Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ

Дипломна робота на тему:
"ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕННЯПОСТАВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ"

Зміст
Вступ
Розділ I. Фізичне виховання школярів молодших класів зпорушенням постави
1.1 Порушення постави у молодшихкласів
1.2 Методики корекції порушень постави
1.3 Масаж при порушенні постави
1.4 Комплексне застосування засобів корекції постави усистемі фізичного виховання школярів молодших класів
Висновок до розділу
Розділ II. Обґрунтування методики корекції порушень поставишколярів молодших класів засобами фізичних вправ і масажу
2.1 Суть масажу і механізм його дії
2.2 Обґрунтування методики масажу при порушенні постави
2.3 Форми фізичного виховання у поєднанні з масажем, що забезпечують процес корекції порушеньпостави
Висновок до розділу
Розділ IІІ.Дослідження ефективності методики корекції порушень постави у школярів молодшихкласів засобами фізичних вправ і масажу
3.1 Дослідження стану постави учнів молодших класів
3.2 Дослідження фізичного розвиткудітей з порушеннями постави
3.3 Дослідження фізичноїпідготовленості дітей з порушеннями постави
Висновок до розділу
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність. Згідно з наявними статистичними данимипоширеність порушень постави серед школярів 1-3-х класів складає 40-50%
Питання порушень постави серед дітей молодшогошкільного віку детально описані в працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Проте,ця проблема залишається актуальною і в даний час, викликаючи інтерес фахівців в області фізичної культури.
Постава має нестійкий характер в період посиленогоросту тіла дитини, що припадає на молодший шкільний вік. Це пов'язано з неодночаснимрозвитком кісткового, суглобово-зв'язкового апаратів і м'язової системи дитини.Кістки і м'язи збільшуються у довжині, а рефлекси статики ще не пристосувалися доцих змін [35]. Створення загальноосвітніхшкіл нового типу веде до перевантажень дитячого організму через збільшення тривалостізанять і об'єму навчального матеріалу [10,11]. Сумарний об'єм знань, який отримуютьучні у сучасній українській школі набагато перевершує їх можливості його засвоєння,що веде до погіршення стану здоров'я дітей. Зокрема, це є причиною виникнення відхиленьвід нормальної постави. Вже через рік після початку навчання у школі кількість дітейз поганою поставою значно збільшується [36].
Дефектна постава створює умови для прояву захворюваньхребта і інших органів опорно-рухового апарату, що приводять до розладів діяльностівнутрішніх органів. У дітей з порушеннями постави понижена життєва ємкість легенів,зменшена екскурсія грудної клітки і діафрагми, що несприятливо відбивається на діяльностісерцево-судинної і дихальної систем. Порушенню нормальної діяльності органів черевноїпорожнини сприяє слабкість м'язів живота. Зниження ресорної функції хребта у дітейз плоскою спиною спричиняє постійні мікротравми головного мозку під час ходьби,бігу і інших рухів, що негативно позначається на вищій нервовій діяльності, супроводжуєтьсяшвидким настанням втоми, а нерідко і головними болями [38].
У системі фізичного виховання школярів з порушеннямипостави застосовується переважно один засіб корекції — фізичні вправи. Разом з тимможна вважати, що масаж може ефективно доповнити дію фізичних вправ, оскільки вінє активним засобом оздоровлення організму людини. Позитивний вплив масажу позначаєтьсяна лімфатичній системі і системі кровообігу, нервово-м'язовому і зв'язковому апараті.У зв'язку з цим є доцільним розглядати масаж як процедуру, що створює оптимальніумови корекції постави школярів молодших класів у комплексі з фізичними вправами.Вказане поєднання в клінічних умовах виявилося дуже ефективним [8, 68], і перенесеннятакого досвіду на практику роботи у лікувальній фізичній культурі з учнями загальноосвітніхшкіл є вельми перспективним.
Школярі з порушеннями постави мають можливістьусунення їх при повному застосуванні лікувальних заходів в умовах поліклініки, фізкультурногодиспансеру і спеціальних шкіл-інтернатів [9]. Використання масажу в загальноосвітній школі дозволить охопити більшу кількістьучнів з початковими стадіями відхилення від нормальної постави, оскільки до лікувальнихустанов звертаються діти вже з значно вираженими порушеннями постави.
Мета дослідження — розробити методику корекції порушень постави школярів молодших класів на основіпоєднання фізичних вправ і масажу.
Об'єктом дослідження є фізичне виховання в школі дітей з функціональними відхиленнями у фізичномурозвитку.
Предметом дослідження є методика корекції порушень постави в сагиттальній площині у школярівмолодших класів засобами фізичних вправ і масажу.
В основу гіпотези дослідження покладеноприпущення про те, що процес корекції порушень постави школярів молодших класівздійснюється ефективніше, якщо будується на основі поєднання масажу і фізичних вправ.
Завдання дослідження:
Вивчити місце і роль масажу при порушенні поставиу фізичному вихованні молодших школярів і виявити найбільш раціональні підходи.
Теоретично обґрунтувати та розробити методику корекціїпорушень постави в сагиттальній площиніу школярів, засновану на поєднанні фізичних вправ і масажу.
Експериментально перевірити ефективність розробленоїметодики.
Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що отримані результати доповнюютьсистему знань в галузі фізичного виховання молодших школярів:
Практична значення дослідження полягає в тому, що застосування розробленої методики корекції порушеньпостави в сагиттальній площині, заснованій на поєднанні фізичних вправ і масажу,дозволяє ефективніше покращити стан постави, фізичний розвиток і фізичну підготовленістьшколярів. Результати дослідження можуть бути використані фахівцями фізичної культурив загальноосвітній школі для дітей молодшого шкільного віку, що мають відхиленнявід нормальної постави.
На першому етапі жовтень-листопад 2004 року аналізувавсястан питання в науково-педагогічній літературі, проводилось тестування студентівта розроблялись комплекси вправ.
На другому етапі грудень (2007) — травень (2008)року проводилась корекція експериментальної методики, знімалися проміжні та кінцевіпоказники фізичної підготовленості, аналізувались результати дослідження та літературнооформлялась робота.
Методи дослідження:
Аналіз наукової та методичної літератури з проблемидослідження, аналіз нормативної документації вищих закладів освіти;
емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження,анкетування, бесіди, тестування, вивчення результатів діяльності учнів;
педагогічний експеримент;
статистична обробка результатів експериментальноїроботи та інтерпретація здійснювалася за допомогою методів математичної статистики;
Структура та об'єм дипломної роботи. Дослідження побудоване відповідно до поставленої мети. Воно складаєтьсяз вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.
Розділ I. Фізичне виховання школярівмолодших класів з порушенням постави1.1 Порушення постави у молодших класів
Формування хребетного стовбура і його функціональневдосконалення займають вельми тривалий період онтогенезу, закінчуючись до 20-22років. З одного боку, в процесі зростання і розвитку дитини досягають певної зрілостітакі основні функції хребетного стовбура, як опора, захист і рух. Кожна з цих функційздійснюється завдяки складній взаємодії структурних елементів хребта — хребців,міжхребетних дисків, зв'язково-суглобового апарату і м'язів. З іншого боку, формуванняхребетного стовбура в період зростання і розвитку дитини робить вплив на його поставу.
Питання характеристики постави розглядалося в значнійкількості робіт сучасних авторів [1, 4, 9,, 30, 36]. Їх думки у визначенні постави(за винятком незначних відмінностей) в основному співпадають. Постава — це звичнапоза людини в стані спокою і руху, яка зберігається без зайвої м'язової напруги.
Постава залежить від ряду анатомічних, фізіологічнихі соціальних чинників. До анатомічних чинників, що визначають поставу дитини, відносятьсяформа хребта, його розташування щодо передньої серединної осі тіла, вираженістьфізіологічних вигинів, наявність деформацій, розвиток мускулатури. Останній з названихчинників вважається провідним. До фізіологічних чинників, що впливають на поставу,відносяться темпи і характер індивідуального розвитку рухових навиків і статичнихреакцій, застосування як тренувальна дія спеціальних фізичних вправ для поставиі систематичність їх використання. Постава дитини може змінитися, не дивлячись навідносну стабільність анатомічних чинників, оскільки є динамічним стереотипом. Вонаможе покращитиcя в процесі спеціальних фізкультурних занять, але вона може і погіршитисяпри порушені стереотипу, наприклад при зміні режиму, у зв'язку зі вступом до школи,в період статевого дозрівання та ін. [33, 14].
Частота порушень постави у школярів значно зростаєпри недоліках педагогічної дії в дошкільному віці, оскільки з початком навчанняв школі в режимі дня дітей, а значить, і діяльності всіх систем організму, відбуваєтьсязначна перебудова [26, 33;].
Відповідно до вищесказаного, в ортопедії прийняторозрізняти наступні види постави:
правильна (нормальна) постава;
порушена (дефектна) постава.
Правильна постава має свої певні характеристики,що чітко відрізняють її від порушеної постави. Так, З.П. Ковалькова вважає, що приправильній поставі сагиттальні вигини хребта гармонійно розподілені, голова піднята,плечі злегка відведені назад, груди видаються вперед, живіт підтягнутий, ноги прямі,руки вільно розігнуті [24, 3].
В.А. Гамбурцев під правильною поставою розумієпряме положення голови, помірну вираження сагиттальних вигинів хребта при середньомукуті нахилу тазу до вертикалі, середнє положення лінії остистих відростків, однаковийрівень і симетричне розташування лопаток, симетричну конфігурацію трикутників талії,деякі виступаючі вперед контури грудної клітки, відносно пряму форму живота, правильнуформу нижніх кінцівок [16].
М.Д. Ріпа характеризує правильну поставу однаковимрівнем надпліччя, сосків, кутів лопаток, рівною довжиною шийно-плечових ліній (відстанівід вуха до плечового суглоба), глибиною трикутників талії (поглиблення, що утворюєтьсявиїмкою талії і вільно опущеною рукою), прямою вертикальною лінією остистих відростківхребта сагиттальної площини, однаковим рельєфом грудної клітки і поперекової області(при нахилі вперед). У нормі глибина лордозу в шийному і поперековому відділах хребтавідповідає товщині долоні обстежуваного [33,122].
Відхилення від нормальної постави виникають принаявності захворювань хребта і інших органів опорно-рухового апарату. У цих випадкахпатологія постави є симптомом основного ортопедичного захворювання. У більшостіж випадків дефекти постави зустрічаються у дітей у зв'язку з порушенням умов їїформування, як анатомічних, так і фізіологічних. В цьому випадку дефект поставине може розглядатися як захворювання, проте, створює умови для прояву інших патологічнихчинників.
Існують різні думки щодо питання про види порушенняпостави. У справжній роботі ми приймаємо загальновизнану точку зору у визначеннідефектів постави [38, 237-240; 34, 16-18]. Дефекти постави можуть бути як в сагиттальній,так і у фронтальній площинах. У сагиттальній площині розрізняють наступні варіантипорушення постави.
I. Дефекти постави із збільшенням фізіологічнихвигинів хребта.
1) Сутулуватість. При цьому дефекті постави є збільшеннягрудного кіфозу при одночасному згладжуванні поперекового лордозу. Для сутулуватості(на відміну від круглої спини) характерне збільшення кіфотичної дуги у верхніх відділах.Плечі при цьому зведені вперед, лопатки виступають.
2) Кругла спина. Цей варіант порушення поставихарактеризується дугоподібно збільшеним грудним кіфозом, рівномірно посиленим навсьому участку грудного відділу хребта. Поперековий лордоз при цьому може бути дещозгладжений. Плечі опущені і приведені, лопатки не прилягають до спини. При круглійспині голова нахилена вперед. При тотальному кіфозі дитина зберігає стійке положеннятіла при зігнутих в колінах ногах. Для круглої спини характерні западання грудноїклітки і сплющення сідниць. М'язи тулуба ослаблені, ухвалення правильної поставиможливе лише на короткий час.
3) Кругло-увігнута спина. При кругло-увігнутійспині збільшуються всі вигини хребта, кут нахилу тазу вищий за фізіологічну норму.Коліна максимально розігнуті, може спостерігатися рекурсація (надмірне розгинання)колінних суглобів. М'язи задньої поверхні стегон, що прикріпляються до сідничогогорба, сідничні м'язи розтягнуті і виснажені.
П. Дефекти постави із зменшенням фізіологічнихвигинів хребта.
1) Плоска спина. Цьому виду порушення постави властивезгладжування всіх вигинів хребта. Поперековий лордоз ледве помічається та зміщенийдогори, нахил тазу зменшений. Грудний кіфоз виражений погано, грудна клітка зміщенанаперед. Живіт в нижній частині виступає вперед. Скелетна мускулатура погано розвинута,м'язи тулуба і спини виснажені.
2) Плоско-ввігнута спина. Даний дефект супроводжуєтьсязменшенням грудного кіфозу при нормальному або декілька збільшеному лордозі. Груднаклітка вузька, м'язи живота ослаблені. Кут нахилу тазу збільшений.
Сідниці виступають назад, живіт виступає і звисаєдонизу.
У фронтальній площині дефекти постави не поділяютьсяна окремі види. Для них характерні порушення серединного розташування лінії остистихвідростків хребта і зсув її у вертикальному положенні дитини вправо або вліво. Придефекті постави в бічному напрямі порушується симетричне розташування тіла і кінцівокщодо хребетного стовбура: голова нахилена вправо або вліво, плечі встановлені нарізній висоті. Пояс верхніх кінцівок весь розташований асиметрично — лопатки нарізних рівнях, трикутники талії асиметричні. При функціональних порушеннях поставиу фронтальній площині є асиметрія м'язового тонусу на правій і лівій половинах тулуба,зниження загальної і силової витривалості м'язів.
Порушення постави в сагиттальній площині є наслідкомзміни фізіологічних вигинів хребта. До змін такого типу відносяться: збільшенийшийний лордоз, збільшений грудний кіфоз, збільшений поперековий лордоз, посиленийнахил тазу. При зміні вигинів хребта (їх збільшенні або посиленні) відповідно міняєтьсярозподіл м'язових Сил, що впливають на поставу. У зв'язку з цим, представляєтьсяправомірним охарактеризувати детальніше зміни фізіологічних вигинів хребта.
Збільшений шийний лордоз. Важливим чинником в статицітіла є тяжкість голови, яку необхідно постійно тримати в рівновазі над точкою опорисили тяжіння. Це полегшується утворенням помірного шийного лордозу. При напрузім'язів з боку угнутості шийного вигину збільшується лордоз. Збільшення шийного лордозузменшує висоту шийного відділу хребта і довжину м'язів, які прикріплюються на шийниххребцях і до підстави черепа. Прикріплення сходовою, грудино-ключично-сосцевиднихм'язів і частково верхній частині трапецієвидного м'язу з обох боків зближуєтьсяі м'язова сила зменшується. Як наслідок ослаблення цих м'язів верхня частина грудноїклітки ззаду западає, а вся передня частина опускається вниз, внаслідок чого верхніточки прикріплення м'язів живота (зовнішня коса і внутрішня коса м'язи живота, поперечнийм'яз живота), особливо прямого м'язу живота, опускаються. Місця початку прикріпленням'язів живота наближаються один до одного, діяльність м'язів живота погіршується,вони не утримують переднього краю тазу, який нахиляється.
