--PAGE_BREAK--Недооцінка оптимальної організації праці і інших ресурсів в таких умовах швидко приведе до банкрутства частини підприємств і зростанню безробіття.
Раціональна організація праці не можлива без упровадження наукової
організації праці. Упровадження наукової організації праці сприяє збільшенню виробництва продукції, скороченню трудових і матеріальних витрат на одиницю продукції, поліпшенню умов і зміцненню дисципліни праці, дотриманню санітарних і гігієнічних умов і т.п.
Упровадження наукової організації праці передбачає систематичне проведення заходів щодо вдосконалення виробництва. Основними з таких заходів є: упровадження механізації і автоматизації, вдосконалення організації праці і технології виробництва, підвищення культурно-технічного рівня працівників, вдосконалення оплати праці і його умов і т.п.
Принципово важливим питанням організації праці є забезпечення відповідності трудового доходу як індивідів, так і окремих колективів кількості і якості праці. Така відповідність в економічній літературі відома як співвідношення між мірою праці і мірою заробітної платні.
Оптимальне співвідношення між мірою праці і мірою його оплати сприяє мотивації праці, підвищенню його продуктивності, правильному співвідношенню між фундаціями споживання і накопичення, що є необхідною умовою нормального розвитку економічних процесів.
З вище висловленого можна зробити такі висновки:
1. Заробітна платня, як економічна категорія, належить до числа найважчих. В науковій літературі зустрічаються більше двох десятків визначень заробітної платні. В сучасних умовах заробітна платня — це:
— економічна категорія, яка визначає відносини між власником підприємства і найманим працівником з приводу винагорода, яка відповідно до трудового договору власник повинен сплатити працівнику за проведений об'єм робіт;
- елемент ринку праці, яка виступає як ціна товару, по якому працівник продає свою робочу силу;
- джерело задоволення особистих потреб найманого працівника, який повинен забезпечити об'єктивно необхідне відтворювання робочої сили;
- елемент витрат на виробництво, який входить в собівартість продукції і головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників в досягненні високих кінцевих результатів праці.
2. Виключно важлива роль заробітної платні у функціонуванні економіки обумовлена тим, що вона повинна одночасно виконувати як мінімум чотири функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу і соціальну.
3. В умовах ринкової системи господарювання фундація оплати праці складається з індивідуальної заробітної платні і визначається елементами організації оплати праці. Первинними елементами оплати праці є тарифна система, тарифна ставка, форми і системи оплати праці. Тарифна система є інструментом диференціації заробітної платні залежно від складності і умов праці.
4. В цілому, в економічній системі, яка базується на різних формах власності і господарювання, організація заробітної платні здійснюється шляхом об'єднання:
— державного регулювання;
- договірного регулювання шляхом складання генеральних, галузевих, регіональних і колективних договорів на рівні підприємств;
- механізму визначення і встановлення мінімальної заробітної платні.
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ
2.1. Сучасний стан та економічна характеристика ПП ”Енергосервіс”
Підприємство „Енергосервіс” було засновано у 2004 році. Воно створювалося як приватне багатопрофільне підприємство, в якому передбачалося проводити будівництво будівель, виробництво робочого одягу, роздрібна торгівля одягом, торгово-закупівельна діяльність і інше.
Повна назва: Приватнепідприємство „Енергосервіс”
Скорочена назва: ПП „Енергосервіс”.
Ознака особи: юридична.
Форма власності: (10) приватна.
Ідентифікаційний код: 23793687
Місце знаходження та юридична адреса підприємства: 72312, Україна, м. Мелітополь, вул… Дзержинського, 218.
Метою діяльності підприємства є задоволення потреб ринку у продукції, роботах та послугах підприємства, розширення їх асортименту, підвищення конкурентоспроможності, ефективне управління майном та одержання прибутку.
Фактично у перевіряємому періоді, згідно з данними статистичної та бухгалтерської звітності підприємство здійснювало такі види діяльності:
· оптова торгівля одягом;
· виробництво робочого одягу;
· роздрібна торгівля одягом;
· інші види оптової торгівлі;
· будівництво будівель;
· прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів.
