--PAGE_BREAK--· чисельність зайнятих;
· кількість основних конкурентів
· контакти з постачальниками;
· широта розподільної мережі;
· реклама;
· інші складові частини комплексу стимулювання збуту;
· техніка особистих продажів;
· система маркетингової інформації;
· маркетингові дослідження.
Варто підкреслити, що незважаючи на велику увагу до вивчення взаємозв'язку між ступенем маркетингової орієнтації і результатам діяльності підприємства, а також взаємозв'язку між конкурентоспроможністю і результатами діяльності, у більшості досліджень результати економічної діяльності підприємств розглядаються як наслідок підвищення конкурентоспроможності і розвитку маркетингової орієнтації.
Місткість ринку характеризується обсягом реалізованого товару на даному ринку протягом визначеного періоду часу. Його можна розрахувати як суму національного виробництва, імпорту і непрямого імпорту за винятком непрямого експорту і залишків продукції на складі. Отже, критерій конкурентоспроможності визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.
1.2 Підходи до оцінки конкурентоспроможності масового товару
В системі управління конкурентоспроможністю товару важливе місце займає її оцінка. Не дивлячись на те що існує велика кількість методик дослідження конкурентоспроможності товару, процес їх модифікації і створення нових варіантів продовжується.
Споживчі товари масового призначення орієнтовані на основну масу покупців, вивчення думки яких проводиться за допомогою використовування таких методів збору і обробки інформації, які б дозволили оперувати великими масивами даних. Тому для споживчих масових товарів потрібна така методологія, дієвість якої в значній мірі визначається використовуванням статистичних методів збору і обробки інформації. Для дослідження конкурентних позицій масового товару доцільно використовувати такі методи, які відображають стохастичний зв’язок між явищами і призначені для обробки великого масиву даних. До них відносяться: спостереження, у тому числі вибірковий метод, зведення, угрупування, варіаційний і кореляційно-регресійний аналіз, вимірювання зв'язку некількісних ознак.
Метод оцінки конкурентоспроможності товару включає термінологічний апарат, основні принципи і методичні положення; етапи, сукупність прийомів і способів обстеження конкурентної позиції товару на ринку і чинників, що її зумовили. Дамо характеристику перерахованим складовим.
Методика оцінки конкурентоспроможності конкретного товару залежить від підходу до визначення цього складного феномена. В спеціальній літературі існує безліч різних дефініцій поняття «конкурентоспроможність товару», тому визначимо термінологічну базу, що використовується автором для подальшого викладу методичних положень оцінки конкурентоспроможності масового продукту. Для цієї мети представимо визначення конкурентоспроможності товару (будь-кого) і принципи його оцінки. Такі методологічні положення застосовні у тому числі для масового споживацького продукту. Особливості оцінки конкурентоспроможності останнього полягають в специфіці переліку її складових і методів первинного збору інформації, тому, на наш погляд, немає необхідності формулювати визначення і принципи оцінки конкурентоспроможності для даного окремого випадку.
Конкурентоспроможність товару — його інтегральна властивість, що обумовлює здатність товару задовольняти вимогам покупців до його складових в порівнянні з товарами-аналогами в умовах конкретного конкурентного ринку в даний період часу. Складові конкурентоспроможності товару є рівнями його певних технічних, економічних і комерційних характеристик, необхідних для досягнення успіху на конкретному ринку, що пов'язано з твердженням: товар конкурентоздатний, якщо такими є його елементи. При цьому одні складові можна назвати «умовно жорсткими», а інші — «умовно м'якими» (останні, на відміну від перших, пов'язані із сприйняттям покупця і насилу піддаються вимірюванню). Наприклад, рівні якості і ціни товару є «умовно жорсткими складовими» конкурентоспроможності, тоді як імідж товару, його популярність, торгову марку можна вважати «умовно м'якими параметрами».
