--PAGE_BREAK--2. у поточному або прогнозованому рівні, що визначається на основі цін, які склались на час складання кошторисів або здійснення будівництва.
Кошторисна документація складається з урахуванням інформації про поточну зміну цін на різні ресурси (трудові та матеріальні). Ця інформація може отримуватись за даними територіальних статистичних управлінь про зміни цін.
Система ціноутворення в будівництві
Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.
Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні нормативи РЕКН. До елементарних кошторисних нормативів належить: ДБН Д2.2-[1-47]-99 – РЕКН на ремонтні роботи, РЕКН на монтаж устаткування – РЕКНМУ або ДБН Д.2.3.-99, РЕКН на ремонтно-будівельні роботи – РЕКНР або ДБН Д.2.4.-2000, РЕКН на реставраційно-відновлювальні роботи – РЕКНРВ або ДБН Д.2.5.-2001, РЕКН на пусконалагоджувальні роботи – РЕКНПН або ДБН Д.2.6.-2000, РЕКН експлуатації будівельних машин та механізмів – РЕКНЕМ або ДБН Д.2.7-2000.
УРЕКН – укрупнені.
На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати вартості будівництва.
Решта витрат, які враховують вартість будівництва визначають не за нормами, а розрахунково. До таких витрат належать:
1. загальні виробничі витрати (ЗВВ)
2. кошти на зведення тимчасових будівель і споруд
3. додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період
4. додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період при температурі більше +270С і під відкритим небом
5. інші витрати замовника і підрядника, пов’язані із здійсненням будівництва
6. витрати на утримання служб замовника і авторський нагляд
7. підготовка експлуатаційних кадрів
8. проектні та вишукувальні роботи
9. кошторисний прибуток
10. кошти на покриття адміністративних витрат
11. кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва
12. кошти на покриття інших витрат, пов’язаних із інформаційними процесами.
Кошторисна вартість будівництва будівель і споруд складається із наступних елементів:
Вб=Вбр+Вмпр+Ву+Він
Вб – вартість будівельної продукції,
Вбр – вартість будівельних робіт,
Вмр – вартість монтажних робіт,
Ву – вартість технологічного устаткування,
Він – інші витрати.
Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт розраховується як сума прямих і загально виробничих витрат:
ВБМР=ПВ+ЗВВ
ПВ – прямі витрати,
ЗВВ – загально виробничі витрати.
Прямі витрати враховують:
· заробітну плату робітників
· вартість експлуатації машин та механізмів
· вартість матеріалів, виробів та конструкцій.
ЗВВ включають:
· витрати на управління та обслуговування будівельного виробництва
· витрати на організацію будівельного майданчика та вдосконалення технології
· Інші ЗВВ.
Визначення ПВ і ЗВВ здійснюється при складанні локальних кошторисів.
Елементи будівництва
Форми кошторисної документації дозволяють складати їх в певній послідовності, поступово переходячи від дрібних до більш великих елементів будівництва.
Об’єкт → пусковий комплекс → черга будівництва →будова вцілому.
Об’єкт будівництва – це кожна відокремлена будівля чи споруда з усіма влаштуваннями, устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними надбудовами, що належить їй, а також за необхідності з прилягаючими до неї інженерними мережами.
На будівництво має складаитсь окремий проект і кошторис.
При будівництві підприємств, виробничих або житлово-цивільних комплексів, окремими об’єктами, що входять до складу будови є інженерні мережі. Якщо на будівельному майданчику за проектом зводиться лише один об’єкт основного призначення, то поняття об’єкта будівництва збігається з поняттям будови.
Пусковий комплекс – це сукупність об’єктів основного виробничого, допоміжного та обслуговуючого призначення, енергетичного, транспортного, складського господарства, зв’язку, інженерних комунікацій, благоустрою і т.д., що є частиною будови або її черги, введення яких в експлуатацію забезпечує: випуск продукції або надання послуг в повному обсязі, передбаченому проектом для даного пускового комплексу.
Черга будівництва – це визначена проектною документацією сукупність об’єктів виробничого призначення, введення в дію яких забезпечує випуск продукції або надання послуг та безпечну експлуатацію цих об’єктів. Черга може складатись з олного або кількох пускових комплексів.
