Вступ
Актуальністьдослідження. В наш час є актуальним створення гуртка образотворчого мистецтва.Про це свідчить інтерес дитини до зображення природи, яка оточує людину, і безякої вона не може існувати, саме через красу природи ми виховуємо внутрішнійсвіт дитини. Викликаний інтерес дітей до цього виду мистецтва – це один зважливих кроків до души дитини, до формування ідеалів особистості, розвиткуестетичного сприйняття явищ, творів мистецтва, художньо-творчих здібностей,самостійної творчості в галузі мистецтва в процесі художнього осмислення світу.
Нашаприрода прекрасна і нескінченно різноманітна. Нескінченну гармонію фарбстворюють сонячне світло, вода, рослини, тварини – вся навколишня дійсність. Налюдину безпосередньо має вплив природа: глибокий внутрішній світ. Людинапрагнучи зафіксувати певний проміжок життя природи, зображує її на папері.Правдиво передаючи природу і разом з цим виражаючи емоційне відношенняхудожника до нього – є важливим засобом виховання почуття краси, захоплення удітей. Викликаючи у дитини такі почуття ми підводимо її до самостійності, щодопомагає розвинути творчі здібності. В наш час уявлення про гармонійнорозвинуту людину пов’язані, в першу чергу, її багатими естетичними відношеннямидо оточуючого світу. Тому не лише вчителі початкових класів, а й керівникигуртків образотворчого мистецтва, повинні правильно оцінювати роль явищ,предметів прекрасного в формуванні здібностей дітей молодшого шкільного віку дозображення навколишньої дійсності в праці художнього осмислення світу.
Дипломнаробота присвячена актуальності використання ігрових моментів в проведеннізанять гуртка образотворчого мистецтва, яка спрямовує самостійність дітей напідвищення власного морального – естетичного та культурного рівня, поглибленнята розширення знань певної діяльності людини.
Об'єкт дослідження – ігрові методи у роботігуртка образотворчого мистецтва.
Предмет дослідження – використання ігровихметодів у формуванні особистості молодшого школяра.
Мета дослідження – вивчити цілі і завдання,методи та форми роботи у гуртках образотворчого мистецтва. Довести, щовикористання ігрових методів при роботі гуртка образотворчого мистецтва сприяєзабезпеченню особистісного розвитку учнів та збагаченню їх емоційно-естетичногодосвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичноїдіяльності.
Гіпотеза дослідження – припускаємо, що використаннягри на заняттях з образотворчого мистецтва сприяє поліпшенню навчальногопроцесу.
Робота складається ізвступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (26 найменування)і додатків. Загальний обсяг роботи складає 36 сторінок, містить 2 таблиці.
У першому розділі розкривається зміст заняття образотворчоїдіяльності вікових особливостей дітей. Техніка малювання.
У другому розділі розглядається натюрморт, як жанр образотворчогомистецтва у процесі гри.
У третьому розділі розкривається поняття «гри, як провідногометоду в роботі гуртка образотворчого мистецтва». Акцентується значення використанняелементів гри на уроках в початкових класах.
У висновках підкреслюється необхідність використання ігрових формдля розвитку творчих здібностей дітей.
У додатках подаютьсяплани-конспекти занять образотворчого мистецтва.
1. Психолого-педагогічні аспекти образотворчоїдіяльності
1.1 Заняття образотворчої діяльності зурахуванням вікових особливостей дітей
Урозвитку учнів особливо важливу роль відіграє їхня образотворча діяльність.Діти охоче малюють, ліплять, конструюють.
Алесаме схематичність зображення є характерною ознакою малюнків дітей, якіприходять до школи, що є обмеженістю їхніх уявлень про навколишню діяльність.
Технікавиконання малюнків однотипна, у них переважає лінійність зображення. Вони неможуть передавати об’ємність, пропорцій предметів, розміщення їх у просторі,користуючись лише чистою фарбою, яка відтворює лише колір замість конкретноговідтінку. Деякі діти не можуть назвати кольорів.
Малюнкидітей молодшого шкільного віку відзначаються виразністю. Вдумливого глядача цетішить і водночас дивує, оскільки дитина ще не володіє тим, що прийнятоназивати грамотою зображення. Відсутність досвіду, образотворчої грамоти нешкодить дитячому малюнку.
Дітибачать світ по своєму… У процесі створення образів їм допомагає фантазія нетільки у казкових сюжетах, а й у малюнках, теми яких узято з дійсності.
Виразністьобразів дитячих малюнків давно стала предметом дослідження мистецтвознавців,психологів і педагогів.
Спостереженнянаводять на думку, що образотворча діяльність дитини може не стати предметомзусиль дорослих, які беруть на себе обов’язок розвивати і вдосконалювати їх.Таким чином, педагог не повинен бути лише спостерігачем дитячої творчості.
Дитинарозвивається, росте, тому і виразність її малюнків слід розглядати у русі, врозвитку. Діти починають раніше малювати ніж читати. У дошкільному віці вонизнайомляться з графічними можливостями закріплення інформації на площині. Упочатковій школі діти вчаться виділяти окремі предмети з оточення, зіставлятиїх з іншими предметами.
Дітилегко оволодівають вміннями працювати олівцем і пензлем, у них розвиваєтьсяпочуття ритму.
Назаняттях учні опрацьовують способи побудови зображення, правила застосуванняматеріалів і приладдя, набувають технічних умінь.
Поштовхдо вимкнення зв’язку дає емоційне ставлення дітей до зображуваного явища,сюжету або предмета: Живе споглядання – здоровий образ – образотворча практика.
Удітей цього віку ще не дуже стійкі зорові образи. Малюючи, діти можуть відійтивід первісного задуму від початкового завдання.
