План
Вступ
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Місце та значення творчих завдань для розвитку творчоїдослідницької діяльності
1.2 Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології
1.3 Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології
1.4 Послідовність виконання винахідницьких завдань
Розділ 2. Розробка творчих завдань при вивченні теми „Кров і кругообіг”
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Основне призначення загальноосвітніхзакладів нового типу створити оптимальні умови для широкої загальноосвітньоїпідготовки учнів, їх всебічного розвитку. Метою діяльності шкіл є наданнянеобхідної інтелектуальної допомоги учням щодо розвитку їхніх творчихздібностей, інтелектуальних запитів.
Як заклади нового типу, так і профільнішколи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів повинні забезпечитифундаментальну підготовку з обраного профілю, залежно від нахилів тапізнавальних інтересів школярів, сприяти формуванню національної інтелігенції,здатної до самостійного прийняття рішень у нестандартних життєвих та виробничихситуаціях.
Як вважають дослідники І.Г. Єрмаков, Г.М.Несен, О.А. Донченко, Р.А. Ануфрієва, школи нового типу «перетворилися усправжні науково-дослідницькі центри апробації нового змісту навчання, сучаснихпедагогічних технологій, глибокого осмислення інноваційних процесів,стимулювання ініціативи учня, розвитку його можливостей, створення умов длясаморозвитку особистості» [3].
В даний час усе більшу суспільну значимістьздобуває творча праця, а значить і творчо працююча людина, і задача школи — виховання такої особистості, що була б здатна діяти в нових, найчастішенепередбачених умовах. Цілком очевидно, що для цього необхідно зробити творчимнавчання.
Проблема дослідження: сучасна школа вимагаєтворчого підходу до викладання шкільного курсу біології, що створило б якісніпередумови для підвищення зацікавленості учнів матеріалом.
Об`єкт дослідження – шкільний курсбіології.
Предмет дослідження – можливістьвикористання винахідницьких задач в процесі викладання біології.
Мета дослідження: з`ясувати можливостівикористання винахідницьких завдань на уроках біології.
Гіпотеза дослідження: можна вважати, щоважливим етапом розвитку творчих якостей учнів на уроках біології євикористання значної кількості творчих завдань різного рівня та змісту.
Завдання:
З`ясувати місце та значення творчих завданьв шкільному курсу біології;
Охарактеризувати розвиток дослідницькогоінтересу на уроках біології;
Розглянути можливості використання творчихзавдань для активації пізнавальної діяльності;
Дати характеристику послідовності процесувиконання завдань дослідницького характеру;
Розробити приклади творчих винахідницькихзавдань до теми „Кров і кровообіг” для учнів 8 класу.
Практичне значення дослідження: біологія — той шкільний курс, у якому існують реальні можливості залучити учнів додослідницької роботи, розвинути їх творчі здібності. Тривалі спостереження,експеримент, самостійні навчальні дослідження. Вони можуть і повинні статиневід'ємною частиною викладання цього предмета. Однак дослідницькою роботоюучні займаються не тільки на уроках, але і в позаурочний час.
/>Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Місце та значення творчих завдань длярозвитку творчої дослідницької діяльності
Потреби швидкого оновлення освітньоїдіяльності країни, зростання інформатизації суспільства, необхідність використанняпередових наукомістких технологій висувають перед школою ряд завдань, середяких основне місце займає проблема розвитку творчих здібностей особистості.Вміння творчо використовувати здобуті знання (креативність) є зараз соціальноюцінністю, оскільки допомагає людині виконувати суспільні й професійні функції,робить можливою швидку адаптацію в нових економічних умовах, сприяє швидкомупереходу від одного виду діяльності до іншого. А в умовах прискореногонауково-технічного прогресу це вміння стає насущною суспільною необхідністю,тому що виробництво відчуває потребу вже не стільки в мускульній силі чипростих навичках розумової праці людини, скільки з її творчих здібностях [9].
Творчі здібності розвиваються протягомусього життя особистості завдяки засвоєнню нею суспільно-історичного досвіду.Особливо інтенсивно цей розвиток відбувається в школі. Саме тут у дітей частовиявляються здібності до найрізноманітніших видів діяльності, у тому числі йтворчої. У цей період дуже важливо виявити і стимулювати такі прояви.
Організовуючи розвиток творчих здібностейучнів, слід виходити з відомих психолого-педагогічних положень про те, що:здібності особистості виявляються і формуються в діяльності; особистість моженабути навичок творчості навіть у дуже ранньому віці; розвиток особистості невідбувається за пасивного споглядання нею навчального процесу; основнимстимулом розвитку здібностей особистості, у тому числі й творчих, є інтерес.
Аналіз досвіду роботи вчителів тапедагогічних досліджень дає змогу виділити ряд труднощів, що гальмують розвитоктворчих здібностей учнів. Найвагоміші серед них є психолого-гносеологічні, якіґрунтуються на «здоровому глузді», інерції думки, стереотипності мислення.Практика показує, що навіть часткове послаблення таких бар'єрів різко послаблюєвплив гальмівних сил на процес мислення особистості і дає їй змогу вирішуватипоставлені перед нею завдання.
Значний ефект у плані тренування і розвиткупізнавальних сил особистості щодо подолання різноманітнихпсихолого-гносеологічних бар'єрів, а значить, і розвитку творчих сил іздібностей дає фрагментарне їх використання для стимулювання процесів мислення.Причому бажаних результатів можна досягти за систематичного використання.Різнорівневі завдання можна застосовувати для контролю рівня засвоєння новогоматеріалу, а також для практичних робіт. В останньому випадку особливу увагуслід приділити питанням правильного добору таких завдань, від чого значноюмірою залежить не тільки інтерес учнів до запропонованого виду діяльності, а йтемпи його розвитку. Виходячи з намічених завдань, специфіки пізнавальноїдіяльності, потреб оптимізації навчально-виховного процесу, розглянемо деякікритерії відбору матеріалу для використання на уроках. їх можна сформулювати івизначити таким чином.
