Міністерствоосвіти і науки України
Полтавськийдержавний педагогічний університет
іменіВ. Г. Короленка
Рефератна тему
«Рольосвіти у формуванні громадянського суспільства в Україні»
Підготуваластудентка
групи Ф-42
фізико-математичного
факультету
Прудка І. І.
Викладач:Приходько С. М.
Полтава– 2009
План
Вступ
Громадянське виховання і школа
Концепція громадянської освіти
Проблема формування потужного середнього класу
Висновок
Вступ
Що такегромадянське суспільство? В чому його сутність?
З’ясуваннясутності громадянського суспільства можна зробити шляхом виокремлення ключовогослова цього поняття, яким є «громадянин», член громади. Адже громадянськесуспільство – це, перш за все, суспільство вільних громадян, а не підданихдержави. Як зазначає Дітмар Штюдеманн, посол Федеративної Республіки Німеччинив Україні, це – «співтовариство зрілих громадян, котрі самі спільно визначаютьсвою долю».
Для реалізації інтересів окремих громадян, їх груп утворюютьсярізноманітні інститути, які сприяють відтворенню і соціалізації громадян яксуб'єктів спеціалізованої діяльності, формуванню несучої конструкції ісередовища громадянського суспільства, його інтеграції у певну цілісну систему,виробленню і трансляції відповідних норм і цінностей, здійсненню контролю за їхдотриманням, підтриманню порядку, регламентації і формалізації відносин міжгромадянами і групами їх інтересів, між громадянським суспільством і державою.
З іншого боку, інститути громадянського суспільства сприяють набуттю йогосуб'єктами певної автономії, персоніфікації відносин, селекції і відборунайбільш життєздатних зразків, самоорганізації і саморегуляції суспільства іпов'язують в єдине ціле всі вузли живої тканини суспільного організму.
Оскільки громадянське суспільство перш за все забезпечує відтвореннясоціального життя, то основними його інститутами є: приватна власність, найманапраця, біржі зайнятості, соціальне партнерство, орендні підприємства,кооперативи, акціонерні товариства, споживчі і кредитні спілки, бізнес-центри,благодійні фонди і фонди підтримки, а також сім'я, церква (відокремлена віддержави), навчальні заклади, засоби масової інформації (недержавні), Інтернет,органи самоврядування, профспілки, різноманітні громадські недержавні неурядовіорганізації від об'єднань у справі захисту прав споживачів до організаціїсамодопомоги для алкоголіків та.
В Україні з-поміж інститутів громадянського суспільства неабияке місце уйого формуванні посідає інститут освіти.
Громадянське виховання і школа
Свої знання громадяни отримують від інформаційних інститутів, насамперед,від школи, інших політико-освітніх установ, засобів масової інформації.
Останніми роками в Україні інтенсивно обговорюється питання створенняосередків громадянського суспільства. Під егідою Ради Європи відбулось декільказаходів, що були присвячені цій проблемі. 2005 рік цією поважною організацієюпроголошений Роком громадянської освіти населення. Сучасна українська школаактивізується роботу з громадянської освіти.
Головною проблемою громадянської освіти в сучасній Україні є формуванняправової громадянської культури у підлітків. Тому сучасна школа як одна ізланок нашого суспільства повинна брати активну участь у вирішенні цієїпроблеми. Громадянська освіта — це довгострокова програма, яка повиннавпроваджуватись починаючи зі школи.
Метою освіти з основ громадянських прав і держави можна визначити так: це— свідома участь у політичному житті повноправних громадян, що віддані основнимцінностям та принципам конституційної демократії. Певну роль у формуваннігромадянських настанов у свідомості школярів відіграють сім'я, вулиця, церква,засоби масової інформації. При цьому можна підкреслити історичнувідповідальність школи за розвиток розуміння учнями громадянських прав таобов'язків, що реалізуються завдяки як офіційним, так і неофіційним навчальнимкурсам, котрі вивчаються з початкової школи. Офіційна освіта повиннаприщеплювати учням загальне розуміння суспільного життя, діяльності державнихінститутів. Громадянська освіта повинна допомагати учням зрозуміти функціонуванняукраїнської та інших політичних систем.
Виховання у школярів переконань у необхідності вивчення-громадянськихправ — важлива умова підвищення ефективності профілактики правопорушень,соціальної пасивності, шкідливих звичок тощо. Громадянська освіта повиннапереконати учнів, що рівень життя у демократичному, правовому суспільствізалежить від свободи та незалежності його членів.
Концепціягромадянської освіти
Велика силабесіди про громадянськість розкривається тоді, коли я, вихователь, і мої маленькігромадяни, немов би зливаючись в єдине ціле, разом пізнаємо, відкриваємовеликий світ громадянськості.
В. О.Сухомлинський
громадянськесуспільство виховання освіта
Здобуття Україною незалежності, процеси демократизації та свободи словавперше за всю історію української школи створили реальні можливості для розвиткудіючої системи громадянської освіти та виховання, безпосереднього залученняшколярів до життя суспільства. Розбудова незалежної держави неможлива безоновлення духовного життя, в якому школі належить чи не найголовніша роль.Очевидна необхідність принципово нової організації всього навчально-виховногопроцесу, однією з важливих ланок такої організації може стати курсгромадянської освіти.
Спроби вирішення задач громадянського виховання школярів здійснювались іраніше. Однак при нестачі гуманістичних начал громадянського життя вони булиневдалі. Людина з її проблемами опинялася на периферії знань. Не допомогло івведення в навчальні плани школи курсів правознавства, «Етики та психологіїсімейного життя», «Основи виробництва. Вибір професії». Не змогли кардинальнозмінити ситуацію й факультативи («Основи політології», «Охорона життя»,релігієзнавство, «Ми — одесити» та ін,), орієнтовані в основному на освіту, ане на виховання, які дозволяють працювати лише з невеликою кількістю школярів.
