ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ ЯК МЕТОДУ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
(реферат)
Важливим аспектом, що визначаєхарактер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив насоціальні та суспільні відносини. Комп’ютерні технології постійновдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними,націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіастали першими «сферами-користувачами» мультимедійних розробок. Навчання звикористанням мультимедійних засобів також уперше здійснювалося у сферівиробництва для підвищення кваліфікації персоналу. Американські дослідникидійшли висновку, що використання засобів мультимедійних технологій у процесінавчання дозволяє істотно підвищити показники змістового розуміння тазапам’ятовування запропонованого матеріалу. Серед причин, частіше за інші,називали можливість синкретичного навчання (одночасно зорового та слуховогосприйняття матеріалу), активну участь в управлінні поданням матеріалу, легкеповернення до тих розділів, які потребують додаткового аналізу.
Сучасні освітні комп’ютерніпрограми (електронні підручники, комп’ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстовіінформаційно-довідкові системи – архіви, каталоги, довідники, енциклопедії,тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основімультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. Нанових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітоюскорочується.
Швидкість зміни інформації усучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитиниоптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційноїкомпетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв’язанні цихпроблем важливе місце займає комп’ютерне програмне забезпечення освітньогопроцесу.
Інформаційні технології та їхвплив на зміст освіти, методика та організація навчання залишаються актуальноютемою педагогічних досліджень. Останніми роками увагу педагогів та вченихпривернули мультимедійні технології (ММТ). Під мультимедійною технологією О. Пінчукрозуміє технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування тазастосування засобів обробки інформації різних модальностей. Говорячи про різніаспекти використання мультимедійних технологій в освіті, дослідниця зосереджуєувагу на питаннях використання технічного засобу навчання або комп’ютерноорієнтованого засобу навчання “нового” покоління, якому притаманні характерніознаки: можливість об’єднання інформації, представленої в різних формах (текст,звук, графіка, відео, анімація) та інтерактивний режим роботи зінформацією.[103]
О. Пінчук дає визначеннямультимедійних продуктів (ММП) як документів, які несуть в собі інформаціюрізних типів і припускають використання спеціальних технічних пристроїв для їхстворення та відтворення (тобто мультимедійні продукти створюються засобамиММТ). Нині в загальноосвітніх навчальних закладах з метою підтримки тазбагачення навчального плану найчастіше використовують такі мультимедійніпродукти, як: інтерактивні довідники та матеріали для самоосвіти (словники,енциклопедії, атласи, самовчителі різних мов тощо); освітні програми разом зіграми або освітні програми з інтерактивними, подібними до ігор та розваг,параметрами, мета яких – викликати інтерес і бажання пізнавати більше.[103]
Підготовка ефективних освітніх ММПбагато коштує та потребує послуг бригади висококваліфікованих проектувальниківі техніків, які працюють у команді з педагогами. На думку О. Пінчук є також проблемиі з використанням готових освітніх матеріалів. Нині Інтернет і World Wide Webмістить велику кількість вузлів з потенційно цікавим і актуальним матеріаломдля музичної освіти. Проте є практичні труднощі із знаходженням такогоматеріалу, який може швидко включитися до існуючих навчальних планів. Взагалі,підкреслює вчена, інтеграція освітнього мультимедійного матеріалу в навчальніплани освітянських закладів є однією з найактуальніших проблем, так як комп’ютерздатний не тільки полегшити та зробити цікавим процес передачі отримання знань,а й стимулювати творчу активність і самостійну діяльність учнів.
Про важливість використаннязасобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань Н.Самойленко. На його думку таке використання не тільки допомагає створитиконкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються,але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання,відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботиз мультимедійним посібником важливо зосередити увагу учнів на найбільш складнудля засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність.
