Управління економічним розвитком підприємства

Гипероглавление:
Розділ 1. Теоретичні основи управління економічним розвитком підприємств
1.1 Сутнісно-змістовна характеристика процесів управління розвитком підприємств
1.2 Фактори впливу на економічний розвиток підприємства
1.3 Методичні підходи до діагностики економічного розвитку підприємства
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Діагностика проблем управління економічним розвитком підприємства ЗАТ „Піонтекс”
2.1 Загальна характеристика підприємства
2.1.1 Історія ЗАТ „Піонтекс"
2.1.2 Опис продукції
2.1.3 Характеристика технології
2.1.4 Визначення основних клієнтів та конкурентів підприємства
2.2 Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства2.2.1 Дослідження та аналіз ринків збуту
2.2.2 Аналіз конкурентного середовища
2.2.3 Сильні та слабкі сторони підприємства
2.3 Оцінка рівня розвитку підприємства
2.4 Визначення основних проблем економічного розвитку
Висновки до розділу 2
3.2 Розробка плану заходів з підвищення рівня розвитку ЗАТ «Піонтекс»
3.3 Обгунтування ефективності підвищення рівня економічного розвитку ЗАТ «Піонтекс»
Висновки до розділу 3
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
--PAGE_BREAK--    продолжение
--PAGE_BREAK--Розділ 1. Теоретичні основи управління економічним розвитком підприємств 1.1 Сутнісно-змістовна характеристика процесів управління розвитком підприємств


Сучасний етап розвитку економічної наукової думки характеризується переосмисленням традиційних підходів і методик управління соціально-економічними системами різних рівнів. Якщо в недалекому минулому вимірювання досягнень підприємств здійснювалося за допомогою таких методів управління розвитком господарюючих суб’єктів, які базувалися на управлінні фінансовими показниками діяльності, то сьогодні реалії сучасного ведення бізнесу вимагають переосмислення основних факторів економічного розвитку. Сьогодні існують багато проблем теоретичного та прикладного характеру, що заважають ефективному й якісному розвитку підприємств.

Необхідність удосконалення довгострокових механізмів управління підприємствами зумовлена глибинними структурними перетвореннями у світових економічних відносинах, які проявляються в усіх сферах суспільного життя:

динамічні зміни структури суспільних потреб, що викликають зникнення традиційних та активний розвиток нових ринків;

швидкий розвиток науково-технічної бази суспільного виробництва, що призводить до внутрішньої нестабільності виробничих систем;

зміни суспільної свідомості та відношення до економічної діяльності, як такої, зумовлюють формування соціальних стереотипів чи моделей бізнес-діяльності;

глобалізація економічних відносин різних рівнів, що якісно змінює характер функціонування самих виробничо-комерційних систем, надаючи їм як нові можливості, так і генеруючи нові ризики.

Починаючи теоретичні дослідження розвитку підприємств, слід визначитися з ключовими загальнонауковими категоріями, що формують філософську базу досліджень.

Ключовими поняттями поставленої наукової проблематики, які дозволяють її позиціонувати у понятійно-категоріальному полі економічної науки, слід вважати:

Управління. Дану категорію слід аналізувати з двох основних позицій:

1) як процес;

2) як стан динамічного функціонування. У найбільш загальному контексті, під управлінням ми будемо розуміти процеси, основною метою яких є забезпечення здатності соціально-економічних систем зберігати та, у певних межах, змінювати свою якісну та кількісну визначеність. Термін “управління" вживається стосовно усіх різновидів систем (соціальних, економічних, організаційних, біологічних, механічних, хімічних тощо) і передбачає зусилля щодо їх цілеспрямованих змін.

Розвиток. У цілому категорія визначає характер змін, які відбуваються у будь-яких предметах, системах, явищах. Розвиток, як загальнонаукове поняття, характеризується кількома змістовними властивостями, що його визначають:

1) спрямованість;

2) швидкість;

3) результат;

4) причинність. Традиційно виокремлюють дві форми розвитку будь-яких систем, явищ, процесів — прогрес (розвиток від “нижчого” до “вищого”) та регрес (розвиток від “вищого" до “нижчого”). Зазначимо, що в економічних відносинах розвиток володіє усіма перерахованими рисами.

Категорія “управління" виражає здатність підприємства, як єдності соціально-економічної, матеріально-технічної та організаційно-технологічної систем, зберігати свою визначеність, підтримуючи стан динамічної рівноваги між внутрішніми та зовнішніми чинниками діяльності. Діяльність, у даному контексті, означає таке ставлення учасників бізнесу до соціально-економічного середовища господарювання, що передбачає його перетворення і підпорядкування їхнім економічним інтересам [44].

У загальнотеоретичному аспекті категорія “розвиток" розкриває характер змін, якіРвідбуваються у системі підприємства [21]. Іншими словами, це послідовність переходів соціально-економічної системи підприємства з одного стану в інший від моменту його створення до дати його ліквідації (юридичної та фізичної). Слід особливо зазначити, що підприємство, в рамках роботи трактується, як організаційно відокремлена, економічно самостійна, відкрита соціально-економічна система, яка на основі внутрішнього стану взаємодіє з зовнішнім середовищем і виготовляє продукцію (товари, роботи, послуги) [2, 3].

Розвиток підприємства є незворотнім процесом, який забезпечує спонтанні чи керовані переходи від одного неповторного стану до іншого через процеси змін. Неповторність кожного конкретного економічного стану підприємства забезпечується неможливістю повного повторення різноманітності, якості, кількості та сили впливу факторів, які його визначили.

Першоосновою розвитку підприємств слід вважати різноманітні зміни (внутрішнього та зовнішнього характеру), які виступають результатом взаємодії економічних предметів (об’єктів), їх різних властивостей, рис і параметрів. Соціально-економічні зміни у системі підприємства носять об’єктивний характер, тобто не залежать від волі та бажання людини (власників, менеджерів, працівників, інвесторів, кредиторів тощо).

З метою позиціонування поняття “розвиток підприємства” в системі економічних категорій, можна рекомендувати вивчення характеру його зв’язків з основними загальнонауковими суміжними термінами (рис.1.1).

На основі проведеного формально-логічного аналізу категорії “розвиток" та поняття “розвиток підприємства”, слід відзначити, що джерелом розвитку підприємства є об’єктивно існуюча невизначеність і внутрішні протиріччя економічних систем.



Рис.1.1 Логічний генезис поняття “розвиток підприємства"
Ключовим фактором у цьому процесі слід вважати протиріччя між обмеженими економічними ресурсами та необмеженістю економічних потреб людини. Таким чином, розвиток підприємств слід визначити на чотирьох рівнях, кожен з яких створює основу для наступних рівнів:

Науково-теоретичному рівні: розвиток — це сукупність внутрішньо та зовнішньо обумовлених послідовностей переходів підприємства (чи окремих його підсистем) з одного стану відносної стійкості у інший, починаючи від моменту його створення до повного припинення функціонування.

Методологічному рівні: розвиток підприємства — це постійні зміни структури, функцій, елементів, а також їх окремих властивостей, які дозволяють більш чи менш ефективно функціонувати соціально-економічній системі підприємства за умов динамічного середовища господарювання.

Методичному рівні: розвиток підприємства — це процес поступової зміни кількісних і якісних характеристик окремих бізнес-процесів і цільової ефективності підприємницької діяльності у цілому.

Прикладному рVвні: розвиток підприємства — це постійні зміни (підвищення) цільової ефективності використання основних засобів, оборотних коштів, персоналу, земельних ділянок тощо у короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективах.

Як правило, термін “розвиток" вживається тільки у контексті прогресивних змін, що удосконалюють бізнес-процеси підприємства. Не слід забувати й про інші можливі напрямки розвитку підприємств — регресивні зміни, які цілком допустимі за певних обставин. У науковій літературі [2, 5,19 та ін.], під розвитком підприємства найчастіше розуміють саме удосконалення діяльності, тобто зміни по висхідній траєкторії — від нижчого до вищого, від простого до складного. На наш погляд, не можна однозначно вказати на прогресивність таких змін.

Проблеми забезпечення ефективності розвитку підприємств належать до сфери стратегічного управління. Практичні результати визначення напрямків і кількісних параметрів розвитку підприємств втілюються у їхніх стратегіях, деталізуються у тактичних планах і доводяться до практичних заходів у рамках оперативних вказівок [1, 27 та ін. ].

Розвиток соціально-економічних систем різних рівнів (в тому числі малих підприємств) буває спрямований (цілеорієнтований) та неспрямований (спонтанний). Крім того, слід виокремлювати свідоме та несвідоме управління, що передбачають різні процеси та мають різну структуру. Вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців дало можливість побудувати комплексну класифікацію видових проявів процесів розвитку на підприємстві (табл.1.1).




Таблиця 1.1

Видові прояви процесів розвитку на підприємстві



Отже, розвиток підприємства — це сукупність змін різної економічної природи, спрямованості, інтенсивності, що об’єктивно відбуваються у соціально-економічній системі підприємства під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, а також призводять до переходу та фіксації підприємства у різних організаційно-економічних станах (відносно стійкого характеру).


    продолжение
--PAGE_BREAK--1.2 Фактори впливу на економічний розвиток підприємства


Теоретично визначено, що суттєвий вплив на розвиток підприємств має сукупність факторів макро-, мезо — та мікросередовища. Стосовно будь-якого підприємства вони відіграють неоднакову роль і можуть впливати на його діяльність позитивно, негативно або залишитися нейтральними [35]. Комбінаційний склад чинників, їх варіації, вагомість та інтенсивність впливу залежать від цілей підприємства, організаційної структури, виробничих і комерційних зв’язків.

Забезпечення розвитку підприємств повинно супроводжуватися постійною діагностикою факторів впливу на їхню господарську діяльність у декомпозиційному аспекті. З позиції вирішення поставленого завдання та дотримання основних принципів методології досліджень (визначеності, конкретності, причинності, розвитку, об'єктивності) було проаналізовано портфель методичних підходів до здійснення багатофакторного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища промислових підприємств [4].

Дійсно, економічний розвиток підприємства залежить від багатьох чинників (факторів), що є взаємозалежні між собою і нерідко впливають в різних напрямках. Тому його аналіз та оцінку слід проводити з врахуванням сучасних умов та чинників, що визначають функціонування підприємств та впливають на їх економічний розвиток.

Класифікація здійснена за такими ознаками:

1. За можливістю керованості чинниками економічного розвитку;

2. За місцем виникнення;

3. За характером впливу на функціонування підприємств.

Така класифікація дозволяє виділити ті з них, які є найбільш важливими для оцінки економічного розвитку і які слід відібрати для аналітичних розрахунків.

В розрахунок алгоритму економічного розвитку пропонується включати тільки керовані чинники, оскільки вони є залежними від підприємства та можуть ним регулюватись. Вплив зовнішніх чинників може бути значним, навіть вирішальним в їх діяльності. Проте підприємства не можуть їх змінити, але, реагуючи на їх вплив, пристосовують відповідно до них свою внутрішню виробничу структуру, технологію, персонал. Відмічається значний вплив в останні роки зовнішніх чинників, що робить менш стійкою економічну рівновагу та стабільність суб’єктів господарювання.


1.3 Методичні підходи до діагностики економічного розвитку підприємства


На даному етапі досліджень спробуємо проаналізувати існуючі методики комплексної оцінки розвитку підприємств, розпочинаючи з вітчизняних. Відзначимо, що в основу усіх прикладних методик аналізу та оцінки ефективності розвитку підприємств покладено результативний критерій (ефективність підприємницької діяльності).

Об’єктом дослідження вітчизняних науковців, як правило, виступали два види розвитку підприємств — інтенсивний та екстенсивний. Виокремлення саме цих видів організаційно-економічного розвитку проводилося на основі застосування принципів діалектичної логіки та відображало закон “переходу кількісних властивостей у якісні".

Однією з найбільш типових методик оцінки та аналізу організаційно-економічного розвитку підприємств слід вважати доробок Р.М. Петухова [34]. Під інтенсивним розвитком підприємства він розуміє такий спосіб змін, змістом як8х є використання у виробництві найновіших досягнень науки і техніки, передового практичного досвіду тощо; це процес, особливий спосіб розвитку підприємства, що спирається на досягнення науково-технічного прогресу, метою та результатом якого є підвищення економічної ефективності виробництва і зростання на цій основі обсягів виготовлення продукції. Під екстенсивним типом розвитку підприємств розуміється нарощування обсягів виробництва, підвищення його ефективності за рахунок залучення у господарський оборот більшої кількості економічних ресурсів. Пріоритетним визнається інтенсивний тип розвитку підприємств, що забезпечує більш повне задоволення потреб суспільства без зростання обсягів необхідних ресурсів.

Результатами інтенсифікації діяльності підприємства виступають такі зміни соціально-економічної системи підприємств, як збільшення його виробничої потужності, підвищення продуктивності праці, зростання швидкості оборотності коштів, активізація процесів технічного переозброєння та оновлення і т.д. Автор вважає, що перелічені організаційно-економічні результати слід розцінювати як проміжні, що не можуть бути визнані метою розвитку. Метою визнаються зміни загально системної ефективності функціонування підприємств, тобто співвідношення між отриманими результатами та понесеними для цього витратами.

На практиці спостерігаються різні типи поєднання динаміки виробництва продукції, витрат і рівня їх віддачі (ефективності). Різноманітні комбінації спрямованості та відносної швидкості зміни випуску продукції, виробничих витрат і рівня їх віддачі визначають характер розвитку підприємств [34].

У якості базових критеріїв аналізу та оцінки ефективності організаційно-економічного розвитку використовуються такі індекси: виробництва (Івп (рп)) — розраховується як співвідношення досягнутого рівня виробництва (реалізації) продукції та його базової величини; сукупних витрат на виробництво та реалізацію продукції (Ів) — розраховується аналогічно попередньому показнику; рівня економічної ефективності (Іеф) — визначається на основі співставлення досягнутих результатів та витрат на їх досягнення, а також співвідношення Іе / Ів (dеф).

На основі визначених Петуховим Р.М. критеріїв можуть бути виокремленні основні типи інтенсивного та екстенсивного розвитку (табл.1.2).

З наведеної табл.1.2 можна зробити висновок, що виробництво розвивається прогресивно (з економічної точки зору) тільки у випадку, коли dеф > 1. Чим більше значення показника dеф, тим вище рівень інтенсивності розвитку підприємства.




Таблиця 1.2


Можливі моделі розвитку підприємств



Система оцінки ефективності та якості розвитку підприємства за Р.М. Петуховим включає такі показники:

Приріст випуску продукції за рахунок зростання витрат, що відтворює екстенсивний шлях розвитку підприємства:
, (1.1)
де ΔВПекст — частка приросту обсягів виробництва продукції за рахунок екстенсивних факторів;

Сб та Сі — повна собівартість продукції, відповідно базового та розрахункового періодів;

КЕб — економічна ефективність виробництва базового періоду, яка визначається як співвідношення отриманих результатів і витрат на їх досягнення.