Будова – сукупність будівель і споруд різного призначення, будівництво яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва.
Види інвесторської кошторисної документації
1. Локальні кошториси – є первинним кошторисним документом і складається на окремі види робіт та витрат на підставі обсягів, визначених при розробленні робочих креслень.
2. Локальні кошторисні розрахунки – складаються з окремих видів робіт та витрат, замість локальних кошторисів у тих випадках, коли обсяги робіт і розміри витрат остаточно не визначені і вони підлягають уточненню.
3. Об’єктні кошториси – поєднують дані локального кошторису на об’єкт вцілому.
4. Об’єктні кошторисні розрахунки – поєднують дані на об’єкт вцілому з локальних кошторисів та локальних кошторисних розрахунків, які підлягають уточненню.
5. Кошторисні розрахунки на окремі види витрат - складається в тих випадках, коли необхідно визначити кошти, необхідні для відшкодування тих чи інших витрат, що не враховані кошторисним нормативом.
6. Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва – складається на основі об’єктних кошторисів та кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
7. Зведення витрат – кошторисний документ, що поєднує зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва. Зведення витрат складається в тих випадках, коли одночасно з будівництвом виробничих об’єктів передбачається будівництво об’єктів житлово-цивільного призначення або бази будівельної індустрії. Зведення витрат може поєднувати два або більше кошторисних розрахунки вартості будівництва невиробничого призначення.
Склад інвесторської коштолрисної документації
Склад визначається в залежності від стадійності розрядної проектно-кошторисної документації та технологічної складності проекту.
В складі проекту розробляється:
1. зведення витрат
2. зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
3. об’єктні та локальні кошториси
4. кошторисні розрахунки на окремі види витрат
5. кошториси на проектні і вишукувальні роботи.
У складі робочого проекту розробляють:
1. зведення витрат (якщо необхідно)
2. зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
3. об’єктні та локальні кошториси
4. відомість ресурсів до локального кошторису
5. кошторисні розрахунки на окремі види витрат
6. кошториси на проектні і вишукувальні роботи.
У складі робочої документації розробляють:
1. об’єктні та локальні кошториси
2. відомість ресурсів до локального кошторису
До інвесторської кошторисної документації в складі проекту (робочого проекту), що затверджується додається пояснювальна записка, в якій зазначається:
· посилання на територіальний район, де розташоване будівництво
· відомості про те, з якого року введено норми та ціни, за якими складено інвесторсько-кошторисну документацію
· обгрунтування для складання розрахунків інших витрат
· розміри кошторисного прибутку
· посилання на документи, відповідно до яких розроблено інвесторсько-кошторисну документацію.
5. Порядок складання локальних кошторисів та відомостей ресурсів до них.
Локальний кошторис складається по поточному рівню цін на трудові та матеріально-технічні ресурси, за формою №4, додаток ДБН Д.1.1-1-2000.
Відомості ресурсів до локального кошторисів складають за формою №4А, додаток ДБН Д.1.1-1-2000.
При складанні локального кошторису застосовують:
1) ресурсні елементні кошторисні норми України (РЕКН) додаток ДБН Д.2.2-2-99;
2) вказівки щодо застосування РЕКН на будівельні роботи додаток ДБН Д.1.1-2-99;
3) РЕКН експлікації будівельних машин, механізмів;
4) поточні ціни на матеріали, вироби та конструкції;
5) поточні ціни маш-год;
6) поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва;
7) поточна вартість люд-год. відповідного розряду;
8) правила визначення загальновиробничих та адміністративних витрат.
Прямі вітрити визначені в локальному кошторисі шляхом множення визначеної до РЕКН кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт обчислених за робочими кресленнями на відповідні поточні ціни цих ресурсів.
Поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси в інвесторській кошторисній документації приймаються за вихідними даними замовника або за його дорученням з інших джерел (в т. ч. за даними Мінбуду України).
Кошторисна заробітна плата, що не входить до прямих витратах у локальному кошторисі, вираховується окремо для робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів, робітників, зайнятих по керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів при перевезенні ґрунту та будівельного сміття.
Розрахунок кошторисної заробітної плати виконується на підставі нормативно-розрахункових трудовитрат і витрат люд-год., яка відповідає нормативному розряду робіт.
