Девіз: Якщо твої плани розрахованіна рік –
Сійзерно, якщо на десятиріччя –
Садидерева, а якщо на ціле життя –
Віддайдітям часточку своєї душі –
Навчайїх.Моє кредо
У своїй педагогічній роботі,я намагаюся вчити дітей, здобувати знання, слідкувати за своїм здоров’ям,приймати самостійно рішення, відповідати за них, добиватися результатів іпоставленої мети.
Сухомлинський говорив, щошкола має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що йоговикладає вчитель, стає не кінцевою його діяльністю, а засобом розвитку дитини.
В кожній дитині я бачуЛюдину, вірю в неї, в її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність, тому до кожної дитини намагаюсь знайтиіндивідуальний підхід, стати не просто вчителем, а й товаришем.
Так хочеться, щоб моївихованці мали добру душу і серце, чуле до людського болю, мали добре здоров’я, були ввічливі таповажали старших.
Перевагу надаю ненав’язливимпорадам, методу відстрочки, який дає змогу учням краще підготуватися та розумнопідкоритися вимогам; поважаю індивідуальність кожного учня, шукаю або створююпривід похвалити учня, порадіти за досягнення як самому, так і всім класом.
Досвідроботи вчителя фізичної культури Кобеляцької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. О. ГончараЗолотухіна Олега ВалерійовичаЗдоров’я дитини – багатство України
Педагоги й лікарі визначаютьнедостатність руху, коли йдеться про руховий режим школярів. Протягом дняшколярі сидять за партою в класі, біля телевізора, виконуючи домашні завдання ічитаючи, від 5,5 до 8,5 годин. Отакий мало рухомий спосіб життя, звичайно,позначається негативно на здоров’ї. З давніх давен люди використовували фізичнівправи з метою попередження захворювань та активізації життєвих процесіворганізму. Гімнастика, плавання й обливання водою різної температури слугуютьлюдям як оздоровчі заходи. Давньогрецький учений Гіппократ вважав гімнастику,свіже повітря і прогулянки важливими чинниками здоров’я й довголіття. Ніщо такне виснажує і не руйнує організм людини, як тривала фізична бездіяльність, стверджував Аристотель. А відомийфілософ і математик Піфагор назвавфізичну культуру і спорт важливими помічниками врозумовій діяльності людини. Він мав для цього підставу, адже сам був видатниматлетом і досяг олімпійських висот, узявши участь в Олімпійських іграх зпанкратіону (поєднання елементів боротьби з кулачним боєм). Піфагор виборов першість.
Існує багато засобів впливу наорганізм людини, це – ходьба й біг, стрибки й метання, ігри й плавання, ранковагімнастика, пересування на лижах,катання на ковзанах та ін. Може виникнути запитання: які ж фізичні вправи найкорисніші,які з них краще впливають на організм?
Вчені, лікарі і спортивні педагогивважають, що тільки різноманітні фізкультурні засоби, вправи з багатьох видівспорту можуть сприяти фізичному розвитку людини, зміцненню її здоров’я.
Сучасні темпи життя вимагають відучнів, щоб вони змолоду дбали про своє фізичне вдосконалення, мали знання вгалузі гігієни і медичної допомоги, вели здоровий спосіб життя, самостійнозаймалися фізичними вправами.
Для розв’язання цих завдань узагальноосвітній школі передбачена організація щоденних занять учнів фізичноюкультурою (на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях).
Збереження і зміцненняздоров’я учнів, особливо в наш час, потребують конкретного вирішення. Неможливобути здоровим і всебічно розвиненим без систематичних занять фізичною культурою. Дві, три години занять фізичною культурою на тиждень передбачені навчальнимипрограмами, не вирішують цієї нагальної проблеми. По – перше, неможливоздійснити індивідуальний підхід; по – друге, недостатня рухова активність; по –третє, не виконуються гігієнічні вимоги. Діти повинні мати восьми – десятигодинне рухове навантаження і при цьому додержуватися гігієнічних норм, тобто:прийняти душ, переодягнутись, може, трохи відпочити та інше. Школа, а тим більшебагато комплектна, не має можливостей забезпечити ці потреби. Чому?
· По-перше,це прив’язка до розкладу занять. Далеко не всім учням (не всім класам ) єможливість поставити урок фізкультури останнім, щоб піти відразу додому або, непоспішаючи залишитись у школі, щоб по черзі прийняти душ (якщо такий є ). А міжуроками це зробити взагалі неможливо.
· По-друге,коштів, щоб забезпечити обов’язкове проведення 6 – 10 уроків фізкультури натиждень немає і не скоро буде .
· По-третє,дотримання режиму харчування. Після сніданку на першому уроці чи навпакибезсилля на останньому майже не дає шансів для повноцінного уроку.
· По-четверте,це неможливість справжнього диференційного підходу, тому що шкільний клас – це іхлопці, і дівчата, це і високий рівень фізичного розвитку, і слабкий, іпідготовча група, і спеціальна група, і зовсім звільнені від занять учні, алевони також потребують уваги.
Але є можливістьдосягти найкращих умов для оздоровлення дітей, є розробка програми з фізичноїкультури для багатокомплектних шкіл, яку розробив і вже 4 роки працює за нею учительфізичної культури ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Комсомольська Полтавської обл. БіліченкоВ.А.
Оригінальністьцієї програми полягає в тому, що вдалося уникнути штампу розподілу годин“приблизно порівну“ за видами програми, а також застосувати рівні завдання івимоги для груп з різним рівнем фізичної підготовки з врахуванням статевихособливостей. Також така система дала змогу вирішити деякі проблеми, а саме:
а) 8 – 10 годиннефізичне навантаження учнів на тиждень, що відповідає вимогам їх фізичногорозвитку;
б) виконаннягігієнічних вимог після занять фізичною культурою;
в) відповідністьрозподілу фізичного навантаження фізичній підготовці, віковим та статевимособливостям;
г) з’являєтьсясенс вчителю для творчого підходу до занять, поскільки можна готувати дітей дозмагань на рівні спортивних шкіл;
д) демократизаціяі гуманізація при виборі учнями спортивних секцій;
е) поєднанняуроків фізичної культури з позакласними та позашкільними роботами, що єневід’ємною частиною тренувального процесу, тобто об’єднання системи фізичноїкультури і спорту в єдину систему з загальними плануванням і загальнимиінтересами;
ж) зацікавленістьдітей, які будуть бачити свої результати комусь подібними, цікавими на протязінавчання в школі.
І це все може стати основоюдля розвитку масової фізичної культури і спорту в школі і взагалі. Дляреалізації цієї програми була запропонована така форма (схема) організаціїзавдань:
1. Винесенняуроків фізичної культури поза розкладом, що дає змогу особисто вчителю фізичноїкультури правильно планувати час занять фізкультури в режимі для учнів.
2. Скласти зусієї паралелі класів списки учнів окремо за статевою ознакою, виявити станздоров’я, заняття в спортивних секціях, інші заняття. У результаті такогоаналізу ми отримали таку групу хлопців (яка відповідає кількості учнів в класі)і таку ж групу дівчат. Ці групи наказом по школі були переведені наіндивідуальні форми навчання при виконанні необхідних умов. Після цьогокількість класів відносно до кількості груп скоротилась на 2 (тобто 4 години)далі за рахунок одностатевих груп можна довести кількість учнів у групі домаксимального. А ще відняти повністю звільнених дітей і дітей спецмедгрупи, атакож з урахуванням певної відсутності дітей з різних причин. Це ще маємо 1 – 2години. Таким чином, одержуємо всього 3 – 4 години які переносяться для занятьз дітьми високого і середнього фізичного розвитку (а це 4 – 6 години натиждень). У дітей підготовчої групи 2 – 3 години. У результаті з 9 класів однієїпаралелі ми одержали 3 групи хлопців і 3 групи дівчат.
Матимуть місцевипадки, коли діти підготовчої групи, піднявши рівень своєї фізичноїпідготовки, або покращивши здоров’я, переходитимуть до основної групи.
Взагалі, можнатвердо говорити про позитивний результат як у фізичній підготовці учнів, так ів вихованні культури занять.
Ставлячи передсобою мету, досягти найкращих умов для оздо-ровлення дітей, а також підвищенняїх духовних та фізичних можли-востей, я все частіше зупиняюсь на думці про далеконевичерпані можли-вості методики в системі фізичної культури учнів, а такожсамої системи фізичної культури в загальноосвітніх школах. Багатокомплектністьшкіл є унікальною можливістю для організації занять з фізичної культури дітейнашого міста, тобто можна вести мову про об’єднання фізичного виховання підєдиний дах в інтересах міста та держави. Винайдена ідея дає можливість знаукової позиції підійти до розробки програми для дітей відповдно до їх фізичноїпідготовки, вікових, статевих особливостей.