Збільшення шийного лордозу викликає компенсаторнезбільшення грудного кіфозу і поперекового лордозу. В результаті збільшення грудногокіфозу ребра встановлюються криво, грудна клітка стає плоскою і опускається, розслаблюючим'язи живота. У прямому зв'язку з цим посилюються наслідки збільшення шийного лордозу.Збільшений поперековий лордоз, який наступає в результаті компенсаторного грудногогіперкіфозу, позбавлений антилордозної дії м'язів живота, посилює цей стан.
Збільшений грудний кіфоз. З грудним кіфозом пов'язане положення плечового поясу (ключиця, лопатка).Плечовий пояс спереду з'єднується з грудиною. Лопатка сполучена з тулубом тількиза допомогою м'язів, а в плечовому суглобі вона з'єднується з верхньою кінцівкою.
При збільшеному кіфозі лопатки переміщуються накрай грудної клітки, а своїми верхніми частинами пересуваються наперед, з'являютьсякрилоподібні лопатки. Плечовий пояс, що округлюється, зміщується наперед, надключичнаямка заглиблюється. Відхилення наперед плечового поясу при поганій поставі обтяжуєверхню частину грудної клітки, збільшує грудний кіфоз. Це утрудняє функцію м'яза,що випрямляє хребет, яка протидіє кіфозу, що утворюється. зміщення плечового поясувперед наближає до себе прикріплення великою і малою грудною м'язів, сприяючи утвореннюконтрактур.
Верхня частина трапецієвидного м'яза, що піднімаєлопатку, великого і малого ромбоподібних м'язів активно допомагають в піднятті догорилопатки. Передній зубчатий м'яз забезпечує прилягання лопатки до грудної клітки.
Зміщення плечового поясу назад і пов'язане з цимнаближення лопаток один до одного (головним чином завдяки роботі трапецієвидногоі ромбоподібного м'язів) значно полегшує акт дихання. Збільшений грудний кіфоз викликаєпоперековий і шийний компенсаторний гіперлордоз.
Збільшений поперековий лордоз. Збільшення поперекового лордозу пов'язане з випинанням живота, яке зникаєпри ліквідації причини його виникнення. Випинання живота пов'язане з в'ялістю м'язівйого стінок. Збільшений грудний кіфоз і посилений нахил тазу компенсує збільшенийлордоз.
Посилений нахил тазу. У вертикальному положеннілюдини, плечовий пояс є чинником навантаження, тоді як тазовий пояс приймає на себевсю тяжкість тіла. Тазовий пояс грає дуже важливу роль при формуванні постави. Приактивній допомозі м'язів вдається збільшити або зменшити кут нахилу тазу на 10-15°.
Так, прямий м'яз живота, великий сідничний м'язі ціла група м'язів стегна і гомілки (двоголовий м'яз стегна, напівперетинчастий,напівсухожильний і тонкий м'язи) піднімають передній край тазу. При цьому тазостегновагрупа м'язів бере участь у нахилі тазу у вертикальному положенні тільки тоді, колифіксовано прикріплення цих м'язів до стегнової кістки. У свою чергу прямий м'язстегна, клубово-поперековий м'яз, напружувач широкої фасції, кравецький м'яз, якийвипрямляє хребет, квадратний м'яз поясниці, міжостисті м'язи опускають переднійкрай тазу за рахунок підняття заднього краю.
Положення тазу має істотний вплив на формуванняпостави. Посилений нахил тазу створює збільшений лордоз, зменшення кута нахилу згладжуєлордоз і поперековий кіфоз.
Таким чином, всяке відхилення від фізіологічноїнорми одного відділу хребта спричиняє за собою відхилення в інших його відділахі приводить до змін постави.
Виходячи з викладеного вище за аналіз понять нормальноїі дефектної постави, а також змін фізіологічних вигинів хребта, на наш погляд єнеобхідним дати характеристику нормальної постави молодшого школяра, уточнивши прицьому її відмінність від нормальної постави інших вікових груп.
У зв'язку із змінними пропорціями тіла в різнівікові періоди стійке вертикальне положення дитини досягається різним ступенем м'язовихзусиль і різним взаєморозташуванням частин тіла. Тому нормальна постава молодшогошколяра має свою характеристику, відмінну від характеристик постави дошкільника,хлопця і дівчини.
Зазвичай нормальна постава дошкільника характеризуєтьсязменшенням кута нахилу тазу від 22 до 25°, намічається поперековий лордоз, живітвидувається, лопатки злегка виступають.
Нормальній поставі хлопця і дівчини властиве вертикальнерозташування голови і тулуба при випрямлених ногах. Плечі опущені і знаходятьсяна одному рівні. Лопатки притиснуті до спини. Грудна клітка симетрична. Живіт плоский,втягнутий по відношенню до грудної клітки. Фізіологічні вигини хребта добре виражені,у дівчат підкреслений лордоз, у хлопців — кіфоз. Остисті відростки розташовані посередній лінії. Трикутники талії добре виражені і симетричні.
При нормальній поставі молодшого школяра головаі тулуб розташовані вертикально, плечі горизонтальні, лопатки притиснуті до спини.Фізіологічні вигини хребта помірно виражені, лінія остистих відростків розташованапо середній лінії. Випинання живота зменшене, але передня поверхня черевної стінкирозташована наперед від грудної стінки. Наголошується різниця у куті нахилу тазуу хлопчиків і дівчаток 28-31° [34, 15].
Дане визначення, на нашу думку, є найбільш вдалим.У зв'язку з цим воно приймається як робоче визначення нормальної постави молодшогошколяра в справжньому дослідженні.1.2 Методики корекції порушень постави
Лікувальна фізична культура як клінічна дисциплінає частиною системи фізичного виховання, пов'язаної з особливими завданнями вихованнядітей, що мають відхилення у стані здоров'я, зокрема, у порушенні постави.
До засобів лікувальної фізичної культури відносять:фізичні вправи, рухливі ігри, масаж і загартування [17, 139].
Думки більшості авторів робіт, присвячених порушеннюпостави, сходяться на тому, що основним засобом у вихованні правильної постави ів корекції порушеної постави є фізичні вправи [10, 17, 37,43].
А.М. Шлемін у своїй роботі застосовував гімнастичнийметод, в якому фізичні вправи ізольовано впливають на різні м'язи тіла. Вправи розтягуючогохарактеру забезпечують природну анатомічну рухливість хребетного стовбура. Авторпропонує виконувати комплекси вправ для вироблення м'язово-рухових і м'язово-статичнихвідчуттів по ступеню їх трудності і складності. До першої групи входять вправи,що надають загальну дію на організм тих, що займаються, що гармонійно розвиваютьруховий апарат. Друга група включає вправи для вироблення відчуттів правильної постави.Вправи третьої групи направлені на виправлення певних недоліків у формуванні постави[42].
З.М. Шубіна вважає, що фізіологічна основа постави- своєрідний навик, формування якого підпорядковане тим же закономірностям, що іформування будь-якого рухового навику і невіддільно від нього. На погляд автора,формування навику правильної постави відноситься більшою мірою до навчання, головнимчином, на уроках фізичної культури, а переклад навику в звичку — це, в основному,область виховання, в якій вирішальне слово повинне належати вчителям і батькам.В процесі виховання правильної постави початкових класів, що вчаться, дослідникробить акцент на зближення правим і лівим верхніх кінцівок. З цією метою використовувалисяспеціальні динамічні вправи з початкового положення лежачи [43,3].
Для дітей з кіфотичною деформацією хребта деякіучені пропонують систему комплексного відновного лікування. Ця система включає такіформи лікувальної фізичної культури: урок коригуючої гімнастики, лікувальне плаванняі фізичні вправи у воді, дозовані рухливі ігри з елементами корекції, лікувальниймасаж [1].
Новий підхід до рішення цього питання викладенийв дослідженні Л.Г. Мірхайдарової. Традиційні засоби, використовувані на уроках фізичноїкультури в школі, доповнюються новими: загально-розвиваючими вправами з типовоїпрограми у поєднанні з вправами йоги; комплексами по художній гімнастиці; загально-розвиваючимивправами з типової програми у поєднанні з вправами коригуючої гімнастики; комбінованимикомплексами вправ, що проводяться у формі музично-ритмічного уроку з елементамисюжетно-ролевої гри [29].
Правильно організований загальний руховий режиммає важливе значення в оздоровчій роботі з дітьми і створює здорову основу для зростанняі розвитку організму і запобігає багатьом захворюванням [21].
Ефективність процесу формування правильної поставиВ.А. Арсланов пропонує підвищити комплексним підходом за рахунок використання цілеспрямованихпедагогічних дій на школярів у всій навчально-виховній діяльності колективу школи[2].
Діти з порушенням постави повинні займатися лікувальноюгімнастикою вдома, отримавши детальні вказівки лікаря. При різкій формі порушенняпостави заняття краще проводити в кабінетах лікувальної фізкультури групами по 10-12чоловік. Вважається показаним створення в школах спеціальних груп з порушенням постави.У подібних групах заняття проводяться спеціальною лікувальною фізкультурою, що поєднуєтьсяз такими видами спорту, як плавання, гімнастика, лижі [30, 190].
Слід зазначити, що для виправлення дефектів поставицілеспрямоване використання засобів фізичного виховання виявляється недостатнім.Необхідною умовою є також вживання заходів, які сприяють покращенню фізичного розвиткудитини. До таких заходів перш за все належить організація сприятливих для дитиниумов зовнішнього середовища — умов статичного навантаження, харчування, режиму дня,гігієнічних умов [27, 128].
Таким чином, підводячи підсумок вищевикладеному,можна стверджувати, що процес корекції постави ґрунтується на використанні різнихвидів фізичних вправ і дотриманні прийомів для покращення фізичного розвитку дитини.1.3 Масаж при порушенні постави
Як було сказано вище, масаж є засобом лікувальноїфізичної культури і невід'ємним методом лікування захворювань опорно-рухового апарату,зокрема викривлень хребта [22, 31; 1, 89;].
Масаж, так само як і фізичні вправи, через рефлекторнізв'язки надає дію на весь організм людини [12; 84;]. Особливо вираженим є впливмасажу на систему кровообігу, зв'язково-м'язовий і суглобовий апарати. Під впливоммасажу поліпшується кровопостачання і трофіка тканин. Це терапевтичною дією є хорошийзасіб, застережливий розвиток м'язової атрофії. Відомо, що масаж сприяє покращеннюскоротливої здатності м'язів і підвищує їх еластичність, робить вплив на тонус м'язів(підвищуючи або знижуючи його залежно від характеру і інтенсивності прийомів).
Завдяки покращенню загального і місцевого кровообігу,масаж підсилює притоку кисню у м'язи і підвищує їх енергетичні ресурси (у зв'язкуз накопиченням цукру). Працездатність м'язу після втоми, яка наступила, швидше відновлюєтьсяпід впливом масажу [22,31]. Ця думка підтверджується результатами робіт багатьохвідомих учених, таких як А.Ф. Вербов, Н.М. Саркизов-Серазіні, Н.А. Белая, (1966-1983),що створили в наший країні нову методику масажу на основі класичного масажу.
Так, Н.Г. Аксенова використовувала ручний масаж,що проводився масажистом і батьками дітей після відповідного навчання. Прийоми масажупри деформаціях хребта в сагиттальній площині підбиралися з врахуванням характеруїх анатомо-фізіологічної дії. Автор виходила з необхідності укріпити ослаблені,розтягнуті м'язи (задній поверхні тулуба). З цією метою застосовувався масаж довгихм'язів міжлопаткової області. Використовувалися переважно такі прийоми як«погладжування», «розминка», «глибоке розтирання»,«биття» однією та двома руками. Для розслаблення передньої поверхні тулубапроводилися погладжування і вібрація. За наявності вираженого поперекового лордозу,що поєднувався з посиленням грудного кіфозу, прагнули укріпити м'язи черевного пресу.Проводили поглажування, розтирання і розминку по ходу косих і прямих м'язів животаі масаж сідничних м'язів. Н.Г. Аксенова вважає, що без зміцнення м'язів черевногопресу, сідничних і спини неможливо виробити у дитини стійкий навик правильної постави.При призначенні прийомів масажу автор враховувала індивідуальні особливості клінічногоперебігу захворювання. Масаж частіше застосовувався дітям молодшого віку і фізичноослабленим [1].
Проте, в роботі Н.Г. Аксенової не чіткий характервиконання прийомів масажу при деформаціях хребта в сагиттальній площині.
При сколіозах призначають масаж спини і живота.При сколіозі першого ступеня застосовують всі прийоми масажу для зміцнення м'язів.Масаж поєднується з коригуючою гімнастикою [7, 264].
Аналізуючи наукову і науково-методичну літературу,ми прийшли до наступного висновку: пропонується методика масажу тільки при сколіозіі при порушенні постави у фронтальній площині. немає диференційованої методики масажузалежно від виду порушень постави в сагиттальній площині.1.4 Комплексне застосування засобів корекціїпостави у системі фізичного виховання школярів молодших класів
Виправленням різних видів порушень постави є складнийі тривалий процес. Він може бути успішним, якщо проводиться комплексно, з використаннямЛФК, масажу, ортопедичних заходів, що включають застосування приладів, пристосувань,предметів (гімнастичні стінки, лавки, медицинболи, палиці і ін..).
Комплексному підходу до виправлення порушень поставивідводиться значне місце в багатьох роботах сучасних дослідників.
На думку В.А. Епіфанова при викривленні хребтав сагиттальній площині (кіфозі і лордозі) слід застосовувати комплекс заходів, якісприяють досягненню позитивного результату. Подібний комплекс включає дотриманняраціонального режиму статичного навантаження на хребет, лікування положенням, масажі інші ортопедичні засоби консервативного лікування, а також фізичні вправи, щовигинають корпус, зміцнюючи м'язи спини, що збільшують рухливість хребта в грудномувідділі і «витягують» його, формують правильну поставу. Сюди відносятьсярізні варіанти вправ лежачи на животі, лікування положенням на клиновидній підставціі ін. [27, 416].
Деякі учені, вказуючи на доцільність комплексноїдії при порушеннях постави, виділяють один із засобів як провідний. Згідно А.Ф.Каптеліну у комплексі лікувальних вправ особливе місце відводиться масажу, якийдопомагає усунути деформації і підсилює вплив інших засобів [22, 43].
Виняткову важливість масажу при виконанні вправпідкреслює С.М. Іванов. Масаж створює передумови для повнішого використання направленихрухів зменшенням хворобливості і поліпшенням кровообігу [43, 188].
Посилення лікувального ефекту фізичних вправ задопомогою масажу наголошується М.І. Фонаревим і Т.А. Фонаревою [38, 253]. При викривленніхребта масаж використовується у методиці ЛФК разом з фізичними вправами і рухливимиіграми [38].
Перелічене вище дає змогу зробити висновки проте, що всі дослідники підкреслюють необхідність комплексної дії при виправленніпорушень постави; масаж включається у комплекс лікувальних заходів як обов'язковийскладний засіб, який доповнює фізичні вправи; запропоновані комплекси корекції порушеньпостави, що містять масаж і фізичні вправи, в загальноосвітній школі до сьогодніне знайшли застосування. Фахівці говорять про можливість застосування комплексноїдії при викривленні хребта в умовах дошкільних установ, поліклініки, фізкультурногодиспансеру і спеціальних шкіл-інтернатів.
