під його спостереженням.Вихователь допомагає малюкам, якщо їм в чому-небудь важко, показує прийомивиконання завдання, заохочує тих, хто добре справився з дорученою роботою.
Середня група.Форми організації дітей цього віку в процесі праці ті ж, що і в молодшій групі.Велике місце займають індивідуальні доручення, але вони носять тепер тривалішийхарактер. Діти виконують одне і те ж доручення протягом 2—3 днів. Працяпідгрупами має свої особливості: одночасно можуть працювати 2 підгрупи івиконувати різні трудові операції (але не більше два). Наприклад, одна групадітей поливає рослини на городі, інша спушує міжряддя. Навики дітей середньоїгрупи ще нездійснені, тому необхідна постійна увага вихователя до способів їхроботи, щоб не завдати збитку рослинам і тваринам. Колективні форми працівихователь використовує тоді, коли необхідно познайомити дітей з новими трудовимиопераціями, наприклад із способами посадки насіння. Діти середньої групи впраці більш самостійні. Навчаючи їх новій трудовій операції, вихователь показуєі пояснює все завдання, а потім ділить його на послідовні етапи (провестиборозенку, покласти насіння, засинати землею, полити). Стежачи за виконаннямкожного етапу, нагадує про послідовність дій, способи використанняустаткування, використовуючи показ, пояснення. Характер оцінки міняється: виховательдає оцінку по ходу праці дітей і тут же при необхідності пропонує виправитипомилку. Він учить хлоп'ят розуміти необхідність праці, показує, чому требавиконати ту або іншу трудову операцію. Оглядає разом з дітьми рослини,проводить рукою по крупному листю, виявляє, що вони запорошилися, потрібно вимити;указує рослину, яку необхідно полити (підкреслює — земля сіра, суха); нагадує,що в клітці у тварини брудний пісок, треба його змінити, в акваріумі мало води— потрібно долити. Таким чином, в середній групі ускладнюються формиорганізації дітей в процесі праці і методика керівництва працею в природі. (Див. Каменева Л.А. «Какзнакомить дошкольников с природой», М.: «Просвещение», 1983.- с.89).
Старші групи. Удітей старшого дошкільного віку необхідно формувати уміння не тільки прийняти,але і поставити трудове завдання, представити результат її виконання, визначитипослідовність операцій, відібрати необхідні інструменти, самостійно веститрудовий процес (при невеликій допомозі вихователя). Індивідуальні доручення подогляду за рослинами і тваринами стають тривалими. Дитині доручають вироститирослину в подарунок малюкам мамі. 2—3 дітям дають тривалі доручення —залицятися за грядкою на городі, за клумбою. В старшій групі вводятьсячергування дітей в куточку природи. Організовуючи чергування, вихователь проводитьзаняття, на якому знайомить дітей з обов'язками чергових, нагадує способидогляду за мешканцями куточка природи, знайомить з новими. Одночасно чергують2—3 дітей. Чергових підбирають так, щоб разом з дітьми, що уміють добре працювати,чергували діти з недостатньо сформованими навиками. Тривалість чергуваньповинна бути не більше 3 днів. Чергування виховують в дітях відчуття відповідальності,діловитість. Керівництво вихователя роботою чергових направлене на формуваннянеобхідних навиків і умінь догляду за тваринами і рослинами (поливання іспушення грунту, обприскування, обтирання листя, підготовка корму для тварин,їх годування, чищення кліток тварин), а також на розвиток колективних взаєминдітей і правильного відношення до праці. Чергові повинні уміти домовитися проте, що кожен робитиме, про послідовність операцій. Вихователь надає їм допомогув організації роботи (радить, нагадує, пропонує наперед обдумати, що і в якомупорядку повинне бути зроблене).
При передачічергувань діти розповідають всій групі, як вони залицялися за тваринами ірослинами, що нового, цікавого відмітили в розвитку рослин, в поведінки тварин.Хлоп'ята оцінюють виконану черговими роботу, висловлюють думки про її якість,про відносини до обов'язків, про взаємини між черговими під час роботи. Впорівнянні з попереднім віком значно ускладнюється організація колективноїпраці старших дошкільників. Для загальної праці діти підрозділяються напідгрупи. Кожна підгрупа виконує те або інше доручення, а результат виходитьзагальний, наприклад колективна робота в куточку природи, збір насіння длякорму птахів і т.д. (Див. Кириєнко Т. Цікаве природознавство:активні методи екологічного виховання дошкільнят //Дошкільне виховання.- 1997.-№7.- с.10-11).
