ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ
1.1Сутність використання пояснювально-ілюстративного виду навчання
1.2Місце і роль курсу «Основи економіки» в системі економічної освіти
РОЗДІЛ2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ ПРИВИВЧЕННІ КУРСУ «ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ»
2.1Розробка методики вивчення курсу «Основи економіки» за допомогоюпояснювально-ілюстративного виду навчання
2.2Планування навчального процесу та його ефективність розробленої методики
ВИСНОВКИ
ВСТУП
Сьогодніпедагоги і вчителі зустрічаються з проблемою вихованням дітей. Проблема полягаєв тому, що один матеріал, діти розуміють по-різному.
Об'єктдослідження: процес навчання учнів 10-11 класів основам економіки.
Предметдослідження: методика використання пояснювально-ілюстративного виду навчання прививченні курсу «Основи економіки».
Мета дослідженняполягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці методики використання пояснювально-ілюстративноговиду навчання для вивчення курсу «Основиекономіки».
Завданнядослідження:
- Ознайомитись з літературними джереламита з'ясувати стан вивченості теми;
- З'ясувати об'єкт, предмет, мету тазавдання курсової роботи;
- Розкрити сутність використання пояснювально-ілюстративногонавчання при вивченні курсу«Основи економіки»;
- Розробити методику вивчення курсу«Основи економіки» з використаннямпояснювально-ілюстративного виду навчання;
- Спланувати систему занять з курсу«Основи економіки» для 10 кл.;
- Експериментально перевірити розробленуметодику та дати рекомендації по її застосуванню.
Для того, щобздійснити ці завдання ми використали такі методи науково-педагогічнихдосліджень: аналіз педагогічної та методичної літератури, вивчення шкільноїпрактики, спостереження і дослідження.
Теоретичнезначення та практична цінність нашої роботи в тому, що нами розроблена методикавивчення курсу «Основи економіки»з використанням пояснювально-ілюстративного виду навчання.
Для вирішенніцих завдань при написанні курсової роботи були використані такі методи:
- метод аналізу літератури;
- метод аналізу програми;
- розробка методики вивчення курсу;
- планування навчального процесу;
- експериментальної перевірки розробленоїметодики.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУНАВЧАННЯ
1.1 Сутність використанняпояснювально-ілюстративного виду навчання
пояснювальнийілюстративний навчання
Цей методпризначений для забезпечення розуміння учнями суті матеріалу, який вивчається.Розуміння, як відомо, це не тільки результат, ай процес, у ході якого людинавстановлює зв´язок невідомого з відомим, підводить невідоме поняття підвідоме, порівнює невідоме з відомим.
Виділити основудля порівняння, визначити напрям встановлення зв´язків — це прерогативавчителя, тому він на себе бере цю функцію, звичайно, у межах розумного. Те, щоучень може зробити сам, він має сам і зробити, програму дій задає абоучитель, або він складає її спільно з учнями. Тому цей метод може мати такіформи вияву, як розповідь, бесіда, лекція, пояснення, ілюстрація, демонстрація дослідів,схем, картин, обговорення і т.д.
Учитель повиненлогікою своїх міркувань, мисленням захопити логіку учня і створити такіумови, щоб уявлення, поняття, умовиводи, судження формувалися правильно іпереконливо.
Крім того, цейметод ґрунтується на особливостях сприймання, а це означає, що учитель маєзнайти такі способи дії, які б виводили учня і не тільки на правильне розумінняматеріалу, який вивчається, а й сприяли б формуванню правильних, повних ічітких уявлень про об´єкт і предмет вивчення.
Пояснювально-ілюстративнийметод має забезпечити правильне сприйняття матеріалу, тобто забезпечитиформування уявлення про предмет вивчення і створити відповідну основу дляформування понять. Оскільки метод навчання в руках учителя — своєрідний засібдосягнення цілей навчання, то учитель, використовуючи цей інструмент, відразуповинен отримати інформацію про ступінь досягнення цілі навчання, здійснитиоцінку запланованого й отриманого результату та внести корекційні впливи. Алеумовою для цього є отримання необхідної діагностичної інформації.
Якщо завдання,яке розв´язує даний метод — забезпечення розуміння, то діагностиказводиться до діагностики розуміння.
