Громадянське виховання старшокласників у великій Британії

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ГУРІЙ МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 37.014.7(410)
Громадянське виховання старшокласників у великій Британії
13.00.01 – загальна педагогіка та історіяпедагогіки
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
ДРОГОБИЧ 2008

ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальністьдослідження. Проголошення самостійності й незалежності України зумовилопотребу переосмислення багатьох суспільних явищ і процесів. Значної увагивимагає, зокрема, виховання підростаючого покоління, кожен член якого повиненотримати право вільного і творчого розвитку особистості. Лише у громадянськомусуспільстві вільна людина прагне до свідомої і творчої діяльності,самовідповідальності, самореалізації, стає творцем своєї долі; вона не миритьсяз поневоленням, засуджує приниження, прагне свободи; у ній поєднуються високіморальні чесноти, патріотизм, професійна компетентність, почуття обов’язку йвідповідальності перед суспільством, Батьківщиною, державою.
Формуваннягромадянина в Україні сьогодні детерміноване суспільними процесами, суперечністьі складність яких полягають у тому, що наша країна стала на шлях одночасноїпобудови національної держави і громадянського суспільства. Розвинені країниЄвропи ці процеси започаткували значно давніше і продовжують удосконалювати їх сьогодні.
Становленнягромадянина України в умовах сьогодення базується на системі громадянськоговиховання в умовах сім’ї, родини, школи, установ культури і позашкільнихзакладів освіти, громадських організацій та об’єднань тощо. Системагромадянської освіти й виховання в Україні є недосконалою і потребуєконцептуального підходу. „Концепція громадянського виховання особистості вумовах розвитку української державності” якраз вказує на актуальністьвироблення основних засад, цілей і напрямів, змісту, форм та методівгромадянського виховання у сучасних умовах.
Посиленаувага до проблем громадянського виховання зумовлена також тенденціямиєвропейської інтеграції. Єдиний європейський освітньо-виховний простір стає дляУкраїни суспільно значущим і актуальним. При цьому кожна країна розробляє івпроваджує власну стратегію громадянського навчання й виховання підростаючогопокоління у третьому тисячолітті.
Європейськийвибір України означає необхідність критичного осмислення і творчоговикористання досвіду європейського суспільства, особливо у сфері освіти. Українавиявляє значну зацікавленість до вивчення сучасних виховних процесів у країнахЄвропи, зокрема у Великій Британії. Громадянськість британські педагоги розглядаютьяк ядро патріотизму і засіб виховання законослухняного громадянина. З огляду наце важливим і актуальним є концептуальне осмислення теоретичних та прикладнихзасад громадянського виховання, визначення його сутності, цілей і завдань, ґрунтовнерозкриття творчого потенціалу виховних і навчальних програм, що діють у ВеликійБританії; розширення компетенцій з урахуванням виховної ситуації в Україні;вивчення традиційних і сучасних методик виховання громадянськості у британськихстаршокласників з метою використання всього раціонального, корисного такультуровідповідного для української освітньої практики.
Найбільшповно і детально проблеми громадянської освіти та виховання репрезентовані уроботах Н. Абашкіної, А. Алексюка, О. Бенци, Г. Ващенка, О. Вишневського, П. Ігнатенка,В. Іванчука, Н. Косарєвої, О. Кошолапа, Л. Крицької, А. Макаренка, Т. Пантюк,В. Поплужного, М. Рагозіна, А. Сбруєвої, Н. Скотної, В. Струманського, В. Сухомлинського,О. Сухомлинської, К. Чорної та ін.
Окреміаспекти громадянського виховання, формування громадянськості школярів, спробивизначення змісту в означеному напрямі відображені у дисертаційних дослідженняхО. Алексєєвої, О. Бажановської, П. Вербицької, Н. Дерев’янко, Ю. Завалевського,У. Кецик, Л. Корінної, Л. Момотнюк, Л. Рехтеги, І. Сопівник, М. Шимановського таін.
Особливостібританської педагогіки досліджували Н. Балацька, Б. Вульфсон, О. Джуринський,Г. Єгоров, М. Лещенко, С. Позняк, М. Тадеєва, М. Триняк та ін.
Проблемаформування громадянина у Великій Британії вивчалася представниками суспільниминаук. Вона простежується у роботах Т. Гоббса, Д. Г’юма, Д. Кіна, А. Колодій, Д. Локка,Т. Мора, Т. Пейна, Д. Прістлі, А.Сміта, Д. Толанда, А. Фергюсона та ін.
Уході науково-пошукової роботи нами було вивчено і проаналізовано численніанглійські джерела: монографії, державні документи, підручники інавчально-методичні посібники, педагогічну документацію, педагогічну періодику,сайти мережі Інтернет, які презентують цю проблему (журнали „It’s Your Choice”, „Issues.The Cross-Curricular Course For PSE”, „The Curriculum Journal”, „Journal of Vocational Education and Training”,„Journal of Philosophy of Education”, „The School Field”, „Curriculum”), атакож праці британських педагогів, психологів, соціологів: Д. Артура (J. Arthur), Г. Батхо (G. Batho), К. Брауна (C.Brown), Г. Вілкінсона(H. Wilkinson), Р. Гарта (R. Hart), Б. Дваєра (В. Dwyer), Л. Девіса (L. Davies),Е. Джеймса (E. James), Р. Джовела (R. Jowell), Е. Калана (E. Callan), Д. Кера(D. Kerr), Д. Кокфіта (J. Cockfit), Б. Кріка (B. Crick),А. Маккензі (A. McKenzie), Т. Сміта (T. Smith), К. Фогельмана (K. Fogelman), Д.Хітера (D. Heater) та ін.
