--PAGE_BREAK--Якщо розпочати аналіз таблиці загалом, то можна зробити висновок, що найкращою робота була у 2004 році, оскільки всі аналізовані показники найбільші, а найгіршим для підприємства був 2003 рік, адже саме в 2003 році спостерігається кардинальне зменшення фактично усіх аналізованих показників і загалом підприємство отримало збиток в розмірі 81,8 тис.грн…
Детальний аналіз основних техніко-економічних показників слід розпочати з аналізу продуктивності праці, оскільки продуктивність праці – це головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства, що показує обсяг виробленої і реалізованої продукції, яка припадає на одного працівника. Позитивним для підприємства є збільшення продуктивності праці
Провівши аналіз можна чітко охарактеризувати тенденцію до зростання даного показника, оскільки у 2002р. продуктивність праці складала 9,19 тис.грн/чол. В 2003р. вона збільшилась до 11,31 тис.грн/чол. і в 2004р. склала 18,97 тис.грн/чол.
Показники продуктивності праці характеризують якісний стан використання робочої сили підприємства. Продуктивність праці визначається двома способами: кількістю продукції випущеної на одиницю робочого часу та кількістю часу, витраченого на виготовлення одного виробу.
Соціальне значення росту продуктивності праці заключається в тому, що за рахунок підвищення продуктивності праці збільшується середня заробітна плата працівників, що призводить до поліпшення їх добробуту, до розширеного відтворення робочої сили.
Також слід звернути увагу на такий важливий показник як фондовіддача. Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів і визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції ) до середньої вартості основних виробничих фондів підприємства. Позитивним для діяльності підприємства є збільшення даного показника, що відбувається за рахунок підвищення виробітку кожної одиниці обладнання, що в свою чергу може залежити від питомої ваги активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, зниження втрат робочого часу, а також від підвищення кваліфікації працюючих.
Як показує аналіз, в нашому випадку спостерігаємо зменшення фондовіддачі на 0,29 грн./грн. у 2003р.порівняно з 2002 р., що у відсотковому значенні склала 6,78%. Проте у 2004 р. порівняно з 2003 р. ситуація значно покращилася, оскільки показник фондовіддачі зріс на 2,29 грн./грн., тобто на 57,39%.
Зменшення фондовіддачі у 2003 р. порівняно з 2002 р. було зумовлено, на мою думку, значним збільшенням середньорічної вартості основних засобів на 65,6 тис.грн. (25,22%). Щодо збільшення фондовіддачі у 2004 р. порівняно з 2003 р., то це могло бути викликане збільшенням обсягу реалізованої продукції на 748,3 тис.грн., тобто на 57,53%, а також і незначним збільшенням середньорічної вартості основних засобів лише на 0,55 тис.грн., що у відсотковому значенні склало 1,7%.
Поряд з продуктивністю праці слід відмітити такий показник як виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто чистий дохід, який залишається у підприємства після вирахування із загальної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, платежів та інших вирахувань з доходу. У 2003 р. спостерігається зменшення даного показника на 55,5 тис.грн., тобто на 4,09% порівняно з 2002 р. та збільшення в значному обсязі у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 748,3 тис.грн., що у відсотковому значенні складає 57,53%.
Згідно аналізу відслідковується поступове збільшення фонду оплати праці у 2003 р. на відміну від 2002 р. на 125,3 тис.грн. (31,42%) та у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 69,6 тис.грн., тобто на 13,28%. Подібна ситуація складається і при аналізі середньої заробітної плати, яка у 2003 р. збільшилась на 1,26 грн./ос. порівняно з 2002 р. (на 38,18%) та у 2004 р. порівняно з 2003 р. на 0,94 грн./ос., тобто на 20,61%. Це було викликане поступовим зменшення середньоспискової чисельності працюючих, а також і ростом продуктивності праці.
Слід відзначити і вартість майна підприємства. Середня вартість майна – це середнє значення балансу підприємства на початок і кінець звітного періоду, тобто середня сума валюти балансу. Аналізуючи середню вартість майна підприємства Костопільського військового лісгоспу, можна зробити висновок, що найбільш високою вона була у 2004 р. порівняно з 2003 р. (відслідковується збільшення даного показника на 12,25 тис.грн.(1,31%)), проте різке збільшення середньорічної вартості майна підприємства спостерігаємо у 2003 р. порівняно з 2002 р. (на 102,8 тис.грн., тобто 12,4%).