При проектуваннімайбутнього мультимедійного уроку вчитель повинен замислитися над тим, які цілівін переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається,або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедійного уроку:
- для вивчення нового матеріалу, поданняновій інформації;
- для закріплення пройденого,відпрацювання навчальних умінь і навичок;
- для повторення, практичного застосуванняотриманих знань, умінь, навичок;
- для узагальнення, систематизації знань.
Слід відразувизначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи цебуде просто данина новомодним захопленням.
Виходячи зцього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітнітехнології, прийоми педагогічної техніки.
У школіприйнято, якщо учень чогось не розуміє, він повинен якимось чином показати цевчителеві. Найпростіше підняти руку або встати і сказати. Однак тут є багатонезручностей, хоч у старших класах така форма інформування учителя частовикористовується. У молодших класах застосовують різні форми сигналізації,наприклад, червоно-зелені прапорці, деякі технічні системи.
У пояснювально-ілюстративномуметоді чи не найважливіше забезпечити одночасне поєднання усного пояснення здемонструванням, ілюстрацією зразків, прикладів, моделей тощо. Бо саме такепоєднання включає в діяльність ліву і праву півкулі головного мозку, що сприяєактуалізації навчального досвіду людини і формує пізнавальний образоб´єкта вивчення.
Оскількирозуміння ґрунтується на встановленні зв´язків, на порівнянні невідомогоз відомим, то зрозуміло, що неабияку роль має те, з чим порівнюють. Якщо немаєз чим порівнювати, то ніякого розуміння не відбувається. Нові зв´язкистворюватися не будуть, отже, в діях Учителя має бути наявний елемент, якийорієнтує учнів на актуалізацію тієї основи, з якою буде здійснюватисяпорівняння, встановлення зв´язку.
У діях учнівповинен бути наявний елемент сили волі для того, щоб дещо пригадати, повернутидо себе, поновити, оживити зв´язки, тобто, своєрідну дискретну одиницюзнань перевести в блок оперативної пам´яті, зробивши цю одиницю готовоюдо роботи. У практиці це виглядає як повторення того матеріалу, який будевикористовуватися при вивченні нового. Зовнішній вияв такої актуалізації ще несвідчить про те, що учень перевів цю дискретну одиницю знань у стан готовності.
Ось чому інколиучень стверджує, що він уважно слухав чи вчив удома, а розповісти, дативідповідь на запитання, пов´язані з новим матеріалом, не може. Не вартодумати, що завжди у подібних випадках учні обманюють учителя. Швидше за всеоснови для розуміння в них не було, дискретна одиниця знань або взагалі булавідсутня, або не була приведена в актуальну готовність.
Думка про те, щопояснювально-ілюстративний метод це такий метод навчання, при використанніякого міра самостійної пізнавальної діяльності учнів мала (вона найменша середусіх методів даної класифікації, але це не означає, що вона мала) вважаєтьсянеобґрунтованою. Наведемо такий приклад. На уроці математики вивчається тема:«Квадрат різниці двох виразів». Забезпечуючи вивчення цієї теми, учительзастосовує такий підхід.
Він повідомляє,що квадрат різниці двох виразів означає, що різницю цих виразів потрібнопомножити саму на себе. Якщо перемножити і звести подібні члени, то отримаємо:квадрат першого виразу, мінус подвоєний добуток першого виразу на другий, плюсквадрат другого виразу. Тоді учні разом з учителем виконують заплановані дії.
Але учитель мігби й обмежитися лише нагадуванням, що дія піднесення до степеня означає, щопотрібно даний вираз перемножити самі на себе стільки разів, скільки показуєпоказник степеня. Далі учні самій виконують дії і самі формулюють висновок.Враження таке, що другий варіант — це реалізація якогось іншого методунавчання, але не пояснювально-ілюстративного.
З точки зорутого, що ці дії учителя і дії учнів спрямовані на засвоєння навчальногоматеріалу на рівні розуміння — це пояснювально-ілюстративний метод, але звеликою часткою самостійної роботи учнів. Звичайно, у порівнянні з іншимиметодами він створює найменше можливостей для самостійної діяльності учнів, алеце ще не означає, що можливості, закладені в ньому, малі або зовсім відсутні.
Отже, підсумуємовсі характерні особливості пояснювально-ілюстративного методу навчання.
1. Метод виконуєфункцію забезпечення засвоєння змісту навчання на рівні розуміння.
2. В його основілежить психологічна закономірність засвоєння, суть якої в сприйманні навчальноїінформації і створенні на цій основі асоціацій.
3. Дії вчителязводяться до переведення дискретної одиниці актуальних знань у блок оперативноїпам´яті.
