Нова економична политика та ии законодавче оформлення

Роздл . Становище Украни на початку 20-х рокв. Нова економчна полтика та законодавче оформлення. Зовншньоекономчна полтика Украни. Наприкнц 20-го - початку 21-го року стало зрозумло, що де бльшовикв про перемогу свтово пролетарсько радянсько революц в реальному житт зазнали повного краху. Радянськ республки потрапили у мжнародну золяцю з повнстю зруйнованими першою свтовою громадянськими вйнами промисловстю та сльским господарством. Вихд з цього становища шукали в становленн мирних вдносин

з капталстичними кранами. Деяк зрушення в цьому напрямку мали мсце. Так, 7 грудня 1921 року було пдписано угоду мж РСФРР УСРР, з одного боку, та Австрю - з другого, про встановлення економчних та торгвельних вдносин, а 21 счня 1922 р. укладено договр про дружбу мж УСРР Туреччиною. На початку 1922 р. було оголошено про ухвалене в Канах ршення

Верховно Ради скликати в Гену конференцю з участю радянсько Рос та Нмеччини для врегулювання економчних фнансових проблем. Оскльки нш радянськ республки на конференцю не запрошувалися, вони доручили делегац РСФРР вд хнього мен укладати й пдписувати мжнародн договори та угоди. Внутршн становище Украни. Зрозумло, що ц та нш зовншньополтичн акц не могли скльки-небудь глибоко змнити

внутршн становище в Украни. На початку 20-х рокв воно було дуже складним. Загальн збитки за вонн роки склали 10 млрд золотих карбованцв. Найбльших руйнувань зазнала важка промисловсть. В Донбас до початку 1920 року понад 600 шахт було затоплено. Занепав залзничний, рчковий, морський транспорт. Значних руйнувань зазнали легка та харчова промисловсть.

У скрутному становищ перебувало сльське господарство республки. Його стан ускладнювался продовольчою розверсткою забороною торгвл селянам. У 1921 р. в республц було вироблено лише 25 довонного збору. Розруха в сльському господарств призвела до голоду. Незважаючи на кризовий стан у сльському господарств, повну незацкаленсть хлборобв у розширенн виробництва,

бльшовицьке кервництво не вдмовлялося в кнц 1920 р. вд вонно-комунстично доктрини, продовжуючи продрозверстку за допомогою озброних робтничих червоноармйських загонв. У вдповдь на це селяни почали чинити збройний опр. По всй Укран поширювався селянський рух, який офцйна пропаганда називала полтичним бандитизмом. Нова економчна полтика НЕП. Дедал очевидншою ставала потреба якнайшвидче змнити економчну полтику,

яка грунтувалася на засадах вонно-комунстично доктрини. Реальний перехд до ново економчно полтики непу в радянських республках, у тому числ в УСРР, розпочався псля ухвали Х зздом РКБб березень 1921 р. ршення Про замну розверстки натуральним податком, яке лягло в основу цло низки законодавчих актв, прийнятих державними органами РСФРР, а потм продубльованих в

УСРР. Так, надзвичайна сеся ВУЦВК V скликання ухвалила 27 березня 1921 р. постанову Про замну розверстки натуральним податком. Податок був значно меншим у порвнянн з продрозверсткою. 29 березня 1921 р. Раднарком УСРР прийняв постанову про Про натуральний податок на зернов продукти, яка заздалегдь визначала селянам розмр податку на зернов продукти врожаю 19211922р. 28 травня 1921р. Раднарком

УСРР прийняв постанову Про натуральний податок на хлб, картоплю та олйне насння. Вдповдно до ц постанови розмр податку визначався для кожного господарства окремо обчислювався залежно вд врожаю в певнй мсцевост та вд клькост рлл числа дцв у господарств. З метою зацкавлення селян у швидкому виконанн зобовязань перед державою та розгортання товарообмну Раднарком УСРР 19 квтня 1921 р. видав постанову про вльний обмн, купвлю та продаж сльськогосподарських

продуктв, що залишалися у селян псля виконання податку, а також фабрично-заводських кустарних виробв. Ршення про скасування продрозверстки запровадження натурального податку стимулювало розвиток сльського господарства. Селянин знав заздалегдь, що в нього не будуть вилучатися лишки, а снуватиме певний податок лишками вн зможе розпоряджуватися на свй розсуд, зокрема обмнювати х на необхдн для дальшого пднесення свого господарства промислов товари. Згодом уряд прийняв ще ряд законодавчих актв, котр стимулювали

вдбудову сльського господарства. Серед них важливе значення мала постанова ВУЦВК вд 19 квтня 1922 р. Про вдбудову та змцнення сльського господарства Украни. В нй накреслювалася програма деяко допомоги селянам. Провдне мсце серед правових актв у галуз сльського господарства посда земельний кодекс УСРР, затверджений ВУЦВК у листопад 1922 р. Вдбудов сльського господарства сприяли заходи, передбачен

декретом ВУЦВК Раднаркому УСРР вд 19 травня 1923 р. про запровадження диного сльськогосподарського податку до грошового. Радянський уряд неухильно проводив у законодавств трерду класову полтику, пдтримуючи бдноту. Так, захищаючи бдн верстви селянства, ВУЦВК 8 липня 1922 р. прийняв постанову Про визнання недйсними кабальних угод на хлб, 1 листопада 1922 р. Про продовження строку для закрплення майна, вдбраного комнезамами.

Схвалюючи податкове законодавство, уряд основний тягар податкв перекладав на заможн верстви сльського населення. Запровадження засад непу в сльському господарств Украни позитивно впливало на його вдбудову. У 1925 р. загальна посвна площа в Укран сягнула довонного рвня. Такого ж рвня досягла середня врожайнсть сльськогосподарських культур. Складалися сприятлив умови для вдбудови розвитку промисловост, в тому числ важко.

Але слд було негайно реорганзувати на засадах непу управлння нацоналзованою промисловстю, надати державним пдпримствам господарсько-оперативно самостйност перевести х на господарський рахунок. Це повязувалося з тим, що реальний перехд до ново економчно полтики вимагав функцонування ринку ринкових вдносин. Уже восени 1921 р. радянська держава використовувала товарно-грошов вдносини. Пд час впровадження непу поруч з розгортанням ринкових вдносин вдбувався процес органзац планового

господарства, формувалася система планових органв. 28 вересня 1921 р. ВУЦВК Украни Раднарком УСРР створили Укранську економчну раду. У положенн про цей орган вказувалося, що вн створювався при Раднарком УСРР для обднання, систематичного узгодження, планового кервництва, регулювання контролю роботи економчних наркоматв УСРР, уповноважих наркоматв РСФРР.

УЕР була найвищим господарським органом на територ Украни. Почали створюватися губернськ економчн ради, а 28 вересня 1921 р. було прийняте положення про ц ради. Одним з найголовнших завдань економчно ради було створення диного господарського плану. Для реалзац цього завдання при економчнй рад була заснована Укранська державна загально-планова комся Укрдержплан.

