Харківськадержавна академія фізичної культури
ВОДЛОЗеРОВ Володимир Єгорович
УДК796.022:012.61.001.76
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ
ТРЕНАЖЕРІВ ЛОКАЛЬНО НАПРАВЛЕНОЇ
ДІЇ В МАСОВІЙ ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ
24.00.02.– Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення
Автореферат
дисертаціїна здобуття наукового ступеня
кандидатанаук з фізичного виховання і спорту
Харків– 2008
Дисертація є рукописом.
Роботу виконано вТаврійському національному університеті імені В.І. Вернадського, Міністерствоосвіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат наук з фізичного вихованняі спорту, доцент Пилипко Віктор Федорович,
Харківська державна академія фізичноїкультури, доцент кафедри
важкої атлетики та боксу.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Шиян БогданМихайлович, Тернопільський національний педагогічний університетімені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ і методикифізичного виховання;
кандидат фізико-математичних наук, професорАшанін Володимир Семенович, Харківська державна академія фізичноїкультури, завідувач кафедри інформатики і біомеханіки.
Захист відбудеться 29.04.2008 р. о13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 64.862.01 Харківськоїдержавної академії фізичної культури (61022, Україна, м. Харків, вул.Клочківська, 99).
З дисертацією можна ознайомиться вбібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, Україна, м.Харків, вул. Клочківська, 99).
Автореферат розіслано 27.03.2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність. Найважливішийчинник, що визначає життя нового тисячоліття, – боротьба за здоров'я в умовахекології, яка все погіршується, постійного стресу, гіподинамії. Здоровий спосібжиття немислимий без активних занять фізичними вправами.
Важливість своєчасної розробки і впровадження в процесфізичного виховання молоді, що навчається, науково-обґрунтованих програм занятьруховою активністю визначається тією обставиною, що поряд з ефектомрекреаційного, профілактичного і оздоровчого впливу вони сприяють освоєнню івдосконаленню життєво необхідних рухових навичок, виконуючи, таким чином,комплекс найважливіших освітніх і розвиваючих завдань.
З метою підвищення ефективності даних програм занятьсьогодні активно використовуються різноманітні технічні засоби, спеціальнийінвентар і тренажерні пристрої.
Однак, незважаючи на достатню кількість сучасних дослідженьі розробок в цій галузі, до цього часу залишається низка питань, які потребуютьподальшого вивчення.
По-перше, недостатньо вивчені адаптаційні реакції організмулюдей, які займаються різними видами рухової активності, на фізичнінавантаження з використанням певних груп тренажерів для силового тренуванням'язів верхніх та нижніх кінцівок.
По-друге, при використанні тренажерних пристроїв не завждивраховується адекватність конструкції пристрою біомеханічним особливостям руху,що сприяє зниженню тренувального ефекту як щодо тренованої фізичної якості, такі щодо ефективності вирішення рухового завдання при виконанні того чи іншогоруху (Х.А. Янсон, 1980; І.П. Ратов, 1984; В.М. Заціорський, 1988; A.C. Аруїн,1989; А.А. Блискунов, 1990; М.Г. Лейкін, 1996; В.А. Кашуба, 1999; В.Н. Воронін,2002; А.М. Єфименко, 2004; В.Ф. Пилипко, 2006 та ін.). У зв'язку з цим проблемастворення тренажерних систем і методів їхнього використання, що забезпечуютьуспішне виконання рухових завдань з урахуванням біомеханіки рухів, єактуальною, а вивчення тренувальних ефектів, які виникають в процесізастосування даних тренажерних пристроїв, має практичний інтерес. Це і зумовиловибір теми дослідження «Ефективність використання інноваційних тренажерівлокально направленої дії в масовій фізичній культурі».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано згідно зі зведеним тематичним планомнауково-дослідної роботи кафедри медико-біологічних основ фізичної культуриТаврійського національного університету імені В.І. Вернадського на 2001-2005рр. за темою 4.6. «Медико-біологічне обґрунтування системи фізичного виховання»(номер державної реєстрації 0101U005752). Роль автора полягала в розробці методіввикористання інноваційних тренажерів локально направленої дії для
вдосконалення техніки фізичних вправ, підвищення рівнівсилових можливостей і рухливості в суглобах.
Мета роботи – сформуватисистему засобів для досягнення адаптаційно-тренувальних ефектів у процесірухової активності учнівської молоді та експериментально перевірити їїефективність.
Основні завдання дослідження:
1. Обґрунтувати теоретико-методичне застосування тренажернихпристроїв в процесі адаптації до фізичних навантажень та вдосконалення фізичнихякостей і техніки рухових дій.
2. Проаналізувати участь різних м¢язових груп у рухах натренажерах.
3. Виявити адаптаційні реакції серцево-судинної системиорганізму молоді на фізичні навантаження з використанням авторських тренажерівв процесі рухової активності.
4. Розробити методи використання авторських тренажерівлокально направленої дії для вдосконалення техніки фізичних вправ, підвищення рівнівсилових можливостей і рухливості в суглобах та експериментально перевірити їхефективність.
Об'єктом дослідження єрухова активністьмолоді, яка навчається, з використанням тренажерних пристроїв.
Предмет дослідження –адаптаційно-тренувальні ефекти використання тренажерів локальнонаправленої дії у процесі рухової активності молоді, яканавчається.
Методи дослідження. Для розв¢язання поставлених завданьвикористовувалися методи: аналіз спеціально-методичної літератури з проблемефективного застосування тренажерних пристроїв у фізичній культурі та спорті;функціонально-анатомічний аналіз; моделювання; порівняльний педагогічнийексперимент, що містить педагогічне тестування, антропометричні вимірювання тафізіологічні методи; методи математичної статистики.
Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванніефективності використання інноваційних тренажерів локально направленої дії вмасовій фізичній культурі.
Уперше запропоновано:
– тести з оцінювання силових якостей і рухливості всуглобах;
– метод використання авторського тренажера для навчаннявправі «лазіння по канату» дітей з надмірною вагою;
– методи використання авторських тренажерів локальнонаправленої дії для навчання коловому педалюванню велосипедистів в умовахцілеспрямованого створювання додаткових навантажень на різних фазах обертанняпедалей без порушення рухового стереотипу звичайного педалювання;
– методику комплексного використання ряду інноваційнихтренажерів локально
направленої дії за пріоритетом анатомічної спрямованості.
Практичне значення роботи полягаєв розробці на рівні винаходів 14 інноваційних тренажерів локально спрямованоїдії, методів їхнього використання та практичних рекомендацій їхньогозастосування для підвищення рівнів рухових і фізичних можливостей молоді, щозаймається різними видами масової фізичної культури (гімнастика, бодібілдинг,велосипедний спорт). За матеріалами дисертації опубліковано монографію«Тренажери локально направленої дії» і розроблено методичні вказівки«Портативний гімнастичний тренажер індивідуального користування» для студентівфакультетів фізичної культури.