Малідіти малюють багато, тому що зображення – найбільш доступна їм форма мислення.З розвитком духовних сил дитини, з укладанням її психологічного життя конкретно– чуттєво, здорово – образна форма мислення поступається мисленням іншій, більшвластивій певному вікові.
Усамому процесі малювання не має нічого такого складного. Кожен може навчитись грамотномалювати, так само, як читати і писати. Творчість – інша справа. Тут необхідніздібності, потрібен талант.
Всіхдітей можна навчити образотворчого мистецтва, показує досвід роботи взагальноосвітніх і дитячих художніх школах, студіях і гуртках образотворчогомистецтва. Талант дітей, які вступають до студій, у дитячі художні школи знизьким або незадовільним рівнем образотворчої підготовки, завдяки застосуваннювідповідних форм і методів навчання згодом успішно закінчують художню школу, ав ряді випадків – художні училища і художній інститут.
1.2Розвиток інтересу до зображувальної дійсності у дітей молодшого шкільного вікупід час гри
Одниміз надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва,особливо на першому етапі, є розвиток стійкого інтересу. Щоб здійснювати цейрозвиток, педагог повинен знати добре його образотворчу підготовку, загальнийрозвиток дитини, та її індивідуальні особливості. Наявність інтересу під часгри не звільняє від труднощів, але допомагає долати їх, перетворює колись нецікавий матеріал у цікавий. Завдяки інтересу до гри поглиблюються йзакріплюються знання, різко змінюється весь характер діяльності учнів.
Щобробота в гуртках була продуктивною, вони мають бути невеликими й більш-меншоднорідними, учнів добирають за віком і підготовкою.
Дотаких груп доцільно включити і більш досвідчених учнів. Вони позитивновпливають на процес навчання відстаючих і по суті є помічниками педагога.
Дитинутреба навчити самостійно долати труднощі. Але якщо вона втрачає віру в своїсили їй необхідно допомогти.
Дляформування стійкого інтересу під час гри важливо підтримувати постійнузацікавленість у навчанні вводити нові завдання, ігри, що випливають зпопередніх, показувати перспективи подальшої роботи.
Заохоченняі підтримка займають важливе місце в педагогічній практиці. Вони активізуютьдітей, пробуджують інтерес і зацікавленість, породжують впевненість в своїйпраці. Форми заохочень різні: це добре слово, виставка кращих робіт для учнів ібатьків і відзначення переможців конкурсу на кращий малюнок.
Продуктивністьі ефективність навчання молодших школярів значною мірою залежить від того,наскільки педагог зуміє виявити образотворчі та інтелектуальні можливостідітей.
Позитивнезначення у навчальному процесі мають ігри, пов’язані з вирішенням якостікомпозиції створення перед очима дітей живих образів героїв, яких вони будутьстворювати. Завдяки іграм на занятті панує емоційний, бадьорий настрій.
Особливезначення для розвитку інтересу до образотворчого мистецтва у дітей маєвідвідування музеїв, творчих майстерень художників, виставок дитячої творчості,перегляд кінофільмів про видатних митців тощо.
Пошукинайбільш ефективних форм і методів навчання образотворчого мистецтва требавести в трьох основних напрямках.
1. розвиток індивідуальної-обдарованості учня (своєрідністьсприймання навколишнього, ритм і виразність композиції, сприймання життєвихявищ тощо), використовуючи при цьому улюблені учнями художні матеріали;
2. формування в учнів тих якостей в сприйманні світу, яких він ранішене мав;
3. з особливою увагою треба ставитися до тих дітей, які не хочутьмалювати.
Індивідуальнийпідхід – це єдиний засіб, який дає можливість прилучити до мистецтва навіть тихдітей, про естетичне виховання, яких у сім’ї не дбали.
1.3 Формування художніх здібностей учнів назаняттях гуртка образотворчого мистецтва у грі
Убудь-якій країні великого значення надається роботі позашкільних закладів,передусім студій і гуртків образотворчого мистецтва. Основне завдання цихзакладів, як і загальноосвітніх шкіл – зацікавити дітей мистецтвом, залучити дотворчої діяльності не тільки всіх тих, хто бажає, а й тих, які не виявляютьінтересу до неї.
Роботаз дітьми в гуртках дещо своєрідна: заняття тут необов’язкові. Отже керуватиними повинні досвідчені педагоги, які вміють зацікавити дітей. Діти, якіприйшли на гурток без художніх матеріалів, почувають себе ніяково. А якщо ще йдорікати за несерйозне ставлення до навчання, вони можуть більше не прийти назаняття.
Принципнавчання – індивідуальний підхід до кожного з урахуванням його розвитку,інтересу до якогось виду мистецтва, умінь і навичок. Для цього потрібно виявитиінтереси і нахили учня, його образну мову, улюблений матеріал і тематику, щойого хвилює. На підставі цього складається індивідуальний план для кожного, хтовідвідує гурток.
Уважновивчивши перші роботи з учнями, з’ясовують дуже важливе для них питання, щотаке мистецтво? Від правильного розуміння його залежатиме їх інтерес,зацікавленість, художнє мислення.
Кожнадитина має в собі не розкриті здібності до образотворчого мистецтва. В одногоучня вони виявляються одразу, а з іншими треба працювати.
Завданнякерівника гуртка – це сформувати і розвинути здібності. Починаючи від простого,керівник починає прилучати дитину до мистецтва, поступово ускладнюючи завдання.
Дужеважливо, щоб викладання теоретичного матеріалу відбувалося у цікавій формі.Наприклад, при знайомленні зі спектром вчитель пропускає сонячний промінь крізьскляну тригранну призму і проектує його на білий екран. Відбите біле сонячнесвітло стає багатокольоровим, причому всі кольори розміщені в певнійпослідовності.