10 квтня 1925 р. уряд УСРР прийняв нове Положення про державну планову комсю УСРР. На вдмну вд попереднього положення, згдно з яким Держплан УСРР пдлягав економчнй рад, за новим положенням Держплан УСРР переходив до вдання Раднаркому УСРР. Це, безумовно, пдвищувало роль значення Держплану республки в систем державних органв, пидсилювало планов

засади у кервництв народним господарством. Слд зазначити, що уряд лишав за собою контроль не тльки за важкою промисловстю, а й за такими командними висотами в економц, як банки, транспорт, зовншня торгвля. Щоб прискорити вдродження промисловост налагодити обмн мж нею сльським господарством, велику кльксть дрбних пдпримств держава передала в оренду органзацям комнезамам, кооперативам, артлям, а також приватним особам, у багатьох випадках - колишнм власникам цих пдпримств.

Таким чином, з переходом до непу створювалися умови для виникнення в Укран так звано ново буржуаз орендарв, приватних торгвцв, комсонерв та н. Для пдпримцв-приватникв узагальнюючим стало слово непман. Але в цлому економчн позиц непманв завдяки застосовуваним владою рзномантним обмеженням економчним адмнстративним були слабкими. Так, на вдмну вд державно промисловост приватнокапталстичн пдпримства

останнми роками вдбудовного пероду занепадали. Наприкнц вдбудовного пероду в камяновугльнй, металургйний цементнй галузях промисловост не залишилося жодного приватного пдпримства. Таке становище значною мрою було повязане з полтикою радянсько влади стосовно приватних осб в економц. Намагаючись не допустити значно концентрац приватного капталу, держава активно втручалася в приватногосподарський сектор, використовуючи податки. Запровадження принципу госпрозрахунку викликало необхднсть перегляду

ряду найважливших нститутв трудового права, в першу чергу скасування трудово повинност трудових моблзацй, а також системи оплати прац. Замсть зрвнялвки в постачанн, що снувала в роки вонного комунзму, поступово впроваджувався принцип оплати за клькстю якстю прац. В Укран був прийнятий ряд законодавчих актв, спрямованих на вдосконалення системи заробтно плати. Одним з найголовнших складових елементв ново економчно полтики була торгвля.

Тому не випадково держава значну увагу придляла законодавчому регулюванню торгвл, як державно, так приватно. Тльки за перод 1923-1924 рр. були прийнят так правов акти в галуз торгвельного законодавства постанова ВУЦВК Раднаркому УСРР вд 3 счня 1923 р. Про купвлю-продаж вроздрб з розстрочкою платежу, яка мала особливе значення для сльського населення, бо давала змогу селянам купувати на пльгових умовах сльськогосподарськ машини положення Раднаркому УСРР вд 23 лютого 1924 р.

Про товарн брж, котре визначало структуру брж постанова ВУЦВК Раднаркому УСРР вд 14 березня 1924 р. Про боротьбу з дорожнечею, що мала на мет зниження цн нструкця про торгвлю, яка визначала коло осб, як мали право торгувати постанова Раднаркому УСРР вд 26 вересня 1924 р. Про фрму, що встановлювала порядок функцонування фрм самий змст поняття фрми постанова Раднаркому УСРР вд 2 жовтня 1924 року

Про торговельний рестр, яка вимагала вд усх торговельних промислових пдпримств реструватися в органах НКВТ УСРР. У той час, коли розвиток державно кооперативно торгвл державними органами стимулювався, регулювання приватно торгвл з боку держави було непослдовним значною мрою зводилося до вслякого обмеження витснення. Основними методами впливу з боку держави на приватний ринок були вилучення деяких видв торгвл з приватно сфери, моноползаця в руках держави торгвл цлим рядом обктв податкове обкладання торгвл обмежене кредитування

економчне регулювання торгвл шляхом виходу державних торговельних органв на вльний ринок й використання методв конкуренц т.д. Для стримання намагань приватних торгвцв порушити встановлен законодавством рамки держава активно використовувала судов адмнстративн органи. Пд час непу значну роль у посиленн регулюючого впливу на ринок з боку держави вдгравало використання тако форми органзац обмну, як бржа, яка обмежувала приватний обг, сприяла впровадженню планових засад

у розвиток товарообгу. В руках урядових установ держторговельних органзацй брж ставали одним з найбльш дйових важелв з облку й контролю приватно торгвл. В Укран формування бржового торгу припада на 1923 р. Велике значення у змцненн товарообгу та господарських звязкв мала ярмаркова торгвля. У грудн 1922 р. Раднарком УСРР прийняв постанову Про порядок вдкриття ярмарок.

Дискримнацйн заходи держави стосовно приватно торгвл негативно впливали на стан. Так, вже у 19251926 рр. частка приватного капталу в оптовому товарообгу знизилася до 5,8. Але в роздрбнй торгвл в перш роки непу приватний каптал займав сильн позиц. Так, за 19221923 операцйний рк 96,3 роздрбно торгвл перебувало в руках приватного капталу. Перехд до ново економчно полтики супроводжувався змцненням таких галузей державного господарства, як

фнанси кредит. Нормалзац економчного становища Украни значною мрою сприяла грошова реформа. У жовтн 1922 р. уряд увв банквськ блети червнц, що забезпечувалися золотом, валютою, ходовими товарами. Але сталий червнець спочатку обслуговував тльки потреб оптово торгвл розрахунки мж державними установами та пдпримствами. У роздрбнй торгвл сльському господарств продовжував функцонувати несталий радзнак, що за вдсутнстю нших ресурсв використовувався державою для покриття бюджетного дефциту. з змцненням

змички мж промисловстю сльським господарством, з полпшенням фнансового становища держави виникла можливсть завершити реформу. У лютому 1924 р. згдно з декретом ЦВК Раднаркому СРСР обг надйшли державн казначейськ блети вартстю 1, 3, 5 крб. золотом. Радзнак було вилучено повнстю. На рубеж 1925-1926 рр. закнчувався так званий вдбудовний перод, коли в економц на засадах непу в республц, як в цлому в

СРСР, були здобут певн успхи. Це повязувалося з ршеннями XIV ззду ВКПб грудень 1925 р Реалзаця накреслених бльшовицькими зздами програм призвела до згортання непу. XV ззд ВКПб затвердив директиви першого пятирчного плану розвитку народного господарства СРСР, розрахованого на 19281929 - 19321933 господарськ роки. У травн 1929 р. проект першого пятирчного плану затвердив

V Всесоюзний ззд Рад. В УСРР перший пятирчний план розвитку народного господарства затвердив Х Всеукранський ззд Рад 7-15 травня 1929 р Восени 1929 р. за нциативою Стална було взято курс на великий перелом, тобто невпинне пдвищення показникв першого пятирчного плану в галуз ндустралзац колективзац сльського господарства. Корективи до прийнятого V Всесоюзним зздом Рад першого пятирчного плану розвитку народного господарства

крани внесла верхвка ЦК ВКПб на чол з Сталним без погодження з верховним органом влади - зздом Рад СРСР. Наслдки здйсненого наприкнц 1929 р. пд тиском Стална його найближчого оточення повороту для народного господарства дол мльйонв громадян виявилися надто тяжкими. Таке пдхльостування ндустралзац обернулося невиконанням основних завдань пятирчки. На початку 30-х рокв було повнстю покнчено з приватним капталом в економц.