Оригінальність цієїпрограми полягає в тому, що планується на конкретного учня або ученицю. Тобто увчителя з’являється стимул творчоїпраці. Програма дає можливість вирішити декілька проблем:
· гігієназанять фізичною культурою;
· 8-10годинне фізичне навантаження на тиждень, що відповідає вимогам їхфізіологічного розвитку; творчий підхід до поєднання класної, позакласної тапозашкільної роботи з фізичної культури та спорту;
· відповідністьфізичного навантаження фізичній підготовці та статевим ознакам;
При розробціпрограми малось на увазі те, що маючи велику кількість учнів, а також необхіднукількість вчителів фізичної культури можна створити групи згідно з їх статевимиознаками та фізичними особливостями. А маючи такі групи з фізичної культури, можназайматися за програмою спортивних шкіл, тобто досягати певної мети в окремихвидах спорту, для зручності відвідування занять з фізкультури, а такождодержання вимог гігієни уроку були винесені поза розкладом, а учням, якізаймались в спортивних секціях міста, дозволено, за узгодженням задміністрацією, перейти на індивідуальний графік занять. Додаткові години з’явились за рахунок скороченнякількості груп відносно до кількості класів, а також перерозподілу годин длягруп з різними фізичними можливостями та відношенням до груп здоров’я.
Необхідною умовоюефективності роботи за авторською програмою є дієвість зв’язків шкільногоколективу фізичної культури з іншими організаціями нашого міста, залученнябатьків, спортсменів, тренерів, спонсорів, які під керівництвом вчителів берутьучасть у підготовці і проведенні спортивно-масових заходів.
Продовжуючипошуки шляхів, які ведуть до вдосконалення оздоровчої системи учнів ікористуючись введенням уроку футболу, я пропоную втілити у життя дещо новийпідхід до організації системи фізичної культури в школі. Даний метод полягає впоєднанні урочної та позакласної форм роботи. Оскільки спортивна секція маєтакож урочну форму, то є сенс не виділяти окремо урок від секції і навпаки, азабезпечити дітям адекватність фізичного навантаження їх фізіологічнимпотребам. І також акцент ставиться на виконанні вимог гігієни, фізіології тапсихології учня.
Між заняттям зфізичної культури та іншими предметами повинна бути достатня кількість часу:для відпочинку, підготовки до уроку, виконання інших потреб режиму дня.
Знову ж, єможливість працювати на більш конкретний результат, більш виважено плануватирозвиток рухливих якостей, більше уваги приділяти кожному учневі. І заняттяфутболом у навчальному процесі є додатковим стимулом у виконанні цих ідей.
Міжпредметнізв'язки
Поєднанняфізичного виховання з іншими предметами
Фізкультурніхвилинки на заняттях
Перші ознакивтоми з’являються в дітей:
середньої групи –на 7-8-й хвилині заняття;
старшої групи –на 10-12-й хвилині заняття;
підготовчої групи– на 10-12-й хвилині заняття.
Основні ознакивтоми такі:
· гальмуваннящойно сформованих умінь;
· порушеннякоординації дрібних рухів, їх уповільненість;
· багаторазованеуважність;
· примітивніманіпуляції (пересування, кидання предметів, постукування ними об стіл тощо);
· появаавтоматичних рухів, які вже давно не проявлялися (смоктання пальців,розгойдування на стільці);
· позіхання,сонливість;
· впаданняв „дивлюся й не бачу”, „слухаю й не чую”. Найкращій спосіб запобігти втоми –виконання фізичних вправ. Саме тому в дошкільних закладах, починаючи ізсередньої групи, практикується щоденне проведення фізкультхвилинок. Докомплексу фізкультхвилинки має входити не менше 3-4 вправ, кожна з якихповторюється 4-6 разів.
· Загальнатривалість фізкультхвилинки не має перевищувати одну-дві хвилини. Основнівимоги до організації та проведення фізкультхвилинок:
· вправимають бути добре знайомі дітям, простими за структурою, цікавими за змістом тазручними для виконання на обмеженій площі;
· комплексобов’язково має включати вправи, що впливають на великі групи м’язів тасприяють поліпшенню функціональної діяльності всіх органів (вправи для рук іплечового пояса: потягування-випрямлення хребта з обов’язковим підніманнямголови вгору);
· вправидля розширення грудної клітки – руки вгору, до плечей, перед собою; для тулуба– нахили чи повороти; для ніг – присідання, підстрибування (біг на місці). Відомощо позитивні емоції добре впливають на регуляцію діяльності всіх внутрішніхорганів, сприяють підвищенню тонусу кори головного мозку, спонукають доактивної діяльності. Під час Фізкультхвилинки слід акцентувати увагу дітей наякості виконання кожного руху для підвищення його фізичного ефекту. Не варто надовго відривати дітей від роботи, якщо вони нею захоплені. запропонуйте лише1-2 вправи на випрямлення постави, які малюки можуть виконати сидячи настільці.
Фізкультхвилинки для уроків природознавства
Станьте рівно, поверніться
І до сонечка зверніться.
А тепер хай всі малята
Пострибають, мов зайчата.
Руки вгору підніміть,
Вдих і видих всі зробіть.
У садку зеленому
яблук нарвемо.
У плетені кошики ми їх складемо.
Ніжки хай потрудяться —
танок почнемо.
Вправними, бадьорими
ми всі зростемо. Ніби ягоди рвемо. Будемо присідати І мурашок розглядати. Ой, ходили журавлі, то великі, то малі присідали на ріллі. Так де гнеться верболіз Чорногуз у став заліз, крила миє у водиці вичищає крила птиця. Бо брудною ходить
їй сумління не велить.
Пострибає так хвилинку
й годувать летить дитинку.
Травичка низенька-низенька
Дерева високі-високі.
Вітер дерева колише, гойдає,
птахи летять, відлітають,
А діти тихенько за парти сідають.
Випрямляються, кладуть руки за голову.
Обертаються праворуч, ліворуч, підносять руки вгору, тримаючи руки на поясі, підстрибують на місці на обох ногах.
Піднімають випрямлені руки вгору, стають навшпиньки, дивляться на руки, опускають їх.
Піднімають випрямлені руки,
стають навшпиньки, імітують
знімання яблук.
Піднявши руки вгору, нахиляються
вперед, торкаються пальців ніг.
Тримаючи руки на поясі, тупотять ногами.
Піднімають зігнуті руки до плечей,
розгинають їх.
Руки на поясі.
Присідання.
Руки розвести в сторони, підняти, опустити.
Тримаючи руки на поясі, виконати
присідання.
Піднявши руки вгору, нахилитися праворуч, ліворуч, кисті розслаблені.
Витягнувши шию, нахилитися вперед, випрямити руки й потерти долоні.
Крокують на місці, піднявши
випрямлені руки.
Підстрибують на місці на обох ногах.
Плавно піднімають і опускають руки.
Присідають.
Стають навшпиньки, руки піднімають вгору.
Нахиляють тулуб вліво, право.
Махають руками, як крилами.
«Показують», хто краще сів. Фізкультхвилинкидля занять з образотворчої діяльності
Кіт збирався до роботи та завадили турботи:
Треба висушить хвоста, накрутити вуса, почесати живота.
І помити носа.
Цілий день такі турботи,
що не встигнеш до роботи!
Забавлялись зайченята,
виглядаючи маму і тата.
Ось так лапку до лапки.
Ось так шапку до шапки.
Ось так — вусом потрусили.
Так — так — так!
Сильний вітер до землі гне дерева молоді, а вони ростуть, міцніють вгору тягнуться, радіють.
Петрик йшов, йшов, йшов і суницю знайшов з’їв і далі пішов.
Петрик йшов, йшов, йшов
І горішок знайшов.
Підняв і далі пішов.
Петрик йшов, йшов, йшов
І грибочок знайшов.
Поклав у кошик
і додому пішов.
Потягуються.
Розводять руки в сторони.
Показують «хвіст».
Гладять живіт.
Лічать пальцем.
Розводять руками, крутять головою.
Встають, руки піднімають вгору.
Руки на поясі, повертаються праворуч-ліворуч.
Плескають у долоні.
Руки піднімають до голови.
Хитають головою.
Стрибають на місці.
Присідають.
Піднімаються.
Стають навшпиньки, руки тягнуть вгору.
Крокують на місці.
Нахиляються вперед.
Імітація рухів, які
хлопчик виконує.
Сідають за парти.