Основними принципами оцінки конкурентоспроможності товару є:
· принцип інтегральності, що забезпечує поглиблення і конкретизацію зв'язків між чинниками конкурентоспроможності;
· принцип комплексності, що припускає виявлення різних складових конкурентоспроможності товару і чинників, що роблять на неї вплив;
· принцип діалектичності, що має на увазі розгляд сукупності чинників в розвитку.
На основі цих принципів сформулюємо методичні положення оцінки конкурентоспроможності товару, тобто сукупність тверджень, за допомогою яких проводиться побудова методики.
Методична база повинна будуватися відповідно до сутності товару як продукту, призначеного для продажу і подальшого споживання. Для споживача цінний не товар як такий, а ті блага, які він одержує при його використовуванні. Тому при визначенні конкурентоспроможності товару оцінюється те, наскільки краще / гірше він задовольняє запити користувачів в порівнянні з товарами-конкурентами, а при обстеженні чинників — наскільки вони сприяють або перешкоджають досягненню конкурентоспроможності товару.
При виявленій проблемі конкурентоспроможності товару її вирішення і управлінську дію доцільно здійснювати на основі маркетингового дослідження, що припускає вивчення відношення покупців до товарів аналізованого підприємства і його конкурентів, а також достоїнств і недоліків внутрішнього середовища фірми; ефективності використовування можливостей і уникнення загроз її зовнішнього оточення.
Оцінка конкурентоспроможності товару повинна проводитися періодично, а не тільки при виникненні проблемної ситуації. Це обумовлено тим, що вживання превентивних заходів на основі виявлення сигналів про потенційне погіршення конкурентоспроможності товару більш ефективно, ніж спроба підвищити його реальну низьку конкурентоспроможність.
На наш погляд, показником конкурентоспроможності товару може служити рівень його переваги покупцями, оскільки факт придбання даного товару свідчить про його більшу привабливість в певний проміжок часу на конкретному ринку. Такий підхід дозволяє досліджувати мотивацію купівельного вибору.
Оскільки товари орієнтовані на певні сегменти покупців, складові конкурентоспроможності товару є технічними, економічними і комерційними характеристиками продукту, якими більшість покупців конкретного сегменту в основному керується при виборі того або іншого товару.
Перелік значущих для покупців складових конкурентоспроможності товару має специфіку залежно від типу останнього. Так, для продовольчих товарів до- і післяпродажне обслуговування звичайно не є значущим, в той же час важливо отримати консультацію, наприклад, при виборі косметики і її використовуванні (тобто в цьому випадку є значимим передпродажне обслуговування), а для товарів тривалого призначення істотну роль відіграє післяпродажний сервіс. У зв'язку з цим з'являється необхідність виділення складових конкурентоспроможності у кожному конкретному випадку.
Їх перелік розрізнений не тільки для товарів різних типів — значущість цих складових і відношення до них після закінчення часу для одного і того ж товару можуть змінюватися. Так, наприклад, якщо в період дефіциту продуктів в післявоєнні роки велика наявність калорій в продуктах харчування вважалася позитивною, то зараз спостерігається прямо протилежна ситуація. Навіть на упаковці пива указується кількість калорій що містяться в ньому, а в країнах з розвинутою ринковою економікою стали випускати пиво з їх пониженим вмістом. Споживачі починають більше піклуватися про своє здоров'я, тому посилюється значущість таких показників, як екологічність, вміст натуральних речовин, корисність для здоров'я. Отже, для того, щоб формувати конкурентні переваги, необхідно мати в своєму розпорядженні інформацію про тенденції купівельного попиту.
Визначення набору складових конкурентоспроможності товару — ключовий момент її оцінки. При цьому на перший план необхідно висувати ті, які мають найбільшу значущість для покупця. Визначення «ваги» кожного параметра може проводитися як за допомогою експертних, так і соціологічних методів. Володіючі найбільшою значущістю параметри повинні досліджуватися в першу чергу, що не виключає вивчення другорядних складових, які в деяких випадках можуть робити відчутний вплив на ринковий успіх товару.