Процес витснення непманв найбльш активно вдбувався протягом 1928-1929 рр. Одним з основних засобв тиску на приватний каптал в народному господарств Украни була жорстка податкова полтика радянсько влади. Але використовувалися й запозичен вд епохи вонного комунзму примусов заходи, наприклад, пд час хлбозаготвельно кампан 1928 року. До селян - власникв хлба, як ухилялися вд здач хлбних лишкв за державними цнами, органи

влади застосовували надзвичайн заходи, зокрема притягували до кримнально вдповдальност. Згортання непу негативно позначалося на найважлившй систем економчних вдносин - вдносин мж мстом селом. Повною вдмовою вд засад непу в сльському господарств було проведення суцльно колективзац, яка розпочалася наприкнц 1929 р що фактично означало початок реставрац вонно-комунстично полтики. З метою забезпечення успху ц небувало в стор людства акц партйно-державна верхвка на чол з

Сталним протиставила найбднш верстви села найзаможншим та експроприювала останнх пд гаслом лквдац куркульства як класу загострення класово боротьби. Наслдки колективзац були жахливими. Накладена на колгоспи безрозмрна продрозверстка, жорстка регламентаця хньо господарсько дяльност тощо призвела до глибоко деградац продуктивних сил села й нарешт - до голоду початку 30-х рокв. З згортанням непу створювалася суворо централзована командно-адмнстративна система кервництва народним

господарством Украни. Новий господарський механзм грунтувався на директивному плануванн, а не на економчних засадах. Роздл . Державний лад Украни початку 20-х рокв. Формально правову основу органзац та дяльност державного механзму республки на початку 20-х рокв визначала Конституця УСРР 1919 р. Вдповдно до не найвищими органами державно влади були Всеукранський ззд Рад, ВУЦВК Рада Народних Комсарв.

У 1921-1922 рр. в хнй робот вдбулися певн змни. Так, Всеукранський ззд Рад, який за Конституцю мав скликатися ВУЦВК не рдше як двч на рк, став збиратися лише один раз. За постановою V Всеукранського ззду Рад Про радянське будвництво ВУЦВК повинен був розглядати вс декрети, як встановлювали загальн норми полтичного та економчного життя.

Президя ВУЦВК зобовязувалася публкувати проекти не пзнше нж за два тижн до сес ВУЦВК. Крм того, передбачалося скликати чергов сес ВУЦВК не рдше нж один раз на два мсяц. Проте перодичнсть сесй невдовз була змнена. Постановою Презид ВУЦВК вд 8 березня 1922 р. вони мали скликатися не менш трьох разв на рк на бльш тривал строки. Подальшого розвитку набули коституцйн положення про

Раду Народних Комсарв щодо посилення рол в усх сферах життя крани та уточнення правового становища уряду республки. Раднарком як найвищий виконавчий розпорядчий орган державно влади здобував право розглядати розвязувати вс невдкладн загальнодержавн питання, в тому числ заходи законодавчого характеру. Все це свдчило про те, що поглибився процес посилення виконавчо влади за рахунок законодавчо. У звязку з переходом до мирно господарсько дяльност

Укранську Раду трудово арм було реорганзовано в Укрекономраду, яка одержала статус економчно комс при Раднарком УСРР була виключена з числа законодавчих органв. Все це знайшло сво закрплення в положенн Про Укранську Економчну Раду вд 28 вересня 1921 р. Беспосередн управлння бльшстю промислових пдпримств перейшло до губраднаргоспв, дяльнстю яких керував Укрраднаргосп згдно з диним державним господарським планом.

Вдбулися також змни органзацйно структури наркоматв, уточнювалися хн завдання, компетенця. Нов умови потребували перебудови роботи й мсцевих органв влади. Законодавчим актом, спрямованим на дальше змцнення Рад як мсцевих органв державно влади, уточнення хнх взамин з вищими органами та посилення хньо рол умовах мирно господарсько дяльност, стала постанова V Всеукранського ззду

Рад про радянське будвництво. Встановлювалося, що ршення мсцевих зздв Рад можуть скасовуватися в раз необхдност лише вищими зздами Рад, хнми виконкомами та ВУЦВК його Прездю. Няк нш органи влади та управлння такого права не мали. Обмежувалося права не мали. Обмежувалося право губвиконкомв припиняти проведення в життя розпоряджень окремих наркоматв. Важливе значення мало положення про те, що центральн вдомства повинн були провадити

вс справи через мсцев ради та хн вддли. Тим самим мсцев Рад та виконкоми визнавалися диними повноважними повноправними органами державно влади на мсцях. 30 березня 1921 р. Президя ВУЦВК видала постанову Про регулярн перевибори Рад про скликання в установлен строки зздв Рад. Згдно з нею перевибори мсцевих Рад - мських, сльських селищних, волвиконкомв, а також сльських

волосних КНС - проводяться через кожн шсть мсяцв, а ззди Рад губернй повтв скликаються не менше нж два рази на рк. У березн 1921 р. ВУЦВК знову розглянув питання, повязан з виборами та дяльнстю Рад. Свою постановою вн встановив, що перевибори мсцевих Рад скликання мсцевих зздв Рад провадяться один раз на рк.

У счн 1922 р. розпочалася робота з пдготовки реформи адмнстративно-територального устрою УСРР, де все ще збергалися волост, повт губерн. Постановою ВУЦВК Про адмнстративно-територальний подл Украни вд 1 лютого 1922 р. закладалися правов основи адмнстративно-територально реформи УСРР. ВУЦВК поставив завдання пдготувати змну адмнстративно-терторального подлу республки за диним планом на основ наукових даних господарсько-економчних вимог.

