Контрольнаробота
зкурсу: “Організація наукових досліджень”
на тему:
«Інформаційне забеспеченнянаукових досліджень з документознавства»
ЗМІСТ
Вступ
1. Загальніположення інформаційного забезпечення наукових досліджень
2. Інформаційнезабезпечення наукової діяльності з документознавства
3. Інформаційнезабезпечення науки. Створеннянаціональної системи реферативної інформації
4. Тезаруснепідгрунтя інформаційно-інтелектуального забезпечення наукових досліджень
Висновок
Список використаноїлітератури
Вступ
Розвиток продуктивних сил суспільства і виробничих відносин зумовлює вдосконалення та розширення наукових досліджень, створення та впровадження прогресивних інформаційних технологій, які особливо швидкими темпамипоширюються у народному господарстві при формуванні ринкових відносин. Сутьцих технологій полягає у застосуванні прогресивних засобів і методів обробкиданих, створенні цілісних технологічних систем, спрямованих на передавання,збирання та відображення інформаційного продукту (ідей, знань, комерційнихданих). Нові інформаційні технології характеризуються вивільненням ручнихпроцедур у інформаційному забезпеченні наукової та управлінської діяльності.Інтелектуалізація АРМ на базі ПЕОМ та інтелектуального інтерфейсу забезпечуєдіалогове спілкування науковця, практичного фахівця-дослідника інтелектуальної праці зінформаційною системою й використання її при розв'язанні наукових тагосподарських завдань.
Сучасний розвиток наукивимагає інформатизації усіх ланок наукового процесу. У першу чергу цестосується впровадження автоматизованих технологій у процеси накопичення,обробки, зберігання та розповсюдження наукової інформації. У цій роботіособлива увага приділена розвитку та становленю інформаційного забезпеченнянаукових досліджень. З розвитком новітніх технологій дана тема набуває особливогозначення.
Ця проблема є відносно новою для нашої держави. Досвід їївирішення в інших країнах свідчить про доцільність організації відповіднихцільових програм. Їм мають передувати теоретичні дослідження та підготовкаоглядової інформації, що дозволять визначити особливості діяльності бібліотекта інших інформаційних установ для досягнення якісно нового рівня повноти йоперативності інформаційного забезпечення визначених напрямів розвитку науки татехнологій.
1.Загальні положення інформаційного забезпечення наукових досліджень
Наукові дослідженнявпливають на зростання суспільного продукту. Результати наукових досліджень єпроміжним, а нерідко кінцевим продуктом виробництва. У загальному обсягувиробництва швидко зростає наукоємна продукція, яка є результатом впровадженнянових наукових технологій. Якість товарів, їх асортимент, техніко-економічніпоказники є втіленням науково-виробничого потенціалу.
Сучасне суспільствовідчуває органічну потребу в розширенні наукового кругозору і здібності до проведенняметодологічногоаналізу і розуміння досягнень сучасної науки. У розвиненихкраїнах багато зроблено для поліпшення умов праці, розвитку освіти, якзагальної, так і професійної, охорони здоров'я, фізкультури і спорту,забезпечення життєво необхідних потреб людей.Тому на розвиток людини впливає нелише удосконалення техніки і технології, хоч вони є визначальними, а йінтелектуалізація праці, що грунтується на використанні економіко-технологічнихнаукових методів.
Суть цих технологійполягає у застосуванні прогресивних засобів і методів обробки даних, створенніцілісних технологічних систем, спрямованих на передавання, збирання тавідображення інформаційного продукту (ідей, знань, комерційних даних). Новіінформаційні технології характеризуються вивільненням ручних процедур уінформаційному забезпеченні наукової та управлінської діяльності.Інтелектуалізація АРМ на базі ПЕОМ та інтелектуального інтерфейсу забезпечуєдіалогове спілкування науковця, практичного фахівця інтелектуальної праці зінформаційною системою й використання її при розв'язанні наукових тагосподарських завдань.
Вирішення соціальнихпроблем розвитку суспільства покладається не лише на спеціалізовані науковіустанови, а й на використання наукового потенціалу вищої школи, поліпшенняякості підготовки спеціалістів вихованням у них потреби наукового пошуку прирозв'язанні професійних завдань у практичній діяльності. З цією метоюспеціалісти і магістри вищих навчальних закладів вивчають базові засадинауково-дослідної роботи (НДР).