4. Дії учнівзводяться до встановлення зв´язку між невідомим, новим, з відомим,старим, до порівняння одного з іншим.
5. Оцінкаефективності дій учителя й учнів ґрунтується на оцінці учнівського вмінняпорівнювати, переводити інформацію з однієї мови на іншу, тлумачити, наводитисвої власні приклади тощо.
6. Зовнішньою формоювираження методу є розповідь, лекція, бесіда, пояснення, ілюстрація,демонстрація тощо спільно з елементами самостійної пізнавальної діяльностіучнів.
1.2Місце і роль курсу «Основи економіки» в системі економічної освіти
Країна зробила перший крок у становленні шкільної економічної освіти. Однак коло невирішених питань охоплює ще багато проблем: зміст і терміни навчання, варіативність і різноманітність програм, навчально-методичне забезпечення та його якість, підготовка і перепідготовка вчителів економіки. І таких проблем у вивченні економіки значно більше, ніж з інших дисциплін.
З цього навчального року економіку введено у навчальні плани як окремий предмет для 10 класів, а для класів технологічного профілю — і в 11. На конкурсі — захисті Малої академії наук працюють секції, на яких учні захищають творчі роботи з економіки. Розроблено орієнтовну програму підготовки і перепідготовки для вчителів, що проходять її в інститутах післядипломної педагогічної освіти.
Активно розпочали підготовку учителів економіки, чого ще кілька років тому не було. Незважаючи на економічні проблеми, державою виділено кошти на видання підручників «Загальна економіка» і «Основи підприємницької діяльності».
В АПН України працюють лабораторії, що опікуються питаннями економічного навчання та виховання учнівської молоді. Чи не найголовнішим у тому, що зроблено за цей час є розуміння учнями та вчителями, що викладають курс «Основи економіки», необхідності та важливості вивчення курсу, а також прискорення введення економічних дисциплін її інших навчальних закладах, у тому числі вищих педагогічних.
Однією з найважливіших проблем сьогодення є питання, як навчати? Щоб відповісти на нього, потрібно визначити для себе, чого ми хочемо навчати і кого виховувати? Якщо розумну, активну особистість, здатну здобувати знання і самовдосконалюватись, то форми, методи і технології навчання мають цьому відповідати.
Національна доктрина розвитку освіти у XXI ст., схвалена на Другому Всеукраїнському з'їзді працівників освіти, передбачає перехід від репродуктивної і авторитарної освіти до інноваційної і гуманістичної. Тому методика викладання предмета повинна мати дієвий характер. Учень на уроках має бути активним учасником навчального процесу. Основне завдання його полягає не в умінні повторити за вчителем або відтворити зміст підручника. Треба навчити його самостійно знаходити знання в різних джерелах інформації, критично оцінювати їх і застосовувати в реальному житті.
Цього потрібно навчати не лише учнів, а й учителів. Учителеві, який багато років працював за репродуктивною системою і досі не зрозумів, що є й інші джерела інформації, важко змінитися. Треба йому допомогти. Значну роль у цьому покликані відіграти Інститут післядипломної педагогічної освіти, методисти з економіки, центри економічної освіти, вищі навчальні педагогічні заклади, що готують студентів і працюють з учителями.
Протягом найближчих років потрібно підготувати велику кількість учителів з економіки. Вимоги, що висуваються до вчителів економіки, дуже високі. Тому Міністерство освіти і науки України разом з Національною радою економічної освіти США, Українською радою розпочинає розробку навчально-методичного забезпечення курсів підвищення кваліфікації вчителів економіки. Сподіватимемось, що цей досвід буде вдалим і відповідатиме сучасним вимогам.
У цьому могли б сприяти такі громадські організації, як Всеукраїнська асоціація викладачів економіки, економічні центри, асоціації, ради. Вони можуть впливати на підвищення якості навчально-виховного процесу, допомагаючи вчителям через консультаційні центри, семінари, тренінги; залучати вчителів до оцінювання якості посібників, що видаються у різних регіонах, та інформувати їх про це, брати участь у виховній та профорієнтаційній роботі і залучати громадськість до цього, проводити аналітичну, інформаційну і роз'яснювальну роботу, пов'язану з життєво важливими економічними питаннями, брати участь у видавничій діяльності тощо.