Дйсний переход до ново економчно полтики змшував вдмовитись вд методв вонного комнзму, беззаконня, позасудово репрес тощо. Важливе значення у цьому вдводилося перебудов судово системи створенню державно прокуратури - органу з нагляду за дотриманням законност на територ вс республки. 28 червня 1922 року ВУЦВК затвердив Положення про прокурорський нагляд. Прокуратуру УСРР очолював як прокурор республки народний комсар республки народний комсар юстиц

УСРР М.О. Скрипник. Мсцевими органами прокуратури були призначуван прокурором УСРР прокурори губернй, як мали помчникв, у тому числ у повтах, що також призначалися звльнялися прокурором УСРР. 2 жовтня 1922 р. було прийнято Положення про адвокатуру. Основою судово реформи стала постанова ВУЦВК вд 16 грудня 1922 р якою затверджувалося Положення про судоустрй УСРР. снуюч до цього судов органи революцйн трибунали, народн суди у рзномантних

складах, Вищий судовий контроль Наркомюсту УСРР скасовувались, утворювалася дина система судових установ, яка складалася з трьох ланок народний суд у склад або постйного нарсудд, або постйного нарсудд двох нарзасдателв, губернський суд Верховний суд УСРР. Постановою ВУЦВК вд 22 березня 1922 р. була скасована Укранська надзвичайна комся для боротьби з контреволюцю, спекуляцю та злочинами за посадою. Лквдовувалися мсцев органи ц комс.

При наркомат внутршнх справ УСРР утворювалося Державне полтичне управлння для боротьби з контреволюцйними виступами, шпигунствами, контрабандою тощо. Справи про злочини проти радянського ладу пдлягали згдно з законом розгляду в судовому порядку. На жаль, на практиц досить швидко вд цього вдмовилися. Поновилися свавлля, позасудов репрес трйки, особлив наради тощо. Поступово знову одержали поширення методи червоного терору.

Роздл . Украна та утворення Союзу РСР. Договрн вдносини мж УСРР та РСФРР у 1921-1922 рр. Незалежн радянськ республки, хоч формально мали статус самостйних держав, були тсно повязан мж собою, причому роль центру вдгравала Росйська Федераця, навколо яко гуртувалися вс нш республки. Прагнення до обднання зумовлювалося економчними звязками мж республками, що складалися протягом тривалого

часу, однаковою полтичною структурою, а також активною обднавчою полтикою безмежно зацентралзовано правлячо бльшовицько парт, в структур яко кервн комтети парт у нацональних республках, хоч називалися центральними, насправд користувалися не бльшими правами, нж обласн або губернськ парткоми в РСФРР, тому змушен були пдкорятися ршенням ЦК РКПб. Республки формально розцнювали ц звязки як федеративн.

Формування радянсько федерац вдбувалося на основ пдписаних наприкнц 1920 - на початку 1921 р. союзних договорв мж РСФРР та ншими республками. Так, 28 грудня 1920 р. представники РСФРР Ленн Чичерин та представник УСРР Раковський пдписали в Москв договр про вонний господарський союз мж Росйською Федерацю Украною. У ньому наголошувалося, що обидв республки визнають незалежнсть сувереннсть кожно

з сторн укладають цей договр, усвдомлюючи необхднсть згуртувати сво сили з метою оборони, а також в нтересах хнього господарського будвництва. Для практичного здйснення цих завдань обднувалися см наркоматв обох республк вйськових морських справ, ВРНГ, зовншньо торгвл, фнансв, прац, шляхв сполучення, пошт телеграфв. За договором обднан наркомати входили до складу Раднаркому РСФРР мали в Раднарком УСРР свох уповноважених.

Кервництво обднаними наркоматами здйснювалося через Всеросйськ ззди Рад ВЦВК, до складу яких включалися представники УСРР. У лютому 1921 р. договр ратифковано V Всеукранським зздом Рад. Постановою Раднаркому УСРР вд 25 счня 1921 р. Про уповноважених РСФРР при Раднарком УСРР встановлювалося, що призначуван наркоматами

РСФРР уповноважен при Раднарком УСРР затверджуються ВУЦВК входять до складу Раднаркому УСРР на правах народних комсарв. У свой дяльност вони керуються законоположеннями обох республк вдповдальн перед вдповдними народними комсаратами РСФРР перед органами Центрально радянсько влади УСРР. Права обовязки уповноважених визначалися окремими положеннями, виданими та затвердженими урядами

РСФРР УСРР протягом 1921 р. Договрн звязки з самого початку мали передумови нервноправност республк. Надання державним органам РСФРР загальнофедеративних функцй управлння ставило РСФРР у привлейоване становище порвняно з УСРР, що давало змогу апаратним структурам гнорувати ршення державних органв Украни серйозно послаблювати суверентет УСРР. Подальше зростання централзац управлння призводило до посилення кервно рол органв

РСФРР у виршенн навть суто укранських питань. Важливе значення у цьому мало обднання господарсько дяльност РСФРР та УСРР. Вдповдно до положення Про Держплан при Рад Прац Оборони РСФРР вд 8 червня 1922 р. на нього докладалася розробка диного державного плану, який поширються як на всю РСФРР, так на союзн радянськ республки. Таким чином, Держплан перетворювався в загальнофедеративний орган.

Поступово у державних органах РСФРР зосереджуться управлння найважлившими галузями укрансько промисловост. В ршеннях Х Всеросйського ззду Рад та IV Всеросйського ззду раднаргоспв була розроблена дина система управлння промисловстю всй договрно федерац. Промисловсть розподлялася на загальнофедеративну мсцеву. ВРНГ РСФРР у цй систем безпосередньо керував загальнофедеративною промисловстю всх республк. Раднаргоспи республк ставали обласним органами ВРНГ.

На цй основ центральне управлння камяновугльно промисловост Донбасу було пдпорядковано безпосередньо Головному палвному комтету РСФРР. Дючи в Укран велик трести Укрметал, Пвденьсталь, Сльмаштрест та н. також пдпорядковувалися вдповдним органам державного управлння РСФРР. Здйснювалася також централзаця управлння шляхами сполучення, звязком, торговельним флотом тощо.

Так ж процеси пдпорядкування укранських галузей виробництва органам РСФРР вдбувалися в легкй промисловост, торгвл. У 1922 р. управлння транспортом звязком на територ Украни повнстю перейшло до органв РСФРР. Договрна федераця, яка розвивалася в 1921-1922 рр мала стотн вади. В основу вжразу ж було покладено принцип нервност субктв обднання. РСФРР мала серйозн переваги над ншими договрними.