Значимість у розв'язанні завдань творчогорозвитку особистості передбачає комплексний підхід до вирішення проблемиреалізації навчальних, розвивальних та виховних цілей. Знання, вміння інавички, що їх учні одержують на уроках, мають методологічне значення. Вони маютьможливість пізнавати об'єкти реального світу, власноручно їх створювати іперетворювати на основі певних технологічних прийомів. Запропоновані завданнямають допомогти учням засвоїти ці прийоми і практично їх застосовувати [9].
Працюючи над поставленим завданням, учніповинні відкривати для себе щось якісно нове, досі їм невідоме, таке, що незустрічалося в їхній практиці.
Навчальна новизна поставленого завдання єважливим і суттєвим стимулом діяльності. Без глибокого інтересу до об'єктанеможлива творча діяльність індивіда. Саме інтерес виступає важливиммотиваційним стимулом навчально-трудової діяльності учнів, особливо під часвиконання ними практичних завдань. Важливо дібрати такі завдання, які неможливобуло б виконати, застосовуючи формально знання як основ біології зокрема, так іоснов наук у цілому, або користуючись лише певним алгоритмом трудовоїдіяльності. Оскільки за такого підходу робота зводиться до виконаннярепродуктивних вправ, що не забезпечує належного рівня розвитку творчогомислення, простору для фантазії, прояву ерудиції, вмінь, навичок.
Варіативність завдання (можливість кількохваріантів вирішення) щодо створення умов для конструювання, відбору найбільшдоцільних і оптимальних у даних умовах варіантів, ставить учнів переднеобхідністю аналізувати, робити відповідні розрахунки, вибирати оптимальнізначення параметрів. Такі завдання, як правило, належать до вищого рівня.
Завдання, відібрані для роботи з учнями науроках, мають бути посильними та доступними. Ця вимога прямо випливає із загальнодидактичного принципу доступності, який полягає в такому співвідношенніскладності поставленого завдання з практичними можливостями учнів, яке бстимулювало активні розумові й трудові зусилля, спрямовані на його вирішення,давало б розвиваючий ефект. Принцип посильності вимагає врахуванняіндивідуальних особливостей учнів: віку, рівня розвитку, фактичного рівнязнань, умінь, навичок, особливостей сприйняття та уваги, наявності позитивнихмотивів діяльності, сформованості інтересів, здібностей. Потрібна підготовка досприйняття учнями як самого завдання, так і методики його вирішення. В іншомуразі таке завдання негативно впливає на інтерес [9].
Розглянуті принципи слід взяти за основупід час складання завдань для вирішення навчально-дидактичних проблем.
1.2 Розвитокдослідницького інтересу учнів на уроках біології
Перед педагогами стоять досить складнізавдання стосовно удосконалення змісту освіти, вивчення та запровадження унавчально-виховний процес нових педагогічних технологій, створення умов длясаморозвитку учнів.
Перед педагогами виникли також і проблеми:як подолати психологічну інертність учнів, ідо виникає тоді, коли знанняпередаються їм тільки на рівні інформації та пасивного її сприймання; якуникнути формування у школярів авторитарного мислення; яким повинен бутимеханізм активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках (зокрема, всистемі уроків біології) та чи можна успішно керувати цією діяльністю?
Відомі сучасні вчені СУ. Гончаренко, Ю.І.Мальований, В.А. Онищук, М.М. Скаткін, А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський та інші,проаналізувавши проблеми пізнавальної діяльності учнів, розробилинауково-методичні рекомендації щодо прилучення їх до методів науковогопізнавального пошуку, формування теоретичного мислення та розвитку їхніхтворчих здібностей [1].
До ефективних форм належатьекспериментальні дослідження учнів на уроках біології, що спрямовані не стількина пошук нових знань, скільки на формування нового мислення. Поступово, черезмолоде покоління, формується нове ставлення до науки, підвищуєтьсяінтелектуальний потенціал нації.
Наші спостереження спрямовані на виявленнязакономірностей, з яких складається система розвитку інтересів учнів донаукових експериментальних досліджень як одного із мотиваційних шляхів організаціїпізнавальної діяльності у системі інтенсивного навчання біології. Центральноюланкою, на наш погляд, є послідовне формування взаємовідношень співпраці міжучителем та учнями в навчальному процесі.
Для розвитку стійкого інтересу учнів доекспериментальних досліджень на уроках біології необхідна науково обґрунтованаорганізація їхньої пізнавальної діяльності. Досвід показав, що використанняінтенсивних технологій вимагає від учнів чіткого розуміння самої сутіорганізації пізнавальної діяльності. Проте як для вчителя, так і для учнівособливо важливим є досягнення поставленої пізнавальної мети при вирішеннітворчих завдань.
Саме тому в основу роботи по запровадженнюу навчально-виховний процес інтенсивних педагогічних технологій необхіднопокласти: теорію модульного навчання, теорію моделювання управлінняпізнавальною діяльність учнів, теорію систем.
Найбільш ефективним методом дослідженняпроцесів управління, як зазначає В.С. Пікельна, є моделювання, яке «передбачаєобов'язкову розробку моделі управління діяльністю, при цьому може бутизмодулювано або об'єкт, або суб'єкт управління, або рух інформації за прямимита зворотними зв'язками систем і підсистем, або розроблена модельуправлінського циклу» [1].
З метою розробки організаційної моделіуправління пізнавальною діяльністю (ОМУ ПД) на уроках ми використали якмеханізм управління загальні) функції управління: планування, організацію,координацію, контроль, регулювання, облік та педагогічний аналіз.