Загальним результатом діяльності підприємства є його прибутковість чи збитковість. У 2002 р. підприємство працювало прибутково, розмір заробітку становив 1,5 тис.грн… хоч незначний, але позитивний результат, чого не можна сказати про результати 2003 р. оскільки підприємство працювало збитково. Розмір збитку досягнув значного рівня і становив 81,8 тис.грн… Проте у 2004 р. підприємство отримало прибуток 8 тис.грн…
Загальний аналіз діяльності підприємства Костопільський військовий лісгосп показує, що найкращою робота була у 2004 р., а оскільки всі аналізовані показникі досягли найвищих значень, а найгіршим був 2003 р. оскільки спостерігається зменшення техніко-економічних показників, а головною причиною є надзвичайний високій рівень збиткової діяльності підприємства.
2. Аналіз виробничої програми
Виробнича програма підприємства – це план виробництва і реалізації продукції, тобто система адресованих завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті відповідної якості у встановлені терміни згідно з договорами поставки.
Іншими словами, виробнича програма підприємства – це оптимальний обсяг виробництва продукції, яка повинна бути обґрунтована наявними ресурсами (виробничими фондами, трудовими і фінансовими ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.
Формування виробничої програми здійснюється в процесі бізнес планування, де представлена інформація про оцінку ринків збуту, можливих конкурентів, стратегію маркетингу і характеристику пропонованої продукції.
В основу планування виробничої програми покладена система натуральних і вартісних показників.
Натуральними показниками є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту.
Вартісними показниками виробничої програми є
· обсяги товарної продукції;
· обсяги валової продукції;
· обсяги реалізованої продукції;
· обсяги чистої продукції;
· обсяги валового і внутрізаводського обороту;
· обсяг незавершеного виробництва.
В основу аналізу виробничої програми покладено:
· аналіз асортименту продукції(товарів, робіт, послуг);
· аналіз ритмічності роботи підприємства;
· аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції;
· прогнозний аналіз обсягів виробництва продукції.
2.1. Аналіз асортименту продукції (товарів, робіт, послуг)
Одним з важливих напрямів аналізу обсягів надання послуг є вивчення його в асортиментно – структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції за значенням обсягу її виробництво за кожним видом. Основна мета асортиментної політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, споживчими властивістю та якістю найбільше відповідає потребам покупців.
Номенклатура – перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції. Структура – співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене, як правило у відсотках.
Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки та технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва та термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікаційного персоналу на всіх ланках виробничого циклу; наявності стійких зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту.
При проведені аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту. Особливу увагу приділяють вивченню виконання плану випуску нових видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види продукції часто вимагають великих затрат, відповідних додаткових умов.
Порушення планового асортименту є іноді результатом випуску в першу чергу виробів, які потребують менших трудових затрат. У деяких випадках на виконання плану за асортиментом пояснюються прагнення зменшити зусилля виконання та перевиконання плану собівартості за рахунок виробів, витрати на виробництво яких мінімальні. Порушення планової структури асортименту пояснюється також прагненням підвищити рентабельність виробництва за рахунок випуску більш рентабельних видів продукції.
Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції, яку випускають. Основним завданням асортиментної програми є визначення структури виробництва у виробничому відділенні ( на дільниці ), а саме:
— визначення співвідношення між новою продукцією, що потребує удосконалення та модифікації, традиційною продукцією, що не потребує удосконалення, і застарілою продукцією;.
— визначення номенклатури продукції, яку випускають;
— оцінювання числа моделей та модифікації однієї і тієї ж продукції, яку випускають;
— визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку випускають, та перспектив оновлення асортименту.
Джерелом для аналізу асортименту продукції є „Звіт про доходи від ведення лісового господарювання.
Інформація для аналізу зведена у таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Аналіз асортименту видів послуг( продукції підприємства)
Показники
Одиниці виміру
2002
2003
2004
Абсолютне відхилення, ±
Темп росту, %
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Телеграфний
Тис.грн.
Телефонний міський
Тис.грн.
Телефонний сільський
Тис.грн.