Аналізцих джерел дозволяє стверджувати, що педагогічна теорія і практика ВеликоїБританії нагромадила значний досвід щодо громадянського виховання дітей тамолоді, реалізації завдань громадянської освіти, широкої пропагандидемократичних цінностей. Вважаємо, що цей досвід у вітчизняній педагогічнійнауці проаналізовано і досліджено недостатньо, а тому він потребує детальноїсистематизації та узагальнення.
Актуальністьпроблеми громадянського виховання молоді для сучасного українського суспільствав умовах європейської інтеграції, зацікавленість вітчизняних педагогівгромадянською освітою й вихованням у країнах Європи, а також відсутністьцілісної картини громадянського виховання у британській педагогічній теорії тапрактиці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Громадянськевиховання старшокласників у Великій Британії”.
Зв’язокроботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконанозгідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Дрогобицькогодержавного педагогічного університету імені Івана Франка „Зміст навчання івиховання в умовах реформування освіти України” (протокол № 15 від 21.12.2004р). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої радиДрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка(протокол № 8 від 23. 06. 2005 р.) та узгоджено в Раді з координації науковихдосліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол №8 від 25.10.2005 р.).
Об’єктдослідження – виховання старшокласників у школах Великої Британії.
Предметдослідження – зміст, методи і форми громадянського вихованнястаршокласників у школах Великобританії.
Метадослідження: проаналізувати психолого-педагогічні засади громадянськоговиховання старшокласників у школах Великої Британії з метою використання цьогодосвіду у виховному процесі вітчизняних навчальних закладів.
Завданнядослідження:
-         дослідити ґенезу становленнягромадянського виховання в історії англійської педагогічної думки;
-         обґрунтувати педагогічні умовигромадянського виховання старшокласників у школах Великої Британії та визначитийого стратегію;
-         проаналізувати регіональніособливості формування громадянина Великобританії;
-         висвітлити основні методи,форми та засоби громадянського виховання британських старшокласників;
-         спроектувати можливі шляхивикористання позитивного британського досвіду громадянського виховання вУкраїні.
Методологічнуоснову дослідження становлять засади теорії наукового пізнання й теорії систем,філософії виховання, герменевтика як „мистецтво розуміння текстів”,аксіологічна теорія формування людини, ціннісних орієнтацій, положення продіалектичну взаємодію особистості і суспільства, єдність загального йнаціонального, історичного та логічного, доцільність використання вітчизняногоі зарубіжного досвіду у сучасній педагогічній теорії та практиці; теоріярозвитку громадянського суспільства в Україні і його виховні можливості. Удослідженні дотримано принципів науковості, об’єктивності, наступності,системності, історичного детермінізму.
Теоретичнуоснову дослідження складають ключові положення зарубіжних і вітчизняних вченихпро діяльність, освіту, виховання та розвиток особистості, Концепціягромадянського виховання, Національна доктрина розвитку освіти, закони України„Про громадянство України”, „Про освіту”, Державна національна програма„Освіта”, які передбачають комплекс заходів, спрямованих на відродження ірозбудову національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомихгромадян Української держави.
Длярозв’язання поставлених завдань використані такі методи:
-         науково-теоретичний аналіз ісинтез зарубіжної і вітчизняної педагогічної, філософської, психологічноїлітератури для визначення теоретико-методологічних основ дослідження іздійснення історико-педагогічного аналізу проблеми; класифікація, узагальненняпедагогічних фактів, ідей, висновків, аналіз науково-педагогічної літератури,законодавчих актів України та Великої Британії;
-         порівняльно-історичний метод,який дає змогу порівнювати і зіставляти соціально-педагогічні явища;
-         структурний метод, який виділяєосновні структурні складові педагогічного процесу для порівняння змісту, методіві форм громадянського виховання українських та британських учнів з метоювизначення та доповнення шляхів формування громадянина у загальноосвітніхукраїнських школах.
Джерельнубазу дослідження складають фонди Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського,Київського центру інформації та документації Ради Європи, наукової бібліотекиКиївського національного університету ім. Тараса Шевченка, фонди Львівськоїнаціональної педагогічної бібліотеки, державні документи України й ВеликоїБританії з проблем освіти і виховання, статистичні дані про стан навчання тавиховання у школах Великої Британії, результати наукових досліджень психологів,філософів, педагогів, дослідження вітчизняних і західних учених, які стосуютьсягромадянського виховання старшокласників в окремих європейських країнах,підручники, посібники, плани, програми, ресурси Інтернету тощо.
