КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
«Основинаукових досліджень”
на тему:
«Структуранауково-дослідницької діяльності студентів у вищому навчальному закладі»
План
Вступ
1. Організаціянауково — дослідницької діяльності студентів
2. Актуальністьі доцільність дослідження науково-дослідницької діяльності студентів
3. Науково–дослідницькадіяльність студентів – одна із основних чинників підготовки висококваліфікованихкадрів
Висновки
Списоквикористаної літератури
Вступ
На сучасному етапі прискореного соціально-економічногорозвитку суспільства, що характеризується поступовою й неухильною інтеграцієюУкраїни в європейські політичні, економічні й культурні структури, виняткововажливого значення набуває підвищення освітнього рівня підготовкивисококваліфікованих спеціалістів для всіх галузей діяльності, збагаченняінтелектуального та творчого потенціалу.
Важливою умовою розв'язання цього завдання є необхідністьозброєння спеціалістів, яких готує вища школа, умінням володіти знаннями,здатних до вільного професійного спілкування із зарубіжними колегами, які моглиб користуватися оригінальною літературою, що сприятиме ефективності виконанняпрофесійних завдань. Особливого суспільного значення набуває вивчення наук узакладах вищої економічної освіти, оскільки їх знання є суттєвим факторомвисокої фахової компетенції майбутніх спеціалістів.
Разом із тим практика й результати дослідженьпереконують, що рівень знань, умінь і навичок у студентів та випускників вищихекономічних навчальних закладів недостатній для задоволення зростаючих потребяк професійного, так і особистого характеру. Зростаючий розрив між обсягомзнань, призначених для вивчення, й можливістю їх засвоєння, може бутиподоланий, головним чином, шляхом розвитку розумових здібностей студентів,формування в них здатності самим регулювати процес засвоєння нових знань іпідвищення ефективності навчання.
Самостійність у навчальній діяльності зумовленаструктурою планів вищих навчальних закладів, у яких значна частина навчальногочасу виділена на самостійну роботу студентів. У даних умовах, з огляду наспецифіку предмета дослідження, логічно звернутися до позааудиторної роботистудентів як одного з важливих джерел задоволення пізнавальних потреб і як засобупідтримки й подальшого розвитку навчально-професійних мотивів вивчення наук.Підвищення ефективності навчання можливе лише за умов раціональної організаціївсього навчального процесу. При обмеженні навчального аудиторного часу, а такожз урахуванням психологічних особливостей студента й обов'язкової умовиінтенсивності вправ для оволодіння цих знань, виникає необхідність навчатистудентів самостійно працювати в позааудиторний час. Суперечності між рівнемзнань студентів і їх умінням повноцінно спілкуватися у своїй професійнійдіяльності можна вирішити, використовуючи сучасні технології, що створюютьпріоритетні умови для самостійної пізнавальної діяльності й дають змогу значнопідвищити ефективність навчального процесу.
Віддаючи належне напрацюванням, здійсненим у цій галузінауки, слід зауважити, що вони базуються на принципах загальноосвітньоїдіяльності й не повністю враховують специфіку вивчення наук в економічномувищому навчальному закладі, де є свої особливості щодо засобів, форм і методівпідвищення ефективності навчання під час організації самостійної позааудиторноїдіяльності студентів. Проблема визначення педагогічних умов організаціїсамостійної позааудиторної діяльності студентів в економічних вищих навчальнихзакладах, як надзвичайно важлива педагогічна проблема, до цього часу не знайшласвого остаточного вирішення, що зумовило вибір теми, її актуальність,теоретичну й практичну значущість.
Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлена:
— соціальним замовленням суспільства щодо підвищеннярівня підготовки молодих спеціалістів у їх професійній діяльності;
— суперечністю між соціальною потребою в глибокомуоволодінні студентами й випускниками економічних вищих навчальних закладів таіснуючим рівнем їх мовленнєвої компетенції. Тому важливо сьогодні, розвиваючивищі навчальні заклади нового типу, удосконалювати систему вищої освіти зурахуванням передового досвіду, досягнень вітчизняної й зарубіжної школи.
Організація науково — дослідницької діяльності студентів
Сучасний етап розвитку професійної освітихарактеризується пошуком нових шляхів співробітництва викладачів і студентів, упроцесі яких відбувається формування ініціативи, самостійності і творчостіостанніх, залучення їх до дослідницько-пошукової навчальної діяльності.Проблемі формування активної пізнавальної діяльності, що лежить в основірозвитку й удосконалення різних аспектів дослідницьких умінь студентів,приділено увагу в працях таких авторів, як Л.Аврамчук, Т.Алексєєнко, В.Андрєєв,П.Лузан, А.Дьомін, В.Рябець, П.Олійник.
У зв’язку із спрямованістю освіти на виховання творчоїособистості, яка здатна до саморозвитку і самовдосконалення, в якостіприоритетного дидактичного підходу у навчанні деякі викладачі вибираютьпошуковий, дослідницький. Аналіз педагогічної і методичної літератури показав,що формування дослідницьких умінь студентів залежить від методики таорганізації навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльностістудентів та від сформованості у них навчальних і дослідницьких умінь, щовідображено у працях Г.Артемчук, В.Буряка і Л.Кондрашової, М.Князян,С.Копельчак, Є.Спіцина.