Здавалося б, ну що можуть дати звичайні фізичні вправи? Із-за простоти багато хто недооцінюють їх. Однак, на тих предметах, депроводиться фізкультурна пауза, продуктивність праці на уроках зростає на 2-6 %. Фізкультурна пауза включає:
по-перше — вправи, що розслаблюють натружені м’язи і заспокоюють стомлені нервові центри;
по-друге — вправи, щотонізують нервові центри і м’язи,які не діяли;
по-третє — вправи,що поліпшують мозковий і периферичний кровообіг та уникають несприятливих впливівумов праці на організм.
Види вправ, їхняпослідовність, темп, кількість повторень, тривалість фізкультурної паузизалежить від характеру навантаження научнів.
При невеликійвтомі (на початку навчального дня) – виконуються інтенсивні вправи, при важкій(останні уроки) – менш інтенсивні.
Також, цезалежить і від вікових груп.
Якщо на уроцідіти працюють більш розумово і піддаються значній нервовій напрузі, то схемафізкультурної паузи буде такою:
Перша вправа –потягування; друга – для розслаблення м’язів рук і тулуба; третя – для м’язівніг (випади, присідання, піднімання ніг); четверта – для збереження чизбільшення рухливості хребетного стовпа (нахили голови, нахили тулуба назад іін.); п’ята вправа – для м’язів тулуба — Повороти і нахили в сторони.
Якщо працязв’язана з великою нервовою і легкою фізичною напругою й одноманітними робочимирухами (письмова праця), то схема Фізкультхвилинки буде такою: перша вправа –потягування; друга – на розслаблення м’язів рук і тулуба; третя вправа – длям’язів тулуба (нахили в сторони і повороти); Четверта – для м'язів ніг, щосприяє посиленню кровообігу і подиху, наприклад — махові рухи; п’ята вправа – накоординацію рухів і уваги.
Якщо працязв'язана з середньою нервовою і фізичною напругою та різноманітними робочимирухами (уроки трудового навчання), то необхідно виконати інший комплекс фізкультурноїпаузи: перша вправа – потягування, що закінчується розслабленням м'язів рук ітулуба; друга – для посилення кровообігу і подиху; третя вправа – широкі рухитулуба і рук з акцентом на розтягування; четверта – кругові рухи тулубом зширокою амплітудою та маховими рухами руками; п’ята вправа – на координацію іувагу.
10рухливих ігор
Баранець
Гру можнапроводити на спортивному майданчику або в залі. Обирається “баранець”. Решта –його “хвостики”. Баранець тримає скакалку або лозинку. Учасники гри утворюють ланцюжок,у якому першим стоїть “баранець”.
За сигналом“хвостики” починають бігти за “баранцем”, а той намагається доторкнутисялозинкою (скакалкою) до останнього в ланцюжку гравця. Для цього “баранець” топрискорює, то сповільнює біг, повертається то праворуч, то ліворуч або й зовсімзупиняється.
“Хвостики” намагаються не“відриватися” від свого ведучого й стараються уникнути його дотику. Той, докого баранець доторкнувся абохто “відірвався” від ланцюжка, вибуває згри. Перемагає той, хто найдовше протримався “хвостиком”. Потім він стає“баранцем”.
Бездомнийзаєць
Гравці, крімдвох, стають парами у коло (обличчям один до одного), взявшись за руки. Один ізгравців – “заєць”, другий – “вовк”. “Заєць”, який тікає від “вовка”, ховаєтьсяв середину пари. Той, до кого “заєць” став спиною, стає “безпритульним зайцем”.Якщо “вовкові” вдається догнати “зайця”, вони міняються ролями.
Бій півнів
На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна проти одної. Капітанипосилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожен із цих гравців стає наодну ногу (другу піднімає), руки кладе за спину. За сигналом “півні” починаютьвиштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються неоступитись. Кому це вдається, стає переможцем і виграє одне очко для своєїкоманди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда,гравці якої більше разів були переможцями.Якщо учасник, який перебуває в колі,стає на обидві ноги, його вважають переможеним. Якщо ж під час виштовхуванняобидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місцестає наступна пара. Під час поєдинку не дозволяється забирати руку з-заспини.Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажаннямвиходять в середину кола на змагання. Переможець залишається, а проти ньоговиходить новий гравець, який бажає помірятися силою.
Потрібно стежитиза правилами гри. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками.
Гра сприяєрозвитку сил, спритності, кмітливості, здатності до самооцінки, вмінняоцінювати сили товаришів, а також вчить наполегливості у досягненні мети.
Білки,жолуді, горіхи
Дітейрозподіляють на трійки. Вони беруться за руки і утворюють кола на всійтериторії майданчика. Кожен гравець у колі дістає назву: “Білка”, “Жолудь”,“Горіх”. Одного з дітей вибирають ведучим.
На виклик вчителя“Горіхи!”, “Білки!”, або “Жолуді!” діти швидко міняються місцями в різнихколах, а ведучий намагається зайняти місце в одній із трійок, дістаючи назвугравцям, який вибув. Учень, що залишився без місця, стає ведучим. Перемагаютьдіти, які жодного разу не були в ролі ведучого.
Бузьки (українська народна гра)
Усі учасники грималюють собі кола діаметром 1 м (можна використати гімнастичні обручі) і стаютьу них на одній нозі. Учитель говорить: “Бузьки полетіли!”. Всі учасники грибігають по майданчику, махають “крилами”.
Учитель забираєодне “гніздо” і говорить: “Бузьки прилетіли!”. Всі учасники займають будь-які“гнізда” і стоять на одні нозі. Хто не має “гнізда” і не може стояти на однійнозі – вибуває з гри.
Викликномерів
Усі гравці діляться на дві команди істають в одну шеренгу. У кожній команді вчитель рахує по порядку всіх гравців.Потім називає номер. Гравці, у який цей номер, виконують рухові дії (наприклад,біжать, перестрибують...). Команда, гравець, якої першим виконає рухову дію,отримує очко.
Вище землі
Гравці довільно займають місця на майданчику чи успортивному залі. Вибирають ведучого.
За сигналомведучий намагається догнати когось із гравців і доторкнутись до нього рукою.Цей гравець, до якого доторкнулись, зупиняється і голосно говорить: “Яведучий!”
Щоб не впіймавведучий, можна стати “вище землі” (тут у пригоді стануть гімнастичні лави,драбини, кінь, козел, перекладина, бруси і т.д.). Стояти “вище землі” можна 5секунд, потім знову треба перебігати.
Коли гравець стає“вище землі”, ведучий відходить від нього на 2 м і говорить: “Раз, два, три з цього місця зійди!”, і гравець має перебігти з цього місця на інше.
Вітер іфлюгер
Вчитель спершуз’ясовує, чи знають учні, де північ, південь, захід і схід, а потім пропонує їмтаку гру.
Вчитель –“вітер”, учні – “флюгери”. Коли вчитель говорить: “Вітер дме з півдня”,“флюгери” повертаються на південь і витягують руки вперед (долоні разом). Коливчитель каже: “Вітер дме зі сходу” – “флюгери” повертаються на схід. Якщовчитель говорить: “Буря”, “флюгери” обертаються на місці, “штиль” – усі завмирають.Гру проводять у швидкому темпі. Переможцем вважають того, хто зробить найменшепомилок.
Влучим’ячем
Діти шикуються вколо на майданчику, у центрі стоїть учень із маленьким м’ячем у руках. Вінпідкидає м’яч угору і називає ім'я будь-кого з дітей. Усі швидко розбігаються,а учень, ім'я якого назвали, намагається спіймати м’яч. Як тільки учень спіймавабо взяв м’яча, він голосно вигукує: “Стій!”. Усі зупиняються, а ведучий кидаєм’яча у будь-кого, намагаючись влучити в ноги. Той, у якого влучили, стаєведучим. Якщо йому не вдається влучити у когось з гравців, то він швидкопіднімає м’яча, бере його в руки і знову вигукує “Стій!” дітям, які в цей частікають від нього.
Якщо ведучому невдасться за три кидки в кого-небудь влучити, гра повторюється спочатку.
Влучи умішень
Учні утворюютьдві команди і стають на протилежних сторонах майданчика. Кожний гравець тримаєв руках малий м’яч, всередині майданчика лежить великий м’яч.
Вчитель даєсигнал, після чого всі водночас кидають свої м’ячі у великий м’яч, намагаючисьзсунути його на бік суперника. Коли м’яч буде зрушено, гравці збирають своїм’ячі й стають на місця; гра продовжується.
Виграє команда,яка більше разів зрушить м’яч суперника.