Приріст обсягів виробництва продукції, що зумовлена зміною ефективності виробництва, тобто інтенсивних факторів:
, (1.2)
де ΔВПінт — частка приросту обсягів виробництва продукції за рахунок інтенсивних факторів;

Сі — повна собівартість продукції розрахункового періоду;

КЕі — економічна ефективність виробництва розрахункового періоду, яка визначається як співвідношення отриманих результатів і витрат на їх досягнення.

Загальний приріст обсягів виробництва продукції визначається наступним чином:
 (1.3)
Відповідно до проведених розрахунків, найкращим визнається той сценарій розвитку, що забезпечує найбільшу частку інтенсивних факторів у загальному збільшенні обсягів виробництва. Висувається теза щодо можливості віднесення до інтенсивного типу розвитку тільки ті варіанти, що забезпечують не менше 50% зростання за рахунок інтенсивних факторів.

Запропонований алгоритм розрахунків Петухов Р.М. пропонує доповнити показниками оцінки суспільної цінності отриманих приростів обсягів виробництва за рахунок екстенсивних та інтенсивних факторів:
, (1.4)
де Іоер — темп організаційно-економічного розвитку підприємств;

β — коефіцієнт економічної значущості інтенсивних факторів розвитку, визначений на основі цільових орієнтирів розвитку підприємства, сфери бізнесу та економіки у цілому;

ВПі-1 — випуск продукції у попередньому періоді (році).

Той самий показник, з метою спрощення користування, рекомендується представляти у формі:
, (1.5)
де Ів — індекс зміни повних (приведених) витрат на виробництво та реалізацію продукції.

На цій основі визначається індекс організаційно-економічного розвитку (Коер) підприємства, як співвідношення:
 (1.6)
Наведені показники, за переконанням Петухова Р.М., повинні бути у подальшому деталізовані системою аналітичних коефіцієнтів другого порядку.

Іншим прикладом методик аналізу та оцінки процесів організаційно-економічного розвитку можна вважати метод збалансованих оціночних звітів (Balanced Scorecard чи BSC), розроблений у середині 90-х років Р. Капланом та Д. Нортоном [32]. Дана методика призначена для аналізу ефективності функціонування підприємств протягом тривалих проміжків часу та використовує високорівневі економічні співвідношення у поєднанні з традиційними фінансовими показниками, що дозволяє більш точно прогнозувати довгостроковий успіх підприємства. Аналітичні коефіцієнти в рамках методики носять назву оціночних індикаторів та, на думку авторів, сприяють управлінню вартістю бізнесу.

Методика BSC визначає чотири перспективи підприємства, які дозволяють більш точно визначити, наскільки ближче підійшла компанія до досягнення своїх цільових орієнтирів:

маркетингова (споживча) перспектива (як споживачі оцінюють діяльність підприємства);

внутрішня перспектива (які бізнес-процеси можуть забезпечити підприємству конкурентні переваги);

фінансова перспектива (як оцінюють бізнес власники);

перспектива розвитку (навчальна) (яким чином досягти подальшого успіху).

Крім того, методика дозволяє оцінювати такі параметри розвитку підприємства, що безпосередньо не пов’язані з його фінансовими результатами, наприклад, рівень професіоналізму співробітників чи гудвіл компанії в очах споживачів [17].

Можливість та необхідність використання методики BSC оцінюється за наступною матрицею (рис.1.3):


Рис.1.3 Матриця оцінки господарських ситуацій
На основі наведеної матриці виокремлюються чотири поля, кожне з яких відрізняється рівнем контролю над підприємницькою діяльністю, що визначає вимоги щодо системи показників. При використанні системи оціночних індикаторів повинні виконуватися ряд умов:

1) на підприємстві повинна функціонувати розвинута система інформаційних зв’язків;

2) організаційна культура та філософія компанії повинна бути врахована при створенні системи показників конкретного підприємства;

3) система оціночних індикаторів повинна бути пов’язана зі стратегією підприємства.

Загальну систему показників методики у розрізі окремих проекцій (фінансової, маркетингової, внутрішньої та розвитку) наведено на рис.1.4


Рис.1.4 Система показників аналізу організаційно-економічного розвитку згідно методики BSC
Використання даної методики передбачає реалізацію такого алгоритму:

Визначення мети та цільових орієнтирів діяльності — що ми намагаємося досягти?

Підбір індикаторів для вимірювання стратегії розвитку підприємства (встановлення пріоритетів) — що важливіше?

Ідентифікація індикаторів — що ми повинні вимірювати?

Прогнозування результатів — що потрібно виміряти та змінити?

Узгодження — кому це потрібно?

Планування наступних заходів — куди потрібно рухатися далі?

Іншим прикладом аналізу розвитку підприємства на основі його ринкової вартості може слугувати технологія Т. Коупленда, Т. Коллера та Дж. Муррина [21,22], співробітників консалтингової групи “МакКінсі". Технологія аналізу реалізує процесний підхід до вивчення розвитку підприємства, основним критерієм при цьому виступає ринкова вартість бізнесу. Причому, показник вартості бізнесу здобуває різні значення залежно від цільової основи розрахунку — вартість для акціонерів, вартість для інвесторів, вартість для суспільства, вартість для кредиторів тощо. Методичну основу визначення та аналізу вартості бізнесу (підприємства) створює пентаграма оцінки, приведена на рис.1.5


Рис.1.5 Схема визначення можливостей структурної перебудови організації
Для визначення вартості бізнесу використовуються традиційні методики:

Модель дисконтованого грошового потоку єдиного об’єкту оцінки — вартість підприємства визначається на основі вартості основної діяльності за вирахуванням усіх зобов’язань. Вартість основної діяльності розраховується на основі генерованого нею грошового потоку, з урахуванням чинника приведення. Особливо корисною, з огляду на специфіку нашого дослідження, є технологія визначення “продовженої вартості", тобто вартості після завершення прогнозного періоду (що фактично оцінює ефективність розвитку підприємства). Загальна формула розрахунку носить наступний вигляд:
 (1.7)
Модель економічного прибутку — вартість підприємства оцінюється на основі суми інвестованого капіталу, з урахуванням суми економічного прибутку від його використання. Величина економічного прибутку формується у кожен період функціонування капіталу в господарському обороті і служить вимірником вартості, яку створює компанія за певний піріод в рамках своєї діяльності:
 (1.8)
Модель оцінки опціонів та інше.

У рамках цієї концепції для оцінки можливостей зростання підприємства пропонується використовувати формулу Міллера-Моділ’яні, що дозволяє визначити вартість перспектив зростання підприємства:
, (1.9)
де k — частка чистого прибутку, інвестована у проекти заради зростання;

n — кількість років, протягом яких компанія інвестує кошти у власне зростання;

R — рентабельність інвестованого капіталу;

WACC — середньозважені витрати на користування капіталом.

Згідно цього підходу, якщо підприємство протягом тривалого періоду часу виявляє стійкі темпи зростання, що вище середніх по галузі, тоді воно повинно орієнтуватися на такі часові “горизонти” (рис.1.6) [21].

Кожен “горизонт" розвитку характеризується певною специфікою оцінки та аналізу, а також управлінням цими процесами. Підбиваючи підсумки нашого методологічного дослідження підходів до оцінки та аналізу процесів організаційно-економічного розвитку підприємств, слід відзначити, що у якості критеріїв можуть слугувати:

Ефективність підприємницької діяльності чи окремих її складових (бізнес-процесів). Даний критерій так чи інакше використовується в усіх розглянутих методиках і тому носить універсальний характер. Теоретичною основою використання цього критерію є ключове протиріччя економічних відносин “необмежені потреби — обмежені ресурси — обмежені економічні блага”.




Рис.1.6 Розвиток підприємства згідно концепції вартості бізнесу
Час протікання процесів. Використання даного критерію в економічних дослідженнях формалізовано в механізмах перерахунку вартісних показників до одного періоду часу.

Незважаючи на різноманітність інструментарію управління розвитком, більшість вітчизняних підприємств використовують традиційні фінансові показники та моделі. Звичайно, це не може не позначитися на ефективності управління цим складним соціально-економічними явищем. В основі традиційної технології управління розвитком підприємства лежить формула розрахунку доданої вартості (економічного прибутку) та фінансові коефіцієнти іммобілізації капіталу.

На наш погляд, зважаючи на вищевикладене, жодна з існуючих концепцій вимірювання досягнень підприємства неспроможна найбільш точно та коректно детермінувати рівень розвитку підприємства. Однак, з поміж усіх аналізованих концепцій найбільш близькою до досягнення визначеної мети, на нашу думку, є система збалансованих показників.

    продолжение
--PAGE_BREAK--Висновки до розділу 1


Неефективність традиційних підходів до управління розвитком підприємств за умов зростання рівня конкуренції, швидких змін технологій і поколінь техніки, методів організації виробництва, глобалізації економічних відносин вимагає пошуку нових концепцій забезпечення довгострокової успішності діяльності підприємств. Зростання вимог щодо якості та ефективності усіх без винятку бізнес-процесів підприємств позначається на усіх сферах господарської діяльності, а особливо це стосується управління.

На основі глибокого та комплексного аналізу існуючих теоретичних підходів до вивчення процесів розвитку підприємств і особливостей функціонування малих суб’єктів господарювання сформулювано наступні висновки теоретичного характеру:

1. На основі дослідження загальносистемних характеристик та позиціонування поняття “розвиток" в системі загальнонаукових та економічних категорій сформовано системне розуміння і уточнено визначення “розвитку підприємства”, як складного соціально-економічного феномену. Конструктивний аналіз сучасного наукового доробку з проблематики оцінки та управління розвитком підприємств визначив необхідність та актуальність магістерської роботи на системній основі синтезу теоретичного і методичного інструментарію.

2. З метою управління розвитком підприємств, як складним соціально-економічним феноменом, розроблено класифікацію його видових проявів на рівні підприємства, яка побудована за такими ознаками:

1) за масштабом змін;

2) за якістю змін;

3) залежно від природи змін (об’єкту розвитку);

4) за характером змін;

5) за типом тренду;

6) за рівнем динамічності змін;

7) за природою ключового критерію;

8) за рівнем невизначеності;

9) залежно від основи змін;

10) за можливістю управління змінами;

11) залежно від корпоративної стратегії;

12) залежно від складності змін; 13) залежно від мети змін. Наведена класифікація процесів розвитку підприємств має універсальний характер та може використовуватися в управління соціально-економічними системами різних рівнів.

3. Використання системного підходу до вивчення феномену розвитку підприємств дозволило розробити систему методологічних критеріїв оцінки та управління: функціональний, процесний, об’єктний, структурний, результатний та часовий критерії. На цій основі проведено аналіз особливостей використання трьох концептуально різних методик оцінки та управління розвитком підприємства — методики Петухова Р.М., методики МакКінсі, методики BSC, виявлено їх переваги та недоліки.

4. Кожен з представлених у роботі теоретичних підходів до оцінки економічного розвитку суб’єкта господарювання спрямований на діагностику рівня економічного розвитку підприємства, однак, на нашу думку, найбільш точно та коректно ідентифікувати рівень економічного розвитку здатна методика, заснована на використанні системи збалансованих показників. Адже, саме такий підхід дозволяє врахувати як фінансову складову економічного розвитку підприємства, так і не менш важливі складові бізнес-процесів, клієнтів та персоналу.

Дослідження загальноекономічних положень, сучасних теоретичних і методичних розробок з проблематики управління розвитком підприємств дозволило створити та обґрунтувати теоретичні та методичні основи для удосконалення системної та універсальної концепції управління розвитком підприємств промисловості, окреслило напрямки подальших наукових пошуків.

Розділ 2. Діагностика проблем управління економічним розвитком підприємства ЗАТ „Піонтекс” 2.1 Загальна характеристика підприємства 2.1.1 Історія ЗАТ „Піонтекс"
„Піонтекс" — Закрите акціонерне товариство, яке займається виробництвом нетканих матеріалів.

Закрите Акціонерне Товариство „Піонтекс" — фабрика створена на базі Київської фабрики нетканих матеріалів, існує більше 70 років.

Підприємство є одним із найстарших в Україні. Створене в 1928 році на базі артілі, в наш час це одне з небагатьох підприємств Київського регіону, яке спеціалізується на виробництві нетканих матеріалів.

Після того, як Україна стала незалежною настали скрутні часи для держави. Кризовий стан економіки, надзвичайно високий рівень інфляції спричинили реорганізацію фабрики, яка знаходилася у державній власності. Шляхом приватизацiї у 1995 році Київська фабрика нетканих матерiалiв була перетворена у закрите акцiонерне товариство „Піонтекс".

В даний час основний вид діяльності підприємства носить екологічний характер. Велике значення у вирішенні екологічної проблеми столичного регіону по праву належить ЗАТ „Піонтекс”, так як основною сировиною для фабрики є відходи швейного, трикотажного виробництва і виробництва хімічних волокон. Величезні площі прекрасної Київської землі, врятовані від завалів відходами — це заслуга фабрики. Підтвердження цього є головне гасло підприємства — „Зробимо Землю чистішою!"

Товариство демонструє, що відходи можна перетворити в доходи.

Отже, основний напрямок діяльності підприємства — переробка швейних відходів та обрізків тканин на сировину для виготовлення ватину та полотен нетканих голкопробивних та холстопрошивних.

Виробництво зосереджено в м. Києві, куди зі всієї України власний вантажний автотранспорт доставляє закуплені за кошти ЗАТ “Піонтекс" відходи швейного виробництва, які заготовлені для переробки регіональними постачальниками, замість вивезення його на сміття, що покращує екологічний стан довкілля.

Кожен місяць підприємство переробляє біля 50 тон різноманітних відходів легкої промисловості. Вироблена продукція користується стабільним попитом серед виробників спеціального одягу, меблів, будівельних організацій тощо. Полотна, що виробляються фабрикою, використовуються для будівництва екологічних об’єктів, зокрема міських сміттєзвалищ.

Вся продукція підприємства сертифікована і відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Керівництво підприємства намагається приділяти велику увагу розширенню асортименту, розробці нових видів продукції.

ЗАТ „Піонтекс" не одноразово брало участь у екологічних виставках, таких як „ЕкоУкраїна" та „Екологія”, підтримуючи думку про те, що промислові підприємства в Україні повинні орієнтуватися на збереження екології нашої держави.


    продолжение
--PAGE_BREAK--2.1.2 Опис продукції
ЗАТ „Піонтекс" виготовляє широкий асортимент нетканих полотен для різних галузей народного господарства.

За останні роки підприємство значно модернізувалося і переросло в фабрику, яка випускає більше 20 найменувань нетканих матеріалів.

Сучасне обладнання, колективний досвід професіоналів, можливості збільшення потужностей виробництва дозволяють щорічно оновлювати асортимент продукції і розширювати співробітництво, гарантуючи при цьому гарну якість та високий рівень договірних зобов’язань.

Вся продукція підприємства виробляється з екологічно чистих матеріалів, які не викликають алергію, що підтверджено гігієнічним сертифікатом.

Якість продукції забезпечується застосуванням у виробництві якісної сировини і систематичним контролем на всіх етапах виробничого процесу.