Залишається відкритим питання забезпечення навчальною літературою. Фактично в наявності є лише збірник навчальних програм, кілька підручників і посібників з базового курсу, журнал «Географія та основи економіки в школі». Не вистачає методичних посібників, збірників завдань для уроків і підготовки до олімпіад, тестових завдань для перевірки навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою. Рукописів, що надходять для розгляду до науково-методичної комісії, дуже мало. Якщо протягом наступних 4-5 місяців рукописи не надійдуть, у новому навчальному році знову залишимося зі старим багажем.
Водночас хочу дати пораду тим, хто займатиметься розробкою нових матеріалів. Досвід свідчить, що до колективу авторів, крім науковців, обов'язково мають входити вчителі-методисти. Тільки такий авторський склад може зробити навчальні посібники життєздатними.
Також хотілося б нагадати про дидактичні принципи послідовності і наступності, а також доцільності і розумності матеріалу, що пропонується до друку. Перед тим як розробляти будь-який навчальний посібник, слід з'ясувати його місце у шкільному курсі, навчальному плані, тобто він не може бути відірваним від загальної концепції економічної освіти. Не узгоджений по горизонталі і вертикалі матеріал ставить у незрозумілі ситуації навчальні заклади, що без вагань вводять економіку в 3 або 7 класі, а по закінченні року не знають, що робити у наступному.
Не кожний шкільний предмет дає учневі можливості застосувати на практиці нові знання і вміння. Економіка таку можливість дає. Більше того, на її уроках учні вивчають не лише закони розвитку економічних систем, а й аспекти еволюції людської свідомості, культури народу, його моралі, психології та поведінки, що впливають як на життя окремої людини, так і на прогрес економіки.
До навчальних курсів економічного спрямування, що дають можливість розкритися потенціалу дитини ще в школі, належить, наприклад, курс «Основи підприємницької діяльності». Якщо теоретичні знання з цього курсу вдається підкріпити різними формами позаурочної діяльності (організація шкільного виробництва, сільськогосподарського товариства, тривалої ділової гри тощо), та ефективність навчання значно зросте. Поєднання (інтеграція) трудового навчання та економічних знань у старших класах шляхом використання різноманітних допрофесійних програм є дуже перспективним шляхом розвитку профільної старшої школи. На жаль, допрофесійні програми у школі сьогодні — це переважно скорочені вузівські курси з бухгалтерського обліку, менеджменту тощо.
Важливим для викладання економіки є створення і застосування особистісної орієнтованої технології навчання, що допоможе вчителеві максимально наблизитися до роботи з кожним учнем. Звичайно, для цього необхідна комп’ютерна база. Комп’ютеризація набуває темпів, проте комп'ютерних програм для роботи на уроках економіки ще не створено. Конкурс на кращі комп'ютерні розробки вже оголошено і фінансується Міністерством.
Однією з провідних ідей Національної доктрини розвитку освіти у XXI ст. є розширення доступу учнів до здобуття якісної освіти. Відомо, що досі економіка була пріоритетним предметом переважно в елітних або спеціалізованих (профільних) школах. У цьому році кількість шкіл, у яких викладається економіка, значно зросла. Однак це відбулося переважно за рахунок великих і малих міст, і ледь торкнулося сільських шкіл і шкіл інтернатів. Виправити такс становище можна за допомогою системи дистанційного навчання.
Зараз зроблено лише перші кроки. Вони були нелегкими, але наступні не будуть легшими. Потрібно об'єднати зусилля, скоординувати дії, налагодити конструктивну співпрацю. Тільки у такому випадку буде досягнута поставлена мета.
Отже традиційна технологія навчання, яка є основою в сучасній системішкільної освіти і базується на інформаційній моделі освіти, втрачає своюактуальність. Адже в епоху науково-технічної революції об'єм навчальноїінформації подвоюється кожні 10 років і ставити за мету засвоєння всієїінформації стає недоцільним. На перше місце виступає завдання розвиткуособистості учня, який стає суб'єктом навчально-виховного процесу.
Завдання розвитку особистості покликані виконати нові технологіїнавчання, основним ціннісним орієнтиром яких є учень, як унікальна і неповторнаособистість.
Основним методом навчання стає не передача готової інформації від
вчителя до учня, а />його самостійна навчальнадіяльність.
Під />самостійною />роботоюрозуміється така форму організації процесу
навчання, яка здійснюється з метою набування нових знань і вмінь у
спеціально відведений час без безпосередньої участі вчителя, але під його
керівництвом.