У загальноосвітніх школах профілюючим засобом єтільки спеціальні фізичні вправи, що поєднуються, в кращому випадку, з плаваннямна фоні організації сприятливих для дитини умов зовнішнього середовища (умов статичногонавантаження).
Враховуючи ефективність масажу як складного засобукомплексної дії при виправленні порушенні постави, ми схильні вважати його застосуванняу поєднанні з фізичними вправами в загальноосвітній школі необхідним.
Висновок до розділу
Аналіз наукової і науково-методичної літературипоказав, що думки всіх фахівців у визначенні нормальної постави сходяться. При визначеннідефектної постави у дослідників також не спостерігається істотних розбіжностей.Відмінності спостерігаються у використанні різних термінів при класифікації видівпорушень постави.
Порушення постави в сагиттальній площині залежитьвід зміни фізіологічних вигинів хребта. Останні виникають у результаті неправильноїорганізації умов статичного навантаження і слабкого фізичного розвитку дитини.
Для виправлення дефектів постави цілеспрямованевикористання засобів фізичного виховання виявляється недостатнім. Необхідною умовоює також вживання заходів, які сприяють покращенню фізичного розвитку дитини. Дотаких заходів перш за все належить організація сприятливих для дитини умов зовнішньогосередовища — умов статичного навантаження, харчування, режиму дня, гігієнічних умов.
Правильна постава школяра молодших класів має своюхарактеристику, відмінну від характеристик постави інших вікових груп.
У запропонованих методиках корекції порушень поставипровідна роль відводиться застосуванню різних видів фізичних вправ. У загальноосвітніхшколах профілюючим засобом є тільки спеціальні фізичні вправи, що поєднуються вкращому випадку з плаванням на фоні організації сприятливих для дитини умов зовнішньогосередовища (умов статичного навантаження).
Масажу відводиться особливе місце у виправленніпорушень постави, але немає диференційованої методики масажу залежно від виду порушеньпостави в сагиттальній площині. Пропонується методика масажу тільки при сколіозіі при порушенні постави у фронтальній площині. Окрім цього, в загальноосвітній школімасаж не застосовується.
Враховуючи ефективність масажу як складеного засобукомплексної дії при виправленні порушень постави, ми вважаємо його застосуванняу поєднанні з фізичними вправами в загальноосвітній школі необхідним.
Розділ II. Обґрунтування методикикорекції порушень постави школярів молодших класів засобами фізичних вправ імасажу2.1 Суть масажу і механізм його дії
Масаж, будучи засобом лікувальної фізичної культури,є активним лікувальним методом. Його суть складають дозовані механічні роздратування,що наносяться тканинам організму спеціальними прийомами погладжування, розтирання,розминки, вібрації. Різноманіття використовуваних в масажі прийомів дозволяє застосовуватидії у великому діапазоні від дуже слабких до дуже сильних.
Відомо, що механізм дії масажу на організм людинизаснований на взаємодії нервового, гуморального і механічного чинників. При масажічисленні і різноманітні нервові закінчення, які закладені " у шкірі (екстерорецепції),сухожиллях, зв'язках, м'язах (пропріорецептори), судинах (ангиорецептори) і внутрішніхорганах (інтеро-рецептори), піддаються дії. Виниклий в результаті цього подразненняпотік імпульсів досягає кори головного мозку. У відповідь реакцією організму є різніфункціональні зрушення в органах і системах. Такий механізм дії масажу.
У механізмі дії масажу на організм велику рольвідіграє гуморальний чинник. Під впливом масажу відбувається утворення тепла в тканинах,що сприяє збудженню теплової рецепторної системи. Надаючи пряму безпосередню діюна тканині, масаж сприяє активізації високоактивних речовин: гістаміну, ацетілхолінуі ін. Подібні речовини викликають розширення капілярів (гістамін), збільшують просвітартеріол і викликають зниження артеріального тиску (ацетілхолін) [12; 134].
Характеризуючи механізм дії масажу, слід додати,що масаж надає безпосередню механічну дію на пересування всіх рідких речовин організму- крові, лімфи, міжтканинної рідини, а також на розтягування і зсув тканин. Механічнийчинник підсилює обмінні процеси і шкірне дихання, прискорює застійні явища в м'язовихтканинах.
Характер масажу визначається трьома основними компонентами:силою, темпом і тривалістю. Сила масажу — це сила тиску, що надається на тіло масажованогоруками масажиста. Велика сила (глибокий масаж) сприяє розвитку гальмівних процесів.Середня і мала сили (поверхневий масаж) стимулюють збудливий процес. Швидкий темпмасажу підвищує збудливість нервової системи, середній і повільний її знижують.Збудливість нервової системи знижується при збільшенні часу масажу.
Норма часу проведення масажу визначалася за тривалістюв хвилинах згідно таблиці «Розподіл масажних процедур за одиницями і часомпри проведенні місцевого (приватного) масажу» [41, 39]
Таким чином, можна стверджувати, що методично грамотнопобудований масаж є ефективним засобом лікування і відновлення працездатності, зняттявтоми і підтримки загального тонусу організму, активним засобом зміцнення здоров'яі попередження захворювань.
У сучасній вітчизняній класифікації видів масажузазвичай розрізняють:
гігієнічний; лікувальний; спортивний.
Кожен з названих видів має свої завдання і своюметодику. Для нашого дослідження особливий інтерес має лікувальний масаж, зокремайого різновид — класичний. Лікувальний класичний масаж застосовують без урахуваннярефлекторної дії і проводять поблизу пошкодженої ділянки тіла або безпосередньона ньому. Цей вид масажу є ефективним методом лікування різних травм і захворювань.
Оскільки порушення постави, з одного боку, не єзахворюванням, але, з іншого боку, сприяє розвитку різних ортопедичних захворювань,ми вважаємо за доцільне застосовувати класичний лікувальний масаж в процесі корекціїпорушень постави.
2.2 Обґрунтування методики масажу припорушенні постави
Аналіз наукової і науково-методичної літературипо масажу дозволяє нам констатувати певні факти. Їх суть зводиться до наступного.По-перше, всі фахівці вказують на наявність масажу при викривленні хребта і порушенняхпостави. По-друге, наголошується необхідність застосування масажу в комплексі зфізичними вправами. Проте конкретна методика масажу пропонується тільки при сколіозі,м’язової кривошиї і плоскостопості [12]. Методика масажу при порушеннях поставидо сьогодні залишається неопрацьованою. Окрім цього в існуючих методиках масажуабсолютно не враховуються вікові особливості. У вивчених роботах зустрічаються абофрагментарні зауваження з цього питання, або, у кращому разі, описується методикамасажу у ранньому дитячому віці.
У зв'язку з відміченими вище фактами, в даномупараграфі автор вважає правомірним обґрунтувати використовувану в дослідженні методикумасажу при порушеннях постави, враховуючи вікові особливості учнів молодших класіві конкретизувати завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта в сагиттальнійплощині.
Провідним анатомічним чинником при формуванні правильноїпостави є гармонійний розвиток мускулатури. При порушеній поставі вплив цього чинникапослаблений внаслідок нерівномірного (посиленого або ослабленого) розвитку м'язів,трофіка яких погіршена. Тому при виправленні порушень постави стає абсолютно очевидноюнеобхідність підвищення трофіки цих м'язів. Цей процес залежить від систематичноїдії на певні групи м'язів фізичними вправами. Тим часом, фізичні вправи не можутьполіпшити живлення одного конкретного м'яза або окремо узятої групи м'язів. Привиконанні фізичної вправи м'язовий апарат дитини знаходиться у динамічній або статичнійнапрузі і дії піддаються не тільки ті м'язи, на зміцнення яких спрямована дана вправа,але і інші групи м'язів. Процес покращення трофіки м'язів посилюється шляхом застосуваннямасажу, оскільки здійснюється тактильна дія безпосередньо на ізольовані м'язи абона групу м'язів.
Для дітей молодшого шкільного віку характерна підвищенапотреба в рухливій активності, що є умовою для нормального розвитку і формуванняорганізму, що росте. Зниження рухової активності приводить до порушення роботи м'язовогоапарату і внутрішніх органів. Оптимальний рівень рухової активності в молодшомушкільному віці досягається раціональним поєднанням різних форм фізичного виховання,що особливо важливе для дітей з порушеннями постави.
На підставі вищевикладеного, завдання масажу призмінах фізіологічних вигинів хребта зводяться до підвищення загального тонусу організму;зміцнення м'язів спини, живота, грудей, шиї, нижніх кінцівок; формуванню правильноїпостави.
При проведенні масажу необхідно враховувати протипоказаннядо його застосування, від яких залежить ефективність масажу.
Протипоказання до застосування масажу наступні:гострі гарячкові стани; гострий запальний процес; кровотечі, кровоточивість; гнійніпроцеси будь-якої локалізації; захворювання шкіри інфекційної, грибкової етіології,шкірні висипання, пошкодження і подразнення шкіри, а також гострі шкірні алергічніреакції (кропив'янка і ін.); крововиливу на шкірі; запалення лімфатичних вузліві судин; захворювання вегетативної нервової системи в період вираженої гостротипроцесу.
Уточнивши завдання масажу при змінах фізіологічнихвигинів хребта, ми вважаємо правомірними перейти до обґрунтування методики масажупри різних видах порушень постави в сагиттальній площині. У даній роботі пропонуєтьсяметодика масажу за трьома видами порушення постави, таких як збільшений шийний лордоз,збільшений грудний кіфоз і збільшений поперековий лордоз. При кожному з названихвидів порушень процедура масажу має свої характеристики і здійснюється по-різному.Той або інший вид порушення постави визначає характер виконання прийомів масажу,а також методичні вказівки по його застосуванню.
Масаж при збільшеному шийному лордозі.
Як було відмічено вище, при збільшеному шийномулордозі сила м'язів, які прикріпляються на шийних хребцях і до підстави черепа,зменшується. Внаслідок цього є доцільним седативна дія на м'язи шиї (сходова і грудино-ключично-сосцевидна)і частково на верхню частину трапецієвидного м'яза.
Застосовується мала сила тиску, що поєднуєтьсяз повільним темпом виконання прийомів. Тривалість масажу — 4-10 хвилин. Положеннямасажованого — сидячи, руки зігнуті в ліктях, спираються на масажний столик.
Процедуру масажу починають із задньою і бічнихповерхонь шиї і верхньої частини трапецієвидних м'язів напрямі від потилиці до підключичнихлімфатичних вузлів. Застосовують площинне погладжування, розтирання, штрихування,подовжню розминку верхньоключичних країв трапецієвидних м'язів.
При масажі грудино-ключично-сосцевидних м'язівголову повертають у бік масажованого м'яза. Виконують щипцеподібний прийом погладжування,розтирання і розминку. Напрям рухів — по ходу волокон м'яза від сосковидного відросткадо грудино-ключичного зчленування.
Методичні вказівки.
При масажі бічних поверхонь шиї не чинити тискна судини (яремні вени), оскільки натискання може викликати непритомний стан.
Биття і рублення на грудино-ключично-сосковидномум'язі протипоказано, щоб уникнути появи у масажованого запаморочення і інших негативнихреакцій.
Оскільки збільшений шийний лордоз викликає компенсаторнезбільшення поперекового лордозу, розслаблюючи м'язи живота, необхідно впливати наних тонізуюче. Застосовують середню силу тиску, поєднуючи з швидким темпом виконанняприйомів. Тривалість масажу — 3-8 хвилин.
Масаж живота виконуютьв положенні лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, спираються на стопи.
Починають масаж з кругового погладжування навколопупка справа наліво. Верхня половина живота масажується у напрямі до пахових лімфатичнихвузлів, нижня — до пахових. Використовують прийоми розтирання, зокрема, різанняі щипцеподібний прийом, а також щипцеподібна розминка і зрушення. Закінчують масажживота скубанням і круговим площинним погладжуванням.
Методичні вказівки.
Перш ніж приступити до масажу живота, необхідноопитати дитину:
а) про його загальне самопочуття,
б) про час останнього прийому їжі (масаж можнапроводити через півгодини після легкого сніданку і через півтори-дві години післящільного сніданку або обіду),
в) про наявність болів, нудоти і інших порушеньпроцесів травлення.
Під час масажу живота дитина повинна дихати спокійно,рівномірно, не затримувати дихання, не піднімати голови, оскільки при цьому підвищуєтьсянапруга черевних м'язів.
Масаж при збільшеному важкому кіфозі.
Враховуючи, що із збільшеним грудним кіфозом пов'язаноположення плечового поясу, виникає необхідність піддати дії масажу м'яза грудей(великі і малі грудні м'язи, передній зубчатий м'яз) і спини (трапецієвидний м'яз,великий і малий ромбоподібні м'язи, м'яз, що піднімає лопатку).
На м'язи грудей впливають седативно. Застосовуєтьсямала сила тиску, що поєднується з повільним темпом виконання прийомів. Тривалістьмасажу — 5-7 хвилин.
Положення масажованого — лежачи на спині, рукивздовж тулуба. Підготовчий масаж грудей складається з поверхнево площинних прогладжуваньдолонями обох рук. Масажні рухи проводяться в напрямі від низу до верху і назовнідо пахових западин.
При дії на великі грудні м'язи прийоми виконуютьсяв напрямі від ключиці до пахової западини і від грудини у бік плечового суглоба.
Передні зубчаті м'язи масажуються в положенні дитинина боці, вільна рука закладається за спину для відкриття даних м'язів. Масажні прийомивиконуються в області окремих міжреберних просторів на ділянці від II до IX ребракриво у напрямку до нижнього кута лопатки і хребта.
Масаж зовнішніх міжреберних м'язів проводитьсяв напрямі від грудини по ходу міжреберних проміжків до хребта.
Методичні вказівки.
При масажі шкірних покривів грудей не слід торкатисямолочних залоз.
При масажуванні передньої поверхні грудної кліткислід уникати енергійних масажних рухів (глибоке погладжування, розтирання) в областімісць прикріплення ребер до грудини.
При масажі грудної клітки обов'язково повинні масажуватися і м'які тканини спини (грудний відділ).
На перераховані вище м'язи спини впливають тонізуюче.Для цього необхідно застосовувати середню силу тиску, поєднуючи з швидким темпомвиконання прийомів. Тривалість масажу — 4-6 хвилин.
Вихідне положення масажованого — лежачи на животі,руки злегка зігнуті в ліктьових суглобах і розташовуються вздовж тулуба. Під гомілковостопнимисуглобами — валик, під животом — подушка.
Трапецієвидний м'яз масажують відповідно до напрямуїї м'язових волокон. У нижній частині м'яза вони піднімаються догори назовні (висхідначастина), в середній частині проходять горизонтально (горизонтальна частина), уверхній частині волокна прямують до акроміального відростка (низхідна частина).
Порядок масажування трапецієвидного м'яза:
1) висхідна частина;
2) горизонтальна частина;
3) низхідна частина. Застосовуються всі основніприйоми масажу, а також допоміжні і комбіновані.
Методичні вказівки.
При масажі спини поплескування, рублення в областіміжлопаткового простору проводиться обережно.
Биття, рублення, поплескування не можна застосовуватив області нирок.