Науковановизна й теоретична значущість дослідження:
-         уперше цілісно проаналізовано зміст та сутність громадянськоговиховання старшокласників у Великій Британії;
-         систематизовано, узагальнено і обґрунтовано регіональніособливості громадянської освіти та виховання у Великій Британії;
-         розкрито внесок видатних вітчизняних і зарубіжних вчених урозвиток громадянської освіти та виховання старшокласників;
-         уточнено принципи, методи, форми і засоби громадянськоговиховання британських старшокласників;
-         отримало подальший розвиток положення прогромадянську культуру як інтегральну особистісну властивість та їїспіввідношення з основними аспектами загальної культури особистості;
-         уведено в науковий обіг невідомі та маловідоміфакти, джерела і документи, використано значну кількість іншомовних джерел, атакож задіяно значний електронний ресурс – сайти Інтернету, на яких розміщенодокументи, акти, закони, програми;
-         обґрунтовано можливості творчого застосування досвідунавчальних закладів Великої Британії у царині громадянської едукаціїстаршокласників.
Практичнезначення дослідження. Основні результати дослідження впроваджено уДрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка: накафедрі комунікативних технологій (акт №550 від 26.04.2007 р.) тафакультеті післядипломної освіти (акт № 625 від 21.05. 2007 р.); вАкадемії муніципального управління (м. Київ), на кафедрі психології та педагогіки(акт № 01-75 від 26.03.2007 р.); у Державному вищому навчальному закладіПереяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені ГригоріяСковороди, на кафедрі загальної і соціальної педагогіки та управління освітою(акт № 187 від 29. 03. 2007 р.).
Теоретичніположення дослідження, фактичний матеріал і пропозиції, що стосуютьсяорганізації громадянської освіти та виховання старшокласників, можуть бутивикористані: у процесі викладання історико-педагогічних дисциплін; під часнаписання курсових, дипломних і магістерських робіт; при підготовці навчальнихпідручників та посібників, а також у практичній роботі вчителів, вихователів,організаторів виховної роботи у різних типах навчальних і позашкільних закладівосвіти.
Вірогідністьрезультатів дослідження. Достовірність результатів та основних висновківдослідження забезпечується: методологічною й теоретичною обґрунтованістювихідних положень і використанням методів, адекватних з метою та завданнямипедагогічного дослідження; ретроспективним аналізом різноманітних джерел:законодавчих документів, науково-педагогічних праць, періодичної преси,документального ресурсу Інтернет; впровадженням результатів дослідження упрактику роботи вищих навчальних закладів.
Особистийвнесок здобувача. У навчально-методичному посібнику „Громадянське вихованнястаршокласників”, опублікованому у співавторстві, автору належать параграфи1.1, 1.2, 2.1, 3.2, 3.3, у робочому зошиті „Порівняльна педагогіка” відповіднотеми 7, 8, 9, 10, 11, 12.
Апробаціяголовних результатів дослідження. Положення та висновки дисертаціїобговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Дрогобицького державногопедагогічного університету імені Івана Франка (2004, 2005, 2006, 2007 р.) ібули позитивно оцінені. Матеріали і результати дослідження апробовані такожшляхом публікацій автора, виступів із доповідями, науковими повідомленнями на міжнароднихнауково-практичних конференціях „Молодіжна політика: проблеми і перспективи”(4-а Міжнародна науково-практична конференція, м. Дрогобич, 2007), всеукраїнськихнауково-практичних конференціях „Актуальні проблеми муніципального управління”(Київ, 2006), „Педагогічна і громадська діяльність Софії Русової в контекстісучасності” (Чернігів, 2006).
Публікації. Результатидисертаційного дослідження висвітлено в 11 публікаціях, з них: 6 – у фахових виданнях,затверджених ВАК України, 3 статті – у збірниках матеріалів конференцій та 2-хнавчально-методичних посібниках.
Структурадисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів,висновків, списку використаних джерел (297 найменувань, з них 120 – іноземноюмовою), 7 додатків на 30 сторінках. Основний текст дисертації становить 189 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтованоактуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання,методологічні й теоретичні основи, методи, джерельну базу дослідження, розкритонаукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, особистийнауково-практичний внесок дисертанта, висновки про апробацію і впровадженнярезультатів дослідження у практику.
Упершому розділі – „Суспільно-історичне підґрунтя громадянського виховання уВеликій Британії” – здійснено аналіз специфіки організації громадянськоговиховання та освіти в європейському педагогічному просторі, висвітлено поглядивідомих педагогів на проблему громадянського виховання у зарубіжних країнах,обґрунтовано сутність, зміст та законодавче підґрунтя громадянського вихованняу сучасній європейській освітній практиці, досліджено ґенезу ідеїгромадянського виховання в історії англійської педагогічної думки.
Уході дослідження з’ясовано, що в умовах сьогодення європейська освітаспрямована на утвердження демократії та гуманізму. Такий підхід передбачаєпотребу формування таких рис особистості, як толерантність, активна громадянськапозиція, пріоритет загальнолюдських цінностей, повага до закону, прагнення досоціальної гармонії тощо. У багатьох зарубіжних країнах відбулося реформуванняосвітніх систем з метою оптимізації навчально-виховного процесу, підвищеннякваліфікаційного рівня та фахової підготовки педагогів, забезпеченнябезперервності освітнього процесу і підготовки підростаючого покоління до життяу демократичній державі, формування компетенцій для побудови громадянськогосуспільства. Такі завдання є актуальними і для нинішньої України: задлястановлення та утвердження громадянського суспільства слід подбати простановлення освіченої, відповідальної, вільної особистості.