Основними умовами ефективного застосування />самостійних/>робіт є:
1. технологізація навчального процесу;
2. створення бази дидактичного матеріалу длясистематичної />самостійної навчально-пізнавальноїдіяльності студентів;
3. гармонізація індивідуальної, групової тафронтальної форм />самостійної/>роботи;
4. домінування творчих навчально-пізнавальних завданьнад репродуктивними в процесі/> самостійної/> роботи учнів.
У процесі експериментальної />роботи виявлено,що ефективною технологією навчання, яка ставить за мету розвиток особистостіучня та
формування самостійності, як риси характеру, є технологія модульно-рейтинговогонавчання.
Під технологією модульно-рейтингового навчання розуміється така
технологія організації навчально-виховного процесу, що базується на
індивідуалізації та диференціації навчання, забезпечує стимулюючу і
розвиваючу функції одержаних знань, їх самостійність і мобільність у
процесі особистісно-орієнтованого навчання.
Використання />самостійної диференційованої />роботи учнів у технології модульно-рейтингового навчаннядає можливість індивідуального процесу навчання і ставить учнів в умовувільного вибору змісту освіти,
методів та темпів навчання.
РОЗДІЛ2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ ПРИВИВЧЕННІ КУРСУ «ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ»
2.1Розробка методики вивчення курсу «Основи економіки» за допомогоюпояснювально-ілюстративного виду навчання
Основними цілямивикористання пояснювально-ілюстративного виду навчання при вивченні курсу«Основи економіки» є: підвищення інтересу до предмету, організаціяіндивідуальної навчальної діяльності учня, скорочення непродуктивних витратчасу на допоміжні роботи, розвиток творчої активності та здібностей, підвищеннявиразності, доступності навчального матеріалу за допомогою персональногокомп'ютера, таблиць, схем, макетів, малюнків тощо.
При проектуванніуроку з пояснювально-ілюстративними матеріалами необхідно визначити які цілівін переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається,або всього навчального курсу. Яке призначення пояснювально-ілюстративногоуроку:
— для вивченнянового матеріалу, подання новій інформації;
— длязакріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;
— дляповторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;
— дляузагальнення, систематизації знань.
Слід відразувизначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи цебуде просто данина новомодним захопленням. Урок з використанням персональногокомп'ютера, таблиць, схем, макетів, малюнків може досягти максимальногонавчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковимнабором предметів чи малюнків. Певний набір усної, наочної, текстовоїінформації перетворює урок на навчальний епізод.
Застосуванняпояснювально-ілюстративних матеріалів не повністю змінює методику проведеннянавчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші тараціональніші методичні прийоми.
Характерноюрисою пояснювально-ілюстративного виду навчання є те, що воно надає практичнонеобмежені можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя таучнів. З авторитарного носія істини вчитель перетворюється на учасникапродуктивної діяльності своїх вихованців та за допомогою комп'ютера, таблиць,схем, макетів та малюнків створює сприятливе середовище для формування власногоінтелекту.
Основнимзавданням даного курсу «Основи економіки» за підручником для 10 класівІ.Ф.Родіонової та ін., є:
- розвиток економічної культури,економічного мислення учнів спрямований на критичний аналіз процесів ірезультативність діяльності;
- формування умінь самостійно набувати,засвоювати і застосовувати економічні знання, спостерігати і пояснювати сучасніекономічні явища;
- розширення уявлень про професійнудіяльність у сфері економіки, отримання і закріплення навичок обраного профілю;
- забезпечення рівня економічноїпідготовки, що дозволить старшокласникам продовжити навчання на економічнихфакультетах у вищих навчальних закладах.
З метою успішноїреалізації завдань ми використовуємо такі форми навчальної діяльності:
- фронтальна — пояснення навчальногоматеріалу на основі використання пояснювально-ілюстративних засобів з метоюунаочнення;
- колективно-індивідуальна — одночаснаробота учнів над виконанням навчальних задач з метою закріплення навчальногоматеріалу (аналіз схеми бізнес-плану).
Визначеннямпереважного виду навчальної діяльності є:
- продуктивна діяльність, спрямована наформування нових знань;
- продуктивно-репродуктивна діяльність,спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань.
Під час урокувчитель виконує функції сценариста, режисера і постановника, у відповідності додемонстраційно-моделюючих засобів.
Своєріднимсценарієм навчального заняття з описанням змісту кожного ілюстративногоматеріалу (зображення, використання схем та таблиць, малюнки, макети), та місцязастосування служить план — конспект уроку.
