Реферат на тему:
Моделі побудови інформаційного суспільства різних регіонів світу
Сьогодні практично всі країни світу зрозуміли, що ІС є не примарним майбутнім, а цілком реальним теперішнім. І якщо не жити в ньому і за його законами, то можна взагалі відійти в історію. Це зумовило появу багатьох програм становлення ІС не лише у масштабах окремої держави, а й на глобальному рівні. Основні принципи програм наступні:
сприяння динамічній конкуренції в областірозвитку телекомунікацій;
заохочення приватнихкапіталовкладень у розвиток інформаційної інфраструктури;
участь у розробці гнучкого, здатного до адаптації, законодавства в сфері інформатизації;
забезпечення відкритого доступу до інформаційних мереж;
сприяння наданню громадянам ефективних і доступних інформаційних послуг;
участь в обговоренні міжнародних проблем побудови глобальногоIS.
Однак кожна країна реалізує ці принципи по-різному, причому план інформатизації країни, буде успішнимнастільки, наскільки точно він базується на галузях, де дана держава має максимальні переваги перед іншими.
Ключові фактори,щовизначаютьрозходженняміж різними програмами наступні:
макроекономічна політика держави в контексті формування ІС;
особливості ідеології побудови ІС;
специфіка законодавства,щозабезпечує (чигальмує) рухдо ІС;
характеристики національної культури і менталітету,щовизначаютьрозвиток ІС.
Отже можна виділити такі основні програми становлення ІС:
1.1. Європейські програми
Основнеполітиці ЄС – пошук деякого балансу між контролем з боку держави і ринковими законами. ЄС намагається віднайти формулу динамічного сполучення урядових і громадських. Ключовим елементом європейськоїпрограми єпоняття «соціальна Європа». Саме в цій площині лежать основні розходженняміж американською і європейською моделями інформатизації. Цей підхід до ролі держави в процесі інформатизації виражений у резолюції ЄС від червня 1993 року. Подібний підхід відбитий у звіті датського Уряду «Інформаційне суспільство2000», де підкреслюється, що ринку неможнадозволити взяти контроль над стратегією розробки інфомагістралей.
У шведському урядовому звіті 1994 року «ІТ– крила людським можливостям», написаномупри консервативному уряді, пропонується введенняперехідного періоду, під час якого уряд бере керівництвона себе і єгарантом інтересів не тільки ринку, але й індивідуумів.
Відділ телекомунікацій іспанського уряду також займаєсхожу позицію, вважаючи, що роль уряду полягаєв забезпеченні переходу від послуг для еліти до послуг для всіх.
У той же час в програмах ЄС є акцент на необхідності лібералізації і приватизації виробництваІТТ.Цей підхід особливо чітко пролунав у звіті ЄС 1994 року, підготовленомупід керівництвомМ. Бангеманна, де фінансування розвитку ІС фактично покладено на приватнийсектора і ринкові сили.
Основні дискусії під часобговоренняідеології побудови ІС в Європі ведуться по наступним питаннях:
політика в областіприватизації і лібералізації телекомунікацій;
розвиток універсального обслуговування;
що розвивати в першу чергу: технічний бік ІС чи соціальний.
У цілому європейський підхід до інформатизації орієнтований на функціональне і практичне інформування жителів, а не на розваги, як у США. Однак тут необхідно відзначити, що сама ініціатива інформатизації не має в Європі такого великого розмаху, як у США.
Наступний шлях розвитку – це є американо-англійська модель.
Функції держави зводяться до мінімуму, а діяльність приватних осіб – до максимуму. Передвиборна ініціатива 1993 року Клінтона, заснована на ідеї будівництва інформаційних супермагістралей, створеннінаціональної та глобальної інформаційної інфраструктури з метою посилення економічного розвитку країни. Лежить сьогодні в основі всіх існуючих національних програм побудови ІС. Для Європейських програм болючим питанням було: “що розвивати спочатку мережі чи послуги.” Тут панує думка про те, що необхідно спочатку побудувати мережідля того, щоб розвивалися послуги.
II. Азіатська модель розвитку ІС
Ідеологічно програми розвитку ІС азіатських країн базуються на запереченні західних норм, на утвердженнівласних ціннісних орієнтацийі прагненнірозробити новий підхід до індустріалізації і соціального розвитку. У основі програм — співробітництво держави і ринку і спроба встановити зв'язок між культурними цінностями, властивими Конфуціанству креативність, ощадливість, відданість, довіра, взаємодопомога, і соціальними трансформаціями.
Тут можна виділити програми, створені Індією, Японією та «азіатські тиграми».
У ЯпоніїОдним з найважливіших факторів досягнення успіху завжди були і дотепер євеликівитрати на наукові дослідження і розробки, високий пріоритет технологій в забезпеченні становлення ІС.
Стратегічними цілями програм Японії є:
побудова тисяч взаємопов'язаних і сумісних телекомунікаційних мереж;
розробка інформаційних пристроїв,щосполучають можливості комп'ютера, телевізора і факсу;
розвиток програмного забезпечення й інформаційних послуг;
підготовка кваліфікованих кадрів, здатних працювати зцими системами.
«Тигри». Сьогодні регіон Східної і Південно-східної Азії є епіцентром інформаційного розвитку, а країни, які до нього входять часто називають «4 тиграми». Їх програми спрямовані на підтримку макроекономічного і політичного оточення, суворе дотримання принципів ринку. Їх успіх базується на співробітництві держави і підприємців, на втручанні держави в прийняття рішень в області великих вкладень приватного капіталу.
Індія. Програми Індії орієнтуються перш за все на запровадження конкуренції в інформаційному секторі. Своїм головним капіталом Індія вважає людські ресурси. Вона має третій по величині (після США і Росії) науково-технічний потенціал у світі при гарній законодавчій системі. Особливості ідеології побудови ІС в Індії – обережність і поступовість, опора на національні культурні корені. Так, перші індійські CD-ROM'и з'явилися з зображенням народного епосу, а засоби мультимедіа, що зображують індійських богів, користаються в країні великою популярністю.
У країні менш одного телефону на 100 жителів, 86% сіл узагалі не телефонізовані, але, Індія поставила перед собою мету – входження в глобальне ІС, і як першу задачу на цьому шляху називає удосконалення системи телекомунікацій.