Особливості навчання учнів різних освітньо-вікових категорій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана
Кафедра педагогіки тапсихології
 
 
 
 
 
 
Курсова робота
 
з Методики викладанняекономіки на тему:
Особливості навчання учнів різнихосвітньо-вікових категорій
Виконала:
студентка 3 курсу
6601/1, 5 групи
Іванченко Олена
Науковий керівник:
Савенкова Л.О.
Київ – 2010

Вступ
 
Власна концепція розвиткуекономічної освіти в Україні.
Ми в Україні маємо хорошуекономічну базу для отримання освіти, але є і недоліки, як то: не всім вонадоступна, недостатня кваліфікованість деяких викладачів (оскільки підвищеннякваліфікації має проводитися кожні 2-3 роки т.я. зараз іде дуже інтенсивнийрозвиток концепції навчання в цілому, залучаються технічні матеріали,проводяться тренінги, семінари, конференції), недостатня практика, відсутністьнаочності. Але головна проблема на мій погляд — недостастатнє фінансування.Оскільки ми вважаємося країною, що розвивається, то можемо простежити, що основніпотоки коштів направляються у виробничі галузі, як то видобувна, металопрокатната ін… Освіта фінансується, можна сказати, за залишковим принципом, так самояк і наукова галузь, це і є найбільший недолік нашої освіти.
Щоб розглянути Структуруекономічної освіти розглянемо схему 1.
Економічна освіта кожного –це загальний показник освіченості нації, візитна картка України на міжнароднійарені. Доказ того, що ми маємо висококваліфікований народ, досвідчений і звеликим потенціалом, можливо саме цей показник колись підніме економіку нашоїкраїни, коли іноземні інвестори будуть вкладати в Україну тому що ми маємокваліфіковані кадри, які розробляють інноваційні галузі економіки.
Концепція розвиткуекономічної освіти розробляється для розвитку і використання економічних знаньнаселенням України, для накопичення соціально-економічних знань, раціональневикористання їх, формування освіченої особистості, покращення якості життяукраїнського народу і прогресивного розвитку суспільства.
Моя концепція розвиткуекономічної освіти в Україні полягає в:
По-перше: я вважаю щодошкільнята та учні молодших класах не повинні вивчати економіку оскільки цейпредмет потребує певних математичних знань та логічних навичок. В цьому віцідіти тільки вчаться елементарним математичним діям та розвивають логічнемислення. Хоча вже у 7-9 років батьки дають їм кишенькові гроші, тобто це першікроки у економічному менеджменті- «як розподілити наявні ресурси длязадоволення своїх потреб»
По-друге: введенні економікиобов’язковим предметом у всіх школах з терміном вивчення 1 рік в одинадцятомукласі, якщо математико — економічні предмети не є профільними (оскільки учніпісля 9го класу вибирають свій подальший профіль) і 2 роки в класах які невибирають гуманітарну і природничу програми для вивчення.
По-третє: рік вивченняекономіки на факультетах з іншими спеціальностями. Та вивчення на протязівсього навчання різних аспектів економіки на факультетах економічноїспеціальності .
По-четверте: проведенняпрактики для закріплення отриманих знань оскільки без практики вони швидкозабуваються, також це допоможе дізнатися як все відбувається насправді оскількичасто теорія може не співпадати з практикою.
По-п’яте: створення закладівпісля вузівської освіти для підвищення кваліфікації, бізнес курсів і т.п.
По-шосте оновленнятеоретичної бази. Оскільки наше законодавство часто міняється, а вивченняпредметів проводить по старих підручниках, які мають неактуальну інформацію наданий момент. Показники є застарілими і неможливими для використання упрактичній діяльності, а як вже було зазначено раніше- практика чи ненайважливіший етап навчання. Оскільки зараз дуже багато людей отримують самеекономічну освіту, то я вважаю це хорошою динамікою, але з іншого боку можевідбутися перенасичення пропозиції, тому щоб бути конкурентоспроможним на ринкупраці треба мати найновіші дані, бути в курсі процесів що відбуваються наринку, володіти останніми даними і бути в курсі інноваційних програм та заходівщо відбувається, оскільки наш світ зараз дуже мобільний і швидко змінюєтьсянаявна в ньому інформація.
По-сьоме: безперечно потрібнорозвивати економічну культуру.
Економічнакультура формується здебільшого через освіту і виховання. Економічна освітаполягає у формуванні економічних знань, вмінь та навичок господарювання,засвоєння попереднього досвіду у соціально-економічній дійсності. Економічнаосвіта спрямована на зміну економічної поведінки людей. На відміну відекономічного виховання, економічна освіта здобувається лише в навчальнихзакладах.Тому економічна культура значною мірою залежить від якості викладанняекономічних предметів в навчальних закладах.
Отже я вважаю, що введенняекономіки у загальноосвітніх школах є обов’язковим оскільки кожна людина вмайбутньому так чи інакше буде стикатися з ситуацією коли ці знання їйзнадобляться. Тут і відкривання рахунку в банку і простий похід в магазин,економіка пронизує всі сфери нашого життя, тим паче в нашому законодавствінаписано, що економічні знання є головним потенційно необмеженим ресурсом урозвитку українського суспільства і його соціально орієнтованої економіки.Також я можу додати що вивчення економіки розвиває творчий потенціал людиниоскільки бувають ситуації які не можна вирішити раціонально та логічно здопомогою підручників та набутого досвіду, до вирішення деяких питань требапідходити творчо та мати широкий кругозір аби все-таки знайти єдине правильневирішення проблеми. Якщо брати це все до уваги, то всі ці фактори врешті рештприводять з моральної точки зору до певної самореалізації, самоосвіти,саморозвитку особистості, а з матеріальної точки зору навіть до покращеннярівня життя в країні.

