--PAGE_BREAK--· посилення інкасації рахунків дебіторів;
· тимчасове відмовлення від великих витрат;
· скорочення товарних запасів;
· використання спроби відстрочки погашення кредитів;
· як останній засіб — зміна виробничих планів.
Як стабілізуючий фактор повинні також виступати спеціальні резерви і фонди, що фінансуються як із прибутку, так і з витрат. Досвід показує, що підприємства повинні обов'язково накопичувати засоби, щоб мати їх на майбутні витрати — сплату податків, погашення боргів, заміну устаткування і т.д…
Резерви відрізняються від фондів тим, що у фондах наявні засоби акумулюються, а в резервах наявні засоби зазвичай складають заздалегідь фіксовану суму.
Резерви від прибутку забезпечують виконання планів по розвитку виробництва, а також служать для непередбачених подій.
Фонд є сума готівки, відкладена для спеціальних цілей. Головні характеристики фонду - цільова спрямованість і строго регламентована система формування шляхом регулярних відрахувань. Наприклад, пенсійний фонд (якщо такий формується на підприємство) призначений тільки для виплати пенсій (фірмових надбавок до пенсії, вихідних допомога при виході на пенсію) і формується за рахунок відрахувань із заробітної плати.
2. Управління прибутком та рентабельністю на ЗАТ „Тканини” 2.1 Загальна інформація про підприємство ЗАТ «Тканини» за своєю організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю. Юридична адреса: м. Київ, вул… Поповича 15/27
У 1993 р. колишній текстильний цех був приватизований, а у 1994р. реорганізований.
Як юридична особа підприємство може мати цивільні права, що відповідають цілям діяльності, передбаченим у його статутних документах, і нести зв'язані з цією діяльністю обов'язку.
ЗАТ „Тканини” займається випуском тканин, а також готової продукції з даних тканин, крім того при підприємстві діє ательє.
Види тканин, що випускаються ЗАТ „Тканини”:
· шовк, шириною 140 см. (10 відтінків);
· вовна, шириною 110 см. (4 відтінки);
· льон, шириною 150 см. (5 відтінків);
· трикотаж, шириною 140 см. (7 відтінків);
· ситець, шириною 80 см. (6 відтінків);
· фланель, шириною 80 см. (6 відтінків);
· бязь, шириною 80 см. (5 відтінків);
До готової продукції, що випускається ЗАТ «Тканини», відносяться:
· комплекти постільної білизни (2 простирадла, 2 наволочки, 2 підодіяльники) — 8 різновидів;
· кухонні комплекти (фартух, 2 прихватки, рушник, скатертина) — 4 різновиду;
· кухонні подарункові комплекти ( 2 фартухи, рушник, скатертина, 4 серветки) — 4 різновиду;
· рушник, розмір 30х50 см. — 4 різновиду;
· серветки, розмір 14х20 см. — 4 різновиду;
· фартух, 2 види — 4 різновиду;
· халат домашній — 8 різновидів.
Основні фінансово-господарські показники діяльності підприємства за перше півріччя 2005 року наведено у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Основні фінансово – господарські показники діяльності ЗАТ „Тканини” за 1 півріччя 2005 року
Показники
Сума
тис. грн.
1.Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
10 000
2. Собівартість реалізованої продукції
8500
3. Валовий прибуток від реалізації (р.1-р.2)
1500
4. Адміністративні витрати
350
5. Витрати на збут
150
6. Собівартість реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут (р.2+р.4+р.5)
9000
7. Прибуток від реалізації (р.1-р.6)
1000
8. Інші операційні доходи
150
9. Прибуток від операційної діяльності (р.7+р.8)
1150
10. Прибуток від участі в капіталі
30
11. Інші фінансові доходи
20
12. Прибуток від звичайної діяльності (р.9+р.10+р.11)
1200
13. Податок на прибуток
360
14. Чистий прибуток (р.12-р.13)
840
15. Статутний капітал
3500
16. Основні засоби
2900
17. Середня чисельність працівників
(чол..)