Результати досліджень використано в процесі занять різнимивидами рухової активності із застосуванням інноваційних тренажерів якпедагогічного і фізіологічного обґрунтованих рекомендацій підвищення рівнівсилових можливостей і рухливості в суглобах, а також з нормування фізичнихнавантажень молоді, яка навчається.
Результати роботи впроваджено в практику занять фізичнимвихованням Таврійського національного університету імені В.І. Вернадськогофакультету фізичної культури (Сімферополь), Харківської державної академіїфізичної культури (кафедра важкої атлетики і боксу), навчально-спортивної бази«Сімферопольський велотрек», загальноосвітньої середньої школи I-III ступенів № 37 (Сімферополь), про що свідчать 7 актів впровадженнярезультатів наукових досліджень у практику (від 20.04.1989р., 04.06.1991р.,04.07.1991р., 10.02.2005р., 20.08.2005р., 15.09.2005р., 14.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувачаполягає у виконанні експериментальної частини роботи, обробці отриманихрезультатів, підборі та аналізі літератури. Планування експериментів іобговорення отриманих результатів дослідження проведено спільно з науковимкерівником. У сумісних патентах і винаходах автору належить ідея створення імоделювання. Співавторами винаходів є М.Г. Лейкін – біомеханічне обґрунтуваннятренажерів і А.М. Єфименко – фізіологічне обґрунтування тренажерів.
Апробація роботи. Матеріалидисертації викладено на Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміканаукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2002), на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта»(Дніпропетровськ, 2003), на 2-й Міжнародній електронній науковій конференції«Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у вищихнавчальних закладах» (Харків — Бєлгород — Красноярськ, 2006), на розширеномузасіданні кафедри медико-біологічних основ фізичної культури Таврійськогонаціонального університету ім. В. І. Вернадського (Сімферополь, 2007).
Публікації. За матеріаламидисертації опубліковано 29 наукових робіт, з яких 1 монографія, 5 статей вспеціалізованих виданнях ВАК України, 4 в матеріалах міжнароднихнауково-практичних конференцій, 1 методичні вказівки, 11 авторських свідоцтв, 5патентів на винахід і 2 патенти на корисну модель, 6 із яких одноосібні.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зівступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, практичнихрекомендацій, списку використаних джерел (269 найменувань, 13 з яких – іноземні).Повний обсяг роботи становить 243 сторінки, до складу якого входять 12 таблиць,82 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження,актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання і методи науковогодослідження, зроблено огляд наукових праць, що стосуються теми, розкритонаукову новизну і практичне значення дисертаційного дослідження.
У першому розділі «Значення тренажерних пристроїв дляудосконалення адаптаційних і рухових якостей людини в процесі фізичноговиховання учнівської молоді» розглянуто механізми адаптації до фізичнихнавантажень, роль тренажерів у силовій підготовці учнів, студентів, методичніпідходи до застосування тренажерних систем в процесі удосконалення руховихможливостей людини, сучасні тренажерні пристрої локально направленої дії.
Основним засобом підвищення ефективності адаптаційнихпроцесів до навантажень є необхідність підвищення рухового потенціалуконкретних функцій ланок того рівня, який потрібний для реалізації необхідногоруху. У розробленій М.Г. Лейкіним (1991) багаторівневій структурідетермінування і зміцнення функціональних ланок описано використаннятренажерних пристроїв для підвищення потенціалу рухових якостей людини.
Пристосування руховихякостей до природних умов забезпечується підвищенням рухового потенціалу задопомогою тренажерів локально спрямованої дії. Зростання результатів у фізичнійкультурі і спорті грунтується на принципі адаптації до тренувальнихнавантажень, що постійно збільшуються. Пристосовуючись до певних подразників,організм людини відповідає надалі послабленням реакцій, тому тренувальненавантаження повинно мати велику варіативність в обсязі навантажень, щозумовлює більш виражену реакцію організму, яка зменшує можливість адаптації і«звикання» до навантажень.
Показано, що одним ізшляхів реалізації принципу варіативності навантаження є комплексне використанняв тренувальному процесі різних технічних засобів, що дозволяє збільшити йогоефективність.
Проведений аналізвикористання традиційних тренажерів локально направленої дії для розвиткумаксимальної сили і силової витривалості м’язів виявив низку істотнихнедоліків. Доведено, що поза увагоюдослідників залишились проблеми розробки ефективних методів використання інноваційнихтренажерів локально направленої дії з позицій збільшення варіювання і активізаціїподразника. Вирішенню частини зазначених проблем і присвячене
дослідження.
У другому розділі «Методи та організаціядосліджень»показано, що дослідженняздійснювалося в 2 етапи.
На першому етапі було проведено функціонально-анатомічнийаналіз ступеня участі різних м’язових груп в рухах та розробку комплексу тренажерівлокально направленої дії і методів їхнього використання. Визначено основніметоди: реєстрації сили, силової витривалості, спеціальної працездатності,рухової підготовленості (швидкісно-силових якостей), частоти серцевих скорочень(ЧСС), пульсового тиску (ПТ), математичні методи обробки експериментальнихданих, що використовуються при обґрунтуванні ефективності тренажерів.
На другому етапі для визначення ефективності методіввикористання інноваційних тренажерів локально спрямованої дії в масовійфізичній культурі (шляхом оцінки змін основних показників м¢язів (сили ісилової витривалості), змін рухливості в суглобах, змін з боку сердцево-судиноїсистеми (ЧСС і ПТ)) проведено п’ять серій комплексних педагогічних порівняльнихдосліджень з використаннях авторських тренажерів, існуючихтренажерів-прототипів і експериментальних тестів.
У дослідженнях (2001-2005 рр.) на різних етапах брали участь(470 осіб віком від 10 до 22 років) учні загальноосвітньої середньої школиІ-ІІІ ступенів № 37, навчально-спортивної бази «Сімферопольський велотрек»,студенти факультету фізичної культури Таврійського національного університетуім. В. І. Вернадського (м. Сімферополь).
У першій серії експериментальних досліджень зобґрунтування ефективності методів використання розроблених тренажерів длятренування рук (порівняно з існуючим тренажером) взяло участь 50 студентів17-22- річного віку, які були розділені на 5 груп (1 контрольна – «А» і 4експериментальних – «Б, В, Г, Д» (по 10 осіб у кожній)).
Як засіб розвитку сили і силової витривалості рукзастосовували тестову вправу, що характеризується локально спрямованою дією напроменевозап¢ясткові суглоби, м¢язи кистей і передпліччя, і забезпечуює рівність навантажень у всіхгрупах.