На наш погляд назаняттях з основ економіки доцільно використовувати нові мультимедійнітехнології, а саме — презентації. Для того щоб даний дидактичний матеріал бувдійсно ефективним та цікавим, необхідно знати можливості комп'ютерних програм,їх переваги та недоліки.
Вважаємо, щомультимедіа-технології як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, щоінтегрує в собі могутні розподілені освітні ресурси, може забезпечитиформування і прояв ключових компетенцій учня, насамперед, інформаційної ікомунікативної.
Можна виділитинаступні особливості даної технології:
- якість зображення — яскраве, чітке ікольорове зображення на екрані;
- детальне пояснення матеріалу або розглядлише базових питань теми залежно від підготовленості учнів; коригування темпу йоб'єму навчального матеріалу;
- значне підвищення рівня використаннянаочності на уроці;
- зростання продуктивності уроку;
- зручне пояснення виду роботи з різнимприладдям;
- легке усунення недоліків і помилок услайдах;
- встановлення міжпредметних зв'язків.
Даний урок-презентаціяпід час вивчення економіки є своєрідними міні-телепроектами, цікавими дляучнів, що створений на доступному рівні та має певне змістове та навчальненавантаження. Адже сьогодні телебачення має суттєве значення в нашому житті мине можемо уявити себе без перегляду телевізійних передач. Діти також єбезпосередніми учасниками цього процесу. Тому, одним із визначальних завданьвчителя сьогодні є потреба продемонструвати, застосовуючи сучасні мультимедійнізасоби навчання, для здобуття поставленої мети.
Уроки змультимедійним супроводом або з іншими ілюстративними матеріалами допомагаютьефективно вирішувати наступні дидактичні завдання:
- сформувати мотивацію до навчаннявзагалі;
- засвоїти базові знання з предмета;
- сформувати навички самоконтролю.
Дану технологіюможна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основнимпризначенням якого є організація засвоєння інформації на основі сполученнянавчального матеріалу з його зоровим сприйняттям.
Відомо(дослідження інституту Євролінгвіст, Голландія), що більшість людейзапам'ятовують 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне використання аудіо — івідеоінформації підвищує запам'ятовування до 40-50%.
Під часвикористання на уроці ілюстративних матеріалів або мультимедійних технологійструктура уроку принципово не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаютьсявсі основні етапи, змінюються, можливо, тільки їх тимчасові характеристики.Необхідно відзначити, що етап мотивації в даному випадку збільшується і несепізнавальне навантаження. Це необхідна умова успішності навчання, оскільки безінтересу до здобуття знань, без уяви і емоцій немислима творча діяльність учня.
Учнів привертаєновизна проведення мультимедійних уроків, а також використання ілюстрацій. Укласі під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, заякого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання,виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається. Учні вчаться самостійнопрацювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. Данатехнологія може використовуватись для анонсування теми уроку, як супровід допояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник та для контролю знань.Тому застосування пояснювально-ілюстративного виду навчання у курсі економікистворює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвиткутворчості, формування образного мислення та виховання культури спілкування заприкладом економістів.
2.2Планування навчального процесу та його ефективність розробленої методики
Для того, щобдіяльність вчителя була продуктивною на кожному уроці, вчитель повиненпланувати свою роботу.
Плануваннязанять — це розробка цілей, завдань і змісту уроків в цілому і кожного зокремана поточний час і певний період. Планування розрізняють перспективне і поточне.До перспективного належить планування занять на навчальний рік, семестр тапланування навчальної теми, до поточного — планування уроку.
Для плануваннязанять складають календарно-тематичний план, щоб передбачити, скільки потрібноматеріалів до уроків, які теми будуть вивчатися, скільки практичних робітпотрібно виконати тощо.
Плануваннянавчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальноїзаписки, де розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичногохарактеру щодо організації навчального процесу, використання наочнихпосібників, перевірки й оцінювання діяльності учнів, визначено обсяг знань,умінь і навичок, яких повинні набути учні на заняттях. Зміст навчальногоматеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал згруповано втеми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчених тем,передбачено програмою, вчитель може змінити. Так само може бути зміненакількість годин на вивчення окремих тем [12, с. 3].
Тематичнепланування передбачає визначення типу уроку (чи організаційної форми навчання),визначення обсягу матеріалу, підбір наочності і підбір фактичного матеріалу(вправи, задачі та ін.).