Важливимтакож є гра на заняттях образотворчого мистецтва. Використання ігрових моментівдає можливість активізувати опорні знання учнів, викликати інтерес до повноїнаукової дисципліни, розширити кругозір школярів, підвищити їх інтелектуальнийрівень. Ще сто років тому педагогічна наука вважала, що пізнавальні ігри – цене більш ніж «інтелектуальний курйоз». Але з часом психологи охарактеризувалигру, як найкращу підготовку до майбутнього життя. В процесі ігрових ситуацій дитинавідчуває себе вільною, вона не затиснена досвідом, знаннями, не обмеженазаборонами.
Першіне складні завдання з живопису учні виконують трьома основними кольорами,наприклад малюють гуашшю з пам’яті улюблені квіти. Гуаш дає гарну оксамитовуповерхню, насиченість кольору і тому швидко висихає.
Багатодітей вдома або в школі звикли спочатку малювати звичайним олівцем, намагаючисьякомога точніше зобразити контур баченого, а потім старанно розфарбувати свійтвір. Завдання керівника гуртка розв’язати дітям руки, навчити сміло зображатитой чи інший предмет.
Передпочатком роботи необхідно показувати слайди, репродукції відомих художників зяскраво вираженою декоративністю. Треба, щоб з першого заняття око дитинипривчилося до красивого в природі (земні квіти) і мистецтві (квіти написаніхудожником). Розглядаючи живу натуру і роботи художнього смаку й відчуттяхудожньої форми. Таке заняття – поштовх до роздумів творчого бачення.
Поступоводіти вдосконалюють навички володіння пензлем, фарбою, водою, вчаться вільнозаповнювати всю площину аркуша, працювати зі змішаною фарбою для одержанняпотрібного кольору, поєднувати різні кольори з теплими і холодними відтінкамидодаючи до основних кольорів та їх сумішей білу і чорну фарбу.
Дітямпотрібно знати, що фарби бувають різні: гуашові, акварельні, олійні, темперні.Художники працюють не тільки фарбами, а й такими матеріалами, як тушшю,вугіллям, крейдою, олійними фарбами.
Щоброзширити уявлення дітей про художні матеріали, їхні виражальні особливості,треба показувати й тонкі, прямі й хвилясті лінії, кілька нескладних графічнихробіт, на яких добре видно лінії різної товщини.
Однеіз занять можна провести на природі, в лісі, де помітна краса ліній. Також щеслід звернути увагу, пов’язавши красу форми природи з красою речей, зробленихруками майстрів. Під час екскурсії учні роблять замальовки гілок за допомогоюбільш різноманітних матеріалів: пером і тушшю, фломастером.
Навчаючидітей зображувати світ лініями керівник гуртка розширює їхні образотворчіможливості прищеплює інтерес до художньої практики.
Аленавчити дітей правильно малювати з натури – це ще не все. Треба ще допомогти їмрозібратися, що таке художня мова і про що говорить мистецтво.
Передвиконанням будь-якого завдання, треба пояснити учням, що вони повинні в своїйроботі не тільки зобразити те, що від них вимагають, а й висловити своєемоційне ставлення в яскравій художній формі. Художник, розпочинаючи роботу надтвором, обов’язково ставить перед собою певну емоційну мету. Він прагненасамперед звернути увагу глядача на конкретний художній образ, який передаєідею твору і ставлення автора до зображеного.
Педагогакцентує увагу на зображенні двох емоційно контрастних етапів природи. Післясприймання твору мистецтва учні приступають до створення особистої картини.Результат роботи значною мірою залежить від емоційного настрою кожного учня,від того наскільки своєчасно педагог допоможе індивідуально учневі.
Неслід боятися, що учні будуть копіювати картини видатних художників все рівно вних вийде щось своє.
Великезахоплення викликають у дітей заняття, на яких учні здійснюють подорожі.
Назаняттях педагог також знайомить учнів з декоративним малюванням, розповідаєпро роль прикрашення в побуті й житті людей.
Усінароди світу, створюючи речі повсякденного вжитку, дбали не тільки про їхнєфункціональне призначення, а й про зовнішній вигляд, тобто про естетику.Оздоблення може відображати характер і настрій однієї людини, групи людей,цілої нації. Саме тому декоративно-прикладне мистецтво відіграє велику роль у розвиткув учнів почуття прекрасного.
Вивчаючиобразотворче мистецтво, не можна обійти архітектуру. Вважаємо за потрібнепояснити учням, що кожна соціально-економічна формація засобами архітектуривиражала економічний, соціальний, політичний, а іноді й філософський характерепохи. Окрема будова, група будівель, архітектурні ансамблі й цілі міста можутьвиражати різні почуття: радість, гордість, сум тощо. Щоб учні усвідомили, щотаке емоційний зміст архітектурної споруди їм слід показувати слайди шедеврівархітектури, пам’ятників національного зодчества.
Чудовоюможливістю для розширення життєвих вражень в гуртках є прогулянки на природу,сумісні виїзди на історичні міста за місто.
Вгуртках можна ознайомити молодших школярів з висловами відомих діячів зображувальногомистецтва про сутність творчості, про мову мистецтва.
Щобдопомогти кожній дитині знайти внутрішню силу й віру в себе, необхідно рішучевідмовлятися від розрізнення між шкільними учбовими предметами, між видамидіяльності молодших школярів у позаурочний час.
Індивідуальнийкомплекс здібностей кожного учня зможе повніше проявитися, особливо якщопедагог буде накопичувати та фіксувати спостереження за дітьми, їх нахилами,інтересами, особливостями реакції, як матеріал до творчого переходу з мовиодного виду мистецтва на інший.