Дидактична роль мультимедійнихзасобів у процесі повторення відрізняється від їх використання на урокахпояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можутьохоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань(хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), як основна абододаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вжездобутих знань.[104]
Мультимедійні технології – цепрактична реалізація методологічних і теоретичних основ формуванняінформаційної культури педагога. Сучасному вчителю все складніше й складнішебачити себе в освітньому процесі без допомоги комп'ютера. Георгій ОсиповичАствацатуров вважає що на сьогодні основна маса вчителів ще не готова сприйматиінформаційні технології як нову, невід'ємну частину людського життя, що маєзначення не тільки для виробництва, а і для соціальної сфери. Незважаючи назаходи, що приймаються, більшість педагогів залишаються комп'ютернобезграмотними. Психологи кажуть навіть про так званий «комп'ютерний страх» дорослого.На відміну від дитини, якій освоєння «електроніки» дається в основному доситьлегко, дорослий, у тому числі й учитель, при навчанні боїться припуститисьпомилки, часто шукає виправдання у своїх перших невдачах.[106]
Спостерігається навіть агресивненеприйняття комп'ютерних технологій. Нарешті, при комп'ютерному оснащенні шкіл,що почалось, не накопичилось іще достатнього досвіду використання досягненьінформаційно-комп'ютерних технологій у повсякденній практиці вчителя. Необхіднеосмислення нового рівня інформаційного забезпечення в навчанні, виробленняконкретних методик використання навчальних комп'ютерних програм.[106]
На думку О. Пінчук, дляпедагогів-початківців, необхідні добре структуровані та змістовно наповненіпрограми, готові до використання в реальному навчальному процесі. Досвідченийпедагог не завжди готовий сприймати та використовувати навіть добре продуманіготові програми, оскільки він, як педагог-професіонал, має свою концептуальнулінію, своє бачення розв’язання предметної проблеми. Тому тільки спільнізусилля, з одного боку, програмістів, які підготували якісні мультимедійніоболонки, та, з іншого боку, – професіоналів, які чудово знають свою предметнугалузь із змістової та методичної точки зору, можуть дати реальний і бажаний ефекту процесі створення навчальних програм.[103]
Зважаючи на це, О.Пінчуквказує на головні перешкоди ефективному використанню освітніх мультимедійнихпосібників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи:
а) слабкий потенціал існуючогопарку комп’ютерів у школах;
б) наявність невеликої кількостімультимедійних посібників, які можуть бути безпосередньо введені до існуючихнавчальних планів;
в) повільна адаптаціямультимедійної продукції, яка розроблена в інших країнах, за рахуноквідмінностей у мові, культурі, шкільних планах;
г) труднощі створення працездатноївзаємодіючої групи техніків і педагогів для створення нових освітніхкомп’ютерних продуктів;
д) низький рівень компетентностівчителів у використанні засобів ММТ.
На погляд О. Пінчук, якіснийнавчальний ММП повинен мати принаймні такі характеристики:
— можливість бути використаним дляорганізації різних видів навчальної діяльності;
— можливість поповненнянавчального матеріалу;
— методично обґрунтованийграфічний інтерфейс;
— помірне та обґрунтованевикористання відео- та аудіоматеріалів;
— можливість опрацювання різнихтипів даних;
— локальний і мережевий режимроботи.[103]
Сучасна мультимедійна продукціядозволяє копіювати частину матеріалу, вивести визначений уривок на великийекран (при наявності мультимедійного проектора). Нові можливості дляорганізації ефективного освітнього процесу у школі представляє сканер, щонабагато дешевше ксерокса. Завдяки сканеру можна вносити в комп'ютер будь-якіфрагменти текстів, фотографії, малюнки, таблиці тощо. Дуже часто Інтернетдозволяє знайти цікавлячий учня та вчителя наочний матеріал, причому високоїякості.
Г. Аствацатуров вважає, щонабагато ефективніше продемонструвати невеликий фрагмент, ніж показувати цілкомнавчальний відеофільм, розрахований на цілий урок, а іноді й більше. Учительможе зробити своєрідний монтаж мультимедійного заняття, причому розрахуватийого з точністю до секунди, з урахуванням особливостей конкретного класу такожного учня окремо. Як би не був зроблений електронний підручник, деяківажливі, на думку вчителя, навчальні елементи можуть випасти з поля зору.Задача вчителя — сконструювати такий урок, що, на його погляд, міг би найбільшефективно досягти поставленої навчальної мети.
На зміну наочному приладдю можутьприйти анімації, рухливі схеми, ілюстрації, що з'являються та зникають. Часто упрактичній діяльності вчителя зустрічається необхідність деякі наочні приладипоказати не відразу, а у визначений момент. Зазвичай викладачі на уроках ідутьна хитрість, закриваючи частину наочної інформації, що створює деякінезручності в роботі. Комп'ютер дозволяє виконати відеоряд ефективно й унайважливіший для вчителя момент.