429
в т.ч. – управлінський персонал
20
— обслуговуючий персонал
50
— робочі основного виробництва
359
2.2 Процес планування прибутку від операційної діяльності підприємства Процес плануванні прибутку підприємства є невід’ємною складовою загального процесу управління прибутком на підприємстві. Його слід розбити на дві частини: — перша, факторний аналіз прибутку; — друга, спираючись на результати факторного аналізу безпосередньо планування суми прибутку, який за прогнозом може отримати підприємство. Розглянемо ці дві частини докладніше на матеріалах аналізованого підприємства.
Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності. До чинників, що впливають на операційний прибуток ЗАТ „Тканини”, належать зміни:
· ціни на реалізовану продукцію;
· обсягів реалізації продукції;
· собівартості одиниці продукції;
· собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції.
Суть розрахунку впливу на операційний прибуток наведених чинників полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші чинники у цей час на прибуток не впливають. Так, першим чином розрахуємо вплив на прибуток змін ціни на реалізовану продукцію за наступною формулою:
,
де Qil – обсяг реалізації і-го виду продукції у звітному періоді (i = 1, n); Pil, Pio – ціна реалізації і-го виду продукції у періоді відповідно звітному та попередньому.
Для кожного і-го виду продукції встановлюється, скільки можна одержати прибутку додатково завдяки реалізації обсягів виробництва у звітному періоді за цінами, що перевищують ціни в попередньому періоді.
Застосуємо дану формулу для аналізованого підприємства(вихідні дані для всіх прикладів наведені у таблиці 2.2).
Вплив на прибуток змін ціни на реалізовану продукцію за видами виробів: ∆РА = 55 (20 – 19) = 55 тис. грн.;
∆РВ = 30 (50 – 39,9) = 303 тис. грн.;
∆РГ = 50 (35 – 35) = 0 (ціни не змінювалися);
∆РД = 55 (30 – 23,5) = 357,5 тис. грн.;
∆РЄ = 34 (41,2 – 43) = -61,2 тис. грн..;
∆Рж = 52 (50 -10*) = 2080 тис. грн…
* Ціна виробу Б, що був замінений на виріб Ж.
Сукупний вплив на прибуток змін ціни на всю реалізовану продукцію
∆РР = 555 + 303 + 357,5 – 61,2 +2080 = 2734,3 тис. грн.
Наступним етапом буде розрахунок впливу на прибуток змін обсягів реалізації продукції, який обчислюється за наступною формулою:
,
де, Ро – прибуток від реалізованої продукції за попередній період;
S1,0 – фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді, що розрахована в цінах і тарифах попереднього періоду,
;
Sio – собівартість і-го виду продукції в попередньому періоді;
Qil — обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді;
So – фактична собівартість реалізованої продукції в попередньому періоді,
,
де, Qio– обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді.
З’ясовується, скільки додатково було отримано прибутку тільки завдяки збільшенню обсягів виробництва окремих видів продукції. Для зручності порівняння обсяги виражені через собівартість (з метою уникнення впливу цінового чинника). Припускається, що пропорційно до зміни обсягів виробництва змінюється прибуток.
Розглянемо наведену вище інформацію на фактологічному матеріалі ЗАТ „Тканини”. Так, фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді за видами виробів
SA1,0 = 55 * 17,3 = 951,5 тис. грн.
SB1,0 = 30 * 35,9 = 1077 тис. грн.
SГ1,0 = 50 * 29,8 = 1490 тис. грн.
SД1,0 = 55 * 18,77 = 1032,3 тис. грн…
SЄ1,0 = 34 * 42,1 = 1431,4 тис. грн…
SЖ1,0 = 52 * 11,32* = 588,6 тис. грн.
* Собівартість виробу Б за попередній період.
Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції
∆РQ = 777
Далі розглянемо вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції, який можна розрахувати за наступною формулою:
,
де, V1,0 – обсяги реалізації продукції у звітному періоді за цінами попереднього періоду;
V– виручка від реалізації продукції за попередній період,
.