У виробництві використовуються тканини, такі як бязь, габардин, діагональ, ситець, фланель та інші, завдяки чому продукція виробляється якісна і не дорога.
Діяльність ПП „Енергосервіс” заснована на:
• високому професіоналізмі кадрів;
• відповідальності за виконання поставлених задач;
• взаємній співпраці з партнерами по бізнесу і замовниками;
• колективному підході до роботи, узгодженості трудових зусиль всього колективу;
• повному взаєморозумінні з клієнтом ;
• розвитку партнерських відносин ;
• забезпеченні високої якості робіт.
Економлячи гроші і час клієнта, підприємство пропонує свої послуги з доступних цін. Кожному клієнту пропонує гнучкі системи знижок залежно від об'єму замовлень.
При виготовленні продукції за рахунок поставленим матеріалів або послуг, що надаються, застосовуються договірні ціни. Доставка продукції здійснюється власним транспортом по злагодженому графіку із замовником, по діючій системі знижок від загальної вартості продукції.
Основні обов'язки і функції бухгалтерії:
1. Забезпечує раціональну організацію обліку і звітності на підприємстві і його підрозділах;
2. Організовує облік грошових і основних коштів, товарів, що поступають;
3. Своєчасне віддзеркалення на рахунок бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом;
4. Облік витрат виробництва і обігу, реалізація продукції, виконання робіт (послуг), фінансових, розрахункових і кредитних операцій, контроль за їх законністю;
5. Правильне нарахування і перелік платежів до державного бюджету, погашення у встановлені терміни заборгованості банкам по позиках;
6. Здійснює контроль за дотриманням встановленого порядку первинних і бухгалтерських документів, розрахунків, витрати фундацій заробітної платні, встановлення посадових окладів;
7. Вживає заходів по попередженню недостач, незаконного витрачання грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей;
8. Веде роботу по забезпеченню строгого дотримання штатної, фінансової, касової і платіжної розрахункової дисципліни, складання бухгалтерської звітності.
Керівництво підприємствам здійснює директор, який займається висновком договорів на поставку сировини і матеріалів, висновок контрактів з покупцями, контроль виробництва, рішення юридичних питань.
Структура управління підприємства є впорядкованою сукупністю взаємозв'язаних елементів системи яка визначає найраціональніший розподіл праці і службових зв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління по підготовці, ухваленню і реалізації управлінських рішень.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Риунок 2.1. Структура управління підприємства «Енергосервіс»
В наведеній нижче таблиці 1.1 наведені динаміка виробництва та реалізації продукції на ПП «Енергосервіс».
З даної таблиці бачимо, що рівень рентабельності виробництва щорічно знижується. Це свідчить про те, що в умовах високої конкуренції виробництво стає все більш збитковим і ні про яку рентабельність не може йти мова. Тому ПП «Енергосервіс» вирішило майже повністю перейти на торгову діяльність.
Таблиця 2.1
Динаміка об’єму виробництва та реалізації продукції на ПП «Енергосервіс»
Показники
Роки
Відхилення
2003
2004
2005
+,-
%
Прибуток, тис. грн.
379,2
121,6
98,3
-669,1
-176,4
Витрати виробництва, тис. грн.
10864,1
7457,6
5593,2
-5395,0
-49,6
Виручка от реалізації, тис. грн.
13530,9
10531,5
7851,2
-5642,5
-58,2
Рівень рентабельності продаж
0,028
0,012
0,013
-0,067
-41,7
Рівень рентабельності виробництва
2,6
0,9
0,7
-2,65
-101,9
Метою даного підприємства є отримання прибутку від виробничої і
торгово-посередницької діяльності. Підприємство здійснює свою діяльність на основі самофінансування і господарського розрахунку.
Важливим показником характеризуючим роботу підприємств, є собівартість продукції (робіт, послуг). Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємств, темпи розширеного відтворювання, фінансовий стан суб'єктів господарювання.
В таблиці 2.2 приведені елементи витрат діяльності підприємства.
Таблиця 2.2
Аналіз затрат на виробництво продукції та її реалізацію на ПП «Енергосервіс»
Статті затрат
2003
2004
2005
Відхилення
тис. грн.