Телефонний міжміський
Тис.грн.
Проводове мовлення
Тис.грн.
Всього
Тис.грн.
За даними таблиці видно, що Костопільський ЦЕЗ№3 надає пять видів звязку:
· телеграфний звязок;
· телефонний міський звязок;
· телефонний сільський звязок;
· телефонний міжміський звязок;
· проводове мовлення.
Якщо порівнювати дані за три роки, то в 2002 році підприємство отримало найбільше доходів від телефонного міжміського звязку у сумі 1505,6 тис.грн. У 2003 році порівняно з 2002роком цей дохід зріс на 226,6тис.грн., тобто на 15,05%. Дане зрушення можна оцінити досить позитивно. Це означає, що підприємство у цьому році збільшило обсяги наданих послуг і отримало від цього відповідний дохід. Чого не можна сказати про 2004рік. У цьому році дохід від телефонного міжміського звязку скоротився на 1,6% і становив 1706тис.грн.
Взагалі аналізуючи 2004рік, можна сказати, що ЦЕЗ№3 скоротив обсяг наданих послуг, внаслідок чого й знизився дохід підприємства. Дохід від телеграфного звязку знизився на 1,5тис.грн. Але, якщо порівнювати 2003 і 2002 рік, за якого дохід знизився на 6,2 тис.грн., то можна сказати, що в 2004році вдалося скоротити темпи зниження надання такого виду звязку, як телеграфного. У 2004 році зменшився дохід й від телефонного міського звязку на 72,4тис.грн., що досить суттєво вплинуло на прибуток підприємства, в порівнянні як у 2003році він зріс від цього виду звязку на 95,3тис.ргн.
Аналогічну динаміку до зростання у 2003 році, а потім до зниження у 2004 році ми можемо спостерігати аналізуючи телефонний сільський звязок. У 2003 році дохід збільшився на 38,8 тис.грн., а у 2004 році знизився на 5,7 тис.грн.
Іншу ситуацію можна спостеіргати аналізуючи проводове мовлення. У 2003 році дохід від надання цих послуг був найменшим і становив 61,3 тис.грн. А у 2002 році він був найбільший і становив 65,7 тис.грн. У 2004 році в порівнянні з 2003 роком він зріс, але не суттєво на 0,16%, тобто на 0,1 тис.грн.
Чим можна пояснити зменшення надання послуг телеграфного, міського, сільського, міжміського телефонного звязку? На мою думку до цього призвело підвищення НТП, тобто поява мобільних телефонів, а особливо широке розповсюдження за 2004 рік у нашій країні.
2.2. Аналіз ритмічності роботи підприємства
Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції. Ритмічність випуску продукції – це виробництво продукції відповідно до встановленого графіку (прийнятого завдання) за певний період часу. Ритмічність не завжди означає рівномірність, бо прогнозні значення не можна розподілити порівну, наприклад за місяцями року, через нерівне число робочих днів, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягу виробництва.
Отже, ритмічність виробництва – це насамперед чітка, стійка і збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов’язання перед споживачами. Ритмічна робота це випуск продукції однаковими частками за будь-які однакові проміжки часу.
Існує два поняття ритмічності:
· Ритмічність випуску продукції (товарної);
· Ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).
На основі даних проводять розрахунок коефіцієнта ритмічності способом найменшого числа.
Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про випуск (питому вагу випуску) за декадами, місяцями та кварталами в цілому по підприємству і за окремими структурними підрозділами.
Потім слід перейти до вивчення основних факторів, які зумовлювали можливі порушення ритмічності
продолжение
--PAGE_BREAK-- Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї виробничої „хвороби”, а й її наслідки, а саме:
· збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;
· погіршення якості продукції;
· подорожчання собівартості продукції;
· порушення у ритмі відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;
· посилення плинності кадрів;
· виникнення інших небажаних проблем.
Ритмічність тісно пов’язана з комплексністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих комплектуючих, напівфабрикатів. Засобом, що забезпечує необхідний обсяг збірних робіт при деяких неузгоджених поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому при аналізі комплексності виробництва звертають увагу і на комплексність залишків компонентів у незавершеному виробництві.
Щодо діяльності Костопільського ЦЕЗ №3, то для цього підприємства не є характерним ні отримання договорів по виробництву продукції, ні відповідне їх дотримання. А тому аналіз ритмічності роботи підприємства чи дотримання умов договорів провести не можливо.