Масаж при збільшеному поперековому лордозі
Для усунення збільшеного поперекового лордозу виконуютьмасаж м'яза, що випрямляє хребет, квадратних м'язів поясниці і міжостистих м'язів.При цьому впливають седативно, застосовуючи малу силу тиску, що поєднується з повільнимтемпом виконання прийомів. Тривалість масажу — 6-8 хвилин. Положення масажованого- лежачи на животі, під гомілковостопними суглобами — валик, під животом — подушка.
Застосовують площинне погладжування, різання, непереривистурозминку. Прийоми виконуються в напрямі від низу до верху і назовні до пахових западин,в поперековій області — до пахових лімфатичних вузлів.
Методичні вказівки.
Не використовувати прийоми, які порушують і викликаютьскорочення м'язів (стьобання, рублення, биття і ін.)
Не міняючи положення дитини, переходять до масажузадньої поверхні стегна нижніх кінцівок. Характер застосування прийомів — стимулюючий.Тривалість масажу — 4-5 хвилин.
Спочатку застосовують загальну дію на всю кінцівку,а потім окремо масажують двоголовий, напівсухожильний і напівперетинчастий м'язистегна від підколінної ямки до сідничної складки. Застосовуються всі основні прийомимасажу, а також допоміжні (щипцеподібний і гребенеподібний прийоми погладжуванняі розтирання). Переривиста вібрація виконується у формі биття або рублення.
Методичні вказівки.
Масажу м'язів стегна повинен передувати підготовчиймасаж всієї кінцівки.
Масаж м'язів стегна повинен охоплювати і сідничнім'язи.
При масажуванні в області підколінної ямки масажнірухи не повинні бути енергійними, оскільки тут розташовані великі судини і нервовістовбури.
При положенні масажованого лежачи на спині, підколінами валик, переходять до дії на м'язи передньої поверхні стегна нижніх кінцівок(чотириголовий і кравецький м'язи, великі і малі м'язи, що приводять, напруженьширокої фасції) і м'яза живота (прямий м'яз, зовнішній і внутрішній косі м'язи животаі поперечний м'яз).
На м'язах передньої поверхні стегна застосовуютьмасаж седативного характеру — мала сила тиску, і повільний темп виконання прийомів,тривалістю 5-6 хвилин. Масажні рухи виконуються від горбистості стегневої кісткиу напрямку до верхнього переднього остюка клубової кістки.
Методичні вказівки.
Масажу м'язів стегна повинен передувати підготовчиймасаж всієї кінцівки.
На внутрішній поверхні стегна, особливо в паховійобласті, не слід проводити глибоке тиснуче погладжування, а також переривисту вібраціюу формі рублення зважаючи на проходження тут товстих кровоносних судин і нервів.Крім того, внутрішня поверхня стегон, є місцем сприйняття статевих подразнень. Масажуючірухи, особливо поверхневе погладжування і розтирання, не повинні бути тривалими.
2.3 Форми фізичного виховання упоєднанні з масажем, що забезпечують процес корекції порушень постави
У процесі корекції порушень постави дітей частиназавдань виявляється вирішеною раніше інших. В той же час, у зв'язку з динамікоюпостави посилюється увага до вирішення окремих завдань.
Враховуючи зміни, що відбуваються в процесі корекціїпорушеної постави, до яких відносяться зростаюча адаптація організму дитини до фізичногонавантаження, а також перебудова змісту рухового режиму, ми поділяли весь процесна три етапи — вступний, основний і завершальний.
На вступному етапі вирішувалися завдання відновленнямеханізмів адаптації організму дитини до фізичного навантаження, захисних механізміві систем, які в нормі підтримують необхідну рівновагу організму. Протягом цьогоетапу дітям пояснювалося, як слід правильно виконувати вправи, а також розучувалисяфізичні вправи, призначені для самостійних занять вдома. Основними засобами булизагально розвиваючі гімнастичні вправи і вправи для формування навику правильноїпостави.
Виправлення наявного дефекту, покращення фізичногорозвитку і фізичної підготовленості, прискорення процесу корекції постави були завданнямиосновного етапу. Для вирішення цих завдань використовувалися вправи для виробленням'язового корсета, що загально розвивають вправи з предметами, вправи для формуванняі закріплення навику правильної постави і рухливі ігри. Разом з тим застосовувалиприйоми масажу відповідно до виду порушення постави.
Завершальний етап забезпечував перехід до наступногоетапу виправлення порушеної постави, а також до звичайних умов фізичного виховання.У цей період розучувалися комплекси фізичних вправ для самостійних занять вдома.До завдань завершального етапу входили закріплення навику правильної постави і вміннязберігати її при динамічній і статичній м'язових роботах. На цьому етапі застосовувалисявправи для загального тренування організму і вправи, направлені на виправлення порушеноїпостави дитини.
Як було зазначено вищим заняття по виправленнюпорушень постави школярів молодших класів проходили під час спортивної години вгрупі продовженого дня. На заняття входили фізичні вправи і рухливі ігри для виправленняпорушень постави.
Фізичні вправи і рухливі ігри підбиралися відповіднодо завдань занять, вікових і індивідуальних особливостей дитини.
Завдання занять по виправленню порушень поставив сагиттальній площині зводяться до нормалізації емоційного тонусу дитини; поліпшенняфізичного розвитку; вироблення силової і загальної витривалості м'язів тулуба; розвиткуі підвищенню якості рухових навиків; виправленню наявного дефекту і формуванню правильноїпостави.
Заняття будувалися відповідно до фізіологічнихі педагогічних принципів. При організації занять враховувалися також фізіологічніособливості дій м'язових скорочень на організм дитини. У зв'язку з цим, кожне заняття,тривалістю 45 хвилин, мало вступну, основну і завершальну частини. Заняття проводилисягруповим способом.
Вступна частина заняття складала приблизно 11-17%часу всього заняття і включала прості за характером виконання вправи, такі як ходьбаі її варіанти, біг. Подібні вправи використовувалися з метою підготовки організмудитини до підвищеного рівня навантаження. У цю частину заняття так само входиливласне гімнастичні вправи для формування і закріплення навику правильної поставиі комплекси вправ ігрового характеру. Постава вихователя, провідного заняття і щодемонструє правильну поставу на дітях, сприяла формуванню зорового способу правильноїпостави. Зоровий самоконтроль здійснювався перед дзеркалом, де діти приймали правильнупоставу і виправляли зазначені порушення.
Від 67 до 78% часу заняття відводилося його основнійчастині. Тут використовувалися фізичні вправи для вироблення м'язового корсета,що загально розвивають гімнастичні вправи і рухливі ігри. У групу вправ для виробленням'язового корсета увійшли гімнастичні вправи для м'язів спини, черевного пресу ібічних м'язів тулуба. Ці вправи застосовувалися з метою відновлення і нарощуваннязагальної і силової витривалості даних груп м'язів. Загально розвиваючі гімнастичнівправи забезпечували під час занять стимуляцію і нормалізацію м'язів поясу верхніхкінцівок, м'язів тазового поясу, м'язів черевного пресу і так далі для посиленнядій цих вправ використовувалися предмети — палиці, обручі, м'ячі і тому подібне,а також гімнастичні снаряди — стінки, лавки.
Завершальна частина заняття, що займає від 9 до16% часу, забезпечувала поступове зниження фізичного навантаження до рівня, близькогодо початкового рухового режиму, на якому знаходилися діти. Для цього використовувалисявправи, сприяючі прискоренню відновного процесу.
В процесі корекції порушень постави школярів молодшихкласів широко використовуються і рухливі ігри.
Рухливі ігри включалися в щоденні заняття по одній-двігри. В той же час, рухливі ігри проводилися як самостійне заняття один раз на тиждень.Тривалість заняття — 45 хвилин. При включенні рухливих ігор у зміст занять використовувалисянаступні методичні прийоми:
відповідність характеру гри віку дітей;
підбір ігор відповідно до лікувально-педагогічнихі виховних завдань;
чітке пояснення правив і розподіл ролей;
контроль керівником за виконанням правил гри їїучасниками;
дотримання фізіологічних закономірностей адаптаціїдо навантажень.
Включення рухливих ігор в заняття з школярами єобґрунтованим і доцільним з ряду причин. По-перше, вплив гри сприятливо позначаєтьсяна функціональному стані організму дітей, на вдосконаленні функцій серцево-судинноїі дихальної систем. По-друге, як засіб лікувальної фізичної культури рухлива граволодіє цілою низкою якостей, серед яких найважливіше місце займає висока емоційністьгравців. Під час гри дитина отримує позитивний заряд емоцій — це задоволення відм’язової роботи в грі, відчуття бадьорості та енергії, можливість дружнього спілкуванняв колективній грі, досягнення поставленої в грі мети. Окрім цього, здійснюєтьсякомплексна дія на моторику і нервово-психічну сферу дитини. По-третє, при проведеннірухливих ігор вирішуються такі конкретні завдання, як зміцнення опорно-руховогоапарату дітей, посилення м'язового корсета хребта, поліпшення функції дихання, серцево-судинноїсистеми. Ігри, що у зв'язку з цим включаються в заняття, носили цілеспрямованийхарактер (наприклад, ігри на збереження правильної постави, зміцнення м'язів спини),а також тренувальний.
Проте, при проведенні рухливих ігор треба враховуватидеякі методичні вказівки, а саме: заохочувати правильну поставу дітей, красиве положенняголови і тулуба під час ходьби і вправ, чіткість виконання правил гри.
Не можна давати в грі активні ролі слабким абовтомленим дітям. Використовувати їх як своїх помічників (в ролі «суддів»).
При розподілі ролей в грі, подачі команд необхідновраховувати ступінь збудливості дітей. Із збудженими дітьми тон розмови керівникаповинен бути неголосний, строгий, а з боязкими, тихими дітьми — заохочувальний,м'який.
Не загострювати увагу групи дітей на успіхах вгрі соромливої дитини з метою його заохочення. Це може привести до зворотного, небажаногорезультату: дитина втрачається, замикається. Таку дитину краще підбадьорювати іхвалити тихо, без свідків.
Враховувати реакцію організму дітей на заняттярухливими іграми.
Висновок до розділу
Суть масажу і механізм його дії обумовлюють можливістьактивного використання цього засобу в процесі корекції порушень постави.
При різних видах порушень постави в сагиттальнійплощині ефективним виявляється застосування лікувального класичного масажу, завданнямиякого є зміцнення м'язів спини, живота, шиї, нижніх кінцівок; підвищення загальноготонусу організму.
При кожному виді порушень постави використовувалисяприйоми масажу, різні за характером їх виконання. У свою чергу, характер виконанняприйомів визначався трьома основними компонентами: силою тиску, темпом, тривалістю.У методиці детально викладена процедура виконання масажу при різних видах порушеньпостави і подані методичні вказівки, дотримання яких необхідне для досягнення бажаногорезультату.
У процесі корекції порушень постави молодших школярівшироко використовуються фізичні вправи і рухливі ігри. Ці форми фізичного вихованнявключають в заняття з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей дітей. Підбірвправ і ігор здійснюється згідно поставлених на занятті завдань; виконуються фізичнівправи і проводяться рухливі ігри відповідно до методичних рекомендацій. Процескорекції порушеної постави передбачав три періоди — вступний, основний і завершальний.Тривалість кожного періоду склала відповідно 3 і 5 тижнів, протягом яких з школярамипроводилися спеціально підібрані вправи, спрямовані на виправлення наявного дефектупостави. Вправи відповідали віковим і індивідуальним особливостям дітей, узгоджувалисяіз завданнями періоду і проводилися з врахуванням методичних рекомендацій. Подібніфізичні вправи були включені в кожне заняття. Такий підхід до організації процесукорекції порушень постави дозволив дати позитивну відповідь на питання про доцільністьі ефективність використання фізичних вправ у поєднанні з масажем, в плановому фізичномувихованні молодших школярів.
Розділ IІІ. Дослідженняефективності методики корекції порушень постави у школярів молодших класівзасобами фізичних вправ і масажу3.1 Дослідження стану постави учнів молодших класів
Для того, щоб підтвердити ефективність розробленоїметодики масажу відповідно до виду порушення постави, потрібно було перш за вседосліджувати початковий стан постави молодших школярів. Відомо, що дослідження станупостави полягає у визначенні виду постави. З цією метою зазвичай використовуютьспеціальні методи — візуальний і вимірник. Виходячи з мети нашої роботи, візуальнийметод визначення виду постави не достатній для отримання коректних висновків. Разомз тим ми не заперечуємо, можливість застосування цього методу при дослідженні станупостави школярів, оскільки перед вимірюванням глибини фізіологічних вигинів хребтаслід оглянути дитину. Визначити вид постави і виявити ступінь її порушення в лінійниходиницях дозволяє вимірювальний метод, заснований на даних інструментального обстеження.
Дані науково-методичної літератури показують, щовимірювання на хребті можуть здійснюватися за допомогою спеціальних приладів — антропометра(З.П. Ковалькова), циркуля-гоніометра (В.А. Гамбурцев). У справжньому експериментальномудослідженні для вимірювання величин в сагиттальній площині використовувався приладконтролю постави, застосування якого в загальноосвітній середній школі, на наш погляд,має певні переваги в порівнянні з іншими вимірювальними приладами. По-перше, ПКОпростий в обігу і не вимагає спеціальної підготовки для роботи з ним на відмінувід циркуля-гоніометра. По-друге, за допомогою ПКО можливе одночасне вимірюваннявеличин вигинів хребта і його довжини, тоді як антропометром величини вимірюютьсяпослідовно. По-третє, вимірювальна площина приладу дозволяє дитині приймати правильнупоставу при її вимірюванні.
В ході констатуючого педагогічного експериментубула визначена вікова динаміка порушень постави. Так, в перших класах кількістьдітей що мають порушення постави, склало 14%, в других — 24%, і в третіх класах- 43%. Результати дослідження показали, що процентна кількість дітей, що мають порушенняпостави, збільшується з віком, у зв'язку із змінами режиму дня дітей і впливом анатомічних,фізіологічних і соціальних чинників.
Отримане в ході дослідження стану постави учнів,цифрові дані про нормальні величини фізіологічних вигинів хребта були систематизованіі представлені в таблиці 1.
У результатах вимірювання нормальних величин фізіологічнихвигинів хребта спостерігаються недостовірні відмінності між експериментальною іконтрольною групами (Р>0,05). Цифрові дані про нормальні величини фізіологічнихвигинів хребта відповідають прийнятим нормам фізіологічних вигинів хребта при правильнійпоставі.
Таблиця1. Нормальні величини фізіологічних вигинів хребта у дітей 9-10 років (п= 20) Вигини хребта Результати вимірювання експериментальна група контрольна група між ЕГ і КГ М±m М± m t Р Шийний лордоз (мм) 33,4±0,42 33,7± 0,33 0,57 > 0,005 Поперековий лордоз (мм) 37,5±0,39 37,2± 0,33 0,30 > 0,005
Статистичний аналіз результатів вимірювання порушеноїпостави у дітей також не виявив достовірних відмінностей у величинах як шийного,так і поперекового лордозів хребта (Р>0,05). Це свідчить про вірне формуванняекспериментальної і контрольної груп. В ході експерименту усередині кожної групибули виділені наступні види порушень постави в агиттальній площині:
1) сутулувата;
2) лордотична;
3) кіфотична. Процентне співвідношення видів порушеноїпостави в експериментальній і контрольній групах представлене на малюнках 1 і 2.
