Кримінально-процесуальне право

Контрольна робота з курсу Кримнально-процесуальне право м. Суми 1. Процесуальна форма, вдносини гарант кримнального процесу. Кримнальний процес врегульована нормами кримнально-процесуального права дяльнсть правоохоронних органв щодо розкриття злочинв, викриття та покарання винних правовдносини, як виникають у ход ц дяльност вказаних органв одного з одним, а також з громадянами, посадовими особами, установами, пдпримствами, громадськими

органзацями й трудовими колективами, як залучаються до сфери кримнально-процесуально дяльност. Кримнально-процесуальний закон встановлю чткий порядок розслдування злочинв, розгляду справ в судах т. д. Кримнальна справа порушуться у форм складання про це постанови чи ухвали, притягнення особи як обвинуваченого у форм винесення вдповдно постанови т.д. Отже, судочинство здйснються в особливй процесуальнй форм.

Загальне поняття процесуально форми формулються слдуючим чином процесуальна форма це сукупнсть однордних процедурних вимог, як ставляться до дяльност учасникв процесу направлен на досягнення певного матерально-правового результату 4 . Важливу рису процесуально форми склада система вимог, закрплених нормами кримнально-процесуального права. Ця система передбача наявнсть у свому склад правил, як визначають коло порядок дяльност всх без винятку осб, як приймають участь у процес, послдовнсть, змст характер всх х дй, а також

вдповдальнсть за невиконання всх цих дй. Крм того, кримнально-процесуальний закон встановлю а форми участ в кримнальному судочинств зацкавлених у результатах справи осб наприклад, можливсть написати обвинуваченим сво показання власноручно з обов язковою вдмткою про це в протокол ст. 146 КПК б вимоги мотивування оформлення вдповдним документом ршень, що приймаються органами дзнання, попереднього слдства та судом наприклад, правило про обов язкове мотивування вироку суду ч.1 ст.327

КПК в обов язковсть ведення протоколу при провадженн слдчих дй чи на протяз всього судового розгляду справи, причому не тльки з вказвкою назви, але з вдображенням змсту цих дй наприклад, допит експерта в суд передбача занесення до протоколу питань, поставлених йому, та сут його вдповдей на ц питання ч.3 ст. 311 КПК г пдстави порядок прийняття вдмни ршень органами посадовими особами, як ведуть процес наприклад, правило про те, що у випадку коли справа порушена без законних пдстав, то прокурор закрива , а коли

в цй справ ще не провадилося слдчих дй, скасову постанову про порушення справи ч.3 ст. 100 КПК д т.д. Особливе мсце в структур кримнально-процесуально форми посда складання процесуальних документв. Процесуальн акти, належно письмово оформлен, складають, так би мовити, матералзовану частину процесуально форми, найбльш видиму сторону. Правильно оформлен процесуальн документи процесуальна форма в цлому забезпечують встановлення стини в справ, сприяють змцненню режиму законност, захисту прав свобод

громадян. Пдсумовуючи викладене, кримнально-процесуальну форму можна визначити як регламентован кримнально-процесуальним правом систему структуру кримнально-процесуальних нститутв правил, процедуру послдовнсть стадй кримнального процесу, умови способи строки проведення процесуальних дй, безпосередньо чи опосередковано пов язаних з збиранням дослдженням доказв на попередньому слдств в судовому розгляд, х закрпленням в правових актах, а також порядок прийняття оформлення ршень по окремих питаннях по справ в цлому.

Дяльнсть учасникв процесу, пов язана з реалзацю х прав та обов язкв, породжу певний вид суспльних вдносин, як, будучи опосередкован врегульован нормами права, виступають як кримнально-процесуальн правовдносини. Елементами кримнально-процесуальних правовдносин а х суб кти як так виступають ус учасники кримнально-процесуально дяльност б об кт правовдношення ним поведнка суб ктв кримнального процесу в процесуальн права г процесуальн обов язки суб ктв кримнально-процесуально дяльност.