Спостерігаючипрацю дітей, вихователь надає допомогу, дає поради, вказівки. Провідний прийомнавчання старших дошкільників новому вигляду праці — пояснення. Показ способівзастосовується в основному при ознайомленні з новою трудовою операцією. Узв'язку із загальним вищим розвитком дітей стає можливим показати відразу весьтрудовий процес, все завдання, яке треба виконати. В процесі керівництва працеюдітей вихователь вирішує задачу розвитку відчуття самоконтролю: перевіряючивиконання завдання, ставить перед окремими дітьми питання, що направляють їхувагу на результат праці, на порівняння його із завданням, учить співвідноситисвої дії з вказівками. Оцінка носить позитивний характер, але вона диференціюєтьсязалежно від якості: «Посадив правильно, але землю навколо цибулини притиснувпогано». До оцінки притягуються і самі діти: вихователь пропонує одній дитиніоцінити, як інший виконав завдання. При роботі підгрупами одна підгрупа оцінюєроботу інший. Особливість керівництва працею старших дошкільників полягає і втому, що вихователь обговорює з дітьми, що потрібно зробити і як треба виконатироботу. Дітей привчають не тільки бачити, але і планувати послідовністьвиконання окремих трудових операцій, наперед розподіляти обов'язки, самостійноготувати весь необхідний інвентар. Як видимий, форми організації праці іметодика керівництва їм на протязі дошкільного віку ускладнюються. Ускладненнявизначається віковими можливостями дітей.
Висновки розділа I
ВI розділі ми розглянули ознайомлення дітей з природою в процесі спостережень. Провелианаліз психолого – педагогічної літератури з проблеми дослідження. Детальнорозглянули формиознайомлення з природою: заняття, спостереження, екскурсії, методичні заняття та їх мету, атакож працю дітей в природі та її вплив на розумовий розвиток дитини.
РОЗДІЛ II.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ В ПРОЦЕСІОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ
2.1 Ігри як засіб закріплення знань дітей про природу
Разоміз спостереженнями для розширення представлень дітей про доступні явища іпредмети природи широко використовують різноманітні ігри: дидактичні, рухомі ітворчі. У них діти накопичують досвід, творчо освоюють придбані знання.
Дидактичніігри. У дидактичних іграх діти уточнюють, закріплюють, розширюютьнаявні уявлення про предмети і явища природи, рослини і тварин. Багато ігорпідводять дітей до узагальнення і класифікації. Дидактичні ігри сприяютьрозвитку пам'яті, уваги, спостережливості, учать застосовувати наявні знання внових умовах, активізують різноманітні розумові процеси, збагачують словник,сприяють вихованню у дітей уміння грати разом. При ознайомленні дітей з природоювикористовують дидактичні ігри з предметами, настільні-друкарські і словесні.Наочні ігри — ігри з листям, насінням, квітами, фруктами, овочами: «Чудовиймішечок», «Вершки і корінці», «Чиї дітки на цій вітці». (Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою:Навч. посібник. – К.: «Вища школа», 1993. –с.23).
В цих іграхуточнюються, конкретизуються і збагачуються уявлення про властивості і якостіпредметів, формуються уміння обстежувати їх, діти опановують сенсорнимиеталонами. Наочні ігри особливо широко використовуються в молодшій і середнійгрупах. Вони дають можливість дітям оперувати предметами природи, порівнюватиїх, відзначати зміни окремих зовнішніх ознак. Такі ігри можна проводити як зівсією групою, так і індивідуально, ускладнюючи зміст з урахуванням віку.Ускладнення включає розширення знань і розвиток розумових операцій і дій.
Настільні-друкарськіігри — «Зоологічне лото», «Ботанічне лото», «Чотири пори року», «Малюки»,«Ягоди і фрукти», «Рослини», «Підбери листя», парні картинки і ін. Вони даютьможливість систематизувати знання дітей про рослини, тварин, явища неживоїприроди, формувати уміння по слову відновлювати образ предмету. Ігрисупроводжують словом (слово або передує сприйняттю картинки, або поєднується зним). Подібні ігри використовують повсякденно в роботі з невеликою кількістюдітей.
