КУРСОВА РОБОТА
з економіки та фінансів підприємства
на тему:
“Оцінка фінансового стану підприємства та напрямки його покращення”
на матеріалах Заболотівського Споживчого Товариства. ЗМІСТ Вступ
Розділ І. Мета, завдання та етапи проведення аналізу фінансового стану підприємства.
Розділ 2. Аналіз фінансового стану підприємства за 2001-2002 роки.
2.1. Аналіз загального фінансового стану та його фінансової стійкості.
2.2. Оцінка ліквідності балансу.
Розділ 3. Напрямки покращення фінансового стану підприємства у наступному періоді.
Висновки
Література
Додатки
ВСТУП
Протягом останніх років тривало становлення ринкової системи господарювання. Активніше здійснювалися економічні реформи, виявлено нові аспекти реформування форм власності і структурної перебудови економіки України.
У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватися у складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства так і підприємств-партнерів.
Фінансовий стан підприємства – це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.
Основними факторами, що визначають фінансовий ста є: виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного копі лату за рахунок прибутку, а також швидкість оборотності оборотних котів. Сигнальним лолязникомв якому проявляється фінансовий стан є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.
Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає Заболотівське Споживче Товариство Снятинської райспоживспілки, тобто самостійно господарюючий суб’єкт, який організований у відповідності з чинним законодавством України, тобто є юридичною особою, займається підприємницькою діяльністю і функціонує на принципах комерційного розрахунку. В основі комерційного розрахунку закладено принцип підвищення ефективності виробництва в межах підприємства, а саме намагання отримати максимум ефекту при мінімумі затрат і обмежених ресурсах, а також маркетингова спрямованість діяльності, яка визначає поведінку на ринку.
Заболотівське СР є одним з торговельних підприємств Снятинського району Івано-Франківської області. Вищим органом державного управління виступає Укоопспілка. Видом економічної діяльності, як уже зазначалося є торгівля. За правовим статусом і формою господарювання підприємство є кооперативною власністю.
Головною метою курсової роботи є оцінка фінансового стану підприємства, напрямки його покращення на наступні роки, а також вивчення і аналіз показників, що характеризують фінансовий стан будь-якого підприємства.
При написанні даної роботи найважливішими є такі завдання, як – повний, всебічний аналіз фінансового стану підприємства на протязі звітного 2002 та минулого 2001 років:
визначення мети та етапів проведення аналізу фінансового стану підприємства;
оцінка фінансової стійкості підприємства;
проведення аналізу ліквідності балансу підприємства;
розрахування і вивчення основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства та ефективність його діяльності за 2001-2002 роки;
визначення впливу факторів на зміну величини даних показників;
виявлення резервів та розробка заходів щодо покращення фінансового стану підприємства у наступному періоді.
Структура роботи складається з вступу, трьох розділів та двох підрозділів, висновків. Списку використаних джерел та додатків. В роботі є чотири таблиці, дві діаграми, форми фінансової бухгалтерської звітності.
Розділ 1. Мета завдання та етапи проведення аналізу фінансового стану підприємства.
Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. У ньому знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами.
Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами:
прибутковість роботи підприємства;
оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових платежів;
наявність власних фінансових ресурсів не лише мінімально-необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;
раціональне розміщення основних і оборотних фондів;
платоспроможність та ліквідність.
Якщо підприємство досягає в цих напрямках необхідних параметрів то фінансовий стан підприємства вважається стабільним. Фінансовий стан підприємства не може бути стійки, якщо воно не отримує прибутку у розмірах, що забезпечують необхідний приріст фінансових ресурсів спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази підприємства та їх соціальної сфери.
Першочерговий завданням фінансової служби підприємства є фінансовий контроль за виконанням планів та завдань по випуску високорентабельної, конкуренто-спроможної продукції за зниженням витрат на виробництва, запровадження режиму економії матеріальних ресурсів та управління виробництвом.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої комерційної і фінансової діяльності, що вищі показники виробництва і реалізації продукції робіт і послуг, нижча їх собівартість, то вища рентабельність і вищий прибуток, то кращим є фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з виробництва і реалізації відбувається підвищення собівартості продукції, робіт, послуг, зменшення виторгу і суми прибутку і, як наслідок, — погіршення фінансового стану підприємства його платоспроможності.