1. Методична розробка певноїекономічної теми
Темою своєї курсової роботи явибрала « Особливості навчання учнів різних освітньо-вікових категорій» оскількина мою думку вона є найбільш змістовною та необхідною для вивчення, саме в нійзакладена основа психології та педагогіки.
2. Соціально-психологічнахарактеристика вікової групи навчання
Для викладання я вибрала такувікову групу як старшокласники, оскільки це молоді особистості у віцівстановлення і закріплення світогляду, і мені було б цікаво приймати участь уформуванні їх характеру, хоча це звісно велика відповідальність.
Т.М.Яблонська у своїй статті«Проблеми сучасної психології» пише: «Традиційно виокремлюють особистісну,професійну, соціальну, національну ідентичність особистості, а також інші, більшспецифічні її види. Різні види ідентичності, виокремлені у численнихдослідженнях (Е.Еріксон, М.Марсіа, Х.Ремшмідт, С.Мадді…), виражаютьбагатозначність її змісту. Зокрема, крім вищезгаданих видів це усвідомлювана танеусвідомлювана ідентичність, актуальна та віртуальна, реальна та ідеальна, атакож передчасна, дифузна та досягнута ідентичність. Найбільш виразноютенденцією щодо досліджень ідентичності є виокремлення соціального(орієнтованого на соціальне оточення, визначається належністю людини до різнихсоціальних категорій) і особистісного (орієнтованого на унікальність фізичних,інтелектуальних та моральних проявів людини) аспектів ідентичності.»
Я досліджувала дану тему зкниги Гояна Ігора Миколайовича «Психолого-педагогічні особливості розвитку моральноїповедінки підлітків»
Отже я можу навести такусоціально — психологічну характеристику старшокласників:
Старшокласники — майжедорослі люди, але за своїм соціальним і матеріальним становищем вони найчастішеще залежать від батьків і вчителів, вони ще неповністю відчувають на собівідповідальність життя. Що є основною проблемою, що дорослі в цей час ставлятьсядо них як до дітей, а вони самі сприймають себе вже як зовсім дорослими в колісвого спілкування, в цьому, можна сказати, іде основне місце зіткнення увідносинах молоді та батьків, це призводить до виникнення суперечностей,непорозумінь, конфліктів. Зазвичай у такому віці всі відносини будуються більшена емоційному рівні ніж на логічному тому часто може виникатикатегоричність, нетерпимість, однобокість у судженнях, необґрунтованезаперечення. Все це дорослі називають «перехідний вік» але далеко не всі з циммиряться, намагаються змінити і зламати, що викликає ще більший супротив і частоагресію. Для старшокласників типовим є часті зміни настроїв, високе емоційненапруження, невміння володіти собою. Також характерною рисою людей цього віку єтак званий «юнацький максималізм», коли їм здається, що вони можуть змінитисвіт, все в їх руках. Це може призвести до неправильного уявлення щодо свогомайбутнього, а отже розчарування, погіршення взаємин з друзями, батьками,замикання в собі. Якщо це більш сильна психологічно людина, якщо вонасангвінік чи холерик це може виражатися у зневажливому ставленні до інших, у їхвпевненості що вони знають все краще за інших, що вони цілком самостійні тасамодостатні, демонструють свої уміння. У юнаків суперечлива поведінка,непослідовна, все це є свідченням активного розвитку особистості і складностіпроцесу переходу від дитинства до зрілості. Також важливими є фізіологічні зміни, вони також спричинюють ту чи іншу поведінку старшокласника, тому цим не можнанехтувати. Інтенсивність самопізнання у різних людей залежить від соціальнихумов, виховання, навчання, також від індивідуальних особливостей, темпераменту,тощо.
Не можна не відмітити, щосаме в цьому віці молодь робить вибір щодо подальшої своєї діяльності, вибірпрофесії, університету, і роль викладача тут неабияка, оскільки вибір професіїнапряму залежить від здібностей і успіхів в тій чи іншій галузі. Завданнявчителя спрямувати учня в правильну сторону, допомогти йому оцінити своїзнання, свої сили, а часом навіть допомогти з вибором, оскільки батьки часомможуть не знати про ті чи інші якості своїх дітей, бо вони, наприклад,проявляються тільки в школі. Прикладом може бути ораторський талант.
Ще хотіла б відмітитиорганізацію дозвілля старшокласників, адже ні для кого не секрет. Що в цьомувіці, а часом і раніше молоді люди починають вживати алкоголь і тютюновівироби. Не рідко це є навіть показником «крутості» в класі або інших соціальнихгрупах. З одного це є логічним, і на мою думку через це проходить кожний в силутого, що ці речовини легкодоступні та мають широку рекламу, вони є чимось новимта привабливим, знову-таки викликають відчуття особливості, протистояння системі,що є вже чисто психологічним чинником. Тому я вважаю необхідним проведенняобов’язкових лекцій на теми алкоголю, наркотиків та статевих відносин. Власнещодо дозвілля, то доцільними були б гуртки, що розвивали здібності кожного учняа також готували його до вступу в університет, якщо він планує туди вступати,адже бувають випадки, коли учні вибирають інший шлях свого життя, наприкладграють в групі і хочуть досягнути успіху саме в цьому. Я вважаю за необхіднещоб батьки поважали будь-який вибір своєї дитини адже якщо вони будутьнаполягати на своїй думці щодо майбутнього їх дитини, то вони можуть зустрітиагресію, сильний опір, а в подальшому навіть зіпсовані стосунки.
Всі ці процеси тапсихологічний стан молодих людей цього віку є дуже цікавими для мене, тому я бивибрала для викладання саме старшокласників. Треба бути тонким психологом тазнати досить багато для того щоб як кажуть «не нашкодити», бо це може призвестидо сумних наслідків, а вчитель, викладач несе дуже велику відповідальність вмежах своєї компетенції. Також цікавим є прослідковування процесу дорослішання,особливо коли вчитель викладає на протязі 3 і більше років, тоді він ще більшеможе повпливати на особистість що формується, знову-ж таки важливо щоб цейвплив не призвів до негативних наслідків. Але я впевнена, що знаючи аспектиюнацької психології, їх світосприйняння, можна скерувати молодих людей до рухув «правильну сторону», сторону розвитку, самопізнання та сприймання світутаким, яким він є, без крайнощів і категоричності, оскільки саме молоді люди єпідґрунтям для нашого майбутнього.