Длярозвитку здібностей учнів молодшого шкільного віку до зображувальної діяльностіважливо, як можна частіше проводити заняття відкритого типу. Заняття відкритоготипу молодшим школярам дуже подобається. Діти з радістю включаються в них.
Бажаннямалювати допомагає виявитися творчу індивідуальність кожної дитини.
Заняттяв гуртках найбільш результативні при спілкуванні в них дітей різного віку. Алечомусь в програмах з зображувального мистецтва для гуртків встановлений чіткийрозподіл на однакові колективи. Між тим в сучасній педагогічній практицігуртків школи все більше накопичується досвід «різновікових» занять та уроків.
Гуртки– це найпоширеніші форми колективно-групових занять з дітьми. Найтиповіший танайважливіший у цьому переліку – ізогурток, саме він формує здібності дітеймолодшого шкільного віку до зображувальної діяльності.
Гурток– це вільне об’єднання дітей і педагогів на основі захопленості конкретнимвидом діяльності, мета якого задоволення і розвиток творчих здібностей дітей,їх духовно-морального збагачення. Гурткові заняття – це ще і місце об’єднаннядітей на основі спільних соціальних переживань, співпричетності до чогось дужеважливого і значущого для них. Позашкільні гуртки покликані нині вигратиборотьбу за розуми та душі дітей, допомагати їм підняти на рівень планетарногомислення ще їхнє важливе історичне завдання.
Організовуючидіяльність гуртків у позашкільних закладах, треба виходити не з програм, а зприроди внутрішнього світу кожної дитини, її здібностей та інтересів наспівробітництві і співтворчості.
«Надзавданням» гуртка можна визначити, як організацію привабливого спілкуваннявзаємної зацікавленості всіх його членів-педагогів і дітей.
Але жбагато залежить від першої зустрічі з дітьми. Вона повинна бути пам’ятною,радісною, що забезпечується доброзичливим і цілеспрямованим діалогом.
Керівникигуртків знають: є гуртки, які діти готові відвідувати багато років поспіль, уяких вони працюють навіть після досягнення повноліття. Що ж захоплює, об’єднуєі підносить у таких гуртках, чому діти не відчувають втоми, пропадаючи тамцілими днями?
По-перше,заняття в цих гуртках збуджують у дітей радість творчих знахідок, співучасті,дитина тут звільнена від усіляких умовностей.
По-друге,захоплює та формує здібності дітей. Тому моделлю гурткової роботи саме умайбутньому добір саме таких видів, які здатні стимулювати готовність дітей додіяльності у суспільстві.
По-третє,для співтворчості потрібні інші виміри педагогічних цінностей. Не можна собіуявити дитяче самоврядування у формальному, як це буває у позашкільних закладаху вигляді якихось окремо визначених днів.
Тутвоно ґрунтується на природній потребі юного громадянина по-дорослому ставитисядо реалізацій на практиці своїх творчих можливостей молодших школярівнасамперед педагогічний вплив, які спрямовані на досягнення мети.
Отже,можна виділити основні задачі позашкільної роботи з молодшими школярам зобразотворчого мистецтва:
1. Здійснювати естетичний розвиток дітей різними засобами дійсностіта зображувального мистецтва;
2. Розвивати інтерес та любов дітей до зображувального мистецтва,прилучати їх до світу прекрасного;
3. Виявляти та розвивати художні здібності дітей.
2.Творчий пошук і вирішення композиції живописного натюрморту
2.1 Натюрморт, як жанр образотворчого мистецтва
Велике місце у навчанні дітей з малярства займає натюрморт. Наприкладі натюрморту добре вивчаються та засвоюються важливі закони живопису,методи роботи над етюдами з натури.
Натюрморт –це не тільки особлива тема живопис (речі,нерухомі предмети, «мертва природа»), але й особлива форма картини, не меншзмістовна, багата, ніж усі інші її форми, такі як сюжетна композиція, портрет,пейзаж.
Мистецтво натюрморту має власну історію та власні традиції. Вономало часи розквіту та часи занепаду. Його розвиток тісно пов'язаний іззагальним поступальним рухом образотворчого мистецтва. Великий вплив на ньогомали найвідоміші майстри живопису, він відбувався як загальний вплив нахарактер та стильові особливості натюрморту. Але не завжди натюрморт бувсупутником загального розвитку образотворчого мистецтва. Виступаючи, головнимчином, як складова частина картини, він часом зовсім сходив зі сцени, як цебуло у Франції у XII ст., або ж у Росії у другій половині XIX ст.
Як складова частина картини, натюрморт був присутній у всіх видахта жанрах живопису, починаючи з сивої давнини.
Але як самостійний жанр, натюрморт ствердився у голландськомумистецтві на межі XVI–XVII ст., де він досяг свого розквіту у творчості такиххудожників, як Ф. Снайдерс, А. Бейрен, П. Класс, Т.Віллєм таінші, твори яких прикрашають багато музеїв світу.
УXVII ст. склалися головні риси натюрмортного жанру – показати гармонію світу речей, оточуючих людину, красу їх форм таматеріалу.
Великих успіхів досягли у натюрморті французькі та російські митцікінця XIX та початку XX ст., такі як П. Сезанн, П.Пікассо, П. Гоген,А. Матісс, І. Машков, П. Кончаловський, А. Купрін та інші.
Велика роль натюрморту в українському живописі. Маючи свій початокв іконописі, він досяг свого розвитку у мистецтві народного примітиву у такихмитців, як К.Білокур та М. Приймаченко. Особливо часто художникизвертались до цього жанру у 10-ті та 20-ті роки XX ст. (О. Шевченко, О. Мурашко,М. Бурачек), а наприкінці п’ятдесятих та особливо у шістдесятих рокахцікавість до нього з'явилася знов.