Необхідними умовами до наукової розробкиназваної моделі залишились: конкретно-історичний, комплексний та системнийпідходи.
Проаналізувавши психолого-педагогічніхарактеристики учнів в експериментальних класах, а також форми і методи роботив системі уроків при інтенсивному навчанні, нами було використане знаковемоделювання, яке стало механізмом управління пізнавальною діяльністю учнів.
Перетворення інтелектуальної інформаціїшляхом зміни змісту моделі — це ефективний прийом управління пізнавальнимидіями школярів. Дана модель дозволяє активізувати і спрямовувати як розумову,так і практичну діяльність учнів.
Велика насиченість моделі знаковоюсимволікою ускладнює її використання, тому ми запропонували мінімум символічнихзасобів, які ототожнюють певні технологічні функції управління системоюпізнавальної діяльності учнів на уроці. Ця символіка має свій зміст і несепевну інформацію [1].
Для розробки організаційної моделіуправління пізнавальною діяльністю (ОМУ ПД) за основу взято модель, якавідображає всі взаємозв'язки, що існують між видами діяльності на уроці. Цямодель характеризується аналітичною побудовою: добре сприймається візуально,дозволяє визначити співвідношення елементів між собою та в їх сукупності (цілета його частини).
/>
У вертикальних графах ОМУ ПД показано різніформи, що використовуються в ході запровадження розробленої нами спеціальноїметодики проведення уроків.
Жоден вид діяльності учнів не можепочинатися, поки не завершаться попередні процеси. Це вимагає чіткого, конкретноговизначення методичного підходу, підготовки до нього та його значення.
Модель інформує про дійсний стан усієїсистеми організації пізнавальної діяльності або її елементів на уроці, дозволяєсвоєчасно зняти інтелектуальне перевантаження учнів. Графічна основа дає змогузабезпечити взаємозв'язок різних пізнавальних дій та контролювати їх виконанняу певній послідовності.
Перетворення розумової інформації внаслідокзміни змісту моделі — це ефективний прийом управління пізнавальними діямиучнів. Наведена модель дозволяє активізувати та спрямовувати як розумову, так іпрактичну діяльність на уроці, а також сприяє формуванню наукового стилюмислення.
Процес мислення в значній мірі піддаєтьсязовнішньому управлінню без авторитарного «натиску» на учнів, а також передбачаєможливість організації самоконтролю [1].
При розробці організаційної моделіуправління у вчителя обов'язково виникне потреба у психологічних знаннях,оскільки мистецтво управління значно залежить від знання загальної та віковоїпсихології, уміння застосовувати їх у реальній управлінській діяльності, щобнормувати працю учня і створювати максимально сприятливі умови для йоготворчого розвитку.
Розроблену модель можна читати у всіхнапрямах, розкладати на частини. Вона дає змогу порівнювати види діяльностіучнів на уроці та проводити необхідне регулювання їхньою пізнавальноюдіяльністю. Внаслідок цього зосереджується увага на вирішенні основнихдидактичних питань та чітко розмежовується відповідальність між діями вчителята учнів.
Слід відзначити, що ОМУ ПД дозволяє логічнопрогнозувати не тільки хід одного уроку, а й систему уроків. Види діяльності науроках розглядаються як засіб досягнення поставленої мети. Процес навчання стаєдинамічнішим, включає учнів у робочий ритм. Учитель «звільняється» віднеобхідності стежити за роботою кожного учня, бо вони самі працюють за;рекомендованими джерелами інформації, «автоматично»- підвищуєтьсявідповідальність кожного учня. У разі необхідності учні звертаються до вчителяяк до консультанта [11].
Оскільки мета і завдання навчання являютьсобою результат в ідеалі — учні самі визначають зміст своєї праці, необхідноїдля досягнення мети. Вони самі планують свою поточну та перспективну роботу,організують її, координують, контролюють і мають можливість розібратися тарозкрити причини своїх помилкових дій. Учні знають, як і де зосередити своїсили та увагу, а також бачать ефективність застосованих заходів зарадикількісної та якісної оцінки своїх зусиль.
Велике значення для організаціїекспериментальної дослідницької роботи мають колективні пізнавальні завдання нарізні терміни. У результаті активізується самостійна робота учнів здовідниками, додатковою літературою.
Багатоаспектне дослідження розробленої намиорганізаційної моделі управління пізнавальною діяльністю учнів дало змогувизначити, що Сутність її складається із: засобів активізації пізнавальноїдіяльності учнів на уроках біології; можливостей визначати співвідношеннярізних видів пізнавальної діяльності; організації роботи учнів на уроці дляосмислення матеріалу; введення управлінських моделей, ідо активізуютьсамостійну.роботу учнів; посилення уваги до індивідуальної роботи на уроці тав позаурочній предметній діяльності; можливості реалізації творчої співпраці усистемі «учитель — учень».
Використання організаційних моделей всистемі уроків дає змогу зрозуміти наступну тему. Збагачення змісту і прискоренняпроцесу навчання відбувається одночасно, що сприяє талановитим та обдарованимучням реалізувати себе і свої інтелектуальні потреби [11].
Творчі експериментальні дослідження, якісамостійно проводять учні, вимагають запровадження у навчальний процес новихпедагогічних технологій, оскільки у майбутньому дозволяють ліцеїстам успішновирішувати економічні, соціальні, психологічні, екологічні та інші проблеми всуспільстві.
Як відзначають С.У. Гончаренко та Ю.І.Мальований, успіху в навчанні можна досягти лише тоді, коли «відбуваєтьсяінтеріорізація (внутрішнє сприймання) запропонованих знань: нові знаннявключаються в систему вже існуючих або змінюють існуючу систему, тобтовідбувається внутрішня схематизація, теоретизація, постійне формування науковоїкартини світу» [1].