В наш час ЗАТ „Піонтекс" виробляє: ватин (холстопрошивний, голкопробивний); полотна (прасувальні, фільтрувальне, меблеві, геотекстиль, підоснову для лінолеуму); синтепон (звичайний, силіконовий); матраци (ватні, силіконові); ковдри (ватні, силіконові); подушки (ватні, силіконові).

Голкопробивний ватинє нетканим голкопробивним полотном, яке використовується у виробництві меблів, каркасних (пружинних) і ортопедичних матраців; виробництві сталевих дверей, прасувальних дошок; пошитті спецодягу і будь-якого іншого одягу, яка прошивається ззовні (використовується як утеплююча прокладка). І звичайно ж голкопробивний ватин — відмінний тепло і звукоізоляційний матеріал.

Основною відмінністю голкопробивного ватину від холстопрошивного є те, що у першого скріплення чи з’єднання волокон відбувається за рахунок проколювання достатньо щільною кількістю пробивних голок вихідного напіввовняного, синтетичного або бавовняного волокна. А холстопрошивний ватин зв’язується за допомогою бавовняної або поліефірної нитки, яка прошиває полотно по всій його довжині (у вигляді ялинки). Області ж застосування даного виду ватину ті ж самі, що і голкопробивного.

Зробивши ставку на виробників меблів, матраців і спецодягу і виходячи з побажань своїх замовників, фабрика перейшла на випуск ватинів з конкретними характеристиками, які у повному обсязі задовольняють дійсних та потенціальних клієнтів. Це достатньо висока поверхнева щільність — 300 г/кв. м. (450 г/пог. м), враховуючи те, що основні конкуренти виробляють ватин щільністю 200-250 г/кв. м. І стандартна ширина — 1,5 м.

Основу напіввовняного голкопробивного ватину складає натуральна відновлена вовна — 20-30% від загального складу. Основу бавовняного голкопробивного ватину складає відновлена бавовна — 40-50% від загального складу. В основі синтетичного голкопробивного ватину — синтетичні волокна — до 80% від загального складу.

Також однією із головної продукції є полотно об’ємне термоскріплене — синтепон — продукт, який широко використовується у багатьох галузях легкої промисловості. Матеріал має об’ємну структуру, високу міцність і достатню м’якість, володіє відмінними фізико-механічними показниками, вирізняється рівномірною поверхнею та рівномірними показниками по усадці. Даний матеріал зберігає свою м’якість незалежно від терміну його використання, не виділяє пилу і не викликає алергію. Структура волокон забезпечує гнучкість матеріалу, а їх закрутка гарантує високі характеристики по міцності.

Використовується у виробництві м’яких меблів в якості пружного шару між покривним оббивним матеріалом та основним формоутворюючим матеріалом (тобто в якості наповнювача для сидінь), у швейній промисловості як утеплювач, у виробництві ковдр, покривал, спальних мішків, взуття, м’яких іграшок та ін.

В процесі виробництва синтепону, використовується тільки 100% поліефірне волокно з Китаю. Ширина полотна 1500 мм (в рулоні 30 погонних метрів). За бажанням замовника можливий випуск продукції з нестандартними параметрами (щільність та ширина регулюється).

Серед продукції товариства є також геотекстиль — нетканий водонепроникний матеріал, виготовлений з натуральних або штучних полімерів шляхом механічного (голкопробивного) закріплення волокон. Голкопробивний геотекстиль характеризується низьким початковим модулем деформації, але має високу деформативну здатність (подовження до 30% без порушення цілісності). Термоукріплений геотекстиль має невелику товщину (0,1 — 0,3 мм). Йому властивий відносно високий модуль початкової деформації, подібно до тканих матеріалів, та значним подовженням при розриві, подібно до голкопробивного геотекстилю.

На відміну від тканих матеріалів, у нетканого геотекстилю з невпорядковано розташованими волокнами механічні властивості не залежать від напряму прикладання навантаження. Розтягуючі зусилля передаються лише на одну частину волокон, а інші переорієнтовуються у напрямку розтягнення.

Тож, виходячи з властивостей геотекстилю його застосовують для укріплення доріг при будівництві автомагістралей; для інверсійного покриття крівель; для дренажу фундаменту і захисту стін будівель; обмеження росту бур’янів та ін.

Також на фабриці налагоджено виробництво підоснови для лінолеуму, в якості якої пропонується один з видів сучасних матеріалів — неткане полотно на основі поліефірних волокон, отримане шляхом голкопробивання з наступним термоукріпленням. Цей матеріал не гігроскопічний, не гниє, стійкий до дії ультрафіолету і мікроорганізмів, має відмінні теплозахисні, фільтраційні та звукоізоляційні властивості, не має запаху. Матеріал представляє собою полотно схоже на волок з волокон поліефіру білого кольору. З фабрики постачається рулонами шириною 1,6 мз рівно обрізаними по ширині краями.

В даний час підприємство пропонує широкий асортимент фільтрувальних полотен у вигляді нетканого матеріалу із термічно укріплених хімічних волокон (100% поліефірне волокно), просоченого поліефірною смолою, зміцненого шаром щільного нетканого полотна із поліефірних волокон. Фільтрувальне полотно призначене для очистки рідких та газоподібних середовищ від механічних забруднень в різних галузях промисловості. Можлива ширина полотна — 1,60 — 2,4 м. Довжина полотна в рулоні до 150 м.

Іншим видом діяльності товариства є швейне виробництво. У 2005 році на підприємстві створено швейний цех, в якому виготовляється продукція постільної групи — матраци, ковдри та подушки із силікону та ватину. Дана продукція користується великим попитом у клієнтів з південного регіону та АРК, які займаються налагодженням курортної діяльності.

Виявилося, що попит на основну продукцію, до якої відносять ватин, синтепон та інші неткані полотна найвищий у період з серпня по грудень, а попит на вільну групу є найбільшим з січня по серпень. Тому річна динаміка виробництва виражає яскраву сезонність у діяльності підприємства.


    продолжение
--PAGE_BREAK--2.1.3 Характеристика технології
Відповідно до діяльності, яку веде підприємство виробничий процес здійснюється у трьох напрямках: виробництво ватину, фільтрувальних полотен, геотекстилю; виробництво синтепону; швейне виробництво (матраци, подушки, ковдри).

Основою у виробництві ватину є розчісування натуральних, регенерованих та штучних волокон. Здійснюється це на чесальних машинах. Далі за допомогою перетворювача процесу розчесане волокно розкладається в декілька шарів на поперечний транспортер. Кількість шарів визначається швидкістю подачі поперечного транспортера. Чим менша швидкість — тим більше шарів і відповідно більша щільність ватину досягається на виході. І навпаки, чим більша швидкість — тим менша щільність готового зразка.

З поперечного транспортеру через ущільнювач полотна і додатковий транспортер розчесане і відновлене волокно надходить в голкопробивну (для голкопробивного ватину) або у в’язальнопрошивну (для холстопрошивного ватину) машину „Біфама”.

Далі, за рахунок зв’язування волокон між собою утворюється готовий виріб — ватин, який потім проходить контроль якості, намотування, пакування та маркування.

Технологія виробництва всіх інших видів нетканих полотен, які виготовляються на фабриці подібна до технології виробництва ватину, але змінюються деякі параметри процесу для досягнення специфічних властивостей відповідного нетканого матеріалу.

Технологія виробництва синтепону:

Розрихлення синтетичних волокон за допомогою щіпально-замаслювальної машини;

Розчісування розрихлених волокон;

Формування волокнистого полотна;

Обробка волокнистого полотна з’єднуючим бікомпонентним волокном (обробка силіконом — для виробництва силіконового синтепону);

Сушіння полотна;

Контроль якості та намотування в рулони;

Пакування та маркування.

Виробництво постільної групи здійснюється у швейному цеху, де відбувається пошив матраців, ковдр та подушок.


2.1.4 Визначення основних клієнтів та конкурентів підприємства
Аналізуючи клієнтську базу товариства, я встановила, що сфера збуту охоплює всю національну територію, тому основним ринком збуту товарів, які виробляє ЗАТ „Піонтекс" з географічної точки зору є весь ринок нетканих матеріалів України.

Протягом останніх років неткані матеріали набли широкої популярності в багатьох сферах промисловості як дуже необхідний матеріал для виробництва величезної кількості товарів.

Тому серед клієнтів ЗАТ „Піонтекс" можна побачити по-перше підприємства-виробники меблів, оскільки неткані матеріали, такі як синтепон та ватин є незамінними у процесі виробництва більшості м’якої меблевої продукції. Клієнтами фабрики є швейні фабрики та фірми, що замовляють у ЗАТ „Піонтекс" синтепон та ватин для пошиття верхнього одягу та спецодягу, адже дані неткані матеріали гарно зберігають тепло та є утеплюючими компонентами швейних виробів.

Надзвичайно широке коло клієнтів, які купують у товариства фільтрувальні полотна — від підприємств харчової промисловості, до підприємств автомобілебудування, від представників цементної промисловості до виробників паперової продукції.

Великим попитом у будівельників та аграріїв користуються технічні полотна, адже у будівельній промисловості вони використовуються як міцні та зносостійкі матеріали, у сфері сільського господарства технічні полотна використовуються у якості засобів боротьби з поширенням бур’янів та зсувами грунту.

Товари постільної групи замовляють підприємства соціального комплексу. А оператори хімічної промисловості виявляють попит на якісну підоснову для лінолеуму.

Досліджуючи конкурентне середовище, в якому здійснює свою діяльність ЗАТ „Піонтекс" було встановлено, що ринок нетканих матеріалів України в цілому характеризується тим, що, незважаючи на наявність підприємств різних розмірів, визнаних вітчизняних лідерів на цьому ринку немає, а частка малих та середніх підприємств є найбільшою порівняно з іншими сегментами ринку текстильної промисловості. Це говорить про те, що ринок нетканих матеріалів нашої держави є ринком монополістичної конкуренції. Більшість виробників, крім досліджуваної продукції, виготовляють також і іншу (наприклад, виробниками ватину, синтепону та інших нетканих полотен є підприємства, які також займаються пошиттям спецодягу чи постільної білизни).

Для аналізу конкурентного середовища на ринку нетканих матеріалів України важливе значення має наявність великої кількості імпортованої продукції, яка в основному представлена товарами з Китаю та інших країн Азії.

Як вже було сказано, дуже велику частку ринку нетканих матеріалів України займають закордонні товаровиробники (майже 70%). Основною конкурентною перевагою яких є низькі ціни на продукцію, що обумовлено нижчими витратами на виробництво нетканих матеріалів за рахунок дешевої сировини. Однак якість імпортованої продукції зазвичай є невисокою. Але через низький рівень платоспроможності вітчизняні підприємства-споживачі нетканих матеріалів щоб виживати на ринку просто вимушені купувати імпортну продукцію хоч і невисокої якості, однак за низькою ціною.

Отже, основними засобами вітчизняних підприємств сектору нетканих матеріалів щодо конкуренції з закордонними товаровиробниками є виробництво та реалізація високоякісної продукції за низькими цінами.

Однак разом із закордонними підприємствами ринок нетканих матеріалів України ділять і деякі вітчизняні фірми.

Найбільш помітними вітчизняними виробниками продукції ринку нетканих матеріалів за географічними регіонами України можуть вважатися такі підприємства (рис.2.2):

у Західній та Центрально-Західній Україні виробництвом нетканих матеріалів займається іноземне підприємство (ІП)«Альтеко» (с. Софіївська Борщагівка Київської області), основною діяльністю якого є виробництво широкого асортименту синтепонів. ЗАТ «Фабрика технічних тканин „Технофільтр“» (м. Київ) виготовляє технічні та фільтрувальні тканини, а також побутові та технічні сітки. Варто назвати й Житомирську фабрику нетканих матеріалів ЗАТ «Фант» (м. Житомир), ВАТ „Могилів-Подільська фабрика нетканих матеріалів” (м. Могілів-Подільский Вінницької області) та Рівненська фабрика нетканих матеріалів ВАТ «Пульсар», які випускають майже всі можливі неткані матеріали, починаючи від ватину і закінчуючи різноманітними фільтрувальними полотнами.

ЗАТ КСК «Чексіл» (м. Чернігів), Кременецька фабрика ЗАТ «Ватин» (м. Кременець Тернопільської області) виготовляють лише вату та ватин.

Донедавна до числа виробників нетканих матеріалів можна було віднести і Бориславську фабрику нетканих матеріалів (м. Борислав Львівської області), але через банкрутство у 2006 році підприємство припинило роботу.

У Південній Українінеткані матеріали виготовляє ТОВ "Іскож" (м. Одеса). ТОВ „Велам” спеціалізується на виробництві матраців та постільної білизни з нетканих матеріалів власного виробництва. Взагалі ж у Південному регіоні розташовано найменше виробників даного сектору ринку текстильної промисловості. .

Східні та Центрально-Східні регіониУкраїни є місцем знаходження таких виробників, як ТОВ «Харків-Текстиль» — відомий виробник тканин технічних, фільтрувальних та спеціального призначення. У Дніпропетровську знаходиться КП «Фабрика нетканих матеріалів», яка, крім власне нетканих матеріалів, виготовляє також вату швейну.




Рис.2.2 Географічне розташування виробників нетканих матеріалів
Проаналізувавши схему географічного розташування основних гравців на ринку нетканих матеріалів України, можна сказати, що найбільше підприємств даної галузі сконцентровано у Центральному та Західному регіонах. Велика концентрація підприємств, які займаються виробництвом нетканих матеріалів у м. Києві та Київській області пов’язана з тим, що столиця — це найбільш розвинена частина країни, тут зосереджена велика кількість промислових підприємств, як споживачів продукції даної галузі, так і постачальників, які забезпечують виробників нетканих матеріалів необхідною сировиною.


    продолжение
--PAGE_BREAK--2.2 Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства2.2.1 Дослідження та аналіз ринків збуту
Український ринок нетканих матеріалів демонструє достатньо високі темпи росту. Адже неткані матеріали недорогі і легко пристосовуються до вимог, які встановлюються до них в промисловості та побуті. Ємність українського ринку з урахуванням обсягів національного виробництва, імпорту та експорту даних товарів проілюстровано на рис.2.3 За останні роки спостерігається тенденція до зростання ємності цього ринку в Україні. Однак це зростання забезпечується не суттєвим збільшенням обсягів національного виробництва, а за рахунок експансії імпорту. Характерною рисою українського ринку нетканих матеріалів в наш час є дуже велика перевага імпортних товарів даної галузі над такими ж товарами вітчизняного виробництва. У даний період обсяги імпорту нетканих матеріалів перевищують обсяги національного виробництва у 3,7 рази. На жаль, темпи приросту внутрішнього виробництва нетканих матеріалів в нашій державі протягом 2002-2007 рр. дуже суттєво поступаються темпам приросту імпорту.


 
Рис.2.3 Ємність ринку нетканих матеріалів України

Відповідно до даних Державного Комітету Статистики України обсяги виробництва нетканих матеріалів в Україні протягом 2002-2007 рр. зростали рівномірно. Динаміка випуску товарів класу «Матеріали неткані» у 2002-2007 рр. в натуральному вимірі подана на рис.2.4
Рис.2.4 Динаміка випуску нетканих матеріалів
Випуск нетканих матеріалів стабільно зростав приблизно на 21% щороку.