Опанувавши програму складанняпрезентацій PowerPoint, учитель сам стає режисером свого заняття. Ця програмадозволяє педагогу створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео-та аудіо-фрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневілегше засвоїти новий навчальний матеріал. На якісно новому рівні проходятьзаняття з використанням методів групового навчання, при проведенні дидактичнихігор, вікторин, конкурсів тощо. Таким чином, саме при конструюваннімультимедійного уроку цілком доречні такі не завжди вдало використовувані впедагогічній літературі терміни, як «режисура», «сценарій», «дизайн»уроку.[106]
Методика роботи з мультимедійноюпрограмою вважає Н. Самойленко залежить від того, чи вона уже відома учням, чивперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. При повторному використаннізастосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а йсистематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедіяпопередньо не використовувалися, їх дидактичне призначення дещо змінюється:вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюютьвже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизуватизнання.[103]
Виходячи з цих особливостей, Н.Самойленко розглядає окремі дидактичні можливості, а також обумовлені нимимісце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під часповторення навчального матеріалу.
Під час уроків повторення таузагальнення, на його думку, інтегруються дидактичні можливості, а, отже,методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різнедидактичне призначення. Це може бути джерело нової навчальної інформації,матеріал для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстраціядо вже відомого матеріалу.
Н. Самойленко відзначає, що підчас повторення можуть бути використані з великою ефективністю не лише навчаючапрограма повністю, але й окремі фрагменти, якщо потрібно імітувати на екраніскладний процес або явище, що їх учні недостатньо засвоїли. Разом з тим окремідемонстрації можуть бути успішно використані під час повторення з метоюузагальнення та систематизації значного за обсягом матеріалу.
Використання засобів мультимедіяпід час повторення та узагальнення навчального матеріалу може бути розрахованена проведення самостійної роботи, порівняння, розв'язання певних пізнавальнихзавдань, на основі яких учні повинні краще з'ясувати суть явищ та процесів,важливість подій, зробити певні висновки й узагальнення. Застосована в усіхвипадках інформація за своїм дидактичним призначенням у цьому випадку виступаєяк матеріал для самостійної роботи.
У відповідності до різноманітнихнавчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бутивикористані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і підчас окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботиабо ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення тасистематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійноїінформації на уроці та методичні прийоми її застосування. [103]
Технічнізасоби на музичних заняттях використовуються в комплексі з традиційнимнавчанням, вважає І. Регейло. На її думку, це розширює арсенал наочних засобів,організовуючи полімодальне сприйняття, сприяє активізації інтелектуальноїдіяльності учнів. Використання технічних засобів дозволяє розглядати музичні явищав динаміці їх розвитку, підвищуючи силу впливу на емоційну сферу учнів, даючизмогу організувати індивідуально-диференційоване навчання під час уроку. [105]
Мультимедійнапедагогічна технологія з відповідним апаратним і програмним забезпеченням входитьу структуру навчально-методичного комплексу і не може розглядатись у відривівід інших засобів – підручника, друкованих посібників, нотографічних матеріалівтощо. Доведено, що використання комп'ютерних навчальних програм у системімузичної освіти має відповідати її концептуальним засадам і враховувати основнідидактичні принципи, що забезпечує ряд істотних переваг: індивідуалізаціянавчання в умовах колективного навчання; розширення можливостей поданнянавчальної інформації (колір, графіка, відео, тощо); посилення мотиваціїнавчання, обумовлене новизною роботи з комп'ютером; підвищення активності учніву навчальному процесі; розширення можливостей вибору навчальних завдань,можливість управління процесом їх розв'язання; якісна зміна контролю задіяльністю учнів, забезпечення гнучкості в керівництві навчальним процесом;автоматизація рутинних операцій у діяльності педагога шляхом передачікомп'ютеру частини його функцій Відзначено, що в початковій музичній освітіпрактичне застосування здобули тренувально-закріплюючі і – частково — навчально-ігрові мультимедійні програми. Сутність тренувальних музичних програмполягає в тому, що учням пропонується самостійне розв'язання музичного завданняз використанням комп'ютера. Дії комп'ютера спрямовані на підрахунок знайденихним помилок і оцінку якості виконання завдання. [105]
Досліджуючи особливостіпроектування, конструювання та використання в навчально-виховній діяльностімультимедійних навчальних посібників Г. Аствацатуров визначає урок, якбезпосередній інструмент реалізації основних ідей інформаційно-комунікаційнихтехнологій, що вимагає максимально ретельної його підготовки. Саме уроки є тимлакмусовим папірцем, які показують ефективність тієї або іншої розробки. Цеодночасно й кінцевий результат, і остання стадія оформлення, реалізації ідей,закладених розробниками тих або інших технологій.