Уроботі досліджено сутність цінностей, понять, категорій громадянської освіти тавиховання. Основними цінностями громадянської освіти вчені вважають: демократію,відповідальність, толерантність, повагу, рівність, громадянськість, суверенітетособи, повагу до приватної власності, самовідповідальність, правову свідомість,права, свободи і обов’язки людини, ставлення до праці. На основі проведеногодослідження визначено такі складові громадянської освіти: знання, уміння,компетенції, цінності й установки, які набуваються у процесі громадянознавчоїосвіти.
Громадянознавчу освіту та громадянське вихованнястаршокласників вчені-педагоги Великої Британії вважають однією ізнайважливіших передумов розвитку сучасного суспільства, основна мета якого –формування громадянськості як важливої і необхідної якості особистості.Громадянськість охоплює внутрішню свободу і повагу до державної влади, почуттясамоповаги та культуру міжнаціонального спілкування.
Удисертаційному дослідженні відображено ряд документів та матеріалів світового,міжнародного, національного та регіонального рівнів, які висвітлюють основніположення щодо реалізації завдань громадянського виховання старшокласників (ВсезагальнаДекларація прав людини, „Рекомендації довиховання в дусі міжнародного взаєморозуміння, співробітництва, миру івиховання поваги до прав людини і основних свобод”, резолюція „Про вивченняправ людини” тощо).
Урозділі з’ясовано, що проблема громадянського виховання у Великій Британії булаактуальною протягом усього життя суспільства. Англійські вчені у різні періодисуспільного життя аналізували сутність, зміст, завдання громадянськоговиховання, ставили перед особистістю вимоги щодо служіння суспільству, а такожформулювали завдання держави для забезпечення певних прав і свобод громадянина.Т. Гоббс, А. Коллінз, Д.Локк, Т. Мор, Д. Прістлі, Д. Толанд, Д. Г’юм, А. Сміт,А. Фергюсон та інші у своїх працях розглядали проблему свободи особистості,аналізували суспільні взаємовідносини, обґрунтовували роль освіти і навчання ужитті особистості, розглядали поняття власності і необхідність його розуміннядітьми з раннього віку, тлумачили термін „соціальна справедливість”. Усі ціаспекти їхньої творчої спадщини склали теоретичне підґрунтя громадянськоговиховання.
Напідставі аналізу наукових джерел стверджуємо, що у XVIII ст. погляди вчених нагромадянське суспільство та виховання громадянина знову звертаються доконцепції природних прав людини і суспільного договору. У процесі понад200-літньої політичної боротьби в Англії потреба індивідуальної свободи сталапровідним ідеалом, що втілювався у громадських традиціях та інститутах. Томуфактично всі англійські і шотландські теоретики так чи інакше визнавали роль ізначення громадських традицій та звичаєвості в усьому, що стосувалося поширеннясвободи і досягнення соціальної стабільності. З середини XIX і аж до другоїполовини XX ст. зацікавленість громадянським суспільством, а з ним – становленнямгромадянина значно зменшилася. У цей період у багатьох європейських країнахспостерігається ототожнення держави з громадянським суспільством. У другійполовині XX ст. зацікавленість громадянським суспільством знову зростає, щобуло спричинене поваленням комуністичних режимів та переходом багатьох країн додемократії. Вчені Великої Британії починають активно працювати над проблемоюзмісту, принципів, методів та форм громадянського виховання. Особлива увагаприділяється такій категорії школярів, як старшокласники, оскільки саме у цьомувіці простежується громадянська активність особистості: підлітки беруть участьу різноманітних організаціях та об’єднаннях, цікавляться політичними процесамитощо.
Удругому розділі – „Теоретичні засади організації громадянського вихованнястаршокласників у навчальних закладах Великої Британії ” – проаналізовано змістта специфіку громадянознавства у Великій Британії в умовах глобалізаціїсуспільства, визначено стратегії розвитку громадянознавства у Великій Британіїв умовах сьогодення, і з’ясовані регіональні особливості громадянськоговиховання старшокласників.
Аналізта узагальнення даних дослідження дають змогу стверджувати, що становленняособистості старшокласників відбувається в умовах глобалізації суспільства(global dimension). Науковці Великобританії (Левіс, Сміт, Маккензі та ін.) доводять, щогромадянство окремої країни можна по-справжньому зрозуміти, розглядаючи його уширокому контексті та взаємозв’язку з іншими країнами. Процес глобалізаціїсупроводжується зіткненням інформаційних технологій, стандартизацією методівпраці, розвитком міждержавних структур, поширенням впливу засобів масової інформаціїта між культурної комунікації, її асиметричністю тощо.
Удослідженні ми розглядаємо глобальний вимір з точки зору розвитку трьох напрямівгромадянознавства (strands of citizenship education): політичної грамотності,соціальної та моральної відповідальності, суспільної зайнятості (задіяності успільнотах). Британські педагоги головний акцент роблять на оволодінністаршокласниками рядом умінь у царині громадянознавства. До основних відносятьвміння: обробляти інформацію (Information processing skills); формувати власнісудження (Reasoning skill; запитувати (Enquiry skills); творчо мислити(Creative thinking skills); оцінювати (Evaluation skills).