В об’єктивній оцінці фінансового стану зацікавлені всі користувачі бухгалтерської (фінансово) звітності, які в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку об’єднані в три основні групи, а саме:
особи, які безпосередньо займаються бізнесом на даному підприємстві;
особи, які не працюють на підприємстві, але мають пряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі (наприклад, власники акцій);
особи, які мають не пряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі, тобто податкові служби, фондові біржі, що займаються купівлею-продажем цінних паперів, органи, які контролюють ціни, експорт і імпорт, профспілки, преса та інші.
Залежно від інформаційного забезпечення та поділу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на внутрішньо-господарський та зовнішній фінансовий стан підприємства.
Фінансовий стан будь-якого підприємства виражається у співвідношенні структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства і їх джерел.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансовий показників і розподіляються на такі аналітичні блоки, як:
структурний аналіз активів і пасивів підприємства;
аналіз фінансової стійкості;
аналіз платоспроможності, здатності (ліквідності);
аналіз необхідного прирості власного капіталу.
Інформаційними джерелами для розрахунку показників і проведення аналізу і річна і квартальна бухгалтерська звітність: Ф-1 “Баланс”, Ф-2 “Звіт про фінансові результати”, Ф-3 “Звіт про рух грошових коштів”, Ф-4 “Звіт про власний капітал”, Ф-5 “примітки для річної фінансової звітності”, а також дані бухгалтерського обліку і необхідні аналітичні розшифрування руху і залишків за синтетичними рахунками.
До основних методів аналізу фінансового стану відносять:
горизонтальний, тобто визначення абсолютних і відносних змін величин різних статей балансу за певний період;
вертикальний – обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури активів і пасивів на певну дату;
трендовий полягає у зіставленні величин балансових статей за кілька років для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників;
коефіцієнтний зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників одержаних на основі звітності і даних бухгалтерського обліку. При аналізу фінансових коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів.--PAGE_BREAK--
Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.
При цьому першочерговими завданнями аналізу насамперед є:
загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;
вивчення відповідності між коштами і джерелами регіональності їх розміщення та ефективності використання;
визначення причинно-наслідкових зв’язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану, щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції зміцнення фінансового стану підприємства;
дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;
визначення ліквідності і фінансової стабільності підприємства;
прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;
розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
Це коло завдань визначається керівництвом підприємства і вирішується внутрішнім аналізом.
Внутрішній аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:
вивчення змін обсягу, структури, динаміки майна (капіталу) підприємства, зокрема – мобільних (обігових) активів, відносних показників управління активами;
аналіз змін структури власних і залучених коштів і на основі цього оцінка рівня раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства та його ринкової стійкості;
оцінка фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;
аналіз показників керування боргами;
оцінка платоспроможності підприємства;
оцінка грошового потоку;
виявлення причин утворення дебіторської і кредиторської заборгованості;
вивчення та оцінка кредитних взаємовідносин підприємства з банками.
Слід зазначити, що завдання аналізу фінансового стану підприємства змінюються залежно від зацікавленості різних груп користувачів аналітичним матеріалом.
Так наприклад, податкові органи за даними звітності намагаються отримати відомості про результати діяльності підприємства, вплив окремих чинників на відхилення від прогнозованих, передбачуваних результатів, про структуру балансового прибутку і його розподіл.
Акціонерів, що вклали свої кошти у власний капітал підприємства цікавить стабільність його фінансового стану і прогнози стабільності на майбутнє. Окрім того, їх цікавить рентабельність підприємницької діяльності та політика керівництва щодо виплати дивідендів.
Ці ж питання цікавлять і держателів облігацій, які випускає підприємство. Оскільки банки зацікавлені в повноті і своєчасності погашення одержаних підприємством позик, їх цікавить питання кредитоспроможності підприємства.
Оцінку платоспроможності підприємства, перспектив його розвитку, рівня рентабельності проводять і фондові біржі, які купують і продають акції та облігації підприємств з метою одержання прибутку у вигляді курсової різниці. Відомо, що ціна на акції та облігації залежить від перспектив діяльності акціонерних підприємств. Тому біржі вивчають й аналізують фінансовий стан підприємства, перспективи їх розвитку в майбутньому.