Теоретичнаформа проведення «Олімпійського уроку»у 1-4 класахна тему:«Історія Олімпійських ігор», «Символіка та атрибутика»
План
1. Культгармонії і краси.
2. Шанапереможцям.
3. Почестігероям.
1. Хто з вас, юнідрузі, цікавиться історією фізичної культури та спорту, той, напевне, знає, щопро досконалість свого фізичного стану люди почали дбати ще на межі палеоліту інеоліту. Про це переконливо свідчать написи та малюнки, виявлені на стінахпечер. Пізніше кам'яні плити, глиняні таблички, папіруси етрусків, хеттів,ассірійців, єгиптян розповіли вже про певну систему фізичного гарту. Однак лишеза часів Стародавньої Греції, де.наука, освіта, культура, мистецтво тафілософія набули найвищого розквіту, фізичне виховання було проголошене основоюжиття і доведене до рівня культу.
Саме звідти пішли такі слова, як олімпіада, стадіон, атлет, гімнастикатощо. Найбільшою образою для себе житель Еллади вважав, якщо його зараховувалидо тих, хто не вміє писати або плавати. Філософ Платон називав кульгавою кожнулюдину, в якої тіло і розум не були однаково розвинені. У V столітті до нової ери, колиОлімпійські ігри стали традиційними, спартанський цар Архідам був покаранийрадою старійшин за шлюб з жінкою малого зросту.
В Афінах навчання велося одночасно в трьох школах: граматичній, музичнійі гімнастичній. В останню, так звану палестру, учень вступав у шестирічномувіці. Тут він перебував більшу частину дня — займався фізичними вправами і бравучасть у змаганнях. Причому, фізичне навантаження збільшувалось з кожним роком,враховуючи змужніння юнака.
Грецькі діти ледь не з молоком матері всотували в себе дух суперництва таборотьби. Вже змалку вони знали секрети бою «півників», коли, підстрибуючи наодній нозі, треба було збити суперника, змусивши його втратити при цьомурівновагу.
Гімназії (від слова «гюмнос» — голий, непокритий) приймали юнаків віком14—16 років. У цих навчальних закладах юні елліни прилучалися до боротьби,бігу, метань списів і дисків, ігор з м'ячем, вивчення основ військової справи.
Любов греків до змагань, що прищеплювалась з ранніх дитячих років,залишалася на все життя. Змагалися не лише атлети на аренах, але й музики,співаки, художники, актори, промовці. Рідко який тиждень минав без проведенняпоєдинків.
Як переказують легенди, ці змагання греки запозичили від самих богів,життя яких було сповнене війнами, суперечками, подвигами. З легенд та міфів мизнаємо про існування могутніх Зевса, Посейдона, Плутона, Аполлона, Артеміди,Гермеса, Діоніса та інших богів. Захоплюють і вражають героїчні вчинки їхніхдітей —Геракла, Прометея, Персея, Пелопа, Паріса, Ахілла та інших міфічних для,нас персонажів.
2. Саме боги, як переконують легенди, поклали початок Олімпійським іграм.Перші змагання нібито влаштував сам Зевс Громовержець на честь своєї перемогинад батьком Кроном, який поїдав своїх власних дітей, аби ті не заволоділи йоготроном.
На легендарному Олімпі перемогу виборювали бог мистецтв та світлаАполлон, покровитель мандрівників і крамарів Гермес, бог вина Діоніс та інші.
Серед героїв, які продовжили традиції богів, називають то ГераклаІдейського, то Пелопа, який переміг сильного і підступного Еномая, батькапрекрасної Гіпподамії. Стверджують, що саме на честь Пелопа один з грецькихостровів дістав назву Пелопоннес.
В «Іліаді» Гомера розповідається, як Ахілл започаткував ігри, присвяченіпам'яті свого друга Патрокла, вбитого троянцем Гектором. Герої змагалися в їздіна колісницях, кулачному бої, звичайному бігу, метанні важкого диска, списа,стрільбі з лука. Поема Гомера— перше літературне джерело, що розповіло людствупро спортивні змагання в Стародавній Греції.
А як було в самій Олімпії, в долині ріки Алфею, де жили та змагалисяпрості її мешканці? Хто перший запропонував проводити змагання, які згодомпривернули до себе загальну увагу?
В одному з джерел сповіщається, що ще у 884 році до н. е. правителі ЕлідиІфіт та Спарти Лікург, стурбовані постійними війнами між своїми народами,уклали угоду про перемир'я. З нагоди цієї події було вирішено провестиОлімпійські ігри.
Ще один документ також називає цю дату, її підтверджують й інші джерела.Відомо, що в Греції задовго до Іфіта та Лікурга відбувалися різноманітні свята.Вони здебільшого присвячувались богині Деметрі, покровительниці землеробів. Цісвята та змагання, без яких греки не уявляли свого життя, тривали між жнивамита збиранням винограду.
Людству відома ще й хроніка Малаласа із Сірії. Вона згадує царя Саула,який жив ще в XI столітті до н. е. Він теж був палкимприхильником різноманітних змагань, серед яких Олімпійські ігри займали неостаннє місце.
Та повернемося знову до Іфіта та Лікурга. Разом вони виробили статутсвященного перемир'я, взявши за основу проведення ігор чотирирічний цикл.Найголовніша умова складеної угоди — заборона усіх військових дій. Порушниківухвалено було карати великими грошовими штрафами, їх не допускали до змагань. Уті часи це вважалося найбільшим приниженням. Ізольованих від суперництва нааренах сторонилися навіть найближчі друзі.
Місцем змагань було обрано долину ріки Алфею — Олімпію, де знаходивсясвященний гай — Алтій. Тут відбувалися обряди посвячення та вибори царів,здійснювались різноманітні культові ритуали. Згідно з міфологією тутзнаходились могили Пелопа і Тераксіпа. Але найголовнішими торжествами вважалисясвята на честь Зевса — наймогутнішого грецького бога.
Однак учені датою проведення перших Олімпійських ігор обрали 776 рік дон. е. Переконав усіх елідський математик та філософ Пп-пій, який жив у V столітті до н. е. Він прочитав намармуровій дошці ім'я першого олімпійського чемпіона. Це був звичайний кухарКоройб, переможець змагань з бігу. До речі, через фонетичні особливості мовирізних народів та різні підходи до тлумачення знаків на камені ім'я елідськогокухаря вимовляється та пишеться по-різному. Незмінним лишається лише коріньслова «кор».
Саме з 776 року до н. е. Гіппій склав список усіх переможців Олімпіад, щовідбулися за два століття до нього. Зрозуміло, що в цих списках багато білихплям. Це підтверджує випадок з ім'ям першого чемпіона.
Тому Гіппій наполягає, що Ігри, на яких переміг Коройб, були лише 27-ми.Так зазначено на камені. З них починається літопис Олімпіад, оскільки відсутнівідомості про переможців та програми попередніх змагань. Погодимося з цим і ми.
Пізніше, у IV віці дон. е., списки переможців, складені Гіппієм, перевірив та доповнив великийАрістотель.
Що ж являли собою спортивні споруди давньої Олімпії? Проведені вченимирозкопки в середині XVIII — напочатку XIX століть показали, що тамбуло п'ять стадіонів, послідовно споруджених один за одним. Вони мали виглядпрямокутника або видовжену підковоподібну форму. Вздовж арен розміщувались трибунидля глядачів, яких іноді збиралося до 50 тисяч.
Змагання з бігу відбувалися не на крутих доріжках, як це прийнято зараз,а по прямій — туди і назад. По сусідству розміщувались місця для поєдинківборців, метальників, кулачних бійців, ігор з м'ячем. Тут були також лазні,кімнати для масажу, інші приміщення. Неподалік височіло кілька приміщень«олімпійського селища», де розташовувались атлети — учасники ігор.
Змагання розпочиналися урочистими парадами, релігійними обрядами,посвяченням у ранг олімпійців.
На перших Олімпіадах спортсмени вели боротьбу з бігу на один стадій(звідси — стадіон). Не у всіх місцях стадії були однакові. Найбільшийдорівнював 192,27 метра і практикувався саме в Олімпії. Допускають, що віндорівнював 600 ступеням Зевса і був відміряний самим Гераклом.
Нам нічого невідомо про секунди атлетів під час забігів. Досить булоприйти до фінішу першим, щоб одержати лавровий вінок і здобути право запалитисвященний вогонь.
Літературні джерела розповідають про олімпійців, які бігали швидше відзайця. Спартанець Ладас, наприклад, бігав, не залишаючи на піску слідів. ЮнийПолімнестор із Мілета легко наздоганяв кіз, яких випасав на горах, і навітьловив зайців.