Так, Всеросйський ззд Рад ВЦВК ставали загальнофедеративними представницькими органами, залишаючись разом з тим органами влади одн з республк. Союзн функц вддавалися Рад Прац Оборони. Держплану ВРНГ РСФРР, деяким росйським наркоматам. В обднаних галузях державного управлння нормативн акти РСФРР були обовязковими в Укран. Все це грубо порушувало федеративну форму, яка передбача утворення

нових союзних структур у вигляд двопалатного представницького органу, федерально виконавчо влади тощо. Але няких спроб створити подбн органи не було зроблено. Пропозиця голови Раднаркому УСРР Украни Х. Раковського, який ще в 1919 р. пропонував утворити федеративну Раду Республк як верховний орган державного управлння союзу республк, залишалася поза увагою. Виходячи з формальних ознак державного обднання радянських республк у 1921-1922 рр деяк автори навть

вважали, що вдносини РСФРР з союзними радянськими республками побудован на основах конфедерац. Спробою захистити певною мрою суверенн права республк було уведення представництва договрних республк у вищих органах влади РСФРР. Так, у робот Х Х Всеросйських зздв Рад вдповдно у грудн 1922 р. брали участь представники нших республк. До складу Всеросйського ЦВК уже в червн 1920 р. було включено 30 членв

ЦВК Украни. Проте це не розвязувало цлковито проблеми захисту суверентету нацональних республк. Вони так не здобули повноцнного рвного представництва в органах влади, де виршувалися справи, що безпосередньо х торкалися. Союзний договр регулював державн взамовдносини УСРР РСФРР у загальних рисах. Вони були недостатньо визначеними. Вдсутнсть чткого розмежування функцй центру республки, протирччя стосовно сфер компетенц загальнофедеративних

республканських структур породжували конфлкти мж управлнськими органами Украни Рос. 30 грудня 1922 р. на Всесоюзному ззд Рад було ухвалено резолюцю про обднання радянських республк у Союз Соцалстичних Радянських Республк, найвищим органом якого називався Союзний ЦВК, а виконавчим - Союзний Раднарком. 3.2. Перебудова державного апарату усрр в звязку з утворенням

СРСР. У 1923 р. згдно з ршенням Всесоюзного ззду Рад розгортався процес дороблення Договору Декларац про утворення СРСР, а тим самим розробки союзно Конституц. В процес пдготовки проекту Конституц розгорнулася гостра полтична боротьба. Сталн та його оточення намагалися максимально обмежити суверентет республк. Спроби окремих дячв республк протистояти цим акцям ршуче придушувалися, все чткше проявлялися риси

сталнсько автономзац. 6 липня 1923 р. вдбулася друга сеся ЦВК СРСР, яка прийняла постанову про затвердження Основного Закону Конституц СРСР негайне надання йому чинност. Схвалений текст Конституц було виршено винести на остаточне заствердження зздом Рад Союзу РСР. Затвердження союзно Конституц потребувало розробки цлого ряду положень про найвищ органи

влади управлння СРСР та х взамини з найвищими органами влади управлння союзних республк, як забезпечували практичне здйснення основних принципв Конституц Союзу СРСР. Утворення Союзу РСР, прийняття Конституц 1924 р. диктували необхднсть перебудови державного апарату УСРР. Процес реорганзац охопив ус основн ланки державного механзму, знайшовши сво закрплення у новому текст Конституц УСРР 1925 р. у подальших змнах Основного

Закону. Верховним органом влади УСРР був Всеукранський ззд Рад. Своми законодавчими актами вн визначав основний напрям дяльност всх органв укрансько держави як у центр, так на мсцях. Його ршення мали характер директив найвищу юридичну силу. Але з утворенням СРСР вн був змушений керуватися постановами всесоюзних зздв Рад, директивами Всесоюзних республканських зздв Комунстично парт та пленумв

ЦК. Починаючи з VII ззду рад представницький орган Украни ста однопартйним - бльшовицьким. Всеукранський ззд Рад розглядав розвязував найважливш питання вдбудови промисловост, сльського господарства, транспорту, торгвл, фнансв, культурного будвництва тощо. Значне мсце в робот ззду займали проблеми перебудови державного апарату УСРР у звязку з уведенням непу утворенням Союзу

РСР. Х ззд Рад у травн 1929 р. вже мав змогу пдбити пдсумки ндустралзац затвердити перший пятирчний план розвитку народного господарства УСРР. На цьому ззд було прийнято нову конституцю УСРР. Всеукранський Центральний Виконавчий Комтет ВУЦВК як вищий орган державно влади УСРР, у перод мж Всеукранськими Зздами Рад у цей час вдгравав важливу роль. У звязку з остаточним затвердженням у счн 1924 р.

Конституц СРСР необхдно було внести вдповдн змни в компетенцю найвищих органв державно влади союзних республк. В Укран для виршення такого завдання важливе значення мало положення про ВУЦВК вд 12 жовтня 1924 р. Воно визначало порядок обрання ВУЦВК, строк повноважень, перодичнсть скликання сесй не менш трьох разв на рк, основн принципи органзац дяльност Презид ВУЦВК. Президя ВУЦВК в мжсесйний перод становила вищий законодавчий, розпорядчий та

виконавчий орган влади УСРР. 12 жовтня 1924 р. було затверджено нове положення про Раду народних комсарв УСРР, згдно з яким вн визнавався виконавчим розпорядчим органом державно влади Украни. До складу Раднаркому входили Голова РНК, його заступники, наркоми землеробства, фнансв, внутршньо торгвл, прац, внутршнх справ, юстиц та прокуратури республки, робтничо-селянсько нспекц, освти, охорони здоровя, соцального забезпечення, голова ВРНГ, уповноважен наркоматв

СРСР при УСРР. Значно розширилася нормотворча робота Раднаркому УСРР у 1926-1929 рр. За цей перод вн видав велику кльксть важливих постанов як самостйно, так спльно з ВУЦВК. Наркомати подлялися на дв групи загальносоюзн злит - дин для всього Союзу обднан директивн, органами яких у союзних республках були однойменн наркомати. До загальносоюзних наркоматв належали наркомати закордонних справ, вйськових морських справ, зовншньо

торгвл, шляхв сполучення, пошт телеграфв. Другу групу наркоматв становили Вища рада народного господарства, наркомати продовольства, прац, фнансв, робтничо-селянська нспекця. Республканськими залишилися наркомати земельних справ, охорони здоровя, соцального забезпечення, освти, внутршнх справ, юстиц. У вересн 1923 р. ВУЦВК схвалив постанову Про перетворення центральних установ. В перод 1923-1924 рр. була зроблена реорганзаця наркоматв, що

в кнцевому пдсумку вело до посилення централзац в управлнн. Особлива роль в цьому належала загальносоюзним наркоматам - наркоматам з безроздльною владою. Надал РНК УСРР здйснювала великий обсяг роботи в галуз кервництва народним господарством Украни. 13 липня 1927 року ВУЦВК РНК Украни ухвалили постанову про розширення прав робтничо-селянсько нспекц. Нове положення значно розширило компетенцю

РС, надавало широких повноважень припиняти незаконн розпорядження та д посадових осб, знайомитись пд час ревз з документами матералами державних установ пдпримств т.д. В Укран зростав центральний апарат державного управлння. Все бльш вагомою в управлнн ставала роль комунств, як займали кервн посади. Запроваджувалась практика беззаперечного пдпорядкування директивам вищих органв, поступово формувалися

елементи адмнстративно-командно системи. Характерною рисою цього пероду було перш за все завершення розпочато ще в 1922 р. реформи адмнстративно-територального устрою УСРР, головною метою якого був пошук бльш ефективно системи контролю за мсцевим управлнням. Найскладншим завданням ц реформи став перехд вд чотириступенево системи управлння губерня - повт - волость - село до триступенево округ - район - село.