Досліджуючи ринок нетканих матеріалів в Україні, виявлено, що деякі вітчизняні виробники нетканих волокон не лише освоїли національний ринок, а й вийшли на закордонні ринки збуту.




Рис.2.5 Обсяги експорту нетканих матеріалів
Але при цьому необхідно зазначити, що протягом останнього часу обсяги експорту українських нетканих матеріалів є надзвичайно низькі. Це обумовлено дуже низькою конкурентоспроможністю вітчизняної продукції даної галузі у порівнянні з нетканими матеріалами, що експортуються з Китаю та інших країн, характерними особливостями яких є низькі ціни поряд з невисоким рівнем якості товарів. Однак, не зважаючи на це, помітною є тенденція до незначного підвищення обсягів експорту нетканих матеріалів з України, яка показана на рис.2.5

В рамках даного ринку виділимо окремі сегменти та визначимо основних споживачів нетканих матеріалів (табл.2.1).
Таблиця 2.1

Сегментація ринку нетканих матеріалів



Протягом досліджуваного періоду зростав обсяг реалізації товарів усіх сегментів ринку нетканих матеріалів. Обсяги реалізації в середньому зростали на 12,8%. Динаміка обсягів реалізації приведена в таблиці 2.2
Таблиця 2.2

Обсяги реалізації нетканих матеріалів за сегментами



Отже, аналізуючи дані за 2007 рік (див. рис.2.6), бачимо, що найбільша доля реалізованих нетканих матеріалів припадає на ватин (28%), на другому місці — синтепон (27%), за ними — ринок постільної групи (21%), фільтрувальні полотна (13%), підоснови для лінолеуму і найменшу частку займають технічні полотна (5%).


Рис.2.6 Обсяг реалізації нетканих матеріалів за основними сегментами у 2007 році


    продолжение
--PAGE_BREAK--2.2.2 Аналіз конкурентного середовища
За даними дослідження щодо діагностики секторів текстильної промисловості, яке проводило ВГО „Українська асоціація маркетингу” в п’ятірку провідних конкурентних переваг підприємств сектора нетканих матеріалів на внутрішньому ринку ввійшли: конкурентоспроможні ціни (58,6%), вища якість порівняно з конкурентами (47,1%), налагоджена мережа збуту (42,5%), оновлення асортименту (36,8%) та вивчення попиту (31,0%) (рис.2.7).




Рис.2.7 Конкурентні переваги підприємств сектору нетканих матеріалів
Для аналізу конкуренції вітчизняних підприємств в галузі нетканих матеріалів використаємо спеціальний інструмент — карту стратегічних груп. До стратегічних груп увійдуть ті підприємства, які займають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг. Отже, спочатку визначимо параметри, що використовуються при формуванні стратегічних груп: цінова політика; подібний асортимент продукції; наявні виробничі потужності; один інтервал параметрів “ціна-якість”; географічне поле діяльності; технічний рівень обладнання.

Тепер оберемо дві найсуттєвіші характеристики вітчизняних підприємств галузі — це цінова політика та подібний асортимент продукції. Для побудови карти використаємо таблицю 2.3 Отже, п’ятеро нижченаведених підприємств, представлених у таблиці, об’єдналися у одну стратегічну групу. Посилення або послабленням позицій цих підприємств може бути пов’язано з набуттям або втратою окремих конкурентних переваг.


Таблиця 2.3

Стратегічна група конкурентів



Отже, з таблиці 2.3 можна зробити наступні висновки:

1. Основними вітчизняними конкурентами ЗАТ „Піонтекс" на ринку нетканих матеріалів України є такі підприємства, як ВАТ „Пульсар", ІП „Альтеко", ТОВ „Велам".

2. ВАТ „Пульсар” є досить сильним конкурентом за обсягами продажу нетканих матеріалів, тому набуття додаткових конкурентних переваг може дати йому змогу стати впевненим лідером з продажу серед вітчизняних товаровиробників.

3. ТОВ „Велам” хоч і не лідирує за обсягами продажу, та має вже досить потужну рекламу. Оскільки у 2006 році підприємство отримало Міжнародний сертифікат ISO 2001: 2000, 2004р. №S2004.5785/02, можна зробити висновок, що досить велика кількість споживачів зверне увагу на товари саме цієї марки.

Вивчення можливої поведінки найближчих конкурентів є безперечно необхідним. Звичайно, і ЗАТ „Піонтекс" звертає увагу на дії своїх конкурентів та враховує їх у процесі своєї діяльності. Передбачити найближчі кроки конкурентів іноді не дуже легко, але можливо. Взагалі, це завдання є першочерговим у керівництва компанії, оскільки основні конкуренти ведуть досить агресивну політику.

Для забезпечення своєї конкурентоспроможності кожне підприємство повинно ідентифікувати власні конкурентні можливості та розробити стратегію у відповідності до ключових факторів успіху (КФУ). Наведемо основні КФУ для галузі нетканих матеріалів: технологія (нове устаткування, інновації у процесі виробництва); виробництво (низька собівартість продукції, її якість, високий ступінь використання виробничих потужностей, вигідне міцезнаходження підприємства, висока продуктивність праці); висока якість обслуговування; високий рівень професіоналізму керівництва та робітників; інші фактори (сприятливий імідж тощо).

Щоб визначити свої КФУ, відповідно до підходу запропонованого Р. Грантом, підприємство повинно відповісти на такі два головні запитання чого хочуть покупці і що потрібно зробити, щоб вижити у конкурентній боротьбі. Ідентифікація КФУ для ЗАТ „Піонтекс" представлена у табл.2.4
Таблиця 2.4

Визначення ключових факторів успіху ЗАТ „Піонтекс"


Далі проведемо аналіз використання можливостей ЗАТ „Піонтекс" у відповідності з визначеними ключовими факторами успіху. При цьому присвоїмо кожному КФУ ваговий коефіцієнт (табл.2.5).
Таблиця 2.5

Оцінка діяльності ЗАТ „Піонтекс" щодо використання КФУ



Далі повторимо процедуру, звернувши увагу на найближчих конкурентів (табл.2.6).
Таблиця 2.6

Порівняльна оцінка діяльності конкурентів у відповідності з КФУ



Отже, як видно з таблиці 2.6 однакові конкурентні переваги за рахунок використання сучасного високотехнологічного устаткування та технологій мають ВАТ „Пульсар” і ТОВ „Велам”. А ІП „Альтеко” має нижчі однакові з ЗАТ „Піонтекс" значення за даним КФУ. Це свідчить про те, що компанії теж використовують високотехнологічне устаткування, але, можливо, не досить вдало. Конкурентні переваги за рахунок ефективного використання трудових ресурсів має ВАТ „Пульсар". Всі інші підприємства мають дещо нижчі оцінки, однак вони також можуть використати цей КФУ для підвищення стану конкурентоспроможності. Ключовим фактором успіху щодо здійснення ефективного менеджменту націленого на постійний контроль якості продукції однаково та вдало користуються ВАТ „Пульсар", ТОВ „Велам” і ЗАТ „Піонтекс”. ІП „Альтеко” не досить ефективно користується даним КФУ. Щодо останнього КФУ, то ВАТ „Пульсар” і ЗАТ „Піонтекс" мають однаково високі позиції, дещо нижчий результат у ТОВ „Велам”, а ІП „Альтеко” користується даним КФУ найменш ефективно.

Для усунення наявних слабких місць ЗАТ „Піонтекс”, ефективного використання його існуючого потенціалу, нейтралізації можливих ризиків та використання додаткових шансів використаємо елементи SWOT-аналізу. Результати аналізу факторів відобразимо в таблиці 2.7


    продолжение
--PAGE_BREAK--2.2.3 Сильні та слабкі сторони підприємства
Визначимо сильні та слабкі сторони ЗАТ „Піонтекс" (табл.2.7).
Таблиця 2.7

Отже, аналізуючи результати аналізу необхідно сказати, що ЗАТ „Піонтекс" має як сильні, так і слабкі сторони. Для того, щоб усунути наявні слабкі місця і ефективно використовувати свій потенціал керівництво підприємства має здійснити заходи щодо розвитку фабрики, провівши діагностику рівня розвитку товариства.


2.3 Оцінка рівня розвитку підприємства


Протягом останніх п’яти років ЗАТ ”Піонтекс" нарощувало обсяги виробництва і темпи росту в середньому склали 116,3%. В 2007 р. в порівнянні з 2000 р. обсяги виробництва зросли в 6 разів. Подальше зростання виробленої продукції можна здійснити за рахунок збільшення чисельності працюючих на виробництві, підвищення продуктивності праці, покращання умов праці та збільшення заробітної плати.

В результаті аналізу діяльності підприємства були визначені головні стратегічні цілі ЗАТ ”Піонтекс”:

збільшення обсягів виробництва;

підвищення рентабельності виробництва за рахунок зростання продуктивності праці;

оптимізація структури продукції у відповідності з вимогами ринку.

Для оцінки рівня економічного розвитку підприємства необхідно грамотно сформулювати стратегію і чітко визначені стратегічні цілі. Анкетування та інтерв’ювання керівництва ЗАТ „Піонтекс”, а також детальне ознайомлення з умовами і методами роботи дозволили скласти ЗСП для підприємства (табл.2.8).




Таблиця 2.8

ЗСП для підприємства ЗАТ „Піонтекс”



Після аналізу фінансових звітностей та іншої інформації щодо діяльності ЗАТ „Піонтекс" отримаємо чисельні значення для визначення поточного, цільового та прогнозного станів і обчислення інтегрованого показника розвитку (табл.2.9 — 2.11).
Таблиця 2.9

Чисельні значення обраних показників фінансової складової ЗАТ „Піонтекс”



Відобразимо динаміку фінансових показників ЗАТ „Піонтекс" протягом 2001-2007 років на рис.2.8




Рис.2.8 Динаміка показників фінансової складової
Отже, проаналізувавши дані фінансової звітності, я прийшла до висновку, що показники, які є головними детермінантами розвитку підприємства у фінансовому аспекті, щороку зростали.

Зокрема, доход від реалізації продукції та обсяг виготовленої продукції зростали досить швидкими темпами. Це відбувалося за рахунок збільшення кількості замовлень, активізації рекламної діяльності та зосередження на більш повному задоволенні потреб клієнтів ЗАТ „Піонтекс".
Таблиця 2.10

Чисельні значення обраних показників складової бізнес-процеси ЗАТ „Піонтекс”



Відобразимо динаміку показників складової бізнес-процеси ЗАТ „Піонтекс" протягом 2001-2007 років на рис.2.9

Як видно з рис.2.9, продуктивність праці на підприємстві зростала не великими темпами, з кожним роком розвивалася діяльність з розробки нових видів продукції, а собівартість основної продукції (синтепона) зростала з кожним роком швидкими темпами.





Рис.2.9 Динаміка показників складової бізнес-процеси
Таблиця 2.11

Чисельні значення обраних показників клієнтської складової ЗАТ „Піонтекс”








Рис.2.10 Динаміка показників клієнтської складової
Відобразимо динаміку показників клієнтської складової ЗАТ „Піонтекс" протягом 2001-2007 років на рис.2.10

Дослідивши характер зміни показників клієнтської складової товариства протягом 2001-2007 років, я з’ясувала, доход від нових клієнтів різко почав зростати з 2004 року, коли на підприємстві було налагоджено лінію з виробництва синтепону, адже це дуже важливий та необхідний нетканий матеріал.

Аналізуючи збитки від втрати клієнтів, необхідно відмітити, що протягом аналізованого періоду спостерігалася тенденція до їх скорочення. Це загалом відбувалося загалом за рахунок купівлі у 2004 році нового обладнання, завдяки якому стало можливим виробляти неткані полотна з широким діапазоном зміни їх параметрів. Зі встановленням такого обладнання, ЗАТ „Піонтекс" змогло у більшому обсязі задовольняти потреби своїх клієнтів. Адже, дуже часто клієнти хочуть замовити продукцію з нестандартними характеристиками (різною шириною рулону, щільністю полотна).

Витрати товариства на рекламу демонструють тенденцію до зростання. З 2004 року вони збільшувалися швидшими темпами, що було обумовлено участю у багатьох виставкових заходах, зокрема у виставках промислових виробників, спрямованих на створення знання про марку та формування позитивного іміджу підприємства на ринку нетканих матеріалів.


Таблиця 2.12

Чисельні значення обраних показників складової навчання та розвиток персоналу ЗАТ „Піонтекс”



Відобразимо динаміку показників складової навчання та розвиток персоналу ЗАТ „Піонтекс" протягом 2001-2007 років на рис.2.11


Рис.2.11 Динаміка складової навчання та розвитку персоналу
Як бачимо з рис.2.11, сукупні витрати на навчання зростали з кожним роком, однак темп їх зростання почав уповільнюватися починаючи з 2004 року. Це є свідченням того, підприємство стало менш зосередженим на навчанні своїх працівників, поглибленні їх професійних знань, вмінь та навичок. Така тенденція є тривожною. Тому, можна стверджувати, що підприємство не досить уваги приділяє навчанню та підвищенню кваліфікації працівників, що є перешкодою на шляху економічного розвитку підприємства в цілому.

Проаналізувавши зміну розміру фонду оплати праці на підприємстві, можна зробити висновок, що він зростав щороку, однак таке зростання було викликане не суттєвим підвищенням заробітної плати працівників, а збільшенням їх штату.

В результаті аналізу було встановлено, що система винагородження і мотивації на ЗАТ „Піонтекс" пов’язана не зі стратегічними цілями, а з річними фінансовими показниками.

На підприємстві переважно використовується метод нарахування заробітної плати, який полягає у виплаті погодинної ставки. На мою думку, такий метод є застарілим, не враховує продуктивність праці робітників, не є прогресивним та не стимулює до більш ефективної діяльності.

Для визначення рівня економічного розвитку ЗАТ „Піонтекс" застосуємо кореляційний аналіз.

Коефіцієнти кореляції будемо визначати за формулою (2.1):
 (2.1)
між показниками складових І — ІІ, І — ІІІ, І — IV, ІІ — ІІІ, ІІ — IV, ІІІ — ІV. Це дозволить уникнути високої взаємної корельованості показників в одній складовій (мультиколінеарності).

