--PAGE_BREAK--Інтенсифікацію можна характеризувати як напружене використання виробничих ресурсів, забезпечення зростання їх віддачі. Таке розуміння інтенсифікації можна також використовувати і при характеристиці інтенсифікації праці —зростаюча інтенсивність праці передбачає збільшення затрат праці протягом одного й того ж відрізка часу. Підвищення інтенсивності праці зумовлює зростання її продуктивності і на цій основі поліпшення використання робочої сили.
Таблиця 2.3 Показники інтенсифікації виробництва в СТОВ “Колос ” Виходячи з даних таблиці слід відмітити, що показники інтенсифікації виробництва знаходяться на доброму рівні. Так, спостерігається зростання основних фондів на 1 га с.-г. угідь, виробництва валової продукції га с.-г. угідь, виробництва валової продукції на 1 працівника, урожайність зернових культур відповідно на 0,6%; 15,6%; 14.5%; і 30,9%.
Одним із основних показників, що характеризують розмір і діяльність СТОВ “Колос” є структура товарної продукції (табл.2.4). Вона дає можливість установити спеціалізацію сільськогосподарського підприємства.
Таблиця 2.4 Структура товарної продукції в СТОВ “Колос” Дані таблиці 2.4 свідчать, що СТОВ “Колос” спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових культур та цукрових буряків, а в тваринництві — на виробництві продукції скотарства. В цілому можна сказати, що сільськогосподарське підприємство має зерново-буряковий з розвинутим молочним скотарством виробничий напрямок.
3. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва зерна за натуральними та вартісними показниками
Зернове господарство України розвивається на основі дальшої інтенсифікації, що забезпечує збільшення виробництва зерна переважно за рахунок підвищення врожайності зернових культур. Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками, як динаміка посівних площ та їх структури, підвищення врожайності зернових культур, збільшення валового збору зерна і вдосконалення структури зернового виробництва.
Таблиця 3.1
Посівні площі і структура зернових культур в СТОВ “Колос” Культури
2001р.
2002р.
2003р.
га
%
га
%
га
%
Зернові, всього
1345
100
1295
100
1239
100
Озимі зернові
745
55,4
735
58,4
765
61,7
в тому числі
пшениця
735
54.6
715
55,2
735
59.3
жито
10
0,8
10
0.8
10
0,8
ячмінь
—
—
30
2.3
20
1,6
Ярі зернові
600
44.6
540
41,7
474
38,3
втому числі
яра пшениця
10
0,7
—
—
—
—
ячмінь
280
21,6
270
20.9
239
19.3
овес
30
2,3
30
2,3
30
2.4
кукурудза
130
9,7
60
4,6
70
5,6
просо
10
0.7
4
0,3
—
—
гречка
10
0,7
20
1,5
25
2,0
горох
120
8,9
120
9.3
100
8.2
вика яра
10
0,7
36
2,8
10
0,8
За даними таблиці 3,1 за досліджуваний період в СТОВ “Колос” посівні площі зернових культур скоротились на 106 га або на 16,1 %. У структурі зернових культур зменшилась частка ярого ячменю, озимого ячменю, гречки і зросла озимої пшениці і кукурудзи.
Структурні зміни в посівах зернових культур характеризуються розширенням площ сильних і твердих сортів озимої пшениці, що відзначаються З високою якістю зерна. На протязі 2001 – 2003 років слід відмітити велику нестабільність в посівах кукурудзи і проса. Зокрема, ці культури в 2001 p., а в 2002 p. просо не висівалось в господарстві. Такий стан викликаний був не лише несприятливими природними умовами, але й відсутністю якісного посівного матеріалу, який міг би забезпечити високий урожай і стійкість культури до зовнішніх факторів. Характеризуючи інші зміни, хотілося б відмітити зменшення посівів такої культури, яка дуже широко використовується в кормовиробництві, як-важливий компонент комбікормової промисловості — ярий ячмінь, але частка в структурі посівних площ залишилась відносно сталою, а посівна площа зменшилась на га або на 16,11 %.
\s
4. Вплив факторів на зміну валового збору
Виконання плану валових зборів аналізують за окремими культурами та їх групами. порівнюючи фактичні валові збори з плановими в абсолютних величинах, визначають відхилення від плану по культурах – рівень виконання плану.
Аналізують також виконання плану валових зборів окремими бригадами, ланками.
При цьому визначають економічний ефект від перевиконання завдань передовиками і втрат через не виконання їх відстаючими виробничими одиницями. У процесі аналізу використовують натуральні і вартісні показники, обов’язково пов’язуючи їх з даними аналізу посівних площ та врожайності.