%
тис. грн
%
тис. грн
%
тис. грн
%
Матеріальні витрати
9578,9
73,3
1102,6
26,9
1018,7
22,7
-8560,2
-50,6
Витрати на оплату праці
784,2
6,0
620,6
15,2
615,2
13,7
-169
7,7
Відрахування у фонд соц. страху
377,5
2,9
263,2
6,4
225,8
5,0
-121,7
2,1
Амортизаціонні
відрахування
255,7
1,9
287,6
7,0
383,7
8,5
128
6,6
Інші витрати
814,9
6,2
605,2
14,8
887,5
19,8
-52,9
13,2
Всього виробничих витрат
11811,2
90,4
2879,2
70,4
3130,9
69,8
-10061,5
-20,6
Комерційні
витрати
1252,8
9,6
1211,9
29,6
1356,6
30,2
2466,3
20,6
Повна
собівартість
13064
100
4091,1
100
4487,5
100
-7595,2
0
Як бачимо з таблиці, у зв'язку із зниженням об'ємів виробництва відбулося і зниження виробничих витрат. За аналізований період виробничі витрати знизилися на 20,6 %. Але при цьому зросли комерційні витрати на 20,6 %. Дана ситуація пов'язана з переходом на торгівлю, оскільки зросли витрати на пошук постачальників і споживачів, оплату транспортних витрат, винагороди продавцям і торговим агентам, а також інших витрат, пов'язаних із збутом товарів.
2.2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів і робочого часу
До трудових ресурсів відносяться та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і навиками праці у відповідній галузі. Достатня забезпеченість підприємства потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використовування, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення ефективності виробництва. Зокрема, від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами і ефективності їх використовування залежить об'єм і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використовування устаткування, машин, механізмів і, як результат, об'єм виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Таблиця 2.3
Показники наявності і використовування трудових ресурсів ПП «Енергосервіс»
Показники
Роки
Відхилення
%
2003
2004
2005
Cередньорічна чисельність робочих, чол.
81
83
87
7,4
Об’єм виробництва, тис. грн.
7851,2
10351,5
12116,9
54,3
Спільні витрати праці, чол.-год.
535789,8
914027,4
974028,0
81,8
Відпрацьовано одним робочим за рік:
годин
днів
1638
210
1749
220
1727
220
5,4
4,8
Середня тривалість робочого дня, год.
7,80
7,95
7,85
0,64
Виработка одного працівника:
Середньорічна, тис.грн.
Середньоденна, грн.
Середньогодинна, грн.
24,00
114,29
14,65
19,81
90,05
11,33
21,49
97,68
12,44
-10,5
-14,5
3,32
Трудомісткість виробництва
0,06
0,09
0,82
36,6
Рівень використання фонду робочого часу
0,82
0,88
0,87
6,09
В приведеній таблиці 2.3 представлена динаміка наявності і використання трудових ресурсів ПП «Енергосервіс».
Аналізуючи дану таблицю, можна прослідити як змінювалася чисельність працівників у зв'язку з переходом підприємства на торгівлю і скороченням виробництва. В 2005 р. в порівнянні з 2003 р. чисельність склала всього 7,4% або 87 чол. Але, судячи по щомісячних ухвалах правління за 2005 р., можна сміливо сказати, що забезпеченість підприємства трудовими ресурсами достатня, оскільки за цей час майже кожного місяця були нараховані премії за перевиконання плану товарообігу.
В ході аналізу трудових ресурсів підприємства розраховуються показники руху робочої сили. Зміна чисельності працівників підприємства за досліджуваний період характеризується системою абсолютних і відносних показників. Рівень інтенсивності руху працівників характеризують: коефіцієнт обороту по прийому, коефіцієнт обороту по вибуттю, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт текучості, коефіцієнт стабільності кадрів. Визначимо вказані коефіцієнти за досліджуваний період.
Коефіцієнт обороту по прийому визначається відношенням числа працівників, прийнятих за аналізований період до середньосписочного числа працюючих.
= (2.1)
де: Кп — коефіцієнт обороту;
Чп — число працівників, прийнятих за аналізований період;
Чср.сп — середньосписочне число працюючих.