Предметом є методологіянаукових досліджень і методика дослідження конкретних проблем народногогосподарства на основі загальнонаукових та емпіричних методичних прийомівпевної науки, що дає змогу досліджувати економічні і соціальні процеси у їхспорідненості, відмінності та історичному розвитку. Ці прийоми конкретнозастосовуються у методиках комплексного системного дослідження продуктивних силі виробничих відносин з метою їх постійного удосконалення, безперервногонауково-технічного і соціально-економічного прогресу суспільства.
Наука в розвиткусоціально-економічних відносин у суспільстві виконує роль безпосередньоївиробничої сили. Завдяки науці створюються нові знаряддя і предмети праці,технологія виробництва, ускладнюються галузеві і міжгалузеві економічні зв'язкиу народному господарстві. Наука впливає на розвиток матеріально-технічної базисуспільства, основою якої є індустрія, що ґрунтується на енергетичних ресурсахі широкому застосуванні новітніх науково-технічних досягнень.
Прискореннянауково-технічного прогресу і культурно-світоглядну функцію зумовлює підвищені вимоги до якості підготовкифахівців-дослідника для підприємницької діяльності інаукових кадрів. Ці вимоги включають застосування наукових методів ворганізації документознавствата ведення діловодства на підприємстві, виробничо-господарської діяльності підприємств, виконаннятехніко-економічних обґрунтувань і розрахунків економічної ефективностіінвестицій, а також застосуванні нових технологій з використанням комп'ютерів,економіко-математичних моделей і культурно-світоглядних потреб людей в умовах суспільства для підвищення наукових досліджень.
2.Інформаційне забезпечення наукової діяльностіз документознавстваСьогодні набуває актуальності проблема інформаційногозабезпечення розвитку з документознавства для забезпечення наукової діяльності.З розвитком цивілізації науково-соціальна роль науки зазнає тих напрямів наукита технологій, як успішна їх реалізація можлива за умов адекватногоінформаційного забезпечення. На даному етапі становлення України як незалежноїдержави в умовах науково-дослідницького стану і обмеженості ресурсів безправильно організованого інформаційного забезпечення визначених пріоритетівнеможливий науково-технологічний прогрес, оновлення сфери послуг у країні,забезпечення внутрішнього ринку конкурентною наукоємною продукцією та виходу знею на світовий ринок.
Основою інформаційної підтримки інноваційних процесів є структурованіінформаційні ресурси і сучасні інформаційно-комунікаційні технології, щозабезпечують ефективне використання учасниками інноваційних процесів цих інформаційнихресурсів здокументознавства.
Сьогодні задовольнити потребу в інформації більшостінаселення може тільки бібліотека найбільший збірник інформаційних носіїв, якасправляє могутній вплив на хід суспільних процесів в інтелектуальному,духовному сенсі. Переднею поставлено завдання кардинального вдосконалення інформаційного забезпеченнядля розвитку суспільства тадержавотворчих процесів в Україні, що передбачає, зокрема, досягнення якіснонового рівня обслуговування вчених і спеціалістів на основі традиційних іновітніх інформаційних продуктів та послуг.
Звичайненауково-інформаційне забезпечення інноваційних процесів з документозавства, усунення інформаційних перепон і прогресуюче застосування унауковому експеременті сучасної техніки в широкому значенні.
Для підвищення рівня інформаційного забезпечення вчених і спеціалістівпотрібні нові інноваційні підходи. Сьогодні очевидно, що найбільш ефективно цязадача розв'язується шляхом створення електронних бібліотек на базіінформаційних ресурсів традиційних бібліотек.
Оскільки ж однією з основних функцій НБУВ є формування цілісного зібраннявсіх вітчизняних і науково та соціально значущих зарубіжних документів набудь-яких носіях інформації, то нагальною потребою є здійснення комплексурадикальних заходів спрямованих на комплектування фондів наукових бібліотек зурахуванням пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.
Великі бібліотеки створюють усебе бази даних з визначених стратегічних пріоритетних напрямів, в якихвідображалася б оглядова інформація. Найбільш досконалою формою інформаційногозабезпечення здокументознавства єпідготовка аналітичних оглядів результатів наукових дослідів на основіаналітико-синтетичної обробки джерел інформації.