Збільшення виробництва продукції може бути досягнено за рахунок розширення посівних площ, вдосконалення їх. структури і підвищення урожайності.
Для використання впливу того чи іншого фактора на обсяг валового збору зерна в звітному 2003 p. в порівнянні з базовим 2001 p. проведено порівняльний аналіз. На відхилення від базового періоду валового виробництва по групі зернових культур впливають: кількісний фактор — площа посіву, якісна урожайність І структура посівної площі. Щоб виявити вплив цих факторів застосуємо індексний аналіз (табл.4.1).
Таблиця 4.1 Посівні площі, урожайність та валові збори зернових культур в СТОВ „Колос”
З даних таблиці 4.1 бачимо, що порівняно з базовим роком валовий збір зерна зменшився на 8582 ц або на 15,4 %.
Щоб виявити кількісний вплив цих факторів на валовий збір застосуємо індексний аналіз. При цьому, визначимо загальний індекс валового збору зерна:
Iзаг=УП1У1/УП0У0=55625/47043=1,3552 або 135,52%;
Індекс показує, що валовий збір зерна в звітному періоді збільшився в
порівнянні з базисним на 35,52%.
Зміна валового збору обумовлена зміною посівних площ зерна встановлюється за допомогою індексу посівних площ:
Iпл=УП1/УП0=1239/1345=0,9212 або 92,12 %. Внаслідок скорочення посівних площ валовий збір зерна зменшився на 7,88%.
Вплив фактору зміни урожайності окремих культур встановлюється за наступною формулою:
івзу =УY1П1/У Y0П1=55625:41220=1,3495
Цей індекс показує, що внаслідок збільшення урожайності зерна валовий збір зріс на 34,95 %.
Структурні зміни в посівних площах безпосередньо впливають на валовий збір:
IВЗУ=УY0П1/УП1: УY0П0/УП0=41220/1239:41045/1345=1,0902
Структура посівних площ у звітному році в порівнянні з базисним більш
ефективна. Покращення структури посівних площ збільшило валовий збір на
9,02%.
Перевірка достовірності розрахунків:
IВЗ=IВЗП* IВЗУ* IВЗС
1,3552= 0,9212*1,3495*1,0902
1,3552=1,3552
Абсолютні прирости (зменшення) валового збору встановлюються за рахунок зміни площ (ВЗп), урожайності зерна (ВПу) та структури посівних площ (ВЗс). Загальна зміна валового збору
^ВЗ =ΣY1П1-УY0П0=55625 — 47043 = 8582 ц
Валовий збір зернових культур збільшився в звітному році в порівнянні з базисним на 8582 ц. Це збільшення сталось за рахунок зменшення посівних площ
^ВЗп=У0(УП1-УП0)=30,5 (1239-1345) = -3233ц
Збільшення валового збору за рахунок зміни урожайності:
^Взу=ΣY1П1 — УY0П1= 55625 — 41220= 14405 ц
Збільшення урожайності зерна призвело до збільшення валового збору на 14405 ц.
Внаслідок зміни структури посівних площ абсолютний приріст валового збору склав:
^ВЗс=ΣY0П1 — Y0УП1= 41220 — 44,9 * 1239 = -2590 ц
Перевірка правильності розрахунків:
^ВЗ=^ ВЗп*^ Взу*^ВЗс
8582 =-3233+14405-2590
8582 = 8582
Далі проведемо аналіз середньої урожайності.
На середню урожайність однорідних культур впливає урожайність окремих культур і структура посівних площ.
Іу= Іуу * Iус
На основі даних таблиці 4.1:
Iу=Y1/Y0= 44,9/30,5=1,4721
Y1=УY1П1/УП1= 55625: 1239 = 44,9 ц/га
Y0=УY0П0/УП0= 41045 :1345 = 30,5 ц/га
^У=У1 — У0= 14,4ц/га
Середня урожайність всіх зернових культур зросла в звітному році в порівнянні з базовим на 47,21 % або 14,4 ц/га.
Індекс урожайності постійного складу:
Іуу= У1/Уум= 44,9:33.3 = 1,3483
Уум=УY0П1/УП1 = 41220: 1239 == 33.3 ц/га
^ У = У1 — Уум = 44,9-33,3 = 11,6 ц/га
Внаслідок підвищення урожайності окремих культур середня урожайність зернових культур зросла на 34,83% або 11,6 ц/га.
Індекс впливу посівних площ на середню урожайність
ІУс -Уум/Уо= 33,3: 30,5 =1.0918
^У == Уум — Уо= 33,3 – 30,5= 2.8 ц/га
Розширення питомої ваги в структурі посівних площ більш урожайних зернових культур привело до підвищення середньої врожайності на 9.18 % або 2,8ц/га.