Громадянська освіта Великої Британії в офіційному вимірі бересвій початок із вересня 2000-го року, коли громадянське виховання булопрезентоване необов’язковим предметом „Людина і суспільство” (Personal, Socialand Health Education, PSHE). Починаючи з вересня 2002-го року,громадянознавство є новою загальноосвітньою дисципліною для учнів віком від 11до 16 років.
Стратегіярозвитку громадянознавства полягає в удосконаленні роботи у таких основнихнапрямах: підготовка детальних рекомендацій та вказівок щодо громадянськоїосвіти та виховання (для учнів і вчителів); створення ресурсів длягромадянської освіти; заохочення росту та розвитку професійних і тренувальних„спільнот для практикування”; побудова потужної інформаційної та дослідницькоїбази для громадянознавства.
Громадянознавствоу британських школах має на меті чітко і зрозуміло сформулювати алгоритм: якучні можуть розвинути у собі адекватне розуміння ролі та громадянської відповідальності– відповідно до вимог сучасного демократичного суспільства. Це також допоможеучням розв’язувати непрості моральні та соціальні питання, які щоденно постаютьперед ними.
Ґрунтовний аналіз різних аспектів громадянськоїосвіти та виховання у Великій Британії доводить, що існує відмінність міжрізними землями Об’єднаного Королівства у сфері громадянознавства, протепедагогами активно ведуться спільні пошуки єдиної оптимальної моделігромадянського виховання старшокласників у різних юрисдикціях країни. Предмети„Громадянознавство” та „Людина і суспільство” (PSHE) є важливими механізмамигромадянської освіти старшокласників в Англії. Інші юрисдикції країнипрезентують громадянознавство такими предметами: Уельс – Personal and SocialEducation/Особиста та суспільна освіта [PSE]; Північна Ірландія – Education forMutual Understanding/Освіта для взаємного розуміння [EMU], CulturalHeritage/Культурна спадщина та Social, Civic and Political Education/Соціальна,Громадська та Політична Освіта [SCPE]); Шотландія – міжпредметний цикл тем. Усівони об’єднані спільною метою – виховання громадянина і формуваннягромадянського суспільства. Різниця між ними полягає у методах викладання,формах роботи, обсязі навчального часу тощо. Нами досліджено, що в сучасних умовахспостерігається тенденція до уніфікації навчальних програм у різних регіонахкраїни.
У третьому розділі – „Практичні аспектиреалізації завдань громадянського виховання старшокласників у Великій Британії”– проаналізовано сутність та зміст навчальної програми предмету„Громадянознавство” в освітніх закладах Великої Британії; розглянутокомплексний підхід до розв’язання завдань громадянського виховання шляхомреалізації інтердисциплінарних зв’язків; висвітлено особливості педагогічногоінструментарію у процесі реалізації завдань громадянського вихованнябританських старшокласників; обґрунтовано можливість впровадження британськогодосвіду громадянського виховання старшокласників в освітній процес українськоїшколи.
Встановлено, що зміст і завдання предмету„Громадянознавство” та громадянського виховання старшокласників як результатуспільної діяльності вчителів та учнів регламентується Національним навчальнимпланом Великобританії. Ним визначено зміст освіти у царині громадянознавства,цілі навчання, які своєю чергою визначають очікувані стандарти та результатиучнівської поведінки. Навчальні програми укладаються кожною школою зокрема, апедагогічний колектив школи володіє автономією в організаціїнавчально-виховного процесу.
Доведено,що вивчення громадянознавства дає можливість британським старшокласникамоволодіти знаннями і розумінням щодо становлення поінформованих громадян. Вонидемонструють переконливе знання і розуміння тем та проблем, що досліджуются;виявляють розуміння основних понять громадянознавства, типу „права” і„обов’язки”, „демократія”, „уряд”, „справедливість”, „правосуддя”, „сила”,„влада” тощо, а також адекватно трактують громадянські цінності (чесність,толерантність, повага до інших, свобода, гідність тощо); вчаться оцінювативажливу роль і відповідальність засобів масової комунікації у наданніінформації громадськості та розуміють, що ця інформація може бути представлената інтерпретована різними способами.
Успіхигромадянської освіти та виховання значною мірою залежать від міжпредметнихзв’язків, встановлення яких британськими педагогами розглядається як необхіднаумова усього процесу становлення свідомого громадянина. Широке використаннязнань із різних наукових сфер, як доводить наше дослідження, сприяєрізнобічному, комплексному, дієвому підходу до розв’язання завданьгромадянської освіти та виховання старшокласників у школах Великої Британії.Британські педагоги вважають, що існує чимало можливостей звернутися доаспектів громадянознавства через рідну мову, історію, географію, іноземні мови,математику, економічні дисципліни, фізичну культуру, музику, дизайн,технології, релігійне виховання тощо.
Урозділі обґрунтовано та проаналізовано особливості використання педагогічногоінструментарію у процесі реалізації завдань громадянського вихованнябританських старшокласників. Визначено основні механізми, принципи, методи,форми та інститути, що впливають на становлення громадянина.
Встановлено,що найважливішими механізмами, які сприяють процесу становлення громадянина, єідентифікація, емоційне зумовлення, наслідування, мотиваційне опосередкування,конформність, вживання у соціальну роль, підтримання внутрішньої узгодженостіпоглядів, самоспостереження.