При вимірюваннях фізіологічних вигинів хребта вкінці педагогічного експерименту були зафіксовані зміни, представлені в таблиці2.
/>
Кіфотична 45%                     Лордотична 30%
Мал.1 Порушення постави в сагиттальній площиніу дітей 9-10 років експериментальної групи (п =20)
/>
Кіфотична 35%            Лордотична 35%
Мал.2. Порушення постави в сагиттальній площиніу дітей 9-10 років контрольної групи (п =20)

Таблиця2. Зміни величин фізіологічних вигинів хребта у дітей 9-10 років в ході педагогічногоексперименту (п =20) Вигини хребта Групи Результати вимірювання t Р Між ЕГ і КГ після експерименту до експерименту після експерименту М ± m М ± m t Р Шийний лордоз (мм) ЕГ 42,2 ± 1,57 35,0 ± 0,52 4,31 Окрім цього, після закінчення педагогічного експериментучетверо дітей ЕГ мали величини вигинів хребта відповідні їх нормі, тоді як в КГтільки у одного школяра зафіксовані нормальні величини фізіологічних вигинів.
Таким чином, порівняння отриманих експериментальнихданих дозволяє зробити наступний висновок. Процес корекції порушень постави у школярівпроходив найуспішніше в експериментальній групі, де застосовувався масаж, відповіднийвиду постави у поєднанні із спеціальними фізичними вправами в порівнянні з контрольною,де застосовувалися тільки фізичні вправи.3.2 Дослідження фізичного розвиткудітей з порушеннями постави
В ході педагогічного експерименту було проведенодослідження фізичного розвитку дітей з порушеннями постави в сагиттальній площині.Для перевірки ефективності корекції порушеної постави засобами фізичного вихованняі масажем є важливим прослідкувати динаміку фізичного розвитку.
Первинні і повторні обстеження школярів здійснювалисявранці після прийому легкого сніданку, одним і тим же інструментарієм.
Аналіз результатів обстеження дітей (їх довжиниі маси тіла, ЖЕЛ і сили м'язів), отриманих на початку педагогічного експерименту,показав відсутність достовірних відмінностей між експериментальною і контрольноюгрупами (Р>0,05).
Дані фізичного розвитку школярів молодших класів,отримані в кінці педагогічного експерименту, систематизовані в таблиці 3, (фізичнийрозвиток дівчаток) і в таблиці 4, (фізичний розвиток хлопчиків).
Аналізуючи результати педагогічного експерименту,було виявлено, що в обох групах спостерігається позитивне зрушення в ознаках фізичногорозвитку (Р
Так, ЖЕЛ дівчаток експериментальної групи збільшиласяна 0,35л, контрольною на 0,13л по відношенню до аналогічних показників на початкупедагогічного експерименту.
Сила кисті правої руки у дівчаток ЕГ зросла на2,0кг, КГ — 1,6кг; сила кисті лівої руки — ЕГ — 2,4кг, КГ — 1,8кг.
Динаміка зростання результатів станової сили дівчатоксклала: ЕГ — 6,8кг; КГ — 2,7кг.
Приріст результатів ознак фізичного розвитку хлопчиківбув наступним:
ЖЕЛ в ЕГ — 0,33л; у КГ — 0,15л;
показники сили кисті правої і лівої рук виявилисярівними і склали як в ЕГ, так і в КГ — 1,8кг і 2,0кг відповідно. Окрім цього в результатахвимірювання сили кисті правої руки відсутні достовірні відмінності між ЕГ і КГ(Р>0,05); — станової сили в ЕГ — 8,8кг; у КГ — 4,6кг.

Таблиця3. Зміни довжини і маси тіла, життєвої ємкості легенів і динамометрії удівчаток 9-10 років (п = 10) Показники 43 Результати вимірювання t Р Між я я до експерименту після експерименту ЕГ і КГ Е М + m М ± m t Р 1. Ріст (см) ЕГ 137,00 ± 1,52 139,22 ± 1,39 1,08 > 0,05 0,24 > 0,05 КГ 136,95 ± 1,12 138,80 ± 1,05 1, 20 > 0,05 2. Вага (кг) ЕГ 28,82 ± 1,14 30,89 ± 0,99 • 1,37 > 0,05 0,25 > 0,05 КГ 29,97 ± 0,70 31,20 ± 0,71 1,23 > 0,05 3. Життєва ємкість легенів (л) ЕГ 1,65 ± 0,07 2,00 ± 0,06 3,89 0,05 КГ 14,2 ± 0,53 15,8 ± 0,60 2,01 > 0,05 5. Сила лівої руки (кг) ЕГ 11,4 ± 0,57 13,8 ± 0,44 3,33 0,05 КГ 11,8 ± 0,53 13,6 + 0,62 2,22 > 0,05 6. Станова сила (кг) ЕГ 37,2 ± 1,48 44,0 ± 1,2 3,58 Таблиця4. Зміни довжини і маси тіла, життєвої ємкості легенів і динамометрії ухлопчиків 9-10 років (п = 10) Показники групи Результати вимірювання t Р Між ЕГ і КГ до експерименту після експерименту М±m М ±m t Р 1. Ріст (см) ЕГ 136,90 ± 1,27 139,1 ±1,25 1,24 > 0,05 0,10 > 0,05 КГ 137,55±0,73 139,25 ±: 0,76 1,61 > 0,05 2. Вага (кг) ЕГ 28,56±0,86 31,25 ±0,81 2,14 > 0,05 0,57 > 0,05 КГ 228±0,78 30,6 ±0,79 1,18 > 0,05 3. Життєва ємкість легенів (л) ЕГ 1,87±0,07 2,2 ±0,09 3,09 0,05 0,18 > 0,05 КГ 16,4±0,79 18,2 ±0,82 1,58 > 0,05 5. Сила лівої руки (кг) ЕГ 13,6±0,62 15,6 ±0,55 2,41 0,05 КГ 14,4±0,47 16,4 ±0,47 2,99

При цьому в ЕГ показники ЖЕЛ і станової сили на10% і 8% відповідно вище (як у дівчаток, так і у хлопчиків), ніж в Кг. В той жечас в показниках зросту і ваги тіла істотних відмінностей між групами не виявлено.
Отримані результати дослідження фізичного розвиткушколярів з порушеннями постави в сагиттальній площині вказують на його покращенняпри систематичних заняттях як фізичними вправами, так і в поєднанні їх з масажем.Застосування масажу у поєднанні з фізичними вправами надало позитивну дію на дихальнусистему, а також на силові показники учнів, ніж виконання лише фізичних вправ безмасажу.3.3 Дослідження фізичної підготовленостідітей з порушеннями постави
Дослідження фізичної підготовленості дітей молодшогошкільного віку проводилося з метою виявлення переваги або недоліку вживаних засобівкорекції порушень постави в сагиттальній площині.
Рівень розвитку фізичних якостей оцінювався запоказниками швидкості, витривалості, швидкісно-силових якостей, гнучкості і динамічноїсили.
Для оцінки розвитку фізичних якостей на початкуі в кінці навчального року учням пропонувалося виконати контрольні тести.
За наслідками проведених на початку навчальногороку тестів, представлених в таблиці 5, (дівчатка) і в таблиці 6, (хлопчики), дітимали рівень фізичної підготовленості нижче середнього. Це пов'язано з низькою руховоюактивністю дітей, яка обумовлена їх способом життя і недостатньою руховою активністю.Статистичний аналіз результатів проведених тестів виявив недостовірні відмінностіза всіма показниками фізичних якостей між ЕГ і КГ (Р>0,05).
Після закінчення педагогічного експерименту результатиконтрольних тестів показали приріст по всіх оцінюваних фізичних якостях Р
Так, динаміка зростання результатів фізичних якостейу дівчаток була наступною:
у показниках швидкості приріст результатів склавв ЕГ — 0,27с, в КГ —, 19с;
у показниках витривалості приріст результатів вЕГ — 16,2с, КГ — 8,9с;
приріст результатів швидкісно-силових якостей вЕГ — 10,2см, в КГ — 6,7см;
у показниках динамічної сили — ЕГ — 2,1 разу, вКГ — 2,4 разу;
у показниках гнучкості в ЕГ і КГ приріст результатівсклав 6 і 3,5 см відповідно.
Динаміка зростання результатів фізичних якостейу хлопчиків виявилася наступною:
у показниках швидкості приріст результатів в ЕГі КГ склав 0,24с для обох груп;
у показниках витривалості приріст результатів склавв ЕГ — 11,5с, в КГ — 5,9с;
приріст результатів швидкісно-силових якостей вЕГ — 8,9см, в КГ — 5,6см;
у показниках динамічної сили — ЕГ — 3,2 разу, вКГ — 2,7 разу;
у показниках гнучкості в ЕГ і КГ приріст результатівсклав 4,1см і 2,6см відповідно.
Таким чином, результати дослідження фізичної підготовленостідітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави в сагиттальній площині даютьдостатні підстави для того, щоб зробити наступний висновок: масаж підсилює дію фізичнихвправ і позитивно впливає на покращення фізичної підготовленості учнів з порушеннямпостави.

Таблиця 5. Зміни фізичної підготовленостідівчаток 9-10 років
(п = 10)Тести Груп Результати вимірювання t Р Між ЕГ і КГ після експерименту до експерименту після експерименту Е М±m М ± m t Р 1. Біг 30 м (с) ЕГ 6,10±0,04 5,83 ± 0,06 3,97 Зміни фізичної підготовленості хлопчиків 9-10років
(п = 10)Тести Групи Результати вимірювання t Р Між ЕГ і КГ після експерименту до експерименту після експерименту М±m М± m t Р 1. Біг 30 м (с) ЕГ 5,93±0,08 5,69± 0,05 2,67 0,05 КГ 5,84±0,06 5,60+ 0,07 2,79
Висновок до розділу
Дослідження стану постави молодших школярів полягалоу вимірюванні глибини шийного і поперекового лордозів. В результаті вимірювань,проведених за допомогою ПКО, були виділені види порушень постави в сагиттальнійплощині: сутулувата постава, лордотическа, кіфотична. Види порушень виявлялися усерединіконтрольної і експериментальної груп. Після закінчення педагогічного експериментубули отримані дані, що розкривають динаміку зниження величин фізіологічних вигинівхребта. Згідно з отриманими результатами, процес корекції постави молодших школярівуспішніше протікав в експериментальній групі, де масаж застосовувався відповіднодо наявного виду порушення.
Проведене дослідження дозволило встановити, щорівень фізичного розвитку дітей з порушенням постави в сагиттальній площині виявляєтьсянижче середнього. Позитивне зрушення в показниках фізичного розвитку (ЖЕЛ, становоїсили, сили кисті рук) досягається шляхом систематичних занять фізичними вправами.Про це свідчать отримані експериментальні дані контрольної групи. Разом з тим, динамікафізичного розвитку школярів з порушеною поставою протікає інтенсивніше при поєднанніфізичних вправ з масажем, який застосовувався в експериментальній групі.
Рівень фізичної підготовленості дітей з порушеннямипостави на початку педагогічного експерименту не відповідав нормі. Цей висновокґрунтується на результатах контрольних тестів, проведених в експериментальній іконтрольній групах. Після закінчення педагогічного експерименту в обох групах спостерігаєтьсяпокращення результатів за всіма оцінюваними фізичними якостями. Приріст показниківвиявився вищим в експериментальній групі.
Проведені в ході педагогічного експерименту дослідженняпідтверджують ефективність розробленої нами методики масажу відповідно до виду порушенняпостави. Поєднання фізичних вправ і масажу у фізичному вихованні школярів підвищуєефективність процесу корекції порушень постави в сагиттальній площині.
Висновки
1. Встановлено, що стан постави школярів молодшихкласів істотно погіршується в процесі навчання в школі. Відсоток дітей з порушеноюпоставою у 1-му класі складає 14%, в 2-му — 24% і в 3-му — 43% від загальної кількостідітей цієї вікової групи.
2. Виявлено, що школярі молодших класів з порушеноюпоставою мали середній рівень фізичного розвитку (зростання — 137,1см, вага — 29,2кг).Проте, діти з високим зростанням і дефіцитом маси тіла мали порушення постави частішев порівнянні з однолітками з нормальним фізичним розвитком.
Учні молодших класів з порушеною поставою малирівень розвитку швидкості, витривалості, динамічної сили і гнучкості нижче за середнівеличини у віково-статевих групах.
Найбільша ефективність методики виправлення порушеньпостави, заснованої на поєднання комплексів спеціальних фізичних вправ і різнихза характером масажних прийомів, що виконуються залежно від виду порушення, досягаєтьсяв групі продовженого дня за наступних умов:
заняття спеціальними фізичними вправами протягом45 хвилин п'ять разів на тиждень при об'ємі занять 180 годин в рік;
два курси масажу в рік по 15 сеансів; тривалістьокремого сеансу масажу повинна складати 8-15 хвилин.
3. Ефективність методики корекції порушень поставина основі комплексу фізичних вправ і масажу підтверджується результатами педагогічногоексперименту. Встановлено виражене зменшення величин фізіологічних вигинів хребтав експериментальній групі: шийний лордоз з 42,211,57мм на 35,0±0,52мм, поперековийлордоз з 44,9±1,68мм на 38,4±0,62мм. Відповідні показники у дітей в контрольнійгрупі, що займалися тільки фізичними вправами і не що проходили курси масажу склали:з 42,1+1,47мм на 37,2±0,77мм і з 44,5±1,57мм на 40,3±0,65мм (Р
4. Виявлено, що застосування фізичних вправ у поєднанніз масажем наддало позитивну дію більшою мірою на дихальну систему, а також на силовіпоказники учнів, ніж виконання тільки фізичних вправ без масажу. Так, в експериментальнійгрупі життєва ємкість легенів у дівчаток склала 2,00±0,0бл, станова сила 44,0±1,20кг, що вище, ніж в контрольній — ЖЄЛ на 0,21л і становій силі на 3,4кг. У хлопчиківекспериментальної групи життєва ємкість легенів склала 2, 20±0,09л, станова сила55,6+1,41кг, тоді як в контрольній — ЖЄЛ 1,98+0,05л і станова сила 51,2+1,24кг(Р
5. Виявлені достовірні відмінності (Р
Список використаної літератури
1.        Аксенова Н.Г. Дифференцированная методика лечебной физическойкультуры при кифотической деформации позвоночника частично фиксированной формы удетей. Дисс… к. п. н. — М., 1984. — 136с.
2.        Арсланов В.А. Осанка, рабочая поза и здоровье // Методическоепособие. — Казань, 1987. — 42с.
3.        Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультуры. — 2-еизд., перероб. и доп. — К.: Здоровье, 1991. -133с.
4.        Белая Н.А. Руководство по лечебному массажу. — М.: Медицина,1983. — 288с.
5.        Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початковихкласів. Навчальний посібник. — 2-ге вид. перероб. і доп. — К.: Радянська школа,1989. — 190с.
6.        Бубела О. Ю.700 вправ для формування правильної постави.Навчально-методичний посібник. -Львів: Українські технології, 2002. -164с.