Проаналізуємо вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції для ЗАТ „Тканини”. Обсяги реалізації продукції за видами виробів у звітному періоді за цінами попереднього періоду на підприємстві склали:
VA1,0 = 55 * 19 = 1045 тис. грн.
VB1.0 = 30 * 39,9 = 1197 тис. грн.
VГ1,0 = 50 * 35 = 1750 тис. грн.
VД1,0 = 55 * 23,5 = 1292,5 тис. грн.
VЄ1,0 = 34 * 43 = 1462 тис. грн.
VЖ1,0 = 52 * 10 = 520 тис. грн.
V1,0 = 7266,5 тис. грн.
Розрахуємо вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції:
∆РQ` = 777
Четвертим етапом аналізу буде розрахунок впливу на прибуток змін собівартості одиниці продукції, який здійснимо за наступною формулою:
,
де, Sil– собівартість і-го виду продукції у звітному періоді.
Вплив на прибуток змін собівартості продукції за видами виробів для ЗАТ „Тканини” буде становити:
∆РА = 55 (18 – 17,3) = 38,5 тис. грн.;
∆РВ = 30 (47,7 – 35,9) = 354,0 тис. грн.;
∆Рг = 50 (30,0 – 29,8) = 10,0 тис. грн.;
∆РД = 55 (22,1 – 18,77) = 183,1 тис. грн.;
∆РЄ = 34 (39,5 – 42,1) = — 88,4 тис. грн.;
∆РЖ = 52 (48,5 – 11,32*) = 1933,4 тис. грн.;
* Собівартість одиниці виробу Б за попередній період.
Сукупне збільшення собівартості продукції (тобто зменшення прибутку) зумовлюється збільшенням собівартості одиниці продукції:
∆РS = 38,5 + 354,0 + 10,0 + 183,1 – 88,4 + 1933,4 = 2430,6 тис. грн.
П’ятим етапом аналізу є розрахунок впливу на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції, який здійснюється за наступною формулою:
Проаналізуємо вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції для ЗАТ „Тканини”.
∆РSQ = 8390 - 6570.8 = 82,2 тис. грн.
Визначимо сукупний вплив чинників на прибуток від реалізації продукції:
∆РТ = ∆РР + ∆РQ + ∆РQ` + ∆РS + ∆РSQ = 2734 – 169 + 7 – 2431 + 82 = 223 тис. грн.
Загальне збільшення операційного прибутку обраховується за формулою:
∆Р = Р1 – Р0= ∆РТ + ∆РО
де Р1 – операційний прибуток за звітний період; ∆Р0– збільшення інших операційних доходів.
Так, загальне збільшення операційного прибутку для ЗАТ „Тканини” буде становити:
∆Р = 1150 – 897 = 223 + 30 = 253 тис. грн.
Структуру змін операційного прибутку за чинниками з числовими абсолютними показниками і у відсотках наведено на рис. 2.1
Збільшення операційного прибутку до 253 тис. грн. пояснюється збільшенням прибутку від реалізації продукції (88,1%) та збільшенням інших операційних доходів (11,9%). Вирішальними чинниками збільшення прибутку від реалізації продукції були такі:
· підвищення цін на реалізовану продукцію (за умови виключення впливу інших чинників цей чинник сприяв би збільшенню операційного прибутку в 10,8 раза порівняно з фактичним рівнем);
· збільшення собівартості реалізованої продукції (внаслідок дії цього чинника за умови незмінності інших чинників операційний прибуток зменшився б майже в 10 разів порівняно з фактичним рівнем).
Оскільки ціни на реалізовану продукцію підвищились більше ніж її собівартість, то прибуток у загальному підсумку збільшився.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Таблиця 2.2
Вихідні дані та розрахункові показники для аналізу операційного прибутку від реалізованої продукції за чинниками.
Вид ви-робів
Обсяг реалізації, од., за період
Ціна реалізації од. продукції, тис.грн., за період
Собівартість од., прод., тис. грн.., за період
Виручка від реалізації прод., тис. грн.., за період
Собівартість реаліз. прод., тис. грн.., за період
Прибуток від реалізов. прод., тис. грн.., за період
Зміни прибутку від реалізації
∆Р
(гр.11- гр. 12)
звітн.