Оглядова інформація допоможе науковцям орієнтуватися в потоці публікацій.При цьому відбір необхідних документів має проводитися самим вченим увідповідності з його науковими потребами.
Можливість оперативного отримання необхідної інформації відноситься вченимидо однієї з необхідних умов успішного розвитку наукової творчості. За кордоном,як правило, наукова інформація, а зокрема, періодичні видання та журнали,розміщуються на спеціалізованих сайтах: тематичних порталах і службахінформування про періодику, таких як Ulrich's International PeriodicalsDirectory (http://www.ulrichsweb.com), Publist (http://www.publist.com),Periodicals (http://periodicals.net) та інших. Звернувшись до спеціалізованихсайтів, користувач відразу отримує важливу інформацію: чи є журнал, який йогоцікавить в Інтернеті, в якому об'ємі там представлений потрібний матеріал, заякий період і на яких умовах (безкоштовно чи за окрему плату).
Тому при вивченні питань інформаційного забезпечення з документознавства пріоритетних напрямів інноваційноїдіяльності необхідно враховувати позитивний досвід накопичений в цій області внашій країні та за її межами.
3.Інформаційне забезпечення науки. Створення національної системи реферативної інформації
Розвиток науки вимагаєінформатизації усіх ланок наукового процесу. У першу чергу це стосуєтьсявпровадження автоматизованих технологій у процеси накопичення, обробки,зберігання та розповсюдження наукової інформації. Другий рівень складали вищіх шкіл тауніверситетів науково-технічної інформації та економічних досліджень. На низовому рівні системи перебуваютьінформаційні підрозділи та науково-технічні бібліотеки організацій тапідприємств.
Основнимвиробником інформації (бібліографічної, реферативної, фактографічної,прогнозно-аналітичної) були інформаційні та бібліотечні центри. Саме тут оброблявся увесь потіксвітової науково-технічної інформації. Багатогалузеве охоплення (всі галузіприродознавства та техніки), одноразова бібліографічна обробка матеріалів,створення паралельних рядів бібліографічних посібників, які користуються найбільшим попитом серед науковців,дослідників та інших споживачів бібліографічної продукції. Другий потікутворювали неопубліковані документи, в яких було наведено результатинауково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, технологічний досвід,раціоналізаторські пропозиції тощо. Подібні документи, як правило, надходили знизових осередків до центральних галузевих органів, в яких вони синтезувалися іздобували належне висвітлення в виданнях інформаційного органа відповідної галузі. Внаслідок принциповогорозподілення потоків інформаційних джерел було скоординована діяльність міжокремими ланками державної системи науково-технічної інформації.
Накопичення,облік і зберігання даних щодо вітчизняної наукової діяльності здійснюєтьсяЦентром інформаційних ресурсів УкрІНТЕІ з метою створення і розвитку Державноїавтоматизованої системи моніторингу наукових досліджень України.
Свою систему обліку тадержавної реєстрації мають патентна та нормативно-технічна документація. Бібліографічнимобліком вітчизняних публікацій, у тому числі в галузі науки і техніки,займається Книжкова палата України, яка випускає серію поточних державнихбібліографічних покажчиків. Проте відсутністьв Україні цілісної системи реферування наукових джерел приводить до втратінформації, перешкоджає якісному обслуговуванню споживачів інформації, а такожучасті України в міждержавному обміні НТІ. Значна кількість реферативних виданьзарубіжних країн та Росії, що надходить в Україну, знайомить вітчизняних ученихз новими напрямами світової науки і складає більш-менш повну системуінформаційного забезпечення наукових досліджень. Але в цій системі нерепрезентований вітчизняний потік наукової літератури.
З метою вирішенняметодологічних та організаційних проблем у НБУВ у липні 1998 року булоорганізовано Службу реферування, перед якою було поставлено завдання щодовизначення основних принципів побудови загальнодержавного УРЖ; розробкиметодики опрацювання наукової інформації; впровадження сучасних ресурсозберігаючихінформаційних технологій аналітико-синтетичної переробки документів таорганізації виробництва комплексу галузевих реферативних видань.