Ми визначили 13 показників збалансованої системи. Перша і друга складові містять по чотири показники, третя — три, і четверта — два показника:

Показник економічного розвитку підприємства розраховуємо за формулою (2.2):

 (2.2)
Значення вагових коефіцієнтів  визначено експертно-аналітичним шляхом для галузі нетканих матеріалів:
Y1= 0,015,Y2= 0,01,Y3= 0,01.
За допомогою комп’ютерної програми Excel визначимо показники кореляції між вказаними елементами складових (див. Додаток А), та на їх основі розрахуємо рівень економічного розвитку ЗАТ „Піонтекс" протягом 2005 — 2007 років. В результаті розрахунків ми отримали наступні значення комплексного показника економічного розвитку підприємства (табл.2.13).
Таблиця 2.13

Показники економічного розвитку за 2005 — 2007 роки


Проведені раніше дослідження показника розвитку як функції багатьох змінних, визначили п’ять рівнів економічного розвитку підприємств легкої промисловості (табл.2.14).
Таблиця 2.14

Рівні економічного розвитку підприємств



Характеристики підприємств для кожного рівня екеномічного розвитку:

І рівень — підприємства, що мають найвищу ймовірність настання банкрутства;

ІІ рівень — підприємства, яким загрожує банкрутство, вони потребують розробки антикризових заходів;

ІІІ рівень — підприємствам банкрутство не загрожує, характеризуються в динаміці набуттям (підтриманням) рівномірності зростання економічного розвитку;

ІV рівень — підприємства характеризуються стійкою динамікою економічного розвитку;

V рівень — високотехнологічні, конкурентоспроможні підприємства, які задовольняють всім потребам акціонерів, споживачів і працівників.

Отже, діагностика діяльності ЗАТ „Піонтекс" показала, що значення показника економічного розвитку протягом 2001-2007 рр. належить проміжку . Тому це підприємство має ІІІ рівень економічного розвитку. Однак ці значення суттєво не змінюються на протязі 2005-2007 років і дуже повільно прямують в напрямку одиниці, що говорить про невелику швидкість розвитку підприємства. А значить, необхідно звернути увагу на основні проблеми, що стоять на шляху економічного розвитку ЗАТ „Піонтекс”.

Провівши детальний аналіз діяльності ЗАТ “Піонтекс" за 2001-2007 рр., визначивши загальні тенденції його розвитку, оцінивши досягнуті результати, ми можемо перейти до більш глибокого аналізу процесів його розвитку. З цією метою нами буде використана описана у теоретичному розділі роботи методика індексного аналізу Р.М. Петухова.

Як вже відзначалося раніше, методика індексного аналізу передбачає розрахунок чотирьох аналітичних індикаторів, співвідношення між якими визначають інтенсивність і якість розвитку підприємств. Ключовим постулатом цієї методики є необхідність забезпечення інтенсивного (прогресивного) стабільно швидкого розвитку. При цьому негативним слід розцінювати як сповільнення цього розвитку, так і зміна його якості на екстенсивний.

Методика базується на чотирьох аналітичних індикаторах розвитку, але враховуючи економічний зміст запропонованих показників, на наш погляд, використання d-коефіцієнту є недостатньо обґрунтованим, так як не несе у собі реальних економічних процесів.

Відповідно до методики індексного аналізу дослідження розвитку підприємства слід розпочинати з розрахунку індексів виробництва нетканих матеріалів підприємством за 2004-2007 рр. Але з огляду на те, що у ринкових умовах фінансові результати та потенціал розвитку підприємств залежить насамперед не від обсягів виробництва, а від обсягів реалізованої на ринку продукції (тобто задоволенні потреб споживачів через ринок), ми будемо використовувати індекс реалізації продукції. Саме цей індикатор повинен служити одним з критеріїв розвитку підприємств.

Зростання обсягів виробництва і реалізації продукції може досягатися за допомогою різних методів: збільшення ціни реалізації продукції, стимулювання ринкового попиту, реалізації по бартеру чи під фінансові зобов’язання, управління витратами тощо. З усіх цих методів найбільше практичне значення, з позицій фінансових результатів діяльності, має система управління витратами. Саме вона лежить у центрі уваги більшості керівників підприємств та власників бізнесу. Цінові коливання та стимулювання ринкового попиту, що знов-таки призводять до зростання ціни, набагато менше керовані, ніж витрати підприємства. Звідси, обов’язковою умовою оцінки ефективності розвитку меблевих підприємств слід вважати розрахунок індексів зміни їх витрат.

Зростання витрат підприємств слід порівнювати зі змінами обсягів виробництва і реалізації продукції, що дозволить оцінити ефективність виробництва у кожен рік аналізованого періоду.

Динаміка індексів реалізації продукції, індексів витрат та ефективності діяльності підприємства за 2004-2007 рр. представлена у табл.2.15.

Таблиця 2.15

Індекси реалізації продукції, витрат та ефективності діяльності підприємства за 2004-2007 рр.



На основі наведених у таблиці 2.15 даних можна зробити такі висновки щодо ефективності розвитку ЗАТ “Піонтекс" протягом 2004-2007 рр.:

За аналізований період спостерігається зростання обсягів реалізації продукції підприємства, що в основному зумовлено загальним збільшенням місткості ринку нетканих матеріалів України;

Темпи приросту обсягів реалізації продукції ЗАТ “Піонтекс" протягом останніх років стабільно скорочувалися у зв’язку із втратами потенційних клієнтів через зниження попиту на профільну продукцію підприємства;

зростання сукупних витрат відбувалося майже з однаковими темпами;

наведені значення індексу ефективності не дають вичерпного розуміння ефективності (якості) розвитку підприємства та повинні бути співставлені з раніше виявленими тенденціями.

Для більш повного аналізу ефективності і якості розвитку ЗАТ “Піонтекс" за 2004-2007 рр. слід визначити співвідношення змін ефективності його діяльності та зростання витрат для досягнення цих змін. Висновки щодо інтерпретації значень аналітичних індикаторів представлені у табл.2.16.




Таблиця 2.16

Визначення типу розвитку ЗАТ “Піонтекс" за 2004-2007 рр.



Отже, індексний аналіз економічного розвитку ЗАТ “Піонтекс" виявив тенденцію до зниження ефективності діяльності підприємства протягом 2004-2007 років, що обумовлює необхідність діагностики основних проблем, які стають на заваді ефективній роботі підприємства, та гальмують його економічний розвиток.


    продолжение
--PAGE_BREAK--2.4 Визначення основних проблем економічного розвитку


Під час діагностики рівня економічного розвитку ЗАТ „Піонтекс" було встановлено, що підприємство має середній рівень економічного розвитку, однак за останні три роки темпи зростання даного показника були дуже повільними.

Тому доцільно буде визначити основні перешкоди, що заважають підприємству прогресивно розвиватися.

З метою чіткої ідентифікації проблем розвитку підприємств галузі нетканих матеріалів нами було проведено авторське опитування керівників і спеціалістів ЗАТ “Піонтекс”, які сформували емпіричну базу дослідження. Результати цього опитування дали змогу глибше усвідомити перешкоди успішному розвитку підприємства.

Отримана експертним шляхом інформація згрупована у дві основні групи:

Фактори зовнішнього середовища, що визначають розвиток підприємств галузі нетканих матеріалів України.

Фактори внутрішнього середовища, соціально-економічні характеристики, технологічні параметри тощо, які суттєво вплинули на процеси розвитку ЗАТ “Піонтекс”.

Основні зовнішні фактори, що перешкоджають розвитку підприємств галузі нетканих матеріалів, представлені у табл.2.17.
Таблиця 2.17

Фактори зовнішнього середовища, що перешкоджали розвитку підприємств галузі нетканих матеріалів у 2004-2007 рр.



На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що на діяльність підприємств галузі нетканих матеріалів України за 2004-2007 рр. найбільше вплинули:

1) попит на профільну продукцію;

2) суспільно-політична ситуація у країні;

3) митна політика держави;

4) умови кредитування.

Отже, проаналізувавши особливості ринку нетканих матеріалів України, було встановлено, що основною проблемою українських виробників нетканих матеріалів є експансія імпортних товарів на українських ринках. Як вже зазначалося, темпи приросту внутрішнього виробництва нетканих матеріалів в нашій державі протягом останніх років дуже суттєво поступаються темпам приросту імпорту. Через неефективну митну політику вітчизняні виробники нетканих матеріалів є незахищеними та вразливими.

Однак якість імпортних нетканих матеріалів зазвичай є низькою. Тому, на мою думку, для того, щоб збільшити обсяги реалізації продукції підприємству необхідно зосередитися на підвищенні якості продукції. Адже, сьогодні споживачі надають перевагу якісним товарам, і готові платити за якість.

Нестабільність суспільно-політичної ситуаціїв країні дуже впливає на спроможність підприємства розвиватися, протягом останніх років такий вплив був негативним.

Стримуючим фактором на шляху до успішного економічного розвитку вітчизняних виробників нетканих матеріалів є погані умови кредитування бізнесу, що гальмує розвиток потенціальних можливостей підприємств даної галузі промисловості.

Дослідження внутрішніх характеристик діяльності ЗАТ “Піонтекс" проводилося на основі експертної оцінки цілого ряду показників, що дало змогу уникнути крайнього суб’єктивізму в оцінках. Так, економічну ефективність розвитку підприємства було проаналізована у таких аспектах: ефективність використання працівників, ймовірність банкрутства, матеріальна, сировинна та фінансова забезпеченість підприємницької діяльності. Ринкова ефективність оцінювалась за такими параметрами, як ринкова позиція підприємства на регіональному ринку, асортимент продукції, споживчі якості продукції тощо. Організаційна ефективність розвитку підприємства оцінювалася у контексті оперативності прийняття управлінських рішень, сформованого організаційного клімату, досягнутого балансу економічних інтересів учасників бізнесу тощо. Результати такого роду опитування представлені на рис.2.12.


Рис.2.12. Фактори внутрішнього середовища, які негативно вплинули на розвиток ЗАТ “Піонтекс" за 2004-2007 рр.
На основі представленої інформації можна зробити висновок, що найбільший вплив на ефективність розвитку підприємства справили:

використання трудових ресурсів;

ресурсна забезпеченість підприємницької діяльності;

досяжність і збалансованість стратегічних орієнтирів розвитку.

Маркетингова активність.

Під час аналізу діяльності підприємства було встановлено, що трудові ресурси на підприємстві використовуються не ефективно. Через динамічні зміни в галузі, які обумовлюють зміну структури продукції, що виробляється підприємствами галузі, кожний виробник нетканих матеріалів має гнучко і швидко реагувати на зміни попиту на продукцію. Однак, через недостатність вивчення попиту на ринку підприємство орієнтоване на виробництво в основному тієї продукції, попит на яку починає знижуватися, через появу більш прогресивних нетканих матеріалів з кращими характеристиками, які в сучасних умовах більш повно задовольняють потреби споживачів нетканих матеріалів.

Дослідивши рівень обізнаності клієнтів про дану торгову марку, я зробила висновок, що проблемою на шляху економічного розвитку підприємства є також низька маркетингова активність ЗАТ „Піонтекс”.

Отже, провівши діагностику основних проблем управління економічним розвитком підприємства, доцільним є розробка ефефктивних та дієвих рекомендацій в області досліджуваної проблематики.


    продолжение
--PAGE_BREAK--Висновки до розділу 2


Емпіричну базу для дослідження процесів розвитку сучасних суб’єктів господарювання сформувало Закрите акціонерне товариство “Піонтекс" — підприємство галузі нетканих матеріалів України, яка є динамічною та перспективною для нашої держави галуззю народного господарства. В результаті роботи над практичною частиною магістерського дослідження зроблено наступні висновки.

ЗАТ „Піонтекс" відіграє важливу роль на ринку нетканих матеріалів України. Займаючись протягом тривалого часу виробництвом ватинів, синтепонів, постільної групи та інших нетканих полотен підприємство досягло непоганих результатів у даній галузі. Про це свідчить частка ринку, яку сьогодні займає фабрика — 5,7%.

Клієнтську базу ЗАТ “Піонтекс" складають підприємства меблевої, швейної, взуттєвої, будівельної, металургійної, автомобілебудівних та багатьох інших галузей промисловості. Невпинне зростання сфер застосування нетканих матеріалів підтверджує перспективність цієї галузі промисловості

Загальний моніторинг ринку нетканих матеріалів України з’ясував, що на даному ринку панують переважно імпортні товаровиробники. Частка вітчизняних підприємств у 3,7 рази менша, ніж частка імпортерів, основною конкурентною перевагою яких є низькі ціни на продукцію.

Аналіз конкурентного середовища визначив основні фактори успіху підприємств галузі: використання сучасного високотехнологічного устаткування та технологій; постійний моніторинг потреб клієнтів; виробництво широкого асортименту нетканих матеріалів на сучасному обладнанні, яке дозволяє виготовляти продукцію з широким діапазоном зміни її певних характеристик; налагоджена система роботи за рахунок ефективного використання трудових ресурсів; ефективний менеджмент націлений на постійний контроль якості продукції.

Дослідження діяльності підприємства дозволило виявити сильні сторони ЗАТ “Піонтекс”: вигідне географічне розташування підприємства по відношенню до постачальників та споживачів; рівень освіти осіб, які займають посади вищих керівників відповідає європейським стандартам (більшість з них мають стаж роботи у компанії від 5 до 10 років); виробництво широкого асортименту нетканих матеріалів здійснюється на оновленому обладнанні, що забезпечує високий рівень якості продукції; високий професіоналізм інженерно-технічного персоналу.

Слабкими сторонами підприємства є: нестача власних оборотних коштів; невідповідність структури обсягу продукції з вимогами ринку; низька рекламна активність; невисокий рівень інноваційного розвитку; помірний рівень мотивації робітників.

З метою точності вибору необхідних показників діяльності підприємства для розрахунку комплексного показника рівня економічного розвитку було встановлено головні цілі діяльності підприємства: збільшення обсягів виробництва; підвищення рентабельності виробництва за рахунок зростання продуктивності праці; оптимізація структури продукції у відповідності з вимогами ринку.

У відповідності з основними цілями ЗАТ “Піонтекс" сформовано систему збалансованих показників, до фінансової складової якої увійшли такі показники: доход від реалізації продукції, обсяг виготовленої продукції, сукупні витрати, основні фонди. Індикаторами клієнтської складової обрано доход від нових клієнтів, збитки від втрати клієнтів, витрати на рекламу. Складову бізнес-процесів ідентифікують собівартість готової продукції, витрати на розробку нових видів продукції, продуктивність праці, сукупні витрати на виробничо-технічний розвиток. Складову розвитку та навчання персоналу оцінено за допомогою показника сукупних витрат на навчання та показника фонду оплати праці.

За допомогою кореляційного аналізу сформованої системи збалансованих показників для ЗАТ “Піонтекс" було розраховано комплексний показник рівня економічного розвитку підприємства. Даний показник для підприємства протягом 2005-2007 років змінювався не суттєво: з 0,77778 у 2005 р. до 0,78338 у 2007 р. Такий розмір показника вказує на ІІІ рівень розвитку ЗАТ “Піонтекс”, що характеризується набуттям (підтриманням) рівномірності зростання економічного розвитку.

З метою якісної оцінки рівня економічного розвитку підприємства було здійснено індексний аналіз його діяльності, який враховуючи індекси реалізації продукції та індекси витрат підприємства ідентифікував сучасний тип розвитку ЗАТ “Піонтекс" з точки зору ефективності діяльності підприємства. Достатньо швидкий ріст валових витрат, випереджаючи темпи приросту обсягів реалізації продукції, призвів до невисокої ефективності діяльності підприємства. Тип економічного розвитку ЗАТ “Піонтекс" є екстенсивно-регресивним.