При оцінці конкурентоспроможності товару повинні досліджуватися не тільки легковимірювані ознаки, але і некількісні, наприклад «умовно м'які складові» конкурентоспроможності. Для їх вимірювання можна використовувати бальний метод. Отримані бали «умовно м'яких складових» тестованого продукту співвідносять з аналогічною оцінкою відповідних параметрів товарів-конкурентів.
Останнім часом великий інтерес серед вітчизняних учених і практиків викликає метод фокус-групи, що є глибинним груповим інтерв'ю. Доцільність його використовування пов'язана з рядом причин. Отримані в результаті соціологічного опиту відомості відображають відношення споживачів до того або іншого товару і до його параметрів в цілому. Але для виявлення недоліків і достоїнств складових конкурентоспроможності аналізованого товару і розробки рекомендацій по їх поліпшенню потрібне проведення більш ретельного дослідження. Масове опитування для цієї мети не підходить, оскільки деякі асортиментні позиції товару можуть бути невідомими більшості споживачів (наприклад, унаслідок того, що він недавно з'явився на ринковому сегменті і / або товаровиробником в недостатньому ступені використаний інструментарій маркетингових комунікацій). В дискусії в ході проведення глибинного групового інтерв'ю крім розгляду рівня якості, ціни, популярності і упаковки товарів-конкурентів; обговорення проблем іміджу, сприйняття того або іншого сорту і способів їх створіння, зокрема оформлення упаковки, з'являється можливість надавати більшу увагу «умовно м'яким складовим» конкурентоспроможності продукту. Крім того, для проведення більш глибокого дослідження необхідний більше часу, і до учасників пред'являються більш строгі вимоги: дуже важливо, щоб опитуваний був здатний виразити своє відношення і свої відчуття не тільки в кількісній формі, але і вербалізувати їх.
Переважна більшість учених, що займаються проблемою конкурентоспроможності, вважає, що зв'язок між результативним показником конкурентоспроможності і показниками чинників є функціональним. На відміну від поширеного підходу ми вважаємо, що взаємозв'язок між перевагою, що виражає конкурентоспроможність, і най значущішими для споживача її складовими (рівень ціни, якості, сервісу, популярності, якості і естетичної привабливості упаковки) носить стохастичний характер.
Розділ 2. Оцінка конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум” 2.1 Характеристика об’єкта дослідження В якості об’єкта дослідження в даній роботі нами використано ЗАТ „Консорціум”. Основна сфера діяльності підприємства – оптова торгівля продуктами переробки бобів сої.
Вищим органом управління ЗАТ «Консорціум» є Загальні збори акціонерів. У перервах між Загальними збори акціонерів управління компанії здійснюється Радою директорів, що обирається на один рік.
Виконавчим органом ЗАТ «Консорціум» є Генеральний директор, що обирається Загальними зборами акціонерів на необмежений термін, та здійснює поточне керівництво діяльністю компанії.
Юридична адреса ЗАТ „Консорціум”: м. Київ, вул. Гайдамацька 27.
Підприємство реалізує соєве борошно, соєве молоко і молочні продукти (йогурт, сир, майонез і т.п.), з відходів виробляється комбікорм.
Реалізацію продукції проводиться наступним чином: 70% — на російському ринку, 30% — на українському ринку.
У таблиці 2.2 наведено порівняльний аналітичний баланс ЗАТ „Консорціум”. Розглянемо його докладніше.
Таблиця 2.1
Агрегований порівняльний аналітичний баланс ЗАТ „Консорціум”
станом на 01.01.2006р.
№ п/п
Стаття балансу
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
Зміни за звітний період
тис. грн.
% до підсумку
тис. грн.