Qil
попер.
Qio
звітн.
Pil
попер.
Pio
звітн.
Sil
попер.
Sio
звітн.
Vi1
попер.
Vio
звітн.
Si1
попер.
Si0
звітн.
Pi1
попер.
Pi0
а
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
А
55
80
20
19
18 (13)*
17,3
1100
1520
990
1384
110
136
-26
Б
—
160
—
10
—
11,32
—
1600
—
1812
—
-212
212
В
30
46
50
39,9
47,7 (30)
35,9
1500
1835
1430
1651
70
184
-114
Г
50
55
35
35
30 (24)
29,8
1750
1925
1500
1639
250
286
-36
Д
55
79
30
23,5
22,1 (20)
18,77
1650
1857
1215
1483
435
374
61
Є
34
10
41,2
43
39,5 (28)
42,1
1400
430
1343
421
57
9
48
Ж
52
—
50
—
48,5 (35)
—
2600
—
2522
—
78
—
78
Разом
х
х
х
х
х
х
10000
9167
9000
8390
1000
777
223
продолжение
--PAGE_BREAK--* У дужках – у тому числі змінні витрати
гр.7 = гр. 1* гр. 3
гр. 8 = гр. 2 * гр. 4
гр. 9 = гр. 1 * гр. 5
гр. 10 = гр. 2 * гр. 6
гр. 11 = гр. 7 – гр. 9
гр. 12 = гр. 8 – гр. 10
Види продукції ЗАТ „Тканини” наведено з використанням буквеного коду, для того, щоб спростити відображення формалізованих процедур.
Друга частина планування прибутку на підприємстві є безпосередньо саме планування. Так, метод планування прибутку з використанням методу точки беззбитковості передбачає поділ витрат підприємства на такі:
· постійні, або умовно постійні (Sпост), за певний період; вони залишаються незмінними щодо змін обсягів виробництва або ступеня завантаження виробничих потужностей; наприклад, амортизаційні відрахування, орендна плата, відсотки за позиковий капітал, заробітна плата управлінського персоналу, утримання легкового транспорту, оплата послуг зв’язку і охорони та ін. Ці витрати враховуються за місцем виникнення;
· змінні (Sзмін), тобто такі, що прямо залежать від зміни завантаження виробничих потужностей або зміни обсягів виробництва: витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, заробітну плату робітників – відрядників, технологічні енергоресурси та ін. Носій цих витрат – продукт, виріб;
· сукупні, тобто повна собівартість (S) –сума постійних (Sпост) та змінних (Sзмін) витрат: S = Sпост + Sзмін;
Так, розглянемо даний метод для одного з видів продукції ЗАТ „Тканини”. Постійні витрати Sпост = 2500 тис. грн..; ціна реалізації одиниці продукції р = 35 тис. грн.; змінні витрати на одиницю продукції Sзмін = 22 тис. грн…
Критичний обсяг виробництва: Qкрит= Sпост/ p— Sзмін. Розрахувавши критичний обсяг виробництва можна встановити, скільки одиниць продукції потрібно реалізувати, щоб постійні витрати були покриті маржинальним доходом, який дає кожна реалізована одиниця продукції.
Qкрит= 2500 / 35 – 22 = 192 од.
Припустимо, що служба маркетингу наполягає на збільшенні витрат на рекламу; водночас підвищилась орендна плата і тарифи на послуги зв’язку. Унаслідок цього постійні витрати збільшились до 2750 тис. грн. Визначимо, який обсяг продукції треба реалізувати в цих умовах, щоб покрити новий розмір постійних витрат. Обчислюємо: Qкрит= 2750 / 35 – 22 = 211 од.
Визначення критичного обсягу виробництва (точки беззбитковості рис. 3) суцільною лінією позначено перший варіант постійних витрат, штриховою – другий.