2.3. Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції
Правильно обрана стратегія виробництва та належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати – прибутки, відповідні масштабам цієї діяльності.
Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова і реалізована продукція.
Валова продукція – це вартість всієї виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, включаючи незавершене виробництво, іншими словами це вся продукція у вартісному виразі незалежно від ступеня її готовності.
Товарна продукція характеризує обсяг виробництва повністю завершених і належних до продажу продукції, робіт, послуг. Відрізняється від валової тим, що до неї не включають залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот
Реалізована продукція – це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на рахунок підприємства або мають надійти у зазначений термін.
Отже, джерелом для аналізу впливу факторів на зміну обсягів виробництва є „Звіт про доходи від реалізації”.
Таблиця 2.2
Аналіз реалізації продукції(надання послуг) Костопільського ЦЕЗ №4
Показники
2002
2003
2004
Абсолютне відхилення,+ —
Темп росту, %
2003/2002
2004/2003
2003/2002
2004/2003
1.Обсяг товарної продукції
2822,1
3174
3066,5
351,9
-107,5
112,47
96,6
Обсяг реалізованої продукції
317
355,4
319,2
38,4
-36,2
112,11
89,8
Відношення обсягу товарів і реалізованої продукції
1788,6
1639,6
1515,6
-149
-124
91,67
92,44
Як показує наведена інформація, загалом Костопільський ЦЕЗ №4 на даний момент дещо знизив темпи на дання послуг, що можна аналізувати досить негативно. Але зважаючи на те, що від підприємства відділився структурний підрозділ (УТЕЛ), то це взагалі зрозуміло.
Якщо деталізувати інформацію, то у 2002 році обсяг доходу від наданих послуг склав 2822,1 тис. грн. У 2003 році спостерігається тенденція до зростання, тобто підприємство нарощує темпи надання послуг і вони складають 3174 тис. грн. У 2004 році ситуація була протилежна, тобто реалізовано було послуг лише на 3066,5 тис. грн., тобто знизився на 107,5 тис. грн. На це в свою чергу впливає зниження обсягів надання зв’язку населенню та міжнародного зв’язку. Загалом це оцінюється негативно, оскільки підприємство скорочу темпи надання послуг по усім видам послуг. Проте тут можливий такий варіант як дефіцит наданих послуг, адже за наведеними даними важко сказати чи реалізований обсяг наданих послуг повністю задовольнив попит споживачів, чи підприємство, за наявності більшого обсягу, могло реалізувати більше.
З даних таблиці видно, що підприємство найбільше надавало послуг у 2003 році, але якщо налізувати окремо по видам послуг, то скоротився обсяг надання послуг населенню на 149 тис. грн., в порівнянні з 2002 роком.Надання послуг міжнародного зв’язку збільшилось на 38,4тис.грн., а у 2004 році зменшилось на 36,2 тис. грн.
Якщо оцінити ситуацію яка склалася на підприємстві(відокремлення структурного підрозділу), то можливо підприємство й не втратило ті темпи надання послуг, які мали у 2003 році.
2.4. Прогнозний аналіз обсягів виробництва продукції
Заключним етапом у аналізі виробничої програми доцільно провести прогноз надання та реалізації послуг зв’язку, тобто встановити можливі суми обсягів надання та реалізації послуг зв’язку підприємства у 2005 році, виходячи з величини, середніх темпів росту і середніх сум відповідних показників наданих послуг у 2002 – 2004 роках.
Отже, прогнозний аналіз надання послуг зв’язку наведений у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 Прогнозний аналіз надання послуг, тис.грн. Показники
2002
2003
2004
Середні суми
Середні темпи росту
Прогноз
1
2
3
4
5
6
7
Телеграфний
17,6
11,4
9,9
12,97
75,81
17,11
Телефонний міський
941,3
1036,6
964,2
980,7
101,57
965,54
Телефонний сільський
291,9
330,7
325
315,87
105,79
298,58
Телефонний міжміський
1505,6
1732,2
1706
1647,93
106,77
1543,44
Проводове мовлення
65,7
63,1
61,4
63,4
96,73
65,54
Відповідно до отриманих даних таблиці, можна зробити висновок, що обсяги надання одних видів послуг у 2005 році порівняно з 2004 роком зменшаться, а інших зростуть.
