--PAGE_BREAK--Персонал підприємства поділяється на такі групи:
Керівникиздійснюють функції загального управління. Умовно їх поділяють на три рівні: вищий – генеральний директор, директор; середній – начальники цехів, відділів, центрів тощо; первинний – начальники лабораторій, бюро, змін тощо. До керівників належать також головні спеціалісти, а також заступники всіх названих працівників.
Професіоналивирішують питання, що стосуються створення і впровадження у виробництво нових знань у формі теоретичних та прикладних розробок, а також розробляють варіанти вирішення окремих виробничих і управлінських проблем, остаточне розв’язання яких входить до компетенції керівників. На підприємстві це передусім інженери, економісти, юристи. Професійні завдання фахівців полягають у виконанні спеціальних робіт, пов’язаних із застосуванням положень і використанням методів відповідних наук.
Технічні службовціздійснюють підготовку й оформлення документів, облік, контроль, господарське обслуговування, виконуючи при цьому чітко регламентовану суто технічну роботу.
Робітникибезпосередньо створюють матеріальні цінності або надають послуги виробничого характеру, керують машинами та механізмами, ремонтують, налагоджують і обслуговують обладнання.
Основні робітникибезпосередньо беруть участь у технологічних процесах: змінюють форму, структуру, характеристики предмета праці, його розташування тощо.
Допоміжні робітникиобслуговують обладнання та робочі місця і в основному, і в допоміжному виробництві.
5. Визначення чисельності працюючих.
Визначаємо річний плановий бюджет робочого часу одного робітника
Табл. 3
5.1Визначення чисельності основних робітників
(6) ,
де Тн – трудомісткість одного виробу, нормогодин.
Фр – річний фонд робочого часу одного робітника, год.
Чисельність робітників верстатників
(7),
де Тв – трудомісткість 1-го виробу верстатогодин.
5.2 Визначення чисельності допоміжних робітників
Визначаємо в процентному відношенні від чисельності основних робітників (згідно вихідних даних).
(8),
деА% — відношення чисельності допоміжних робітників від чисельності основних
5.3 Визначення чисельності ІТП
Визначаємо в процентному відношенні від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.
(9)
5.4 Визначення чисельності службовців.
Визначаємо в процентному відношенні від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.
(10)
Результати розрахунків по розділу 5 зводимо в табл. 4.
Табл. 4
ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Заробітна плата — це грошове вираження частини необхідного продукту, яка надходить в індивідуальне споживання робітникам фірми у відповідності з кількістю і якістю затраченої ними праці у виробництві.
Організації і фірми виплачують заробітну плату в грошовій формі, це обумовлено наявністю товарно-грошових відносин і ринку. В цивілізованій економіці виплата зарплати не може проходити в натуральній формі. Грошова заробітна плата — найбільш гнучкий засіб обліку затрат і результатів праці.
Регулювання заробітної плати здійснюється фірмою і державою. Перш за все встановлюється міра праці. Вона відбиває кількість праці (величина затраченої мускульної і нервової енергії), інтенсивність праці і якість праці (ступінь складності і значення роботи). В результаті з'являються норми виробітку, норми часу, норми обслуговування на тих чи інших роботах. Підприємства і держава проводять нормування праці. Виконана норма — це перш за все кількість праці певної якості, яку віддав робітник фірмі чи державі протягом певного часу. За це він отримує грошову винагороду в формі заробітної плати.
Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників:
— величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника;
— величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище;
— величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому.
Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинну та відрядну.Погодинна зарплата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується для оплати праці тих робітників:
1)виробіток яких неможливо чітко нормувати;
2)в роботі яких головним є не зростання продуктивності праці, а підвищення якості продукції;
3)виробіток яких в основному залежить не від їх індивідуальних трудових зусиль, а визначається технологічним процесом.