Коефіцієнт обороту по вибуттю визначається розподілом числа вибулих працівників на середньосписочне число працюючих:
(2.2)
де: Кв — коефіцієнт обороту по вибуттю;
Чв — число вибулих працівників;
Чср.сп.- середньосписочна кількість працюючих.
Коефіцієнт загального обороту (Коб) — це відношення суми новоприбулих і вибулих працівників за аналізований період до среднесписочной чисельності працюючих:
(2.3)
де: Коб — коефіцієнт загального обороту;
Чп — число працівників, прийнятих за аналізований період;
Слід зазначити, що характеристика руху робітників на основі коефіцієнта обороту ще не розкриває причини вибуття. При аналізі руху робочої сили необхідно розраховувати коефіцієнт змінюваності (Ксм) і коефіцієнт текучості (Кт). Коефіцієнт змінності визначається відношенням якнайменшого з двох чисел — чисельності прийнятих і вибулих — до середньосписочної чисельності. Він може співпадати з коефіцієнтом обороту по прийому або по вибуттю, залежно від того, який з них менше. Коефіцієнт текучості визначається відношенням числа працівників, що звільнилися за власним бажанням до середньосписочної чисельності працюючих.
продолжение
--PAGE_BREAK--Розраховані показники занесені в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4
Показники руху робочої сили на підприємстві
Показники
2003
2004
2005
Середньосписочна чисельність працюючих чол.
81
83
87
Прийнято робітників, чол
4
9
5
Вибуло робітників, чол.
7
15
9
У тому числі:
За власним бажанням
За скороченням штатів
3
8
8
16
2
12
Коефіцієнт обороту по прийому
0,05
0,1
0,05
Коефіцієнт обороту по вибуттю
0,08
0,2
0,1
Коефіцієнт загального обороту
0,002
0,004
0,002
Коефіцієнт змінності кадрів
0,002
0,004
0,002
Коефіцієнт текучості кадрів
0,04
0,09
0,02
За даними таблиці 2.4 можна зробити наступні висновки. Найвищим коефіцієнт обороту по прийому був в 2004 р. -0,1%. Найнижчим цей коефіцієнт був в 2003 р. та 2005р. – 0,05%. Це пояснюється значним спадом виробництва в 2004р. і різко збільшеними його об'ємами в 2005 р. останніми роками підприємство скорочує як об'єми виробництво, так і чисельність працюючих і прагне приймати на роботу тільки кваліфікованих фахівців.
Оборот по вибуттю має стрибкоподібний характер, так найвищі його значення спостерігаються в 2004 р. – 0,2% і в 2005 р. – 0,1%, що пов'язаний з тими ж причинами.
2.3 Аналіз використання фонду оплати праці
Фонд оплати праці відповідно до Інструкції за статистикою заробітної платні, затвердженої Міністерством статистики України №465/1001 від 11.12.95 року, складається з основної, додаткової, стимулюючих і компенсаційних виплат.
Основна заробітна платня — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, вироблення, обслуговування), службовими обов'язками. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна платня — це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій.
Інші стимулюючі і компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і положеннях, компенсаційні і інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або здійснювані зовні меж встановлених законодавством норм.
Аналіз використовування засобів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. В процесі нього здійснюють систематичний контроль за використовуванням фундації оплати праці, виявляють можливості економії засобів за рахунок зростання резервів продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.