Для предмету наших досліджень важливими є дефініціїосновних понять, які використовуємо у дослідженні. Уміння – це самостійна,свідома дія для практичного чи теоретичного застосування набутих знань. Це –інтелектуальна діяльність. Види вмінь класифіковані. Ми притримуємоськласифікації Ю.Бабанського, який розглядає її за принципом структурнихскладових навчальної діяльності, таких як планування задач і способівдіяльності, мотивація, організація дій, самоконтроль, а також процесу засвоєннязнань. Він виділяє такі різновиди умінь: навчально-організаційні (вмінняприймати та вирішувати задачі діяльності, раціонально планувати діяльність істворювати для неї сприятливі умови); навчально-інформаційні (вмінняздійснювати бібліографічний пошук, працювати з книгою, довідником, технічнимиджерелами інформації, здійснювати спостереження); навчально-інтелектуальні(вміння мотивувати свою діяльність, уважно сприймати інформацію, раціональнозапам’ятовувати і логічно усвідомлювати навчальний матеріал, виділяючи в ньомуголовне, вміння вирішувати проблемні пізнавальні задачі, самостійно виконуватисправи і здійснювати самоконтроль у навчально-пізнавальній діяльності).
Розкриваючи наше дослідження, розподілим його за такимивидами вмінь:
— переносити набуті студентом теоретичні знання з певноїдисципліни, алгоритми і варіанти рішень задач в умови нової ситуації,трансформуючи їх в залежності від специфіки конкретних умовнавчально-пізнавальної діяльності;
— знаходити для кожної навчальної ситуації абонестандартної задачі нове рішення із комбінації відомих ідей, знань, навичок;
— створювати нові задачі та конструювати нові прийоми дляїх розв’язання;
— адекватно оцінювати виконану роботу, виявляти причинуневдач, помилок, визначати шляхи їх усунення.
Особливу групу займають дослідницькі вміння. На думкуВ.Литовченко дослідницькі вміння є сукупністю систематизованих знань, умінь інавичок особистості, поглядів і переконань, які визначають функціональнуготовність студента до творчого пошукового рішення пізнавальних задач. Авторподіляє дослідницькі вміння на групи:
1) операційні дослідницькі вміння, до яких відносятьрозумові прийоми і операції, що використовуються в дослідницькій діяльності:порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і узагальнення, висунення гіпотези,співставлення;
2) організаційні дослідницькі вміння, які включаютьзастосування прийомів організації в науково-дослідній діяльності, плануваннядослідної роботи, проведення самоаналізу, регуляція власних дій у процесідослідницької діяльності;
3) практичні дослідницькі вміння, які охоплюютьопрацювання літературних джерел, проведення експериментальних досліджень,спостереження фактів, подій та обробка даних спостережень, впровадженнярезультатів у практичну діяльність;
4) комунікативні дослідницькі вміння, що передбачаютьзастосування прийомів співробітництва в процесі дослідницької діяльності, дляздійснення взаємодопомоги, взаємоконтролю.
Узагальнюючи погляди дослідників, можна зазначити, щоформування умінь – це процес оволодіння людиною, виробленими іншими людьми,способами дій і виокремлює фази формування умінь: усвідомлення завдання іспособів його виконання; спроба застосувати одержані пояснення на ділі(вправляння); утворення стереотипу дій.
Поставивши за мету дослідити можливі напрямки організаціїдослідницької діяльності студентів ВНЗ, поділимо цей процес на етапи:підготовчий, виконавчий і результативний. Кожний етап характеризується своєюспецифікою. Розглянемо ці етапи.
Підготовчий етап. Головна мета цього етапу полягає у :
1) Провести планування з дисциплін на основі модульногопідходу( в межах модульно-рейтингової технології навчання). Створитиінтегровані плани дослідницької діяльності студентів.
2) Обрати форми організації самостійної роботи ( групові,індивідуальні, обов’язкові, добровільні).
3) Написати методичні вказівки до проведення занять звикористанням елементів дослідницької діяльності( теоретичні заняття іпрактичні).
Виконавчий етап. Мета етапу:
1) Організувати спільну діяльність викладача і студентаза рахунок створення суб’єкт – суб’єктних відношень.
2) Вибір рівня складності навчально-дослідних завдань (заВ.Беспальком): низький, елементарний, асоціативний, пошуковий, дослідницький.
3) Використання типів занять «зразок дослідження», «дослідження» і «власні дослідження» ( студенти добровільно обирають видзаняття).
4) Експериментальне дослідження згідно з рівнямизасвоєння знань: за взірцем, аналогіями, творчі ( проблемні завданняпрактичного спрямування у відповідності з майбутнім фахом).
Результативний етап. Головна мета етапу:
1) Провести діагностику рівнів навченості проводитидослідницьку діяльність ( динаміка результативності у ході дослідження).
2) Перевірка якості сформованості дослідницьких уміньчерез написання творчих рефератів, курсових робіт.
Реалізація всіх етапів забезпечується відповіднимиумовами: наявність організаційної моделі формування дослідницьких умінь здисциплін природничо-математичного циклу; оптимізація навчального процесушляхом упровадження модульно-рейтингової технології; використання дослідницькихзавдань технологічного, економічного, екологічного, агрохімічного змісту, щовідображає специфіку підготовки спеціалістів ВНЗ; керованість самостійноюроботою студентів. Результати досліджень показали ефективність запропонованоїмоделі організації дослідницької діяльності студентів.