У кожній темірозкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а такожнаводиться перелік об'єктів роботи.
Головним етапому підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системоюуроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечуєтьсядидактичне обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєннюучнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто системауроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань [9, с. 68].
Система створюєв учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнаєтипи уроків, зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів та ін.
В поурочнихпланах рекомендується визначати тему і мету уроку, здійснення міжпредметнихзв'язків, методи і прийоми проведення уроку, види навчальної роботи учнів,матеріал і завдання для вправ, практичних або лабораторних робіт, наочніпосібники. Розглянемо схему тематичного плану, подану в таблиці 1.
Таблиця 1. Тематичнийплан викладання курсу «Основи економіки»№ з/п Назва теми Всього, годин Примітки 1. Вступ до економіки. 3 Учні ознайомлюються з предметом та методами дослідження, розглядають основні проблеми економіки, класифікують об'єкти економічних відносин. 2. Економіка домашнього господарства. 7 Учні ознайомлюються з суттю економічних проблем та інтересів, змістом домашнього як економічного суб'єкта. 3. Економіка підприємства (фірми). 8 Вивчаються процеси виробництва на підприємстві, основні види та зміст підприємницької діяльності, основні складові менеджменту, маркетингу. 4. Національна економіка. 9 Структура національної економіки. Основні економічні показники, господарювання на мікрорівні, складові фінансово-грошової системи країни, соціальний захист населення, адміністративні та економічні методи державного регулювання. 5. Світова економіка. 8 Структура міжнародної економіки. Основні економічні показники, господарювання на макрорівні, складові фінансово-грошових систем різних країн та міжнародний розподіл праці. Всього - 35
Методичнапідготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою.Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на нього, колиподає новий матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручникувикладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми; 2)навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учніві їхнім знанням з основ наук.
Поряд з цимучитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щобзробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основнаук у процесі виконання трудових завдань.
Велике значеннямає ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвідкращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальнийпроцес, вибирати об'єкти роботи, а також з інших питань, зв'язаних з виконаннямнавчальних завдань на заняттях у майстернях. Передові вчителі систематичностежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлений у ній передовийдосвід і застосовують його в своїй роботі.
При підготовці доуроку враховують: а) провідні мотиви, інтереси учнів до даного предмету,ставлення їх до уроків вчителя; б) рівень сформованості уміння вчитися,працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання;в) рівень активності учнів на уроках; увага і дисциплінованість; г) уміннязастосовувати їх знання на практиці; д) здібності кожного, потенційніможливості; е) можливості використання ТЗН та наочності; є) працездатністьсамого вчителя; ж) санітарно-гігієнічні умови майбутнього уроку.
Поурочний план(приклад поурочного плану на декілька тем з курсу наведено в Додатку А)передбачає: а) дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним; б)назву, тип і мету уроку; в) структуру уроку; г) його зміст; д) методи і прийомироботи вчителя і учнів; е) навчальне обладнання і домашнє завдання [15, с.46].
Підготовкавчителя до уроку закінчується складанням плану-конспекту уроку (Додаток Б),структура якого залежить від його типу. Класифікація уроків за освітньою метоюнайзручніша для їх аналізу й планування. Складаючи календарний чи тематичнийплан, учитель розподіляє уроки за окремими розділами і темами відповідно доосвітньої мети, від якої залежить і тип уроку. Розглянемо таку типологіюуроків: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок формування умінь і навичок; 3)урок комплексного застосування знань, умінь і навичок; 4) урок узагальнення ісистематизації знань; 5) урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь інавичок; 6) комбінований урок. Якщо вивчаються поняття закони, теорії і ставитьсямета свідомого й міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать доуроків засвоєння нових знань. [2, с. 55-68,78]
Підготовкавчителя до пояснювально-ілюстративного виду навчання займає досить багато часу,оскільки необхідно знайти певну інформацію, яку можна використати длядемонстрації. Потім необхідно визначити кількість ілюстрацій, відобразити їх,підібрати картинки, фото. Проте задля хорошого результату проведення уроку,справжній вчитель готовий затратити багато часу.