Таким чином, за умови стабільності цін і змінних витрат на одиницю продукції і при збільшенні постійних витрат точка беззбитковості зміщується вправо. Для того щоб покрити постійні витрати в розмірі 2500 тис. грн.., достатньо реалізувати 192 одиниці продукції, а для покриття постійних витрат у розмірі 2750 тис. грн… потрібно вже реалізувати 211 одиниць продукції. Збільшення обсягу реалізації продукції понад критичне значення забезпечує одержання прибутків (натомість зменшення призводить до збитків).
У діяльності підприємства може постати потреба у визначенні постійних витрат, прийнятних цін реалізації або змінних витрат на одиницю продукції.
Виходячи з заданого обсягу реалізації продукції Q = 180 од. (контракти укладені саме на такий обсяг) з фіксованою ціною за одиницю р = 35 тис. грн. і заданим рівнем змінних витрат на одиницю продукції Sзмін = 22 тис. грн… визначити критичний для підприємства рівень постійних витрат: Sкритпост = Q* (p – Sзмін) = 180* (35 – 22) = 2340 тис. грн. Такий рівень постійних витрат дає змогу підприємству уникнути збитків.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Розглянемо приклад розрахунку критичних обсягів діяльності реалізації для багато номенклатурного виробництва у застосуванні для ЗАТ „Тканини”.
Вихідні дані на основі наскрізного прикладу діяльності підприємства за звітний період (див. табл..2.2), а також допоміжні розрахунки наведені в табл… 2.2
Таблиця 2.2
Вихідні дані для критичного обсягу виробництва
Показники
Види виробів
А
В
Г
Д
Є
Ж
Ціна 1 шт., тис. грн.
20
50
35
30
41,2
50
Змінні витрати на 1 шт.
13
30
24
20
28
35
Маржинальний дохід за 1 шт., тис. грн…
7
20
11
10
13,2
15
Частка виробу в сукупному обсязі реалізації, %
(за даними гр.7 табл. 1)
11
15
17,5
16,5
14
26
Постійні витрати на 1 шт., тис. грн.
2500
Узагальнений маржинальний дохід визначається як сума добутків маржинального доходу за видами виробів на їх частку: 7*0,11 + 20*0,15 + 11*0,175 + 10*0,165 + 13,2*0,14 + 15*0,26 = 13,1 тис. грн…
Критичний обсяг виробництва (точка беззбитковості)
Qкрит = 2500 / 13,1 = 191 од.,
у тому числі (з округленням результатів до цілих)
QA = 191 * 0,11 = 21 од.;
QВ = 191 * 0,15 = 29 од.;
QГ = 191 * 0,175 = 33 од.;
QД = 191 * 0,165 = 32 од.;
QЄ = 191 * 0,14 = 26 од.;
QЖ = 191 * 0,26 = 50 од.
За такої структури обсягів виробництва підприємство матиме виручку, яка дорівнюватиме загальним витратам (постійним та змінним).
У розглядуваному прикладі (див. гр.1 табл. 2.2) фактичні обсяги реалізації за всіма видами виробів перевищували критичні. Це забезпечило підприємству прибуток від реалізації продукції у звітному періоді у розмірі 1000 тис. грн.
Якщо підприємство реалізує продукцію в умовах недосконалої конкуренції, тобто коли зі збільшенням обсягів реалізації зменшується ціна за одиницю продукції, пошук оптимальної позиції продукції підприємства на ринку можна продемонструвати на прикладі, проілюстрованому на рис.2.2, вихідні дані для якого наведені в табл.2.2.
Водночас у цьому прикладі змінні витрати на одиницю продукції не залишаються однаковими при різних обсягах виробництва. Так, зі збільшенням обсягів виробництва вони зменшуються (наприклад, завдяки знижкам при купівлі сировини у великих обсягах), а в подальшому можуть збільшуватись (наприклад, за рахунок залучення більш віддалених постачальників чи сплати надбавок за понаднормову роботу).