Службою реферування НБУВбуло вивчено досвід роботи провідних іноземних та російських реферативнихорганів; визначено принципи відбору літератури, що підлягає реферуванню (праціукраїнських учених та наукові твори, що вийшли друком на Україні); здійсненопопередню роботу з розробки методологічних засад аналітико-синтетичної обробкидокументів, створенню єдиного формату виводу даних, згідно з практикою випускуінформаційних видань та останніми редакціями державних стандартів, рубрикаціїматеріалів у рамках 3 серій єдиного українського реферативного журналу такоригування програмних засобів ISIS для умов ведення інформаційної бази даних.
Аналіз сучаснихінформаційних технологій та досвіду проектування і експлуатації великихелектронних мереж дозволили розробити та в цілому реалізувати архітектуруінформаційної автоматизованої системи, яка передбачає розподілену обробку вхідногопотоку інформації, централізоване накопичення та забезпечення доступу доінформаційних ресурсів.
На сьогодніаналітико-синтетичній обробці підлягають матеріали лише частини періодичних тапродовжуваних видань України. На 1 січня 2000 р. в АБД було подано 130серіальних видань, а згідно «Переліку № 1 наукових фахових видань України,в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття науковихступенів доктора і кандидата наук» (саме цей перелік, як нам здається,можна вважати найбільш повним покажчиком українських наукових серіальнихвидань) зараз в Україні видається близько 250 наукових журналів та більше 500продовжуваних видань. Підключення до цієї важливої справи інформаційних центрівта провідних бібліотек України (медичної, науково-технічної тощо) з метоюреферування галузевих наукових періодичних видань, збірників праць, матеріалівконференцій, мало б значно поширити обсяги інформації, включеної до єдиногозагальнодержавного реферативного інформаційного масиву. Залучення до процесуаналітико-синтетичної переробки інформації обласних бібліотек дозволило бвключити до реферативного банку даних найважливіші регіональні наукові видання.Бібліотеки вузів могли б узяти на себе обробку серіальних видань своїх установ.
Для періодичних тапродовжуваних видань, в яких присутні авторські анотації та реферати Службоюреферування НБУВ розроблено формат подання даних в електронному вигляді.Запрошення до співпраці (з цими форматами) розіслано у провідні наукові тавидавничі організації України. Крім того, інформацію про це подано наWeb-сервері Бібліотеки. Редакції, що мають електронні версії своїх видань,після їх незначної обробки згідно формату, мають змогу надсилати ці дані доСлужби реферування. Після наукового редагування та систематизації матеріалинадходять до АБД «Реферати наукових видань України». Автоматизованаобробка даних значно (на кілька місяців) прискорює процес надходженняінформації про наукові публікації до реферативної БД та відповідного їївідображення на сторінках УРЖ.
Програмні засоби CDS/ISISдозволяють повніше використовувати електронні версії серіальних видань, даючиможливість залучати не тільки бібліографічні дані та реферати статей, а й повнітексти наукових матеріалів. Це дозволило паралельно приступити до створенняелектронної бібліотеки творів друку України шляхом повнотекстового розширенняреферативної БД (встановленням в БД гіпертекстових посилань на наявніелектронні версії книг та статей з серіальних видань). Адже кінцевою метоюзвертання читачів у бібліотеку є отримання повних текстів документів.Електронна бібліотека та реферативна БД як система-навігатор, що допомогаєздійснювати пошук необхідної інформації — це саме ті перспективні інформаційнітехнології, яких вимагає сучасний читач від сучасної бібліотеки. Створеннясистеми реферування української наукової інформації можливо лише спільнимизусиллями провідних бібліотек та інформаційних установ України, алетехнологічну обробку інформації, генерування загальнодержавного реферативногобанку даних та видання реферативних журналів має здійснювати єдинийнаціональний центр реферування. Таким організаційним та координуючим центромможе стати Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, враховуючипевний досвід організації такої роботи, методичні напрацювання, існуючутехнічну базу.
Створеннянаціональної системи реферування як складової частини національнихінформаційних ресурсів вимагає розробки та впровадження єдиної методикирозподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку української наукової літературимережею локальних автоматизованих систем реферування на базі галузевихінформаційних та бібліотечних центрів з наступною централізованою технологічноюобробкою інформації при формуванні загальнодержавного реферативного банкуданих. Перші кроки нацьому шляху зроблено Службою реферування НБУВ та ІПРІ. Поступове підключення доцієї справи та координація зусиль провідних бібліотечних, інформаційних,наукових та видавничих установ України дозволить створити інтегрованунаціональну систему реферативної інформації, спроможну задовольнити науковіінтереси як вітчизняних учених, так і світового наукового співтовариства.