Вдбувався такий перехд поступово. 12 квтня 1923 р. ВУЦВК ухвалив постанову Про новий адмнстративно-територальний подл Украни, який скасував волост повти, затвердивши подл на 53 округи та 706 районв. Одночасно зменшувалася кльксть сльрад. 3 червня 1925 р. Президя ВУЦВК свом ршенням скасувала губерн як адмнстративно-територальн одиниц.

Вдтепер територя Украни розподлялась на 41 округ, 680 районв, 10314 сльрад. У тому числ було створено 12 нацональних районв 549 нацональних сльрад росйських, нмецьких, польських, врейських т.д. У звязку з скасуванням губернй ВУЦВК Раднарком УСРР 17 березня 1926 р. прийняли ршення про лквдацю губвиконкомв. Остаточно перехд до триступенево системи завершився лише на початку 1929 р.

Полпшення роботи мсцевих рад, пднесення хньо рол у господарському культурному будвництв було неможливим без перебудови комнезамв, котр вдгравали важливу роль на сел. За нових умов необхднсть реорганзац КНС ставала життво необхдною. Прийнятий ВУЦВК РНК УСРР 16 листопада 1925 р. декрет Про комтети незаможних селян УСРР набував правово основи практично роботи щодо перетворення комнезамв

на добровльн громадськ органзац. як визначалося на Х Всеукранському ззд рад, змцнення низових органв влади, надання м значних адмнстративних фнансових прав значною мрою пожвавило роботу мсцевиз Рад. Разом з тим залишалося ще багато прорахункв у дяльност мсцевих органв влади, що потребували свого усунення. Сльськ Ради в межах сво компетенц ставали найвищими органами влади на пдвдомчй м територ.

Обирались вони на один рк. Виконавчим органом сльсько Ради була президя у склад голови, його заступника секретаря. Обиралися тако дво кандидатв у члени презид. Проте за нових умов значний вплив на сльськ Ради мала дяльнсть комтетв незаможних селян. Сльськ Ради користувалися правами юридично особи, вдповдно до адмнстративного кодексу

УСРР видавали обовязков для мешканцв селища постанови. ндустралзаця крани потребувала значно перебудови роботи мських Рад. Тому ВУЦВК Украни 12 жовтня 1927 р. прийняв нове Положення про мськ ради робтничих, селянських червоноармйських депутатв. Мськ ради здобули право складати бюджети мст розпоряджатися кредитами. Положення також надавало право мським радам створювати районн ради в межах мста.

Значна кльксть рзномантних законодавчих у галуз державного права, прийнятих в УСРР, надзвичайно ускладнювала дяльнсть органв влади управлння всх рвнв. Ця обставина обумовиланеобхднсть створення адмнстративного кодексу. Вн був затверджений ВУЦВК 12 жовтня 1927 р. вводився в дю з 1 лютого 1928 р. Адмнстративний кодекс УСРР регулював широке коло суспльних вдносин, повязаний з правами обовязками

органв державного управлння у взаминах цих органв громадян. Роздл V. Основн риси правово системи Украни. Цивльне право. Це право, перш за все, закрплювало зосередження основних знарядь засобв виробництва в руках радянсько держави. Для закрплення результатв нацоналзац обктв приватно власност ВУЦВК з Раднаркомом УСРР прийняли 23 листопада 1921 р. постанову, в якй проголошували, що вс пдпримства,

як до 21 червня 1921 р. вйшли у володння органв влади, вважаються державними. За умов непу за допомогою норм цивльного права державн органи УСРР запроваджували принцип матерально зацкавленост трудящих у наслдках виробництва шляхом надання пдпримствам бльшо самостйност в господарськй дяльност. Пклуючись про органзацю державного сектора господарства, державн органи Украни водночас, виходячи з принципв непу, дозволили дяльнсть приватних та кооперативних

пдпримств. Згдно з постановою вд 26 липня 1922 р. Про основн приватн майнов права, що визнаються УСРР, охороняються законами захищаються судами УСРР усм необмеженим у свой правоздатност громадянам надавалося право на територ Украни створювати промислов торговельн пдпримства та займатися дозволеним законом професями промислами з дотриманням усх вимог вдповдних нормативних актв. У галуз майнових прав громадянам надавалися а право власновт на денацоналзован будвл в мських сльських

мсцевостях, з правом вдчуження цих будвель з передачею покупцев права оренди на земельн длянки пд будвл б право забудови як у мських, так у сльських мсцевостях на основ договорв з мсцевими органами влади на строк не бльше 49 рокв в право власност на рухоме майно на промислов торгвельн пдпримства, знаряддя, засоби виробництва товари, на грошов каптали, предмети домашнього господарства особистого вжитку г право застави зазначеного майна д авторське винахдницьке право, а також право на товарн знаки е право

спадкування за заповтом за законом при умов, що вартсть спадщини не перевищу 10 тис. золотих карбованцв. Правове регулювання вс сукупност майнових взамин за умов непу здйснювалося цивльним кодексом УСРР 1922 р. До вдносин, що виникали псля 31 счня 1923 р. треба було застосовувати норми цивльного кодексу. ЦК УСРР будувався у повнй вдповдност до ЦК РСФРР 1922 р. Вн складався з чотирьох частин 435 статей. Демократичний характер мала стаття 4

ЦК, котра характеризувала цивльну правоздатнсть, що надавалася усм громадянам, не обмеженим судом у правах. Стать, раса, нацональнсть, вросповдання, походження не впливали на обсяг цивльно правоздатност. Належну увагу ЦК придляв праву власност. Розрзнялась власнсть 1 державна нацоналзована 2 кооперативна 3 приватна. Перевага надавалася державнй власност. Так, земля, надра, лси, води, залзниц загального користування проголошувалися виключно власнстю держави. Ц обкти вилучалися з цивльного обернення.

Дозволивши рзн форми власност, ЦК УСРР забезпечував певну свободу договору. Це було закрплено у ст. 26-43 ЦК, а також у спецальному роздл Зобовязальне право. У цьому роздл регламентування пдстави виникнення припинення зобовязань, визначалися рзн види договорв, загальн конкретн до кожного з них вимоги. Статт 403-415 торкалися зобовязань, що виникали внаслдок заподяння ншому шкоди.