3. Тематичний план
Підтему яку я візьму длядетального опрацювання- це «Характеристика основних освітньо-вікових категорій:провідні види діяльності, соціальна ситуація розвитку, психофізіологічніособливості, потреби, інтереси, мотиви, особливості світогляду, спілкування таінше.» оскільки на мою думку вона найповніше розкриє основний зміст теми.№ Назва теми Кількість годин
  Загалом у тому числі
  Лекція Семінарське заняття Самостійна робота учнів
  1 Основні освітньо-вікові категорії у навчальній діяльності (дошкільнята, молодші школярі, підлітки, старшокласники, студенти, дорослі), їх характеристика, специфіка. 8 2 2 4 /> 2 Характеристика основних освітньо-вікових категорій: провідні види діяльності, соціальна ситуація розвитку, психофізіологічні особливості, потреби, інтереси, мотиви, особливості світогляду, спілкування та інше. 10 2 6 />  2 /> 3 Психологія планування діяльності. Види планування та характеристика планів. Політика, процедура та правила як основа планування. Планування навчання як основа освіти. 8 2 2 4
  4 Зміст навчання та його основні функції 8 2 2 4 /> 5 Мотиви і мотивація навчання. 10 2 6
  6 Поняття «ціль діяльності». Основні види цілей. Чинники формування цілей: джерела виникнення, ступінь прозорості і розуміння. 6 2 2 2
  7 Система освіти та фактори, що визначають її характер. Вимо- ги суспільства до освіти. Освіта і розвиток людського потенціалу. Функції органів управління освітою. 8 2 2 4
  8 Спілкування як основа навчання. Вербальне і невербальне спілкування. Технологія і техніка мовлення. 12 2 4 6
  9 Загальні поняття. Соціально-психологічні умови суб’єктів навчальної діяльності. Морально-правова відповідальність. 6 2 2 2
  10 Поняття контролю. Функції контролю. Етапи контролю: стандартизація, вимірювання, порівняння, оцінювання як інтерпретація, відмітка як формалізація оцінювання. Цілі, об’єкти, еталони, зміст, види, форми та методи контролю. 10 2 4 4
  Загалом 86 20 22 44
 
4. Актуальність вибраної теми
На мою думку ця тема є однієюз найважливіших у курсі педагогіки, оскільки вона є основною для вивченняданого предмету. Вона має свою специфіку та підтеми. Ця тема має також широкепрактичне застосування, адже саме після її вивчення можна краще дізнатися які єособливості кожного віку, на що треба звертати більше увагу, які завдання іметоди навчання краще підійдуть тій чи іншій віковій групі. Ця тема є важливоюдля кращого розуміння психології та мотивів до навчання учнів будь-якого віку,що їх може зацікавити, а отже зробити учбовий процес більш ефективним тацікавим. Також це є важлива тема і для самопізнання, щоб зрозуміти що єнайкращим для вас і виходячи з того розвивати в собі ті якості та таланти, якіздаються найбільш привабливими та такими, що знадобляться у майбутньому.
Отже, все вищезгадане єактуальним і необхідним в будь-який час при вивченні психології та педагогіки,оскільки це є основою даних курсів. Ще одним показником я вважаю широкепрактичне застосування даних знань, з чого роблю висновок що тема є змістовноюі необхідною для вивчення.
 
5. Короткий виклад лекції зтеми
 Зміст Методичні прийоми
 План лекції:
1 Вступ
2 Основна частина
3 Висновки
Вступ
Людина в своєму розвитку проходить кілька вікових етапів. Кожен з них характеризується певними психічними функціями та ступінню розвитку особистих якостей. Поступове формування інтелектуальної, логічної пам»яті, уваги перетворює всю поведінку людини. Саме особливостями психічного розвитку людського організму зумовлена необхідність використання різних методів викладання для різних вікових груп. 5 хв Задати питання стосовно теми для визначення рівня знань з даної теми та зацікавлення аудиторії
Основна частина
Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
Молодший шкільний вік (6-10 років). В шестирічному віці дитину чекає перша велика зміна в житті. Перехід у шкільний вік пов’язаний з рішучими змінами в його діяльності, спілкуванні, відносинах з іншими людьми. Провідною діяльністю стає навчання, змінюється уклад життя, появляються нові обов’язки, новими стають і відносини дитини з оточуючими.
Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років) — перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого ступеня (V — IX класи) і характеризується загальним підйомом життєдіяльності та глибокою перебудовою усього організму.
Виховна робота зі школярами середнього віку — важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.
Щодо фізіології, то саме в цьому віці проходять найсильніші зміни у фізіології підлітка і це не треба ігнорувати, а навпаки, спробувати підготувати до цього дитину.
Старший шкільний вік (15-18 років). Юнацький вік — це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. Юнацтво — час самоствердження, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, час пошуку, надій, сподівань. У старшокласників звично яскраво виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Потреба в значущих для життєвого успіху знань — одна із найхарактерніших рис теперішнього старшокласника. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів. Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага — довільністю та стійкістю, пам’ять — логічним характером. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість.
Психологічні особливості молодшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
Молодший шкільний вік (6-10 років).
Увага молодших школярів недостатньо стійка, обмежена за обсягом. Тому весь процес навчання та виховання дитини початкової школи підкоряється вихованню культури уваги. Шкільне життя вимагає від дитини постійних вправ у довільній увазі, вольових зусиль для зосередження. Довільна увага розвивається разом з іншими функціями, насамперед з мотивацією навчання, почуттям відповідальності за успіх навчальної діяльності.