У сфері позакласної, позашкільної роботи, як правило, здійснюються лишеепізодичні «заходи» з національно-патріотичного, екологічного, правового таінших напрямків виховання. Формальні бесіди, лекції, збори і таке інше створилиілюзію виховання в школі. Таке словесне «виховання» нівечило паросткисамоврядування, самодіяльності, колективного життя та, звісно, не дуже сприялоформуванню громадянської свідомості. Не справдився і розрахунок на самостійнечитання, знайомство з пресою, громадсько-політичними програмами.радіо тателебачення.
Громадянське виховання в сучасних умовах відбувається переважно поза таопріч школи, під впливом процесів, що були викликані незалежністю тадемократизацією. Школа не встигає педагогічне інтерпретувати процесидемократизації, свобода слова, вона продовжує тримати учнів на скупому«інтелектуальному пайку», Консервативний зміст освіти, архаїчна організаціянавчально-виховного процесу, дискредитація моральних та соціальних цінностей,на які традиційно опиралася школа, посилюють моральний і правовий нігілізм таінфантилізм, деформують свідомість та поведінку молоді.
В умовах політичної та економічної нестабільності суспільства ці процесивиявляють тенденцію до поглиблення. Курс громадянської освіти покликанийліквідувати екстенсивний підхід до виховання, інтегрувати в собі необхіднізнання, забезпечити єдність виховання та навчання. Це надасть виховній системішколи більш цілісний, комплексний характер, звільнити значний педагогічнийпотенціал для здійснення виховання як розумно та гуманно організованого життяшкільного колективу.
Курс допоможе послабити соціальну напруженість в молодіжному осередку,подолати відчуження особистості від держави, інститутів влади, цінностейсуспільного буття.
Проблема формування потужного середнього класу
Проблемою громадянського суспільства є формування ефективних соціальнихвідносин, які б забезпечували економічну свободу особистості і формуванняпотужного середнього класу.
Соціальна структура українського суспільства характеризується насучасному етапі наявністю чотирьох соціальних прошарків: верхній (реальнийправлячий прошарок, який постає в ролі основного суб'єкта перетворень);середній (підприємці, менеджери середніх і невеликих підприємств, середня ланкавладних структур, найкваліфікованіші інженерно-технічні фахівці, наукова,художня інтелігенція, лікарі, вчителі; цей прошарок є або може бути соціальноюопорою політичних і економічних перетворень); базовий (охоплює дві третинисуспільства, має середній професійно-кваліфікаційний потенціал і відноснообмежені трудові можливості); нижній (в основному люди похилого віку, а такожті, хто не має професії і зайнятий малокваліфікованою працею). І, врешті-решт,«соціальне дно» (напівзлочинні елементи, алкоголіки, наркомани,бомжі).
Зародковий стан, у якому перебуває середній прошарок, боротьба завиживання найчисленнішого базового прошарку, який найближчим часом міг бирозширити рамки середнього класу, робить відкритою проблему формування масовоїсоціальної бази демократії і громадянського суспільства в Україні.
І, насамкінець, проблема, розв'язання якої значною мірою сприятиме розвиткугромадянського суспільства в Україні. — напрацювання консолідуючої ідеології.
Виходимо з того, що громадянське суспільство грунтується на принципіідеологічного плюралізму, реальному праві всіх суб'єктів безперешкоднодотримуватися і відстоювати різноманітні ідеї, теорії, погляди, які віддзеркалюютьрізноманітні аспекти життя суспільства.
Цей принцип не виключає, а передбачає наявність ідеологічного консенсусувідносно найважливіших і значущих для розвитку громадянського суспільствацінностей. «Необхідність створення в Україні повноцінного відкритогосуспільства, основними елементами якого є громадянське суспільство,соціально-демократична та соціально-правова держава, домінує зараз не тільки упоглядах української політичної та інтелігентської еліти, а й у суспільнійсвідомості». Названі цінності можуть бути визначені в рамках громадянськоїполітичної нації. Ключовими цінностями загальногромадянської ідеології могли бстати людська гідність, компетентність, відповідальність, патріотизм, гуманізм,демократія, соціальна справедливість, які має виховувати такий інститутгромадянського суспільства, як освіта.
Висновок
Виховання громадянина України – надзвичайно нагальне і невідкладнезавдання вчителя, вихователя. За його самовіддану й над історично важливу працюв цьому напрямі український народ завжди буде дякувати й славити шкільнихподвижників. Як писав ще в 1908 році, поет М. Чернявський:
Вам спліта такії лаври
Наша збурена доба,
Бо то ви у їй зробили
Громадянина з раба.
Список використаної літератури:
1. КоляденкоВ. Роль комунікативних технологій у формуванні громадянського суспільства//Людина і політика. – 2004. — № 1.
2. ПархоменкоЛ. Громадянське виховання: теорія та досвід// Виховна робота в школі. – 2008. — № 4.
3. Пеняєв С.Концепція та проект громадянської освіти// Позакласний час. – 2006. — № 23-24.
4. Рудич Ф.Громадянське суспільство в Україні: віражі і перспективи сходження// Віче. –2004. — № 6.
5. Цвих В.Групи інтересів, їх інститути та організації в громадянському суспільстві//Людина і політика. – 2002. — № 4.
6. ЧепурнийС. План громадянської освіти школи// Виховна робота в школі. – 2007. — № 5.