% до підсумку
абсолютні
3-1
темп, %
(5/1)*100
частка пунктів
4 — 2
а
б
1
2
3
4
5
6
7
Актив
1
Майно разом
2757,70
100,00
2649,70
100,00
-108,00
-3,92
0,00
1.1
Необоротні активи
158,10
5,73
205,90
7,77
47,80
30,23
2,04
1.2
Оборотні активи
2599,60
94,27
2443,80
92,23
-155,80
-5,99
-2,04
1.2.1
Запаси
1115,80
40,46
1428,70
53,92
312,90
28,04
13,46
1.2.2
Дебіторська заборгованість
692,00
25,09
768,10
28,99
76,10
11,00
3,89
1.2.4
Витрати майбутніх періодів
2,20
0,08
1,60
0,06
-0,60
-27,27
-0,02
1.2.5
Кошти та їх еквіваленти
739,10
26,80
197,60
7,46
-541,50
-73,26
-19,34
1.2.6
Інші оборотні активи
50,50
1,83
47,80
1,80
-2,70
-5,35
-0,03
Пасив
2
Джерела майна
разом
2757,70
100,00
2649,70
100,00
-108,00
-3,92
0,00
2.1
Власний капітал
193,40
7,01
186,20
7,03
-7,20
-3,72
0,01
2.1.1
Статутний капітал
187,60
6,80
180,40
6,81
-7,20
-3,84
0,01
2.1.2
Нерозподілений
прибуток
1,50
0,05
1,50
0,06
0,00
0,00
0,00
2.1.3
Інші джерела
4,30
0,16
4,30
0,16
0,00
0,00
0,01
2.2
Позиковий капітал
2564,30
92,99
2463,50
92,97
-100,80
-3,93
-0,01
2.2.2
Короткострокові
кредити та позики
0,00
0,00
517,30
19,52
517,30
—
19,52
2.2.3
Кредиторська
заборгованість
і поточні
зобов’язання
2564,30
92,99
1946,20
73,45
-618,10
-24,10
-19,54
Проаналізувавши порівняльний аналітичний баланс за три останні роки, можна виявити як позитивне, так і негативне у фінансовому стані підприємства:
Позитивне:
· збільшення запасів на 28,04% в даному випадку можна розглядати як позитивну тенденцію, так як наряду з ними на 13,3% збільшилась виручка підприємства, що свідчить про значне збільшення реалізації продукції підприємства;
· на 618,1 тис. грн. або 24,1% зменшилась кредиторська заборгованість підприємства.
Негативне:
· майно підприємства зменшилось на 108 тис. грн. або 3,92%. Зменшення майна відбулося, в основному за рахунок зменшення оборотних активів та грошових коштів на рахунках підприємства;
продолжение
--PAGE_BREAK--· за аналізований період відбулося зменшення власного капіталу підприємства на 7,2 тис. грн. або 3,72% за рахунок зменшення статутного капіталу;
· дебіторська заборгованість збільшилась на 76,1 тис. грн. або на 11,00%, а також враховуючи, що питома вага дебіторської заборгованості у оборотних активах складала у 2005 році 31,40% (при нормативному значенні 10-20%) то це є вкрай негативним показником який свідчить про не виважену політику підприємства стосовно власних дебіторів;
· кошти підприємства зменшились на 541,5 тис. грн. або 73,26%, що негативно позначилось на показниках ліквідності підприємства.
2.2 Аналіз маркетингових складових конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум” Маркетингова програма ЗАТ «Консорціум» орієнтована на оптові постачання продуктів переробки сої підприємствам харчової промисловості, оптовим продовольчим фірмам, лікувальним і дитячим установам, а також комбікормів тваринницьким і птахівницьким агрофірмам України, Центральному і Центрально-чорноземному районам РФ.
Нижче представлений розрахунок ємності потенційних ринків збуту кінцевої продукції створюваного комплексу по заглибленій переробці бобів сої.
Потенційні споживачі продуктів переробки бобів сої, одержуваних при реалізації даного проекту:
Текстурований соєвий білок:
· м'ясні (напівфабрикати) і ковбасне виробництво;
· виробництва суцільномолочної продукції і замінників незбираного молока;
· хлібопекарське виробництво;
· борошняне кондитерське виробництво.
Молочні соєві продукти, соєва олія:
· торгові продовольчі фірми;
· лікувально-оздоровчі установи (санаторії, профілакторії, поліклініки, лікарні, реабілітаційні центри і т.п.);
· шкільні і дошкільні установи;
· роздрібна торгова мережа.