З історії ми знаємо довжину відстані від містечка Марафон до Афін —приблизно 42 кілометри. Першим цю дистанцію подолав відомий з переказів воїнполководця Мільтіада — Фідіппід. Він повинен був повідомити своїх земляків проблискучу перемогу їхнього війська над персами. Було це у 490 році до н. е. КолиФідіппід прибіг на міську площу, він зміг вимовити лише двоє слів: «Миперемогли!» і впав мертвий.
Не злічити кількості спортсменів, які долають сьогодні марафонськудистанцію. Та славнозвісний Фідіппід перед тим, як виконати дорученняполководця, збігав через гірський перевалку Спарту і назад, бився на полі бою вперших лавах, де перебували найхоробріші. Саме через це йому й доручилипринести радісну звістку до Афін. Не кожному до снаги таке навантаження!
3. Для відзначення героїв змагань існувало багато почестей. На їхню честьвстановлювали скульптури, складали вірші, виконували пісні. Експансивні татемпераментні греки над усе цінували благородство та мужність, чесність тавідвагу, виявлені у відкритому двобої.
Водночас не дозволялося сміятися над переможеними. Учасникам та глядачам Олімпійськихігор показували статуї, присвячені визначним атлетам. Як було не захоплюватисьсилою славнозвісного Мілона Кротонського! Він шість разів перемагав наОлімпійських іграх, десять — на істмійських, дев'ять — на німейських, шість —на піфійських. Ще хлопчиком у 532 році до н. е. він здобув свою першу перемогу.А через 20 років, на 63-й Олімпіаді, піддавши на плечі забитого на честь йогошостої перемоги здоровенного бика, він зробив з ним коло пошани по стадіону. Аввечері, на бенкеті, він самотужки з'їв засмаженого бика.
Протягом 30 років перемагав у кулачнихдвобоях атлет Феаген. На Олімпійських та інших іграх тих часів він здобув 1400перемог. Важко зараз повірити такому досягненню спортсмена.
На 79-й Олімпіаді перемогу серед кулачних бійців святкував Діагор зострова Родосу. Чемпіонами ставали також три його сини та два онуки. Цей рекорд«сімейності» не перевершено й досі.
Одного разу, коли сини Діагора, Дамагет та Акузілай, стали чемпіонами уборотьбі з п'ятиборства, вони поклали свої вінки на голову батька і на рукахпонесли його по стадіону.
— Що тобі ще чекати від життя, Діагоре? — запитували глядачі.
Щасливий батько помер на руках синів від радощів, що переповнили йогосерце.
Зрозуміла сьогоденна зацікавленість офіційними нагородами, які одержуваличемпіони Олімпійських ігор у Стародавній Греції. По-перше, як зазначалося, навсіх чекали почесті та загальне визнання. В перший день перемоги атлет дістававз рук суддів пальмову гілку, а в останній — оливковий вінок, скріпленийстрічкою.
До рідних місць переможців відряджали скороходів або най витривалішихбігунів, щоб повідомити громадянам радісну звістку. Назустріч олімпійськомучемпіонові вирушали представницькі процесії. Героя вносили в місто накріслах-носилках, возили на розфарбованих колісницях.
Усе це супроводжувалось співом величальних гімнів, бенкетами, які тривалипо декілька днів. Олімпіоніка нагороджували цінними подарунками, грошовимипреміями. Деяким з них міста надавали постійне матеріальне забезпечення та іншіблага.
«Олімпійськийурок» у Кобеляцькій ЗОШ І — ІІІ ст. №2 ім. О. Гончара№ п/п Назва і адреса навчального закладу
Кількість
учасників Почесні гості (ПІБ, статус) Короткий опис щодо проведення заходу 1.
Кобеляцька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2
ім. Олеся Гончара
вул. Шевченка Практично 515 учнів 5-10 кл. Заїка Анатолій Андрійович
Змагання проходили у спортивній залі ЗОШ №2, в зв’язку з погодними умовами.
У спортивно-видовищному заході «Олімпійський урок» брали участь: 5-10 класи — практична, і теоретична форма 1-4 класи (Додається — «Історія та атрибутика Олімпійських ігор).
Змагання проходили з видів:
підтягування;
стрибок у довжину з місця;
згинання рук від підлоги за 30 с.
Переможці визначалися як в індивідуальному, так і командному заліку.
“Олімпійська символіка та атрибутика”
Однією з найвизначніших культурних подій давньоїГреції були Олімпійські ігри, форум згоди між усіма грецькими державами, ареничесного змагання найкращих з-поміж спортсменів і митців, вчених і державнихдіячів, поетів і філософів. Біля підніжжя гори Кронос, у долині древньої річкиАлфею видніють залишки стін священного олімпійського осередку. Олімпія — цетепер містечко з двотисячним населенням.
Цвіт молоді суперничав у боротьбі, кулачному бою, втрибках та швидкості бігу. А після перегонів та змагань сходились до розмови.Влаштовували славний бенкет. Участь в Олімпіаді була привілеєм кожного вільногогрека. Переможця пробуємо уявити долину Алфею у червні, коли у ній раз начотири роки збиралися десятки тисяч гостей з усієї Греції. нагороджували вінкомз оливкового листя. Для греків це була найвища честь. Звання переможця малозагальногрецьке значення, його ім'ям називали чотирирічний період календаря.
Перші Олімпійськіігри тривали один день, пізніше — п'ять. Глядачами могли бути тільки чоловіки.Жінок не допускали через їхнє безправне становище в рабовласницькомусуспільстві. Крім того, чоловіки змагалися зовсім голі. Дивитись на ігридозволялося чужинцям, іноді — навіть і рабам. Керував змаганнями оргкомітет ізчисла відомих громадян. Під його наглядом за 30 днів до початку Ігорпроводилися тренування учасників. Комітет проводив суддівство, оголошувавпереможців, пильнував за виконанням правил і збереженням священного миру.
До XIV Олімпіадиучасники змагалися тільки з бігу на стадію (192,27 метра). Доріжка булапосипана чверть метровим шаром піску, учасники бігли групою й босоніж. На XIVОлімпіаді ввели біг на дві стадії, наступної — вже на 12. Згодом і цю дистанціюподвоїли, довівши до 4,6км. Біг був основною дисципліною підготовки воїнів,через що і став головним на Іграх. У результатах до уваги бралася передусімшвидкість. Але греки цінували і спритність, і силу м'язів рук, і вправністьборця. Тому на XVIII Олімпіаді ввели «п'ятиборство» — комбінованізмагання з бігу, стрибків у довжину, метання диска, метання списа і боротьби. Зрозвитком олімпійського руху програма Ігор змінювалася. Так, на XXIII Олімпіаді«впровадили бій навкулачки, на ХХУ — перегони колісниць, запряженихчетвіркою. Далі з'явилися „бойовий біг“ зі щитом, мечем і в шоломі,ще п'ять видів змагань для колісниць. З XXXIII Олімпіади складовою частиноюпрограми став панкратій — вільна боротьба, поєднана з кулачним боєм, під часякої дозволялись усі прийоми й удари, що тільки можливі в боротьбі міжнеозброєними в межах змагання.
Перед початкомІгор учасники складали присягу, запевняючи, що дотримуватимуть правил ізмагатимуться чесно і що вони нічим не заплямували себе в житті. Останню вимогув наш час не відновлено. Греки ж надавали їй виняткового значення.
Заради Олімпіадигреки відкладали війни, а в наші часи було й навпаки.
Але де ж і якимибули спортивні й громадські споруди стародавньої Олімпії? Колишній вигляд,розміри і пропорції окремих елементів можемо уявити лише з античних описів, зтеперішніх залишків і передусім — за допомогою експонатів
Олімпійськогомузею, де зібрано значну кількість елементів оздоби. Внаслідок розкопоквідтворено план стародавньої Олімпії, відкрито фундаменти і визначенопризначення її будівель. Найголовнішими і найвеличнішими будівлями священногоолімпійського осередку були храми Зевса і Гери, останній — найдавніший звідомих у Греції. Йому майже 2600 років. Храм Зевса побудований в 468-456 рокахдо н.е. В його центральній частині стояла статуя Зевса олімпійського, роботиславнозвісного Фідія — одно з семи чудес світу, єдине з них, виконане однієюлюдиною. На кожному камені з олімпійських руїн позначалися думка й уява,міркування і відчуття її геніальних творців, що втілили грецький ідеал краси ігармонії в художні форми. Під аркою, розташованою в північно-східній частинісвященного осередку, виходимо за його межі. Нам відкривається зарослий травоювеличезний прямокутник 215 на 31 метр, що притулився до підніжжя Кроноса. Цеславнозвісний олімпійський стадіон. Складався він з однієї-єдиної біговоїдоріжки завдовжки в стадію. З трьох боків стадіон був огороджений пологимнасипом, на якому під час змагань розміщувалося близько 45 000 глядачів. Вонисиділи на траві просто неба. За вхід не платили. На південь од стадіону бувіподром для кінних змагань і перегонів на колісницях. Його траса дорівнювалачотирьом стадіям. У північно-західній частині осередку розміщувалися будівліфізкультурного призначення — гімнасій і палестра. Перший призначався для занятьгімнастичними вправами. В ньому були також банні приміщення з ваннами іводопроводом. Палестра слугувала для змагань борців і для занять кулачним боєм.