Підготовка подібних уроків вимагаєще більш ретельної підготовки, ніж у звичайному режимі. Такі поняття, яксценарій уроку, режисура уроку – в цьому випадку не просто новомодні терміни, аважлива складова частина підготовки до уроку. Проектуючи майбутніймультимедійний урок, учитель повинен продумати послідовність технологічнихоперацій, форми і способи подачі інформації на великий екран. Варто відразу жзамислитися над тим, як учитель керуватиме навчальним процесом, яким чиномбудуть забезпечені педагогічне спілкування на уроці, постійний зворотнийзв'язок з учнями, розвиваючий ефект навчання. [106]
Г. Аствацатуров називаємультимедійним такий урок, на якому використовують багатосередовищне поданняінформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера. Вінзазначає що у багаточисельних статтях, присвячених цій темі, частозустрічається вираз «урок з мультимедійною підтримкою». Цілком очевидно, що такназивають урок, де мультимедіа використовується для підсилення навчальногоефекту. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасниківосвітнього процесу, часто й головним джерелом інформації, а мультимедійнітехнології застосовуються ним для підсилення наочності, для підключенняодночасно кількох каналів подання інформації, для доступнішого поясненняскладного нового матеріалу. У будь-який момент учитель може за допомогоюгіперпосилань перейти до деталізації інформації, «оживити» матеріал, якийвивчається, за допомогою анімації і т.д.
Цілком очевидно, що ступінь і часмультимедійної підтримки уроку можуть бути різними: від декількох хвилин доповного циклу. Проте мультимедійний урок може виступати і як «міні-технологія»,тобто як підготовлена тим або іншим автором розробка з заданими навчальнимицілями та завданнями, орієнтована на певні результати навчання. Такий урокволодіє достатнім набором інформаційної складової, дидактичним інструментарієм.При його проведенні істотно змінюється роль учителя, який у цьому випадку є,перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.Проведення уроку в режимі міні-технології зовсім не означає, що вчительпозбавлений можливості маневру та імпровізації. Нічого дивного не буде в тому,що у більш досвідченого вчителя подібний урок може заграти новими гранями,пройти цікавіше, динамічніше, ніж у його молодого колеги. Проте урок –міні-технологія передбачає істотне зменшення «педагогічного браку» навітьпедагогом-початківцем.
При проектуванні майбутнього мультимедійногоуроку розробник повинен замислитися над тим, які цілі він переслідує, яку рольцей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчальногокурсу. Яке призначення мультимедійного уроку:
— для вивчення нового матеріалу,подання новій інформації;
— для закріплення пройденого,відпрацювання навчальних умінь і навичок;
— для повторення, практичногозастосування отриманих знань, умінь, навичок;
— для узагальнення, систематизаціїзнань. [106]
Слід відразу визначити: завдякичому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данинановомодним захопленням.
Виходячи з цього, вчитель підбираєнеобхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийомипедагогічної техніки.
Мультимедійний урок може досягтимаксимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, ане випадковим набором слайдів. Певний набір усної, наочної, текстовоїінформації перетворює слайд на навчальний епізод. Розробник має прагнутиперетворити кожен з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.
Педагогічні довідники визначаютьдидактичну одиницю, як логічно самостійну частину навчального матеріалу, що засвоїм обсягом і структурою відповідає таким компонентам наповнення, як поняття,теорія, закон, явище, факт, об'єкт тощо.
Дидактична одиниця складається зодного або декількох фреймів. ФРЕЙМ – мінімальний опис явища, факту, об'єкта,при видаленні з якого будь-якої складової частини це явище, факт або об'єктприпиняють пізнаватися (класифікуватися), тобто опис втрачає сенс. Набірпов'язаних за суттю та логікою фреймів складає дидактичну одиницю.