За допомогою методу експертних оцінок було визначено основні проблеми, які стоять на шляху успішного економічного розвитку підприємства. Головними серед них є: зниження попиту на профільну продукцію; нестабільна суспільно-політична ситуація у країні; неефективна митна політика держави; невідповідність структури продукції, яка виготовляється підприємством тенденційним вимогам ринку.

Розділ 3.Шляхи підвищення ефективності управлінняекономічним розвитком підприємствА3.1 Моделювання розвитку підприємства на основі чотиривимірної моделі управління економічним розвитком


На основі проведених теоретичних досліджень і аналітичних розрахунків слід перейти до прикладних аспектів управління таким складним, системним процесом, як економіний розвиток. Розвиток підприємства слід трактувати як незворотні, цілеспрямовані та закономірні зміни у виробничо-комерційній системі підприємства, які відбуваються з внутрішніх і зовнішніх причин (факторів).

Незворотність таких змін гарантована цілим спектром унікальних параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища господарювання, цілеспрямованість забезпечує можливість “накопичення змін” і виникнення нової якості у соціально-економічній системі підприємства, закономірність — визначає механізми розвитку та упорядковує усі потенційно можливі альтернативні сценарії на цільовій основі.

На цій основі можна сконструювати чотиривимірну модель управління розвитком, яка дозволяє поєднати чотири ключові параметри розвитку підприємства:

економічні ресурси — нерухомість, земельні ділянки, машини, обладнання та устаткування, матеріали, сировина, енергоносії тощо, а також у певній мірі персонал підприємства (як технологічний ресурс);

спосіб (процес, внутрішні зв’язки, бізнес-процеси підприємства) — напрямки діяльності, технологія виробництва, способи збуту продукції, організація виробництва, управління підприємством тощо, а також у певній мірі персонал підприємства (як носій інтелектуальної власності, досвіду та корпоративної культури);

цілі-результати — продукт виробництва (товар підприємства), прибуток від діяльності, інші фінансово-економічні ефекти від функціонування підприємства;

часовий проміжок — специфічний ресурс підприємства, що дозволяє виявити та врахувати альтернативні витрати та доходи від діяльності, визначає своєчасність здійснення бізнес-процесів, досяжність цільових орієнтирів тощо.

Загальний вигляд матриці представлено на рис.3.1, на якому також виокремлено вектор розвитку будь-якого підприємства чи організації.

Визначення саме такого вектору розвитку підприємства обґрунтоване з позицій економічної ефективності та доцільності. Так, наприклад, започатковуючи підприємницьку діяльність, бізнесмен спочатку ставить мінімальні цілі (очікувані результати), витрачає на них максимально багато часу, хоча й використовуючи найпростіші способи організації роботи.

Характерним також для початкового етапу діяльності є значні витрати економічних ресурсів. З часом кожен суб’єкт господарювання намагається максимізувати очікувані результати (цілі діяльності зростають та ускладнюються).


Рис.3.1 Матриця “ціль-спосіб-ресурс-час" управління розвитком підприємства
При цьому способи організації ускладнюються, але завдяки накопиченому досвіду та більш раціональній організації бізнес-процесів досягається зменшення витрат часу. Скорочення витрат економічних ресурсів випливає з максимізації цілей та оптимізації бізнес-процесів. Слід також відзначити, що досягнення крайнього правого верхнього кута матриці можливе хіба що теоретично, а практично це є орієнтиром діяльності будь-якої організації.

Матриця дозволяє наповнити методологічну модель управління розвитку підприємства прикладними характеристиками. На основі представленої на рис.3.1 чотиривимірної матриці управління розвитком підприємств “ціль-спосіб-ресурс-час" можливо розрахувати швидкість розвитку, його абсолютну величину, визначити напрямок змін тощо. Крім того, таке розуміння корпоративного розвитку дозволяє розробити цілий спектр прикладних аналітичних інструментів управління стратегічними змінами. Нами запропоновано ряд аналітичних (локальних) інструментів управління розвитком підприємства, загальна система яких представлена нижче (рис.3.2). Загальна логіка розробки аналітичних технологій управління такого роду вимагає визначення пріоритетності та послідовності побудови матриць, що повинні будуватися, виходячи з об’єктивних економічних законів та наукових принципів.


Рис.3.2 Система аналітичних інструментів управління розвитком підприємства
Такий підхід демонструє методологію формування системи управління економічними процесами та легко може бути перенесений на соціально-економічні дослідження будь-яких макро-, мезо — та мікро об’єктів. Опис наукової та практичної цінності системного дослідження процесів змін на підприємствах на основі використання функціональної залежності ринкової вартості підприємства та перспектив його розвитку виходить поза рамки даної роботи і за глибиною проблематики може служити об’єктом додаткових альтернативних досліджень. На даному етапі слід відзначити, що основним критерієм ефективності управління розвитком підприємств слід вважати зростання його ринкової вартості (цінності його бізнесу).

У даний час підприємство слід аналізувати не просто як організаційну структура, а як систему взаємозалежних бізнесів-процесів, спрямованих на досягнення визначених цілей. Організація бізнесу на цільовій основі дає можливість вирішити ряд найважливіших для конкурентного підприємства завдань — від скорочення непродуктивних витрат і найбільш повного використання ресурсів на базі оптимальної організації роботи до керування асортиментом і ціноутворенням продукції, що випускається.

Сьогодні багато підприємств являють собою «багатофункціональні» структури, тому що орієнтовані не стільки на масове виробництво продукції, скільки на задоволення запитів клієнтів чи досягнення якихось цілей. Саме тому розпочинати побудову аналітичних матриць слід з залежності “ціль (результат) / спосіб (бізнес-процес) ”, що відповідно економічної логіки здійснення підприємницької діяльності повинна передувати іншим стадіям чи етапам реалізації будь-яких бізнес-проектів. Метою досліджень такого роду є ідентифікація відповідності очікуваних результатів з можливостями їх реальної досяжності.

Подібним чином можна сконструювати й описати і інші модифікації матриць типу “Ціль-Спосіб". Але з огляду на те, що основним критерієм ефективності розвитку підприємств визначено його ринкову вартість, пропонується використовувати матрицю “вартість підприємства/ маркетинг". Основне призначення цієї матриці — дати можливість власникам підприємств чітко усвідомити, яка маркетингова стратегія підприємства повинна бути використана залежно від реально можливого зростання ринкової вартості підприємства за умови наявності статистично підтвердженого зв’язку між цими двома характеристиками бізнесу. Крім того, всі поля матриці слід вважати економічно доцільними при певних умовах діяльності. Але при зміні цільових орієнтирів підприємства керівники повинні визначити, у яке поле слід “пересувати" підприємство для їх досягнення.

Більшість підприємств галузі нетканих матеріалів сьогодні розвиваються не найкращим чином, про що свідчать фінансово-економічні показники їх діяльності. Проаналізувавши динаміку зміни вартості підприємств (на основі методики дисконтування грошових потоків), а також з огляду на частку витрат на просування та збут продукції, можна відзначити, що більшість з них знаходиться на полі реактивного розвитку та балансування на стадії банкрутства (виходу з меблевого бізнесу.

Наступним кроком нашого дослідження слід вважати побудову матриці типу “ціль / ресурс", яка призначена для узгодження поставлених перед підприємством цілей та наявних у його розпорядженні фінансових, технічних, трудових та інших ресурсів для їх досягнення. Загальний вигляд матриці та пропонована модифікація представлені на рис.3.3


Рис.3.3 Матриці “Ціль / Ресурс” в управлінні розвитком підприємства
Виходячи з логіки побудови матриць такого роду, для аналізу слід використовувати співрозмірні економічні показники та характеристики. Теоретично усі бізнес-процеси підприємства повинні бути розкладені на цілий спектр аналітичних матриць другого порядку. Фактично запропонований управлінський інструмент формалізує статистично виявлену залежність результуючого показника та якогось суттєвого фактору впливу.

Нами пропонується використовувати матрицю, яка показує зв’язок зростання вартості підприємства з сумою сукупного капіталу, задіяною у підприємницькій діяльності. Проаналізувавши динаміку зростання сукупного капіталу малих підприємств галузі нетканих матеріалів та зміну ринкової вартості, можна зробити висновок щодо недостатнього рівня ресурсної забезпеченості їх розвитку. На ІП “Альтеко", ЗАТ “Харків-Текстиль” — розвиток відбувається на основі підвищення якості та структури бізнес-процесів, ВАТ “Фант" — розвиток можливий на основі мінімізації витрат капіталу (фактично відбувається вимивання коштів) та оптимізації традиційних бізнес-процесів, ВАТ “Пульсар” — розвиток через залучення капіталу, ТОВ “Велам”- розвиток через ефективне інноваційне інвестування.

Наступним кроком аналізу є визначення часової збалансованості цільових орієнтирів на основі врахування їх складності, способу досягнення та ресурсної забезпеченості діяльності. Саме проведенню такого аналізу і призначена матриця “ціль / час". Вона допоможе керівникам і власникам бізнесу оптимізувати використання такого цінного ресурсу, як час діяльності. Базова конфігурація матриць такого роду та пропонована модифікація представлені на рис.3.4.


Рис.3.4 Матриці “Ціль / Час" в управлінні розвитком підприємства

У дослідженнях такого роду здобувають особливої актуальності існуючі сьогодні розробки вітчизняних та зарубіжних науковців з проблематики часової оцінки ефективності підприємницької діяльності. Основним об’єктом для аналізу економічного розвитку підприємств за матрицею “вартість підприємства / час" є приріст грошового потоку за одиницю часу (у нашому випадку звітний рік).

На основі проведеного аналізу цільових матриць розвитку малих підприємств меблевої промисловості можна перейти до найбільш поширених у економічній практиці матриць типу “спосіб-ресурс". Основна мета матриці “ способи / ресурси" — це виявлення рівня залежності розвитку підприємства від забезпеченості економічними ресурсами, що дозволяє ідентифікувати такі основні типи бізнес-процесів:

комплексна (повна) переробка — при мінімальних витратах економічних ресурсів виконуються складні виробничі або комерційні процеси;

традиційні виробництва — бізнес-процеси підприємства досить стандартизовані та спеціалізовані, технологія їх реалізації достатньо вивчена, що дозволяє досягнути мінімізації економічних ресурсів;

науковомісткі (інноваційні) виробництва — виконуються складні бізнес-процеси зі значними витратами економічних ресурсів;

матеріаломісткі бізнес-процеси — при максимальних витратах ресурсів виконуються прості бізнес-процеси.

Загальна логіка побудови матриць такого типу, приклади та пропозиції представлені на рис.3.5.

Запропонована матриця призначена для виявлення залежності між трудовим потенціалом підприємства та його ринковою вартістю. Саме персонал є носієм інтелектуального капіталу організації, втілюючи у собі активний елемент будь-якої діяльності. На основі запропонованої матриці визначається:

капіталомісткий розвиток — досягається значне зростання вартості підприємства при невеликій чисельності персоналу, що свідчить про ефективну організацію праці та використання високопродуктивних технічних засобів;

трудомісткий розвиток — полягає у досягненні зростання вартості підприємства шляхом збільшення чисельності працівників підприємства;

оптимізація бізнес-процесів підприємства — передбачає досягнення незначного зростання вартості підприємства при незначній чисельності персоналу;

пропорційний розвиток — значне зростання вартості підприємства досягається на основі використання значної кількості працівників.


Рис.3.5. Матриці “Спосіб-Ресурс” в управлінні розвитком підприємства
Наступні два типи матриць розвитку підприємств носять допоміжний, але не другорядний характер — матриця “ресурс / час" (запропонована модифікація “сукупний капітал / часовий проміжок”) і матриця “спосіб /час” (запропонована модифікація “виробничі та комерційні процеси / часовий проміжок”).

Матриці типу “ресурс / час" дозволяють визначити стратегічні ресурси підприємства, тобто ті ресурсні складові підприємницької діяльності, які безпосередньо обумовлюють довгостроковий успіх підприємства у даній сфері бізнесу. Залежно від різновиду підприємницької діяльності та домінуючого фактора виробництва можна визначати капітало-, машино-, трудо-, інформаційно- і земелезалежні підприємства.

Крім вказаного, матриці “ресурс / час", як правило, використовуються для ідентифікації стадій розвитку підприємства згідно концепції циклічного розвитку. Так, наприклад, значні обсяги інвестування у основні засоби, оборотний капітал, нематеріальні активи тощо у порівняно короткий термін часу характерно для стадії “народження" бізнесу. Поступово зі зростанням розмірів виробничо-комерційної структури, розширення ринків збуту тощо відбувається мінімізація витрат капіталу у поточному періоді та активне інвестування у майбутній розвиток — стадія “зрілості" бізнесу. Таким же чином можна визначити й інші стадії циклів розвитку підприємств.

Загальний вигляд матриць такого роду і запропонована конфігурація представлені на рис.3.6.


Рис.3.6. Матриці “Ресурс / Час" в управлінні розвитком підприємства
Запропонована матриця “капітал / період часу” призначена для визначення потреби підприємства у капіталі у різні періоди часу. У кластерах матриці представлені можливі різновиди розвитку відповідно до співвідношення витрат капіталу підприємства та часу, за який ці витрати відбулися:

пропорційний короткостроковий розвиток — для підприємств (проектів) цієї групи характерні незначні суми витрат капіталу у короткострокові періоди часу, що зумовлено розв’язанням нескладних тактичних завдань та високою ефективністю організації бізнес-процесів;

розвиток через ліквідацію кризових явищ — діяльність підприємств цієї групи характеризується значними витратами капіталу за порівняно короткі проміжки часу, що характерно антикризовому управлінню підприємствами;

розвиток через оптимізацію граничних витрат — підприємства цієї групи розвиваються на основі мінімізації граничних витрат капіталу на одиницю продукції, що дозволяє досягти стратегічних цілей через високу оперативну ефективність діяльності;

капіталомісткий довгостроковий розвиток — підприємства цієї групи, як правило, витрачають значні капітали для реалізації довгострокових програм розвитку, що характерно для інноваційних проектів.

Наступний тип матриць — “спосіб / час" — формалізує залежність способів діяльності підприємства від термінів досягнення цільових орієнтирів. Таким чином вдається сформувати бізнес-модель діяльності підприємства, зорієнтовану у часі. Загальний вигляд матриць такого роду та запропонована конфігурація представлені на рис.3.7.
Рис.3.7. Матриці “Спосіб / Час" в управлінні розвитком підприємства
Запропонована матриця дозволяє зорієнтувати процеси підприємства у часі, тобто:

коли виконуються прості процеси у короткі терміни, то ці процеси повинні бути раціонально організовані, добре вивчені — рутинні однотипні роботи;

у випадку, якщо виконання простих процесів вимагає значних витрат часу, то такі процеси слід віднести до природних чи неорганізованих (природні мають визначену тривалість через об’єктивне існування фізичних, хімічних, біологічних чи інших законів природи);

якщо виконання окремих складних робіт на підприємстві не вимагає значних витрат часу (виконуються у короткий термін), то очевидно, що ці процеси повинні бути стандартизовані та глибоко спеціалізовані;

виконання складних робіт протягом тривалих часових термінів є, як правило, наслідком недостатньої вивченості робіт (невідповідності рівня розвитку потенціалу підприємства його стратегічним цілям, що вимагає доведення можливостей системи до потрібного рівня).