Натюрморт відрізняється своєрідними засадами рішення та методами упорівнянні з іншими жанрами. Маляр дивиться на речі звичайно зблизька, майжевпритул, наближаючись до них таким чином, що його погляд може їх мовбипомацати, відзначити у першу чергу їх матеріальні якості –важкість, пластику форм, особливості рельєфу тафактуру поверхні, деталі, а також життя предметів у середовищі.
Масштаб композиції у натюрморті орієнтований, звичайно, на розмірневеликої кімнатної речі, тієї, що живе з людиною під одним дахом, поруч з ним.Звідси своєрідна камерність цього жанру.
Натюрморт, більш ніж будь-який жанр живопису, не залежить відзовнішнього сюжету, він уникає словесних описань. Його потрібно уважно роздивитись,поступово занурюючись у нього. У цьому розумінні натюрморт є ключем до будь-якоїкартини, він вчить нас не відволікатися на зовнішнє, звертати увагу на самживопис, милуватися красою зображення, його барвистістю, силою виразності.
Художник, звичайно, перед тим як писати натюрморт, створює його удумці, тобто будує з різних предметів якийсь осередок, що відповідає йогозадуму. Це дає йому можливість свідомо дати собі особливе завдання та довго, некваплячись, вирішувати його на цьому нерухомому, незмінному об'єкті – натюрмортдуже зручний жанр для експериментів. Один художник продовжує традиційнікомпозиційні схеми постановок, інші відмовляються від звичайної схеми, шукаютьоригінальних шляхів у мистецтві натюрморту.
Але головним предметом живописних експериментів у роботі наднатюрмортом – є колір. Колірсам по собі, як асоціативне уявлення, може викликати ту чи іншу реакцію у глядача.Але у станковому живописі художник не має справи з локальним кольором. Картинастворюється системою кольорових відношень, які відтворюють об'ємні форми тапростір. Колір отримує повну силу лише у поєднанні зі змістом картини.
Багато художників звертаються до зображення натюрморту утематичних картинах задля більш повного розкриття змісту самого твору. Вокремих випадках, натюрморт набуває настільки важливого значення, що стаєкомпозиційним центром картини.
2.2Виконаннядипломної роботи в матеріалі
Підчас роботи над дипломом постало питання про виконання практичної частинидиплому – роботи в матеріалі.
Зачотири роки навчання в інституті ми вивчали різні види образотворчогомистецтва: малюнок, живопис, декоративно-прикладне мистецтво. Мене найбільшезахоплює живопис олійними фарбами, особливо в жанрі пейзаж та натюрморт.Враховуючи, що на практиці в школі мною було заплановано проведення занять потемі «Натюрморт», я вирішила виконати композицію практичної частини дипломноїроботи теж в жанрі натюрморт.
Велике місце у навчанні дітей з малярства займає натюрморт. Наприкладі натюрморту добре вивчаються та засвоюються важливі закони малярства,методи роботи над етюдами з натури.
Натюрморт –це не тільки особлива тема малярства (речі,нерухомі предмети, «мертва природа»), але й особлива форма картини, не меншзмістовна, багата, ніж усі інші її форми, такі як сюжетна композиція, портрет,пейзаж.
Натюрморт, більш ніж будь-який жанр малярства, не залежить відзовнішнього сюжету, він уникає словесних описань. Його потрібно уважнороздивитись, поступово занурюючись у нього. У цьому розумінні натюрморт є ключемдо будь-якої картини, він вчить нас не відволікатися на зовнішнє, звертатиувагу на сам живопис, милуватися красою зображення, його барвистістю, силоювиразності.
Працюючи над пошуком ескізу своєї практичної роботи, я переглянулабагато ілюстративного матеріалу та репродукцій робіт художників. Намагаласьстворити свою власну композицію натюрморту, але, коли побачила репродукцію знатюрмортом, де були зображені квіти, захопилась ними, мені сподобавсякомпозиційний малюнок цього натюрморту та його колорит. Контрастність колоритута сам композиційний малюнок, на мою думку, є тією енергетичною силою, яказдатна покращити настрій людині.
Ми не бачимо глечика, ми не бачимо вази, але ми розуміємо, що цебукет квітів різних за формою та за кольором. Я вирішила зробити копію з цієїрепродукції, але, проконсультувавшись з керівником дипломної роботи, буловирішено не робити копію, а зробити просто список з метою передачікомпозиційного малюнку та колориту.
Робота написана олійними фарбами на полотні. Розмір полотна 50X40, роботаоформлена дерев’яною рамою зметою організації композиції.
3. Гра як відповідний метод у роботі гуртка
3.1 Використання елементів гри на уроках впочаткових класах
Якнавчити кожну дитину самостійно вчитися? Як сформувати її пізнавальні інтереси,активне ставлення до навчального процесу? Ці питання хвилюють вчителя щоразу,коли він починає працювати з першокласниками. Як же уникнути психічних тафізичних перевантажень маленьких школярів. Тут добрим помічником в роботі стаєдля нас гра.
Фантазія,казка, гра – це частка духовного життя першокласника, що пробуджує в душікожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки та творчості. ЩеУшинський радив застосовувати ігрові моменти в серйозній праці учнів, тодіпроцес пізнання йтиме продуктивніше а самі заняття стануть захоплюючими.Пам’ятаючи цю пораду елементи гри використовують на кожному уроці, особливо впершому півріччі, коли треба сформувати пізнавальні інтереси та активнеставлення до навчального процесу.