Неподаліколімпійського стадіону, напроти храму Гери декілька ледь помітних у травікаменів нагадують про одне з найпочесніших місць Олімпії.
Тут стояв вівтарЗевса заввишки десять метрів, призначений для принесення жертв богам.
Він служив такожджерелом нічного святкового освітлення. Саме на цих вапнякових брилах кожногочетвертого року від пучка сонячних променів запалюють вогонь нової Олімпіади.
Поновленням Ігорлюдство зобов'язане французькому барону П'єру де Кубертену, який наприкінці XIXстоліття доклав для цього чимало зусиль. Але поновленою, на жаль, лишиласьтільки спортивна частина змагань. Олімпія була не лише спортивним і навіть нетільки фізкультурним центром. Вона була найголовнішим центром усієї культуридавньої Греції. Відновлення олімпійських ігор відбулося в Афінах, 1896 року.Звідси починається новий відлік Олімпіад.
Нацих іграх виступали в основному європейці, за винятком спортсменів США та Чілі.Серед учасників були тільки чоловіки. У змаганнях брало участь 245 спортсменів.До програми Ігор увійшли: греко-римська боротьба, велосипедний спорт,гімнастика, легка атлетика, плавання, стрілецький спорт, теніс, важка атлетика,фехтування. Першим олімпійським чемпіоном став американець Джеймс Коннолі, щовиграв змагання в потрійному стрибку. Головним номером програми бувмарафонський біг по дорозі від містечка Марафон до Афін, по якій у 490 р. дон.е. біг легендарний грецький воїн, що приніс звістку про перемогу греків надперсами. Першим фінішував грек Спирос Луїс, що став після цього успіхунаціональним героєм.
Нагороджувалисяатлети лавровим вінком і маслиновою галузкою, зрізаної у священному гаї Олімпії.На честь переможця виконувався національний гімн і піднімався державний прапор.Ці ритуали стали традиційними.
Ігри II Олімпіади (Париж, 1900 р.)
Нацих Іграх були присутні 1078 спортсменів з 19 країн. Вперше взяли участь і 11жінок у турнірах з тенісу і гольфу. До програми вперше додалися футбол,стрілецтво з лука, крикет, крокет. У легкоатлетів, крім традиційних видів, упрограмі були стрибки з місця і перетягання канату. Героями Ігор сталиамериканські легкоатлети Алвін Кренцлейн — 4 золоті медалі в змаганнях з бігута стрибках у довжину і Розвівайся Юрі — 3 золоті медалі в стрибках з місця.
ІгриIII Олімпіади (Сент-Луїс, 1904 р.)
Томущо Ігри проводилися на віддаленні від Європи, вони зібрали майже на половинуменше учасників — 687 з 13 країн. Організатори Ігор спробували улаштувати»антропологічні дні" — змагання для «кольорових» атлетів.Проти різко виступив Кубертен, що домігся того, щоб це була остання волімпійській історії витівка расистів.
Впершебув проведений турнір з боксу, найбільш популярному виду спорту в Америці.Вперше змагались борці вільного стилю. Фехтувальники боролися не тільки нарапірах, шпагах і шаблях, але й на ціпках, тому що в той час такі бої булишироко поширені в багатьох країнах. Майже всі призові місця завоювали американськіспортсмени; у багатьох номерах програми стартували тільки вони.
ПозачерговіОлімпійські Ігри (Афіни, 1906 г.) З нагоди десятилітнього ювілею перших Ігорсучасності в перший і останній раз були проведені позачергові Олімпійські ігри.Вони відбулися на прохання Греції як «міжолімпіада».
Ігри VII Олімпіади (Антверпен, 1920 р.)
Настарт вийшли 2607 учасників з 29 країн. Не брала участь команда Німеччини, щоразом із союзниками по війні була відсторонена МОКОМ від Ігор. По внутрішніх ізовнішніх причинах від цієї Олімпіади і до закінчення II Світової війниРадянський Союз в Олімпійських іграх участі не приймав.
Настадіоні вперше був піднятий олімпійський прапор з п'ятьма переплетенимикільцями; пролунала клятва часників. Олімпійські кільця символізують п’ятьконтинентів, з яких приїжджають учасники Ігор.
Ігри ХI Олімпіади (Берлін, 1936 р.)
Навколо проведення літніх Олімпійських Ігор в столиціфашистської Німеччини точилися суперечки серед спортивної громадськості. ПротеІгри відбулися. На них були присутні 3936 атлетів з 49 країн. Вперше до столиціОлімпійських ігор був доставлений олімпійський вогонь.
Вогонь – значний символ Олімпійських ігор. Звідкипішла ця традиція?
Під час літнього сонцестояння учасники змагань іорганізатори, прочани і болільники Стародавніх грецьких Ігор віддавали почестібогам, запалюючи вогонь на вівтарях Олімпії. Переможець змагань по бігуудостоювався почесті запалити вогонь для жертвопринесення. У відблисках цьоговогню відбувалося суперництво атлетів, конкурс художників.
Факел (Сідней, 2000)
От чому була відновлена традиція запалювання вогню, апізніше і доставки його до місця проведення змагань. Серед олімпійськихритуалів особливою емоційністю визначається церемонія запалювання вогню вОлімпії і доставки його на головну арену ігор. Це одна з традицій сучасногоОлімпійського руху. За хвилюючою подорожжю вогню через країни, і навіть – іноді- континенти, за допомогою телебачення можуть спостерігати мільйони людей.
Існує думка, що перше олімпійське полум'я спалахнулона Амстердамському стадіоні в перший день ігор 1928 року.
Однак до останнього часу більшість дослідників вобласті олімпійської історії не знаходять підтвердження тому, що цей вогонь бувдоставлений, як говорить традиція, естафетою з Олімпії.
Початоксмолоскиповим естафетам, що доставляли вогонь з Олімпії в місто літньоїОлімпіади, було покладено в 1936 р. З тих пір церемонії відкриття Олімпійськихігор збагатилися хвилюючим видовищем запалювання на головному олімпійськомустадіоні вогню від смолоскипа, пронесеного естафетою. Біг факелоносців –урочистий пролог Ігор протягом більш як чотирьох десятиліть. 20 червня 1936 р.в Олімпії був запалений вогонь, що зробив потім 3075 кілометровий шлях подорозі Греції, Болгарії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини і Німеччини. А в1948 р. смолоскип уперше зробив морську подорож.
Кожні олімпійськіігри мають ще і свою додаткову символіку. Розробляються певні символи таемблеми, які приурочені тим чи іншим іграм. Це збагачує олімпійську символікунаціональними особливостями та колоритом. Наприклад:
/>
/>
/> Ігри І Олімпіади 1896 Афіни Греція 6 — 15 Квітня Ігри ІІ Олімпіади 1900 Париж Франція 20 Травня — 28 Жовтня Ігри ІІІ Олімпіади 1904 Сент-Луїс США 1 Липня — 23 Листопада
/>
/> Ігри VI Олімпіади 1916 Не відбулись Ігри IV Олімпіади 1908 Лондон Англія 27 Квітня — 31 Жовтня Ігри V Олімпіади 1912 Стокгольм Швеція 5 Травня — 22 Липня
/>
/>
/> Ігри VII Олімпіади 1920 Антверпен Бельгія 20 Квітня — 12 Вересня Ігри VIII Олімпіади 1924 Париж Франція 4 Травня — 27 Липня Ігри IX Олімпіади 1928 Амстердам Нідерланди 17 Травня — 12 Серпня
/>
/> Ігри XII Олімпіади 1940 Не відбулись Ігри X Олімпіади 1932 Лос-Анджелес США 30 Липня — 14 Серпня Ігри XI Олімпіади 1936 Берлін Германія 1 — 16 Серпня Ігри XIII Олімпіади 1944 Не відбулись
/>
/> Ігри XIV Олімпіади 1948 Лондон Англія 29 Липня — 14 Серпня Ігри XV Олімпіади 1952 Хельсінкі Фінляндія 19 Липня — 3 Серпня
/>
/>
/> Ігри XVI Олімпіади 1956 Мельбурн Австралія 22 Листопада — 2 Грудня Ігри XVII Олімпіади 1960 Рим Италія 25 Серпня — 11 Вересня Ігри XVIII Олімпіади 1964 Токіо Японія 10 — 24 Жовтня
/>
/>
/> Ігри XIX Олімпіади 1968 Мехіко Мексика 12 — 27 Жовтня Ігри XX Олімпіади 1972 Мюнхен Германія 26 Серпня — 11 Вересня Ігри XXI Олімпіади 1976 Монреаль Канада 17 Липня — 1 Серпня
/>
/> Ігри XXII Олімпіади 1980 Москва СРСР 19 Липня — 3 Серпня Ігри XXIII Олімпіади 1984 Лос-Анджелес США 28 Липня — 12 Серпня Ігри XXIV Олімпіади 1988 Сеул Південна Корея 17 Вересня — 2 Жовтня
/>
/> Ігри XXV Олімпіади 1992 Барселона Испанія 25 Липня — 9 Серпня Ігри XXVI Олімпіади 1996 Атланта США 19 Липня — 4 Серпня
Однак основнісимволи і атрибути залишаються незмінними – це п’ять олімпійських кілець таолімпійський вогонь.