7.        Бурмистрова Н.И. Профилактика нарушений осанки: физкультминуткина уроках с шестилетними школьниками // Физическая культура в школе. — 1990. — №9. — С.4 9-52.
8.        Буровых А.Н. О правильной осанке у детей дошкольноговозраста // Дошкольное воспитание. 1970. — № 2. — С.26-27.
9.        Буровых А.Н. Профилактика и коррекция нарушений осанкив режиме дня школы-интерната. АКД — М, 1967. — 23с.
10.     Вайнер Э.Н. Общая валеология: Учебник. — Липецк: Липецкоеиздательство, 1998. — 183с.
11.     Валеологическая система сохранения здоровья населенияРоссии // Валеология. — 1996. — С.7-18.
12.     Васичкин В.И. Справочник по массажу. — СПб: Гиппократ,1996. — 176с.
13.     Вербов А.Ф. Лечебный массаж. — М.: Селена -, 1996.- 288с.
14.     />Вернштейн Н.А.О построении движений. М.: Медгиз., 1947. — 162с.
15.     Гамбурцев В.А. Гониометрия человеческого тела. — М.:Медицина, 1973. — 200с.
16.     Гамза И.А. Физическое воспитание учащихся с нарушеннойосанкой // Методические рекомендации для студентов. — Минск, 1982. — 29с.
17.     Дега В. Пороки осанки // Многотомное руководство поортопедии и травматологии. Т. II. / Под ред. М.В. Волкова. — М.: Медицина, 1968.- С.267-300.
18.     Дубогай О.Д., Завацький В. Ы., Корон Ю.О. Методика фізичноговиховання студентів віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи.Навчальний посібник. — Луцьк: Надетир’я, 1995. -220с.
19.     Душанин С.А., Пирогова С.А., Иващенко Л.Я. Самоконтрольфизического состояния. — К.: Здоров’я, 1980. -120с.
20.     Душанин С.А., Пирогова С.А., Иващенко Л.Я. Тренировочныепрограммы для здоровья. — К., 1985. -18с.
21.     Икова В.В. Лечебная физическая культура при дефектахосанки и сколиозах у школьников. — Л.: Медгиз, 1963. — 64с.
22.     Каптелин А.Ф. Предупреждение деформаций позвоночникав передне-заднем направлении усиления (кифоза и лордоза) / Профилактика некоторыхдеформаций опорно-двигательного аппарата у детей. — М., 1962. — С.17-23.
23.     Каптелин А.Ф. Восстановительное лечение (лечебная физкультура,массаж и трудотерапия) при травмах и деформациях опорно-двигательного аппарата.- М.:
24.     Ковалькова З.П. Методические указания для определенияосанки детей школьного возрастаизмерительным способом и основные принципы методикилечебной физической культуры для восстановления правильной осанки при ее отклонениях.- Харьков, 1955. — 14с.
25.     Лечебная физическая культура / Под ред. В.А. Епифанова.- М.: Медицина, 1987. — 528с.
26.     Лечебная физическая культура при заболеваниях в детскомвозрасте / Под ред. С.М. Иванова. — М.: Медицина, 1983. — 400с.
27.     Лечебная физическая культура. Учеб. для ин-тов физ.культ. / Под ред. С.Н. Попова. — М.: Физкультура и спорт, 1988. — 271с.
28.     Ловейко И.Д., Фонарев М.И. Лечебная физическая культурапри заболеваниях позвоночника у детей. — Л.: Медицина, 1988. — 144с.
29.     Мирхайдарова Л.Г. Воспитание осанки у детей младшегошкольного возраста средствами гимнастики. Дисс… к. п. н. — Волгоград, 1997. — 135с.
30.     Огнистий А.В. Атлас загально-розвиваючих вправ. Навчально-методичнийпосібник — Тернопіль: ТНПУ, 2004. — 148с.
31.     Огнистий А.В., Огниста К.М., Кривокульський О.І., БожикМ.В. Основи професійно-прикладної фізичної підготовки. Навчальний посібник. — Тернопіль:ТНПУ, 2007. — 104с.
32.     Програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Основиздоров’я та фізична культура”1-11 класи. — К.: Початкова школа, 2001. — 112с.
33.     Рипа М.Д. Занятия физической культурой со школьниками,отнесенными к специальной медицинской группе. — М.: Прсвещение, 1988. — 175с.
34.     Сердюков О.Э. Обоснование модельных характеристик физическогосостояния младших школьников и разработка методики их достижения. АКД. — М., 1993.- 19с.
35.     Справочник по детской лечебной физкультуре / Под ред.М.И.Фонарева. — Л.: Медицина, 1983. — 360с.
36.     Тюрин М.А., Васичкин В.И. Техника массажа. — М.: МТР,1997. — 160с.
37.     Фомин Н.А., Филин В.П. Возрастные основы физическоговоспитания. — М.: Физкультура и спорт, 1972. — 175с.
38.     Фонарев М.И. Фонарева Т.А. Лечебная физкультура придетских заболеваниях. — Л.: Медицина, 1981. — 280с.
39.     Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів. Практикум.- Львів: Світ, 1993. -184с.
40.     Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів.Частина І. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. — 272с.
41.     Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів.Частина ІІ. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. — 248с.
42.     Шлемин A. M. Исследование и воспитание осанки подростков.АКД. — М., 1947. — 20с.
43.     Шубина З.М. Воспитание осанки учащихся начальных классовшколы продленного дня в процессе учебно-воспитательной работы. АКД. — М. 1975.- 24с.
Додатки
Додаток 1
 
ВПРАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ НАВИКУ ПРАВИЛЬНОЇПОСТАВИ.
1. Стоячи біля стіни або гімнастичної стінки. В.п. — основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни (стінки).При цьому лопатки, сідниці, гомілки ніг і п'яти повинні фіксуватися стінки, головавідведена. Правильність постави контролюється самою дитиною у дзеркалі, інструкторомЛФК, одним з дітей по вказівці інструктора.
2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу.Закрити очі, зробити крок вперед, Знову прийняти правильну поставу. Розплющити очі- перевірити правильність постави, виправити відмічені дефекти.
3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 крокивперед, сісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Ту ж вправу можна робити,як і передування, із закритими очима.
4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичноїстінки. Зробити 2-3 кроки вперед, розслабити послідовно м'язи шиї, плечей, рук ітулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.
5. Стоячи у гімнастичної стінки, прийняти правильнупоставу. Підвестися на носки, утримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Поверненняв вихідне положення.
Вправи даються згідно І. Д. Ловейко, М.І. Фонареву(1988).
/>/>6. Та жвправа, але без гімнастичної стінки.
7. Прийняти правильну поставу, сісти, розвівшиколіна в сторони і зберігаючи пряме положення голови та хребта. Поволі встати, прийнятиправильну поставу, перевіряючи себе перед дзеркалом.
8. Стоячи в правильній поставі, покласти на головумішечок з піском. Сісти, прагнучи не упустити мішечок. Встати в вихідне положення.
9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками дляконтролю правильної постави.
Ходьба з мішечком на голові з переступанням черезперешкоди — мотузочок, гімнастичну лавку і тому подібне.
Стоячи в правильній поставі з мішечком на головінапроти партнера. Перекидання і ловля м'яча із збереженням правильної постави, прагнучине упустити мішечок з голови.
Ходьба з мішечком на голові з виконанням завдання:у напівприсіді, з високим підняттям колін, перехресним кроком, боком, приставнимкроком і так далі.
Лежачи на спині з симетричним розташуванням тілащодо хребта, руки вздовж тулуба. Підвести голову і плечі — перевірити правильністьрозташування тіла.
Лежачи на спині, прийняти правильну позу, притиснутипоперекову частину до підлоги. Перехід в положення сидячи із збереженням прямоїспини. Встати, зберігаючи правильну поставу.
У положенні лежачи на спині, зігнути ліву ногув колінному і тазостегновому суглобах, схопивши коліно руками, притиснути до живота,одночасно притиснути до підлоги поперекову область. Повернутися в вихідне положення.Те ж з правою ногою.
Лежачи на спині, прийняти правильне положення.Перевірити його, підводячи голову і плечі. Обернутися «колодою» на живіт,підвести голову і плечі, кисті до плечей. Лягти на живіт, обернутися «колодою»на спину. Перевірити і виправити положення тіла.
Сидячи на гімнастичній лаві біля стіни, прийнятиправильну поставу (потилиця, між лопаткова область, сідниці притиснуті до стіни,голова вертикально вгору, плечі на одному рівні). Правильність постави перевіряєтьсяінструктором або одним з дітей.
Та ж вправа. Після фіксування правильної поставирозслабити послідовно м'язи шиї, плечового поясу, спини і живота. Закрити очі іпо команді прийняти правильне положення тіла. Розплющити очі і перевірити поставу.
Сидячи на гімнастичній лавці, прийняти правильнупоставу, покласти на голову мішечок з піском. Утримуючи мішечок правильним положеннямголови і тіла, встати, зробити вперед 1-2 кроки, повернутися назад, сісти на лавку.
Сидячи на гімнастичній лавці напроти один одного,прийняти правильну поставу, покласти мішечки з піском на голову, узяти в обидвіруки м'яч. Кидки м'яча від грудей обома руками партнерові і ловля м'яча із збереженнямправильної постави, не упускаючи мішечок.
ЗАГАЛЬНО РОЗВИВАЮЧІ ГІМНАСТИЧНІ ВПРАВИ.
I. Вправи для м'язів поясу верхніх кінцівок
Вихідне положення стоячи:
1. П'яти разом, носки нарізно, руки опущені вздовжтулуба (основна стійка). Руки через сторони вгору, повернення в вихідне положення.
2. Руки до плечей, кисті стиснуті в кулак. Почерговерозгинання рук вгору.
3. Права рука піднята вгору, ліва опущена. Змінаположення рук.
4. Руки зігнуті в ліктях, кисті у плечей. Круговірухи зігнутими руками вперед, потім назад.
5. Руки випрямлені вперед, скрестні рухи рук івідведення їх в сторони.
6. Ноги нарізно на ширині плечей або ширше за плечі.Руки зігнуті в ліктях перед грудьми, пальці торкаються кінчиками, долоні випрямлені.Відведення ліктів ривками назад.
7. Те ж, що і у вправі 6, але з поворотами тулубауправо і вліво.
8. Руки опущені вздовж тулуба. Кругові рухи рук.
9. Права нога попереду, ліва ззаду, руки зігнутів ліктях, кисті в кулак, ліва рука попереду, права — позаду. Почергове різке розгинаннярук вперед — «бокс».
Вихідне положення сидячи:
1. Руки опущені вздовж тулуба, ноги випрямленіі розставлені нарізно під кутом 30-40°. Руки через сторони вгору, повернення в вихіднеположення.
2. Та ж вправа з хлопком рук над головою.
3. Кисті рук за головою. Випрямляння рук в сторони,вгору, прогнутися в грудях, повернутися у вихідне положення.
4. Руки на поясі — відвести лікті назад, прогнутися,повернутися в вихідне положення.
Вихідне положення лежачи:
1. Лежачи на животі, кисті рук біля плечей, ліктіпритиснуті до тулуба. Підводячи голову і плечі, проводити руками рухи, що імітуютьплавання брасом.
2. Руки перед грудьми в упорі долонями в підлогу.Розгинання рук в ліктях, підведення голови і плечей, повернення в вихідне положення.
3. Лежачи на спині, руки випрямлені вперед передгрудьми. Відведення рук в сторони і схрещування їх перед грудьми.
4. Права рука вгору, ліва вздовж тулуба. Змінаположення рук.
II. Вправи для м'язів нижніх кінцівок
Вихідне положення стоячи:
1. Руки на поясі. Присідання з відведенням випрямленихрук вперед, повернення в вихідне положення.
2. Те ж, але з розведенням колін в сторони.
З. Руки вперед перед грудьми, долонями вниз. Почерговепідняття коліна до долонь однойменних рук.
4. Стоячи, руки попереду і в сторони під кутом45°. Махові рухи ніг до долоні різнойменної руки.
5. Руки вздовж тулуба. Випад правою ногою впередз упором руками в коліно правої ноги. Пружні присідання 2-3 рази. Повернення в вихіднеположення. Те ж з лівої ноги.
Вихідне положення сидячи:
1. Ноги випрямлені, опора на повну ступню, рукиззаду в упорі. Розведення ніг в сторони і схрещування прямих ніг — «ножиці».
2. Сидячи із зігнутими в колінах ногами. Ходьбана місці з високим підняттям колін.
З. Сидячи із зігнутими колінами, руки випрямленіперед грудьми. Почергове підняття колін до долоні однойменної руки.
4. Те ж, але стосуючись долоні різнойменної руки.
5. Сидячи на підлозі, ноги прямі. «Ходьба»на сідничних м'язах — пересування вперед за рахунок роботи м'язів сідничної областіі тазу.
Вихідне положення лежачи:
1. Лежачи на спині, почергове згинання і розгинанняніг в колінних, тазостегнових і гомілковостопних суглобах — «велосипед».
2. Лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Зігнутиобидві ноги в колінах, випрямити, опустити.
З. Лежачи на спині. Згинання і розгинання ніг зковзанням п'ятами по опорі.
4. Лежачи на животі. Почергове відведення прямихніг назад.
5. Лежачи на животі, руки в упорі перед грудьмидолонями вниз. Відвести назад прямі ноги, розвести їх в сторони, з'єднати, повернутисяв вихідне положення.
III. Вправи для м'язів тулуба
Вихідне положення стоячи:
1. Руки на поясі. Нахили тулуба вперед і поверненняв вихідне положення.
2. Та ж вправа, але з відхиленням тулуба назад.
3. Руки на поясі. Поворот тулуба вправо повністюз відведенням у бік правої руки, повернення в вихідне положення. Те ж вліво.
Вихідне положення сидячи:
1. Сидячи на гімнастичній лавці, коліна зігнуті,ступні на підлозі, руки на поясі. Повороти тулуба в сторони.
Те ж, але з відведенням випрямленої руки.
Сидячи верхи на гімнастичній лавці, ноги прямі,розведені в сторони, руки на поясі. Повільне відхилення назад до торкання спиноюлавки, повернення в вихідне положення.
Сидячи верхи на гімнастичній лавці, ноги зігнутів колінах, руки на поясі. Бічні нахили тулуба.
Сидячи на лавці, ноги прямі. Нахили тулуба впереді повернення в вихідне положення.
Вихідне положення лежачи:
Лежачи на спині, руки прямі вгорі. Одночасно змахом рук перейти в положення сидячи, руки вперед.
Та ж вправа, але при переході в положення сидячи,нахили вперед до торкання кінчиками пальців гомілок і тильної поверхні стоп.
Руки зігнуті в ліктях, опора на лікті, ноги зігнутів колінах, опора на стопи. При піднятті тазу — вправа «місток».
Лежачи на животі, долоні в упорі перед грудьмина рівні плечей. Розгинаючи руки і згинаючи ноги в колінах, перехід в положеннярачки; продовжуючи рух в тому ж напрямі, тягнутися потилицею до п'ят. Поверненняв вихідне положення.
З положення лежачи на животі, руки перед грудьмив упорі — перехід в положення рачки з відведенням назад прямої правої ноги. Поверненняв
вихідне положення. Те ж, але з відведенням лівоїноги.