Словесні ігри(«Хто літає, бігає, стрибає», «У воді, в повітрі, на землі», «Потрібне —непотрібно» і ін.) не вимагають ніякого устаткування. Проводяться вони з метоюзакріплення знань про функції і дії тих або інших предметів, узагальнення ісистематизації знань. Ці ігри розвивають увагу, кмітливість, швидкість реакції,зв'язну мову. Розучування природознавчої словесної гри здійснюється заправилами, загальними для всіх дидактичних ігор. У молодших групах на першомуетапі вихователь програє гру разом з дітьми. По ходу гри він повідомляє однеправило і тут же його реалізує. При повторній грі повідомляє додаткові правила.На другому етапі вихователь вимикається з активної участі в грі, керує з боку,направляє гру. На третьому етапі діти грають самостійно. Починаючи з середньоїгрупи шлях навчання грі інший. Спочатку вихователь розповідає зміст гри, заздалегідьвичленує одне — два важливих правила, по ходу гри ще раз підкреслює ці правила,показує ігрові дії, дає додаткові правила. На наступному етапі діти граютьсамостійно, вихователь спостерігає за грою, виправляє помилки, вирішуєконфлікти. Коли інтерес до гри спадає, вихователь пропонує новий її варіант.
Ігрові вправи іігри-заняття. Разом з перерахованими іграми в роботі з дітьми використовуютьвелику кількість ігрових вправ («Знайди по листу дерево», «Дізнайся на смак»,«Знайди до квіточки такий же», «Принеси жовтий лист» і ін.). Ігрові вправидопомагають розрізняти предмети по якостях і властивостях, розвиваютьспостережливість. Проводять їх зі всією групою дітей або з частиною її.Особливе значення ігрові вправи мають в молодшій і середній групах. Ігри-заняття («Чудовий мішечок», «Квітковий магазин» і ін.) маютьпевний програмний зміст. Ігрова форма додає іграм-заняттям цікавість, навчанняйде через ігрові правила, ігрові дії. Використовуються ігри-заняття в молодшихі середніх групах, в старших групах даються як частина заняття.
Рухомі ігри.Рухомі ігри природознавчого характеру пов'язані з наслідуванням звичкам тварин,їх способу життя, в деяких відбиваються явища неживої природи. Це такі ігри, як«Квочка і курчата», «Миші і кіт», «Сонечко і дощик», «Вовки і вівці» і т.д.Діти, наслідуючи діям, імітуючи звуки, в цих іграх глибше засвоюють знання, аемоційно позитивний настрій сприяє поглибленню у них інтересу до природи.
Творчі ігри. Угрі діти відображають враження, одержані в процесі занять, екскурсій, повсякденногожиття, засвоюють знання про працю, дорослих в природі (робота на птахофермі, всвинарнику, теплиці і т. д.), при цьому у них формується позитивне відношеннядо праці, вони усвідомлюють значення праці дорослих в природі. Самостійнийхарактер творчих ігор не дає можливості вихователеві використовувати їх якметод навчання дітей новим знанням, навикам і умінням. (Див. Лисенко Н.В. Екологічне вихованнядошкільників. – К.: «Освіта», 1993.- с. 27).
Проте він повиненуважно придивлятися до творчих ігор, щоб врахувати, які знання достатньозасвоєні дітьми, достатньо повні, які ще слід уточнити, розширити. Збагачуючитворчі сюжетно-ролеві ігри природознавчого змісту, вихователь розширює ізаглиблює знання дітей про працю дорослих на екскурсіях, прогулянках, показуючидіафільми, читаючи книги. Особливий вплив на розвиток гри роблять розповідітрудівників сіла — доярки, садівника, комбайнера. Живе спілкування з дорослимивикликає інтерес у дітей до їх праці і збагачує зміст ігор.
Для розгортаннятворчих ігор природознавчого змісту необхідно мати набори іграшок —сільськогосподарські машини, тварин.
Одним з видівтворчих ігор є будівельні ігри з природним матеріалом: піском, снігом, глиною,дрібними камінчиками, шишками і т.д. В них діти, творить, пізнають властивостіі якості матеріалів. У кожній віковій групі створюються умови для ігор зприродним матеріалом у всі часи роки. Це пісочні дворики і пісочні столи,набори форм для ігор з піском і снігом, гумові фігурки людей і тварин, фанернісилуети будинків, дерев, шишки, гілочки, жолуді, службовці основою для ліпленняфігурок. Вихователь допомагає дітям в підборі і використанні природногоматеріалу в іграх, показує способи його використання.