Правовдносини прийнято визначати як ндивдуалзований суспльний зв язок мж особами, що характеризуться наявнстю суб ктивних юридичних прав обов язкв який пдтримуться примусовою силою держави 1 . ншими словами, правовдношення це правова форма зв язку мж суб ктами учасниками кримнального процесу. Ця форма наповнються реальним змстом в результат здйснення процесуальних дй, котр, в свою чергу, дають поштовх для розвитку правових вдносин. Норми кримнально-процесуального законодавства побудован таким

чином, що ними, як правило, одночасно визначаються характер порядок дй та х правов наслдки. Так, заява, що надйшла вд громадянина, про сконий злочин чи про приготування до злочину породжу правовдношення мж ним вдповдною посадовою особою слдчим, прокурором, органом дзнання, суддею у громадянина з являться право розраховувати на передбачену законом реакцю посадово особи зареструвати заяву, вжити заходв по переврц обов язок нести вдповдальнсть за завдомо неправдивий донос.

У посадово особи з являться обов язок протягом певного строку прийняти певне ршення по заяв, що надйшла. Постанова посадово особи, слдчого, органу дзнання про збудження кримнально справи породжу слдуючий ланцюг правовдносин виника право проведення слдчих дй, обов язок направити копю постанови прокурору, вжити заходв для вдвернення чи зупинення злочину. Реалзаця прав обов язкв, що виникли, пов язу автора постанови правовдносинами з певним колом посадових

осб, органзацй, установ, громадян. Термн кримнально-процесуальн гарант вживаться в юридичнй лтератур по-рзному. Однак слд вдмтити той основний змст, який в нього вкладаться фактичне забезпечення правильного виконання по кожнй кримнальнй справ завдань правосуддя. Частше всього кримнально-процесуальн гарант визначаються як встановлен законом засоби, що сприяють успшному здйсненню правосуддя, захисту прав законних нтересв особи. нш вважають це визначення не досить

повним кримнально-процесуальн гарант визначаються ними як система правових засобв забезпечення успшного виршення завдань правосуддя охорони законних нтересв всх осб, як приймають участь у справ, яка передбача строге дотримання встановлених законом форм принципв судочинства, закрплення прав учасникв процесу умов х реалзац, точне виконання обов язкв посадовими особами органами, як здйснюють кримнально-процесуальну дальнсть 4 . Як бачимо, це визначення досить громздким.

На мй погляд, бльш точним лакончним визначення кивських авторв, як визначають кримнально-процесуальн гарант як встановлен законом засоби, як забезпечують здйснення завдань кримнального судочинства 6 . Як саме завдання ма кримнальне судочинство чтко визначено статтею 2 КПК. Проголошення завдань ще не означа х автоматичного реального виконання. Важливо щоб з проголошенням завдань було закрплення умов способв х виконання.

Важливими гарантями досягнення цлей правосуддя, виршення конкретних задач кримнального судочинства захисту законних нтересв осб, як приймають участь у справ, принципи основн засади кримнального процесу. Тут слд мати на уваз перш за все те, що норми, як виражають ц принципи, бльш безпосередньо обумовлен цлями правосуддя, нж будь-як нш норми, змст яких поляга у встановленн порядку здйснення певно процесуально д, визначенн прав обов язкв конкретних учасникв процесу, регламентац умов порядку складання кожного

процесуального документу т. д. Принципи кримнального процесу прямо виткають з завдань судочинства тому саме вони створюють основн умови х успшного виршення. Бльшсть принципв укранського кримнального процесу пднесен до рангу конституцйних законнсть, рвнсть усх учасникв процесу перед законом судом, право людини на свободу особисту недоторкансть та н Не менш важливо те, що сам принципи кримнального судочинства, в свою чергу, обумовлюють змст кримнально-

процесуальних норм, як визначають конкретний детальний порядок провадження у кримнальних справах. У сукупност вс ц норми являють собою систему правових гарантй, як забезпечують швидке повне розкриття злочинв, викриття справедливе покарання винних. Так, ст.5 КПК, виражаючи одну з сторн принципу законност, встановлю недопустимсть притягнення як обвинуваченого накше нж на пдставах в порядку, встановлених законом.

Це положення явля собою важливу гарантю успшного виршення завдання кримнального судочинства забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до вдповдальност жоден невинний не був покараний. Одночасно з цим вказане положення обумовлю пдстави порядок притягнення в якост обвинуваченого. Розвиваючи змст статт 5, стаття 131 КПК встановлю, що при наявност достатнх доказв, як вказують на вчинення злочину певною особою, слдчий виносить мотивовану постанову про притягнення ц особи як обвинуваченого.