В останньому роздл ЦК мстилися норми спадкового права, допускалося спадкування за законом та заповтом. Крм ЦК УСРР дяли й нш нормативно-правов акти, що регулювали цивльно-правов вдносини. Цивльне право Украни вдгравало значну роль у створенн належних умов для здйснення непу, регулюючи перш за все взамовдносини мж державною приватною власнстю. Смейне право. У першй половн 20-х рокв шлюбно-смейн вдносини в

Укран регулювало смейне законодавство, прийняте ще в 1918-1920 рр. 31 травня 1926 р. ВУЦВК прийняла кодекс законв про родину, опку, подружжя та про акти громадянського стану. Кодекс мав так роздли Родина, Про опкунство, Подружжя, Права громадян змнювати сво прзвища та мя, Визнання особи безвсно-вдсутньою або померлою. За кодексом визнавалася обовязковсть державно рестрац

шлюбу в органах РАГСу. Коли сторони з якхось причин не могли оформити фактичний шлюб шляхом рестрац, суди могли в кожному окремому випадку визначити права кожного з незарестрованого подружжя на одержання алментв вд ншого на нажите пд час шлюбу майно. Вчинення релгйного шлюбу не мало будь-якого правового значення. Розлучення також було вднесено до вдання органв РАГСу. Кодекс вважав роздльною власнстю тльки майно, придбане до шлюбу, а майно, яке придбане пд час

спльного життя, вважалося таким, що належало м обом на основ спльно власност. У випадку розлучення спльне майно длилося на рвн частини. Кодекс визначав порядок отримання алментв. Таке право виникало у одного з подружжя у випадку непрацездатност, яка виникла до шлюбу, пд час шлюбу або не пзнше одного року псля розлучення. Кодекс регулював широке коло питань, повязаних з правовдносинами мж батьками та дтьми.

Вони не залежали вд того, зарестрований шлюб батьками чи н. Кодекс також встановлював право всиновлення удочерення. Земельне право. Завдання пдвищення продуктивност сльського господарства за умов переходу до непу потребувало законодавчого забезпечення стабльност одноосбного землекористування. ЗК УСРР перш за все зазначив, що право приватно власност на землю надра, води та лси в межах

УСРР скасоване назавжди, а вс земл в межах УСРР, в чйому б вданн вони не були становлять власнсть Робтничо-Селянсько держави. Право користування землями сльськогосподарського призначення ЗК надавав хлборобам та х обднанням, мським поселенням, державним постановам пдпримствам. Вн встановлював, що право на користування землею для ведення сльського господарства мють вс громадяни УСРР неезалежно вд стат, вросповдання, нацональност, як бажають обробляти землю власною працею.

Громадяни, що бажають одержати землю в трудове користування, надляються землею або земельними громадами, до складу яких вони входять, або земельними громадами, до складу яких вони входять, або земельними органами, якщо в розпорядженн останнх запасна земля. Право на землю, надану лише в користування, вважалось безстроковим могло бути припинено лише на пдстав, визначенй законом. Значну увагу ЗК придляв регламентац трудового землекористування, оскльки одноосбна

форма в сльському господарств на той час була переважаючою. Кодекс надавав детальну правову регламентацю нституту селянського двору - основно виробничо одиниц в сльському господарств. ЗК встановлював умови пдстави подлу двору. Забезпечуючи стйксть трудового землекористування, ЗК уводив так нститути, як трудова оренда земл допомжна наймана праця в трудових землеробних господарства.

Кодекс мстив досить важливе право земельно громади самй обирати форми землекористування, наприклад, общинну, дльничу, колективну. Найсприятливш умови забезпечував спльний обробток земл. ЗК УСРР регулював питання землекористування в мстах, землевпорядкування переселення. Важливим законодавчим актом, що дорвнював кодексов, був Закон про лси УСРР 3 листопада 1923 р Вн був тсно повязаний з земельним кодексом, оскльки розвивав конкретизував

правила використання лсв як всенародного добра. Трудове право. Нова економчна полтика внесла у трудове право суттв змни, як можна звести до трьох головних положень скасування трудово повиннност, замна регламентац нормування прац, вдродження договрних засад. Одним з перших нормативних актв, що вдповдали умовам непу, стала постанова Раднаркому УСРР вд 19 квтня 1921 р. Про полегшений перехд робтникв службовцв з одного пдпримства на

нше. Запроваджувалися чергов додатков вдпустки для робтникв службовцв з збереженням заробтно плати. 31 травня 1921 р. Раднарком прийняв постанову Про надурочн роботи, де зазначалося, що так роботи допускаються лише у виняткових випадках. Кодекс законв про працю малолтнх пдлткв встановлював правила охорони прац названих категорй учасникв трудових вдносин. Але бльш детально питання трудового права регулювалися Кодексом законв про працю в УСРР, який був уведений в дю 15 листопада 1922 р.

У першй статт КЗпП встановлював, що його норми поширюються на всх осб, працюючих за наймом, в тому числ вдома квартирники обовязков для всх пдпримств, установ господарств державних, не виключаючи вйськових, громадських приватних, в тому числ тих, що надають надомну роботу, а також для всх осб, що застосовують працю за винагороду. Вс договори угоди про працю, що погршували умови прац, вважалися недйсними. Наймання надання робочо сили проводилися на основ принципу добровльно угоди працвника.

Трудова повиннсть застосовувалася лише у виняткових випадках. КЗпП визначав поняття колективного договору трудового договору. У КЗпП визначалося, що тривалсть нормального робочого часу на виробництв та на необхдних для виробництва допомжних роботах не повинна перевищувати восьми годин. 6-годинний робочий день встановлювався для осб у вц 16-18 рокв, для тих, хто працював на пдземних роботах,

для осб розумово прац. Згодом в Укран почали набувати силу загальносоюзн акти в галуз трудового праваю Так, Рада прац оборони СРСР ухвалила 18 травня 1926 р. постанову Про пдвищення продуктивност прац в промисловост на транспорт. Вона вмщувала вимоги до всх установ та органзацй вжити ршучих заходв до змцнення трудово дисциплни, рацонального використання робочого часу, лквдац прогулв на виробництв та випадкв невиходу на роботу.

Кримнальне право. У систематизованому виклад норми кримнального права були викладен у кодекс 1922 р. За основу кодексу УСРР був взятий кримнальний кодекс РСФРР. КК УСРР мав загальну та особливу частини. У КК викладалися завдання кодексу про правовий захист держави вд злочинв вд суспльно-небезпечних елементв шляхом застосування до винуватих покарання, або нших заходв соцального захисту.

У ст. 6 надавалося визначення злочину Злочином називаться будь-яка суспльно-небезпечна дя або бездяльнсть, що загрожу основам радянського ладу правопорядку, встановленому робтничо-селянською владою на перехдний до комунстичного суспльства перод. В кодекс визначалася мета покарання та нших заходв соцального захисту а загальне попередження нових порушень як з боку порушника, так з боку нших нестйкиз елементв суспльства б пристосування порушника до умов спвжиття шляхом виправно-трудового впливу в позбавлення злочинця мождивост

вчинення дальших злочинв. КК встановлював кримнальну вдповдальнсть при наявност вини особи. Причому вина визначалася кодексом у двох формах - умисел необережнсть. КК встановлювався конкретний перелк видв покарання. Основними мрами покарання були розстрл вища мра покарання, позбавлення вол, примусов роботи. Розстрл не застосовувався до осб, що не досягли вку 18 рокв, до вагтних жнок, а також не мг бути призначений

судом, якщо з часу вчинення злочину минуло 5 або бльше рокв. Максимальний строк позбавлення вол був встановлений у 10 рокв, мнмальний - 6 мсяцв. Особлива частина КК була присвячена визначенню складв рзних злочинв, конкретним х видам санкцям. Були передбачен так види злочинв державн контреволюцйн, проти порядку управлння, посадов службов, порушення правил про вдокремлення церкви вд держави, господарськ, прпоти життя, здоровя, свободи та гдност особи,

майнов, вйськов, порушення правил, що стосуються охорони народного здоровя, суспльно безпеки та громадського порядку. 8 червня 1927 р. був прийнятий новий кримнальний кодекс УСРР. Порвняно з КК УСРР 1922 р. вн доповнювався статтями про злочини проти порядку управлння, причому статт, як розглядали цей вид злочину, деталзувалися уточнювалися. Велика увага придлялася уточненню понять службово особи службового злочину.