Тестову вправу виконували з вихідного положення: тренажервперед, хватом знизу пронуванням і згинанням в променевозап¢ястковому іліктьовому суглобах правої руки вкручування її до зворотного хвату, а потімповерненням до початкового положення. Без пауз тест виконували і лівою рукою.Вправу виконували протягом одного місяця, при шестиразових заняттях на тижденьпо 4 підходи в п’ятихвилинному режимі, при навантажені 4 кГм.
У другій сері ї експериментальних досліджень з обґрунтуванняефективності методів використання розроблених тренажерів для тренування ніг (порівняноз існуючим тренажером)
взяло участь 60 школярів віком 15-16 років, які попередньо булирозділені на 6 груп (1 контрольна – «А» і 5 експериментальних — «Б, В, Г, Д, Е»(по 10 осіб у кожній)).
Як засіб розвиткурухових якостей нижніх кінцівок застосовували тестову вправу, щохарактеризується локально спрямованою дією на гомілковостопні, колінні і тазостегновісуглоби, м¢язи стегна і гомілки, що забезпечуює рівність навантажень увсіх групах.
Тестову вправувиконували з вихідного положення: стоячи ногами на поворотних дисках, супінуючиі пронуючи оберти ногами одночасно зі зміною ніг на дисках через дві хвилини.Темп обертів поворотних дисків склав 30-35 циклів за хвилину. Вправу виконувалипротягом двох місяців при триразових заняттях на тиждень по 4 підходи вчотирихвилинному режимі, при навантаженні 8 кГм.
У третій серії експериментальних досліджень з обґрунтуванняефективності методу використання створеного технічного засобу для навчання вправі«лазіння по канату» (порівняно з існуючим тренажером) взяли участь270 школярів віком 10-12 років, які попередньо були розділені на 3 групи «А»(контрольна), «Б, В» (експериментальні) (по 90 осіб), з подальшим розподілом натри підгрупи по 30 осіб (15 дівчат + 15 хлопців ) за росто-ваговою різницею(«1» підгрупа від 0 до + 5,0 ум. од.; «2» підгрупа від + 5,1 до + 10,0 ум. од.;«3» підгрупа від +10,1 і більше ум. од.).
Навчання вправі «лазіння по канату» здійснювалось науроках фізичної культури протягом двох місяців при дворазових заняттях натиждень по 10 хвилин.
У четвертій серії експериментальних досліджень зобґрунтування ефективності методів використання нових велотренажерів (навчанняколовому педалюванню) порівняно з існуючим велотренажером взяло участь 40юнаків віком 12-14 років, які попередньо були розділені на 4 групи (1контрольна — «А» і 3 експериментальних — «Б, В, Г» (по 10 осіб у кожній)).
При навчанні коловому педалюванню застосовували тестовувправу, що характеризується локально спрямованою дією на гомілковостопні,колінні і тазостегнові суглоби, м¢язи стегна і гомілки, що забезпечує рівність навантажень у всіхдосліджуваних групах.
Тестову вправу виконували таким чином: той, хто навчавсяколовому педалюванню, займав місце на велотренажері, і крутив педалі в темпі 70об/хв. Вправу виконували протягом одного місяця, при шестиразових заняттях натиждень по 3 підходи в п’ятнадцятихвилинному режимі, при навантажені 6 кГм.
У п’ятій серії експериментальних досліджень зобґрунтування ефективності методів використання розроблених тренажерів«Гантель» для фізичних тренувань бодібілдингістів (порівняно з прототипом)взяло участь 50 юнаків 16-18 річного віку, які попередньо були розділені на 5груп (1 контрольна — «А» і 4 експериментальних — «Б, В, Г, Д» (по 10 осіб укожній)).
Як засіб розвитку рухових якостей застосовували тестову вправу(з вихідного положення: тренажер вперед, хватом знизу підняття і опусканнягантелей до вихідного положення), яка забезпечує локально спрямовані силові діїна функціональні ланки верхніх кінцівок. Вправу виконували протягом місяця, пришестиразових заняттях на тиждень, 4 підходи по 30 разів з гантелями масою 8 кгкожна.
Розглянуті вище методи і організація досліджень дозволиливідповідно до мети роботи одержати достатній обсяг інформації, який булооброблено за допомогою математико-статистичної програми «Microsoft Excel».
У третьому розділі «Конструктивнімоделі інноваційних тренажерів локально направленої дії щодо підвищення рівнівсилових можливостей м¢язів верхніх і нижніх кінцівок» проведенофункціонально-анатомічний аналіз ступеня участі різних м’язових груп у русі таза пріоритетами анатомічної спрямованості дії. Розроблено п’ять груп (14моделей) тренажерів локально спрямованої дії і методи їхнього використання: длятренування верхніх кінцівок – «Пристрій для тренування рук», «ПристрійЛейкіна-Водлозерова для тренування рук», «Пристрій для тренування м’язів рук»;для тренування нижніх кінцівок – «Пристрій для тренування м¢язів нігЛейкіна-Водлозерова», «Пристрій Лейкіна-Водлозерова для тренування м¢язів ніг»,«Пристрій для тренування спортсменів», «Пристрій для тренування м¢язів ніг»; длятренування верхніх і нижніх кінцівок – «Пристрій для тренування в лазінні поканату»; для навчання коловому педалюванню велосипедистів – «Пристрій длятренування велосипедистів», «Пристрій М.Г. Лейкіна і В.Є. Водлозерова длятренування велосипедистів»; для тренування бодібілдингістів – «ГантельЛейкіна-Водлозерова» (Гантель інерційно динамічна), «Гантель інерційнодинамічно-статична», «Гантель інерційно статична».
Основною відмінністю авторських тренажерів від сучаснихтренажерних пристроїв є наявність в них керуючої ланки мас-інерційнимипараметрами конструкції. Можливість керувати даними параметрами забезпечуєнеобхідну зміну локально спрямованого вектора прикладення сили на певні м’язовігрупи.
Це забезпечує регулювання навантаження, щодозволяє виконувати велику кількість вправ в широкому діапазоні цільовоїнаправленості і відповідно з організацією м¢язових синергій. При цьому не тільки м’язовігрупи окремих ланок, але й кінцівки в цілому опозиційно і послідовно переходятьвід утримуючого статичного виду роботи до динамічного (долаючого і уступаючого)через замкнутий тренажером багатоланковий кінематичний ланцюг. Все цезабезпечує багатобічну дію на локальні м’язові групи, вирішуючи тим самимважливе біомеханічне завдання зміцнення основних показників м’язів верхніх інижніх кінцівок.
У четвертому розділі «Особливостітренувальних ефектів і адаптаційних реакцій сердцево-судиної системи привикористанні інноваційних тренажерів локально направленої дії» наведенорезультати комплексних експериментальних досліджень.