Використання організаційних моделейуправління пізнавальною діяльністю учнів дозволяє вчителю провести педагогічнийаналіз своєї роботи і дати об'єктивну оцінку навчально-педагогічному процесу,зробити теоретичні висновки, практичні узагальнення та виробити рекомендаціїдля учнів і вчителів. Пошук причин успіху та невдач у навчальній праці дозволяєвчителю створити свою оригінальну педагогічну систему.
1.3 Активізаціяпізнавальної діяльності учнів на уроках біології
Одним із важливих напрямів діяльностісучасної школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує глибокіта міцні знання основ наук і, разом з тим, формує в учнів вміння самостійномислити, розвиває творчість та ініціативу. Але психологи та педагоги, яківивчали сучасний стан процесу навчання, констатують, що випускники не здатнісамостійно розв'язувати проблеми, вирішувати практичні завдання, не можутьмислити діалектично, системно. їм бракує творчої уяви, винахідливості [5].
Причини цього слід шукати в організаціїнавчальної діяльності. Аналіз викладання предметів природничого циклу показав,що:
1. Перевага на уроці віддається заучуванню,розширенню, поглибленню знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуженизька питома вага творчих.
2. Теоретичні й практичні завдання наетапах систематизації та повторення навчального матеріалу носять переважнорепродуктивний характер. Розв'язання творчих завдань залишається часто позаувагою вчителя, оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей неставиться.
3. Учні з метою полегшення вивченняматеріалу складають конспекти, схеми, таблиці. Але такі роботи не активізуютьпізнавальної діяльності.
Як відомо, трьома основними складовимиелементами змісту освіти є: 1) знання природи, суспільства, техніки, людини; 2)досвід здійснення вже відомих способів діяльності, формування навичок, вмінь,їх застосування; 3) досвід здійснення творчої діяльності, самостійнеперенесення знань та вмінь у нову ситуацію.
Наші спостереження показали, що сучаснийпроцес навчання базується головним чином на перших двох елементах. При цьомуперевага віддається формуванню знань про навколишній світ, а не вмінь. Про цесвідчать кількість лабораторних та практичних робіт. Третій елемент змістуосвіти мало хто із вчителів включає в свій урок [5].
Отже, як у загальноосвітніх, так і в школахнового типу фактично переважає репродуктивне навчання. Вирішити проблемуперетворення учня із об'єкта педагогічного впливу в суб'єкт навчання можна задопомогою різних форм продуктивної діяльності, однією із яких є застосування науроці творчих завдань.
Творче завдання — це взаємозв'язокпізнавального та розумового завдань. Його рішення вимагає від учня«застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінаціюта перетворення, побудови їх на основі способу рішення, бачення нової проблемив традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об'єкта». Важливенапруження думки, збудження розумової діяльності.
Складаючи творчі завдання, ми виходили зтаких критеріїв;
1. Умова завдання має ґрунтуватися значноюмірою на вже відомих учням знаннях та вміннях.
2. Містити суперечності між відомим тапошуковим — проблему.
3. Викликати цікавість до рішення,концентрувати увагу школяра.
4. Містити пізнавальну новизну, елементитруднощів під час її рішення.
Використання творчих завдань дає змогуперевірити, як учень навчився оперувати і одночасно вчить самостійному пошукунових знань і способів діяльності.
Отже, творчі завдання, на відміну відрепродуктивних, здатні підняти школярів на більш високий рівень їхньогорозумового розвитку.
Виходячи з необхідності та враховуючипереваги використання в процесі навчання творчих завдань, слід відзначити, щорізкий перехід від репродуктивного типу завдань до пошукового успіхів непринесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і длявчителя. Формування досвіду творчої діяльності потребує тривалого часу тапевної методики.
Підвести школярів від простого і частонеобдуманого відтворення знань до їх самостійного добування, вміння міркувати,робити висновки і висувати гіпотези за декілька уроків неможливо [5].
Тому проміжною та сполучною ланкою міжзавданнями репродуктивними та творчими є завдання частково-пошуковогохарактеру. Під час їх рішення школярі вчаться встановлювати логічно завершенізв'язки між судженнями та умовиводами.
Методика рішення пропонованих нами творчихзавдань включає в себе ланцюжки рішень окремих пізнавальних підзавдань, кожне зяких носить переважно репродуктивний характер і не становить особливихтруднощів. Учень легко може їх вирішити, спираючись на вже набутий обсяг знань.Сукупність таких підзавдань породжує творчість школяра.
Вміння розбити завдання на підзавдання,встановити послідовність їх розв'язку, логічний хід міркувань і буде основноютрудністю під час вирішення вихідного, завдання.
Такий підхід активізує розумову діяльністьучнів, а значить, приводить до нестандартних рішень.
Знайомлячись з умовою завдання, учні частосумніваються в своїх можливостях щодо його вирішення. Але з кожним крокомміркувань ці сумніви розсіюються [5].
Вивчаючи зоологію у 7 класі, учніознайомлювалися з особливостями кровоносних систем різних типів та класівтварин, будовою сердець, мають поняття про артеріальну та венозну кров,кровоносні судини, кола кровообігів. Тому у 8 класі під час вивчення біологіїлюдини раніше засвоєні знання стають опорними. Ґрунтуючись на них, школяріповинні розширити та поглибити свої знання на новому фактичному матеріалі.
Під час вивчення теми ставимо триєдинумету:
1. Навчальна: формувати в учнів новіанатомо-фізіологічні поняття про внутрішнє середовище організму, склад крові,переливання та зсідання крові, фагоцитоз, імунітет, гомеостаз, інфекційнізахворювання, запобіжні щеплення, будову та роботу серця, велике та мале колакровообігів; формувати загально біологічні поняття про клітинну будовуорганізму, взаємозв'язок будови та функції (клітини крові, серця, судини);удосконалювати вміння працювати з мікроскопом, підручником, надавати першудопомогу при кровотечах.