КК 1927 р. збльшував санкц за краджку майна громадян, пдвищував кримнальну вдповдальнсть за злочини, скон групою осб. У КК 1927 р. знайшла вдображення тенденця посилення вдповдальност за кримнальним законодавством. Весь час розширювались визначення шпонажу, економчно контреволюц, саботажу, небезпечний проти порядку правлння дй, бандитизму, масових безпорядкв, вйськових злочинв. КК 1927 р. включав вже 45 злочинв, за як передбачалася смертна кара.

А ст. 54 КК 1927 р. передбачала визнання засудженого ворогом трудящих. КК 1927 р. передбачав можливсть квалфкування дяння за аналогю. Було вперше встановлено вдповдальнсть за недонесення про державн злочини. ВИСНОВОК Нова економчна полтика деяка демократизаця державно-правового життя були обумовлен кризою, продиктованою вонним комунзмом. На жаль, ця нова полтика тривала недовго.

Запекла боротьба за владу, що точилася мж вождями правлячо бльшовицько парт та держави псля смерт Ленна, закнчилася у 1927 р. перемогою Стална. Прихд до кервництва Стална та екстремистсько настроно партйно верхвки привв до згортання непу та демократичних елементв у державно-правовому житт. Натомсть формувалась мцнла командно-адмнстративна система управлння, яка створювала найсприятливш умови для зростання бюрократизму посилення позицй його носв - партйно-державно

номенклатури, яка ставала свордним каркасом усього соцально-економчного полтичного ладу республки. представники обймали ус кервн посади в партйних, державних, господарських, профсплкових, кооперативних та нших ланках усх рвнв. Наслдком таких процесв був тоталтарзм, або просто сталнзм. Серйозн змни у полтичному розвитку Украни були викликан у цей перод утворенням у 1922 р. СРСР, який дуже скоро, не змнюючи сво форми союзу республк, став перетворюватися на централзовану державу.

Вже з моменту пдписання Союзного договору розпочався процес все бльшого обмеження, а потм - лквдац державного суверентету УСРР. Суперечливий характер мав й розвиток укранського права. На початку 20-х рр. було проведено кодифкацю права, покликану перш за все забезпечити ефективне здйснення непу. Проте у мру формування командно-адмнстративно системи управлння все бльше бльше стала переважати тенденця посилення примушування як основного методу регулювання суспльних вдносин, що найбльш чтко виявлялося

у кримнальному прав. Законодавство Украни стримко нтегрувалось в загальносоюзне законодавство, для якого були характерними виключний централзм вдсутнсть гуманстичних начал. ЛТЕРАТУРА 1. Бенько О.П. Державно-правов аспекти полтичного терору в Укран 1917-1953 рр К 1994 2. Блас .Г. Репресивно-каральна система в Укран 1917-1953 Суспльно-полтичний та сторико-правовий аналз

К 1994 Кн.1 3. Вегеш М Задорожний В. Велич трагед Карпатсько Украни Ужгород 1993 4. Голод 1932-1933 рокв на Укран очима сторикв, мовою документв К 1990 5. сторя адвокатури Украни К 1992 6. История государства и права Украинской ССР Отв. ред. А.Й. Рогожина К 1996 Ч. 2 7. сторя держави права Украни. Частина 2 Пдруч. для юрид. вищих навч. закладв фак.

А.Й. Рогожн, В.Д. Гончаренко, М.М. Страхов та н. За ред. акад. Академ правових наук Украни А.Й. Рогожна Х. Основа, 1996 480 с. 8. сторя Украни. Нове бачення Пд загал. ред. В.А. Смоля К 1996. 9. Конквест Р. Жнива скорботи Радянська колективзаця голодомор Пер. з англ К 1993 10. Кульчицький В.С Настюк М Тищик

Б.Й. сторя держави права Украни Львв, 1996 11. Музиченко П.П. сторя держави права Украни Навч. посбник К. Товариство Знання, КОО, 1999 662 с. 12. Хрестоматя з стор держави права Украни У 2 т К 1996 Т.2 В С Т У П Дана курсова робота буде присвячена дослдженню економко-правового становища на Укран у перод так званою ново економчно полтики, проголошено урядом

СРСР внаслдок жорстко економчно кризи, яка вразила всю територю крани в результат проведення в економц полтики военного комунзму, коли селяни, позбавлен будь-якого стимулу до виробництва, або виробляли продукц лише стльки, скльки було потрбно для власного снування, або приховували надлишки, реалзуючи х на так званих чорних ринках, що також не сприяло оздоровленню економки та життя в кран. Але даний перод цкавий не лише зрушеннями в економц, нас вн цкавить насамперед як час змн у правовй

систем фактичного формування ново правово системи, загального правового поля на всй величезнй територ СРСР, частиною якого була Украна. Обктом дослдження курсово роботи суспльн вдносини з приводу реформування правово системи СРСР та Украни, входження Украни до загального правового поля ново держави. Предметом дослдження безпосередньо змни у окремих галузях права Украни - цивльному, шлюбно-смейному, кримнальному, конституцйному та нших, а також вдносини

Украни як субкта федерац з центром. Завданням роботи висвтлення економко-правового становища на Укран напередодн запровадження ново економчно полтики характеристика змн у конкретних галузях права Украни за перод з 1925 до 1935 року опис вдносин Украни як субкта федерац з державним центром та зовншньо полтики Украни в даний перод висвтлення зрушень в економц Украни внаслдок проведення правових реформ. З М С Т

В С Т У П Роздл 1. Становище Украни на початку 20-х рокв. Нова економчна полтика та законодавче оформлення. Роздл . Державний лад Украни початку 20-х рокв. Роздл . Украна та утворення Союзу РСР. 3.1. Договрн вдносини мж УСРР та РСФРР у 1921- 1922 роках 3.2. Перебудова державного апарату

УСРР у зв язку з утворенням СРСР Роздл IV. Основн риси правово системи Украни. В И С Н О В О К С П И С О К Л Т Е Р А Т У Р И