Комбікорму:
· агрофірми;
· тваринницькі і птахівницькі господарства;
· птахофабрики;
· фермерські господарства, приватники.
В таблицях 2.2 – 2.4 наведено розрахунок потреби господарств України та РФ в продукції підприємства
Таблиця 2.2
Потреба в соєвому борошні
Галузь харчової промисловості
Потреба соєвого борошна, т/рік
М'ясна
1400-1750
Молочна
600-950
Хлібопекарська, включаючи виробництво кондитерських виробів
3850-4450
РАЗОМ:
5850-7150
Таблиця 2.3
Потреба в соєвому молоці
Основні споживачі
Потреба соєвого молока, т/рік
оптово-роздрібні фірми
600-670
лікувально-оздоровчі установи
370-410
харчова промисловість
200-300
РАЗОМ:
1170-1380
Таблиця 2.4
Потреба в комбікормах
Основні споживачі
Потреба комбікорму, т/рік
м'ясокомбінати
8400-9000
птахофабрики
9500-9800
агрофірми, фермерські господарства
2700-3000
РАЗОМ:
20600-21800
Таким чином, плановані обсяги продажів:
текстурований соєвий білок (ТСБ) 4920 т/рік
соєва олія 696 т/рік
молоко 1296 т/рік
молочні продукти 1323 т/рік
комбікорму 22000 т/рік
цілком покриваються потребою ринку в даних харчових продуктах.
Необхідно також відзначити, що розрахунок проводився на основі песимістичних припущень і прогнозів і при низькому територіальному охопленні.
Соєві молочні продукти. На ринок продовольства вітчизняна промисловість по переробці сої поставляє (крім соєвої олії) соєве молоко, сир (тофу), сир, майонез, йогурти.
Основними конкурентами реалізації молочних продуктів з бобів сої є:
· підприємство «Флора» — найбільший виробник соєвих йогуртів, майонезу і м'ясних продуктів в Україні;
· ВАТ «Курганський птицекомбинат», що розробив і надав ЗАТ «Консорціум» технологію переробки соєвих бобів у молоко і молочні продукти.
Однак для даних підприємств переробка соєвих бобів у молоко і виробництво молочних продуктів харчування не є основним видом діяльності, а тільки в якості експериментального, додаткового виду діяльності. На підставі чого можна припустити, що обсяг продукції, яка реалізується цими підприємствами, не покриває потреб в білкових виробах навіть тих регіонів, у яких вони розташовані. Отже, конкуренцією з існуючими підприємствами по виробництву молочних продуктів з бобів сої можна зневажити.
Комбікорм. В даний час галузі агрокомплексу, що спеціалізуються на продукції тваринництва і птахівництва, мають серйозні труднощі в гарантованому забезпеченні своїх потреб у комбікормах. Це пов'язано з тим, що власне виробництво комбікормів у підприємствах агрокомплексу знаходиться в складному стані — великий ступінь фізичного зносу, не довершені знову споруджувані технологічні лінії через відсутність фінансування і складного фінансового стану самих підприємств. У цьому зв'язку на сьогодні дуже гостро постає питання про безперебійне забезпечення комбікормами діючих виробництв. І тому, ми вважаємо, що при існуючій ситуації конкуренцією в даній галузі можна зневажити.
Текстурований соєвий білок, соєве борошно. Конкурентів як в Україні так і в Росії на даний момент немає.
Таким чином, проаналізувавши існуючу конкуренцію на ринках соєвих продуктів, можна стверджувати, що серйозної конкуренції на ринку немає.
Розглянемо с особливості стратегії маркетингу підприємства. Так, відсутність аналогів (або наявність істотних переваг перед аналогами), а також висока якість продукції роблять відповідні сектори внутрішнього ринку відкритими для продукції ЗАТ «Консорціум».