Таким чином, готуючи навчальнийепізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен уявляти, якінавчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їхреалізації.
Однією з очевидних перевагмультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К.Ушинського: «Дитяча природа вимагає наочності. Навчіть дитину яким-небудь п'ятиневідомим їй словам і вона буде довго й марно мучитися над ними; але пов'яжітьіз картинками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєтедитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитиніскладну картину, і вона вас розуміє швидко… Якщо ви входите у клас, від якоговажко добитися слова (а таких класів у нас немало), почніть показуватикартинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно».
Використання наочності тим більшеактуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем,репродукцій, ілюстрацій. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманніпевних вимог до подання наочності, які окреслює Г. Аствацатуров.
1. Упізнаваність наочності,яка повинна відповідати письмовій або усній інформації.
2. Динаміка поданнянаочності. Час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідатинавчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо неперестаратися з ефектами.
3. Продуманий алгоритмвідеоряду зображень. Пригадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовленінаочні посібники, щоб показати їх у необхідний момент. Це було вкрай незручно,віднімало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа даютьучителеві можливість представити необхідне зображення з точністю до миті.Учителеві досить детально продумати послідовність подачі зображень на екран,щоб навчальний ефект був максимально великим.
4. Оптимальний розмірнаочності. Причому це стосується не лише мінімальних, а й максимальнихрозмірів, які теж можуть негативно впливати на навчальний процес, сприятишвидшій стомлюваності учнів. Учителеві слід пам'ятати, що оптимальний розмірзображення на екрані монітора в жодному випадку не відповідає оптимальномурозміру зображення великого екрану проектора.
5. Оптимальна кількістьпредставлених зображень на екрані. Не слід захоплюватися кількістю слайдів,фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному. [106]
При підготовці навчального епізодуперед учителем обов'язково постане проблема подання друкарського тексту. Надумку Г. Аствацатурова необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:
— структура;
— об'єм;
— формат.
Текст з екрану повинен виступатияк одиниця спілкування. Він має або підлеглий характер, що допомагає вчителевіпідсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, якувчитель навмисно не озвучує. Природно, коли на екрані з'являються визначеннятермінів, ключові фрази. Часто на екрані ми бачимо своєрідний тезовий плануроку. У такому разі головне не перестаратися.
Давно очевидно, що великий об'ємтексту погано сприймається з екрану. Учитель повинен прагнути по можливостізамінити друкований текст наочністю. По суті, це теж текст, але поданий іншоюмовою. Важливим є й те, як буде представлений друкований текст з екрану. Таксамо, як і наочність, текст повинен з'явитись у заздалегідь продуманий учителемчас. Учитель або коментує поданий текст, або підсилює подану ним уснуінформацію. Дуже важливо, щоб учитель у жодному випадку не дублював текст зекрану. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації, яка надходить.
Хоча можливі й випадки, колидублювання друкованого тексту вчителем або учнем дидактично виправдане. Такийприйом використовується в початковій школі, коли вчитель досягає комплексногопідходу в навчанні, підключаючи різні канали сприйняття. Дублювання друкованоготексту обов'язкове також у будь-якому віці при проведенні мультимедійнихдидактичних ігор. Цим учитель досягає рівних умов для всіх учнів: як тих, хтолегше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоює інформаціюдрукованого тексту. [106]
Займаючись підготовкоюмультимедійного уроку, Г. Аствацатуров вказує на те, що розробник повинен матихоч б елементарні уявлення про колір, колірну гаму, що може успішно позначитисяна проекуванні колірного сценарію навчального епізоду. Не слід нехтуватирекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальнудіяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількості кольорів наекрані тощо. Слід звернути увагу й на те, що колірне сприйняття на екрані монітораі на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідноготувати насамперед з розрахунком на екран проектора.