Зокрема збільшиться надання послуг телеграфного зв’язку фактично на 7,21 тис.грн., телефонного міського – на 1,34 тис.грн., проводового мовлення – на 4,14 тис.грн, і зменшиться надання послуг телефонного міжміського на 162,56 тис. грн., телефонного сільського зв’язку на 26,42 тис. грн.
Таке зменшення обсягів виробництва можна розцінювати по різному, оскільки підприємство може почати надавати якийсь новий вид послуг і відповідно зменшити надання інших. А з іншого боку це може бути зменшення загальних обсягів, що для виробничого підприємства розцінюється досить негативно.
3 Аналіз фінансових результатів підприємства
Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти діяльності суб’єкта господарювання: технологія і організація виробництва, система внутрішнього і зовнішнього управління, особливості діяльності. І результатом такої діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі – прибуток або збиток.
Прибуток – це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів.
Збиток – це негативна форма фінансових результатів, це певні витрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів.
Для визначення фінансових результатів у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.
У розрізі видів діяльності досліджуються показники фінансових результатів:
· фінансовий результат від основної діяльності;
· фінансовий результат від іншої операційної діяльності;
· фінансовий результат від іншої звичайної діяльності;
· фінансовий результат від звичайної діяльності;
· фінансовий результат від надзвичайної діяльності.
Аналіз фінансових результатів дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства для отримання прибутків і запобіганню збитків. Крім того цей аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства.
Аналіз фінансових результатів ставить перед собою наступні завдання:
1. Систематичний контроль за формуванням фінансових результатів;
2. Загальна оцінка динаміки, обсягів, якості та структури фінансових результатів;
3. Виявлення факторів і кількісна оцінка їх впливу на фінансові результати;
4. Встановлення доцільності та ефективності використання прибутку;
5. Визначення резервів зростання прибутку та рентабельності, розробка рекомендації з їх впровадження
Об’єктом аналізу фінансових результатів є:
· обсяг, динаміка, структура та якість фінансових результатів;
· показники рентабельності діяльності підприємства;
· напрями розподілу та використання прибутку;
· резерви збільшення прибутку та рентабельності.
3.1Аналіз доходів
Дохід – це збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Джерелом для аналізу доходів є Звіт про фінансові результати за 2002, 2003 і 2004 роки. Оскільки ТОВ „ДЕВІЕ” відноситься до суб’єктів малого підприємництва, тому складає скорочену форму № 2, де передбачено такі статті доходів:
· дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
· чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
· інші операційні доходи;
· інші звичайні доходи;
· надзвичайні доходи;
· і разом чисті доходи.
Відповідно до заповненої звітності, ТОВ „ДЕВІЕ” фактично відображає лише доходи (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чисті доходи (виручку) і суму разом чистих доходів, яка дорівнює чистим доходам (виручці), оскільки інших операційних, інших звичайних і надзвичайних доходів підприємство не отримує.
Тому аналіз доходів (табл. 3.1), які формують чистий прибуток підприємства буде дещо спрощений за кількістю показників.
Таблиця 3.1
Аналіз формування чистого прибутку, тис. грн. Показники
2002 р.
2003 р.
2004 р.
Абсолютне відхилення, ±
Темп росту,
%
2003
2002
2004
2003
2003
2002
2004
2003
Дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг)
1356,2
1300,7
2049,0
-55,5
748,3
95,9
157,5
Разом доходи
1159,7
1156
1774
-3,7
618
99,6
153,4
Разом витрати
1158,2
1201,4
1661
43,2
459,6
103,7
138,2
Чистий: прибуток
1,5
113
-43,9
67,6
—
—
збиток
45,4
Відповідно до наведеної інформації, можна зробити висновок, що найбільшим прибуток був у 2004 році, тоді ж була найбільшою виручка і сума усіх доходів, які повністю покривали понесені витрати.