Відрядна формазаробітної плати застосовується на роботах, де праця піддається точному і повному обліку, де широко використовуються норми виробітку. Величина заробітної плати при ній обчислюється як добуток розцінки одиниці виробу і кількості виробів. Виділяють такі системи відрядної заробітної плати:
-пряма відрядна заробітна плата – передбачає прямо пропорційну залежність між зростанням об'єму виробки і збільшенням заробітної плати;
-відрядно – прогресивна заробітна плата — суть її полягає в тому, що виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понад норму — по розцінках більш високих і зростаючих;
-відрядно-регресивна заробітна плата – при ній кожному відсотку збільшення виробітку понад норму відповідає приріст заробітку менше одного відсотку. Вона робить невигідним перевиконання норми виробітку.
-відрядно – преміальна заробітна плата – при цій системі виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а за продукцію, виготовлену понад норму, за дотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботу передбачена премія;
-колективно відрядна заробітна плата – при цьому заробітна плата робітника знаходиться в залежності від виробітку бригади, лінії, зміни.
6. Визначення величини річного фонду заробітної плати цеху.
6.1 Розрахунок річного фонду заробітної плати основних робітників
Система оплати – відрядна.
Визначаємо розцінку за формулою:
(11),
де Тн – трудомісткість, нормогодини;
Сг – годинна тарифна ставка, грн.
Рвiдр.3роз.= 440 ∙ 3,804 = 1673,8; грн.
Рвiдр.4роз.= 440 ∙ 4,331 = 1905,6; грн.
3роз. = 1673,8 ∙ 152 = 254417,6 (заробітна плата тарифна);
4роз. = 1905,6 ∙ 152 = 289651,2 (заробітна плата тарифна);
Пр.3роз. = 254417,6 ∙ 0,32 = 81413,63 (премія);
Пр.4роз. = 289651,2 ∙ 0,32 = 92688,38 (премія);
ЗПдод.3роз. = 254417,6 ∙ 0,1 = 25441,76 (ЗП додаткова);
ЗПдод.4роз. = 289651,2 ∙ 0,1 = 28965,12 (ЗП додаткова);
Заг.ф .= Зріч. + Пр. + ЗПдод. (12)
Заг.ф.3роз.= 254417,6 + 81413,63 + 25441,76 = 361272,99 грн.
Заг.ф.4роз.= 289651,2 + 92688,38 + 28965,12 = 411304,7 грн.
6.2 Розрахунок річного фонду ЗП допоміжних робітників
Система оплати – погодинна.
Табл. 4.1
6.3 Розрахунок річного фонду оплати ІТП
Визначаємо тарифний фонд, суму премій, загальний фонд в залежності від посадових окладів, чисельності.ІТП
Табл. 4.2
продолжение
--PAGE_BREAK--6.4 Розрахунок річного фонду оплати службовців
Службовці
Табл. 4.3
Спостережний лист ФРЧ вiце-президента з виробництва
Табл. 5
Спостережний лист ФРЧ начальника механiчного цеху
Табл. 6
Спостережний лист ФРЧ майстра в механiчному цеху
Табл. 7
Зведення затрат i втрат робочого часу менеджером вiдповiдного рiвня
Табл. 8
Визначаємо питому вагу кожної категорії.
Питома вага кожної категорії затрат (втрат) робочого часу визначається за формулою:
(13)
де Ткат – це тривалість певної категорії затрат (втрат) робочого часу, хв.;
Тр.д. – це тривалість робочого дня, хв.
1)Для віце-президента з питань виробництва:
К=(516÷480)∙100=107,5 %;
2)Для начальника механічного цеху :
К=(547/480)*100=114,1%;
3)Для майстра у механічному цеху :
К=(554 / 480)*100=115,4%;
Зведення затрат i втрат робочого часу менеджером вiдповiдного рiвня
продолжение
--PAGE_BREAK--Річний фонд заробітної плати цеху
Табл. 9
КОШТОРИС ВИТРАТ
Кошторис виробництва– це витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за певний період незалежно від того, відносяться вони на собівартість чи ні. Таким чином, кошторис виробництва і собівартість загального випуску продукції не збігаються.
Кошторис витрат– це плановий розрахунок витрат на всі потреби підприємництва за певний проміжок часу (як правило, рік). Такий кошторис дає можливість визначити потреби підприємництва у кожному виді ресурсів (сировинні, матеріалах, паливі, фонді заробітної плати).