2. Виховна: здійснювати моральне, фізичнета гігієнічне виховання школярів, доводячи загрозу СНІДу, наркотиків, алкоголю,паління, користь запобіжних щеплень, фізичних вправ для зміцнення серця; вчитидодержуватися гігієни серцево-судинної системи; надавати першу допомогу прикровотечах.
3. Розвиваюча: розвивати інтелектуальніздібності, логічне мислення, мову учнів шляхом організації їхньої спрямованоїрозумової роботи на уроках, вдома; вчити формувати висновки із фактів,самоспостережень, аналізувати та порівнювати їх.
1.4 Послідовністьвиконання винахідницьких завдань
Якими ж прийомами можна скористатися,навчаючи школярів науковій творчості? Треба сказати, що на сьогоднішній деньзагальновизнаних універсальних методик такого навчання немає. У той же часпрактика показує, що самостійні наукові дослідження школярам цілком доступні.Пропонована в нашій роботі методика навчання стратегії дослідження заснована наконкретному вивченні структури наукового експерименту.
Для того щоб розвити в учнів навичкидослідження, учителю необхідно пам'ятати, що дослідження і спостереженняповинні бути систематичними і планомірними, мета роботи — чітко сформульована іпосильна для досягнення. При цьому треба обов'язково враховувати загальнийрозвиток учня, наявний у нього запас знань і умінь. Виконуючи самостійнуроботу, учень обов'язково повинен вести щоденник і на підставі отриманих данихробити висновки [3].
У навчанні методиці вирішеннявинахідницьких завдань можна виділити кілька етапів: 1. Вибір теми дослідження,формулювання його мети. 2. Збір попередніх даних про об'єкт вивчення, прийоми іметоди роботи. 3. Установлення послідовності робіт, складання плану, проектуванняексперименту. 4. Підбір необхідного устаткування, створення умов для досягненняпоставленої мети. 5. Виконання і реєстрація ходу робіт і спостережень. 6.Аналіз результатів спостережень і формулювання висновків. 7. Уточнення плану інаписання звіту (реферату). 6. Літературне оформлення роботи.
Тематика досліджень по біології надзвичайнорізноманітна. Головне, щоб робота відповідала інтересам учня, його віковим,індивідуальним і інтелектуальним можливостям. Для спостережень і дослідженьвідбирають такі об'єкти і явища, що найбільше типово і яскраво відбиваютьістотні сторони місцевих природних умов; доступні для систематичних ірегулярних спостережень; можуть бути використані в навчальному процесі дляформування і розвитку біологічних понять учнів, логічного мислення,пізнавальних інтересів, удосконалювання практичних умінь і навичок.
Завдання учневі доцільно давати вписьмовому вигляді. Керівник записує мету дослідження, відомості про джерела,короткі вказівки до виконання роботи.
Назва теми дослідження повинна бути зрозумілоюі короткою. При формулюванні мети роботи варто уникати загальних слів, наприкладтаких: «Вивчити поведінку синиць». Тут не ясно, про яких синиць йде мова,які питання поведінки передбачається вивчити: добову активність, прийоми добуванняїжі і т.д.
Однієї з типових помилок при визначеннімети дослідження є підміна її задачами, що не можуть бути метою творчої праці.Часто, наприклад, пишуть: «Навчитися доглядати за акваріумнимирибками». Але адже це не мета дослідження, цей засіб її досягнення.Керівнику варто пам'ятати, що підліток у першу чергу цікавиться конкретнимоб'єктом (явищем) і починає роботу, сподіваючись одержати, наприклад, мальківвід даних риб, виявити визначену закономірність, перевірити свої припущення. Аот осмислення педагогічних задач, що стосується прищеплювання умінь і навичок,важливі скоріше для вчителя: це дозволяє йому допомогти учневі у виконаннідослідження, полегшує керівництво роботою і процес контролю.
Вказівки до завдань бажано складати так,щоб вони не регламентували цілком дії учня, а лише направляли його діяльність употрібну сторону, допомагали визначити послідовність операцій, залишали простірдля творчості, дозволяли дослідникові відкрити «для себе» нові знання(факти або явища). Те саме завдання (за кінцевим результатом) можнавикористовувати в роботі з учнями різного рівня підготовленості. Для цьогорозробляють і різні вказівки. Одні з них складаються в загальному вигляді ірозраховані на натураліста, що має досвід дослідницької роботи. Інші вказівкимістять більш докладні і конкретні рекомендації. Вони необхідні починаючимдослідникам або учням, у яких виникають які-небудь труднощі в ході роботи [6].
Отже, учень ознайомився з завданням,усвідомив тему і мету майбутньої роботи. Наступний етап — збір попередніхзведень про об'єкт дослідження і методиці роботи з ним. Використовуючи доступнубіологічну літературу, учень шукає конкретні відомості про об'єкт вивчення,з'ясовує, що уже відомо по даному питанню в науці, знайомиться з науковоютермінологією і т.д.
Для успішного виконання дослідженняособливе значення має розробка плану. Він містить у собі перелік робіт, щозабезпечують логічну послідовність ходу дослідження.
При розробці плану визначають: а) умовипроведення дослідження (перевірки гіпотези); б) необхідні спостереження; в)величини виміру; г) прилади і матеріали для кожного етапу роботи; д)послідовність виконуваних досвідів, спостережень; е) найбільш раціональну формузапису інформації; ж) форми звітності (повідомлення на уроці, заняттях гуртка,факультативу, доповідь на конференції, участь в олімпіаді, конкурсі, виставці іт. д.).
Детальний план дослідження записується вробочому щоденнику.