Серед вітчизняних та російських торговельних підприємств, що займаються реалізацією соєвої продукції для ЗАТ «Консорціум» у даний час серйозних конкурентів не має. Однак, ситуація з відсутністю конкуренції є тимчасовою, тому що для ринку характерно швидке заповнення існуючих «ніш», тому відповідними підрозділами ЗАТ «Консорціум» постійно повинна проводитися робота, спрямована на забезпечення конкурентноздатності продуктів з перероблених бобів сої за ціною і якістю.
Не менш важливим є питання доведення створених продуктів до потрібного покупця за потрібною ціною й у потрібний час, тобто для досягнення кінцевої мети (насичення відповідних ринків продуктами переробки сої і виходу на плановані обсяги продажів) повинна існувати професійно розроблена й успішно реалізована стратегія маркетингу, що припускає:
· стратегію збуту;
· оптимізацію ціноутворення;
· широке проведення заходів щодо реклами і просування продукції, що випускається.
При цьому досягнення зазначених цілей можливо тільки при ефективному використанні і професійному сполученні всіх інструментів маркетингу.
Збут продукції здійснюється в основному великими оптовими партіями. З цією метою в штаті ЗАТ «Консорціум» передбачена служба маркетингу, задачами якої є просування продукції переробки сої на відповідних ринках і організація її збуту.
Головним покупцем і розповсюджувачем у РФ текстурованого соєвого білка і соєвої олії є один з співзасновників ЗАТ — велика оптова фірма ВАТ «Петротрейд». ВАТ " Петротрейд " у даний час має велику мережу збуту по імпортним рослинним текстуратам у РФ.
Поряд з новизною і якістю основним показником конкурентноздатності продуктів переробки бобів сої є їхня ціна. Особливе значення ціна на продукцію, плановану до випуску в рамках проекту, має в забезпеченні конкурентноздатності із соєвим борошном і текстурованими соєвими білками імпортного виробництва.
Передумовами для досягнення конкурентноздатних цін на продукцію ЗАТ «Консорціум» (при досить високому показнику рентабельності) є:
· оптовий продаж продукції переробки сої, що дозволяє до мінімуму скоротити витрати, пов'язані зі збутом;
· низькі (у порівнянні з імпортом) експлуатаційні витрати.
Оптимізація процесів ціноутворення на користь кінцевого споживача продукції переробки сої досягається максимально можливим скороченням ланок між виробником і кінцевим споживачем, а також установленням контролю над оптовими компаніями і проведенням єдиної цінової політики.
Пропонується (у тому числі в розрахунку ефективності), що ціни на продукцію, плановану до випуску при реалізації пропонованого проекту, нижче цін на імпортні аналоги н 10-15%.
Для просування усіх видів продукції використовується два види реклами:
· «престижна» реклама;
· реклама продукції.
Мета «престижної» реклами — створення корпоративного іміджу і досягнення популярності торгової марки. Серйозними перевагами пізнаваної компанії є:
· сприятливі умови для пропозиції нових продуктів;
· зацікавленість оптових покупців у придбанні продукції компанії.
Досить розповсюдженим каналом «престижної» реклами (комерційної пропаганди позитивного образа компанії) є організація прес-конференцій із запрошенням представників громадськості і преси.
Основний упор рекламної акції робиться на продукти переробки соєвих бобів: текстурований соєвий білок, соєва олія, молоко і молочні соєві продукти (йогурт, сир, майонез, напої), тому що дані продукти харчування є відносно новими як в Україні так і в Росії в порівнянні з комбікормовими сумішами, що не мають потреби в дорогому представленні і рекламуванні.
Для створення іміджу і популяризації продукції ЗАТ «Консорціум» використовуються наступні канали інформації:
· «dіrect-maіl»;
· періодичні видання;
· радіотелевізійні;
· образотворчі;
· глобальна світова мережа Іnternet.
При виборі каналу масової інформації основними є наступні критерії їхньої оцінки:
· охоплення;
· приступність;
· вартість;
· авторитетність.
По оцінках експертів, засоби, необхідні для просування нової продукції на відповідному ринку, досягають 2-5% від обсягу продажів і зменшуються в міру придбання ЗАТ «Консорціум» і його продукції популярності серед потенційних споживачів.