Перевірка Індексів та абсолютних змін середньої урожайності:
Iу= Іуу * Iус ^У= ^Уу-^Ус
1,4721 = 1,3483 1,0918 14,4= 11,6+2,8
1,4721=1,4721 14,4=14,4
Також для виявлення впливу факторів застосовують метод ланцюгових підстановок або метод обчислення різниць.
Розглянемо це в таблиці 4.2, застосувавши метод ланцюгових підстановок:
Таблиця 4.2
Виконання плану валового збору зернових культур і вплив факторів на нього в 2003 році.
продолжение
--PAGE_BREAK--В господарстві 2003 році план виробництва озимої пшениці перевиконано на 9684 ц, озимого жита на 43 ц, гречки на 165 ц. Збільшення валового збору даних культур відбулося за рахунок збільшення площі (на 34 га – озимої пшениці, на 167 га — гречки) та урожайності (на 9650 ц/га – озимої пшениці, на 43 ц/га – озимого жита, на 2 ц/га — гречки).
Валовий збір ярого ячменю знизився проти плану на 376 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку із зменшенням посівної площі проти плану на 41 га валовий збір знизився на 3274 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 11,4 ц/га валовий збір зріс на 2898 ц.
Валовий збір кукурудзи знизився проти плану на 938 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку з зменшенням посівної площі проти плану на 60 га валовий збір знизився на 1944 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 13,6 ц/га валовий збір зріс на 1006 ц.
Валовий збір гороху знизився проти плану на 194 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку із зменшенням посівної площі проти плану на 20 га валовий збір знизився на 408 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 3,3 ц/га валовий збір зріс на 214 ц.
5. Аналіз факторів, що формують урожайність культури
Урожайність – це один з найважливіших якісних показників, які безпосередньо впливають на розмір валового збору. Підвищення урожайності на даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки на збільшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції.
На зміну урожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залежними від людей, так і не зовсім їм підвладні (природно — кліматичні умови).
До “штучних” факторів можна віднести використання органічних і мінеральних добрив, використання хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальних технологій тощо.
Основною зерновою культурою СТОВ “Колос” є озима пшениця, площа якої в 2001 p. становила 755 га або 60,9 % всіх площ зернових культур. Як відомо, високоякісне зерно озимої пшениці становить основу продовольчого фонду країни, тому проаналізуємо зміну посівних площ, врожайності та валових зборів озимої пшениці за останні 10 років
Динаміка рівнів посівних площ озимої пшениці, врожайності та валових зборів в СТОВ “Колос” відображає те, що розмір посівної площі під цією культурою була відносно сталою за виключенням 1998 p., коли господарство відвело більші площі під посів озимого і ярого ячменю. Середня урожайність за останні 10 років по господарству становила 46,0 ц/га. Приріст валового збору відбувався за рахунок підвищення урожайності озимої пшениці, яка і визначає напрямок зернового господарства і спеціалізацію в цілому.
Таблиця 5.1.
Виявлення тенденції урожайності зерна Роки
Урожайність,
ц/га
Номер року
Розрахункові величини
Вирівняна врожайність
Відхилення фактичних даних від вирівняних
У
t
t2
yt
ỹt=a+bt
y-yt
1994
40,1
-9
81
-360,9
45,45
-5.35
1995
51,9
-7
49
-363,3
45,50
6,4
1996
60,0
-5
25
-300,0
45,55
14,45
1997
36,1
-3
9
-108,3
45,59
-9,49
1998
30,3
-1
1
-30,3
45,64
-15,34
1999
59,6
1
1
59,6
45,68
13,92
2000
41,9
3
9
125,7
45,73
-3,83
2001
41,1
5
25
205,5
45,78
-4,68
2002
41,4
7
49
289,8
45,82
-4,42
2003
54,2
9
81
487,8
45,87
8,33
Разом
456,6
0
330
7,6
456,6
0
Підтвердженням росту або зменшенням урожайності озимої пшениці
аналітичне вирівнювання ряду динаміки за 10 років, що дає змогу визначити чіткий загальний напрям основної тенденції і показує абсолютний приріст рівня за одиницю часу (табл.5.1).
Підрахунки показали:
a=Уу/n=456,6/10=48.66; b=Уyt/nt2=7,6/330=0,023.
Підставляємо у формулу прямої лінії, отже
ỹt= 45,66+0,0231t.
Як видно, рівень урожайності за останні 10 років мав тенденцію до зростання урожайності озимої пшениці.