Після складання плану учень підбираєнеобхідні для роботи матеріали й устаткування, проводить у запланованійпослідовності спостереження і виміри. Роль керівника в цій і всій наступнійроботі учня є направляючою і коригуючою. Він здійснює контроль за ходомдослідження, систематично перевіряє щоденник і результати спостережень, даєконсультації, усіляко заохочуючи ініціативу учня.
Дуже важливо привчити школярів точнофіксувати результати спостережень. Навчитися правильно вести щоденник необхіднокожному дослідникові. Основна вимога до записів особистих спостережень — чіткість і ясність в описі. Зовсім неприпустимо, приміром, писати«сьогодні», «після сніданку», «багато корму»,«дрібна частина озера» і т.п. замість точної дати і годиниспостереження, різні показники.
Чіткість і конкретність записів дослідника пов'язаніз дотриманням його чесності. Необхідно навчити учнів реєструвати факти тількипід час спостереження, відзначати лише те, у чому переконаний, не видаватиудаване за реальність, вчасно прикріплювати етикетки весь зібраний матеріал. Утой же час спостерігач повинний обов'язково записував усі свої сумніви іпропозиції, шукати їх підтвердження або заперечення.
Основною задачею учнівських досліджень побіології є навчання школярів методам самостійного мислення. Необхідно учитихлопців не тільки фіксувати й аналізувати окремі факти або явища, але і знаходитизв'язку між ними. От конкретний приклад.
Учень змінює воду в акваріумі з рибками, заяких він веде спостереження Він бере воду прямо з-під крана без попереднього їївідстоювання, або криничну воду, або воду, принесену з природної водойми. Вусіх трьох випадках може відбутися загибель мешканців акваріума. Але причинизагибелі різні: водопровідна вода часто перенасичена хлором або іншими газами;вода з колодязя, як правило, має підвищену твердість; вода з природної водоймиможе містити збудників інфекційних захворювань. Нарешті, причиною загибелімешканців акваріума у всіх трьох випадках могла стати значна різниця втемпературі знову налитої і вилитої води [11].
Учень записує в щоденнику спостережень:«18.01.91. Змінив воду в акваріумі з рибами. Погодував їх. Їли охоче.19.01.91. Усі риби загинули. Вода в акваріумі мутна. Причини загибелі невідомі.Висновок: дослід не удався».
Зроблені учнем записи не дають можливостіз'ясувати причини загибелі риб, оскільки не зрозуміло, чим були нагодованіриби, чи був закритий акваріум склом, як освітлювався, скільки в ньому булорослин. Зовсім не описаний зовнішній вигляд загиблих риб: чи змінилося їхнє забарвлення,відкритий або закритий рот, чи є плями на тілі, стиснуті або розкриті зябровікришки, чи стовбурчиться луска і т.д. Без цих відомостей навіть гарний фахівецьне зможе визначити допущену помилку.
В міру нагромадження матеріалу учніобробляють його й осмислюють, працюють з визначниками, довідковою літературою,доступними науковими джерелами. На першому етапі обробки всі цифрові данізводять у таблиці. При цьому багато чого непомічене раніше стає ясним. Далівизначають середні значення показників, обчислюють процентні співвідношення,будують графіки. У ряді випадків складають узагальнені таблиці, у які зводять ужене первинні, а сумарні або середні показники. Саме ці узагальнені таблиці переносятьу звіт.
Наприкінці всього дослідження формулюютьвисновки. Їх пишуть стисло, без докладних доказів. Основні висновки приводятьсяв порядку від загальних до більш конкретних, від більш значимих до менш значимих.У ряді випадків висновки можна пронумерувати.
У висновках не повинне бути загальних фразтипу: у роботі вивчене те-те і те-те. Це не висновки, а спізніла данинавведенню, де не були визначені мети дослідження.
Літературне оформлення роботи — заключнастадія дослідження. На цьому етапі вчитель допомагає учневі уточнити логіковіроботи, знайти в ній неясності, «білі» плями, визначити спосіб їївикладу.
Будь-який вид більш-менш розгорнутоговикладу результатів роботи містить 5 основних частин: Вступ, матеріал іметодику дослідження, результати роботи і їх обговорення, висновки і списоквикористаної літератури [13].
У «Вступі» повідомляється, чому інавіщо виконувалася ця робота. Тут же може бути даний короткий огляд літератури.У ряді випадків припустимо літературний огляд виділити в самостійний розділ.Головне, щоб відомості, почерпнуті з літератури, мали пряме відношення до темироботи, були проаналізовані і, по можливості, викладені словами автора. Розділ«Матеріал і методика дослідження» включає опис об'єкта, методів зборуматеріалу, перелік використаного устаткування, точний і докладний опис методикиексперименту.
Найважливіша частина викладу — «Результати роботи і їх обговорення». Як її виконати? Конкретних пораддати не можна. У будь-якому випадку неприпустимо пряме переписування текстущоденника спостережень або протоколів дослідів (їх можна винести в«Додаток»). Ці матеріали ретельно аналізуються й обробляються. Якщочастина відомостей запозичені з літератури, варто обов'язково зробитивідповідні посилання для того, щоб можна було без видимих зусиль розібрати, якідані отримані автором, а які узяті з літературних джерел. У ряді випадківотримані результати доречно порівняти з раніше відомими. Якщо в роботі застосовувалисяматематичні методи обробки, треба вказати — які. Ілюстрації у вигляді малюнків,схем, таблиць, графіків, діаграм і фотографій розміщають на відповіднихсторінках по ходу викладу матеріалу. Загальні висновки, що приводяться увисновок, не повинні повторювати висновків по розділах. Тут необхідний новийрівень узагальнення [13].