Вартість люд-год. згаданих робітників на будовах, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності. Як правило, приймаються в межах рекомендованих Мінбудом України.
При визначені кошторисної заробітної плати будівельно-монтажних робіт, які виконуються в підземних умовах, вартість люд-год. робітників-будівельників треба приймати не по будівництво в звичайних умовах, а як для будівництва в підземних умовах.
Кошторисна вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, зайнятих в будівельному виробництві, в прямих витратах визначаються виходячи з нормативного часу їх роботи, необхідного для виконання встановленого обсягу будівельно-монтажних робіт, вартості експлуатації будівельних машин і механізмів за одиницю часу їх застосування (маш-год. поточних цін).
У вартості експлуатації будівельних машин і механізмів зазначається і заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів.
Вартість маш-год. в поточних цінах розраховують на підставі трудових і матеріальних ресурсів, наведених в РЕКН, та поточних цін на них з додаванням податку з власників транспортних засобів.
Щодо будов, будівництво яких здійснюється з бюджетних коштів або коштів підприємств і установ державної власності, вартість маш-год. приймається в межах рекомендованих Мінбудом України.
Час використання робітниками будівельно-механізованого виробничого знаряддя (вібратори, трамбівки, зварювальні апарати і т. д.), включено до норм трудовитрат робітників будівництв і відокремлено в РЕКН задля розрахунку вартості енергоносіїв, мастильних матеріалів та гідравлічної рідини, що враховується у складі прямих витрат на матеріальні ресурси.
Кошторисна вартість будівельних матеріалів вираховується у прямих витратах, визначених на підприємстві нормативними потребами в них, розраховуються виходячи з обсягів робіт, передбачених робочими кресленнями та у відповідних поточних цінах.
Поточні ціни на матеріальні ресурси щодо будов із залученням бюджетних коштів, приймаємо за рівнем, що склався в регіоні за цінами виробників.
Поточні ціни на матеріали для будівництва враховують такі елементи вартості:
1) відпускну ціну;
2) вартість тари, упаковки і реквізиту;
продолжение
--PAGE_BREAK--3) вартість транспортування і вантажних витрат;
4) заготівельно-складські витрати.
Як приоб’єктний склад, при визначені кошторисної вартості будівництва, приймається передбачене в ПОБ:
1.Для матеріалів зберігання “просто неба” – майданчик на території будівництва об’єкта.
2. Для інших матеріалів – склад для даного об’єкту.
Вивантаження на приоб’єктному складі та внутрішньо будівельне транспортування (як горизонтальне так і вертикальне) будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, від приоб’єктного складу до місця встановлення, монтажу чи використання, враховуючи РЕКН.
Якщо відпускні ціни та матеріальні ресурси не враховують їхньої доставки на приоб’єктний склад, в локальному кошторисі, при визначені вартості матеріалів додатково враховують витрати на перевезення. Зазначені витрати враховують в одиничній вартості матеріалів.
Витрати на доставку матеріальних ресурсів обчислюються калькуляційним методом або ж за середніми показниками вартості транспортних витрат по 1т. відповідного будівельного вантажу, що надаються Мінбудом України.
В складі кошторисно-нормативної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати. Для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб та матеріальних базових складів, а також витрати, пов’язані з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах.
Ці витрати розраховуються за відсотком, рекомендованим Мінбудом України, і є лімітом коштів на відшкодуванні цих витрат підрядника: для будівельних, сантехнічних та електротехнічних матеріалів, виробів та конструкцій. Цей відсоток складає 2% + для металевих – 0,75%.
Маса заготівельних складських витрат визначена за наведеними показниками в середньому забезпечують покриття зазначених витрат.
В локальному кошторисі і зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва зазначається дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси.
Тема. Визначення транспортних витрат (або провізної плати) будівельних вантажів.
1. Усереднені показники провізної плати використовуються при складанні інвесторської кошторисної документації. Дані показники наведені в збірнику №2 за лютий 2006 року “Ціноутворення в будівництві”.
2. Провізною платою на транспортування будівельних вантажів враховано витрати на тару, упаковку, навантажувальні роботи, прямі і непрямі витрати (загальновиробничі витрати) та кошторисний прибуток.
Провізною платою на перевезення ґрунту та будівельного сміття не враховано загальновиробничі витрати і кошторисний прибуток, які необхідно додатково.