Середпринципів громадянського виховання найважливішими, як доводить дослідження, єтакі: реалізація міжпредметних зв’язків; культуровідповідність; систематичність;зв’язок з життям; активність та включеність у діяльність.
Доцільнимиі популярними формами роботи у сфері громадянознавства британські педагогиназивають проектну роботу (Project work on topical issues); проведенняпозакласних годин (Form time/tutorial periods); зібрання (очолювані викладачемта шкільні зібрання) (Assemblies (teacher led and class assemblies); особливівиди діяльності чи події (Special Activities or events); діяльністькласної/шкільної ради (Class/School Council); роботу шкільної газети/журналу(School Newspaper/Magazine); діяльність шкільних клубів (Extra CurriculaActivities/Clubs); організацію дебатів (Debates); ігри (Games); дискусії(Discussion); рольові ігри (Role play); зустрічі із представниками громадськихорганізацій та людьми нешкільного середовища (Visitors and speakers fromoutside); виконання правил, встановлених учнями (Rules written by pupils);складання та виконання програм оздоровлення школи (Healthy Schools Programmes);зв’язки із громадськими організаціями та відвідування їх учнями (Communitylinks and visits); реалізація програм щодо реалізації завдань громадянськоговиховання у школах (Formal Award Schemes) тощо.
Поширеноюформою громадянського виховання у британських школах залишається учнівськесамоврядування, існування шкільних рад (school councils), волонтерських груп,роботи у групах, учнівського посередництва (peer mediation), консультацій(consultations). Не менш важливими є екскурсії, походи, презентації, зустрічі,соціальні проекти, зібрання, майстер-класи, тренінги, мозкові штурми тощо.
Такимчином, обґрунтування педагогічного інструментарію процесу громадянськоговиховання у Великій Британії дало нам змогу розробити його модель (Рис. 1).
/>
Рис.1. Модель громадянського виховання старшокласників у Великій Британії
Викладеневище є підставою для висновку про можливість використання досвіду британськоїшколи (в аспектах громадянської освіти та виховання старшокласників) вукраїнському освітньому просторі. У дослідженні доводимо, що в сучасних умовахактивно ведеться робота щодо реформування української системи освіти, зокремаїї громадянознавчого аспекту, проте вона ускладнюється тим, що втілення ідеїдемократії та всього, що з нею пов’язується, реалізується часто старим,авторитарним інструментарієм освітніх послуг. Основоположні принципивітчизняної громадянської освіти й виховання відображено в Конституції України,законах України „Про освіту”, „Про громадянство України”, „Національнійдоктрині розвитку освіти України в XXI столітті”, проектах „Концепціїгромадянської освіти та виховання в Україні”, „Концепції громадянськоговиховання особистості в умовах розвитку української державності”. Громадянськаосвіта в Україні бере свій початок від організації акцій та проектів, часто іззалученням зарубіжних фахівців, організацій, фондів. Їх активними учасниками є вчені-педагогиВеликої Британії.
Загальнатенденція розвитку інтересу до громадянознавчої тематики спонукає українськихучених шукати шляхи її втілення у практику. Так, у 2003 р. група науковцівза редакцією О. Пометун підготувала навчальний посібник з громадянської освіти„Ми – громадяни України”; у 2005 році С. Буров, О. Жадько, О. Педан-Слєпухіна,Л. Шашура та В. Дяків запропонували курс „Мистецтво жити в громаді” іупорядкували для нього спеціальний навчально-методичний посібник;навчально-методичний посібник „Живи за правилами” з’явився у 2005 р.(автори-укладачі: Голосова Н., Ракушняк С., Ремех Т.). Проблемамгромадянознавчої освіти і виховання присвячений курс громадянської освіти для7-8 класу „Вчимося бути громадянами”, який був розроблений українськимипедагогами С. Буровим, П.Вербицькою та ін. у рамках проекту „Підтримкагромадянської освіти в Україні” тощо.
Проведенедослідження уможливлює твердження, що удосконалити систему громадянської освітита виховання можливе та доцільне за таких умов:
·         уведення до навчальних планів спеціальних курсів, які будутькомплексно презентувати проблеми громадянознавства;
·         посилення громадянознавчої складової в існуючих навчальнихдисциплінах;
·         введення спеціальних курсів до варіативної частини навчальногоплану;
·         посилення громадянознавчої діяльності у рамках позаурочноївиховної роботи;
·         сприяння демократизації шкільного життя шляхом створеннярізноманітних моделей шкільного самоуправління;
·         популяризація дитячих, молодіжних громадських організацій таоб’єднань й залучення до них дітей;
·         підготовка учительських кадрів до навчальної та виховної роботи васпекті громадянської освіти і виховання школярів;
·         організація просвітницької роботи серед батьків та громадськості зметою оволодіння громадянськими цінностями.
Такимиє актуальні і першочергові завдання української освіти у царинігромадянознавства.
Результатипроведеного дослідження дають підстави для таких висновків:
1. Насучасному етапі розвитку європейська освіта спрямована на утвердженнядемократії і гуманізму, що передбачає формування в учнів таких якостей, яктолерантність, активна громадянська позиція, пріоритетність загальнолюдськихцінностей. Результати проведеного дослідження дають змогу стверджувати, щоактивний розвиток демократії у Європі за останнє десятиліття забезпечив широкийрозгляд громадянської освіти та виховання і зацікавлення ними. Метагромадянської освіти у загальноєвропейському вимірі полягає у формуванніособистості, якій властиві громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку міжіндивідуальною свободою, правами людини та її суспільною відповідальністю,готовність до компетентної участі у житті соціуму.