Складання списку літератури вимагає звірянняйого з текстом. Цю частину роботи варто виконувати з особливою старанністю. Усписок літератури включають джерела, цитовані в тексті. Нумерацію джерел проводятьза алфавітом, однак припустима і нумерація в порядку посилань у тексті. Запідсумками виконаних учнями творчих робіт проводять конференції. На такійконференції не можуть виступити всі бажаючі. У цьому випадку матеріали, деякихтворчих робіт можна оформити у вигляді стендових доповідей. Аналізуючирезультати проведених досліджень, готуючись до виступів або стендовихдоповідей, учні осмислюють систематизують і узагальнюють набуті знання,розвивають своє мислення. Вчитель рекомендує, як краще підготуватися довиступу, які графіки, схеми, таблиці, малюнки, діапозитиви або фотографії вартопідготувати для демонстрації.
Після доповіді проходить його обговорення.Виступаючим задають запитання. Присутні беруть участь в обговоренні, указуютьна досягнення і недоліки робіт своїх товаришів.
Така участь у дослідницькій роботідопомагає їм йти від відкритого до невідомого, відчути радість від творчоїпраці.
Розділ 2. Розробкатворчих завдань при вивченні теми „Кров і кругообіг”
Як приклад хочемо запропонувати варіантитворчих завдань та питань, які можна застосовувати під час вивчення теми «Крові кровообіг» у 8 класі.
Завдання 1
Доведіть, що судини, які простежуються підшкірою руки, — вени.
Базові знання для рішення завдання: поняттяартерії, вени.
Хід міркувань:
1. Вчитель: Які судини називаютьсяартеріями, венами?
Учні: Артерії — це судини, по яких кроврухається від серця, вени — це судини, по яких кров рухається до серця.
2. Вчитель: Отже; щоб довести, що судини,які простежуються під шкірою руки, — вени, треба встановити...
Учні:… напрямок руху по них крові; відсерця або до серця.
3. Вчитель: Для цього проведемо дослід; наруку в передпліччі або кисті накладемо тиснучу пов'язку, але не дуже тугу. Щоспостерігаємо?
Учні: Спостерігаємо набухання судин нижчепов'язки.
4. Вчитель: Чому набухають судини саменижче пов'язки?
Учні: Припинився відтік крові до серця.Значить, ці судини — вени.
Рішення даного завдання базується намінімальному обсязі знань (поняття артерії, вени), але вимагає від учнів вмінняоперувати ними, що для багатьох важко. Тому ефективність та правильністьрішення залежить від комбінації теоретичних та практичних (проведення досліду)дій учнів.
Пропоноване наступне завдання є логічнимпродовженням попереднього, але вимагає більшого обсягу знань. Для йоговирішення доцільно використати мал.40 на стор.88 підручника «Біологія людини»для 8—9-х класів середніх загальноосвітніх шкіл (Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю.,Мотузний В.О.).
Завдання 2
Поясніть, чому набрякає палець, якщо йогоперетиснути біля основи. (Перетяжка має бути не дуже туга).
Базові знання: поняття артерії, вени;лімфатичні судини; будова стінок артерій, вен, лімфатичних судин, капілярів;поняття тканинної рідини, плазми, лімфи, обмін речовин між плазмою крові,тканинною рідиною, лімфою.
Хід міркувань:
1. Вчитель: У яких напрямках рухається кровпо артеріях, венах, лімфа по лімфатичних судинах?
Учні: Кров рухається по артеріях від серця,по венах — до серця. Лімфа рухається по лімфатичних судинах до венозноїсистеми.
2. Вчитель: Які особливості будови стінокартерій, вен, лімфатичних судин?
Учні: Стінки артерій більш товсті і міцні,ніж стінки вен та лімфатичних судин, тому що містять більше еластичних ім'язових волокон.
3. Вчитель: Чи припиниться приплив крові поартеріях і відтік крові по венах, лімфи по лімфатичних судинах після перетяжки?Поясніть чому?
Учні: Після перетяжки припиниться відтіккрові по венах і лімфи по лімфатичних судинах. Приплив крові по артеріях будепродовжуватися, але значно знизиться. Стінки артерій чинитимуть більший опіртиску на них перетяжки.
4. Вчитель: Що відбуватиметься у капілярах,якщо не буде відтоку крові, а слабкий приплив продовжуватиметься?
Учні: Збільшиться тиск плазми крові настінки капілярів, внаслідок чого значна її частина розпочне дифундувати крізьстінки судин до тканинної рідини.
5. Вчитель: Чи зможе тканинна рідина далідифундувати до лімфи? Поясніть чому?
Учні: Ні, не зможе. Тому що припинивсявідтік лімфи по лімфатичних судинах, крові по венах. Дифузія в цьому разінеможлива. Значить, збільшення об'єму тканинної рідини є основною причиноюнабряку.
/>
Підводячи підсумки цієї співбесіди, доцільнозапропонувати учням намалювати в зошитах (на дошці) схему, що пояснює причининабряку: де Р1 — тиск плазми крові на стінки капілярів; Р2 — тиск тканинноїрідини на стінки лімфатичних судин; Р3 — тиск лімфи на стінки лімфатичнихсудин.
Завдання 3
Чи зміниться кількість еритроцитів в кровілюдини, яка переселилася з рівнини в гори і навпаки. Якщо так, то в бікзбільшення чи зменшення їх кількості. Поясніть чому?
Базові знання: будова і функціїеритроцитів, органи кровотворення, недокрів'я, його причини та наслідки.
Хід міркувань:
1. Вчитель: У чому полягає функціяеритроцитів?
Учні: Основна функція еритроцитів —транспортування кисню від легень до тканин, вуглекислого газу від тканин долегень.
2. Вчитель: Чи зміниться склад повітря(кількість кисню) з підняітям на висоту (в гори)?
Учні: Так, повітря буде розрідженим,кількість кисню стане значно меншою.
3. Вчитель: Як це відобразиться ворганізмі?