Зовнішні користувачі аналітичного матеріалу вивчають і дають оцінку таким показникам фінансової діяльності підприємства як: прибуток і його розподіл, рівень рентабельності, майновий стан, зміна динаміки фінансового стану за кілька років, фінансова стійкість, платоспроможність, взаємовідносини підприємства з фінансово-банківською, системою, постачальниками і споживачами продукції, перспективи розвитку в майбутньому.
Для оцінки фінансового стану підприємства використовують систему показників, яка характеризує зміни:
структури капіталу за його розміщенням і джерелами утворення;
ефективного використання капіталу;
платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;
фінансової стійкості;
рівня прибутковості (рентабельності) підприємства.
Розділ 2.
2.1. Аналіз загального фінансового стану та його фінансові стійкості.
Загальна оцінка фінансового стані підприємства проводиться за допомогою “читання” балансу підприємства. Під “читанням” розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства та його фінансовим станом. При початковому ознайомленні з балансом для загальної оцінки фінансового стану активно використовують показники горизонтального (динамічного), вертикального (структурного) та трендового аналізів.
Найбільш повну і глибоку інформацію про загальний фінансовий стан підприємства і його динаміку можна одержати шляхом побудови на основі балансу підприємства спеціального аналітичного балансу. Вперше поняття і загальну форму цього балансу запропонував засновник балансоведення Н.А. Блотов у 20-х роках. Порівняльно аналітичний баланс будується на основі бух галерського балансу, шляхом доповнення його показників, структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел коштів.
Додаток 3
Порівняльний аналітичний баланс Заболотівського СТ
за 2001-2002 роки (тис грн..).
Актив
Абсолютні величини
Питома вага
Зміни
на поч. року
на кін. року
на поч. року
на кін. року
в
абсолют величи-нах
у питомій вазі
у
відсот-ках до трот. року.
у відсотках до змін валюти балансу
І Необоротні активи
810,0
801,9
87,0
86,53
-9
-0,5
-1,11
+160,7
ІІ Оборотні активи
121,2
123,7
13
13,36
2,5
0,4
2,06
-44,6
-виробничі запаси
-товари
-дебіторська заборгованість
-грошові кошти
18,9
82,2
11,3
8,8
13,7
92,7 продолжение
--PAGE_BREAK--
16,5
0,8 --PAGE_BREAK--
7,1
-83,9
Доходи майбутніх періодів
-
-
-
-
-
-
-
-
Баланс
931,2
925,6
100
100
-5,6
-0,6
100
Дані таблиці див. додаток 3 дозволяють зробити загальний огляд змін фінансового стану підприємства на кінець звітного періоду порівнюючи з початком звітного року. За рік капітал підприємства зменшився на 5600 грн. (див. Додаток 3) і становив 925600 грн. Ця зміна зумовлена зменшенням на 44,6% оборотних активів і збільшенням необоротних активів. Питома вага необоротних активів на кінець року зменшилась і становила 86,53%, а оборотних активів збільшилась і стала 13,36%. Зменшення майна підприємства на 5600 грн. зумовлене і зменшенням власного капіталу.
Заболотівське СТ має декілька підрозділів, а зокрема в торгівлі – “Росинка”, “1000 дрібниць”, “Яна”, “Зорепад”. “Гастроном” та вн громадськоу харчуванні – “Водограй”, “Лаштан”. Фактичний обсяг діяльності всіх підрозділів складає 400 тис. гривень, валовий прибуток – 75400 гривень, фінансовий результат від звичайної діяльності 7900 гривень, а чистий прибуток – 5400 грн. Порівнюючи з попереднім, тобто 2001 роком чистий прибуток зріс на дуже на дуже незначну долю – 14000 грн. так як станом на 1 січня 2002 року він складав 4000 гривень.
Одним із важливих показників фінансово-господарської діяльності підприємства є товарооборот. В минулому 2002 році підприємство можна сказати працювало більш рентабельніше і ефективніше в порівнянні з 2001 роком.
Додаток № 4
Таблиця 2.1.
Товарооборот підприємства “Заболотів”
за 2001-2002 рік (тис. грн.)