Пам’ять у молодшому шкільному віці має переважно наглядно-образний характер. Безпомилково запам’ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий. Однак учні початкової школи не вміють розпоряджатися своєю пам’яттю та підкорити її задачам навчання. Немалих зусиль обходиться вчителям вироблення вмінь самоконтролю при заучуванні, навиків самоперевірки, знань раціональної організації навчального труда.
Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності.
Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років)
Сприйняття підлітка більш цілеспрямоване, планомірно та організовано, ніж сприйняття молодшого школяра. Іноді воно відрізняється твердістю та глибиною, а іноді вражає своєю поверховістю. Невміння зв’язати сприйняття оточуючого життя з учбовим матеріалом — характерна особливість учнів середнього шкільного віку. Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку — його специфічна вибірковість: цікаві уроки або нецікаві справи дуже приваблюють підлітків, і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі або явищі. Але легка збудливість, інтерес до незвичайного, яскравого часто стає причиною переключення уваги.
В підлітковому віці відбуваються суттєві зрушення в розумовій діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Покращується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним мисленням та абстрактним на користь останньої. Мислення підлітка набуває нової риси — критичності. Підліток не полягається сліпо на авторитет вчителя та підручника, він намагається мати свою думку, схильний до суперечок та заперечень. Середній шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення. Щоб не упустити можливості сенситивного періоду, треба постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні та відмінні риси, причинно-наслідкові залежності.
Виховна робота зі школярами середнього віку — важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.
Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
Старший шкільний вік (15-18 років).
Юнацтво — це період розквіту всієї розумової діяльності. Старшокласники намагаються проникнути в суть явищ природи та суспільного життя, пояснити їх взаємозв’язки та взаємозалежності. Майже завжди це супроводжує прагненням створити власну точку зору, дати свою оцінку подіям, що відбуваються. Своя точка зору не завжди співпадає із загальноприйнятою, це висновок, здобутий власною працею, напругою думки. Самостійність мислення в цьому віці набуває визначного характеру та край необхідна для самоствердження особистості. Дорослі, вчителі часто безапеляційно заперечують наївні, односторонні, далеко ще не зрілі висновки, створюючи своєю безтактністю передумови для конфліктів та непорозумінь.
Бурхливі соціальні події, що сталися за останні декілька років в світі і в нашій країні, перетворення, власною логікою спонукають молодь самостійно робити вибір, особисто орієнтуватися й займати незалежні позиції. Саме життя виробляє у більшості сучасних юнаків та дівчат таку психологію, яка багато в чому відрізняється від психології юнаків, що жили декілька десятків років тому. Це й більш відкритий, навіть сміливий погляд на світ, включаючи постановку й вирішення багатьох проблем морально-етичного характеру, і самостійність — хоч і не завжди правильність суджень, і включення в обговорення таких соціально-політичних, економічних і релігійних проблем, які зовсім ще недавно вважалися не характерними для юнацтва, непедагогічними, ідеологічно невиправданими (наприклад, питання релігії, бізнесу, сексу, поведінка вчителів та батьків, їх критика тощо).
Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.
Учбова діяльність складається з визначених дій, що залежать від того, яку функцію виконує людина, що навчається в педагогічній ситуації.
Це можуть бути наступні функції: пасивне сприйняття і освоєння інформації, що підноситься ззовні; активний, самостійний пошук інформації; організований ззовні направлений пошук і виконання інформації.
У першому разі студента розглядають як об'єкт формуючих впливів педагога. Тоді в основі навчання лежить викладання йому готової інформації, готових знань і умінь на основі методів повідомлення, показ і вимоги до певних вимог студента.
У другому випадку студент розглядається як суб'єкт, що формується під впливом власних інтересів і цілей.
У третьому випадку педагог організує зовнішні джерела поведінки так, що вони формують необхідні інтереси студента, а вже на основі цих інтересів студент здійснює активний відбір і використання необхідної інформації.
1 год
Наводити приклади занять для даного віку, конкретні ситуації що виникають при викладанні у певного віку
Привести приклад з власного життя, запитати чи згодна аудиторія з даним матеріалом
Задати декілька риторичних питань для стимулювання діяльності
Висновок:
Отже головним завданням лекції було виявити принципову різницю між освітньо-віковими групами, виявити різні підходи та напрямки діяльності працюючи з тією чи іншою групою. Висвітлити проблематику та особливості кожного віку. 5 хв
6. Короткий опис змісту двохзавдань
 
Перше семінарське заняттярозроблене мною, має таку структуру:
А) (15 хв) Експрессопитування з даної теми.
Б) (20 хв) Група ділиться на4 підгрупи і обирає який з факторів мотивації за Г.Розенфельдом (додаток №1)вона проілюструє. Тобто підгрупа після 10 хвилин обговорювання має у виглядісценки, пантоміми, малюнка або ще якихось засобів пояснити іншим у чому сутьданого фактору і після ілюстрування підвести підсумок.
В) (30 хв) Дискусія на тему,яка теорія мотивації є найкращою на основі роздаткового матеріалу, який учнімали переглянути вдома (додаток №2). Група ділиться на 3 інші підгрупи. Одна зяких дає тезу, з поданого матеріалу, друга каже плюс даної тези, третя мінус.Оцінюється володіння матеріалом, вміння вести дискусію.
Г) (5 хв) Підведенняпідсумків, виставлення оцінок, дання домашнього завдання
Друге семінарське заняття проходитьу вигляді бізнес гри:
Ділова гра — метод пошуку рішень вумовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями,змагання, особливі правила і т. д. Ділова гра застосовується як методактивного навчання її учасників з метою вироблення у них навиків прийняттярішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей. Щобпобачити різні види ігор див. схему 2.