Важливе значення має йвикористання на уроці звуку. Звук може грати роль:
— шумового ефекту;
— звукової ілюстрації;
— звукового супроводу. [106]
Як шумовий ефект звук можевикористовуватися для привернення уваги учнів, переключення на інший вигляднавчальної діяльності. Наявність мультимедійної колекції звукових ефектівзовсім не означає обов'язкове їх вживання. Шумовий ефект має бути дидактичнийвиправданим. Наприклад, у разі проведення мультимедійної дидактичної гриуривчастий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговоренняпоставленого запитання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення інеобхідності подання відповіді.
Використання звукових ілюстрацій єважливим елементом мультимедійного уроку музики. Зважаючи на те, що школиздебільшого не забезпечені якісними музичними інструментами, на яких можнамузичні ілюстрації на належному рівні, вчителі не завжди володіютьвисокопрофесійними виконавськими навичками, використання мультимедії значнозначно поліпшує сприйняття музичного матеріалу, який вивчається на уроці.
Нарешті, звук може грати рольнавчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. Уцьому випадку вчителеві слід ретельно зважити, наскільки раціональновикористовувати на уроці звуковий супровід.
Сучасні технології, як відомо,дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагментивідеофільмів. Використання відеоінформації та анімації може значно підсилитинавчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент,найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленнюанімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів в реальномучасі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця,може допомогти багатовимірна рухлива фігура, анімація, кадроплан, відеосюжет ібагато іншого. Проте при використанні відеоінформації не слід забувати про збереженнятемпу уроку. Відеофрагмент має бути гранично коротким за часом, причомувчителеві необхідно попіклуватися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями.Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися низкою запитань розвиваючогохарактеру, що викликають дітей на діалог, коментування того, що відбувається. Ужодному випадку не варто допускати перетворення учнів у пасивних глядачів.
Отже, даючи загальнухарактеристику мультимедійним засобам як методу музичного виховання можемопідсумувати наступне:
- під мультимедійноютехнологією розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонуваннята застосування засобів обробки інформації різних модальностей;
- мультимедійним називаємо такий урок, на якому використовують багатосередовищне подання інформаціїза допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера;
- мультимедійний урок можедосягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим ціліснимпродуктом, а не випадковим набором слайдів, певний набір усної, наочної,текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод;
- готуючи навчальний епізоді розглядаючи його як дидактичну одиницю, вчитель повинен уявляти, якінавчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їхреалізації.
Список використаних джерел
1. Апраксина О. А. Методикамузикального воспитания в школе: Учебное юсобие. -М.: Просвещение, 1983.-224 с.
2. Верещагіна А., Жовчак 3.Навч. посібник з музики для першого класу загальноосвітньої школи за методомладової сольмізації. — К., 1977.
3. Газман О. С, Харитонова Н.Е. В школу с игрой: Книга для учителя. -М.: Просвещение, 1991. — 96 с.
4. Кабалевський Д. Про трьохкитів та інші цікаві речі. — К.: Муз. Україна,1973.-190с.
5. Леонтович М. Практичнийкурс навчання співу у середніх школах України /3 педагогічної спадщини композитора. Упор. Л.О. Іванова. — К.:Муз. Україна, 1989. — 136с.
6. Олексюк О. Музичнапедагогіка: Навчальний посібник. – К.: КНУКіМ, 2006. – 188 с.
7. Островський В.М., СидірМ.В. Вчимося музики. 1 клас. Посібник-зошит для загальноосвітніхнавчальних закладів. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан.- 2007. — 64 с.
8. Печерська. Е., Петрова Н.Урок музики в контексті культуротворчості // Початковашкола. — 2006. — № 4. — С. 27-29.
9. Ростовський О. Я. Методикавикладання музики в початковій школі. — Тернопіль: Богдан, 2000.-215 с.
10. Ростовський О, ХлєбніковаЛ. Які почуття передає музика //Початкова школа. -2001.-№9.-С. 39-42.
11. Сисоєва С. О. Підготовкавчителя до формування творчої особистості учня. — К.:Поліграф книга, 1996. — 406 с.
12. завдання на уроках музики// Початкова школа. — 1997. -№ 6.-С. 30-33.
13. Уланова С. І.Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури //Художня освіта і проблема виховання молоді. 36. наук, статей. — К.: Міносвіти України,ІЗМН, 1997. — С. 3-11.
14. Черноиваненко Н. М.,Дмитриева Л. Г. Методика музыкального воспитания в школе. — М.:Просвещение, 1989. — 207 с.