Крм посилання на наявнсть доказв як на дину пдставу для притягнення у якост обвинуваченого, КПК мстить також детальну регламентацю порядку притягнення до кримнально вдповдальност. Такий принцип правосуддя, як гласнсть судового процесу, набува якост кримнально-процесуально гарант в силу того, що забезпечу громадський контроль над дяльнстю суду цим сприя встановленню справжнх обставин злочину, сприя обвинуваченому у забезпеченн його права на захист, сприя винесенню законного обгрунтованого

вироку. Деяк статт кримнально-процесуального закону одночасно надають права тому чи ншому учаснику процесу, забезпечують здйснення цих прав. Прикладом може слугувати ст 14 КПК, яка проголошу недоторкансть особи одночасно встановлю гарантю цього права обов язок прокурора негайно звльнити кожного, хто незаконно позбавлений вол або утримуться пд вартою понад строк, передбачений законом чи судовим вироком. Особливими якостями кримнально-процесуальних гарантй володють вдповдн до процесуальних

прав учасникв кримнального процесу сформульован в закон обов язки суду, прокурора, слдчого, особи, яка провадить дзнання. Ц обов язки закрплен у статт 53 КПК, де сказано, що суд, прокурор, слдчий особа, яка провадить дзнання, зобов язан роз яснити особам, що приймають участь у справ, х права забезпечити можливсть здйснення цих прав. У згаданому обов язку вказаних органв найбльш повно проявляться перенесення центру ваги з проголошення

на забезпечення фактичного користування правами, як надано особ в кримнальному судочинств. з гарантй вдновлення майнових та нших прав та нтересв громадян, як постраждали вд невдповдних до закону дй посадових осб органв дзнання, попереднього слдства, прокуратури суду, слд вдмтити статтю 53-1 КПК Обов язок органу дзнання, слдчого, прокурора суду щодо вжиття заходв до вдшкодування шкоди, заподяно громадянину незаконними дями та Закон Украни Про порядок вдшкодування шкоди, завдано громадянинов незаконними

дями органв дзнання, попереднього слдства, прокуратури суду 26694-ВР вд 01.12.94р. Законодавець, враховуючи як можливсть, так реальнсть помилок у судово-слдчй практиц, ставить завдання лквдувати несприятлив матеральн моральн наслдки незаконних дй ршень в кримнально-процесуальнй сфер. Для реалзац кримнально-процесуальних гарантй важливе значення ма правова культура суспльства та його членв, яка складовою частиною духовних гарантй законност.

Послдовне виконання засад законност, активне використання прав виконання юридичних обов язкв можуть бути забезпечен лише на основ високо правово культури. Це стосуться всх громадян, але особливо посадових осб. Правова культура слдчого чи судд зовсм не зводиться до х професйно майстерност. Це ще й глибока повага людини, прав та нтересв, високе почуття законност.

Якщо ж окрем слдч та судд виправдовують незаконнсть т чи ншо д або ршення посиланнями на доцльнсть, зневажливо вдносяться до прав громадян з мотивв нешкдливост незначного обмеження нтересв особи та допускають нш порушення, що виткають вд х недостатньо правово культури, то навть так стотн процесуальн гарант, як конституцйн принципи судочинства, прокурорський нагляд в кримнальному процес нагляд вищестоящих судв за судовою дяльнстю нижчестоящих можуть виявитися безсилими завдання правосуддя по кримнальнй справ

не будуть виконан. 2. Пдстави для вдводу самовдводу слдчого, прокурора, судд та нших учасникв процесу Обставини, що виключають можливсть участ в кримнальному судочинств, передбачено главою четвертою КПК Украни. Так, пдставами для вдводу слдчого особи, яка проводить дзнання, випадки 1. Коли вони потерплими, свдками, цивльними позивачами, цивльними вдповдачами або родичами кого-небудь з них, а також родичами обвинуваченого 2. Коли вони брали участь у справ як експерти, спецалсти, перекладач,

захисники або представники нтересв потерплого, цивльного позивача або цивльного вдповдача 3. Коли вони або х родич зантересован в результатах справи 4. При наявност нших обставин, як викликають сумнв у х об ктивност ст. 60 КПК. При наявност цих пдстав слдчий особа, яка проводить дзнання, повинн заявити самовдвд, не чекаючи заяви про вдвд. Вдвд слдчому осб, яка провадить дзнання, за цими пдставами може бути заявлений обвинуваченим,