Мета проведення: Закріпитивже отриманні знання з теми освітньо-вікові групи, поділитися з учнями цікавимифактами що стосуються теми і цим зацікавити їх в предметі, такий інноваційнийвид діяльності найчастіше отримує гарні відгуки в учнів і привертає їх увагу дотого, що по-перше предмет може бути цікавим, по-друге він є не сутотеоретичним, а і пронизує багато сфер нашого повсякденного життя, як толітература, історія, філософія.
Принцип гри: Що? Де? Коли?- Грана ерудицію та володінням певними знаннями допомагає мобілізувати вже існуючізнання, узагальнити матеріал, вчить концентрувати увагу на головному, виділятитезиси та бути більш уважними, розвиває логічне мислення, прислухатися одне доодного та приймати рішення. Саме тому я вибрала цей вид гри, бо я вважаю їїдуже ефективною на різних етапах навчання
Структура:
А) (5-7 хв) пояснення правилта сутності гри, поділ групи на 3 підгрупи
Б) (5 хв) час на обговоренняконцепції поведінки групи, вибір назви групи та лідера-представника.
В) (50хв) Проведення гри «Що?Де? Коли?»
Г) (10 хв) Підведенняпідсумків.
Умови гри:
Звучить питання, командамдається питання на обговорення відповіді, кожен будує логічний ряд відповідей, потімкапітан виділяє остаточну на його думку відповідь, яку команда записує напапірці і передає ведучому. Одразу озвучуються невірні відповіді, потім вірна івідповідно до цього ставляться бали по одному балу за кожну правильну відповідь
Питання:
1) В якомулітературному творі російської класики розглядається протистояння різнихвікових груп? (Батьки і діти)
2) В якомувіці дитина осмислює себе як дівчинку чи хлопчика? (3 роки)
3) Якийнайрозповсюдженіший вид конфліктів виникає у вчителя і учня? (конфліктнепокори)
4) Який видпроведення уроку є найпоширенішим у молодших класах ?(гра)
5) Якназивають дітей, які імовірно мають надзвичайні таланти/ можливості? (Індиго)
6) Якіметоди виховання використовувалися в літературному творі М.Горького «Детство»?(різки)
7) Про щокажуть, що це «перша брехня з якою зустрічається людина на цьому світі»?(Пустунка)
8) В якому віці в стародавнійСпарті хлопців забирали з сімї для тренування? (7 років) бал отримує такоманда, чиє число буде найближче
9) Який вид спілкування несев собі найбільше інформації? (Невербальне)
10) Яку відому фразу сказавСократ що стосується навчання? (Я знаю тільки те, що я нічого не знаю.)
Кейси:
1) Уявіть себе вже дорослими і видізнаєтесь, що вашу дитину ображають однокласники. Ваше завдання –проаналізувавши подану нижче інформацію «що не треба казати» сформулювати те,що треба казати чи робити щоб допомогти вашій дитині владнати дану ситуацію.
Що не треба казати:
— «просто приєднайся докомпанії, навіть якщо вони погано до тебе ставляться. Вона навчаться любититебе». Це не завжди так, навіть якщо дитина вміє витримувати критику,поводитися відповідно до її віку або певним чином починати розмову, її постійнобудуть відштовхувати.
— «зовсім необов’язково щобтебе любили друзі. У тебе є я. Я люблю тебе і завжди буду любити». Хоч це іпов’язано з добрими намірами, але це нереалістично. Дітям все-таки необхідновідчувати що їх приймають хоч якісь однолітки. Зводячи до мінімуму цей факт виможете тільки сказати цим, що насправді не розумієте її проблему.
— «я збираюся поговорити збатьками цих дітей!» Будьте уважні, бо цим можна навіть зашкодити. У дітейстаршого віку це скоріш за все викличе ще більшу відразу. Ви звісно можетезмусити інших дітей перестати ображати вашу дитину і знущатися над нею, але виніколи не змусите їх полюбити його.
2) Уявіть себе викладачем молодшихкласів, вам треба розробити задачки на основі прикладу для розвитку логічногомислення молодших школярів на основі знань про специфіку даного віку. Напишітьплан своєї діяльності.
Приклади: а) Дімі і йоготатові разом 40 років. Скільки їм буде разом через 3 роки?
б) Ми знаємо, що Олегнародився з 15го по 18 червня. Скільки питань треба задати Олегу щоб дізнатисядату його народження, якщо на питання він може відповідати «так» чи «ні»?
3) Невербальне спілкування
Неверба́льнеспілкува́ння —вид спілкування, для якого характерне використання невербальної поведінки іневербальних комунікацій як головного засобу передавання інформації організаціївзаємодії, формування образу, думки про партнера, здійснення впливу на іншулюдину.
До таких засобів належитьсистема знаків, які відрізняються від мовних способами та формою їх виявлення.У процесі взаємодії вербальні й невербальні засоби можуть підсилювати абопослаблювати дію один на одного. Мова невербального спілкування є мовою не лишежестів, а й почуттів. Люди використовують для комунікативного зв'язку цілунизку невербальних засобів: погляди, міміку, пози, жести тощо.
Далі наведені прикладиневербального спілкування в різних країнах. Уявіть, що ви в іншій країні, незнаєте мови і ви загубилися за допомогою яких невербальних знаків чи яким іншимспособом ви запитаєте як вам добратися до вашого готелю?
- Говорячипро себе європеєць покаже рукою на груди. Японець – на ніс.
- Колифранцуз або італієць постукають себе по голові, це означає, що він вважає якусьідею дурною, але якщо іспанець або британець стукне себе по лобі, цеозначатиме, що він задоволений собою. Тим самим жестом німець викаже своєобурення, а голландець покаже, що думка йому подобається, але він вважає її трохибожевільною
- Підняті бровив Німеччині означають захоплення, в Англії- вираз скептицизму
- В деякихафриканських країнах сміх означає вияв подиву або знічення
- В Алжиріта Єгипті жест зазивання схожий з нашим жестом прощання.