2.2 Експериментальна частина
Діагностика дітейдошкільного віку по розділу програми «Природний мир».
Тварини. Діагностичніметодики. (Додаток 1).
Матеріал:картинки із зображенням тваринних різних класів, а також із зображенням стадійзростання і розвитку кішки (риби, курчати), дидактична гра «Зоологічне лото»,моделі понять «птахи», «звірі», «риби»,«комахи», «тварини».
Бесіда покартинках.
1.Хто це? Складигрупи «звірі», «птахи», «риби»,«комахи». Чому ти об'єднав риб (птахів) в одну групу?
• Дитинасамостійно справляється із завданням, дає розгорнені пояснення (наприклад, всіриби живуть у воді; у всіх є плавники, хвіст; дихають зябрами; покриті лускою;раби відкладають ікринки і т. д.)
• Дитина складаєгрупи тварин, називає окремі ознаки різних груп тварин.
• Дитина складаєгрупи тварин.
2.Дитиніпропонуються картинки із зображенням чаплі, крота, сома, бабки. Де живе? Чимхарчується? Де і як здобуває корм? Як пересувається? Як пристосовується досезонних змін? Як рятується від ворогів?
• Дитинавідповідає на питання з невеликою допомогою дорослого.
• Дитина відповідаєна питання за допомогою дорослого.
• Дитина несправляється із завданням або справляється частково.
3. Розкладикартинки із зображенням стадій зростання і розвитку тварин. Що спочатку, що потім?
Дитина самостійносправляється із завданням, коментує свої дії розповіддю (наприклад, спочаткуриба відкладає ікринки, потім з ікринок з'являються пуголовки, потім пуголовкизростають, у них з'являється хвіст і плавники — ще небагато час і вони стаютьрибками).
• Дитинасправляється із завданням за допомогою дорослого.
• Дитина несправляється із завданням.
4. Чи можнавіднести тварин до живих істот? Чому?
• Дитина даєствердну відповідь, називає ознаки живого (наприклад, заєць росте, харчується,рухається, дихає, дає потомство).
• Дитина називає2 ознаки живого.
• Дитина називає1 ознаку живого
5.Що відбуваєтьсяз тваринами (ведмідь, їжак, заєць, лисиця, вовк, білка) взимку? Чому це відбувається?
• Дитина даєповну, розгорнену відповідь (наприклад, комахи сховалися під кору дерев, підопале листя, в землю; перелітні птахи відлетіли, оскільки вони харчуютьсякомахами; звірі — лисиця, вовк, заєць — линяють, у них зростає тепла шерсть,змінюється її забарвлення; це рятує їх від холоду і від ворогів; білка, їжакзапасають корм про запас; ведмідь, їжак і інші звірі залізають в барлоги, нориі засинають).
• Дитина даєнеповну відповідь, потребує допомоги дорослого.
• Не справляєтьсяіз завданням або називає окремі зв'язки.
• Знайди моделідо груп тварин «птаха», «риби», «звірі»,«комахи».
• Дитина із загальногочисла моделей, що відносяться до основних груп тварин, збирає певні групи.
• Справляється іззавданням за допомогою дорослого.
• Не справляєтьсяіз завданням.
Рослини.Діагностичні методики. (Додаток 2).
Матеріал:картинки із зображенням квітника, городу, лугу, лісу, поля; кімнатні рослини;картинки із зображенням стадій зростання і розвитку гороху, квасоля; моделіпонять «трави», «чагарники», «дерева»,«рослини», «жива природа», «нежива природа».Бесіда по картинках.
1. Дитиніпропонується назвати рослину, а також місце його зростання (квітник, город,луг, ліс, поле, кімната).
• Дитинаправильно називає всі рослини, а також вірно указує місце їх зростання.
• Дитина не знаєназв деяких рослин; невірно указує місця зростання деяких рослин.
• Дитина не знаєбагатьох назв рослин; не знає місць зростання рослин.
2. Дитяча гра«Плутанина». Завдання:
— розташуйчастини рослини правильно;
— чому частинірослини потрібно розташувати саме так?
— навіщо рослинілистя, стебло, коріння, квітки, плоди?