Науроці гра корисна лише тоді, коли органічно переплітається з серйозною,наполегливою працею, тобто вона спонукає до інтенсивної, розумової праці. Такагра робить працю привабливішою та цікавішою, стає бажаним те, що дитині важкодається, допомагає переборювати труднощі у засвоюванні навчального матеріалу.
Науроці доцільна та гра яка залучає до пошуку, винахідливості, збуджує бажанняперемогти, активізує увагу учнів. Наведу приклад уроку читання. ВідкриваючиБуквар, дитина хоче читати. Та за хвилину їй вдається прочитати лише 6–10коротких слів. Така праця для неї на перших парах складна, бо навчальна позиціяучня ще не склалася.
Задоволеннявід такого читання окремі (слабкіші учні) не отримують. Ось тоді прищепити любовдо книги, до читання допомагає лише гра. Наприклад: виставляю склади і кажу: «Надошці були склади, а білочка махнула хвостиком, слова і розсипались. Азайчикові дуже хочеться їх прочитати. Давайте допоможемо нашому зайчику». Дітиз задоволенням складають слова, читають. Таким чином ми пропонуємо зробити і зісловами для складання речень. А ось робота зі словом. Ось наприклад гра «Знайдибукву»: На дошці стоять літери, які треба поставити на місце (щ, о, н, а, а, б,а, в, к, у). До дошки виходять два три учні і складають потрібні слова.
А осьгра «Склад загубився»: «Діти, а ви знаєте, що ведмедик теж ходить до школи. Вінлюбить читати та вміє складати слова. Але сьогодні складаючи слова він загубиводин склад і ніяк не може його знайти. Перший склад «ли», а останній – «ця».Який же склад загубив ведмедик? І тут веселі посмішки, майже всі діти піднялисклад – «си». Вийшло слово «лисиця». Провожу бесіду про лисичку. Хтось з дітейзнає віршик, а хтось загадку. У класі маленька радість, урок пройшов цікаво, всіпрацювали. А ось гра: «Склад за складом доганяй, ціле слово складай!».
Звертаюсьдо дітей:
Сьогодніу нашій шафі хтось наробив шкоди. Порозкидав всі склади і ми не зможемо скластислова (показуємо які). Допоможіть мені діти, хто може відшукати потрібні складиі скласти цілі слова.
Дорослішаютьдіти – ускладнюються і завдання, намагаються використовувати і складніші ігри.Ось яку гру пропонуємо дітям для засвоєння написання словникових слів. Граназивається «Чарівні яблучка». Це не звичайні яблучка, а чарівні. На нихвиросли плоди з буквами.
Зірватияблуко може лише той, хто правильно добере до нього належне слово у таблиці.
Надошці слова, букви, написання яких треба запам’ятати, пропущені.
Використовуючиребуси, кросворди. Такі ігри сприяють розширенню словникового запасу,збагаченню активної лексики школярів.
Крімтого у них розвивається абстрактне і логічне мислення. Дітям легше сприймати ізапам’ятовувати нові слова. Пропоную багато загадок у віршовій формі. Вонидодають зацікавленості учням. А кросворди розвивають пам’ять,аналітико-синтетичну діяльність мозку. Щоб уникнути перевантаження школярів продумуюкожен етап уроку, обов’язково вводжу ігрові моменти, хвилинки-веселинки. Звіком завдання ускладнюються. Так, Знайко пропонує уже задачі на дві дії. Він ідопомагає дітям опанувати методику їх розв’язку. Разом з іншими формами роботина уроках математики використовую цікаві віршові задачі. А щоб не відкриватиурок сухими словами: «Пишіть. Класна робота. Приклади…» проводжу математичнізарядки, турніри допитливих, кмітливих. Такий початок заняття створює ушколярів відповідний трудовий настрій, допомагає переключити їхнє мислення наматематичні завдання.
3.2 Особливості занять в гуртку образотворчогомистецтва
Гурток– основна форма навчально-виховної роботи в позаурочний час. Дітей об’єднуєспільне захоплення. Мета гуртка – захопити дітей цікавою роботою,заінтригувати. Постійно тривала робота збагачує життя школярів, потребуєщоденної думки. Чим цікавіша робота, до якої залучається дитина, тим яскравішерозкриваються її здібності, навички.
Характерпозакласної роботи створює найсприятливіші умови для заняття школяріврізноманітними видами діяльності на заняттях гуртка образотворчого мистецтва –пізнавальна, ігрова, розвиваюча, естетична. Саме в наслідок творчого пошукушколярі пізнають радість власного відкриття своїх можливості. Можливості длявсебічного розвитку учнів в позакласні години дуже широкі, здібності і нахилидітей багатогранні – треба тільки знати учнів, вміти бачити й відкривати їхуподобання, схильності та інтелектуальні, трудові, творчі інтереси.
Гуртокнесе велике виховне значення: виховує терпіння, вимогливість до своєї роботи,навички самостійності, вміння працювати зосереджено не відволікатись тривалийчас, постійно аналізувати й відображати в малюнку пропорції предмета, йогохарактер і розміщення, освітлення і колір; можливість виразити образи своєїфантазії.
Удітей, які малюють пейзаж з натури чи малюнку художника, розвивається зоровапам'ять, образне мислення, естетичний смак, що в свою чергу впливає на чіткістьі точність виконання завдання. Процес засвоєння техніки живопису здійснюєтьсячерез деякі етапи:
/> Ознайомлення з правилами малювання пейзажу;
/> Вибір матеріалів та приладь для роботи;
/> Засвоєння прийомів малюнку пейзажу;
/> Виконання пейзажу олівцем;
/> Закінчення малюнку кольором.