7.Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування
Кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування
Табл. 10
Визначаємо вiдсодкове вiдношення витрат на утримання експлуатацiю обладнання по вiдношенню до основної зарплати основних робiтникiв.
(14)
8. Визначення цехових витрат
Кошторис цехових витрат
Табл. 11
Визначаємо вiдсоткове вiдношення цехових витрат по вiдношенню до основної зарплати основних робiтникiв:
(15)
9.Визначення повної собівартості одиниці продукції за калькуляційними статтями
Розрахунок повної собівартості одиниці продукції зводимо в таблицю 8
Повна собівартість одиниці продукції.
Табл. 12.
10.Визначення величини прибутку від реалізації річного обсягу продукції
Визначаю величини прибутку від реалізації одного виробу.
(16),
де Св. – повна собівартість одиниці продукції.
Визначаю величину прибутку від реалізації річного обсягу продукції.
(17)
де Пр- прибуток від реалізації одного виробу.
11.Визначення сум податків
ПОДАТОК
Податки— це обов'язкові внески до бюджету відповідного рівня або до позабюджетного фонду, які здійснюються платниками в порядку та на умовах, визначених законодавчими актами.
Критеріями при формуванні податку є:
— сплата їх у примусовому порядку до державного бюджету;
— без еквівалентний характер цих податків;
— єдина методологія.
У більшості країн світу за податками закріплені такі функції:
— фіскальна;
— розподільча;
-регулююча.
Класифікація податків:
За економічним змістом:
— податки на доходи;
— податки на споживання.
— податки на майно.
За характером дії або формою оподаткування:
— прямі;
-непрямі.
За джерелом сплати на ті:
— які сплачуються з прибутку або доходів;
— які включаються у витрати виробництва.
Залежно від органу, який стягує податки:
— загальнодержавні;
-місцеві.
11.1Визначення величини ПДВ сплаченого постачальникам матеріалів і комплектуючих:
(18)
11.2Визначення величини ПДВ, який сплачуватиме підприємство в бюджет з виторгу за свою продукцію:
(19)
(20)
12.Визначення ціни підприємства річного обсягу продукції:
(21),
деПДВ3 – податок на додану вартість від виготовленої продукції
Ціна.
Ціна– виражена в грошовій формі вартість одиниці товару.
Функції цін:
Функція обліку й зміни витрат суспільної праці.Ця функція визначається сутністю ціни як грошового вираження вартості. Ціна виступає тим економічним інструментом, що дозволяє організувати вартісний облік різних господарських процесів, виміру їхніх результатів.
Функція збалансованості попиту та пропозиції.Саме через ціни здійснюється зв'язок виробництва й споживання, пропозиції та попиту.
Стимулююча функція цінихарактеризується її взаємодією на виробництво й споживання різних товарів. Ціна стимулює виробника через рівень укладеної в ній прибутку. У результаті ціни сприяють або перешкоджають росту випуску й споживання товарів.
Функція розподілу й перерозподілу.Ця функція ціни пов'язана з відхиленням її від вартості в рамках дії ринкових факторів.
13. Визначення величини фондовіддачі.
(22),
деВо.в.ф – балансова вартість основних виробничих фондів.
Фондовіддача– вартісна оцінка кількості продукції в розрахунку на гривню основних виробничих фондів.
14. Визначення продуктивності праці, в т.ч. по доданій вартості.
(23),
деЧпр – загальна чисельність працюючих
(24)
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ
Продуктивність праці– це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.
Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції(робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу.
15. Визначення річної суми податку від прибутку.
(25)
16. Визначення рівня рентабельності
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ
Рентабельністьяк економічна категорія тісно пов’язана з категорією прибутку. Вони є різними сторонами економічних відносин. Якщо в прибутку відображаються відносини щодо створення та розподілу частини чистого доходу, то рентабельність характеризує відносини між підприємством і державного з приводу раціональності використання виробничих фондів та участі кожного підприємства у створенні й розподілі тієї частини чистого доходу, яка набуває форми прибутку.
продолжение
--PAGE_BREAK--