Громадянська освіта виступає одним з основнихзасобів формування громадянської культури особистості, яка охоплює національнукультуру і цінності, а також враховує загальноцивілізаційну спадщину людства,плюралізм віросповідань та систему ідей, прагне до універсалізації загальнихправил і цінностей. Громадянська культура включає громадянську освіченість,компетентність, досвід громадянської участі, громадянську зрілість особистості,яка характеризується духовно-моральними якостями, ціннісними орієнтаціями тасвітоглядно-психологічними характеристиками.
УченіВеликої Британії у різні епохи існування держави аналізували сутність, зміст,завдання громадянського виховання і ставили вимоги перед особистістю щодослужіння суспільству, а також формулювали завдання державного організму длязабезпечення певних прав і свобод громадянина. У своїх працях вони розглядалипроблему свободи особистості, аналізували суспільні взаємовідносини,обґрунтовували роль освіти і навчання у житті держави, розглядали поняттявласності і необхідність його розуміння дітьми з раннього віку, тлумачилитермін „соціальна справедливість”. Усі ці аспекти їхньої спадщини складалитеоретичне підґрунтя процесу громадянського виховання.
Наоснові проведеного дослідження серед найвідоміших теоретиків громадянознавстваслід назвати: англосаксонського мислителя Алкуіна; англійського гуманіста Р. Ашама;прихильників ідеї громадянського виховання Т. Мора, Т. Гоббса, Д. Прістлі, Д. Локка,Д. Толанда, Т. Гартлі, Д. Г’юма, А. Сміта, А. Фергюсона, Т. Пейна. За останніпівтора десятиліття концепцію громадянського суспільства активно розробляли Дж.Кін та Е. Геллнер.
2.Формування комплексу громадянознавчих компетенцій старшокласників у ВеликійБританії стосується головним чином чотирьох складових, а саме: прав таобов’язків особистості (Rights and responsibilities); доступу (Access);приналежності (Belonging); інших тожсамостей /ідентичностей (Other identities).Їх ще називають „новими вимірами” („new dimensions”) громадянства. НауковціВеликої Британії вважають, що „ефективна освіта для громадянства” може бутиздійснена за таких педагогічних умов: соціальна та моральна відповідальністьособистості; задіяність у спільнотах та активна участь у тих процесах, щовідбуваються у суспільстві на різних його рівнях; політична грамотність, якуможна здобути шляхом громадянської едукації.
3.Особливістю громадянської освіти та виховання старшокласників у ВеликійБританії є регіональна специфіка освітньої політики. Оскільки до Об’єднаногоКоролівства входять чотири юрисдикції (Англія, Уельс, Шотландія та ПівнічнаІрландія), то і підходи до громадянської освіти різняться між собою. Удослідженні проаналізовано моніторинговий проект громадянознавства (CitizenshipEducation Monitoring Project) в Англії, Уельсі, Шотландії та ПівнічнійІрландії, який реалізовувався протягом п’яти років і визначив специфікугромадянознавчої едукації у різних регіонах Великої Британії. Британськіпедагоги вважають, що Конвенція ООН з прав дитини є найбільш прийнятним тадоречним документом для старшокласників. В умовах сьогодення не лише Англія, ай Уельс, Північна Ірландія та Шотландія посилили акцент на викладанні громадянськоїосвіти, включно з вихованням знань у галузі прав людини. Зараз розв’язуєтьсяпитання про введення „Громадянознавства” як обов’язкового предмету у всіхюрисдикціях.
4. Дисертаційне дослідження свідчить, що громадянське вихованнястаршокласників у Великій Британії виявляється у складній динамічній системі,яка об’єднує у собі: знання, які формують уявлення про форми і функціонуваннягромадянина у політичній, правовій, економічній, соціальній та культурнійсферах демократичної держави; формування громадянських умінь та досвіду участіу політичному житті суспільства; розвиток громадянських норм, цінностей таякостей, наявних у громадян демократичного суспільства.
Аналіз освітніх документів Великої Британії даєпідстави стверджувати, що побудова курсу „Громадянознавство”, а також специфікагромадянського виховання старшокласників базується на системності і логічнійструктурованості, всебічному і повному висвітленню усіх тих аспектів, щосприяють формуванню свідомого, активного і поінформованого громадянина. Важливоюспецифічною рисою програми „Громадянознавства” є деталізація цілей, завдань,напрямків та способів здійснення громадянознавчої едукації старшокласників.Такий підхід дає змогу педагогам реалізувати принципи зв’язку з життям тапрактикою, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу,систематичності і послідовності. Особливо наголошуємо на тому, що навчальніпрограми акцентують увагу на прикладній, практичній стороні процесу становленнягромадянина, оскільки широко пропонують напрямки роботи, які стосуютьсящоденного життя старшокласників у сім’ї, школі, громаді, країні.