Якщоознайомитися з практичним станом проблеми можна засвідчити, що в умовахширокого використання сучасного пояснювально-ілюстративного виду навчання унавчальному процесі обов'язковий обсяг знань, умінь та навичок педагога, щовизначає кінцевий результат навчання основ спілкування з комп'ютером та іншимиілюстративними матеріалами, повинен включати:
- знати як завантажити програму MS PowerPoint;
- вміти створювати надпис;
- вміння вставляти авто фігури, малюнки тафотографії;
- вміння застосовувати ефектів анімації дооб'єктів слайда;
- вміння настроювати перехід слайдів.
Застосувавшипояснювально-ілюстративні технології проведення уроку в експериментальномукласі, можна отримати кращі результати, ніж в звичайному. Учні мають свідомозасвоювати теоретичний матеріал, активніше працювати в групах та кращевпоратися з діловою грою.
Враховуючиможливі результати експериментальної роботи, хочемо наголосити, щопояснювально-ілюстративний урок досягає максимального навчального ефекту, якщовін є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів тамалюнків. Важливо, коли текст з екрану або просто малюнок чи макет єсамостійною одиницею інформації, яку вчитель не озвучує, а просто коментує.
Проте привикористанні наочної інформації дуже легко відступити від теми уроку та перетворитиучнів у пасивних глядачів. Щоб цього уникнути, слід піклуватися прозабезпечення зворотного зв'язку з учнями.
Безперечно,мультимедійні засоби навчання мають перевагу над іншими. Результати дослідженнясвідчать, що використання інформаційних технологій:
— підвищуєрівень професійної культури;
— зменшуєтрудоємкість процесу контролю і консультування;
— розвиваєплідну співпрацю з учнями;
— підвищуєрівень функціональної письменності у сфері інформаційних технологій;
— дає можливістьсамореалізації і самоствердження; — підвищує авторитет вчителя серед учнів.
Інформаційнітехнології підвищують інформативність навчального матеріалу, ефективністьнавчання, додають йому динамізм і виразність.
ВИСНОВОК
Пояснювально-ілюстративнийвид навчання призначений для забезпечення розуміння учнями суті матеріалу, якийвивчається.
Крім того, цейвид навчання ґрунтується на особливостях сприймання, а це означає, що учительмає знайти такі способи дії, які б виводили учня і не тільки на правильнерозуміння матеріалу, який вивчається, а й сприяли б формуванню правильних,повних і чітких уявлень про об´єкт і предмет вивчення.
Пояснювально-ілюстративнийметод має забезпечити правильне сприйняття матеріалу, тобто забезпечитиформування уявлення про предмет вивчення і створити відповідну основу дляформування понять. Оскільки метод навчання в руках учителя — своєрідний засібдосягнення цілей навчання, то учитель, використовуючи цей інструмент, відразуповинен отримати інформацію про ступінь досягнення цілі навчання, здійснитиоцінку запланованого й отриманого результату та внести корекційні впливи. Алеумовою для цього є отримання необхідної діагностичної інформації.
Упояснювально-ілюстративному методі чи не найважливіше забезпечити одночаснепоєднання усного пояснення з демонструванням, ілюстрацією зразків, прикладів,моделей тощо. Бо саме таке поєднання включає в діяльність ліву і праву півкуліголовного мозку, що сприяє актуалізації навчального досвіду людини і формуєпізнавальний образ об´єкта вивчення.
Характерною рисоюпояснювально-ілюстративного виду навчання є те, що воно надає практичнонеобмежені можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя таучнів.
Застосуванняпояснювально-ілюстративних матеріалів не повністю змінює методику проведеннянавчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші тараціональніші методичні прийоми.
Єдиним недолікомє те, що підготовка вчителя до пояснювально-ілюстративного виду навчання займаєдосить багато часу, оскільки необхідно знайти певну інформацію, яку можнавикористати для демонстрації.
Отже, підсумуємовсі характерні особливості пояснювально-ілюстративного методу навчання.
1. Метод виконуєфункцію забезпечення засвоєння змісту навчання на рівні розуміння.
2. В його основілежить психологічна закономірність засвоєння, суть якої в сприйманні навчальноїінформації і створенні на цій основі асоціацій.
3. Дії вчителязводяться до переведення дискретної одиниці актуальних знань у блок оперативноїпам´яті.
4. Дії учнівзводяться до встановлення зв´язку між невідомим, новим, з відомим,старим, до порівняння одного з іншим.
5. Оцінкаефективності дій учителя й учнів ґрунтується на оцінці учнівського вмінняпорівнювати, переводити інформацію з однієї мови на іншу, тлумачити, наводитисвої власні приклади тощо.