Результати першої серії експериментальних досліджень з обґрунтуванняефективності методів використання авторських тренажерів локально направленоїдії для тренування рук (порівняно з тренажером- прототипом) подано в таблиці 1.
До початку досліджень було проведено тестування юнаків (50студентів 17-22 річного віку) на силові можливості м’язів рук. З таблиці 1видно, що початковий стан максимальної сили і силової витривалості м¢язів рук в 5 групахсклав: в (контрольній) «А» 48,0±1,1 кГ і 5,3±0,1 с; а в (експериментальних) «Б»50,6±1,1 кГ і 5,5±0,1 с; у «В» 52,2±1,1 кГ і 6,0±0,1 с; в «Г» 49,0±1,3 кГ і5,5±0,1 с; в “Д” 54,0±1,5 кГ і 6,0±0,2 с відповідно.
Одночасно вивчалися реакції серцево-судинної системи.Виконання тестової вправи з тренажерами на початку експериментів приводило дозбільшення вихідних реакцій ЧСС і ПТ в усіх групах: в (контрольній) «А» на 30,2% і 38,2 %; в (експериментальних) «Б» на 34,2 % і 45,0 %, у «В» на 36,1 % і48,4 %, в «Г» на 40,8 % і 54,4 %, в «Д» комплексний режим (почергові заняття зрозробленими тренажерами) на 44,8 % і 56,4 % відповідно.
Тестування величини максимальної сили і силової витривалості м’язів рук(табл. 1), визначення ЧСС і ПТ наприкінці кожного з чотирьох тижнів тренуванняпоказало зміну цих показників навсіх етапах дослідження.
Таким чином, у кінці досліджень в контрольній групі «А»,яка займалася з тренажером-прототипом максимальна сила і силова витривалість м¢язів рукдостовірно зросла на 7,1% (p
В експериментальних групах, що займалися на розробленихавторських тренажерах, максимальна сила і силова витривалість м’язів рукнаприкінці четвертого тижня достовірно зросли більше від вихідного стану: в «Б»на 8,3 % (p
При виконанні тестової вправи з тренажерами у кінцічетвертого тижня досліджень відзначалося збільшення ЧСС і ПТ у групах: в «А» на23,1 % і 32,3 %; в «Б» на 28,1 % і 38,4 %; у «В» на 30,6 % і 42,4 %; в «Г» на35,4 % і 48,3 %; в «Д» (комплексний режим) на 39,6 % і 50,8 % відповідно.
Виявлена достовірна змінаЧСС і ПТ наприкінцідослідження в групах:в (контрольній) «А» — 23,5 % (p
Отримані експериментальні дані свідчать про те, щозбільшення варіативності подразника (заняття з інноваційними тренажерами локальноспрямованої дії для тренування рук і в комплексному режимі) покращує розвиток максимальноїсили і силової витривалості м’язів рук, а реакції з боку серцево-судинноїсистеми спостерігаються більш виражено порівняно з ефектами, отриманими привикористанні тренажера-прототипу.
У другій серіїекспериментальних досліджень обґрунтувалась ефективність методів використанняінноваційних тренажерів локально направленої дії для тренування ніг (порівняноз тренажером-прототипом).
До початку дослідженьбуло проведено тестування юнаків (60 школярів 15-16 річного віку) на руховіякості ніг. Вихідні величини максимальної сили, силової витривалості м’язів і рухливостів суглобах нижніх кінцівок склали в шести групах: в «А» (контрольній)63,4±1,7 кГ, 45,4±1,1 с і 92,2±2,0 град; в(експериментальних) «Б» 65,3±1,1 кГ, 40,4±1,2с і 94,2±2,4 град; у «В» 62,4±1,9 кГ, 38,8±1,3с і 93,4±2,6 град; в «Г» 64,2±1,9 кГ, 47,2±1,2с і 94,8±2,0 град; в «Д» 61,8±1,7 кГ, 39,6±1,3с і 95,3±2,4 град; в «Е» 60,2±1,9 кГ, 49,8±1,2с і 96,1±2,4 град. відповідно.
Одночасно вивчалисяреакції серцево-судинної системи. Виконання тестової вправи на тренажерах напочатку досліджень приводило до збільшення вихідних реакцій ЧСС і ПТ в усіхгрупах: (контрольній) «А» на 34,5 % і 40,0 %, в(експериментальних) «Б» на 41,9 % і 48,8 %, у «В» на42,2 % і 48,3 %, в «Г» на 43,0 % і 49,2 %, в «Д» на45,1 % і 51,2 %, в «Е» (комплексний режим) на49,1 % і 55,2 % відповідно.
Тестування величинимаксимальної сили, силової витривалості м¢язів і рухливості в суглобах нижніхкінцівок, визначення ЧСС і ПТ наприкінці кожного другого з восьми тижнівтренування показало зміну цих показників на всіх етапах дослідження.
Після восьми тижнівзанять на існуючому тренажері у контрольній групі «А» достовірно зросламаксимальна сила на 7,9 % (p
У експериментальнихгрупах, що займалися на розроблених авторських тренажерах, ці показникинаприкінці занять достовірно зросли більше від вихідного стану: в групах «Б» на10,9 % (p
При виконаннітестової вправи з тренажерами наприкінці восьмого тижня ЧСС і ПТ підвищувалисьв групах: в (контрольній) «А» на 28,1% і 34,0 %; в(експериментальних) «Б»на 35,8 %і 43,1 %, у«В» на 37,1% і 43,2 %,в «Г» на 38,4% і 45,3 %,в «Д» на 41,1% і 48,3 %,в «Е» (комплексний режим) на 46,0 % і 52,8% відповідно.
Виявлено достовірнезменшення гемодинамічних реакцій (ЧСС і ПТ) наприкінці дослідження в групах: в«А» -18,4 % (p
Отримані експериментальні дані достовірно свідчать просуттєвий вплив варійованих навантажень (заняття з винайденими інноваційнимитренажерами локально направленої дії для тренування ніг і в комплексномурежимі) на розвиток силових можливостей м’язів і рухливість в суглобах нижніхкінцівок, на більш виражені реакції з боку серцево-судинної системи як напочатку, так і наприкінці досліджень порівняно з ефектами, отриманими привикористані тренажера-прототипу.
Результати третьої серії експериментальних досліджень зобґрунтування ефективності методу використання авторського тренажера локальноспрямованої дії для навчання вправі «лазіння по канату» (порівняно зі звичайним«канатом» і тренажером-прототипом) подано в таблиці 2.