Учні: Під дією різних негативних чинників(в даному разі низький »міст кисню) відбувається зменшення кількостіеритроцитів в крові людини або знижується вміст гемоглобіну в них"(недокрів'я). Значить, кров буде переносити менше кисню, настане кисневанедостатність.
4. Вчитель: Як організм зможе компенсуватинедокрів'я?
Учні: Кров поповниться новими еритроцитами,які утворюються в червоному кістковому мозку з клітин еритробластів.
5. Вчитель: Який висновок?
Учні: Кількість еритроцитів і підняттям нависоту (в гори з рівнини) буде збільшуватися, а в протилежному випадку (з гірна рівнину) — зменшуватися.
Завдання 4
Чому міокард шлуночків серця людини значнотовщий, ніж міокард передсердь? А міокард лівого шлуночка товщий, ніж міокардправого?
Базові знання: будова серця, серцевий цикл,велике та мале кола кровообігів, швидкість руху крові по судинах.
Хід міркувань:
1. Вчитель: У чому полягає функція передсердь?
Учні: Передсердя на короткій час забираютькров, затримують її та виштовхують до шлуночків.
2. Вчитель: В чому полягає функціяшлуночків?
Учні: Правий шлуночок виштовхує кров долегеневої артерії (мала коло кровообігу), лівий — до аорти (велике колокровообігу).
3. Вчитель: У якому випадку кроввиштовхуватиметься з більшим тиском? Поясніть чому?
Учні: Кров виштовхуватиметься з більшимтиском із шлуночків, тому що рухатиметься до різних органів, тканин організму.Від сили скорочення шлуночків залежатиме швидкість руху крові. Чим більша силаскорочення, тим більша швидкість руху крові. А значить, чим товщий міокардшлуночків, тим сильніше скорочення.
4. Вчитель: Тоді чому міокард лівогошлуночка значно товщий, ніж міокард правого?
Учні: Тому, що кров, яка виштовхується ізлівого шлуночка, надходить до великого кола кровообігу (до всіх органів тіла) імає знаходитися під більшим тиском, ніж кров, яка надходить до малого колакровообігу (до легеневих пухирців).
Таким чином, творчі завдання дають змогу перевіритиміру засвоєння знань ї активізують процес отримання нових.
Запропоновані нами завдання можназастосувати на уроці, використовуючи форми групової роботи учнів (за методомнавчального мозкового штурму), на етапі закріплення матеріалу або на початку окремихтем як проблемні ситуації. Однак слід зазначити, що такий підхід можливий, якправило, в класах з високим рівнем пізнавальної активності учнів, які вжеволодіють достатнім досвідом вирішення завдань такого типу. В протилежному разіна розв'язок завдання буде витрачено більше часу, ніж передбачалося.
Можна запропонувати завдання дня домашньоговирішення з подальшим обговоренням результатів на уроці. Це дасть змогуперевірити творчу роботу кожного школяра.
Слід пам'ятати, що від учня вимагається нетільки правильна відповідь, а й логічність міркувань, хід думок. Тому розвиваючамета використання творчих завдань набуває особливого значення.
Висновок
Застосування на уроці завдань творчогохарактеру дає змогу:
1. Підвищити інтерес учнів до предмета, щоє однією з головних умов ефективності навчання.
2. Закріпити знання учнів шляхом залученняїх до вирішення різноманітних навчальних і практичних зав ' дань.
3. Розвивати індивідуальні можливості йтворчі здібності школярів.
4. Вчити пояснювати явища, що відбуваютьсяу природі, біологічні процеси.
У процесі аналізу здобутих в ходідослідження результатів було доведено, що учні поводять себе більш самостійнопри розробці програм власної діяльності, поглиблюються їхні знання навчальногоматеріалу. Підтвердилось підвищення інтересу учнів до експериментальнихдосліджень на уроках біології при використанні інтенсивних форм навчання.
Значне місце в розв`язуванні винахідницькихзавдань займає послідовність та логічність побудови дослідження. У процесівирішення таких завдань учні вчаться лаконічно і чітко висловлювати свої думки,формулювати відповіді і висновки.
Отже, творчі завдання активізують навчанняучнів, що сприяє формуванню творчої особистості, здатності використовуватиотримані знання для вирішення практичних завдань у нестандартних ситуаціях.
Список використанихджерел
1. Бровко С. Розвиток дослідницького інтересу учнів науроках біології // Рідна школа. – 1998. — № 7 – 8. – С. 54 – 56.
2. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методикавикладання біологи. — К.: Вища шк… Головне вид-во, 1980.
3. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Що таке державнийзагальноосвітній стандарт // Біологія і хімія, 1996. — №2. — С. 4.
4. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методикапреподавания биологии в средней школе. — М.: Просвещение, 1985.
5. Казанцеві І. Творчі завдання – шлях активізаціїпізнавальної діяльності учнів на уроках біології. // Рідна школа. – 2000. — №11. – С. 69 – 71.
6. Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение,1991.
7. Лернер И.Я. Знання в составе содержания образованияи их качество. Качество знаний и пуги его совершенствования. Под ред. М.Н. Скаткина, В.В. Краевского. — М.: 1978. — С.27—30.
8. Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению вшколе. — Л.: Просвещение, 1973.
9. Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчаннязагальної біології. — К.: Рад. шк., 1982.
10. Пикельная Я С. Теоретические основы управления(школо-ведческий аспект): Метод, пособие. — Высш. шк., 1990. — 175 с.
11. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.метод, посібник / Ред. рада: В.М. Доній, Г.Н. Несен, Л.В. Сохань та ін. — К.:МО України; УЗМН, 1996. — 792 с.
12. Савін М.В. Педагогіка. — К.: Вища школа, 1980. — 311 с.
13. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійностімолодших школярів. — К., 1982.— 176 с.
14. Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О. Біологіялюдини: (Підручник для учнів 8—9 класів середньої школи). — К.: Генеза, 1997