Відомості про використовування засобів, направлених на оплату праці, представлені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Аналіз використовування фундації оплати праці
Види оплати
Роки
Відхилення
2005 г. от
2003 г. (+;-)
2003
2004
2005
Фонд оплати праці:
По відрядних розцінках
По тарифних ставках
784,2
101,2
351,4
555,1
76,2
318,3
507,0
58,7
310,1
-277,2
-42,5
-41,3
Премії за вироб. результати
193,1
63,8
47,6
-45,5
Доплати і надбавки
138,5
96,8
90,6
-47,9
Виплати за рахунок чистого прибутку:
Винагорода за результати роботи за підсумками року
Матеріальна допомога
Одноразові виплати
79,7
11,1
24,5
44,1
60,8
44,6
10,2
6,0
62,9
38,7
21,4
2,8
-16,8
+27,6
-3,1
-41,3
Виплати соціального характеру: Допомоги сім'ям з дітьми
Посібники з тимчасової непрацездатності
71,3
3,9
64,7
235,6
58,4
177,2
188,1
93,8
94,3
+114,8
+89,9
+28,9
Разом засобів, направлених на оплату праці
935,2
899,0
758,0
-177,2
Частка в загальній сумі %
Фонд оплати праці
Виплат з прибутку
Соціальних виплат
83,9
8,5
7,6
69,0
4,8
26,2
66,9
8,3
24,8
-17,0
-0,2
-17,2
Як видно, за аналізований період фонду оплати праці поступово знижувалася і в 2005 р. в порівнянні з 2003 р. відхилення склало 277,2 тис. грн. Можна також відзначити, що безпосередньо оплата праці займає найбільшу питому вагу у складі засобів, направлених на споживання і що включається в собівартість продукції.
Так за досліджуваний період фонду оплати праці по відрядних розцінках знизилася в 2005 р. в порівнянні з 2003 р. на 42,5 тис. грн. і склала 58,7 тис. грн. Фонд оплати праці по тарифних ставках знизилася на 41,3 тис. грн. і склала 310,1 тис. грн. премії за виробничі результати знизилися на 45,5 тис. грн. і склали 47,6 тис. грн. Матеріальна допомога знизилася на 4,1 тис. грн. і в 2005 р. склала 21,4 тис.грн. Одноразові виплати знизилися на 41,3 тис.грн. і склали 2,8 тис. грн.
Виплати соціального характеру хоча і збільшилися в 2005 р. в порівнянні з 2003 р. на 114,8 тис. грн., та зате набагато нижче за три попередні літа в 2 — 2,5 раз.
В таблиці 2.6 розглянута фонд заробітної платні по категоріях працюючих.
Таблица 2.6
Аналіз фонду оплати праці по категоріям працівників
Показники
2003
2004
2005
2005 р. в % до 2003
Середньомісячна
заробітна платня усього:
211,8
270,2
342,6
161,8
Робочих
221,8
272,2
307,4
138,6
Спеціалістів
321,0
381,0
406,8
126,7
Керівників
192,3
221,3
256,3
133,3
Допоміжного персоналу
121,6
200,4
243,6
200,3
Аналіз даної таблиці показує, що середньомісячна заробітна платня за досліджуваний період мала тенденцію до зростання і в 2005 р. в порівнянні з 2003р. зросла на 61,8% або 65,4 грн. При чому, якщо середньомісячна заробітна платня робітників зросла на 38,6% або 42,8 грн. (з 110,9 грн. в 2003 р. до 153,7 грн. в 2005 р.), фахівців на 26,7% або 42,9 грн. (з 160,5 грн. в 2003 р. до 203,4 грн. в 2005 р.), керівників на 33,3% або 64 грн (з 192,3 грн. в 2003 р. до 256,3 грн в 2005 р.), то середньомісячний заробіток допоміжного персоналу зріс на 100,3% і склав 121,8 грн.
Слід зазначити, що таке зростання середньомісячної заробітної платні обумовлено зниженням чисельності працюючих, а також встановлюваній державою мінімальною середньою заробітною платнею. Але не дивлячись на таке зростання середньомісячна заробітна платня все ж таки нижче за прожитковий мінімум — на 21,7% (від 432 грн.).
Оскільки фонд заробітної платні промислово-виробничого персоналу тісно пов'язана з об'ємом виробництва продукції і продуктивністю праці, то обчислюють ще відносну економію (перевитрата) фонду заробітної платні. Відносну економію (перевитрата) фонду заробітної платні визначають як різницю між фактично нарахованою заробітною платнею і базовою її фундацією, скоректованою на фактичний темп зростання (зниження) об'єму виробництва і продуктивності праці.
Якщо норматив приросту загальної фундації заробітної платні на кожний відсоток приросту об'єму виробництва продукції не визначають, то при розрахунку відносної економії (перевитрат) з фонду заробітної платні коректуванню підлягає лише його змінна частина (зарплата робітників по відрядних розцінках, премії за виробничі результати, відпускні нараховані відповідно частини змінної зарплати).