4. Тезарусне підгрунтя інформаційно-інтелектуального забезпеченнянаукових досліджень
Наукова діяльність добиглобалізації потребує надійного та оперативного інформаційного забезпечення. Уцьому плані вдосконалюється структура бібліотечного обслуговування, видаютьсяспеціалізовані реферативні збірники, створюються електронні каталоги тощо.Особливої уваги заслуговує потенціал мереж. Всі ці та інші зрушення мають своєюметою прискорення досліджень. Але сама швидкість дій не гарантує світовогорівня результатів наукових досліджень. Економічне, політичне та методологічнепідґрунтя досліджень не завжди збалансоване і тому якісний аспект вирішеннянаукових проблем розглядається фрагментарно. Справа в тому, що цей аспектпотребує кадрів світового рівня (метод психоінтелектуальної генерації), значнихвитрат на навчання (метод синектики), реалізації програм державного рівня(технополісний прорив).
Одна з причин суттєвоїневідповідності між кількісним та якісним аспектомінформаційно-інтелектуального забезпечення наукових досліджень полягає увикористанні неадекватних методологічних схем.
В умовах глобалізаціївідбувається перехід до інноваційної моделі функціонування та розвитку. Крокина цьому шляху потребують відповідної теоретичної підготовки, адекватногометодологічного підгрунтя, проведення успішної апробації науково-методичної,нормативно-правової, інформаційно-аналітичної та нормативно-організаційноїбази. Виникає потреба в багаторівневій узгодженій системі, яка забезпечитьпродуктивність інтелектуально-інноваційного конвеєра.
Аналіз останніх розробок.У попередні часи намагалися створити наукові конструкції, які б «у чистомувигляді» описували процедури евристики, творчості, осяяння, але всі ціспроби не були реалізовані. У той же час продуктивна діяльність в умовахглобалізації містить елементи евристики, творчості, інтуїції та осяяння, азначить, потребує відповідного методологічного підґрунтя.
Аналіз соціального інаукового досвіду дозволяє висловити припущення, що подібний механізм існує іпозначається як створення і підтримка тезаурусу.
Тезаурус (від грецькогоthesauro's — скарб, скарбниця) — множина змістовних одиниць певної мови із заданоюна ній системою семантичних відносин.
Класичне уявлення протезаурус спирається на ототожнення його із словником з необмеженою вибіркою,тобто включає в себе всі слова, які зустрілися укладачу в доступних джерелах(енциклопедії, лінгвістичні праці, архівні записи, літературні твори тощо).
У логіко-лінгвістичномуаспекті тезаурус — це повний (або прагнення до повноти) список слів певної мовиз тлумаченням чи без нього.
У концептуальному планітезаурус інтерпретується як опис системи знань про дійсність, який притаманнийіндивідуальному носію інформації або групі носіїв. По суті, мова йде пронаукову спільноту або дослідницький колектив. Тому представник спільноти можевиконувати функції сприймаючого додаткову нову інформацію суб'єкту, що змінюєїї базовий тезаурус. Тезаурус фактично утримує не тільки інформацію продійсність, але й метаінформацію — внутрішню методологічну схему, яка забезпечуєможливість надходження нових повідомлень, стає підґрунтям подальшогопорозуміння.
У праксеологічномуаспекті є підстави розглядати тезаурус як інтегрований потенціал продуктивноїдіяльності. Сам характер продуктивної діяльності визначає необхідністьрозрізнення базового (вихідного) та оперативно-процесуального тезаурусу.
Вихідний тезаурусвизначає можливості сприймаючого суб'єкту при отриманні ним семантичноїінформації. У психології і при вивченні систем зі штучним інтелектомрозглядають властивості тезаурусів індивідуумів, що виявляються при сприйняттіі розумінні інформації. У соціології та теорії комунікацій аналізуютьвластивості тезаурусів індивідуумів і колективів, які забезпечують можливістьпорозуміння на базі загальності тезаурусів. У таких ситуаціях у тезаурусдоводиться включати складні висловлювання та їхні семантичні зв'язки, щовизначають запас відомостей, які можуть бути закладені в складну систему.