З метою наповнення даної моделі управління розвитком емпіричними даними було виконано ряд розрахунків, на основі яких побудовано 5 матриць. Матрицю типу “спосіб / час" немає можливості побудувати з огляду на обмеженість інформації щодо характеру організації бізнес-процесів окремих підприємств. Отримані результати представлені у табл.3.1, що створює основу для прийняття управлінських рішень.




Таблиця 3.1

Матричний аналіз розвитку ЗАТ «Піонтекс»



У представлених в табл.3.1 матрицях кластери (перетин перпендикулярних ліній) визначені на основі розрахунку середньогалузевого співвідношення методом експертних оцінок. На основі проведеного матричного аналізу процесів змін на ЗАТ «Піонтекс» за критерієм вартості підприємства можна запропонувати наступні заходи підвищення ефективності його розвитку:

Підприємство реалізує пасивну маркетингову стратегію, про що свідчить матриця №1 табл.3.7. Для нього слід рекомендувати активізацію маркетингової діяльності, проведення додаткових досліджень ринку, вимог споживачів, динаміки попиту на різні види нетканих матеріалів, розробку варіантної цінової політики тощо. Реалізація комплексу заходів такого роду дозволить товариству зміцнити свої позиції, перебуваючи в кластері “ефективний захист ринкових позицій", тобто, зайнявши міцну ринкову позицію, підприємство зможе значною мірою контролювати власні ринкові ніші на регіональних ринках збуту, а згодом дасть можливість перейти у кластер “розвиток інноваційного лідера", що характеризується швидким зростанням його ринкової вартості при агресивній маркетинговій політиці.

ЗАТ «Піонтекс» знаходяться у кластері “залучення додаткового капіталу” (власного чи позикового), тобто воно не створює внутрішніх механізмів для стабільного розвитку. Тому для підприємств можна рекомендувати підвищення ефективності організації та функціонування їх виробничо-комерційних систем.

Як і більшість підприємств галузі нетканих матеріалів, ЗАТ «Піонтекс» “живе одним днем", про що свідчить матриця “вартість підприємства / часовий проміжок". В основному, підприємство працює в оперативному режимі, не зважаючи на стратегічні орієнтири розвитку галузі та ринку. Тому для нього можна рекомендувати побудову стратегії розвитку та розробку комплексу заходів щодо гармонізації поточних цілей та стратегічних орієнтирів, з метою спрямування виробничо-комерційної системи підприємства на швидке зростання його ринкової вартості.

На основі матриці “вартість / персонал” підприємства ми можемо підтвердити зроблені раніше висновки, що ЗАТ «Піонтекс» розвивається на основі оптимізації традиційних бізнес-процесів, що супроводжується незначним зростанням вартості бізнесу при незначному збільшенні чисельності працівників. Іншими словами, відбувається пропорційний розвиток на основі сформованих пропорцій між факторами виробництва. Тому, для досягнення високого рівня організації праці та ефективності використання трудового потенціалу, доцільним для підприємства є інвестування коштів в нові технології та засоби праці, що дозволить підвищити ефективність праці персоналу без збільшення його чисельності.

Виходячи з наведених вище висновків сформуємо для ЗАТ «Піонтекс» план заходів, реалізація яких дасть можливість підприємству прискорити його економічний розвиток та зайняти більш міцні позиції на ринку нетканих матеріалів.
    продолжение
--PAGE_BREAK--3.2 Розробка плану заходів з підвищення рівня розвиткуЗАТ «Піонтекс»


Аналізуючи перспективні напрями розвитку галузі нетканих матеріалів з урахуванням досвіду розвинутих країн Західної Європи та Америки, ми з’ясували, що найбільш перспективним напрямом розвитку галузі є розробка нових нетканих матеріалів, удосконалення способів виробництва, та налагодження їх масового випуску. Для прогресивного розвитку стандартні товари і послуги повинні замінюватись гнучкою і високоякісною пропозицією нових продуктів, які розробляються для кожного індивідуального цільового сегмента ринку. Інновації і досконалість товарів, послуг і процесів повинні здійснюватись працівниками, які володіють самим новітніми інформаційними технологіями.

Ринок нетканих матеріалів за кордоном зростає дуже швидкими темпами, під дією різних факторів змінюються вимоги до властивостей нетканих матеріалів, розширюються сфери їх застосування, і невпинно змінюється структура галузі. Так, за даними Європейського об’єднання з нетканих матеріалів Edana (Брюсель), питома вага деяких видів нетканих матеріалів у загальному обсязі випуску в Європі кардинально змінилася протягом 2004 — 2007 років (рис.3.8).


Рис.3.8. Структура випуску нетканих матеріалів в Європі за 2004-2007 рр.
Отже, як видно з рис.3.9., питома вага ватину в загальному обсязі нетканих матеріалів, виготовлених у Європі, зменшилася з 26,6% у 2004 р. до 12,6% у 2007 р. В той же час спостерігалось збільшення частки геотекстилю з 6% до 20,1% відповідно.

Така зміна у структурі виробництва спричинена рядом чинників, які вплинули на реструктуризацію галузі в Європі, та за прогнозами найближчим часом призведуть до зменшення попиту на ватин, та його одночасне підвищення на геотекстиль і в Україні. Зокрема, виділяють наступні чинники:

Невпинне підвищення цін на вовну та бавовну, що є основою для виробництва ватину, через нестачу вітчизняної сировинної бази для її виробництва. Здорожчення цих матеріалів зумовлене високою ціною імпорту сировини.

Зниження попиту на ватин через невідповідність його властивостей сучасним потребам споживачів даної продукції. Так, протягом останніх років галузь нетканих матеріалів заповнює даний сегмент ринку новими матеріалами, характеристики яких більш повно задовольняють вимоги виробників меблів та спецодягу.

Застосування геотекстильних полотен дозволяє суттєво знизити капіталовкладення під час будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних доріг. Геотекстиль є надзвичайно надійним і зручним матеріалом, сфери застосування якого швидко розширюються.

Використання геотекстилю сприятливе для навколишнього середовища (зменшуються витрати природних матеріалів, знижуються об’єми підготовчих геотехнічних рабіт і т.д.).

Схема застосування геотекстилю (рис.3.9) ілюструє надзвичайно великі можливості його застосування, та підтверджує прогресивність виробництва даного нетканого матеріалу на сучасному етапі розвитку галузі.




Рис.3.9. Схема застосування геотекстилю
Тому, на нашу думку, доцільно проаналізувати структуру випуску продукції на ЗАТ «Піонтекс» (табл.3.2).


Таблиця 3.2

Структура випуску нетканих матеріалів ЗАТ «Піонтекс», у%



Структура випуску продукції підприємства протягом 2004-2007 років характеризувалась високою часткою ватину та синтепону, в той час, коли геотекстиль лише тільки починав виготовлятися на підприємстві у досить малому обсязі.

Для порівняння визначимо рентабельність виробництва ватину і геотекстилю. Для цього розрахунку використаємо середньогалузеві ціни та розміри собівартості даних нетканих матеріалів (табл.3.3).
Таблиця 3.2

Порівняння рентабельності продукції


Беручи до уваги сучасні тенденції розвитку даної галузі, на нашу думку, доцільним є переорієнтація підприємства з виробництва ватину на більш перспективні види нетканих матеріалів. Зокрема, ми вважаємо, що необхідно зменшувати частку ватину у загальному обсязі продукції підприємства, та одночасно нарощувати потужності для збільшення питомої ваги геотекстилю.

Зважаючи на це, сформуємо виробничу програму підприємства на 2009-2011 рр., із урахуванням сезонності виробництва, а також поступового зменшення обсягів виробництва ватину у 2009 році на 14%, 2010 р. — на 16% та на 28% у 2011 р., а також збільшення обсягу виробництва геотекстилю на 14% у 2009 р., на 31% у 2010р, та на 45% у 2011 р. .

Плановий обсяг реалізації продукції розраховано на наступні 3 роки з урахуванням запланованих цін і показано в таблицях 3.5 і 3.6.

Також необхідно звернути увагу на необхідність навчання працівників, оскільки зі зміною структури виробництва необхідно провести навчання тих працівників, які будуть перекваліфіковані для роботи з виробництва геотекстилю. Оскільки роботи, які здійснюються під час виробництва ватину схожі на процедури, що виконуються для виробництва геотекстилю, то одного курсу навчання працівників буде достатньо, для підготовки кваліфікованих робітників.

Для того, щоб збільшити коло клієнтів підприємству необхідно активізувати рекламну діяльність. А саме розробити та заснувати сайт підприємства, який буде надавати комплексну інформацію про підприємство, його продукцію, міститиме прайс-лист та ознайомлюватиме з існуючими системами знижок, можливостями поставок продукції, та надаватиме іншу важливу для клієнтів інформацію.

Також доцільно буде приймати участь у виставкових заходах, які часто проводяться у столиці. Адже останнім часом дуже великої популярності набуло відвідання керівниками підприємств виставок промислових товарів. Зокрема дуже часто в Київському виставковому центрі „Київ-Експоплаза” проводяться виставки продукції легкої промисловості. Участь в яких дає змогу товаровиробникам продемонструвати свою продукцію, проінформувати про її переваги, а також налагодити нові партнерські відносини з потенційними клієнтами. Для участі у таких заходах товариству необхідно розробити пакет демонстраційних поліграфічних матеріалів про підприємство, його діяльність, продукцію, та переваги, до яких можна віднести брошури, журнали, плакати, календарі та візитівки. Поширення даних інформаційних матеріалів дасть змогу ЗАТ „Піонтекс" сформувати у клієнтів знання про торгову марку та її позитивний імідж серед виробників нетканих матеріалів.



--PAGE_BREAK--Виробнича програма ЗАТ „Піонтекс”, в натуральних одиницях за 2010-2011 роки




Таблиця 3.5

Плановий обсяг реалізації продукції, у грн. за 2009 році



--PAGE_BREAK--

Відповідно до планових обсягів реалізації та господарської діяльності підприємства протягом 2009 — 2011 рр. сформуємо план доходів і витрат на наступні три роки. Заплановані доходи і витрати помістимо у таблицю 3.7.
Таблиця 3.7

План доходів і витрат тис. грн.
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Відповідно до запланованих господарських операцій, які буде здійснювати ЗАТ „Піонтекс" протягом 2009 — 2011 років складемо баланси. Дані планових балансів покажемо у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8

Баланс на 2008 — 2010 рр. тис. грн.



З метою надання інформації про зміни, що відбудуться у грошових коштах підприємства за період з 2009 по 2011 роки складемо таблицю 3.9, в якій відобразимо рух грошових коштів протягом цього періоду.
Таблиця 3.9

Рух грошових коштів



Здійснення вищевказаних рекомендованих заходів, на мою думку, дасть змогу подолати основні проблеми в діяльності підприємства, та приведе до більш прогресивного економічного розвитку ЗАТ „Піонтекс".

Щоб перевірити ефективність даних заходів необхідно порівняти рівень економічного розвитку ЗАТ „Піонтекс" до їх реалізації та після.

    продолжение
--PAGE_BREAK--3.3 Обгунтування ефективності підвищення рівня економічного розвитку ЗАТ «Піонтекс»


Для обгрунтування ефективності рекомендованих заходів щодо прискорення економічного розвитку ЗАТ „Піонтекс" ми провели кореляційний аналіз (див. додаток Б). Під час зазначеного аналізу ми використовували показники діяльності ЗАТ „Піонтекс" на 2009-2011 роки, зпрогнозовані з урахуванням позитивного ефекту від запропонованих заходів, викладених в рекомендаційній частині даної роботи. В результаті розрахунків ми отримали наступні показники прогнозованого рівня економічного розвитку підприємства (табл.3.10).
Таблиця 3.10

Прогноз рівня економічного розвитку на 2009 — 2011 роки



Прогноз економічного розвитку підприємства показав, що протягом 2009-2010 років ЗАТ „Піонтекс" перейде на ІV рівень економічного розвитку, що характеризується стійкою динамікою економічного розвитку.

Здійснення вищевказаних рекомендованих заходів, на мою думку, дасть змогу подолати основні проблеми в діяльності підприємства, та приведе до більш прогресивного економічного розвитку ЗАТ „Піонтекс".

Оскільки прогнозовані значення показника розвитку у 2009-2011 рр. рівномірно підвищуються (прямують до одиниці), то можна стверджувати про ефективність запропонованих заходів, а значить, про прогресивний розвиток підприємства.

Отже, проведена на підприємстві діагностика надала можливість зробити комплексну оцінку стану підприємства, оцінити вплив як фінансових, так і не фінансових показників на динаміку його функціонування, і зробити висновок про адекватно обрану стратегію економічного розвитку підприємства.


Висновки до розділу 3


В ході розробки та обгрунтування наданих рекомендацій для підвищення рівня економічного розвитку підприємства галузі нетканих матеріалів ЗАТ “Піонтекс" були сформовані наступні висновки.

1. На основі проведених теоретичних досліджень і аналітичних розрахунків розроблено прикладні аспекти управління таким складним, системним процесом, як економіний розвиток.

2. Для побудови прикладних інструментів управління розвитком підприємства галузі нетканих матеріалів в роботі запропоновано використовувати чотиривимірну матрицю “ціль-спосіб-ресурс-час", яка розкриває ключові параметри його розвитку. На базі цієї матриці визначено вектор ефективного розвитку підприємства, що полягає в максимізації результатів (цілей), мінімізації часових витрат на їх досягнення, економії ресурсів, а також спрощенні способів досягнення цільових орієнтирів.

3. Концептуальна матриця управління розвитком підприємств “ціль-спосіб-ресурс-час" поглиблена системою двохвимірних матриць типу: “ціль-спосіб", “ціль-ресурс", “ціль-час", “спосіб-ресурс”, “спосіб-час", “ресурс-час". На цій основі розроблено систему матриць для управління розвитком підприємств галузі нетканих матеріалів за критерієм їх ринкової вартості: “вартість / маркетинг", “вартість / капітал", “вартість / часовий проміжок", “вартість / персонал", “часовий проміжок / капітал”, “виробничі (комерційні) процеси / часовий проміжок”.

4. На основі індексів зміни фінансово-економічних показників ЗАТ “Піонтекс" побудовано систему матриць. Аналітичне опрацювання побудованих матриць дозволило запропонувати конкретні заходи щодо підвищення ефективності розвитку окремих малих підприємств.

5. За результатами моделювання чотиривимірної матриці управління економічним розвитком ЗАТ “Піонтекс" рекомендується активізація маркетингової його діяльності, підвищення ефективності організації та функціонування їх виробничо-комерційних систем, побудова стратегії розвитку та розробка комплексу заходів щодо гармонізації поточних цілей та стратегічних орієнтирів, інвестування коштів в нові технології та засоби праці.

6. Здійснивши моніторинг трансформаційних процесів галузі нетканих матеріалів країн Західної Європи та Америки, було встановлено, що перспективою розвитку даної галузі промисловості є відходження від застарілих технологій та товарів, розробка нових прогресивних нетканих матеріалів, пошук оптимальних шляхів їх виробництва.