Не можна відслідкувати динаміку зміни даного показника, оскільки у 2002р. дохід від реалізації склав 1159,7 тис.грн., а у 2003 році: дохід від реалізації зменшилася на 3,7 тис.грн і склала 1156 тис.грн, відповідно зменшилася сума загального чистого доходу на 43,9 тис. грн, який становив 1,5тис.грн., а збільшення загальної суми витрат на 43,2 тис.грн, які становили 1201,4 тис.грн не було в потрібному обсязі для того, щоб принаймі підприємство було на рівні беззбитковості. Таким чином перевищення витрат над доходами спричинило фінансовий результат – збиток у сумі 45,4 тис.грн., що для підприємства є досить негативним явищем.
У 2004 році порівняно із 2003 роком усі показники, що формують чистий прибуток зросли. Зокрема дохід (виручка) від реалізації становила 2049,0 тис.грн., а загальний чистий дохід склав 1774 тис.грн., що на 113 тис.грн більше ніж сума здійснених за цей період загальних витрат. Загалом важко оцінювати фінансові результати підприємства, оскільки не має чіткої тенденції зміни сум чистого прибутку або ж збитку, а тому доцільніше провести аналіз прибутковості (рентабельності) підприємства відносно інших показників.
3.2Аналіз рентабельності
Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише показниками прибутку або збитку. Адже усі суб’єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами. Для цього обчислюються відносні показники ефективності як рентабельність (прибутковість або доходність) і окупність.
Рентабельність – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коло протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.
продолжение
--PAGE_BREAK-- Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства і використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики тощо.
Для розрахунку показників рентабельності використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої (реалізованої) продукції, собівартістю одиниці продукції тощо.
Перш ніж розпочати аналіз динаміки показників рентабельності, слід провести їх розрахунок за 2002, 2003 і 2004 роки, це зокрема будуть наступні показники:
1. Використовуваний у європейських країнах показник ROA, який показує співвідношення чистого прибутку і середньої величини оборотних активів, тобто питому вагу чистого прибутку у оборотних активах підприємства, який відповідно становить:
· 2002 = 28,5 / 156,35 * 100% = 18,2 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток, а не прибуток, тому показник не обраховуємо;
· 2004 = 1,7 / 162,4 * 100 % = 1,05 %.
2. Прибутковість власного капіталу, який визначається як відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу і показує питому вагу чистого прибутку у власному капіталі, відповідно становить:
· 2002 = 28,5 / 133,9 * 100% = 21,28 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток;
· 2004 = 1,7 / 54,9 * 100 % = 3,1 %.
3. Прибутковість майна показує питому вагу чистого прибутку у середній величині майна підприємства за певний період, обчислюється як відношення чистого прибутку до середньої суми валюти Балансу і відповідно становить:
· 2002 = 28,5 / 232,9 * 100% = 12,24 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток;
· 2004 = 1,7 / 215,5 * 100 % = 0,8 %.
4. Рен6табельність виробництва обчислюється як відношення чистого прибутку до обсягу виробленої продукції і показує питому вагу чистого прибутку отриманого за певний період часу до обсягу виготовленої продукції за цей же період, відповідно цей показник становить:
· 2002 = 28,5 / 949,8 * 100% =3,0 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток;
· 2004 = 1,7 / 772,8 * 100 % = 0,22 %.
5. Визначимо рівень рентабельності (прибутковості) за допомогою відношення чистого прибутку до суми середніх величин вартості основних засобів і оборотних активів, відповідно це буде становити:
· 2002 = 28,5 / (105,6+156,35) * 100% = 10,88 %;
· 2003 – підприємство отримало збиток;
· 2004 = 1,7 / (94+162,4) * 100 % = 0,66 %.
На основі уже обчислених показників рентабельності можна побачити, що недоцільно застосовувати інші показники де складовою обрахунку буде величина чистого прибутку, оскільки у зв’язку зі збитком у 2003 році не можна буде визначити тенденцію показників чи темпи їх росту. А тому наступні обчислення слід провести за допомогою співвідношень доходів і витрат підприємства, а величину чистого прибутку замінити величиною чистого доходу.
Таким чином параметричні показники витрат будуть наступними:
1. Перш за все обчислимо відношення валових доходів до валових витрат здійснених чи отриманих підприємством за аналізований період часу. Позитивним є збільшення показника або значення, що перевищує 1 або 100 %, тобто коли отримані доходи будуть перевищувати понесені витрати, відповідно значення будуть наступні:
· 2002 = 934,4 / 905,9 * 100% = 103,15 %;
· 2003 = 766,1 / 778,0 * 100 % = 97,22 %;
· 2004 = 793,2 / 791,5 * 100 % = 100,22 %.