2.3 Аналіз конкурентоспроможності товарної продукції ЗАТ „Консорціум” Під конкурентоспроможністю (КС) продукту можна розуміти порівняльну характеристику споживчих і вартісних властивостей продукту, тобто
КС= К/Ц (1)
де К — загальний рівень споживчого ефекту з урахуванням різних його показників;
Ц — ціна споживання або володіння, що включає ціну покупки і вартість експлуатації і утилізації.
Показники якості, якими оцінюється рівень споживчого ефекту, вибираються експертами. Наприклад, для оцінки соєвого молока фахівці використовують такі показники, як смак, жирність, корисність.
Основними етапами алгоритму розрахунку конкурентоспроможності будуть наступні:
1. розробка на основі знання ринку і вимог до товару сукупність показників його якості;
2. вибір з цієї сукупності декількох найважливіших, назвемо їх параметрами якості;
3. кількісні характеристики значущості (а) кожного з параметрів шляхом опиту експертів при дотриманні умови i=1,m.
= 1 (2)
4. формулювання моделі еталона — зразка товару в розрізі вибраних параметрів з позиції покупців, задавши його кількісні оцінки (niэ);
5. розробка кількісної оцінки тих же самих параметрів якості по своєму виробу (ni) і по виробу-конкуренту (nik);
6. оцінка рівня якості або споживчого ефекту свого товару (К) і товару-конкурента (Kk)по формулах:
де ai — кількісна оцінка значущості i-го параметра;
ni — кількісна оцінка i-го параметра якості по своєму виробу (ni) і по виробу-конкуренту (nik);
7. розрахунок ціні Ц споживання свого товару і встановлення ціни Цк споживання товару-конкурента з урахуванням відпускної або роздрібної ціни і експлуатаційних витрат в період користування товаром;
8. розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності свого товару по відношенню до товару-конкуренту:
(5)
9. якщо свій товар планується експортувати, то необхідно перевірити вибрані параметри якості на відповідність інтернаціональним або національним стандартам передбачуваного імпортера. Якщо хоча б один з нормативних параметрів не відповідає порівнюваному стандарту, необхідно таку невідповідність усунути. При цьому кінцева формула для КС прийме такий вигляд:
(6)
де П — підсумок всіх ;
- параметр якості, врахований в зарубіжному стандарті;
= 0 — невідповідність стандарту;
= 1 — відповідність стандарту.
Якщо хоча б один з параметрів якості буде дорівнювати 0, то КС не матиме сенсу.
Проаналізуємо конкурентоспроможність на російському ринку соєвого молока, яке виробляється ЗАТ „Консорціум”.
Таблиця 2.5
Експертна оцінка якості соєвого молока ЗАТ „Консорціум”
Тепер, використовуючи формули п.п 6 і 8, визначимо КС нашого продукту.
Відомо, що ЦК = 70 тис. руб. / т.., а Ц = 72 тис. руб./т (ціни наведено в рублях, так як порівняння робиться для російського ринку на якому відбувається основна реалізація). Цих даних достатньо, щоб по формулі (5) розрахувати
= (К* ЦК)/(КК*Ц) = (0,78*70*103)/(0,84*72*103) = 0,90
Вважається, що якщо КС
Перевищення в 50-70% по конкурентоспроможності говорить про вірність вибраного напряму дій фірми на ринку, але досягнення необхідно нарощувати і думати про те, як їх зберегти.
Вважається, що для гарантованого виводу свого виробу на будь-який новий ринок фірма повинна мати по ньому КС > 1,4.
За аналогічним алгоритмом проаналізуємо конкурентоспроможність іншої продукції переробки сої, що експортується ЗАТ „Консорціум” до Російської Федерації.
Проаналізуємо конкурентоспроможність на російському ринку соєвої олії, яка виробляється ЗАТ „Консорціум”.
Таблиця 2.6
продолжение
--PAGE_BREAK--