• Дитина маєчіткі уявлення про будову рослин; пояснює, чому саме так повиннірозташовуватися частини рослин; розповідає про функції листя, стебла, кореня.
• Дитина називаєчастини рослин; розповідає про функції деяких частин рослини.
• Дитина називає частинирослин.
3. Розкладикартинки по порядку: як росте горох, квасоля?
• Дитина вірновиконує завдання, коментує свої дії розповіддю.
• Дитина виконуєзавдання за допомогою вихователя.
• Виконуєзавдання невірно.
4. Що потрібноробити, щоб рослина росла?
• Розповідає провсі потреби рослин (волога, світло, тепло, повітря).
• Називає деякіпотреби рослин.
• Називає однупотребу.
5. Назви і покажирослини, які люблять багато світла, вологу?
• Вірно називаєрослини.
• Помиляється,але самостійно виправляє помилки.
• Не справляєтьсяіз завданням.
5. Що буває зрослинами восени? Чому це відбувається?
• Дитина даєповну правильну відповідь (наприклад, восени дні стають коротшими, меншесвітла, знижується температура повітря, часто випадають холодні дощі; буваютьзаморожування, грунт промерзає; дмуть холодні вітри, іноді йде сніг. Дерева ічагарники скинули листя, пов'янули трави; у землі залишилося коріння рослин, зяких виростуть нові рослини).
• Дитина даєнеповну відповідь, потребує допомоги дорослого.
• Не справляєтьсяіз завданням.
6. Чи можнавіднести рослини до живих істот? Чому?
• Дитина даєствердну відповідь, називає ознаки живого (рослина дихає, харчується, росте, розмножується).
• Дитина називає2 ознаки живого.
• Дитина називає1 ознаку живого.
7. Дітямпропонується картинки із зображенням рослин розташувати по групах:«трави», «дерева», «чагарники».
• Дитинасамостійно справляється із завданням.
• Дитинаприпускається помилок, але виправляє їх самостійно.
• Дитинасправляється із завданням за допомогою дорослого.
Повітря.Діагностичні методики. (Додаток 3).
1. Досвід зпакетом. Що в пакеті? Яке повітря?
• Дитинаговорить, що в пакеті повітря і називає властивості повітря: прозорий,невидимий, повітря скрізь, ми їм дихаємо.
• Називає не всівластивості.
• Називає однувластивість.
2. Що таке вітер?
• Дитинасамостійно дає точну відповідь: рух повітря.
• Дає відповідьза допомогою вихователя.
• Не знаєвідповіді на питання.
3. У чому користьі шкода вітру? Як називається сильний вітер?
• Дитина даєчітку і ясну відповідь: надуває вітрила, вертить крила млина, розгонить хмари іт. д.; руйнує удома, ламає дерева і т.д.
• Самостійноназиває 2-3 пункти, далі справляється із завданням за допомогою дорослого.
• Самостійно не відповідаєна питання, справляється із завданням за допомогою ілюстративного матеріалу.
4. Як можнавиявити вітер?
• Дитинасамостійно відповідає на питання: подивитися на верхівок дерев, по флюгеру іт.д.
• Справляється іззавданням за допомогою навідних питань дорослого.
• Справляється іззавданням за допомогою ілюстрацій.
5. Як вітердопомагає рослинам?
• Самостійнорозповідає, що переносить насіння рослин.
• Справляється іззавданням за допомогою навідних питань вихователя.
• Справляється іззавданням, використовуючи ілюстрації.
Вода. Діагностичніметодики. (Додаток 4).
1. Що таке вода?Вода яка?
• Дитинасамостійно відповідає, що вода — це рідина і розповідає про властивості води:прозора, без смаку, немає запаху, рідка, не має форми і т.д.
• Називає не всівластивості.
• Називаєдекілька властивостей.
2. Кому потрібнавода і навіщо?
• Дитинасамостійно розповідає, що вода потрібна всім, щоб жити; наводить які-небудьконкретні приклади.
• Справляється іззавданням за допомогою навідних питань вихователя.
• Справляється іззавданням за допомогою ілюстрацій.
3. Що забруднюєповітря? Чи потрібно берегти повітря?
• Дитинасамостійно дає вірні відповіді: вихлопні гази, дим заводів, фабрик; щоб дихатичистим повітрям і не хворіти.