2. Обчислимо доходність власного капіталу, тобто питому вагу чистого доходу у середній величині власного капіталу, відповідно значення становитимуть:
· 2002 = 934,4/ 133,9 * 100% = 697,83 %;
· 2003 = 766,0 / 60,95 * 100 % = 1256,77 %;
· 2004 = 793,2 / 54,9 * 100 % = 1444,81 %.
3. За допомогою доходності майна, можна буде проаналізувати питому вагу чистого доходу у середній величині вартості майна, відповідно отримаємо наступні значення:
· 2002 = 934,4 / 232,9 * 100% = 401,2 %;
· 2003 = 766,0 / 215,1 * 100 % = 356,1 %;
· 2004 = 793,2 / 215,5 * 100 % = 368,1 %.
4. Обчислимо доходність виробництва, що дасть змогу відстежити по роках відношення чистого доходу до величини обсягу виробленої продукції, значення становитимуть:
· 2002 = 934,4 / 949,8 * 100% = 98,38 %;
· 2003 = 766,0 / 759,8 * 100 % = 100,82 %;
· 2004 = 793,2 / 772,8 * 100 % = 102,64 %.
5. Рівень доходності обчислимо за допомогою співвідношення величини чистого доходу і суми середніх величин вартості основних засобів і оборотних активів, відповідно отримаємо:
· 2002 = 934,4 / (105,6+156,35) * 100% = 356,71 %;
· 2003 = 766,0 / (85,65+161,05) * 100 % = 310,5 %;
· 2004 = 793,2 / (94,0+162,4) * 100 % = 309,36 %.
Для аналізу динаміки показників рентабельності (доходності), результати обчислень зведемо в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2
Аналіз динаміки показників рентабельності
Показники рентабельності, %
2002
2003
2004
Абсолютне відхилення, ±
Темп росту,
%
2003
2002
2004
2003
2003
2002
2004
2003
Відношення валових доходів і витрат
103,15
97,22
100,22
-5,93
3,0
94,25
103,09
Доходність власного капіталу
697,83
1256,77
1444,81
558,94
188,04
180,1
114,96
Доходність майна
401,2
356,1
368,1
-45,1
12,0
88,76
103,37
Доходність виробництва
98,38
100,82
102,64
2,44
1,82
102,48
101,81
Рівень доходності
356,71
310,5
309,36
-46,21
-1,14
87,05
99,63
Перш ніж розпочати аналіз показників, слід зазначити, що деякі отримані значення не відображають чіткого реального стану справ на підприємстві, оскільки фактично всі значення більші ніж 100 % і це по суті є позитивним моментом. Хоча те, що цей аналіз не можна здійснити виходячи з розрахунків даних за чистим прибутком уже погано, адже саме прибуток відображає фактичні доходи за мінусом витрат, а в даному випадку всі показники обчислювалися лише за чистими доходами не зменшеними на суми понесених витрат, а отже не можна точно сказати чи були суми витрат меншими за суми таких доходів.
Зокрема важко судити про показники доходності власного капіталу чи майна підприємства, оскільки доходність власного капіталу найменша у 2002 році, а як відомо отриманий прибуток за цей період найбільший, також у 2003 році він зростає фактично у 2 рази, хоча за цей період підприємство результатом своєї діяльності визнало збиток.
Чи покривали отримані доходи понесені витрати показує співвідношення сумарних доходів і витрат. І як бачимо у 2002 році доходи перевищували витрати на 3,15 %, хоча це значення відповідно невелике, проте таке співвідношення було найкращим за весь аналізований період, оскільки у 2002 році уже витрати перевищували доходи на 2,78 %. Про фінансові результати у 2004 році можна судити двозначно, адже співвідношення доходів і витрат фактично рівні і це погано з погляду величини отриманого прибутку, але водночас добре з погляду відсутності збитку порівняно з 2003 роком. Невтішним результатом для підприємства також є те, що рівень доходності ТОВ „ДЕВІЕ” постійно зменшується, і в 2003 році порівняно з 2002 роком цей показник знизився на 41,21 % пункти, у 2004 році порівняно з 2003 він знову знизився, але уже на 1,14 % пункти. Відповідно темпи росту показника від’ємні, тобто менші ніж 100 %. Позитивним є постійне збільшення доходності виробництва, зокрема у 2002 році доходність виробництва була 98,38 %, у 2003 – 100,82 %, а у 2004 – 102,64 %.