Як випливає з даних табл. 2.2, максимальний прибуток підприємство отримає при обсязі реалізації 25 одиниць продукції. Прибуткова зона діяльності обмежена обсягами від 6 до 33 одиниць продукції. За її межами маржинального доходу недостатньо, щоб покрити постійні витрати підприємства, отже, підприємство зазнає збитків. Таким чином, якщо еластичність попиту перевищує одиницю, є дві точки критичного обсягу, де сукупні витрати дорівнюють виручці від реалізації. У наведеному прикладі – це 6 та 33 одиниці реалізованої продукції (див. рис. 2.2).
Таблиця 2.2
Вихідні та розрахункові дані для визначення оптимальних обсягів реалізації продукції в умовах недосконалої конкуренції.
Обсяг реалізації продукції Q, од.
Ціна за одиницю продукції р, тис. грн…
Виручка від реалізації V, тис. грн… (гр.1 * гр.2)
Змінні витрати, тис. грн.
Повні витрати S, тис. грн… (Sпост * гр.5)
Прибуток (+), збиток (-) Р, тис. грн… (гр.3 – гр.6)
на одиницю продукції Sзмін
на обсяг реалізації Sзмін (гр.1*гр.4)
1
2
3
4
5
6
7
5
10
50
5,6
28
66
-16
10
10
100
3,7
37
75
+25
15
8
120
3,3
50
88
+32
20
7,3
146
2,8
56
94
+52
25
6,2
155
2,5
62
100
+55
30
5
150
2,9
87
125
+25
35
4,1
143
3,6
125
163
-20
Примітка. Постійні витрати Sпост = 38 тис. грн..
За даними рівнями виручки та змінних затрат можна обчислити рівень постійних витрат, який відповідатиме максимальному прибутку. Аналогічно, виходячи із заданих рівнів інших взаємопов’язаних чинників, можна послідовно розрахувати оптимальні рівня цін на продукцію та змінних затрат.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Підприємству слід уникати „ножиць”, тобто коли попит на його продукцію еластичний, а попит підприємства на споживані ресурси, наприклад на енергоносії, нееластичний.
2.3 Планування рентабельності ЗАТ „Тканини” як складова процесу управління прибутком підприємства
Планування рентабельності підприємства є складовою частиною процесу управління прибутком підприємства. Розглянемо докладніше особливості планування даного економічного показника на фактологічному матеріалі ЗАТ „Тканини”.
У плануванні використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого, операційного, оподаткованого тощо).
Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди буде прибуток. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.
В розвинених країнах рентабельність власного капіталу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусуються результати всіх напрямків діяльності підприємства. Ще понад 100 років тому фінансові менеджери фірми „Дюпон” запропонували рентабельність власного капіталу Рвк визначати як добуток рентабельності реалізації за чистим прибутком Рч, оборотності активів Оа та коефіцієнта фінансової залежності (відношення сукупного капіталу до власного) Кфз, тобто
Рвк = Рч * Оа * Кфз = Р/ВК = Р/V* V/A* A=П/ВК;
де Р – чистий прибуток; V – чиста виручка від реалізації продукції; А – активи; П – пасиви.
Чистий прибуток ЗАТ „Тканини” у 2004р. становив 840 тис. грн., середньорічний розмір власних коштів – 5240 тис. грн… (р.380, 430 та 630 форми №1), чиста виручка від реалізації – 10000 тис. грн.., середньорічна валюта балансу – 8365 тис. грн…
Розрахуємо рентабельність власного капіталу за 2004 рік (за вихідними даними додатка 1 та 2):
Рвк =
З наведеної моделі рентабельності власного капіталу випливає, що на її значення істотно впливає збільшення частки позикових коштів, тобто так званий фінансовий ліверидж (важіль), який супроводжується підвищенням ризику втрати підприємством фінансової незалежності.
З огляду на цей ризик фінансовий аналітик визначає і регулює рівень фінансового важеля, з’ясовує, на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні валового прибутку (ВП) на 1% за умов різних часток позикового капіталу в пасивах підприємства.
Проілюструємо дію фінансового важеля на прикладі, наведеному на рис. 2.3 та в таблиці 2.3.
SHAPE \* MERGEFORMAT продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--