Для цього використовують коректуючий коефіцієнт питомої ваги змінної частини заробітної платні в загальній величині фонду (kфсм)… тоді відносне відхилення фонду оплати праці (ΔФОПв,) визначатиметься
ΔФОПв = ФОПф — ФОПпл * (100+Івп* kфсм)/100 (2.4)
де ФОПпл и ФОПф — плановий і фактичний фонд оплати праці, тис. грн.;
Івп — відсоток перевиконання плану виробництва продукції (робіт, послуг %).
При аналізі чинника виділяють чинники, які впливають на відхилення змінної і постійної частини фонду заробітної платні. Відхилення змінної частини фондуможе бути під впливом наступних чинників: об'єму виробництва, структури продукції, питомої трудомісткості та середньогодинної оплати праці. Розрахунок впливу чинників потрібно проводити в наступній послідовності:
а) розрахувати умовну величину змінної частини фундації заробітної плати (ФОП1см) по його плановій величині, розрахований на відсоток виконання плану за об'ємом виробництва продукції при плановій структурі (Івп).
ФОП1см=ФОПплсм * Івп / 100 (2.5)
б) розрахувати умовну величину змінної частини фонду оплати праці (ФОП2см) по його плановій величині, розрахованої по фактичному об'єму і структурі продукції, що виробляється
ФОП2см =ВПіф* ЗП1пл (2.6)
де ВПіф — фактичний об'єм випуску і-го виду продукції, од.;
ЗП1пл— пряма оплата праці на одиницю продукції i-го вигляду за планом, грн.;
в) розрахувати умовну величину змінної частини фонду оплати праці (ФОП3см) по фактичному об'єму виробництва продукції i-го вигляду при її фактичній трудомісткості і плановому рівню платні за одну людино-годину
ФОП2см = ВПіф* Тіф * ЗП1пл (2.7)
де Тіф — фактична трудомісткість і-го виду продукції, людино-години;
ЗП1пл — плановий рівень оплати праці за одну людино-годину, грн.
Розрахунок чинників на відхилення фактичної змінної частини фонду оплати праці від планової матиме вигляд:
а) за рахунок зміни об'єму виробництва продукції (ΔФОАП0см):
ΔФОП0см = ФОП1см — ФОПплсм (2.8)
б) за рахунок зміни структури вироблюваної продукції (ΔФОАПстрсм):
ΔФОПстрсм = ФОП2см — ФОП1см (2.9)
в) за рахунок зміни трудомісткості продукції (ΔФОАПтсм):
Δ ФОПтсм = ФОП3см — ФОП2см (2.10)
г) за рахунок зміни сплати праці за одну людино-годину (ΔФОПч/ч):
ΔФОПч/чсм = ФОПфсм — ФОП3см (2.11)
Загальне відхилення змінної частини фонду оплати праці (ΔФОПсм)
ΔФОПтсм = ФОПфсм — ФОПплсм = ΔФОП0см , (2.12)
ΔФОПстрсм + ΔФОПтсм + ΔФОПч/ч.
Зміну постійної частини фонду оплати праці (ФОПп) можна визначити у вигляді мультиплікативної моделі чотирьохчинника детермінованого зв'язку по чинниках: середньоспискового кількості працівників-погодинників, середньої кількості днів, відпрацьованих одним працівником (Д), середньої тривалості робочого дня (Тд) і середьогодинного заробітку (Зч):
ФОПп = ЧПч * Д * Тд * Зч (2.13)
Джерелом аналізу є показники плану, розрахунки фонду заробітної платні, розрахунково-платіжні відомості структурних підрозділів, звіти формою 2-м і 1. Оплата по відрядних розцінках, премії, оплата чергових відпусток знаходиться в пропорційній залежності від об'єму виробництва, а почасова оплата і різні види доплат — від кількості персоналу. З урахуванням цього фонд заробітної платні коректується на фактичний об'єм виробництва і кількість працюючих.
Аналіз середньої заробітної платні і співвідношення темпів її зростання треба пов'язувати з темпами зростання продуктивності праці.