4) Ви єдиректором школи. У вашому штаті вчителів є вчителі старої закалки, яківикладають більше 20 років. На відкритому уроці ви бачите, що викладач добреподає матеріал, учні його вивчають і більшості розуміють, але ви розумієте, щоефективність низька і треба її покращувати, що учні не зацікавлені у предметі івчаться тільки тому, що «треба». Завдання до кейсу:
- Розробітьзаходи для покращення мотивації учнів до навчання з даного предмету (предметоберіть самі).
- Які видизавдань ви порадите використовувати викладачу більш активно?
- Якізаходи потрібні вчителю щоб зацікавити учнів?
- Якнайбільш тактично підійти до даного питання беручи до уваги те, що викладачдосвідчений і похилий, працює за своїми методами і не хоче нічого змінювати?
5) Випроводите урок історії в 11му класі. Йде обговорення теми другої світовоївійни. Ви викладаєте матеріал, що наданий в підручнику що стосується ОУН-УПА ісвою власну думку. Є учень який не згоден з вашою власною думкою, зав’язуєтьсяконфлікт на підставі власної думки учня і його безкомпромісності і небажанні слухатидумку вчителя. Учень дратується і злиться і врешті решт збирає речі і покидаєклас.
- Опишітьвашу подальшу поведінку і обґрунтуйте її.
- Чистанете ви повідомляти про даний випадок завуча і батьків учня?
- Якіспособи вирішення даної ситуації ви бачите?
6) Видиректор школи. Учень з вашої школи регулярно прогулює уроки. Склалася такаситуація, що під час учбового часу учень скоїв адміністративне правопорушення.Батьки не знали про те, що учень прогулює школу і покладають всювідповідальність даної ситуації на вас оскільки це сталося в учбовий час. Чивважаєте ви себе винними і що потрібно робити у даній ситуації, оскільки завчинене правопорушення вимагається чималий штраф. Чи повинні ви його оплачуватиі чи треба і як карати учня? Чи це треба доручити батькам? Яка буде стратегіявашої поведінки – конфліктувати з батьками чи співпрацювати?
7) Вивчитель старших класів з охорони безпеки життєдіяльності в курс вашої програмивходить тема контрацепції та венеричних захворювань, їх запобігання. Випомічаєте, що один учень не конспектує вашої лекції, ви питає причину іотримуєте відповіді в якій учень каже, що він зацікавлений в даній темі, алеколи батьки побачили перший конспект лекцій з даної теми, то його насварили,сказали: «чому це вас вчать у школі?», нагримали і заборонили приходити наподібні уроки.
- Яка будеваша поведінка?
- Чи требапроводити бесіду з батьками учня?
- Чи требаповідомляти про цю ситуацію керівництву?
8) Контрользнань учнів складається з: перевірки — виявлення рівня знань, умінь та навичок;оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксуваннярезультатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях.Такий контроль проводять вчителі, але є також контроль поведінки який проводятьбатьки. Складається ситуація, коли мати починає дуже сильно контролювати дочку,доходить до того, що влізає у власний простір, читає повідомлення та риється уречах. При чому дочка не давала ніяких для того приводів. Проаналізуйтеситуацію і опишіть які на вашу думку причини її виникнення? Як потрібно вестисобі дівчині в даній ситуації і як після цього у них з батьками будутьскладатися відносини. Відповідь обґрунтуйте на основі вивченого матеріалу.
9) Чилегко вирішувати прості задачі?
Катерина Павловапрацює в школіперший рік післяуніверситету. Вона завжди мріяла бути вчителем. «Мені подобається спілкуватися з моїмиучнями, я отримуювелику насолоду від того, що пояснюю їм нове і допомагаюставати старше», — каже Катя.
Є тількиодна проблема — урокиматематики. Ще вуніверситеті Катя розуміла,що математика — цене "її" предмет.Але трійка зматематики в університеті, врешті решт, завжди була особистою справою Каті.Тут же, в школі, ця «особиста» трійка перетворилася з Катіной проблеми впроблему для 26 дітей. Сьогодні урокне «заладився» з самого початку. 5учнів запізнилися (урок математики — перший за розкладом, деякі діти живутьдалеко від школиі іноді спізнюються).Поки вони, входячив клас по черзі,шумно влаштовувалися за партами, класдуже пожвавився. Дітистали перекидатися жартами і втратили інтерес до вправ, якіпропонувала їм Катя для усного рахунку.Та й сама Катясьогодні прийшла в клас після дзвоника (її затримала завуч Інна Романівна)і змушена булапротягом декількох хвилин дописувати на дошцізавдання для усного рахунку. Нарешті всі прикладибули вирішені. Було прикро, що в одному зних Катя самавипадково зробила помилку і виправила вірнувідповідь Колі Петрова. Коля не став сперечатися(він не дуже добрерахує), але його сусідка, дуже настирнавідмінниця Юля, тутже втрутилася і сказала,що у неї відповідь така ж, як уКолі. Катя розхвилювалася ісуворо наказала дітям заспокоїтися і потім порахуватиуважніше. Сама жшвидко перейшла донової теми, потай сподіваючись,що діти проце забудуть. Вона прочитала дітям завданняз підручника: «Хлопчик поклав у коробку4 олівця. Тамїх стало 12.Скільки олівців булов коробці спочатку?».Так як дітище не заспокоїлися після усного рахунку,вона прочитала завданняще раз. У класістало тихіше, іКатя вирішила, щобуде краще, якщовідмінниця Юля прочитаєзавдання ще раз усьому класу. Юля зробилаце з задоволенням:вона завжди любилабути на виду. Чеснокажучи, більшість завдань сама Катя вирішуваларівнянням. Їй завждиздавалося, що вирішити «через ікс» швидше і простіше.Тому було незрозуміло,чому на методиці математикибуло потрібно вирішувати завдання саме по діях. Нащастя, подруги навчили Катю вирішувати по діям«формально », «витягаючи»дії з докладногорішення задачі рівнянням. Оскільки в університеті ніхто і не намагавсяз'ясувати, чому вонавирішила завдання саме такими діями, «метод»часто спрацьовував.