Навчаннямалювання пейзажу повинно йти від легкого до складного. Спочатку слід датиучням спеціальні вправи, які займають кілька хвилин на початку уроку.Організувати колективне обговорювання предметів, керівник гуртка пояснює дітям,що малювати пейзаж потрібно з певної точки зору, бо інакше змінюється видимістьпредметів. При цьому доцільно показати пейзаж з різного положення (високий,низький, середній горизонт).
Учнямз малим досвідом роботи важко одночасно вивчати твір художника і компонуватималюнок. Тому перш ніж почати малювати керівник повинен поставити перед учнямизапитання про те, як краще розмістити зображення на аркуші паперу: (вертикальнета горизонтальне розміщення)
Керівникповинен знати вікові особливості роботи дітей в цій техніці. Принцип композиціїучні засвоюють з деякими труднощами. Якщо на кожному занятті не нагадувати їх,то на наступних заняттях вчитель зустрінеться з тими самими помилками.
Учительповинен навчати учнів аналізувати предмети, що оточують нас.
Починаючивчити дітей малювати пейзаж, необхідно звернути увагу на методичнупослідовність відтворення зображення. Всю роботу над малюнком потрібно розбитина декілька етапів та дати можливість дітям зрозуміти послідовність роботи.
Великуувагу вчитель повинен приділити питанням техніки малювання: правильномуштрихуванню, роботі пензлем тощо. З цією метою учні систематично проводятьрізноманітні графічні й живописні вправи.
Вирішенняпейзажу в кольорі – складний процес, бо при цьому слід передати тонове ікольорове співвідношення всіх елементів пейзажу.
Починаючималювати фарбами слід вирішити тонове співвідношення пейзажу: визначити світлоі тінь. Дітям важко малювати змінюючи кольори. Вони не розуміють, що сніг нелише білий, а й голубий, сірий відтінки. Задача вчителя навчити дітей бачитивсі відтінки предмета і передавати їх на аркуші паперу.
3.3Педагогічний експеримент
Педагогічнапрактика з додаткової кваліфікації «Керівник гуртка образотворчого мистецтва» вЗОШ №139 міста Харкова, дала чітку можливість здійснити експеримент для йогоорганізації було обрано групу дітей (учні 2-А класу). В групі проводилисьгурткові заняття.
Хідта методика експерименту
Об’єктдослідження: група дітей на заняттях образотворчого мистецтв.
Предметдослідження: гурткові заняття як засіб формування здібностей дітей молодшогошкільного віку до зображення навколишньої дійсності в процесі художньогоосмислення.
Метадослідження: перевірити вплив гурткових занять на формування здібностей дітеймолодшого шкільного віку в процесі художнього осмислення світу.
Гіпотеза дослідження – припускаємо, що використаннягри на заняттях з образотворчого мистецтва сприяє поліпшенню навчальногопроцесу.
Дляуспішного проведення експериментальних занять в гуртку з дітьми, мною згідно зметою та гіпотезою дослідження були сформовані такі завдання:
§ виявити вихідний рівень сформованості здібностей дітей молодшогошкільного віку до зображення навколишньої дійсності;
§ розробити систему взаємопов’язаних занять, направлених на розвитокхудожніх здібностей;
§ визначити рівень знань, умінь, та навичок дітей, щодо зображеннянавколишньої дійсності;
§ впровадити систему занять для проведення в групі, перевіритирезультат розробленої системи для розв’язання поставленої проблеми.
Дляперевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:
§ тестування;
§ спостереження;
§ вивчення робіт учнів;
§ математична обробка результатів.
Напершому занятті гуртка мною був проведений констатуючи експеримент. Його метоюбуло виявити рівень знань, умінь та навичок дітей, щодо застосування художніхматеріалів.
Дляматематичної обробки результатів мною було розроблено такі критерії оцінювання:
2бали – повна змістовна відповідь;
1 бал– повна відповідь;
0балів – відповідь відсутня.
Математичнуобробку результатів дослідження проводимо за допомогою формули:
/>
Підчас педагогічної практики з додаткової кваліфікації анкетування проводитьсяодин раз на початку практики, а другий – наприкінці.
Результатианкетування до проведення занять
№ Прізвище та ім’я 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Сума 1 Акіменко І. 1 2 1 1 2 1 1 1 1 2 16 2 Булай Л. 1 2 1 2 1 2 1 1 2 1 14 3 Герасіменко С. 1 1 2 2 2 2 1 11 4 Головко О. 1 2 2 1 1 2 2 2 1 14 5 Гула В. 2 2 1 2 2 1 2 2 1 2 1 2 20 6 Демідова К. 1 2 2 2 1 2 2 1 13 7 Завадска Е. 1 1 2 2 2 1 2 1 1 2 2 17 8 Кучмась Л. 1 2 1 1 2 1 1 1 10 9 Корнеева Н. 2 2 2 1 2 2 1 1 1 2 1 2 19 10 Каргапольцева А. 2 2 2 2 2 2 1 2 2 2 2 2 23 11 Наровченко А. 1 2 2 2 2 1 2 1 2 2 2 2 21 12 Серебрянскій А. 2 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2 2 20 13 Смаляк В. 2 2 2 1 1 2 2 2 2 2 18 14 Луценко Р. 2 2 2 2 1 1 1 1 2 1 15 15 Шумакова К. 2 2 2 1 1 2 2 2 1 15 Всього 246
Результатианкетування після проведення занять№ Прізвище та ім’я 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Сума 1 Акіменко І. 1 2 2 1 1 2 1 1 2 15 2 Булай Л. 2 2 2 1 2 1 2 2 2 1 1 2 20 3 Герасіменко С. 1 2 2 2 1 2 1 1 1 1 2 1 17 4 Головко О. 1 1 2 2 1 2 1 2 2 1 1 16 5 Гула В. 1 1 2 2 1 1 2 2 1 2 1 16 6 Демідова К. 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 1 2 23 7 Завадска Е. 2 1 2 1 1 1 2 2 1 2 2 1 18 8 Кучмась Л. 1 1 2 2 2 1 2 1 1 2 2 17 9 Корнеева Н. 1 1 2 2 2 1 2 2 1 1 2 1 18 10 Каргапольцева А. 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 24 11 Наровченко А. 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 24 12 Серебрянскій А. 1 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 23 13 Смаляк В. 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 24 14 Луценко Р. 2 2 2 2 1 2 2 2 2 2 2 1 22 15 Шумакова К. 2 1 2 2 1 2 1 2 1 2 2 2 20 Всього 297
Підрахуємосередній рівень групи до проведення занять:
/>
тапісля:
/>
Наоснові даних я побудувала діаграму порівняння тестування учнів групи до і післяпроведення гурткових занять:
/>
Висновок
Розпочавшививчення теми «Гра, як провідний метод проведення гурткових занять з образотворчогомистецтва», я перш за все прагнула розглянути розвиток творчих здібностей учнівпочаткових класів до зображувальної діяльності в процесі художнього осмисленнянавколишнього світу.