До початку досліджень 270 школярів 10-12 річного віку булирозділені за росто-ваговою різницею і проведено тестування дітей – виконанняконтрольного нормативу «залізти» на висоту 5м по канату. Виконати цей тест моглив контрольній групі «А»у підгрупі«1» (від 0 до + 5 ум. од.) 33,3 %хлопців і дівчат, у підгрупі «2» (від+ 5,1 до + 10 ум. од.) 20,0 % хлопців і 13,3 % дівчат, у підгрупі «3»(від + 10,1 і більше ум.од.) 0 % хлопців і дівчат; в експериментальній групі «Б»у підгрупі «1»(від 0 до + 5 ум. од.) 40,0 % хлопців і 33,3 % дівчат, у підгрупі «2»(від + 5,1 до + 10 ум. од.)13,3 % хлопців і дівчат, у підгрупі «3»(від + 10,1 і більше ум. од.) 0 % хлопців і дівчат; у експериментальнійгрупі «В»у підгрупі «1» (від 0 до + 5 ум. од.) 33,3 %хлопців і 26,6 % дівчат, у підгрупі «2»(від + 5,1 до + 10 ум. од.) 13,3 % хлопців і дівчат, у підгрупі «3»(від +10,1 і більше ум. од.)0 % хлопців і дівчат (табл.2).
Тестування з вправи «лазіння по канату» наприкінці кожногодругого з восьми тижнів навчання показало зміну цих показників виконанняконтрольного нормативу на всіх етапах дослідження.
Тест виконання нормативу (залізти на висоту 5 м по канату)наприкінці восьмого тижня навчання показав, що в контрольній групі «А», котра займалася на звичайному«канаті», у підгрупі «1»виконали100 % хлопців і 80,0 % дівчат, у підгрупі «2»33,3 % хлопців і 20,0 % дівчат, у підгрупі «3»0 % хлопців і дівчат.
В експериментальній групі «Б», що навчалася вправі «лазіння по канату» натренажері-прототипі, виконання контрольного нормативу наприкінці дослідженнятакож змінювалося і склало в підгрупах «1»100 % у хлопців і 86,6 % у дівчат, «2»40,0 % у хлопців і 33,3 % у дівчат, «3»0 % у хлопців і дівчат (табл. 2).
При навчанні вправі експериментальної групи «В» на сконструйованому нами «Пристроїдля тренування в лазінні по канату» виконати тест (залізти на висоту 5 м поканату) наприкінці восьмого тижня змогли в підгрупі «1»100 % хлопців і дівчат, в підгрупі «2»86,6 % хлопців і 66,6 %дівчат, в підгрупі «3»46,6% хлопців і 33,3 % дівчат (табл.2).
Отримані експериментальнідані свідчать про те, що у школярів з найбільш вираженим показником надмірної ваги(експериментальна) група «В»підгрупа «3»(деросто-вагова різниця
+ 10,1 і більше ум. од.)навчання вправі«лазіння по канату» на розробленому «Пристроїдля тренування в лазінні по канату»розв’язане на новому якісному рівні і дало позитивний результат (у хлопців 46,6%, у дівчат 33,3 %) (табл.2).
Застосування раніше відомих технічних засобів («канат» і тренажер-прототип) для навчання учнів (віком 10-12 років) вправі «лазіння по канату» в групах«А»і «Б»в підгрупах «3»(де росто — вагова різниця+ 10,1 і більше ум. од.) не супроводжувалося виконанням контрольного нормативу«залізти» на висоту 5 м по канату (табл.2).
У четвертій серії експериментальних дослідженьобґрунтовано ефективність методів використання авторських велотренажерів(навчання коловому педалюванню) для збільшення швидкісно-силових якостейвелосипедистів (порівняно з існуючим велотренажером-прототипом).
До початку досліджень було проведено тестування 40 юнаків12-14- річного віку шляхом оцінки часу проходження дистанції в гіті на 1000 м змісця на велотреку. Початковий спортивний результат склав в контрольній групі «А»92,4±1,6 с, а векспериментальних групах «Б, В, Г»90,1±1,5 с, 94,0±1,7 с, 95,0±1,8 с відповідно.
Одночасно вивчалися зміни в серцево-судинній системі (ЧССі ПТ). Виконання тестової вправи на початку дослідження на велотренажерах вусіх групах підвищувало ЧСС і ПТ: в (контрольній) «А»на 44,2 % і 51,0 %; в (експериментальних) «Б»на45,2 % і 52,1 %, у «В»на 49,2% і 54,8 %, в «Г»(комплекснийрежим) на 51,3 % і 56,2 % відповідно.
Фіксація часу проходження юнаками дистанції в гіті на 1000м з місця на велотреку, визначення ЧСС і ПТ наприкінці кожного з чотирьохтижнів тренування свідчить про зміну цих показників на всіх етапах дослідження.
Таким чином, наприкінці занять спортивний результат вконтрольній групі «А»(що займаласяна велотренажері-прототипі) достовірно зріс на 5,4 % (p
Наприкінці четвертого тижня ЧСС і ПТ змінювалися післявиконання тестової вправи в групах: в «А»на 36,1 % і 42,6 %, в «б»на39,2 % і 46,2 %, у «В»на43,1 % і 49,4 %; в «Г»на47,3 % і 52,5 % відповідно.
Достовірне зниження гемодинамічних реакцій (ЧСС і ПТ)наприкінці дослідження склало в групах: «А»(контрольній) — 18,2 % (р
Отримані дані свідчать про те, що збільшення варіативностіподразника (навчання на винайдених велотренажерах і в комплексному режимі) векспериментальних групах «Б, В, Г»активізуєрозвиток і вдосконалення рухової функції велосипедистів, а реакції зі сторонисерцево-судинної системи спостерігаються більш виражено як на початку, так іпісля закінчення занять порівняно з ефектами, отриманими при використаннівелотренажера-прототипу в контрольній групі «А».
У п’ятій серії експериментальних досліджень обґрунтовано ефективністьметодів використання авторських гантелей для тренування бодібілдингістів(порівняно з тренажером-прототипом).
До початку досліджень було проведено тестування 50 юнаків16-18 річного віку на максимальну силу і силову витривалість м’язів верхніхкінцівок. Вихідні величини максимальної сили і силової витривалості м’язів рукв контрольній групі «А»склали52,0±1,5 кГ і 35,4±0,6 с, а в експериментальних групах: «Б»54,0±1,7 кГ і 37,2±0,8 с; у «В»54,4±1,1 кГ і 36,6±0,7 с; в «Г»52,6±1,5 кГ і 35,4±0,7 с; в «Д» (комплексний режим) 52,4±1,5 кГ і34,6±0,8 с відповідно.
Тестування рухових якостей бодібілдингістів наприкінці кожногоз чотирьох тижнів тренування показало зміну показників максимальної сили ісилової витривалості м’язів верхніх кінцівок на всіх етапах досліджень.