• Справляється іззавданням за допомогою навідних питань вихователя і ілюстрацій.
• Важковідповісти на питання.
Грунт. Діагностичніметодики. (Додаток 5).
1. Що таке грунт?(Верхній шар землі). Хто живе в ґрунті? (Дощові черв'яки). Як вони допомагають ґрунту?(Спушують її).
• Дитинавідповідає на всі три питання; наводить приклади з особистого досвіду.
• Дитина не можевідповісти на перше питання.
• Відповідає наостанні два питання за допомогою ілюстративного матеріалу.
2. Навіщорослинам потрібний грунт? (З неї рослини одержують необхідні живильніречовини).
• Дитина знаєвідповідь на питання.
• Відповідає напитання за допомогою вихователя.
• Не справляєтьсяіз завданням.
Рівні освоєнняпрограми.
ВИСОКИЙ — Дитинарозрізняє і називає велику кількість об'єктів природи, самостійно вичленуєхарактерні істотні ознаки. Дитина знає основні ознаки живого, встановлюєзв'язки між станом живих істот і сезонними змінами. Моделює ознаки об'єктів ізв'язку. Пізнавальне відношення стійке.
СЕРЕДНІЙ — Дитина розрізняє велику кількість об'єктів природи, вичленує (під керівництвомпедагога) істотні ознаки. Знає деякі ознаки живого. Недостатньо опанувавзагальними поняттями і загальними зв'язками.
НИЗЬКИЙ — Дитинарозрізняє невелику кількість тварин і рослин, не вміє вичленувати їхособливості. Знає деякі їх потребі (у волозі, в їжі). Встановлює приватнізв'язки, порівнює об'єкти за окремими характерними ознаками. Пізнавальневідношення нестійке, пов'язане з яскравими, привертаючими увагу ознаками.
Висновки до розділу II
В II розділі мирозглянули дидактичні ігри як засіб закріплення знань дітей про природу тапровели експериментальне дослідження активізації розумової діяльності дітей впроцесі ознайомлення з природою.
Констатуємо:
1. Дошкільникиекспериментальної групи в цілому показали середній рівень сформованостіекологічних знань і екологічно правильного відношення до світу природи — відповідно 8,5 балів.
2. Рівень знаннядошкільників експериментальної групи про світ тварин 9,1 балів.
3. Рівень знаннядошкільників експериментальної групи про світ рослин 9,1 балів
4. Рівень знаннядошкільників експериментальної групи про повітря 7,7 балів.
5. Рівень знаннядошкільників експериментальної групи про воду 8,5 балів.
6. Рівень знаннядошкільників експериментальної групи про грунт 8,1 балів.
ВИСНОВКИ
У сім'ї тадошкільному закладі формуються перші уявлення дітей про навколишній світ.Дошкільнят навчають об'єднувати рослини і тварин за спільними ознаками велементарні класифікаційні групи (комахи; птахи, тварини дикі й свійські;кімнатні, садові, городні рослини тощо). Тривалий час малят учать спостерігатиза сезонними змінами в природі та впливом цих змін на життя рослин, тварин ітрудову діяльність людини; розрізняти пори року за певними ознаками; формують уних елементарні природознавчі поняття. У дитячому садку дошкільнята набуваютьперших навичок праці в природі, догляду за тваринами і рослинами. Це розширюєїхній кругозір, формує пізнавальні інтереси, допитливість та спостережливість. «Неабиякогозначення набувають екскурсії та щоденні прогулянки, які дають змогу врезультаті безпосереднього контакту з навколишньою природою формуватиреалістичні уявлення про довкілля». (ГрицанМ., Курик М. Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання //Дошкільне виховання. –2001. – №10. – С. 6).
На жаль, основнівимоги і зміст програми дитячого садка недостатньо враховуються у початковійшколі, що часто призводить до послаблення в школярів інтересу до пізнання йвивчення природи.
Запорукауспішного екологічного виховання дошкільнят — якнайширше застосуваннярізноманітних ефективних форм і методів навчання. Такими, зокрема, є ігри,словесно-логічні завдання, фенологічні спостереження, практично-дослідницькаробота тощо. Бажано комплексно застосовувати їх у різні режимні моменти життядошкільного закладу. На етапі дошкільного дитинства складається початковевідчуття навколишнього світу: дитина одержує емоційне враження про природу,накопичує уявлення про різні форми життя.