У гурткуобразотворчого мистецтва я прагнула на заняттях ознайомити учнів з цікавимматеріалом. Було поставлено завдання розвити творчі здібності учнів, розвиватиталант дітей, інтерес та любов до зображувального мистецтва, здійснюватиестетичний розвиток засобами дійсності, прилучати учнів до світу прекрасного.
Всі гуртковізаняття були об’єднані у певну систему у вигляді подорожей до казкових країн,заняття були спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів та розвиток вміньне лише бачити красу, а й вміти її грамотно відображати у своїх роботах,дотримуючись законів малюнку. Діти виконували цікаву роботу: малювали предметинавколишньої дійсності за допомогою крапкового живопису, орнаменту і т.д.Познайомилися з основними кольорами та видами живопису.
Результатом всієїпроведеної роботи було створення живописних малюнків, на яких діти реалізувалисвої знання, вміння та навички з образотворчого мистецтва.
Підсумовуючинаслідки гурткових занять та експерименту, можна висловити думку про те, що грана занятті гуртка образотворчого мистецтва має займати провідне місце, бутишляхом прилучення молодших школярів до творів образотворчого мистецтва впейзажному жанрі розвивати і формувати здібності учнів до зображення предметівнавколишньої дійсності.
Використана література
1. Аримима И.И. Уроки прекрасного: Из опыта работы. М.: Просвещение, 1983 г.
2. Белак Б.А. Воспитаниеискусством: Для учителя нач. классов. – М.: Просвещение. 1981 Г.
3. БучинскийСЛ. Основиграмоти з образотворчого мистецтва. – К.: «Рал. Школа». 1978 р.
4. Гончаров И.Ф. Действительностьи искусство в эстетическом воспитании школьников. Из опыта работы учителя. – Ш.«Просвещение». 1978 г.
5. ЗадорожнийB.I., Боровиков О.Л., Уроки образотворчогомистецтва в1 – 3 класах.Посібник длявчителів.– К.: «Рал. школа», 1972 p.
6. Искусствовидеть мир. Из опыта работы детской образцовой студии изобразительного искусства «Солнечнаяпалитра» Дома культуры. – К.: «Облполиграфиздат». 1987 г.
7. Искусствов жизни детей. Опыт худ. Занятий с мл. школьниками. Книга для учителя. М. Просвещение,1991 г.
8. Кабит І.Є. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільноювіку. З досвіду роботи. – К.: «Рад. школа», 1981 р.
9. КириченкоМЛ. Основиобразотворчої грамоти. – К.: Вища школа. Гол. Вид-во. 1928 р.
10. КузинB.C. Изобразительноеискусство и методика его преподавания в нач. классах. Учебное пособие дляучилищ. – М: Просвещение.1994 г.
11. Лабунская Г.В. Изобразительноетворчество детей. – М: Просвещение. 1965 г.
12. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання танавчання: навчальний посібник. – ХДУ ім. Г.С. Сковороди. 2-е вид. –Харків: «ОВС» – 2002. – с. 338;
13. Нечволод Л.І. Нетрадиційні уроки. – Навчальний посібник. –Хю; Скорпіон – 2001
14. Одноралов А.В. Материалыв изобразительном искусстве. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1983 г.
15. Онищук В.А. Урок в современной школе. – Н.; – 1982. – с. 190;
16. Пинская И.П. Изобразительноеискусство. Методика обучения в 1–3 классах. – К. Ж «Рал. школа». 1978 г.
17. Основы эстетическоговоспитания: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1986 г.
18. Популярная худож.энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. – М.: Сов. Энцикл.1986 г.
19. Процив В.И. Урокиобразотворчого мистецтва – 3 класах. Посібник для вчителів. – К «Рад. Школа.»,1983 р.
20. Родники прекрасного.Всерос. Выставка художественного детского творчества. – М.: Просвещение. 1983 г.
21. Рожков Е.Е. Изобразительноеискусство в школе. Из опыта работ – М.: Просвещение. 1976 г.
22. Стяглик Н.І.Нетрадиційні форми навчання і їх вплив на якість навчального процесу в школі –ХДПУ. – 1994;
23. ЧекінаО.Ю. Урок образотворчого мистецтва у початковій школі – Розкажіть онуку. –2001. – №1. – с. 16 – 17;
24. ЧекінаО.Ю. Нестандартні форми проведення уроку. – Початкова школа. – 2004. – №5. – с. 2– 13;
25. Школа изобразительногоискусства – М.: «Изобразит искусство», 1988 г.;
26. Шимбарев Л.Н.педагогіка. – М; 1994.