Таким чином, максимальна сила і силова витривалість м’язіврук в контрольній групі «А» (що займалася з гантеллю-прототипом) наприкінціспостережень достовірно зросли від вихідного стану на 8,5 % (p
На початку дослідження в усіх групах виконання тестовоївправи гантелями підвищувало ЧСС і ПТ: в (контрольній) «А» на 32,3 % і 40,4 %;в (експериментальних) «Б» на 38,2 % і 43,0 %, у «В» на 36,9 % і 42,1 %, в «Г»на 39,2 % і 44,1 %, в «Д» (комплексний режим) на 42,0 % і 46,3 % відповідно.
Наприкінці четвертого тижня після виконання тестової вправигантелями ЧСС і ПТ у групах підвищувалося: в (контрольній) «А» на 24,8 % і 31,7%; в (експериментальних) «Б» на
32,3 % і 37,7 %, у «В» на 31,4 % і 36,0 %, в «Г» на 33,9 %і 40,0%, в «Д» на 37,7 % і 42,2 % відповідно.
Достовірне зниження гемодинамічних реакцій (ЧСС і ПТ)наприкінці досліджень склало в групах: «А» (контрольній) — 23,3 % (p
— 10,1 % (p
Отримані результати досліджень свідчать про те, щоактивізація подразника (навантаження) в тренуваннях бодібілдингістів задопомогою винайдених гантелей і в комплексному режимі достовірносупроводжується великим розвитком максимальної сили і силової витривалості м¢язів верхніхкінцівок і ослабленням адаптаційних реакцій серцево-судинної системи на фізичнінавантаження.
Встановлено, що розробленіметоди використання інноваційних тренажерів локально спрямованої дії длявдосконалення техніки фізичних вправ, підвищення рівнів силових можливостей ірухливості в суглобах сприяють більшому (порівняно з існуючими) розвиткурухових якостей молоді, яка навчається. Реакції зі сторони серцево-судинноїсистеми (ЧСС і ПТ) при використанні авторських тренажерів наприкінці дослідженьспостерігаються більш виражено, що супроводжується менш вираженою динамікоюадаптаційних процесів (зменшення «звикання» організму до фізичних навантажень)порівняно з ефектами, отриманими при використанні тренажерів-прототипів.Заняття у комплексному режимі робить тренування ще більш ефективним внаслідокзбільшення варіативності подразника.
У п’ятому розділі«Аналіз результатів дослідження та їхобговорення» проведено аналіз результатів досліджень, який свідчить, щоотримано три групи результатів.
До першої групі віднесено результати, які підтверджуютьдослідження Албушина В.А., Боровко В.М., Герасименко А.П., Дудника В.П., ДутоваЛ.А., Єфименко А.М., Лейкіна М.Г., Макурина Ю.К., Цвяткова Ю.А., Freydberg І.М., Kilkenny N.Y. Доведено ефективність методів використання існуючих тренажерівлокально спрямованої дії («Пристрій для тренування рук», «Пристрій длятренування ніг», «Пристрій для тренування рук і ніг», «Пристрій для тренуваннявелосипедистів», «Пристрій для тренування бодібілдингістів») в процесіфізичного виховання людини.
До другої групі віднесено результати, які доповнюютьдослідження інших авторів. Проведено функціонально-анатомічний аналіз ступеняучасті різних м’язових груп у русі на інноваційних тренажерах, обґрунтованоефективність методу використання нових гантелей для зміцнення м’язів верхніхкінцівок спортсменів під час заняття бодібілдингом в умовах змін мас-інерційнихпараметрів тренажерів, обґрунтовано використання вибірково-направлених м’язовихнавантажень у процесі фізичного виховання молоді, яка навчається. Ці результатидоповнюють дослідження Брисіна В.В., Єфименко А.М., Кузнєцова А.І., ЛейкінаМ.Г., Орел В.О., Ратова І.П.
До третьої групі віднесено зовсім нові результатидосліджень: тести з оцінювання силових якостей і рухливості в суглобах; методвикористання авторського тренажера для навчання вправі «лазіння по канату»дітей з надмірною вагою; методи використання авторських тренажерів для навчанняколовому педалюванню велосипедистів в умовах цілеспрямованого створюваннядодаткових навантажень на різних фазах обертання педалей без порушення руховогостереотипу звичайного педалювання; методика комплексного використання рядуінноваційних тренажерів за пріоритетом анатомічної спрямованості.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Теоретико-методичнеобґрунтування застосування тренажерних пристроїв показало, що тренажерне забезпечення в масовійфізичній культурі і спорті має велике значення як в процесі адаптації дофізичних навантажень, вдосконалення фізичних якостей і техніки рухових дій, такі як засіб підвищення варіативності фізичних навантажень. Проте основною проблемою тут єрозробка таких тренажерних конструкцій і методів їхнього використання, які б дозволили збільшити варіативністьподразника без порушення рухового стереотипу виконуваної вправи.
2.Проведений функціонально-анатомічний аналіз міри участі різних м'язових груп урухах при використанні авторських тренажерів локально направленої дії дляпідвищення рівнів силових можливостей м'язів верхніх і нижніх кінцівокопорно-рухового апарату свідчить про більше включення додаткових м'язових одиницьу роботу порівняно з використанням існуючих тренажерів (прототипів).
3.Визначено, що основною відмінністю авторських тренажерів від сучаснихтренажерних пристроїв є наявність в них керуючої ланки мас-інерційнимипараметрами конструкції, що дозволяє підвищити варіативність навантажувальнихзусиль. Можливість керувати даними параметрами в розроблених тренажерахзабезпечує необхідну зміну локально спрямованого вектора прикладення сили напевні м’язові групи. Це створює умови для більшої варіативності м’язовихсинергій, що формуються при виконанні фізичних вправ.
4.Встановлено, що використання розроблених інноваційних тренажерів локальноспрямованої дії дозволяють більш ефективно, порівняно зі стандартнимиметодиками, навчати фізичним вправам (на уроках фізичної культури у школі, назаняттях у спортивних секціях) і розвивати силові й рухові витривалості,рухливості в суглобах тих, що займаються. Реакції зі сторони сердцево-судинноїсистеми (ЧСС і ПТ) організму спостерігаються більш виражено як на початку, такі наприкінці навчань, порівняно з ефектами, отриманими при використаннітренажерів-прототипів.
5.Розроблені методи використання авторських тренажерів забезпечують широкуваріативність навантажень, що приводить до достовірного розвитку силових ірухових можливостей молоді 12-22-річного віку (сили і силової витривалостім’язів рук на 21,1 % і 15,0 % протягом місяця; сили, силової витривалості м’язіві рухливості в суглобах ніг на 25,9 %, 17,9 % і 22,9 % протягом восьми тижнів;швидкістно-силових якостей велосипедистів на 13,5 % протягом місяця; сили ісилової витривалості м’язів верхніх кінцівок бодібілдингістів на 18,3 % і 14,2% протягом місяця ) ніж у тих, що займалися на існуючих тренажерах.