/>
План-конспектурокуфізичної культури у 9 класі
ТЕМА:ФУТБОЛ
Завдання:
1) закріпитизупинку стегном та грудьми зустрічного м’яча;
2) удари по м’ячуна точність та дальність внутрішньою частиною підйому та стопи;
3) навчальна двостороннягра у футбол.
Обладнання,інвентар: футбольні м’ячі, фішки, свисток.
Тривалість уроку:45 хв.
Місце проведення:футбольне поле або спортивна зала Кобеляцької ЗОШ І – ІІІ ст. № 2
Частина уроку Зміст уроку Дозування Організаційно-методичні рекомендації Підготовча частина уроку 10 хв. 1) Шикування. Розрахунок по порядку. Повідомлення завдань уроку 1 хв. Зовнішній вигляд, дисципліна 2) Повільний біг 20 сек. Дихання носом 3) Ходьба в колону по одному (різновиди ходьби): на носках, п’ятках, зовнішніх та внутрішніх сторонах ступні 30 сек. Положення рук за вказівкою вчителя
4) Різновиди бігу:
— біг з високим підніманням колін,
— із закидом гомілок,
— спиною вперед,
— з прискоренням 1 хв. Частота піднімання ніг
5) Повільна ходьба
1-2 руки через сторони вгору,
3-4 руки через сторони вниз 3-4 р. Приведення організму у спокійний стан
6) Загально розвиваючі вправи з м’ячем:
а) В. п.- стійка ноги нарізно, руки з м’ячем внизу;
1- руки вперед з м’ячем,
2- руки вгору,
3- руки вперед,
4- в. п.
7 хв.
5-6 р.
Підніматися на носках,
слідкувати за правильним виконанням вправи Підготовча частина уроку 10 хв.
б) В. п. – стійка ноги нарізно, руки з м’ячем внизу;
1- руки вгору з м’ячем, ліва нога назад,
2- в. п.
3-4 – те ж, права нога назад 5-6 р. Слідкувати за амплітудою рухів
в) В. п.- стійка ноги нарізно, руки з м’ячем внизу;
1- поворот тулуба ліворуч, руки з м’ячем вперед,
2- в. п.
3-4 – те ж, в інший бік 5-6 р. Нога на носок, голова повертається з тулубом
г) В. п.- стійка ноги нарізно, руки
з м’ячем внизу;
1- підкинути м’яч,
2- спіймати 5-6 р. Кидати м’яч не дуже високо
є) В. п.- широка стійка, руки вперед з м’ячем ;
1- нахил вперед, торкнутися м’ячем носка лівої ноги;
2- по середині;
3- правої;
4- в. п. 5-6 р Ноги в колінах не згинати, амплітуда нахилу максимальна Основна частина уроку 32 хвилини
1). Зупинка м’яча, який летить на зустріч грудьми та стегном:
а) жонглювання м’яча стегном, із стегна на стегно із зупинкою м’яча середньою частиною підйому;
б) Зупинка м’яча який летить на зустріч грудьми
в). те ж, але з грудей м’яч зупинити стегном 10 хв.
Слідкувати за технікою виконання вправи. М’яч не відпускати далеко від себе
Почергово партнери міняються
/>
Основна частина уроку 32 хвилини
2) Удари по м’ячу на точність, силу, дальність:
а) на точність – відстань між партнерами 10-15 м.;
б) удари на силу й дальність: партнери стоять на відстані 30-40 метрів один від одного. Удари виконуються як з місця, так і стрибаючому м’ячу, після накидання ;
в) удари по воротах з лінії штрафної;
г) удари по воротах з 11 м. позначки — гра «Король воріт» 12 хв.
Слідкувати за правильною поставою стопи при ударі по м’ячу.
Кожен гравець має право на один удар, після чого сам стає воротарем і намагається не пропустити м’яч у ворота. Хто не забив м’яч у ворота — програв, Залишитись повинен один – «Король воріт».
Хто чекає черги або програв, жонглюють м’ячем, передача та зупинка 3)Двостороння навчальна гра у футбол 10 хв. Слідкувати за правилами гри та правильними груповими діями учнів Заключна частина уроку 3 хв.
1) Біг з переходом на ходьбу.
В. п.- стійка ноги нарізно, руки до плечей;
1- підвестися на носки, руки вгору(вдих);
2-3 – розслаблено присісти, торкнутися ними підлоги(видих);
4- в. п.
2) Підсумок уроку.
3) Повідомлення домашнього завдання:
а – жонглювання м’ячем;
б – стрибки зі скакалкою;
в – згинання та розгинання рук в упорі лежачи 3 хв.
Приведення організму у відносно спокійний стан.
Виділити кращих та вказати на помилки /> /> /> /> /> />
План–конспектуроку з фізичної культури у 6 класі
ТЕМА: ФУТБОЛ
Завдання:
1. Повторитиведення м’яча вивченими способами (внутрішньою та зовнішнім боком стопи ).
2. Закріпититехніку передачі та зупинки м’яча.
3. Сприятирозвитку спритності.
Обладнання таінвентар:футбольні м’ячі, фішки, свисток.
Тривалість уроку:45 хв.
Місце проведення:Спортивна зала ЗОШ І-ІІІ ст. №2Част.ур. Зміст уроку Дозування Організаційно-методичні рекомендації Підготовча частина уроку 10 хв.
1) Шикування. Розрахунок по порядку. Повідомлення завдань уроку 1 хв. Зовнішній вигляд, дисципліна
2) Повільний біг 20 сек. Дихання носом
3) Ходьба в колону по одному (різновиди ходьби): на носках, п’ятках, зовнішнього та внутрішнього боку ступні 30 сек. Положення рук за вказівкою вчителя
4) Різновиди бігу:
— біг з високим підніманням колін,
— із закидом гомілок,
— спиною вперед,
— з прискоренням 1 хв. Частота піднімання ніг
5) Повільна ходьба
1-2 руки через сторони вгору,
3-4 руки через сторони вниз
3-4 р. Приведення організму у спокійний стан
Підготовча частина уроку 10 хв.
6) Загально розвиваючі вправи з м’ячем:
а) В. п.- стійка ноги нарізно, руки з м’ячем внизу;
1- руки вперед з м’ячем,
2- руки вгору,
3- руки вперед,
4- в. п.
7 хв.
5-6 р. Підніматися на носках
б) В. п. – стійка ноги нарізно, руки з м’ячем внизу;
1- руки вгору з м’ячем, ліва нога назад,
2- в. п.
3-4 – те ж, права нога назад 5-6 р. Слідкувати за амплітудою рухів
в) В. п.- стійка ноги нарізно, руки з м’ячем внизу;
1- поворот тулуба ліворуч, руки з м’ячем вперед,
2- в. п.
3-4 – те ж, в інший бік 5-6 р. Нога на носок, голова повертається з тулубом
г) В. п.- стійка ноги нарізно, руки з м’ячем внизу:
1- підкинути м’яч,
2- спіймати
5-6 р.
Кидати м’яч 1,5 – 2 м
над собою
д) В. п.- упор сидячи, ступні тримають м’яч;
1- підняти ноги вгору,
2- в. п. 5-6 р Ступнями тримати м’яч, голову відводити назад, прогнутися у спині. Тримати ноги рівними під кутом 90 %
Основна частина уроку 30 хв.