На урожайність сільськогосподарських культур впливає цілий ряд і інших факторів. Використаємо кореляційний аналіз для встановлення взаємозв’язку урожайності стратегічної культури господарства – озимої пшениці з наступними факторами, що на неї впливають:
Х1 — кількість внесених мінеральних добрив на 1 га посіву;
Х2 — якість грунтів у балах;
Х3 — затрати праці;
Х4 — опади;
Х5 — кількість внесених органічних добрив.
Отже, на основі одержаних результатів обробки можна зробити висновок, що лінійне рівняння множинної регресії має вигляд:
Yx= 53,74+18,71X2+2,48X3+13,29X4+2,84X5
Коефіцієнт множинної кореляції становить 0,96, що говорить про тісний зв’язок між урожайністю озимої пшениці і п’ятьма вибраними факторами.
Щоб перевірити його на достовірність звернемо увагу на критерій Стьюдента. Оскільки фактичне значення Т перевищує теоретичне, то можна зробити висновок про вірогідність коефіцієнта множинної кореляції.
Коефіцієнти регресії в рівнянні показують, на скільки змінилася урожайність культури при зміні відповідного фактора на одиницю при умові, що інші фактори, включені в рівняння, знаходяться на середньому рівні. Так, при середніх значеннях всіх інших факторів збільшення кількості внесених мінеральних добрив на 1 га посіву на 1 ц NPK сприяє підвищенню урожайності озимої пшениці на 18,71 ц/га; збільшення якості грунтів в балах веде до підвищення урожайності на 2,48 ц/га; зменшення затрат праці сприяє підвищенню урожайності на 13,29 ц/га; збільшення опадів в оптимальному розмірі веде до зростання урожайності на 0,2 ц/га; збільшення кількості внесених органічних добрив веде до підвищення урожайності на 2,82 ц/га.
Отже, урожайність в цілому зернових в СТОВ “Колос” повільно зростає, але це, перш за все, за рахунок дотримання технологій вирощування, уміле керівництво при глибокій кризі, що склалась в агропромисловому комплексі в останні роки, а також малій увазі держави до проблем господарств і населення.
6. Оперативний аналіз у галузях рослинництва.
Основне завдання оперативного аналізу – виявити недоліки у виконанні плану і причини їх виникнення в процесі господарських операцій, зсувати їх та розкривати не використані резерви.
Відомо, що урожайність значною мірою залежить від забезпеченості господарства насінням районованих сортів. Під час аналізу забезпеченості господарства насінням перевіряють розміри насіннєвих фондів, визначають, чи відповідають вони посівний площі та прийнятим нормам висіву, чи доведено посівний матеріал до посівних кондицій по кожній культурі і сортах, як забезпечене зберігання його в зимовий період, як проводять передпосівну обробку насіння пестицидами, чи дотримують під час сівби норми висіву.
Від нагромадження і збереження вологи в грунті в зоні лісостепу, де знаходиться СТОВ “Колос”, значною мірою залежить урожайність. У зв’язку з цим старанно перевіряють і контролюють своєчасність проведення таких робіт: лущення стерні і оранки парів та зябу, снігозатримання, осіннє та весняне підживлення зернових культур, весняне закриття вологи, своєчасність та якість передпосівного обробітку грунту та сівби, своєчасність та виконання, якість усього комплексу робіт з догляд за посівами тощо.
Для того, щоб знати стан посіві зернових у морозні, з невеликим сніговим покривом зими, їх періодично перевіряють вирізаними монолітами, а в не дуже морозні зими з глибоким покривом снігу – перевіряють, чи не випріває озимина. Протягом зими з малим сніговим покривом, частими відлигами і особливо на весні перевіряють, як ведеться боротьба з льодовою кіркою. Своєчасність проведення всіх робіт за обсягом, строками і якістю залежить від забезпеченості і справності машинно-тракторного парку та наявності нафтопродуктів. Тому до початку сільськогосподарських робіт аналізують виконання плану капітального ремонту машин, завезення паливо-мастильних матеріалів в цілому і за окремими видами.
Щоб зібрати високий урожай в заплановані календарні строки, ще до жнив аналізують справність збиральних машин та забезпеченість ними господарства, визначають наявність потрібних пристроїв для них (зерновловлювачів, копнувачів, пристосувань для збирання полеглих хлібів тощо).
Успіх у збирання врожаю залежить також від правильного комплектування агрегатів. Тому перевіряють, чи відповідає захват комбайнів потужності тракторів, а закріплені транспортні засоби – продуктивності збиральних машин. У перші ж дні збирання врожаю аналізують, чи не допускають втрат при збиранні врожаю на полі і під час транспортування. Обов’язково перевіряють готовність зерносховищ, токів, сушарок до приймання врожаю, забезпеченість господарства тарою, вагами, засобами транспортування врожаю з поля на тік, на заготівельні пункти і т.д.