Таким чином, вже в цейперіод формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, екологічноїкультури. Але тільки за однієї умови — якщо дорослі, що виховують дитину, саміволодіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми ітурбуються по їх приводу, показують маленькій людині прекрасний мир природи,допомагають маленькій людині прекрасний мир природи, допомагають налагодитивзаємини з ним.
У роботі здошкільниками по їх екологічному вихованню повинен бути використанийінтегрований підхід, що припускає взаємозв'язок дослідницької діяльності,музики, образотворчої діяльності, фізичної культури, гри, театральноїдіяльності, літератури, моделювання, проглядання телепередач, екскурсій, атакож організації самостійної діяльності дітей тобто екологізацію різних видівдіяльності дитини. (Див. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей.– Івано-Франківськ, 1999.- с.133).
Робота з дітьмиприпускає співпрацю, співтворчість педагога і дитини і виключала авторитарнумодель навчання. Заняття будуються з урахуванням наочно-дієвого і наочно-образногосприйняття дитиною навколишнього світу і направлені на формування екологічнихзнань (знання про світ тварин; знання про рослинний світ; знання про неживуприроду; знання про часи року) і екологічно правильного відношення до природнихявищ і об'єктів.
Розроблений намикомплекс заходів повищає рівень екологічної вихованості дошкільників назаняттях і в повсякденному житті.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Україна. Закон. Про дошкільнуосвіту: Закон від 11 липня 2001 р. №2628-III //Наша школа.-2001.-№5.- с.75-87.
2. Україна. Кабінет Міністрів. Про Державну національну програму«Освіта» («Україна XXI століття»): Постанова від 3 листопада1993 р. N 896 //Освіта.- 1993.-№41.-с. 2-4
3. Україна. Кабінет Міністрів. Прозатвердження Базового компонента дошкільної освіти: Постанова від 25 квітня1998 р. № 26601/33 //Освіта.-1998.-№34.- с.3-4
4. Визначні особи в історіїукраїнської педагогіки // Шлях освіти. – 2002. — №4.- с.45
5. Грицан М., Курик М. Сучасна екологічна освіта:передумови, принципи, завдання // Дошкільне виховання. – 2001. – №10. – С. 6-7.
6. Каменева Л.А. «Как знакомитьдошкольников с природой», М.: «Просвещение», 1983.- с.89
7. Кириєнко Т. Цікавеприродознавство: активні методи екологічного виховання дошкільнят //Дошкільневиховання.- 1997.- №7.- с.10-11
8. Лисенко Н.В. Дошкільник іекологія. – К.: «РУМК», 1991.
9. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. –Івано-Франківськ, 1999.
10. Лисенко Н.В. Екологічне вихованнядошкільників. – К.: «Освіта», 1993.
11. Маршицька В. Екологічневиховання: соціально-моральні задачі //Дошкільне виховання.- 2003.- №11.- с.7-9
12. Николаева С.Н. Теория и методика экологического образованиядетей. – М.: «Академия», 2002.
13. Орбели Л.А. Вопросы возрастной физиологии ребенка//Изв. АПН РСФСР.- 1955.- Вып. 75.- с. 45
14. Плохій З.П. Виховання екологічноїкультури дошкільників: Метод. посіб. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання»,2002.
15. Плохій З. П., Дьоміна І. С. Методичнірекомендації для працівників навчально-виховного закладу «школа — дитячийсадок». — К.: «Вища школа», 1988.
16. Погляди К. Ушинського на зміст і методику виховання танавчання дітей в сім’ї та школі // Освіта. – 2003. — №.33 (16-23 липня). –С.4-5
17. Програма розвитку та вихованнядитини раннього віку «Зернятко» / Наук. керівник О.Л.Кононко. – К., 2004.
18. Різник Л. Горнися до природи – нематимеш пригоди //Дошкільне виховання.- 2001.- №8.- с. 18.
19. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения: В 3-хт. Т.1.- М.: «Педагогика», 1979.
20. Туник І. Таємниці весняноїприроди: комплексні заняття з природознавства //Дошкільне виховання.- 2003.-№5.- с.14-15.
21. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей зприродою: Навч. посібник. – К.: «Вища школа», 1993.
22. Яришева Н.Цільові прогулянки допарків та скверів //Дошкільне виховання.- 2003.- №5.- с.12-13