Проведененами дослідження дає підстави систематизувати і класифікувати педагогічнийінструментарій, який використовують англійські педагоги для реалізації завдань громадянськоговиховання та освіти старшокласників. Серед інноваційних методів, форм тазасобів громадянської освіти реалізуються і вирізняються: певні принципи(культуровідповідності, міжпредметних зв’язків, зв’язку з практичноюдіяльністю, інтеркультурності, зв’язку з життям, активності, систематичності,етнічної та релігійної толерантності й безперервності); методи (розповідь,вправи, портфоліо, групова робота, демонстрації, міні-лекції, ілюстрації,відео-презентація, бесіди симуляції та інтерактивні методи); форми (дебати,екскурсії, ігри, презентації, суспільні проекти, шкільні клуби, робота угрупах, консультації, учнівське посередництво, шкільні ради, зустрічі, зібрання,дискусії, тренінг, майстер-клас, взаємонавчання, мозковий штурм); чинники(учнівське самоврядування, спілкування, мас-медіа, природа, мистецтво,громадське життя, волонтерський рух); засоби (створення музеїв при шкільнихнавчальних закладах, позакласна діяльність, шкільне самоуправління, вивченняусної народної творчості тощо). Однією з поширених та ефективних формгромадянської освіти та виховання є самоврядування.
5.Дослідження довело, що в Україні громадянська освіта в умовах сьогодення –розбудови держави та формування громадянського суспільства у ній – набуваєособливої актуальності. Її становленню сприяли організація акцій та проектів іззалученням досвіду зарубіжних фахівців (зокрема британських), організацій,фондів.
У результаті пошуку шляхів удосконалення змісту громадянськоговиховання, надання йому сучасного європейського характеру українські педагогиуспішно використовують елементи британської системи громадянської освіти.Формування громадянина активно здійснюється на уроках, у позаурочній тапозашкільній діяльності, шляхом використання цілого комплексу заходів,спрямованих на формування особистості, здатної приймати свідомі рішення тавпливати на життя суспільства. Одним із найважливіших завдань школи у царинігромадянського виховання школярів є формування творчої, толерантної,законослухняної, відповідальної, дієвої особистості, яка вміє не лише критичномислити, але й ефективно діяти.
Вважаємо,що науково обґрунтований та практично апробований досвід британської школи уреалізації громадянської освіти та виховання може бути успішно використаний наукраїнському освітньому ґрунті.

Основніположення дисертаційного дослідження відображено у таких публікаціях автора
 
1.  Душек М.О. Зміст та сутність громадянського виховання у сучаснихумовах українського державотворення // Людинознавчі студії: Збірник науковихпраць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка /Ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), В. Кемінь, Г. Васянович та ін. –Дрогобич: Вимір, 2005. – Вип. 11. Педагогіка. – С. 14 – 24.
2.  Гурій (Душек) М.О. Громадянська освіта: проблеми становлення тамеханізми реалізації // Молодь і ринок. – 2006. – № 2 (17). – С. 87 – 92.
3.  Душек М.О. Теоретико-методичне та законодавче підґрунтягромадянського виховання у сучасній світовій практиці // Соціалізаціяособистості: Педагогічні науки. Збірник наук. праць Національного пед.університету ім. М.П. Драгоманова. – Київ, 2006. – Т. XXVI. – С. 209 – 219.
4.  Душек М.О. Ідея громадянського виховання в історії педагогічноїдумки Великобританії // Наукові записки Тернопільського національногопедагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2006. – № 4. – С. 103 –107.
5.  Гурій (Душек) М.О. Зміст та сутність громадянського виховання уВеликобританії // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицькогодержавного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т.Біленко(головний редактор), В. Кемінь, Г. Васянович та ін. – Дрогобич: Вимір, 2006. –Вип. 13. Педагогіка. – С. 237 – 248.
6.  Гурій (Душек) М.О. Міжпредметні зв’язки у процесі викладаннягромадянознавства у Великій Британії // Соціалізація особистості: Педагогічнінауки. Збірник наукових праць Національного педагогічного університетуім. М.П. Драгоманова. – Київ, 2006. – Т. XXVII. – С. 241 – 251.
7.  Душек М.О. Концепція громадянського виховання крізь призмупедагогічних поглядів С.Ф. Русової // Вісник Чернігівського державногопедагогічного університету: Серія „Педагогічні науки”. – Чернігів: ЧДПУ, 2006.– Вип. 39. – С. 63 – 65.
8.  Гурій М. Шляхи та способи реалізації завдань громадянськоговиховання старшокласників Великої Британії // Молодіжна політика: проблеми іперспективи. Збірник матеріалів IV Міжнародної науково практичної конференції,Дрогобич, 10 – 11 травня 2007 року. / Наук. ред. С. Щудло. – Дрогобич: Вимір,2007. – С. 306 – 309.
9.  Гурій (Душек) М.О. До питання про організацію громадянськоговиховання старшокласників у Великій Британії // Актуальні проблемимуніципального управління: Матеріали Всеукраїнської науково-практичноїконференції (15.12.2006) / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка,Т.В.Іванової. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління,2007. – С. 355 – 357.
10.     Пантюк Т.І., Гурій М.О. Громадянське виховання старшокласників.Навчально-методичний посібник. – Дрогобич: ДДПУ, 2007. – 64 с.
11.     Пантюк Т.І. Гурій М.О. Порівняльна педагогіка. Робочий зошит. –Дрогобич, ДДПУ, 2007. – 67 с.