Своєчасний оперативний аналіз сприяє проведенню всіх запланованих доходів у найкращі строки і з найвищими результатами.
Щоб забезпечити виконання плану собівартості сільськогосподарської продукції потрібно протягом року здійснювати систематичний аналітичний контроль на виробництво по господарству, галузях і госпрозрахункових підрозділах.
Оскільки більшу частину продукції рослинництва одержують у другій половині року, оперативний аналіз витрат на виробництво здійснюють по виробничих періодах, процесах, окремих роботах, виявляючи дотримання відділками, бригадами і ланками технології виробництва, встановлених лімітів витрат матеріальних, праці та коштів, строків проведення запланованих робіт та їх якості. Виконання найважливіших робіт у розрізі культур і виробничих підрозділів аналізують щоденно бригадир чи обліковець бригади, агрономи та інженери, а в господарствах, де запроваджено диспетчерську службу – диспетчери.
У СТОВ “Колос” дані аналізу записують у спеціальний журнал, що значно полегшує проведення його за триваліші періоди і контроль за виконанням рекомендацій.
7. Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна (інших видів
продукції) та заходи щодо їх використання.
Одним з важливих завдань аналізу є виявлення і підрахунок резервів збільшення виробництва продукції зернових.
Основні резерви збільшення виробництва валової продукції рослинництва, зокрема зернових культур, такі:
1) введення в господарський оборот земельних угідь, що перебувають поза господарським оборотом;
2) перетворення екстенсивних угідь в інтенсивні, щоб з одиниці площі мати максимальну кількість продукції;
3) поліпшення сільськогосподарських угідь та вдосконалення структури посівних площ;
4) підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур, особливо зернових, і в районах зрошення;
5) підвищення продуктивності природних угідь.
Одним з важливих напрямків виявлення резервів є розширення посівних площ. Можливі і невикористані резерви розширення посівних площ розраховують множенням можливої розширеної площі на фактичну урожайність тих культур, посіви яких планується вирощувати на ній.
Суттєвим резервом збільшення виробництва продукції зернових є покращення структури посівних площ, тобто збільшення питомої ваги більш урожайних культур в загальній посівній площі ( таблиця 7.1)
Таблиця 7.1 Підрахунок резервів збільшення об’єму виробництва зерна за рахунок покращеня структури посівів
Культури
Структура посівів, %
Посівна площа, га
Фактична урожайність в середньому за 3 роки, ц
Об’єм виробництва при структурі посівів, ц
фактична
можлива
фактична
можлива
фактичної
можливої
Зернові, всього
100
—
1239
—
—
—
—
Озимі зернові
в т.ч.
61,7
—
765
—
—
—
—
пшениця
59,3
59,7
735
854
45,6
33516
38943
жито
0,8
0,4
10
58
32,0
320
1856
ячмінь
1,6
0,8
20
34
25,1
50,2
854
ярі зернові
38,3
—
474
—
—
—
—
в т.ч.
—
—
—
—
—
—
—
ячмінь
19,3
20,1
239
120
17,4
4159
2088
овес
2,4
1,1
30
16
28,7
861
459
кукурудза
5,6
6,9
70
81
72,5
5075
5873
гречка
2,0
1,0
25
14
21,7
543
304
горох
8,2
9,2
100
52
22,5
2250
1170
Разом
99,2
99,2
1229
1229
—
46774,2
51547
За рахунок покращення структури посівних площ господарство має резерви збільшення виробництва зернових – 4772,8 ц (51547 ц-46774,2 ц).
Важливим напрямком виявлення резервів збільшення виробництва продукції зернових в господарстві є підвищення урожайності.
Суттєвим резервом збільшення виробництва продукції є окупність добрив, яка залежить від дози і якості добрив, їх структури, строків і способів внесення в грунт. Розрахуємо резерв збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення окупності добрив в наступній таблиці.
Таблиця 7.2 Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення окупності удобрення ґрунту
При підвищенні окупності добрив по озимій пшениці на 0,2 ц, ярій пшениці і кукурудзі на зерно – на 0,5ц можливо збільшити виробництво озимої пшениці на 120 ц, ярої пшениці – на 91 ц, кукурудзи – на 141 ц.
Важливим резервом збільшення виробництва продукції зернових є недопущення втрат при збиранні врожаю.
Таблиця 7.3 Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок збору врожаю в оптимальні строки
продолжение
--PAGE_BREAK--