ЗАГАЛЬНО РОЗВИВАЮЧІ ВПРАВИ З ПАЛИЦЯМИ.
З в. п. лежачи на спині палицю горизонтально наголову- ноги зігнути, палицю до носків.
В. п. — лежачи на спині, палиця горизонтально надголовою — махом рук палицю горизонтально вниз (на стегно); зігнути, протягнути правуногу, опустити, зігнути, протягнути ліву ногу, опустити. Зігнути обидві ноги в коліннихі тазостегнових суглобах, провести їх під палицею, випрямити. Повернутися в початковеположення.
В. п. — лежачи на спині, палиця горизонтально надголовою. Махом рук сісти, палицю вниз.
Лежачи на животі, палиця горизонтально перед грудьми- підняти голову, тулуб, палицю горизонтально над головою, утримати 3-5 секунд.
Те ж, але палицю горизонтально на головою.
Те ж, але палицю горизонтально за голову.
В. п, — лежачи на спині, палицю горизонтально заголову, ноги нарізно. Махом рук палицю вниз, сісти «по-турецьки».
8.В. п. — сидячи «по-турецьки», палицюгоризонтально над головою. Махом рук встати
ВПРАВИ ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ М'ЯЗОВОГО КОРСЕТА.
Для м'язів спини:
1. З В. п. — лежачи на животі, підборіддя на тильнійповерхні кистей, покладених один на одного.
Перекласти руки на пояс, підвести голову і плечі,лопатки з'єднати, живіт не піднімати, дихання не затримувати. Зберігати прийнятеположення до певного рахунку або по команді інструктора.
Та ж вправа, але кисті рук переводити до плечейза голову.
В. п. — те ж. Підводячи голову і плечі, поволіперевести руки вгору, в сторони і до плечей (імітація рухів при плаванні брасом).
В. п. — те ж. Рух рук в сторони, назад, в сторони- вгору.
В. п. — те ж. Підняти голову і плечі. Руки в сторони.Стискати і розтискати кисті рук.
В. п. — те ж. Підвести голову і плечі, руки в сторони.Кругові рухи руками.
І. п. — те ж. Почергове відведення назад прямихніг, не відриваючи тазу від підлоги. Темп повільний.
Та ж вправа, але з одночасним підведенням і утриманнямдо рахунку 3-5 обох ніг. В. п. — те ж. Відвести назад пряму праву ногу. Підвестиі приєднати до правої ноги пряму ліву ногу. Поволі опустити обидві ноги.
В. п. — те ж. Відвести назад обидві ноги, розвестиїх в сторони, з'єднати разом, опустити.
В. п. — те ж, лицем до партнера. Узяти гімнастичнупалицю хватом зверху, підвести голову і груди, утримуючи палицю біля грудей, — киданняпалиці партнерові, ловля хватом зверху і знизу, утримуючи голову і груди в відведеномуположенні. Кількість повторень — за командою інструктора.
12. Та ж вправа, але на гімнастичній лавці.
13. Та ж вправа з медицинболом. Для м'язів черевногопреса:
В. п. для всіх вправ — лежачи на спині з притисненнямпоперекової частини хребта до опори. Зігнути і розігнути ноги в колінному і тазостегновомусуглобах по черзі — «велосипед».
Зігнути обидві ноги, розігнути їх вперед, поволіопустити. Руки за головою, почергове підведення прямих ніг вперед.
Руки вгору, поволі підняти обидві прямі ноги окута 45° і поволі опустити вихідне положення.
Зігнути ноги в колінах, випрямити вперед — вгору,розвести в сторони, з'єднати і поволі опустити.
Утримуючи м'яч між колінами, зігнути ноги, розігнутиїх вперед до кута 45°, поволі опустити.
7. Те ж, але утримуючи м'яч між кісточками.
8. Схрещування прямих ніг — «ножиці».Перехід в положення сидячи з махом рук.
Те ж, але руки на поясі.
Ноги фіксовані у гімнастичної лавки або утримуютьсяпартнером — поволі сісти і поволі повернутися в вихідне положення.
12. Сидячи верхи на гімнастичній лавці, відхилитисяназад до положення лежачи, утримуючись прямими ногами, перейти в вихідне положення.
Для бічних м'язів тулуба:
Лежачи на правому боці, права рука витягнута вгору,ліва рука вздовж тулуба. Утримуючи тіло в положенні на боці, підводити і опускативипрямлену ногу. Те ж на лівому боці з підведенням і опусканням правої ноги.
Лежачи на правому боці, права рука витягнута вгору,ліва рука зігнута в лікті і долонею упирається в підлогу на рівні плеча — «віконце». Відвести обидві прямі ноги, утримувати на вазі до рахунку 3-5,поволі опустити в вихідне положення.
Те ж, лежачи на лівому боці. Утримування прямихніг на вазі може проводитися по заданому рахунку або по команді інструктора.
В. п. на боці підвести одну ногу, приєднати донеї іншу, поволі опустити ноги.
І. п. — лежачи на боці на кушетці або підведенійопорі, тулуб на вазі, однойменна рука спирається на підлогу, інша — вздовж тулуба.При фіксації ніг партнером — перекласти руки на пояс, вгору, вперед, до плечей- повернення в початкове положення.
Те ж на іншому боці.

Додаток 2
РУХЛИВІ ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ,що МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ ПОСТАВИ.
Ігри цілеспрямованого характеру: на збереженняправильної постави і зміцнення м'язів спини.
«ТИХІШЕ ЇДЕШ — ДАЛІ БУДЕШ». Завданнягравців при виконанні — зберігати правильну поставу і прийти до фінішу першим. Всіучасники шикуються в одну шеренгу. Керівник подає різні команди, наприклад:«Крок вперед, наліво, два кроки вперед, присісти — руки вперед, направо, двакроки вперед» і ін.
Керівник під час гри стежить за поставою і як тількипомітить помилку (опущена голова, нахилені вперед плечі, випнутий живіт і ін), даєрозпорядження гравцю, що допустив помилку, зробити крок назад. Виграє той, хто першимбуде на фініші, хто менше зробив помилок і хто зберігав правильну поставу.
Примітка. Гра застосовуємося на етапі рішення задачізакріплення навику правильної постави, в завершальній частині занять.
«ВИПРЯМЛЯННЯ». Гравці вишикувані в двіколони на відстані витягнутих рук один від одного, руки на />/>пояс в нахилі вперед на 45°, прогнувшись.
За сигналом керівника що стоїть в хвості колонивипрямляється і ляскає долонею по спині попереду того, що стоїть, який, у свою чергу,випрямляється в положення «струнко» і ляскає попереду того, що стоїть.Коли хлопок дійде до того, що стоїть попереду колони, який також випрямляється іприймає стійку «струнко» (правильна постава), він командує «довкола»,після чого стає в вихідне положення (нахил вперед), і хлопок по спині передаєтьсяу зворотному напрямі. Колона швидше за інших передала хлопок назад, до номера, щопочав гру, вважається такою, що перемогла.
Примітка. Гра проводиться як в завершальній частині,так і в основній, як вправа на зміцнення м'язів спини, випрямляння хребта і вихованняправильної постави.
«НОЖНИЙ М'ЯЧ В КРУЗІ». Учасники гри сидятьлицем до центру, спираючись руками в підлогу за спиною. Діти, що сидять в крузі,ударяють по м'ячу ногами так, щоб він підкотився до кого-небудь з гравців і не вийшовз круга.
Примітка. Гра має відволікаюче значення і служитьдля розвантаження м'язів спини і нижніх кінцівок. Раціонально застосовувати в завершальнійчастині занять.
«ПОТРАП М'ЯЧЕМ В БУЛАВУ». Діти вишикуванів одну шеренгу, лягають на живіт, в руках у кожного гумовий м'яч. На відстані 4-5-6метрів від кожного учасника гри поставлено булави. Поштовхом рук від грудей требазбити м'ячем булаву. Після відштовхування м'яча учасник гри ставить руки до плечей(з'єднавши лопатки) — тримати три рахунки. Незалежно від того, чи буде збита булавачи ні, кожен з тих, що грають встає, йде за м'ячем і повторює завдання. Призначаєтьсявід 5 до 8 спроб. Виграє той, хто більше разів збив булаву.
«КВАЧІ — ЯЛИНОЧКОЮ». Діти стають в свій«будинок» у гімнастичної стінки або стіни без плінтуса прийнявши правильнупоставу (стосуючись стіни п'ятами, гомілковими м'язами, сідничною і лопаткою частинамиі потилицею), руки дещо відведені в сторони (діти зображають ялинку з опущенимигілками). З дітей вибирається той, що водить, який повинен цяткувати решті грають.
По команді керівника діти починають гру, бігаючина всіх напрямках. Той, що водить повинен заплямувати дітей, які рятуються в свої«будинки», (тобто встати біля стіни в правильній поставі), де не можнаїх цяткувати. Гра продовжується 5-8 хвилин. Якщо що водить нікого не може заплямуватипротягом 2-3 хвилин, його слід замінити іншим з числа тих, що грають.
«КИТАЙСЬКІ КВАЧІ». Правила гри ті ж,що і в попередній грі, але щоб врятуватися від гонитви що водить, охочого заплямуватигравця, гравцеві потрібно зробити присідання з прямою спиною, руки «крильцями»(до плечей, лопатки разом).
«ЗМІЙКА НА КАРАЧКАХ». Проповзти рачкиміж «змійкою» (поставлені в ряд булави, ширина проходу між ними 30 див).Виграє той, що не збив жодної булави. Гра може проводитися як естафета.
У завершальній частині занять цю гру можна провести,пройшовши між булавами із закритими очима.
«ТРИМАЙСЯ ЗАВЖДИ. ПРЯМО». Діти переддзеркалом приймають правильну поставу і йдуть простим кроком із зміною темпу (поволі,швидко), потім переходять на біг. За хлопком керівника швидко займають свої місцяперед дзеркалом. Один з учасників перевіряє поставу і робить зауваження гравцевіпро неправильну поставу.
«НЕ УПУСТИ МІШЕЧОК». Діти вишикуванів дві колони, на голові у кожного мішечок з піском масою 500 грам. Завдання полягаєв тому, щоб пройти по коридору (позначеному з двох сторін палицями) шириною 25 сантиметрів,не втративши мішечка і зберігаючи правильну поставу. Виграє колона, що швидше іправильніше виконала завдання.
«СОВА». Гравці вільно розташовуютьсяв залі. Десь сидить або стоїть «сова». Керівник говорить: «День наступає,все оживає». Всі діти вільно рухаються по майданчику, виконуючи різні рухи,імітуючи руками політ метеликів, бабок, стрибають, бігають і так далі. Керівниквимовляє: «Ніч наступає, все завмирає, сова вилітає». Всі повинно негайнозупинитися, прийняти правильну поставу або яке-небудь інше положення з прямою спиною,відведеним назад плечовим поясом, зімкнутими лопатками. «Сова» облітаєгравців гострозоро оглядаючи їх. У кого погана постава, того «сова» відправляєв «дупло». Гра продовжується. Через деякий час підраховують, скільки чоловік«сова» забрала до себе. Після цього вибирають нову «сову» зчисла тих, хто до неї потрапив. Гра починається Знову. Виграє «сова»,що забрала більше гравців.
«ТАЧКИ». Гравці шикуються в дві паралельніодин одному шеренги, друга особою в потилицю першої. Діти з першої шеренги стаютьна карачки (руки випрямлені, кистями спираються об підлогу, ноги злегка розставлені).Що стоять за ними в другій шерензі захоплюють попереду ніг, що стоять за щиколотки.По сигналу керівника кожна «тачка» (з двох дітей), що вийшла таким чином,починає просуватися вперед, прагнучи першою досягти фінішної межі, накресленої навідстані 15-20 метрів від старту. Між парами проводиться змагання на якість і швидкістьвиконання завдання.
Примітка. Гра застосовується на етапі вирішеннязавдань — зміцнення м'язів поясу верхніх кінцівок, грудної клітки і живота.
«СЛУХНЯНИЙ М'ЯЧ». Лежачи, витягуєтьсяна спині, затиснути м'яч між ногами. Обернутися на живіт, не упустивши м'яча.
Ось який слухняний м'яч! Обернися і озирнися! Міжніг його запрягти. М'ячик, на підлогу не котися!
Ігри тренуючого характеру.
«БУДЬ СТІЙКИЙ». Учасники стають в кругв приседе. Вони кидають м'яч один одному з метою вивести партнера з рівноваги. Якщоучасник при лові або киданні м'яча втратив рівновагу (перекинувся або сперся рукоюоб підлогу), то йому зараховується штрафне очко. Перемагає учасник, що має найменшукількість штрафних очок.
«КОЗАКИ — РОЗБІЙНИКИ». Що грають ділятьна дві команди: «козаки» і «розбійники». Щоб відрізнити учасниківоднієї команди від іншої, всім дітям однієї команди прив'язують на руку стрічку.
По сигналу керівника «розбійники» біжатьв різні боки. «Козаки» женуться за ними і осаливают їх, вимовляючи:«Раз — два — три — чотири — п'ять! Ось тобі козацький друк». І «розбійники»завмирають на місці. Але його може виручити інший (не засалений)«розбійник»,хлопнувши по плечу. Тоді «розбійник» вважається вільним і Знову бігає,рятуючись від «козаків». Коли всі «розбійники» засалені, всіпроходять по гімнастичній лавці (короткочасний відпочинок). Потім гравці міняютьсяролями, і гра продовжується. Виграє команда, яка швидше засалила своїх суперників.
«ПРОЙДИ — НЕ ПОМИЛИСЯ». Діти сидять налаві. На підлозі крейдою накреслена лінія. Гра має декілька варіантів.
1. Кожен з тих, що грають повинен пройти впередпо лінії, ставлячи п'яту до носки попереду ноги, що стоїть, і назад пройти по межіспиною назад, ставлячи шкарпетку до п'яти.
2. Гравець повинен пройти по гімнастичній лавіабо дошці, переступаючи через покладені на шляху предмети (великий м'яч, коробка).
Всі вправи проводяться спочатку з відкритими, апотім із закритими очима. При цьому дітей підстраховує керівник.
«ХТО ШВИДШИЙ І ТОЧНІШИЙ». Гравці побудованів дві колони. Перед першими, такими, що стоять в колонах, проводять межу — в 10кроках від неї. Розставляють кеглі в ряд одна за одною — всього по 5 кеглів. Посигналу керівника перші номери двох команд біжать до свого ряду кеглів і переставляютьїх в 5 кроках на іншій межі, швидко повертаються до своєї колони, ляскають по долонідругого номера колони, який після бавовни біжить до кеглів, переставляє їх на колишнімісця і біжить до своєї колони для того, щоб хлопком по долоні дати старт третьомуномеру і продовжити гру. Перемагає команда, яка швидше перенесла і розставила кеглі.
«КІШКА І МИШКА». Всі гравці будуютьсяв круг і беруться за руки. Вибирають «кішку» і «мишку». Завдання«кішки» — зловити «мишку», яка то вибігає з круга, то Зновуповертається в круг через «ворота» (відстань між руками тих, що грають).«Кішка» намагається наздогнати «мишку» через ті ж «ворота»,але хлоп'ята закривають їх, опускають руки, навіть сідають і тим самим перегороджуютьшлях «кішці». Коли «кішці» вдасться прорватися через «ворота»і вона зловить «мишку», вибирають нову «кішку» і «мишку».