2.5. Прогнозний аналіз рентабельності
Завершити аналіз показників рентабельності доцільно їх прогнозом, тобто встановити можливі суми усіх аналізованих у попередньому підрозділі показників доходності підприємства у 2005 році, виходячи з величини, середніх темпів росту і середніх сум цих показників у 2002 – 2004 роках.
Для здійснення прогнозного аналізу використовуються попередні дані. Інформація наведена у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Прогнозний аналіз показників рентабельності Показники рентабельності, %
2002.
2003
2004.
Середня сума
Середні темпи росту
Прогноз
Відношення валових доходів і витрат
103,15
97,22
100,22
100,2
98,67
98,87
Доходність власного капіталу
697,83
1256,77
1444,81
1133,17
147,53
1671,77
Доходність майна
401,2
356,1
368,1
375,13
96,07
360,39
Доходність виробництва
98,38
100,82
102,64
100,61
102,15
102,77
Рівень доходності
356,71
310,5
309,36
325,52
93,34
303,84
Відповідно до отриманих прогнозних значень так як і відносно самих показників важко робити висновки про діяльність підприємства, оскільки усі показники розраховувались за значенням чистого доходу, а не прибутку.
Проте, враховуючи прогнозне зменшення відношення валових доходів і валових витрат і те, що отримане значення менше 100 %, можна говорити, що у 2005 році підприємство може працювати збитково і отримані доходи не покриють понесені витрати.
Негативним є також прогнозне зменшення рівня доходності і доходності майна, що фактично також може бути реальним фактом для підтвердження попереднього висновку про збитковість підприємства у 2005 році.
Позитивним можна вважати зростання показника доходності власного капіталу, проте таке зростання може бути викликане не так зростанням чистого доходу як зменшенням власного капіталу, що в цьому випадку оцінюється негативно.
Те ж саме можна сказати про доходність виробництва, тобто якщо врахувати прогнозний аналіз зменшення виробництва продукції з попереднього розділу, то таке збільшення показника не є нормальним з погляду зменшення знаменника в розрахунку, що в результаті за інших рівних умов і збільшує доходність виробництва.
Отже, аналіз показників рентабельності та визначення їх можливого прогнозного значення дає досить невтішні результати для ТОВ „ДЕВІЕ”, оскільки як і в результаті прогнозного аналізу виробництва продукції це може означати появу реального ризику ліквідації.
3. Аналіз витрат підприємства
Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов¢язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 16 „Витрати”.
У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Це відповідає принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Аналіз витрат дозволяє не лише оптимізувати функціонування підприємства в умовах ринкової економіки, а й актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, докорінно поліпшує управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції, а відтак при зменшенню обсягу витрат збільшуються доходи.
3.1. Аналіз собівартості за статтями калькуляції
Собівартість одиниці продукції відображається в калькуляції.
Калькуляція – це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляцію складають на продукцію основного і допоміжного виробництва щомісячно, за квартал, за рік, за цільовим призначенням.
Калькуляція здійснюється за галузевими методичними рекомендаціями з планування, обліку, калькулювання собівартості продукції, які затверджуються міністерством економіки. Перелік статей калькуляції залежить від профілю виробництва чи підприємства, його спеціалізації, характеру виробленої продукції, різноманітності технологічних процесів, ступеня економічної однорідності витрат і визначається галузевими інструкціями.
В господарській практиці застосовують різні методи калькулювання, але передусім розрізняють калькулювання за повними і неповними витратами.
Калькулювання за повними витратами передбачає, що всі витрати пов¢язані з виробництвом і продажем продукції включаються в калькуляцію.
Практика калькуляції за неповними витратами передбачає, що в калькуляцію включаються не всі витрати на виробництво і збут продукції. Частина непрямих витрат (адміністративних і витрат на збут) не включається в собівартість продукції, а в процесі визначення прибутку відраховуються безпосередньо із виручки.
продолжение
--PAGE_BREAK--