Період 2001 рік
Сума
Період 2002 рік
Сума
І квартал
104,0
І квартал
106,6
ІІ квартал
119,6
ІІ квартал
124,0
ІІІ квартал
130,6
ІІІ квартал
136,1
ІVквартал
101,2
ІVквартал
124,7
Разом
455,4
Разом
491,4
В цілому по підприємству матеріальні затрати витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати за 2002 рік зменшились на 6300 грн. і склали 113300 грн. в той час, як за 2001 рік вони становили 119600 грн. )див Додаток 2). Як видно по балансу підприємство працює майже незадовільно і неефективно. Станом на 2 січня 2002 року підприємство отримало тільки 100 грн. прибутку, а станом на 1 січня 2003 року – 300 гривень. Така фінансово-господарська діяльність підприємства є зовсім негативною, адже для такого торговельного підприємства одержані за рік прибутки зовсім ні про що не говорять. Також зменшився чайовий капітал на 2400 гривень, поточні зобов’язанні на 3400 гривень, необоротні активи в сумі 9000 гривень. На 2500 гривень збільшилися оборотні активи підприємства.
В загальному баланс на початок звітного періоду, тобто на 1 січня 2002 року становив 931200 грн., а на кінець звітного періоду 31 грудня 2002 року – 925600 грн., тобто зменшився на 5600 грн. (див. Додаток 1), Виходячи з балансу підприємства, так як він є основним документом діяльності споживчого товариства та його фінансовою звітністю можна проаналізувати такі показники (див. Табл… 2.2. Додаток 5).
Додаток %
Таблиця 2.2.
Основні показники, що характеризують фінансовий стан підприємства і ефективність його діяльності за 2001 –2002 роки
Назва показника
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
Оптимальне значення Фінансової стійкості
Коефіцієнт автономії
0,986
0,99
Коефіцієнт забезпечення боргів
72,9
99,6
Коефіцієнт фінансового ххххх
0,013
0,01
Ліквідності та платоспроможності
Коефіцієнт загальної ліквідності
3,6
5,48
>1
Коефіцієнт ліквідності критичний
1,67
2,01
0,7-0,8
Коефіцієнт абсолютної ліківідності
9,7
13,6
2-2,5
Як бачимо, за даних таблиці коефіцієнт автономії на кінець звітного періоду зріс на дуже незначну долю, але все ж таки на початок звітного періоду активи підприємства на 98,6% забезпечені власними коштами, а решта тобто 1,4% богові зобов’язанні: на кінець звітного періоду підприємства власними коштами забезпечене на 99%, а боргові зобов’язання дещо зменшились і становлять 1%.
Також зріс критичний коефіцієнт ліквідності на 0,34. Завдяки цьому підприємство можна охарактеризувати, як ліквідне завдяки очікуваним надходженням грошових засобів від дебіторів. Зросли і коефіцієнти загальної та поточної ліквідності. Всі вище перераховані коефіцієнти значно відрізняються від оплати малих значень. На кінець звітного періоду зменшився коефіцієнт абсолютної ліквідності, а це в сою чергу говорить про те, що на початок звітного періоду підприємство могло погасити короткострокові позики на 69, 8%, а на кінець звітного періоду тільки на 8,6%, що є негативним в діяльності підприємства. продолжение
--PAGE_BREAK--
Однією з важливих ознак фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість.
Фінансова стійкість підприємства характеризується:
достатньою фінансовою забезпеченістю безперервності основних видів діяльності підприємства;
фінансовою незалежністю від зовнішніх джерел фінансування;
здатність маневрувати власними коштами;
достатнім забезпеченням матеріальних оборотних засобів власними джерелами покриття;
станом виробничого потенціалу.
Як уже зазначалося в умовах становлення ринкових відносин кожен суб’єкт господарювання повинне володіти достовірною інформацією про фінансову стійкість та платоспроможність, як власного підприємства так і своїх партнерів. Оцінка фінансової стійкості дозволяє зовнішнім суб’єктам аналізу і банком партнерам по договірних відносинах, контролюючим органам визначити фінансові можливості підприємства на перспективу, дати оцінку фінансової незалежності від зовнішніх джерел, скласти в загальній формі прогноз майбутнього фінансового стану підприємства.
Характеризуючи фінансовий стан того чи іншого підприємства потрібно розрахувати і проаналізувати ряд показників. Усі показники, які характеризують фінансову стійкість об’єднують у групи, тобто:
Показники, що характеризують стан оборотних коштів підприємства, а саме: коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу та коефіцієнт забезпечення матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування (Кз. В. К).