1) Ведення м’яча:
- внутрішньою стороною стопи,
- зовнішньою стороною стопи
Слідкувати за технікою ведення м’яча. М’яч не відпускати далеко від себе
2) Естафета з веденням м’яча
Клас ділиться на 5-6 чоловік, які шикуються в колони по одному. По команді вчителя діти починають вести м’яч поміж фішок внутріш-
нім (зовнішнім) боком стопи до прапорця і назад; передають м’яч наступному
3) Передачі та зупинка м’яча Вправа виконується в парах (в залежності від кількості м’ячів ) Заключна частина уроку 5 хв.
4) Гра «Ножний м’яч у колі»- Усі гравці, крім одного-ведучого, стають у коло.
Ведучий стає в середину кола, кладе м’яч на землю і ударом ноги намагається виштовхнути його з кола між двома гравцями.
Гравці намагаються не пропустити м’яч повз себе й кидають м’яч назад у коло Гравці не мають права торкатися м’яча руками, сходити зі своїх місць у середину кола. Ведучий не має права підходити до гравців ближче ніж на 2 кроки Заключна частина уроку 5 хв.
1) Біг з переходом на ходьбу.
В. п.- стійка ноги нарізно, руки до плечей;
1- підвестися на носки, руки вгору(вдих);
2-3 – розслаблено присісти, торкнутися ними підлоги(видих);
4- в. п.
2) Підсумок уроку.
3). Повідомлення домашнього завдання:
А – жонглювання м’ячем;
Б – стрибки зі скакалкою;
В – згинання та розгинання рук в упорі лежачи.
Приведення організму у відносно спокійний стан
Виділити кращих та вказати на помилки /> /> /> /> />
Виховнийзахід
«Молодь за здоровийспосіб життя»
Мета
Надати учасникам інформацію про здоров'я, фактори, щовпливають на формування здоров'я; ознайомити із шкідливим впливом алкоголю,тютюну, наркотиків на молодий організм; спонукати учасників взяти на себевідповідальність за власне здоров'я
План
1.Вступ.
2.Впливалкоголю на розвиток людини.
3.Наркотичназалежність і її наслідки.
4.Шкідливістьтютюнопаління.
5.Висновки.НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙМАТЕРІАЛ
„Здоров'я- це нічого, але все без здоров'я — ніщо". Такий афоризм дійшов до нас ще здавніх часів, і він не потребує коментарів.
Здоровалюдина — це така людина, яка життєрадісно й охоче виконує обов'язки, покладеніна неї життям, і повністю реалізує свої фізичні й розумові здібності.
Від чого ж залежить наше здоров'я?
Нашездоров'я залежить від таких основних чинників:
•Спадковості — на 20 %,
•Рівня медицини — на 10 %,
•Екології — на 20 %,
•Способу життя — на 50 %.
Спосібжиття — це той чинник здоров'я, який майже цілком залежить від нашої поведінки.Отже наполовину здоров'я залежить від тебе, тому своє здоров'я можнаполіпшувати або псувати.
Основними складовими здорового способу життя є:
•Фізкультура.
•Здорове харчування.
•Правильний режим навчання та відпочинку.
•Загартовування.
Атакі чинники як вживання алкоголю, тютюнопаління, уживання наркотиків псуютьнаше здоров'я, а також можуть призвести до летальних випадків.АЛКОГОЛЬ
►Алкоголь шкідливий для мозку. Більш ніж 30 % алкоголю затримується у нервовихклітинах головного мозку. Внаслідок одного сильного сп'яніння гине до 20 тис.клітин головного мозку. Алкоголь викликає залежність: психологічну іфізіологічну.
►Руйнівним чином діє алкоголь і на внутрішні органи. Страждає від його діїшлунок, печінка, серце і судини, нирки, залози внутрішньої секреції.
Чиммолодший організм, тим більш руйнівна дія алкоголю. Відомі випадки отруєнняпідлітків незначними, з точки зору дорослих, дозами алкоголю.
►Родовід алкоголіка — здебільшого дуже сумна історія.
Єтаке поняття — закон трьох поколінь. У його основу покладено дослідження французькогопсихіатра Морреля, який вивчав деградацію поколінь алкоголіків і дійшоввисновку, що до четвертого покоління алкоголіків потенціал їхнього родоводувичерпується. Рід закінчується.
Необхіднозгадати і про такий вид алкогольного ураження, як алкогольний плід ( дитинанароджена жінкою-алкоголічкою). Лише близько 15 % дітей, народжених відбатьків-п'яниць, розвиваються нормально психічно і фізично. Четверо з п'яти такчи інакше виявляються неповноцінними. У 100 % випадків у дітей, які народилисяпісля 6-8 років пияцтва батька, а тим більше матері, визначається розумованеповноцінність.
Незабуваймо, що неповноцінні діти стануть дорослими і самі матимуть дітей. А це — реальна і страшна загроза генофонду нації. НАРКОТИКИ
►Чим найбільше небезпечні наркотики?
Вонибезпосередньо змінюють свідомість людини і руйнують її пам'ять, інтелект,пригнічують відчуття та емоції, а також викликають сильну психологічну тафізіологічну залежність. Вживання наркотиків внутрішньовенно є небезпечнимчерез високу ймовірність ВІЛ — інфікування.
►Наркотики викликають залежність. Навіть одноразове їх уживання може призвестидо наркотичної залежності. У підлітків вона розвивається набагато швидше, ніж удорослих. Відомі випадки, коли перше знайомство з наркотиками закінчувалосьсмертю.
►У жінок, які вживають наркотики під час вагітності, здебільшого народжуютьсямертві або діти з патологією. Ось деякі з дефектів у дітей наркоманів:клишоногість, відсутність кінцівок, розщеплене піднебіння, нерозвиненістьвнутрішніх органів.
►Розвиваючись, наркотична залежність послідовно проходить кілька стадій — соціальну, психологічну, фізіологічну.
Соціальна залежність— людина ще не вживає наркотичні речовини, але потрапила усередовище тих, хто їх уживає. Вона приймає стиль поведінки, ставлення донаркотичних речовин і зовнішні атрибути групи. Неодмінною умовою цієї стадії єнаявність групи, де вживають ті чи інші наркотичні речовини.
Психологічна залежність— людина починає вживати наркотичні речовини з метою відчутипевні емоції. Психологічна залежність може сформуватися навіть після одного — двох прийомів наркотичних речовин.
Фізіологічна залежність — наступає після того, як організм включає наркотики у процесобміну речовин. Це — непереборна фізична потреба, яка виникає в результаті постійногоабо періодичного вживання наркотиків. У цьому випадку різке припинення вживаннянаркотиків викликає фізичний розлад різного ступеня тяжкості, який називаютьабстинентним синдромом або синдромом позбавлення (відміни). На цій стадіїлюдина потребує лікування.ПАЛІННЯ
►Чим приваблює паління ?
Палінняасоціюється з дорослістю, компанією друзів, цікавою бесідою, приємноюобстановкою. Але вчені з'ясували, що курці проводять дозвілля нудніше іотримують від нього менше задоволення, ніж некурці. Одна з головних причинпаління у юнаків — прагнення до самовираження, утвердження власноїсамостійності, „дорослості".
►Тютюн викликає таку саму залежність, як і „важкі" наркотики -героїн такокаїн. 85% курців хочуть кинути палити, але вдається зробити це лише 10-15 % зних.
►Паління уражує верхні дихальні шляхи та легені. Подразнення слизових оболонокпочинається вже в ротовій порожнині. Тютюновий дим також руйнує емаль зубів,призводить до запалення слинних залоз. У тютюні дуже багато канцерогеннихречовин, які спричинюють онкологічні захворювання. Паління провокує такожсерцево-судинні захворювання. Нервова система, кров, органи травлення такожстраждають при попаданні в організм продуктів горіння тютюну.
►У жінок, які палять, порушується нормальна діяльність статевих органів, щосприяє розвитку безпліддя. Якщо палить вагітна жінка, в неї народжується дужеслабка дитина зі зниженою вагою, з порушеннями нервової системи, що можепроявитися не відразу, а з плином часу.
►Великої шкоди курці завдають не тільки собі, а й усім тим, хто їх оточує(пасивні курці).Вдихаючи тютюновий дим у прокуреному приміщенні, пасивнийкурець зазнає такого ж впливу компонентів тютюну, що й сусід, який палить,часто з тими ж руйнівними наслідками для здоров'я.
ВИСНОВКИ
Спираючисьна попередню інформацію, зауважимо: зруйнувати значно легше, ніж створити. Дужеважливо зберегти те, що маємо. Від нас самих залежить, що ми оберемо — шлях доздоров'я чи навпаки — шлях від здоров'я.