3. Провізна плата розраховується для усереднених умов перевезення вантажів, бортовими автомобільними тягачами з причепами та напівпричепами, автомобільними самоскидами, спеціальним транспортом і враховується усереднена вантажопідйомність рухомого складу.
4. Провізна плата розраховується на перевезення однієї тонни вантажів по п’яти класам, в загальному від відстані перевезення на 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70 км.
Вартість перевезення на відстань до 10 км. визначають за формулою:
, де
– провізна плата на і-ий км. в грн.
– провізна плата на відстань 10 км. за табл.5 ст. 51 відповідного вантажу.
– вартість тари, упаковки, реквізиту (табл. 5).
– вартість завантажувальних робіт (табл. 5, останній стовпчик).
– відстань перевезення в км.
На проміжні відстані від 10 до 70 км. шляхом інтерполяції. На відстань більше 70:
а) для відстані кратній 10 км. – шляхом додавання відповідних поправок (наведені в табл. 5) на кожні наступні 10 км.;
б) для відстані не кратній 10 км. – шляхом додавання 10-ї частини відповідної поправки помноженої на некратну кількість км.
5. Клас вантажів визначається відповідно до їх номенклатури та класифікації, наведених в табл. 7 ст. 61 – 93.
За перевезення вантажів непередбачених номенклатурою та класифікацією, провізна плата приймається за класом вантажу, що відповідає фактичному ступеню, що відповідає вантажопідйомності:
Для І класу вантажів – 1 – 0,91;
Для ІІ класу вантажів – 0,9 – 0,71;
Для ІІІ класу вантажів – 0,7 – 0,51;
Для ІV класу вантажів – 0,5 – 0,41;
Для V класу вантажів – 0,4 – 0,31.
6. Провізна плата за перевезення вантажів враховує витрати, пов’язані з простоєм автомобільного транспорту в пунктах завантаження і розвантаження, в межах встановлених нормами.
Порожній пробіг автомобіля між пунктами завантаження і розвантаження при слідуванні за вантажем, а також від місця розташування АТП до пункту першого завантаження і від пункту останнього розвантаження до АТП (нульовий пробіг) враховано в провізній платі і додаткового не враховуються.
Крім випадків, коли обидва пункти першого навантаження і останнього розвантаження знаходяться за межею населеного пункту, де розташоване АТП. При цьому оплачується цей короткий пробіг (табл. 4 ст. 50).
7. Провізна плата за перевезення вантажів у спеціалізованому транспорті обчислюється з урахуванням надбавок (табл. 2 ст. 46).
8. Провізною платою на перевезення цегли, контейнера, пакета, піддона, враховується надбавка 15%. При цьому транспортні витрати обчислюються за фактичною масою вантажу (нетто).
9. Провізна плата за перевезення будівельних крупно габаритних вантажів обчислюються з урахуванням таких надбавок:
1) у розмірі 30% на вантажі, що потребують при перевезенні спеціалізованого устаткування, масою окремого місця понад 250 кг. для скловатних і тарно-штучних;
2) у розмірі 35% по вантажу з розмірами окремого місця по висоті від поверхні дороги понад 2,5 м. до 3,8 м., або по ширині понад 2 м. до 2,5 м.
Зазначені надбавки застосовувати потрібно до перевізної плати без вартості тари та навантажувальних робіт.
Тема. Загальновиробничі витрати та їх розрахунок
Загальновиробничі витрати за відповідними порядками та підсумком прямих витрат:
1. За розділами.
2. Без розділу на розділи в цілому на кошторис.
Для розрахунку загальновиробничих витрат їх статті групують на три блоки:
І блок. Кошти на заробітну плату працівників.
ІІ блок. Відрахування на соціальні заходи згідно законодавства.
ІІІ блок. Інші статті загальновиробничих витрат.
І блок. Розрахувати кошти на заробітну плату працівників виходячи з трудовитрат, що передбачені в прямих витратах: сума трудовитрат робітників-будівельників та робітників, що обслуговують машини та механізми.
У інвесторських кошторисах трудовитрати працівників визначаються за формулою:
, де
– трудовитрати працівників з загальновиробничих витратах.
– нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачена в прямих витратах (робітників-будівельників та робітників-машиністів); люд-год.
– усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості, що передбачені в прямих витратах до трудовитрат працівників у загальновиробничих витратах і приймається в розмірах, що рекомендовані Мінбудом України (див. додаток 3 ст. 160 ”Ціноутворення в будівництві”).
При визначені коштів на заробітну плату на стадії складування інвесторського кошторису приймається вартість люд-год. в розмірі, рекомендованих Мінбудом для будівництва за нормативним розрядом для виконаних робіт:
, де
– заробітна плата працівників.
– вартість люд-год. за виробничим розрядом; грн./ люд-год.
– трудовитрати працівників з загальновиробничих витратах.
ІІ блок. Відрахування на соціальні заходи визначаються виходячи з норм, установлених законодавством, і кошторисної заробітної плати:
,
де
– кошторисна заробітна плата, визначається як сума заробітних плат робітників-будівельників, робітників-механізаторів та працівників у загальновиробничих витратах, тобто інших технічних працівників;
– коефіцієнт, обчислений виходячи з суми встановлених законодавством нормативних відрахувань на соціальні заходи, крім сплати тимчасової працездатності за перші 5 днів.
Станом з 01.01.2006р. він становить 0,4037, тобто
ІІІ блок. Решта статей загальновиробничих витрат.
На стадії складування інвесторської кошторисної документації, розраховують виходячи з нормативно-розрахункової трудомісткості, що передбачаються в прямих витратах та усереднених показників показників для визначення коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат, обчислених в грошовому виразі на люд-год. зазначеної трудомісткості.
Ці показники надаються Мінбудом України (див. додаток 3 ст. 160 ”Ціноутворення в будівництві”).
Кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат визначаються:
, де
– трудомісткість кошторисна, що передбачається в прямих витратах (трудовитрати робітників-будівельників і механізаторів).
– усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат (грн/люд-год.).
Усереднені показники, що рекомендуються Мінбудом для визначення трудовитрат працівників, кошти на заробітну плату яких враховуються у загальновиробничих витратах і коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат, призначені для здійснення підрядним способом.
При здійснені будівництва господарським способом до показників, рекомендованих Мінбудом для підрядного способу будівництва застосовують знижувальний коефіцієнт 0,6.
Решта статей загальновиробничих витрат:
І. Витрати на управління та обслуговування будівельного виробництва:
1. Витрати на основну та додаткову заробітну плату, будь-які інші грошові витрати працівників апарату управління для всіх, крім тих людей, що включені до складу виробничих бригад.
2. Витрати на службові відрядження персоналу.
3. Амортизація основних засобів, призначених для обслуговування апарату управління та лінійного персоналу.
4. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання.
5. Витрати проведення поточного ремонту приміщень.
6. Витрати на забезпечення працівників спецодягом та профілактичним харчанням (лікуванням).
7. Витрати на необхідні довідники з охорони праці.
8. Витрати на утримання протипожежної та сторожової охорони будівельних майданчиків, виробничих приміщень і т. д.
9. Витрати на транспортне обслуговування будівельного виробництва, включаючи апарат управління.
ІІ. Витрати на організацію робіт на будівельному майданчику та вдосконалення технологій:
1. Витрати на геодезичні роботи, що здійснюють під час виконання БМР включаючи оплату праці геодезистів, вартість матеріалів, амортизацію, знос геодезичного устаткування, інструментів та приладів та витрати ремонт.
2. Витрати на упорядкування та утримання будівельних майданчиків, оплата праці техпрацівників, вивіз сміття, витрати на електроенергію, заробітна плата чергових електриків.
3. Витрати на перебазування лінійних підрозділів будівельної організації на іншу будову та в межах будівельного майданчика.
4. Амортизація та витрати поточного ремонту інвентарю.
5. Витрати на підготовку об’єктів будівництва до здачі.
6. Витрати некапітального характеру, пов’язані з забезпеченням якості будівництва:
а) витрати на утримання виробничих лабораторій;
б) витрати на проведення експертизи та консультацій, пов’язаних з випробуванням матеріалів та конструкцій;
в) оплата послуг по випробуванні.
ІІІ. Інші загальновиробничі витрати:
1. Платежі зі страхування майна, а також окремих категорій працівників, зайнятих на будівництві з підвищеною безпекою життя.