Для оцінки співвідношення розраховують коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної платні, приріст середньої заробітної платні на 1% приросту продуктивності праці або приріст продуктивності праці на 1% приросту середньої заробітної платні. Коефіцієнт випередження є співвідношенням індексів продуктивності праці і середньої заробітної платні. Показники приросту визначаються відношенням темпів приросту продуктивності праці з середньою заробітною платнею.
Зміна співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і середньої заробітної платні служить причиною відносної економії (перевитрати) фундації оплати праці, яка визначається з розрахунку
ΔФОП = ФОП* (Ізп — Іпп)/Ізп ,
де Ізп и Іпп — індекси зростання середньої заробітної платні і продуктивності праці працівників.
2.4. Аналіз факторів, що обумовили зміну обсягу фонду оплати праці Аналіз динаміки фонду оплати праці необхідно доповнити визначенням та кількісною оцінкою основних факторів, що обумовили зміну його розміру.
Найважливішими факторами, вплив яких оцінюється кількісно, є:
1. Зміна чисельності працівників торговельного підприємства.
2. Зміна рівня середньої заробітної плати.
3. Зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах).
4. Інфляція.
5. Зміни в складі персоналу підприємства.
Вплив факторів 1-4 може бути оцінений кількісно за допомогою методу ланцюгових підстановок або індексного методу.
Для визначення впливу факторів 1-2 використовуєтьсямодель:
для оцінки впливу факторів 1,3,4 модель приймає вигляд:
де чп — середньоспискова чисельність персоналу;
ЗПсерф — фактичний рівень середньої заробітної плати;
ЗПсерр — реальний рівень середньої заробітної плати (приведеної до порівняльних цін).
Іц — індекс зміни цін на товари та послуги.
Оцінка впливу змін у складі персоналу підприємства здійснюється методом відсоткових чисел, виходячи з визначення питомої ваги окремих категорій персоналу та рівня оплати їх праці в звітному та порівняльному періодах.
Перелік факторів, що оцінюються, може бути значно розширений за рахунок використання методів регресивно-корелятивного аналізу. Так, є доцільною побудова та визначення параметрів моделі взаємозв'язку розміру фонду оплати праці з обсягом товарообігу, доходів, прибутку підприємства, зміною кількості покупців, обсягом торговельної площі та кількості робочих місць тощо.
РОЗДІЛ 3Ефективність використання оплати праці як джерела впливу на фінансовий стан підприємства
3.1 Чинники які впливають на оплату праці
Формулу ефективності оплати праці можна представити як відношення створеного продукту (результату, ефекту) до розміру на його виробництво заробітної платні, що виплатила. Такий підхід до визначення ефективності дозволяє розкрити ступінь раціональності у витратах фундації заробітної платні при створенні суспільного продукту і оцінити її стимулюючу роль. Останніми роками в господарській практиці успішніше використовується зворотний показник — коефіцієнт витрат на оплату праці у випуску продукції. Загальну методику розрахунків показників, які характеризують ефективність використовування засобів на заробітну платню, можна представити у вигляді таблиці (див. табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Показники ефективності використання засобів на заробітну платню
№ з/ч
Показники
Алгоритм расчета
Условные обозначения
1
Зарплатавіддача
ЗО = Q / ЗП
ЗО — зарплатоотдача, грн.
Q — об’єм товарної продукції
ЗП — оплата рабітників
2
Питома вага заробітної платні в загальній сумі витрат виробництва
ПВ = (ЗП / З)* 100%
ПВ — питома вага заробітної платні у загальній сумі витрат виробництва, %
З — витрати виробництва
3
Питома вага заробітної платні в об'ємі товарної продукції
ПЗП = (ЗП/Q)*100%
ПЗП — питома вага зароботньої платні в об’ємі товарної продукції, %
4
Рівень рентабельності оплати праці
РЗП = (Р/ ЗП)*100%
РЗП — рівень рентабельності заработньої платні, %
Р — кінцевий результат діяльності
Якщо динамічно змінюється частина заробітної платні в загальних витратах, то це ще не свідчить про ефективність її використовування. Стабільна частина заробітної платні при зниженні об'єму виробництва приводить до зростання рівня витрат на заробітну платню, тобто скоює негативний вплив.
продолжение
--PAGE_BREAK--