потерплим його представником, цивльним позивачем, цивльним вдповдачем або х представниками, а слдчому захисником. Заява про вдвд або самовдвд слдчого особи, яка провадить дзнання, податься прокуроров, який розгляда виршу протягом двадцяти чотирьох годин. У статт 54 КПК Украни передбачен обставини, як виключають участь судд у розгляд справи. Ц ж правила стосуються прокурора. Отже, рокурор не може брати участ в розгляд кримнально справи 1

Якщо вн потерплим, цивльним позивачем, цивльним вдповдачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слдчого, особи, яка провадила дзнання, обвинувача або обвинуваченого 2 Якщо вн брав участь у данй справ як свдок, експерт, спецалст, перекладач, особа, яка провадила дзнання, слдчий, обвинувач, захисник або представник нтересв потерплого, цивльного позивача або цивльного вдповдача 3 Якщо вн особисто або його родич зантересован в результатах справи 4

При наявност нших обставин, як викликають сумнв в об ктивност прокурора. Проте коли прокурор брав участь у проведенн попереднього слдства в справ, у розгляд справи в суд першо нстанц, в касацйному порядку чи в порядку нагляду, то ц обставини не можуть бути пдставою для вдводуч.1 ст.58 КПК. Питання про вдвд прокурора на попередньому слдств виршу вищестоящий прокурор, а в суд суд, який розгляда справу, вдповдно до правил, передбачених частинами 1 2 статт 57

КПК. Якщо справа розглядаться суддею одноособово, вн одноособово виршу питання про вдвд прокурора. Суддя або народний засдатель не може брати участ в розгляд кримнально справи 1. Якщо вн потерплим, цивльним позивачем, цивльним вдповдачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слдчого, особи, яка провадила дзнання, обвинувача або обвинуваченого 2. Якщо вн брав участь у данй справ як свдок, експерт, спецалст, перекладач, особа, яка провадила дзнання,

слдчий, обвинувач, захисник або представник нтересв потерплого, цивльного позивача або цивльного вдповдача 3. Якщо вн особисто або його родич зантересован в результатах справи 4. При наявност нших обставин, як викликають сумнв в об ктивност судд або народного засдателя. У склад суду, що розгляда кримнальну справу, не можуть бути особи, як родичами мж собою ст.54 КПК. Суддя, який брав участь у розгляд кримнально справи в суд першо нстанц, не може брати участ в розгляд

ц справи в касацйному порядку чи в порядку нагляду, а так само брати участь в новому розгляд справи в суд першо нстанц в раз скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених з його участюч.1 ст. 55 КПК. Суддя, який брав участь у розгляд справи в касацйному порядку, не може брати участ в розгляд ц справи в суд першо нстанц або в порядку нагляду, а так само в новому розгляд справи в касацйнй нстанц псля скасування ухвали, постановлено за його участюч.2 ст.

55 КПК. Суддя, який брав участь у розгляд справи в порядку нагляду, не може брати участ в розгляд т ж справи в суд першо нстанц в касацйному порядку, а так само в повторному розгляд справи в порядку нагляду, якщо постанову ухвалу, винесену з його участю, скасованоч.3 ст. 55 КПК. Суддя, який брав участь у розгляд справи в судовй колег в кримнальних справах Верховного Суду Украни, що дяла як суд першо, касацйно або наглядно нстанцй, не може брати участ в розгляд

ц справи на Пленум Верховного Суду Украни. Проте участь у розгляд справи на Пленум не перешкодою для участ судд у розгляд т ж справи у склад судово колег в кримнальних справах Верховного Суду Украни ч.4 ст.55 КПК. При наявност вищезгаданих обставин суддя народний засдатель зобовязан заявити самовдвд. На цих же пдставах вдвд судд або народному засдателю може бути заявлений прокурором, громадським обвинувачем, пдсудним, захисником, громадським захисником, а також потерплим його представником,

цивльним позивачем цивльним вдповдачем або х представниками ст.56 КПК. Заяви про вдвд подаються до початку судового слдства. Пзнша заява про вдвд допускаться у випадках, коли пдстава для вдводу стала вдома псля початку судового слдства. Порядок виршення заявленого вдводу судд або народному засдателю передбачено статтею 57 КПК Украни. Вдвд, заявлений судд або народному засдателю, виршуться ншими суддями без судд, якого вдводять.