Ось і зараз Катя швидкосклала в розумірівняння х +4= 12 і миттєвоотримала рішення: 12 — 4 = 8. Але як це пояснити дітям? Завуч суворонаказала не вводити рівняння завчасно, колиКатя радилася знею про це.
«Хто знає,як вирішувати завдання? » — запитала вона.7 рук злетіловгору. Катя розгубилася.«Якщо вони вже знають рішення,чим же їх зайняти, поки я буду працювати з іншими?» — Промайнуло в голові. Троєз викликаних учнів сказали всьому класуабсолютно вірне рішення. Катяпоколивалася секунду, але потім все-таки зробила вибір на користь більшоїчастини дітей, які доки не розуміли рішення. Вона дозволила всім, хто знаєрішення, записати його в зошит, а тим, хто не знає, продовжувати слухатипояснення. Краєм ока вона встигла відмітити, що число дітей, що кинулисязаписувати рішення в зошит, було помітно більшим, ніж 7 учнів, які підняли рукиіз самого початку.
Катя вирішилазробити ілюстрацію на дошці. Спочатку вона поглянула на картинку в підручнику,де була змальована коробка з дванадцятьма олівцями, і вирішила зробитизображення зручнішим. Вона намалювала всі олівці в один ряд. При цьому вонавикористовувала крейду двох кольорів (8 олівців червоних і 4 білих) і навітьпостаралася красиво намалювати гострі кінчики у всіх олівців. «Ось якимимають бути ваші олівці на уроці малювання», — сказала вона дітям. Учні тутже почали обговорювати, чому олівці на дошці не одного розміру (один товще,інший вище.) і чому всі вони не помаранчевого кольору, як в підручнику.«Діти, це не так поважно!» — намагалася заспокоїти їх Катя. Але дітямчомусь це було поважно. Через пару хвилин стало тихіше, і Катя знову запитала:«Хто тепер зрозумів, як потрібно вирішувати задачу?» Діти мовчали.«Ви бачите білі олівці? Хто їх поклав в коробку?» — продовжувалаКатя. Із задньої парти донеслося: "І якому дурневі потрібно чотири біліолівці?". Ясно, це знову Морозів. Коли він в класі, працювати Кате важкоіз-за постійних смішних реплік, які він кидає по ходу уроку. Адже і нічого інікого не боїться! «Поглянете, скільки олівців було в коробці, скількидодали, і скільки стало! Як же вийшли ті олівці, які були?» — продовжувалаКатя свої спроби. Але останнє питання викликало взагалі якесь гальмування вкласі і повис в повітрі. Схоже, що діти просто не розуміли Катю. Навітьвідмінники, що давно вирішили завдання, задумалися і з сумнівом поглянули насвої записи. «У чому ж справа? Адже завдання таке легке! Що тутвирішувати?!» — у відчаї думала Катя. Нарешті піднялася одна рука.«Поясни, Петя, як вирішити це завдання» — з полегшенням сказала Катя.Петя вийшов до дошки і записав: 8 + 4 = 12. Катя мовчала. Вона такрозстроїлася, що навіть не відмітила, як діти стали переписувати це рішення взошит. Задзвенів дзвінок. Виявилось, що пояснювати прості завдання набагатоскладніше, ніж самому вирішувати їх. «Напевно, я даремно сталавчителем», — сумно подумала Катя, виходячи на перерву.
- прочитайтекейс. Сформулюйте проблему.
- Як навашу думку треба було себе поводити викладачу?
- Що требаробити з Морозовим?
10) Уявітьсебе шкільним психологом. До вас приходить учень і розповідає свою проблему.Таку, що це може стосуватися його безпеки. Розмова звісно проходитьконфіденційно. Але ви розумієте, що вам :
А) треба втрутитися вситуацію, допомогти учню
Б) не злякати його довіру, незрадити
Якими будуть ваші дії? Читреба залучати батьків? Чи треба повідомляти керівництво про дану ситуацію?
Додаток №1
 Навчання зарадинавчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до предметавикладання.
 Навчання безособистих інтересів та користі.
 Навчання длясоціальної ідентифікації.
 Навчання зарадиуспіху або страху невдач.
 Навчання з примусуабо під тиском.
 Навчання, щоґрунтується на поняттях і моральних зобов'язаннях або на загальноприйнятихнормах.
 Навчання длядосягнення мети у повсякденному житті.
 Навчання, щоґрунтується на соціальній меті, вимогах та цінностях.
Додаток №2
Зупинимося на процесійнихтеоріях мотивації, що ґрунтуються на потребах і пов’язаних з ними чинниками,які визначають поведінку особистостей. Процесійні теорії аналізують те, яклюдина розподіляє власні зусилля, для досягнення різноманітних цілей, як обираєконкретний вид поведінки. Процесійні теорії не заперечують існування потреб,але вважають, що поведінка людей визначається не лише ними. Відповідно до цихтеорій, поведінка особистості є функцією її сприйняття та сподівань, пов’язанихіз відповідною ситуацією, і можливих наслідків вибраного людиною типу поведінки.
Є три основні процесійнітеорії мотивації: теорія сподівання, теорія справедливості та модельПортера-Лоулера.
Теорія сподівання заснованана припущенні, що людина спрямовує власні зусилля для досягнення певної метилише тоді, коли впевнена у задоволенні своїх потреб чи досягненні цілі.Мотивація є функцією фактора сподівання “витрати праці задля результатів”, асподівання “результати – нагорода” і валентності (тобто відносного ступенязадоволення). Найбільш ефективно мотивація досягається, коли люди вірять, щозусилля обов’язково допоможуть досягнути мети і допоможуть отримати ціннувинагороду. Мотивація слабшає, якщо ймовірність успіху чи вартість винагородиоцінюється людьми низько.