7. Аналіз структури виробництва галузі нетканих матеріалів Європи пвказав на швидке підвищення питомої частки геотекстилю в загальному обсязі виробництва, та зниження частки такого традиційного нетканого матеріалу як ватин. Виявлено зниження попиту на даний товар через невідповідність його властивостей сучасним вимогам ринку.

8. Аналіз структури випуску продукції ЗАТ “Піонтекс”, порівняння рентабельності геотекстилю та ватину, визначення широкої сфери застосування геотекстилю вказало на доцільність переорієнтації підприємства з виробництва ватину на більш прогресивні неткані матеріали. Зокрема, рекомендується скорочення питомої ваги ватину у загальному обсязі виробництва, та підвищення частки геотекстилю.

9. Заплановані зміни у структурі продукції, закладені у виробниий план підприємства на 2009-2011роки, дасть змогу збільшити загальний обсяг реалізації підприємства та чистий прибуток, про що свідчать дані прогнорзованого балансу ЗАТ “Піонтекс" та плану його доходів та витрат.

10. Економічне обгрунтування запланованих заходів щодо прискорення економічного розвитку підприємства було здійснено за допомогою кореляційного аналізу прогнозних показників діяльності підприємства на 2009-2011 роки. Розрахунок прогнозного рівня економічного розвитку ЗАТ “Піонтекс" продемонстрував підвищення комплексного показника економічного розвитку підприємства з 0,791437 у 2009 р. до 0,822462 у 2011р. Прогноз економічного розвитку підприємства показав, що протягом 2009-2010 років ЗАТ „Піонтекс" перейде на ІV рівень економічного розвитку, що характеризується стійкою його динамікою.

    продолжение
--PAGE_BREAK--Висновки


Отримані результати проведеного магістерського дослідження дають нове рішення наукового завдання, що полягало у розробленні засад та рекомендацій щодо підвищення ефективності управління економічним розвитком підприємств на основі проблемно-діагностичного моделювання. Основними результатами науково-теоретичних, методичних та прикладних розрахунково-аналітичних досліджень магістерської роботи є:

1. В умовах трансформаційних перетворень значно зростає потреба у високоефективних підприємствах та засобах здійснення неперервної оцінки їх економічного розвитку. Цю потребу можна задовольнити шляхом розроблення методів проблемного діагностування економічного розвитку підприємств на основі системно-ситуаційної моделі розвитку.

2. Визначено, що серед нових моделей, які отримали назву ”вимірювання досягнень”, найсучаснішим аналітичним інструментом, який пов’язує фінансові показники і показники розвитку нематеріальних активів підприємств, є збалансована система показників (ЗСП), запропонована американськими вченими Р. Капланом і Д. Нортоном.

3. Встановлено, що простір бізнес-діяльності в системно-ситуаційній моделі розвитку доцільно визначати за допомогою складових збалансованої системи показників (фінансової, клієнтської, бізнес-процесів та навчання і розвитку персоналу), яка об’єднує фінансові показники та показники розвитку нематеріальних активів.

4. Методичний підхід до вибору показників збалансованої системи для підприємств галузі нетканих матеріалів включає логічну схему організаційних етапів їх визначення, яка враховує: місію, стратегію, стратегічні цілі підприємства, досвід керівника і потенціал кожного окремого працівника тощо.

5. Розроблена методика діагностичного аналізу економічного розвитку підприємств, яка визначає показник розвитку як інтегральну згортку коефіцієнтів кореляції між показниками збалансованої системи, що дозволяє визначити ефект синергії на підприємстві. Наближення показника розвитку до одиниці свідчать про досягнення адекватності обраної стратегії та прогресивний розвиток у напрямку до ідеалу; наближення показника до нуля свідчить про регресивний рух у напрямку до катастрофи.

6. Отриманий показник розвитку є інтегрованою комплексною оцінкою економічного розвитку підприємства, який є природним способом зниження як складності, так і трудомісткості управління. Оскільки показник розвитку є комплексною інформацією щодо стану підприємства, яка подається в максимально згорнутому вигляді і оцінюється за фіксованою шкалою, тому його істотним чином можна вважати рейтинговою оцінкою економічного розвитку підприємства.

7. Використання алгоритму впровадження механізму проблемного діагностування економічного розвитку дозволяє визначити проблеми підприємства галузі нетканих матеріалів ЗАТ “Піонтекс" та шляхи їх вирішення.

8. Зроблені на базі традиційного фінансово-економічного аналізу висновки вдалося підтвердити за допомогою використання спеціальної методики оцінки ефективності розвитку підприємств галузі нетканих матеріалів України. У якості прикладу вітчизняних підходів до аналізу розвитку підприємств обрано методику Петухова Р.М., яка представляє індексну оцінку ефективності процесів змін. На базі розрахунку системи індексів (індексу реалізованої продукції, індексу витрат, індексу ефективності) та їх співвідношень вдалося зробити висновки щодо якості розвитку ЗАТ “Піонтекс”. Підприємство розвивається екстенсивним шляхом, проявляючи тенденцію до регресивних змін.

9. З метою подолання обмеженості проведених розрахунків їх було доповнено експертними висновками, отриманими від опитування керівників і спеціалістів ЗАТ “Піонтекс”. На основі використання експертних оцінок вдалося врахувати фактори, що суттєво перешкоджали розвитку підприємства і залишилася поза розрахунками методик.

На основі системного та комплексного опрацювання проблематики управління економічним розвитком підприємств галузі нетканих матеріалів запропоновано комплекс теоретичних і методичних розробок, що дозволяють удосконалити та розвинути існуючі сьогодні наукові наробки, а також конкретні заходи для підвищення ефективності розвитку ЗАТ “Піонтекс".4

Список використаних джерел


1.     Ансофф И.Х. Новая корпоративная стратегия [Текст] / Ансофф И.Х. — Санкт-Петербург.: СПб: Издательство «Питер», 2004. — 416 с.

2.     Білоус Г. Розвиток малого підприємництва в Україні [Текст] / Г. Білоус // Економіка України. — 2000. — №: 2. — С.34-40.

3.     Богатирьов І.О. Ефективність розвитку підприємств [Текст] / Богатирьов І.О. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип.7 — 8 (26 — 27). — К.: НДЕІ, 2003. — С.73-79.

4.     Богатирьов І.О. Теоретичні аспекти управління розвитком малих підприємств [Текст] / Богатирьов І.О. // Економіка та право. — 2003. — № 2 (6). — С.42-49.

5.     Богатирьов І.О. Управління розвитком підприємств (за матеріалами малих підприємств меблевої промисловості України) [Текст]: дис… канд. Ек. Наук: 08.06.01: захищена 15.05.03: затв.27.09.03/Богатирьов І.О. — К., 2003. — 220 с.

6.     Бойко М.Г. Методичні засади вибору оптимальної програми розвитку підприємств [Текст] / М.Г. Бойко // Стратегія екон. розвитку України: Наук зб. — 2002. — №1 (8). — С.473-477.

7.     Бойко М.Г. Сучасні аспекти та пріоритети розвитку підприємництва в Україні [Текст] / Бойко М.Г. // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип.5. — К.: КНЕУ, 2004. — С.81-89.

8.     Бочан І. Інституційна теорія розвитку приватного сектора економіки [Текст] / І. Бочан // Економіка України. — 2001. — №.: 10. — С.59-62.

9.     Вакуленко А.В. Створення системи менеджменту якості як засіб удосконалення підходів до управління підприємством [Текст] / А.В. Вакуленко // Стратегія екон. розвитку України: Наук зб. — 2002. — №1 (8). — С.437-441.

10.Веклич О. Формування економічного механізму сталого розвитку України (Теоретико-конституційні засади) [Текст] / О. Веклич // Вісн. Нац. банку України. — 2000. — №: 2. — С.3-16.

11.Галіцин В.К. Системи моніторингу [Текст] / Галіцин В.К. — К.: КНЕУ, 2005. — 231 с.

12.Голдман М.А. Менеджмент и устойчивость экономический рост [Текст] / М.А. Голдман // Пробл. теории и практики упр. — 2001. — №.: 4. — С.93-96.

13.Грюниг Р., Хекнер Ф., Цойс А. Методы идентификации стратегических факторов успеха [Текст] / Грюниг Р., Хекнер Ф., Цойс А. // Проблемы теории и практики управления. — 1996. — № 6. — С.84-89.

14.Данько М. Проблеми прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки [Текст] / М. Данько // Економіка України. — 2004. — №: 5. — С.35-40.

15.Динкевич А. Закономерности экономического развития (проблемы методологии) [Текст] / А. Динкевич // Економічний розвиток. — 2001. — №.: 11. — С.71-80.

16.Д-р М. Кей Турбо-менеджмент: эволюция, управление, поведение в неоднородной среде [Текст] / Д-р М. Кей. — М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2003. — 277 с.

17.Каплан Роберт С., Нортон Девид П. Сбалансированная система показателей [Текст] / Каплан Роберт С., Нортон Девид П. — М.: ЗАО ”Олимп-Бизнес", 2004. — 320 с.

18.Касич А.О. Моделювання розвитку виробничо-економічних систем [Текст] / Касич А.О. // Регіональні перспективи. — 2006. — №2-3 (9-10). — С.141-143.

19.Козаченко А. Оценка стратегий развития предприятия [Текст] / А. Козаченко // Бизнес информ. — 2004. — №: 3-4. — С.118-122.

20.Коренєв Є.И. Розвиток принципів корпоративного управління на українських підприємствах [Текст] / Є.И. Коренєв // Регіональні перспективи. — 2000. — №: 2-3. — С.163-164.

21.Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. Стоимость компаний: оценка и управление / пер. с анг. [Текст] / Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2006. — 576с.

22.Кравець І.М. Менеджмент організації в умовах економічної перебудови [Текст] / І.М. Кравець // Регіональні перспективи. — 2000. — №: 2-3. — С.148-150.

23.Краткий словарь по философии / Под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К. Пантина. — 3-е изд., доработ. и доп. — М.: Политиздат, 1979. — 413 с.

24.Кроуфорд Ф., Мэтьюс Р. Миф о совершенстве [Текст] / Кроуфорд Ф., Мэтьюс Р. — М.: ЗАО Изд-во ”РОСМЭН-ПРЕСС", 2005. — 239 с.

25.Лабскер Л.Г. Вероятностное моделирование в финансово-экономической области [Текст] / Лабскер Л.Г. — М.: Альпина Паблишер, 2002. — 224 с.

26.Лавінський Г.В. та ін. Моделювання економічної динаміки: Навч. посіб. [Текст] / Лавінський Г.В. та ін. — К.: ЕКМО, 2003. — 128 с.

27.Лавінський Г.В. та ін. Моделювання системних характеристик в економіці: Навч. посіб. [Текст] / Лавінський Г.В. та ін. — К.: УФЕІ, 2004. — 172с.

28.Ламбен Жан-Жак Менеджмент, ориентированный на рынок [Текст] / Ламбен Жан-Жак. — СПб.: Питер, 2005. — 800 с.

29.Мазур О. Центр розвитку бізнесу як перспективна форма підтримки малого підприємництва [Текст] / О. Мазур // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. — 2001. — №: 4. — С.139-143.

30.Мерзляк А. Теоретичні аспекти та значення інвестицій у розвитку економіки [Текст] / А. Мерзляк // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. — 2003. — №: 4. — С.143-155.

31.Мец В.О. Економічни аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. [Текст] / Мец В.О. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

32.Ольве Н., Рой Ж., Веттер М. Оценка эффективности деятельности компании. Практ. руководство по использованию сбалансированной системы показателей: Пер. с англ. [Текст] / Ольве Н., Рой Ж., Веттер М. — М.: Издательский дом ”Вильямс", 2004. — 304 с.

33.Осауленко О.Г. Інформаційне та управлінське забеспечення сталого розвитку [Текст] / О.Г. Осауленко // Статистика України. — 2005. — №: 3. — С.4-9.

34.Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: (Методы и показатели) [Текст] / Петухов Р.М. — М.: Экономика, 1990. — 95с.

35.Рюэгг-Штюрм Й. Системно-конструктивисткая «теория фирмы» и управление процессами глубоких изменений на предприятии [Текст] / Рюэгг-Штюрм Й. // Проблемы теории и практики управления. — 2004. — № 6. — С.87-91.

36.Стасюк В.П. Модели адаптивного управления предприятием [Текст] / Стасюк В.П. — Донецк: ДонНУ, ООО ”Юго-Восток, Лтд”, 2003. — 224 с.

37.Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов [Текст] / пер. с англ. под редакцией Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2006. — 576 с.

38.Тренев Н.Н. Стратегическое управление предприятием на основе самоорганизации [Текст] / Тренев Н.Н. // Аудит и финансовый анализ. — 2005. — №1. — С.15-21.

39.Уайт Д., Багхай М., Коули С. Алхимия роста [Текст] / Уайт Д., Багхай М., Коули С. // Вестник МакКинси. — 2002. — №3. — С.7-33.

40.Узунов В.М. Фінансові аспекти розвитку підприємництва в Україні [Текст] / В.М. Узунов // Фінанси України. — 2001. — №: 8. — С.142-150.

41.Фостер Р. Созидательное разрушение: Почему компании, «построенные навечно», показывают не лучшие результаты и что надо сделать, чтобы поднять их эффективность [Текст] / Фостер Р. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. — 378 с.

42.Хаммер М. Бизнес в XXI веке: повестка дня [Текст] / Хаммер М. — М.: ООО ”Изд-во ”Добрая книга", 2005. — 336 с.

43.Шіковець К.О. Економіко-математичне забезпечення виробничих систем, що прагнуть до ідеалу [Текст] // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб. наук. пр. — Вип.3. — К.: ДНДІІМЕ, 2003. — С.57-63.

44.Шіковець К.О. Моделювання управління економічним розвитком підприємств (на прикладі легкої промисловості) [Текст] / дис… канд. Ек. Наук: 08.06.01: захищена 4.02.06: затв.14.05.06/Шіковець К.О. — К., 2006. — 235 с.

45.Форма №1. Баланс ЗАТ „Піонтекс" на 1.01.2006 р.

46.Форма №1. Баланс ЗАТ „Піонтекс" на 1.01.2007 р.

47.Форма №1. Баланс ЗАТ „Піонтекс" на 1.01.2008 р.

48.Форма №2. Звіт про фінансові результати ЗАТ „Піонтекс" за 2005 р.

49.Форма №2. Звіт про фінансові результати ЗАТ „Піонтекс" за 2006 р.

50.Форма №2. Звіт про фінансові результати ЗАТ „Піонтекс" за 2007 р.

51.Штатний розклад ЗАТ „Піонтекс" за 2007 р.

52.Статистичний щорічник України за 2002-2006 рр. / Державний комітет статистики України. — Київ, 2002-2006.

    продолжение
--PAGE_BREAK--Додатки

Додаток А

Розрахунок коефіцієнтів кореляції поточного стану економічного розвитку підприємства

    продолжение
--PAGE_BREAK--