Суддя, якого вдводять, ма право дати пояснення з приводу заявленого вдводу. При рвност голосв суддя вважаться вдведеним. Вдвд, заявлений двом суддям або всьому складов суду, виршуться судом у повному склад простою бльшстю голосв. Питання про вдвд виршуться в нарадчй кмнат. Заява про вдвд судд, який одноособово розгляда справу, податься у письмовому вигляд не менш як за три дн до судового розгляду справи. Вдвд, заявлений судд, який одноособово розгляда справу, виршуться постановою

голови районного мського суду. Коли до складу районного мського суду обрано одного суддю або коли вдвд заявлено голов районного мського суду, питання про вдвд виршуться постановою голови мжрайонного окружного суду. Вдвд, заявлений голов вйськового суду гарнзону, який одноособово розгляда справу, виршуться постановою голови чи заступника голови вйськового суду регону, Вйськово-Морських Сил. В такому ж порядку виршуться питання про вдвд, заявлений в судовому засданн.

У випадках, коли вдведено головуючого суду, а також при його самовдвод слухання справи вдкладаться для замни його ншим суддею або справа передаться до вищестоящого суду для виршення питання про пдсуднсть. В раз вдводу народного засдателя останнй замняться ншим народним засдателем. Крм слдчого, прокурора судд, процес також можуть приймати участь громадський обвинувач, захисник чи громадський захисник, представник потерплого, цивльний позивач, цивльний вдповдач, х представники, а

також перекладач, експерт, спецалст секретар судового засдання. Але КПК для них передбачено обставини, як виключають х участь в кримнальному судочинств. Так громадським обвинувачем не може бути особа, коли вона потерплим, цивльним позивачем, цивльним вдповдачем або родичем кого-небудь з них, коли вона брала участь у справ як свдок, експерт, спецалст, перекладач, слдчий або особа, яка провадила дзнання, а також коли вона особисто або родич зантересован в результатах

справи ст.59 КПК. При наявност цих обставин особа повинна вдмовитися вд виконання обовязкв громадського обвинувача в справ. На цих же пдставах вона може бути усунута судом вд участ в справ як з власно нцативи, так за клопотанням учасникв судового розгляду. Обставини, як виключають участь у справ захисника чи громадського захисника передбачен статтею 61 КПК. Захисником чи громадським захисником не може бути особа, яка брала участь у данй справ як слдчий, особа, що провадила дзнання, прокурор, громадський обвинувач,

суддя, секретар судового засдання, експерт, спецалст, представник потерплого, цивльного позивача, цивльного вдповдача, особа, яка допитувалася або пдляга допиту як свдок. Захисником чи громадським захисником не може бути також особа, яка родичем кого-небудь з складу суду, обвинувача або потерплого. Адвокат не може брати участ у справ як захисник також тод, коли вн у данй справ пода або ранше подавав юридичну допомогу особ, нтереси яко суперечать нтересам особи, що звернулася

з проханням про ведення справи, або коли вн брав участь у справ як перекладач чи понятий, а також коли в розслдуванн або розгляд справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебува у родинних стосунках. При наявност цих обставин особа повинна вдмовитися вд виконання обовязкв захисника в справ. На цих же пдставах вона може бути усунута вд участ в справ органом дзнання, слдчим, прокурором, суддею або судом. Представником потерплого, цивльного позивача цивльного вдповдача не може бути особа, яка

брала участь у цй справ як слдчий або особа, що провадила дзнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засдання, експерт, спецалст, захисник, особа, яка допитувалась або пдляга допиту як свдок, а також особа, що родичем кого-небудь з складу суду або обвинувача ч.1 ст.63 КПК. Адвокат не може брати участ у справ як представник потерплого, цивльного позивача цивльного вдповдача також тод, коли вн у данй справ пода або ранше подавав юридичну допомогу особ, нтереси яко суперечать

нтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або коли вн брав участь у справ як перекладач чи понятий, а також коли в розслдуванн або розгляд справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебува у родинних стосунках ч.2 ст.63 КПК. При наявност цих обставин особа повинна вдмовитися вд виконання обовязкв представника потерплого, цивльного позивача або цивльного вдповдача в данй справ. На цих же пдставах вона може бути усунута вд участ в справ слдчим, прокурором або судом.