«ЩУКА. І КАРАСІ». По обидві сторони майданчикапроводять прямі лінії, за ними «морить». Один з тих, що грають — «щука» — знаходиться в одній стороні залу, в своєму «морі»,а «карасі» (решта грають) — в іншому «морі». По сигналу керівника«Карасі в морі» «карасі» перебігають з одного «моря»в інше, а «щука» їх ловить. Спіймані, узявшись за руки, утворюють кругпосередині майданчика — «кошик». Перебігаючи з одного «моря»в інше, «карасі» обов'язково повинні пробігти через «кошик».У «кошику» «щука» не має права ловити «карасів».«Карась», що не пробіг через «кошик» або заплямований«щукою», вважається спійманим. Виграють «карасі», яких не змоглазловити «щука».
Комплекси вправ ігрового характера1
КОМПЛЕКС 1.
ВПРАВА 1. Діти перед дзеркалом приймають правильнупоставу: голову тримають прямо, губи спокійно зімкнуті, дихання через ніс, дивлятьсяперед собою, плечі злегка опущені і відведені назад, на одному рівні, руки опущені,ноги прямі, носки злегка розведені; йдуть простим кроком, на шкарпетках, на п'ятах.
ВПРАВА 2. Голова прямо, п'яти разом, носки нарізно,в руках за плечима гімнастична палиця: «багаж». Ходити, не опускаючи голови,на шкарпетках. Діти повторюють за керівником: «Так, багаж, на поверх».Тривалість 10-15 секунд.
Ми легко несемо багаж з поверху на поверх
Так, багаж! На поверх.
ВПРАВА 3. Діти стоять прямо, в руках за плечимагімнастична палиця «багаж». По команді керівника діти переводять палицюіз-за плечей через голову вперед і нахиляються, дістаючи палицею пів. При нахилахз видихом скандувати: «багаж… саквояж… жж… ». Повторити 5 разів.
Принесли і розвантажили валізи, рюкзак і багаж:саквояж.
ВПРАВА 4. Діти стоять прямо, руки опущені. Поворотитулуба з одночасним відведенням руки і поворотом голови в ту ж сторону. Повторити5-10 разів.
Управо — брудна білизна. Вліво — чиста білизна.
/>/>1 Комплекси вправ ігрового характеру відповідно до В.Л. Страковської (1994).
ВПРАВА 5. Присідання, коліна розведені, руки стосуютьсяпідлоги. При присіданнях скандувати рядки вірша: «Ось наллємо… виперемо»(як би замочують білизна в тазу). Повторити 5-10 разів.
У таз ми води наллємо
І білизну в нім виперемо
Ось наллємо. Виперемо.
ВПРАВА 6. Діти стоять, ноги розставлені на ширинуплечей. Рух рук і корпусу вперед — назад (напівнахили) з вимовленням за керівником«тах — тах — тах, пах — пах — пах». Повторити 5-10 разів.
Ми білизну перемо чисто
Таз на стілець поставимо
Tax — тах — тах! швидко.
Пах — пах — пах!
ВПРАВА 7. Діти стоять, ноги на ширині плечей. Злегканахилитися вперед, пояс верхніх кінцівок і руки розслаблені (руки вільно «висять»попереду тулуба). Робити махові рухи руками з поворотом тулуба управо і вліво. Ритмічновимовляти «буль — буль — буль… ». Повторити 6-12 разів.
А зараз все сполоснемо
Буде чиста білизна
Буль — буль — буль… Буль — буль — буль...
ВПРАВА 8. Діти стоять. Руки зігнуті в ліктях передсобою, кисті стислі в куркулі. Рухи імітують віджимання білизни, ритмічно примовляючи:«Pas — раз — pas — s — s в таз, в таз — з — з». Повторити 10-16 разів.
Ми тепер білизна все вичавимо І світліше воно,і чистіше.
Раз — раз — раз — з — з… У таз, в таз, в таз- з — з.
ВПРАВА 9. Діти стоять, ноги на ширині ступні. Нахилитисяі швидко випрямитися, встати на носки, підняти руки вгору, потягнутися. Повторити5-10 разів.
Нахилимося до тазу ми
І струсимо її легко
З білизною. Так, легко!
Простирадло ми розвернемо
І повісимо високо
Ро зв ернемо. Високо.
ВПРАВА 10. Діти стоять на гімнастичній лавці, рукина поясі, плечі злегка відведені назад. Ходьба по лавці з почерговим опусканнямноги з витягнутою шкарпеткою за лавку (інша нога при цьому згинається).
Підемо по «містку» гуськом. Ногу в річкузануримо.
ВПРАВА 11. Ходьба по лавці боком з приставляннямноги. Руки витягнуті в сторони долонями вгору.
А потім підемо ми боком І ще разок з підскоком.
ВПРАВА 12. Кидання м'яча об підлогу і лов одній,двома руками, перекидання м'яча один одному. Тривалість 30-60 секунд.
Дівчатка, хлопчики! М'ячик наш в прискік пішов.
Пограємо в м'ячики? Постукаємо м'ячем об підлогу!
ВПРАВА 13. Звичайна ходьба; ходьба на шкарпетках,руки на поясі; на п'ятах — руки за головою; звичайна ходьба. Дихальні вправи. Тривалість20 секунд.
Ми йдемо на шкарпетках
Ми перевірили поставу
Ми йдемо на п'ятах. І звели лопатки.
КОМПЛЕКС 2.
ВПРАВА 1. Діти перед дзеркалом приймають правильнупоставу, контролюється зімкнення губ, і йдуть простим кроком із зміною темпу руху20-30 секунд, повторюючи за керівником:
У шлях підемо ми спозарання, Не забудемо про поставу.
ВПРАВА 2. Діти встають в круг і в такт віршам дмутьна хмари; махають на них руками — «проганяють» їх. Потім зображають дощик:піднімають обидві руки вгору, потім, розслабивши м'язи рук, «кидають»одну руку до рівня плеча, потім до поясу і вниз, потім іншу руку — так само. Диханнядовільне.
Дощик, дощик
Ми так уміємо теж
Кап — кап — кап… Ми розженемо хмари
Вітру ми допоможемо.
ВПРАВА 3. Діти стоять. Ноги на ширині плечей, рукипрямі. Бавовна в долоні перед собою, над головою і з поворотом тулуба — справа ізліва. Повторити вправи в тій же послідовності 4-6 разів з вимовленням при бавовні«лясь — лясь».
Комарика лясь – лясь
Зліва хлопнемо комара.
А то сяде на лоб. Справа хлопнемо комара.
ВПРАВА 4. Вихідне положення — стоячи. Керівниквиразно читає вірші, а діти роблять вправи: піднімають руки вгору (вдих), потім,зігнувши їх в ліктях, кисті стиснувши в куркулі, з силою опускають вниз (видих).Повторити 3-4 рази.
Ось веселий сажотрус, Він труби чистить, чистить.Руки ходять вгору і вниз, І міцно стислі кисті.
ВПРАВА 5. Ходьба простим кроком під ритмічні вірші.Потім, узявши один одного за руки, діти переходять на біг з поступовим уповільненням.Керівник регулює темп ходьби і бігу. Ходьба з високим підняттям колін, шкарпеткавідтягнута, руки на поясі. Тривалість 10-20 секунд.
Що там? Змійка! В'ється
Так хлоп'ята друг за
в'ється. Мчаться, мчаться, мчаться
Ей, хто з нами не сміється? довкруги.
Це струмочок петляє
І петлею, і змією.
Той, що зародився
Кружляють, і не падають
у травні. І один одного радують.
ВПРАВА 6. Ходьба простим кроком з поступовим уповільненнямтемпу. Керівник контролює правильність прийнятої дітьми постави. Дихальна вправаіз звуковим видихом «ш ш… ш» (3-6 разів). Тривалість 30 секунд.
КОМПЛЕКС 3.
ВПРАВА 1. «Ходьба». Встати прямо, головуне опускати, ноги разом, плечі опущені і відведені назад, грудна клітка розгорнена.Перевірити поставу перед дзеркалом. Ходити зазвичай, потім на шкарпетках, на п'ятах,на зовнішньому зведенні стопи. Повторити всі вправи в ходьбі, міняючи напрями рухупо кімнаті. Стежити за поставою. Тривалість ходьби 40-60 секунд. Ведучий говоритьвірші, направляючи ними що грають на потрібні рухи:
Ми перевірили поставу
Ми йдемо на п'ятах.
І звели лопатки. Ми йдемо, як всі хлоп'ята
Ми є схожими на шкарпетках
І як ведмедик клишоногий.
ВПРАВА 2. «Кури». Діти стоять, нахилившись
вільно звісивши руки — «крила» і опустившиголову. Вимовляють «чеах — тах — тах», одночасно поплескувавши по колінах- видих; випрямляючись, піднімають руки до плечей — вдих. Повторити 3-5 разів.
Бурмотять кури ночами
Піднімаємо руки ми до плечей
Б'ють крилами тах — тах (вдих).
(видих). Потім опустимо — так.
ВПРАВА 3. «Літак». Діти стоять. Розвестируки в сторони долонями догори. Підняти голову вгору — вдих. Зробити поворот убік,вимовляючи «жжж...» — выдох; встати прямо, опустити руки — пауза. Повторити2-4 рази в кожну сторону.
Розпрямив крила літак: Жу ~ жу — жу.
Приготувалися в політ. Я наліво подивлюся:
Я направо подивлюся: Жу — жу — жу.
ВПРАВА 4. «Насос». Діти стоять. Ковзаючируками вздовж тулуба, нахилитися по черзі управо і вліво. Нахиляючись, видих з вимовленнямзвуку «ссс… », випрямляючись, вдих. Повторити 4-6 разів.
Це дуже просто — Назад і вперед
Покачай насос ти. Нахилятися не можна.
Це дуже просто — Направо, наліво
Покачай насос ти Руками ковзаючи.
ВПРАВА 5. «Будинок маленький, будинок великої».Діти стоять. Випрямитися, встати на носки, підняти руки вгору, потягнутися, подивитисяна руки — вдих («у ведмедя будинок великої»). Сісти, обхвативши рукамиколіна, опустити голову — видих з вимовленням звуку «ш — ш — ш»(«у зайчика будинок маленький»). Ходьба по залу: «Ведмедик наш пішовдодому, та і крихта — зайченя». Повторити 4-6 разів.
У ведмедя будинок великий,
А у зайчика — маленький.
Ведмедик наш пішов додому,
Та і крихта — зайченя.
ВПРАВА 6. «Подуємо наплече». Діти стоять, руки опущені, ноги злегка розставлені. Повернути головуналіво, зробити губи трубочкою — подути на плече. Голова прямо — вдих. Голову управо- видих (губи трубочкою). Голова прямо — вдих носом. Опустити голову, підборіддямстосуючись грудей, — Знову зробити спокійний, злегка поглиблений видих. Голова прямо- вдох носом. Підняти особу догори і Знову подути через губи, складені трубочкою.Повторити 2-3 рази.
Подуємо на плече,
Подуємо на інше.
Подуємо на живіт
Як трубка стане рот
Нас сонце гаряче
Пекло денною порою.
Ну а зараз — на хмари
І зупинимося поки.
Потім повторимо все Знову:Раз, два і три, чотири, п'ять.
ВПРАВА 7. «Косар».Діти стоять, ноги на ширині плечей, руки опущені. Махом перевести руки1 убік вліво- назад, управо. Видих, вдих. Махом Знову перевести руки вліво із звуком «зу- зу». Керівник читає вірші, а діти повторюють разом з ним склади «зу- зу», роблячи вправу. Вірш, що супроводжується вправами, прочитується 3-4рази. Косар йде косити стерню: Зу — зу, зу — зу, зу — зу.
Замах направо, а потім Налівоми махнемо.
Йдемо зі мною косити удвох:
І так ми справимося
Зу — зу, зу — зу, зу — зу.із стернею.
Зу — зу, зу — зу удвох.
ВПРАВА 8. «Квітів».Діти стоять по кругу.
Керівник читає їм вірші:
Кожен бутончик схилитися брадий Направо, наліво, вперед і назад.
Від вітру і спеки бутончикиці Сховалися живо в квітковому букеті.
По команді керівника діти ритмічнопід читання вірша повертають голову («бутончики») направо, наліво, нахиляютьїї вперед, відводять назад, чергуючи вдих і видих. При читанні останнього рядкавірша діти піднімають руки вгору, схиляючи кисті над головою: «бутончики»(голови) сховалися. Всі вправи повторити 6-8 разів.
ВПРАВА 9. "Їжак".Діти лягають на спину (на килим), руки прямі, витягнуті за голову. У цьому положенніпо команді керівника діти роблять глибокий вдих через ніс. При читанні двовірша:
Ось згорнувся їжак в клубок
Тому що він змерзнув.
діти руками обхвачують колінаі притискують зігнуті ноги до грудей, роблячи повний, глибокий видих. При читаннівірша:
Промінець їжачка торкнувся
Їжачок солодко потягнувся.
діти приймають вихідне положенняі потягуються, як їжачок, стають «великими, зростають», а потім розслабляючись,роблять спокійний вдих і видих через ніс. Всі вправи повторити 4-6 разів.
ВПРАВА 10. «Сурмач».Діти сидять або стоять. Кисті стислі і як би утримують трубу; підносячи «трубу»до рота діти вимовляють:
Тру — ру — ру, бу — бу — бу!Подудимо в свою трубу.
ВПРАВА 11. «Жук».Діти сидять, схрестивши руки на грудях. Опустивши голову. Ритмічно стискати обомаруками грудну клітку, вимовляючи «жжж...» — видих. Розвести руки в сторони,розпрямивши плечі, голову тримати прямо — вдих. Повторити вправу 4-5 разів.
у, — сказав крилатий жук, Посиджуі подзижчу.

Додаток 3
Таблиця 1. Схема обліку зовнішніх ознак втоми дитинипри проведенні
рухомих ігорОзнаки Ступінь стомлення I (допустима) II (що вимагає зниження навантаження) Нервова система (поведінкові реакції) Обличчя спокійне; декілька збуджений, понижена увага Вираз обличчя напружений; дитина сильно збуджена, без толку метушлива (кричить, вступає в конфлікт з іншими учасниками гри), значно відволікається, млявий (пасивний) Рухи Бадьорі; чітке виконання завдань Невпевнені; нечітке виконання завдань, додаткові рухи Забарвлення шкіри особи і видимих слизистих оболонок Невеликі почервоніння шкіри Значне почервоніння або збліднення шкіри, невелика синюшность видимих слизистих оболонок Пітливість Невелика Виражена, переважно особи Дихання Без змін або злегка прискорене (на 5-8 в хвилину) Прискорене (на 10-15 в хвилину); періодичні вдихи Пульс Декілька прискорений (на 15-20% від вікової норми), ритмічний Прискорений (на 30-50% від вікової норми), аритмічний Самопочуття Відсутність скарг Скарги на втому, біль в м'язах, серцебиття, небажання продовжувати гру
/>/>1 Таблицю дано згідно з В.Л. Страковською (1994).