2. Витрати на охорону навколишнього середовища.
Виходячи з принципів групування локальний кошторис розподіляють на:
1. Будівельні роботи:
а) земляні;
б) фундаментальні;
в) стіни;
г) перекриття;
д) балкони і лоджії;
е) перегородки;
є) сходові марші та підлоги і т. д.
2. Спеціальні будівельні роботи:
а) фундаменти під устаткування;
б) спеціальні основи;
в) канали;
г) ізоляція і т. д.
3. Внутрішньо санітарно-технічні роботи:
а) водопровідні;
б) каналізаційні;
в) опалення;
г) вентиляція і т. д.
4. Внутрішні електронно-монтажні роботи:
а) освітлення;
б) монтаж устаткування.
5. Монтаж устаткування:
а) монтаж технічного устаткування;
б) технологічні трубопроводи і т. д.
При складанні локального кошторису як правило слід виділяти в окремі розділи роботи, що належать:
А. підземна частина будівлі.
Б. надземна частина будівлі.
Вказівки щодо застосування ресурсних елементів кошторисних норм (РЕКН)на будівельні роботи, додаток ДБН Д.1.1-2-99.
Основні положення:
1. РЕКН на будівельні роботи призначені для:
а) визнання складу і кількості ресурсів при здійсненні як нового будівництва так і реконструкції діючих підприємств, будівель і споруд;
б) розробки укрупнених норм до конструктивних елементів та видах робіт;
в) визначення прямих витрат в інвесторському кошторисі для розрахунків за виконані роботи.
2. РЕКН розроблено в складі 47 збірників.
3. РЕКН на будівельні роботи є обов’язкові для будівництва, що здійснюються за рахунок державних коштів. При будівництві за рахунок інших джерел фінансування обумовлюється контрактом.
4. Отримані на підставі РЕКН дані про склад та обсяг ресурсів можуть бути використані для визначення тривалості робіт, складання різної технологічної документації та встановлення норм списання матеріалів.
5. Норми на окремі види робіт та конструкції, що неохоплені збірниками РЕКН, слід розробити додатково та затвердити у складі проекту у встановленому порядку.
6. Норми не поширюються на окремі будівельні конструкції та роботи під час будівництва унікальних будинків та споруд, до капітальності та якості яких ставляться особливі вимоги, а також при проведені робіт із застосуванням імпортної будівельної техніки, що немає аналогів вітчизняного виробництва. В таких випадках розробляються індивідуальні кошторисні норми, такі норми затверджуються Мінбудом України.
7. Для спеціалізованих та окремих крупних будов в обґрунтованих випадках, коли за прийнятого для цих будов технологією і організацію робіт, витрати ресурсів значно відрізняються від прийнятих в РЕКН, можлива розробка відомчих РЕКН і затверджують відповідними міністерствами і Мінбудом України.
8. Кожний збірник РЕКН містить технічну частину і таблиці норм з показниками ресурсів. Технічні частини збірників містять вказівки щодо порядку застосування норм, а також правил обчислення обсягів робіт і коефіцієнта до норм, що поширюють умови застосування норм.
9. Час використання робітниками будівельного механічного знаряддя (вібратори, трамбівки тощо) включено до норм витрат праці робітників-будівельників.
10. Опис робіт передбачений нормами містить короткий перелік складу основних процесів виконання робіт. В кошторисному переліку складу робіт дрібні та допоміжні операції, як правило, не згадано, але нормами враховуються.
11. Нормами витрат матеріальних ресурсів визначено з урахуванням загальних виробничих норм витрат матеріалів, технологічних норм та іншої технологічної документації, а також мінімальних норм витрат і відходів по матеріалах, які потребують обробки чи приписування при укладені їх в проектні положення і згідно ДБН.
Норми втрати відходів матеріалів при виконанні будівельних норм:
- бетон монтажний (в бетоні комерційному – 2%; в залізобетонних конструкціях – 1,5%; при зароблені стиків – 4%);
- цегла будівельна – 1,5%;
- лісоматеріали – 5%;
- лінолеум – 2%;
- фарби, оліфа, білило – 5%;
- плитка – 2,5%;
- руберойд – 5%;
- сталь покрівельна листова – 2%;
продолжение
--PAGE_BREAK--