Правила, як обмежують участь судд або народного засдателя в розгляд кримнально справи зазначен в статт 54 КПК, стосуються також перекладача, експерта, спецалста секретаря судового засдання з тим обмеженням, що х попередня участь у цй справ як перекладача, експерта, спецалста секретаря судового засдання не може бути пдставою для вдводу. Вдвд, заявлений перекладачев, експертов спецалстов пд час провадження дзнання чи попереднього слдства, виршуться особою, яка провадить дзнання, слдчим або прокурором.

Вдвд, заявлений пд час судового розгляду секретарев судового засдання, перекладачев, експертов спецалстов, виршуться судом або суддею, який одноособово розгляда справу ст.62 КПК. 3. Задача Вддаючи Бочарова до суду за ч.2 ст.143 ч.2 ст.83 КК, суддя зазначив у постанов, що розгляд дано справи призначаться за участю державного обвинувача. Про захисника у постанов не згадувалось. У судове засдання з явились державний громадський обвинувач,

захисник у розгляд справи участ не брав. Хоча до протоколу судового засдання прикладена заява Бочарова про те, що вн буде захищатися сам, з його касацйно скарги видно, що пдставою для вдмови вд захисника стала неявка адвоката у судове засдання. Як порушення кримнально-процесуального закону були допущен судом Яке ршення ма прийняти касацйна нстанця за скаргою засудженого

Бочарова Стаття 45 КПК говорить про те, що участь захисника при провадженн дзнання, попереднього слдства в розгляд кримнально справи в суд першо нстанц обов язковою, крм випадкв вдмови пдозрюваного, обвинуваченого пдсудного вд захисника у порядку, передбаченому частиною другою статт 46 КПК. При вдмов вд захисника особа, яка провадить дзнання, або слдчий склада протокол, суд виносить ухвалу, а суддя постанову ч.2 ст.46 КПК. Як видно з умов задач, вдмова вд захисника вдбулась у судовому засданн.

Якби це вдбулось на попереднх стадях, то про це був би протокол, складений особою, яка провадила дзнання, або слдчим , при вдданн до суду - постанова судд. У нашому випадку, вддаючи Бочарова до суду ,суддя зазначив у постанов, що розгляд дано справи призначаться за участю державного обвинувача, а про захисника в постанов не згадувалось. Отже, можна зробити висновок що участь захисника у судовому засданн була обов язковою.

Частина перша статт 289 КПК говорить Якщо в судове засдання не з явиться прокурор або захисник якщо неможливо замнити х ншими особами, слухання справи належить вдкласти. Замна захисника, що не з явився , допускаться тльки за згодою пдсудного. Отже , суд повинен був , за згодою пдсудного, замнити захисника, або, якщо той не погодиться чи захисника замнити неможливо вдкласти слухання справи, а не приймати вд пдсудного

Бочарова заяву про вдмову вд захисника продовжувати слухання справи. Це можна вважати стотним порушенням кримнально-процесуального закону, бо були обмежен права Бочарова на захист. Частина перша статт 370 КПК говорить стотним порушенням кримнально-процесуального закону так порушення , як обмежили засудженого в здйсненн його права на захист або обмежили права потерплого, цивльного позивача цивльного вдповдача, або накше перешкоджали чи могли перешкодити суду об ктивно

, повно та всебчно розглянути справу винести законний обгрунтований вирок. Яке ж ршення ма прийняти касацйна нстанця за скаргою засудженого Бочарова. Частиною другою статт 370 передбачен випадки, коли вирок належить скасувати. Пункт четвертий частини друго статт 370 як пдставу для скасування вироку передбача розгляд справи судом без участ захисника в тих випадках, коли за законом його участь обов язкова.

Отже, керуючись п.4 ч.2 ст.370, касацйна нстанця повинна скасувати вирок , керуючись ч.3 ст.375, направити справу для нового розгляду в суд, який встановив вирок, але в ншому склад або в нший суд. Лтература 1. Загальна теоря держави права пд. Ред. В.В. Копйчикова. К 1997 2. Конституця Украни 3. Кримнально-процесуальний Кодекс Украни 4. Курс советского уголовного процеса.

Общая часть.Алексеев В.Б. и др М 1989 5. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актв у кримнальних справах. К 1996 6. Михенко М.М Молдован В.В Шибко В.П. Кримнально-процесуальне право. К 1997.