Створення тезаурусупродуктивної діяльності забезпечує оптимальний характер вирішення проблем, яківиникають на основних етапах інноваційно-інтелектуального процесу. Такимиосновними етапами виступають: дослідження, експертиза, капіталізація такомерціалізація. Кожен із етапів потребує квазінезалежної системи понять,оцінок, моделей, цінностей. Тому тезаурусна методологічна схема продуктивноїдіяльності як підґрунтя системної інноваційної діяльності потребує глибокогоусвідомлення міждисциплінарних принципів.
У методологічному аспектіоптимізація інноваційно-інтелектуальної діяльності в умовах глобалізаціїпотребує вирішення двох основних завдань: побудови та підтримки тезаурусупродуктивної діяльності та усвідомлення принципів його ефективногофункціонування.
Висновок
Забезпечення розвитку інформаційногозабезпечення наукових досліджень потребує особливих умов: потоків креативноорієнтованих дослідників, системних контактів з університетськими таакадемічними центрами, матеріально-технологічної бази. Всім цим вимогамвідповідають провідні бібліотеки, які мають всі підстави для виконання роліміждисциплінарних центрів забезпечення креативної діяльності.
Таким чином усвідомленняособливостей інформаційно-інтелектуального забезпечення наукових дослідженьдоби глобалізації потребує не тільки використання потенціалупотоково-тезаурусного підходу до організації діяльності.
Розвиток продуктивних силсуспільства і виробничих відносин зумовлює вдосконалення та розширення науковихдосліджень, створення та впровадження прогресивних інформаційних технологій,які особливо швидкими темпами поширюються у народному господарстві приформуванні ринкових відносин. Суть цихтехнологій полягає у застосуванні прогресивних засобів і методів обробки даних,створенні цілісних технологічних систем, спрямованих на передавання, збираннята відображення інформаційного продукту (ідей, знань, комерційних даних). Новіінформаційні технології характеризуються вивільненням ручних процедур у інформаційномузабезпеченні наукової та управлінської діяльності. Інтелектуалізація АРМ набазі ПЕОМ та інтелектуального інтерфейсу забезпечує діалогове спілкуваннянауковця, практичного фахівця-дослідника інтелектуальної праці з інформаційноюсистемою й використання її при розв'язанні наукових та господарських завдань.
Список використаноїлітератури:
1. Закон України [Текст]: «Про інформацію» від 02.09.92 // Закони України / ВерховнаРада України; Ін-т законодавства.— К., 1996.— Т. 4.— С. 72–78.
2. Закон України [Текст]: «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.93 // ЗакониУкраїни / Верховна Рада України; Ін-т законодавства.— К., 1996.— Т. 5.— С.191–200.
3. П’ятницька-Позднякова, І.С. Основинаукових досліджень у вищій школі [Текст]: Навчальний посібник. — К.: 2003. — 116 с
4. Белая, А.А. Маркетинг внаучно-информационной деятельности учреждений АН Украины // Наука танаукознавство [Текст]. — 1994. — N 1-2. — С. 116-123.
5. Воронков В.І., Єфанов С.О., Токар О.П. Розвиток державноїавтоматизованої системи моніторингу науково-технологічної діяльності України //Глобальний інформаційний простір: ресурси, технології, інновації [Текст].: Тези доп. та повідомл. — К.:УкрІНТЕІ, 1998. — С.15-18.
6. Ефременкова В.М.,Хачко О.А. Комплектование НТЛ для РЖ и БД ВИНИТИ: некоторые принципымоделирования «входного потока» периодических изданий // НТИ-97.Информационные ресурсы. Интеграция. Технологии [Текст]: Материалы конф., Москва, 26-28нояб. 1997г. — М., 1997. — С.88-89.
7. Бондарь В.В.,Ефременкова В.М., Королева Л.М. Структура наполнения РЖ и БД Химия // НТИ-97.Информационные ресурсы. Интеграция. Технологии [Текст]: Материалы конф., Москва, 26-28нояб. 1997г. — М., 1997. — С.39-40.
8. Яковенко, В.Б. Введение в инновационныетехнологии [Текст]… — К., 2002. — 133 с.