6.Встановлено, що використання створеного тренажера «Пристрій для тренування влазінні по канату» забезпечує ефективність навчання вправі «лазіння по канату»школярів віком 10-12 років з надмірною вагою.
7.Доведено, що використання тренажерів локально спрямованої дії у процесі руховоїактивності учнівської молоді 12-22- річного віку достовірно супроводжуєтьсяменш вираженими адаптаційними реакціями серцево-судинної системи (ЧСС і ПТ)організму порівняно з ефектами, отриманими при використанні існуючих тренажерів.Заняття в комплексному режимі (почергова варіативність технічними засобами) зтренажерами роблять тренування ефективнішим внаслідок збільшення варіативностіподразника і зменшення «звикання» організму до фізичних навантажень.
8.Створені тренажери локально направленої дії портативні, зручні в експлуатації, технологічніу виготовленні, ефективні для застосування в процесі фізичного виховання молоді,що навчається.
Проведенедисертаційне дослідження не розв’язує всіх проблем використання тренажерів уфізичній підготовці учнів. Подальше дослідження повинно з’ясувати питання, якізакономірності необхідно встановити для наукового обґрунтування нових методиквикористання тренажерів локально спрямованої дії у фізичній підготовці учнівдля більшого розвитку силових і рухових можливостей.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Водлозеров В.Е. Тренажеры локально направленного действия (монография) –Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2003. – 101 с.
2.Водлозеров В.Е. Физиолого — биомеханические аспекты адаптации к физическимнагрузкам с помощью тренажеров локально направленного действия для тренировкирук // Проблемы,достиженияиперспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения:Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. – Симферополь, 2002, том 138, часть 1. – С. 40-44.
3. Водлозеров В.Е.Физиолого-биомеханическое обоснование эффективности системы тренажеров локальнонаправленного действия для тренировки ног // Таврический медико-биологическийвестник / Научно-практический журнал Крымского научного центра национальнойАкадемии наук Украины и министерства образования и науки Украины. –Симферополь, 2003. – Т.6. – С.155-160.
4. Водлозеров В.Е.Физиолого-биомеханическое обоснование эффективности системы тренажеров локальнонаправленного действия с изменяющимися масс-инерционными параметрами длятренировки бодибилдингистов // Физическое воспитание студентов творческихспециальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХГАДИ(ХХПИ), 2003. – № 7. – С. 10-19.
5. Водлозеров В.Е.Физиолого-биомеханическое обоснование эффективности системы тренажеров локальнонаправленного действия для тренировки рук и ног // Педагогіка,психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. –№ 21. – С. 62-67.
6.Водлозеров В.Е. Физиолого-биомеханическое обоснование эффективности тренажеровлокально направленного действия для тренировки велосипедистов // Педагогіка,психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. –№ 22. – С. 119-127.
7.Водлозеров В. Е., Лейкин М.Г. Устройство для тренировки мышц ногЛейкина-Водлозерова // А.с. СССР № 1493270, кл. А 63 В 23/04. Бюл. № 26.–Москва, 1989. – 5 с.
8. Водлозеров В.Е., ГружевскаяВ.Ф., Королев Н.В., Ефименко А.М., Лейкин М.Г., Яровой Н. М. Устройство длятренировки в лазании по канату // А. с. СССР № 1600803, кл. А 63 В 7/04. Бюл. №39.– Москва, 1990.–3 с.
9. Водлозеров В.Е., Лейкин М.Г. УстройствоЛейкина-Водлозерова для тренировки мышц ног // А.с. СССР № 1602561, кл. А 63 В 23/04.Бюл. № 40. – Москва, 1990. – 5 с.
10. Водлозеров В.Е., Лейкин М.Г. Устройстводля тренировки спортсменов // А. с. СССР № 1639676, кл. А 63 В 22/14. Бюл. № 13– Москва, 1991.– 3 с.
11. Водлозеров В. Е., Лейкин М.Г.Устройство для тренировки велосипедистов // А.с. СССР № 1646561, кл. А 63 В69/16. Бюл. № 17.–Москва, 1991.–3 с.
12. Водлозеров В.Е., Лейкин М.Г.Устройство для тренировки мышц ног //А. с. СССР № 1650165, кл. А 63 В 22/14.Бюл. № 19.–Москва, 1991.–8с.
13. Водлозеров В.Е., Лейкин М.Г.Устройство Лейкина-Водлозерова для тренировки рук // А.с. СССР № 1671324, кл. А63 В 23/035. Бюл. № 31. – Москва, 1991.– 8 с.
14. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е.Устройство М.Г. Лейкина и В.Е. Водлозерова для тренировки велосипедистов //А.с. СССР № 1731246, кл. А 63 В 69/16. Бюл. № 17. – Москва, 1992.–6 с.
15. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е.Гантель Лейкина-Водлозерова // А. с. СССР № 1734790, кл. А 63 В 21/075. Бюл. №19.– Москва, 1992.–4 с.
16. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е.Гантель // А.с. СССР № 1771771, кл. А 63 В 21/075. Бюл. № 40.–Москва, 1992.– 3 с.
17. Лейкин М.Г., Водлозеров В. Е.Устройство для тренировки мышц рук // А.с.СССР № 1799610, кл. А 63 в 23/12.Бюл. № 9. – Москва, 1993.– 3 с.
18. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е.Гантель // Пат. R.U. № 2013100,кл. А 63 В 21/072. Бюл. № 10.– Москва, 1994.–4 с.
19. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е.Устройство для тренировки рук // Пат. R.U. № 2011391, кл. А 63 В 23/12. Бюл. № 8.–Москва, 1994.– 4 с.
20. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е.Гантель // Пат. R.U. № 2043130,кл.А 63 В 21/072. Бюл. № 25. –Москва, 1995.– 5 с.
21. Водлозеров В. Є., ЄфименкоА.М., Лейкін М.Г. Гантель // U.A.Д.П. на винахід № 65907 А, кл. А 63 В 21/072. Бюл. № 4.–Київ, 2004. – 2 с.
22. Водлозеров В.Є., Єфименко А.М.,Лейкін М.Г. Гантель // U.A. Д.П.на винахід
№ 65908 А, кл. А 63 В 21/072. Бюл.№ 4.– Київ, 2004. – 2 с.
23. Водлозеров В. Є., ЄфименкоА.М., Лейкін М.Г. Гантель // U.A.Д. П. на корисну модель № 5087, кл. А 63 В 21/072. Бюл. № 2.–Київ, 2005. – 29 с.
24. Водлозеров В.Є., ЄфименкоА.М., Лейкін М.Г. Гантель // U.A.Д. П. на корисну модель № 5089, кл. А 63 В 21/072. Бюл. № 2.–Київ, 2005. – 10 с.