В рамках теоріїсправедливості передбачається, що люди суб’єктивно оцінюють відношеннявинагороди до затрачених зусиль і порівнюють його з тим, що отримали іншіпрацівники за аналогічну працю. Несправедлива винагорода, за їхніми оцінками,приводить до виникнення психологічної напруги. Якщо людина вважає свою працюнедооціненою, вона буде зменшувати витратні зусилля. Якщо ж особа вважає власнудіяльність переоціненою, то навпаки, залишить обсяг витрачених зусиль наминулому рівні чи навіть збільшить його.
Модель Портера-Лоулераґрунтується на тому, що мотивація є функцією потреб, сподівань та сприйняттялюдьми справедливої винагороди. Лаймар Портер та Едвард Лоулер розробиликомплексну процесійну теорію мотивації, яка охопила елементи теорії сподівань ітеорії справедливості. Результативність праці залежить від затрачених особою зусиль,її характерних особливостей та можливостей, а також оцінки ним власної ролі.Обсяг витрачених зусиль залежить від оцінки цінності винагороди і впевненості втому, що вона отримається. Згідно моделі Портера-Лоулера результативність праціпродовжує задоволення.
Аналіз наукових джерел даноїпроблематики показав, що першість по праву належить вченим західних країн(В.Зігерт, М. Ланг, Дж.Шоннесі, С.Керролл, Г.Тосі, А.Маслоу, Ф.Герцберг,Д.Макклеланд, В.Врум, К.Левін, Д.Макгрегор та інші ).
Кожна з праць названихавторів і запропоновані ними моделі мотивації мають повне право на детальнедослідження та використання на практиці. Важливе завдання практиків полягає втому, щоб при правильній організації діяльності індивідів, визначенні потребвіднайти спільність інтересів.
Мотивація не є рівномірнимпроцесом, який від початку до кінця пронизує поведінку індивіда, членівспільноти. Мотивація формується на основі тих різнорідних процесів, якіздійснюють функцію саморегуляції на окремих фазах поведінки. Від мотиваціїзалежить, як і в якому напрямку будуть використовуватися різноманітніфункціональні здібності. Мотивацією пояснюється вибір між різноманітнимиможливими діями, між різноманітними варіантами сприйняття і можливим змістоммислення, крім того не пояснюється інтенсивність та наполегливість вибраноїдіяльності та досягнення її результатів.

Висновок
Глобалізація світовоїспільноти призводить до якісних змін у всіх сферах життєдіяльності людини, утому числі і в такій важливій, як загальна освіта. Виховання та підготовкапровідника цієї освіти – вчителя, здатного сформувати людську особистість, щовідповідала б сучасним вимогам до фахівця і громадянина, вимагає вжиттявідповідних заходів щодо удосконаленні системи освіти.
Отже, на мою думку економічнаосвіта зараз необхідна кожному адже це визначає загальну ерудицію та розвитоклюдини як особистості. А це я вважаю головним, оскільки саме від того наскількиви є різносторонньою особистістю, наскільки ви творча особистість залежить вашемайбутнє.
В своїй роботі я роблю акцентна зв'язок теорії з практикою на те, що всі отримані теоретичні знання не маютьсенсу, якщо це не закріпити практикою та не вміти правильно їх застосувати. Требарозвивати різні підходи до викладання, освоювати нові методи та займатисяінноваційною діяльністю, адже саме за цим майбутнє. Особливе значення я надаюактивним методам навчання, оскільки вважаю їх найефективнішими, вони стимулюютьінтерес учнів до матеріалу, предмету, дозволяють усім проявити себе. Я вважающо самореалізація є дуже важливою в процесі навчання, тому переваги активнихметодів навчання не можна переоцінити.
Ми знаємо основні завданнявикладача-менеджера: планування, організація, мотивація, контроль. Але я вважаю,що все-такі найголовніші два- це організація- забезпечити студентів такимивидами завдань, щоб вони були зацікавлені в предметі, це значно покращитьрезультативність, а отже і освіченість нації; і мотивація- заходи для підтримкизацікавленості. Ці два фактори найбільше впливають на результати нашогонавчання, тому на них треба звертати найбільшу увагу.
Щодо власне курсової роботи — вона складається з вступу, де вкладена моя концепція розвитку економічноїосвіти в Україні; основної частини- де викладена тема, лекція та семінарськізаняття, бізнес гра; кейси- як ще один інноваційний метод навчання; наочність зтеми для більшої запам’ятовуваності матеріалу та список використаноїлітератури.

Список використаноїлітератури
 
1 Т.М.Яблонська «проблеми сучасної психології»
2 АксьоноваО. В. Методика викладання економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. —С. 5—39, 68—83.
3 Стаття Коулмена Пола «Школа: Коли дитинувідштовхують однокласники
4 Нэпп, М. Невербальное общение [Текст]: учеб.пособие/ М. Нэпп, Дж. Холл – Спб.: Прайм — ЕВРОЗНАК, 2006.-512с.
5 N 12/7-4, 04.12.2003, Рішення, Концепція,Міністерство освіти і науки України
Про затвердження Концепції розвитку економічної освіти
6. Гоян Ігор Миколайович. Психолого- педагогічніособливості розвитку моральної поведінки підлітків: Дис… канд. психол. наук:19.00.07 / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 1997.- 183л. — Бібліогр.: л. 138-150.
7 Волинкін В.І. «Педагогіка у схемах і таблицях»
8 И. В. Гладких Разработка учебных кейсов.Методические рекомендации для преподавателей бизнес-дисциплин
9 Бізнес ресурс www.mbastrategy.ua/
10 Головаха Є.І., Паніна Н.В. Психологія людського взаєморозуміння.- Київ, 1989.
11 Вачевський М. Сучасна економічна освіта у країнахЗахідної Європи: формування професійних компетенцій //Рідна школа. — 2006. — №3. — C. 71-74.