Показники структури капіталу, що характеризують фінансову незалежність від зовнішніх позикових коштів, а саме коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансової залежності тяги фінансового важеля або коефіцієнт фінансового ризику.
Показники, які характеризують стан основних засобів підприємства: частка основного капіталу у власному або індекс постійного активу, коефіцієнт модернізації та коефіцієнт реальної вартості майна (основних і матеріальних оборотних коштів).
Частку основного капіталу у власному розраховують, як відношення основного капіталу у власному капіталі згідно балансу підприємства на початок 2002 року становить 88,18 (810:918,6)х100), а на кінець звітного періоду – (801,9:916,4)х100) =87,5%.
Як видно із розрахунку і на початок і на кінець 2002 року основний капітал повністю сформований за рахунок власних джерел. На початок року власний капітал (918,6:810=113) у 1,13 раза перевищував вартість основних фондів підприємства, а на кінець звітного періоду він дещо зріс і становив 1,14 раза, тобто 916,4:801,9=1,14 раза.
Для характеристики інтенсивності вивільнених коштів вкладених в основні фонди та нематеріальні активи розраховують коефіцієнт модернізації, як відношення суми знаменності основних засобів і нематеріальних активів до вартості основних засобів і нематеріальних активів на початок звітного періоду.
Отже, коефіцієнт модернізації на початок 2002 року становив 165,8:462,7=0,358, а на кінець року 165,8:457,1=0,362. Збільшення коефіцієнта модернізації на 0,004 свідчить про незначне збільшення інтенсивності вивільнених коштів, іммобілізованих в основні фонди і нематеріальні активи.
Важливу характеристику структури коштів підприємства дає коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення, який використовується для оцінки ефективного використання коштів рівня виробничого потенціалу, забезпечення виробничого процесу засобами виробництва, і розраховується, як відношення залишкової вартості основних засобів, капітальних вкладень, виробничих запасів, незавершеного виробництва до загального капіталу. На початок року його можна розрахувати як: (810+18,9):931,2=0,89, на кінець 2002 року (801,9+13,7)/925,6=0.88. Як бачимо на кінець звітного періоду коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення дещо знизився.
Окрему групу показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства становлять:
коефіцієнт ділової активності або оборотності балансу, який показує обсяг продукції для виробництва якої використовується майно підприємства і характеризує відношення виторгу від реалізації продукції до валюти балансу. Тобто за рахунок виторгу одержаного у звітному 2002 році підприємство може в 0,4 раза компенсувати вартість майна. Порівнюючи з минулим 2001 роком коефіцієнт ділової активності або оборотності балансу в деякій мірі зменшився, так, як станом на 31 грудня 2001 року він становив 426,6:928,4=0,5 раза. Щоправда на економічне значення цьо/>го коефіцієнта впливає матеріаломісткість та трудомісткість продукції, тому більш суттєву роль для оцінки фінансового стану підприємства відіграють такі показники як:
коефіцієнт ефективного використання фінансових ресурсів, який розраховують, як відношення балансового прибутку дол. Валюти балансу. Цей показник дає можливість визначити за який період часу прибуток отриманий підприємством може компенсувати вартість майна або за який час будуть повернуті кошти вкладені в дане підприємство.
Коефіцієнт ефективності власного капіталу, який становить найбільший інтерес для власників, оскільки дає узагальнену оцінку ефективності вкладень коштів у підприємство. Розраховують цей коефіцієнт, як відношення балансового прибутку після оподаткування. Тобто за вирахуванням всіх платежів в бюджет до власного капіталу підприємства. В звітному 2002 році.
Коф. В.к. =/>
Коф. В.к. =/>
Тобто підприємство у звітному 2002 році на кожну гривню власних коштів одержало 33 копійки прибутку, в минулому 2001 році – 11 копійок, що свідчить про зниження ефективного використання власних коштів.
З усіх показників, що характеризують фінансову тай кість підприємства відомі економісти А.Д. Шеремет, Р.С.Саліфулін, Г.С. Савицька виділяють, як найбільше узагальнений показник фінансової стійкості підприємства – залишок або нестачу джерел коштів для формування записів і затрат. Загальну суму запасів і витрат визначають за підсумкова другого і третього розділів активу балансу.