25. Водлозеров В. Е., Ефименко А.М. Исследование эффективности системы тренажеров локально направленного действиядля создания избирательно-направленных мышечных нагрузок при развитии исовершенствовании двигательной функции велосипедистов // Динаміканаукових досліджень: Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – Т. 12 – С. 6-7.
26.Водлозеров В. Е., Ефименко А. М. Исследование эффективности системы тренажеров локальнонаправленного действия для тренировки рук // Наука і освіта 2003: Матеріали VIМіжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Наука і освіта,2003. – Т. 30 – С. 6-7.
27. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е., СадовськаяЮ.Я., Макурин Ю.К. Тренажер для
специальной физической подготовкиединоборцев // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств ввысших учебных заведениях: Сб. статей 2-й Международной электронной научнойконференции под. ред. проф. Ермакова С.С. – Харьков-Белгород-Красноярск, 2006.– С. 145-148.
28. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е., СадовськаяЮ.Я., Макурин Ю.К. К проблеме тренажерного обеспечения студенческого спорта //Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебныхзаведениях: Сб. статей 2-й Международной электронной научной конференции подред. проф. Ермакова С.С. – Харьков-Белгород-Красноярск, 2006.–С.149-151.
29. Лейкин М.Г., Водлозеров В.Е.Портативный гимнастический тренажер индивидуального пользования // Методическиеуказания по гимнастике для студентов специальности 2114 «Физическоевоспитание». Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. –Симферополь, 1990. – 22 с.
АНОТАЦІЇ
Водлозеров В.Є. Ефективність використання інноваційнихтренажерів локально направленої дії в масовій фізичній культурі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук зфізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02. – Фізична культура,фізичне виховання різних груп населення. –Харківська державна академія фізичноїкультури, Харків, 2008.
Дисертація присвячена розробці ефективних методіввикористання інноваційних тренажерів локально спрямованої дії і вивченняадатапційно-тренувальніх ефектів у процесі рухової активності учнівськоїмолоді. Встановлено, що систематичне використання авторських тренажерів длясилового тренування м¢язів верхніх і нижніх кінцівок учнів внаслідок варіювання і активізаціїподразника (заняття з авторськими тренажерами) достовірно дає більшийпозитивний ефект (розвиток максимальної сили, силової витривалості м`язів,рухливості в суглобах, більш виражену реакцію з боку сердцево-судинної системи(як на початку, так і наприкінці досліджень)) і менш виражену динамікуадаптаційних процесів (зменшення «звикання» організму до фізичних навантажень)у порівнянні з ефектами, отриманими при використанні існуючих тренажерів.Дослідження обґрунтовують доцільність занять з винайденими тренажерами укомплексному режимі, оскільки це робить тренування більш ефективним внаслідокзбільшення варіативності подразника.
Ключові слова: тренажерилокально направленої дії, фізичні навантаження, адаптація, максимальна сила,силова витривалість.
Водлозеров В.Е. Эффективность использования инновационных тренажеровлокально направленного воздействия в массовой физической культуре. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическомувоспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическоевоспитание разных групп населения. –Харьковскаягосударственная академия физической культуры, Харьков, 2008.
В работе изучена эффективность методов использования авторскихтренажеров локально направленного воздействия в процессе совершенствования двигательныхвозможностей учащихся.
Во введении обоснованы выбор темы исследования и её актуальность,определен объект, предмет, цель, задачи и методы научного исследования,показана степень научной разработанности темы, указана научная новизна ипрактическая значимость диссертационного исследования.
Проведено теоретико-методическое обоснование значения тренажерныхустройств для совершенствования адаптационных и двигательных возможностейчеловека в процессе физического воспитания.
Сделан функционально-анатомический анализ степени участия различныхмышечных групп в движениях при использовании авторских тренажеров локальнонаправленного воздействия (14 тренажеров на уровне изобретений) для повышенияуровней силовых возможностей мышц верхних и нижних конечностей и по приоритетаманатомической направленности, разработаны и теоретически обоснованны методыиспользования тренажеров.
В пяти сериях исследований на различных этапах в качестве испытуемых(470 человек в возрасте от 10 до 22 лет) принимали участие студенты факультетафизической культуры ТНУ им. В.И. Вернадского, учащиеся общеобразовательнойсредней школы I-III ступени №37, учащиеся НСБ «Симферопольский велотрек» (г. Симферополь).
В работе показана взаимосвязь между варьированием и активизацией раздражителя,повышением уровней силовых возможностей мышц верхних и нижних конечностей имеханизмом адаптационных сдвигов в сердечно-сосудистой системе в процессесовершенствования двигательных возможностей человека.
Экспериментальными исследованиями по изучению особенности тренирующихэффектов и адаптационных реакций сердечно-сосудистой системы при использованииинновационных тренажеров локально направленного воздействия установлено, чтосистематические занятия с ними вследствие варьирования и активизациираздражителя, дают больший положительный эффект (развитие максимальной силы,силовой выносливости мышц, подвижности в суставах, более выраженную реакцию состороны сердечно-сосудистой системы (в начале и в конце исследований) и менеевыраженную динамику адаптационных процессов (суммарные сдвиги)), по сравнению сэффектами полученными при использовании существующих тренажеров (прототипов).Исследования обосновывают целесообразность занятий с изобретенными тренажерамив комплексном режиме (поочередная вариативность техническими средствами), таккак это делает тренировку более эффективной вследствие увеличения вариативностираздражителя и уменьшения фактора «привыкания» организма к физическимнагрузкам.
Разработанные технические устройства и методы их использованияэффективны при физическом воспитании учащейся молодёжи в качестве специальныхсредств для повышения уровней силовых способностей мышц верхних и нижнихконечностей опорно-двигательного аппарата.
Ключевые слова: тренажеры локально направленного воздействия,физическая нагрузка, адаптация, максимальная сила, силовая выносливость.
VodlozyorovV.Ye. The Efficiency for Use of Innovative Trainers Local Action in Mass PhysicalCulture. – Manuscript.
A Dissertation for the degree ofCandidate of Sciences in Physical Education and Sports in speciality 24.00.02 –Physical Culture, Physical Education of different groups of population. KharkivState Academy of Physical Culture, Kharkiv, 2008.
Due to the experimentalresearch for studies of peculiarities of training effects and adaptationreactions of the cardiovascular system at the use of innovativetrainers local action it wasestablished that the systematic training in result of variation and activationof stimulus gives a big positive effect (the development of maximum strength,power endurance, a more expressed reaction of the cardiovascular system, andless expressed dynamics of adaptation processes) in comparison with thetraining on before-known trainers. A research grounds an advisability of thetraining on invented trainers in a complex mode (alternate variation withtechnical means), as it makes the training more effective due to the increaseof the variation of stimulus and the reduction of “habituation” of an organism to physical loads which slows a physical ability to train.
Key words: trainers localaction, physical loads, adaptation, maximal strength, power endurance.